Відповіді щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

Підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у скриньці РРО. Чи може воно частину готівки зберігати в сейфі за умови його розташування на місці проведення розрахунків, не проводячи операцію «службова видача» в момент переміщення коштів зі скриньки РРО до сейфу?

Пунктом 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як зазначено у п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Згідно з п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, заборонено зберігати на місці проведення розрахунку (в касі, грошовій скринці, сейфі тощо) готівку, що не належить суб’єкту господарювання, а також особисті речі касира чи інших працівників.

Таким чином, у разі якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у скриньці РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО.

Слід зауважити, що з метою уникнення можливого порушення законодавства необхідно обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, в якому зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО, що підтверджується документом, надрукованим РРО за допомогою операції «службова видача».

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи продає товари, які не належать до переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, через мережу Інтернет. Чи потрібно їй застосовувати РРО при здійсненні розрахунків з використанням платіжної картки?

Статтею 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи РРО не застосовується.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої групи (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Слід зауважити, що зазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, при здійсненні розрахунків за товари, які не належать до переліку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи, обсяг доходу якої протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, має право не застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток через систему електронного банкінгу. При цьому у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО при здійсненні розрахунків для такої особи є обов’язковим.

Чи поширюється обмеження у розмірі 50 тис. грн на розрахунки з виплати, пов’язаної з оплатою праці співробітників?

Підпунктом 5 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 29.12.2017 р. № 148, визначено, що готівкові розрахунки — це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розділу II зазначеного Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами у розмірі до 50 тис. грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Отже, обмеження у розмірі 50 тис. грн стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та не поширюється на розрахунки з виплати, пов’язаної з оплатою праці співробітників.

Як відображається заокруглення сум розрахунків готівкою у фіскальному звітному чеку та яку суму потрібно застосовувати з метою оприбуткування - до чи після заокруглення?

Пунктом 5 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13, передбачено, що розрахункові документи, які друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чека таким чином:

після рядка 7 фіскального чека перед рядком 8 цього чека додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

в рядку 8 фіскального чека «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z- та X-звітів згідно з пунктами 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199, має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення. 

За матеріалами сайта ДФС у Чернівецькій області