Щодо порядку надання додаткової відпустки учасникам бойових дій
Статтею 16-2 Закону України “Про відпустки” передбачено право учасників бойових дій, інвалідів війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Статтею 11 Закону України “Про відпустки” передбачено, що щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або продовжена у випадках, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про відпустки” щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь- якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.
Отже, саме щорічна відпустка підлягає поділу на частини, перенесенню на інший період та грошовій компенсації під час звільнення.
Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни, визначена ст. 16-2 Закону України “Про відпустки”, не належить до щорічних відпусток, а є пільгою, гарантованою державою (ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Оскільки така відпустка не належить до щорічних відпусток, то на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток, у тому числі щодо поділу на частини, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації під час звільнення.
Додаткова відпустка, передбачена ст. 16-2 Закону України “Про відпустки”, надається незалежно від відпрацьованого в році часу один раз упродовж календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Право на цю відпустку не обмежується тривалістю інших видів відпусток.