Безнадійна кредиторська заборгованість
Бувають ситуації, коли про погашення боргу можна забути. Як ця подія вплине на облік та які наслідки будуть із ПДВ і податку на прибуток? Отже, як списати безнадійну кредиторську заборгованість?
Почнемо з питання, коли кредиторська заборгованість набуває статусу безнадійної?
Згідно п. 5 П(С)БО 11 "Зобов'язання", підприємство відображає зобов’язання, якщо його оцінка може бути достовірно визначена й існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його суму включають у дохід звітного періоду.
Як такого, визначення безнадійної або простроченої кредиторської заборгованості в Положеннях (стандартах) бухобліку немає. Що може свідчити про впевненість в тому, що борг не погашатимуть?
- підприємство-кредитор ліквідоване, або визнано банкрутом (тут слід упевнитися, чи немає правонаступників, які мають право на стягнення боргу (ст. 205 Господарського кодексу України, ст. 609 Цивільного кодексу України);
- підприємство-кредитор пробачає борг (ст. 605 Цивільного кодексу України);
- сплив строк позовної давності та підприємство-боржник приймає рішення, що погашати борг не буде. Таке рішення приймає керівник підприємства і воно обов'язково має бути задокументовано (наприклад, в наказі або розпорядженні).
- стягнення заборгованості стало неможливим у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Отже, відповідно до підпункту 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, прострочена заборгованість, заборгованість, стягнення якої неможливо у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, або заборгованість банкрутів та ліквідованих юридичних осіб.
Щодо списання кредиторської зоборгованості
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV (далі - Закон N 996) зобов’язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
З метою ведення бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на довгострокові та поточні (п.6 П(С)БО 11).
Поточні зобов'язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці та інші (п.11 П(С)БО 11).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу).
Одночасно, відповідно до статті 10 Закону N 996, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Отже, якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню (у разі, якщо це не суперечить нормам Цивільного кодексу), вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню.
Щодо коригування податкового кредиту
Випадки, коли платник ПДВ може коригувати суми податкового кредиту, передбачені п. 192.1 Податкового кодексу. Податковий кредит платника ПДВ підлягає коригуванню в ситуаціях, якщо після постачання товарів/послуг здійснюються:
- зміна суми компенсації вартості товарів/послуг (у т.ч. наступний за постачанням перегляд цін);
- повернення товарів/послуг особі, котра їх надала;
- повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Як бачимо, списання безнадійної кредиторської заборгованості в такому переліку випадків немає. Однак контролюючи органи наполягають на необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ покупця на підставі бухгалтерської довідки в разі списання кредиторської заборгованості за отриманий, але не оплачений вітчизняний товар. На думку податківців, товари, за якими списується заборгованість, вважаються "безоплатно наданими" (пп. 14.1.13 ПКУ), і тому таке постачання є об’єктом обкладення ПДВ.
_______________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД: