Постанова : Про визнання протиправним та скасування рішення

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
21.01.2016 р. N 826/7368/15

Про визнання протиправним та
скасування рішення

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: суддя - Погрібніченко І. М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: фізична особа - підприємець ОСОБА_2, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, фізична особа - підприємець ОСОБА_6; про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження N 300 від 02.04.2015 р. "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві".

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного розпорядження N 300 від 02.04.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з тих підстав правомірності прийняття розпорядження N 300 від 02.04.2015 р. "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві".

Треті особи позовні вимоги підтримали та просили розглядати справу без їх участі.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", враховуючи Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року N 833, Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року N 198, наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1996 року N 369 "Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 1996 року за N 372/1397, ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051, рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради", пункт 4 рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року N 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради", з метою врегулювання питань провадження підприємницької діяльності шляхом використання засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а також упорядкування розміщення таких засобів і об'єктів торгівлі на території міста Києва, в межах функцій органу місцевого самоврядування, 02 квітня 2015 року виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийнято розпорядження N 300 "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві", яке 09.04.2015 р. зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві (далі по тексту - Розпорядження N 300).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем Розпорядженням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо тверджень позивача, що визначення в Розпорядженні N 300 поняття "засіб пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі" не відповідає вимогам чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 р. N 2807-IV визначає малу архітектурну форму як елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою та відносить до них: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, грати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1996 року N 369, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23 липня 1996 року за N 372/1397, засоби пересувної мережі, а саме: це автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, затвердженого Розпорядженням N 300, засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі - це автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо.

Розпорядженням N 300 не вводиться нове поняття "засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі", а фактично дублюється поняття такого засобу торгівлі, яке вже визначене нормативно-правовими актами вищої сили, а саме: Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 липня 1996 року N 369, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 липня 1996 року за N 372/1397, та Порядком визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443.

Отже, поняття "мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності", "дозвіл на розміщення малої архітектурної форми", "паспорт прив'язки малої архітектурної форми", "місце розміщення малої архітектурної форми", які наведені позивачем в адміністративному позові, не мають відношення до предмета правового регулювання Розпорядження N 300, а визначення поняття "засіб пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі" відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими та такими, що спростовані під час розгляду даної адміністративної справи.

Щодо сплати пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва власниками засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 р. N 2807-IV передбачено, що фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування. Фінансування заходів з благоустрою населених пунктів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, добровільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел, передбачених законом. А згідно з частиною п'ятою цієї статті підприємства, установи, організації можуть на добровільних засадах здійснювати внески на фінансування заходів з благоустрою території населеного пункту.

Згідно з пунктом 4 рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року N 62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради" встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладає в установленому порядку договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, зокрема, з суб'єктами господарювання (власниками засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі) відповідно до затвердженої у встановленому порядку схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (підпункт 4.2).

Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443, визначає пайову участь (внесок) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС), засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва як внесок на фінансування заходів з благоустрою міста Києва (утримання, ремонт та будівництво об'єктів благоустрою), який сплачують до бюджету міста Києва власники ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власники (користувачі) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства у грошовому виразі (гривнях) без ПДВ (пункт 1.2 Порядку).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443, пайова участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою залучається з метою відшкодування витрат бюджету міста Києва на розширене відтворення об'єктів благоустрою; надання власникам ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власникам (користувачам) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства права реалізувати свій проект встановлення (розміщення) ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на території міста Києва; фінансування заходів з благоустрою міста Києва (утримання, ремонт та будівництво об'єктів благоустрою, організація та проведення робіт із демонтажу незаконно встановлених на території міста тимчасових споруд); відшкодування за використання для розміщення ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства об'єктів благоустрою та земельних ділянок, на яких розміщуються ці об'єкти благоустрою, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 2.9 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443, передбачено, що пайова участь в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва для засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі може сплачуватись за умови відповідності схемі розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва та погодженням Департаменту містобудування та архітектури і Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища.

Отже, на виконання зазначених рішень відповідачем було прийнято оскаржуване Розпорядження N 300.

Згідно з положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. N 3038-VI врегульовуються питання залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема, замовник (тобто фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву), який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Питання забудови територій та/або сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у Розпорядженні N 300 не врегульовуються.

Дані відносини врегульовані Порядком визначення розмірів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста м. Києва (додаток 16 до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 N 573/5385 "Про бюджет м. Києва на 2010 рік" (дію подовжено на 2015 рік згідно з рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 N 60/925 "Про бюджет міста Києва на 2015 рік")).

Щодо проведення торгів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Розпорядження N 300 встановлено, що право на розміщення засобів пересувної дрібнорозрібної торгівельної мережі виборюється на торгах, а пунктом 1.2 Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, затвердженого Розпорядженням N 300, надається визначення торгів, а саме - це відкриті торги, предметом яких є право на розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та схеми розміщення об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та переможцем яких визнається особа, яка запропонувала найвищу ціну за таке право.

Відповідно до преамбули Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 р. N 1197-VII цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону замовниками є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Отже, сфера дії Закону України "Про здійснення державних закупівель" не розповсюджується на правовідносини у сфері розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими.

Щодо схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, суд зазначає наступне.

