Арешт майна платника податків та обставини, за яких він може бути застосований.
Арешт майна - накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Застосовуються органами суду і прокуратури для забезпечення цивільного позову або виконання вироку про конфіскацію майна.
Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його описі, опечатуванні та передачі його на зберігання. Для виявлення майна судовий виконавець оглядає усі зайняті боржником приміщення у присутності представників громадськості. Опис майна проводиться у присутності боржника або будь-якого повнолітнього члена його сім'ї і двох понятих. Майно описується в такій кількості та такої якості, які забезпечують виконання судового акта. Опису підлягає усе майно, яке може бути стягнено відповідно до законодавства
Як то передбачено Податковим кодексом України (за текстом - ПКУ), а саме пунктом 94.1 статті 94 - адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
У відповідності з пунктом 94.2 статті 94 ПКУ - арешт майна може бути застосований, за наявності хочаб однієї з наступних обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
_______________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД: