Актуальні новини  
28.02.2018 №5 

Підстави для звернення українця до Європейського суду з прав людини

На початку розберемо, що представляє собою Європейський суд з прав людини та для чого він потрібен.

Європейський суд з прав людини являє собою міжнародний орган, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (за текстом - Конвенція), має повноваження розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав.

Конвенція, про яку йдеться мова абзацем вище - це міжнародний договір, на підставі якого майже всі європейські держави зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Такі права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи N 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами - сторонами Конвенції.

Одже, що ж є підставою для звернення до Європейського суду з прав людини?!

1. Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини, за випадків, коли вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав - сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

2. Європейський суд з прав людини може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав - одного або кількох.

Даний Суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами - сторонами Конвенції.

За статтею 19 зазначеної вище Конвенції - Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Європейський суд з прав людини не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Європейський суд з прав людини також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

3. Європейський суд з прав людини може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду).

4. Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Європейський суд з прав людини не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

5. Пунктом 1 статті 35 Конвенції визначено, що Європейський суд з прав людини приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Європейський суд з прав людини не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

6. Дуже важливо, щоб перед зверненням до Європейського суду з прав людини Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте намір поскаржитись до Європейського суду з прав людини. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

8. У разі, коли Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Європейського суду з прав людини.

9. Також, Ви можете подати заяву до Європейського суду з прав людини протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Європейського суду з прав людини. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення.

10. В свою чергу перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Європейським судом з прав людини від Вас першого листа, в якому чітко викладено - хоча б у стислій формі - предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

_______________________________________________

СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:

28 лютого 2018 року (Подача заяви до Європейського суду з прав людини, її зміст, плата та процес розгляду.)

22 лютого 2018 року (Право працівника на повагу до приватного життя та таємницю кореспонденції)