ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12.12.2002 N 502
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 січня 2003 р. за N 21/7342
Про затвердження Інструкції про порядок
організації та здійснення валютно-обмінних операцій
на території України та змін до деяких
нормативно-правових актів Національного банку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами
Національного банку
N 54 від 12.02.2003
N 232 від 04.06.2003
N 569 від 22.12.2003
N 571 від 23.12.2003
N 173 від 21.04.2004
N 462 від 29.09.2004
N 552 від 17.11.2004
N 48 від 16.02.2005
N 289 від 12.08.2005
N 287 від 12.08.2005 -
набирає чинності з 26.10.2005 р.)
Відповідно до вимог статей 5, 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), з метою приведення у відповідність до чинного законодавства, уникнення множинності та вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України з питань забезпечення ефективної роботи уповноважених банків та уповноважених фінансових установ під час здійснення валютно-обмінних операцій на готівковому сегменті міжбанківського валютного ринку України Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити:
Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (додається);
( Абзац другий пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови Національного банку N 54 від 12.02.2003 )
2. Департаменту валютного регулювання (С.О. Яременко) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України для керівництва та використання в роботі.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
додатки N 83 (Положення про пункти обміну іноземної валюти) та N 92 і 93 (реєстри проданої та купленої іноземної валюти) (із змінами) до Інструкції N 1 "З організації емісійно-касової роботи в установах банків України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129;
Інструктивний лист від 25.05.93 N 19029/936 "Про порядок укладення агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту";
Правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками, затверджені постановою Правління Національного банку України від 25.03.96 N 68;
Порядок здійснення обміну купюр іноземної валюти, затверджений постановою Правління Національного банку України від 29.03.96 N 79.
4. Дозволити уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам під час здійснення валютно-обмінних операцій у пунктах обміну іноземної валюти, у тому числі тих, що відкриті на підставі укладених агентських угод з іншими юридичними особами, використовувати квитанції за формою N 377-А старого зразка до строку, установленого в пункті 5 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій". ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 569 від 22.12.2003 )
5. Уповноваженим банкам та уповноваженим фінансовим установам самостійно замовити виготовлення квитанцій за формою N 377-А та довідок за формами N 377, 06 нового зразка відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", а також Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 25.11.93 N 98, Служби безпеки України від 15.11.93 N 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.93 N 740 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.94 за N 8/217.
Формат і фарби цих бланків суворого обліку мають відповідати формату і фарбам квитанцій за формою N 377-А та довідок за формою N 377 старого зразка.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови П.М. Сенища.
7. Постанова набирає чинності через 60 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку
України
12.12.2002 N 502
Інструкція
про порядок організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на території України
( У тексті Інструкції слово "угода" в усіх відмінках
замінено словом "договір" у відповідних відмінках
згідно з Постановою Національного банку N 552
від 17.11.2004 )
Ця Інструкція розроблена згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93, Законами України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" ( 2664-14 ), Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 N 127 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.03.99 за N 171/3464, і встановлює для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, що виражені в іноземній валюті. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 287 від 12.08.2005 )
Глава 1. Загальні положення
1.1. Терміни, що застосовуються в цій Інструкції, мають таке значення:
валютні цінності - валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті;
валюта України (гривня) - грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
іноземна валюта - іноземні грошові знаки у формі банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу. Іноземною валютою є також монети номіналом 1 та 2 євро, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території країн - членів Європейського валютного союзу; ( Абзац четвертий пункту 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції; ( Пункт 1.1 глави 1 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
платіжні документи, що виражені в іноземній валюті, - іменні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - іменні чеки), дорожні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - дорожні чеки);
уповноважений банк - будь-який банк, офіційно зареєстрований на території України, що має банківську ліцензію та отримав письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів, та його філії, відділення, які мають право здійснювати банківські операції з валютними цінностями згідно з внутрішньобанківським положенням про філію, відділення та за умови видачі банком - юридичною особою дозволу на здійснення визначених банківських операцій (далі - банк); ( Абзац сьомий пункту 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
уповноважена фінансова установа - юридична особа, яка не є банком і відповідно до законодавства України надає одну чи кілька фінансових послуг та внесена до відповідного реєстру і має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, а також її філії, які мають право здійснювати операції з валютними цінностями згідно з положенням цієї юридичної особи про філію та за умови видачі їй фінансовою установою - юридичною особою дозволу на здійснення визначених у цьому дозволі операцій з валютними цінностями, погодженого територіальним управлінням Національного банку України (далі - фінансова установа);
агент - юридична особа-резидент, що внесена до Державного реєстру фінансових установ, або юридична особа, що не є фінансовою установою, яка має право надавати фінансові послуги з обміну валют у порядку, установленому законодавством України, та яка уклала агентський договір з банком згідно із законодавством України про здійснення від імені банку та за рахунок коштів банку валютно-обмінних операцій, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 1.2 цієї глави, з іноземною валютою через пункти обміну іноземної валюти; ( Абзац дев'ятий пункту 1.1 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
власний операційний зал банку - це всі приміщення, що належать банку на правах власності або оренди, у яких згідно із законодавством України здійснюються будь-які банківські операції в межах ліцензії та письмового дозволу на виконання окремих операцій, виданих Національним банком України;
власний операційний зал фінансової установи - це всі приміщення, що належать фінансовій установі на правах власності або оренди, у яких згідно із законодавством України здійснюються будь-які операції з валютними цінностями в межах генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Національним банком України;
пункт обміну іноземної валюти банку (фінансової установи) - це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи), де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі - пункт обміну валюти банку /фінансової установи/);
пункт обміну іноземної валюти, що працює на підставі агентського договору, - це складова частина власного операційного залу банку (фінансової установи) або приміщення, що на правах власності або оренди належить агенту, у якому юридична особа-резидент, що уклала агентський договір з банком (фінансовою установою) згідно з законодавством України, здійснює валютно-обмінні операції з іноземною валютою для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів (далі - пункт обміну валюти агента). Якщо вимоги цієї Інструкції стосуються як пунктів обміну валюти банку (фінансової установи), так і пунктів обміну валюти агента, то в тексті застосовується таке поняття, як пункт обміну валюти;
касир пункту обміну валюти - штатний працівник банку (фінансової установи) або агента, основним місцем роботи якого згідно з трудовим договором є банк (фінансова установа) або агент;
крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.
1.2. До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (далі - валютно-обмінні операції) належать:
купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;
зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;
конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.