Пунктом 32 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, визначено, що лотки, столи, ємкості з напоями та інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах завширшки не менше 5 метрів за межею пішохідної частини. Товар і звільнена від нього тара повинні складуватися на тротуарі поруч із зазначеними пересувними елементами і за межами його пішохідної частини.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що питання затвердження схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі у місті Києві буде врегульоване окремим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з урахуванням вимог чинного законодавства України та виключно після погодження з профільними структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Департаментом містобудування та архітектури і Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища (як це передбачено пунктом 2.9 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими.

Щодо подвійного оподаткування та порушень Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Статтею 267 Податкового кодексу України регулюються положення щодо сплати транспортного податку. При цьому платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі; об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Пунктом 267.3.1 статті 267 визначається, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до цієї статті.

Відповідно до статті 13 Податкового кодексу України (усунення подвійного оподаткування) встановлюється, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

Розпорядженням N 300 визначається, зокрема, процедура підготовки та проведення торгів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, особливості укладення договорів щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі під час проведення тимчасових ярмаркових, загальноміських або державних заходів, а також біля стаціонарних закладів торгівлі, відповідальність за порушення вимог законодавства та цього розпорядження. Тобто Розпорядженням N 300 регулюються питання особливостей розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва та не встановлюються нові податки або збори для суб'єктів господарювання, які провадять підприємницьку діяльність шляхом розміщення на території міста Києва засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Суб'єкти господарювання, які провадять підприємницьку діяльність шляхом розміщення на території міста Києва засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, сплачують загальнодержавні податки і збори, сплата яких передбачена Податковим кодексом України, як і всі інші суб'єкти господарювання, які провадять інші види підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством.

Укладення відповідно до Розпорядження N 300 суб'єктами господарювання, що визначені переможцями торгів, договорів щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, є фактично підтвердженням того, що суб'єкт господарювання виконав вимоги Порядку розміщення засобів пересувної дрібнорозрібної торговельної мережі, переміг у відповідних торгах, що дає йому змогу для укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 та пункту 4 рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року N 62/62, та після цього - право на розміщення засобу пересувної дрібнорозрібної торговельної мережі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими.

Щодо порушень законодавства у сфері захисту економічної конкуренції, суд зазначає наступне.

Розпорядженням N 300 встановлені рівні умови для всіх суб'єктів господарювання, без виключень, які мають намір розміщувати засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва. Зокрема, жодним пунктом розпорядження не передбачено надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що могло б призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Зокрема, пунктом 1.2 Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, затвердженого Розпорядженням N 300, передбачено, що переможцем торгів на право розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі визнається особа, яка запропонувала найвищу ціну за таке право.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, затвердженого Розпорядженням N 300, для участі в торгах суб'єкти господарювання подають такі документи: заява на участь у торгах за формою, визначеною документацією торгів, із зазначенням реквізитів рахунку для повернення гарантійного внеску, та документ, що підтверджує внесення гарантійного внеску.

Крім того, відповідно до Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287, виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) проект розпорядження "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві" було погоджено у встановленому порядку з Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Отже, Розпорядження N 300 встановлює рівні умови для всіх суб'єктів господарювання, які мають намір розмістити засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві, а тому позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими.

Щодо непроведення відповідачем об'єктивного аналізу регуляторного впливу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. N 1160-IV проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві" пройшов регуляторну процедуру.

У відповідності до ст. 5 Закону N 1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.

Згідно з ч. 1 ст. 7 названого Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону N 1160-IV якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Також, суд вважає, що одним із найголовніших етапів в процесі прийняття регуляторних актів є публікація проекту регуляторного акта, яка здійснюється задля втілення принципу прозорості та врахування громадської думки, закріпленого в ст. 4 Закону N 1160-IV.

У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону N 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Згідно з ч. 6 ст. 9 цього Закону строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Отже, проект регуляторного акта має бути оприлюдненим щонайменше за 1 місяць до прийняття такого проекту.

У той же час, судом встановлено, що:

- проект розпорядження був включений до Планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на 2014 та 2015 роки, які затверджені заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків та оприлюднені на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації (www.kievcity.gov.ua);

- з метою одержання зауважень та пропозицій проект розпорядження разом з відповідним аналізом регуляторного впливу та повідомленням про його оприлюднення були розміщені (оприлюднені) 24.11.2014 на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації (www.kievcity.gov.ua).

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймались зауваження та пропозиції, встановлювався розробником регуляторного акта та становив один місяць, тобто до 24.12.2014 р.

Одержані протягом встановленого строку зауваження і пропозиції від фізичних і юридичних осіб, громадських організацій, депутатів Київської міської ради, структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, Головного управління юстиції у м. Києві були опрацьовані та частково враховані.

У зв'язку з чим 10.03.2015 р. на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації оприлюднено в порядку ознайомлення доопрацьовану редакцію проекту розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві", що підтверджується листом профільного структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань регуляторної політики - Департаментом промисловості та розвитку підприємництва від 06.04.2015 N 052-2240.

Крім того, Розпорядження N 300 зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 09 квітня 2015 року за N 52/1163.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Головного управління юстиції у м. Києві 18 квітня 2007 року N 97/02 (у редакції наказу Головного управління юстиції у м. Києві від 07.05.2013 N 255/6), зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 19.04.2007 за N 9/744, передбачено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Державного реєстру нормативно-правових актів.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що розпорядження N 300 від 02.04.2015 р. "Про затвердження Порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі в місті Києві" прийнято виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а тому позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

В задоволенні адміністративного позову фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І. М. Погрібніченко