( Програму скасовано на підставі Постанови ВР
N 2215-IV від 01.12.2004 )

Програма
діяльності Кабінету Міністрів України
"Послідовність. Ефективність. Відповідальність"

Зміст

Вступ

1. Головні цілі урядової політики

2. Соціально-гуманітарний розвиток, захист прав і свобод громадян

2.1. Підвищення якості життя населення

2.2. Створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини

2.3. Захист прав і свобод людини, зміцнення законності та правопорядку

2.4. Прозорість дій Уряду та інформаційна політика

3. Поглиблення ринкових перетворень та удосконалення державного управління трансформаційними процесами

3.1. Посилення результативності ринкових перетворень

3.2. Утвердження інституту приватної власності, розвиток підприємництва та конкуренції

3.3. Розвиток фінансового сектору

3.4. Реформування податкової системи

3.5. Підвищення ефективності державних фінансів

3.6. Міжнародне співробітництво

3.7. Удосконалення системи державного управління

3.8. Підвищення координуючої ролі держави у реалізації регіональної політики

4. Структурні зрушення та підвищення конкурентоспроможності економіки

4.1. Удосконалення структури економіки на основі інноваційної моделі розвитку

4.2. Утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору економіки

4.3. Розвиток паливно-енергетичного комплексу

4.4. Ефективне використання промислового потенціалу

4.5. Розвиток високотехнологічних перспективних галузей

4.6. Поліпшення транспортного обслуговування, розвиток транспортної системи та дорожнього господарства

4.7. Розвиток будівельного комплексу

4.8. Реформування житлово-комунального господарства

5. Безпечна життєдіяльність населення, охорона довкілля, мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи

5.1. Підвищення рівня техногенної, екологічної, ядерної безпеки

5.2. Охорона довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів

5.3. Охорона праці та промислова безпека

6. Зміцнення обороноздатності держави

Очікувані результати виконання Програми

Вступ

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність" розроблена відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), на розвиток Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність" з урахуванням результатів структурних і інституціональних реформ, показників соціально-економічного розвитку в 2003 році та з метою реалізації Політичної угоди між коаліцією депутатських фракцій і депутатських груп у Верховній Раді України четвертого скликання і коаліційним Кабінетом Міністрів України про створення парламентсько-урядової коаліції.

Цією Програмою Уряд підтверджує послідовність своїх кроків і планів, засвідчує готовність нести публічну відповідальність за ефективність її виконання.

На виконання положень Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки" в Програмі конкретизовано головні цілі та завдання щодо формування соціально ефективної, політично відповідальної влади та інститутів громадянського суспільства; задіяння інноваційно-інвестиційних інструментів оновлення виробничого потенціалу та на цій основі інтенсифікації інтеграційних процесів у світовий простір як країни з конкурентоспроможною економікою; посилення соціальної спрямованості результатів економічного зростання; пріоритетного розвитку культурно-духовної сфери.

Кабінет Міністрів України провадитиме свою діяльність на основі принципу політичного плюралізму і поваги до права всіх політичних сил на власну позицію, прагнучи до відкритого діалогу, конструктивної співпраці, солідарної відповідальності, забезпечення участі широких кіл громадськості у формуванні та реалізації державної політики, оптимізації структури органів виконавчої влади та підвищення рівня довіри до владних інституцій.

Сьогодні перед Урядом стоїть завдання бути на крок вперед у прийнятті рішень, передбачаючи як внутрішні політичні і соціально-економічні зміни, так і глобальні фактори розвитку світової економіки. Тільки таким чином можна забезпечити безумовний пріоритет прав і свобод людини, високу та гарантовану якість життя, умови вільного розвитку особистості.

1. Головні цілі урядової політики

У 2003 році сформувалася принципово нова соціально-економічна ситуація, що характеризується насамперед прискореним економічним зростанням та синхронізацією його темпів в галузях економіки, зміцненням міжгалузевих зв'язків, збільшенням питомої ваги видів господарської діяльності, спрямованих на задоволення потреб внутрішнього ринку. Найбільше зріс випуск продукції у машинобудуванні (на 35,8 відсотка), що свідчить про структурні зрушення на користь високотехнологічних видів діяльності, а також у тих галузях економіки, де попереднього року спостерігалася невисока виробнича активність: в будівництві - на 23,1 відсотка, торгівлі - на 19,6, транспорті та зв'язку - на 12,3 відсотка.

Незважаючи на складні погодні умови та зменшення валової доданої вартості у сільському господарстві, досягнуто приросту валового внутрішнього продукту (9,3 відсотка), який істотно перевищив середню величину цього показника за 2000-2002 роки (6,8 відсотка) та програмне завдання (6 відсотків).

Структурні зміни в економіці дали змогу органічно поєднати політику прискореного зростання з активною соціальною політикою. На рівні з динамікою ВВП збільшувалися особисті доходи громадян. Реальний сукупний дохід, одержаний домашніми господарствами, збільшився на 8,1 відсотка. Найвищими темпами - на 12,8 відсотка - збільшувалися реальні доходи домашніх господарств від заробітної плати, майже на 13,2 відсотка - доходи від соціальних трансфертів у натуральній формі. Середньомісячна номінальна заробітна плата у 2003 році досягла 462 гривні, що на 22,8 відсотка більше, ніж у 2002 році, а у січні 2004 р. становила 500 гривень.

Заощадження громадян набули вагомого значення як інвестиційна складова економічного зростання і, збільшившись за минулий рік у 1,7 раза, досягли 32,3 млрд. гривень. Обсяги кредитних вкладень банків в економіку становили 67,8 млрд. гривень, збільшившись в 1,6 раза, у тому числі довгострокові кредити - у 2,6 раза, а їх частка зросла з 28 до 45 відсотків.

Протягом року провідними світовими рейтинговими агентствами (зокрема "Moody's" та "Standard and Poor's") було підвищено кредитний рейтинг України.

Відчутно розширився внутрішній споживчий ринок. Оборот роздрібної торгівлі збільшився на 20 відсотків. Насичення внутрішнього ринку відбувалося значною мірою за рахунок вітчизняних товарів, які становлять три чверті товарообороту. Випуск товарів широкого вжитку зріс на 20,4, зокрема непродовольчих - на 23,1 відсотка.

Активізувалися інвестиційні процеси та поліпшився розподіл інвестиційних ресурсів. Інвестиції в основний капітал збільшилися на 27,7 відсотка і у 3 рази перевищили темпи приросту валового внутрішнього продукту. Приріст прямих іноземних інвестицій становив 1,2 млрд. доларів США, що на 29,4 відсотка більше, ніж у 2002 році.

Виконано зобов'язання перед FATF щодо активізації боротьби з відмиванням брудних грошей. З України знято санкції та виключено із списку країн, що не співпрацюють у цій сфері.

Сформовані макроекономічні пропорції, поглиблення у 2003 році структурних та інституційних реформ (передусім податкової та пенсійної) дають можливість Кабінетові Міністрів визначити досягнення більш масштабних цілей - значне підвищення рівня державних соціальних стандартів та зниження рівня бідності, для чого буде здійснено:

закріплення високих темпів економічного зростання на основі його інноваційно-інвестиційної складової;

забезпечення доступу до результатів економічного зростання для якомога більшого числа громадян, справедливої оплати праці та повноцінного відновлення робочої сили;

задіяння стимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян шляхом підвищення продуктивності праці.

2. Соціально-гуманітарний розвиток,
захист прав і свобод громадян

2.1. Підвищення якості життя населення

Уряд зосередить увагу на підвищенні якості життя населення, забезпеченні динамічного і гармонійного розвитку людини, її духовних, життєвих та інтелектуальних якостей, соціальній справедливості та зниженні рівня бідності.

З метою динамічного підвищення життєвого рівня населення здійснюватимуться такі заходи:

забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян шляхом поетапного наближення державних соціальних гарантій до прожиткового мінімуму, зокрема щодо запровадження мінімальної заробітної плати у розмірі 237 гривень з вересня 2004 р. та поступового досягнення у 2007 році 100 відсотків прожиткового мінімуму;

подальше реформування системи оплати праці, підвищення її питомої ваги в структурі грошових доходів населення, збільшення частки фонду оплати праці в собівартості продукції, валовому внутрішньому продукті;

запровадження системи погодинної мінімальної заробітної плати;

посилення захисту купівельної спроможності населення від впливу інфляції та несвоєчасного отримання доходів;

ратифікація Конвенції МОП N 173 "Про захист прав працівників у разі неплатоспроможності товаровиробника" та законодавче врегулювання першочерговості виплати заробітної плати;

ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати на діючих підприємствах до кінця 2004 року;

удосконалення нормативно-правової бази з питань відшкодування знецінених грошових заощаджень громадян;

подальше поетапне підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам бюджетної сфери (до 25 відсотків);

перехід до оплати праці працівників бюджетної сфери (освіти, охорони здоров'я, культури, науки тощо) на основі Єдиної тарифної сітки за підсумками виконання державного бюджету за перше півріччя 2004 року;

удосконалення оплати праці працівників органів державної влади, забезпечення стимулюючої ролі посадових окладів та рівних підходів в оплаті праці державних службовців у різних органах державного управління;

поглиблення на засадах соціального партнерства співпраці з об'єднаннями роботодавців та профспілок у соціальній сфері, підвищення їх ролі у колективно-договірному регулюванні праці, детінізації заробітної плати та своєчасної її виплати, поліпшенні умов праці, забезпеченні продуктивної зайнятості та соціального страхування.

Здійснення цих заходів забезпечить зростання доходів населення, відновлення стимулюючої та відтворювальної функції заробітної плати.

Сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості населення, посилення механізмів регулювання ринку праці залишаються важливими складовими елементами державної політики зайнятості.

З цією метою Урядом вирішуватимуться питання щодо:

посилення соціального захисту безробітних та підвищення рівня охоплення заходами активної політики зайнятості незайнятого населення;

підвищення якості робочої сили з урахуванням потреб ринку праці;

розширення мережі навчально-ділових центрів державної служби зайнятості з метою підтримання розвитку підприємництва;

створення не менш як 600 тис. робочих місць для розширення сфери застосування праці, стимулювання розвитку підприємницької діяльності, сприяння становленню середнього класу;

забезпечення працевлаштування у 2004 році на вільні та новостворені робочі місця не менш як 880 тис., залучення до оплачуваних громадських робіт не менш як 370 тис. осіб;

надання безвідсоткової позики безробітним громадянам, зареєстрованим у державній службі зайнятості, для ведення особистого селянського господарства та для підприємницької діяльності;

посилення мотивації до легальної трудової зайнятості;

посилення соціального захисту громадян, які працюють за межами України.

Одним із факторів стабілізації рівня життя є формування сучасної системи соціального страхування. Уряд планує забезпечити подальший розвиток засад соціального страхування шляхом:

поетапного наближення фіксованих розмірів виплат за соціальним страхуванням до рівня прожиткового мінімуму;

створення правових, організаційних та технічних умов для ведення Державного реєстру платників страхових внесків та обліку відомостей про застрахованих осіб, суми збору єдиного соціального внеску в умовах збереження самоврядності фондів соціального страхування;

поступове забезпечення паритетної участі працівників та роботодавців у сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

збільшення видатків фондів на фінансування превентивних заходів з метою запобігання страховим випадкам;

розвитку системи управління фондами на засадах соціального партнерства.

Реформування системи пенсійного забезпечення. З метою подальшого проведення пенсійної реформи Уряд вживатиме заходи для:

посилення ролі трудового стажу при підвищенні розмірів пенсій;

збільшення фінансового ресурсу пенсійної системи шляхом скорочення кількості пільг щодо сплати внесків до Пенсійного фонду, забезпечення в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;

впровадження страхових принципів фінансування виплати пенсій з урахуванням умов праці;

запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

підвищення ефективності державного регулювання, нагляду і контролю в системі пенсійного забезпечення, зокрема недержавного;

поетапної ліквідації диспропорції в розмірах пенсій військовослужбовців;

удосконалення на засадах соціальної справедливості пенсійного законодавства.

Виконання цих заходів дасть змогу забезпечити зниження рівня бідності, зокрема пенсіонерів, збільшення розміру пенсії залежно від трудового внеску, акумулювання інвестиційних ресурсів, які спрямовуватимуться в національну економіку.

Для забезпечення соціального захисту вразливих верств населення здійснюватимуться заходи щодо:

забезпечення реалізації права соціально незахищених категорій громадян на отримання пільг, створення автоматизованої системи контролю за використанням бюджетних призначень на надання пільг;

формування протягом 2004 року Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою;

повного погашення заборгованості минулих років з виплати компенсацій, пільг громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, та недопущення виникнення такої заборгованості;

зосередження усіх бюджетних програм соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в одному центральному органі виконавчої влади, відповідальному за проведення соціальної політики;

удосконалення порядку надання платних соціальних послуг та поліпшення їх якості;

підвищення рівня зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями;

розроблення програм забезпечення безбар'єрного доступу громадян з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлово-цивільного призначення та транспортних засобів, розвиток виробництва автобусів для перевезення цієї категорії громадян;

розширення мережі центрів реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями за рахунок бюджетного фінансування.

Виконання цих заходів сприятиме створенню прозорої та доступної системи надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення та підвищенню рівня соціальних гарантій, упорядкуванню системи пільг, забезпеченню повноцінної інтеграції осіб з обмеженими фізичними можливостями у суспільство.

2.2. Створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини

У сфері охорони здоров'я Уряд спрямовуватиме свої зусилля на здійснення заходів щодо профілактики захворюваності, підвищення якості та доступності медичної допомоги за рахунок підвищення рівня матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров'я, забезпечення населення ліками та виробами медичного призначення, посилення пропаганди та стимулювання здорового способу життя. Ключове завдання Уряду у цій сфері полягає у подальшому покращенні стану здоров'я громадян і підвищенні якості та продовженні тривалості їх життя.

Для забезпечення розвитку системи охорони здоров'я, поліпшення медичного обслуговування населення Уряд розв'язуватиме завдання стосовно:

створення умов для сталого розвитку медичної науки, сприяння розробленню науково обґрунтованих новітніх технологій діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених і соціально значущих захворювань, збільшенню кількості конкурентоспроможних розробок в галузі, оптимізації інноваційної системи з метою максимального використання досягнень сучасної науки в практиці охорони здоров'я;

прийняття та виконання державної програми попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;

наближення показника очікуваної тривалості життя до рівня країн з високим індексом людського розвитку, зменшення рівня смертності дітей першого року життя та материнської смертності;

зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та впровадження сучасних технологій діагностики, лікування і профілактики;

удосконалення системи надання невідкладної медичної допомоги з метою її наближення до світових стандартів, розвитку інституту сімейного лікаря;

запровадження адресної дотації для пільгового забезпечення ліками громадян за соціально-медичними показниками;

забезпечення утворення регіональних центрів високоспеціалізованої медичної допомоги з метою створення рівних умов доступності населенню;

підвищення рівня підготовки медичних кадрів;

ефективного використання бази санаторно-курортного оздоровлення;

впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я та дотримання гарантованого рівня державної безоплатної медичної допомоги;

підтримання виробництва вітчизняних лікарських засобів та збільшення їх питомої ваги на внутрішньому ринку, сприяння створенню сучасних розробок лікувального та дитячого харчування;

удосконалення державної цінової політики на ринку лікарських засобів та послуг;

сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування";

створення економічних передумов та інформаційно-технічної бази для функціонування системи державного регулювання і контролю у сфері медичного страхування, запровадження персонального обліку застрахованих осіб, відкриття персональних рахунків, формування страхових кас, забезпечення ефективного використання коштів; розвитку позитивної тенденції, що намітилася у процесі здійснення заходів, спрямованих на стабілізацію епідемічної ситуації із захворюванням на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД;

забезпечення всебічного розвитку соціальної реклами щодо здорового способу життя.

Для покращення демографічної тенденції, утвердження гендерної рівності, зміцнення інституту сім'ї, посилення відповідальності батьків за життя і виховання дітей, викорінення безпритульності та бездоглядності серед дітей, поліпшення становища молоді Уряд здійснюватиме заходи щодо:

формування концептуально нової сімейної політики, розроблення проектів законодавчих актів, зокрема Національної концепції демографічної політики, Законів України "Про державну підтримку подружніх пар репродуктивного віку, які не мають дітей", "Про державну підтримку сімей на виховання дітей", прийняття нормативно-правових актів з питань забезпечення реалізації положень Сімейного кодексу України ( 2947-14 );

збільшення в три рази кількості кредитів, наданих на придбання (будівництво) житла для молодих сімей, у тому числі в сільській місцевості, поступове забезпечення кредитами на придбання (будівництво) житла для молодих багатодітних сімей, які цього потребують, запровадження кредитування молодих сімей на облаштування житла предметами тривалого користування;

забезпечення підтримки сімей з дітьми шляхом надання адресної допомоги та запровадження пільгового оподаткування сукупного доходу сімей з дітьми залежно від кількості дітей, запровадження інституту домашніх вихователів для підтримки матерів і батьків в їх самореалізації;

підвищення розміру державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трьох років, нормативно-правове забезпечення запровадження депозитних рахунків на ім'я кожної новонародженої дитини для накопичення коштів до її повноліття, запровадження державної фінансової підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування, при досягненні ними повноліття;

збільшення випуску дитячих товарів та продуктів дитячого харчування;

збільшення кількості оздоровлених дітей шкільного віку шляхом розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів, у тому числі їх цілорічного функціонування, забезпечення оздоровлення у 2004-2005 роках відповідно 40 і 50 відсотків таких дітей;

забезпечення виконання Державної програми запобігання бездоглядності дітей на 2003-2005 роки ;

розширення мережі центрів соціальних служб для молоді та їх спеціалізованих формувань, в тому числі у сільській місцевості, для соціального супроводження та соціального патронату сімей, дітей, молоді, які опинилися у складній життєвій ситуації;

розроблення проекту Державної програми забезпечення соціальним житлом молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування;

розвиток мережі дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, центрів соціально-психологічної реабілітації для неповнолітніх, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, кризових центрів для жертв різних форм насильства;

формування мережі молодіжних центрів та бірж праці, молодіжних трудових загонів, соціально-культурних дозвільних центрів.

Для повного задоволення освітніх потреб особистості та збалансованого задоволення потреб ринку праці у фахівцях, підготовки молоді до самостійного життя, реалізації інших завдань, передбачених Національною доктриною розвитку освіти, Уряд забезпечить:

перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний строк навчання;

затвердження державних стандартів спеціальної загальної середньої освіти для дітей з особливими потребами;

створення умов для поступового переходу до профільного навчання у старшій школі;

розроблення і затвердження цільової комплексної програми "Навчальне обладнання" для забезпечення навчальних закладів технічними засобами навчання та наочним приладдям, здійснення заходів щодо налагодження їх вітчизняного виробництва;

оснащення комп'ютерними класами усіх загальноосвітніх шкіл I-III рівня, розширення доступу навчальних закладів до мережі Інтернет, підготовку та випуск серії комп'ютерних навчальних програм;

виконання Державної програми "Вчитель";

поетапне впровадження в повному обсязі положень статті 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 );

100-відсоткове забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів підручниками, формування державного комплекту навчальної літератури;

збільшення випуску навчальної літератури для професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

рівний доступ до якісної освіти учням, які проживають у сільській місцевості, зокрема шляхом виконання Програми "Шкільний автобус";

впровадження системи зовнішнього тестування навчальних досягнень випускників шкіл, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів, та моніторингу якості освіти, створення національного та регіональних центрів оцінювання знань;

розроблення проекту Державної програми розвитку вищої освіти. Удосконалення мережі вищих навчальних закладів, системи управління ними та формування обсягів підготовки кадрів вищої кваліфікації за рахунок державного бюджету з урахуванням загальнодержавних та регіональних потреб;

підвищення більше ніж у 2 рази стипендіального забезпечення студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, запровадження соціальних стипендій;

залучення роботодавців до підготовки та працевлаштування фахівців;

інтеграцію системи вищої освіти в європейський освітній простір, створення умов для входження України в так званий Болонський процес, суть якого полягає у формуванні в перспективі загальноєвропейської системи вищої освіти як шляху забезпечення можливості працевлаштування громадян на європейському континенті.

У сфері державної мовної політики Уряд забезпечить:

реалізацію політики розвитку і застосування мов в Україні, утвердження державної мови в усіх сферах суспільного життя;

удосконалення системи безперервної мовної освіти згідно з Національною доктриною розвитку освіти ;

здійснення політики державного протекціонізму щодо україномовних засобів масової інформації, сприяння збільшенню випуску друкованої продукції українською мовою.

З метою посилення прикладної спрямованості наукового забезпечення економіки, підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту як основи конкурентоспроможності країни Уряд здійснюватиме заходи, спрямовані на:

визначення основних напрямів фундаментальних досліджень з урахуванням національних інтересів та світових тенденцій розвитку науки і технологій;

формування планів наукових досліджень за програмно-цільовим принципом, приведення їх у відповідність з потребами економіки та розвитку суспільства;

наближення до обсягів фінансових ресурсів, законодавчо визначених для фундаментальних та прикладних досліджень наукових установ і вищих навчальних закладів;

переорієнтацію фінансування науково-технічної сфери на засади державного замовлення, забезпечення реальної економічної віддачі від вкладених у науку ресурсів, у тому числі в рамках базового фінансування Національної та галузевих академій наук, вищих навчальних закладів;

модернізацію експериментально-лабораторної бази фундаментальних досліджень;

розроблення проекту Державної програми інтеграції науки, освіти та виробництва на 2006 і наступні роки;

створення системи прогнозно-аналітичної роботи для визначення науково-технологічних та інноваційних пріоритетів держави;

приведення законодавства України в сфері інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами, забезпечення правового врегулювання відносин, пов'язаних з набуттям, використанням та захистом прав інтелектуальної власності;

систематизацію досліджень світового фонду патентної, кон'юнктурної та науково-технічної інформації з метою створення патенто- і конкурентоспроможних технологій та продукції.

З метою забезпечення всебічного доступу до культурних надбань, формування високих духовних запитів громадян, покращення умов творчої діяльності, зміцнення позитивного культурно-мистецького іміджу України в світі Уряд вирішуватиме такі завдання:

забезпечення виконання державних програм розвитку культури на 2004-2008 роки;

сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України "Про культуру" та законодавчому врегулюванню питань щодо підтримки духовної сфери, меценатства і спонсорства;

передбачення під час розроблення проектів державного бюджету цільової підтримки статутної діяльності національних творчих спілок, театрально-видовищних закладів, оновлення їх репертуару, фінансування поповнення Державного музейного фонду України і бібліотечних фондів;

ліквідація протягом 2004-2005 років неповної зайнятості працівників культури, в тому числі у сільській місцевості;

здійснення заходів щодо підтримки творчої молоді, удосконалення системи мистецької освіти та забезпечення доступності навчання у закладах художньо-естетичного напряму;

реалізація пілотного проекту з укладення угод між Мінкультури та облдержадміністраціями з метою поліпшення роботи з проведення державної культурної політики в регіонах;

поширення експериментального досвіду Рівненської області із створення культурно-дозвільних комплексів, зокрема у сільській місцевості;

здійснення заходів щодо припинення виробництва і розповсюдження продукції та інформації, які порушують моральні, етичні та гуманістичні норми;

підтримка національно-культурних товариств України;

реалізація культурно-мистецького проекту "Україна: діалог людей і культур" (українською та іноземними мовами);

розроблення і затвердження Державної програми збереження нематеріальної культурної спадщини;

забезпечення реконструкції Національного художнього музею України;

реформування кіногалузі відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки" ( 361-15 ), технічне переоснащення Національної кіностудії імені О.П. Довженка;

завершення реконструкції Державного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Одеського державного академічного театру опери і балету;

здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток історико-архітектурної спадщини, унікальних містобудівних комплексів історичних міст, у тому числі унікальних пам'яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

продовження реставраційних та ремонтних робіт на пам'ятках державних історико-архітектурних та історико-культурних заповідників "Хортиця", "Кам'янець", "Чернігів стародавній", "Херсонес Таврійський", Ханського палацу у м. Бахчисараї, в історичній частині мм. Львова, Одеси, у будинку Кіровоградського обласного музично-драматичного театру, палаці графа Потоцького у м. Тульчині;

здійснення заходів щодо спорудження у м. Києві меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій.

З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання, створення сприятливих умов для розвитку та діяльності релігійних організацій, утвердження засад світоглядної терпимості Уряд спрямовуватиме свої дії на подальше підвищення рівня довіри у взаємовідносинах між державою і церквою, ведення постійного діалогу для подолання міжконфесійних суперечностей, повернення релігійним організаціям їх колишніх культових будівель та майна.

Удосконалення системи фізичного виховання та відновлення втрачених у світі позицій з багатьох видів спорту буде досягатися шляхом:

створення розгалуженої мережі центрів фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх", дитячих спортивних клубів з метою залучення широких верств населення до занять фізичною культурою і спортом, зокрема за місцем проживання та у місцях масового відпочинку, проведення II Спартакіади школярів України;

залучення до регулярних занять фізичною культурою і спортом у дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих навчальних закладах спортивного профілю, спортивних клубах, клубах за місцем проживання, спортивних секціях 15 відсотків учнівської молоді;

створення сприятливих умов для збереження та розвитку матеріально-технічної бази у сфері фізичної культури і спорту, налагодження вітчизняного виробництва спортивного устаткування та обладнання світового рівня, будівництва сучасних споруд, які б відповідали міжнародним стандартам;

забезпечення підготовки та участі українських спортсменів в наступних літніх та зимових Олімпійських і Паралімпійських іграх, всесвітніх олімпіадах, Дефлімпійських та Всесвітніх іграх з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор;

розширення форм реабілітаційної роботи серед інвалідів засобами фізичного виховання та спорту, розширення мережі фізкультурно-спортивних клубів інвалідів;

підготовки проекту Закону України "Про фізичну культуру і спорт" у новій редакції.

Для забезпечення комплексного розвитку туристичної та рекреаційно-курортної сфери Уряд вживатиме заходів до:

створення конкурентоспроможного українського туристичного продукту через оновлення існуючої матеріально-технічної бази, стимулювання ініціатив малого та середнього бізнесу, розвиток сільського та екологічного (зеленого) туризму;

формування стратегії розвитку українських курортів, удосконалення законодавства щодо курортної сфери;

сприяння розвитку готельного бізнесу, будівництву інших об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери, створенню готельних мереж у туристичних центрах країни, формуванню цілісної системи розвитку дитячого та молодіжного туризму;

створення позитивного іміджу України, формування стратегії просування українського туризму на зовнішній ринок, активізації рекламно-інформаційної та виставкової діяльності;

облаштування необхідною туристичною інфраструктурою транспортних коридорів та шляхів сполучень, створення системи інформаційного забезпечення туристів у дорожньо-транспортній мережі.

З метою створення належних умов для формування громадянського суспільства, забезпечення рівноправних відносин та реалізації прав представників різних етносів, які проживають в Україні, Уряд вирішуватиме такі завдання:

створення сприятливих умов для консолідації українського суспільства, збереження його історико-культурної спадщини, сприяння етнічному, культурному, мовному, духовному розвитку Українського народу, гармонізації міжнаціональних відносин;

забезпечення прав та законних інтересів осіб, раніше депортованих за національною ознакою, сприяння їх інтеграції та адаптації в українське суспільство;

недопущення будь-яких проявів ксенофобії і національної нетерпимості;

створення умов для забезпечення єдності світового українства, сприяння задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України, зміцненню з ними співробітництва, використання їх потенціалу в державотворчих процесах в Україні та в підтримці інтересів України за кордоном.

Для вдосконалення державної міграційної політики та посилення боротьби з незаконною міграцією Урядом здійснюватимуться заходи з:

удосконалення чинних і розроблення нових законодавчих актів, зокрема "Про основні засади державної міграційної політики України", "Про Державну міграційну службу України", "Про використання іноземної робочої сили в Україні", "Про правовий статус іноземців";

визначення єдиного уповноваженого органу виконавчої влади з питань міграції, створення інформаційної системи обліку та аналізу міграційних потоків;

відкриття другої черги Одеського пункту тимчасового розміщення біженців, а також аналогічних пунктів у Київській та Закарпатській областях;

створення пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, у Чернігівській і Волинській областях.

2.3. Захист прав і свобод людини, зміцнення законності та правопорядку

Утвердження та реалізація прав і свобод людини забезпечуватиметься шляхом подальшого формування громадянського суспільства і побудови правової держави, а саме:

більш повного використання Кабінетом Міністрів права законодавчої ініціативи у цій сфері;

створення належних організаційних, фінансових і матеріально-технічних умов для функціонування судів і діяльності суддів, органів суддівського самоврядування, цілісної системи кадрового забезпечення судової системи; формування висококваліфікованого суддівського корпусу і кадрового резерву суддів, створення системи професійної підготовки та перепідготовки суддів і працівників апарату судів; інформаційне, нормативно-правове та наукове забезпечення діяльності судової системи;

підвищення ефективності діяльності органів державної виконавчої служби, забезпечення гарантій прав громадян та юридичних осіб у виконавчому провадженні; створення єдиної позавідомчої державної системи обліку, оцінки і реалізації майна, що переходить у власність держави;

забезпечення захисту громадян від злочинних посягань, запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників.

Забезпечення національної безпеки, громадського порядку, захисту особи від злочинних посягань, запобігання злочинності та боротьба з нею є невідкладним завданням не тільки правоохоронних, а й усіх органів виконавчої влади.

Дієве застосування законодавства у сфері національної безпеки, боротьби з організованою злочинністю, у тому числі транснаціональною, успішна протидія криміналізації економіки та легалізації (відмиванню) кримінальних доходів будуть досягатися шляхом:

розроблення концепції національної стратегії боротьби з кримінальними доходами та фінансуванням тероризму, імплементації до вітчизняного законодавства Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджених у новій редакції у м. Берліні (2003 р.) ;

розроблення Комплексної програми протидії фінансовим злочинам на 2005-2010 роки, підвищення рівня міжнародної співпраці шляхом вступу до Егмонтської групи - об'єднання фінансових розвідок світу;

створення єдиної державної системи підготовки працівників державних органів з питань фінансового моніторингу, узагальнення практики розслідування кримінальних справ у цій сфері;

виконання в повному обсязі Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки , Програми дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та митних органів України на період до 2005 року;

проведення конструктивної роботи Національною координаційною радою боротьби з наркоманією, Міжвідомчою координаційною радою з питань протидії торгівлі людьми;

підготовки до ратифікації європейських конвенцій про корупцію у контексті цивільного та кримінального права, а також підготовки нової редакції Закону України "Про боротьбу з корупцією".

2.4. Прозорість дій Уряду та інформаційна політика

Уряд провадитиме свою діяльність на засадах відкритості, прозорості і гласності, сприятиме забезпеченню права громадян на участь в управлінні державними справами шляхом:

створення організаційно-правових умов для участі громадськості у процесі формування та реалізації державної політики;

впровадження нових форм та методів взаємодії органів виконавчої влади з громадськістю і засобами масової інформації;

удосконалення механізму проведення консультацій з громадськістю під час прийняття державних рішень;

створення умов для безперешкодного доступу засобів масової інформації та громадян до відкритої інформації.

Пріоритетними завданнями державної інформаційної політики є забезпечення реалізації конституційних прав громадян на свободу слова та інформації, розвиток державного інформаційного ресурсу, захист інформаційної безпеки та національних інтересів в інформаційній сфері.

Інтеграція до світового інформаційного суспільства забезпечуватиметься завдяки досягненню високого рівня та розширенню спектру надання інформаційних послуг.

Для подальшого розвитку інформаційної сфери Уряд здійснюватиме заходи щодо:

впровадження Концепції національної інформаційної політики України ( 687-15 );

виконання державної програми "Журналіст";

технічного переоснащення державних телерадіоорганізацій;

створення передумов для впровадження системи громадського телерадіомовлення;

державного протекціонізму стосовно національного книговидання;

розширення інформаційної присутності України за кордоном, утвердження її гідного міжнародного іміджу, у тому числі через державну телерадіокомпанію "Українське телебачення і радіомовлення", Національне інформаційне агентство "Укрінформ";

розвитку електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", розширення доступу до урядової інформації через єдиний веб-портал органів виконавчої влади.

Впроваджуватимуться механізми захисту суспільної моралі в інформаційному просторі.

3. Поглиблення ринкових перетворень та
удосконалення державного управління
трансформаційними процесами

3.1. Посилення результативності ринкових перетворень

З метою удосконалення державного регулювання трансформаційними процесами, поліпшення відтворювальних пропорцій ВВП і збільшення частки нагромадження в його структурі, нарощування обсягів інвестиційних ресурсів та їх концентрації на пріоритетних напрямах розвитку Уряд зосередить свою роботу на виконанні таких завдань:

запровадження регулювання базисних макроекономічних відтворювальних пропорцій (рівень перерозподілу ВВП державою, співвідношення між кінцевим споживанням та інвестиціями, частка оплати праці в структурі ВВП) у процесі розроблення проектів Прогнозу економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на відповідний рік;

реформування амортизаційної політики та підвищення її ролі в прискоренні оновлення основних фондів, розроблення проекту Закону України "Про амортизацію";

удосконалення системи державного прогнозування та принципів розроблення програм соціально-економічного розвитку, розроблення проекту Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" у новій редакції;

впровадження в практику роботи центральних органів виконавчої влади середньострокового бюджетного планування, розроблення ними стратегічних і річних планів діяльності (стратегічне планування) для підвищення обґрунтованості бюджетних запитів та посилення контролю за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів;

після прийняття Закону України "Про державні цільові програми" розроблення проектів нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення його реалізації, з метою оптимізації кількості державних цільових програм відповідно до визначених пріоритетів та забезпечення фінансування заходів і завдань цих програм у повному обсязі;

удосконалення роботи із складання прогнозних балансів виробництва і споживання найважливіших видів продукції та проведення відповідного моніторингу на внутрішньому і зовнішньому ринку, складання починаючи з 2005 року таблиць "витрати-випуск" (міжгалузевого балансу) під час розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

3.2. Утвердження інституту приватної власності, розвиток підприємництва та конкуренції

Приватизація залишається одним з важливих інструментів державної політики формування ефективного власника. Уряд планує забезпечити досягнення якісно нового рівня розвитку приватизаційних процесів шляхом спрямування її на покращення інвестиційного клімату, розвиток ринків товарів і послуг, капіталу і праці, структурну перебудову економіки, збільшення надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

З метою підвищення результативності та ефективності приватизації, подальшого вдосконалення механізмів її проведення Урядом вживатимуться заходи щодо:

сприяння прийняттю Верховною Радою нової Державної програми приватизації на 2004-2006 роки, Закону України "Про Фонд державного майна", забезпечення прозорості та ефективності приватизаційних процедур, індивідуального підходу до приватизації великих підприємств;

ринкової трансформації основних виробничих комплексів, забезпечення всебічної передприватизаційної підготовки державних підприємств для підвищення їх інвестиційної привабливості з урахуванням завдань державної соціальної і структурної політики та необхідності подальшого залучення на ці підприємства ефективних власників;

уточнення переліків відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких підлягатимуть продажу виходячи з установлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) завдань щодо надходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна;

подальшого скорочення кількості закріплених у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств та переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

забезпечення жорсткої системи протидії "тіньовій" приватизації, законодавчої та організаційної уніфікації процедур відчуження об'єктів державної власності відповідно до законодавства з питань приватизації, незалежно від правових підстав для такого відчуження (банкрутство, виконавче провадження, податкова застава тощо);

повернення у державну власність об'єктів, придбаних у процесі приватизації, у разі невиконання або неналежного виконання покупцями взятих на себе зобов'язань, захисту майнових інтересів держави на її території та за кордоном, в тому числі шляхом контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна покупцями цього майна.

Державний сектор продовжує відігравати значну роль в економіці, здійснюючи істотний вплив на темпи економічного зростання, розв'язання соціальних проблем, і є важливим джерелом надходження коштів до бюджету. Виходячи з цього Уряд зосереджуватиме зусилля на впровадженні сучасної системи управління об'єктами державної власності, забезпеченні прибутковості роботи державних підприємств та акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, підвищенні рівня їх капіталізації, збільшенні бюджетних надходжень від їх діяльності. Для цього передбачається:

розроблення та подання у першому півріччі 2004 р. до Верховної Ради Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та сприяння його прийняттю;

впровадження дієвих механізмів управління державними підприємствами та акціонерними товариствами, в статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, на засадах професійного управління цими об'єктами, забезпечення реалізації затверджених Урядом Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави ;

забезпечення системного підходу до визначення завдань з управління об'єктами державної власності, здійснення на цій основі контролю за фінансами та ефективністю управління, посилення відповідальності державних органів і посадових осіб, уповноважених управляти державним майном;

проведення у першому півріччі 2004 р. аналізу причин збитковості державних підприємств та акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, та вжиття відповідних заходів щодо поліпшення їх фінансового стану, зокрема щодо легалізації їх прибутків, здійснення органами, уповноваженими управляти державним майном, щоквартального моніторингу виконання підприємствами фінансових планів;

удосконалення процесу фінансового планування в частині вироблення єдиних методологічних підходів до складання фінансових планів підприємствами з різною часткою державного майна;

посилення відповідальності керівників підприємств за виконання показників фінансових планів та контролю за виконанням умов трудових контрактів з керівниками підприємств;

завершення у 2004 році інвентаризації об'єктів державної власності та забезпечення ведення реєстру державного майна;

упорядкування механізмів відчуження державного майна, недопущення заподіяння збитків державі внаслідок некваліфікованих або навмисних дій посадових осіб;

оптимізація державного сектору економіки, забезпечення максимально швидкого продажу державних пакетів акцій, розмір яких не дає змоги здійснювати контроль за діяльністю акціонерних товариств;

впровадження прозорих механізмів визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних товариств, у яких державі належать пакети акцій у розмірі 25 і більше відсотків статутного фонду.

Уряд керуватиметься тим, що розвиток приватної ініціативи разом з державною підтримкою підприємництва є важливим фактором соціально-економічного зростання, створення нових робочих місць та розв'язання проблем зайнятості, подальшого насичення ринку вітчизняними товарами і послугами, формування середнього класу. Здійснюватимуться заходи, спрямовані на подальше вдосконалення системи відносин між державою та підприємцями, залучення об'єднань підприємців до участі у підготовці регуляторних актів, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва, звуження сфери адміністративного втручання в його діяльність. З цією метою Уряд забезпечуватиме:

стабільність нормативно-правових засад підприємницької діяльності;

розроблення ефективних механізмів впровадження Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ), дотримання принципів прозорості та гласності під час прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади;

впровадження електронної системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;

реформування дозвільної системи у сфері підприємництва, у тому числі шляхом створення в усіх регіонах України "єдиних офісів" з видачі документів дозвільного характеру;

упорядкування контролюючих функцій державних органів, які займаються перевірками суб'єктів підприємницької діяльності, та неухильне дотримання принципу персональної відповідальності посадових осіб за прийняття неефективних регуляторних рішень;

здійснення комплексу заходів щодо полегшення доступу суб'єктів малого підприємництва до кредитних ресурсів, зокрема шляхом створення спеціалізованих установ з мікрокредитування.

В умовах поглиблення ринкових відносин зростає роль держави у захисті прав власника та кредитора, удосконаленні процедур відновлення платоспроможності боржника та банкрутства, для чого буде:

посилено роль держави на всіх етапах провадження у справах про банкрутство державних підприємств з метою відновлення їх ефективної господарської діяльності або ліквідації;

удосконалено механізми визначення загрози банкрутства підприємств, запроваджено органами, уповноваженими управляти державним майном, здійснення упереджувального контролю за фінансовим становищем таких підприємств;

забезпечено ефективний захист інтересів держави під час застосування процедур банкрутства, пов'язаних з відчуженням державного майна підприємств-боржників, та розроблено комплекс заходів щодо аналізу схем фіктивного банкрутства та запобігання діям, пов'язаним з цим явищем;

удосконалено функціонування інституту арбітражних керуючих, зокрема процедури призначення, посилено кваліфікаційні вимоги, відповідальність за збитки, заподіяні непрофесійними діями боржнику чи кредиторам, та контроль за їх діяльністю.

Збереження темпів економічного зростання можливе за умови подальшого розвитку ринкових відносин. Проблеми формування повноцінного конкурентного середовища на товарних ринках, створення рівних умов для провадження підприємницької діяльності, усунення негативних факторів у сфері регулювання природних монополій, зменшення залежності економічної діяльності від монопольних секторів, захисту прав споживачів постійно перебуватимуть у полі зору Уряду. Для цього буде забезпечено:

запровадження постійного аналізу структури соціально важливих ринків, максимально ефективне використання механізму контролю за концентрацією з метою недопущення їх ремонополізації, проведення постійного моніторингу та контролю за формуванням на засадах конкуренції цін на цих ринках, передусім на ринках продовольства та нафтопродуктів;

вжиття заходів щодо повної легалізації роздрібного товарообігу та розвитку цивілізованої торгівлі, посилення контролю за діяльністю посередницьких структур на внутрішньому ринку, його захисту від неконтрольованого імпорту;

удосконалення системи захисту прав споживачів та контролю за недопущенням на споживчий ринок товарів, які становлять небезпеку для життя та здоров'я населення, передусім продовольчих товарів, питної води, алкогольних напоїв, тютюнових виробів тощо; удосконалення законодавства з метою посилення відповідальності за введення в торговий обіг дефектної, неякісної та небезпечної продукції;

подальше вдосконалення контролю за недопущенням монопольних проявів та укладенням антиконкурентних угод між суб'єктами господарювання, зокрема шляхом запровадження кримінальної відповідальності за змови про фіксацію цін, розподіл ринків тощо;

впровадження у 2004 році в повному обсязі механізмів регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, передбачених Законом України "Про природні монополії" ( 1682-14 ), зокрема залучення громадськості до процесу підготовки рішень з питань формування цін (тарифів) на товари, роботи, послуги суб'єктів природних монополій шляхом започаткування відкритих слухань з цих питань;

поширення практики закупівлі суб'єктами природних монополій значних обсягів сировини, матеріалів, обладнання на конкурсних засадах шляхом законодавчого врегулювання у 2004 році питання щодо обов'язковості застосування конкурсних процедур для таких закупівель;

розширення участі України у міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики;

створення конкурентних умов та оптимізація державної допомоги суб'єктам господарювання і галузям економіки, зокрема шляхом законодавчого врегулювання у 2004 році питань контролю за наданням такої допомоги.

3.3. Розвиток фінансового сектору

З метою нарощування інвестиційної складової економічного зростання на основі прискореного розвитку фінансової інфраструктури, банківського сектору, фондового ринку, істотного вдосконалення корпоративного управління, забезпечення відкритості та прозорості функціонування суб'єктів підприємницької діяльності, залучення грошових ресурсів населення до інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств через інститути небанківського фінансового сектору Урядом вживатимуться заходи щодо:

підвищення рівня капіталізації інституцій фінансових ринків, поліпшення структури їх капіталів та кредитних портфелів, підвищення якості послуг, що ними надаються, та їх конкурентоспроможності;

подальшого удосконалення системи державного регулювання та підвищення ефективності нагляду за діяльністю інституцій фінансових ринків;

оздоровлення ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" та ВАТ "Ощадбанк України" шляхом підвищення ефективності корпоративного управління ними та рівня їх капіталізації, поліпшення якості активів цих банків;

забезпечення прозорості, доступності та ліквідності фондового ринку, сприяння розвитку вторинного ринку цінних паперів, впровадження ринкових механізмів визначення ціни на акції шляхом забезпечення прийняття Верховною Радою Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо концентрації угод купівлі-продажу цінних паперів переважно на організованому ринку цінних паперів);

приведення до європейських стандартів національної депозитарної системи шляхом створення єдиного центрального депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності на цінні папери, прийняття Програми розвитку національної депозитарної системи на середньострокову перспективу;

подальшого удосконалення корпоративного управління, забезпечення захисту прав інвесторів шляхом прийняття Закону України "Про акціонерні товариства", запровадження у кожному акціонерному товаристві національних принципів корпоративного управління, проведення оцінки та запровадження індексу корпоративного управління як складової рейтингу емітентів цінних паперів;

створення системи проведення рейтингової оцінки регіонів, галузей, суб'єктів господарювання та поліпшення інвестиційного клімату;

запровадження системи іпотечного кредитування, створення відповідної інфраструктури, порядку реєстрації іпотек та інших майнових прав та обтяжень;

запровадження державної монополії на ринку лотерей та державного контролю за гральним бізнесом шляхом прийняття Верховною Радою Закону України "Про лотереї та інші азартні ігри".

3.4. Реформування податкової системи

Розбудова прозорої, зрозумілої та справедливої податкової системи має стати рушійною силою підвищення економічної активності суб'єктів підприємництва.

З метою удосконалення податкового законодавства передбачається:

удосконалення підходів до податкової амортизації, поступова гармонізація бухгалтерського та податкового обліків;

запровадження у першому півріччі 2004 р. спеціальних рахунків з податку на додану вартість;

поетапне обмеження та скасування економічно не обґрунтованих податкових пільг, покращення системи адміністрування податків, запобігання фактам ухилення від сплати податків;

подальше удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва;

здійснення комплексу заходів щодо забезпечення прийняття та введення в дію Податкового кодексу, а також чергового етапу реформування податкової служби.

3.5. Підвищення ефективності державних фінансів

З метою посилення впливу бюджетної політики на соціально-економічний розвиток Уряд здійснюватиме заходи, спрямовані на підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету, ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконалення міжбюджетних відносин, забезпечення якісного виконання бюджетів усіх рівнів, здійснення дієвого фінансового контролю. Для реалізації цих завдань передбачається:

повномасштабне впровадження механізмів середньострокового бюджетного планування;

оптимізація кількості та підвищення результативності виконання бюджетних програм, запровадження практики щорічної звітності головних розпорядників бюджетних коштів;

удосконалення механізму застосування програмно-цільового підходу до складання і виконання бюджету шляхом упорядкування та оптимізації мережі бюджетних установ, реалізації принципу поступового переходу від утримання бюджетних установ до виділення їм коштів для надання суспільних послуг;

підвищення якості казначейського обслуговування бюджетів усіх рівнів;

посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів шляхом застосування паспортів бюджетних програм;

зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів для забезпечення економічного розвитку територій;

удосконалення міжбюджетних відносин виходячи з динаміки фінансово-бюджетних та соціально-економічних показників розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

врегулювання міжбюджетних відносин на рівні районів, територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

забезпечення поетапного впровадження програмно-цільового методу планування місцевих бюджетів як складової їх середньострокового планування;

поетапна оптимізація підтримки з державного бюджету виконання галузевих програм розвитку з урахуванням вимог СОТ.

Забезпечення ефективного функціонування системи державних закупівель і державного замовлення як важелів державного регулювання економіки та підвищення ефективності використання державних коштів, унеможливлення фінансових порушень та проявів корупції у цій сфері. З цією метою передбачено вжити заходів щодо:

забезпечення прозорості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та розміщення державних замовлень, у тому числі шляхом запровадження сучасного інформаційно-технічного забезпечення, зокрема використання можливостей Інтернету, з подальшим впровадженням системи електронних торгів;

формування номенклатури та обсягів державного замовлення на основі чітко визначених, обґрунтованих критеріїв виходячи з реальних потреб держави та фінансових можливостей, забезпечення ефективної координації його розміщення і виконання, запровадження державного замовлення на інноваційні розробки.

Удосконалення системи державного матеріального резерву та накопичення запасів стратегічно важливих ресурсів, які б забезпечували економічну і продовольчу безпеку держави та її першочергові потреби шляхом:

приведення у відповідність із сучасними вимогами законодавчої і нормативно-правової бази, забезпечення перспективного та поточного фінансово-економічного планування функціонування системи державного матеріального резерву, ефективного використання бюджетних коштів на накопичення стратегічно важливих запасів матеріальних цінностей і встановлення жорсткого державного контролю за їх використанням.

У сфері боргової політики Урядом будуть і далі вживатися заходи щодо:

утримання обсягу боргу та пов'язаних з ним платежів в економічно безпечних межах, мінімізації вартості запозичення;

своєчасного і безумовного погашення та обслуговування державного боргу;

підвищення ефективності використання кредитів міжнародних фінансових організацій;

започаткування здійснення операцій з державним боргом з метою економії бюджетних коштів та згладжування пікових навантажень на державний бюджет, розвитку системи управління ризиками у сфері управління державним боргом;

розвитку внутрішнього ринку державних середньо- та довгострокових боргових зобов'язань;

максимального залучення запозичень для фінансування видатків на реалізацію уже розпочатих проектів з метою їх завершення;

повернення суб'єктами господарювання кредитів, наданих державою або під державні гарантії.

3.6. Міжнародне співробітництво

Проведення економічних реформ, поглиблення політичного діалогу, розширення галузевого співробітництва (енергетичного, транспортного, космічного тощо) сприятимуть прискоренню інтеграції України у світовий економічний простір. Основним завданням на сучасному етапі є створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС, вступ до СОТ.

З метою забезпечення сталого розвитку, реалізації конкурентоспроможного експортного потенціалу країни, розширення присутності українських товарів на зовнішніх ринках, забезпечення захисту вітчизняного ринку від недобросовісного імпорту Урядом проводитиметься робота щодо:

розроблення та впровадження на основі комплексного аналізу впливу вступу України до СОТ по підгалузях економіки заходів, спрямованих на запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам та підвищення конкурентоспроможності економіки України;

завершення переговорного процесу з країнами-членами СОТ, підготовки звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ та розроблення і прийняття актів законодавства відповідно до норм та правил цієї Організації;

забезпечення надання Україні статусу країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС та США;

підвищення ефективності використання міжнародної технічної допомоги;

запровадження нових принципів надання Україні технічної допомоги ЄС, з урахуванням можливостей, що виникають у зв'язку з розширенням ЄС;

імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС;

підготовки та впровадження спільного Плану дій Україна - ЄС в рамках ініціативи ЄС "Ширша Європа - сусідство", поступового переходу у відносинах з ЄС на якісно новий рівень (у зв'язку з розширенням ЄС);

наближення законодавства України до законодавства ЄС та норм і стандартів СОТ;

щорічної гармонізації не менш як 500 національних стандартів з міжнародними, зокрема європейськими;

забезпечення використання нових можливостей розширення ЄС та уникнення його небажаних наслідків для України;

розширення співробітництва між Україною та ЄС у сфері науки і технологій, у тому числі його правової бази;

створення ефективної системи формування кадрового потенціалу для реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

здійснення заходів щодо забезпечення суспільної підтримки європейського вибору України.

З метою нарощування експортного потенціалу Уряд зосереджуватиме увагу на:

посиленні ролі закордонних дипломатичних установ України у забезпеченні просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки;

удосконаленні структури експорту, збільшенні в ньому частки наукоємних, високотехнологічних, конкурентоспроможних товарів;

поглибленні багатостороннього співробітництва з країнами - учасницями СНД, зокрема шляхом реалізації положень угоди про зону вільної торгівлі;

реалізації комплексу основних заходів щодо правового забезпечення формування Єдиного економічного простору, зокрема першочергового базового його етапу - зони вільної торгівлі без будь яких вилучень і обмежень;

подальшому здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення національних інтересів України під час вирішення проблемних питань у відносинах з Російською Федерацією в економічній і торговельній сферах, у питаннях розподілу майна СРСР за кордоном, перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні, підготовки угоди про реадмісію, про розвиток міжрегіонального співробітництва, а також у соціальній та культурно-гуманітарній сферах;

завершенні відповідно до законодавства України та міжнародного права переговорного процесу з розмежування акваторії Азовського моря та Керченської протоки;

створенні сприятливих умов для розширення та поглиблення торговельно-економічних зв'язків суб'єктів господарювання з іноземними партнерами. Надання такому співробітництву сталого характеру, вжиття заходів з активізації розвитку договірно-правової бази в галузі економічної співпраці, зокрема з регіонами Південно-Східної Азії, Океанії, Близького та Середнього Сходу, Африки та Латинської Америки;

розширенні експортної інфраструктури вітчизняних підприємств шляхом створення за межами України представництв, сервісних центрів, консигнаційних складів;

забезпеченні відкриття торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України в Грузії, Естонії, Саудівській Аравії, Швеції, Мексиці та Хорватії.

З метою детінізації підприємницької діяльності у сфері міжнародної торгівлі, посилення боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Уряд зосередить свої зусилля на:

усуненні прогалин у правовому регулюванні окремих питань митної справи, що ускладнюють здійснення експортно-імпортних операцій;

спрощенні та лібералізації процедур митного контролю з одночасним посиленням відповідальності за порушення митних правил, приведенні їх у відповідність з міжнародними нормами і стандартами, зокрема європейськими;

прискоренні приєднання України до міжнародних конвенцій щодо спрощення та гармонізації митних процедур і тимчасового ввезення товарів;

удосконаленні взаємодії органів виконавчої влади у сфері запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України, зниженні їх митної вартості та демпінгу вітчизняних товарів.

3.7. Удосконалення системи державного управління

Проведення соціально-економічних реформ, досягнення їх результативності та соціальної спрямованості гальмується недосконалістю роботи органів виконавчої влади.

Уряд здійснюватиме кроки щодо подальшого впровадження адміністративної реформи. Для послідовного реформування системи органів виконавчої влади в напрямі посилення її ефективності та дієздатності вживатимуться заходи щодо:

формування законодавчих основ діяльності Кабінету Міністрів України в контексті змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ), забезпечення конструктивної співпраці із законодавчою гілкою влади з метою прийняття Закону України "Про Кабінет Міністрів України";

удосконалення системи центральних органів виконавчої влади, упорядкування класифікації цих органів, законодавчого визначення їх основних завдань, видів та організації діяльності;

оптимізації структури центральних органів виконавчої влади шляхом їх консолідації з метою формування цілісних секторів управління, усунення надлишкових та дублюючих функцій, розмежування владно-розпорядчої діяльності та функцій з надання управлінських послуг, а також з управління державним майном;

поетапної деконцентрації та децентралізації повноважень органів виконавчої влади;

формування інституційного механізму управління процесом адміністративної реформи;

розроблення програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки з метою реалізації Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу;

визначення напрямів удосконалення правового регулювання державної служби шляхом розроблення концепції системи законодавства про державну службу;

уточнення повноважень і організаційно-правового статусу Головного управління державної служби України і створення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі його територіальних підрозділів для забезпечення ефективного управління державною службою;

поступового приведення процедур діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідність з європейськими нормами і стандартами;

впровадження механізмів стратегічного планування діяльності органів виконавчої влади та моніторингу виконання прийнятих ними рішень;

визначення законодавчих засад надання управлінських послуг і здійснення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері, підготовки проекту Адміністративно-процедурного кодексу;

забезпечення прозорості процесу прийняття рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посилення їх відповідальності за наслідки цих рішень, зокрема шляхом залучення інститутів громадянського суспільства до підготовки проектів та аналізу виконання рішень, а також регулярного інформування громадськості про їх діяльність.

3.8. Підвищення координуючої ролі держави у реалізації регіональної політики

З метою створення умов для динамічного і збалансованого розвитку регіонів, пом'якшення міжрегіональних диспропорцій, підвищення конкурентоспроможності їх економіки, посилення спроможності органів місцевого самоврядування з надання державних та громадських послуг на рівні державних соціальних стандартів, наближення регіональної політики до принципів, що застосовуються в країнах ЄС, Урядом вживатимуться заходи щодо:

удосконалення законодавства з питань власності територіальних громад та їх спільної власності;

сприяння прискоренню прийняття Верховною Радою Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів";

розроблення та затвердження Державної стратегії регіонального розвитку і забезпечення фінансування її реалізації за окремою бюджетною програмою;

розроблення механізму узгодження під час формування державного бюджету з місцевими органами виконавчої влади розподілу фінансових ресурсів, що спрямовуються в регіони через центральні органи виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів, з метою забезпечення концентрації фінансових ресурсів для вирішення пріоритетних загальнодержавних та регіональних завдань розвитку;

узгодження політики розвитку регіонів з пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку держави під час формування Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету України з метою концентрації ресурсів для виконання державних і регіональних цільових програм, спрямованих на забезпечення комплексного розвитку регіонів;

удосконалення механізму розподілу субвенцій на виконання інвестиційних проектів та спрямування їх на вирішення пріоритетних завдань розвитку територій на умовах співфінансування;

продовження роботи із співпраці центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою узгодження інтересів загальнодержавного і регіонального розвитку, спільного розв'язання проблем, що стримують розвиток регіонів;

запровадження механізмів подолання регіональних диспропорцій шляхом:

визначення чітких критеріїв надання територіям статусу депресивних;

підвищення ефективності розвитку спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку;

активізації підприємницької діяльності з урахуванням специфіки кожного регіону;

подальшого розвитку міжрегіональної та транскордонної співпраці в умовах розширення ЄС.

4. Структурні зрушення та підвищення
конкурентоспроможності економіки

4.1. Удосконалення структури економіки на основі нноваційної моделі розвитку

Розв'язання проблем соціальної сфери неможливе без динамічного розвитку реального сектору економіки, прогресивних зрушень у його структурі, розширення внутрішнього ринку, підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки.

Активізація структурної перебудови економіки, створення умов для сталого економічного зростання на базі інноваційного оновлення, підвищення конкурентоспроможності виробництва, розвиток економіки, що базується на знаннях, здійснюватимуться шляхом:

розвитку інноваційної інфраструктури, у тому числі технологічних парків, технополісів, бізнес-інкубаторів, державних небанківських фінансово-кредитних установ;

удосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання інноваційної діяльності, зокрема у галузі трансферу технологій, упорядкування оцінювання об'єктів інтелектуальної власності з метою її комерціалізації;

стимулювання інноваційної діяльності, впровадження механізму державного замовлення на реалізацію пріоритетних інноваційних проектів, підвищення інноваційної активності малого і середнього підприємництва;

запровадження механізмів стимулювання інвестування інноваційної діяльності, зокрема довгострокового кредитування за допомогою інструментів рефінансування комерційних банків, спрямування на інноваційне оновлення коштів, отриманих від реалізації нематеріальних активів;

активізації регіональної інноваційної політики через розроблення на базі регіональних пріоритетів інноваційної діяльності програм науково-технічного та інноваційного розвитку регіонів, створення регіональних промислових кластерів, центрів передачі та розповсюдження високих технологій, комунальних небанківських фінансово-кредитних установ, розвиток регіональної мережі науково-технічної та інноваційної інформації;

концентрації фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва шляхом розроблення та реалізації середньострокових галузевих і регіональних пріоритетів інноваційної діяльності;

розвитку національної еталонної бази.

4.2. Утвердження конкурентоспроможного грарного сектору економіки

Перетворення агропромислового комплексу у високоефективний, експортоспроможний стабільний сектор економіки та забезпечення продовольчої безпеки держави є одним з пріоритетних напрямів дій Уряду.

З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:

подолання економічних наслідків стихійного лиха 2003 року, формування сприятливого економічного середовища для прибуткової діяльності суб'єктів аграрного сектору, зокрема шляхом створення умов для розширеного розвитку великотоварного виробництва на ринкових засадах, стимулювання розвитку сільськогосподарської кооперації, фермерських і селянських господарств, а також приватних підприємств та виробничих кооперативів у сфері агробізнесу, переробки і збуту продукції, посилення наукового забезпечення агропромислового виробництва; досягнення на цій основі 10-12-відсоткової рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції;

продовження земельної реформи, її інституційного та законодавчого забезпечення, спрямованого на створення повноцінного ринку землі на принципах непорушності права приватної власності та екологічної безпеки землекористування;

сприяння прийняттю Верховною Радою Законів України "Про Основні засади державної аграрної політики", "Про ринок земель", "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень", "Про розмежування земель державної і комунальної власності", "Про державний земельний кадастр";

забезпечення приросту валової продукції сільського господарства і продукції харчової промисловості не менш як на 12-15 відсотків, зокрема отримання у поточному році зерна в обсязі 32-35 млн. тонн, а також стабілізації тваринництва шляхом запобігання скороченню поголів'я худоби і птиці, поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств кормами, розширення обсягу послуг з питань селекції та відтворення стада, заготівлі і збуту продукції.

Урядом також вирішуватимуться такі завдання, як:

проведення сприятливої цінової політики щодо сільськогосподарської продукції, у тому числі шляхом закупівлі зерна до державного матеріального резерву в обсязі 1 млн. тонн, ДАК "Хліб України" - 0,5 млн. тонн і до регіональних фондів - 1 млн. тонн;

продовження формування цілісної інфраструктури аграрного ринку, державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, застосування механізмів регулювання та прогнозування ринків стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції і продовольства, впровадження галузевих балансів сільськогосподарської продукції і продовольства;

забезпечення належної якості та безпеки сільськогосподарської продукції і продовольства, гармонізації з міжнародними вимогами близько 300 державних стандартів, фітосанітарних та ветеринарних правил, опрацювання фінансових механізмів та інших випереджувальних заходів захисту національного сільгосптоваровиробника, забезпечення його підтримки на розрахунковому рівні у зв'язку із вступом до СОТ;

захист земель та підвищення їх родючості, розроблення проекту Загальнодержавної програми раціонального використання та охорони земель;

комплексне вирішення на державному рівні питання технічного і технологічного оновлення агропромислового комплексу, створення умов для запровадження сучасної системи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва через механізм здешевлення за рахунок бюджетних коштів коротко- та довгострокових кредитів, удосконалення практики фінансового лізингу, узгодження дій між Урядом, споживачами та постачальниками матеріальних ресурсів для сільського господарства; залучення довгострокових кредитів обсягом не менш як 1,2 млрд. гривень на придбання насамперед складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

забезпечення реалізації Закону України "Про Державну програму розвитку рибного господарства на 2003-2010 роки";

забезпечення виконання державних програм запобігання негативному впливу води, продовження будівництва і реконструкції зрошувальних систем та систем осушення;

нарощування екологічного і ресурсного потенціалу лісів шляхом створення лісових насаджень в обсягах, які перевищують площі їх вирубування;

розроблення та запровадження починаючи з 2005 року системи заходів щодо комплексного і сталого розвитку сільських територій (щодо кожного населеного пункту) за рахунок спільного використання коштів державного і місцевих бюджетів та підприємств агропромислового комплексу;

удосконалення нормативно-правової бази з питань діяльності споживчої кооперації, підвищення її ролі у задоволенні потреб сільського населення;

стимулювання розвитку приватного підприємництва в сільській місцевості;

істотне збільшення рівня доходів сільського населення.

4.3. Розвиток паливно-енергетичного комплексу

Вдосконалення державного управління та регулювання в паливно-енергетичному комплексі. Створення прозорих конкурентних та ефективних ринків енергоносіїв, адаптація підприємств паливно-енергетичного комплексу до роботи в ринкових умовах. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:

розмежування функцій з розроблення політики розвитку паливно-енергетичного комплексу та управління державним майном. Утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", проведення корпоратизації державних підприємств вугільної промисловості;

запровадження механізмів ефективного тарифо- та ціноутворення на енергоресурси, їх транспортування та постачання, досягнення позитивних фінансових результатів роботи підприємств;

реалізація комплексу заходів щодо реструктуризації та недопущення виникнення нової простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості за енергоносії;

забезпечення цільового та ефективного використання коштів державної підтримки вугледобувних підприємств;

забезпечення прозорості фінансово-економічної діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу, завершення аудиту НАК "Нафтогаз України";

створення передумов для функціонування конкурентного Оптового ринку електроенергії на засадах підвищення рівня саморегулювання та зменшення адміністративного втручання в діяльність його суб'єктів;

посилення відповідальності споживачів та постачальників за стан розрахунків за енергоносії, подальше збільшення частки розрахунків у грошовій формі;

удосконалення механізмів оплати електроенергії споживачами, повне відключення яких може призвести до негативних екологічних і техногенних наслідків;

забезпечення відповідно до зобов'язань України щодо вступу до СОТ рівного доступу до трубопроводів у межах технічних можливостей для транзиту енергоносіїв.

Ефективне використання енергетичного потенціалу та розвиток власного виробництва енергоносіїв, диверсифікація джерел енергозабезпечення та інтеграція енергосистем, зміцнення енергетичної безпеки країни досягатимуться шляхом:

приведення основних положень програм розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу у відповідність з Енергетичною стратегією;

удосконалення роботи із складання балансів паливно-енергетичних ресурсів;

проведення політики енергозбереження, створення економічних стимулів для впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення витрат на виробництво енергії та її втрат у розподільчих мережах;

нарощування ресурсної бази та збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу, зокрема на шельфі Чорного та Азовського морів, за рахунок впровадження прогресивних технологій, які забезпечують підвищення віддачі пластів;

розширення участі НАК "Нафтогаз України" в міжнародних проектах видобутку та транспортування вуглеводнів;

започаткування експлуатації нафтопроводу "Одеса - Броди" в рамках реалізації проекту Євразійського нафтотранспортного коридору;

нарощування обсягів виробництва вугільної продукції за рахунок технічного переоснащення і реконструкції діючих, а також будівництва нових вугледобувних підприємств;

запровадження комплексного підходу до реструктуризації неперспективних та збиткових вугледобувних підприємств з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку територій, на яких вони розташовані;

модернізації і розвитку газотранспортної системи та електричних мереж, зокрема, переведення на напругу 750 кВ повітряної лінії "Рівненська АЕС - підстанція Західноукраїнська" з подальшою її реконструкцією;

розвитку нових та повнішого завантаження діючих маршрутів для збільшення транзитного транспортування природного газу територією України; започаткування інвестиційної фази функціонування міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України;

модернізації морально та фізично застарілих енергоблоків теплових електростанцій з використанням сучасного обладнання та новітніх технологій спалювання вугілля, зокрема завершення реконструкції енергоблока N 4 Старобешівської ТЕС;

збільшення обсягів виробництва електроенергії на атомних електростанціях, підвищення їх безпеки та експлуатаційної надійності; добудова та введення в експлуатацію енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС;

прискорення будівництва на Дністровській і Ташлицькій ГАЕС;

розвитку виробництва ядерного палива, зокрема потужностей з видобутку і переробки уранової руди, цирконієвої продукції та комплектуючих виробів для тепловиділяючих збірок, прискорення виконання разом з Росією та Казахстаном робіт із створення ядерно-паливного циклу;

здійснення послідовних заходів для забезпечення паралельної роботи об'єднаної енергосистеми України з енергосистемами країн Європи, збільшення експортного потенціалу електроенергетики;

розширення використання альтернативних джерел енергії.

Виконання завдань щодо підвищення рівня безпеки та охорони праці шахтарів, розв'язання соціальних проблем у вугільній галузі досягатиметься шляхом:

реалізації Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, запровадження ефективних технологій пожежогасіння з використанням інертних газів;

здійснення заходів щодо дегазації вугільних пластів, утилізації та ефективного використання метану;

забезпечення гарантованої виплати поточної заробітної плати та інших соціальних виплат, погашення існуючої заборгованості;

реалізації заходів, спрямованих на соціальний захист працівників, що вивільняються у зв'язку з ліквідацією вугледобувних підприємств;

забезпечення медико-санітарного обслуговування шахтарів.

4.4. Ефективне використання промислового потенціалу

Створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва, впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення залежності від імпортних поставок досягатиметься шляхом:

впровадження політики імпортозаміщення промислової продукції кінцевого споживання з метою оптимального використання можливостей багатопрофільного національного виробництва для розвитку конкуренції, задоволення потреб внутрішнього ринку;

виконання Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки;

сприяння прийняттю Закону України "Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій";

створення економічного механізму стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв на базі інноваційних проектів впровадження у виробництво новітніх технологій, зокрема енергозберігаючих, на комерційних засадах;

затвердження і виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2011 року;

сприяння виробленню узгодженої цінової політики у гірничо-металургійному, машинобудівному та будівельному комплексах з метою забезпечення конкурентоспроможності та розширення їх сегменту на внутрішньому ринку;

забезпечення виконання галузевих програм виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, вдосконалення галузевої структури виробництва, збільшення в експорті питомої ваги продукції з високим ступенем переробки;

розроблення і виконання Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року;

виконання Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням ( 1462-15 );

сприяння розвитку авіаційної промисловості шляхом виконання відповідної державної комплексної програми, а також розширення міжнародної виробничої кооперації насамперед з Російською Федерацією у створенні, сертифікації та виробництві авіаційної техніки;

виконання Національної програми будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки;

організації виробництва вітчизняних вантажних та вантажопасажирських електровозів для забезпечення потреб внутрішнього ринку;

сприяння створенню вітчизняного котлобудування з використанням сучасних технологій спалювання вугілля та інших видів природного палива;

забезпечення виконання Програми освоєння виробництва обладнання і комплектуючих виробів для виготовлення трамвайних вагонів та оновлення рухомого складу підприємств міського електротранспорту . Залучення коштів на виробництво і закупівлю трамвайних вагонів та тролейбусів вітчизняного виробництва за рахунок кредитів банків, лізингу, місцевих бюджетів;

здійснення прогресивної структурної перебудови промислового виробництва, особливо у старопромислових районах і центрах, для яких характерні надмірна концентрація підприємств важкої індустрії та складний екологічний стан;

спрямування кадрової політики на істотне покращення забезпеченості галузей промисловості висококваліфікованими кадрами шляхом створення системи безперервної перепідготовки та підвищення кваліфікації (в тому числі робітничих професій);

розвитку внутрішнього ринку товарів легкої промисловості та побутової електротехніки і захисту його від недоброякісного імпорту, забезпечення зростання у 2004 році обсягів виробництва продукції легкої промисловості, порівняно з 2003 роком на 10 відсотків, у 2005 році - на 12 відсотків.

Задоволення потреб агропромислового комплексу у продукції машинобудування та хімічної галузі забезпечуватиметься шляхом:

технічного оновлення агропромислового виробництва та виконання плану заходів з реалізації Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" ( 3023-14 ), створення умов для забезпечення потреб агропромислового комплексу в мінеральних добривах та засобах захисту рослин, розширення мережі торговельно-виставкових і фірмових технічних центрів;

нарощування обсягів виробництва сучасної сільськогосподарської техніки відповідно до завдань Програми виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки ;

поширення механізму здешевлення коротко- і довгострокових кредитів на підприємства сільськогосподарського машинобудування під укладені ними з сільськогосподарськими товаровиробниками договори щодо поставки виробленої за рахунок таких кредитів техніки.

Захист внутрішнього ринку здійснюватиметься шляхом:

удосконалення механізмів нетарифного регулювання імпорту товарів, зокрема підтвердження відповідності та якості;

проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних розслідувань та інших заходів щодо захисту внутрішнього ринку, надання методичної та практичної допомоги вітчизняним товаровиробникам у підготовці відповідних документів;

сприяння впровадженню систем сертифікації якості виробництва промислової продукції та посилення відповідного контролю у торгівлі.

4.5. Розвиток високотехнологічних перспективних галузей

У космічній галузі здійснюватиметься:

реалізація Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 2003-2007 роки;

розроблення і виконання програми реформування (реструктуризації) та розвитку космічної галузі України на період до 2008 року;

сприяння модернізації підприємств та створенню базових науково-прикладних і технологічних центрів, перехід до використання критичних технологій як важливого фактора інноваційного розвитку галузі;

реалізація міждержавного договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара;

участь у реалізації міжнародних комерційних проектів "Дніпро", "Морський старт" та "Наземний старт".

Розвиток телекомунікацій і зв'язку забезпечуватиметься шляхом:

прискорення розвитку місцевих телефонних мереж, у тому числі в сільській місцевості, та мереж мобільного стільникового зв'язку, збільшення обсягу введення в експлуатацію відповідних потужностей;

підтримки створення вітчизняних конкурентоспроможних телекомунікаційних систем;

підвищення ефективності державного управління та регулювання у сфері використання радіочастотного ресурсу, здійснення конверсії радіочастотного ресурсу з метою його використання для розвитку перспективних новітніх радіотехнологій;

впровадження механізмів регулювання діяльності суб'єктів господарювання, передбачених Законами України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ) та "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), зокрема щодо створення незалежного державного органу з питань тарифної політики.

4.6. Поліпшення транспортного обслуговування,розвиток транспортної системи та дорожнього господарства

Подальший розвиток транспорту та дорожнього господарства здійснюватиметься через:

забезпечення реалізації Державної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу на 2000-2004 роки та Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках;

розроблення та виконання "Програми розвитку морського і річкового транспорту України до 2010 року";

оновлення основних фондів і технічне переоснащення морських портів та судноплавних компаній переважно на основі використання продукції вітчизняної промисловості;

підвищення технічного рівня та безпечної експлуатації автомобільних доріг і мостів, розбудову міжнародних транспортних коридорів, реконструкцію автомобільної дороги Київ - Одеса та будівництво мостових переходів для залізничного та автомобільного транспорту через р. Дніпро у м. Києві і м. Запоріжжі та реконструкцію мосту у м. Дніпропетровську;

сприяння розвитку інфраструктури транспорту з урахуванням кон'юнктури на міжнародних ринках транспортних послуг, зокрема забезпечення створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській частині гирла р. Дунай, реконструкції Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" та будівництва вокзального комплексу на залізничній станції Дарниця;

підвищення рівня інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії галузі транспорту з іншими галузями економіки;

удосконалення державного регулювання, в тому числі з питань ліцензування транспортних послуг та формування тарифної політики;

посилення на всіх видах транспорту державного контролю за виконанням суб'єктами господарювання правил перевезень вантажів і пасажирів;

поетапну ліквідацію перехресного субсидування за видами перевезень;

продовження процесу реструктуризації залізничного транспорту;

здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняних авіакомпаній шляхом використання технічних можливостей Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль";

розвиток і вдосконалення мережі регулярного транспортного сполучення, підвищення якості і надійності пасажирських перевезень, реалізацію заходів щодо розвитку автотранспортного обслуговування населення у сільській місцевості та продовження впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізничному транспорті.

4.7. Розвиток будівельного комплексу

Розвиток будівельного комплексу здійснюватиметься шляхом:

удосконалення нормативно-правової бази з питань будівництва, планування та забудови населених пунктів;

підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня будівництва за рахунок сучасних науково-технічних розробок;

впровадження в будівництво енергоефективних архітектурно-будівельних систем з використанням сучасних вітчизняних технологій, конструкцій і матеріалів;

удосконалення фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довгострокових банківських кредитів у житлове будівництво, запровадження механізмів іпотечного кредитування, активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання;

розбудови доступної для широких верств населення системи житлового будівництва, зокрема на засадах іпотечного кредитування; передбачення у проекті Державного бюджету України на 2005 рік фінансових ресурсів для будівництва соціального житла на засадах співфінансування з місцевих бюджетів для соціально не захищених верств населення, інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, учителів, лікарів, інших працівників соціально-культурної сфери; першочергового спрямування бюджетних капітальних вкладень та цільових інвестиційних субвенцій на завершення пускових та перехідних будов з високим рівнем готовності;

спрощення дозвільно-погоджувальної системи на будівництво об'єктів містобудування;

підвищення ефективності контролю за технічним станом будівництва житлових будинків та споруд соціально-культурного призначення;

впровадження заходів, спрямованих на зниження вартості будівництва житла, урегулювання проблем ціноутворення на будівельні матеріали;

вдосконалення прогнозної та балансової роботи щодо розвитку житлового будівництва на середньострокову перспективу;

виконання заходів з реалізації регіональних програм реконструкції житлових будинків перших масових серій.

4.8. Реформування житлово-комунального господарства

Підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства досягатиметься через:

удосконалення механізмів законодавчого регулювання економічних, соціальних та правових відносин у житлово-комунальній сфері, зокрема шляхом сприяння прийняттю Житлового кодексу України, Законів України "Про Загальнодержавну програму реформування житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки", "Про Загальнодержавну програму "Питна вода", "Про теплопостачання", розроблення проекту Закону України "Про соціальне житло";

поетапне формування фінансово-економічного механізму переходу на самоокупне функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

удосконалення механізмів тарифоутворення в житлово-комунальному господарстві та недопущення необґрунтованого зростання тарифів на відповідні послуги;

розвиток конкурентних відносин у житлово-комунальній сфері, сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та залучення приватних підприємств до обслуговування житла, підвищення рівня та якості послуг;

використання енергозберігаючих технологій та забезпечення належного обліку споживання енергетичних ресурсів;

реструктуризацію дебіторської та кредиторської заборгованості за житлово-комунальні послуги, газ та електроенергію, підвищення відповідальності сторін за виконання договірних зобов'язань;

удосконалення механізму надання житлових субсидій, розрахункових норм споживання житлово-комунальних послуг для надання пільг та субсидій;

забезпечення ефективного використання коштів державного бюджету у сумі 400 млн. гривень для здійснення заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших об'єктах комунальної власності на умовах його співфінансування з місцевих бюджетів;

інформаційну підтримку заходів щодо реформування галузі.

5. Безпечна життєдіяльність населення, охорона довкілля,
мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи

5.1. Підвищення рівня техногенної, екологічної,ядерної безпеки

Рівень техногенної, екологічної та ядерної безпеки підвищуватиметься шляхом:

вжиття заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру насамперед на потенційно небезпечних об'єктах;

удосконалення державного управління у сфері захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, підготовки населення до дій у разі їх виникнення;

реалізації Державної програми перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року;

розбудови Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби та Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби;

виконання завдань Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року;

поетапного технічного переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів;

введення в експлуатацію Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;

нагромадження матеріально-технічних резервів для проведення запобіжних заходів та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до встановлених нормативів;

розвитку державної системи страхового фонду документації;

впровадження Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері ядерної та радіаційної безпеки;

створення умов для відродження і сталого економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, забезпечення поліпшення радіоекологічної ситуації та фізичного захисту радіаційно небезпечних об'єктів;

співпраці з міжнародними організаціями щодо реалізації заходів із закриття ЧАЕС та розв'язання соціальних проблем, перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і спорудження виробничого комплексу із захоронення та зберігання радіоактивних відходів "Вектор".

5.2. Охорона довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів

З метою поліпшення стану довкілля, створення передумов для сталого розвитку та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу країни передбачається здійснити такі заходи:

розроблення проекту Екологічного кодексу України, нової редакції Кодексу України про надра;

створення Національного екологічного фонду, системи екологічного аудиту і страхування;

імплементація положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;

забезпечення зменшення негативного впливу автомобільних та інших транспортних засобів на довкілля шляхом розвитку виробництва та розширення застосування нетрадиційних видів палива;

удосконалення державної системи екологічного моніторингу;

забезпечення розв'язання гострих екологічних проблем у регіонах, розроблення проекту Комплексної програми поліпшення екологічного стану у гірничодобувних регіонах;

забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, пошуку і відкриття родовищ корисних копалин з метою створення власного виробництва необхідних видів мінеральної сировини та імпортозаміщення, у тому числі нарощування обсягів видобутку золота, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння та його промислової обробки, удосконалення відносин у цій галузі;

покращення стану інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля;

розв'язання проблем поводження з відходами, насамперед з токсичними та непридатними, а також забороненими для використання хімічними засобами захисту рослин;

розроблення проекту Концепції більш чистих технологій, створення та впровадження нових технологій використання вторинних ресурсів та переробки відходів.

5.3. Охорона праці та промислова безпека

Результативність роботи у цій сфері забезпечуватиметься шляхом:

реалізації Концепції управління охороною праці, вдосконалення відповідної нормативно-правової бази;

підвищення рівня промислової безпеки та економічної заінтересованості суб'єктів господарювання у створенні безпечних і здорових умов праці;

створення системи експертної оцінки стану промислової безпеки та забезпечення технічного контролю за безпечністю виробництва;

запровадження диференційованих страхових тарифів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання залежно від ступеня ризику виникнення нещасних випадків, професійних захворювань, стану охорони праці;

створення системи післядипломної освіти та підвищення кваліфікації з питань охорони праці.

6. Зміцнення обороноздатності держави

Своїм основним завданням Уряд вважає забезпечення проведення воєнної реформи для створення сучасних Збройних Сил - оптимальних за чисельністю, мобільних, добре озброєних, всебічно забезпечених і навчених, спроможних виконати завдання, покладені на них Конституцією України ( 254к/96-ВР ).

З метою зміцнення обороноздатності та подальшого удосконалення механізмів формування і створення сприятливих умов для входження до євроатлантичних структур безпеки та розширення участі України у формуванні європейської політики безпеки та оборони Урядом вживаються заходи щодо:

удосконалення нормативно-правової бази з питань реформування та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил та інших військових формувань, сприяння прийняттю та забезпечення реалізації Закону України "Про реформування Збройних Сил України";

підготовки та сприяння затвердженню завдань Збройних Сил відповідно до вимог нової редакції Воєнної доктрини;

удосконалення механізмів цивільного демократичного контролю над Збройними Силами та іншими військовими формуваннями і забезпечення прозорості процесів підготовки та прийняття рішень з питань національної безпеки та оборони держави відповідно до Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" ( 975-15 );

завершення Оборонного огляду та оприлюднення Стратегічного оборонного бюлетеня;

уточнення завдань та координації дій центральних органів виконавчої влади стосовно реалізації Державної програми реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2005 року, Державної програми переходу Збройних Сил на комплектування військовослужбовцями за контрактом, а також стосовно передачі (реалізації) військових містечок, інших об'єктів військової інфраструктури, що вивільняються під час реформування Збройних Сил;

забезпечення соціального захисту військовослужбовців, осіб, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил, ветеранів військової служби та членів їх сімей, виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей ;

сприяння затвердженню та виконання Державної програми розвитку озброєння та військової техніки;

удосконалення механізмів державного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів, отриманих від використання та продажу військового майна, результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств, що належать до сфери управління Міноборони;

активізації військово-технічного співробітництва з іноземними державами щодо реалізації надлишкового військового майна, що вивільняється в ході реформування Збройних Сил, розвитку експортного потенціалу та підвищення науково-технічного рівня вітчизняного оборонно-промислового комплексу, забезпечення доступу до новітніх технологій з метою створення та оснащення Збройних Сил сучасним озброєнням і військовою технікою;

забезпечення утилізації не придатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів Збройних Сил, інших військових формувань;

поетапного здійснення належного фінансування і матеріального забезпечення реформування, розвитку та життєдіяльності Збройних Сил відповідно до Закону України "Про оборону України" ( 1932-12 );

розроблення Мобілізаційного плану України, створення належних умов для планового переведення економіки на функціонування в умовах особливого періоду та забезпечення готовності до оборони держави;

впровадження системи військово-патріотичного виховання молоді та підготовки громадян до захисту Батьківщини;

інтеграції України в структури європейської і євроатлантичної безпеки, завдань, визначених Цільовим планом Україна - НАТО на 2004 рік у рамках Плану дій Україна - НАТО;

впровадження Національної системи конфіденційного зв'язку для забезпечення обміну інформацією в інтересах національної безпеки та оборони держави.

Очікувані результати виконання програми

Конструктивна співпраця між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів сприятиме забезпеченню результативності реалізації заходів, визначених у Програмі.

Кабінет Міністрів виходить з того, що виконання Програми "Послідовність. Ефективність. Відповідальність" в умовах відкритого діалогу з громадськістю, на основі конструктивної співпраці з Верховною Радою, солідарної відповідальності парламентсько-урядової коаліції, практичної реалізації політичної реформи:

забезпечить послідовність та незворотність соціально-ринкових процесів, ефективне задіяння механізмів сталого розвитку України в XXI сторіччі;

сприятиме високій політичній активності громадян, подальшій політичній консолідації суспільства;

дасть змогу розвинути позитивні тенденції соціально-економічного розвитку, досягнуті у 2003 році, та успішно реалізувати пріоритетні завдання, перш за все в соціальній сфері, аграрному секторі, сфері державного управління;

прискорить інтеграційні процеси, посилить інвестиційний інтерес до України з боку іноземних партнерів, позитивно вплине на її міжнародний авторитет та імідж.

Кабінет Міністрів розраховує, що реалізація заходів, визначених у Програмі, сприятиме досягненню таких соціально-економічних результатів:

зростання валового внутрішнього продукту у 2004 році майже на 9,5 відсотка;

зростання реальної заробітної плати не менш як на 15 відсотків;

забезпечення працевлаштування у 2004 році на вільні та новостворені робочі місця не менш як 880 тис. осіб, залучення до оплачуваних громадських робіт не менш як 370 тис. осіб;

створення у 2004 році не менш як 600 тис. робочих місць;

приріст валової продукції сільського господарства і продукції харчової промисловості не менш як на 12-15 відсотків, отримання у поточному році 32-35 млн. тонн зерна;

продовження формування інвестиційного потенціалу економіки, перевищення майже у 2 рази темпів зростання валового нагромадження основного капіталу над темпами зростання валового внутрішнього продукту;

нарощування експортного потенціалу, диверсифікації та розширення ринків збуту вітчизняних товарів, що дасть можливість послабити залежність від впливу світової кон'юнктури, зберегти високі темпи приросту обсягів експорту товарів та послуг на рівні 10-12 відсотків та забезпечити зростання інвестиційної складової імпорту;

щорічний приріст прямих іноземних інвестицій на рівні 1,3 - 1,5 млрд. доларів США;

збереження помірних темпів інфляції та забезпечення стабільності національної валюти.

Виконання Програми сприятиме підвищенню довіри до влади, консолідації усіх конструктивно налаштованих політичних сил, досягненню злагоди та стабільності в суспільстві, утвердження соціально орієнтованої інноваційної моделі розвитку задля побудови майбутнього України.