Постанова : Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України

Документ втратив чиннiсть!

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 18.03.99 р., N 127
м.Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови
Національного банку N 282 від 10.08.2005 )

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
від 18.03.99 р.,за N 171/3464

Про затвердження Правил здійснення операцій на
міжбанківському валютному ринку України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N 139 від 24.03.99
N 456 від 15.09.99
N 585 від 13.12.99
N 135 від 11.04.2000
N 168 від 25.04.2000
N 254 від 21.06.2000 )

( На доповнення додатково див. Листи Нацбанку
N 13-312/2290 від 05.07.2000

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку
N 209 від 25.05.2000 )

( На доповнення додатково див. Лист Нацбанку
N 13-312/4326 від 29.11.2000 )

( Із змінами, внесеними згідно з
Постановами Національного банку
N 452 від 17.11.2000
N 28 від 24.01.2001
N 18 від 17.01.2001
N 166 від 17.04.2001
N 412 від 01.10.2001
N 140 від 16.04.2002
N 128 від 03.04.2002
N 275 від 31.07.2002
N 336 від 09.09.2002
N 497 від 11.12.2002
N 36 від 29.01.2003 )

Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та з метою лібералізації валютного ринку України і вдосконалення порядку здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку України Правління постановляє:

1. Затвердити Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність, Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління від 15.04.98 N 150 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.06.98 за N 407/2847 (зі змінами і доповненнями).

3. Постанову Правління від 24.02.99 N 83 "Про деякі питання функціонування валютного ринку" скасувати.

4. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) довести зміст цієї постанови до відома Кримського республіканського, Головного, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України.

5. Постанова набуває чинності через десять днів після її державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови В.С.Стельмах

Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
18.03.99 N 127

Правила здійснення операцій на
міжбанківському валютному ринку україни

( У тексті слова "уповноважена кредитно-фінансова
установа" замінено на слова "уповноважена
фінансово-кредитна установа" згідно з Постановою
Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )

( У тексті цих Правил слова "фінансово-кредитна установа" в усіх відмінках замінено словами "фінансова установа"
у відповідних відмінках згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

Відповідно до пункту 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України визначає таку структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України.

1. Структура міжбанківського валютного ринку україни

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку (далі - суб'єкти ринку), до яких належать:

Національний банк України;

уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями).

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійснюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, і нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України". ( Розділ 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N456 від 15.09.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

2. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою

2.1. Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів (резидентів і нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України виключно у випадках і на підставах, передбачених цими Правилами. ( Абзац перший пункту 2.1 в редакції Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних ринках та/або на міжбанківському валютному ринку України. ( Абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 28 від 24.01.2001, N 497 від 11.12.2002 )

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за іноземні валюти без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб за кошти, що їм належать, та за дорученням клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України, на підставі договорів комісії. ( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом третім згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) у разі наявності в їх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами в іноземній валюті I групи Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (далі Класифікатор), пропозиції якої на міжбанківському валютному ринку України немає або вона обмежена, мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта в гривнях купівлю іншої іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, яка надалі використовуватиметься для купівлі потрібної клієнту іноземної валюти на міжнародних валютних ринках. ( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право за згодою клієнта здійснювати вільний або обов'язковий продаж іноземної валюти (якщо на міжбанківському валютному ринку України попиту на цю валюту немає або він обмежений) шляхом купівлі за цю іноземну валюту іншої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку з дотриманням обмежень, визначених цими Правилами, з подальшим продажем останньої за гривні на міжбанківському валютному ринку України. ( Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Валютні операції з іноземними валютами I групи Класифікатора та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати лише на умовах "тод" (поставка валюти відбувається сьогодні), "том" (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди). Уповноважені банки мають право за дорученням та за рахунок коштів клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України (з метою хеджування ризиків зміни курсів іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання цими клієнтами-резидентами зовнішньоекономічних договорів), проводити операції з купівлі-продажу іноземних валют I групи Класифікатора за іноземні валюти I групи Класифікатора на міжнародних валютних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами, на умовах "форвард" (розрахунки здійснюються в строк більший, ніж через два робочих дні з дня укладення угоди). Проведення операцій з іншими деривативами, базовим активом яких є іноземна валюта I групи Класифікатора (ф'ючерс, опціон тощо), не дозволяється. ( Абзац шостий пункту 2.1 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових операцій із купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка являє собою визначений проміжок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України. Проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) поза межами Торговельної сесії забороняється, крім випадків, передбачених цими Правилами. Національний банк України має право змінити режим Торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни. ( Абзац пункту 2.1 в редакції Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 275 від 31.07.2002 )

( Абзац пункту 2.1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому (їй) належать, виконує заявки та доручення своїх клієнтів (крім уповноважених банків та уповноважених фінансових установ), а також задовольняє власні потреби в купівлі-продажу іноземних валют до початку Торговельної сесії, порядок проведення якої визначається окремими нормативно-правовими актами Національного банку України. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) включає до зведеної заявки на участь у Торговельній сесії. ( Абзац пункту 2.1 в редакції Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 275 від 31.07.2002 )

( Абзац пункту 2.1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

( Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними Постановами Нацбанку N 139 від 24.03.99, N 456 від 15.09.99; в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000 )

2.2. Порядок та умови проведення уповноваженими банками й уповноваженими фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "спот" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної валюти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою України та іноземним банком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів. ( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 254 від 21.06.2000 )

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспондентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду. ( Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 168 від 25.04.2000 )

Операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за гривні або зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту I групи Класифікатора через касу банку та пункти обміну іноземної валюти можуть здійснюватися в межах загальних обсягів купленої у фізичних осіб - резидентів та нерезидентів через касу банку та пункти обміну іноземної валюти цієї самої групи Класифікатора. ( Абзац п'ятий пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

-договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

- вантажна митна декларація (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9.06.97 N 574, зі змінами), якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти). У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора копія вантажної митної декларації (якщо здійснення митного оформлення продукції відбулось після 01.09.98) має бути засвідчена круглою гербовою печаткою й підписом керівника або заступника керівника відповідної митниці (митниці засвідчують копії ВМД, оформлення вантажів за якими було здійснено виключно у митних режимах "Випуск у вільний обіг - 40" та "Магазин безмитної торгівлі - 72" згідно з характером угоди "Переміщення товарів із розрахунками у ВКВ - 21");

- акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

- документи, що передбачені для: документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором). Купівля іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за зовнішньоторговельним договором, дозволяється лише в разі пред'явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг; ( Абзац п'ятий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

- довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за зовнішньоторговельним договором, та інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (строк дії довідки 90 днів і подовженню не підлягає). Цю довідку клієнт подає уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) у разі купівлі іноземної валюти за гривні за зовнішньоторговельним договором, сума якого перевищує 10 тис. доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, а також у разі купівлі на міжбанківському валютному ринку України будь-яких сум в іноземних валютах з метою перерахування цих коштів на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах1. Якщо уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) купує іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, то зазначена довідка не подається.

1 Перелік офшорних зон Кабінет Міністрів України оприлюднює згідно з пунктом 18.3 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) ( Абзац шостий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99; в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 166 від 17.04.2001; в редакції Постанов Національного банку N 140 від 16.04.2002, N 275 від 31.07.2002 )

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в уповноваженому банку або уповноваженій фінансовій установі (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом, крім копії вантажної митної декларації, засвідченої митними органами, та довідки державної податкової адміністрації), робиться відмітка уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, номер реєстру, що є підставою для здійснення операції, а також має засвідчуватися підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). ( Абзац сьомий пункту 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 ) ( Пункт 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99 )

2.4. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро, страховими (перестраховими) брокерами, постійними представництвами страхових (перестрахових) брокерів-нерезидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), у якій вони зареєстровані як платники податків, що передбачена в абзаці шостому пункту 2.3 цих Правил. Порядок підготовки та контролю за документами, на підставі яких здійснюється така купівля, має відповідати порядку, установленому в розділі 4 цих Правил. ( Пункт 2.4 розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 135 від 11.04.2000, N 128 від 03.04.2002, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 275 від 31.07.2002 )

2.5. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

- на відрядження за кордон;

- на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

- для сплати митних платежів (мита та митних зборів); ( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2.5 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

-для оплати за навчання, лікування, патентування; ( Абзац третій підпункту "б" пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )

( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2.5 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) виконавчі документи, що видані на виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ); ( Підпункт "г" пункту 2.5 в редакції Постанови Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )

є) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій в іноземній валюті;

д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів;

е) договори про отримання резидентами благодійної допомоги від нерезидентів, якщо ними передбачено повернення благодійної допомоги в розмірі невикористаного залишку або в разі нецільового використання цієї допомоги за умови, що кошти, які надійшли в Україну як благодійна допомога, були повністю продані на міжбанківському валютному ринку. ( Пункт 2.5 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою Національного банку N 497 ( від 11.12.2002 )

Довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за неторговельними операціями, та інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, надається в таких випадках: ( Абзац пункту 2.5 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

під час здійснення операцій, передбачених підпунктами "а" та "в" і абзацами другим і третім підпункту "б" цього пункту, незалежно від суми; ( Пункт 2.5 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

під час здійснення операцій, передбачених абзацами четвертим та п'ятим підпункту "б" цього пункту, якщо сума перевищує 10 тис. доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті. ( Пункт 2.5 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.6. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, під час проведення неторговельних операцій є такі документи:

а) заявки з розрахунком витрат:

на відрядження за кордон;

на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

для оплати участі в міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

для оплати за навчання, лікування;

для сплати митних платежів (мита та митних зборів);

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, у межах залишків коштів на рахунку типу "П";

є) довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій постійне представництво зареєстроване як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за неторговельними операціями, та інформації про поточний рахунок в іноземній валюті, що визначений представництвом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти.

Довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій постійне представництво нерезидента зареєстроване як платник податків, надається в таких випадках:

під час здійснення операцій, передбачених підпунктами "а", "в" та "г" і абзацами другим і третім підпункту "б" цього пункту, незалежно від суми;

під час здійснення операцій, передбачених абзацом четвертим підпункту "б" цього пункту, якщо сума перевищує 10 тис. доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті. ( Пункт 2.6 розділу 2 в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.7. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представництвами, представництвами юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;

б) заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидентами, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків; ( Підпункт "б" пункту 2.7 в редакції Постанови Нацбанку N 139 від 24.03.99 )

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "Н".

2.8. Купівля фізичними особами-резидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:

заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;

документів, передбачених Правилами здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.01.2001 N 18 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.02.2001 за N 99/5290, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказу.

Куплена іноземна валюта перераховується за призначенням лише після того, як уповноважений банк зробить відмітку про її купівлю на оригіналах вищезазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу. ( Пункт 2.8 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 18 від 17.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.9. Купівля фізичними особами-нерезидентами іноземної валюти за гривні з їх власних поточних рахунків з метою переказу за кордон за неторговельними операціями здійснюється на підставі:

заявки на купівлю іноземної валюти з метою перерахування її за кордон;

документів, що підтверджують джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна, документи про одержання успадкованих коштів, довідка-підтвердження ВАТ "Державний ощадний банк України" про наявність за станом на 2 січня 1992 року заощаджень в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, із зазначенням сум компенсації, довідка-підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи-нерезидента коштів у гривнях, одержаних від юридичної особи-резидента як оплата праці, авторські гонорари, матеріальна допомога, премії, призи, відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям унаслідок каліцтва, відшкодування за страховими випадками).

Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента лише після здійснення уповноваженим банком відмітки про її купівлю на оригіналах зазначених документів. Відмітка не робиться на документах, що засвідчують особу.

Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заявки на купівлю іноземної валюти пред'являє, але не залишає в уповноваженому банку оригінали документів про джерела походження гривень, то іноземна валюта після купівлі її на міжбанківському валютному ринку України зараховується на аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 "інша кредиторська заборгованість за операціями з банками". Лише після пред'явлення в уповноважений банк оригіналів документів для того, щоб банк зробив на них відмітку про купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку України, ця валюта перераховується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунку перераховується за межі України. Копії вищезазначених документів (з відповідною відміткою) зберігаються в уповноваженому банку. ( Пункт 2.9 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000, N 28 від 24.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.10. Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами розділу 4 Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.98 за N 231/2671, зі змінами і доповненнями. ( Підпункт 2.10 в редакції Постанови Нацбанку N 209 від 25.05.2000 )

2.11. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами: виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);

б) для закриття відкритої валютної позиції банку: заявка банку (з розрахунком).

2.12. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків та фінансових установ за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв'язку, інформаційній агенції REUTERS за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура. За цими операціями довідка державної податкової адміністрації (інспекції) не вимагається. У разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора небанківськими установами для оплати послуг REUTERS вони надають уповноваженому банку довідку державної податкової адміністрації (інспекції), що передбачена в абзаці шостому пункту 2.3 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків є заявка банку (з розрахунком).

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, а також їх окремі підрозділи, які мають кореспондентський рахунок у гривнях у територіальному управлінні Національного банку України, мають право купувати в клієнтів протягом робочого дня іноземну валюту за власні кошти в загальному обсязі, що не перевищує 10000 доларів США або еквівалент в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют на день здійснення операції, в межах нормативів відкритої валютної позиції відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Ці кошти мають бути продані уповноваженим банком та уповноваженою фінансовою установою на міжбанківському валютному ринку України або використані для закриття власної відкритої валютної позиції. ( Пункт 2.12 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 456 від 15.09.99 )

2.13. Купівля уповноваженими банками та уповноваженими фінансовими установами (далі в цьому пункті та в пунктах 2.14-2.21 - банки) іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за валютними операціями резидентів (у тому числі за власними операціями банків), пов'язаними з рухом капіталу, товарними кредитами, операціями щодо забезпечення виконання зобов'язань та відповідними платежами за цими операціями (проценти, комісійні, неустойки тощо) в іноземній валюті, а також за інвестиційними операціями, здійснюється на підставі таких документів:

а) за кредитними операціями:

оригіналу кредитного договору (договору позики), який свідчить про потребу виконання резидентами (юридичними особами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності) зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні, неустойки тощо);

копії кредитного договору (договору позики), засвідченої банком агентом Кабінету Міністрів України, що свідчить про потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті за кредитами в іноземній валюті (включаючи відсотки, комісії, неустойки тощо), залученими державою або під державні гарантії (далі - гарантовані кредити);

оригіналу реєстраційного свідоцтва (додатка), індивідуальної ліцензії (додатка) Національного банку України на одержання резидентом кредиту, позики в іноземній валюті (далі - кредит) від іноземного кредитора (далі реєстраційне свідоцтво, індивідуальна ліцензія) з відміткою банку, який обслуговує цей кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту (сума проставляється цифрами і словами) та дату його надходження на поточний рахунок резидента. Відмітка засвідчується в порядку, установленому пунктом 2.15 цих Правил. У разі відкриття резидентом рахунку в іноземному банку на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України на відкриття такого рахунку банк може запитувати в Операційному та територіальних управліннях Національного банку України письмову довідку про обсяг фактично одержаного резидентом кредиту і стан погашення заборгованості за кредитом;

довідки державної податкової адміністрації (інспекції) - у разі виконання зобов'язань перед нерезидентами в іноземній валюті за одержаними від них кредитами. Довідка надається з додержанням вимог, визначених абзацом шостим пункту 2.3 цих Правил;

довідки банку із зазначенням даних про обсяг фактично одержаного резидентом кредиту, стан погашення заборгованості за кредитом (окремо за основною сумою боргу та окремо за сплатою процентів, комісійних, неустойки тощо) та обсяг раніше придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом. Довідка засвідчується в порядку, установленому пунктом 2.15 цих Правил;

документів (копій), передбачених законодавством України, про правомірність виконання таких зобов'язань (індивідуальних ліцензій Національного банку України та додатків до них, гарантій Кабінету Міністрів України).

За кредитами, одержаними резидентами від банків, на оригіналі кредитного договору позичальника, на підставі якого була куплена іноземна валюта, та на копії кредитного договору, який залишається на зберіганні в банку-кредиторі (копія засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, установленому пунктом 2.16 цих Правил.

За кредитами, залученими резидентами від нерезидентів, - на оригіналі реєстраційного свідоцтва, за гарантованими кредитами - на копії кредитного договору, на підставі яких була куплена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються на зберіганні в банку, що обслуговує кредит (копії засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил), робиться відмітка банку, який купив іноземну валюту, у порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил. За міжбанківськими кредитами, залученими від нерезидентів на строк до одного року, цю відмітку проставляє банк, який купив іноземну валюту, на оригіналі кредитного договору, що зберігається в банку-позичальнику.

Якщо банк, який купує іноземну валюту, не є банком-кредитором чи банком, що обслуговує кредит, то копії документів (кредитного договору, реєстраційного свідоцтва), на підставі яких була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками про купівлю надсилаються банком - покупцем іноземної валюти протягом трьох робочих днів з дати купівлі іноземної валюти банку-кредитору чи банку, що обслуговує кредит.

Якщо резидент переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент-позичальник за залученим від нерезидента кредитом, має подати тому банку (якщо резидент повідомив про цей банк), на обслуговування до якого перейшов резидент, копію реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відмітками про суму фактично одержаного резидентом кредиту, обсяг придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитом, обсяг перерахованої нерезиденту іноземної валюти, а також іншу наявну в нього інформацію про операції клієнта за кредитом.

Купівля іноземних валют I групи Класифікатора для погашення позичальниками заборгованості за кредитами здійснюється тільки за умови отримання резидентом кредиту в іноземній валюті I групи Класифікатора.

Контроль за відповідністю обсягів придбаної, а також перерахованої іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту (з урахуванням сплати відсотків за його користування, комісій, неустойки тощо) покладається відповідно на банк-кредитор або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента;

б) за товарними кредитами - документів, визначених пунктом 2.3 цих Правил;

в) за операціями, які мають ознаки кредитування (лізинг, факторинг тощо) - оригіналів відповідних договорів, що підтверджують потребу виконання зобов'язань в іноземній валюті.

На оригіналі договору, який свідчить про потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті та на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

г) за інвестиційними операціями щодо повного або часткового повернення іноземному інвестору його інвестиції, а також повної або часткової репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні (у тому числі без створення юридичної особи (спільна діяльність):

заяви із зазначенням суми, що підлягає поверненню та репатріації, реквізитів нерезидента, якому повертається раніше здійснена інвестиція та/або репатрійовані прибутки, доходи від інвестиційної діяльності в Україні, у тому числі реквізитів рахунку в іноземному банку, на який мають бути перераховані кошти;

нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції;

нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту) про інвестиційну діяльність;

виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

копій установчих документів підприємств - об'єктів іноземного інвестування, які отримали внесок від нерезидента-інвестора;

копії витягу з рішення загальних зборів засновників підприємств в Україні з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку на користь конкретного нерезидента-інвестора;

копії податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

є) за інвестиційними операціями в разі повного або часткового припинення володіння інвестором цінними паперами, емітованими резидентами:

нотаріально засвідченої копії інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції;

нотаріально засвідченої копії договору (угоди, контракту), що свідчить про придбання інвестором цінних паперів резидентів, з документальним підтвердженням його виконання (глобальний сертифікат, виписка з реєстру акціонерів та з рахунку інвестора в депозитарії тощо);

виписки (довідки) банку про фактичне надходження грошових коштів в Україну. Виписка (довідка) засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил.

Якщо копія інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції не подана, то купівля іноземної валюти в разі повернення інвестору його інвестиції, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні, здійснюється на підставі всіх інших документів, зазначених у підпунктах "г" або "і" цього пункту, залежно від конкретного об'єкта інвестування.

( Абзац сьомий підпункту "є" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )

( Абзац восьмий підпункту "є" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )

( Абзац дев'ятий підпункту "є" пункту 2.13 вилучено на підставі Постанови Нацбанку N 36 від 29.01.2003 )

На оригіналі або нотаріально засвідченій копії договору про інвестиційну діяльність, який свідчить про потребу виконання резидентом зобов'язань в іноземній валюті і на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

д) за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики:

виписки з рахунку клієнта банку про надходження іноземної валюти (із копією S.W.I.F.Т.- повідомлення тощо) та підтвердження її конвертації в гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 01.05.97) для придбання облігацій внутрішньої державної позики;

довідки Депозитарію Національного банку України або банку;

довідки банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів), у випадках, передбачених законодавством України;

е) за депозитними операціями:

депозитного договору, ощадної книжки, ощадного (депозитного) сертифіката, які підтверджують потребу виконання банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);

є) за операціями, пов'язаними із забезпеченням здійснення гарантом (поручителем)-резидентом зобов'язань за третіх осіб-резидентів, що передбачають їх виконання в іноземній валюті:

оригіналу договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

оригіналу письмової претензії кредитора до гаранта (поручителя) або підтвердження кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (у тому числі за кредитним);

копії кредитного договору (у разі виконання зобов'язань перед кредитором-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

оригіналу зовнішньоекономічного договору та оригіналу ввізної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів, засвідчених у порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

ж) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти гаранту (поручителю)-нерезиденту за перераховану ним кредитору (резиденту або нерезиденту) іноземну валюту для погашення заборгованості цього боржника-резидента, а також гаранту (поручителю)-резиденту за умови, якщо виконання своїх зобов'язань гарант (поручитель)-резидент здійснив за рахунок власної (некупленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти:

договору гарантії (поруки) та/або іншого документа, що передбачає виконання зобов'язань гарантом (поручителем) перед кредитором за боржника;

письмового підтвердження кредитора про виконання гарантом (поручителем) зобов'язань за договором гарантії (поруки) з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або S.W.I.F.Т.- повідомлення;

копії кредитного договору (якщо кредитор є банком-резидентом), засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом та відміткою банку про виконання гарантом (поручителем)-резидентом зобов'язань за договором гарантії (поруки) за рахунок його власної (не купленої та не одержаної у формі кредиту) іноземної валюти, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

з) за операціями, пов'язаними із забезпеченням виконання зобов'язань резидента-боржника щодо відшкодування іноземної валюти заставодавцю-нерезиденту за виконані ним перед кредитором (резидентом або нерезидентом) зобов'язання відповідно до договору застави:

договору застави;

письмового підтвердження кредитора про виконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором застави з наданням (якщо кредитор є банком-резидентом) виписки за кредитним рахунком клієнта;

оригіналу реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) з відміткою банку, що обслуговує кредит, про обсяг фактично одержаного кредиту та стан погашення заборгованості за кредитом, а також копії цього документа (засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил). Відмітки засвідчуються в порядку, визначеному пунктом 2.15 цих Правил;

и) за операціями, пов'язаними зі сплатою нерезиденту комісійних, неустойки (штрафів, пені), за договорами, зазначеними в цьому пункті, оригіналів відповідних договорів та/або інших документів, якими передбачено виконання резидентом таких зобов'язань в іноземній валюті.

На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил;

і) за операціями, пов'язаними зі здійсненням авалістом-резидентом оплати векселя, виданого, індосованого резидентом для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом):

оригіналу договору про здійснення авалю векселя;

оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати векселедавцю або індосанту за векселем, з відміткою про відмову прийняття ним до оплати авальованого векселя;

оригіналу документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, та самого векселя;

копії зовнішньоекономічного договору, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

документа, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, виконання робіт, надання послуг (увізна митна декларація, акт про виконання робіт, надання послуг тощо).

На оригіналі договору про здійснення авалю векселя та на оригіналі документа, що підтверджує пред'явлення векселя до оплати авалісту, на підставі якого була куплена іноземна валюта, робиться відмітка про купівлю іноземної валюти. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил.

Операції з купівлі іноземної валюти резидентами на виконання зобов'язань за авалем векселів підлягають включенню до реєстрів, що формуються уповноваженими банками відповідно до розділу 4 цих Правил;

ї) за операціями, пов'язаними з виконанням резидентом, який видав, індосував вексель для розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом), зобов'язань перед особою, яка здійснила аваль цього векселя:

оригіналу договору про здійснення авалю векселя;

оригіналу зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копії, засвідченої в порядку, визначеному пунктом 2.14 цих Правил;

індивідуальної ліцензії Національного банку України на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

На документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, банк робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил. ( Пункт 2.13 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000, N 28 від 24.01.2001; в редакції Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.14. Копії зовнішньоекономічних договорів (у тому числі кредитних), реєстраційних свідоцтв (індивідуальних ліцензій) та копії ввізних митних декларацій, про які йдеться в підпунктах "а", "є", "ж", "з", "і", "ї" пункту 2.13 цих Правил, подаються засвідченими підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.14 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.15. Довідки банків (також відмітки банків на реєстраційних свідоцтвах (індивідуальних ліцензіях) із зазначенням даних про обсяги фактично одержаних резидентами кредитів, інвестиційних коштів, стан погашення кредитів, обсяги раніше придбаної іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитами тощо, про які йдеться в підпунктах "а", "г", "є", "і", "ї" пункту 2.13 цих Правил, засвідчуються відбитком печатки банку та підписом керівника (заступника керівника) валютного підрозділу банку. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.15 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.16. Відмітка на документах, на підставі яких була куплена іноземна валюта, про яку йдеться в підпунктах "а", "в", "є", "и", "і", "ї" пункту 2.13 цих Правил, засвідчується підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки банку, що купив іноземну валюту, і має містити дати купівлі та перерахування іноземної валюти, а також обсяги купленої та перерахованої іноземної валюти. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.16 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.17. На оригіналі та на копії реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії), на оригіналах і копіях зовнішньоекономічного договору та ввізної митної декларації, які зазначені в підпунктах "є", "ж", "з" пункту 2.13 цих Правил, банк, що купив іноземну валюту, робить відмітку. Відмітка засвідчується в порядку, визначеному пунктом 2.16 цих Правил. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.17 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.18. Копії документів, які зазначені в підпунктах "є", "ж", "з" пункту 2.13 цих Правил, залишаються в банку - покупцеві іноземної валюти. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.18 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.19. Обсяг іноземної валюти, що купується та перераховується у зв'язку з виконанням резидентом зобов'язань, які зазначені в підпунктах "б" - "ї" пункту 2.13 цих Правил, не може перевищувати суму фактичних зобов'язань резидента, яка має засвідчуватися відповідним документом (договором, платіжним дорученням, письмовою претензією тощо). Контроль за додержанням зазначеної вимоги покладається на банк, який обслуговує поточний рахунок резидента, визначений ним як рахунок, з якого здійснюється перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента в цій іноземній валюті. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.19 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.20. Якщо банк, який купив іноземну валюту, не є банком, що обслуговує поточний рахунок резидента, з якого здійснюється перерахування купленої іноземної валюти з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами в цій валюті, то копії документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, з відповідними відмітками про купівлю надсилаються цим банком-покупцем для контролю в банк, що здійснює перерахування іноземної валюти на користь нерезидента. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.20 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.21. Не дозволяється купівля іноземної валюти з метою виконання передбачених відповідними договорами зобов'язань в іноземній валюті за нерезидента-боржника. Виконання резидентом таких зобов'язань здійснюється за рахунок його власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті. Перерахування банком іноземної валюти здійснюється тільки в разі надання резидентом документів, які свідчать про фактичне невиконання нерезидентом зазначених зобов'язань. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.21 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.22. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій (дозволів) Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ), які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій (дозволів).

2.23. Купівля іноземної валюти першої групи Класифікатора з метою повернення на адресу нерезидента коштів, попередньо отриманих від нього резидентом за торговельною операцією, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, не дозволяється, якщо ці кошти надійшли від нерезидента в гривнях або іноземній валюті інших груп Класифікатора. ( Пункт розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 585 від 13.12.99, N 452 від 17.11.2000 )

2.24. Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана резидентом не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Ця вимога поширюється також на уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) під час купівлі ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті. При цьому в заяві про купівлю іноземної валюти резидентом - покупцем іноземної валюти має бути зазначено, що він доручає уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі), якщо придбана іноземна валюта не буде перерахована ним за призначенням у вищезазначений строк, продати цю іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України. ( Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 ); в редакції Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

В окремих випадках для здійснення резидентами кредитних операцій за міждержавними, міжурядовими угодами, угодами з міжнародними фінансовими організаціями, а також за угодами під гарантії Кабінету Міністрів України, на підставі постанови Правління Національного банку України може встановлюватися інший, що відрізняється від передбаченого в абзаці першому цього пункту, строк використання придбаної іноземної валюти. ( Пункт розділу 2 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

Куплена іноземна валюта може перераховуватися резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, що визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті. ( Абзац третій пункту розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 275 від 31.07.2002 )

У разі порушення резидентами строків, передбачених в абзаці першому цього пункту, придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть використовуватися з іншою метою і підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України без доручення клієнта протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування цих коштів на розподільчий рахунок. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця зараховується на рахунки, на яких обліковуються результати господарської діяльності резидента. Крім того, якщо купувалися і перераховувалися на користь нерезидента кошти в іноземній валюті I групи Класифікатора, то вони можуть повертатися лише в іноземній валюті I групи Класифікатора; якщо кошти в іноземній валюті інших груп Класифікатора - у тій самій іноземній валюті або в іноземній валюті I групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях). ( Абзац п'ятий пункту 2.24 розділу 2 в редакції Постанов Нацбанку N 452 від 17.11.2000, N 497 від 11.12.2002 )

Вимоги цього абзацу поширюються також на повернені нерезидентом на адресу резидента кошти в іноземній валюті, які резидент перерахував на користь нерезидента за рахунок одержаного кредиту (позики) в іноземній валюті, якщо цей кредит (позика) повністю або частково погашений (або який передбачено погасити) за рахунок купленої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти. Якщо ці кошти повернені резиденту не в банк-кредитор і не в банк, що обслуговує кредит, то резидент протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування їх на розподільчий рахунок) має надати банку - одержувачу коштів письмово підтверджену одним із вищезазначених банків інформацію про відсутність факту купівлі іноземної валюти або про обсяги купленої іноземної валюти для погашення кредиту (позики). ( Пункт 2.24 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Обмеження щодо строку продажу іноземної валюти, передбачене абзацом четвертим цього пункту, не поширюється на іноземні валюти, що не належать до I групи Класифікатора. ( Пункт 2.24 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

Якщо у клієнта після оплати його зобов'язань в іноземній валюті залишається невикористана безготівкова іноземна валюта в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, яка раніше придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, вона може бути зарахована на його поточний рахунок. ( Пункт 2.16 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 585 від 13.12.99 )

2.25. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) згідно з чинним законодавством України, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених іншими нормативно-правовими актами Національного банку України). ( Абзац перший пункту 2.25 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002)

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнта в іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів, починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок (окрім випадків, передбачених абзацом четвертим пункту 2.24 цих Правил та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України). Клієнт має право подати уповноваженому банку (уповноваженій фінансовій установі) письмове звернення у довільній формі з проханням про терміновий продаж іноземної валюти, яка надійшла на його користь і згідно з чинним законодавством України підлягає продажу на міжбанківському валютному ринку України. При цьому уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) зобов'язаний здійснити продаж не пізніше робочого дня, наступного за днем подання такого звернення. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора. ( Абзац другий пункту розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 336 від 09.09.2002, N 497 від 11.12.2002 )

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно із законодавством України обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України у зв'язку з їх спрямуванням на погашення заборгованості, відсотків, інших зобов'язань в іноземній валюті, передбачених кредитним договором (договором позики) та договором міжнародного лізингу, перераховуються на поточний рахунок клієнта протягом п'яти банківських днів (починаючи з дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок), якщо одночасно з повідомленням про спрямування коштів на погашення заборгованості за зазначеними зобов'язаннями клієнт надасть платіжне доручення на перерахування з поточного рахунку іноземної валюти на ці потреби. Не спрямовані на погашення заборгованості кошти підлягають обов'язковому продажу. ( Пункт 2.25 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002

( Абзац третій пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої фінансової установи про надходження в іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

( Абзац п'ятий пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

( Пункт виключено на підставі Постанови Національного банку N 140 від 16.04.2002 )

2.26. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України, а також валютні біржі при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій фінансовій установі згідно із власними їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами. ( Пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 28 від 24.01.2001 )

2.27. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.27 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

2.28. Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, то Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встановлюється Національним банком України.

Зазначені рішення приймаються у формі постанов Правління Національного банку України. ( Розділ 2 доповнено пунктом 2.28 згідно з Постановою Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

( Розділ 3 виключено на підставі Постанови Національного банку N 497 від 11.12.2002 )

4. Порядок підготовки та контролю за документами,
на підставі яких здійснюються на міжбанківському
валютному ринку України операції
купівлі-продажу іноземної валюти за гривні

( Назва розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 275 від 31.07.2002 )

4.1. При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою здійснення розрахунків за торговельними операціями уповноважені банки повинні вимагати від резидентів документи, передбачені пунктом 2.3 Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Після одержання від клієнтів зазначених документів уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), що містить у собі таку інформацію:

- назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;

- орган державної влади, який зареєстрував резидента;

- податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та номер реєстрації;

- прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром фізичних осіб;

- номери та дати договорів або інших документів, що є підставою для придбання іноземної валюти.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи, що купують іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, також мають вносити інформацію про ці операції в реєстр. ( Пункт 4.1 розділу 4 доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

Зазначений реєстр щоденно, на паперових (усі примірники) та магнітних носіях з копіями відповідних документів, що є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, не пізніше 14-ї години поточного робочого дня подається на розгляд до податкового органу, де уповноважений банк взятий на облік.

Усі паперові примірники реєстрів завіряються підписом керівника та печаткою податкового органу. Перший примірник реєстру та копії документів повертаються уповноваженому банку, другий - залишається на зберіганні у податковому органі.

Податковий орган до 14-ї години наступного робочого дня засобами електронного зв'язку надсилає реєстр відповідному регіональному управлінню Національного банку України.

4.2. Регіональне управління Національного банку України при отриманні реєстру від податкового органу до 17-ї години цього самого дня надсилає отриману інформацію до відповідного уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи). ( Пункт 4.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

4.3. Отриманий засобами електронного зв'язку від регіонального управління Національного банку України реєстр є підставою для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Строк дії реєстру не може перевищувати 90 днів.

При неотриманні уповноваженим банком (уповноваженою фінансовою установою) зазначеного реєстру в строк, установлений у пункті 4.2 цих Правил, уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право після 17-ї години наступного робочого дня під власну відповідальність у порядку, передбаченому цими Правилами, здійснити купівлю іноземної валюти за умови:

виконання ним (нею) усіх вимог пункту 4.1 цих Правил;

наявності документа, що підтверджує отримання податковим органом цього реєстру (поштове підтвердження про вручення адресату, супровідний лист до реєстру з відміткою податкового органу). ( Розділ 4 доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )

4.4. Суб'єкт ринку, який при здійсненні валютної операції виступає як покупець іноземної валюти, несе повну відповідальність за наявність усіх документів, які передбачені цими Правилами і є обов'язковими для здійснення операції купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої фінансової установи) норм, установлених цими Правилами, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ). ( Пункт 4.4 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 452 від 17.11.2000 )