02.08.2018 р. набрав чинності Закон "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"

Як і повідомляється вище у назві новини, вчора, 02.08.2018 р. набрав чинності Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти".

Даний Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду і вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності до вказаного Закону, надання особі статусу зниклої безвісти не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

В свою чергу іноземець чи особа без громадянства, яка зникла на території України, набуває правового статусу особи, зниклої безвісти, в порядку, передбаченому цим Законом, якщо така особа перебувала на території України на законних підставах.

За випадку, якщо особа, зникла безвісти на території України, є громадянином іншої держави, Національна поліція України зобов’язана в установленому законодавством порядку повідомити уповноважені органи держави, громадянином якої така особа є, про факт її зникнення та про результати її розшуку.

Члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням таких особливостей:

- непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якщо інше не передбачено цим Законом. Дітям особи, зниклої безвісти, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи. Батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування;

- право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням положень цього Закону виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується членам сім’ї особи, зниклої безвісти, з урахуванням положень цього Закону за весь час, протягом якого особа, зникла безвісти, зберігає цей правовий статус;

- право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з дня, наступного за днем внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти;

- смерть особи, яка мала статус зниклої безвісти, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає родичам такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками забороняється.

Якщо обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти, над такою дитиною встановлюється опіка/піклування у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

Якщо на утриманні особи, зниклої безвісти, були повнолітні особи, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки, над такими особами встановлюється опіка.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не змінює її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлої.

Особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту та/або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Закон передбачає створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Комісія буде постійним діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

Комісія координуватиме діяльність державних органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти, у тому числі у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей; осіб, зниклих безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей.

До складу Комісії включаються, зокрема, представники, Національної поліції України; Служби безпеки України; Генеральної прокуратури України і Міністерства оборони України.

Комісія є держателем Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Реєстр створюється для збирання, накопичення та централізації відомостей про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

Адміністратором Реєстру є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України і уповноважене ним на ведення Реєстру.

У Реєстрі містяться відомості про:

- розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

- інформація, що дає змогу ідентифікувати особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до якої належать ім’я особи, місце та дата її народження, сімейний стан, місце її проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи, яка зникла безвісти за особливих обставин;

- наявність або відсутність судового рішення про визнання розшукуваних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, безвісно відсутніми або оголошення їх померлими у порядку, передбаченому Цивільним процесуальному кодексі України,

- інформацію про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов’язані з ними речі;

- іншу інформацію, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Органами, уповноваженими на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти, є Національна поліція України, Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції, органи прокуратури тощо.

У разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Комісія надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти, у тому числі зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

У разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню, зокрема дата та місце знайдення людських останків, дані повного посмертного вивчення, у тому числі особливі прикмети, вік, статура тощо, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях, фіксується у межах компетенції, визначеної законодавством, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України і вноситься до Реєстру.

Поховання невпізнаних останків здійснюється після фіксації інформації, що може сприяти здійсненню ідентифікації людських останків.

Вищезазначеним Законом також доповний Кримінальний кодекс України статтею 146-1 "Насильницьке зникнення". Зміст статті: арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин - караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

До того ж, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюється статтею 188-51 такого змісту:

"Невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Голови Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, члена Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, перешкоджання здійсненню ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

У пункті 1 частини першої статті 255 після абзацу "центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації (частина друга статті 112, частина третя статті 133)" доповнити новим абзацом такого змісту: "Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (стаття 188-51)".

__________________________________________________

СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:

16 липня 2018 року (Прийнятий закон про правовий статус осіб, які зникли безвісти)

02 березня 2018 року (Статус старости в процесі децентралізації)

02 березня 2018 року (Основні моменти Реформи децентралізації в Україні)

25 жовтня 2017 року (Питання щодо статусу учасника бойових дій приведено у норму)