Генеральна угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки
Польща про співробітництво у сфері оборони
(Генеральну угоду подано на ратифікацію Розпорядженням КМ
N 333-р від 17.05.2017)
(Генеральну угоду ратифіковано Законом
N 2526-VIII від 06.09.2018)
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Польща (далі - Сторони),
прагнучи інтенсифікувати свої стратегічно важливі двосторонні відносини,
визнаючи необхідність зробити свій внесок у постійне зміцнення миру та взаємної довіри у світі,
усвідомлюючи важливість співпраці у сфері оборони,
діючи відповідно до своїх національних законодавств та норм міжнародного права,
відповідно до своїх міжнародних політичних зобов'язань,
беручи до уваги застосування права Європейського Союзу Республікою Польща,
особливо з урахуванням:
Статуту Організації Об'єднаних Націй та Статуту Міжнародного Суду, вчинених в місті Сан-Франциско 26 червня 1945 року;
Віденської конвенції про право міжнародних договорів, вчиненої в місті Відні 23 травня 1969 року;
Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, підписаного в місті Варшаві 18 травня 1992 року;
Угоди між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил, Додаткового протоколу до цієї Угоди, підписаного у місті Брюсселі 19 червня 1995 року;
Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про додаткові заходи зміцнення довіри та безпеки, підписаної в місті Варшаві 16 квітня 2004 року;
Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємні поставки озброєння, військової техніки та надання послуг у військово-технічній галузі, підписаної в місті Києві 10 жовтня 1996 року,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Ця Генеральна угода створює правові основи та рамки для співпраці Сторін у сфері оборони.
2. Уповноваженими державними органами, які насамперед відповідають за застосування цієї Генеральної угоди, є:
1) Міністерство оборони, Міністерство економічного розвитку і торгівлі - від України;
2) Міністр національної оборони та міністр, відповідальний за економічні відносини - від Республіки Польща.
3. Інші уповноважені державні органи, не зазначені у пункті 2 цієї статті, можуть залучатися до виконання Генеральної угоди, відповідно до національного законодавства Сторін.
Стаття 2
У цій Генеральній угоді терміни:
1) "Сторона, що відряджає" означає Сторону, яка направляє свій військовий та цивільний персонал на територію Сторони, що приймає, відповідно до цієї Генеральної угоди;
2) "Сторона, що приймає" означає Сторону, яка приймає військовий та цивільний персонал Сторони, що відряджає, на своїй території відповідно до цієї Генеральної угоди.
Стаття 3
Співробітництво Сторін у сфері оборони здійснюється за такими напрямами:
1) військовий зв'язок та інформаційні системи;
2) проведення науково-дослідних робіт для потреб збройних сил;
3) оборонна політика та планування;
4) логістичне забезпечення збройних сил;
5) військове транспортування;
6) проведення військових інженерно-технічних робіт;
7) військова інфраструктура;
8) військова стандартизація, контроль якості та кодифікація;
9) розробка, модернізація, виготовлення та поставки оборонного обладнання, співробітництво у сфері оборонної промисловості;
10) військова преса та зв'язки з громадськістю;
11) військові інформаційно-психологічні операції;
12) військова соціальна політика;
13) військова історія та військові музеї;
14) військова підготовка;
15) військова освіта;
16) правове забезпечення діяльності збройних сил;
17) дотримання прав людини під час проходження військової служби;
18) контроль над озброєннями та заходи зміцнення довіри і безпеки;
19) військова медицина та медична підтримка;
20) захист від зброї масового ураження;
21) захист навколишнього середовища у зв'язку із забрудненням у результаті військових операцій;
22) операції з підтримання миру та безпеки;
23) правоохоронні органи у складі збройних сил;
24) операції сил спеціального призначення.
Стаття 4
Співробітництво Сторін у сфері оборони здійснюється у таких формах:
1) обмін інформацією, документацією та матеріалами;
2) демонстрація озброєння та військового обладнання;
3) спільні технічні програми щодо розробки озброєння та військової техніки;
4) спільні військові наукові програми;
5) двосторонні та багатосторонні військові навчання;
6) військові культурні заходи та спортивні змагання;
7) курси, конференції, навчання, стажування, тренування та симпозіуми, організовані військовими навчальними закладами та вищими військовими навчальними закладами;
8) підготовка юрисконсультів із застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили під час збройних конфліктів, антитерористичних операцій, операцій з підтримання миру та безпеки;
9) безоплатна передача та дарування озброєння, товарів подвійного використання та небойового військового майна;
10) обмін експозиціями військових музеїв;
11) офіційні та робочі візити делегацій;
12) візити військової авіації та військових кораблів.
Стаття 5
1. Основний обмін інформацією підтримується між:
1) Аташе з питань оборони при Посольстві України в Республіці Польща, Військовим аташе, Військово-морським аташе, Військово-повітряним аташе та структурними підрозділами Міністерства національної оборони або Збройних сил Республіки Польща;
2) Аташе з питань оборони при Посольстві Республіки Польща у Києві, Військовим аташе, Військово-морським аташе, Військово-повітряним аташе та структурними підрозділами Міністерства оборони або Збройних сил України.
2. Положення пункту 1 цієї статті не виключають додаткового обміну інформацією на експертному рівні між зацікавленими структурними підрозділами.
Стаття 6
1. З метою планування заходів співробітництва, які мають бути здійсненими відповідно до цієї Генеральної угоди, уповноважені державні органи, зазначені в пункті 2 статті 1 цієї Генеральної угоди, розробляють плани взаємного співробітництва. У цих планах зазначаються заходи, час та місце проведення, кількість учасників та інша необхідна інформація.
2. Плани співробітництва, зазначені у пункті 1 цієї статті, погоджуються Сторонами завчасно в кожному окремому випадку.
Стаття 7
Захист секретної інформації, якою обмінюються Сторони в ході співробітництва у сфері оборони, регулюється положеннями окремої угоди.
Стаття 8
1. Фінансування заходів відповідно до цієї Генеральної угоди здійснюється в такому порядку:
1) Сторона, що приймає, забезпечує та покриває всі витрати щодо внутрішніх перевезень, культурної програми, проживання та харчування, що включає 3 прийоми їжі на день на кожну особу;
2) Сторона, що відряджає, покриває витрати на транспортування до держави Сторони, що приймає, та у зворотному напрямку, витрати на документи, необхідні для в'їзду та виїзду з території Сторони, що приймає, а також витрати на необхідне страхування персоналу, включаючи страхування життя та здоров'я.
2. Необхідне страхування персоналу, зазначене в підпункті 2 пункту 1 цієї статті, повинно бути дійсним протягом усього періоду проведення відповідного заходу.
3. Витрати за використання необхідних об'єктів та інфраструктури, зазначених у пункті 1 статті 10 цієї Генеральної угоди, військовим та цивільним персоналом Сторони, що відряджає, визначаються в окремих угодах та домовленостях.
Стаття 9
Військовий або цивільний персонал Сторони, що відряджає, протягом свого перебування на території Сторони, що приймає, має відповідати усім необхідним медичним та фізичним вимогам Сторони, що приймає, якщо такі існують.
Стаття 10
1. Необхідні військові об'єкти та їхня інфраструктура надаються для доступу військового та цивільного персоналу Сторони, що відряджає, виключно для цілей визначеного заходу відповідно до національного законодавства Сторони, що приймає.
2. Будь-які безпекові обмеження стосовно об'єктів та їхньої інфраструктури, зазначені в пункті 1 цієї статті, узгоджуються завчасно.
Стаття 11
1. Сторона, що відряджає, бере на себе повну відповідальність за технічний стан своїх військових літаків, військових кораблів, їхнє озброєння та устаткування під час виконання заходів за цією Генеральною угодою на території Сторони, що приймає.
2. У разі виникнення події або інциденту з військовим літаком або військовим кораблем, технічне розслідування проводиться на місці події чи інциденту відповідно до національного законодавства Сторони, що приймає. На запит Сторони надають одна одній необхідні дані та інформацію стосовно технічного розслідування події.
3. У разі події або інциденту, зазначеного в пункті 2 цієї статті, експерти Сторони, що відряджає, можуть допускатися до технічного розслідування, а також до місця події. Сторона, що приймає, на письмове прохання Сторони, що відряджає, може уповноважити їх частково проводити технічне розслідування.
Стаття 12
1. У разі надзвичайної ситуації, природної катастрофи або воєнного стану, введеного на території однієї зі Сторін чи на території обох Сторін, Сторони можуть запропонувати одна одній невідкладну допомогу.
2. Зазначена в пункті 1 цієї статті допомога здійснюється відповідно до національного законодавства Сторони, що надає таку допомогу та включає:
1) безоплатну передачу озброєння, товарів подвійного використання та майна небойового призначення в рамках поставок із запасів збройних сил однієї зі Сторін;
2) технічну консультативну допомогу та підтримку разом із тимчасовим обміном, підготовленим та кваліфікованим військовим та цивільним персоналом із метою виконання попередньо визначених робіт та послуг.
3. Відповідно до національного законодавства Сторін тимчасове ввезення або вивезення з території однієї зі Сторін обладнання, матеріалів та продукції у зв'язку з допомогою, зазначеною в пункті 1 цієї статті, звільняється від податків, митних зборів та інших платежів.
Стаття 13
У випадках, не врегульованих цією Генеральною угодою, Сторони застосовують положення Угоди між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди, підписаних в місті Брюсселі 19 червня 1995 року.
Стаття 14
Кожна ситуація, яка може призвести до спорів між Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Генеральної угоди, вирішуються Сторонами шляхом проведення переговорів.
Стаття 15
1. Ця Генеральна угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання останньої з дипломатичних нот, якими Сторони повідомлять одна одну про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Генеральною угодою.
2. Ця Генеральна угода укладається на необмежений строк.
3. До цієї Генеральної угоди в будь-який час можуть вноситися зміни та доповнення. Зміни та доповнення за взаємною письмовою згодою Сторін набирають чинності відповідно до процедури, зазначеної в пункті 1 цієї статті.
4. Кожна Сторона може припинити дію цієї Генеральної угоди в будь-який час шляхом направлення дипломатичної ноти. У такому разі Генеральна угода вважатиметься такою, що припинила свою дію, через 180 днів із дати отримання вищезазначеної ноти однією зі Сторін.
5. Відразу після набрання чинності цією Генеральною угодою Сторона, на території якої вона була підписана, вживає необхідних заходів для реєстрації її у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй відповідно до пункту 1 статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй та Статуту Міжнародного Суду, вчинених у місті Сан-Франциско 26 червня 1945 року.
6. З дня набрання чинності цією Генеральною угодою втрачають чинність наступні договори:
1) Угода між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про військове співробітництво, підписана в місті Києві 03 лютого 1993 року, разом із відповідними протоколами про внесення змін до Угоди;
2) Протокол до Угоди між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про двостороннє співробітництво відносно основ взаємного повітряного руху військових повітряних суден України та Республіки Польща у повітряному просторі обох держав, підписаний в місті Дембліні 06 травня 1994 року;
3) Протокол між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про двостороннє співробітництво в галузі підготовки військових кадрів, підписаний в місті Києві 26 квітня 1996 року.
Вчинено в місті Варшаві "2" грудня 2016 року, у двох примірниках, кожний українською, польською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Генеральної угоди, текст англійською мовою матиме переважну силу.
За Кабінет Міністрів України |
За Уряд Республіки Польща |
(підпис) | (підпис) |