Глава 2. Відкриття та порядок реєстрації
пунктів обміну валюти
2.1. Під час організації діяльності, пов'язаної із здійсненням валютно-обмінних операцій, банки (фінансові установи) керуються Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343), цією Інструкцією та іншими законодавчими й нормативно-правовими актами. ( Пункт 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
2.2. Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право: ( Абзац перший пункту 2.2 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;
фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.
2.3. Відкриття пунктів обміну валюти банком (фінансовою установою) дозволяється лише на території того територіального управління Національного банку України (далі - територіальне управління), на території якого розташований цей банк (фінансова установа). ( Пункт 2.3 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
2.4. Банки (фінансові установи) реєструють у територіальному управлінні пункти обміну валюти за умови дотримання вимог цієї Інструкції щодо кваліфікації касирів, забезпечення цих пунктів засобами для визначення справжності банкнот і дорожніх чеків та наявності реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО). ( Пункт 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
2.5. Проведення операцій у пункті обміну валюти розпочинається лише після його реєстрації в територіальному управлінні, а також реєстрації РРО у податковому органі та на підставі наказу по банку (фінансовій установі) про відкриття пункту обміну валюти.
Наказ про відкриття пункту обміну валюти має містити місцезнаходження пункту обміну валюти, прізвище, ім'я, по батькові касирів, перелік операцій, які здійснюються в пункті обміну валюти, прізвище та ініціали посадової особи банку (фінансової установи), на яку покладається керівництво і контроль за діяльністю пункту обміну валюти (далі - керівник, який відповідає за роботу пунктів обміну валюти), і перелік осіб, яким дозволяється входити до приміщення пункту обміну валюти.
У наказі по банку (фінансовій установі) про відкриття пункту обміну валюти можуть бути встановлені інші вимоги щодо порядку та умов роботи пункту обміну валюти з боку керівника банку (фінансової установи), що не суперечать вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. ( Пункт 2.5 глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.6. Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом - фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют, і подає протягом трьох робочих днів з дати укладення договору до територіального управління нотаріально засвідчену копію цього договору на погодження. ( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 в редакції Постанов НБУ N 552 від 17.11.2004, N 287 від 12.08.2005 )
До копії договору додаються:
заява про погодження агентського договору;
нотаріально засвідчена копія установчих документів агента;
копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, яка має право надавати фінансові послуги з обміну валют. ( Пункт 2.6 глави 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
2.7. Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження нотаріально засвідченої копії договору з агентом та відповідних документів розглядає їх і приймає рішення про погодження або відмову в погодженні цього договору.
Підставою для відмови в погодженні договору з агентом може бути:
відсутність одного з документів, передбачених пунктом 2.6 цієї глави;
невідповідність положень договору вимогам законодавства України;
порушення агентом валютного законодавства протягом останніх шести місяців, які передують дню звернення. ( Абзац п'ятий пункту 2.7 глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
( Абзац шостий пункту 2.7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Територіальне управління на своєму бланку видає банку висновок про погодження або відмову в погодженні договору з агентом. ( Абзац шостий пункту 2.7 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
2.8. Банки (фінансові установи) для реєстрації пунктів обміну валюти подають до територіального управління:
а) заяву про відкриття пункту обміну валюти;
б) інформацію банку (фінансової установи) про:
стаж роботи касирів та дані про їх освіту відповідно до кваліфікаційних вимог (додаток 10);
наявність одного або кількох технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків, рекомендований перелік яких наведений у додатку 1; ( Абзац третій підпункту "б" пункту 2.8 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
наявність довідників для визначення справжності банкнот і довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;
наявність РРО;
забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків суворого обліку;
в) копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному місці (власність, оренда);
г) копію висновку територіального управління про погодження агентського договору, укладеної банком (фінансовою установою) з агентом, якщо пункт обміну валюти банку (фінансової установи) працюватиме на підставі агентського договору;
ґ) інформацію про відповідність приміщення пункту обміну валюти вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.
2.9. Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження поданих банком (фінансовою установою) документів розглядає їх та приймає рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації.
2.10. Підставами для відмови в реєстрації пункту обміну валюти можуть бути:
відсутність одного з документів, передбачених пунктом 2.8 цієї глави;
невідповідність вимогам підпункту "б" пункту 2.8 цієї глави;
відмова в погодженні територіальним управлінням агентського договору між банком та агентом; ( Абзац четвертий пункту 2.10 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
надання банком (фінансовою установою) недостовірної інформації;
застосування до банку (фінансової установи) заходів впливу протягом останніх шести місяців, що передують поданню звернення, за порушення валютного законодавства щодо здійснення валютно-обмінних операцій. ( Абзац шостий пункту 2.10 глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.11. Територіальне управління реєструє пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видає банку (фінансовій установі) на бланку управління довідку про реєстрацію пункту обміну валюти за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.
2.12. Після реєстрації пункту обміну валюти в територіальному управлінні банк (фінансова установа), агент мають зареєструвати РРО, який передбачається використовувати в пункті обміну валюти, у податковому органі за місцем розташування цього пункту.
2.13. Територіальне управління скасовує рішення про реєстрацію пункту обміну валюти в разі виявлення факту проведення валютно-обмінних операцій без відображення їх у РРО та звітних документах або відмови в доступі уповноваженим працівникам Національного банку України до приміщення пункту обміну валюти для здійснення перевірки згідно з Правилами проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 04.07.2001 N 259 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.07.2001 за N 622/5813, або систематичного (два і більше разів) порушення пунктом обміну валюти порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України протягом останніх 12 місяців, про що повідомляє банк (фінансову установу). ( Абзац перший пункту 2.13 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти. ( Пункт 2.13 глави 2 в редакції Постанови НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.14. Територіальне управління скасовує рішення про погодження договору між банком і цим агентом у разі виявлення факту проведення валютно-обмінних операцій без відображення їх у РРО та звітних документах або відмови в доступі уповноваженим працівникам Національного банку України до приміщення пункту обміну валюти для здійснення перевірки згідно з Правилами проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 04.07.2001 N 259 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.07.2001 за N 622/5813, або систематичного (два і більше разів) порушення протягом останніх 12 місяців пунктами обміну валюти (двома і більше) одного агента порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, про що повідомляє банк. ( Абзац перший пункту 2.14 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Банк має в триденний строк після отримання цього рішення повернути висновок про погодження договору між банком та агентом, а також довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти цього агента до територіального управління, яке робить відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти. ( Абзац другий пункту 2.14 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 ) ( Главу 2 доповнено пунктом 2.14 згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.15. Банк (фінансова установа), який (яка) зареєстрував (зареєструвала) пункт обміну валюти в територіальному управлінні, у триденний строк після тимчасового припинення роботи (строком не більше 90 календарних днів, а в зонах відпочинку, у яких відкриваються сезонні пункти обміну іноземних валют, - строком не більше 275 календарних днів) цим пунктом обміну валюти письмово повідомляє про це територіальне управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти про тимчасове припинення роботи пункту обміну валют. ( Абзац перший пункту 2.15 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Про відновлення роботи пункту обміну валюти банк (фінансова установа) за один день до цього письмово повідомляє територіальне управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти. ( Абзац другий пункту 2.15 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
У повідомленні про тимчасове припинення або відновлення роботи пункту обміну валюти, а також у заяві про припинення роботи пункту обміну валюти мають зазначатися реєстраційний номер пункту обміну валюти в територіальному управлінні, дата та номер відповідного рішення банку (фінансової установи). ( Абзац третій пункту 2.15 глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Територіальне управління приймає рішення про відкликання довідки про реєстрацію пункту обміну валюти з повідомленням про це банку (фінансовій установі), якщо банк (фінансова установа) надав (надала) інформацію про відновлення тимчасово припиненої роботи пункту обміну валюти пізніше терміну, установленого в абзаці другому цього пункту. ( Пункт 2.15 глави 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти. ( Главу 2 доповнено пунктом 2.15 згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
2.16. У разі прийняття Національним банком України рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення банком валютно-обмінних операцій чи відкликання банківської ліцензії або про відкликання генеральної ліцензії фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
2.17. У разі прийняття банком (фінансовою установою) рішення про припинення роботи пункту обміну валюти банк (фінансова установа) має в триденний строк після прийняття цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти разом із заявою про припинення роботи пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.
2.18. Керівник відповідного територіального управління приймає рішення про здійснення позапланових перевірок діяльності пунктів обміну валюти агентів, якщо за звітною інформацією банку про обсяги операцій з купівлі-продажу іноземних валют у таких пунктах обміну валюти агентів середньомісячний обсяг цих операцій протягом трьох місяців становить менше ніж 100 тис. грн. У разі виявлення за результатами перевірки факту проведення валютно-обмінних операцій без відображення їх у РРО та звітних документах він уживає заходів згідно з вимогами цієї Інструкції. ( Главу 2 доповнено пунктом 2.18 згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Глава 3. Установлення курсу гривні до іноземних валют
3.1. Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні в касі банку, фінансової установи та пунктах обміну валюти (уключаючи і пункти обміну валюти агентів) установлюються щоденно до початку робочого дня згідно з наказом банку, фінансової установи, філії, яка має окремий баланс, або відповідним розпорядженням заступника керівника банку, фінансової установи, філії, яка має окремий баланс. Курси купівлі-продажу іноземних валют за гривні в касі відділення банку установлюються розпорядженням керівника відділення. ( Абзац перший пункту 3.1 глави 3 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Наказ (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні має бути скріплений печаткою банку. ( Абзац другий пункту 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
У наказі (розпорядженні) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні в касі банку (фінансової установи), у пунктах обміну валюти мають зазначатися дата, час, з якого діють установлені курси, значення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні, місцезнаходження і реєстраційний номер пункту обміну валюти банку (фінансової установи) та пункту обміну валюти агента у відповідному територіальному управлінні.
Наказ (розпорядження) про зміну курсів купівлі та продажу іноземних валют має бути оформлений згідно з вимогами другого та третього абзаців цього пункту.
3.2. У касі банку (фінансової установи) та в пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адресами, у тому числі в пунктах обміну валюти агентів в один і той самий робочий день, можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют.
У пункті обміну валюти, у якому працюють одночасно кілька касирів, не може встановлюватися кілька різних значень курсів купівлі та продажу іноземних валют.
3.3. Банк (фінансова установа) протягом робочого дня може змінювати значення курсів купівлі та продажу іноземних валют у касі з обов'язковим оформленням кожного зміненого значення курсів купівлі та продажу відповідним наказом (розпорядженням), у якому обов'язково зазначається час зміни курсів.
3.4. Банк (фінансова установа) один раз протягом робочого дня може змінювати курси купівлі та продажу іноземних валют, що були встановлені на початок робочого дня як у власних пунктах обміну валюти, так і в пунктах обміну валюти агентів, лише за умови зміни касирів і тільки до 20-ї години.
( Абзац другий пункту 3.4 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 48 від 16.02.2005 )
( Пункт 3.4 глави 3 в редакції Постанов Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 462 від 29.09.2004 )
Глава 4. Організація роботи, пов'язаної з
проведенням валютно-обмінних операцій
4.1. Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.
4.2. Тарифи комісійної винагороди встановлюються згідно з наказом банку (фінансової установи). Комісійна винагорода справляється за здійснення валютно-обмінних операцій, а саме: з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків у гривнях. У разі встановлення тарифів в іноземній валюті сплата здійснюється в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день здійснення операції. ( Пункт 4.2 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
4.3. Каси банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі валютно-обмінні операції згідно з переліком, зазначеним у пункті 1.2 цієї Інструкції.
4.4. Пункти обміну валюти банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі операції, зазначені в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.
4.5. Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише ті операції, що зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 1.2 цієї Інструкції.
4.6. У касах банків (фінансових установ) у доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює ця каса;
повідомлення про обов'язковість здійснення касиром операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції; ( Пункт 4.6 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 )
повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377;
витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює ця каса, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України (додаток 13). ( Пункт 4.6 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.7. У пункті обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:
назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору;
копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
перелік операцій, які здійснює цей пункт обміну валюти;
повідомлення про обов'язковість здійснення касиром будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, а також операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції; ( Пункт 4.7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
зразок квитанції (довідки) про здійснену валютно-обмінну операцію з повідомленням про потребу її отримання фізичною особою"; ( Пункт 4.7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377;
витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює цей пункт обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
режим роботи пункту обміну валюти;
телефон керівника, що відповідає за роботу пункту обміну валюти;
повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України (додаток 13). ( Пункт 4.7 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.8. Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк (фінансова установа). У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.
4.9. У пункті обміну валюти в наявності мають бути такі документи:
копія довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні, скріплена печаткою банку (фінансової установи);
витяг з наказу банку (фінансової установи) про відкриття пункту обміну валюти, який має бути засвідчений підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплений печаткою банку (фінансової установи);
торговий патент згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР );
журнал обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО (додаток 11).( Абзац п'ятий пункту 4.9 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
4.10. Касир пункту обміну валюти повинен мати на робочому місці документ, що засвідчує його особу (службове посвідчення), штамп пункту обміну валюти, на якому мають бути такі реквізити: назва "Пункт обміну валюти", назва банку (фінансової установи), назва агента банку (якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору з банком), реєстраційний номер у територіальному управлінні, місцезнаходження пункту обміну валюти. Штамп видається банком (фінансовою установою) касиру пункту обміну валюти під розпис.
4.11. У разі потреби (хвороба касира та з інших поважних причин) касир пункту обміну валюти має право передати іншому касиру, який має право працювати в цьому пункті обміну валюти відповідно до наказу про його відкриття, валютні цінності, бланки суворого обліку та штамп пункту обміну за відповідним актом. Цей акт разом з іншими звітними документами в кінці робочого дня вкладається в інкасаторську сумку касира, який передав валютні цінності та бланки суворого обліку.
Якщо касир пункту обміну валюти за будь-яких обставин фізично не може передати іншому касиру або інкасатору валютні цінності та інші цінності, то в пункті обміну валюти за наказом керівника банку (фінансової установи) терміново проводиться ревізія валютних та інших цінностей з обов'язковим їх передаванням у касу банку (фінансової установи) особами, які здійснили ревізію, на підставі відповідного акта.
Забороняється доручати виконання службових обов'язків касира пункту обміну валюти іншим особам, які не визначені як касири в наказі по банку (фінансовій установі).
4.12. Касир під час здійснення валютно-обмінних операцій має перевіряти справжність і наявність ознак платіжності пред'явлених банкнот іноземних держав та дорожніх чеків.
Робочі місця касирів, які здійснюють валютно-обмінні операції, мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їх захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що вилучаються з обігу банками-емітентами. ( Абзац другий пункту 4.12 в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.13. Касир пункту обміну валюти має зберігати наявні цінності в сейфі. Під час обідньої перерви або тимчасової відсутності в приміщенні пункту обміну касир має опломбувати сейф з цінностями особистим пломбіром.
4.14. Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.
Касири банків (фінансових установ) і пунктів обміну валюти зобов'язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 13 до цієї Інструкції. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим ознакам зношеності, приймаються банками (фінансовими установами) на інкасо. ( Пункт 4.14 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки (фінансові установи) вилучають і передають на дослідження в порядку, установленому главою 5 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089. ( Пункт 4.14 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
4.15. З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку - довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти. ( Абзац перший пункту 4.15 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 289 від 12.08.2005 )
Порядок забезпечення цінностями пунктів обміну валюти, що працюють на підставі укладених з банками агентських договорів, порядок підкріплення та інкасації (перевезення) коштів і умови видачі банком коштів під відповідальність касирів цих пунктів визначаються в агентських договорах банків з юридичними особами. ( Пункт 4.15 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Порядок переміщення і передавання готівки та цінностей під відповідальність працівників банку (фінансової установи) визначається внутрішнім положенням (інструкцією) банку (фінансової установи) щодо здійснення касових операцій". ( Пункт 4.15 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Сумки з авансами для кожного касира пункту обміну валюти на вихідні і святкові дні формуються окремо на кожен день роботи або за рішенням керівника банку (фінансової установи) на ці дні формується одна сумка.
4.16. Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку (фінансової установи) авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.
( Абзац другий пункту 4.16 виключено на підставі Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
4.17. Банки (фінансові установи) зобов'язані забезпечувати підкріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти та пунктів обміну валюти агентів.
4.18. Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.
Банк (фінансова установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку (фінансової установи) у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).
4.19. Пункти обміну валюти банку (фінансової установи) під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов'язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку (фінансової установи).
Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку (фінансової установи).
4.20. Зберігання валютних цінностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не допускається.
4.21. Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійсненні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього, а також операції сторно.
Не допускається відмова в здійсненні касою банку (фінансової установи) операції сторно. ( Пункт 4.21 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 552 від 17.11.2004 ) ( Пункт 4.21 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
4.22. Входити до приміщення пункту обміну валюти дозволяється лише особам, визначеним у наказі про відкриття пункту обміну валюти, та представникам органів, уповноважених здійснювати перевірку пунктів обміну валюти згідно з чинним законодавством України.
4.23. Керівник, що відповідає за роботу пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, забезпечує вивчення касирами правил здійснення валютно-обмінних операцій з використанням РРО, а також контроль за технічним обслуговуванням РРО відповідними службами.
На період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії облік валютно-обмінних операцій здійснюється вручну не більше 72 годин з веденням реєстрів установленої форми і наданням клієнту бланків суворого обліку за формами 377, 377-А із занесенням підсумкової інформації про проведені операції без використання РРО до журналу обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО. ( Абзац другий пункту 4.23 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Підсумкова інформація про проведені операції без використання РРО заноситься до журналу обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО:
у кінці робочого дня - якщо РРО не функціонував протягом усього робочого дня;
у кінці терміну роботи без використання РРО - якщо РРО не функціонував частину робочого дня.
Служби, що відповідають за ремонт РРО, не пізніше 72 годин після виходу його з ладу зобов'язані усунути дефект і забезпечити його належне функціонування. Якщо в зазначений термін ремонт не може бути виконаний, то в пункті обміну встановлюється резервний РРО та складається акт за підписом керівника, що відповідає за роботу пунктів обміну валюти, і представника сервісної організації. Будь-який заново встановлений РРО має бути зареєстрований у державному податковому органі (так само, як і під час первинної його реєстрації). ( Пункт 4.23 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Глава 5. Оформлення квитанцій та довідок
про здійснення валютно-обмінних операцій
5.1. Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:
довідка-certificate за формою N 377 (додаток 3);
квитанція за формою N 377-А (додаток 4);
( Абзац четвертий пункту 5.1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
квитанція за формою N 377-і (додаток 5);
квитанція за формою N 377-I (1) ;
квитанція за формою N 377-К (додаток 12).
(1) Зразок цієї квитанції наведений у додатку 2 до Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343. Порядок оформлення квитанції за формою N 377-і наведений у пункті 5.5 цього самого Положення.
Бланки довідок та квитанцій, що зазначені в абзацах другому і третьому цього пункту, є бланками суворого обліку. ( Абзац сьомий пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Довідки за формою N 377 та квитанції за формами N 377-А, 377-і, 377-I, 377-К є касовими і розрахунковими документами.
Довідки за формами N 377, квитанції за формою N 377-А про здійснення валютно-обмінних операцій, N 377-К про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу та N 377-і про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав виписуються у двох примірниках: перший примірник видається як підтвердження здійснення операції фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий - залишається в документах дня. ( Абзац дев'ятий пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Надалі в тексті цієї Інструкції перший примірник довідки або квитанції іменується примірником клієнта, а другий - примірником банку (фінансової установи).
5.2. Довідка за формою N 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку (фінансової установи) фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.
5.3. Квитанція за формою N 377-А видається:
пунктом обміну валюти банку (фінансової установи) фізичним особамре-зидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому, третьому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції;
пунктом обміну валюти агента фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому і третьому пункту 1.2 цієї Інструкції;
пунктом обміну валюти фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.
( Пункт 5.4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
5.4. Квитанція за формою N 377-і видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.
Квитанція за формою N 377-I видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.
5.5. Квитанція за формою N 377-К видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому-шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.
5.6. Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення зазначених вище операцій забороняються.
5.7. Виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та квитанцій не допускаються.
Довідка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені операції, найменування банку (фінансової установи) або агента, що видав довідку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне читання відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи).
5.8. Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується.
5.9. Заповнений примірник квитанції або довідки банку (фінансової установи) зберігається в пункті обміну валюти в документах дня і передається до каси банку (фінансової установи) разом з іншими документами дня після закінчення робочого дня.
5.10. Зіпсовані примірники квитанцій та довідок про здійснення валютно-обмінних операцій, що є бланками суворого обліку (примірник клієнта та примірник банку (фінансової установи), а також роздруковані за допомогою РРО погашаються шляхом написання через усе поле примірника клієнта та примірника банку латинської літери "Z", засвідчуються підписом касира пункту обміну валюти (каси) і повертаються до банку (фінансової установи) після закінчення робочого дня разом з іншими документами дня.
5.11. Перший і другий примірники квитанції за формою N 377-А під час здійснення валютно-обмінних операцій у пункті обміну валюти із застосуванням РРО роздруковуються цими РРО.
Реквізити, зазначені в довідках за формами N 377, під час здійснення валютно-обмінних операцій у пункті обміну валюти із застосуванням РРО заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки. ( Абзац другий пункту 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
У разі виходу РРО з ладу довідки та квитанції за формами N 377, 377-А заповнюються лише вручну (під копіювальний папір). ( Абзац третій пункту 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Реквізити, зазначені в довідках та квитанціях за формами N 377, 377-і *, 377-I *, 377-К *, під час здійснення валютно-обмінних операцій у касі банку заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки або квитанції з використанням системи автоматизації банку, у тому числі такої, що працює автономно. Крім того, перший та другий примірники квитанцій за формами N 377-і, 377-I, 377-К можуть роздруковуватися з використанням системи автоматизації банку, у тому числі такої, що працює автономно. ( Абзац четвертий пункту 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
* Якщо ці форми виготовлені поліграфічними підприємствами.
Реквізити, зазначені в довідках та квитанціях за формами N 377, 377-і, 377-I, 377-К, під час здійснення валютно-обмінних операцій у касі фінансової установи заповнюються як вручну (під копіювальний папір), так і шляхом їх роздрукування в першому та другому примірниках довідки або квитанції з використанням системи автоматизації фінансової установи. ( Абзац п'ятий пункту 5.12 в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
Банкам (фінансовим установам) дозволяється відповідно до внутрішнього положення заповнювати потрібну кількість примірників за формою N 377-К для обліку валютно-обмінних операцій. ( Пункт 5.12 доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
Якщо квитанції (форми N 377-А, 377-і, 377-К) та довідки (форми N 377) заповнюються вручну (під копіювальний папір), то копіювальний папір кладеться між зворотним боком примірника клієнта і лицьовим боком примірника банку (фінансової установи). ( Абзац сьомий пункту 5.11 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
На довідці або квитанції (у примірнику клієнта і примірнику банку (фінансової установи) усі реквізити мають бути заповнені.
5.12. Назва валюти в довідках та квитанціях під час здійснення відповідних операцій проставляється літерним кодом згідно з кодами валют Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129). ( Пункт 5.12 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
5.13. У квитанціях за формою N 377-А під час здійснення валютно-обмінних операцій у графі "Назва валюти" проставляється літерний код валюти, у графі "Кількість" - сума валюти цифрами, а в графі "Еквівалент до видачі" - літерний код та сума валюти, що видається клієнту, цифрами.
Під час здійснення операцій, за якими сплачується комісійна винагорода, сума цієї винагороди зазначається під таблицею словами і проставляється літерний код валюти, у якій сплачено комісійну винагороду, а в графі "Комісія в %" проставляється цифрами тариф комісійної винагороди в процентах.
Під час здійснення валютно-обмінних операцій із застосуванням РРО в квитанціях за формою N 377-А проставляється час здійснення операції.
5.14. У квитанціях за формою N 377-К під час здійснення валютно-обмінних операцій у графі "Назва валюти/вид банківського металу" проставляється літерний код валюти, у графі "Сума/маса" - сума валюти цифрами, а в графі "До видачі" - літерний код та сума валюти, що видається клієнту, цифрами.
Під час здійснення операцій, за якими сплачується комісійна винагорода, сума цієї винагороди зазначається під таблицею словами і проставляється літерний код валюти, у якій сплачено комісійну винагороду, а в графі "Комісія в %" проставляється цифрами тариф комісійної винагороди в процентах.
5.15. Банкам (фінансовим установам) дозволяється доповнювати квитанції за формами N 377-К, 377-і, 377-I додатковими реквізитами, потрібними для здійснення валютно-обмінних операцій. ( Пункт 5.16 в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
5.16. З метою ідентифікації фізичної особи-резидента, яка здійснює валютно-обмінну операцію, зазначену в абзацах другому, третьому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень, у квитанції за формою N 377-К мають зазначатися такі реквізити: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, дата народження, серія та номер паспорта (іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ( 320/94-ВР ).
З метою ідентифікації фізичної особи-нерезидента, яка здійснює валютно-обмінну операцію, зазначену в абзацах другому, четвертому, п'ятому, шостому пункту 1.2 цієї Інструкції, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень, у квитанції за формою N 377-К обов'язково зазначаються такі реквізити: прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності) особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта (іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування.
Реквізити для ідентифікації осіб обов'язково мають бути зазначені в квитанціях за формою N 377-К на підставі пред'явлених клієнтами оригіналів або належним чином засвідчених копій відповідних документів. Банк перевіряє належність клієнту пред'явленого ним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в квитанції за формою N 377-К.
У разі ненадання клієнтом документів або відомостей, потрібних для з'ясування його особи, або умисного надання неправдивих відомостей банк відмовляє клієнту в проведенні валютно-обмінної операції з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ). ( Глава 5 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Глава 6. Здійснення операцій з купівлі та продажу
готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків
6.1. Касири кас банків (фінансових установ) та касири пунктів обміну валюти зобов'язані з'ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити валютно-обмінну операцію, і попереджати про те, що нерезиденти мають змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою N 377.
6.2. Операції з купівлі-продажу у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну фізичними особами-нерезидентами невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред'явлення документа, який засвідчує особу, що здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у квитанції за формою N 377-К прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, - із зазначенням у квитанції за формою N 377-К таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності). ( Пункт 6.2 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 232 від 04.06.2003, в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
6.3. Операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють:
каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою N 377; ( Абзац другий пункту 6.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
пункти обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою 377-А для фізичних осіб-резидентів, а для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою N 377.
Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 6).
6.4. Операції з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам здійснюють:
каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через касу банку; ( Абзац другий пункту 6.4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 289 від 12.08.2005 )
пункти обміну валюти з оформленням квитанції про здійснення продажу іноземної валюти за формою N 377-А та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через пункт обміну валюти банку. ( Абзац третій пункту 6.4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі проданої іноземної валюти (додаток 7).
( Пункт 6.5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
6.5. Операції зворотного обміну готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюються лише фізичним особам-нерезидентам у разі невикористання чи неповного використання ними гривень, що були одержані в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти. Зворотний обмін здійснюють як каси банку (фінансової установи), так і будь-який пункт обміну валюти в разі надання першого примірника довідки за формою N 377. Сума зворотного обміну не може перевищувати тієї, що зазначена в довідці за формою N 377. Крім того, перший примірник цієї довідки залишається в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти, у якому здійснено зворотний обмін.
У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитанція про продаж їй іноземної валюти за формою N 377-А, а в касі банку (фінансової установи) - квитанція за формою N 377-К. Ця операція здійснюється за курсом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком (фінансовою установою). ( Абзац другий пункту 6.6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Під час здійснення операцій з видачі фізичним особам-нерезидентам гривень в банкоматі на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, якому належить банкомат, на підставі чека банкомата. Чек банкомата залишається в касі банку.
6.6. Операції з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента та зворотний обмін готівкових гривень на іноземну валюту здійснюються після пред'явлення цією особою касирам каси банку (фінансової установи) або пункту обміну валюти документа, який засвідчує особу та її громадянство.
6.7. Уповноважені банки та фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам або зворотного обміну коштів у гривнях на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам у межах, що встановлюються Національним банком України. ( Главу 6 доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
6.8. Уповноважені банки, які не мають прямого кореспондентського рахунку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют, та фінансові установи здійснюють операції з купівлі-продажу готівкових валют 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют за наявності кореспондентського рахунку, відкритого в уповноваженому банку України, що має прямий кореспондентський рахунок в іноземному банку, та/або договору про інкасацію такої валюти до уповноваженого банку, що має прямий кореспондентський рахунок в іноземному банку. ( Главу 6 доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
6.9. Порядок здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків у касах банків (фінансових установ) та пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) викладено в главі 7 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343.
Глава 7. Здійснення операцій з конвертації готівкової
іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову
іноземну валюту іншої іноземної держави
7.1. Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банками (фінансовими установами) та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до 1 групи Класифікатора іноземних валют.
7.2. Під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції. Розраховується крос-курс таким чином:
на певну дату офіційний курс гривні становить:
гривня/долар США - X грн. за долар США;
гривня/євро - Y грн. за євро.
Крос-курс долара США до євро становитиме X/Y євро за долар США.
Якщо клієнт бажає в цей день обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (X:Y) євро.
За цією самою схемою визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою.
7.3. Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються:
для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів - у касі банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К; ( Абзац другий пункту 7.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
для фізичних осіб-резидентів - у пункті обміну валюти банку (фінансової установи) з видачею квитанції за формою N 377-А про конвертацію валют.
Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) та пунктом обміну валюти в реєстрі конвертації іноземної валюти (додаток 8).
Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються для фізичної особи-нерезидента лише в касі банку (фінансової установи) після пред'явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, та за наявності підтвердження джерел походження іноземної валюти (копії цих документів залишаються в документах дня). У разі ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти в пред'явленій митній декларації робиться відмітка про її конвертацію.
Операції з конвертації фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти в іншу іноземну валюту, якщо сума валюти, наданої клієнтом, перевищує 15 000 гривень за офіційним курсом гривні до цієї валюти на день проведення операції, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред'явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, із зазначенням у квитанції за формою N 377-К прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, - із зазначенням у квитанції за формою N 377-К таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності). ( Пункт 7.3 доповнено абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку N 571 від 23.12.2003, в редакції Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
7.4. Якщо за операцією з конвертації для видачі клієнту залишається сума в іноземній валюті менша, ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, то цей залишок купується за гривні за курсом купівлі іноземної валюти, установленим банком (фінансовою установою).
Вищезазначена операція оформляється касирами каси із застосуванням квитанцій за формою N 377-К, касирами пунктів обміну валюти - квитанцій за формою N 377-А. Здійснені операції відображаються в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 6). ( Абзац другий пункту 7.4 в редакції Постанови Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
( Пункт 7.5 глави 7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
( Пункт 7.6 глави 7 виключено на підставі Постанови Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Глава 8. Здійснення операцій з приймання на інкасо
банкнот іноземних держав та іменних чеків
8.1. У касах банків (фінансових установ) приймаються на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів:
а) банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження та/або значні ознаки зношення, або є сумнів у їх платіжності, у тому числі: ( Абзац перший підпункту "а" пункту 8.1 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 571 від 23.12.2003, N 173 від 21.04.2004 )
розірвані на шматки та склеєні;
ті, що не зберегли деяких ознак платіжності (наявні зміни у портреті, немає захисної стрічки, є написи, які заважають визначенню ознак платіжності банкнот тощо);
із зміненим первісним кольором;
обпалені або пропалені;
залиті повністю або значною мірою фарбою, чорнилом, жиром тощо;
мають явні друкарські недоліки;
б) банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної центральним банком - емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).
8.2. Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав виконуються в порядку, установленому для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, викладеному в главах 4-6 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 N 520 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.2001 за N 152/5343. Проведення цих операцій здійснюється з оформленням квитанції N 377-і та реєстру приймання на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 9).
8.3. Порядок виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо викладений у главах 4-6 Положення, зазначеного в пункті 8.2 цієї глави.
Глава 9. Відповідальність банків (фінансових установ) за
порушення порядку організації та здійснення
валютно-обмінних операцій
9.1. Порушення норм, установлених цією Інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
9.2. У разі порушення банками та їх агентами норм цієї Інструкції банки несуть відповідальність згідно із статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ).
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 1
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
Перелік
технічних засобів для визначення справжності
банкнот іноземних держав та дорожніх чеків
1. Прилад для розгляду банкнот іноземних держав та дорожніх чеків проти світла та у відбитому світлі.
2. Прилад для контролю ознак, які проявляються в ультрафіолетових променях.
3. Прилад для контролю ознак, які проявляються в інфрачервоних променях.
4. Прилад для контролю магнітних міток.
5. Семи - десятикратні збільшувальні лінзи.
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 2
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
На бланку територіального
управління Національного
банку України
ДОВІДКА
про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти
в територіальному управлінні
Національного банку України
__________________________________________________
(назва управління)
Назва уповноваженого банку / уповноваженої фінансової установи
__________________________________________________________________
Назва агента (юридичної особи) __________________________________
__________________________________________________________________
Місцезнаходження пункту обміну валюти ___________________________
__________________________________________________________________
Реєстраційний номер _________ в територіальному управлінні
Національного банку України ____________________________________.
(назва управління)
Начальник управління ________ ____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
М.П.
Дата видачі довідки
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 3
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
Форма N 377
(дійсна протягом 6 місяців)
_________________________________________
_________________________________________
(назва, місцезнаходження банку/фінансової
установи)
(name, address of licensed bank/financial
institution)
Довідка-certificate N
"___" ____________ 200__ р.
Обміняно ________________________________________________________
exchanged (назва валюти, сума цифрами і словами / type of
currency, amount in figures and in words)
Видано готівкові
гривні___________________________________________________________
hryvnias paid out (сума цифрами і словами / amount in figures
and in words)
_________________________________ ____________________________
(прізвище, ім'я та по батькові / (громадянство / citizenship)
surname, name)
_________________ _______________
(підпис власника) (підпис касира)
(holder's signature)
місце для штампа
Обмін невикористаних гривень на іноземну валюту
Exchange or unspent hryvnias for foreign currency
Прийнято для обміну готівкові
гривні __________________________________________________________
hryvnias accepted for exchange (сума цифрами і словами /
amount in figures and in words)
З них видано: чеками
готівковою валютою ___________________ cheques ____________
out of this sum:
cash currency paid out
_________________ _______________
(підпис власника) (підпис касира)
(holder's signature)
Заповнюється у двох примірниках (перший видається клієнту, другий - залишається в банку).
Довідка видається фізичній особі-нерезиденту для підтвердження операцій з купівлі банком (фінансовою установою) іноземної валюти за гривні та сплати за чеками коштів у гривнях. Перший примірник дає право зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту протягом 6 місяців.
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 4
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
______________________________
______________________________ Форма N 377-А
(назва, місцезнаходження
банку/фінансової установи)
Квитанція N
про здійснення валютно-обмінної операції
Дата _____________________
Назва операції: купівля, продаж, конвертація
іноземної валюти,
купівля дорожніх чеків
------------------------------------------------------------------
|Назва валюти |Кількість |Курс, | Комісія в |Еквівалент |
| | |крос-курс | % |до видачі |
|-------------+------------+-----------+-------------+-----------|
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
Сума комісії ______________________
Підпис касира _______________ Штамп пункту обміну
Квитанція заповнюється у двох примірниках (перший видається клієнту, другий - залишається в банку/фінансовій установі).
Квитанція видається для підтвердження проведення операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, конвертації готівкової іноземної валюти, купівлі дорожніх чеків.
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
( Додаток 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 289 від 12.08.2005 )
Додаток 5
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
Форма N 377-і
_______________________________
_______________________________
(назва, місцезнаходження
уповноваженого банку/фінансової
установи)
Квитанція N
про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав
"____" _____________200_ р.
_________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи)
_________________________________________________________________
(постійне місце проживання)
_________________________________________________________________
(серія, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу)
_________________________________________________________________
(найменування юридичної особи)
-----------------------------------------------------------------
| Найменування банкнот |Дата, номер та | Номінальна |
| іноземних держав |серія | вартість |
|---------------------------+--------------------+--------------|
|---------------------------+--------------------+--------------|
|---------------------------+--------------------+--------------|
|---------------------------+--------------------+--------------|
|---------------------------+--------------------+--------------|
|---------------------------+--------------------+--------------|
-----------------------------------------------------------------
Підпис касира______________
Місце для штампа
Квитанція заповнюється у двох примірниках (перший надається клієнту, другий - залишається в банку/фінансовій установі).
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 6
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
_________________________________
_________________________________
(назва уповноваженого
банку/фінансової установи, агента
банку, реєстраційний номер пункту
обміну валюти і його
місцезнаходження)
РЕЄСТР
купленої іноземної валюти
за "____" ____________ 200_ р.
------------------------------------------------------------------
|N |Назва |Сума |Курс |Сума |Номер |Відмітка |
|з/п|іноземної|іноземної | |виданих |виданої |про |
| |валюти |валюти | |гривень |довідки/ |сторно* |
| |(код) | | | |квитанції | |
|---+---------+----------+------+---------+------------+---------|
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Підпис касира______________
Місце для штампа
---------------
* У разі використання РРО в реєстрі фіксується час
здійснення операції".
( Виноска в редакції Постанови Правління Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 7
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
_____________________________________
_____________________________________
(назва уповноваженого
банку/фінансової установи, агента
банку, реєстраційний номер пункту
обміну валюти і його
місцезнаходження)
РЕЄСТР
проданої іноземної валюти
за "____" _____________ 200_ р.
------------------------------------------------------------------
| N | Номер |Сума в |Назва | Сума |Курс |Номер |Відмітка |
|з/п|виданої |гривнях |валюти| у | |одержаної|про |
| |квитанції | |(код) | валюті| |довідки |сторно* |
| |(довідки) | | | | | | |
|---+----------+--------+------+-------+-----+---------+---------|
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Підпис касира______________
Місце для штампа
--------------------------
* У разі використання РРО в реєстрі фіксується час
здійснення операції".
( Виноска в редакції Постанови Правління Національного банку N 571
від 23.12.2003 )
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 8
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
____________________________________
____________________________________
(назва уповноваженого
банку/фінансової установи, агента
банку, реєстраційний номер пункту
обміну валюти і його
місцезнаходження)
РЕЄСТР
конвертації іноземної валюти
за "____" _____________ 200_ р.
-------------------------------------------------------------------
|N |Назва |Сума |Назва |Крос-| Комі- |Сума |Номер |Відміт-|
|з/п|прийня-|прий- |вида- |курс |(%) сія, |вида-|вида- |ка про |
| |тої |нятої |ної | | сума |ної |ної |сторно*|
| |валюти |валюти|валюти| | |валю-|кви- | |
| |(код) | |(код) | | |ти |танції| |
|---+-------+------+------+-----+------------+-----+------+-------|
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------
Підпис касира______________
Місце для штампа
---------------
* У разі використання РРО в реєстрі фіксується час
здійснення операції".
( Виноска в редакції Постанови Правління Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 9
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
__________________________________
__________________________________
(назва, місцезнаходження
уповноваженого банку/фінансової
установи)
РЕЄСТР
приймання на інкасо банкнот іноземних держав
за "____" _____________ 200_ р.
------------------------------------------------------------------
| N |Назва прийнятих |Серія та |Номінальна |Номер |
| з/п|банкнот |номер |вартість |виданої |
| | |прийнятих | |квитанції |
| | |банкнот | | |
|----+-------------------+-------------+-----------+-------------|
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
Підпис касира______________
Місце для штампа
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 10
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій на
території України
Кваліфікаційні вимоги
до працівників, які здійснюють
валютно-обмінні операції з готівковою іноземною
валютою і дорожніми чеками
1. До касирів пункту обміну іноземної валюти:
наявність відповідного документа встановленого зразка, виданого вищим закладом освіти першого - четвертого рівнів акредитації про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче молодшого спеціаліста за спеціальностями економіст, фінансист або бухгалтер;
за наявності базової загальної середньої освіти - документа про навчання у вищому закладі освіти першого - четвертого рівнів акредитації за спеціальностями економіст, фінансист або бухгалтер;
стаж роботи касиром або бухгалтером не менше одного року.
2. До касирів-експертів уповноваженого банку/фінансової установи:
наявність відповідного документа встановленого зразка, виданого вищим закладом освіти першого - четвертого рівнів акредитації про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче молодшого спеціаліста за спеціальностями економіст, фінансист, бухгалтер або юрист;
стаж роботи з валютними цінностями не менше одного року;
наявність свідоцтва (сертифіката) про проходження навчання для роботи з готівковою іноземною валютою та визначення ознак платіжності банкнот іноземних держав і дорожніх чеків на курсах, які проводять міжнародні навчальні заклади, зарубіжні банківські установи, українські уповноважені навчальні заклади за програмою, узгодженою з Національним банком України.
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
Додаток 11
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій
на території України
Титульна сторінка
------------------------------------------------------------------
|Назва уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) |
|________________________________________________________________|
| |
| ЖУРНАЛ |
| обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО |
| |
|Розпочато:_______________________ |
|Закінчено:_______________________ |
------------------------------------------------------------------
Реквізити пункту обміну валюти та РРО
Місцезнаходження уповноваженого банку (уповноваженої фінансової
установи)_________________________________________________________
_________________________________________________________________.
Назва агента та його місцезнаходження ___________________________
_________________________________________________________________.
Місцезнаходження пункту обміну валюти ___________________________
_________________________________________________________________.
Номер пункту обміну валюти _____________________________________.
Назва моделі РРО ________________________________________________
________________________________________________________________.
Дата включення РРО до Державного реєстру реєстраторів
розрахункових операцій __________________________________________.
Заводський номер РРО ____________________________________________
Облік валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО
ведеться згідно з формами реєстрів, наведеними в Інструкції про
порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на
території України.
Остання сторінка
------------------------------------------------------------------
| Назва уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) |
|________________________________________________________________|
| Засвідчувальний напис |
| У цьому журналі пронумеровано, прошнуровано та скріплено|
|відбитком печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової|
|установи) _______________________________________ аркушів. |
| (словами) |
| |
| Керівник банку (фінансової установи) ________________ |
| (підпис) |
| |
| Головний бухгалтер __________________ |
| (підпис) |
| __________________ |
| (дата) |
------------------------------------------------------------------
( Додаток в редакції Постанови Правління Національного банку N 571 від 23.12.2003 )
Додаток 12
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій
на території України
Форма N 377-К
____________________________
(найменування банку)
КВИТАНЦІЯ N
про здійснення валютно-обмінної операції або
операції з купівлі-продажу банківського металу
Дата ___________________ Час здійснення операції _______________
Назва операції: купівля, продаж, конвертація іноземної валюти
або купівля, продаж банківського металу, купівля,
продаж дорожніх чеків
------------------------------------------------------------------
|Назва валюти/| Сума/ | Курс, |Комісія | До видачі |
| вид | маса |крос-курс| в % |-----------------------|
|банківського | | | |Назва валюти/|Сума/маса|
| металу | | | | вид | |
| | | | |банківського | |
| | | | | металу | |
|-------------+-------+---------+--------+-------------+---------|
|-------------+-------+---------+--------+-------------+---------|
|Усього | | | | | |
------------------------------------------------------------------
Сума комісії ______________________.
Клієнт * _______________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи)
__________________________________________________________________
Пред'явлений * __________________________________________________
(назва документа - паспорт або інший документ,
__________________________________________________________________
який посвідчує особу)
серії * _______ N * ________, виданий * __________________________
(ким виданий, дата видачі)
_________________________________________________________________,
__________________________________________________________________
(дата народження, місце проживання особи)
__________________________________________________________________
(ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних
_________________________________________________________________.
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів)
__________________________________________________________________
(громадянство - для фізичних осіб-нерезидентів)
Підпис клієнта * ___________ Підписи банку ______________________
---------------
* Реквізити заповнюються, якщо фізична особа-резидент
здійснює операцію на суму, що перевищує 50 000 гривень, а в разі
здійснення операції на суму, що перевищує 15 000 гривень,
зазначаються лише прізвище, ім'я, по батькові фізичної
особи-резидента.
Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко
( Інструкцію доповнено додатком згідно з Постановою Правління Національного банку N 571 від 23.12.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 287 від 12.08.2005 )
Додаток 13
до Інструкції про порядок
організації та здійснення
валютно-обмінних операцій
на території України
Ознаки
платіжності та зношення банкнот іноземної валюти,
які приймаються банками (фінансовими установами)
і пунктами обміну валюти на території України
1. Банкноти іноземної валюти визнаються платіжними в разі повної відповідності встановленим банком-емітентом зразкам, якщо вони зберегли ознаки платіжності, а саме: найменування банку-емітента, номер і серію, номінал цифрами та літерами, основні зображення лицьового та зворотного боків, елементи захисту - водяний знак, магнітні мітки, захисні стрічка і волокна, мікро- та макротексти, голограму, у тому числі банкноти із незначними ознаками зношення:
а) з потертостями та із загальними забрудненнями (уключаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях);
б) з невеликими масляними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;
в) надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний з надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;
г) з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.
( Інструкцію доповнено додатком згідно з Постановою Правління Національного банку N 173 від 21.04.2004 )