[26.06.2018]

Інформація щодо реалізації заходів з психологічної реабілітації учасників АТО та постраждалих учасників Революції Гідності

Одним з найважливіших напрямів діяльності Мінсоцполітики залишається реалізація програм соціального захисту учасників антитерористичної операції, зокрема психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну чи медико-психологічну реабілітацію з відшкодуванням вартості проїзду до центрів такої реабілітації і назад.

Кошти на відповідні видатки передбачаються за бюджетною програмою „Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації та забезпечення санаторно-курортним лікуванням за новітніми технологіями постраждалих учасників Революції Гідності та учасників антитерористичної операції”, так на 2018 рік передбачено видатки у розмірі 109 021,8 грн, а саме:

Враховуючи стратегію реформування системи надання послуг в умовах децентралізації та з метою наближення послуг до їх отримувачів у минулому році виникла нагальна необхідність оптимізації системи державних видатків на реалізацію відповідної бюджетної програми, що була реалізовано шляхом удосконалення нормативно-правової бази.

В основу розробленого механізму закладено принципи „гроші ходять за людиною” та децентралізації надання таких послуг, що вже довели свою ефективність під час реалізації у 2017 році заходів із санаторно-курортного лікування.

В рамках визначеного процесу психологічної реабілітації планується не лікування, що потребує медичного втручання, а заходи профілактики та попередження посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що дозволить його попередити.

У рамках нового механізму заходи щодо психологічної реабілітації учасників АТО здійснюватимуться відповідно до Порядку використання коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 497 та Порядку проведення психологічної реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1057.

Крім того, на виконання зазначених постанов Мінсоцполітики прийнято накази:

від 27.04.2018 № 597„Про затвердження Вимог до суб’єктів надання послуг із психологічної реабілітації та форми акта наданих послуг із психологічної реабілітації за рахунок бюджетних коштів”;

від 26.04.2018 № 591 „Про встановлення граничної вартості послуг із психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності у 2018 році”;

від 01.06.2018 № 810 „Про затвердження Стандарту психологічної діагностики та форм документів з організації психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності”;

від 27.04.2018 № 598 „Про затвердження примірного договору про надання послуг із психологічної реабілітаціх”.

Порядок виплати грошової компенсації вартості проїзду до реабілітаційних установ та назад, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 528.

На сьогодні вже розпочато процес направлення учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності на психологічну реабілітацію.

За напрямом психологічної реабілітації бюджетні кошти спрямовуються до районних органів соціального захисту населення для відшкодування вартості:

- надання послуг із психологічної реабілітації учасникам АТО;

- проживання та харчування в умовах стаціонару;

- витрат на оплату проїзду до суб’єктів надання послуг.

Послуги із психологічної реабілітації надаються раз на рік за місцем проживання або в умовах стаціонару короткостроково, періодично чи довгостроково та визначаються індивідуально для кожного отримувача послуг з урахуванням його потреб.

Для отримання послуг учасник АТО чи постраждалий учасник Революції Гідності звертається із заявою до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або проживання та обирає суб’єкта надання послуг з оприлюдненого органами соціального захисту населення їх переліку та укладає тристоронній договір з надання відповідних послуг.

Крім того на сьогодні вже існують напрацювання зі Збройними Силами України та Національною гвардією України по пілотним проектам направлення військовослужбовців на психологічну реабілітацію на етапах проходження служби безпосередньо під час участі в антитерористичній операції/операції об’єднаних сил, виведення підрозділів на ротацію чи під час проведення заходів з відновлення боєздатності.

Для реалізацію свого права на таку реабілітацію визначені особи повинні звернутися до місцевих органів соціального захисту за місцем розташування військової частини чи підрозділу, у тому числі через командира (начальника) частини (підрозділу).

Такі пілотні проекти наразі запроваджуються зі Збройними Силами України – у Івано-Франківський області та з Національною гвардією України – у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській області.

Наразі спеціалісти Міністерства соціальної політики України беруть участь в роз’ясненні норм відповідних нормативно-правових актів, а також у вирішенні проблемних питань, які виникають під час їх реалізації.

Крім того, надання послуг із психологічної реабілітації регламентується та реалізується й в рамках інших нормативно-правових актів, програм чи проектів, так, відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 880/2014 ‟Про Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року” госпіталі ветеранів війни визначено закладами для проведення реабілітації учасників АТО, а Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни (Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі) – головним центром реабілітації демобілізованих бійців, координаційним центром з організаційно-методичного забезпечення госпіталів ветеранів війни. Госпіталі укомплектовано кваліфікованими кадрами, створено сучасну лікувальну та матеріально-технічна базу, де учасники АТО отримують зокрема медичну, фізичну та психологічну реабілітацію. Протягом 2017 року на базі шпиталів реабілітацію пройшли 1426 учасників АТО, 480 осіб у 2018 році.

Відповідно до інформації, наданої обласними державними адміністраціями на території регіонів функціонує понад 500 державних та недержавних установ, закладів, організацій, видом діяльності яких є надання різних видів реабілітаційних послуг учасникам АТО (соціальної, психологічної, фізичної, медичної реабілітації та професійної адаптації), у тому числі психологічні послуги учасникам АТО надаються понад 200 діючими установами і закладами охорони здоров’я та соціального захисту, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

За результатами аналізу відповідної інформації, усі заклади, які надають психологічні послуги учасникам АТО, можна умовно поділити на 4 групи:

1) обласні госпіталі ветеранів війни системи Міністерства охорони здоров’я;

2) обласні лікарні та диспансери, що у тому числі надають послуги з психологічної реабілітації, обласні фізіотерапевтичні лікарні, лікарні відновного лікування, центри первинної медико-санітарної допомоги та центральні районні лікарні системи Міністерства охорони здоров’я;

3) районні центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, районні центри зайнятості;

4) заклади недержавної форми власності (переважно громадські та благодійні організації).

З 1 січня 2018 року демобілізовані учасники антитерористичної операції, які є застрахованими особами, мають право на медико-психологічну реабілітацію за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Застраховані особи, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції мають право на лікування (у супроводі членів сім’ї: чоловік/дружина, неповнолітні діти) у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за профілем медико-психологічна реабілітація один раз після демобілізації за наявності відповідних медичних показань за рахунок коштів Фонду.

Для отримання реабілітації такі особи мають отримати висновок лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, подати заяву про забезпечення реабілітаційним лікуванням, пред’явити оригінал паспорта, довідку про безпосередню участь в АТО, а також вибрати санаторно-курортний заклад за відповідним профілем реабілітації

Всю іншу роботу, пов’язану з оформлення документів, укладенням тристоронніх договорів із санаторно-курортними закладами тощо здійснюють працівники Фонду.

Також заходи із психологічної реабілітації та соціальної адаптації надаються центрами реабілітації населення, що належать до сфери управління Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО (у смт Бородянка, смт Іванків, м. Боярка, м. Славутич Київської області та у м. Коростень Житомирської області).

Модель роботи таких центрів передбачає реалізацію таких заходів:

- виїзні групи у складі психолога, соціального працівника, юрисконсульта;

- служба «Телефон довіри»;

- групи самодопомоги, у тому числі залучення учасників АТО у форматі “рівний – рівному”.

За три роки роботи центрів з учасниками АТО стабільно зростає кількість звернень за послугами (якщо у 2015 році до центрів звернулося 5 518 учасників АТО та 5 560 членів їх сімей, то у 2017 році – 15 043 і 8 467 осіб відповідно).

Запровадження нового механізму психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції поряд із вже існуючими проектами допоможе комплексно забезпечити потребу у отриманні ними такої послуги. 

За матеріалами сайта Міністерства соціальної політики України