Якщо безпідставно складену податкову накладну включено до декларації
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу, якою, зокрема, визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.
Відповідно до абзаців першого — другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон про бухоблік, виходячи з норм якого:
- операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац восьмий ст. 4 Закону), що передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже, виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдоконтрагентами;
- операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг як дія (подія) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов’язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п’ятий і одинадцятий ст. 1 та частина перша ст. 9 Закону).
Тобто податкова накладна є підставою для нарахування сум ПДВ, які належать до податкового кредиту, за умови якщо:
- мала місце господарська операція (операція повинна бути реальною);
- податкова накладна складена саме тією особою, яка здійснила постачання товарів/послуг.
Заповнення і подання податкової звітності з ПДВ здійснюються відповідно до Порядку № 21, згідно з п. 6 розділу III якого дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Отже, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції та зареєстрованій у ЄРПН, не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. У разі якщо платником податку було включено таку податкову накладну до податкової декларації, то відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу такий платник повинен:
- подати нову декларацію з виправленими показниками з позначкою «Звітна нова» за такий самий звітний період, якщо не минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку;
- або надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу).
При цьому в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. До графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється, у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок, у графі 6 — абсолютне значення помилки за всіма заповненими в уточнюючому розрахунку рядками з відповідним знаком (+/–). У разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється. При цьому незаповнені в декларації рядки в уточнюючому розрахунку також не заповнюються.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).
За матеріалами сайта ГУ ДФС у Харківській області