Актуальнi новини  
05.10.2018

Удосконалено правовий механізм соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

На виконання Плану пріоритетних дій Уряду, 3 жовтня на засіданні Уряду прийнято розроблену Міністерством соціальної політики постанову Кабінету Міністрів України „Деякі питання вдосконалення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров’ю дитини”.

Сьогодні в Україні гострою соціальною проблемою, яка вимагає комплексного розв’язання, є потрапляння дітей у складні життєві обставини.

Смертність дітей віком до 1 року, пов’язана із зовнішніми причинами, посідає третю позицію в структурі смертності дітей такого віку і становить 6 % випадків, переважна частина яких – нещасні випадки із загрозою диханню (63,6 %). Більшості цих смертей можна було уникнути за умов належного догляду за дитиною.

Непоодинокими є випадки смерті дітей від навмисних самоушкоджень (включаючи самогубства). У 2014 році з такої причини померло 125 дітей, у 2015 році – 148.

Про необхідність негайного правового урегулювання механізмів запобігання потраплянню дітей у ситуації, що загрожують їхньому життю, свідчать, зокрема, такі випадки, як загибель дитини від голоду в замкненій квартирі в м. Києві, втягування підлітків у суїцидальні онлайн-групи.

Забезпечення вчасного реагування на ситуації, що загрожують життю і здоров’ю дітей, і запобігання таким ситуаціям великою мірою залежить від належного виконання посадовими особами своїх обов’язків щодо охорони дитинства, налагодження взаємодії між структурами, органами та закладами, діяльність яких пов’язана з питаннями соціального захисту дітей, надання їм медичних, соціальних, освітніх та інших послуг.

Прийнятою постановою Кабінету Міністрів України передбачено забезпечення реалізації комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, зміну підходів до їх виявлення, ведення обліку та організації допомоги, а також уникнення дублювання функцій відповідних суб’єктів, що сприятиме підвищенню оперативності та якості заходів і їх спрямуванню на забезпечення найкращих інтересів дітей.

Згідно з цією постановою Кабінету Міністрів України запроваджено обов’язкове проведення оцінки безпеки дитини при виявленні таких факторів: незабезпечення дитини необхідним харчуванням, лікуванням, доглядом; залишення дитини віком до 7 років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років; залишення дитини віком до 10 років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного до сезону одягу або без дотримання відповідного до віку температурного режиму; залишення дитини під наглядом осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, під дією психоактивних речовин, із ознаками вираженого психічного розладу; обставини стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій, збройних конфліктів тощо. Зокрема, 7-річний ценз для обов’язковості проведення оцінки безпеки дитини з метою упередження загрози її життю або здоров’ю обумовлений досягненням нею старшого дошкільного віку, а 10 річний ценз – для визначення відсутності відповідного до сезону одягу або дотримання відповідного віку дитини температурного режиму як ймовірної загрози її життю та здоров’ю визначено відповідно до Сімейного кодексу України, згідно з яким діти зазначеного віку мають право брати участь у вирішенні певних сімейних питань, які стосуються їхнього життя.

Крім цього, визначено загальні та окремі обов’язки різних органів та структур щодо виявлення, взаємоінформування та організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема постраждалим від жорстокого поводження і тим, життю або здоров’ю яких загрожує небезпека.

Також упроваджується прийняття рішень про негайне відібрання дітей у батьків або осіб, які їх замінюють, на підставі чіткого інструменту – оцінки рівня безпеки дитини.

Отже, реалізація положень нормативно-правового акта сприятиме формуванню безпечного середовища для зростання та розвитку дітей. 

Джерело