"Подвійний" декрет або що робити роботодавцю, якщо працівниця, що перебуває на декретній посаді, також збирається у декрет.
У відповідності до діючого законодавства - жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю до пологів на 70 календарних днів, після пологів - 56 календарних днів і 70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів, починаючи з дня пологів.
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають дитину, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків. За бажанням батьків у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
В свою чергу, прийняття особи на "декретну посаду" є строковим трудовим договором, за якого в заяві та наказі про прийняття на роботу зазначається "на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку". Працівник, прийнятий для заміщення жінки за строковим трудовим договором після виходу її з відпустки для догляду за дитиною, підлягає звільненню у зв’язку із закінченням строку договору.
Але, треба враховувати, що за статтею 184 Кодексу Законів про працю - звільнення, зокрема вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу НЕ допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Такі жінки обов’язково працевлаштовуються також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Далі, на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору. Хоча, згідно частини 3 статті 184 КЗпП, звільнення жінок у зв’язку із закінченням строку трудового договору має особливості.
Таке звільнення можливе, однак власник зобов’язаний працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку також не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку.
Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, однак не більше ніж на три місяці "з дня закінчення строкового трудового договору" (а не з дня звільнення). Узята в лапки фраза дає підстави для висновку про те, що закінчення строку трудового договору не дає власникові права звільнити жінку. Він повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що вона на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, і повинна буде з’явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштувати для продовження роботи на цьому підприємстві або для одержання трудової книжки та розрахунку із заробітної плати (в разі працевлаштування на іншому підприємстві). За наявності зазначеного попередження можливий і інший варіант: продовження жінкою тієї ж (або, за її згодою, - іншої) роботи на цьому ж підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування.
__________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
22 січня 2018 року (Лікарняні та декретні 2018)
17 жовтня 2017 року ( Догляд за дитиною, зарахування стажу та і пенсійна реформа.)
12 жовтня 2017 року (Про деякі обмеження на виплату лікарняних і декретних)