Огляд поновлення бази  
 07.10.2016 
Огляд нових надходжень від 07 жовтня 2016 року
1. Закони та Постанови Верховної Ради України  
1.1. Закон Верховної Ради України від 6 вересня 2016 року № 1487-VIII
Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо вдосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення

Закон вносить зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України.
Закон, зокрема, передбачає, що засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, яка є найближчою установою відповідного рівня безпеки до місця його проживання до засудження або, за письмовою заявою засудженого, до місця постійного проживання його близьких родичів.
У разі документально підтвердженої зміни місця проживання близьких родичів засудженого він переводиться, за його письмовою заявою, до найближчої до нового місця їх проживання установи відповідного рівня безпеки.
Водночас закон визначає, що тримання засуджених в інших установах дозволяється у разі зміни виду колонії, ліквідації чи перепрофілювання колонії, та у виняткових випадках з метою лікування; уникнення перенаповненості установи виконання покарань, але не довше шести місяців; забезпечення безпеки засуджених чи інших осіб за обгрунтованим рішенням адміністрації установи виконання покарань. У таких випадках засуджені повинні утримуватися в наступній найближчій установі відповідного рівня безпеки до місця проживання до засудження або, за письмовою заявою засудженого, до місця постійного проживання його близьких родичів.
 
1.2. Закон Верховної Ради України від 6 вересня 2016 року № 1488-VIII
Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації порядку та умов виконання покарань

Закон вносить зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України.
Законодавчим актом запроваджується єдиний термінологічний стиль щодо підстав переведення засуджених на дільниці посиленого контролю;
врегульовано питання відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії; закріплено додаткові гарантії процедури застосування примусових заходів медичного характеру засуджених до позбавлення волі;
встановлені додаткові гарантії захисту прав засуджених жінок і жінок, які мають при собі дітей, а також неповнолітніх;
спрощена процедура пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі.
Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань у виправних колоніях, арештних будинках, виправних центрах та слідчих ізоляторах здійснюють спостережні комісії, а у виховних колоніях - піклувальні ради. У випадках, встановлених законами України громадський контроль можуть здійснювати громадські об'єднання.
 
1.3. Закон Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1504-VIII
Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення організаційно-правових
умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо наставництва


Законом вносяться зміни до Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
Закон запроваджує інститут наставництва для роботи з дітьми, які виховуються в інтернатних закладах, з метою їх підтримки та підготовки до самостійного життя.
Наставництво - це діяльність, яка здійснюється особою - наставником - добровільно і безоплатно. Наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя. Встановлено, що наставниками не можуть бути особи, які мають судимість, вживають алкоголь, наркотики.
Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім'ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку тощо.
 
2. Постанови Кабінету Міністрів України  
2.1. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 677
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 11

Постанова вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 11 "Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам".  
2.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 673
Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 1172 і від 5 квітня 2014 р. № 85

Постановою внесені зміни до:
- постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 1172 "Про введення посад державних інспекторів з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі та умови оплати їх праці";
- постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів".
 
3. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,
зареєстровані Міністерством юстиції України  
3.1. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.09.2016 № 1497
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2016 р. за № 1279/29409
Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 липня 2004 року № 128

Наказ визнає таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 липня 2004 року № 128 "Про затвердження Порядку розгляду спірних питань із сертифікації комісією з апеляцій Держспоживстандарту України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 липня 2004 року за № 903/9502.  
4. Офіційні роз'яснення  
4.1. Лист Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 № 19914/6/99-99-15-02-02-15
Щодо визнання господарських операцій між комісіонером та комітентом резидентами, резидентом і нерезидентом - контрольованими

Згiдно наведених у листi роз'яснень, господарські операції між комітентом - резидентом та комісіонером - резидентом не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.
Враховуючи те, що продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера - резидента до покупця - нерезидента, такі операції також не підпадають під визначення контрольованих.
При цьому у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу операції з продажу товарів між комітентом - резидентом та покупцем - нерезидентом підпадають під визначення контрольованих, якщо:
покупець - нерезидент є пов’язаною особою з комітентом - резидентом;
або країна резиденції покупця - нерезидента включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України на момент здійснення такої операції.
У цьому випадку комітент - резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.  
4.2. Лист Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 № 19854/6/99-99-15-03-02-15
Про розгляд звернення

Щодо наведеного у
листі роз'яснення, податкова накладна, складена з помилковою датою, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, а тому платник ПДВ - покупець товарів/послуг не має права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній.  
4.3. Лист Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 № 19853/6/99-99-15-03-02-15
Про розгляд звернення

Листом
наводяться роз'яснення, що операція з передачі платником податку орендованої ним земельної ділянки в користування особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Отже, кошти, які надійшли платнику податку згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються до бази оподаткування ПДВ платника податку.
 
4.4. Лист Державної фіскальної служби України від 13.09.2016 № 19916/6/99-99-15-02-02-15
Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за надання резиденту послуг з транспортування товару на підставі зовнішньоекономічного договору поставки

Відповідно до
наведених у листi роз'яснень, якщо зовнішньоекономічний договір передбачає перевезення (транспортування) вантажу, а також плату за таке перевезення, то винагорода (компенсація), що сплачується резидентом нерезиденту за послуги з перевезення, розглядається як фрахт.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, здійснення платником податку витрат на придбання послуг з перевезення (транспортування) вантажу має бути підтверджено відповідними первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Разом з цим зазначаємо, що висновки щодо утримання та сплати податку з доходів нерезидента за договорами перевезення (фрахту) можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.  
4.5. Лист Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 № 10209/О/99-99-15-03-03-14
Щодо порядку справляння акцизного податку з пива солодового

Згiдно наведених у
листi роз'яснень, при здійсненні роздрібної реалізації виробником пива солодового власного виробництва через заклад роздрібної торгівлі (ресторан-броварню) оподаткування акцизним податком обсягів пива здійснюється одночасно за специфічною ставкою акцизного податку у розмірі 2,48 грн. за літр та адвалорною ставкою у розмірі 5 відсотків від вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів при його реалізації.
При цьому зазначаємо, що відповідно до п. 217.1 ст. 217 Кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.  
5. Нові редакції документів зі змінами та доповненнями,
що внесені в ІАС “Консультант”
 
5.1. Кодекс Верховної Ради України від 11 липня 2003 року № 1129-IV
Кримінально-виконавчий кодекс України

Останні зміни до Кодексу були внесені 06.09.2016 р. Законом Верховної Ради України № 1488-VIII, який набирає чинності з 07.10.2016 р.
 
5.2. Закон Верховної Ради України від 13 січня 2005 року № 2342-IV
Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Останні зміни до Закону були внесені 08.09.2016 р. Законом Верховної Ради України № 1504-VIII, який набирає чинності з 07.10.2016 р.
 
6. Цікаво всім  
6.1. Постанова Правління Національного банку України від 28.09.2016 № 389
Про затвердження Положення про критерії та порядок відбору банків, які можуть залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку України

Постанова затверджує Положення про критерії та порядок відбору банків, які можуть залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку України.
Національний банк України здійснює відбір банків, які можуть залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку, за такими критеріями:
1) держава володіє часткою статутного капіталу в такому банку понад 75 відсотків або контрольний пакет банку належить міжнародним фінансовим та банківським установам, що мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній.
Банки, які відповідають цьому критерію, не залучатимуться до зберігання запасів готівки Національного банку, якщо щодо них або до власників істотної участі в них, або до пов'язаних з ними осіб, або до їх кінцевих бенефіціарних власників застосовано санкції Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи Європейського Союзу;
2) банк здійснює операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів на підставі письмового дозволу Національного банку не менше ніж 10 років.
Для участі у відборі допускаються банки, які відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям.