Нагадаємо про фотографування без порушення правил
Ми живемо у час, коли гаджети стали частиною життя більшості населення та коли фотоапарат є майже у кожного третього.
Сьогодні хочеться розібрати що, кого та де "можна" / "неможна" фотографувати.
25.05.2018 р. Загальний регламент про захист даних (General Data Protection Regulation) зазнав змін. Останні діють на території усіх без винятку 28 країн Євросоюзу.
Що ж це за документ? Загальний регламент про захист даних (GDPR) - це документ, який змінив Директиву про захист даних (1995) і містить оновлені правила обробки персональної інформації. Основна зміна тут полягає у тому, що регламент, на відміну від директиви, має наднаціональний характер. Тобто усі держави-члени ЄС та Європейської економічної зони зобов’язані виконувати його умови без потреби вносити будь-які зміни до національних законодавств. Є обов’язкових для виконання в усіх країнах.
Тепер, жодні особисті дані НЕ можуть оброблятися, якщо це не обґрунтовано дією регламенту та якщо власник даних не надав особистої згоди на їхню обробку.
За поняттям "обробки" розуміється здійснення будь-яких маніпуляцій з персональними даними (збір, запис, зберігання тощо).
До уваги! "Персональні дані" - це будь-яка інформація, за якою ідентифікується людина:
- ім’я та прізвище,
- адреса проживання,
- паспортні дані,
- номер та марка автівки,
- номер банківської картки,
- історія хвороби,
- свідчення про національність,
- релігійні погляди тощо,
- і зовнішність (що фіксується фотографом) - в першу чергу!
Останнє викликає найбільшу незрозумілість суспільства.
Але! За статтею 5 Закону про захист даних вищезазначені "весняні" нововведення НЕ будуть застосовуватися, якщо обробка персональних даних проводиться фізичною особою у виключно особистих цілях. А саме: якщо фотограф зробив світлину, попередньо знаючи, що вона піде лише в архів, або роздрукує і помістить на стіні у власній кімнаті, і НЕ буде публікувати у соцмережах та не надсилатиме жодним ЗМІ, фотограф до відповідальності НЕ притягатиметься.
Розберемо ж моменти за якими кваліфікуватиметься діяння:
- чи було зроблене фото у публічному місці?
- чи зображена на фото особа є публічною?
- чи представляє оприлюднена світлина суспільний інтерес?
За новими законодавчими нормами: як фотожурналісти, так і митці, як фотографи, так і аматори - несуть однакову відповідальність.
За українським законодавством зйомка у публічному місці передбачена за замовчуванням (як то передбачено статтею 307 Цивільного кодексу України та Законом України "Про захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок").
Перебуваючи на території ЄС (навіть як турист), регламентованих норм доведеться притримуватися.
________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД: