ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 37, ст.237)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 680/97-ВР від 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.49
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 64-XIV від 24.07.98, ВВР, 1998, N 42, ст.257
N 208-XIV від 22.10.98, ВВР, 1998, N 49, ст.303 -
дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом
N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39
N 539-XIV від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211
N 967-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.349 - діє до 01.01.2001;
дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом
N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10;
дію продовжено до 01.01.2003 згідно із Законом
N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 1222-XIV від 17.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.465
N 1461-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.104
N 2452-III від 24.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.153
N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 373-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст.65
N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 849-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 33-34, ст.267
N 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6
N 1215-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.104
N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1878-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 49, ст.528
N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2287-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.137
N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267
N 2613-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.339
N 2771-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.441
N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96
N 3508-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.282
N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року)
(Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 від 22.05.2008)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253
N 2464-VI від 08.07.2010, ВВР, 2011, N 2-3, ст.11
N 2921-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, N 31, ст.301
N 4318-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, N 39, ст.464
N 4911-VI від 07.06.2012, ВВР, 2013, N 18, ст.163
N 5413-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 43, ст.618
N 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80
N 184-VII від 04.04.2013, ВВР, 2014, N 10, ст.115
N 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 20-21, ст.745
N 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 7-8, N 9, ст.55
N 802-VIII від 12.11.2015, ВВР, 2015, N 51, ст.474
N 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.44
N 909-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, N 5, ст.47
N 1664-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, N 47, ст.798
N 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, N 4, ст.42
N 2148-VIII від 03.10.2017 -
набирає чинності з 11.10.2017 р.)
(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників
- учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на
території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського
району Донецької області та Ужгородського району
Закарпатської області згідно із Законом
N 25/98-ВР від 15.01.98
- Закон діє по 31 грудня 2000 року)
(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників
- платників фіксованого сільськогосподарського податку, за
винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3,
пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору,
визначених у пункті 4 статті 1 Закону
N 320-XIV згідно із Законом
N 320-XIV від 17.12.98)
(Дію положень, зупинених Законом
N 320-XIV від 17.12.98, відновлено згідно із Законами
N 2285-IV від 23.12.2004,
N 2287-IV від 23.12.2004)
Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 1. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;
(Пункт 3 статті 1 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 4 статті 1 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 5 частини першої статті 1 виключено на підставі Закону N 2921-VI від 13.01.2011)
(Пункт 5 частини першої статті 1 виключено на підставі Закону N 1791-VIII від 20.12.2016)
6) фізичні особи та суб'єкти господарювання, які подають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, забезпечує організацію сплати (утримання) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні казенними підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, поданих фізичними особами та суб'єктами господарювання, у безготівковій та/або готівковій формі.
Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснює контроль за сплатою (утриманням) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні казенними підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, поданих фізичними особами та суб'єктами господарювання, у безготівковій та/або готівковій формі.
Казенні підприємства пробірного контролю подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні клеймування виробів державним пробірним клеймом у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України;
(Статтю 1 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Закону N 71-VIII від 28.12.2014)
7) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону;
(Статтю 1 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Закону N 4911-VI від 07.06.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами N 5413-VI від 02.10.2012, N 901-VIII від 23.12.2015, N 2148-VIII від 03.10.2017)
(Пункт 8 статті 1 виключено на підставі Закону N 849-IV від 22.05.2003)
9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
(Абзац перший пункту 9 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003; про часткове зупинення дії додатково див. Закони N 1344-IV від 27.11.2003, N 2285-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005)
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;
(Абзац другий пункту 9 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4911-VI від 07.06.2012)
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
(Пункт 9 частини першої статті 1 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 2148-VIII від 03.10.2017)
Суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
(Пункт 9 частини першої статті 1 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2148-VIII від 03.10.2017)
Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
(Пункт 9 частини першої статті 1 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 2148-VIII від 03.10.2017)
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
(Пункт 9 частини першої статті 1 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 2148-VIII від 03.10.2017)
(Статтю 1 доповнено пунктом 9 згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується абонентами при відправленні благодійного телекомунікаційного повідомлення.
(Пункт 10 статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 1664-VIII від 06.10.2016)
Послуги стільникового рухомого зв'язку - послуги з передачі мережею зв'язку загального користування голосу, сигналів, звуків, зображень, друкованих чи письмових матеріалів або символів, призначених для конкретного абонента, у разі, коли для їх прийому або передачі використовується обладнання радіозв'язку.
Радіозв'язок - електрозв'язок, що здійснюється шляхом поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі без штучного спрямовуючого середовища.
Роумінг - послуга стільникового рухомого зв'язку, яка забезпечує можливість абонентам здійснювати двосторонній зв'язок без подання будь-якої попередньої заяви або з такою під час переміщення із зони дії одного оператора до іншого як у межах України, так і за її межами.
(Статтю 1 доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
Суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю, під час набуття права власності на легкові автомобілі у випадках, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних підставах.
(Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законами N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2921-VI від 13.01.2011, N 4911-VI від 07.06.2012, N 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону N 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами N 909-VIII від 24.12.2015, N 1791-VIII від 20.12.2016)
Стаття 2. Об'єктом оподаткування є:
1) (Абзац перший пункту 1 статті 2 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Абзац другий пункту 1 статті 2 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Абзац третій пункту 1 статті 2 виключено на підставі Закону N 373-IV від 26.12.2002)
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
(Пункт 1 статті 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1461-III від 17.02.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2613-IV від 31.05.2005, N 184-VII від 04.04.2013; в редакції Закону N 802-VIII від 12.11.2015)
(Пункт 2 статті 2 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 3 статті 2 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 4 статті 2 виключено на підставі Закону N 2921-VI від 13.01.2011)
(Пункт 4 статті 2 виключено на підставі Закону N 1791-VIII від 20.12.2016)
5) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - вартість основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, визначена за офіційним курсом Національного банку України на банківські метали на час подання платником збору ювелірних та побутових виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю;
(Статтю 2 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Закону N 71-VIII від 28.12.2014)
6) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - вартість легкового автомобіля;
(Статтю 2 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
(Пункт 7 статті 2 виключено на підставі Закону N 849-IV від 22.05.2003)
8) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна;
(Статтю 2 доповнено пунктом 8 згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
9) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, - вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.
У разі продажу прав на тимчасове користування послугами стільникового рухомого зв'язку у вигляді магнітних карт, мікросхем або чипів об'єктом оподаткування є вартість їх продажу.
У разі, коли оператор стільникового зв'язку надає послуги з цього зв'язку безоплатно, об'єктом оподаткування є вартість таких послуг, визначена за звичайними розцінками (тарифами) такого оператора, крім випадків надання послуг з відправлення благодійного телекомунікаційного повідомлення.
(Абзац третій пункту 9 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1664-VIII від 06.10.2016)
У разі, коли особа надає засоби, споруди або мережу зв'язку в оренду (лізінг) або передає ці об'єкти в інші види користування іншій особі, яка виконує функції оператора щодо третіх осіб, об'єктом оподаткування є тільки послуги, які надаються такою другою особою таким третім особам.
Не може бути об'єктом оподаткування:
транслювання програм радіо- та телевізійними станціями;
передавання або прийом інформації за допомогою радіозв'язку мережами відомчого чи технологічного зв'язку, що не мають автоматичної комутації з мережею зв'язку загального користування;
користування радіотелефонами та радіоподовжувачами, підключеними до номерів квартирних телефонів;
суми, які сплачуються одним оператором у компенсацію вартості послуг з роумінгу (або покриття від'ємного сальдо взаєморозрахунків з роумінгу) іншому оператору, який надав такі послуги;
вартість послуг з відправлення благодійного телекомунікаційного повідомлення.
(Пункт 9 статті 2 доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 1664-VIII від 06.10.2016)
У разі отримання благодійного телекомунікаційного повідомлення суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, виходячи з суми коштів, які оператор стільникового рухомого зв’язку перераховує неприбутковій організації, у тому числі благодійній організації (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальній громаді, зараховуються оператором стільникового рухомого зв’язку в рахунок зменшення поточних платежів з цього збору протягом поточного звітного періоду.
(Пункт 9 статті 2 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом N 1664-VIII від 06.10.2016)
(Статтю 2 доповнено пунктом 9 згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
Стаття 3. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
(Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4318-VI від 12.01.2012, N 909-VIII від 24.12.2015)
Платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків зобов'язані вимагати інформацію від таких платників щодо зазначеної реєстрації.
Платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
(Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Законів N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, N 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2921-VI від 13.01.2011, N 5462-VI від 16.10.2012, N 1791-VIII від 20.12.2016)
(Зміни до частини третьої статті 3 див. в Законі N 4318-VI від 12.01.2012)
(Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону N 71-VIII від 28.12.2014)
(Частина четверта статті 3 втратила чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Частина п'ята статті 3 втратила чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Частина шоста статті 3 втратила чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
Стаття 4. На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах:
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону:
(Абзац перший пункту 1 статті 4 в редакції Закону N 1222-XIV від 17.11.99)
(Абзац другий пункту 1 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
(Абзац третій пункту 1 статті 4 в редакції Законів N 1222-XIV від 17.11.99, N 1461-III від 17.02.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом N 373-IV від 26.12.2002)
(Абзац четвертий пункту 1 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Абзац п'ятий пункту 1 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Абзац шостий пункту 1 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Абзац сьомий пункту 1 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 2 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 3 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 4 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 5 статті 4 втратив чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
(Пункт 6 статті 4 виключено на підставі Закону N 2921-VI від 13.01.2011)
(Пункт 6 статті 4 виключено на підставі Закону N 1791-VIII від 20.12.2016)
6-1) для платників збору, визначених пунктом 5-1 статті 1 цього Закону, - 2 відсотки від об'єкта оподаткування, встановленого пунктом 41 статті 2 цього Закону;
(Статтю 4 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом N 71-VIII від 28.12.2014)
7) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - 10,0 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;
(Статтю 4 доповнено пунктом згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Закону N 71-VIII від 28.12.2014)
8) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, залежно від вартості об'єкта, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону:
3 відсотки - якщо об'єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
4 відсотки - якщо об'єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
5 відсотків - якщо об'єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
(Статтю 4 доповнено пунктом згідно із Законом N 208-XIV від 22.10.98; в редакції Закону N 5413-VI від 02.10.2012)
(Пункт 9 статті 4 виключено на підставі Закону N 849-IV від 22.05.2003)
10) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону;
(Статтю 4 доповнено пунктом згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2005 року згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
11) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.
(Статтю 4 доповнено пунктом згідно із Законом N 967-XIV від 15.07.99 - дію продовжено до 01.01.2002 згідно із Законом N 2120-III від 07.12.2000, дію продовжено до 1 січня 2003 року згідно із Законом N 2905-III від 20.12.2001, дію продовжено до 1 січня 2004 року згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002, дію продовжено до 1 січня 2006 року згідно із Законами N 2285-IV від 23.12.2004, N 2505-IV від 25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2771-IV від 07.07.2005, дію продовжено до 1 січня 2007 року згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005, дію продовжено до 1 січня 2008 року згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006)
(Стаття 5 втратила чинність на підставі Закону N 2464-VI від 08.07.2010)
Стаття 6.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
протягом місяця після дня опублікування Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 26 червня 1997 року
N 400/97-ВР