ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 18.03.99 р., N 127
м.Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Національного банку N 282 від 10.08.2005 )
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
від 18.03.99 р.,за N 171/3464
Про затвердження Правил здійснення операцій
на міжбанківському валютному ринку України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 139 від 24.03.99
N 456 від 15.09.99
N 585 від 13.12.99
N 135 від 11.04.2000
N 168 від 25.04.2000
N 254 від 21.06.2000 )
( На доповнення додатково див. Листи Нацбанку
N 13-312/2290 від 05.07.2000
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 209 від 25.05.2000 )
( На доповнення додатково див. Лист Нацбанку
N 13-312/4326 від 29.11.2000 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 452 від 17.11.2000
N 28 від 24.01.2001
N 18 від 17.01.2001
N 166 від 17.04.2001
N 412 від 01.10.2001 )
Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою лібералізації валютного ринку України і вдосконалення порядку здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку України Правління постановляє:
1. Затвердити Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (додаються).
2. Визнати такими, що втратили чинність, Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління від 15.04.98 N 150 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.06.98 за N 407/2847 (зі змінами і доповненнями).
3. Постанову Правління від 24.02.99 N 83 "Про деякі питання функціонування валютного ринку" скасувати.
4. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України.
5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В.о. Голови В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
18.03.99 N 127
Правила здійснення операцій на
міжбанківському валютному ринку україни
( У тексті слова "уповноважена кредитно-фінансова
установа" замінено на слова "уповноважена
фінансово-кредитна установа" згідно з Постановою
Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )
( У тексті цих Правил слова "фінансово-кредитна установа" в усіх відмінках замінено словами "фінансова установа"
у відповідних відмінках згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України визначає таку структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.
1. Структура міжбанківського валютного ринку україни
Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать:
Національний банк України;
уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);
уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, і нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України". ( Розділ 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N456 від 15.09.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
2. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою
2.1. Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів (резидентів і нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України у випадках, передбачених цими Правилами, та в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.
Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України. Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) здійснюють операції з купівлі-продажу іноземних валют за іноземні валюти на міжнародних валютних ринках за кошти, що їм належать, без наявності зобов'язань у цих валютах із дотриманням нормативів валютної позиції згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України, а також умов поставки іноземної валюти відповідно до вимог абзацу третього цього пункту та чинного законодавства України. ( Абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
Усі валютні операції з валютами першої групи "Класифікатора іноземних валют Національного банку України" (далі - Класифікатор) та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні здійснюються уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди). Проведення валютних операцій на умовах "форвард", а також операцій з валютними деривативами (ф'ючерс, опціон тощо) не дозволяється.
Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.
Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно у визначений проміжок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - Торговельна сесія). Національний банк України має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.
Підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют інших груп Класифікатора за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться не пізніше дня укладення угоди виключно засобами "Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України".
Здійснення розрахунків за операціями з купівлі-продажу іноземних валют першої групи Класифікатора за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) за непідтвердженими угодами забороняється. Підтвердженою вважається угода, за якою обидва її учасники під час Торговельної сесії отримали взаємні підтвердження засобами "Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України".
До початку Торговельної сесії уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому (їй) належать, виконує заявки та доручення своїх клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ), а також задовольняє власні потреби на купівлю-продаж іноземних валют першої групи Класифікатора. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії (далі - Заявка).
Заявка на участь у Торговельній сесії має подаватися Національному банку України в день проведення Торговельної сесії до її початку. Уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) забороняється брати участь у Торговельній сесії без отримання підтвердження Національного банку України про прийняття Заявки.
У Заявці уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) за кожною іноземною валютою першої групи Класифікатора визначає обсяг її купівлі або продажу (забороняється брати участь у Торговельній сесії одночасно як продавець і як покупець тієї ж самої іноземної валюти). Перевищувати зазначений у Заявці обсяг купівлі іноземних валют під час Торговельної сесії забороняється.
Дозволяється під час Торговельної сесії замість валюти однієї з країн членів Європейського Валютного Союзу1 купити (продати) валюту іншої країни члена Європейського Валютного Союзу за таких умов: вид операції (купівля, продаж), зазначений у Заявці, не змінюється; уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) бере участь у Торговельній сесії лише як продавець або як покупець валюти.
