Коли при звільненні два тижня відпрацьовувати непотрібно?!
Кодексом законів про працю України (за текстом - КЗпП) визначені підстави для звільнення/припинення трудового договору, які містяться у статті 36 КЗпП. За кількістю таких, налічується 9. Серед розповсюджених на практиці, можна виділити наступні:
- угода сторін;
- ініціатива працівника;
- ініціатива роботодавця.
Загальноприйнято, що при наявному бажанні працівника звільнитись - він подає роботодавцю заяву "за власним бажанням" і відпрацьовує 2 тижні. Але альтернативою для обох сторін (при "розумному" діалогу з роботодавцем) - є звільнення за угодою сторін.
Законодавством передбачені випадки, за яких роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, про який він просить. У даному випадку йдеться про скорочення двотижневого строку і звільнення в загальному порядку. За таких випадках - строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до дня.
Нижче наведемо саме ті випадки, про які йшлася мова абзацем вище та які перелічені у статті 38 КЗпП:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість;
- неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку чи дитиною-інвалідом;
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини.
Об'єднує всі ці ознаки одне - неможливість працівника далі продовжувати роботу.
Якщо ситуація при звільненні не підпадає під жодний з перелічених випадків - сторони трудовідносин мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. Якщо між роботодавцем та робітником досягнуте взаєморозуміння та згода, то працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.
Одночасно із зазначеним абзацем раніше - роботодавець НЕ має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, в разі, якщо працівник про це НЕ просив, т.я. протягом цього строку робітник має право відізвати раніше подану заяву.
У випадку, за якого робітник непопередивши залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження) - роботодавець має право звільнити такого "недобропорядного" робітника за прогул, як то передбачено пунктом 4 статті 40 КЗпП із занесенням відповідного запису до трудової книжки.
_______________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
26 лютого 2018 року (Виконавче провадження від рішення суду до виконання останнього)
13 лютого 2018 року (Представництво юридичної особи в суді та підтвердження таких повноважень)
08 лютого 2018 року (Розписка як документ. Правові аспекти та судова практика)
30 січня 2018 року (Адвокатська монополія на представництво в судах апеляційної інстанції)
18 січня 2018 року (Позов до суду і права громадян при цьому за новим ЦПК)
18 січня 2018 року (Cудитися з нового року стало дорожче. Нові ставки судового збору.)
28 листопада 2017 року (Судова реформа триває. Сьогодні про зміни у процесуальному законодавстві.)
10 січня 2017 року (5 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя")