МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

НАКАЗ
25.11.2008 N 1430

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 лютого 2009 р. за N 180/16196

Про внесення змін до наказу
Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644
та Правил перевезення наливних вантажів

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства транспорту та зв'язку
N 1135 від 05.11.2009

Наказами Міністерства інфраструктури
N 138 від 08.06.2011
N 177 від 21.03.2012
N 565 від 05.11.2014
N 156 від 25.04.2017
N 419 від 04.12.2017)

(Додатково див. Повідомлення
Державної регуляторної служби України
від 05.12.2017)

Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, наказую:

1. Доповнити пункт 1 наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082 (із змінами), розділом "Правила перевезення небезпечних вантажів" (далі - Правила), що додаються.

2. Затвердити Зміни до Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879, що додаються.

3. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Мельничук В.О.):

3.1. Подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію у встановленому порядку.

3.2. Довести цей наказ до відома працівників залізниць, підприємств, установ та організацій, які користуються послугами залізничного транспорту.

4. Цей наказ набирає чинності з 01.07.2009, крім Правил, які набирають чинності з 01.01.2010.

5. Визнати такими, що не застосовуються з 01.01.2010 на території України при перевезенні вантажів у внутрішньому сполученні "Правила перевозок опасных грузов по железным дорогам", затверджені Радою залізничного транспорту 05.04.96.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бадагова В.Ф.

Міністр Й. Вінський

Погоджено:

Заступник Голови Служби безпеки України М.М. Герасименко

Міністр оборони України Ю.І. Єхануров

Голова Державного комітету України з питань регуляторної
політики та підприємництва К. Ващенко

Заступник Міністра України з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В. Третьяков

Голова Державного комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої політики Л.В. Лосюк

Заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України -
Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України М.Х. Гашев

Заступник Міністра охорони навколишнього
природного середовища України Д. Гурський

Голова Державної служби експортного
контролю України Ю.А. Петроченко

Заступник Голови Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду О.І. Долматов

Заступник Міністра промислової політики України В.В. Севернюк

В.о. Першого заступника Міністра охорони здоров'я України,
головного державного санітарного лікаря України А.М. Пономаренко

Затверджено
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку України
25.11.2008 N 1430

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 лютого 2009 р. за N 180/16196

Правила
перевезення небезпечних вантажів

1. Загальні положення

1.1. Правила перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила) поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Правилами визначають основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів.

1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом.

1.3. Положення цих Правил не поширюються на:

а) термінові перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються аварійно-рятувальними службами або під їх наглядом, з метою недопущення ураження людей або захисту навколишнього природного середовища за умови, що вжито необхідних заходів для забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлений компетентний орган з перевезення небезпечних вантажів;

б) перевезення машин та механізмів, не зазначених у Переліку небезпечних вантажів до цих Правил та які містять в експлуатаційному обладнанні небезпечні вантажі за умови, що вжито всіх заходів щодо запобігання їх витоку або викиду;

в) гази та паливо, що містяться у паливних баках транспортних засобів та обладнанні, призначених для приведення в дію їх тяги або роботи спеціальних пристроїв цих транспортних засобів (наприклад, холодильного);

г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовують під час перевезення (наприклад, вогнегасники, автомобільні шини, навіть якщо вони перевозяться як запасні частини або вантаж);

ґ) незаймисті нетоксичні задушливі та/або гази-окисники, якщо тиск газів у посудині або цистерні за температури 15 °С не перевищує 200 кПа (2 бар) і вантаж під час перевезення цілком перебуває в газоподібному стані; включно всі види посудин або цистерн, які, наприклад, є частиною машин чи пристроїв;

д) перевезення речовин, які упаковані в обмежених та звільнених кількостях у контейнерах, за умови виконання вимог до паковань та їх марковання, викладених відповідно в главах 3.4 та 3.5 "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС);

(Підпункт "д" пункту 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

е) неочищену порожню тару, яка містила речовини класів 2, 3, 4.1, 5.1, 6.1, 8 і 9, якщо вжито належних заходів для запобігання всім видам небезпечного впливу, властивого небезпечним вантажам;

є) рідке паливо, яке міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначене для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу (наприклад, холодильних пристроїв), паливних баках автотранспортного засобу або інших засобів (наприклад, катера), що перевозяться залізничним транспортом як вантаж. Під час перевезення затвори між двигуном, обладнанням та паливним баком автотранспортного засобу мають бути роз’єднані, крім випадку, коли затвор забезпечує функціонування цього обладнання. Перевезення палива може здійснюватися у вбудованих паливних баках, що з’єднані з двигуном транспортного засобу або з обладнанням.

(Пункт 1.3 глави 1 доповнено новим підпунктом "є" згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

1.4. Особливості застосування інших законодавчих актів та правил

1.4.1. Міжнародні перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом здійснюються відповідно до "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)" (далі - Додаток 2 до СМГС), "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам", Регламенту про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (далі - RID) (дільницями залізниць з шириною колії 1435 мм) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

1.4.2. У разі здійснення мультимодальних перевезень небезпечних вантажів за участю морського або повітряного транспорту паковання, контейнери (зокрема переносні цистерни і контейнери-цистерни), а також вагони, завантажені пакованнями з однаковим небезпечним вантажем і які не в повній мірі відповідають вимогам цих Правил щодо пакування, сумісного пакування, маркування або розміщення знаків-табло і табличок оранжевого кольору, проте відповідають вимогам "Международного кодекса морской перевозки опасных грузов" (далі - МКМПОГ) або "Технических инструкций по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху" (далі - Технічні Інструкції ІКАО), допускаються до перевезення залізничним транспортом за умови дотримання таких вимог:

а) маркування паковань здійснене відповідно до вимог МКМПОГ або Технічних Інструкцій ІКАО;

б) сумісне пакування здійснене відповідно до вимог МКМПОГ або Технічних Інструкцій ІКАО;

в) контейнери, переносні цистерни, контейнери-цистерни або вагони, які повністю завантажені пакованнями з однаковим небезпечним вантажем, замарковані згідно з главою 5.3 МКМПОГ.

1.4.3. Контрейлерні перевезення небезпечних вантажів здійснюються за умов відповідності дорожніх транспортних засобів, а також вантажу, який перевозиться в них, вимогам Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 26.07.2004 N 822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639.

До контрейлерних перевезень не допускаються:

вибухові речовини класу 1, група сумісності А (номери ООН 0074 0113, 0114, 0129, 0130, 0135, 0224 і 0473);

самореактивні речовини класу 4.1, які вимагають контролю температури (номери ООН 3231 - 3240);

органічні пероксиди класу 5.2, які вимагають контролю температури (номери ООН 3111 - 3120);

сірки триоксид класу 8 із ступенем чистоти 99,95%, що перевозиться в цистернах без інгібіторів (номер ООН 1829).

Стосовно нанесення табло небезпеки на вагони, що використовуються для контрейлерних перевезень, мають враховуватися вимоги пункту 5.3.1.3 "Европейского Соглашения о международной дорожной перевозке опасных грузов" (далі - ДОПОГ). Стосовно даних, які необхідно зазначати в накладній та письмових інструкцій на випадок аварії згідно з вимогами розділу 5.4.3 ДОПОГ, мають також враховуватися вимоги підпункту 5.4.1.1.9 ДОПОГ.

1.4.4. Процедура проведення перевірки та маркування вагонів-цистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн (далі - цистерни), що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів залізничним транспортом, здійснюється згідно з вимогами Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 12 травня 2015 року N 166/550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2015 року за N 663/27108.

(Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

1.5. Перевезення небезпечних вантажів, крім Правил, регулюється внутрішнім законодавством України, яке встановлює порядок обмеження або контролю відповідними органами виконавчої влади перевезення окремих видів небезпечних вантажів, як зазначено у підпунктах 1.5.1-1.5.6 цих Правил.

1.5.1. Перевезення радіоактивних матеріалів, у тому числі радіоактивних відходів, територією України здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 N 1373, Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30.08.2006 N 132 (далі - ПБПРМ-2006) зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.09.2006 за N 1056/12930, та цих Правил у частині, що не врегульована зазначеними документами.

1.5.2. Перевезення небезпечних відходів територією України за цими Правилами дозволяється лише за наявності ліцензії на перевезення небезпечних відходів і тільки спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Забороняється імпорт відходів з метою їх зберігання чи видалення. Небезпечні відходи можуть імпортуватися тільки за умови наявності письмової згоди компетентного спеціально вповноваженого державного органу України, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням. Порядок здійснення транскордонних перевезень небезпечних відходів установлюється відповідно до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N 1120.

(Підпункт 1.5.2 пункту 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

1.5.3. Відповідно до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюється згідно з дозволом, виданим спеціально вповноваженим органом виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.97 N 146 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів".

(Підпункт 1.5.4 пункту 1.5 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

1.5.4. Державний контроль за перевезеннями вантажів (товарів) військового призначення на експорт здійснюється Держекспортконтролем відповідно до Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 N 1807.

1.6. Згідно із Законами України "Про страхування" та "Про перевезення небезпечних вантажів" має здійснюватися страхування відповідальності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів".

1.7. Працівники підприємств та організацій (за винятком суб’єктів перевезення радіоактивних матеріалів), що займаються класифікацією небезпечних вантажів, пакуванням, нанесенням знаків небезпеки та інформаційних табло на паковання, оформленням перевізних документів, відправленням, прийманням, перевезенням та вантажними операціями, повинні пройти спеціальне навчання та мати відповідне свідоцтво (сертифікат) згідно з Порядком проведення спеціального навчання працівників суб’єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1285. Навчання працівників повинно здійснюватися перед початком виконання ними функціональних обов’язків, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів.

Кожне підприємство, установа, організація (далі - підприємство), діяльність якого пов’язана з перевезенням небезпечних вантажів, вантажними операціями, а також іншими діями щодо перевезення (оформленням перевізних документів, класифікацією та пакуванням небезпечних вантажів тощо), призначає одного або декілька уповноважених з питань безпеки.

На уповноваженого з питань безпеки відповідно до видів діяльності підприємства покладаються такі обов’язки:

нагляд за дотриманням вимог щодо перевезення небезпечних вантажів;

консультування керівництва та працівників щодо перевезення небезпечних вантажів.

Також до обов’язків уповноваженого з питань безпеки належить нагляд за дотриманням підприємством вимог щодо:

ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;

урахування властивостей небезпечних вантажів при закупівлі транспортних засобів;

перевірки обладнання, яке використовується при перевезенні, завантажуванні або розвантажуванні небезпечних вантажів;

належної підготовки працівників, причетних до перевезення небезпечних вантажів, і ведення обліку такої підготовки;

здійснення аварійних заходів у разі будь-якої аварії або нещасного випадку, які можуть загрожувати безпеці під час перевезення, завантажування або розвантажування небезпечних вантажів;

розслідування та складання звітів про аварії або порушення, виявлені під час перевезення, завантажування або розвантажування небезпечних вантажів;

ужиття відповідних заходів, спрямованих на уникнення аварій, нещасних випадків або порушень;

наявності плану дій у разі виникнення аварійних ситуацій.

Уповноваженим з питань безпеки також може бути керівник підприємства, працівник підприємства з іншими обов’язками на підприємстві або особа, яка не є безпосереднім працівником підприємства, за умови, що така особа здатна виконувати зазначені обов’язки.

Уповноважений з питань безпеки повинен мати свідоцтво (сертифікат) про пройдене спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом.

Керівники підприємств, відправники, перевізники та одержувачі мають дотримуватись вимог цих Правил та законодавства з питань проведення спеціального навчання.

(Пункт 1.7 глави 1 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

1.8. Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів відповідно до їх функцій та обов'язків мають забезпечити виконання норм та вимог визначених цими Правилами, щодо забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів та запобігання аварійним ситуаціям, а в разі аварійних ситуацій - ліквідацію наслідків та впровадження заходів, спрямованих на максимальне обмеження наслідків аварії.

1.9. Заходи безпеки, порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій та ведення аварійно-відбудовних робіт здійснюються відповідно до Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (далі - Правила безпеки), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078.

1.10. Терміни та скорочення, що використовуються у цих Правилах

Багатоелементний газовий контейнер (далі - БЕГК) - контейнер, елементи якого з'єднані між собою колектором і встановлені у рамі.

Елементами БЕГК уважаються: балони, трубки, барабани під тиском і декілька з'єднаних балонів, а також цистерни для перевезення газів місткістю понад 0,45 м³ (450 л).

Вагон-батарея - вагон, що складається з елементів, які з'єднані один з одним за допомогою колектора і стаціонарно закріплені на рамі вагона.

Елементами вагона-батареї вважаються: балони, трубки, барабани під тиском і декілька з'єднаних балонів, а також цистерни для перевезення газів, стаціонарно встановлені на транспортному засобі місткістю понад 0,45 м³ (450 л).

Вагон вантажний - вагон, призначений для перевезення вантажів. Вагони поділяються за конструкцією та властивостями вантажу, що перевозиться в них, на універсальні (криті, напіввагони, платформи), спеціальні (спеціалізовані) - для перевезення одного виду вантажу або групи вантажів, які мають спеціальну конструкцію, пристрої та обладнання або спеціально виділені для перевезення вантажів, близьких за своїми властивостями.

Вантажна одиниця - будь-яке паковання чи будь-який транспортний пакет.

Вантажні операції - навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу.

Вбудована цистерна - цистерна місткістю більше ніж 1 м³ (1000 л), стаціонарно встановлена на транспортному засобі або є невід'ємною частиною рами транспортного засобу.

Відправник - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

Військові вантажі - вантажі, відправниками і (або) одержувачами яких є Міністерство оборони україни, Міністерство внутрішніх справ україни, Служба безпеки України.

Вид небезпеки небезпечного вантажу - ознака, що характеризує здатність виявлення небезпечної властивості вантажу під час його перевезення, властивого одному з класів чи підкласів небезпечних вантажів.

Вид тари - класифікаційна одиниця, що визначає тару за формою.

Внутрішня посудина - елемент складеної тари для розміщення в ньому продукції.

Внутрішня тара - елемент комбінованого паковання, призначений для розміщення в ньому продукції.

Виняткове використання (для перевезення радіоактивних матеріалів) - використання тільки одним відправником вагона або великотоннажного контейнера, відповідно до якого всі початкові, проміжні й остаточні вантажні операції здійснюються відповідно до вказівок відправника або одержувача.

ВСП МВС - відділ спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ.

Газ - речовина (суміш речовин), що при температурі 50 °С має тиск пари вищий, ніж 300 кПа або є повністю газоподібна за температури 20 °С і нормального тиску 101,3 кПа.

Група паковання - показник, який характеризує ступінь небезпеки небезпечних вантажів, віднесених до класів 3, 4, 6, 8, 9 та класу 5.1.

Додаток 2 до СМГС - "Правила перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)".

ДОПОГ (ADR) - "Европейское Соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов".

Дорожньо-транспортний засіб - будь-який автомобіль, причіп, напівпричіп (уключаючи зчеплений транспортний засіб, тобто тягач із напівпричепом), що бере участь у дорожньому русі й використовується для переміщення вантажів. Кожний причіп розглядається як окремий транспортний засіб.

Забруднення радіоактивне - наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищує 0,4 Бк/см² для бета- і гама- випромінювачів низької токсичності або 0,04 Бк/см² для всіх інших альфа- випромінювачів.

Залізничний транспортний засіб - будь-який контейнер, БЕГК, вагон-батарея, цистерна, контейнер-цистерна, вагон вантажний.

Звільнена упаковка (пакувальний комплект) - пакувальний комплект для перевезення радіоактивних матеріалів, конструкція якого задовольняє загальні вимоги до всіх пакувальних комплектів та забезпечує неперевищення рівня випромінювання на поверхні 5 мкЗв/год.

Знак небезпеки - маркувальний знак (піктограма), що наноситься на вантажні одиниці відповідно до виду(ів) небезпеки завантаженого небезпечного вантажу та попереджає про загрозу для людини та навколишнього середовища.

Знак-табло небезпеки - маркувальний знак (піктограма), що наноситься на транспортні засоби відповідно до виду(ів) небезпеки завантаженого небезпечного вантажу, попереджує про загрозу для людини та навколишнього середовища та відповідає знаку небезпеки, встановленому для певного класу небезпечного вантажу відносно форми, кольору, символу.

Знімна цистерна - будь-яка переносна цистерна, контейнер-цистерна або елемент вагона-батареї чи багатоелементного газового контейнера місткістю понад 0,45 м³ (450 л), що не призначений для перевезення небезпечних вантажів без перевантаження та який зазвичай підлягає обробленню тільки в порожньому стані.

ЗКУ - військовий комендант комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції.

Ідентифікування небезпечного вантажу - позначення небезпечного вантажу номером ООН і транспортним найменуванням з метою його безпечного перевезення.

Класифікаційний шифр - умовний числовий код, наданий небезпечному вантажу, що характеризує його транспортну небезпеку.

КЕ ООН - Комітет експертів з перевезення небезпечних вантажів Економічної і Соціальної Ради ООН.

Код тари - умовне позначення тари для перевезення небезпечних вантажів, установлене КЕ ООН.

Компетентний орган - національний регулювальний орган або організація, призначений чи іншим чином визнаний для вирішення питань, що регламентують перевезення небезпечних вантажів.

Контейнер - одиниця транспортного обладнання для багаторазового використання з незмінними характеристиками, з пристосуваннями, які полегшують кріплення та перевантаження з одного перевізного засобу на інший, та спеціально сконструйована для зручності завантаження, вивантаження та полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без їх проміжного перевантаження.

Контейнер середньої вантажності для масових вантажів (далі - КСВМВ) - жорстка або м'яка переносна транспортна тара для механізованого перевантаження, яка витримує встановлені випробування і навантаження, що виникають під час перевезення, місткість якої обмежується залежно від ступеня небезпеки небезпечного вантажу та його фізичного стану.

Місткість КСВМВ не повинна перевищувати:

3м³ (3000 л) для радіоактивних матеріалів; твердих речовин і рідин груп паковання II або III; для твердих речовин групи паковання I, якщо використовують металеві КСВМВ;

1,5 м³ для твердих речовин групи паковання I, якщо використовують м'які, жорсткі пластмасові, складені, картонні або дерев'яні КСВМВ.

Контейнер-цистерна - контейнер, що має місткість понад 0,45 м³ (450 л), який складається з корпусу й елементів обладнання, уключаючи ті, що забезпечують можливість його переміщення без значної зміни положення, та який призначений для перевезення газоподібних, рідких, порошкоподібних чи гранульованих речовин.

Контрейлерні перевезення - перевезення дорожньо-транспортних засобів з небезпечним вантажем залізничним транспортом.

Комбіноване паковання - транспортна тара, що містить одну чи декілька одиниць внутрішньої тари з продукцією.

Кріогенна посудина - транспортна тара з теплоізоляцією для перевезення охолоджених скраплених газів місткістю за водою не більше ніж 1 м³ (1000 л).

Крупногабаритна тара - транспортна тара, об'єм якої не перевищує 3 м³, призначена для механізованого перевантаження та розміщення неупакованих виробів. або внутрішньої тари з продукцією, маса брутто якої більше ніж 400 кг.

Максимальна маса нетто - максимальна маса нетто вмісту в транспортній тарі або максимальна загальна маса внутрішньої тари та її вмісту, виражена в кілограмах.

Максимальна місткість - об'єм води в кубічних метрах або літрах, що може поміститися у тару в разі повного заповнення.

Максимально допустима маса брутто КСВМВ - маса КСВМВ, його експлуатаційного і конструкційного обладнання разом з максимальною масою продукту, що запаковується.

Термін застосовується для всіх категорій КСВМВ, крім м'яких.

Максимально допустиме навантаження (м'якого КСВМВ) - максимальна маса нетто продукту, на яку розрахований КСВМВ і яка дозволена для перевезення в ньому.

Матеріал з низькою питомою активністю НПА (далі - LSA) - радіоактивний матеріал, що за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності.

Малий контейнер - це контейнер, будь-який із зовнішніх габаритів якого не перевищує 1,5 м або внутрішній об'єм якого становить не більше 3 м³ (застосовується при перевезенні тільки радіоактивних матеріалів).

Марковання - текст, умовні позначення й графічні зображення (малюнки, піктограми), які містять відомості про небезпечний вантаж, вантажну одиницю, транспортний засіб, які необхідні для їх належного перевезення і нанесені відповідним чином на продукцію, вантажну одиницю, транспортні пакети та транспортні засоби.

Маркування - нанесення марковання на вантажні одиниці, транспортні пакети, транспортні засоби та (чи) продукцію.

Метод пакування - приписи щодо пакування конкретного небезпечного вантажу із зазначенням допустимої до використання внутрішньої, проміжної і транспортної тари та обмежень щодо місткості небезпечного вантажу.

Металевий КСВМВ - КСВМВ з металевим корпусом з відповідним експлуатаційним і конструкційним обладнанням.

Мультимодальне перевезення (комбіноване перевезення) - перевезення небезпечного вантажу від місця виготовлення до місця призначення, яке здійснюється за участю декількох (двох або більше) видів транспорту.

М'який КСВМВ - КСВМВ, виготовлений з полімерної плівки, тканих матеріалів або будь-якого іншого м'якого матеріалу чи їхньої комбінації, та, в разі необхідності, з внутрішнім покриттям або вкладнем, а також з відповідним експлуатаційним обладнанням і вантажозахоплювальними пристроями.

RID - Регламент про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (додаток С до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)).

МКМПОГ (IMDG-Code) - "Международный кодекс морской перевозки опасных грузов Международной конвенции по охране человеческой жизни на море (Конвенция СОЛАС)".

Навалочний вантаж - будь-який вантаж, переважно однорідний за складом, що не є рідиною або газом і складається із суміші часток, гранул або будь-яких великих шматків речовини та який навантажується без застосування будь-яких видів тари у транспортний засіб чи контейнер.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які становлять чи можуть становити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Номер ООН (UN) - чотиризначний цифровий ідентифікаційний номер, наданий небезпечному вантажу КЕ ООН з перевезення небезпечних вантажів і погодженої на глобальному рівні системи класифікації і маркування хімічних речовин Економічної і Соціальної Ради ООН.

Номінальна місткість посудини - номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься у посудині виражений у м³ (літрах).

Н.З.К. (не зазначено конкретно) - узагальнена позиція у Переліку небезпечних вантажів за номерами ООН, до якої можуть бути віднесені суміші, речовини, розчини або вироби, якщо вони:

не названі конкретно в Переліку;

мають фізико-хімічні властивості, які відповідають класу небезпеки, класифікаційному коду/шифру, групі паковання й опису позиції Н.З.К.

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням ОПРЗ (далі - SCО) - твердий об'єкт, який сам по собі не є радіоактивним, але містить радіоактивний матеріал, який розподілений на його поверхні.

Одержувач - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Паковання - завершений продукт операції пакування, що складається з транспортної тари (посудини під тиском, тари, крупногабаритної тари чи КСВМВ) і вантажу, підготовлених для транспортування, та забезпечує захист продукції від пошкоджень і втрат, а навколишнє середовище від забруднення. Щодо радіоактивних вантажів дивись главу 9 цих Правил.

Пакувальний комплект - сукупність елементів, необхідних для повного розміщення і утримання радіоактивного вмісту. Він може включати одну або декілька приймальних ємностей, матеріали-поглиначі, конструкції, що забезпечують дистанцію, засоби захисту від випромінювання й сервісне обладнання для заповнення, спорожнення, вентилювання та скиду тиску тощо.

Партія вантажу - вантаж, що надається до перевезення до одного пункту призначення за одним перевізним документом.

Паспорт безпеки - є складовою частиною технічної документації на речовину (матеріал) та відходи промисловості, у якій наводиться інформація щодо її безпечного використання, зберігання, транспортування та утилізації тощо.

Перевізник - юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу.

Переносна цистерна - цистерна місткістю не менше 0,45 м³ (450 л), призначена для завантаження та вивантаження небезпечних вантажів без вилучення конструкційного обладнання та обладнана пристосуваннями для полегшення вантажних операцій та її навантаження на перевізний засіб, що має стабілізувальні елементи із зовнішнього боку корпуса необхідні для її підняття у наповненому стані.

Підготування небезпечного вантажу до перевезення - здійснення класифікації та ідентифікації продукції, а також підготовки вантажних одиниць, транспортних засобів (випробовування/освідчення, маркування) до перевезення та розміщення в них продукції.

Посудина під тиском - транспортна тара для газів, що працює під тиском.

Посудиною під тиском є: балон, барабан під тиском чи закрита кріогенна посудина або декілька з'єднаних балонів.

Проміжна тара - тара, що розміщується між внутрішньою тарою або між виробами і транспортною тарою.

Рідина - речовина (суміш речовин), яка при температурі 50 °С має тиск пари не вищий, ніж 300 кПа; при температурі 20 °С і тиску 101,3 кПа не є цілком газоподібною; при тиску 101,3 кПа має температуру плавлення чи початку плавлення не вище ніж 20 °C.

Складена тара - транспортна тара, сконструйована таким чином, що разом з розміщеною в ній внутрішньою посудиною утворює єдиний виріб, який є неподільною одиницею, що наповнюється, зберігається, перевозиться і спорожняється як така.

Внутрішні складові складеної тари визначаються як внутрішні посудини.

Складений КСВМВ - КСВМВ з конструкційним обладнанням у вигляді жорсткої зовнішньої оболонки, у якій розміщена пластмасова внутрішня посудина разом з експлуатаційним та іншим конструкційним обладнанням і виготовлений таким чином, що в зібраному виді внутрішня посудина і зовнішня оболонка становлять єдиний збірний виріб, що наповнюється, зберігається, перевозиться або спорожнюється як єдине ціле.

Жорстка внутрішня посудина - тара, що зберігає свою загальну форму в порожньому стані без закупорювальних засобів і без підтримки зовнішньої оболонки та виготовлена з пластмаси, гуми чи інших полімерних матеріалів. Будь-яка внутрішня посудина, що не є жорсткою, уважається м'якою.

Спеціальний поїзд - поїзд, формування якого здійснюється за спеціальною схемою та для якого розробляється окремий розклад руху з ужиттям додаткових заходів щодо безпеки руху та фізичного захисту вантажу.

Тип тари - класифікаційна одиниця, що визначає тару за матеріалом та конструкцією.

Тип конструкції тари - ознака, що характеризує тару за конструкцією, розмірами, матеріалом і її товщиною, технологією виготовлення, пристроями для наповнення й спорожнювання (якщо такі є), а також за способом обробки поверхні.

Технічні інструкції ІКАО - "Технические инструкции по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху" Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Типові правила ООН - "Рекомендации по перевозке опасных грузов. Типовые правила (часть I) (ST/SG/AC.10/1/Rev.14) Организации Объединенных Наций".

Технічне найменування - визнане хімічне найменування, біологічне найменування або технічне найменування, що вживається у науково-технічній літературі (залежно від того, що доречно), яке призначене для повної ідентифікації небезпечного вантажу, що надається до перевезення під узагальненим найменуванням або Н.З.К. транспортним найменуванням.

Транспортне найменування (належне вантажне найменування) - найменування, присвоєне небезпечному вантажу КЕ ООН.

Транспортна небезпека вантажу - узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив небезпечного вантажу на людей, тварин та/або навколишнє середовище під час нетривалої його дії в умовах аварійної ситуації.

Транспортна тара - основний елемент паковання для розміщення продукції. Елементами тари є барабани, бочки, каністри, ящики, мішки.

Транспортний пакет - укрупнена вантажна одиниця, що сформована з декількох паковань з використанням засобів пакетування.

Транспортний засіб - будь-який дорожньо-транспортний засіб або залізничний транспортний засіб, яким здійснюється перевезення небезпечних вантажів.

Транспортний індекс - число, присвоєне упаковці, транспортному пакету, контейнеру або неупакованим LSA або SCO і яке використовується для забезпечення контролю за радіоактивним опроміненням.

Цистерна - спеціалізований резервуар (котел), що включає експлуатаційне та конструкційне обладнання.

Якщо термін "цистерна" використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну чи вбудовану цистерну, уключаючи цистерни, що є елементами вагонів-батарей чи БЕГК.

Фумігація - знищення шкідників та збудників хвороб рослин за допомогою отруйних пари та газів.

1.11. Обов'язки суб'єктів перевезення небезпечних вантажів

1.11.1. Загальні положення

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів мають керуватися цими Правилами щодо:

класифікації та ідентифікації вантажу;

вимог до підготування вантажу до відправлення;

вибору способу перевезення вантажу;

вантажних одиниць, у яких допускається перевезення вантажу, а також вимог до їх випробування та маркування;

вимог до оформлення перевізних документів;

вимог до підготування та проведення вантажних операцій;

розміщення і кріплення вантажів;

вимог до приймання небезпечних вантажів до перевезення;

вимог до транспортних засобів, які надаються для перевезення небезпечних вантажів;

вимог до спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного навчання осіб, задіяних у процесі перевезення небезпечних вантажів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів залежно від фізико-хімічних властивостей та ступеня небезпеки вантажів повинні вживати належних заходів, що гарантують безпеку перевезення.

У разі виникнення ситуацій, які можуть спричинити загрозу безпеці перевезення небезпечних вантажів, суб'єкти перевезення повинні негайно повідомити про це аварійно-рятувальні служби, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту з перевезення небезпечних вантажів та надати їм інформацію, яка необхідна для вжиття відповідних заходів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства за недотримання встановлених вимог при перевезенні цих вантажів.

(Абзац шістнадцятий підпункту 1.11.1 пункту 1.11 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 419 від 04.12.2017)

1.11.2. Відправник зобов'язаний:

підготувати та надати вантаж до перевезення (класифікувати, ідентифікувати, маркувати тощо) відповідно до цих Правил;

підготувати та надати комплект перевізних документів перевізнику відповідно до вимог цих Правил та у випадках, передбачених іншими нормативно-правовими актами України, супроводжувальні документи (такі як дозволи, допуски, ліцензії, свідоцтва тощо);

(Абзац третій підпункту 1.11.2 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

дотримуватися вимог щодо паковання, сумісного паковання, способів відправок і обмежень щодо відправок;

дотримуватися вимог щодо марковання та його нанесення;

використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери-цистерни, цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлене Правилами марковання;

виконувати вимоги технічних умов навантаження та кріплення вантажу при завантаженні у контейнер чи вагон;

забезпечувати в певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення;

визначати придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення;

перевіряти дату чергового випробування (перевірки) цистерни, контейнера-цистерни та переконатися, що воно не прострочено;

(Абзац десятий підпункту 1.11.2 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

дотримуватися максимально-мінімального допустимого ступеня заповнення вантажної одиниці, цистерни, контейнера-цистерни;

закривати запірні пристрої цистерни, контейнера-цистерни;

очищувати зовнішню поверхню вантажних одиниць, контейнерів, транспортних засобів від залишків вантажу;

забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного навчання осіб, які причетні до відправлення небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(Абзац чотирнадцятий підпункту 1.11.2 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про відправлення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності під час перевезення у разі настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

пред'явити стандарт або технічні умови на відвантажувальну продукцію, а також сертифікат на тару або транспортний засіб на вимогу залізниці;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.3. Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

(Абзац другий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 419 від 04.12.2017)

переконатися, що небезпечний вантаж, який надається до перевезення, відповідає цим Правилам;

переконатися, що перевізні документи, які надаються для перевезення, оформлені відповідно до цих Правил;

забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами та переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та опосвідчені;

переконатися, що термін чергового випробування (перевірки) цистерни, контейнера-цистерни не закінчився;

(Абзац шостий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

переконатися, що марковання, нанесені на транспортному засобі (вагоні, цистерні, контейнері, контейнері-цистерні тощо), відповідають цим Правилам;

перевозити та передавати вантажоодержувачу небезпечний вантаж у встановлений термін, забезпечуючи його належне зберігання під час перевезення;

у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту й охорону небезпечного вантажу;

забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(Абзац підпункту 1.11.3 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.4. Одержувач небезпечних вантажів зобов'язаний:

своєчасно приймати небезпечний вантаж, що надійшов на його адресу, та документи до нього;

вживати заходів щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних вантажів;

здійснювати, у разі потреби, операції щодо очищення та знезаражування транспортних засобів, забезпечити видалення залишків вантажів з них та закриття або видалення знаків-табло небезпеки і марковання, що вказують на небезпеку;

повертати власнику контейнери та транспортні засоби в належному стані;

забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(Абзац шостий підпункту 1.11.4 пункту 1.11 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про одержання небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасного прийняття небезпечних вантажів і порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.5. Підприємство транспорту, що здійснює вантажні операції та транзитне зберігання небезпечних вантажів, зобов'язане:

переконатися, що вантаж надано до перевезення в належному стані і він підготовлений до перевезення відповідно до вимог цих Правил;

переконатися, що вантажні одиниці, контейнери, вагони відповідають вимогам цих Правил і належним чином промарковані;

перевірити наявність необхідної документації;

розробити комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують безпеку проведення вантажних операцій або зберігання небезпечних вантажів;

забезпечити проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють навантаження/розвантаження та складування небезпечних вантажів;

забезпечити здійснення вантажних операцій або складування небезпечних вантажів працівниками, які пройшли технічне навчання з безпеки праці при транспортуванні таких вантажів;

розробити план аварійних дій і навчити персонал заходам ліквідації аварії та її наслідків;

виконати вимоги Правил, інших нормативних актів у частині, що стосується: приймання вантажу; підготовки і проведення вантажних операцій (у тому числі укладення вантажних одиниць у контейнери, транспортні засоби, наливання/зливання небезпечного вантажу) та належну підготовку засобів, що використовуються для здійснення вантажних операці;

забезпечити зберігання небезпечних вантажів, охорону праці; пожежну безпеки; санітарно-епідеміологічну безпеку і охорону навколишнього природного середовища;

в установленому порядку здійснити знешкоджування та утилізацію залишків небезпечних вантажів.

2. Класифікація небезпечних вантажів та
підготовка їх до перевезення

2.1. Класифікація небезпечних вантажів (віднесення до класу, категорії та групи паковання) здійснюється відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація" (далі - ДСТУ 4500-3) залежно від виду та ступеня їхньої потенційної небезпеки за показниками і критеріями.

Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів наведені в додатку 1 до цих Правил.

2.2. Небезпечні вантажі поділяються на такі класи:

Таблиця 1

2.3. Небезпечні вантажі залежно від властивостей характеризуються одним або кількома видами небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються тільки одним видом небезпеки, визначається цим видом небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються декількома видами небезпеки, визначається відповідно до пріоритету небезпечних властивостей (пріоритет небезпеки), установленого ДСТУ 4500-3.

2.4. Категорія небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 6.2 та класу 7) визначається залежно від додаткової небезпеки.

Небезпечні вантажі, які характеризуються одним видом небезпеки належать до категорії "без додаткових видів небезпеки".

Категорії для кожного класу (підкласу) наведені в класифікаційних таблицях додатка 1 до цих Правил.

2.5. Група паковання для небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 2 та класу 7) визначається з метою встановлення вимог до паковання в залежності від ступеня небезпеки вантажу відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2

2.6. Відходи, що відповідають показникам і критеріям, установленим для небезпечних вантажів, належать до одного з класів. Їм надають кодовий номер, установлений нормативним документом, що регламентує класифікацію небезпечних вантажів.

2.6.1. Відходи, що містять тільки один компонент, який є небезпечним, розглядаються як цей небезпечний вантаж. Якщо концентрація цього компоненту така, що відходи є небезпечними внаслідок його властивостей, то їх необхідно класифікувати за показниками та критеріями відповідного класу.

2.6.2. Відходи, що містять два або більше компонентів, які є небезпечними, належать до того класу (підкласу), який найбільше відповідає характеристикам та властивостям цих компонентів. Класифікація здійснюється таким чином:

1) спочатку визначаються фізичні, хімічні характеристики та інші властивості відходів шляхом вимірів або розрахунків, а потім класифікуються за показниками та критеріями відповідного класу. Якщо визначення характеристик і властивостей відходів є неможливим то їх класифікують за компонентом, який має переважну небезпеку;

2) для визначення переважної небезпеки потрібно враховувати таке:

а) якщо один або декілька компонентів віднесені до певного класу (підкласу) і відходи становлять небезпеку через властивості цих компонентів, то їх відносять до цього класу (підкласу);

б) якщо компоненти віднесені до різних класів (підкласів), то клас (підклас) відходів визначається виходячи з пріоритету небезпечних властивостей.

2.7. Допуск небезпечного вантажу до перевезення

2.7.1. До перевезення залізничним транспортом на умовах цих Правил допускаються:

небезпечні вантажі, зазначені в Переліку небезпечних вантажів (далі - Перелік), який наведено в додатку 2 до цих Правил;

порожні вантажні одиниці та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів.

Якщо номер ООН небезпечного вантажу не відомий, необхідно звернутися до Алфавітного переліку небезпечних вантажів (далі - Алфавітний перелік), який наведено в додатку 3 до цих Правил.

(Підпункт 2.7.1 пункту 2.7 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

2.7.2. Небезпечні вантажі, які надаються до перевезення, мають бути належним чином класифіковані, ідентифіковані, упаковані та промарковані.

Класифікація, ідентифікація та марковання небезпечного вантажу мають бути наведені в нормативному документі на продукцію (стандарті або технічних умовах), який погоджено з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, а також у перевізних документах на вантаж та в паспорті безпеки речовини відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги" (ГОСТ 30333-2007, IDT) (далі - паспорт безпеки).

(Абзац другий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Якщо в нормативному документі на продукцію класифікація, ідентифікація та/або марковання небезпечного вантажу не відповідають вимогам законодавства, відправник перед наданням вантажу до перевезення повинен звернутися до компетентного органу, який встановлює класифікацію, ідентифікацію та/або марковання небезпечних вантажів згідно з документами, прийнятими КЕ ООН, та відповідні умови перевезення.

Небезпечні вантажі, не зазначені за конкретними найменуваннями у Переліку, повинні бути класифіковані за визначеними КЕ ООН показниками й критеріями, які вказані у ДСТУ 4500-3. Ідентифікація цих вантажів здійснюється на підставі їхньої класифікації відповідно до вимог, визначених КЕ ООН.

Класифікація та ідентифікація не зазначених за конкретними найменуваннями у Переліку до цих Правил небезпечних вантажів:

класу 1, десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних речовин класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2, інфекційних речовин класу 6 та радіоактивних матеріалів класу 7 здійснюється тільки компетентним органом;

інших речовин, матеріалів і виробів здійснюється виробником продукції та затверджується компетентним органом на підставі наданих виробником паспорта безпеки та характеристики вантажу, наведеної у додатку 4 до цих Правил, та вказується у нормативному документі на продукцію за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

(Абзац сьомий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Після затвердження класифікації та ідентифікації небезпечного вантажу компетентним органом він допускається до перевезення залізничним транспортом на умовах, визначених для цього номера ООН у додатку 2 до цих Правил.

(Абзац дев’ятий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 глави 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

2.7.3. Контейнери (контейнери-цистерни), які підпадають під визначення поняття "контейнер" Міжнародної Конвенції про безпечні контейнери (далі - КБК) у відповідній редакції, можуть застосовуватися для перевезення небезпечних вантажів лише тоді, якщо контейнер або рама контейнера-цистерни відповідає положенням КБК, а також відповідним вимогам нормативних документів на їх виготовлення та вони допущені до експлуатації у визначеному порядку.

Переносні або знімні цистерни, БЕГК, вагони-батареї можуть застосовуватися для перевезення небезпечних вантажів відповідно до підпунктів 1.4.2 і 1.4.3 цих Правил лише тоді, якщо вимоги до проектування, виготовлення, випробування, маркування та експлуатації відповідають вимогам частин 4 та 6 Додатка 2 до СМГС.

2.7.4. Залежно від властивостей, транспортної небезпеки та ступеня небезпеки небезпечні вантажі можуть надаватися до перевезення:

у пакованнях (окремими вантажними одиницями) або сформованими в транспортні пакети;

у контейнерах (у вантажних одиницях або насипом);

наливом у цистернах, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах;

навалом або насипом у транспортних засобах.

Транспортна тара, контейнери, цистерни (контейнери-цистерни), вагони, які надаються для перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам законодавства.

2.7.5. Для кожного небезпечного вантажу у відповідних графах додатка 2 до Правил визначені умови перевезення: вид відправки, рід вагона, спосіб перевезення (у вантажних одиницях, навалом, наливом у цистернах (контейнерах-цистернах)), ідентифікаційний номер, класифікаційний шифр, методи пакування, номер знака небезпеки, вимоги до формування вагонів у поїзд та розпуску із сортувальної гірки, пояснення щодо класифікації окремих небезпечних вантажів, звільнення від дотримання вимог цих Правил тощо.

2.7.6. Порожні вантажні одиниці (за винятком вантажних одиниць для вантажів 7 класу) та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів, допускаються до перевезення на умовах, які визначені для вантажу, що перевозився в них.

2.7.7. Небезпечні вантажі, кількість яких у внутрішній тарі та комбінованому пакованні не перевищує меж, встановлених у підпункті 3.7.10 цих Правил (за умови виконання вимог до паковань та їх маркування), при перевезенні у контейнерах можуть звільнятися від дії інших вимог цих Правил.

До перевезення в обмежених кількостях не допускаються такі небезпечні вантажі:

а) вибухові речовини класу 1;

б) займисті, їдкі, окиснювальні та токсичні гази класу 2 (за винятком газів в аерозольному пакованні);

в) десенсибілізовані вибухові речовини класу 3;

г) самореактивні та десенсибілізовані вибухові речовини класу 4.1;

ґ) самозаймисті речовини класу 4.2, а також вантажі інших класів, що характеризуються додатковим видом небезпеки класу 4.2;

д) органічні пероксиди класу 5.2 (за винятком набору хімреактивів);

е) інфекційні речовини класу 6.2;

є) радіоактивні матеріали класу 7;

ж) небезпечні вантажі високого ступеня небезпеки (група паковання I).

2.8. У разі неможливості дотримання окремих положень Правил до перевезення можуть допускатися небезпечні вантажі (за винятком вантажів 7 класу) на особливих умовах, визначених у пункті 29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082. Крім зазначених у Правилах документів відправник надає Укрзалізниці паспорт безпеки, характеристику вантажу й аварійну картку на небезпечний вантаж за встановленою формою згідно з додатком 1 до Правил безпеки.

У необхідних випадках на вимогу Укрзалізниці надаються інші додаткові документи (державні стандарти, технічні умови на продукцію, відомості про тип або модель вагона-цистерни, висновок заводу-виробника цистерни щодо можливості використання даного типу цистерни для перевезення вантажу тощо).

3. Переліки небезпечних вантажів та умови
перевезення їх в обмежених кількостях

3.1. У цих Правилах надано Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН (додаток 2) та Алфавітний перелік небезпечних вантажів (додаток 3).

3.2. Кожному небезпечному вантажу, зазначеному в Переліку, визначені його класифікація та ідентифікація, а також методи пакування і спосіб перевезення.

Класифікація небезпечного вантажу визначається:

класом (підкласом);

додатковим видом небезпеки;

групою паковання (ступінь небезпеки).

Ідентифікація небезпечного вантажу визначається:

номером ООН (UN);

транспортним найменуванням (найменуванням вантажу).

3.3. Ідентифікація небезпечних вантажів, що не зазначені в цих Правилах за конкретними найменуваннями, здійснюється відповідно до положень, визначених у пунктах 3.4 і 3.5 цих Правил.

3.4. Розчин або суміш, що містить одну небезпечну речовину, наведену в Переліку, та одну або декілька безпечних речовин, потрібно ідентифікувати за номером ООН та транспортним найменуванням, установленими для цієї небезпечної речовини, за винятком випадків, коли:

а) суміш або розчин уже наведені під конкретним найменуванням у Переліку небезпечних вантажів;

б) спеціальними приписами визначено, що номер ООН зазначено тільки для чистої речовини;

в) клас (підклас) небезпеки, фізичний стан або група паковання розчину чи суміші є іншими у відповідної небезпечної речовини;

г) заходи, які мають бути вжиті у надзвичайних ситуаціях для розчину або суміші та ідентифікованої речовини за номером ООН, суттєво відрізняються.

3.5. Речовина (розчин чи суміш) або виріб, не зазначені за конкретними найменуваннями, ідентифікуються за допомогою одного з конкретних узагальнених найменувань та відповідного йому номера ООН, наведених у Переліку до цих Правил, залежно від властивостей вантажу та його класифікації.

У цьому разі клас (підклас) небезпеки, додаткові види небезпеки, ступінь небезпеки (група паковання), фізичний стан для вантажу, що ідентифікується, мають бути такими, як вони визначені для цього узагальненого найменування у Переліку до цих Правил.

Якщо ідентифікація вантажу за конкретним узагальненим найменуванням та відповідним йому номером ООН неможлива, виробник (відправник) повинен звернутися до компетентного органу.

3.6. Транспортне найменування небезпечного вантажу

3.6.1. Транспортним найменуванням небезпечного вантажу є та частина позиції, що надрукована в Переліку до цих Правил прописними літерами (з урахуванням будь-яких цифр, літер грецького алфавіту, префіксів "втор-", "трет-" "м-", "н-", "о-", "п-" тощо) з додаванням технічних найменувань вантажів. Технічне найменування повинно бути зазначено в дужках малими літерами після транспортного найменування небезпечного вантажу. Після транспортного найменування у Переліку може бути зазначено у дужках альтернативне транспортне найменування (наприклад, ЕТАНОЛ (СПИРТ ЕТИЛОВИЙ)). Частини позиції, які надруковані малими літерами та описують фізико-хімічні властивості вантажу (температуру, тиск пари), не вважаються частиною транспортного найменування.

3.6.2. Транспортні найменування небезпечних вантажів у цих Правилах визначені за такими позиціями:

а) конкретне найменування:

1) конкретні найменування небезпечних речовин (у тому числі, сумішей та розчинів), виробів, матеріалів.

Приклади

UN 1090 АЦЕТОН;

UN 1194 ЕТИЛНІТРИТУ РОЗЧИН;

2) найменування небезпечних речовин, які охоплюють декілька ізомерів.

Приклади

UN 1104 АМІЛАЦЕТАТИ;

UN 1208 ГЕКСАНИ;

б) конкретне узагальнене найменування

1) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів точно визначеної групи.

Приклади

UN 1133 КЛЕЇ;

UN 1266 ПАРФУМЕРНІ ПРОДУКТИ (рідина Канська);

UN 2757 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ;

UN 3101 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ B РІДКИЙ;

UN 3090 БАТАРЕЇ ЛІТІЄВІ;

UN 1866 СМОЛИ РОЗЧИН (поліметилфенілсилоксанова, розчин у ксилолі);

2) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які мають характерні хімічні або технічні властивості.

Приклади

UN 1477 НІТРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К (вісмута (III) нітрат);

UN 1987 СПИРТИ, Н.З.К (Циклогексанол);

в) загальне узагальнене найменування

Узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які не зазначені в підпунктах "а" і "б".

Приклади

UN 1325 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. (Капролактам);

UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (Бустірен).

3.6.3. Транспортні найменування можуть використовуватися в однині або множині. Порядок слів у визначенні транспортного найменування може бути довільним. Наприклад, замість "ДИМЕТИЛАМІНУ ВОДНИЙ РОЗЧИН" можна вказувати "ВОДНИЙ РОЗЧИН ДИМЕТИЛАМІНУ".

Транспортне найменування, якщо це не передбачено Правилами, потрібно доповнювати словами, наведеними прописними літерами:

а) "РІДКИЙ" чи "ТВЕРДИЙ" - для речовин, які через різний фізичний стан своїх ізомерів можуть бути або рідкими, або твердими;

б) "РОЗПЛАВЛЕНИЙ" - для твердих речовин, що перевозяться розплавленими;

в) "СУМІШ" або "РОЗЧИН" - для суміші або розчину (із зазначенням концентрації, якщо це передбачено в Переліку);

г) "ЗРАЗОК" - у разі перевезення зразків небезпечного вантажу;

ґ) "СТАБІЛІЗОВАНИЙ" - для речовин, перевезення яких дозволено тільки в стабілізованому стані;

д) "ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ" - для речовин, які перевозяться або надаються до перевезення у рідкому стані за температури не нижче 100 °C або у твердому стані за температури не нижче 240 °C.

3.6.4. Якщо для небезпечного вантажу в колонці 21 Переліку до цих Правил зазначено спеціальне положення 274, 318 або в разі невідповідності його найменування тарифній номенклатурі, то транспортне найменування потрібно доповнювати технічним найменуванням (малими літерами).

Приклади

UN 3208 МЕТАЛЕВА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К. (триметилгалій);

UN 2902 ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. (дразоксолон).

(Підпункт 3.6.4 пункту 3.6 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

3.6.5. Транспортне найменування небезпечних вантажів, що є забруднювачами моря, повинно бути доповнено хімічною назвою цього забруднювача моря у разі мультимодальних перевезень за участю морського транспорту.

3.6.6. При заповненні накладної відправником транспортне найменування небезпечних вантажів має бути доповнено інформацією відповідно до вимог, наведених у підпункті 5.5.3 цих Правил.

3.7. Вимоги до перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

3.7.1. В обмежених кількостях перевозяться вантажі у великотоннажних контейнерах та вагонах. У разі перевезення таких вантажів масою понад 8 т вагонною відправкою повинні виконуватися вимоги пунктів 5.3, 5.4, 5.5 глави 5 та глави 7 цих Правил.

3.7.2. Умови перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях та вимоги до паковань визначено главою 3.4 Додатка 2 до СМГС згідно з документами, прийнятими КЕ ООН.

3.7.3. Паковання з небезпечними вантажами в обмежених кількостях маркуються відповідно до підпункту 5.2.6 пункту 5.2 глави 5 цих Правил і не потребують нанесення на них знаків небезпеки. На транспортні засоби зазначене марковання наноситься розміром 250 х 250 мм.

Вимоги щодо сумісного перевезення вантажів у великотоннажному контейнері або вагоні, визначені в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 глави 7 цих Правил, не стосуються небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

3.7.4. Марковання на транспортні засоби наноситься:

а) на обидві бокові сторони вагона;

б) на обидві бокові сторони та кожну торцеву сторону контейнера.

У разі перевезення у вагонах або у великотоннажних контейнерах, крім вантажів в обмежених кількостях, інших небезпечних вантажів маркування знаками-табло небезпеки здійснюється відповідно до вимог пункту 5.4 глави 5 цих Правил.

3.7.5. Марковання згідно з підпунктом 5.2.6 пункту 5.2 глави 5 цих Правил може не наноситися, якщо маса брутто паковань в обмежених кількостях, що перевозяться в одному вагоні або у великотоннажному контейнері, не перевищує 8 т.

(Пункт 3.7 глави 3 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

3.8. Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН (Перелік)

3.8.1. У кожному рядку Переліку зазначається найменування речовини (речовин) або виробу, який належить до окремого номера ООН. Якщо речовини або вироби, які належать до одного номера ООН, мають різні хімічні, фізичні властивості або для них визначені різні умови перевезення, для них використовуються кілька послідовно розташованих рядків.

У колонці, до якої належить цей рядок, міститься інформація щодо умов перевезення речовини чи виробу у вигляді повної інформації або у вигляді кодів. Опис кодів міститься у відповідних главах, пунктах та підпунктах Правил. Незаповнені колонки означають те, що жодного спеціального положення не передбачено і застосовуються лише загальні вимоги або те, що діє обмеження щодо перевезення, яке вказане в пояснювальних примітках.

3.8.2. Пояснювальні примітки до кожної колонки:

Колонка 1. Номер ООН

У цій колонці зазначений номер ООН небезпечної речовини або виробу, якщо цій речовині або виробу присвоєний окремий номер ООН; чи узагальненої позиції або позиції "Н.З.К.", до якої належать небезпечні речовини або вироби, які не були зазначені за найменуванням, відповідно до критеріїв класифікації небезпечних вантажів.

Колонка 2. Найменування вантажу

У цій колонці прописними літерами наведене найменування речовини або виробу (підпункт 3.6.1 цих Правил), якщо цій речовині або виробу присвоєний окремий номер ООН, або найменування узагальненої позиції чи позиції "Н.З.К.", до якої були віднесені речовини або вироби відповідно до критеріїв. Це найменування використовується як транспортне найменування вантажу. Технічні найменування вантажів, які належать до узагальнених позицій або позицій Н.З.К., наведених малими літерами, також є частиною найменування вантажу (підпункт 3.6.4 цих Правил).

Колонка 3. Клас

У цій колонці вказаний номер класу (підкласу), встановлений для небезпечного вантажу.

Колонка 4. Номер аварійної картки

У цій колонці вказано номер аварійної картки, визначеної для вантажу та яку відправник проставляє у графі накладної "Найменування вантажу". Якщо в колонці дані відсутні, це означає, що відправник повинен розробити аварійну картку та додати її до накладної за формою, наведеною у додатку 1 до Правил безпеки.

Перелік аварійних карток на небезпечні вантажі та порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій наведено у вищезазначених Правилах.

Колонка 5. Знаки небезпеки

У цій колонці вказано номер зразків знаків небезпеки/табло (підпункт 5.3.5 цих Правил), які наносяться на вантажні одиниці, контейнери (контейнери-цистерни), БЕГК, цистерни і вагони.

Колонка 6. Ідентифікаційний номер небезпеки

У цій колонці міститься номер, який для речовин і виробів класів 2 - 9 складається з двох або трьох цифр (в окремих випадках з літерою "Х" попереду), а для речовин і виробів класу 1 - номер складається з класифікаційного коду. Зазначений номер згідно з підпунктом 5.4.13 "ґ" цих Правил розміщується у верхній частині інформаційної таблички оранжевого кольору.

Значення ідентифікаційних номерів небезпеки пояснюється в додатку 5 до цих Правил.

Колонки 7-8. Класифікаційний код/шифр

У цій колонці вказаний класифікаційний код небезпечної речовини або виробу згідно з Додатком 2 до СМГС, наведений у додатку 6 до цих Правил, та класифікаційний шифр, наведений у додатку 1 до цих Правил:

для небезпечних речовин або виробів класу 1 код та шифр має одне значення і складається з номера підкласу і літери групи сумісності;

для небезпечних речовин або виробів класу 2 код складається з цифри і літери(р), яка(і) позначає(ють) групу небезпечних властивостей;

для небезпечних речовин або виробів класів 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 і 9 код складається з комбінації букв та цифр.

Небезпечним речовинам або виробам класу 7 класифікаційний код не присвоюється відповідно до ПБПРМ-2006.

Колонка 9. Група паковання

У цій колонці вказана група паковання (I, II або III), що присвоєна певній небезпечній речовині (пункт 2.5 цих Правил). Група паковання визначається за відповідними показниками і критеріями, установленими у ДСТУ 4500-3.

Колонка 10. Обмежені кількості

Відповідно до підпункту 3.7.2 пункту 3.7 глави 3 цих Правил максимальну масу нетто, яку допускається перевозити в обмежених кількостях, наведено в колонці 7а Таблиці А глави 3.2 Додатка 2 до СМГС.

(Пояснення до колонки 10 підпункту 3.8.2 глави 3 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

Колонка 11. Інструкції з пакування

У цій колонці зазначені коди, які використовуються в інструкціях з пакування і позначаються літерами:

"P" - для тари транспортної, комбінованої та складеної;

"IBC"- для контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ);

"LP" - для крупногабаритної тари.

Для окремих речовин при пакуванні необхідно також застосовувати спеціальні положення, які позначаються кодами, що складаються з таких букв:

"PP" - для транспортної, комбінованої та складеної тари;

"RR"- для тари, що застосовується для залізничних та дорожніх перевезень;

"B" - для КСВМВ або "ВВ", якщо йдеться про спеціальні положення, передбачені для дорожнього, залізничного або річкового транспорту;

"L" - для крупногабаритної тари.

Інструкції з пакування наведені в розділі 4.1.4 Додатка 2 до СМГС в порядку їх нумерації.

Колонка 12. Спеціальні положення щодо сумісного пакування

У цій колонці містяться коди спеціальних положень щодо сумісного пакування, які починаються з літер "МР". Ці спеціальні положення наведені в порядку їх нумерації у додатку 7 до цих Правил. Якщо в колонці не зазначений код "МР", то діють лише загальні вимоги.

Колонка 13. Спеціальні положення щодо перевезення вантажних одиниць

У цій колонці міститься код, що починається з літери "W", відповідних спеціальних положень щодо перевезення у вантажних одиницях (у випадках, коли їх слід застосовувати). Ці положення наведені в додатку 8 до цих Правил.

Колонка 14. Спеціальні положення щодо перевезення навалом/насипом

У цій колонці міститься код, що починається з літер "VW", відповідних спеціальних положень щодо перевезення вантажів навалом/насипом. Ці положення наведені в додатку 9 до цих Правил. Якщо жодного коду не зазначено, то перевезення навалом/насипом не дозволяється.

Колонка 15. Спеціальні положення щодо навантаження і вивантаження та обробки

У цій колонці містяться коди, що починаються з літер "СW", спеціальних положень щодо навантаження, вивантаження і обробки вантажів та коди, позначені цифрами, які охоплюють питання, пов'язані з організацією перевезення. Ці положення наведені в додатку 10 до цих Правил.

Колонка 16. Рід вагона, тип контейнера

У цій колонці коди означають: ВЦ - вагони-цистерни; ІВ - ізотермічні вагони; КВ - криті вагони; КЦ - спеціальні контейнери-цистерни власні; НВ - напіввагони; ПЛ - платформи; СК - спеціалізовані контейнери; СКВ - спеціальні або спеціально виділені криті вагони відправників (одержувачів); СП - спеціалізовані платформи власні; УК - універсальні контейнери.

(Колонка 16 підпункту 3.8.2 пункту 3.8 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Колонка 17. Вид відправки

У цій колонці коди означають: П - вагонна відправка, К - контейнерна відправка.

Колонка 18. Вид небезпеки, що зазначається у перевізних документах

У цій колонці зазначаються найменування видів небезпеки, які проставляються відправником у накладній відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил.

(Колонка 18 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

Колонка 19. Мінімальні норми прикриття

У цій колонці вказані мінімальні норми прикриття (пункт 10.1 цих Правил), які відправник проставляє відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил. Якщо колонка поділена на дві частини, у верхній частині вказуються мінімальні норми прикриття при перевезенні в критих вагонах і контейнерах, а в нижній - при перевезенні в вагонах-цистернах, контейнерах-цистернах, переносних цистернах; відсутність знака в колонці означає, що прикриття не потрібно.

Прикриття - це мінімальна кількість вагонів, які відділяють вагони, завантажені небезпечними вантажами, від локомотивів і вагонів з людьми у поїзді: перша цифра - від головного локомотива (якщо дріб, то чисельник - від паровоза на твердому паливі, знаменник - від електровоза, тепловоза або паровоза на рідкому паливі); друга цифра - від підштовхуючого локомотива на твердому

паливі, зі знаком "*" - від усіх підштовхуючих локомотивів; третя

цифра - від вагонів з людьми; четверта цифра - від локомотива на твердому паливі при маневрах; знак "0" - прикриття не потрібно.

(Колонка 19 підпункту 3.8.2 пункту 3.8 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

Колонка 20. Умови розпуску із сортувальної гірки

У цій колонці вказані заходи безпеки під час маневрової роботи та розпуску вагонів із сортувальної гірки, які відправник проставляє у верхній частині накладної відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил, код М1 або М2. Код М1 означає "Не спускати з гірки", М2 - "Спускати з гірки обережно". Якщо колонка поділена на дві частини, у верхній частині вказуються умови розпуску з гірки при перевезенні в критих вагонах і контейнерах, а в нижній - при перевезенні в цистернах, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах; відсутність знака у колонці означає, що не потрібно додержуватися особливих умов розпуску (дивись пункт 10.2 цих Правил).

(Абзац перший колонки 20 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

При перевезенні вантажів у тарі із скла, порцеляни та фарфору проставляється код М2.

(Абзац другий колонки 20 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

Колонка 21. Спеціальні положення, примітки

У цій колонці вказані цифрові коди спеціальних положень згідно з Додатком 2 до СМГС, які повинні виконуватися. Ці положення охоплюють широке коло питань, наприклад заборона перевезення, звільнення від застосування вимог Правил, пояснення щодо класифікації деяких небезпечних вантажів і додаткові положення щодо знаків небезпеки або маркування, та наводяться в додатку 11 до цих Правил.

Колонка 22. Трафарети на цистернах

У цій колонці вказані трафарети, які наносяться на цистернах про найменування вантажу, та трафарет приписки, а також спеціальні трафарети:

"Х" - для хімічних вантажів, "Нафта" або "Мазут" ("Т") - для темних нафтопродуктів, "Бензин" ("С") або "Бензин-нафта" ("СТ") - для світлих нафтопродуктів.

3.9. Алфавітний перелік небезпечних вантажів

Алфавітний перелік небезпечних вантажів наведено в додатку 3 до цих Правил.

Найменування речовин і виробів перелічені в алфавітному порядку з відповідними номерами ООН. Арабські цифри або такі префікси, як "о-", "м-", "п-", "н-", "втор-", "трете-", "N-", "альфа-", "бета-", "омега-", "цис-" і "транс-" при переліку в алфавітному порядку не враховуються. Префікси "біс-" і "ізо-" вважаються першою частиною найменування.

Для визначення всієї інформації щодо умов перевезення небезпечних вантажів необхідно звертатися до Переліку небезпечних вантажів за номерами ООН.

4. Вимоги до пакування небезпечних вантажів

4.1. Небезпечні вантажі надаються до перевезення тільки у тих видах і типах тари (транспортної тари, складеної тари, комбінованих пакованнях, КСВМВ або крупногабаритної тари), які визначені в інструкціях з пакування (дивись колонку 11 Переліку цих Правил) та які відповідним чином випробувані та мають установлене для них за результатами випробовувань марковання.

Інструкції з пакування визначені КЕ ООН у главі 4.1 Додатка 2 до СМГС.

Якщо в колонці 12 Переліку проти тієї чи іншої позиції зазначений код "МР", то вантажовідправники до укладання вантажів у паковання разом з іншими вантажами застосовують спеціальні положення, наведені в порядку їх нумерації в додатку 7 до цих Правил.

4.2. Тара, яка призначена для перевезення небезпечних вантажів щодо виготовлення, випробовування та маркування повинна відповідати ГОСТ 26319-84 "Грузы опасные. Упаковка" (крім класу 2 та класу 7) і частинам 4 та 6 Додатка 2 до СМГС.

4.2.1. Посудини під тиском, які використовуються для перевезення вантажів класу 2 та деяких вантажів інших класів, повинні відповідати вимогам, зазначеним у розділі 4.1.6 Додатка 2 до СМГС.

(Абзац перший підпункту 4.2.1 пункту 4.2 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Посудини під тиском, у яких тиск вище 0,07 МПа, мають бути обладнані манометрами та запобіжними клапанами.

4.2.2. Посудини під тиском (у тому числі їх затвори), які використовуються для перевезення небезпечних вантажів класу 2 та деяких вантажів інших класів (за винятком відкритих кріогенних посудин), щодо їх конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, пункту 4.7, підпунктам 4.3.2-4.3.6 цих Правил; главам 1.6 і 6.2 Додатка 2 до СМГС.

4.2.3. Пакувальні комплекти для радіоактивних матеріалів повинні відповідати вимогам ПБПРМ-2006.

4.3. Небезпечні вантажі повинні пакуватися тільки в доброякісну тару, яка має бути достатньо міцною, щоб витримувати удари й навантаження, що виникають під час перевезення, зокрема при перевантаженні (з транспортного засобу на транспортний засіб або на склад), а також у разі будь-якого переміщення з піддона або вилучення з транспортного пакета з метою подальшої ручної або механізованої обробки.

4.3.1. Тара повинна бути сконструйована й закрита таким чином, щоб за звичайних умов перевезення не відбувалося будь-якої втрати вмісту в результаті вібрації, зміни температури, вологості або тиску (наприклад, унаслідок перепаду висоти).

4.3.2. Герметичне закупорювання тари вимагається для небезпечних вантажів, які:

виділяють займисті, токсичні чи корозійні пари або гази;

можуть стати вибуховими в разі висихання;

небезпечно взаємодіють з повітрям;

перевозяться під шаром води або інертного газу.

4.3.3. Тара, що містить десенсибілізовані чи флегматизовані речовини, повинна закриватися так, щоб унеможливити зміну концентрації речовини під час перевезення.

4.3.4. Тара (уключаючи КСВМВ), яка використовується для:

твердих речовин, здатних переходити в рідкий стан при температурах перевезення, повинна бути також здатна утримувати речовину в рідкому стані;

порошкоподібних чи гранульованих речовин, повинна бути щільна або мати вкладення.

4.3.5. Для речовин, які під час перевезення можуть переходити в рідкий стан, не допускається використовувати види тари, які зазначені в таблиці 4.

Таблиця 4

4.4. Компоненти тари, що перебувають у безпосередньому контакті з небезпечними вантажами не повинні:

піддаватися дії цих небезпечних вантажів або значною мірою втрачати свою міцність унаслідок такої дії;

викликати небезпечні наслідки, наприклад каталітичну реакцію або хімічну реакцію з небезпечними вантажами.

У разі потреби тара повинна мати інертне покриття, яке зберігає свої захисні властивості за звичайних умов перевезення або вкладень.

4.5. При наповненні тари рідинами необхідно залишати достатній вільний простір (недолив) для запобігання витоку або залишковій деформації тари внаслідок розширення рідини, яке може бути викликано можливою зміною температури під час перевезення. Якщо не передбачені спеціальні вимоги, рідина не повинна цілком заповнювати тару при температурі 55 °C.

Однак при наповненні КСВМВ необхідно залишати незаповнений простір, достатній для того, щоб при середній температурі вантажу 50 °C він був заповнений не більше ніж на 98% його місткості за водою.

4.6. Рідини повинні заливатися лише в тару, яка пройшла випробовування на герметичність і здатну витримати внутрішній тиск який може виникнути за звичайних умов перевезення. Марковання такої тари повинно містити значення випробувального гідравлічного тиску.

4.7. Якщо внаслідок виділення газів (при підвищенні температури або з іншої причини) у тарі може підвищитися тиск, то тара може обладнуватися випускним пристроєм за умови, що газ, який виділяється, не становить небезпеки внаслідок своєї токсичності, займистості, кількості вивільнення тощо. Конструкція випускного пристрою повинна виключати можливість витоку рідини й проникнення сторонніх речовин за звичайних умов перевезення в тому положенні тари, яке передбачене для перевезення.

Не дозволяється встановлювати випускні пристрої на тарі, що буде використовуватися для перевезення небезпечних рідин повітряним транспортом.

4.8. Тара, що використовується для вантажів класу 1, самореактивних речовин класу 4.1 та органічних пероксидів класу 5.2, повинна відповідати вимогам, що встановлюються для групи речовин середнього ступеня небезпеки (група паковання II), якщо для конкретних небезпечних вантажів за спеціальним положенням у колонці 11 Переліку не передбачено інше.

4.9. Внутрішня тара повинна укладатися в транспортну тару таким чином, щоб за звичайних умов перевезення не відбувалося її розриву, проколу або витоку вмісту тощо. Крихка або ламка внутрішня тара (наприклад, виготовлена зі скла, фарфору, кераміки або деяких полімерних матеріалів тощо) повинна укладатися в транспортну тару з використанням відповідного прокладкового матеріалу. Будь-який виток вмісту не повинен істотно погіршувати захисні властивості прокладкового матеріалу або транспортної тари.

4.10. В одне комбіноване паковання або в одну крупногабаритну тару дозволяється упаковувати тільки сумісні вантажі, які не вступають один з одним у небезпечну реакцію та не викликають:

загоряння і/або виділення значної кількості тепла;

виділення займистих (горючих), окиснювальних, токсичних чи задушливих газів;

утворення корозійних речовин;

утворення нестабільних речовин.

Загальні положення щодо сумісного завантаження в один вагон або контейнер зазначені в пункті 7.5 цих Правил, а спеціальні положення щодо сумісного пакування вантажів в одне паковання (колонка 12 Переліку) зазначені у додатку 7 до цих Правил.

4.11. До початку експлуатації кожний тип конструкції тари повинен піддаватися випробовуванням, визначеним у частині 6 Додатка 2 до СМГС.

Тип конструкції тари визначається конструкцією, розміром, матеріалом і його товщиною, технологією виготовлення і застосування, а також способом обробки поверхні; він може включати також тару, що відрізняється від прототипу тільки меншою висотою.

Випробовування тари та її маркування (крім посудин, що працюють під тиском) здійснюється випробувальними лабораторіями.

Результати випробовувань тари оформлюються протоколом.

Результати випробовувань і відомості про організацію (підприємство), яка здійснювала випробовування, мають бути внесені до протоколів випробовувань, які повинні зберігатися у власника тари.

За результатами випробовувань установлюють механічну міцність тари, її призначення та можливість використання для транспортування небезпечних вантажів і видається сертифікат, який засвідчує, що даний тип конструкції тари (уключаючи його обладнання) був успішно випробуваний за типом конструкції на відповідність вимогам, установленим КЕ ООН.

У сертифікаті зазначається тип конструкції тари, марковання, яке наноситься на тару, та термін дії сертифіката. Сертифікат надається виробнику тари.

4.12. Кожна одиниця транспортної тари (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару) перед наповненням і наданням до перевезення перевіряється відправником щодо:

можливості її застосування для вантажу згідно з інструкцією з пакування;

наявністю марковання та відповідного сертифіката;

відсутності корозії, забруднення або будь-яких інших пошкоджень, а кожен КСВМВ - щодо належного функціонування всього експлуатаційного обладнання.

Тара багаторазового використання (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару) з ознаками зниження міцності в порівнянні із затвердженим типом конструкції виводиться з експлуатації або відновлюється таким чином, щоб вона могла витримати випробовування передбачені для цього типу конструкції.

4.13. Спеціальні вимоги до пакування окремих небезпечних вантажів

4.13.1. До пакування небезпечних вантажів класу 1 (вибухових речовин і виробів) застосовуються загальні вимоги, наведені у пункті 4.1 цих Правил та спеціальні вимоги:

а) транспортна тара (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару), яка використовується для пакування небезпечних вантажів класу 1, повинна відповідати вимогам випробовування для групи паковання II;

Можна також використовувати тару (за винятком металевої), що відповідає вимогам випробовування для групи паковання I;

б) запірний пристрій тари, яка містить рідкі вибухові речовини повинен забезпечувати подвійний захист проти витоку.

Запірний пристрій металевих барабанів, бочок повинен мати відповідну прокладку. Не допускається потрапляння вибухових речовин на витки запірного пристрою, який має різьбу;

в) речовини, розчинні у воді, повинні упаковуватися у вологонепроникну тару;

г) металева тара повинна мати вкладення чи внутрішнє покриття якщо вибухові речовини або металеві елементи виробів можуть мати контакт із внутрішньою поверхнею тари. Не допускається потрапляння вибухових речовин у поглиблення швів металевої тари, виготовленої методом вальцювання.

Цвяхи, скоби та інші металеві запірні пристрої, що не мають захисного шару, не повинні проникати всередину транспортної або крупногабаритної тари;

ґ) вироби, які містять вибухові речовини, не поміщені в зовнішню оболонку, повинні відокремлюватися один від одного за допомогою прокладок, лотків, а також розділових перегородок, щоб уникнути тертя;

д) вибухові речовини не повинні упаковуватися у таку внутрішню або транспортну тару, у разі використання якої різниця між внутрішнім і зовнішнім тиском, викликана тепловими або іншими впливами, може призвести до вибуху або розриву;

е) якщо тара має подвійну оболонку, заповнену водою, яка може замерзнути під час перевезення, то у воду треба додавати достатню кількість антифризу. Не дозволяється використовувати антифриз, що має вогненебезпечні властивості;

є) вибухові речовини або вироби не дозволяється упаковувати в пластмасову тару, здатну накопичувати статичну електрику. Електростатичний розряд може призвести до ініціювання, запалення або спрацьовування вибухових речовин або виробів;

ж) незалежно від того, відповідає чи не відповідає тара інструкції з пакування, зазначеній у колонці 11 Переліку, для будь-якої вибухової речовини або виробу може використовуватись інструкція з пакування Р101, якщо така тара затверджена компетентним органом.

4.13.2. Спеціальні положення щодо пакування небезпечних вантажів у посудини, що працюють під тиском:

а) пакування небезпечних вантажів у посудини, що працюють під тиском, здійснюється згідно з вимогами відповідних інструкцій з пакування, наведених у колонці 11 Переліку;

б) відповідність посудин, що працюють під тиском, установленим вимогам, визначається у процесі їх виготовлення. Посудини, що працюють під тиском, перевіряються, випробовуються та затверджуються організаціями, які мають на це дозвіл Держгірпромнагляду України. Вимоги щодо випробовувань, перевірок та їх затвердження для посудин повинні відповідати вимогам глави 6.2 Додатка 2 до СМГС та міжнародних регламентів з перевезень небезпечних вантажів (ДОПОГ, Типові Правила ООН, RID);

в) посудини, у тому числі їх затвори, які відповідають вимогам щодо конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань, установленим КЕ ООН у розділі 6.2.2 міжнародних регламентів з перевезень небезпечних вантажів (ДОПОГ, Типові Правила ООН, RID), визначаються у сертифікаті як посудини, що сертифіковані ООН і маркуються відповідним символом

г) коли в інструкціях з пакування вимагається використання транспортної тари, посудини, що працюють під тиском, повинні міцно закріплюватися в ній. Якщо в інструкціях з пакування не зазначено інше, то посудини можуть поміщатися в транспортну тару окремо або по декілька одиниць;

ґ) у разі зміни профілю використання посудин багаторазового використання повинні бути здійснені операції щодо спорожнення, продування і вакуумування, що необхідні для забезпечення безпечної їх експлуатації;

д) вентилі (клапани) повинні бути надійно захищені від пошкоджень, у результаті яких може відбутися виток газу такими способами:

1) застосуванням різьбової заглушки (у разі розміщення вентиля в горловині посудин);

2) застосуванням запобіжних ковпаків. Ковпаки повинні мати вентиляційні отвори з достатньою площею поперечного перерізу для видалення газів у разі витоку через вентилі;

3) застосуванням кілець або інших запобіжних пристроїв;

4) захисним каркасом;

5) установленням вентилів, які сконструйовані та виготовлені в такий спосіб, щоб через них не відбувалося витоку навіть у разі їх пошкодження;

е) посудини під тиском одноразового використання повинні перевозитися в зовнішній тарі (ящик або решетування) або розміщуватися на піддонах, загорнених у плівку, що розтягується; у разі наповнення займистими або токсичними газами мати місткість не більше 1,25 л; не використовуватися для перевезення токсичних газів, ЛК50 яких становить не більше 200 мл/км³; не ремонтуватися після введення в експлуатацію.

Кріогенні посудини, аерозольні розпилювачі та ємності малі, що містять газ (газові балончики), повинні відповідати вимогам щодо конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань, установленим у главах 4.1 та 6.2 Додатка 2 до СМГС.

4.14. Загальні положення щодо використання інструкцій з пакування

4.14.1. Для кожного небезпечного вантажу у колонці 11 Переліку зазначені коди інструкцій з пакування, які належить використовувати при перевезенні залізничним транспортом. Перелік інструкцій для використання тари (код "P"), КСВМВ (код "IBC"), крупногабаритної тари (код "LP") наведений у розділі 4.1.4 Додатка 2 до СМГС.

Для окремих речовин при пакуванні необхідно також застосовувати спеціальні положення, визначені в інструкціях з пакування, які позначаються кодами: "PP" (для транспортної, комбінованої та складеної тари); "RR" (для тари, яку застосовують для залізничних та дорожніх перевезень); "B" (для КСВМВ або "ВВ", якщо йдеться про спеціальні положення, що передбачені для дорожнього, залізничного або річкового транспорту); "L" (для крупногабаритної тари).

В інструкціях з пакування не обумовлені вимоги відносно сумісності, тому перед вибором тари відправник повинен перевірити сумісність речовини з вибраним пакувальним матеріалом (наприклад, для більшості фторидів скляні посудини не придатні).

4.14.2. Якщо відповідно до інструкції з пакування дозволяється використання скляних посудин, тоді допускається також використання тари з порцеляни, глини та кераміки.

4.14.3. Якщо відповідно до інструкції з пакування дозволяється використовувати конкретний тип зовнішньої тари у складі комбінованого паковання (наприклад, 4G), тоді з дотриманням тих самих умов і обмежень, що застосовуються до цього типу зовнішньої тари, може також використовуватися тара, яка має аналогічний код, за яким вказано літери "V", "U" або "W" (наприклад, 4GV, 4GU або 4GW). Може бути використано комбіноване паковання, на яке нанесений код тари "4GV", якщо дозволене використання комбінованого паковання, позначеного кодом "4G", за умови дотримання вимог відносно типів внутрішньої тари й кількісних обмежень, що містяться у відповідній інструкції.

4.14.4. Усі балони, трубки, барабани під тиском та зв'язки балонів дозволяється використовувати для перевезення будь-якої рідини або будь-якої твердої речовини, до яких застосовуються інструкції з пакування Р001 або Р002, якщо інше не передбачено інструкцією з пакування або спеціальним положенням, що застосовується для речовини. Місткість трубок і зв'язок балонів не повинна перевищувати 1000 л.

4.14.5. Тара або КСВМВ, використання яких прямо не дозволяється у відповідній інструкції, не повинні використовуватися для перевезення тієї або іншої речовини або виробу, крім тих випадків, коли це дозволено компетентним органом.

4.15. Вимоги до транспортних пакетів

Небезпечні вантажі у пакованнях, які за своїми розмірами та властивостями можуть бути сформовані в транспортні пакети, повинні надаватися відправником до перевезення у транспортних пакетах відповідно до Правил перевезення вантажів у транспортних пакетах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 874/5095.

Формування небезпечних вантажів у пакети повинне здійснюватися відправником. Відправник зобов'язаний сформувати пакети згідно з вимогами нормативних документів або технічних умов транспортування вантажу. За надійність конструкції транспортного пакета відповідальність несе відправник.

Пакетовані небезпечні вантажі транспортуються без переформування пакета під час перевезення від відправника до одержувача.

Транспортні пакети маркуються згідно з підпунктом 5.1.2 цих Правил.

5. Маркування, оформлення перевізних документів,
охорона та супроводження небезпечних вантажів

5. Маркування, оформлення перевізних документів, охорона та супроводження небезпечних вантажів для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

6. Вимоги до вагонів і контейнерів, які використовуються
для перевезення небезпечних вантажів

6.1. Конструкція та параметри вагонів і контейнерів, які використовуються для перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам стандартів і технічних умов, забезпечувати зберігання вантажу та безпеку перевезення.

На станціях відправлення і призначення вантажів власні (орендовані) вагони мають перебувати на під'їзних коліях.

6.2. Вагони і контейнери, які подаються під навантаження небезпечних вантажів, повинні бути справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу і сміття, засобів кріплення, а у відповідних випадках - продезінфіковані. Придатність їх у комерційному плані визначається відправником.

Забороняється подавати під навантаження небезпечних вантажів вагони і контейнери без технічного огляду та визнання їх придатними для перевезення вантажів. Огляд вагонів і контейнерів здійснюється у порожньому стані у день подачі під завантаження.

(Абзац третій пункту 6.2 глави 6 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

При подачі вагонів під навантаження небезпечними вантажами залишковий строк до наступного планового ремонту цих вагонів не повинен бути меншим за строк, визначений нормативним документом з технічного обслуговування вагонів в експлуатації.

(Абзац пункту 6.2 глави 6 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Технічний огляд і визначення придатності ходових частин, колісних пар, буксового вузла, рами вагона, гальмівних і ударно-тягових пристроїв залізничних транспортних засобів проводяться працівниками вагонного господарства.

(Абзац четвертий пункту 6.2 глави 6 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

Технічний огляд і визначення придатності кузовів спеціалізованих вагонів, контейнерів, а також їх арматури та обладнання здійснюються спеціально призначеним працівником відправника.

(Абзац п'ятий пункту 6.2 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

Результати огляду записуються в журнал форми ВУ-14 із зазначенням найменування вантажу та класу небезпеки вантажу, під перевезення якого цей вагон призначається. При оформленні накладної відправник у графі 7 проставляє відмітку "Цистерна (контейнер-цистерна), її арматура й обладнання справні та відповідають установленим вимогам.

(Абзац пункту 6.2 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

6.3. У разі подавання вагонів під подвійні операції на під'їзні колії, а також навантаження небезпечних вантажів на станціях, де відсутні працівники служби вагонного господарства, порядок огляду і підготовки вагонів, а також порядок направлення підготовлених вагонів у пункт навантаження встановлює начальник залізниці.

6.4. У спеціалізованих (спеціальних) вагонах, які належать відправнику (одержувачу) чи орендовані ним, дозволяється перевозити тільки ті небезпечні вантажі, для яких ці вагони призначено. Такі вагони повинні бути приписані до станцій постійного навантаження (розвантаження).

Після розвантаження і очищення спеціалізованих (спеціальних) і орендованих вагонів від вантажів, які в них перевозилися, вони можуть бути використані для перевезення порожньої тари з-під цих небезпечних вантажів.

Навантаження і розвантаження спеціалізованих та орендованих вагонів провадяться на під'їзних коліях.

6.5. Спеціалізовані (спеціальні) вагони відправника (одержувача) повинні бути обладнані пристосуваннями для кріплення вантажів, а також оснащені всіма засобами згідно з інструкціями про експлуатацію таких вагонів.

6.6. Орендовані вагони обладнуються відправниками (одержувачами) згідно з умовами перевезень вантажів, для яких ці вагони орендовані.

У разі оренди вагонів для конкретних вантажів або групи вантажів відправник (одержувач) на вагоні над знаком небезпеки наносить найменування вантажу чи групи вантажів (висота літер 15 см).

Під знаком небезпеки на всю ширину дверей наноситься чорною фарбою напис: "Іншими вантажами не завантажувати" або "Завантажувати тільки на станції приписки" (висота літер 10 см). З лівого боку дверей робиться напис "Орендований ... (зазначається найменування орендатора). Термінове повернення на ст. ... (зазначаються станція і залізниця приписки)".

6.7. Приписані до пунктів навантаження власні та орендовані вагони після вивантаження та очищення від залишків вантажів, які в них перевозяться відповідно до цих Правил, одержувач повинен направити разом з обладнанням на станцію їх приписки за перевізними документами та пломбами або запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП).

Усі роботи з навантаження, вивантаження, знешкодження (дегазації) вагонів провадяться відправниками (одержувачами). У разі направлення таких вагонів у ремонт вони повинні знешкоджуватися, промиватися відправником (одержувачем). При цьому контроль за знешкодженням (дегазацією) вагонів та видача довідки здійснюються згідно з пунктом 10.3 цих Правил.

Після закінчення терміну оренди орендар (відправник або одержувач) повинен очистити (дегазувати) вагони, зняти знаки небезпеки і зафарбувати трафарети згідно з цими Правилами. Тільки після цього вагони можуть прийматися станцією і використовуватися для перевезення інших вантажів.

6.8. Не допускається наявність слідів і залишків небезпечних вантажів на зовнішній поверхні вагонів або контейнерів.

У разі пред'явлення до перевезення порожніх спеціалізованих контейнерів з-під небезпечних вантажів одержувач зобов'язаний забезпечити таку ж саму щільність закриття дверей, закриття люків та інших запірних пристроїв, як і для завантажених контейнерів.

6.9. Рід вагонів і тип контейнерів, у яких допускається перевезення небезпечних вантажів, зазначено в колонці 16 Переліку небезпечних вантажів.

6.10. Відбір і підготовку вагонів та контейнерів для перевезення небезпечних вантажів у випадках, передбачених цими Правилами, здійснюють відповідно до порядку, установленого у додатку 15 цих Правил.

Підготовка вагонів (контейнерів) у протипожежному плані під перевезення конкретного вантажу здійснюється відправником. При цьому перевіряється відповідність вимог сумісності матеріалів, які застосовуються при ущільненні вагонів (контейнерів) і вантажу що перевозиться.

7. Положення щодо навантаження, кріплення,
вивантаження та обробки вантажів

7.1. Вимоги до розташування та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах

7.1.1. Розташування і кріплення небезпечних вантажів у критих вагонах та контейнерах, а також контейнерів з небезпечними вантажами на відкритому рухомому складі провадяться згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів. Кріплення повинно забезпечувати стійкість і неможливість переміщення вантажу всередині вагона або контейнера. Матеріал, який використовується для кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, має бути інертним щодо небезпечного вантажу, який перевозиться.

7.1.2. У разі укладання небезпечних вантажів декількома ярусами для забезпечення стійкості штабелів вантажу та збереження паковання від пошкодження між ярусами укладають настили з дошки завтовшки не менше 20 мм.

7.1.3. Способи розміщення і кріплення небезпечних вантажів у спеціалізованих контейнерах розробляє і затверджує відправник. Вони повинні відповідати вимогам нормативного документа про навантаження, розміщення і кріплення вантажу та Правилам перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів.

Відправники, відповідальні за навантаження, розміщення і кріплення, мають зробити запис у накладній, засвідчивши його своїм підписом із зазначенням посади та прізвища, про спосіб розміщення і кріплення вантажу.

7.1.4. Відправник зобов'язаний завантажувати вантаж у контейнер до повної місткості, але не вище його вантажопідйомності відповідно до вимог, визначених цими Правилами та іншими нормативними документами, що стосуються розміщення і кріплення вантажу в контейнері. При розміщенні вантажу повинен залишатися вільний простір між вантажем і дверима контейнера від 30 мм до 50 мм; двері контейнера мають вільно відчинятися і зачинятися. Завантаження, розміщення й кріплення вантажу повинно здійснюватися так, щоб:

унеможливити пошкодження контейнера під час його завантаження та перевезення;

забезпечити цілісність паковання під час проведення вантажних операцій та перевезення.

Матеріал, який використовується для ущільнення, повинен бути сумісним з небезпечним вантажем.

Забороняється завантаження контейнера пакованнями, що мають ушкодження, забруднені залишками вантажу, або мають течу.

У кожен контейнер з вантажем відправник повинний вкласти специфікацію або рахунок-фактуру на вантаж із зазначенням у ній кількості місць, переліку предметів у кожному місці вантажу та інформації про небезпечний вантаж, завірений печаткою і підписом. Після завантаження контейнер пломбується. Після вивантаження вантажів одержувач повинен очистити контейнери та повернути їх власнику.

7.2. Приймання та видача небезпечних вантажів

7.2.1. Небезпечні вантажі пред'являються до перевезення у місцях незагального користування. Виняток становлять контейнерні відправки, які можуть прийматися у місцях як незагального, так і загального користування.

7.2.2. Приймання і видача небезпечних вантажів у місцях загального користування провадиться, як правило, за прямим варіантом "автомобіль-вагон", "вагон-автомобіль" під безпосереднім контролем працівників станції, відправників ( одержувачів).

7.2.3. Вагони, що прибули з небезпечними вантажами, повинні прийматися одержувачами і портами на свої під'їзні колії.

Контейнери з небезпечними вантажами повинні вивозитися зі станції протягом 24 годин з моменту отримання одержувачами повідомлень про прибуття вантажів.

Переадресування небезпечних вантажів, у разі потреби, здійснюється з під'їзних колій станцій.

Одержувачі не мають права відмовлятися від приймання небезпечних вантажів, які прибули на їх адресу.

7.3. Положення щодо перевезення вантажних одиниць (паковань)

7.3.1. Для умов перевезення небезпечних вантажів у пакуваннях (вантажних одиницях), навалом/насипом та при обробці вантажів і вантажних операціях використовуються такі поняття:

вагон критий - вагон, що має бокові, торцеві стінки та жорсткий дах (цей термін включає також вагони з розсувними дверима та знімним дахом);

вагон відкритий - вагон, що не має даху;

вагон з укриттям - відкритий вагон, що має укриття для захисту вантажу;

контейнер відкритий - контейнер, відкритий зверху, або контейнер на базі платформи;

контейнер з укриттям - відкритий контейнер, що має укриття для захисту вантажу;

контейнер закритий - контейнер із суцільною оболонкою, що має жорсткий дах, жорсткі бічні стінки, жорсткі торцеві стінки і настил основи (це поняття включає контейнер з дахом, що відкривається, який може бути закритий під час перевезення).

Якщо підпунктами 7.3.2. - 7.3.4 не передбачено іншого, небезпечні вантажі у пакованнях можуть перевозитися у транспортних засобах, наведених вище.

7.3.2. Паковання, до складу якого входить тара, виготовлена з чутливих до вологи речовин, повинно завантажуватися у криті вагони або вагони з укриттям, або в закриті контейнери, або контейнери з укриттям.

7.3.3. Якщо в колонці 13 Переліку небезпечних вантажів для вантажів з відповідним номером ООН наведено код, який починається з літери "W", то, крім загальних положень, застосовуються спеціальні положення, наведені у додатку 8 до цих Правил:

7.3.4. Крім загальних положень щодо перевезення паковань у вагонах та контейнерах, застосовуються положення щодо заборони сумісного завантаження паковань у вагони і контейнери, а також сумісного завантаження великотоннажних контейнерів малими контейнерами згідно з пунктом 7.5 цих Правил.

7.4. Положення щодо перевезення вантажів навалом/насипом

7.4.1. Перевезення вантажу навалом/насипом у вагонах або контейнерах можливе лише тоді, коли спеціальними положеннями, зазначеними в колонці 14 Переліку, дозволяється цей спосіб перевезення та виконуються загальні положення, наведені нижче. Значення кодів "VW" наведено в додатку 9 до цих Правил.

7.4.2. Речовини, які можуть ставати рідкими при температурах, що можуть виникати при перевезенні, не дозволяється перевозити навалом/насипом.

7.4.3. Контейнери або кузови вагонів повинні бути цільними і закриватися таким чином, щоб їх уміст не міг витекти за нормальних умов перевезення, які включають у себе вплив вібрації, зміну температури, вологості або тиску.

7.4.4. Тверді речовини, які перевозяться навалом, повинні навантажуватися і рівномірно розподілятися так, щоб перешкодити їх переміщенню, яке може призвести до пошкодження контейнера чи вагона або витоку небезпечних вантажів.

Установлені вентиляційні пристрої повинні триматися чистими і справними.

7.4.5. Тверді речовини, які перевозяться навалом/насипом, не повинні вступати в реакцію з матеріалом контейнера, вагона, прокладками, обладнанням, уключаючи кришки і захисне накриття, що перебувають у контакті з умістом, або істотно послаблювати їх міцність. Контейнери і вагони повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не могли проникати між щілинами дерев'яного покриття підлоги або контактувати з тими частинами контейнерів або вагонів, які можуть зазнавати впливу з боку матеріалів або їх залишків.

7.4.6. Перед завантаженням і пред'явленням до перевезення кожен контейнер або вагон повинен бути оглянутий і очищений так, щоб не залишалося залишків на внутрішній або зовнішній поверхні контейнера або вагона, які можуть:

призвести до виникнення небезпечної реакції з речовиною, що перевозиться;

пошкодити конструкційну цілісність контейнера або вагона;

знизити здатність контейнера або вагона утримувати небезпечні вантажі.

7.4.7. Під час перевезення до зовнішніх поверхонь контейнерів або кузовів вагонів не повинно налипати жодних залишків небезпечних речовин.

7.4.8. Загальна маса вантажів класу 4.2, які перевозяться в контейнері або у вагоні, повинна бути такою, щоб їхня температура займання була більшою, ніж 55 °С.

7.4.9. Вантажі класів 4.3 та 8 повинні перевозитися у водонепроникних контейнерах або вагонах для перевезення навалом.

7.4.10. Контейнери і вагони для перевезення вантажів класу 5.1 повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не могли вступати в контакт з деревиною або будь-якими іншими несумісними матеріалами.

7.5. Заборона сумісного завантаження в один вагон або контейнер

7.5.1. Паковання з різними знаками основної небезпеки не повинні завантажуватися в один вагон або контейнер сумісно, якщо сумісне завантаження не дозволяється відповідно до таблиці 5.

(Абзац перший підпункту 7.5.1 пункту 7.5 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

Заборона сумісного завантаження паковань стосується також сумісного завантаження у вагони паковань і малих контейнерів, а також сумісного завантаження великотоннажних контейнерів малими контейнерами.

Таблиця 5. Сумісне завантаження в один вагон або контейнер

__________

"+" - сумісне завантаження дозволено.

а) Дозволяється сумісне завантаження з речовинами і виробами, що мають класифікаційний шифр 1.4S.

б) Дозволяється сумісне завантаження вантажів класу 1 рятувальних засобів та пристроїв класу 9 (NN ООН 2990, 3072 та 3268).

в) Дозволяється сумісне завантаження газонаповнювальних пристроїв, надувних подушок або пристроїв натягу ременів безпеки класифікаційного шифру 1.4G (N ООН 0503) та вантажів класу 9 (N ООН 3268).

(Таблиця 5 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 глави 7 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

(Підпункт 7.5.2 пункту 7.5 глави 7 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

7.5.2. Вантажні одиниці, що містять речовини або вироби класу 1 і мають знаки небезпеки відповідно до зразків 1, 1.4, 1.5 або 1.6, але належать до різних груп сумісності, не дозволяється завантажувати в один вагон або контейнер, якщо відповідно до таблиці 6 для певних груп сумісності сумісне завантаження не дозволяється.

Таблиця 6

Позначення:

"X" - дозволяється сумісне завантаження.

8. Особливості перевезення вантажів класу небезпеки 1 (ВМ)

8.1. Підготовка і подача вагонів під завантаження вантажів класу 1

8.1.1. Навантаження ВМ проводиться у справні й чисті вагони, які мають залишковий термін до наступного планового ремонту не менший терміну, визначеного інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації. Вагони повинні бути обладнані роликовими колісними парами і композиційними гальмівними колодками товщиною не менше 30 мм.

(Абзац перший підпункту 8.1.1 пункту 8.1 глави 8 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Допускається використовувати для перевезення ВМ вагони, які мають перехідні площадки або стоянкові ручні гальма в разі супроводження їх воєнізованою охороною залізниці.

8.1.2. При перевезенні ВМ з подальшою перестановкою на колію 1435 мм залізниця за заявкою відправника має надати вагони, придатні для перестановки.

Забороняється навантаження ВМ у вагони без технічного обслуговування, а також без огляду в комерційному плані та визначення їх придатними для перевезення цих вантажів.

8.1.3. Технічне обслуговування вагонів і визначення їх придатності для перевезення вантажів класу 1 проводяться в порядку, установленому пунктом 6.2 глави 6 цих Правил. У книзі форми ВУ-14 зазначаються додатково дані про вмикання або вимикання автогальм. При оформленні накладної відправник у графі 7 проставляє відмітку "Вагон у технічному і комерційному плані, його обладнання справні та відповідають установленим вимогам.

(Підпункт 8.1.3 пункту 8.1 глави 8 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

8.1.4. До початку навантаження ВМ відправник зобов'язаний закрити щілини у дверях і люках критих вагонів згідно з додатком 15 до цих Правил. Люки таких вагонів попередньо щільно зачиняються і закріплюються зсередини дротом і брусками.

8.1.5. При перевезенні ВМ автогальма у вагонів повинні бути вимкнені, якщо про це зазначено в Переліку. Перед подачею вагонів під навантаження ВМ оглядач вагонів повинен перекрити роз'єднувальний кран, закріпити його в такому положенні дротом і опломбувати.

Вимкнення автогальм у зазначених вагонів після їх навантаження провадиться на здавальній колії у порядку, установленому Інструкцією з обслуговування під'їзної колії.

На станціях, де згідно з ТРА маневри провадяться тільки з увімкнутими гальмами, у вагонів, що відправляються зі станції, гальма вимикаються після їх постановки в поїзд і вмикання гальм у цьому поїзді. У вагонів, що прибули на станцію, гальма повинні вмикатися до їх відчеплення від поїзда.

8.1.6. Порядок вимикання автогальм, сповіщення працівників служби вагонного господарства про необхідність їх вимикання, а також додаткові засоби безпеки при проведенні маневрової роботи з такими вагонами на під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами залізниці, установлюється місцевою інструкцією, яка розроблюється і затверджується керівником залізниці.

(Абзац перший підпункту 8.1.6 пункту 8.1 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Вагони з ВМ, які підлягають до перевезення з вимкненими автогальмами, включаються до складу поїзда згідно з порядком, установленим Правилами технічної експлуатації залізниць України (далі - ПТЕ), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854.

8.1.7. Порядок підготовки і технічного обслуговування вагонів, що подаються під навантаження ВМ на станціях, на яких оглядачів вагонів немає, а також при виконанні здвоєних операцій встановлюється начальником залізниці для кожного пункту навантаження ВМ.

8.1.8. У разі перевезення ВМ у суцільнометалевому спеціалізованому вагоні відправника (одержувача), який має приміщення для провідників і військової варти (наряду), дозволяється їх проїзд у цьому вагоні незалежно від виду навантаженого в нього ВМ. Указане приміщення повинно бути обладнане пристроями опалення, у яких виключається викид іскор в атмосферу, а при електричному опаленні забезпечується автоматичне вимкнення приладів. Приміщення обладнується засобами пожежогасіння за нормами, установленими відправником (одержувачем). Конструкція приладів опалення і місце їх встановлення повинні погоджуватися з органами управління воєнізованої охорони і вагонного господарства. При цьому відмітка в перевізних документах про наявність у вагоні пічного опалення не робиться.

Відправник перед навантаженням ВМ зобов'язаний перевірити наявність і справність зазначених пристроїв і засобів.

Електрообладнання спеціалізованих вагонів для перевезення ВМ повинно бути вибухобезпечним.

Розташування військових варт і фахівців в інших вагонах, завантажених ВМ, не допускається. Для розміщення фахівців, військових варт і охорони відправника при таких перевезеннях залізницею в рахунок плану відправника надається критий вагон, по змозі з перехідною площадкою. Такі вагони повинні обладнуватися:

залізницею для розміщення військових варт Міноборони, МВС, СБУ - за нормами, установленими нормативними документами на залізниці;

відправником для розміщення фахівців або охорони відправника (одержувача).

Для розміщення охорони і фахівців можуть використовуватися вагони, що належать відправнику (одержувачу) і обладнані ним, або суцільнометалевий пасажирський вагон, обладнаний відправником (одержувачем).

8.2. Особливості при завантаженні, вивантаженні та перевантаженні ВМ

Навантаження (вивантаження) ВМ повинно здійснюватися тільки на залізничних під'їзних коліях, які належать відправникам (одержувачам) або орендовані ними, які мають склади й інші облаштування, що забезпечують своєчасне завантаження (вивантаження) зазначених вантажів та безпеку виконання таких робіт. Вимоги цього пункту не розповсюджуються на перевантаження ВМ на прикордонних станціях і станціях переходу залізниць колії 1520 мм і колії 1435 мм.

8.2.1. Навантаження і вивантаження ВМ, які належать Міноборони, МВС, СБУ та перевозяться у складі військових транспортів (крім вантажів за номерами ООН 0028, 0483, 0072, 0081, 0226, 0442, 0457, 0027, 0393, 0475, 0150, 0118, 0065, 0084, 0392 0042, 0208, 0484, 0411, 0190, 0305, 0132 та вантажів, що мають найменування: продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), суміші піротехнічні (1.1D), вибухові речовини типу амідин марки А, АПГ і суміші на їх основі (1.1D), рідкі вибухові речовини та суміші на їх основі типу ФК, ЛД-70), може провадитися у спеціально виділених місцях станцій згідно з підпунктом 5.5.4 "б" цих Правил.

Навантаження і вивантаження ВМ, які належать Міноборони та перевозяться у складі військових ешелонів, за винятком вищезазначених вантажів, можуть проводитися на місцях завантаження та вивантаження військових ешелонів.

Загальні вимоги до місць та механізмів для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ наведено в додатку 16 до цих Правил.

8.2.2. Навантаження і вивантаження вагонів з ВМ на під'їзних коліях підприємств, установ, організацій, а також у спеціально виділених місцях станцій провадиться цілодобово силами і засобами відправника (одержувача) відповідно до вимог, наведених у підпункті 8.2.1 цих Правил.

8.2.3. Навантаження і вивантаження ВМ повинно провадитися під керівництвом спеціально виділеного відповідального представника відправника або одержувача в присутності представника пожежної охорони.

Представник відправника або одержувача забезпечує організацію завезення і вивезення ВМ із спеціально виділених місць станцій; правильність навантаження, розміщення і кріплення ВМ у вагонах відповідно до правил розміщення і кріплення вантажів, а також правильність спеціального укриття ВМ на відкритому рухомому складі; виконання умов сумісного навантаження ВМ і дотримання заходів безпеки при вантажних роботах; охорону ВМ до моменту передачі навантаженого вагона залізниці або з моменту приймання від залізниці вагона, який прибув під вивантаження.

При навантаженні і вивантаженні на спеціально виділених місцях станцій вагонів з ВМ, які належать Міноборони, МВС, СБУ, відправники (одержувачі) до початку робіт зобов'язані повідомити начальнику станції прізвище і посаду особи, відповідальної за забезпечення безпеки проведення робіт.

8.2.4. Відправник зобов'язаний завчасно підготувати до перевезення ВМ спеціальне обладнання вагонів, а також матеріали для кріплення ВМ у вагонах (дошки, стояки і перегородки, щити, м'який підстилковий матеріал, войлок, брезент, крафт-папір, клей тощо).

8.2.5. Перед навантаженням ВМ усі вантажні одиниці повинні ретельно оглядатися відправником щодо правильності пакування, якості тари, наявності марковання, маси вантажу, цілісності пломб.

Усі виявлені дефекти і несправності, а також пошкодження тари в процесі навантаження, вивантаження повинні бути усунені в спеціально відведених місцях у найкоротший термін.

Якщо при навантаженні ВМ виявляться вантажні одиниці з дефектами, які неможливо усунути, а також у разі розсипу, розливу вони повинні бути терміново вивезені відправником з території станції відповідно до вимог аварійної картки на ВМ.

8.2.6. Завезення ВМ до місця навантаження провадиться у терміни, установлені начальником станції (його заступником або іншим працівником, уповноваженим начальником станції).

До завезення ВМ на станцію відповідальний представник відправника повинен одержати від начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції) підтвердження про можливість і точний час завезення ВМ на станцію.

Таке підтвердження начальником станції може бути надане за умови обов'язкового забезпечення вагонами для всієї партії вантажу наміченої до відправки.

Завезення вантажу на станцію раніше вказаного часу забороняється.

До завезення ВМ до місця навантаження відправник зобов'язаний заздалегідь доставити необхідні інструменти та матеріали для навантаження, а також засоби для ліквідації наслідків у разі пошкодження вантажних одиниць або виникнення аварійних ситуацій.

При завезенні ВМ на станцію частинами одночасно з першою партією вантажу повинні прибути також робітники-вантажники (військова команда).

8.2.7. Після навантаження ВМ міцно закріплюються у вагоні відповідно до правил розміщення та кріплення вантажів.

Схеми розміщення і кріплення ВМ повинні враховувати такі загальні положення:

а) вантажні одиниці розміщують рівномірно по всій поверхні підлоги, щільно одне до одного;

б) ящики розміщують кришками догори, бочки встановлюються пробками догори;

в) боєприпаси укладають у вагоні поздовжньою віссю поперек вагона; боєприпаси, які за своїми габаритами не можуть бути укладені поздовжньою віссю поперек, - укладаються поздовжньою віссю вздовж вагона;

г) місця з найбільш чутливими до механічних впливів вантажами повинні розташовуватися так, щоб їх можна було завантажити в останню і вивантажити в першу чергу;

ґ) забезпечується максимальне використання місткості і вантажопідйомності вагона, якщо немає обмежень у нормативній документації;

при змішаному перевезенні ВМ з використанням поромних переправ двері в критих вагонах на висоту штабелів повинні огороджуватися дерев'яними щитами.

За наявності в технічній документації на ВМ особливих указівок щодо кількості і способу розміщення ВМ при розробці схем необхідно керуватися цими вказівками.

Особливу увагу належить звертати на надійність кріплення верхніх рядів ВМ, щоб уникнути зрушення, падіння окремих місць при перевезенні, а також на міцність кріплення ВМ, які перевозяться на відкритому рухомому складі. Кріплення ВМ у вагоні провадиться обережно, за допомогою інструментів, які не дають іскор при роботі (латунних, мідних, бронзових тощо); не допускаються поштовхи, удари і тиск на тару.

8.2.8. Після завантаження двері вагонів щільно зачиняються, дверні накладки фіксуються або закріплюються з накладанням пломби (ЗПП) відправника.

Вагон може бути опломбований тільки після того, як відповідальний представник відправника переконається в тому, що навантаження проведено правильно та надійно закріплено відповідно до правил розміщення та кріплення вантажів. При завантаженні, вивантаженні, накладанні чи знятті пломб (ЗПП) обов'язкова присутність фахівця, який супроводжує транспорт, якщо таке супроводження передбачено Правилами.

8.2.9. Про прибуття ВМ на станцію призначення, а також про подачу вагонів з ВМ на під'їзні колії або в спеціально виділені місця станція призначення негайно повідомляє одержувача згідно з порядком, установленим начальником станції.

Одержувач повинен прийняти вагони з ВМ не пізніше ніж через 2 години з моменту прибуття їх на станцію.

Про прибуття вагонів з ВМ, які належать Міноборони, і про їх подачу під вивантаження начальник станції за встановленим порядком повинен довести до відома ЗКУ, а щодо вантажів МВС і СБУ - ВСП МВС.

8.2.10. Одержувач повинен:

а) мати постійний зв'язок з начальником або відповідними працівниками станції щодо вантажів Міноборони, МВС і СБУ - із ЗКУ і ВСП МВС, знати відповідно кількість ВМ, що надходять на його адресу, завчасно підготувати місце і засоби для вивантаження і призначити відповідального за приймання ВМ;

б) до моменту подачі вагонів під вивантаження направити працівників-вантажників (військову команду) з відповідальним представником одержувача, які повинні забезпечити їхню охорону та вивантаження ВМ у встановлені терміни;

в) вивезти ВМ із станції протягом 12 годин з моменту подачі вагонів під вивантаження;

г) при частковому вивантаженні частина ВМ, що залишилася, повинна надійно закріплюватися від розвалу щитами і розпірними брусками відповідно до вимог правил розміщення та кріплення вантажів.

8.2.11. Начальник станції, а щодо вантажів Міноборони - ЗКУ, має стежити за своєчасним завантаженням, вивантаженням і вивезенням ВМ.

8.2.12. Кількість вагонів, які подаються під завантаження або вивантаження у спеціально виділені місця станцій, не повинна перевищувати фронту завантаження (вивантаження). Решта вагонів з ВМ із складу транспорту залишається на коліях, спеціально виділених для їх стоянки з урахуванням вимог згідно з пунктом 1 додатка 16 цих Правил.

Якщо колійний розвиток станції допускає можливість проведення вказаних робіт у двох і більше пунктах, то вивантаження або перевантаження може провадитися одночасно за умови розміщення цих пунктів один від одного на відстані не менше 125 м.

8.2.13. При перевантаженні ВМ з вагонів однієї ширини колії у вагони іншої ширини колії дозволяється перевантажувати одночасно весь транспорт (групу вагонів) на одному перевантажувальному місці за умови проведення цих робіт на спеціальних коліях, віддалених від житлових будівель, станційних приміщень та інших споруд, а також від головних і станційних колій на відстань не менше 200 м. Такі перевантаження ВМ провадяться відправниками (одержувачами).

До вантажних робіт допускаються спеціально навчені особи - представники відправника (одержувача), які пройшли медичний огляд.

Перед початком завантаження, вивантаження працівники, призначені для цього, повинні пройти попередньо інструктаж і перевірку знань щодо Правил безпеки при перебуванні на залізничних коліях.

При проведенні вантажних робіт повинні виконуватися умови і заходи пожежної безпеки.

8.3. Формування поїздів і маневрова робота з вагонами, завантаженими вибуховими речовинами та виробами

8.3.1. ВМ перевозяться у вантажних поїздах одиничними вагонами групами вагонів і маршрутами з постановкою відповідного прикриття формування яких провадиться у межах норм за масою і довжиною, передбачених графіком руху поїздів. Дозволяється включати вагони з ВМ у великовагові поїзди.

ВМ за номерами ООН 0072, 0226, 0475, 0150 та вантажі: Продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), ракети на твердому паливі, двигуни на твердому паливі та інші енергетичні установки з паливом (1.3G), ракети, що містять заряди твердого палива та компоненти рідкого палива (1.3J), ракети, заправлені рідким паливом (1.3J), вибухові речовини типу амідин марки А, АПГ та суміші на їх основі (1.1D) повинні перевозитися тільки спеціальними поїздами. Порядок пропуску спеціальних поїздів установлюється Укрзалізницею.

Між сортувальними і дільничними станціями вагони з ВМ можуть перевозитися усіма вантажними поїздами відповідно до плану формування. Такі вагони з проміжних станцій на найближчі дільничні чи сортувальні станції і у зворотному напрямку можуть перевозитися зі збірними, вивізними поїздами або диспетчерськими локомотивами, а між станціями вузла і передвузловими станціями - передавальними і вивізними поїздами.

Збірний поїзд, до якого включені вагони з ВМ, повинен обслуговуватися складацькою бригадою.

Забороняється перевезення ВМ у поїздах:

пасажирських і поштово-багажних (крім перевезень табельної зброї і боєприпасів до неї, військових варт і команд Міноборони, МВС, Служби безпеки України і нарядів воєнізованої охорони залізниць);

(Абзац шостий підпункту 8.3.1 пункту 8.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009)

людських, а також які мають у складі (крім військових ешелонів) окремі вагони з людьми (крім вагонів, зайнятих особовим складом ешелону);

з'єднаних;

з негабаритними вантажами верхнього третього, нижнього третього і більших ступенів, бокового четвертого і більших ступенів негабаритності;

тих, що перевищують довжину, установлену графіком руху;

які обслуговуються машиністами в одну особу.

Крім цього, забороняється ставити вагони з ВМ з номерами ООН 0483, 0072, 0226, 0442, 0457, 0393, 0475, 0150, 0118, 0065, 0084, 0392, 0042, 0208, 0484, 0411, 0190, Продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), а також вибухові речовини типу амідин марок А, АПГ та суміші на їх основі (1.1D), рідкі вибухові речовини та суміші на їх основі типу ФК, ЛД-70 у поїзди, що мають у своєму складі вагони з вантажами 2 класу небезпеки (гази), 3 класу небезпеки (легкозаймисті рідини), 4.1, 4.2, 4.3 класів небезпеки (легкозаймисті, самозаймисті тверді речовини та речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою), 5.1 та 5.2 класів небезпеки (речовини, що окиснюють та органічні переоксиди), 6.1 класу (токсичні речовини).

Не допускається постановка вагонів з ВМ у поїзди ближніх призначень, якщо за планом формування для відправлення цих вагонів передбачені більш дальні поїзди.

Чергові по дирекції, старші диспетчери служби перевезень, станційні і маневрові диспетчери при плануванні поїзної роботи повинні спеціально розглядати можливість першочергового відправлення вагонів з ВМ, які прибувають на станцію, меншою кількістю поїздів.

За окремими напрямками перевезення ВМ можуть здійснюватися узгодженими поїздами. Зазначені поїзди включаються до графіка руху при перевезенні однією залізницею - начальником залізниці, двома і більше залізницями - Головним управлінням перевезень Укрзалізниці за погодженням із залізницями, які беруть участь у перевезенні.

8.3.2. Вагони з ВМ, які підлягають супроводженню нарядами воєнізованої охорони залізниць, ставляться у поїзд однією групою, при цьому вагони одного призначення не повинні роз'єднуватися при перевезенні. Наряд охорони повинен перебувати від вагона, що охороняється, або групи вагонів не далі п'яти вагонів.

Для проїзду наряду охорони може використовуватися перехідна площадка, спеціально виділений і обладнаний вагон або неробоча кабіна локомотива поїзда. В останньому випадку стрілець повинен бути попередньо проінструктований машиністом цього локомотива про порядок проїзду на локомотиві.

8.3.3. Вагони з ВМ, які підлягають перевезенню з вимкненими автогальмами, ставляться в поїзд згідно з порядком, установленим ПТЕ, Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (далі - Інструкція з руху поїздів), затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 N 507.

Перевезення таких вантажів військовим транспортом (групами вагонів), що охороняється вартами Міноборони, МВС, СБУ, провадиться з постановкою їх у поїзди групами, при цьому між групами дозволяється ставити не більше одного вагона, який не належить до транспорту.

Вагони з ВМ, що перевозяться у супроводі фахівців або військових варт відправника (одержувача), ставляться у поїзд однією групою. Прикриття цих вагонів один від одного або від інших вагонів поїзда може здійснюватися вагонами з безпечними вантажами або порожніми вагонами і цистернами. Вагонами прикриття відправники забезпечуються за умови оплати кожного порожнього вагона залізниці.

(Абзац третій підпункту 8.3.3 пункту 8.3 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

У разі перевезення вагонів від місця навантаження до місця призначення з прикриттям один від одного порожніми вагонами номери порожніх вагонів уносяться в накладну з оплатою перевезення порожніх вагонів відправником (одержувачем).

При незгоді відправника з використанням для прикриття порожніх вагонів і відповідною оплатою тарифу вагони з ВМ залишаються на під'їзній колії до накопичення на станції навантажених вагонів, які можуть бути використані для прикриття вагонів з ВМ.

8.3.4. У поїзди, у яких перевозиться військовий транспорт з ВМ можуть ставитися вагони з ВМ, які не належать до зазначеного транспорту.

Секції спеціального рухомого складу і транспорт, сформовані за визначеними технологічними схемами (зчепами), передбаченими нормативно-технічною документацією на ВМ, роз'єднувати при перевезенні без дозволу фахівців або начальника військової варти, які їх супроводжують, забороняється.

Необхідність прикриття між вагонами для проїзду фахівців і варти та вагонами з ВМ у складі таких секцій і зчепів визначається відправником на підставі нормативної документації. Постановка такого прикриття у рефрижераторних секціях і зчепах, якщо це передбачено нормативною документацією, не вимагається. У цьому разі у накладній проставляється відмітка "Секція. Не роз'єднувати".

(Абзац третій пункту 8.3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

8.3.5. Платформи і напіввагони з автомашинами, автопоїздами, автоцистернами та іншими спеціальними ємностями, а також відкритими бронетранспортерами, у які навантажені ВМ, що належать ешелону, при перевезенні у поїзді повинні мати прикриття.

Платформи і напіввагони з танками, самохідними артилерійськими установками, артилерійськими тягачами і критими бронетранспортерами, обладнаними боєкомплектами, які належать ешелону, можуть перевозитися у поїзді без прикриття.

Вагони з провідниками, фахівцями, вартами (нарядами) охорони, виділеними для супроводження і охорони вантажів, можуть ставитися у поїзд як у передній частині, так і за вагонами з ВМ.

Вагони з легкозаймистими рідинами, які входять до військових транспортів, на станції формування ставляться у поїзд за вагонами з ВМ (рахуючи від голови поїзда).

8.3.6. Вагони з ВМ за наявності у перевізних документах відмітки "Прикриття" при постановці в поїзди і проведенні маневрової роботи повинні мати прикриття не менше мінімальних норм наведених у таблиці 7.

(Абзац перший пункту 8.3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

Порожні або навантажені платформи (у тому числі зазначені в таблиці 7), а також транспортери можуть використовуватися для прикриття з постановкою не ближче другого вагона від вагонів з ВМ.

Таблиця 7. Мінімальні норми прикриття в поїздах і при маневрах для вагонів, завантажених вантажами 1 класу небезпеки

(Таблиця 7 підпункту 8.3.6 пункту 8.3 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

8.3.7. У військових ешелонах допускається сумісне перевезення ВМ з іншими небезпечними вантажами, які належать до ешелону, з постановкою між ними прикриття - не менше одного вагона, яке повинно задовольняти вимоги, зазначені в підпунктах 8.3.3 і 8.3.6 цих Правил.

8.3.8. Маневровий локомотив, який подається на станцію для проведення маневрової роботи з вагонами, завантаженими ВМ, обов'язково повинен обладнуватися радіозв'язком, а складач поїздів - мати справну портативну радіостанцію.

8.3.9. Черговий по станції, маневровий диспетчер або черговий по гірці, за необхідності проведення маневрів з вагонами, завантаженими ВМ, мають повідомити про це складача поїздів, а останній - свого помічника і машиніста локомотива порядком і засобами, встановленими місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ (далі - місцева інструкція).

Якщо в перевізних документах на вагони з ВМ або на вагони із складу військового транспорту є відмітка "З гірки не спускати", то маневри з ними повинні провадитися осаджуванням або "зйомом" локомотивом з сторони підгіркового парку з дотриманням норм прикриття з особливою обережністю, без поштовхів і різких зупинок. Швидкість з'єднання вагонів з ВМ при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 3 км/год. Пропуск цих вагонів через сортувальну гірку повинен виконуватися тільки з локомотивом.

(Абзац другий пункту 8.3.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

Після постановки на сортувальні колії ці вагони повинні негайно огороджуватися з сторони гірки або маневрової витяжки двома охоронними гальмовими "башмаками", які укладаються на обидві рейки через 25 м один від одного таким чином, щоб загальна відстань від огороджуваних вагонів з ВМ до гальмового "башмака", який розміщений першим від сортувального пристрою, була не менше 50 м.

Наступні відчепи, що прямують на ці колії, повинні бути зупинені до місця розміщення охоронних гальмових "башмаків" з накопиченням групи, яка складається не менше ніж з 10 вагонів. Нормальний режим розпуску вагонів або їх спрямування при маневрах поштовхами на такі колії може відновлюватися тільки в тому випадку якщо вагони з ВМ (або вагони транспорту) прикриті цією групою вагонів, попередньо з'єднаною з ними. Якщо відстань від вагонів з ВМ або вагонів транспорту до кінця паркової гальмівної позиції з боку гірки або витяжки менше 50 м, то наступні відчепи на ці колії повинні направлятися тільки за допомогою осаджування.

8.3.10. Вагони з ВМ, що не мають у перевізних документах відмітки "З гірки не спускати", допускаються до розпуску із сортувальних гірок і проведення маневрів поштовхами. Швидкість співудару таких вагонів при зчепленні з іншими вагонами не повинна перевищувати 5 км/год.

(Абзац перший пункту 8.3.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

У процесі розпуску черговий по гірці (оператор розпорядчого поста) або гірковий складач повинен інформувати операторів виконавчих постів, регулювальників швидкості руху вагонів, чергових стрілочних постів про відчепи з вагонами, завантаженими ВМ. Усі працівники, які беруть участь у розпуску з гірки таких відчепів, а також при розпуску будь-якого відчепу на колії, де є вагони з ВМ, повинні бути пильними і забезпечувати безпеку розпуску та збереження рухомого складу.

Швидкість насування, а також сила гальмування на гальмових позиціях повинні регулюватися з урахуванням створення необхідних інтервалів між відчепами і додержанням установлених швидкостей при співударі цих вагонів з іншими. Такий же самий порядок і заходи безпеки повинні додержуватися із зазначеними вагонами і при проведенні маневрів поштовхами.

8.3.11. Перед початком проведення маневрів з вагонами, завантаженими ВМ, фахівці і варти, які супроводжують вантаж, а також начальник варти і стрілець воєнізованої охорони залізниці повинні попереджуватися працівником станції про наступні маневри згідно з місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ.

8.3.12. Не допускається передача машиністом керування локомотивом помічнику машиніста при проведенні маневрів з вагонами завантаженими ВМ.

8.3.13. Місця стоянки, порядок закріплення і огородження вагонів з ВМ поза поїздами, крім випадків перебування їх під накопиченням на сортувальних коліях, установлюються технічно-розпорядчим актом станції (далі - ТРА станції) відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів, Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 259, та місцевої інструкції.

Вагони з нарядом охорони або фахівцями відправника (одержувача) ставляться на ту або суміжну колію на відстані не більше 50 м від вагонів з ВМ. Закріплення вагонів на станційних і навантажувально-розвантажувальних коліях провадиться у порядку і за нормами, установленими ТРА станції.

8.3.14. Подача, забирання вагонів з ВМ на під'їзних коліях провадиться, як правило, тепловозами або паровозами на рідкому паливі.

У разі подачі, забирання вагонів паровозами на твердому паливі локомотиви повинні бути обладнані іскрогасильними пристроями і при виконанні цих робіт повинні здійснюватися заходи пожежної безпеки.

(Абзац другий підпункту 8.3.14 пункту 8.3 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

Перед подачею вагонів під навантаження ВМ маневровий диспетчер (черговий по станції) у порядку, установленому місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ, повинен переконатися в тому, що вагони оглянуті і визнані придатними у технічному плані для перевезення таких вантажів.

Вагони з ВМ при подачі (забиранні) на під'їзні колії підприємств і організацій повинні мати прикриття згідно з нормами, установленими у підпункті 8.3.6 цих Правил.

У інструкціях про порядок обслуговування та організацію руху на під'їзних коліях, на яких провадиться робота з вагонами, завантаженими ВМ, повинні визначатися маршрути подачі і забирання таких вагонів, швидкість руху маневрового состава з ними, порядок слідування через переїзди і порядок охорони маршрутів, а також інші заходи, необхідні для забезпечення безпеки залежно від місцевих умов.

(Абзац п'ятий підпункту 8.3.14 пункту 8.3 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

8.3.15. У натурному листі на поїзд, у складі якого є вагони з ВМ, оператор станційного технологічного центру або черговий по станції у графі "Особливі відмітки" проти номера кожного вагона з таким вантажем на підставі перевізних документів має зробити відмітки, встановлені Інструкцією зі складання натурного листа поїзда форми ДУ-1).

8.3.16. Забороняється робити на вагонах з ВМ будь-які помітки і написи крейдою про станції навантаження і вивантаження, а також про характер вантажу.

8.3.17. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження, вивантаження, перевантаження, перестановки вагонів з однієї колії на іншу, а також на інших станціях за переліком, установленим начальником залізниці, на додаток до ТРА станції повинна розроблятися місцева інструкція про порядок роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами класу 1, затверджена начальником залізниці з урахуванням місцевих умов.

У цій інструкції повинні бути висвітлені такі питання:

порядок повідомлення працівників станцій, пунктів технічного обслуговування і комерційного огляду вагонів, локомотивних депо, підрозділів воєнізованої охорони залізниці, спеціалістів, варт, нарядів охорони і команд, які супроводжують і охороняють вантажі, про приймання і відправлення поїздів, проведення маневрів та інших операцій з вагонами, завантаженими ВМ;

порядок приймання, пропуску, підготовки і відправлення поїздів а також проведення маневрової роботи з вагонами, завантаженими ВМ;

порядок документування видачі на маневри локомотивів із справними іскрогасильниками та іскровловлювальними засобами;

порядок вимикання автогальм при проведенні маневрової роботи;

порядок виконання операцій з технічного обслуговування і комерційного огляду поїздів і вагонів, завантажених ВМ;

порядок обліку перебування на станції вагонів з ВМ та їх ідентифікування, при необхідності, з аварійними картками;

заходи безпеки в разі несприятливих погодних умов і ускладнення у роботі (туман, заметіль, злива, ураганний вітер, замети, відмова технічних засобів тощо);

порядок передавання інформації працівникам станції при виникненні аварійних ситуацій та їх дії у цій ситуації;

позначення вагонів з ВМ у нормативних документах та марковання транспортних засобів знаками-табло небезпеки;

подавання команд при проведенні маневрової роботи та інші необхідні відомості;

порядок виконання маневрової роботи з вагонами з ВМ на сортувальних гірках у разі дозволу або заборони розпуску з гірок;

місце відстою вагонів з ВМ, які перебувають поза поїздами або під накопиченням;

порядок видачі письмових нарядів на проведення робіт з ВМ;

виконання вимог охорони праці в разі перелічених робіт;

виконання інших місцевих особливостей, які установлюються залізницями.

8.3.18. Щодо не вказаних у цих Правилах питань формування поїздів і маневрової роботи потрібно керуватися ПТЕ, Інструкцією з руху поїздів та іншими нормативними документами.

8.4. Прямування поїздів, у складі яких є вагони з ВМ

8.4.1. Поїзди, до складу яких включені вагони з ВМ, на всьому шляху повинні перебувати під постійним контролем поїзного диспетчера, чергових по станції, а поїзди з вантажами Міноборони, МВС, СБУ - також ЗКУ, ВСП МВС, які мають вживати заходів щодо забазпечення своєчасного і безпечного прямування таких поїздів.

Про всі затримки й аварійні ситуації з такими поїздами поїзний диспетчер повинен помідомляти чергового по дирекції залізничних перевезень і разом з ним негайно вживати заходів до якнайшвидшої ліквідації наслідків і просування затриманих поїздів.

Черговий по дирекції залізничних перевезень повідомляє про те, що трапилося, начальника дирекції, змінного заступника начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці, ЗКУ і ВСП МВС (щодо вантажів Міноборони, МВС, СБУ).

8.4.2. При подачі під поїзди з ВМ локомотивів на твердому паливі черговий по депо провадить особливо ретельну перевірку справності іскрогасильних приладів, а також наявність засобів пожежогасіння, про що робиться відмітка у журналі форми ТУ-152.

8.4.3. Машиніст поїзного локомотива після одержання перевізних документів до відправлення поїзда із станції повинен переконатися за натурним листом про наявність і розміщення вагонів з ВМ у складі поїзда. При супроводі поїзда складачем поїздів він повинен повідомити машиніста про наявність таких вагонів у поїзді за даними натурного листа.

Про наявність вагонів з ВМ у складі поїзда черговий по станції формування (підготовки до відправлення) поїзда повинен завчасно повідомити поїзного диспетчера.

8.4.4. За наявності в поїзді вагонів з ВМ до номера поїзда додаються букви "ВМ". Номер поїзда з указаними буквами повинен проставлятися у журналі руху поїздів, на графіку виконаного руху у поїзного диспетчера, у письмових дозволах та попередженнях, які видаються машиністу локомотива, у натурних листах та інших документах, пов'язаних з прийманням та відправленням поїздів.

При передачі повідомлень на сусідню станцію поїзному диспетчеру про такі поїзди черговий по станції повинен також назвати номер поїзда з додаванням слів "з вибуховим матеріалом".

8.4.5. Перед відправленням з дільничних і сортувальних станцій поїзда, у складі якого є вагони з ВМ, поїзний диспетчер повинен повідомити про це станції на шляху прямування і диспетчерів сусідніх диспетчерських дільниць реєстрованим диспетчерським наказом.

8.4.6. Про очікуване прибуття поїзда черговий по станції повинен повідомити працівників пункту технічного обслуговування, комерційного огляду, воєнізованої охорони залізниці та інших працівників, на яких покладається обробка поїзда і вагонів з ВМ під час перебування поїзда на станції згідно з порядком, передбаченим у підпункті 8.3.17 цих Правил.

Забороняється передавати повідомлення про поїзди і вагони з ВМ особам, які не беруть участі в обслуговуванні таких вагонів і поїздів.

8.4.7. Поїзди, у складі яких є вагони з ВМ, повинні прийматися на спеціально виділені колії, зазначені у ТРА станції.

8.4.8. Не допускається залишати поїзди з ВМ без локомотивів на проміжних станціях. У виняткових випадках поїзди з ВМ дозволяється тимчасово залишати на проміжній станції без локомотива за рішенням начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці), який має вжити необхідних заходів до прискорення відправлення його за призначенням. За наявності в поїзді вагонів з ВМ, які належать Міноборони, можливість залишення його без локомотива на проміжній станції повинна погоджуватися з ЗКУ, а за наявності вагонів з ВМ, які належать МВС і СБУ, - з ВСП МВС.

У разі наявності вагонів з ВМ, які належать іншим міністерствам, відомствам, організаціям, що охороняються вартами внутрішніх військ МВС, погодження провадиться з ВСП МВС.

У разі наявності в поїзді ВМ, що охороняються воєнізованою охороною залізниці, поїзний диспетчер повідомляє про це начальника найближчого підрозділу (варти) воєнізованої охорони, на дільниці якого розміщена станція.

8.4.9. Порядок пропуску транзитних поїздів, у яких є вагони з ВМ, в обхід важливих залізничних вузлів, які мають такі обходи, встановлюється Укрзалізницею.

8.4.10. Першочергові заходи і порядок дії при ліквідації аварійних ситуацій з ВМ у процесі перевезення їх залізницями встановлюються Правилами безпеки.

8.5. Технічне обслуговування, усунення несправностей та ремонт вагонів з ВМ на шляху прямування

8.5.1. У разі пред'явлення до технічного обслуговування поїздів (вагонів) з ВМ повинні виконуватися вимоги місцевої інструкції, передбаченої у підпункті 8.3.17 цих Правил.

Працівники пункту технічного обслуговування не повинні розпочинати будь-який ремонт вагонів у складі поїздів з ВМ до одержання даних про номери вагонів з такими вантажами і одержання дозволу від начальника варти (наряду), що супроводжує вантаж.

Облік пред'явлених до технічного обслуговування поїздів (вагонів) з ВМ провадиться за окремою книгою ВУ-14. Про результати огляду цих поїздів (вагонів) працівники пункту технічного обслуговування повинні зробити в указаній книзі відповідні помітки і засвідчити їх своїм підписом.

8.5.2. Роз'єднання вагонів в ешелонах (транспорті) на шляху перевезення не дозволяється.

У разі виявлення зміщення або порушення кріплення вантажу, інших комерційних або технічних несправностей вагонів (у тому числі вагонів з ВМ) ешелон (транспорт) затримується для їх усунення або заміни несправних вагонів на справні. Залежно від характеру несправностей, умов і обсягів робіт вони можуть провадитися з відчепленням вагонів і подальшою подачею на окремі спеціалізовані з цією метою колії або без відчеплення від поїзда.

8.5.3. Про випадок затримки ешелону (транспорту) черговий по станції (начальник станції) повинен повідомити чергового по дирекції залізничних перевезень, а останній - ЗКУ або ВСП МВС.

8.5.4. Перевантаження вантажу, що перевозиться в ешелоні, з несправних вагонів у справні провадиться особовим складом ешелону а вантажу, що перевозиться у складі військового транспорту, за винятком вагонів, що входять до складу секцій спеціального рухомого складу (схем), - силами і засобами залізниці під керівництвом і в присутності фахівця, який супроводжує військовий транспорт, а за його відсутності - під керівництвом і в присутності фахівця, викликаного ЗКУ, а вантажів МВС і СБУ - ВСП МВС або начальником станції.

(Абзац перший підпункту 8.5.4 пункту 8.5 глави 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

Перевантаження провадиться у присутності відповідального представника залізничної станції, уповноваженого наказом начальника станції.

Фахівці мають проінструктувати причетних працівників залізниці щодо Правил проведення робіт з вивантаження, навантаження (перевантаження) і кріплення ВМ, а також про заходи особистої безпеки в разі виконання цих робіт.

Відправник (одержувач), одержавши повідомлення від начальника станції, ЗКУ, а щодо вантажів МВС і СБУ - від ВСП МВС, зобов'язаний забезпечити негайний виїзд зазначеного фахівця.

8.5.5. Начальники гарнізонів мають за заявками ЗКУ, начальників станцій виділяти фахівців і, у разі потреби, виділяти особовий склад розташованих поблизу військових частин для виконання вантажних робіт, забезпечивши їх відповідними грошовими коштами, ураховуючи проїзд, незалежно від виділеного ліміту на зазначені цілі. За вантажами МВС і Служби безпеки командири військових частин відповідно МВС і СБУ виділяють фахівців і особовий склад за заявками ВСП МВС.

8.5.6. Секції спеціального рухомого складу для перевезення ВМ, а також криті вагони, платформи та інші вагони, сформовані за визначеними технологічними схемами, роз'єднувати при перевезенні без дозволу фахівців, які супроводжують вантаж, або начальника військової варти забороняється. У разі пред'явлення до перевезення ВМ у таких секціях (схемах) відправник у накладній повинен поставити відмітку згідно з підпунктом 8.3.4 цих Правил.

(Абзац перший пункту 8.5.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

У разі необхідності відчіпного ремонту вагонів, які входять до складу секцій спеціального рухомого складу для перевезення ВМ, а також спеціально сформованих схем такі вагони можуть бути відчеплені від секції (схеми) і подані на ремонтні колії тільки з дозволу і під наглядом фахівця, начальника варти, які супроводжують вантаж. У цьому разі весь склад секції (схеми), у якій виявлений вагон, який потребує відчепного ремонту, затримується.

Відремонтовані вагони повинні включатися у відповідне місце секції (схеми). Якщо порожній вагон секції (схеми) через технічну несправність не може прямувати до станції призначення, за заявкою фахівців або начальника варти, які супроводжують вантаж, він може бути відчеплений від секції (схеми) і відправлений за новим призначенням з відповідним оформленням перевізних документів.

У всіх зазначених випадках затримані вагони військового транспорту, секції спеціального рухомого складу (схеми), а також групи вагонів з ВМ у супроводі воєнізованої охорони залізниці, військової варти або фахівців відправника (одержувача) установлюються на колії, передбачені ТРА станції для стоянки вагонів з ВМ, відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів.

8.5.7. Відчеплення на станціях окремих вагонів з ВМ з технічними і комерційними несправностями від груп вагонів, які охороняються воєнізованою охороною залізниці, допускається тільки в разі, коли забезпечується охорона відчеплених вагонів. Начальник станції повинен викликати додатковий наряд воєнізованої охорони і після його прибуття відправити справні вагони відчепленої групи за призначенням.

8.5.8. Після закінчення ремонту або перевантаження вантажу вагони включаються у поїзди затриманого ешелону і відправляються за призначенням.

8.5.9. Коли перевантаження вантажу неможливе, а ремонт несправних вагонів може викликати тривалу затримку ешелону, групи вагонів, ці вагони за погодженням із ЗКУ або начальником ешелону ВСП МВС відчіплюються від ешелону і після ремонту направляються за місцем призначення найближчим поїздом.

Для охорони відчеплених вагонів начальник ешелону призначає з особового складу варту, яку забезпечує всім необхідним за відповідними діючими нормами, а залізниця для його розміщення надає обладнаний критий вагон.

Військовий транспорт або ешелон, який прямує тільки під охороною варти, у цьому разі затримується у повному складі.

8.5.10. Можливість і засоби ремонту кузова вагона з ВМ, який супроводжується фахівцями відправника (одержувача), визначається цими фахівцями, про що вони повинні письмово повідомити керівника робіт з ремонту вагонів.

8.5.11. У разі необхідності заміни колісних пар і викочування візків у навантаженого вагона повинно забезпечуватися плавне піднімання кузова вагона, а при підніманні одного боку вагона висота піднімання, вимірювана біля буферного бруса, не повинна перевищувати 650 мм від початкового положення.

8.5.12. Технічне обслуговування, усунення несправностей і ремонт вагонів з ВМ повинні провадитися з додержанням умов і заходів пожежної безпеки.

8.6. Особливості перевезення ВМ у військових ешелонах та транспортах

8.6.1. Рід рухомого складу для перевезення ВМ у складі військового ешелону (транспорту) установлюється військовою частиною - відправником.

ВМ та інші небезпечні вантажі у складі військових ешелонів можуть перевозитися на відкритому рухомому складі у танках, самохідних артилерійських установках, артилерійських тягачах, бронетранспортерах, автоцистернах, спеціальних контейнерах і ємностях, у кузовах автомашин і гальмівних причіпах, а також в автопоїздах на транспортних візках і напівпричепах при розміщенні всього автопоїзда на одній одиниці рухомого складу.

Перевезення зазначених вантажів в окремих вагонах, у кузовах автомашин і гальмівних причіпах, автопоїздах на транспортних візках і напівпричепах допускається за умови упакування вантажів відповідно до вимог технічної документації на вантаж.

Розміщення озброєння, військової техніки і транспортних машин з ВМ або іншими небезпечними вантажами над зчепом вагонів забороняється.

8.6.2. Розміщення і кріплення техніки з ВМ, яка перевозиться у складі військового ешелону, повинні провадитися відповідно до вимог нормативної документації з урахуванням максимального використання вантажопідйомності і місткості вагонів. Перевезення техніки з ВМ, спосіб розміщення і кріплення якої не передбачені нормативною документацією, повинно провадитися за кресленнями, розробленими відповідно до вимог правил розміщення та кріплення вантажів.

Креслення і пояснювальна записка із розрахунками повинні бути погоджені із відповідною службою залізниці.

Начальник станції особисто перевіряє відповідність розміщення і кріплення вантажу зазначеним кресленням. Таку перевірку може виконати також інший працівник станції, персонально виділений і затверджений наказом начальника дирекції.

При навантаженні, вивантаженні ВМ, які належать військовим ешелонам, організація навантажувально-розвантажувальних робіт і охорони вантажів покладається на начальника ешелону.

8.6.3. Оформлення перевізних документів на військовий ешелон (транспорт) провадиться одночасно з навантаженням. При заповненні накладної на групу вагонів у графі "Особливі відмітки" начальник ешелону (транспорту) проставляє проти кожного вагона з ВМ відмітку "ВМ", а на лицевому боці - відмітки, передбачені підпунктом 5.5.4. в) цих Правил.

(Пункт 8.6.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

8.6.4. Формування військового ешелону (транспорту) здійснюється з дотриманням вимог підпунктів 8.3.5 - 8.3.7 цих Правил.

Вагони, які завантажені танками, бронетранспортерами та іншою закритою бойовою технікою, у яких розміщені ВМ як боєкомплект, прикриття не потребують.

Не дозволяється причеплення до військового людського поїзда вагонів з ВМ, негабаритними, радіоактивними вантажами, цистерн з кислотами, зрідженими газами, легкозаймистими рідинами, а також цистерн з-під зріджених газів, які не належать до ешелону.

Розміщення військових варт і фахівців, які супроводжують ВМ при перевезенні у складі військового ешелону, провадиться за наказом начальника цього ешелону.

8.6.5. Попередження начальника ешелону (варти), чергового по ешелону щодо проведення маневрових робіт з вагонами, які зайняті особовим складом ешелонів і вартами військових транспортів, а також про маневрову роботу, приймання і відправлення поїздів суміжними коліями здійснюється працівниками станції у порядку, установленому місцевою інструкцією згідно з підпунктом 8.3.17 цих Правил.

8.6.6. У разі перевезення ВМ у військових ешелонах і транспорті необхідно керуватися положеннями цього розділу, а також іншими нормативними документами.

8.6.7. Начальник ешелону (відправник військового транспорту) несе відповідальність за наслідки, що виникли через неправильне розміщення і кріплення озброєння і військової техніки з ВМ у військовому ешелоні (транспорті).

8.7. Протипожежні заходи при перевезенні ВМ

8.7.1. Місця на станціях, спеціально виділені для навантаження вивантаження і перевантаження ВМ, забезпечуються відправником/ одержувачем необхідними засобами пожежогасіння залежно від властивостей ВМ, з якими виконуються вантажні операції, відповідно до аварійної картки. Засоби пожежогасіння повинні бути завчасно підготовлені і доставлені на місце навантаження (вивантаження) ВМ відправником/одержувачем.

Норми засобів пожежогасіння і пожежного інструменту, необхідні для забезпечення місць навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ, затверджуються начальником залізниці разом з ЗКУ залежно від обсягів навантаження, вивантаження і перевантаження таких вантажів для кожного пункту.

Військові ешелони забезпечуються відправниками засобами пожежогасіння за нормами, установлюваними Міноборони за узгодженням з МВС і Укрзалізницею.

8.7.2. У разі проведення робіт з вагонами, завантаженими ВМ (технічне обслуговування і ремонт вагонів, вантажно-розвантажувальні та маневрові роботи), забороняється:

користуватися для освітлення відкритим вогнем (факелами, ґнотами тощо), а також гасовими і свічковими ліхтарями; для цього дозволяється використовувати тільки справні акумуляторні або батарейні електричні ліхтарі;

провадити роботи з ремонту й обслуговування з використанням факелів, які горять, кінців, жаровень, газового й електричного зварювання;

палити ближче 100 м від місця навантаження, вивантаження, перевантаження ВМ;

застосовувати електричні акумулятори або батарейні ліхтарі всередині вагона з ВМ.

Керівник вантажно-розвантажувальних робіт не повинен допускати до робіт з ВМ осіб, які мають при собі сірники, запальнички та інші речі для паління.

8.7.3. Перед навантаженням (вивантаженням) ВМ на станції її відповідальний працівник і керівник навантаження (вивантаження) має передбачити порядок розосередження майна, швидке прибирання вагонів і відведення автомобілів з ВМ у разі виникнення пожежі і загрози вибуху на безпечну відстань.

Порядок перевезення вантажних автомобілів з ВМ у межах станції і подача їх до місця навантаження (вивантаження) регулюються відповідальним представником відправника (одержувача).

Автомобілі, що очікують навантаження і вивантаження, не можуть залишатися навіть на короткий час без нагляду водіїв; автомобілі повинні бути віддалені на відстань не менше 25 м від місць навантаження (вивантаження); двигуни мають бути вимкнені.

Скупчення людей і великих партій вантажів біля рухомого складу з ВМ, а також допуск сторонніх осіб на місця навантаження і вивантаження цих вантажів забороняється.

8.7.4. Автомобілі, які використовуються для навантаження, вивантаження, перевантаження ВМ, мають бути справними і відповідати вимогам безпеки, які передбачені Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Автомобілі й автонавантажувачі, які працюють на рідкому паливі, повинні бути забезпечені вогнегасниками й обладнані іскрогасниками; над глушниками обладнується спеціальний щит.

Несправні автомобілі й автонавантажувачі (без іскрогасників, з викидами іскор з глушника, з установкою запалювання на розрив шляхом утворення іскор на зовнішніх частинах свічок, з протіканням бензобака і бензопроводу, з незакріпленими деталями тощо) до перевезення вантажів і до вантажно-розвантажувальних робіт не допускаються.

Крани на автомобільному ходу, що використовуються для вантажно-розвантажувальних робіт з такими вантажами, повинні мати на викидних трубах надійні іскрогасники, а електрокрани - надійне заземлення.

8.7.5. На тепловозах і електровозах має бути протипожежне обладнання за нормами, установленими Укрзалізницею.

Паровоз на твердому або рідкому паливі, який подається у поїзд у складі якого є вагони з ВМ, забезпечується, крім загальної норми протипожежного обладнання, двома пінними або порошковими вогнегасниками місткістю не менше 10 л.

Маневрові локомотиви, які здійснюють роботу з ВМ, повинні мати справні іскрогасні пристрої.

На пожежну охорону залізниць покладається контроль за наявністю і справним станом засобів пожежогасіння, пожежного інструмента й обладнання на локомотивах та на місцях виконання вантажних робіт з ВМ на станціях.

9. Організація перевезення радіоактивних матеріалів

9.1. Загальні положення

9.1.1. Перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється відповідно до нормативних документів, зазначених у підпункті 1.5.1 цих Правил.

9.1.2. Радіаційний контроль при перевезенні здійснюється відправником - при підготовці вантажу до навантаження і перевезення; одержувачем - при вивантаженні вантажу.

Санепідстанції залізниць здійснюють у встановленому порядку нагляд за дотриманням радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів.

9.1.3. Беспосередню відповідальність за безпеку перевезення радіоактивних матеріалів несе відправник відповідно до чинного законодавства.

9.1.4. Конструкція пакувального комплекту повинна забезпечувати стійкість комплекту при перевезенні, надійне і відповідне закріплення його на рухомому складі, навантаження на підлогу вагона має бути не більше 2200 кгс/кв.м (2,2 тс/кв.м), а універсального контейнера - не більше 1000 кгс/кв.м (1 тс/кв.м).

9.1.5. Перед відправленням відправник повинен виміряти рівень випромінювання на поверхнях упаковки та на відстані 1 м від поверхонь упаковки (транспортний індекс) і за цими показниками визначити категорію упаковки відповідно до таблиці 7.3 додатка 1 до цих Правил.

9.1.6. У разі виникнення аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів необхідно керуватися заходами, розробленими відправником відповідно до Положення щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 07.04.2005 N 38, зареєстрованого в Мін'юсті 22.04.2005 за N 431/10711, які включені до перевізних документів згідно з підпунктом 5.5.3 цих Правил. Крім цього, необхідно керуватися особливостями ліквідації наслідків аварійної ситуації відповідно до положень пункту 1.9 цих Правил.

9.2. Приймання до перевезення радіоактивних матеріалів

9.2.1. Залежно від кількості, маси упаковок та транспортних пакетів і транспортного індексу перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснюватися вагонними відправками в критих або відкритих вагонах (без гальмових площадок), в універсальних контейнерах залізниці або відправників (одержувачів), у спеціалізованих контейнерах відправників (одержувачів), а також вантажобагажем у поштовобагажних і пасажирських поїздах.

9.2.2. Для постійного перевезення упаковок з радіоактивними матеріалами можуть бути використані спеціально обладнані вагони, які належать відправникам або одержувачам.

9.2.3. Перевезення упаковок з короткоживучими нуклідами (період піврозпаду до 15 діб) або таких, які вимагають дотримання певного температурного режиму, вантажними поїздами не допускається.

9.2.4. Будь-яка упаковка або транспортний пакет, що має транспортний індекс більший 10, або вантаж, що має індекс безпеки з критичності більший 50, перевозяться лише на умовах виняткового використання.

Рівень випромінювання для вантажів, що перевозяться на умовах виняткового використання, не повинен перевищувати:

а) 10 мЗв/год у будь-якій точці на зовнішній поверхні будь-якої упаковки або пакувального комплекту і лише може перевищувати 2 мЗв/год за умови, що:

вагон обладнаний огородженням, що за звичайних умов перешкоджає доступу сторонніх осіб усередину огородженого простору;

ужито заходів, спрямованих на закріплення упаковок або транспортних пакетів таким чином, щоб їхнє положення всередині вагона або контейнера під час перевезення за звичайних умов залишалося незмінним;

не проводиться жодних навантажувально-розвантажувальних операцій під час перевезення;

б) 2 мЗв/год у будь-якій точці на зовнішній поверхні вагона, включаючи верхню і нижню поверхню, або в разі відкритого вагона - у будь-якій точці вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі вагона, на верхній поверхні вантажу і нижній зовнішній поверхні вагона;

в) 0,1 мЗв/год у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, утворених зовнішніми боковими поверхнями вагона, або, якщо вантаж перевозиться у відкритому вагоні, - у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі вагона.

9.2.5. Вагони, повністю завантажені упаковками з радіоактивними матеріалами, не повинні включатися у поїзд поруч з пасажирськими вагонами, з вантажними вагонами з людьми, з вагонами які мають гальмівну площадку або завантаженими вибухонебезпечними легкозаймистими вантажами або газами.

Контейнери з радіоактивними матеріалами перевозяться у вагонах без сортування під час перевезення. Такі контейнери встановлюються у середній частині вагона, який не має гальмівної площадки.

9.2.6. Під час приймання упаковок або пакувальних комплектів з радіоактивним матеріалом органи санітарного нагляду на залізниці можуть зробити контрольну дозиметричну перевірку і при виявленні невідповідності одержаних результатів з даними супровідних документів залізниця має право відмовити в прийманні вантажів до перевезення.

Виявлені порушення оформляються актами загальної форми. Копії актів направляються до відповідних компетентних органів, а також відправнику.

9.2.7. Завезення радіоактивних вантажів провадиться: на станції, де є спеціальні склади для їх зберігання, за 24 години до відправлення; на станції, де упаковки з радіоактивними матеріалами зберігаються на загальних складах, за 6 годин до відправлення в денний час і за 12 годин при відправленні з 9 до 11 години наступного дня.

Навантаження-розвантаження упаковок або пакувальних комплектів III транспортної категорії, які перевозяться на умовах "виняткового використання", повинні провадитися тільки навантажувально-розвантажувальними механізмами і тільки силами відправників-одержувачів.

9.2.8. Про наявність у складі поїзда вагонів з радіоактивними матеріалами в натурному листі проставляється відмітка "Радіоактивно".

9.2.9. Відправник зобов'язаний у день здавання вантажу до перевезення повідомити одержувача про відправлення на його адресу радіоактивних матеріалів із зазначенням таких даних: найменування вантажу, кількість місць, маса упаковок або пакувальних комплектів дата відправлення, номер відправки і вагона (контейнера).

9.2.10. Одержувач має відстежувати надходження відправлених на його адресу вантажів і, у разі їх неприбуття у встановлені терміни, пред'явити залізниці вимоги щодо розшуку і доставки. Станція призначення повинна повідомити про те, що сталося, органам внутрішніх справ і санітарного нагляду на транспорті, відправнику і забезпечити розшук вантажів за заявою одержувача з доданням відповідних документів; у разі відсутності в одержувача зазначених документів - за повідомленням відправника.

9.2.11. Станція призначення після прибуття вантажу повинна негайно повідомити одержувача. Останній зобов'язаний протягом 12 годин з моменту прибуття вивезти їх зі станції незалежно від стану упаковок або пакувальних комплектів. У разі несвоєчасного одержання одержувачем вантажів у пунктах призначення і затримки їх вивезення залізниця повинна звернутися до органів внутрішніх справ на транспорті для вжиття заходів щодо примусового їх вивезення одержувачем.

9.2.12. Якщо одержувача, зазначеного в накладній, не виявиться на станції призначення, то відправник протягом однієї доби після одержання від залізниці відповідного повідомлення зобов'язаний вирішити питання щодо повернення вантажу.

9.2.13. У разі виявлення порушення пломби упаковок або пакувальних комплектів чи їх пошкодження складається акт загальної форми без розкриття і перевірки місткості та негайно повідомляються відправник, органи санітарного нагляду і Міністерства внутрішніх справ України. Доступ до таких упаковок або пакувальних комплектів повинен бути обмежений. Фахівці повинні якомога швидше оцінити ступінь радіаційного забруднення та рівень випромінювання. У цьому випадку контролю повинні підлягати упаковки або пакувальні комплекти, транспортний засіб, прилеглі зони навантаження (розвантаження). У разі небхідності мають бути вжиті заходи для захисту людей, майна, навколишнього середовища відповідно до аварійних планів, затверджених в установленому порядку.

9.2.14. Після вивантаження з вагона чи універсальних контейнерів радіоактивних матеріалів одержувач зобов'язаний провести радіометричну перевірку вагонів і контейнерів (не повинно бути нефіксованого забруднення радіоактивними речовинами) і зняти з них знаки радіаційної небезпеки.

Про відсутність нефіксованого забруднення та дезактивації вагонів і контейнерів до встановленої норми (не більше 5 мкЗв/год) одержувач повинен видати станції довідку, засвідчену органами санітарного нагляду. До моменту видачі довідки вагони та контейнери залишаються у користуванні в одержувача.

Дезактивація вагонів виконується силами і засобами одержувача під контролем представників органів санітарного нагляду на залізничному транспорті.

Витрати, пов'язані з дезактивацією вагонів та їх затримкою з цієї причини, пред'являються одержувачем у встановленому порядку організації, з вини якої відбулося забруднення.

9.2.15. Вагони й обладнання, що регулярно використовуються для перевезення радіоактивних матеріалів, повинні періодично перевірятися з метою визначення рівня їх забруднення. Частота проведення таких перевірок залежить від вірогідності забруднення й обсягів перевезення радіоактивних матеріалів.

9.3. Перевезення радіактивних матеріалів пасажирськими поїздами

9.3.1. Кількість упаковок або транспортних пакетів I категорії, які одночасно перевозяться у багажному вагоні, не обмежується. Перевезення здійснюється без перевантаження на шляху прямування.

9.3.2. Дрібні партії упаковок II і III категорій або пакувальних комплектів можуть прийматися до перевезення вантажобагажем, якщо:

загальна кількість упаковок II і III категорій або пакувальних комплектів така, що сума транспортних індексів не перевищує 10;

максимальна маса однієї упаковки або пакувального комплекта не більше ніж 165 кг при навантаженні і вивантаженні засобами відправника й одержувача механізованим способом і не більше ніж 50 кг при ручному навантаженні;

мінімальна маса брутто однієї упаковки 10 кг, а розмір не менше ніж 0,2 х 0,2 х 0,2 м.

Відправки, які мають упаковки або пакувальні комплекти масою більше 50 кг, приймаються лише за умови, що на станції призначення поїзд згідно з розкладом має стоянку не менше 5 хв.

9.3.3. Одержувач зобов'язаний з'явитися на станцію за вантажобагажем, який прибув на його адресу, завчасно до прибуття пасажирського поїзда.

У разі неявки одержувача вантажобагаж вивантажується з багажного вагона в багажну комору. Одночасно начальник станції вживає заходів згідно з підпунктом 9.2.12 цих Правил.

9.4. Укладання, розділення (відділення) радіоактивних матеріалів під час перевезення і транзитного зберігання

9.4.1. Упаковки або транспортні пакети повинні відділятися:

від персоналу в робочих зонах постійного перебування на відстані, розрахованій з використанням дозового критерію 5 мЗв на рік;

б) від членів критичної групи населення у місцях загального доступу на відстані, розрахованій з використанням дозового критерію 1 мЗв на рік;

в) на достатній відстані від непроявлених фотографічних плівок; ця відстань визначається з розрахунку, що радіоактивне опромінення непроявлених фотографічних плівок у зв'язку з перевезенням радіоактивного матеріалу повинно бути обмежене рівнем 0,1 мЗв на партію вантажу таких плівок.

Упаковки або транспортні пакети II та III категорій не дозволяється перевозити у відділеннях вагонів разом з людьми, за винятком відділень, призначених для осіб, що супроводжують такі упаковки.

9.4.2. Укладання вантажів під час перевезення і транзитного зберігання

Упаковка або транспортний пакет за умови, що середній тепловий потік біля поверхні не перевищує 15 Вт/кв.м, а вантаж, що безпосередньо оточує їх, не перебуває в мішках або пакетах, може перевозитися серед упакованого генерального вантажу без дотримання особливих положень щодо укладення, крім випадків, коли компетентним органом у сертифікаті про затвердження конструкції може бути обумовлена особлива вимога.

Розміщення контейнерів, накопичення упаковок, транспортних пакетів повинні контролюватися таким чином:

а) за винятком випадків виняткового використання, загальна кількість упаковок, транспортних пакетів та контейнерів у вагоні повинна обмежуватися таким чином, щоб сума транспортних індексів у вагоні не перевищувала 50; для радіоактивних матеріалів з низькою питомою активністю (LSA-I) не встановлюються обмеження щодо суми транспортних індексів;

б) рівень випромінювання за звичайних умов перевезення не повинен перевищувати в будь-якій точці на зовнішній поверхні вагона 2 мЗв/год і 0,1 мЗв/год на відстані 2 м від нього;

в) сума індексів безпеки з критичності в контейнері або вагоні не повинна перевищувати 50, а в умовах виняткового використання 100;

г) при перевезенні в умовах виняткового використання не встановлюються обмеження щодо суми транспортних індексів на один вагон.

9.4.3. Відокремлення упаковок та транспортних пакетів, що містять подільні матеріали, під час перевезення і транзитного зберігання

Будь-яка група упаковок, транспортних пакетів і контейнерів, у яких містяться подільні матеріали і які водночас перебувають на транзитному зберіганні в будь-якій одній зоні зберігання, повинна бути обмежена таким чином, щоб загальна сума індексів безпеки з критичності групи не перевищувала величину 50. Кожна група повинна зберігатися таким чином, щоб забезпечувалася мінімальна відстань 6 м до інших груп упаковок та транспортних пакетів.

Якщо загальна сума індексів безпеки з критичності у вагоні або контейнері є більшою ніж 50, то зберігання повинно організовуватися таким чином, щоб для інших груп упаковок, транспортних пакетів або контейнерів, що містять подільні матеріали, або інших вагонів з радіоактивними матеріалами забезпечувалася мінімальна відстань 6 м.

10. Додаткові положення, які застосовуються
до окремих категорій вантажів

10.1. Мінімальні норми прикриття

При формуванні поїздів і проведенні маневрової роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами, необхідно дотримуватися норм, указаних у колонці 19 додатка 2 до цих Правил, та підпункту 8.3.6 цих Правил щодо прикриття (відокремлення) вагонів від локомотивів і вагонів з людьми.

Прикриттям можуть слугувати вагони з безпечними вантажами або порожні вагони і цистерни з-під безпечних вантажів.

10.2. Умови розпуску із сортувальної гірки

Вимоги безпеки при маневровій роботі і розпуску вагонів з сортувальної гірки вказані в колонці 20 додатка 2 до цих Правил.

Якщо в перевізних документах на вагони зазначено "З гірки не спускати" (код М1 у колонці 20 додатка 2 до цих Правил), то маневри з цими вагонами повинні провадитися осаджуванням або "зйомом" локомотивом з сторони підгіркового парку з дотриманням норм прикриття з особливою обережністю, без поштовхів і різких зупинок. Швидкість з'єднання вагонів при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 3 км/год. Пропуск цих вагонів через сортувальну гірку повинен виконуватися тільки з локомотивом.

(Абзац третій пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

Відмітка у перевізних документах "З гірки спускати обережно" (код М2) означає, що вагони допускається розпускати із сортувальної гірки за умови виключення співударів вагонів з вагонами, що перебувають на сортувальних коліях, та подальшим проведенням маневрів поштовхами. Швидкість з'єднання вагонів при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 5 км/год.

(Абзац четвертий пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

При перевезенні вантажів у тарі з скла, порцеляни та фарфору у перевізних документах проставляється код М2.

(Абзац п'ятий пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)

10.3. Очищення транспортних засобів після вивантаження

10.3.1. Після вивантаження небезпечних вантажів із контейнерів та вагонів парку залізниць одержувачі мають зібрати і винести з них залишки вантажів, які перевозилися, сміття, залишки кріплення з дотриманням заходів безпеки, у разі потреби їх промити та провести дезактивацію (дегазацію), зняти знаки небезпеки з вагонів та контейнерів.

Власні вагони або контейнери, в яких перевозилися небезпечні вантажі навалом/насипом та які не використовуються для перевезення такого ж самого вантажу, повинні повністю бути очищені. Якщо очищення вагонів та контейнерів на станції вивантаження не провадилося, перевезення їх у порожньому стані здійснюється на умовах вантажу, що перевозився до вивантаження.

10.3.2. Після вивантаження з вагонів та універсальних контейнерів загального парку небезпечних вантажів, які мають знаки небезпеки 6.1, 6.2, 8, а також паковань з вантажами за номером ООН 3245 (Мікроорганізми генетично змінені), з метою попередження отруєння людей, тварин і забруднення вантажів одержувач зобов'язаний своїми силами і засобами старанно очистити вагони та надати залізниці завірену довідку (яка зберігається у справах станції) про те, що при вивантаженні вантажу з вагона або контейнера витоку, розсипання або специфічного запаху не було. Одержувач несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в довідці.

У разі витоку, розливу, розсипу, залишків вантажу або специфічного запаху після вивантаження з вагонів або контейнерів відправник повинен знешкодити їх екологічно безпечними методами та промити гарячою водою у разі потреби. Контроль за промиванням і знешкодженням вагонів та контейнерів після вивантаження отруйних і їдких речовин покладається на органи санітарного нагляду на залізничному транспорті і здійснюється одержувачем, відповідальним за промивання і знешкодження вагонів.

Після проведення контролю щодо промивання та знешкодження вагона одержувач зобов'язаний видати станції спеціальну довідку, завірену представником органів санітарного нагляду про можливість перевезення в них людей, тварин, фуражу, продовольчих та інших вантажів. Довідка зберігається у справах станції. Без довідки про знешкодження і промивання вагони станцією не приймаються.

10.4. Спеціальні положення щодо завантаження, розвантаження, обробки

Якщо в колонці 15 додатка 2 до цих Правил наводиться код, який починається з літер "СW", то застосовуються спеціальні положення щодо вантажних операцій та обробки вантажу, наведені в додатку 10 до цих Правил.

Директор Департаменту залізничного транспорту М. Макаренко

Додаток 1
до пункту 2.1 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Показники та критерії
класифікації небезпечних вантажів відповідно до
ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація"

Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація" (Додаток 1) (зі змінами від 05.11.2014 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009; Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Додаток 2
до підпункту 2.7.1 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Перелік
небезпечних вантажів за номерами ООН

Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН (Додаток 2) (зі змінами від 25.04.2017 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011, N 177 від 21.03.2012; N 565 від 05.11.2014, N 156 від 25.04.2017)

Додаток 3
до підпункту 2.7.1 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Алфавітний перелік
небезпечних вантажів

Алфавітний перелік небезпечних вантажів (Додаток 3) (зі змінами від 25.04.2017 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014, N 156 від 25.04.2017)

Додаток 4
до підпункту 2.7.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Характеристика
нового небезпечного вантажу з метою
його класифікації або рекласифікації

Характеристика нового небезпечного вантажу з метою його класифікації або рекласифікації (Додаток 4) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 5
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 6)

Ідентифікаційні номери
небезпеки

Ідентифікаційний номер небезпеки для речовин класів 2-9 складається з двох або трьох цифр.

Цифри вказують на такі види небезпеки:

2 - виділення газу в результаті тиску або хімічної реакції;

3 - займистість рідких речовин (парів) і газів або рідин, що самонагріваються;

4 - займистість твердих речовин або твердих речовин, що самонагріваються;

5 - окиснювальна дія (ефект інтенсифікації горіння);

6 - токсичність або небезпека інфікування;

7 - радіоактивність;

8 - корозійна дія;

9 - небезпека спонтанної бурхливої реакції.

Подвоєння цифри свідчить про посилення відповідного виду небезпеки.

Якщо для зазначення небезпеки, яка властива речовині, достатньо однієї цифри, то після цієї цифри додається нуль.

Однак, особливого значення набувають такі комбінації цифр: 22, 323, 333, 362, 382, 423, 432, 44, 446, 462, 482, 539, 606, 623, 642, 823, 842, 90 і 99.

Якщо перед ідентифікаційним номером небезпеки стоїть літера "Х", то це означає, що дана речовина небезпечним чином реагує з водою. Щодо таких речовин воду дозволяється використовувати лише з дозволу фахівців.

Для позначення ідентифікаційного номера небезпеки речовин і виробів класу 1 використовується класифікаційний код згідно з даними колонки 7 Переліку цих Правил. Класифікаційний код складається з номера підкласу і літери позначення групи сумісності.

Ідентифікаційні номери небезпеки мають такі значення:

20 - задушливий газ або газ, який не має додаткової небезпеки;

22 - охолоджений скраплений газ задушливий;

223 - охолоджений скраплений газ займистий;

225 - охолоджений скраплений газ окиснювальний (інтенсифікує горіння);

23 - займистий газ;

238 - займистий газ корозійний;

239 - займистий газ, який може спонтанно призвести до бурхливої реакції;

25 - газ окиснювальний (інтенсифікує горіння);

26 - токсичний газ;

263 - токсичний газ займистий;

265 - токсичний газ окиснювальний (інтенсифікує горіння);

268 - токсичний газ корозійний;

28 - газ корозійний;

285 - газ корозійний окиснювальний;

30 - легкозаймиста рідина (температура спалаху від 23°C до 60°С, включаючи граничні значення); або

легкозаймиста рідина або тверда речовина в розплавленому стані з температурою спалаху понад 60 °C, нагріта до температури, що дорівнює або перевищує їхню температуру спалаху; або

схильна до самонагрівання;

323 - легкозаймиста рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

Х323 - легкозаймиста рідина, яка небезпечно реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

33 - легкозаймиста рідина (температура спалаху нижча ніж 23°C);

333 - пірофорна рідина;

Х333 - пірофорна рідина, яка небезпечно реагує з водою¹;

336 - сильнозаймиста рідина токсична;

338 - сильнозаймиста рідина корозійна;

Х338 - сильнозаймиста рідина корозійна, що небезпечно реагує з водою¹;

339 - сильнозаймиста рідина, здатна спонтанно призвести до бурхливої реакції;

36 - легкозаймиста рідина (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення) слаботоксична або схильна до самонагрівання, токсична;

362 - легкозаймиста рідина токсична, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

Х362 - легкозаймиста рідина токсична, що небезпечно реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

368 - легкозаймиста рідина токсична корозійна;

38 - легкозаймиста рідина (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення) слабокорозійна або схильна до самонагрівання, корозійна;

382 - легкозаймиста рідина корозійна, яка реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

Х382 - легкозаймиста рідина корозійна, яка небезпечно реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

39 - легкозаймиста рідина, яка може спонтанно призвести до бурхливої реакції;

40 - легкозаймиста тверда речовина, або самореактивна речовина, або речовина, що самонагрівається;

423 - тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

Х423 - тверда речовина, що реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

43 - тверда речовина, здатна до самозаймання (пірофорна);

Х432 - тверда речовина, здатна до самозаймання, що реагує з водою¹ з виділенням займистих газів;

44 - легкозаймиста тверда речовина у розплавленому стані, яка перевозиться при підвищеній температурі;

446 - легкозаймиста тверда речовина токсична у розплавленому стані, яка перевозиться при підвищеній температурі;

46 - легкозаймиста тверда речовина або тверда речовина, що самонагрівається, токсична;

462 - токсична тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

Х462 - тверда речовина, яка реагує з водою¹ з виділенням токсичних (отруйних) газів;

48 - легкозаймиста тверда речовина або тверда речовина, що самонагрівається, корозійна;

482 - корозійна тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

Х482 - тверда речовина, що реагує з водою¹ з виділенням корозійних (їдких) газів;

50 - речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння);

539 - легкозаймистий органічний пероксид;

55 - речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння);

556 - речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння) токсична;

558 - речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння) корозійна;

559 - речовина сильно окиснювальна (інтенсифікує горіння), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

56 - речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння) токсична;

568 - речовина окислювальна (інтенсифікує горіння) токсична корозійна;

58 - речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння) корозійна;

59 - речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

60 - токсична або слаботоксична речовина;

606 - інфекційна речовина;

623 - токсична рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

63 - токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху у діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення);

638 - токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення) корозійна;

639 - токсична речовина легкозаймиста (температура спалаху не перевищує 60°C), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

64 - токсична тверда речовина легкозаймиста або така, що самонагрівається;

642 - токсична тверда речовина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

65 - токсична речовина окиснювальна (пожежонебезпечна);

66 - сильнотоксична речовина;

663 - сильнотоксична речовина легкозаймиста (температура спалаху не перевищує 60°C);

664 - сильнотоксична речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання;

665 - сильнотоксична речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння);

668 - сильнотоксична речовина корозійна;

669 - сильнотоксична речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

68 - токсична речовина корозійна;

69 - токсична або слаботоксична речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

70 - радіоактивний матеріал;

78 - радіоактивний матеріал корозійний;

80 - корозійна або слабокорозійна речовина;

Х80 - корозійна або слабокорозійна речовина, що небезпечно реагує з водою¹;

823 - корозійна рідина, що реагує з водою з виділенням займистих газів;

83 - корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення);

Х83 - корозійна або слабокорозійна речовина (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення), що небезпечно реагує з водою1;

839 - корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення), здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

Х839 - корозійна або слабокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 6⁰°C, включаючи граничні значення), яка здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції і небезпечно реагує з водою1;

84 - корозійна тверда речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання;

842 - корозійна тверда речовина, яка реагує з водою з виділенням займистих газів;

85 - корозійна або слабокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння);

856 - корозійна або слабокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння ) і токсична;

86 - корозійна або слабокорозійна речовина токсична;

88 - сильнокорозійна речовина;

Х88 - сильнокорозійна речовина, що небезпечно реагує з водою¹;

883 - сильнокорозійна речовина легкозаймиста (температура спалаху в діапазоні від 23°C до 60°C, включаючи граничні значення);

884 - сильнокорозійна речовина легкозаймиста або схильна до самонагрівання;

885 - сильнокорозійна речовина окиснювальна (інтенсифікує горіння);

886 - сильнокорозійна речовина токсична;

Х886 -сильнокорозійна речовина токсична, що небезпечно реагує з водою¹;

89 - корозійна або слабокорозійна речовина, здатна спонтанно призводити до бурхливої реакції;

90 - небезпечна для навколишнього середовища речовина; інші небезпечні речовини;

99 - інші небезпечні речовини, що перевозяться при підвищеній температурі.

__________

¹ Вода не повинна застосовуватися без дозволу фахівців.

Додаток 6
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 7)

Класифікаційні коди
небезпечних речовин та виробів класів 2-9
відповідно до Додатка 2 до СМГС

Речовини і вироби класу 2 поділяються на:

1 стиснений газ: газ, який. при завантаженні під тиском для перевезення є повністю газоподібним при температурі -50 °C; до цієї категорії належать гази з критичною температурою менше -50 °C або яка дорівнює -50 °C;

2 скраплений газ: газ, який при завантаженні під тиском для перевезення є частково рідким при температурі вище -50 °C. Розрізняються:

скраплені гази високого тиску: гази з критичною температурою,

вищою за -50 °C і меншою за +65 °C або такою, що дорівнює

+65 °C;

скраплені гази низького тиску: гази з критичною температурою,

вищою за +65 °C;

3 охолоджений скраплений газ: газ, який при завантаженні під тиском для перевезення є частково рідким через його низьку температуру;

4 розчинений газ: газ, який при завантаженні під тиском для перевезення є розчиненим у рідкому розчиннику;

5 аерозольні розпилювачі і посудини малі, які містять газ (газові балончики);

6 інші вироби, що містять газ під тиском;

7 гази не під тиском, на які поширюються спеціальні вимоги (зразки газів).

Речовини і вироби (за винятком аерозолів) класу 2 залежно від своїх небезпечних властивостей належать до однієї з таких груп:

A задушливі;

O окисники;

F займисті;

T токсичні;

TF токсичні, займисті;

TC токсичні, корозійні;

TO токсичні, окиснювальні;

TFC токсичні, займисті, корозійні;

TOC токсичні, окиснювальні, корозійні.

Щодо газів і сумішей газів, що відповідно до критеріїв мають небезпечні властивості, притаманні більш ніж одній групі, групи, позначені літерою T, мають перевагу над усіма іншими групами. Групи, позначені літерою F, мають перевагу над групами, позначеними літерами A або O.

Речовини і вироби класу 3 поділяються на:

F Легкозаймисті рідини без додаткової небезпеки:

F1 Легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 61°C;

F2 Легкозаймисті рідини, температура спалаху яких перевищує 61°C і які перевозяться або надаються для перевезення при температурі, яка дорівнює їхній температурі спалаху або перевищує її (речовини підвищеної температури);

F3 - Вироби, що містять легкозаймисті рідини;

FT Легкозаймисті рідини, токсичні:

FT1 Легкозаймисті рідини, токсичні;

FT2 Пестициди;

FC Легкозаймисті рідини, корозійні;

FTC Легкозаймисті рідини, токсичні, корозійні;

D Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини.

Клас 4.1 включає в себе:

легкозаймисті тверді речовини і вироби;

самореактивні тверді речовини або рідини;

тверді десенсибілізовані вибухові речовини;

речовини, які належать до самореактивних речовин.

Речовини і вироби класу 4.1 поділяються на:

F Легкозаймисті тверді речовини без додаткової небезпеки:

F1 Органічні речовини;

F2 Органічні речовини розплавлені;

F3 Неорганічні речовини;

FO Легкозаймисті тверді речовини окиснювальні;

FT Легкозаймисті тверді речовини токсичні:

FT1 Органічні речовини токсичні;

FT2 Неорганічні речовини токсичні;

FC Легкозаймисті тверді речовини корозійні:

FC1 Органічні речовини корозійні;

FC2 Неорганічні речовини корозійні;

D Тверді десенсибілізовані вибухові речовини без додаткової небезпеки;

DT Тверді десенсибілізовані вибухові речовини токсичні;

SR Самореактивні речовини:

SR1 для яких не вимагається регулювання температури;

SR2 для яких вимагається регулювання температури (до перевезення залізничним транспортом не допускаються).

Речовини і вироби класу 4.2 поділяються на:

S Речовини, здатні до самозаймання без додаткової небезпеки:

S1 Органічні рідкі речовини;

S2 Органічні тверді речовини;

S3 Неорганічні рідкі речовини;

S4 Неорганічні тверді речовини;

S5 Металоорганічні речовини;

SW Речовини, здатні до самозаймання, які при контакті з водою виділяють займисті гази;

SO Речовини, здатні до самозаймання, окиснювальні;

ST Речовини, здатні до самозаймання, токсичні:

ST1 Органічні токсичні рідкі речовини;

ST2 Органічні токсичні тверді речовини;

ST3 Неорганічні токсичні рідкі речовини;

ST4 Неорганічні токсичні тверді речовини;

SC Речовини, здатні до самозаймання, корозійні:

SC1 Органічні корозійні рідкі речовини;

SC2 Органічні корозійні тверді речовини;

SC3 Неорганічні корозійні рідкі речовини;

SC4 Неорганічні корозійні тверді речовини.

Речовини і вироби класу 4.3 поділяються на:

W Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, без додаткової небезпеки, а також вироби, що містять такі речовини:

W1 Рідкі речовини;

W2 Тверді речовини;

W3 Вироби;

WF1 Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, рідкі, легкозаймисті;

WF2 Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, тверді, легкозаймисті;

WS Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, тверді, що самонагріваються;

WO Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, окиснювальні, тверді;

WT Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, токсичні:

WT1 Рідкі речовини;

WT2 Тверді речовини;

WС Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, корозійні:

WС1 Рідкі речовини;

WС2 Тверді речовини;

WFC Речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою, легкозаймисті, корозійні.

Речовини класу 5.1 і вироби, що містять такі речовини, поділяються на:

О Речовини окиснювальні без додаткової небезпеки або вироби, що містять такі речовини:

О1 Рідкі речовини;

О2 Тверді речовини;

О3 Вироби;

OF Речовини окиснювальні тверді легкозаймисті;

OS Речовини окиснювальні тверді, що самонагріваються;

OW Речовини окиснювальні тверді, що виділяють легкозаймисті гази при контакті з водою;

ОТ Речовини окиснювальні токсичні:

ОТ1 Рідкі речовини;

ОТ2 Тверді речовини;

ОС Речовини окиснювальні корозійні:

ОС1 Рідкі речовини;

ОС2 Тверді речовини;

ОТС Речовини окиснювальні токсичні корозійні.

Речовини класу 5.2 поділяються на:

Р1 Органічні пероксиди, які не вимагають регулювання температури;

Р2 Органічні пероксиди, які вимагають регулювання температури.

Речовини класу 6.1 поділяються на:

T Токсичні речовини без додаткової небезпеки:

T1 Органічні рідкі речовини;

T2 Органічні тверді речовини;

T3 Металоорганічні речовини;

T4 Неорганічні рідкі речовини;

T5 Неорганічні тверді речовини;

T6 Рідкі речовини, що використовуються як пестициди;

T7 Тверді речовини, що використовуються як пестициди;

T8 Зразки;

T9 Інші токсичні речовини;

TF Токсичні речовини, легкозаймисті:

TF1 Рідкі речовини;

TF2 Рідкі речовини, що використовуються як пестициди;

TF3 Тверді речовини;

TS Токсичні речовини тверді, що самонагріваються;

TW Токсичні речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою:

TW1 Рідкі речовини;

TW2 Тверді речовини;

TO Токсичні речовини, окиснювальні:

TO1 Рідкі речовини;

TO2 Тверді речовини;

TC Токсичні речовини, корозійні:

TC1 Органічні рідкі речовини;

TC2 Органічні тверді речовини;

TC3 Неорганічні рідкі речовини;

TC4 Неорганічні тверді речовини;

TFC Токсичні речовини, легкозаймисті, корозійні.

Речовини й вироби класу 8 поділяються на:

C1 - С10 Корозійні речовини без додаткової небезпеки

С1 - С4 Речовини, що мають властивості кислот:

C1 Неорганічні рідкі речовини;

C2 Неорганічні тверді речовини;

C3 Органічні рідкі речовини;

C4 Органічні тверді речовини;

C5 - C8 Речовини, що мають властивості основ:

C5 Неорганічні рідкі речовини;

C6 Неорганічні тверді речовини;

C7 Органічні рідкі речовини;

C8 Органічні тверді речовини;

C9 - C10 Інші корозійні речовини:

C9 Рідкі речовини;

C10 Тверді речовини;

C11 Вироби;

СF Корозійні речовини легкозаймисті:

CF1 Рідкі речовини;

CF2 Тверді речовини;

СS Корозійні речовини, що самонагріваються:

CS1 Рідкі речовини;

CS2 Тверді речовини;

CW Корозійні речовини, що виділяють займисті гази при контакті з водою:

CW1 Рідкі речовини;

CW2 Тверді речовини;

CO Корозійні речовини окиснювальні:

CO1 Рідкі речовини;

CO2 Тверді речовини;

CT Корозійні речовини токсичні:

CT1 Рідкі речовини;

CT2 Тверді речовини;

CTF Корозійні речовини рідкі легкозаймисті, токсичні;

COT Корозійні речовини окислювальні, токсичні.

Речовини і вироби класу 9 поділяються на:

М1 Речовини, тонкодисперсний пил яких при вдиханні може становити небезпеку для здоров'я;

М2 Речовини і прилади, які при горінні можуть виділяти діоксини;

М3 Речовини, які виділяють займисту пару;

М4 Літієві батареї;

М5 Рятувальні засоби;

М6-М8 Речовини, небезпечні для навколишнього середовища:

М6 Забруднювачі водного середовища рідкі;

М7 Забруднювачі водного середовища тверді;

М8 Генетично змінені мікроорганізми й організми;

М9-М10 Речовини, які перевозяться при підвищеній температурі:

М9 Рідкі;

М10 Тверді;

М11 Інші речовини, які становлять небезпеку під час перевезення, але не підпадають під визначення жодного іншого класу.

(Додаток 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 565 від 05.11.2014)

Додаток 7
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 12)

Спеціальні положення
щодо сумісного пакування окремих
небезпечних вантажів в одне паковання

Спеціальні положення щодо сумісного пакування окремих небезпечних вантажів в одне паковання (Додаток 7) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 8
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 13)

Спеціальні положення
щодо перевезення вантажних одиниць (паковань),
позначених кодом W (1-14)

Якщо в колонці 13 Переліку наведено код, що починається з літери "W", то застосовуються такі спеціальні положення:

W 1 Паковання повинні завантажуватися у криті або з укриттям вагони або в закриті або з укриттям контейнери.

W 2 Речовини і вироби класу 1 повинні завантажуватися у криті вагони або в закриті контейнери. Вироби, які за своїми габаритами або масою не можуть бути розміщені в закритих вагонах або в закритих контейнерах, дозволяється перевозити у відкритих вагонах (платформах) або контейнерах за умови накриття їх нежорстким матеріалом. При перевезенні у відкритих вагонах запалювальних пристроїв, які не мають принаймні двох ефективних запобіжних пристроїв безпеки, вони повинні вилучатися, якщо ці речовини або вироби не знаходяться в замкнених військових транспортних засобах. Для перевезення речовин і виробів підкласів 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 і 1.6 необхідно використовувати тільки вагони, обладнані іскрозахисною обшивкою з листової сталі, навіть коли ці речовини і вироби завантажуються в контейнери. Якщо підлогу вагона виготовлено з горючого матеріалу, то іскрозахисна обшивка з листової сталі не повинна накладатися безпосередньо на підлогу вагона.

Перевезення речовин і виробів класу 1 у середньотоннажних контейнерах не допускається.

W 3 При перевезенні порошкоподібних речовин, а також піротехнічних засобів підлога вагона або контейнера повинна мати неметалеву поверхню або покриття.

W 4 (Зарезервовано).

W 5 Паковання не дозволяється перевозити в контейнерах (об'ємом менше 3 м³).

W 6 (Зарезервовано).

W 7 Паковання повинні перевозитися в критих вагонах або закритих контейнерах за умови забезпечення відповідного вентилювання.

W 8 Для перевезення паковань, які мають додатковий знак небезпеки за зразком 1, можуть використовуватися лише вагони, обладнані іскрозахисною обшивкою з листової сталі, що відповідає нормативам, навіть якщо ці речовини завантажені у великотоннажні контейнери. У вагонах з горючою підлогою іскрозахисна обшивка з листової сталі не повинна накладатися безпосередньо на підлогу вагона.

W 9 Паковання потрібно перевозити в критих вагонах або у вагонах зі знімним дахом або у закритих контейнерах.

W 10 Контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів повинні перевозитися у критих вагонах, у закритих або критих контейнерах.

W 11 Контейнери середньої вантажності для масових вантажів, за винятком металевих ІВС або ІВС з жорсткої пластмаси, повинні перевозитися в критих вагонах, або у вагонах з укриттям, або в закритих або критих контейнерах.

W 12 Контейнери середньої вантажності для масових вантажів типу 31HZ2, 31HA2, 31HB2, 31HN2, 31HD2 та 31HH2 повинні перевозитися в критих вагонах або контейнерах.

W 13 Якщо речовина запакована в мішки 5Н1, 5L1 або 5М1, то вона повинна перевозитися в критих вагонах або закритих контейнерах.

W 14 Аерозолі, що перевозяться з метою переробки та утилізації, повинні перевозитися тільки у відкритих вагонах і контейнерах або у вагонах і контейнерах з вентиляцією.

(Додаток 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказом Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

Додаток 9
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 14)

Спеціальні положення
щодо перевезення вантажів навалом/насипом

Якщо в колонці 14 Переліку наведено код, що починається з літер "VW", то застосовуються такі спеціальні положення. Вагони та контейнери для перевезення навалом/насипом повинні бути власні або орендовані, за винятком вагонів та контейнерів спеціалізованих для насипних вантажів.

VW 1 Перевезення навалом/насипом дозволяється здійснювати у вагонах критих, зі знімним дахом, у великотоннажних контейнерах з укриттям або у закритих великотоннажних контейнерах. Допускається перевезення кальцію оксиду в критих вагонах бункерного типу з кузовами з легованої або низьколегованої сталі та антикорозійним внутрішнім покриттям.

VW 2 Перевезення навалом/насипом дозволяється здійснювати у вагонах зі знімним дахом з металевим кузовом, у закритих металевих великотоннажних контейнерах або у великотоннажних контейнерах з металевим корпусом, покритим негорючими листами.

VW 3 Дозволяється перевезення навалом/насипом у вагонах або у великотоннажних контейнерах з укриттям з належною вентиляцією або у вагонах зі знімним дахом. Відправник вживає заходів щодо недопущення витікання вантажу.

VW 4 Дозволяється перевезення навалом/насипом у критих металевих вагонах, у металевих вагонах зі знімним дахом, у металевих контейнерах з укриттям та закритих великотоннажних контейнерах. Вагони та контейнери для перевезення вантажів з номерами ООН 1363, 1365, 1386, 2217 можуть бути парку залізниць. Вантажі за номерами ООН 2008, 2009, 2210, 2545, 2546, 2881, 3189 і 3190 дозволяється перевозити навалом/насипом лише у твердому стані. Дозволяється перевезення МАКУХИ з номерами ООН 1386 та 2217 у спеціалізованих критих вагонаххоперах для зерна, які після вивантаження повинні промиватися одержувачем (окрім гранульованої), якщо вони не використовуються повторно під завантаження таких самих вантажів.

VW 5 Перевезення навалом/насипом дозволяється у спеціальних власних вагонах і контейнерах. Призначені для завантаження і розвантаження отвори спеціальних вагонів і контейнерів повинні герметично закриватися.

VW 6 Дозволяється перевезення навалом/насипом у вагонах зі знімним дахом або у закритих великотоннажних контейнерах.

VW 7 Перевезення навалом/насипом у критих вагонах або закритих контейнерах, великотоннажних контейнерах з укриттям, вагонах зі знімним дахом дозволяється лише тоді, коли речовина перебуває у формі кусків.

VW 8 Дозволяється перевезення навалом/насипом у великотоннажних контейнерах з укриттям, виготовленим з непроникного і негорючого матеріалу, у вагонах зі знімним дахом або у закритих контейнерах. Допускається перевезення навалом/насипом у критих вагонах бункерного типу добрив аміачно-нітратних (номери ООН 2067, 2071), натрію гексафтороалюмінату (номер ООН 3077).

Вагони і контейнери повинні бути сконструйовані таким чином, щоб речовини, що знаходяться в них, не могли вступати в контакт з деревиною або будь-яким іншим горючим матеріалом або щоб вся поверхня підлоги і стінок, виготовлених з деревини або іншого горючого матеріалу, мали суцільне негорюче облицювання або були покриті силікатом натрію або аналогічною речовиною.

VW 9 Дозволяється перевезення навалом/насипом у великотоннажних контейнерах з укриттям, у вагонах зі знімним дахом або у закритих контейнерах.

Для речовин класу 8 вагони або контейнери повинні бути обладнані належним і досить міцним внутрішнім облицюванням.

VW 10 Дозволяється перевезення навалом/насипом у великотоннажних контейнерах з укриттям, у вагонах зі знімним дахом або у закритих контейнерах. Вагони і контейнери повинні бути щільними або ущільненими за допомогою міцного внутрішнього облицювання.

VW 11 Дозволяється перевезення навалом/насипом у спеціальних власних вагонах або контейнерах. Корпуси спеціальних вагонів і контейнерів повинні бути сконструйовані таким чином, щоб призначені для завантаження і розвантаження отвори можна було герметично закривати. Завантаження повинно здійснюватися так, щоб забезпечувалася безпека для людей, тварин і навколишнього середовища.

VW 12 Речовини, не придатні для перевезення у вагонах-цистернах або контейнерах-цистернах через високу температуру і густину, можуть перевозитися у власних спеціальних вагонах або контейнерах, які відповідають діючим стандартам.

VW 13 Дозволяється перевезення навалом/насипом у власних спеціальних вагонах або великотоннажних контейнерах, що відповідають діючим стандартам.

VW 14

1) Відпрацьовані батареї можуть перевозитися навалом у власних спеціальних вагонах або контейнерах. Використання великотоннажних контейнерів з пластмаси не допускається. Малі контейнери з пластмаси повинні витримувати без порушення цілісності випробування на падіння при температурі мінус 18 °С з повним навантаженням з висоти 0,8 м на тверду поверхню.

2) Вантажні відсіки спеціальних вагонів або контейнерів повинні бути виготовлені зі сталі, стійкої до корозійних речовин, що містяться в батареях. Можуть застосовуватися і менш стійкі сталі, якщо стінки мають достатню товщину або якщо вони покриті стійким до корозійних речовин облицюванням або покриттям з пластмаси. При конструюванні таких вагонів або контейнерів необхідно враховувати можливість наявності будь-яких залишкових струмів і ударів від переміщення батарей.

3) Конструкція вантажних відсіків вагонів або контейнерів повинна виключати витік корозійних речовин під час перевезення. Відкриті вантажні відсіки повинні бути покриті матеріалом, стійким до корозійних речовин.

5) У вантажних відсіках вагонів або контейнерів не повинно знаходитися батарей, що містять різнорідні речовини, або вантажів, що можуть вступати в небезпечні реакції між собою.

4) Перед завантаженням вагона або контейнера вантажні відсіки разом з обладнанням повинні оглядатися. Пошкоджені вагони або контейнери завантажувати не дозволяється.

Під час перевезення зовнішні поверхні вагонів або контейнерів повинні бути очищені від небезпечних залишків корозійних речовин, що містяться в батареях.

VW 15 Дозволяється здійснювати перевезення навалом/насипом у критих вагонах, вагонах зі знімним дахом, контейнерах або великотоннажних контейнерах з укриттям речовин або сумішей (таких як препарати або відходи), в яких міститься не більше 1000 мг/кг речовин, яким присвоєні номери ООН.

Корпуси вагонів або контейнерів повинні бути щільними або ущільненими, наприклад, за допомогою належного і досить міцного внутрішнього облицювання.

VW 16 Радіоактивні матеріали (руди, що містять тільки природні радіонукліди) з низькою питомою активністю LSA і об'єкти з поверхневим радіоактивним забрудненням SCO, що належать до груп LSA-I і SCO-I, можуть перевозитися без упаковки у разі дотримання таких умов:

а) усі матеріали повинні транспортуватися таким чином, щоб за звичайних умов їх перевезення не було витоку радіоактивного вмісту з вагона або погіршення радіаційного захисту;

б) кожен вагон повинен перебувати в умовах виняткового використання, за винятком випадків перевезення SCO-I, у якого радіоактивне забруднення доступних і недоступних поверхонь не перевищує більше ніж у 10 разів відповідної межі величини, згідно з визначенням "забруднення";

в) у випадку перевезення SCO-I, щодо якого є підстави припускати наявність нефіксованого радіоактивного забруднення недоступних поверхонь, що перевищує 4 Бк/см² для бета-, гамма і альфа- випромінювачів низької токсичності або 0,4 к/см² для всіх інших альфа- випромінювачів, повинні вживатися заходи щодо виключення потрапляння радіоактивного матеріалу до вагона.

(Додаток 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014)

Додаток 10
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 15)

Спеціальні положення
щодо навантаження, розвантаження та обробки вантажів

Якщо у колонці 15 Переліку небезпечних вантажів наводиться код, який починається з літер "СW", то застосовуються такі спеціальні положення.

Спеціальні положення, позначені CW

CW1 Підлогу вагона і контейнера відправник перед завантаженням повинен ретельно очистити. Всередині вагона або контейнера не повинно бути металевих предметів, що не належать до конструкції вагона або контейнера. Двері і вентиляційні люки вагонів або контейнерів повинні бути закритими. Вантажні одиниці повинні завантажуватися у вагони або контейнери і закріплюватися таким чином, щоб вони не могли пересуватися, та повинні бути захищені від будь-якого тертя і ударів.

CW 2-CW 3 (Зарезервовано).

CW4 Речовини і вироби групи сумісності L дозволяється перевозити тільки вагонними відправками.

CW5 - CW 8 (Зарезервовано).

CW9 Паковання не дозволяється кидати або ударяти.

CW10 Балони повинні укладатися паралельно або під прямим кутом до поздовжньої площини симетрії вагона або контейнера; балони, розташовані поблизу від передньої поперечної стінки вагона, повинні укладатися під прямим кутом до вказаної площини.

Короткі балони великого діаметра (30 см і більше) можна укладати поздовж, захисні пристрої вентилів повинні бути спрямовані до середини вагона або контейнера. Балони, що мають достатню стабільність, або такі балони, що перевозяться у спеціальних пристроях, які надійно захищають їх від перекидання, можуть завантажуватися вертикально. Балони, що завантажуються горизонтально, повинні надійно заклинюватися, прив'язуватися або закріплюватися, так щоб вони не могли переміщуватися. Посудини, які призначені для перекочування, повинні укладатися паралельно до поздовжньої осі вагона або контейнера, а також бути захищені від будь-якого поперечного переміщення.

CW11 Посудини повинні завантажуватися в тому положенні, для якого вони спроектовані, а також бути захищені від будь-якого можливого пошкодження іншими пакованнями.

CW12 Якщо вироби навантажуються на піддони, а піддони складаються у штабелі, то кожен ярус піддонів повинен рівномірно розподілятися на нижньому ярусі і в разі необхідності між ними повинен вкладатися матеріал достатньої міцності.

CW13 У разі протікання або розсипу вантажів у вагоні або контейнері, його можна знову використовувати лише після ретельного очищення і, в разі потреби, дезінфекції або знезараження. Усі інші вантажі і вироби, що перевозилися в тому самому вагоні або контейнері, повинні перевірятися на предмет можливого забруднення.

CW14 - CW 15 (Зарезервовано).

CW16 Хлору трифторид (номер ООН 1749) з масою брутто вантажної одиниці понад 500 кг повинен перевозитися лише вагонною відправкою або великотоннажним контейнером з максимальною масою 5000 кг.

CW17 Паковання з речовинами цього класу, які повинні перевозитися за умови підтримки температурного режиму, перевозяться лише як вагонні відправки. Умови перевезення узгоджуються між відправником і перевізником.

CW18 Паковання повинні розташовуватися таким чином, щоб вони були легкодоступними.

CW19 - 21 (Зарезервовано).

CW22 Вагони і великотоннажні контейнери перед завантаженням повинні ретельно очищатися. Паковання повинні завантажуватися так, щоб вільна циркуляція повітря у вантажному просторі забезпечувала рівномірну температуру вантажу. Якщо у один вагон або великотоннажний контейнер завантажено більше 5000 кг цих речовин, то вантаж необхідно поділити на партії не більш ніж по 5000 кг, розділені проміжками не менше 0,05 м. Паковання повинні бути захищені від пошкодження.

CW23 Під час оброблення паковань повинні вживатися особливі заходи з метою запобігання їхньому контакту з водою.

CW24 Перед завантаженням вагони і контейнери повинні ретельно очищатися, зокрема від усіх горючих залишків (соломи, сіна, паперу тощо). Забороняється використовувати для укладення паковань легкозаймисті матеріали.

CW25 (Зарезервовано).

CW26 Дерев'яні деталі вагонів або контейнерів, які стикалися з цими речовинами, потрібно видалити і спалити.

CW27 (Зарезервовано).

CW28 Паковання і неочищена порожня тара, в тому числі крупногабаритна тара і контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (ІВС), зі знаками небезпеки 6.1 або 6.2 або зі знаком небезпеки 9, які містять вантажі за номерами ООН 2212, 2315, 2590, 3151, 3152 або 3245, не повинні штабелюватися або завантажуватися в безпосередній близькості від паковань з харчовими продуктами, товарами широкого попиту або кормами для тварин у вагони, контейнери, а також знаходитися у місцях їх завантаження, розвантаження і перевантаження.

У разі завантаження паковань, на які нанесені зазначені знаки небезпеки, у безпосередній близькості від паковань з продуктами харчування або кормами для тварин, вони повинні відокремлюватися:

суцільними перегородками, які повинні мати таку саму висоту, як і паковання із зазначеними вище знаками небезпеки;

б) пакованнями, на які не нанесені знаки небезпеки відповідно до зразків 6.1, 6.2 або 9, або пакованнями зі знаком небезпеки 9, проте які не містять вантажів за номерами ООН 2212, 2315, 2590, 3151, 3152 або 3245; або

в) відстанню не менше 0,8 м, якщо паковання із зазначеними вище знаками небезпеки не мають додаткової тари або повністю не накриті (наприклад нежорстким накриттям, накриттям з фібрового картону або іншого матеріалу).

CW29 Паковання повинні розташовуватися вертикально.

CW30 Перед наданням охолоджених скраплених газів до перевезення у вагонах-цистернах або контейнерах-цистернах, обладнаних запобіжними клапанами, між відправником і перевізником повинна бути укладена домовленість про умови перевезення.

CW31 Вагони або контейнери, в яких містилися речовини цього класу і перевозилися вагонною відправкою або повним завантаженням, після розвантаження повинні перевірятися щодо залишків вантажу.

CW34 Перед перевезенням посудин під тиском необхідно упевнитися в тому, що тиск не піднявся через можливе вивільнення водню.

CW35 Якщо мішки використовуються як одиночна тара, то вони повинні бути належним чином розділені з метою розсіювання тепла.

CW36 Паковання повинні завантажуватися у відкриті або вентильовані вагони або у відкриті або вентильовані контейнери. Якщо це не доцільно і паковання перевозяться у критих вагонах або контейнерах, то на двері таких вагонів або контейнерів повинно бути нанесене марковання з висотою літер не менше 25 мм: "УВАГА! ВІДСУТНЯ ВЕНТИЛЯЦІЯ. ВІДКРИВАТИ ОБЕРЕЖНО".

CW 37 Перед завантаженням побічні продукти плавки або переплавки алюмінію мають бути охолоджені до температури навколишнього середовища. Вагони або контейнери з укриттям мають бути водонепроникними. На дверях критих вагонів або контейнерів має бути нанесено напис літерами заввишки не менше ніж 25 мм "УВАГА. ЗАКРИТИЙ ЗАСІБ УТРИМАННЯ. ВІДКРИВАТИ ОБЕРЕЖНО".

CW46 Перевезення у пакованнях у власних критих вагонах або власних контейнерах.

CW47 Перевезення вантажів у пакованнях у супроводі провідників відправника.

CW48 Перевезення у пакованнях у власних критих або орендованих вагонах або у власних чи орендованих контейнерах.

CW49 Перед завантаженням підлогу критого вагона встилають шаром сухого піску товщиною до 100 мм, а по периметру вагона прикріплюють планку висотою 150 мм.

CW53 На двері вагонів повинно бути нанесене марковання з висотою літер не менше 25 мм: "ЗАВАНТАЖУВАТИ ТІЛЬКИ ЕТИЛОВОЮ РІДИНОЮ".

CW54 Відбір та підготовка вагонів і контейнерів здійснюється відповідно до додатка 16 цих Правил.

CW55 Перевезення у вагонах-цистернах, контейнерах-цистернах проводиться в супроводі відправників.

Перевезення неочищених цистерн повинно здійснюватися тільки у супроводі відправників із-під вивантаження вантажів:

ООН 1381 Фосфор білий (жовтий) під шаром води або в розчині;

ООН 1381 Фосфор білий (жовтий) сухий;

ООН 1381 Фосфор білий або жовтий розплавлений;

ООН 3161 Вініл;

ООН 3286 Гептил.

CW56 Перевезення здійснюється у складі зчепа.

CW57 Перевезення у власних ізотермічних критих вагонах або у власних ізотермічних контейнерах.

CW61 Температура вантажу при завантаженні у зимовий період не повинна перевищувати 35 °С, а влітку - не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища. більше, ніж на 5 °С (2217, 1386).

CW62 Розмір частинок менше 3.2 мм. Фракції з розміром частинок 3.2 мм і більше не підпадають під дію Правил.

CW63 Спеціальні (спеціалізовані) цистерни відправника або орендовані. Для перевезення легкозаймистих рідин класу 3 з класифікаційним кодом F1 (групи паковання ІІ, ІІІ) допускається використання цистерн з верхнім зливом або з універсальним зливним пристроєм, обладнаних трьома ступенями захисту.

CW63 (1) Спеціальні цистерни відправника або орендовані з верхнім зливом.

CW63 (2) Спеціалізовані цистерни відправника або орендовані з верхнім зливом, обладнані замками.

CW63 (3) Спеціалізовані цистерни відправника або орендовані з універсальним зливним пристроєм.

CW63 (4) Спеціалізовані цистерни відправника (одержувача) або орендовані з верхнім зливом і запобіжним ковпаком.

CW63 (5) Спеціальні (спеціалізовані) цистерни відправника або орендовані, обладнані запобіжним кожухом на ковпаку.

CW63 (6) Спеціальні (спеціалізовані) цистерни відправника або орендовані з обладнанням для обігріву.

CW64 Спеціальні (спеціалізовані) цистерни відправника. Для перевезення легкозаймистих рідин класу 3 з класифікаційним кодом F1 (групи паковання ІІ, ІІІ) допускається використання цистерн з верхнім зливом або з універсальним зливним пристроєм, обладнаних трьома ступенями захисту.

Перевезення стиснених, скраплених, охолоджених або розчинених під тиском газів допускається здійснювати в багатоелементних газових контейнерах, переносних цистернах, вагонах батареях відповідно до вимог, зазначених у частинах 4 та 6 Додатка 2 до СМГС.

CW64 (1) Спеціалізовані цистерни відправника, обладнані тіньовим кожухом.

CW64 (2) Спеціальні цистерни відправника з верхнім зливом з обладнанням для обігріву.

CW64 (3) Спеціальні кислотні цистерни відправника або орендовані.

CW64 (4) Спеціальні алюмінієві цистерни відправника з верхнім зливом.

CW65 Цистерни з верхнім зливом або з універсальним зливним пристроєм.

CW66 Цистерни з верхнім зливом.

CW67 Цистерни з універсальним зливним пристроєм.

CW68 Цистерни з паровою сорочкою з нижнім зливом.

CW69 Спеціалізовані касетні платформи відправника.

CW70 Спеціальні гумовані цистерни відправника (одержувача) з верхнім зливом.

CW71 Вантаж у спеціалізованій тарі (посудини під тиском) перевозиться у напіввагонах у супроводі провідників відправника.

CW72 Не дозволяється сумісне завантаження в один вагон або контейнер паковань цього вантажу з небезпечними вантажами інших класів небезпеки та цього класу небезпеки з іншими номерами ООН.

CW73 Перевезення у власних вагонах.

CW74 Марганцю сульфат кристалічний не підпадає під дію цих Правил.

CW75 Вапно негашене з масовою часткою кальцію оксиду не більше 90% не підпадає під дію цих Правил.

CW76 Допускається до перевезення у спеціальних власних ємностях.

CW77 Опломбовані паковання повинні розміщуватися в один ярус пробками вверх.

(Додаток 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014, N 156 від 25.04.2017)

Додаток 11
до підпункту 3.8.2 Правил перевезення
небезпечних вантажів
(колонка 21)

Спеціальні положення
згідно з Додатком 2 до СМГС щодо класифікації та звільнення від
застосування вимог Правил перевезення небезпечних вантажів

Якщо в колонці 21 Переліку зазначено, що певним речовинам або виробам відповідає спеціальне положення або примітки, то значення їх та вимоги наводяться нижче.

23 Хоча для цієї речовини характерна небезпека займання, вона виявляється лише у разі впливу надзвичайно сильного вогню в замкненому просторі.

32 У будь-якому іншому вигляді ця речовина не підпадає під дію вимог Правил.

37 Ця речовина не підпадає під дію вимог Правил, якщо вона має покриття.

38 Ця речовина не підпадає під дію вимог Правил, якщо вона містить не більше 0,1% карбіду кальцію.

39 Ця речовина не підпадає під дію вимог Правил, якщо вона містить менше 30% або не менше 90% кремнію.

45 Сульфіди й оксиди сурми, що містять не більше 0,5% миш'яку в розрахунку на загальну масу, не підпадають під дію вимог Правил.

59 Ці речовини не підпадають під дію вимог Правил, якщо вони містять не більше 50% магнію.

61 Технічною назвою, що доповнює належне найменування, може бути або загальне найменування, прийняте ISO або інше найменування, зазначене у виданні ВОЗ "Рекомендована класифікація пестицидів за видами небезпеки і керівництво(настанова) щодо класифікації" ("Recommended Classification of Pesticides by Hazard and Guidelines to Classification"), або найменування активної речовини.

62 Ця речовина не підпадає під дію вимог Правил, якщо вона містить не більше 4% гідроксиду натрію.

66 Кіновар не підпадає під дію цих Правил.

105 Нітроцелюлоза, що відповідає описанню позицій з номером ООН 2556 або номером ООН 2557, може бути віднесена до класу 4.1.

135 Сіль дигідратованого натрію дихлорізоціанурової кислоти не підпадає під дію вимог Правил.

138 Ціаністий пара-бромбензил не підпадає під дію вимог Правил.

142 Екстраговане розчинником соєве борошно з вмістом не більше 1,5% олії і не більше 11% води, що практично не містить легкозаймистого розчинника, не підпадає під дію вимог Правил.

144 Водний розчин, що містить не більше 24% спирту за об'ємом, не підпадає під дію вимог Правил.

145 Алкогольні напої, віднесені до групи упаковки III, у разі їхнього перевезення в посудинах місткістю 250 л або менше, не підпадають під дію вимог Правил.

163 Речовина, зазначена у Переліку, не повинна перевозитися під найменуванням цієї позиції. Речовини, які перевозяться відповідно до вимог цієї позиції, можуть містити 20% або менше нітроцелюлози за умови, що нітроцелюлоза містить не більше 12,6% азоту (за масою сухої речовини).

168 Азбест, що знаходиться у складі природного або штучного зв'язувального матеріалу (такого як цемента, пластмаса, асфальт, смоли або мінеральні руди) таким чином, що під час перевезення не може відбутися вивільнення небезпечних для вдихання кількостей азбестових волокон, не підпадає під дію вимог Правил. Готові вироби, що містять азбест, не підпадають під дію вимог Правил, якщо вони упаковані таким чином, що під час транспортування не може відбутися вивільнення небезпечних для вдихання кількостей азбестових волокон.

169 Фталевий ангідрид у твердому стані і тетрагідрофталеві ангідриди, що містять не більше 0,05% малеїнового ангідриду, не підпадають під дію вимог Правил. Фталевий ангідрид, розплавлений при температурі, вищій від його температури спалаху, що містить не більше 0,05% малеїнового ангідриду, повинен бути віднесений до позиції за номером ООН 3256.

177 Барію сульфат не підпадає під дію вимог Правил.

178 Це найменування може використовуватися тільки у разі відсутності у додатку 2 до цих Правил іншого найменування, а також з дозволу компетентного органу.

182 Група лужних металів включає в себе літій, натрій, калій, рубідій і цезій.

183 Група лужноземельних металів включає в себе магній, кальцій, стронцій і барій.

188 Літієві елементи і батареї, які надаються для перевезення, не підпадають під дію інших положень Правил, якщо вони відповідають таким вимогам:

а) для елементів з літію або літієвого сплаву вміст літію не перевищує 1 г, а для іонно-літієвого елемента потужність не перевищує 20 Вт·год.;

б) для батареї з літію або літієвого сплаву загальний вміст літію не перевищує 2 г, а для іонно-літієвих батарей потужність не перевищує 100 Вт·год. Іонно-літієві батареї, що підпадають під дію цього Положення, повинні мати на зовнішній поверхні корпуса марковання із зазначенням потужності у Вт·год.;

в) кожен елемент або кожна батарея належить до того типу, щодо якого доведено, що він відповідає вимогам усіх випробувань, передбачених у підрозділі 38.3 частини III Керівництва з випробувань і критеріїв;

г) батареї та елементи, за винятком, коли вони встановлені в обладнанні, повинні поміщуватися у внутрішню тару, яка повністю захищає батарею та елемент. Батареї та елементи повинні бути захищенні таким чином, щоб унеможливити коротке замикання, уключаючи захист від контакту з електропровідними матеріалами всередині тари. Внутрішня тара повинна поміщуватися у зовнішню тару відповідно до положень підрозділів 4.1.1.1, 4.1.1.2 і 4.1.1.5 Додатка 2 до СМГС;

ґ) батареї та елементи, установлені в обладнанні, повинні бути захищені від пошкоджень та короткого замикання. Обладнання повинно забезпечуватись ефективними засобами запобігання від випадкового спрацьовування, крім випадків, коли обладнання, у якому міститься батарея, забезпечує її еквівалентний захист, воно повинно вміщуватися у зовнішню тару, виготовлену з міцних матеріалів та належної конструкції, залежно від місткості тари та її призначення;

д) за винятком паковань, що містять дискові елементи (типу таблетки), установлені в обладнані (уключаючи монтажні плати), але не більше 4 елементів або не більше 2 батарей, установлених в обладнані, на кожне паковання повинне бути нанесене марковання та зазначено:

1) залежно від конкретного випадку вказівка про те, що паковання містить літій-металеві або іонно-літієві елементи або батареї;

2) вказівка про те, що паковання потребує обережного поводження та напис: "У випадку пошкодження паковання є небезпека займання!";

3) вказівка про те, що у випадку пошкодження паковання слід уживати спеціальних заходів, уключаючи перевірку, та в разі необхідності заміну тари;

4) номер телефону, за яким можливо отримати додаткову інформацію;

ж) до кожної партії вантажу, що має марковання відповідно до підпункту "д)", повинен додаватися документ, у якому зазначено:

1) залежно від конкретного випадку вказівка про те, що паковання містить літій-металеві або іонно-літієві елементи або батареї;

2) вказівка про те, що паковання потребує обережного поводження та напис: "У випадку пошкодження паковання є небезпека займання!";

3) вказівка про те, що у випадку пошкодження паковання слід уживати спеціальних заходів, уключаючи перевірку, та в разі необхідності заміну тари;

4) номер телефону, за яким можливо отримати додаткову інформацію;

з) паковання (за винятком випадків, коли батареї встановлені в обладнанні) повинно відповідати вимогам випробувань на падіння з висоти 1,2 м незалежно від його орієнтації у просторі без ушкодження елементів або батарей, що містяться в ньому, без переміщення вмісту, що призводить до зіткнення батарей (або елементів) одна з одною, і без випадання вмісту;

и) за винятком випадків, коли батареї встановлені в обладнанні або упаковані з обладнанням, маса брутто паковань не повинна перевищувати 30 кг.

У Правилах термін "вміст літію" означає масу літію в аноді елемента, що містить літій або літієвий сплав.

Для літій-металевих або іонно-літієвих батарей передбачені окремі номери ООН з метою забезпечення перевезення цих батарей конкретними видами транспорту та можливістю використання різних заходів реагування у надзвичайних ситуаціях.

190 Аерозольні розпилювачі повинні бути споряджені пристроєм для захисту від випадкового спрацьовування. Аерозольні розпилювачі місткістю не більше 50 мл, що містять тільки нетоксичні компоненти, не підпадають під дію вимог Правил.

191 Ємність мала, місткістю не більше 50 мл, що утримує тільки нетоксичні компоненти, що не підпадають під дію вимог Правил.

198 Розчини нітроцелюлози, що містять не більше 20% нітроцелюлози, можуть перевозитися залежно від конкретного випадку як фарба, парфумерні вироби або типографська фарба (див. номери ООН 1210, 1263, 1266, 3066, 3469 і 3470).

201 Запальничка та балончики для заправки запальничок повинні відповідати нормативним вимогам країн, у яких вони заповнювалися. Вони повинні обладнуватися захистом від випадкового випуску вмісту. Рідка фаза не повинна перевищувати 85% місткості посудини за температури 15 °С. Посудини, включаючи їх затвори, повинні витримувати внутрішній тиск, що у два рази перевищує тиск скрапленого нафтового газу за температури 55 °С. Механізми клапанів та пристроїв запалювання повинні бути надійно запечатані, ізольовані за допомогою стрічки або іншим чином закріплені так, щоб унеможливити їх спрацювання або витік умісту під час перевезення. Запальнички повинні містити не більше 10 г скрапленого нафтового газу. Балончики для заправки запальничок повинні містити не більше 65 г скрапленого нафтового газу. Щодо запальничок відпрацьованих (відходів запальничок) див. спеціальне положення 654.

203 Ця позиція не повинна використовуватися для поліхлордифенілів рідких, номер ООН 2315 і поліхлордифенілів твердих, номер ООН 3432.

205 Ця позиція не повинна використовуватися для пентахлорфенола, номер ООН 3155.

207 Полімер гранульований і формувальні суміші можуть бути виготовлені з полістиролу, поліметилметакрилату або іншого полімерного матеріалу.

208 Комерційний сорт добрив, що містять нітрат кальцію, який складається в основному з подвійної солі (нітрату кальцію і нітрату амонію) і містить не більше 10% нітрату амонію і щонайменше 12% кристалізаційної води, не підпадає під дію вимог Правил.

216 Суміші твердих речовин, що не підпадають під дію вимог Правил, і легкозаймистих рідин можуть перевозитися під цією позицією без застосування класифікаційних критеріїв класу 4.1 за умови, що під час завантаження речовини або під час закриття упаковки, вагона або контейнера відсутні помітні ознаки витоку рідини. Герметичні пакети, що містять менше 10 мл легкозаймистої рідини групи упаковки II або III, абсорбованої у твердому матеріалі, не підпадають під дію вимог Правил, якщо в пакеті немає вільної рідини.

220 Після транспортного найменування вантажу у дужках зазначається технічне найменування легкозаймистої рідини у складі цієї суміші або розчину.

221 Речовини, включені до цієї позиції, не повинні належати до групи упаковки I.

223 Якщо фізико-хімічні властивості речовини, що відповідає цій позиції, є такими, що за результатами випробувань речовина не відповідає класифікаційним критеріям, то зазначена речовина не підпадає під дію Правил.

Наприклад: феросиліцій з розміром частинок 3,2 мм і більше не підпадає під дію Правил.

224 Речовина повинна залишатися у рідкому стані при перевезенні, за винятком випадків, коли за результатами випробувань виявлено, що чутливість речовини у замороженому стані не перевищує його чутливості у рідкому стані.

225 Вогнегасники, зазначені в цій позиції, можуть бути оснащені патронами для приведення їх у дію (патрони для запуску механізмів, класифікаційний код 1.4C або 1.4S) без зміни їхньої класифікації як виробів класу 2, група сумісності А або О, за умови, що загальна кількість вибухових речовин, що дефлагрують (метальних вибухових речовин), не перевищує 3,2 г на один вогнегасник.

226 Речовини з вмістом цієї речовини, що містять не менше 30% нелеткого незаймистого флегматизатора, не підпадають під дію вимог Правил.

230 Елементи й батареї літієві можуть перевозитися відповідно до умов цієї позиції, якщо вони відповідають положенням пункту 2.2.9.1.7 Додатка 2 до СМГС.

235 Ця позиція охоплює вироби, що містять вибухові речовини класу 1 та можуть містити небезпечні речовини і вироби інших класів. Ці вироби використовуються як рятувальні пристрої на автомобілях, такі як газонаповнювальні пристрої надувних подушок або модулі надувних подушок, або пристрої натягу ременів безпеки.

240 Дивись примітку 2 до підпункту 2.2.9.1.7 Додатка 2 до СМГС.

243 Газолін, моторне пальне і бензин для застосування в двигунах внутрішнього згоряння (наприклад в автомобілях, стаціонарних двигунах та інших двигунах) повинні бути віднесені до цієї позиції незалежно від різноманітних ступенів леткості.

244 Ця позиція охоплює, наприклад, алюмінієву окалину, алюмінієві шлаки, відділені від поверхні ванн, відпрацьовані катоди, відходи футерувального матеріалу для ванн і шлаки алюмінієвих солей.

247 Алкогольні напої, що містять більше 24%, але не більше 70% спирту за об'ємом, під час перевезення в рамках виробничого процесу можуть транспортуватися в дерев'яних бочках місткістю від 250 до 500 літрів, що відповідають вимогам глави 4.1 Додатка 2 до СМГС, якщо дотримуються такі умови:

а) перед наповненням бочки повинні бути перевірені й обручі затягнуті;

б) потрібно залишати достатній незаповнений об'єм (не менше 3%) для розширення рідини;

в) під час перевезення бочки повинні бути встановлені таким чином, щоб заливні горловини були зверху;

г) бочки повинні перевозитися в контейнерах, що відповідають вимогам КБК. Кожна бочка повинна бути надійно закріплена у спеціальному каркасі (рамі) за допомогою відповідних засобів для попередження зсуву під час перевезення.

249 Фероцерій, стабілізований від корозії, з мінімальним вмістом заліза, який становить 10%, не підпадає під дію вимог Правил.

251 Позиція за номером ООН 3316 "КОМПЛЕКТ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН" або за номером ООН 3316 "КОМПЛЕКТ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ" застосовується до коробок, ящиків тощо, що містять невеликі кількості різних небезпечних вантажів, які використовуються для медичних, аналітичних або випробувальних цілей. Такі комплекти не повинні містити небезпечних вантажів, для яких у колонці 10 Переліку зазначено код "LQ0".

Компоненти не повинні вступати один з одним у небезпечну реакцію. Загальна кількість небезпечних вантажів у будь-якому комплекті не повинна перевищувати 1 л або 1 кг. Увесь комплект повинен бути віднесений до групи упаковки, що відповідає найбільш жорстким вимогам, до яких віднесена будь-яка окрема речовина, що міститься у комплекті.

Комплекти, які перевозяться у вагонах для надання першої медичної допомоги або інших цілей, не підпадають під дію вимог Правил.

Комплекти хімічних речовин і комплекти першої допомоги, що містять у внутрішній тарі небезпечні речовини або вироби в кількості, яка не перевищує граничних значень, відповідно до коду LQ.

252 Якщо нітрат амонію залишається в розчині за будь-яких умов перевезення, то водні розчини нітрату амонію зі вмістом горючого матеріалу не більше 0,2% і з концентрацією не більше 80% не підпадають під дію вимог Правил.

271 Лактоза, глюкоза або подібні матеріали можуть використовуватися як флегматизатор за умови, що речовина містить не менше 90% флегматизатора за масою. Компетентний орган може дозволити віднесення цих сумішей до класу 4.1 на основі результатів випробування. Суміші, що містять не менше 98% флегматизатора за масою, не підпадають під дію вимог Правил. На упаковки з сумішами, що містять не менше 90% флегматизатора за масою, не потрібно наносити знак небезпеки зразка N 6.1.

272 Ця речовина повинна перевозитися відповідно до положень, встановлених для класу 4.1, тільки за наявності дозволу компетентного органу (номер ООН 0143 або номер ООН 0150).

274 Узагальнені або "не зазначені конкретно" належні найменування речовин, для яких в колонці 10 Переліку зазначено спеціальне положення 274, повинні бути доповнені технічним найменуванням вантажу, якщо національне законодавство або міжнародна конвенція не забороняють його розголошення у випадку, коли йдеться про речовину, що перебуває під особливим контролем. Опис небезпечних вантажів класу 1 може супроводжуватися додатковим текстом з метою зазначення комерційного або військового найменування. Технічні найменування повинні вказуватися в дужках безпосередньо після транспортного найменування. Наприклад: "Номер ООН 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (із вмістом ксилолу і бензолу), 3, II".

Технічне найменування повинно бути визнаним хімічним найменуванням, або біологічним найменуванням, або іншим найменуванням, що є загальноприйнятим у науково-технічних підручниках, журналах і текстах. Не повинні використовуватися торгові найменування. У випадку з пестицидами можна використовувати тільки загальні найменування ISО, інші найменування, які містяться у виданнях Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) "Рекомендована класифікація пестицидів за видами небезпеки і керівництво щодо класифікації" ("The WHO Recommended Classification of Pesticides by Hazard and Guidelines to Classification"), або найменування активної(их) речовини (речовин).

Якщо будь-яка суміш небезпечних вантажів описується однією з позицій "Н.З.К." або "узагальнених" позицій, до яких призначене спеціальне положення 274, необхідно вказувати не більше двох компонентів, які найбільше обумовлюють небезпечну властивість або небезпечні властивості суміші, за винятком речовин, що перебувають під особливим контролем, якщо їх відкрите найменування забороняється національним законодавством або будь-якою міжнародною конвенцією. Якщо паковання, що містить суміш, має знак додаткової небезпеки, то одне з двох зазначених у дужках технічних найменувань повинно бути найменуванням того компонента, який потребує використання цього знаку додаткової небезпеки.

279 Речовина належить до цього класу або групи паковань на основі наявного досвіду, а не на основі точного застосування класифікаційних критеріїв, встановлених у Правилах.

286 Нітроцелюлозні мембранні фільтри, що належать до цієї позиції, масою не більше 0,5 г кожен, не підпадають під дію вимог Правил, якщо вони містяться окремо у виробі або у запечатаному пакеті.

289 Правила не поширюються на надувні пристрої подушок безпеки, модулі надувних подушок і пристрої попереднього натягу ременів безпеки, що є частиною транспортного засобу, вагона, судна чи літального апарата або знаходяться в укомплектованих вузлах, таких, як рульові колонки, дверні панелі, сидіння тощо.

290 Якщо цей матеріал задовольняє критерії інших класів, то він повинен класифікуватися відповідно до небезпеки, що переважає. Такий матеріал повинен надаватися до перевезення під найменуванням вантажу та номера ООН матеріалу, що має переважаючі критерії небезпеки з подальшим зазначенням найменування, зазначеного в додатку 2 до цих Правил, та виконанням умов перевезення для цього номера ООН.

292 (зарезервовано).

293 До сірників застосовуються наступні визначення:

а) сірники саперні - це сірники, головки яких виготовлені із застосуванням чутливого до тертя запального складу і піротехнічного складу, під час горіння якого спостерігаються незначне полум'я або відсутність полум'я, але виділяється велика кількість тепла;

б) сірники безпечні - це сірники, які розміщені в коробках, книжечках або картонках або прикріплені до них і можуть займатися тільки від тертя об спеціальну поверхню;

в) термосірники - це сірники, що можуть займатися від тертя об тверду поверхню;

г) сірники парафіновані "Веста" - це сірники, що можуть займатися від тертя або об спеціальну, або об тверду поверхню.

295 Не потрібно на кожну батарею окремо наносити маркування і знаки небезпеки, якщо відповідне маркування і знак небезпеки нанесені на піддон.

296 Ці позиції застосовуються до рятувальних засобів, таких як рятувальні плоти, індивідуальні засоби для плавання і самонадувні тобогани. Номер ООН 2990 застосовується до самонадувних засобів, а номер ООН 3072 - до рятувальних засобів, які не є самонадувними. Рятувальні засоби можуть містити:

а) сигнальні пристрої (клас 1), які можуть включати димові сигнали та світлові сигнали, упаковані в тару, що перешкоджає їх випадковому спрацьовуванню;

б) тільки стосовно номера ООН 2990: до механізму самонадування можуть бути включені патрони для запуску механізмів підкласу 1.4, група сумісності S, за умови, що кількість вибухових речовин не перевищує 3,2 г на один засіб;

в) стиснені або скраплені гази класу 2, групи А і О;

г) електричні акумуляторні батареї (клас 8) і літієві батареї (клас 9);

ґ) комплекти першої допомоги або ремонтні комплекти містять невелику кількість небезпечних вантажів (наприклад, речовини класів 3, 4.1, 5.2, 8 або 9); або;

д) термосірники, упаковані в тару, що перешкоджає їх випадковому запалюванню.

Вимоги цих Правил не поширюються на рятувальні засоби, що упаковані в міцну жорстку зовнішню тару максимальною масою брутто 40 кг, в якій не містяться будь-які інші небезпечні вантажі, крім стиснених або скраплених газів групи А або О класу 2, поміщених в посудини місткістю не більше 120 мл, які встановлені виключно для приведення рятувального засобу в дію.

300 Вантаж не допускається до навантаження, якщо його температура під час навантаження перевищує 35 °C або на 5 °C вище температури навколишнього середовища, якщо порушений хоча б один із вказаних критеріїв.

302 На фуміговані вантажні одиниці, що не містять інших небезпечних вантажів, поширюються лише положення, викладені в підпункті 5.4.16 цих Правил.

303 Ємності повинні бути віднесені до того класифікаційного коду, до якого віднесено гази або суміші газів, що в них містяться, і який визначається відповідно до положень підпункту 2.2.2 цих Правил.

304 Батареї сухі, що містять корозійний електроліт, який не витікає з батареї, якщо на корпусі батареї є тріщини, не підпадають під дію вимог Правил за умови, що батареї надійно упаковані і захищені від короткого замикання. Прикладами таких батарей є лужно-марганцеві, цинково-вуглецеві, нікель-металогідридні і нікель-кадмієві батареї.

305 Ці речовини не підпадають під дію вимог Правил у тих випадках, коли їхня концентрація не перевищує 50 мг/кг.

307 Ця позиція може використовуватися лише для однорідних сумішей, які містять нітрат амонію як основний інгредієнт у наступних граничних концентраціях:

а) не менше 90% нітрату амонію при загальному вмісті горючого/органічного матеріалу, розрахованого за вуглецем, не більше 0,2% і за можливої наявності доданого неорганічного матеріалу, інертного до нітрату амонію; або

б) менше 90%, але більше 70% нітрату амонію в суміші з іншими неорганічними матеріалами або більше 80%, але менше 90% нітрату амонію в суміші з карбонатом кальцію і/або доломітом і при загальному вмісті горючого/органічного матеріалу, розрахованого за вуглецем, не більше 0,4%; або

в) добрива на основі нітрату амонію азотного типу, що містять суміші нітрату амонію і сульфату амонію, у разі вмісту нітрату амонію більше 45%, але менше 70%, і при загальному вмісті горючого/органічного матеріалу, розрахованого за вуглецем, не більше 0,4%, так щоб сума відсоткових концентрацій нітрату амонію і сульфату амонію перевищувала 70%.

310 Вимоги до випробувань, викладені в підрозділі 38.3 Керівництва з випробовувань і критеріїв Типових правил ООН, не застосовуються до промислових партій, обсяг яких не перевищує 100 елементів і батарей, або до дослідних зразків елементів і батарей, коли ці зразки перевозяться для випробувань, якщо:

а) ці елементи і батареї перевозяться у зовнішній тарі (металевий, пластмасовий чи фанерний барабан або металевий, пластмасовий чи дерев'яний ящик), яка відповідає критеріям для групи паковання I;

б) кожен елемент і кожна батарея індивідуально упаковані у внутрішню тару, поміщену в зовнішню тару, й обкладені негорючим та електронепроникним матеріалом.

316 Ця позиція застосовується тільки для сухого кальцію гіпохлориту, що перевозиться у вигляді некрихких таблеток.

318 У перевізних документах належне найменування повинне доповнюватися технічним найменуванням (див. підпункт 3.1.2.8 цих Правил). Якщо інфекційні речовини, надані до перевезення, невідомі, але передбачається, що вони відповідають критеріям для включення до категорії А і для віднесення до номера ООН 2814 або 2900, то в накладній після належного найменування повинно вказуватися в дужках таке: "(інфекційна речовина, ймовірно відноситься до категорії А)".

319 Паковання з небезпечними вантажами, маркування яких відповідає вимогам інструкції з пакування Р650, не підпадає під дію інших положень цих Правил.

321 Ці системи схоронності вантажу повинні розглядатися як такі, що містять водень.

322 Якщо ці вантажі перевозяться у вигляді некрихких таблеток, призначається група паковання III.

324 При концентрації не більше 99% потребує стабілізації.

327 Використані (відпрацьовані) аерозолі (паковання) можуть перевозитися під цією позицією з метою переробки або утилізації. Використані (відпрацьовані) аерозолі, крім сильно деформованих або таких, що протікають, пакуються відповідно до інструкцій з паковання Р207 (спеціальне положення РР87) та відповідно LP02 (спеціальне положення L2). Протікаючі або сильно деформовані аерозолі перевозяться в аварійній тарі за умови, що вжиті всі заходи для запобігання підвищенню тиску.

330 Спирти, що містять до 5% нафтопродуктів (наприклад, бензин), перевозяться за N ООН 1987 СПИРТИ, Н.З.К.

332 Магнію нітрату гексагідрат не підпадає під дію цих Правил.

333 Суміші етанолу з бензином моторним, газоліном або петролем (номер ООН 1203), наприклад, для використання у двигунах внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, повинні бути віднесені до цієї позиції незалежно від значень температури початку кипіння.

334 Касета паливних елементів може містити активатор за умови, що вона забезпечена двома незалежними засобами запобігання випадкового змішування активатора з паливом під час перевезення.

335 Суміші твердих речовин, що не підпадають під дію Правил, з рідкими або твердими речовинами, небезпечними для навколишнього середовища, повинні класифікуватися як номер ООН 3077 і можуть перевозитися відповідно до цієї позиції за умови, що під час завантаження тари, закриття вагона чи контейнера відсутні ознаки протікання вантажу. Якщо у разі завантаження будуть виявлені ознаки протікання вантажу, суміші повинні бути віднесені до номера ООН 3082. Герметично упаковані пакети, що містять менше 10 мл рідини, небезпечної для навколишнього середовища, абсорбованої твердим матеріалом або виріб, що містить менше 10 г твердої речовини, небезпечної для навколишнього середовища, не підпадають під дію Правил.

343 Ця позиція застосовується до сирої нафти, яка містить сірководень в концентрації, достатній для того, щоб пари, що виділяються сирою нафтою, являли інгаляційну небезпеку. Група паковання повинна призначатися з урахуванням ступеня небезпеки.

344 Повинні виконуватися вимоги розділу 6.2.6 Додатка 2 до СМГС.

345 Цей газ міститься у відкритих кріогенних посудинах з максимальною місткістю 1 л, що мають дві скляні стінки (внутрішню і зовнішню), з простору між якими відкачано повітря (вакуумна ізоляція), не підпадає під дію цих Правил за умови, що кожна посудина перевозиться у зовнішній тарі, у яку поміщено відповідний прокладковий або абсорбуючий матеріал для захисту посудини від пошкодження в результаті удару.

346 На відкриті кріогенні посудини, що відповідають вимогам інструкції з пакування Р203 і не містять інших небезпечних вантажів, крім азоту охолодженого рідкого (номер ООН 1977), який повністю абсорбований пористим матеріалом, інші вимоги Правил не поширюються.

348 Батареї, виготовлені після 31 грудня 2011 року, повинні мати на зовнішній поверхні корпуса марковання з вказівкою потужності у Ват-годинах (Вт-г).

349 Заборонено перевезення суміші гіпохлориту із сіллю амонію. Розчин гіпохлориту номер ООН 1791 є речовиною класу 8.

350 Амонію бромат, його водні розчини і суміші бромату з сіллю амонію до перевезення не допускаються.

351 Амонію хлорат, його водні розчини і суміші хлорату з сіллю амонію до перевезення не допускаються.

352 Амонію хлорит, його водні розчини і суміші хлориту з сіллю амонію до перевезення не допускаються.

353 Амонію перманганат, його водні розчини і суміші перманганату з сіллю амонію до перевезення не допускаються.

354 Ця речовина є токсичною при вдиханні.

355 Балони з киснем, які призначені для використання у рятувальних цілях, які перевозяться відповідно до цієї позиції, можуть обладнуватися патронами для приведення їх у дію (патрони для запуску механізмів, підклас 1.4, група сумісності С або S) без зміни їх класифікації як виробів класу 2 за умови, що загальна кількість дефлагуючих (метальних) вибухових речовин не перевищує 3,2 г на один балон з киснем. Балони, обладнані патронами для приведення їх у дію і підготовлені для перевезення, повинні забезпечуватися ефективними засобами попередження випадкового спрацювання.

356 Система схоронності на основі металогідридів, установлена на транспортних засобах, вагонах, повинна бути затверджена компетентним органом до початку перевезення. У накладній повинен бути запис, що упаковка була затверджена компетентним органом.

357 Сира нафта, що містить сірководень в концентрації, достатній для того, щоб пари являли інгаляційну небезпеку, повинна класифікуватися номером ООН 3494 НАФТА СИРА СІРЧИСТА ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТОКСИЧНА.

358 Розчин нітрогліцерину в спирті з вмістом нітрогліцерину більше 1 %, але не більше 5 %, може бути включений у клас 3 і віднесений до номера ООН 3064 за умови дотримання вимог інструкції з пакування Р300, наведеної в підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС.

359 Розчин нітрогліцерину в спирті з вмістом нітрогліцерину більше 1 %, але не більше 5 %, повинен бути віднесений до класу 1, номера N ООН 0144, якщо не дотримані вимоги інструкції з пакування Р300, наведеної в підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС.

360 Транспортні засоби, що працюють тільки на батареях літій-металевих або батареях літій-іонних, повинні бути віднесені до номера ООН 3171 "Транспортний засіб, який працює на акумуляторних батареях, або обладнання, яке працює на акумуляторних батареях".

363 Ця позиція також застосовується до рідкого палива, за винятком рідкого палива, на яке не поширюється дія цих Правил, відповідно до підпункту "б" підрозділу 1.1.3.3 Додатка 2 до СМГС в кількості, що перевищує значення, вказане в колонці 7а таблиці А глави 3.2 Додатка 2 до СМГС, яке міститься в засобах утримання, що є невід'ємною частиною обладнання або машин (наприклад генераторів, компресорів, обігрівачів тощо) як частини їх первісного типу конструкції, якщо вони відповідають таким вимогам:

1) засоби утримання відповідають вимогам компетентного органу країни виготовлення щодо конструкції;

2) всі клапани та отвори (наприклад вентиляційні пристрої) в засобах утримання, що містять небезпечні речовини, закриваються під час перевезення;

3) машини або обладнання завантажуються в положенні, що не допускає витікання небезпечних речовин, і закріплюються за допомогою засобів, здатних під час перевезення утримувати машини або обладнання від будь-якого переміщення, яке могло б змінити їх положення або спричинити пошкодження;

4) якщо засіб утримання має місткість понад 60 л, але не більше 450 л, машини або обладнання повинні мати знаки небезпеки відповідно до пункту 5.2 глави 5 цих Правил на одній зовнішній стороні, а якщо його місткість перевищує 450 л, але не перевищує 1500 л, машини та обладнання повинні мати знаки небезпеки на всіх чотирьох зовнішніх сторонах;

5) якщо засіб утримання має місткість понад 1500 л, машини або обладнання забезпечуються знаками небезпеки на всіх чотирьох зовнішніх сторонах, у накладній проставляється додаткова відмітка: "Перевезення відповідно до спеціального положення 363".

364 Цей виріб може перевозитися відповідно до положень пункту 3.7 глави 3 цих Правил тільки в тому випадку, якщо компетентним органом визначено, що упаковка в представленому для перевезення вигляді пройшла випробування серії 6d) частини I "Руководства по испытаниям и критериям Типовых правил ООН".

367 Транспортне найменування вантажу "МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ" може використовуватися при відправці паковань, які містять ФАРБУ та МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ в одному пакованні.

Транспортне найменування вантажу "МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ, корозійний, легкозаймистий" може використовуватися при відправці паковань, які містять ФАРБУ корозійну, легкозаймисту та МАТЕРІАЛ ЛАКОФАРБОВИЙ корозійний, легкозаймистий в одному пакованні.

368 Якщо міститься неподільний або подільно-звільнений урану гексафторид, цей матеріал має бути віднесено до номера ООН 3507 або номера ООН 2978.

370 Позиція застосовується до:

амонію нітрату, що містить більше ніж 0,2% горючих речовин (включаючи будь-яку органічну речовину, що розрахована за вуглецем, за винятком домішок іншої речовини);

амонію нітрату, що містить не більше ніж 0,2% горючих речовин (включаючи будь-яку органічну речовину, що розрахована за вуглецем, за винятком домішок іншої речовини), якщо за результатами випробування згідно із серією випробувань 2 (Керівництво з випробовувань і критеріїв Типових правил ООН, частина перша) вантаж повинен бути віднесений до класу 1. Див. також номер ООН 1942.

375 На речовини, які перевозяться в одиночній або комбінованій тарі, що містить не більше ніж 5 л нетто на одиночну або внутрішню тару для рідини або має масу нетто не більше ніж 5 кг на одиночну або внутрішню тару для твердої речовини, не поширюється дія цих Правил за умови, що тара відповідає загальним положенням підрозділів 4.1.1.1, 4.1.1.2, 4.1.1.4 - 4.1.1.8 Додатка 2 до СМГС.

376 Літій-іонні елементи або батареї і літій-металеві елементи або батареї, які мають пошкодження або дефекти, внаслідок чого вони не відповідають типу за визначеними КЕ ООН показниками і критеріями, повинні відповідати вимогам цього спеціального положення. Вони включають, але не виключно, такі елементи або батареї:

що мають дефекти з точки зору безпеки;

з яких стався витік рідини або газу;

стан яких не може бути перевірено перед перевезенням;

які зазнали пошкодження.

Елементи й батареї повинні перевозитися відповідно до положень, що застосовуються до номерів ООН 3090, 3091, 3480 і 3481, за винятком спеціального положення 230 і випадків, коли в цьому спеціальному положенні зазначено інше.

На паковання залежно від конкретного випадку має наноситися марковання "БАТАРЕЇ ІОНО-ЛІТІЄВІ, МАЮТЬ ПОШКОДЖЕННЯ/ДЕФЕКТИ" або "БАТАРЕЇ ЛІТІЙ-МЕТАЛЕВІ, МАЮТЬ ПОШКОДЖЕННЯ/ДЕФЕКТИ".

Елементи й батареї залежно від конкретного випадку мають пакуватися відповідно до інструкції з паковання P908 (підрозділ 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС) або інструкції з паковання LP904 (підрозділ 4.1.4.3 Додатка 2 до СМГС).

Елементи й батареї, здатні швидко розпадатися, вступати в небезпечні реакції, загорятися, виділяти небезпечне тепло, викидати токсичні, корозійні, займисті гази або пари за нормальних умов перевезення, не повинні прийматися до перевезення, крім випадків, коли умови перевезення погоджені компетентними органами.

377 Іоно-літієві та літій-металеві елементи і батареї та обладнання, що містить такі елементи і батареї, які перевозяться з метою видалення або переробки, можуть пакуватися разом із нелітієвими батареями відповідно до інструкції з паковання Р909 (підрозділ 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС).

На паковання наноситься марковання "ЛІТІЄВІ БАТАРЕЇ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ" або "ЛІТІЄВІ БАТАРЕЇ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ".

Батареї, у яких виявлено пошкодження або дефекти, повинні перевозитися за спеціальним положенням 376 і пакуватися відповідно до інструкції з паковання P908 (підрозділ 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС) або інструкції з паковання LP904 (підрозділ 4.1.4.3 Додатка 2 до СМГС).

500 (зарезервовано).

501 Щодо нафталіну розплавленого див. номер ООН 2304.

506 Лужноземельні метали і сплави лужноземельних металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Номер ООН 1869 магній або магнію сплави, що містять більше 50% магнію у вигляді гранул, стружки або стрічки, є речовиною класу 4.1.

507 Номер ООН 3048 пестициди на основі алюмінію з добавками, що уповільнюють виділення токсичних легкозаймистих газів, є речовинами класу 6.1.

511 Номер ООН 1625 ртуті (II) нітрат, номер ООН 1627 ртуті (I) нітрат і номер ООН 2727 талію нітрат є речовинами класу 6.1. Торію нітрат твердий, уранілнітрату гексагідрату розчин і уранілу нітрат твердий є речовинами класу 7.

513 Номер ООН 0224 барію азид сухий або зволожений з масовою часткою води менше 50% забороняється перевозити залізничним транспортом. Номер ООН 1571 барію азид зволожений є речовиною класу 4.1. Номер ООН 1854 барію сплави пірофорні є речовиною класу 4.2. Номери ООН 1445 барію хлорат, твердий, 1446 барію нітрат, 1447 барію перхлорат твердий, 1448 барію перманганат, ООН 1449 барію пероксид, 2719 барію бромат, 2741 барію гіпохлорит, що містить більше 22% активного хлору, 3405 барію хлорату розчин і номер ООН 3406 барію перхлорату розчин є речовинами класу 5.1. Номери ООН 1565 ціанід і 1884 барію оксид є речовинами класу 6.1.

521 Тверді хлорити і гіпохлорити є речовинами класу 5.1.

522 Номер ООН 1873 водний розчин хлорної кислоти, що містить більше 50%, але не більше 72% чистої кислоти за масою, є речовиною класу 5.1. Водні розчини хлорної кислоти, що містять більше 72% чистої кислоти за масою, або суміші хлорної кислоти з будь-якою іншою рідиною, крім води, до перевезення не допускаються.

525 Розчини неорганічних ціанідів із загальним умістом іонів ціаніду більше 30% відносять до групи паковання I, із загальним вмістом іонів ціаніду більше 3%, але не більше 30% - до групи паковання II і з умістом іонів ціаніду більше 0,3%, але не більше 3% - до групи паковання III.

529 Номер ООН 0135 ртуть гримуча зволожена з масовою часткою води або суміші спирту і води не менше 20% забороняється перевозити залізничним транспортом. Хлорид ртуті I (каломель) є речовиною класу 9 (номер ООН 3077).

530 Номер ООН 3293 гідразину водний розчин з масовою часткою гідразину не більше 37% є речовиною класу 6.1.

531 Суміші з температурою спалаху нижче 23 °С, що містять більше 55% нітроцелюлози, незалежно від вмісту азоту, або містять не більше 55% нітроцелюлози та вмістом азоту більше 12,6% (за масою сухої речовини), є речовинами класу 1 (див. номер ООН 0340 або 0342) або класу 4.1.

533 Номер ООН 1198 формальдегіду розчини легкозаймисті є речовинами класу 3. Вимоги Правил не поширюються на незаймисті розчини формальдегіду, які містять менше 25% формальдегіду.

534 Хоча в певних кліматичних умовах тиск пари бензину (газоліну) при 50 °С може перевищувати 119 кПа (1,10 бар), але не підніматися вище 150 кПа (1,50 бар), цей продукт слід вважати речовиною, що має тиск парів при 50 °С не більше 110 кПа (1,10 бар).

542 Цим пунктом охоплюється тальк з тремолітом та/або актинолітом.

543 Номер ООН 1005 аміак безводний, номер ООН 3318 аміаку розчин, що містить більше 50% аміаку, і номер ООН 2073 аміаку розчин, що містить більше 35%, але не більше 50% аміаку, є речовинами класу 2. Вимоги Правил не поширюються на розчини аміаку, що містять не більше 10% аміаку.

546 Номер ООН 2009 цирконій сухий у вигляді оброблених листів, штаб або змійовиків із дроту товщиною менше 18 мкм є речовиною класу 4.2. Цирконій сухий у вигляді оброблених листів, штаб або дроту в бухтах товщиною 254 мкм або більше не підпадає під дію вимог Правил.

548 Хлорсилани, які при контакті з водою виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3.

549 Хлорсилани з температурою спалаху менше 23 °С, які при контакті з водою не виділяють займисті гази, є речовинами класу 3. Хлорсилани з температурою спалаху не менше 23 °С, які при контакті з водою не виділяють займисті гази, є речовинами класу 8.

552 Метали та сплави металів у порошку або іншому легкозаймистому вигляді, здатні до самозаймання, є речовинами класу 4.2. Метали та сплави металів у порошку або іншому займистому вигляді, які при контакті з водою виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3.

554 Гідриди металів, які при контакті з водою виділяють займисті гази, є речовинами класу 4.3. Номер ООН 2870 алюмінію боргідрид в обладнанні є речовинами класу 4.2.

555 Пил і порошок нетоксичних металів у вигляді, не схильному до самозаймання, які виділяють займисті гази при контакті з водою, є речовинами класу 4.3.

557 Пил і порошок металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2.

558 Метали і сплави металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Метали і сплави металів, які не виділяють займисті гази при контакті з водою і не є пірофорними або схильними до самонагрівання, але легко займаються, належать до речовин класу 4.1.

560 Рідини при підвищеній температурі, Н.З.К., що перевозяться при температурі не менше 100 °C (включаючи розплавлені метали і розплавлені солі), або речовини, що мають температуру менше їх температури спалаху, є речовиною класу 9 (номер ООН 3257).

561 Хлорформіати з переважаючими корозійними властивостями є речовинами класу 8.

562 Самозаймисті металоорганічні сполуки є речовинами класу 4.2. Металоорганічні сполуки, що реагують з водою, легкозаймисті є речовинами класу 4.3.

565 До цієї позиції належать різні відходи, які утворюються в результаті лікування людей або тварин або під час біологічних досліджень і які навряд чи містять речовини класу 6.2. Вимоги класу 6.2 не розповсюджуються на оброблені відходи лікарського походження або відходи біологічних дослідів, які раніше містили інфекційні речовини.

580 Вагони-цистерни, спеціальні вагони і спеціально обладнані вагони для перевезення вантажів при підвищеній температурі повинні мати з обох боків маркувальний знак, зазначений в підпункті 5.3.3 цих Правил. Контейнери-цистерни, переносні цистерни, спеціальні контейнери і спеціально обладнані контейнери для перевезення вантажів при підвищеній температурі повинні мати маркувальний знак з обох боків і з кожної торцевої сторони.

581 Ця позиція охоплює суміші метилацетилену і пропадієну з вуглеводнями, які містять:

Суміш Р1, за об'ємом не більше 63% метилацетилену і пропадієну і не більше 24% пропану і пропілену, до того ж частка насичених вуглеводнів С4 яких складає за об'ємом не менше 14%;

Суміш Р2, за об'ємом не більше 48% метилацетилену і пропадієну і не більше 50% пропану і пропілену, до того ж частка насичених вуглеводнів C4 яких складає за об'ємом не менше 5%;

суміші пропадієну з вмістом 1-4% метилацетилену.

Для запису у накладній дозволяється використовувати технічне найменування "Суміш Р1" або "Суміш Р2".

582 Ця позиція охоплює, зокрема, суміші газів, позначених літерою R, які:

як Суміш F1, при температурі 70 °С мають тиск парів, що не перевищує 1,3 МПа (13 бар), і при температурі 50 °С мають густину, не нижчу від густини дихлорфторметану (1,30 кг/л);

як Суміш F2, при температурі 70 °С мають тиск парів, що не перевищує 1,9 МПа (19 бар), і при температурі 50 °С мають густину, не нижчу від густини дихлордифторметану (1,21 кг/л);

як Суміш FЗ, при температурі 70 °С мають тиск парів, що не перевищує 3 МПа (30 бар), і при температурі 50 °С мають густину, не нижчу від густини хлордифторметану (1,09 кг/л).

Для запису у накладній дозволяється використовувати технічне найменування "Суміш F1", "Суміш F2" або "Суміш FЗ".

583 Ця позиція охоплює, зокрема, суміші, які:

- як Суміш А, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 1,1 МПа (11 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,525 кг/л;

- як Суміш А01, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,516 кг/л;

- як Суміш А02, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,505 кг/л;

- як Суміш А0, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,495 кг/л;

- як Суміш А1, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 2,1 МПа (21 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,485 кг/л;

- як Суміш В1, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 2,3 МПа (23 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,474 кг/л;

- як Суміш В2, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 2,6 МПа (26 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,463 кг/л;

- як Суміш В, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 2,6 МПа (26 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,450 кг/л;

- як Суміш С, при температурі 70°С мають тиск парів, що не перевищує 3,1 МПа (31 бар), і при температурі 50°С мають густину, не меншу від 0,440 кг/л.

Для запису у накладній дозволяється використовувати технічне найменування:

- "Суміш А" або "Бутан";

- "Суміш А01" або "Бутан";

- "Суміш А02" або "Бутан";

- "Суміш А0" або "Бутан";

- "Суміш А1";

- "Суміш В1";

- "Суміш В2";

- "Суміш В";

- "Суміш С" або "Пропан".

У разі перевезення в цистернах торговельні назви "бутан" і "пропан" можуть використовуватися лише як додаткові.

584 Цей газ не підпадає під дію вимог Правил, якщо:

- він перебуває в газоподібному стані;

- він містить не більше 0,5% повітря;

- він утримується в металевих капсулах, що не мають дефектів, здатних зменшити їхню міцність;

- герметичність затвора капсули гарантована;

- у капсулі міститься не більше 25 г цього газу;

- у капсулі міститься не більше 0,75 г цього газу на 1 см³ місткості.

585 Вимоги Правил не поширюються на кіновар.

586 Порошки гафнію, титану і цирконію повинні містити видимий надлишок води. Вимоги Правил не поширюються на зволожені порошки гафнію, титану і цирконію, отримані механічним способом, з розміром частинок 53 мкм і більше, або на такі, які отримані хімічним способом, з розміром частинок 840 мкм і більше.

587 Вимоги Правил не поширюються на стеарат барію і титанат барію.

588 Вимоги Правил не поширюються на тверді гідратовані форми броміду алюмінію і хлориду алюмінію.

589 (зарезервовано).

590 Вимоги Правил не поширюються на гексагідрат хлориду заліза (II).

591 Вимоги Правил не поширюються на сульфат свинцю, що містить не більше 3% вільної кислоти.

592 Вимоги Правил не поширюються на неочищену порожню тару (включаючи порожні ІВС і крупногабаритну тару), порожні вагони-цистерни, порожні знімні цистерни, порожні переносні цистерни, порожні контейнери-цистерни і порожні малі контейнери, в яких містилася ця речовина.

593 Цей газ, призначений для охолодження, наприклад, медичних або біологічних зразків, якщо він міститься у посудинах з подвійними стінками, що відповідають положенням інструкції щодо упаковки Р203 (12), не підпадає під дію вимог Правил.

594 Перелічені нижче вироби, виготовлені і заповнені відповідно до правил, що діють у державі виробника, й запаковані в міцну зовнішню тару, не підпадають під дію вимог Правил:

- номер ООН 1044 вогнегасники, оснащені захисними пристроями для захисту від випадкового спрацьовування;

- номер ООН 3164 вироби під пневматичним або гідравлічним тиском, сконструйовані таким чином, щоб витримувати навантаження, що перевищує внутрішній тиск газу.

596 Вимоги Правил не поширюються на кадмієві барвники, такі як сульфіди кадмію, сульфоселеніди кадмію і кадмієві солі вищих жирних кислот (наприклад, стеарат кадмію).

597 Вимоги Правил не поширюються на розчини оцтової кислоти, що містять не більше 10% чистої кислоти за масою.

598 Вимоги Правил не поширюються на:

а) нові акумуляторні батареї, якщо:

- вони закріплені способом, що перешкоджає їхньому ковзанню, падінню або ушкодженню;

- вони споряджені захватними пристосуваннями, за винятком випадків, коли вони належним чином штабельовані, наприклад на піддонах;

- на їхній зовнішній поверхні немає жодних залишків лугів або кислот, що становлять небезпеку;

- вони захищені від короткого замикання;

б) відпрацьовані акумуляторні батареї, якщо:

- їхні корпуси не ушкоджені;

- вони закріплені способом, що перешкоджає витоку їхнього вмісту, а також їхньому ковзанню, падінню або ушкодженню, наприклад шляхом штабелювання на піддонах;

- на їхній зовнішній поверхні немає жодних залишків лугів або кислот, що становлять небезпеку;

- вони захищені від короткого замикання.

Визначення "Відпрацьовані акумуляторні батареї" означає акумуляторні батареї, які перевозяться для рециркуляції по закінченні передбаченого терміну їхньої експлуатації.

599 Вимоги Правил не поширюються на готові вироби або прилади, які містять не більше 1 кг ртуті.

600 Вимоги Правил не поширюються на пентаоксид ванадію, плавлений і затверділий.

601 Вимоги Правил не поширюються на готові до споживання вироби фармацевтичної промисловості, наприклад косметику і ліки, що були виготовлені і поміщені в упаковку, призначену для роздрібного продажу або розподілу для індивідуального споживання або побутового застосування.

602 Сульфіди фосфору, що містять жовтий або білий фосфор, до перевезення не допускаються.

603 Безводний ціаністий водень, що не відповідає описові номера ООН 1051 або номера ООН 1614, до перевезення не допускається. Ціаністий водень (кислота ціаністоводнева), що містить менше 3% води, є стійким, якщо значення рН становить

2,5 +- 0,5 і рідина прозора й безбарвна.

604 (зарезервовано).

605 (зарезервовано).

606 (зарезервовано).

607 Суміші нітрату калію і нітриту натрію з сіллю амонію до перевезення не допускаються.

608 (зарезервовано).

609 Тетранітрометан, що містить горючі домішки, до перевезення не допускається.

610 Якщо в цій речовині міститься більше 45% ціаністого водню, то його перевезення забороняється.

611 Нітрат амонію, що містить більше 0,2% горючих речовин (включаючи будь-яку органічну речовину, розраховану за вуглецем), до перевезення не допускається, якщо він не є компонентом речовини або виробу класу 1.

613 Розчин хлорнуватої кислоти, що містить більше 10% хлорнуватої кислоти, і суміші хлорнуватої кислоти з будь-якою рідиною, крім води, до перевезення не допускаються.

614 2,3,7,8-тетрахлордибензо-п-діоксин (TCDD) у концентраціях, що вважаються сильнотоксичними, до перевезення не допускається.

617 Окрім типу вибухової речовини, вантажне місце повинно містити назву торгового найменування.

623 Номер ООН 1829 сірки триоксид повинен бути стабілізований за допомогою інгібіторів. Сірки триоксид з чистотою 99,95% або вище до перевезення залізничним транспортом не допускається. Сірки триоксид з чистотою принаймні 99,95% може перевозитися в цистернах дорожнім транспортом без додавання інгібіторів, якщо при цьому його температура підтримується на рівні 32,5 °С або вище.

625 На упаковки, в яких містяться ці вироби, повинен наноситися добре видимий напис: "UN 1950 АЕРОЗОЛІ".

632 Вважається здатним до самозаймання (пірофорним).

633 На пакованнях і малих контейнерах, в яких міститься ця речовина, повинен бути нанесений такий напис: "НЕ РОЗТАШОВУВАТИ ПОБЛИЗУ ДЖЕРЕЛ ЗАЙМАННЯ".

635 Вантажні одиниці можуть не мати знака небезпеки N 9 за винятком того, коли виріб запаковано в тару, кліть або інший засіб, що не дозволяє його ідентифікувати.

636 а) елементи, що містяться в обладнанні, не повинні розряджатися під час перевезення до рівня, при якому напруга в розімкнутому ланцюгу становить менше 2 В або 2/3 напруги зарядженого елемента, залежно від того, яка з цих величин є найменшою;

б) відпрацьовані літієві елементи (батареї) масою брутто не більше 500 г кожен (кожна), зібрані і пред'явлені для перевезення з метою їх утилізації, перевезені зі збірного пункту до місця проміжної переробки разом з іншими не літієвими елементами і батареями, не підпадають під дію інших положень цих Правил, якщо вони відповідають таким умовам:

1) дотримуються положення інструкції щодо пакування Р903b Додатка 2 до СМГС;

2) застосовується система забезпечення якості для того, щоб загальна кількість літієвих елементів або батарей в кожному вагоні або великотоннажному контейнері не перевищувала 333 кг;

3) паковання мають напис: "відпрацьовані літієві елементи".

637 Мікроорганізмами генетично зміненими і організмами генетично зміненими є організми і мікроорганізми, що не становлять небезпеки для людини і тварин, але під впливом яких тварини, рослини і екосистеми можуть змінюватися. Мікроорганізми генетично змінені і організми генетично змінені, застосування яких дозволено компетентним органом, не підпадають під дію Правил.

640 На підставі фізичних і технічних характеристик встановлюються різноманітні вимоги до цистерн для перевезення речовин тієї самої групи пакування в цистернах, на які поширюються вимоги Правил.

Щоб визначити ці фізичні і технічні характеристики продукту, який перевозиться в цистернах, до відомостей, що повинні вказуватися у накладній, повинен додаватися такий запис лише у випадку перевезення в цистернах:

"Спеціальне положення 640X", де "X" - відповідна велика літера, яка вказується після номера спеціального положення 640.

Однак, ці відомості можуть не зазначатися у випадку перевезення такими цистернами, які відповідають найбільш суворим вимогам щодо речовин певної групи пакування, віднесених до певного номера ООН.

642 Ця позиція не повинна використовуватися для перевезення розчинів аміачних добрив, що містять вільний аміак.

643 Вимоги, що стосуються класу 9, не поширюються на природний асфальт або литу асфальтову суміш.

646 Вугілля, активоване парою, не підпадає під дію вимог Правил.

647 До перевезення оцту і харчової оцтової кислоти з масовою часткою чистої кислоти не більше 25% застосовуються лише такі вимоги:

а) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні виготовлятися з нержавіючої сталі або пластмаси, стійких до роз'їдання оцтом / харчовою оцтовою кислотою;

б) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні піддаватися огляду їхнім власником принаймні один раз на рік. Результати оглядів повинні реєструватися, і записи повинні зберігатися принаймні протягом одного року. Ушкоджена тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і ушкоджені цистерни не підлягають наповненню;

в) тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні наповнятися таким чином, щоб не відбувалося розплескування продукту або його налипання на їхню зовнішню поверхню;

г) шви і запірні засоби повинні бути стійкими до впливу оцту/харчової оцтової кислоти. Тара, включаючи ІВС і крупногабаритну тару, і цистерни повинні герметично закриватися так, щоб за нормальних умов перевезення не відбувалося витоку;

ґ) може використовуватися комбінована тара з внутрішньою тарою, виготовленою зі скла або пластмаси (інструкції щодо упаковки Р001 у підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС), які відповідають загальним вимогам щодо упаковки. Інші положення Правил не застосовуються.

648 Вироби, просочені цим пестицидом, такі як листи фанери, смуги паперу, ватні кульки, листи пластмас, запаковані в герметично закриті упаковки, не підпадають під дію Правил.

649 Речовини, у яких температура початку кипіння визначена відповідно до описаного у стандарті ASTM D86-01 методу та перевищує 35 °С, належать до групи паковання II та повинні бути віднесені до відповідної позиції цієї групи паковання.

650 Відходи, до складу яких входять залишки паковання, затверділі залишки і рідкі залишки фарби, можуть перевозитися за умовами групи паковання II. Крім положень, які застосовуються до номера ООН 1263, група паковання II, такі відходи також можуть пакуватися і перевозитися таким чином:

а) відходи можуть пакуватися відповідно до інструкції щодо паковання Р002, яка наведена в підрозділі 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС, або відповідно до інструкції щодо паковання ІВС 06, яка наведена в підрозділі 4.1.4.2 Додатка 2 до СМГС;

б) відходи можуть пакуватися у м'які ІВС типу 13Н3, 13Н4 і 13Н5 і розташовуватися всередині зовнішніх паковань з суцільними стінками;

в) випробування тари і ІВС, зазначених під пунктом (а) або (б), можуть проводитися відповідно до вимог глав 6.1 або 6.5 Додатка 2 до СМГС залежно від ситуації, по відношенню до твердих речовин, на рівні, який вимагається щодо групи паковання II;

випробування повинні проводитися на тарі та ІВС, наповнених пробним зразком відходів, які перебувають у тій формі, в якій вони підготовлені до перевезення;

г) дозволяється перевезення навалом / насипом у критих вагонах, вагонах зі знімним дахом, закритих контейнерах або критих великогабаритних контейнерах з суцільними стінками. Вагони або контейнери повинні бути щільними, щоб не відбувалося витікання вмісту, або вони повинні бути ущільненими, наприклад, шляхом застосування належної і досить міцної внутрішньої вкладки;

ґ) якщо відходи перевозяться відповідно до умов цього спеціального положення, то такі вантажі повинні бути названі у накладній таким чином: "ВІДХОДИ, UN 1263 ФАРБА, 3, II".

653 Перевезення зазначеного газу в балонах, у яких значення величини добутку випробувального тиску на місткість не перевищує 15,2 МПа • л (152 бар • л), не підпадає під дію інших положень цих Правил при дотриманні таких умов:

виконуються вимоги щодо конструкції та випробувань балонів;

балони поміщаються в зовнішню тару, що відповідає вимогам частини 4 Додатка 2 до СМГС для комбінованої тари. Також повинні дотримуватися загальні положення щодо паковання (див. підрозділи 4.1.1.1, 4.1.1.2 та 4.1.1.5 - 4.1.1.7 Додатка 2 до СМГС);

балони не упаковуються разом з іншими небезпечними вантажами;

маса брутто паковання не перевищує 30 кг;

на кожне паковання наноситься чітке і довговічне марковання "номер ООН 1006" для аргону стисненого, "номер ООН 1013" для вуглецю діоксиду, "номер ООН 1046" для гелію стисненого або "номер ООН 1066" для азоту стисненого. Марковання проставляється всередині ромба, встановленого на вершину, з мінімальними розмірами 100 x 100 мм.

654 Запальнички відпрацьовані можуть перевозитись під цією позицією для утилізації. Не потребують захисту від випадкового спрацювання за умови, що вжиті всі заходи для запобігання підвищенню тиску. Запальнички відпрацьовані, крім деформованих та тих, які протікають, повинні упаковуватися відповідно до інструкції з пакування Р003. Крім того, повинні застосовуватися такі положення:

повинна використовуватися тільки жорстка тара максимальною місткістю 60 л;

тара повинна заповнюватися водою або іншим захисним матеріалом, що запобігає займанню;

за звичайних умов перевезення пристрої запалювання запальничок повинні бути покриті захисним матеріалом;

тара повинна вентилюватися;

пакування повинно перевозитись у відкритих вагонах і контейнерах або з вентиляцією.

Запальнички, що протікають або деформовані, повинні перевозитися в аварійній тарі за умови вжиття всіх заходів для запобігання підвищенню тиску.

Спеціальне положення 201, спеціальні положення РР84 та PR5 інструкції з пакування Р002 не застосовуються до відпрацьованих запальничок.

655 Балони та їх затвори, спроектовані, сконструйовані, затверджені та марковані відповідно до директиви 97/23/ЕС, які використовуються для дихальних апаратів, можуть перевозитись без урахування вимог глави 6.2 Додатка 2 до СМГС за умови, що вони підлягають перевіркам і випробуванням згідно з пунктом 6.2.1.6.1 цієї глави і дотримується періодичність проведення цих перевірок і випробувань, установлена в інструкції з пакування Р200 (підрозділ 4.1.4.1 Додатка 2 до СМГС).

656 (зарезервовано).

657 Ця позиція повинна використовуватися тільки для технічно чистої речовини. Стосовно сумішей компонентів ГНС дивись вимоги до номера ООН 1965 або номера ООН 1075.

658 Номер ООН 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ і номер ООН 1057 БАЛОНЧИК ДЛЯ ЗАПРАВКИ ЗАПАЛЬНИЧОК можуть перевозитися з дотриманням положень тільки розділів 3.4.1 ("a"-"ж"), 3.4.2 (за винятком загальної маси брутто - 30 кг), 3.4.3 (за винятком загальної маси брутто - 20 кг), 3.4.11 і першого речення розділу 3.4.12 Додатка 2 до СМГС при дотриманні таких умов:

маса брутто кожного паковання не перевищує 10 кг;

загальна маса брутто зазначених паковань в одному вагоні не перевищує 100 кг;

кожна зовнішня тара залежно від вантажу, що перевозиться, має чітке і довговічне марковання "Номер ООН 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ" або "Номер ООН 1057 БАЛОНЧИК ДЛЯ ЗАПРАВКИ ЗАПАЛЬНИЧОК";

660 Для перевезення систем утримання паливного газу (газу, який використовується як паливо), що сконструйовані для установки на автотранспортних засобах та містять зазначений газ, при дотриманні нижченаведених умов немає необхідності застосовувати положення підрозділу 4.1.4.1, глав 5.2, 5.4 і 6.2 Додатка 2 до СМГС:

а) система утримання паливного газу залежно від конкретного випадку повинна відповідати положенням Правил N 67-4, 110-5 і 115-6 ЄЕК або Регламенту (ЄС) N 79/2009 ЕС-7 і положенням Регламенту (ЕU) N 406/20108;

б) система утримання паливного газу повинна бути герметичною і не мати жодних ознак зовнішніх пошкоджень, що можуть вплинути на її безпеку.

Примітка. Якщо системи утримання паливного газу не є герметичними, переповнені або мають пошкодження, що можуть вплинути на їх безпеку, то вони повинні перевозитися тільки в аварійних посудинах під тиском;

в) якщо система утримання паливного газу обладнана щонайменше двома послідовно встановленими вентилями, два вентилі повинні закриватися таким чином, щоб бути газонепроникними за нормальних умов перевезення. Якщо є тільки один вентиль або якщо тільки один вентиль працює належним чином, всі отвори, за винятком отвору для скидання тиску, повинні закриватися таким чином, щоб за нормальних умов перевезення бути газонепроникними;

перевезення системи утримання паливного газу здійснюється таким чином, щоб унеможливлювати забруднення пристроїв для скидання тиску, пошкодження вентилів та інших систем утримання, що знаходяться під тиском. Система утримання паливного газу повинна бути закріплена таким чином, щоб запобігти її ковзанню, скочуванню або вертикальному переміщенню;

система утримання паливного газу повинна відповідати положенням підрозділу 4.1.6.8 "a", "б", "в", "г", "ґ" або "д" Додатка 2 до СМГС;

повинні дотримуватися положення, що стосуються марковання та знаків небезпеки, крім тих випадків, коли система утримання паливного газу відправляється в транспортно-завантажувальних пристосуваннях. У таких випадках марковання і знаки небезпеки повинні бути розміщені на транспортно-завантажувальному пристосуванні;

г) документація. Кожен вантаж, що перевозиться відповідно до цього спеціального положення, повинен мати супровідний документ, що містить таку інформацію:

1) номер ООН газу, що міститься в системі утримання паливного газу, якому передує абревіатура "ООН";

2) транспортне найменування газу;

3) номер зразка знака небезпеки;

4) кількість систем утримання паливного газу;

5) у разі скраплених газів - масу нетто (кг) газу в кожній системі утримання паливного газу, а у разі стиснених газів - номінальну місткість (л) кожної системи утримання паливного газу з подальшою вказівкою номінального робочого тиску;

6) найменування та адресу відправника і одержувача. Елементи інформації 1 - 5 повинні вказуватися відповідно до наведених нижче прикладів:

Приклад 1. "ООН 1971 ГАЗ ПРИРОДНИЙ СТИСНЕНИЙ, 2.1, 1 система утримання паливного газу загальною місткістю 50 л, 200 бар".

Приклад 2. "ООН 1965 ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ ЗРІДЖЕНА, Н.З.К., 2.1, 3 системи утримання паливного газу масою нетто газу 15 кг кожна";

801 Вантажі залежно від фізико-хімічних властивостей (марки продукту, процесу виготовлення, способу перевезення) можуть належати до узагальнених позицій номерів ООН 1202, 1268, 3256, 3257, якщо це зазначено в нормативному документі на продукцію. Перевезення мазуту, палива моторного та палива нафтового можливо здійснювати у цистернах загального парку, що мають відповідні трафарети: "Мазут", "Нафта", "Бензин-Нафта", "Т" або "СТ".

(Додаток 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014, N 156 від 25.04.2017)

Додаток 12
до підпункту 5.5.4. Правил
перевезення небезпечних
вантажів

 Начальнику..........Дирекції залізничних перевезень,
 через начальника станції.........................
 військовому коменданту   комендатури   військових   сполучень  на
залізничній дільниці та станції (станції)...........
 начальнику ВСП МВС на ............. залізниці

                          ДЕКАДНА ЗАЯВКА

 на навантаження ____ за____..................планом
                         (основним чи додатковим)

 в період.....декади......м-ць_____________20..р.

------------------------------------------------------------------------------------------
|Число,|    Номер  |Номер|                          Кількість вагонів                    |
|місяць| військових| ООН |---------------------------------------------------------------|
|      |транспортів|     |людських|критих|платформ|напів- |відправника|всього|  в тому   |
|      |           |     |        |      |        |вагонів|           |      |  числі з  |
|      |           |     |        |      |        |       |           |      |виключеними|
|      |           |     |        |      |        |       |           |      |  гальмами |
|------+-----------+-----+--------+------+--------+-------+-----------+------+-----------|
|      |           |     |        |      |        |       |           |      |           |
------------------------------------------------------------------------------------------

    Вантаж прямує у супроводі.....................................
                          (військової варти Міноборони, МВС, СБУ)

     "Правила перевезення залізницями вибухових матеріалів мені як
відправнику,   а   також  тим,  хто  супроводжує  вантаж,  відомі.
Поіменовані  в  цій  заявці  вантажі  за  якістю   і   упакуванням
відповідають вимогам стандарту (технічних умов)".

 Підпис відправника

 Печатка

Додаток 13
до підпункту 5.5.4. Правил перевезення
небезпечних вантажів

Перелік
залізничних станцій, які мають спеціально виділені місця
для виконання вантажних операцій з ВМ, які
належать Міністерству оборони, Міністерству
внутрішніх справ, Службі безпеки

(Додаток 13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012, N 565 від 05.11.2014, N 156 від 25.04.2017)

Додаток 14
до підпункту 5.5.4.
Правил перевезення
небезпечних вантажів

                          ФОРМА КОНВЕРТА
             для конвертування перевізних документів
               при перевезенні військових вантажів
             та вантажів класу 1 (вибухові матеріали)

                                   Відкрити на станції призначення

 Станція
 призначення __________________________________________ залізниця.
 Загальна маса вантажу в тоннах __________________________________

 Відомості про категорії        Відмітки про відчеплення при перевезенні
 небезпеки вантажу, прикриття,  без N ешелону (транспорту)
 заборону розпуску              Вагон N _______________________________
 із сортувальних гірок та ін.   Відчеплений на ст. ____________________
                                з причини _____________________________
                                Складено акт від ______________ 20__ р.
                                Випис. дос. дор. відом. N __________
                                від ________________ 20__ р.
                                Нач. ст. ______________________________
                                                    (підпис)

                 Штемпель ст. відчеплення вагона

-----------------------------------------------------------------------
|Дата приймання до        | Код станції  |     Код     | Код вантажу  |
|перевезення _____________| відправлення | відправника |   за ЕТСНВ   |
|    (зазначається цифрами| ____________ | ___________ | ___________  |
|      день, місяць, рік) |              |             |              |
-----------------------------------------------------------------------

--------------------------------------------------------------------------------------------
|N |N вагона| Код |Маса   |Станція|    Особливі відмітки    | Кіль- |Кіль- | Ванта- |Примі-|
|  |        |влас-|вантажу|призна-|-------------------------| кість |кість | жопід- | тка  |
|  |        |ника |в      | чення |маршрутна|   код   |нега-|  ЗПУ  |конте-|йомність|      |
|  |        |     |тоннах | вагона|  група  |прикриття|барит|(пломб)|йнерів|        |      |
|--+--------+-----+-------+-------+---------+---------+-----+-------+------+--------+------|
|00|00000000| 00  |  000  | 00000 |    0    |    0    |  0  |   0   |  00  |  000   |00000 |
|--+--------+-----+-------+-------+---------+---------+-----+-------+------+--------+------|
|  |        |     |       |       |         |         |     |       |      |        |      |
|--+--------+-----+-------+-------+---------+---------+-----+-------+------+--------+------|
|  |        |     |       |       |         |         |     |       |      |        |      |
|--+--------+-----+-------+-------+---------+---------+-----+-------+------+--------+------|
|  |        |     |       |       |         |         |     |       |      |        |      |
--------------------------------------------------------------------------------------------

 Накладна  N            Для тих вагонів, маса тари яких не вказана
 Ешелон (транспорт) N   в таблиці розрахункової ваги тари та
                        умовної довжини рухомого складу, наведеній
                        у книжках розкладу руху поїздів, зазначити
                        масу тари у графі "Примітка" згідно з
                        трафаретом на вагоні

(Додаток 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 177 від 21.03.2012)

(Додаток 15 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 156 від 25.04.2017)

Додаток 15
до підпункту 6.10 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Відбір та підготовка
вагонів і контейнерів для перевезення
окремих небезпечних та легкогорючих вантажів

Відбір та підготовка вагонів і контейнерів для перевезення окремих небезпечних та легкогорючих вантажів (Додаток 15) (із змінами від 21.03.2012 р.) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009, Наказами Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011, N 177 від 21.03.2012)

Додаток 16
до підпункту 8.2.1 Правил перевезення
небезпечних вантажів

Загальні вимоги
до виконання вантажних операцій з вибуховими
матеріалами на спеціально виділених місцях станцій

1. Місця для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ на спеціально виділених станціях, а також місця для стоянки вагонів з такими вантажами поза поїздами чи поза сформованими составами (за винятком сортувальних колій, на яких вагони з ВМ можуть знаходитися під накопиченням) повинні бути віддалені від житлових і виробничих приміщень, територій тягових підстанцій, вантажних складів, загальних місць навантаження, вивантаження і зберігання вантажів, від місць наливання і зливання небезпечних рідких вантажів, від головних станційних колій на відстань не менше 125 м.

2. На електрифікованих дільницях для зазначеної мети виділяються, як правило, неелектрифіковані колії. У тих випадках, коли такі колії виділити не має можливості, можуть використовуватися електрифіковані колії. Контактна мережа цих колій повинна бути виділена в самостійну групу з електроживленням через окремий секційний роз'єднувач, обладнаний додатковим заземлюючим ножем.

Навантаження і розвантаження електродетонаторів на електрифікованих коліях, а також всі вантажно-розвантажувальні операції на цих коліях, які виконуються із застосуванням підіймальних механізмів і пристосувань; роботи, пов'язані з необхідністю наближення людей, вантажів, механізмів, пристосувань до контактної мережі на відстань менше 2 м, повинні здійснюватися тільки після зняття напруги в контактній мережі. У цих випадках особам, які керують навантаженням чи вивантаженням, забороняється приступати до робіт до одержання письмового повідомлення від начальника станції чи чергового станції про зняття напруги та заземлення контактного дроту.

Місця, призначені для проведення вантажних робіт з ВМ, повинні мати необхідні засоби пожежогасіння та облаштування стаціонарного й переносного електричного освітлення з арматурою і світильниками у вибухонебезпечному виконанні. У виняткових випадках у пунктах, де нема систематичного відправлення чи надходження ВМ, допускається оснащення світильниками у відкритому виконанні, які повинні знаходитися не ближче 10 м від місця навантаження, вивантаження і складування таких вантажів.

Стаціонарне чи переносне електричне освітлення повинне бути виконане згідно з вимогами ПТЕ і заходів безпеки, які встановлюються керівниками відповідних підприємств, установ, організацій.

Для підходу автомобільного транспорту до місць навантаження та вивантаження повинні бути зручні під'їзди.

3. Вибір зазначених місць на станціях і приймання їх в експлуатацію здійснюється комісією в складі начальника станції, військового коменданта комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції, органів санітарного нагляду на залізниці, пожежної охорони, ВСП МВС і узгоджується з місцевими органами влади.

4. При відсутності місця, що задовольняє зазначеним в пунктах 1-3 вимогам, комісія може встановлювати найзручніше для цієї мети місце з відступами від цих вимог. У цьому випадку комісія визначає додаткові заходи безпеки в залежності від місцевих умов.

Вибір місця оформляється актом, який підписують члени комісії.

Згідно з підпунктом 8.3.13 цих Правил колії для стоянки вагонів з небезпечними вантажами класу 1 зазначаються в технічно-розпорядчому акті станції.

5. Навантаження і вивантаження ВМ на під'їзних коліях підприємств, установ, організацій, а також на спеціально виділених місцях станцій, якщо ці місця мають необхідне освітлення, здійснюються цілодобово.

При відсутності на спеціально виділених місцях станцій фронтів навантаження й вивантаження вантажу, які мають достатнє освітлення, вантажні роботи з ВМ здійснюються лише в світлий час доби.

Вивантаження, навантаження, перевантаження всіх ВМ з вагонів, які були в аварії, або при наявності очевидних ознак порушення порядку розміщення вантажу у вагонах дозволяється проводити тільки в світлий час доби. Якщо у зимовий період світлий час доби не перевищує 4 год., ці роботи виконуються при підвищеному електричному освітленні з арматурою та світильниками у вибухобезпечному виконанні. Достатність такого освітлення визначається відповідальним представником відправника (одержувача), що спеціально виділяється згідно з підпунктом 8.2.3 цих Правил для керівництва зазначеними роботами. Рівні освітленості у місцях навантаження, вивантаження, перевантаження і ремонту повинні відповідати встановленим нормам.

Про необхідність вивантаження вагонів тільки в світлий час начальник станції складає акт за участю спеціалістів або начальника варти, які супроводжують вантаж, представника одержувача, а для вантажів Міноборони - ЗКУ, якщо він є на даній станції; для вантажів МВС і СБУ - представника ВСП МВС на залізниці.

6. Навантажувальні і піднімальні засоби всіх видів (тачки, візки, полозки, рольганги, транспортери, лебідки, крани, акумуляторні навантажувачі тощо), які застосовуються при роботах з ВМ, мають бути в повній справності і мати пристосування чи пристрої, що утримують вантаж від падіння.

Лебідки підіймання вантажу вантажопідйомних машин, а у стрілових кранів - і лебідки стріли при роботі з ВМ повинні бути обладнані двома гальмами. Навантаження на вантажопідйомні машини, обладнані таким чином, не повинно перевищувати норм, передбачених технічною документацією (формуляром, паспортом й інструкцією).

За наявності одного гальма на лебідці піднімання вантажу, а у стрілових кранів - і на лебідці піднімання стріли, навантаження не повинно перевищувати 75% вантажопідйомності, дозволеної для даного вантажопіднімального механізму.

Забороняється використання стрілових та інших кранів при швидкості вітру, яка перевищує 75% тієї, що допускається для марки даного крана.

Навантаження і вивантаження ВМ проводиться штатним і спеціально допущеним до здійснення робіт з такими вантажами підйомним такелажем і пристосуваннями, які не утворюють при ударі іскру.

Якщо при навантаженні, вивантаженні ВМ необхідно застосування залізних і сталевих строп та інших захватних пристосувань, то дозволяється використовувати штатні та установлені навантажувальні пристосування (механізми), передбачені технічною документацією для роботи з цими вантажами, які мають необхідну ізоляцію.

Придатність і справність навантажувальних і підйомних засобів, які підлягають використанню для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з ВМ, перед початком цих робіт перевіряється відповідальним працівником, спеціально виділеним відправником (одержувачем), який виконує зазначені роботи.

7. Вантажні роботи з ВМ проводяться з максимальною обережністю. Місця з вантажем не можна піддавати поштовхам, ударам і трясінню. Підйом і спуск їх провадиться повільно і плавно.

Перенесення вантажів на руках або ношах проводиться з великою обережністю.

Волочіння важких місць допускається у виняткових випадках тільки по рівному настилу з дошок з особливою обережністю.

При ожеледиці, для уникнення сковзання робітників, територія біля місць навантаження, вивантаження ВМ обов'язково посипається піском.

Пересування вагонів з ВМ вручну забороняється.

Порядок пересування на станційних коліях і на під'їзних коліях вагонів з ВМ кабестанами, електрошпилями та іншими механічними засобами встановлюється спеціальними інструкціями, затвердженими відповідно начальником дирекції чи керівником підприємства, установи, організації, у віданні якого знаходиться під'їзна колія.

8. Вагони з ВМ, які прибули в пункт призначення, при здаванні вантажу одержувачу оглядається ним, а при супроводі вантажу воєнізованою охороною залізниць - також прийомоздавачем станції з метою встановлення справності кузова, дверей, люків, замків і пломб (ЗПП).

При вході у вагон одержувач повинен оглянути його всередині і переконатися в цілості тари та відсутності розсипаних (розлитих) ВМ.

9. У випадку, коли при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт буде виявлено, що частина ВМ розсипана (випала із упаковки) чи розлита, керівник цих робіт зобов'язаний керуватися заходами безпеки згідно з аварійною карткою на даний вантаж.

Додаток 17
до підпункту 8.3.17 Правил перевезень
небезпечних вантажів

Форма наряду,
який видається складачу поїзда та машиністу
маневрового локомотива на виконання маневрової роботи з
вагонами, які завантажені вибуховими матеріалами (ВМ)

Форма наряду, який видається складачу поїзда та машиністу маневрового локомотива на виконання маневрової роботи з вагонами... (Додаток 17) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".