1 Валюти країн - членів Європейського Валютного Союзу: австрійський шилінг, бельгійський франк, нідерландський гульден, фінська марка, французький франк, німецька марка, ірландський фунт, італійська ліра, люксембурзький франк, португальське ескудо, іспанська песета.
( Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними Постановами Нацбанку N 139 від 24.03.99, N 456 від 15.09.99; в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000 )
2.2. Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.
Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "спот" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів. ( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 254 від 21.06.2000 )
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду. ( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )
Операції з продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та пункти обміну іноземної валюти на цілі, не передбачені пунктами 2.5-2.9 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, здійснюються лише в межах іноземної валюти, купленої через касу банку та пункти обміну іноземної валюти.
2.3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:
-договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;
- вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти). У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора копія вантажної митної декларації (якщо здійснення митного оформлення продукції відбулось після 01.09.98) має бути засвідчена круглою гербовою печаткою й підписом керівника або заступника керівника відповідної митниці (митниці засвідчують копії ВМД, оформлення вантажів за якими було здійснено виключно у митних режимах "Випуск у вільний обіг - 40" та "Магазин безмитної торгівлі - 72" згідно з характером угоди "Переміщення товарів із розрахунками у ВКВ - 21");
- акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;
-документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);
-довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті, у разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора (строк дії довідки 90 днів). Зазначена довідка подається клієнтом уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) також при купівлі на міжбанківському валютному ринку України іноземних валют усіх груп Класифікатора з метою перерахування їх на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах2, і при перерахуванні цих валют. Якщо уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) купує іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, то зазначена довідка не потрібна.
2 Перелік офшорних зон оприлюднюється Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 18.3 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). ( Абзац шостий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 166 від 17.04.2001 )
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, крім копії вантажної митної декларації, засвідченої митними органами, та довідки державної податкової адміністрації), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, номер реєстру, що є підставою для здійснення операції, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). ( Абзац сьомий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
(Пункт 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99)
2.4. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро, страховими брокерами, постійними представництвами страхових брокерів - нерезидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до Порядку застосування іноземної валюти в страховій діяльності за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), у якій вони зареєстровані як платники податків, що передбачено в абзаці шостому пункту 2.3 цих Правил (постійними представництвами страхових брокерів - нерезидентів така довідка не надається). ( Пункт 2.4 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 135 від 11.04.2000 )
2.5. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявки з розрахунком витрат:
- на відрядження за кордон;
- на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;
б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:
- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;
-для оплати за навчання, лікування, патентування; ( Абзац третій підпункту "б" пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
- для сплати митних платежів;
( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2.5 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;
в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
г) виконавчі документи, що видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ); ( Підпункт "г" пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
є) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;
д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.
У випадках, передбачених підпунктами а) та в) та абзацами 2, 3 підпункту б) цього пункту, надається довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, що передбачена в абзаці шостому пункту 2.3 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.
2.6. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;
б) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;
в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особинерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "П".
2.7. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осібнерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;
б) заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків; ( Підпункт "б" пункту 2.7 в редакції Постанови Нацбанку N 139 від 24.03.99 )
в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "Н".
2.8. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:
а) заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб-резидентів на постійне місце проживання за кордон*;
* Документом, що підтверджує право виїзду з України на постійне місце проживання, є паспорт громадянина для виїзду за кордон, наданий органами внутрішніх справ України зі штампом на одній із сторінок <постійне проживання designtimesp=6602 designtimesp=23930 designtimesp=1971 designtimesp=23843> із зазначенням країни виїзду. Цей штамп має бути скріплений візовою печаткою.
б) документи, що передбачені Правилами здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. ( Підпункт "б" пункту 2.8 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 18 від 17.01.2001 )
2.9. При здійсненні неторговельних операцій фізичними особами-нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України є заявка на перерахування іноземної валюти за кордон та документи про джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна, документи про отримання успадкованих коштів, довідки-підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи - нерезидента гривень, одержаних від юридичної особи - резидента як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом, відшкодування за страховими випадками). ( Абзац перший пункту 2.9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи - нерезидента тільки після здійснення уповноваженим банком відмітки про її купівлю на міжбанківському валютному ринку України на оригіналах зазначених документів.
Якщо фізична особа - нерезидент при поданні заявки на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає в уповноваженому банку оригінали документів про джерела походження гривень, іноземна валюта після купівлі її на міжбанківському валютному ринку України зараховується на аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками". Тільки після пред'явлення в уповноважений банк оригіналів документів для здійснення банком на них відмітки про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України ця валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку перераховується за межі України. Копії цих документів з зазначеною відміткою зберігаються в уповноваженому банку. ( Абзац третій пункту 2.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 ) ( Пункт 2.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99 )
2.10. Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами розділу 4 Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.98 за N 231/2671, зі змінами і доповненнями. ( Підпункт 2.10 в редакції Постанови Нацбанку N 209 від 25.05.2000 )
2.11. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:
а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);
б) для закриття відкритої валютної позиції банку: заявка банку (з розрахунком).
2.12. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансових установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура. За цими операціями довідка державної податкової адміністрації (інспекції) не вимагається. У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора небанківськими установами для оплати послуг REUTERS вони надають уповноваженому банку довідку державної податкової адміністрації (інспекції), що передбачена в абзаці шостому пункту 2.3 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.
Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, а також їх окремі підрозділи, які мають кореспондентський рахунок у гривнях у територіальному управлінні Національного банку України, мають право купувати в клієнтів протягом робочого дня іноземну валюту за власні кошти в загальному обсязі, що не перевищує 10000 доларів США або еквівалент в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют на день здійснення операції, в межах нормативів відкритої валютної позиції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Ці кошти мають бути продані уповноваженим банком та уповноваженою фінансовою установою на міжбанківському валютному ринку України або використані для закриття власної відкритої валютної позиції. ( Пункт 2.12 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99 )
2.13. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів в іноземній валюті є такі документи:
а) оригінал кредитного договору (угоди позики), який свідчить про необхідність виконання резидентами (юридичними особами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності) зобов'язань в іноземній валюті;
копія кредитного договору, засвідчена банком - агентом Кабінету Міністрів України, що свідчить про необхідність виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті, залученими державою або під державні гарантії (далі - гарантовані кредити); ( Підпункт "а" пункту 2.13 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
оригінал реєстраційного свідоцтва (додатка), індивідуальної ліцензії (додатка) Національного банку України на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті (далі - кредит) від іноземного кредитора, виданої Національним банком України (далі - реєстраційне свідоцтво, індивідуальна ліцензія), із відміткою уповноваженого банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного резидентом від нерезидента кредиту. Зазначена відмітка засвідчується печаткою банку та підписом керівника (заступника керівника) валютного підрозділу банку. При цьому вказується дата надходження кредиту на поточний рахунок резидента, проставляється сума кредиту цифрами і літерами, а також назва валюти. У разі відкриття резидентом рахунку в іноземному банку на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України на відкриття такого рахунку уповноважений банк може запитувати у територіального, Операційного управлінь Національного банку України письмову довідку щодо суми фактично одержаного резидентом кредиту, стану погашення заборгованості за кредитом;
довідка уповноваженого банку із зазначенням даних про суму фактично одержаного резидентом кредиту, стан погашення заборгованості за кредитом (окремо за основною сумою боргу та окремо за сплатою відсотків, комісій тощо) та обсяг раніше придбаної іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом;
документи (копії), передбачені чинним законодавством, про правомірність виконання таких зобов'язань (індивідуальні ліцензії Національного банку України та додатки до них, гарантії Кабінету Міністрів України тощо).
За кредитами, одержаними резидентами від уповноважених банків, на оригіналі кредитного договору, на підставі якого була куплена іноземна валюта, та на копії кредитного договору, який залишається на зберіганні у банку-кредиторі (копія засвідчується підписом і печаткою керівника або заступника керівника резидента-позичальника), робиться відмітка уповноваженого банку, який купив іноземну валюту. Відмітка має містити: дати купівлі та перерахування іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом; обсяги купленої та перерахованої іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Якщо уповноважений банк, який купив іноземну валюту, не є банком-кредитором, то ще одна копія кредитного договору, на підставі якого була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками залишається на зберіганні в банку - покупцеві іноземної валюти. ( Абзац шостий підпункту "а" пункту 2.13 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
За кредитами, залученими резидентами від нерезидентів, - на оригіналі реєстраційного свідоцтва, за гарантованими кредитами - на копії кредитного договору, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в банку, що обслуговує кредит (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника і печаткою резидента-позичальника), робиться відмітка уповноваженого банку, який купив іноземну валюту. Відмітка має містити: дати купівлі та перерахування нерезиденту іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом, обсяги купленої і перерахованої нерезиденту іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). За міжбанківськими кредитами, залученими від нерезидентів на строк до 1 року, вищезазначена відмітка проставляється уповноваженим банком, який купив іноземну валюту, на оригіналі кредитного договору, що зберігається у банку-позичальнику. Якщо уповноважений банк, який купує іноземну валюту, не є банком, що обслуговує кредит, то ще одна копія документа (реєстраційного свідоцтва або кредитного договору), на підставі якого була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками залишається на зберіганні в банку - покупцеві іноземної валюти. ( Абзац сьомий підпункту "а" пункту 2.13 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
Якщо резидент переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент-позичальник за залученим від нерезидента кредитом, має надати тому банку (якщо резидент повідомив про цей банк), на обслуговування до якого перейшов резидент, копію реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відмітками про суму фактично одержаного резидентом кредиту, обсяг придбаної іноземної валюти на погашення заборгованості за кредитом, обсяг перерахованої нерезиденту іноземної валюти, а також іншу наявну у нього інформацію про операції клієнта за кредитом.
Купівля іноземних валют першої групи Класифікатора для погашення позичальниками заборгованості за кредитами здійснюється тільки за умови отримання резидентом кредиту в іноземній валюті першої групи Класифікатора.
За товарними кредитами купівля іноземної валюти здійснюється відповідно до пункту 2.3 і розділу 4 цих Правил. ( Абзац десятий підпункту "а" пункту 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Контроль за відповідністю обсягів придбаної, а також перерахованої іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту (з урахуванням сплати відсотків за його користування, комісій тощо) покладається відповідно на уповноважений банк - кредитор або уповноважений банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента; ( Підпункт "а" пункту 2.13 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 585 від 13.12.99 )
б) договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестиції, які свідчать про правомірність переказу за кордон інвестиції, унесеної в грошовій формі, у разі припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні та/або прибутку (доходу), отриманого нерезидентом на законних підставах в Україні; копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку; копія декларації про прибуток підприємства з відміткою ДПА про її прийняття; копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копія декларації про прибуток з відміткою ДПА про їхнє прийняття; ( Підпункт "б" пункту 2.13 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
в) виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.Т. - повідомлення тощо) та підтвердження конвертації її у гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 01.05.97) для придбання облігацій внутрішньої державної позики, довідка депозитарію Національного банку України або уповноваженого банку, довідка уповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України;
г) депозитний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання уповноваженим банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);
є) усі види договорів про забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, для забезпечення виконання яких останні видані.
2.14. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ), які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).
2.15. Купівля іноземної валюти першої групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті інших груп Класифікатора. ( Пункт 2.15 розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000 )
2.16. Іноземна валюта, яка придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, вказані в заяві на купівлю іноземної валюти. Зазначена вимога поширюється також на уповноважені банки та уповноважені фінансові установи під час купівлі ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті. ( Абзац перший пункту 2.16 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
В окремих випадках для здійснення резидентами кредитних операцій за міждержавними, міжурядовими угодами, угодами з міжнародними фінансовими організаціями, а також за угодами під гарантії Кабінету Міністрів України, на підставі постанови Правління Національного банку України може встановлюватися інший, що відрізняється від передбаченого в абзаці першому цього пункту, строк використання придбаної іноземної валюти. ( Пункт 2.16 розділу 2 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Куплена іноземна валюта першої групи Класифікатора може перераховуватися резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті. Ця вимога поширюється також на куплені іноземні валюти всіх груп Класифікатора, якщо вони перераховуються на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах. ( Абзац третій пункту 2.16 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
У разі порушення резидентами строків, передбачених в абзаці першому цього пункту, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть використовуватися з іншою метою і підлягають продажу з розподільчого рахунку згідно з вимогами абзацу четвертого цього пункту. При цьому, якщо купувалися і перераховувалися на користь нерезидента кошти в іноземній валюті першої групи Класифікатора вони можуть повертатися тільки в іноземній валюті першої групи Класифікатора; якщо кошти в іноземній валюті інших груп Класифікатора - в тій самій іноземній валюті або в іноземній валюті першої групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях). Ці вимоги поширюються також на кошти в іноземній валюті, що резидент перерахував на користь нерезидента за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо цей кредит (позика) повністю або частково погашений за рахунок купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти. Обмеження щодо строку продажу іноземної валюти, передбачене абзацом четвертим цього пункту, не поширюється на іноземні валюти, що не належать до першої групи Класифікатора. ( Абзац п'ятий пункту 2.16 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Якщо у клієнта після оплати його зобов'язань в іноземній валюті залишається невикористана безготівкова іноземна валюта в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, яка раніше придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, вона може бути зарахована на його поточний рахунок. ( Пункт 2.16 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99 )
2.17. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок.
Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених пунктом 2.16 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України). Клієнт має право подати уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. При цьому уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора . ( Абзац другий пункту 2.17 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, уповноважений банк або уповноважена фінансова установа зобов'язані перерахувати на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п'яти банківських днів з часу зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.
Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.
Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк або уповноважена фінансова установа зобов'язані здійснювати протягом п'яти банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.
2.18. Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях. ( Пункт 2.18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 166 від 17.04.2001 )
2.19. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України, а також валютні біржі при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.
Уповноваженому банку та уповноваженій фінансовій установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами. ( Пункт 2.19 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )
3. Порядок застосування курсу гривні до іноземних валют
при здійсненні операцій з торгівлі іноземною валютою
3.1. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. ( Пункт 3.1 в редакції Постанови Нацбанку N 139 від 24.03.99 )
( Пункт 3.2 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 139 від 24.03.99 )
3.2. У тих випадках, коли події на міжнародних валютних ринках чи інші можуть негативно впливати на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі за операціями купівлі-продажу іноземної валюти та відхилення курсів за цими операціями від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюються Національним банком України.
Зазначені рішення приймаються у формі постанов Правління Національного банку України. ( Розділ 3 доповнено пунктом 3.2 згідно з Постановою Нацбанку N 412 від 01.10.2001 )
4. Порядок підготовки та контролю за документами,
на підставі яких здійснюються на міжбанківському валютному ринку україни операції купівлі-продажу
іноземної валюти першої групи класифікатора
4.1. При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою здійснення розрахунків за торговельними операціями уповноважені банки повинні вимагати від резидентів документи, передбачені пунктом 2.3 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.
Після одержання від клієнтів зазначених документів уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), що містить у собі таку інформацію:
- назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;
- орган державної влади, який зареєстрував резидента;
- податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та номер реєстрації;
- прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром фізичних осіб;
- номери та дати договорів або інших документів, що є підставою для придбання іноземної валюти.
Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, що купують іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, також мають вносити інформацію про ці операції в реєстр. ( Пункт 4.1 розділу 4 доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
Зазначений реєстр щоденно, на паперових (усі примірники) та магнітних носіях з копіями відповідних документів, що є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, не пізніше 14-ї години поточного робочого дня подається на розгляд до податкового органу, де уповноважений банк взятий на облік.
Усі паперові примірники реєстрів завіряються підписом керівника та печаткою податкового органу. Перший примірник реєстру та копії документів повертаються уповноваженому банку, другий - залишається на зберіганні у податковому органі.
Податковий орган до 14-ї години наступного робочого дня засобами електронного зв'язку надсилає реєстр відповідному регіональному управлінню Національного банку України.
4.2. Регіональне управління Національного банку України при отриманні реєстру від податкового органу до 17-ї години цього самого дня надсилає отриману інформацію до відповідного уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). ( Пункт 4.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
4.3. Отриманий засобами електронного зв'язку від регіонального управління Національного банку України реєстр є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Строк дії реєстру не може перевищувати 90 днів.
При неотриманні уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) зазначеного реєстру в строк, установлений у пункті 4.2 цих Правил, уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право після 17-ї години наступного робочого дня під власну відповідальність у порядку, передбаченому цими Правилами, здійснити купівлю іноземної валюти за умови:
виконання ним (нею) усіх вимог пункту 4.1 цих Правил;
наявності документа, що підтверджує отримання податковим органом цього реєстру (поштове підтвердження про вручення адресату, супровідний лист до реєстру з відміткою податкового органу). ( Розділ 4 доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )
4.4. Суб'єкт ринку, який при здійсненні валютної операції виступає як покупець іноземної валюти, несе повну відповідальність за наявність усіх документів, які передбачені цими Правилами і є обов'язковими для здійснення операції купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.
У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) норм, установлених цими Правилами, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ). ( Пункт 4.4 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )