ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ

ІНСТРУКЦІЯ
від 10 лютого 1993 р. № 3

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 березня 1993 р. за N18

( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу
Державної податкової адміністрації України
N 596 від 16.09.2008 )

Інструкція
про порядок обчислення і сплати податку
на добавлену вартість*

* Текст цієї Інструкції наведено з урахуванням змін і доповнень,
внесених Декретом Кабінету Міністрів України
від 30 квітня 1993 р. N 43-93,

Законами України
від 1 липня 1993 р. N 3335-XII,
від 19 листопада 1993 р. N 3627-XII,
від 19 листопада 1993 р. N 3630-XII,
від 1 лютого 1994 р. N 3898-XII,
від 24 лютого 1994 р. N 4026-XII,
від 2 травня 1994 р. N 25/94-ВР,
від 16 листопада 1993 р. N 432/95-ВР,

постановами Верховної Ради України
від 21 жовтня 1994 р. N 223/94-ВР,
від 14 лютого 1993 р. N 55/95-ВР,
від 7 квітня 1995 р. N 130/95-ВР,
від 31 травня 1995 р. N 184/95-ВР,
від 16 січня 1996 р. N 3/96-ВР,

Указом Президента України
від 21 листопада 1995 р. N 1082/95,

наказами
Головної державної податкової Інспекції України
від 31 травня 1994 р. N 44,
від 30 червня 1994 р. N 56,
від 12 серпня 1994 р. N 76,
від 25 грудня 1995 р. N 98

I. Загальні положення

1. Податок на добавлену вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.

2. Відповідно до Декретів Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість", від 9 грудня 1992 р. N 6-92 "Про оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності" та постанови Верховної Ради України від 16 вересня 1992 р. N 2603-XII "Про розмір податку на добавлену вартість на окремі м'ясні вироби" ця Інструкція визначає порядок обчислення і сплати до бюджету податку на добавлену вартість всіма платниками по товарах відвантажених, роботах виконаних, послугах наданих, починаючи з 6 січня 1993 року.

II. Платники податку

3. Платниками податку на добавлену вартість є:

а) підприємства, організації (в т.ч. будь-які неприбуткові), філіали, відділення і відокремлені підрозділи підприємства (організації) та інші юридичні особи, в яких обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) перевищує 100 мінімальних розмірів заробітної плати на рік, а також які знаходяться на території України і мають розрахункові рахунки в установах банків, самостійно реалізують товари, виконують роботи та надають послуги;

б) міжнародні об'єднання, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. У разі, якщо зазначені суб'єкти підприємницької діяльності не мають розрахункових рахунків в установах банків України і не мають постійних представництв в Україні, податок на добавлену вартість сплачується покупцями товарів, замовниками робіт (послуг);

/Підприємства, організації і установи, вказані у підпунктах "а" і "б" пункту 3, надалі іменуються "підприємства"./

в) громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, якщо обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) перевищує 100 мінімальних розмірів заробітної плати на рік, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України в обсягах, які підлягають обкладанню митом відповідно до законодавства.

III. Об'єкт оподаткування

4. Об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту.

5. Об'єктом оподаткування товарів є обороти по відвантаженню товарів як власного виробництва, так і придбаних.

З метою оподаткування товаром вважаються також теплоенергія, газ, вода, нерухоме майно.

6. Об'єктом оподаткування робіт є обсяги виконаних будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних дослідно-конструкторських) технологічних, проектно-пошукових, геологорозвідувальних та інших робіт.

7. Об'єктом (оподаткування послуг є надання (проведення):

а) послуг транспорту, включаючи транспортування (передачу) газу, нафти, нафтопродуктів, теплової енергії, води, послуг по нававтаженню, розвантаженню, перевантаженню) товарів, зберіганню та інших, пов'язаних з ними операціях:

б) послуг по здаванню в оренду рухомого і нерухомого майна, у тому числі землі;

в) послуг зв'язку, побутових послуг,включаючи послуги, що надаються за договірними формами організації і праці;

г) культурно-освітніх, розважальних, оздоровчих, туристично-екскурсійних послуг;

д) послуг по проведенню спортивних заходів;

е) послуг позавідомчої охорони;

є) послуг по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів;

ж) рекламних та інформаційних послуг;

з) послуг по обробці даних та інноваційному забезпеченню;

и) інших послуг.

8. Об'єктами податкування вважаються також:

а) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) з частковою оплатою та обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в середині підприємства для потреб власного споживання, витрати, на які не відносяться на собівартість виробництва (обігу), а також для своїх працівників;

б) обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

в) обороти з передачі безплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам або громадянам;

г) обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання.

9. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових, а також інших підприємствах, які надають посередницькі послуги, об'єктом оподаткування є різниця між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими вони проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на добавлену вартість.

10. Втратив чинність згідно з наказом ГДГПУ N44 від 31.05.94.

11. У замовників робіт (послуг), що виконуються (надаються) міжнародними об'єднаннями, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземними юридичними особами і громадянами, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України і не мають розрахункових рахунків в установах банків України, а також постійних представництв в Україні, об'єктом оподаткування є обсяг виконаних (наданих) ними робіт (послуг) в національній валюті України.

Приклад. Суб'єкт підприємницької діяльності (іноземна фізична або юридична особа), який не має розрахункового рахунку в установах банків України та не має постійного представництва в Україні (надалі підприємство), за договором з підприємством (замовником) України виконав будівельні роботи по спорудженню складського приміщення на суму 25000.0 тис.крб. (платежі за виконані роботи здійснені готівкою або за його дорученням іншій юридичній чи фізичній особі тощо). Оподатковуваним оборотом у цьому випадку є обсяг виконаних робіт, а сума ПДВ становитиме 4166 тис.крб.

(25000,0 х 20%)
_________________________

120%

Податок на добавлену вартість у таких випадках сплачується:

а) замовником;

б) за згодою підприємства (виконавця робіт) та відповідною гарантією замовника - підприємством (іноземною юридичною особою), що виконувало роботи, якщо вказане підприємство взято на облік державною податковою інспекцією за місцем виконання робіт як платник на добавлену вартість.

У разі несплати до бюджету ПДВ по виконаних роботах іноземною юридичною особою ПДВ сплачується замовником вказаних робіт.

У випадках придбання за національну валюту України сировини, матеріалів тощо з податком на добавлену вартість та використання їх для виконання будівельних робіт, ПДВ, сплачений постачальникам сировини і матеріалів, враховується при розрахунках з бюджетом у встановленому цією Інструкцією порядку.

12. У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю і в яких протягом року виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищила 100 мінімальних розмірів зарплати, об'єктом оподаткування є різниця між сумою виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) і матеріальними витратами (включаючи податок на добавлену вартістю), що фактично використані на виробництво вказаних товарів (робіт, послуг).

13. До об'єкту оподаткування не відносяться:

а) внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за рахунок коштів, залишених у розпорядженні підприємств, що об'єднуються за договорами для фінансування капіталовкладень, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, виконання спільних програм та завдань і використані на ці цілі;

б) членські внески та відрахування на утримання негоспрозрахункових (будь-яких неприбуткових) підприємств (трести, об'єднання, концерни, асоціації, спілки тощо);

в) добровільні внески та пожертвування на благодійні цілі некомерційним благодійним організаціям;

г) надходження у державні цільові фонди;

д) державні дотації (доплати), субсидії, компенсації та суми податку на добавлену вартість, які використовуються для регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що реалізується державі;

е) тимчасовий експорт товарів (продукції) для обробки (переробки) за кордоном і наступним поверненням їх у повному обсязі.

IV. Визначення оподатковуваного обороту

14. Оподатковуваний оборот з відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг обчислюється, виходячи з їх вартості за вільними цінами і тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, що включають податок на добавлену вартість за встановленою ставкою.

15. При реалізації товарів (робіт, послуг) за державними фіксованими та регульованими цінами (тарифами), які включають податок на добавлену вартість, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з цих цін (тарифів), за вирахуванням у відповідних випадках фактично наданих торговельних (оптово-збутових) знижок.

16. При визначенні оподатковуваного обороту, до нього включаються сума акцизного збору та плата за організацію програм телебачення і радіомовлення у встановлених розмірах, а також суми інших надбавок до цін (тарифів), що передбачені чинним законодавством. За винятком відрахувань від виручки у відпускних цінах, які спрямовуються на відновлення насаджень виноградників, садів, ягідників та хмелю, а також догляду за ними до початку плодоношення (ЗУ від 01.07.93 N 3355-XII).

17. Оподатковуваний оборот збільшується на:

а) суми грошових коштів (крім коштів в іноземній валюті), одержаних підприємствами за реалізовані ними товари (роботи, послуги) у вигляді безвідплатної фінансової допомоги, поповнення фондів спеціального призначення, на формування статутного фонду, на збільшення прибутку та інші власні потреби;

б) обороти з реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

в) суми (крім сум штрафів), що надходять на підставі рішень судових та інших органів по розгляду спорів з осіб, винних в розкраданні, нестачах, псуванні і пошкодженні товарів;

г) суми державних, митних та інших зборів, крім тих, які повністю надходять до бюджету, а також на суми страхових та інших зборів, пов'язаних з поставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

18. До оподатковуваного обороту не включаються:

а) обороти з реалізації (передачі) продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг одними структурними одиницями підприємства для промислово-виробничих потреб іншим структурним одиницям цього ж підприємства (внутрішньозаводський оборот). Під структурними одиницями підприємства в даному пункті розуміються структурні одиниці, які не мають розрахункового рахунку в установі банку і перебувають на балансі основного підприємства (або такі, що мають самостійний баланс) та не здійснюють від свого імені виробничу чи іншу комерційну діяльність;

б) продаж, обмін, безплатна передача основних засобів (крім придбаних і введених в експлуатацію з 06.01.93 основних виробничих фондів та взятих на облік нематеріальних активів) та товарів для невиробничих потреб (крім сільськогосподарських підприємств), за винятком їх реалізації за цінами, що перевищують ціну придбання;

в) вартість зворотної (заставної) тари;

г) обороти по наданню гральних послуг казіно, гральних автоматів з грошовим виграшем, виграші по ставках на іподромах тощо.

19. При обміні на території України товарами (роботами, послугами) власного виробництва, при їх передачі безплатно або з частковою оплатою (включаючи натуральну оплату праці) оподатковуваний оборот обчислюється, виходячи з рівня державних фіксованих та регульованих цін (тарифів) або середніх вільних цін і тарифів по підприємству, що включають фактичну собівартість і прибуток на подібні товари (роботи, послуги), що склалися за той місяць, в якому був обмін товарами (роботами, послугами). При відсутності реалізації таких товарів (робіт, послуг) в даному місяці оподатковуваний оборот визначається за середніми вільними (ринковими) цінами по підприємству за попередній звітний період.

20. При обміні покупними товарами, при їх передачі безплатно або з частковою оплатою оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх купівельної ціни.

21. У випадках подальшої реалізації (обміну) покупних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування тощо, за цінами, які менше цін придбання, від'ємна різниця між сплаченим постачальникам податком на добавлену вартість і одержаним з покупців покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядженні підприємств.

Приклад. Підприємство для виробничих потреб придбало у 1992 році 1 т цементу за 1280 крб, де 280 крб. - податок на добавлену вартість. У 1993 році цемент було продано працівнику цього підриємства за 240 крб. (в т.ч. ПДВ - 40 крб.). Різниця між податком на добавлену вартість за ставкою 20 проц. до ціни придбання (1000 крб.) і одержаним податком (40 крб.) в сумі 180 крб. (200 - 40) покривається власними коштами підприємства і платежі до бюджету не зменшує.

22. При продажу за цінами, нижчими цін придбання, обміну, безплатній передачі основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 06.01.93. оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх балансової вартості з урахуванням фактичного зносу. Такий же порядок визначення оподатковуваного обороту застосовується і при продажу за цінами, нижчими цін придбання, обміну, безплатній передачі основних засобів (виробничих і невиробничих), придбаних до 06.01.93. та основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 06.01.93 сільськогосподарськими підприємствами.

23. При використанні всередині підприємства товарів власного виробництва для потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваний оборот обчислюється, виходячи з вартості таких або аналогічнних товарів,а в разі відсутності такої вартості - із собівартості, визначеної у день здійснення обороту.

24. При виконанні робіт чи наданні послуг для власних потреб, не пов'язаних з виробничою діяльністю, та при натуральній оплаті праці роботами (послугами) власного виробництва, оподатковуваним оборотом є сума витрат на їх виконання.

25. При виготовленні товарів з сировини і матеріалів, що надаються, оподатковуваним оборотом є вартість їх оброблення.

26. При стягненні сум з осіб, винних в крадіжках, нестачах, псуванні та пошкодженні товарів, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з вільних цін, які діють в торгівлі на момент визначення сум, що підлягають стягненню, а по товарах, на які встановлено державні фіксовані та регульовані ціни - виходячи з цих цін.

27. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових та інших підприємств, що надають торговельно-посередницькі послуги оподатковуваний оборот визначається як сума валового доходу, одержаного у вигляді різниці між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими вони проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суми ПДВ (надбавок, націнок, знижок, винагород, зборів тощо). Націнки, надбавки, знижки, винагороди, збори застосовуються до вартості товарів з податком на добавлену вартість.

Приклад 1. Підприємство у січні 1993 року придбало з податком на добавлену вартість 50 магнітофонів по 40.0 тис. крб. кожний на загальну суму 2000,0 тис.крб. Потім 25 магнітофонів реалізувало по ціні 60,0 тис.крб. кожний на суму 1500,0 тис. крб. і 25 магнітофонів по ціні 20,0 тис.крб. на суму 500,0 тис. крб. Загальна сума реалізації склала 2000,0 тис.крб. або становила суму закупки.

Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

1. Оподатковуваний оборот (25 х 60,0 т.крб.) - (25 х 40,0 т.крб.) = 500,0 тис.крб.

2. Сума ПДВ - 83,4 т.крб. (500,0 т.крб. х (20 : 120).

Приклад 2. Станом на 01.01.93 в універмазі по обліку рахувалось в залишках 100 холодильників, які були придбані за 30,0 млн.крб, (з ПДВ) кожний. На початку січня 1996 року було одержано від постачальників 2 таких же холодильники вартістю 200,0 млн.крб. (з ПДВ) кожний, після чого холодильники (100 штук), які рахувались у залишку, було дооцінено до нової вартості, тобто до 200,0 млн.крб, кожний. Потім всі ці холодильники в кінці січня було реалізовано по 250,0 млн.крб. кожний.

Оподатковуваний оборот і сума ПДВ визначається:

а) різниця в цінах:

(100+2) х 250,0 - (100 х 30,0) + (2 х 200,0) = 22100,0 млн.крб.

б) сума ПДВ - (22100,0 х 20% : 120%) = 3683,3 млн.крб.

28. У підприємств громадського харчування оподатковуваним оборотом є різниця між цінами реалізації покупних товарів і продукції власного виробництва, включаючи продукцію, яка реалізується через роздрібну торговельну мережу, і цінами, за якими вони оплачують товари і сировину, в тому числі імпортні (див.Інструкцію N 44), постачальникам з урахуванням податку. При цьому у калькуляцію продукції власного виробництва товари і сировина включається за цінами, виплачуваними постачальникам з урахуванням податку на добавлену вартість.

Приклад. Підприємство громадського харчування одержало націнку (30%) за приготування страв в сумі 300 крб. і торговельні знижку та надбавку по продуктах, з яких виготовлено страви, у розмірі 100 карбованців.

Крім того, підприємство одержало торговельну надбавку (25%) за каву, що реалізована через роздрібну торговельну мережу за вільними роздрібними цінами, у сумі 125 карбованців і націнку (20%) - 130 карбованців.

Підприємство одержало також торговельну знижку (8,5%) за хліб, який реалізувався через роздрібну торговельну мережу у сумі 40 карбованців.

Оподатковуваний оборот цього підприємства громадського харчування визначиться в сумі 695 крб. (300 крб. + 100 крб. + 125 крб. + 130 крб. + 40 крб.).

Сума податку від загальної суми доходу становитиме 115,83 крб. (695 крб. х 20%: 120%).

В такому ж порядку визначається оподатковуваний оборот і не відокремленими підрозділами підприємств (не мають розрахункового рахунку і не складають баланс), які виготовляють і реалізують продукцію громадського харчування.

29. Втратив чинність згідно з наказом ГДПІУ N 44 від 31.05.94.

30. Втратив чинність згідно з наказом ГДПІУ N 44 від 31.05.94.

V. Пільги по податку на добавлену вартість

31. Від податку на добавлену вартість звільняються:

а) експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, що експортуються, та транзит іноземних вантажів, включаючи транзитні послуги через територію України, за розрахунками у іноземній валюті, крім бартерних (товарообмінних) операцій.

У випадках, коли оплату продукції в іноземній валюті здійснює посередник, що має заборгованість у національній валюті України вантажоодержувачу, покупцю, замовнику тощо, платником податку на добавлену вартість є цей посередник.

Приклад. Підприємство-виготовлювач телефонів, в рахунок укладеної угоди з фірмою "Альфа", відвантажило продукцію на фірму "Бета". При цьому фірма "Альфа" сплатила підприємству за відвантажені телефони 200 американських доларів і мала заборгованість перед фірмою "Бета" у національній валюті України в сумі 1200 тис.крб.

По такій операції платником податку на добавлену вартість є фірма "Альфа", виходячи з оподатковуваного обороту, який визначається у сумі заборгованості у національній валюті, тобто оподаткуванню підлягає 200 тис.крб., а сума ПДВ - 200 тис.крб. (1200 х (20 : 120). При експорті потрібно користуватись "Інструкцією про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України" N 44 від 31.05.94;

б) товари і послуги, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо такі звільнення для України передбачені іноземною державою;

в) вугілля, вугільні брикети, збагачене вугілля-концентрат та промпродукти, які за технологією одержуються після переробки вугілля на вуглезбагачувальних фабриках і реалізуються як вугільна продукція та електроенергія (виробництво і передача);

г) вартість робіт по будівництву, реконструкції та реставрації культових споруд, що проводяться за рахунок пожертвувань;

д) вартість робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

е) реалізація Національному банку України для Державної скарбниці дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших коштовностей;

є) роботи з благоустрою:

озеленення парків, скверів, бульварів, садів спільного користування й елементів малих архітектурних форм при них, а також зелених насаджень на вулицях і дорогах;

освітлення зовнішніми електромережами і спорудами вуличного освітлення, включно з лініями електропередач до 1000 Вт, апаратури диспетчерського зв'язку:

експлуатація міських вулиць та доріг (земляних полотен, проїзних частин, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, дощової каналізації, засобів організації дорожнього руху, мостів, естакад, шляхопроводів, транспортних і пішохідних тунелів, водостічних і дренажних насосних станцій, горизонтальних і вертикальних дренажів, протизсувних споруд, підпірних стінок набережних, берегових укріплень, з'їздів, а також інших підпірних стінок), включаючи виконання робіт по утриманню, поточному, середньому і капітальному ремонтах вулично-шляхової мережі і споруд на ній, які виконуються власними силами або підрядним способом;

ж) прання білизни для лікарень, шкільних та дошкільних установ, навчальних закладів та інших бюджетних установ;

з) вартість робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери і житла, а також будівельно-монтажних робіт по спорудженню об'єктів виробничого призначення сільськогосподарських підприємств;

и) дитяче харчування, та продукти дитячого харчування, що реалізується молочними кухнями;

і) дитячі журнали і газети, учнівські зошити та підручники;

Доходи, одержані від розміщення реклами у вказаних журналах і газетах, оподатковуються на загальних підставах;

ї) науково-дослідні і дослідно-конструкторські та проектно-розшукувальні роботи.

Пільга надається при умові забезпечення обов'язкової щорічної державної реєстрації відкритих (несекретних) науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також захищених дисертацій та представлення інформаційних карт про виконання етапу або закінчення робіт (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.92 N 162 "Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій") (ЗУ від 30.06.93 N 3345-XII);

й) послуги у сфері освіти: курси, гуртки, секції, студії та уроки (незалежно від того, хто їх проводить), що оплачуються учнями (наказ ГДПІУ від 05.08.93 N27);

к) державні, митні та інші збори, які повністю сплачуються до бюджету;

л) операції щодо страхування і перестрахування (крім страхових зборів, пов'язаних з перевезенням товарів, виконанням робіт, поданням послуг), видачі та передачі позик;

м) операції, які стосуються обігу валюти, грошей і банкнотів, що є законними засобами платежу, за винятком тих, які використовуються в нумізматичних цілях, а також цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів тощо), а також операції, які здійснюються за грошовими вкладами, розрахунковими, поточними та іншими рахунками (визначені у додатку 4). Реалізація поштових марок, крім колекційних, конвертів і листівок з поштовими марками, державних лотерейних білетів, марок державного мита та інших знаків.

Операції по виготовленню і зберіганню грошей, банкнот, цінних паперів, конвертів, листівок, білетів, марок, знаків оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

В установах банків оподаткуванню підлягають послуги по інкасації, консультаційні, рекламні послуги та інші комерційні послуги і оренда, в тому числі сейфів (лізінг);

н) театрально-видовищні (спектаклі, вистави, демонстрація кіно-відеофільмів тощо), культурно-освітні заходи (музеї, бібліотеки, лекторії, виставки творів художників, народних умільців тощо) та спортивні послуги;

о) товари спеціального призначення для інвалідів (визначені у додатку 5) та послуги з доставки пенсій та грошової допомоги громадянам;

п) підприємства, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

р) путівки на санаторно-курортне лікування, а також путівки для відпочинку дітей (крім міжнародних);

с) ритуальні послуги;

т) лікарські засоби та вироби медичного призначення, які реалізуються через аптечні установи;

у) послуги з утримання дітей у дошкільних закладах;

ф) підготовка і перепідготовка кадрів;

х) послуги міського пасажирського транспорту (крім таксі);

ц) сільськогосподарська продукція та продукція її переробки, видана в рахунок оплати праці працівникам сільськогосподарських підприємств, крім переліку товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою;

щ) послуги, які надаютися сільськогосподарськими товаровиробниками сільському населенню, по обробці присадибних земельних ділянок, збору врожаю та доставці палива.

32. При наявності оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів (робіт, послуг).

33. Пільги щодо податку на добавлену вартість, зазначені в цьому розділі Інструкції, є єдиними на території України. Додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість за окремими товарами (роботами, послугами) надаються рішеннями Верховної Ради України (ЗУ від 19.11.93 N 3630-XII).

VI. Ставки, порядок обчислення і
сплати податку

34. Податок на добавлену вартість включається в державні регульовані (фіксовані) та вільні ціни (тарифи) товарів (робіт, послуг), а також до надбавок, знижок, націнок, винагород, зборів тощо за ставкою у розмірі 20% до оподатковуваного обороту, який не включає податок на добавлену вартість.

35. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами і громадянами проводиться за цінами (тарифами), збільшеними на суму податку на добавлену вартість.

36. Для обчислення податку на добавлену вартість необхідно зазначену суму помножити на ставку 20% і розділити на 120%, таким чином отримуємо нараховану суму ПДВ від реалізації (лист ГДПІ від 10.11.95 N 10-321/10-5364, (ГК N 2/96).

37. Втратив чинність (ДКМУ від 30.04.93 N 43-93).

38. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумою податку, що сплачена або підлягає сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва й обігу відповідно до діючого законодавства за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди (відповідно до класифікації) і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, "ноу-хау", ліцензій та ін.).

Приклад. 1. Вихідні дані: а) собівартість продукції в тому числі: матеріальні витрати вартість придбаних основних виробничих фондів б) ПДВ по придбаних сировині, матеріалах, основних виробничих фондах, введених в експлуатацію (300 + 400) х 20 в) прибуток г) оптова ціна (1200+400) д) відпускна ціна готової продукції з ПДВ (1600х1,20 2. Обчислення ПДВ:

1200,0 млн.крб. 300,0 млн.крб. 400,0 млн.крб. 140,0 млн.крб. 400,0 млн.крб. 1600,0 млн.крб. 1920,0 млн.крб.

а) (1920 х 20): 120 = 320,0 млн.крб. (ПДВ, одержаний підприємством з покупців за реалізовану продукцію);

б) 320,0 - 140,0 = 180,0 млн.крб. (ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету).

39. У випадках, коли підприємство одночасно з виробничою діяльністю займається і торговельно-посередницькою діяльністю, обчислення ПДВ проводиться окремо по кожній діяльності (з поданням окремих декларацій, визначених у додатках 1 і 2). При цьому проводиться розподіл сум податку по придбаних та введених в експлуатацію основних виробничих фондах і взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються одночасно для здійснення вказаних видів діяльності, виходячи з питомої ваги виробничої (торговельно-посередницької) діяльності в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва та сум валового доходу (сум різниці між цінами реалізації товарів та цінами їх придбання) від реалізації покупних товарів за звітний місяць, в якому було введено в експлуатацію основні виробничі фонди (нематеріальні активи) з кінцевим перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі припинення діяльності підприємства протягом року) та відображенням результатів розподілу у декларації за грудень (інший) місяць поточного року.

Приклад. Універмаг разом з торговельною діяльністю у торговельному залі надає послуги по рекламі спортивного взуття фірми "Спорт".

За січень 1993 р. універмагом було придбано товарів на суму 29200,0 тис.крб. і придбано та проведено в експлуатацію торговельне обладнання, яке використовується для надання реклами і основної діяльності вартістю 700,0 тис.крб., по якому сплачено ПДВ в сумі 140,0 тис.крб. Покупні товари були реалізовані у січні за 35700,0 тис.крб, і одержано доходів від рекламних послуг в сумі 900,0 тис.крб.

Розподіл сум ПДВ (140,0 тис.крб.) по придбаному торговельному обладнанню проводиться:

1. Питома вага торговельної діяльності в загальному обсязі:

а) сума валових доходів від реалізації товарів (35700,0 - 29200,0) = 6500,0 тис.крб.

б) загальний обсяг доходів (6500,0 + 900,0) = 7400,0 тис. крб.

в) питома вага (6500,0 : 7400,0) = 87,8

2. Сума ПДВ по торговельному обладнанню, яка повинна враховуватись при обчисленні сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету по торговельній діяльності:

(140,0х0,878) = 122,9 тис.крб.)

За результатами діяльності за рік універмагом проводиться коригування сум ПДВ за видами діяльності в такому ж порядку.

40. У разі, якщо підприємства одночасно реалізують товари (роботи, послуги), які підлягають і не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість при обчисленні платежів до бюджету, проводиться розподіл сум податку по придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на облік нематеріальних активах, які використовуються для виготовлення таких товарів (робіт, послуг), виходячи з питомої ваги оподатковуваних товарів (робіт, послуг) в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний місяць, в якому було введено в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи з кінцевим перерахунком за поточний рік (інший звітний період - в разі припинення діяльності підприємства протягом року) та відображенням результатів розподілу у декларації за грудень (інший) місяць поточного року.

Приклад.

а) підприємство займається виготовленням товарів для інвалідів, які звільняються від оподаткування, і одночасно виготовляє товари народного споживання, які підлягають оподаткуванню. У січні підприємство придбало верстат для виготовлення вказаних товарів за 1200,0 тис.крб., де 200,0 тис.крб. - податок на добавлену вартість. За січень загальний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) в цілому по підприємству становив 11600,0 тис.крб. (ПДВ - 1600,0 тис.крб.), з якого обсяг реалізації оподатковуваних товарів (робіт, послуг) становив 9600,0 тис.крб. (ПДВ 1600,0 тис.крб.). При визначенні суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за січень, проводиться розподіл сум податку на добавлену вартість за придбаний верстат у такому порядку:

1. Питома вага оподатковуваних оборотів в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

9600 - 1600 (ПДВ) х 100 = 80
________________________________

11600 - 1600 (ПДВ)

2. Сума ПДВ за придбаний верстат, яка враховується при визначенні платежів до бюджету за січень:

200 х 80 = 160,0 тис.крб.
_____________________________

100

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами, які залишаються підприємству:

200- 160 = 40 тис.крб.

б) в цілому за поточний рік по цьому підприємству загальний обсяг реалізованих товарів (робіт, послуг) склав 224000 тис.крб. (ПДВ - 24000 тис.крб.), з якого обсяг реалізації оподатковуваних товарів (робіт, послуг) становить 144000 тис.крб. (ПДВ - 24000 тис.крб.). Перерахунок проводиться:

1. Питома вага оподатковуваного обороту в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

144000 - 24000 х 100 = 60
__________________________

224000 - 24000

2. Сума ПДВ за придбаний верстат, яка враховується при визначенні платежів до бюджету за рік:

200 х 60 = 120 тис.крб.
______________________________

100

3. Сума ПДВ, що збільшує платежі до бюджету по декларації за грудень: 160 - 120 = 40 тис.крб.

4. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

200 - 120 = 80 тис.крб.

41. По знову побудованих (створених) підприємствах застосовується порядок розподілу сум податку за придбаними і введеними в експлуатацію основними виробничими фондами та взятих на облік матеріальних активах відповідно до пунктів 39 і 40 цієї Інструкції з кінцевим перерахунком за перший календарний рік з початку діяльності такого підприємства.

Приклад.

а) у жовтні побудовано і введено в експлуатацію видавництво з загальною вартістю 2400 млн.крб, (в т.ч. ПДВ - 400 млн.крб.), з яких вартість основних виробничих фондів складає 1800 млн.крб. (в т.ч. ПДВ 300 млн.крб.).

У жовтні місяці видавництвом було виготовлено та відправлено покупцям продукції на загальну суму 12000 тис.крб., в т.ч. вартість дитячих журналів (звільнені від ПДВ) становить 300 тис.крб., вартість іншої видавничої продукції (що підлягає оподаткуванню) 11700 тис.крб, (втому числі ПДВ - 1950 тис. крб.).

Розподіл сум податку за основними виробничими фондами проводиться:

1. Питома вага оподатковуваних оборотів в загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг):

11700 - 1950 х 100 =97
_______________________

12000 - 1950

2. Сума ПДВ за введені в експлуатацію основні виробничі фонди, яка враховується при визначенні платежів до бюджету за жовтень:

300 х 97 = 291 млн.крб.
___________________________
100

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

300 - 291 =9 млн.крб.

б) у видавництва за період з жовтня поточного року по вересень (включно) наступного року питома вага виготовленої і відправленої продукції, яка підлягає оподаткуванню в загальному обсязі реалізації, становить 80.

Перерахунок сум ПДВ проводиться:

1. Сума ПДВ по основних виробничих фондах, що враховується при кінцевому перерахунку за календарний рік:

300 х 80 = 240 млн.крб.
_________________________
100

2. Сума ПДВ по введених в експлуатацію основних виробничих фондів, що збільшує платежі по декларації за вересень наступного року:

291 - 240 = 51 млн.крб.

3. Сума ПДВ, що покривається власними коштами підприємства:

300 - 240 = 60 млн.крб.

42. Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що придбаваються та використовуються для потреб основної діяльнесті до витрат і обігу виробництва не відносяться.

Митна (закупівельна) вартість імпортних придбаних за іноземну валюту сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, інших виробів, що придбаваються та використовуються для потреб основної діяльності, відноситься на витрати виробництва й обігу.

Не виключається із загальної податкової суми, що підлягає сплаті до бюджету, податок з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби. Сплата податку з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби, проводиться за рахунок відповідних джерел фінансування.

43. Втратив чинність відповідно до телетайпограми Мінфіну, Мінсільхозпроду та Нацбанку від 31.01.95 N 10-08/09-407 та листа ГДПІУ рід 07.02.05 N 10-330/10-562. Від податку на добавлену вартість звільнена продукція, що реалізується сільськогосподарськими товаровиробниками по держзамовленню і держконтракту. (Постанова ВРУ від 21.10.94 N 223/94-ВР). Підприємства-виробники сільськогосподарської продукції мають право на відшкодування з державного бюджету України суми перевищення сплачених податків на добавлену вартість у складі понесених матеріальних витрат над одержаними податками на добавлену вартість у складі ціни реалізації сільськогосподарської продукції. Зазначене відшкодування здійснюється за результатамт календарного місяця протягом двадцяти календарних днів (постанова ВРУ від 14.02.95 N 55/95ВР).

VII. Відшкодування та кредитування податку

44. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів "а" "д" пункту З1 розділу 5 цієї Інструкції звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів щомісячно, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця (при умові подання декларації до 10-го числа). У разі подання підприємствами декларацій після 10-го числа відшкодування проводиться в 5-денний строк з дня їх одержання. При цьому повернення податку не проводиться по декларації, що була подана після закінчення річного строку, наступного за місяцем, в якому було одержано останню декларацію податковим органом. При відшкодуванні сум із бюджетів декларації подаються у двох примірниках.

45. Дипломатичні та прирівняні до них представництва для відшкодування податку, сплаченого за товари, придбані за карбованці у роздрібній торговельній мережі членами дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, що проживають разом з ними, якщо такі звільнення для України передбачені іноземною державою, подають у відповідні податкові інспекції розрахунки і товарні чеки магазинів на здійснення закупки.

Сума податку, що підлягає поверненню, розраховується представництвами за відповідними ставками в процентах від вартості товарів (при наданні послуг по їх доставці, упаковці та інше - також від вартості послуг), вказаних у товарних чеках, квитанціях.

Виплата сум податку проводиться за рахунок загальних надходжень цього податку установами банку по чеках і висновках фінансових органів, виписаних на підставі переданих з податкових інспекцій розрахунків.

46. При експортуванні товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту підприємствами, які здійснюють посередницькі функції, суми податку, сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг), підлягають відшкодуванню з бюджету вказаним підприємствам у порядку, передбаченому пунктом 44 цієї Інструкції за умови надходження коштів, у іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємства (копії розрахункових документів), подання вантажної митної декларації зі штампом митниці "пропуск дозволено" за умови, якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

47. Керівники фінансових органів і податкових інспекцій можуть вирішувати питання про встановлення декадних строків (15, 25 і 5) відшкодування сум податку на добавлену вартість у розмірі 1/3 суми відшкодувань за попередній місяць.

48. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів "е" "щ" пункту 31 цієї Інструкції звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, відносяться на собівартість товарів (робіт, послуг), а податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і нематеріальні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання.

49. Постачальники при поверненні від покупців товарів проводять коригування раніше сплачених сум податку.

50. Виключення зазначених сум проводиться після відображення в обліку відповідних операцій коригування оборотів по відвантаженню і якщо при цьому не минув річний строк з дня надходження їх у бюджет.

51. Якщо товари, на які встановлено гарантійний строк служби, повертаються у межах цього строку підприємцю-виготовлювачу, зарахування або повернення податку по таких товарах проводиться після внесення відповідних поправок в бухгалтерський облік незалежно від строку надходження податку у бюджет.

52. Якщо суми подотку, що оплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, перевищують суми податку, одержані від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), то різниця між ними бюджетів не відшкодовується (крім випадків, зазначених у підпунктах "а" - "д" пункту 31 цієї Інструкції, а сума перевищення податку враховується в наступних звітних періодах при визначенні платежів до бюджету.

Приклад. Підприємство у січні придбало сировину і матеріали і ввело в експлуатацію основні виробничі фонди, по яких податок на добавлену вартість складає 5000 тис.крб. За цей же місяць підприємством було виготовлено і відвантажено продукції на суму 12000 тис.крб., а за лютий - 24000 тис.крб., де ПДВ відповідно становить 2000 тис.крб, і 4000 тис.крб. У цьому випадку підприємство за січень місяць не сплачує ПДВ до бюджету, а суму перевищення (5000 - 2000 = 3000) податку за придбані сировину, матеріали та введені в експлуатацію основні виробничі фонди над сумами податку, за виготовлені і відвантажені товари (роботи, послуги) відображає у декларації за січень і враховує її при розрахунках платежів до бюджету у наступному місяці. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету у лютому, становить: 4000 - 3000 = 1000 тис.крб.

53. При придбанні за національну валюту України товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування з податком на добавлену вартість за більшою ставкою, ніж 20 процентів, сума перевищення податку на розрахунки з бюджетом не відносився.

54. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку в розрахункових документах (відвантажувальних, відпускних) вказана окремим рядком (виділена).

55. Втратив чинність згідно з наказом ГДПІУ N 44 від 31.05.94.

56. Підприємствам з сезонним характером виробництва та заготівельним підприємствам і організаціям за залишками невикористаних (нереалізованих) товарів проводиться кредитування податку на добавлену вартість, сплаченого постачальникам цих товарів.

Вказані підприємства й організації для одержання кредитування сум податку на добавлену вартість, сплаченого при придбанні товарів у строки встановлені для подання місячних (квартальних) декларацій по податку на добаплену вартість, подають у двох примірниках відповідним податковим органам розрахунки сум кредитування податку на добавлену вартість по формі, визначеній у додатку 6. При поверненні кредиту в бюджет розрахунки подаються в одному примірнику.

Кредитування податку на добавлену вартість з бюджетів здійснюється за рахунок загальних надходжень податку на добавлену вартість фінансовими органами за переданими з податкових інспекцій розрахунками з поміткою "до кредитування податку" щомісячно у 5-денний строк після одержання розрахунку сум кредитування податку шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок підприємства. У такі ж строки провадиться повернення кредиту до бюджету, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

57. При реорганізації (ліквідації) підприємства наданий кредит повертається до бюджету або стягується в безспірному порядку.

58. За користування коштами на кредитування податку на добавлену вартість проценти (плата) не сплачується.

VIII. Строки сплати податку і подання
декларації

59. Податок на добавлену вартість сплачується (в тому числі підприємствами, зазначеними у пункті 43 цієї Інструкції):

а) при середньомісячній за минулий рік сумі податку на добавлену вартість понад 5 млрд.крб. - 15,25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця - авансові платежі податку у розмірі однієї третини податку по останній місячній декларації, 15 числа наступного місяцярізниця між сумами податку, нарахованого за місячною декларацією, і сумами податку, сплаченого декадними платежами;

б) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість понад 1 млрд.крб. до 5 млн.крб. включно - виходячи з фактичної реалізації, за кожний минулий місяць не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

У такі ж строки, незалежно від середньомісячної суми платежу, податок на добавлену вартість сплачується підприємствами транспорту (крім підприємств залізничного транспорту і управлінь залізниць, які підпорядковані Укрзалізниці) і зв'язку. Підприємства залізничного транспорту та управління залізниць, які підпорядковані Укрзалізниці, сплачують (подають декларації) податок на добавлену вартість 25 числа наступного за звітним;

в) при середньомісячній сумі податку на добавлену вартість до 1 млрд, включно, виходячи з фактичної реалізації за кожний минулий квартал, не пізніше 15 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом;

г) громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, сплачують авансові платежі податку щоквартально у розмірі однієї четвертої частки річної суми податку до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Різниця між сумою податку, обчисленою на підставі декларацій про фактичні річні доходи, і сумою податку, сплаченою протягом року авансовими платежами, підлягає стягненню з платника або поверненню йому не пізніше 15 березня наступного року, а при припиненні джерела доходу - у 15-денний строк з дня одержання декларації.

60. Датою здійснення обороту (реалізації) вважається день надходження коштів не розрахунковий рахунок підприємств, а по експорту товарів (робіт, послуг) - день надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємства. При безплатній передачі або обміні товарів, виконанню робіт, наданню послуг (в тому числі і при бартерних операціях в галузі зовнішньоекономічної діяльності) днем здійснення обороту є день їх передачі (відвантаження, виконання, надання).

61. Платники (в тому числі зазначені у пункті 43 цієї Інструкції) щомісячно і щоквартально до 15 числа, а щорічно до 20 числа подають податковим органам за місцем свого знаходження декларації по формі, визначеній у додатках 1 і 2.

62. Керівники податкових інспекцій в окремих випадках можуть переносити строки подання декларацій та строки сплати податку на добавлену вартість для окремих платників у межах 5 днів від встановлених строків.

63. Якщо підприємства одночасно з виробничою діяльністю займаються торговельною (посередницькою) діяльністю (реалізація товарів через касу підприємства), вони подають окремі декларації за формою відповідно до додатків 1 і 2 цієї Інструкції.

64. Строки подання місячної або квартальної декларації, а відповідно і строки сплати податку за ці періоди, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

65. Якщо строк декадних (місячних, квартальних) платежів припадає на вихідний (неробочий), святковий день, то цей строк переноситься на перший робочий день або на перший робочий день банку, якщо перенесений строк сплати збігається з неробочим днем установ банку.

66. При визначенні розміру середньомісячного платежу в розрахунок повинні братись лише суми податку на добавлену вартість, обчислені за минулий календарний рік. Суми, обчислені по перерахунках податку за попередні роки, а також суми нарахованої пені в розрахунок не беруться.

67. Новостворені підприємства, а також підприємства, які раніше не були платниками податку на добавлену вартість (в тому числі підприємства, які звільнялись від податку відповідно до підпункту "п" пункту 31 цієї Інструкції і в яких обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) протягом року перевищив 100 мінімальних розмірів заробітної плати, сплачують податок, виходячи з фактичного обороту за кожний місяць. Після спливу тримісячного строку з початку діяльності підприємства податок сплачується у строки, встановлені у пункті 59 цієї Інструкції.

68. При поданні платниками декларацій поштою, датою подання слід вважати дату відправки декларації (за поштовим штемпелем).

69. Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником або головним бухгалтером підприємства-платника, вважаються неподаними і повертаються платникам для доопрацювання.

70. Підприємства повинні разом з декларацією подавати розшифровки сум неоподатковуваних оборотів.

71. Якщо обчислена у місячній декларації сума податку на добавлену вартість буде більшою від суми податку, сплаченого декадними платежами, доплата податку за результатами перерахунку проводиться платником не пізніше строку, встановленого для подання місячної декларації.

72. У випадках, коли сума податку, сплаченого декадними платежами, буде більшою, ніж сума, обчислена у місячній декларації, від'ємна різниця, при відсутності у платника недоїмки платежів до бюджету, на підставі письмової заяви повертається платнику у 5-денний строк з дня подачі заяви.

73. Суми податку на добавлену вартість зараховуються до державного бюджету України та місцевих бюджетів на розділ 3 класифікації доходів і видатків.

IX. Порядок бухгалтерського обліку податку
та складання розрахункових і відвантажувальних
документів

74. Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом за податок на добавлену вартість ведеться на рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Розрахунки за податки на добавлену вартість".

75. Покупці (замовники) суми податку на добавлену вартість, що сплачені або які підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію виробничі основні фонди та нематеріальні активи, які використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг), відображають дебет рахунку 68 і кредиту рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" тощо. Підприємства торгівлі, постачання, громадського харчування суму податку на добавлену вартість за товари, що надійшли від постачальників, відображають разом із вартістю товарів по дебету рахунку 41 "Товари" у кореспонденції з рахунком 60.

76. Суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, нематеріальні активи, введені в експлуатацію виробничі основні фонди, що використовуються для виконання операцій, звільнених від податку згідно з підпунктом "е" - "щ" пункту 31 цієї Інструкції, включаються до їх вартості та відображаються за дебетом рахунків обліку виробничих запасів, затрат на виробництво, капіталовкладень та нематеріальних активів.

77. Сума податку на добавлену вартість за відвантажені та оплачені товари (роботи, послуги) включається до складу виручки від реалізації та відображається постачальником за дебетом рахунку 46 "Реалізація" і кредитом рахунку 68.

78. Суми податку за матеріальні цінності (роботи, послуги), що використовуються для невиробничих потреб, відображаються за кредитом рахунку 68 у кореспонденції з дебетом рахунків обліку джерел відшкодування витрат, пов'язаних з невиробничими цілями (81 "Використання прибутку", 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення", 96 "Цільове фінансування та цільові надходження").

79. Суми податку за придбання невиробничих основних фондів включаються до їх вартості.

80. Втратив чинність згідно знаказом ГДПІУ від 31.05.94 N44).

81. Кредитове сальдо на рахунку 68 (різниця між сумою податку за відвантажені товари (роботи, послуги) і сумою податку, сплаченою або яка підлягає сплаті постачальникам за придбані матеріальні ресурси (роботи, послуги), введені в експлуатацію виробничі основні фонди, нематеріальні активи) перераховується у бюджет і відображається за дебетом рахунку 68 і кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок".

82. Замовники (забудовники) суму податку на добавлену вартість по виконаних підрядчиками будівельно-монтажних роботах та устаткуванню, що не потребує монтажу, відображають за дебетом рахунку 33 "Капітальні вкладення", а по устаткуванню, що потребує монтажу, і будівельних матеріалах та конструкціях - за дебетом рахунку 07 "Будівельні матеріали, та устаткування до установки".

83. Втратив чинність згідно з наказом Мінфіну N 76 від 12.08.94.

84. Податок на добавлену вартість з суми одержаних від підприємств-покупців (замовників) коштів на власні потреби підприємств-постачальників відображається останніми за дебетом рахунку 51 і кредиту рахунку 68.

85. Зараховані на розрахунковий рахунок кошти на кредитування податку на добавлену вартість підприємства й організації відображаються за дебетом рахунку 51 і кредиту рахунку 95 "Інші позикові кошти" субрахунок 4 "Кредитування податку на добавлену вартість". Повернення кредиту відображається підприємствами зворотними записами.

86. Заборгованість коштів на кредитування податку на добавлену вартість відображається у статті "Короткострокові позикові кошти" балансу підприємства (форма N 1).

87. У розрахункових (платіжних) документах за реалізовані товари (роботи, послуги) сума податку вказується окремим рядком, а при звільненні іх від податку у зазначених документах робиться помітка "Без ПДВ".

88. Розрахункові (платіжні) документи, в яких сума податку не відокремлена або не зроблена помітка "Без ПДВ", установами банків не приймаються до виконання.

89. У всіх випадках відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти, реєстри тощо, в яких сума податку вказується окремим рядком і обов'язково вказуються: дата складання, назва і адреса постачальника та покупця. Кількість, ціна і сума ПДВ повинна вказуватись по кожній позиції окремо.

90. У журналах-ордерах, відомостях, машинограмах та інших регістрах бухгалтерського обліку по заготівлі матеріалів і реалізації продукції (робіт, послуг) сума початку повинна виділятись в окрему графу на підставі розрахункових документів.

91. Торговельні, заготівельні, постачальницько-збутові, посередницькі та інші підприємства, які надають торговельно-посередницькі послуги по доставці товарів (робіт, послуг), у відвантажувальних (розрахункових) документах вказують окремим рядком суму податку на добавлену вартість, обчислену як за одержаними ними валовими доходами, так і за товари (роботи, послуги), що ними реалізуються.

X. Особливості обчислення і сплати податку
на добавлену вартість окремих платників,
товарів (робіт, послуг)

За транспортні послуги

92. У підприємств, які здійснюють перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, оподатковуваним оборотом є обсяги наданих транпортних послуг (крім послуг в іноземній валюті) незалежно від пункту їх кінцевого призначення (щодо оподаткування міжнародних перевезень див. Інструкцію N 44).

93. Податком на добавлену вартість оподатковуються також всі види платних послуг, що надаються пасажирам на вокзалах, у поїздах, портах (надання постільної білизни у поїздах, морських, річних портах, аеропортах), проживання у кімнатах відпочинку, матері і дитини, зберігання багажу та вантажобагажу, надання послуг з оренди вантажних і пасажирських вагонів, літаків, вертольотів, приміщень тощо.

94. Втратив чинність згідно з наказом ГДПІУ від 31.05.94 N 44).

95. При реалізації квитків і наданні послуг окремим категоріям громадян, які мають право за законодавством України на безплатний проїзд, сплата податку на добавлену вартість не проводиться. Вартість квитків, реалізованих за пільговими тарифами, оподатковується податком на добавлену вартість, виходячи із вказаних тарифів.

96. При поверненні покупцям грошей за невикористані квитки (проїзні документи), їм також повертається уся сума сплаченого податку. Якщо квиток при проїзді використано частково і частина, вартості квитка повертається, то і відповідна частина податку на добавлену вартість також підлягає поверненню.

За платні послуги

97. Побутові та інші платні послуги при наданні яких матеріали і запасні частини оплачуються додатково до вартості роботи (пошиття одягу, виробів із хутра, ремонт автотранспорту, меблів, ювелірних виробів та ін.) оподаткуванню підлягає:

а) вартість виконаних послуг;

б) різниця між вартістю матеріалу, одержаною від замовника і сплаченою постачальникам з урахуванням податку на добавлену вартість.

Приклад. Пошито пальто з матеріалу ательє.

Вартість матеріалу 10000 крб.

Вартість пошиву 5120 крб.

Довідка. За матеріал оплачено постачальникам, включаючи податок 7500 крб.

Сума податку становитиме 12 70 крб.

(5120 х (20: 120)+ (10000 - 7500) х (20 : 120).

Приклади обчислення ПДВ на підприємствах,
що надають торговельно-посередницькі
послуги і одержують доходи у вигляді
націнок, надбавок, знижок, комісійних
винагород, зборів тощо

Приклад 1. При комісійному зборі у розмірі 1% оподатковуваний оборот посередницької організації при здійсненні угоди в сумі 500 тис.крб., що включає податок в сумі 83,4 тис.крб., становитиме 5 тис.крб. Сума податку з даної угоди становитиме 0,8 тис.крб. (5 х (20 : 120).

Приклад 2. Мале підприємство (фірма) уклало договір з іншим підприємством на виконання робіт (послуг) на загальну суму 123 тис.крб. Для виконання цих робіт (послуг) мале підприємство створило тимчасовий творчий колектив, який виконав обсяг робіт на суму 72,0 тис.крб. У цьому випадку мале підприємство обчислює податок на добавлену вартість, виходячи із загального обсягу виконаних робіт, тобто із 123 тис. крб. (123 х (20 : 120).

Приклад 3. Райспоживспілка закупила у населення пшеницю для подальшої реалізації.

1. Закупівельна ціна пшениці 2000 крб.

2. Націнка з податком на добавлену вартість (25%) 500 крб.

Націнка заготівельної ланки включає в себе:

2.1. Витрати обороту 266,6

2.2. Прибуток 150

2.3. Податок на добавлену вартість 83,4 (266,6+150) х 0,20

3. Податок на добавлену вартість обчислюється 500 х (20: 120) = 83,33 крб.

4. Оптово-відпускна ціна на пшеницю 2500 крб.

5. Торговельна надбавка 250 крб.

6. Продажна ціна (2500 + 250) = 2750 крб.

7. Податок на добавлену вартість з торговельної надбавки 250 х (20: 120) = 41,67 крб.

Приклад 4. Прийнятий на комісію товар продано в комісійному магазині за цінами 3000 тис.крб. При комісійному зборі в сумі 600 тис.крб. (20%) податок становитиме 100 тис. крб. (600 х 16,67%). Підлягає сплаті комітенту - 2400 тис.крб. (3000-600).

98. При продажу товарів на аукціоні, в т.ч. імпортних, обчислення податку проводиться множенням на 20% і діленням на 120% відповідно до листа ГДПІ від 10.11.95 N 10-321/10- 5364 з суми різниці між кінцевою ціною проданих товарів і ціною їх надходження на аукціон, включаючи суму податку, в також інших доходів від проведення аукціону (плати за вхідні квитки та інше).

Приклад. При первинній вартості товарів, виставлених на аукціону сумі 125 тис.крб. (з урахуванням податку на добавлену вартість), їх вартість за кінцевою аукціонною ціною становила 300 тис.крб. Загальна сума доходу від проведення аукціону становила 190 тис.крб., з них додаткова виручка від аукціонного продажу товарів - 175 тис.крб, та 15 тис.крб. - інші доходи. Сума податку буде становити 31,7 тис.крб. (175+15) х 20:120).

99. Біржі (фондові, товарно-сировинні, універсальні та ін.), включаючи ті, що є товариствами з обмеженою відповідальністю і які не займаються комерційною та виробничою діяльністю, є платниками податку на добавлену вартість на загальних підставах і визначають суму податку множенням на 20% і діленням на 120% відповідно до листа ГДПІ від 10.11.95 N 10-321/10-5364 з доходу, одержаного у вигляді виручки від продажу (перепродажу), оренди, субаренди брокерських місць, біржового збору, плати за право участі у торгах, плати за інформаційно-комерційні послуги.

100. При реалізації товару по ціні придбання і одержання за цю операцію тільки брокерської винагороди, податком на добавлену вартість множенням на 20% і діленням на 120% оподатковується сума брокерської винагороди. А при реалізації продукції по цінах, що перевищують ціну придбання, податок на добавлену вартість обчислюється з загальної суми доходу, що включає різницю в цінах і суму брокерського доходу, множенням на 20% і діленням на 120%.

За путівки

101. При реалізації путівок (крім путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей (крім міжнародних) податок на добавлену вартість обчислюється, виходячи з їх вартості множенням на 20% і діленням на 120%.

Приклад.

Вартість путівки Сума ПДВ (20000 х (20% : 120%)

20000 тис.крб. 3333,33 тис. крб.

Сума ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті постачальникам за придбані матеріальні ресурси (роботи, послуги), що відносяться на витрати виробництва (обігу), а також за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи 2000 тис.крб.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (3333,33 - 2000)

1333,33 тис. крб.

За зворотну та заставну тару

102. Тароремонтні та інші підприємства, що ремонтують тару, є платниками податку на добавлену вартість, який визначається як різниця між сумами податку, одержаними від реалізації відремонтованої тари (та інших виконаних робіт і послуг) і сумами, що сплачені торгівлі за здану на ремонт тару, а також постачальникам сировини і матеріалів (робіт, послуг) та придбаних і введених в експлуатацію основних виробничих фондів.

Приклад 1.

Договірна ціна одиниці дерев'яної тари для таровиготоплювачів становить 200 крб. Підприємства-виготовлювачі тари реалізують її споживачам з податком на добавлену вартість.

Договірна ціна тари (собівартість плюс прибуток) Відпускна ціна споживачам тари з податком на добавлену вартість (200 х 1,2) Податок на добавлену вартість (240 х 0,1667)

200 крб. 240 крб. 40 крб.

Згідно з листом Мінекономіки УРСР від 25.09.91 N 152/2-9-106а "Про ціни на транспортну тару" встановлено порядок, яким передбачено, що при виробництві товарів 60 процентів вартості дерев'яної тари відноситься на собівартість виробництва цієї продукції і товарів, а 40 процентів оплачуються одержувачами продукції і товарів окремо.

Споживачі тари (фабрика, завод тощо) у нашому прикладі 120 крб. відносять на собівартість продукції, а 24 крб. 00 коп. (60 процентів від 40 крб.) податку на добавлену вартість відносять на розрахунки з бюджетом.

Договірна ціна продукції фабрики, в собівартість якої включено вартості тари Відпускна ціна продукції з податком на добавлену вартість (1800 х 1,2)

120 крб. 1800 крб. 2160 крб.

У відвантажувальних (розрахункових) документах фабрика вказує відпускну ціну продукції 2160 крб., в тому числі окремим рядком суму податку на добавлену вартість - 360 крб., а також окремим рядком 40 процентів вартості тари разом з податком на добавлену вартість, яка не -включена в собівартість продукції - 96 крб. (240 : 100 х 40), в тому числі окремим рядком податок на добавлену вартість - 16 крб. (96 х 0,1667).

Торговельне підприємство здає тару:

1. На тароремонтні підприємства.

2. Повертає назад виробникам продукції.

При здачі тари на тароремонтні підприємства оплата дерев'яних ящиків здійснюється у розмірі 48 процентів договірної ціни (40 х 1,2). Різниця в оплаті тари при одержанні продукції і здачі її в порожньому стані на тароремонтне підприємство витрачається на преміювання працівників тароздавачів, які проводять облік і здачу цієї тари до тароремонтних підприємств.

Вартість порожньої тари при здачі на тароремонтне підприємство:

а) без податку на добавлену вартість 96,0 крб.

(80,0 : 40 х 48)

б) з податку на добавлену вартість 115,2 крб.

(96,0 х 1,2)

в) податок на добавлену вартість 19,20 крб.

(115,2 х (20:120)

Тароремонтне підприємство реалізує відремонтовану тару тароспоживачам (фабриці, заводу та ін.) по ціні, що дорівнює 80 проц. вартості нової тари. В нашому прикладі ціна відремонтованої тари:

а) без податку на добавлену вартість 160,0 крб.

(200,0 : 100 х 80)

б) з податком на добавлену вартість 192,0 крб.

(160,0 х 1,2)

в) податок на добавлену вартість 32,0 крб.

(192,0 х (20:120)

г) підлягає перерахуванню в бюджет

податку на добавлену вартість 12,8 крб.

(32,0 - 19,2)

Приклад 2.

Тару ремонтувати не потрібно. Торговельне підприємство повертає її виробникам продукції. Як і в першому випадку, Оплата дерев'яної тари здійснюється у розмірі 48 процентів договірної ціни (та частина ціни, яка не ввійшла в собівартість продукції - 40 процентів плюс 8 процентів преміювання та відшкодування витрат тароздавачів).

1. Ціна тари, яку повертає торговельне підприємство її споживачам (фабриці, заводу):

а) без податку на добавлену вартість 96,0 крб.

(80,0 : 40 х 48)

б) з податком на добавлену вартість 115,2 крб.

(96,0 х 1,2)

в) відноситься на собівартість

продукції 60 проц.вартості тари 57,6 крб.

(96,0 х 0,6)

г) дебет 68 балансового рахунку відноситься податок на добавлену

вартість 11,52 крб.

(19,2 х 0,6)

2. При реалізації споживачам продукції в цій тарі у відвантажувальних (розрахункових) документах окремим рядком виділяється 40 проц. вартості тари, що не віднесено на собівартість продукції:

а) з податком на добавлену вартість 46,8 крб.

(115,2 х 0,4)

б) в тому числі податок на добавлену

вартість 7,68 крб.

(46,8 х (20 : 120)

103. Якщо тара після реалізації продукції підлягає ремонту, податок на добавлену вартість обчислюється як у першому випадку, якщо ні як у другому.

За будівельно-монтажні, ремонтні та
інші роботи

104. При підрядному способі будівництва податок на добавлену вартість обчислюється по встановленій ставці від суми, що складається із прямих та накладних витрат, планових нагромаджень, відрахувань за вислугу років, на розвиток бази будівельної організації та інше, а також компенсації підрядчику замовником витрат і доплат, викликаних формуванням ринкових відносин. Суми компенсації витрат і доплат включаються в акт виконаних робіт без сплаченого підрядчиком податку на добавлену вартість.

Приклад 1.

Сума додаткових витрат з податком на добавлену вартість 1662,0 крб., в тому числі ПДВ - 277,0 крб. В цьому разі в акт виконаних робіт включається 1385,0 крб. (1662,0 - 277,0).

Приклад 2.

Згідно з актом виконаних робіт: 1. Прямі витрати 2. Накладні витрати 3. Планові нагромадження 4...... 5. Відрахування за вислугу років 6. Відрахування на розвиток бази будівельної організації 7..... 8. Компенсація за витрати і доплати, викликані формуван ням ринкових відносин (без ПДВ) 9. Вартість виконаних робіт без ПДВ 10. Вартість виконаних робіт з ПДВ (12579,0 х 1,2) а тому числі ПДВ (15095,0 х 120 : 120)

8935,0 крб. 715,0 крб. 965,0 крб. 96,0 крб. 483,0 крб. 1385,0 крб. 12579,0 крб. 15095,0 крб. 2515,8 крб.

10. Вартість виконаних робіт з ПДВ 15095,0 крб. (12579,0 х 1,2) в тому числі ПДВ 2515,8 крб. (15095,0 х 120 : 120)

105. Втратив чинність згідно з наказом Мінфіну N 76 від 12.08.94.

За переробку давальницької сировини

106. Обчислення ПДВ по переробці м'яса на давальницьких засадах:

Приклад. 1. Вартість давальницької сировини 2. Вартість послуг по переробці м'яса без ПДВ 3. Вартість послуг по переробці м'яса, включаючи вартість допоміжних матеріалів (спеції,сіль та ін.) з ПДВ (100,0 х 1,2) 4. Сума ПДВ за придбані допоміжні матеріали (роботи, послуги) та вве дені в експлуатацію основні вироб ничі фонди та нематеріальні активи 5. ПДВ обчислюється (120,0 х (20 : 120) 6. Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (20,0 - 2,0)

0,0 крб. 100,0 крб. 120,0 крб. 2,0 крб. 20,0 крб. 18,0 крб.

107. Обчислення ПДВ по забою великої рогатої худоби на забійних пунктах:

Приклад. Від сільського споживчого товариства на худобозабійний пункт за оптово-відпускними цінами поступила велика рогата худоба вартістю 221,0 т.крб.

1. Оптово відпускна ціна в тому числі 1.1. Закупівельна ціна у підприємств з ПДВ в тому числі ПДВ 1.2. Закупівельна ціна у населення без ПДВ 1.3. Націнка заготівельної організації (25%) (150,0 + 20,0) х 25 в тому числі ПДВ (42,5 х (20 : 120) 2. Визначаємо вартість худоби без ПДВ (221,0-25,0-7,1) Податок на добавлену вартість по худобі (25,0 + 7,1) 3. Визначаємо вартість сировини, одержаної від забою: 3.1. Вартість худоби без ПДВ 3.2. Витрати по забою худоби 3.3. Собівартість (188,9 + 1,8) 3.4. Прибуток (10%) 3.5. Оптова ціна продукції від забою (190,7 + 19,1) в тому числі: 3.5.1. Вартість субпродуктів, шкір сировини та інше 3.5.2. Вартість м'яса (209,8 - 31) 4. Відпускна оптова ціна: 4.1. Субпродуктів (31,0х1,2) 4.2. М'яса (178,8 х 1,2) 5. Обчислення ПДВ (37,2 + 214,6) х (20 : 120) 6. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (42,0 - 32,1)

221,0 т.крб. 150,0 т.крб. 25,0 т.крб. 20,0 т.крб. 42,5 т.крб. 7,1 т.крб. 188,9 т.крб. 32,1 т.крб. 188,9 т.крб 1,8 т.крб. 190,7 т.крб. 19,1 т.крб. 209,8 т.крб. 31 т.крб. 178,8 т.крб. 37,2 т.крб. 214,6 т.крб. 42,0 т.крб. 9,9 т.крб.

За реалізацію основних фондів

108. Приклади обчислення податку на добавлену вартість при реалізації основних фондів:

1. Порядок обчислення ПДВ при реалізації основних невиробничих фондів

а) б)

балансова вартість фондів ціна реалізації фондів податок на добавлену вартість - не справляється балансова вартість фондів ціна реалізації фондів Оборот, що підлягає оподаткуванню (570,0-450,0) Сума податку на добавлену вартість (120,0 х (20 : 120)

450,0 т.крб. 450,0 т.крб. 450,0 т.крб. 570,0 т.крб. 120,0 т.крб. 20,0 т.крб.

В такому ж порядку ПДВ обчислюється по всіх основних фондах (виробничих і невиробничих), придбаних до 6 січня 1993 року (крім сільськогосподарських підприємств).

2. Порядок обчислення ПДВ при реалізації придбаних і введених в експлуатацію з 6 січня 1993 року основних виробничих фондів та нематеріальних активів:

а) б) в) г)

балансова вартість фондів без ПДВ залишкова вартість фондів (з урахуванням зносу) при фактичній ціні реалізації фон дів ПДВ обчислюється (650,0 х (20 : 120) при фактичній ціні реалізації фондів ПДВ обчислюється (600,0 х (20 : 120) при фактичній ціні реалізації фондів ПДВ обчислюється (600,0 х (20 : 120) при фактичній ціні реалізації ПДВ обчислюється (800,0 х (20 : 120)

700,0 т.крб. 600,0 т.крб. 650,0 т.крб. 108,3 т.крб. 500,0 т.крб. 100,0 т.крб. 600,0 т.крб. 100,0 т.крб. 800,0 т.крб. 133,4 т.крб.

Такий же порядок обчислення ПДВ при реалізації основних фондів (виробничих і невиробничих), придбаних до б січня 1993 року, та основних виробничих фондів, придбаних і введених в експлуатацію та взятих на облік нематеріальних активів з 6 січня 1993 року сільськогосподарськими підприємствами.

За реалізацію товарів, на які встановлено дотації

109. Втратив чинність.

З одержаних коштів від покупців на власні потреби постачальників

110. Приклад обчислення ПДВ від сум коштів, одержаних від підприємств-покупців на власні потреби підприємств-постачальників.

Автозавод реалізував будівельно-монтажному управлінню 10 автомобілів по ціні 100,0 тис.крб. за автомобіль на загальну суму 1000,0 тис.крб., які надійшли до підприємства і були відображені на рахунку 46 "Реалізація продукції". Крім цього, будівельно-монтажне управління перерахувало до фонду розвитку автозаводу ще 1560,0 тис.крб. У цьому випадку оподаткований оборот визначається у сумі 2560,0 тис.крб. (1000,0 + 1560,0) і податок на добавлену вартість буде складати 426,7 тис.крб. (2560,0 х (20: 120).

З неприбуткових підприємств

111. З будь-яких неприбуткових підприємств і організацій, включаючи бюджетні організації, суми податку на добавлену вартість, сплачені постачальникам за придбані товари, виконані роботи та послуги, не підлягають заліку або відшкодуванню із бюджету і покриваютьля за рахунок збільшення відповідних джерел бюджетного фінансування. У разі реалізації такими підприємствами або організаціями товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість сума податку, який підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, одержаними від покупців за реалізовані їм товари (роботи, послуги), і сумами податку, сплаченими або такими, що підлягають сплаті постачальникам за матеріальні ресурси, вартість яких відноситься на витрати виробництва даної продукції (робіт, послуг).

Приклад.

1. Вартість придбаних лікарнею матеріальних цінностей (робіт, послуг) за звітний місяць - всього в тому числі ПДВ 2. Вартість наданих платних послуг лікарнею за звітний місяць (послуги басейну) із врахуванням ПДВ з них: ПДВ матеріальні витрати 3. Суми ПДВ, сплачені постачальни кам за одержані матеріальні ре сурси, послуги, що відносяться на вартість платних послуг (1080,0 х (20 : 120) 4. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за звітний місяць по платних послугах (400,0 - 180,0) 5. Сумма ПДВ, яка покривається за рахунок бюждетних асигнувань (934,0 - 180,0)

5600,0 крб. 934,0 крб. 2400,0 крб. 400,0 крб. 1080,0 крб. 180,0 крб. 220,0 крб. 754,0 крб.

Стягнення податку на добавлену вартість
з осіб, які займаються підприємницькою
діяльністю без утворення юридичної особи

112. До сплати податку на добавлену вартість залучаються громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи,якщо їх виручка від реалізації товарів (робі, послуг) перевищує 100 мінімальних заробітних плат.

113. Податок на добавлену вартість обчислюється податковим органом за місцем постійного проживання громадянина на підставі декларації встановленої форми, що подається громадянином у податковий орган для визначення прибуткового податку.

114. Сума податку обчислюється множенням на 20% реалізацію продукції (робіт, послуг). Чистий доход визначається як різниця між виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) і витратами, пов'язаними з одержанням цього доходу, включаючи ПДВ).

115. Протягом року, виходячи з відображених у декларації передбачуваних доходів, на податковий орган обчислює авансову суму податку, що підлягає сплаті у бюджет у поточному році множенням на 20% і діленням на 120%.

116. Сумма сплаченного у бюджет податку виключається з оподаткованого прибутковим податком доходу громадян.

Приклад. Громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, у декларації вказав, що у 1995 році він передбачає одержати чистий доход у сумі 200,0 млн.крб. Податкова інспекція при розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 1995 рік з доходу 200,0 млн. крб. одночасно обчислює податок у такому порядку :

а) визначає суму податку на добавлену вартість - 33,3

млн.крб. (200,0 х (20 : 120);

б) визначає суму чистого доходу, з якого нараховується прибутковий податок - 166,67 млн.крб. (200,0 - 33,33).

У 1996 році громадянин подав у податковий орган декларацію про фактичні валові доходи,одержані від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1995 рік в сумі 680,0 млн.680,0 млн.крб.,проведених витрат, пов'язаних з одержанням цього доходу 290,0 млн.крб. і фактично сплаченого акцизного збору в сумі 40,0 млн.крб.

У цьому випадку податковий орган при кінцевому розрахунку податку на 1995 рік визначає:

а) суму чистого доходу - 350,0 млн.крб.(680,0 - 290,0 - 40,0);

б) суму податку на добавлену вартість з фактичного чистого доходу, що належить сплаті до бюджету - 58,33 млн.крб. (350,0 х (20 : 120);

в) сплачений протягом 1995 року податок на добавлену вартість зараховується у розмірі 33,33 млн.крб. Підлягає доплаті в бюджет - 25 млн.крб. (58,33 - 33,33);

г) суму чистого доходу, з якого обчислюється прибутковий податок 291,67 млн.крб. (350,0 - 58,33).

XI. Порядок ведення у податкових інспекціях
карток особових розрахунків

117. Облік надходження податку на добавлену вартість по кожному підприємству-платнику ведеться на картках особових рахунків форми N 3 або N 6 (додатки 9 і 1 до Інструкції колишнього Міністерства фінансів СРСР від 29.03.91 N 27 "Про порядок ведення в державних податкових інспекціях оперативно-бухгалтерського обліку податків та інших платежів у бюджет") залежно від розміру середньомісячних платежів:

а) на картках особових рахунків за формою N 6 - на підприємствах із середньомісячними платежами менше 1 млн. крб.;

б) на картках особових рахунків N 3 - на підприємствах із середньомісячними платежами більше 1 млн.крб.

118. Облік наданих (повернених) кредитів по кожному підприємству ведеться податковими органами на окремих картках особових рахунків форми N 6 вищевказаної інструкції.

119. На платників податку на добавлену вартість - осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, відкриваються картки особових рахунків за формою N 1, наведеною у додатку 18 вищевказаної в пункті 117 Інструкції.

XII. Порядок перевірки декларацій
з податку на добавлену вартість

120. Документальні перевірки декларацій по податку на добавлену вартість проводяться податковим інспектором з виходом на підприємство у строки, встановлені керівниками податкових інспекцій, але не рідше одного разу на два роки, а по платниках податку, які сплачують декадні платежі, документальні перевірки проводяться не менше одного разу на рік.

121. Документальній перевірці передує камеральна перевірка (без виходу на підприємство), яка проводиться податковим інспектором в момент одержання декларації з використанням бухгалтерської звітності про фінансово-господарську діяльність підприємств. Після проведення камеральної перевірки декларації передаються інспектору з обліку для відображення в особових рахунках.

122. Якщо при камеральній перевірці буде встановлено, що платежі податку на добавлену вартість, підлягають сплаті в більшій сумі,ніж вказано у декларації, сплата до нарахованих сум провадиться у п'ятиденний строк з дня висилки податковим органом повідомлення про доплату. При зменшенні обчислених до сплати сум податку, сума різниці зараховується платнику до чергових платежів або повертається йому на підставі письмової заяви.

123. При перевірці слід визначити правильність відображення оборотів з дебету і кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", субрахунок "Податок на добавлену вартість". При цьому перевіряється правильність віднесення на рахунок відповідних джерел фінансування сум податку, сплачених за придбану сировину, матеріали, паливо, товари та інші товарноматеріальні цінності, які використовуються для потреб невиробничого характеру, а також основні фонди.

124. Для перевірки оборотів по відвантаженню товарів, виконанню робіт та наданню послуг використовуються: відомость N 16 (по відвантаженню та реалізації товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження готової продукції та покупних торарно-матеріальних цінностей, банківські (журнал-ордер N 2) та касові документи (журнал-ордер N 1).

125. Для перевірки повноти обороту необхідно перевірити надходження коштів на рахунки 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення", 96 "Цільове фінансування та інші цільові надходження" для власних потреб.

126. Перевіряється відповідність суми обчисленого податку з сумами податку, (відображеними в журналі-ордері N 8 (кредит 68 рахунку) та поданою декларацією.

127. Перевірка правильності відображення в декларації оборотів з дебету рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "Податок на добавлену вартість" проводяться з виконанням журналу-ордеру N 6 по рахунках 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та розрахункових (платіжних) документів.

128. Перевіряється правильність віднесення на рахунок відповідних джерел, фінансування сум податку, сплачених за придбану сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, основні невиробничі фонди, які використовуються для потреб невиробничого характеру.

129 Перевіряється правильність віднесення на дебет 68 рахунку сплаченого податку за придбані основні виробничі фонди при їх введенні в експлуатацію.

130. При перевірці звертати увагу, що в разі придбання товарів для подальшого перепродажу податок на добавлену вартість, сплачений постачальникам, на розрахунки з бюджетом не відноситься.

131. Перевіряється правильність арифметичного підрахунку оборотів з дебету 68 рахунку і їх відповідність сумам, відображеним в журналі-ордері N 8 та декларації (слід мати на увазі, що в цю суму не включається податок на добавлену вартість, сплачений по дебету 68 рахунку до бюджету).

132. Перевіряється своєчасність перерахування податку на добавлену вартість до бюджету за встановленими строками.

133. Перевіряється правильність арифметичного підрахунку оборотів з дебету і кредиту рахунку 68 (в кореспонденції з іншими рахунками), правильність визначення сум податку, виходячи із застосованих цін (тарифів) з реалізації товарів (робіт, послуг).

134. Перевіряється обгрунтованість застосування встановлених пільг з податку на добавлену вартість на окремі товари (роботи, послуги), а також розрахунки на відшкодування з бюджету сум податку, сплачених або які підлягають сплаті постачальникам, над сумами податку з власної реалізації товарів (робіт, послуг).

135. Податкові інспекції перевіряють в установах банку своєчасність виконання останніми доручень підприємств з перерахування з їх рахунків платежів в бюджет, а також виконання вимог щодо складання підприємствами розрахункових платіжних документів, в яких в обов'язковому порядку повинен вказуватись окремим рядком податок на добавлену варгість.

XIII. Відповідальність платників
і контроль податкових органів

136. Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до бюджету відповідно до чинного законодавства України.

137. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати податку на добавлену вартість здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

138. При встановленні порушень в обчисленні податку на добавлену вартість про результати перевірки декларацій складається акт у двох примірниках. Акт підписується податковим інспектором, керівником підприємства, головним бухгалтером підприємства-платника. Один примірник акта передається головному бухгалтеру, другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєструється у спеціальному журналі. В цей строк акти передаються начальникам державних податкових інспекцій або їх заступникам, які після розгляду матеріалів перевірки приймають рішення про застосування фінансових санкцій. У випадках незгоди з фактами, які викладено в акті, керівники й інші посадові особи підприємства подають письмові пояснення мотивів незгоди.

139. У випадках встановлення фактів порушення законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність, всі матеріали передаються правоохоронним органам.

Надалі акт передається інспектору з обліку з метою відображення сум в особовому рахунку платника.

/Без додатків./

Заступник міністра фінансів Начальник Головної державної податкової інспекції України В.ТЕНТЮК

Начальник Управління непрямих податків А.БОГДАН