КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 12 лютого 1996 р. N 200
м.Київ

Про ліцензування, атестацію та акредитацію
закладів освіти

На виконання Указу Президента України від 10 жовтня 1995 р. 942 "Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державну акредитаційну комісію та її персональний склад, Положення про ліцензування закладів освіти, Положення про акредитацію вищих закладів освіти та Положення про атестацію професійно-технічних закладів освіти (додаються).

2. Внести до пункту 2 Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 р. N 316 (ЗП України, 1994 р., N 9, ст. 221) у редакції постанов Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 108 (ЗП України, 1995 р., N 5, ст. 118) та від 8 серпня 1995 р. N 618, такі зміни:

в абзаці четвертому слова "і підпункті 23", "відповідно", "і Міносвіти" виключити;

в абзаці дев'ятому слова "23 і", "відповідно Міносвіти та" виключити.

3. Внести до Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. N 228 (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 196), такі зміни:

абзац перший пункту 2 доповнити словами "та статутного фонду (що може включати вартість майна та власні кошти) у розмірі не нижче розрахованої вартості навчання слухачів, кількість яких зумовлена обсягом прийому, що заявляється";

в абзаці четвертому пункту 3 слова "професійних та інших навчально-виховних закладів" виключити;

пункт 3 доповнити абзацом такого змісту:

"професійно-технічних закладів освіти - Міносвіти за поданням місцевих органів державної виконавчої влади, міністерств і відомств, корпорацій, об'єднань тощо";

абзац другий пункту 4 після слів "першого й другого рівнів акредитації доповнити словами професійно-технічних закладів освіти".

4. Установити, що державні загальноосвітні заклади можуть провадити діяльність і видавати документи державного зразка про одержання загальної середньої освіти до проведення планової атестації цих закладів; державні професійно-технічні заклади освіти, ліцензовані станом на 1 січня 1996 р., мають право видавати документи державного зразка про одержання професійно-технічної освіти до проведення їх чергової атестації.

5. Урядові Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям з 1 липня 1996 р. припинити діяльність закладів освіти, які не отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності.

6. Міністерству освіти:

у місячний термін затвердити типове положення про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;

до 31 грудня 1996 р. разом з місцевими державними адміністраціями провести перевірку виконання умов і правил провадження освітньої діяльності закладами освіти, які отримали ліцензії, а також привести статуси і назви цих закладів у відповідність із змістом заявленої діяльності.

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 р. N 303 "Про акредитацію вищих навчальних закладів" (ЗП України, 1992 р., N 6, ст. 142).

Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК

Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 лютого 1996 р. N 200

Положення
про Державну акредитаційну комісію

1. Державна акредитаційна комісія (ДАК) є постійно діючим органом, який забезпечує виконання державних вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих і професійно-технічних навчальних закладів (далі - заклади освіти) на напрямами (спеціальностями) підготовки та перепідготовки фахівців, надання та зміни статусів цих закладів.

2. ДАК у своїй діяльності керується Конституцією України ( 888-09 ), Конституційним договором між Верховною Радою України і Президентом України (1к/95-ВР), законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними документами Міносвіти, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями ДАК є:

формування і забезпечення разом з міністерствами та відомствами, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, виконання державних вимог до вищої та професійно-технічної освіти, якості підготовки фахівців і робітничих кадрів;

координування і проведення ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти та напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців;

розгляд і прийняття рішень з питань ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти;

координування роботи з нагляду за виконанням закладами освіти умов провадження освітньої діяльності, на яку видана ліцензія;

координування роботи з організації нострифікації документів про вищу та професійно-технічну освіту;

установлення вимог та критеріїв ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти;

розгляд апеляцій закладів освіти за фактами порушення процедури проведення ліцензійної, атестаційної або акредитаційної експертизи;

інформування громадськості про наслідки ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти.

4. ДАК відповідно до покладених на неї завдань:

розробляє та затверджує вимоги до матеріалів про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти;

розглядає експертні висновки фахових і регіональних експертних рад на відповідні матеріали закладів освіти за наслідками ліцензійної, атестаційної або акредитаційної експертизи, приймає рішення про надання ліцензій, свідоцтв про атестацію, сертифікатів про акредитацію;

готує у межах своєї компетенції рекомендації та пропозиції до положень та інструкцій з організації проведення ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти;

розглядає матеріали про зміни рівнів підготовки фахівців, статусів закладів освіти, анулювання наданих їм ліцензій;

розглядає і подає до Міносвіти пропозиції про надання вищим закладам освіти статусу національного;

бере участь у формуванні мережі та організації роботи фахових і регіональних експертних рад;

здійснює керівництво розробленням і виконанням програми наукового забезпечення ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти;

організовує взаємодію і співробітництво з відповідними органами ліцензування, атестації та акредитації інших країн.

5. ДАК має право:

залучати спеціалістів науково-дослідних лабораторій та кафедр вищих закладів освіти, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також до проведення консультацій та ліцензійної, атестаційної та акредитаційної експертизи;

повертати фаховим і регіональним експертним радам матеріали про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти для доопрацювання і додаткового вивчення;

отримувати в установленому порядку звітність про роботу фахових та регіональних експертних рад, закладів освіти, проводити міжвідомчі наради з питань ліцензування, акредитації та атестації закладів освіти;

зупиняти дію ліцензій чи анулювати їх у разі порушення закладом освіти умов провадження освітньої діяльності, на яку видана ліцензія.

6. ДАК очолює голова Комісії - Міністр освіти.

7. До складу ДАК входять представники Міносвіти, міністерств і відомств, місцевих органів державної виконавчої влади, провідні фахівці закладів освіти та наукових установ.

Персональний склад ДАК затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. Голова Комісії несе персональну відповідальність за виконання покладених на ДАК завдань, визначає обов'язки заступників голови, відповідального секретаря, членів Комісії.

9. Організацію роботи ДАК забезпечує Міносвіти. Склад фахових і регіональних експертних рад з питань ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти формує та затверджує ДАК.

Типове положення про фахову та регіональну експертну раду з питань ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти затверджує Міносвіти.

10. Для попереднього розгляду матеріалів про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти при ДАК можуть створюватися експертні ради.

Експертні ради при ДАК здійснюють попередній розгляд матеріалів про ліцензування та акредитацію вищих навчальних закладів за напрямами (спеціальностями) підготовки фахівців за висновками фахових рад, а про ліцензування та атестацію професійно-технічних закладів освіти - за висновками регіональних експертних рад.

11. Періодичність засідань ДАК та її експертних рад визначається головою ДАК в міру потреби, але не менше ніж один раз на два місяці.

12. Засідання ДАК вважається правомірним, якщо в ньому взяло участь не менш як половина її складу. Рішення приймається відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх членів ДАК.

13. Рішення ДАК з питань, що належать до її компетенції, оформляються протоколами та розпорядженнями і є обов'язковими для виконання органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

14. Фінансування витрат ДАК провадиться за рахунок коштів, отриманих за проведення ліцензійної, атестаційної та акредитаційної експертизи, а також добровільних внесків юридичних та фізичних осіб. Голова ДАК за рахунок коштів Комісії може встановлювати заохочувальні виплати для осіб, які залучаються до роботи у ДАК.

15. Чисельність і штатний розпис апарату ДАК затверджуються її головою.

16. ДАК є юридичною особою, має рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 лютого 1996 р. N 200

Склад
Державної акредитаційної комісії

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 лютого 1996 р. N 200

Положення
про ліцензування закладів освіти

1. Заклади освіти, їх філії, окремі навчальні підрозділи підприємств, установ і організацій (далі - заклади освіти) незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності можуть розпочинати діяльність з окремих видів і напрямів, пов'язану з наданням послуг для одержання загальної середньої та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, лише після отримання ліцензії.

Ліцензування здійснюється шляхом експортного підтвердження спроможності закладу освіти провадити діяльність за заявленими видами і напрямами.

2. Ліцензуванню підлягають:

1) діяльність, пов'язана з одержанням загальної середньої освіти:

колективні та індивідуальні форми і напрями навчально-виховної діяльності у триступеневій системі загальної середньої освіти;

курсові форми поглиблення знань з окремих предметів загальноосвітньої школи;

навчальна діяльність з розвитку здібностей молоді з природничого, гуманітарного, технічного, художньо-естетичного, культурно-мистецького напрямів, допрофесійна підготовка та професійна орієнтація;

колективні та індивідуальні форми підготовки до навчання у середній загальноосвітній школі (дошкільні заклади);

2) діяльність, пов'язана з одержанням професійної освіти:

підготовка кваліфікованих робітників, перепідготовка з наданням другої кваліфікації за напрямом (професією), підвищення кваліфікації робітничих кадрів;

курсові форми професійного навчання без присвоєння кваліфікації за напрямом (професією);

3) діяльність, пов'язана з підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації:

підготовка спеціалістів різних рівнів кваліфікації та перепідготовка з наданням другої вищої освіти за напрямами (спеціальностями);

підвищення кваліфікації керівних кадрів та спеціалістів;

підготовка до вступу до вищих закладів освіти.

3. Ліцензії на провадження освітньої діяльності, передбаченої абзацом другим підпункту 2 та підпунктом 3 пункту 2 цього Положення, за рішенням ДАК видає Міносвіти.

Ліцензії на провадження освітньої діяльності, передбаченої підпунктом 1 та абзацом третім підпункту 2 пункту 2 цього Положення, видають відповідно Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за місцем знаходження закладу освіти.

4. Перед видачею ліцензії на провадження освітньої діяльності проводиться експертиза спроможності закладу освіти провадити заявлену діяльність. За напрямами вищої освіти експертизу проводять фахові ради, які створюються ДАК; за видами діяльності, пов'язаної з наданням загальної середньої та професійної освіти, - регіональні експертні ради або центри (далі - регіональні експертні ради), які створюються при органах державного управління освітою Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок проведення і організації роботи фахових і регіональних експертних рад визначають органи, які надають ліцензії на провадження освітньої діяльності на основі типових положень про ці ради, що розробляє і затверджує Міносвіти.

5. Для отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності заклад освіти відповідно до виду чи напряму цієї діяльності подає до фахової або регіональної експертної ради заяву на проведення ліцензійної експертизи.

До заяви на проведення ліцензійної експертизи додаються:

1) копії засновницьких документів: затверджені або зареєстровані в установленому порядку статут чи положення про заклад освіти; рішення про створення або свідоцтво про державну реєстрацію закладу освіти у місцевих органах державної виконавчої влади; для закладів освіти, які засновані на недержавній формі власності, також засновницькі угоди з підтвердженням фінансово-майнових гарантій щодо можливості виконання закладом освіти визначених у статуті зобов'язань;

2) концепція з виду чи напряму освітньої діяльності, передбаченої підпунктом 3 пункту 2 цього Положення, погоджена з органами державного управління освітою Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій стосовно питань, що належать до їх компетенції;

3) затверджені в установленому порядку програми освітньої діяльності за заявленим видом чи напрямом, навчально-виховні плани, кваліфікаційні або освітні вимоги до випускників тощо;

4) відомості про соціальну інфраструктуру закладу освіти, кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення заявлених видів чи напрямів освітньої діяльності.

Заклади освіти, які передбачають провадження діяльності за освітніми програмами закладів освіти - іноземних юридичних осіб, крім зазначених документів, також подають:

документ про реєстрацію закладу освіти - іноземної юридичної особи в країні знаходження, легалізований в установленому порядку в МЗС;

дозвіл закладу освіти - іноземної юридичної особи на право використання його програм освітньої діяльності та видачу документа за результатами навчання, а також висновок відповідної установи щодо нострифікації такого документа в Україні.

Ліцензія на підготовку іноземних громадян, після завершення якої видаються сертифікати чи дипломи державного зразка, надається закладам освіти, які підтвердили право видавати такі документи за результатами акредитації чи атестації.

6. Для організації навчання з видів і напрямів освітньої діяльності, провадження якої обумовлено соціальними правилами, заклад освіти подає ДАК дозвіл державного органу, до компетенції якого належить нагляд за їх додержанням.

7. Фахові та регіональні експертні ради у двомісячний термін з дня одержання від закладу освіти заяви на проведення ліцензійної експертизи і всіх необхідних для цього матеріалів проводять ліцензійну експертизу (в разі потреби з виїздом на місце), готують і подають свій висновок разом із зазначеними матеріалами до органу, який приймає рішення про видачу ліцензії на провадження освітньої діяльності.

8. Орган, який видає ліцензію на провадження освітньої діяльності, у тримісячний термін забезпечує розгляд поданих матеріалів і прийняття рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинні бути зазначені підстави відмови.

9. У ліцензії на провадження освітньої діяльності зазначаються найменування органу, що видав її, повні юридичні реквізити закладу освіти; види, напрями і рівень освітньої діяльності; ліцензований обсяг прийому на навчання; реєстраційний номер ліцензії, дата її видачі й термін дії.

Ліцензія на провадження освітньої діяльності підписується відповідальною службовою особою і засвідчується печаткою органу, що видав її.

Виготовлення бланків ліцензій на провадження освітньої діяльності забезпечують органи, які видають їх, за зразками, затвердженими Міносвіти.

10. Ліцензія на провадження освітньої діяльності надається, як правило, на термін завершення циклу навчання, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. Після припинення закладом освіти своєї діяльності видана ліцензія втрачає силу.

11. Органи, які видають ліцензії на провадження освітньої діяльності, забезпечують зберігання матеріалів з ліцензування закладів освіти у порядку, передбаченому для зберігання архівних документів, інформують за фактами відмови у її видачі органи державної виконавчої влади за місцем реєстрації закладу освіти для вжиття відповідних заходів.

12. Заклад освіти, який отримав ліцензію на провадження освітньої діяльності, повинен:

бути власником або орендарем навчально-матеріальної бази (приміщень і відповідного обладнання);

забезпечувати належну організацію навчально-виховного процесу, побутові умови для його учасників відповідно до встановлених нормативів (будівельних, санітарних, екологічних тощо) та вимог Міносвіти, інших міністерств і відомств щодо особливостей заявленого виду чи напряму освітньої діяльності;

провадити діяльність відповідно до заявлених під час ліцензування навчальних планів і освітніх програм, установлених обсягів прийому на навчання;

забезпечувати відповідно до рівня заявленого виду чи напряму освітньої діяльності належну кваліфікацію керівного та викладацького складу;

надавати особам, які вступають до нього, а також під час організації реклами достовірну інформацію про умови прийому, плату за навчання, зміст і форму документів, що видаються після його закінчення;

чітко визначати у договорах (контрактах) взаємозобов'язання з особами, які навчаються, зокрема зобов'язання сторін та умови відшкодування моральних і матеріальних збитків у разі їх невиконання;

у 10-денний термін інформувати орган, що видав ліцензію, про зміни у його керівництві та юридичних реквізитах.

13. Контроль за дотриманням закладом освіти умов провадження освітньої діяльності здійснюється ДАК разом з органами, що видали ліцензію на провадження освітньої діяльності.

14. Невиконання або порушення умов провадження освітньої діяльності, подання закладом освіти недостовірної інформації про її провадження є підставою для анулювання ліцензії органом, який її видав.

15. Заклади освіти, які отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності, вносяться до Державного реєстру закладів освіти (далі - Реєстр).

Реєстр ведеться органами, які видають ліцензії, і є переліком юридичних осіб, які отримали ліцензію на провадження освітньої діяльності за заявленими видами, напрямами і рівнями підготовки.

Реєстр складається з окремих частин відповідно до рівнів освітньої діяльності, типів закладів освіти.

У Реєстрі на кожний заклад освіти заповнюються окремі аркуші, які друкуються у формі таблиць, що містять такі відомості про нього: реєстраційний номер; рік заснування та реквізити засновників; повна назва закладу та документа, яким вона встановлена; юридична адреса і телефон; дані про керівника; номер та дата отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місцевих органах державної виконавчої влади; види, напрями і рівень освітньої діяльності, щодо вищої та професійно-технічної освіти - шифр і назва напрямів (спеціальностей); дата прийняття рішення про надання ліцензії на провадження освітньої діяльності; номер виданої ліцензії; відмітка про анулювання ліцензії, а також відмітка про акредитацію чи атестацію.

Запис у Реєстрі здійснюється на кожному аркуші з лицьового боку. Аркуші кожного тому Реєстру нумеруються, зброшуровуються та скріплюються печаткою органу, що веде Реєстр.

Записи до Реєстру завіряються підписом особи, яка відповідає за його ведення.

Органи, які ведуть Реєстр, у 10-денний термін з дня внесення запису до Реєстру надсилають відповідну інформацію органам державної статистики, а про заклади освіти - суб'єкти підприємницької діяльності - до Ліцензійної палати при Мінекономіки.

Інформація про заклади освіти, які отримали ліцензії на провадження освітньої діяльності, передбаченої підпунктом 1 та абзацом третім підпункту 2 пункту 2 цього Положення, щоквартально подається Міносвіти для узагальнення.

16. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням ліцензійної експертизи, здійснюється за рахунок закладів освіти за попередньо складеними кошторисами відповідно до нормативів, установлених Міносвіти.

Кошти за проведення ліцензійної експертизи перераховуються на окремі рахунки фахових або регіональних експертних рад на умовах попередньої оплати.

17. За особами, які залучаються до роботи у фахових і регіональних експертних радах на час проведення ліцензійної експертизи, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.

18. За видачу ліцензій на провадження освітньої діяльності встановлюється плата:

із закладів освіти, діяльність яких забезпечується бюджетним фінансуванням, - у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

із закладів освіти, діяльність яких забезпечується іншими джерелами фінансування, - у розмірі 1 відсотка суми коштів, розрахованих як річна плата за навчання контингенту осіб, що відповідає ліцензованому обсягу прийому.

Сума плати надходить на окремі рахунки відповідних органів, що видають ліцензії на провадження освітньої діяльності.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 лютого 1996 р. N 200

Положення
про акредитацію вищих закладів освіти

Загальні питання

1. Акредитація вищого закладу освіти (далі - акредитація) - це визнання статусу вищого закладу освіти, підтвердження його здатності здійснювати підготовку фахівців на рівні державних вимог з певного напряму (спеціальності).

Акредитація проводиться за ініціативою вищого закладу освіти.

2. Підвищення рівня підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності), а також статусу вищого закладу освіти здійснюється виключно шляхом проведення акредитації.

Акредитація щодо підготовки фахівців з певного
напряму (спеціальності)

3. Для акредитації щодо підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності) вищий заклад освіти подає до відповідної фахової ради розглянуті й схвалені вченою радою цього закладу матеріали самоаналізу діяльності за заявленим напрямом і рівнем підготовки фахівців.

Зазначені матеріали готуються згідно з вимогами до акредитації, визначеними ДАК.

4. Матеріали самоаналізу діяльності вищого закладу освіти щодо підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності) повинні включати такі відомості:

1) про організацію роботи з підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності); історична довідка; динаміка розвитку; підрозділи вищого закладу освіти, що забезпечують цей напрям (спеціальність); перспективи розвитку тощо;

2) про організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців (науково- і організаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, рівень фундаментальної, гуманітарної та фахової підготовки студентів);

3) про систему виховної роботи із студентами;

4) про науково-педагогічні кадри (організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладацького складу);

5) про ефективність роботи аспірантури, докторантури, якісний склад базових кафедр тощо;

6) про науково-дослідну і науково-виробничу діяльність (визнані наукові школи, напрями, зміст та обсяги наукових досліджень, наукові підрозділи, що їх забезпечують, тощо);

7) про ефективність фінансово-економічної, комерційної, господарської та зовнішньоекономічної діяльності;

8) про міжнародні освітні та наукові зв'язки і їх вплив на основну діяльність;

9) про структуру замовлень (контрактів) на підготовку фахівців і ефективність використання випускників.

5. Після одержання зазначених матеріалів фахова рада у місячний термін направляє до вищого закладу освіти експертів.

6. Експерти:

1) проводять експертизу відповідності освітньої діяльності вищого закладу освіти державним вимогам, перевірку рівня готовності його випускників до діяльності за фахом (розв'язання комплексних кваліфікаційних завдань, професійне тестування тощо);

2) дають оцінку рівня виконання та захисту студентами курсових, дипломних проектів (робіт), складання державних іспитів тощо;

3) аналізують ефективність професійної діяльності випускників за трирічний період після закінчення вищого закладу освіти (опитування чи анкетування керівників і випускників, які працюють за фахом, щодо якості освіти);

4) вивчають питання про склад професорсько-викладацьких кадрів, що забезпечують підготовку фахівців, стан їх підготовки і оновлення кадрів;

5) проводять експертизу змісту і рівня організації наукових досліджень, діяльності наукових шкіл, аспірантури, докторантури, спеціалізованих рад із захисту дисертацій;

6) визначають стан розвитку матеріально-технічної бази вищого закладу освіти (забезпечення спеціалізованими аудиторіями, лабораторіями, полігонами тощо).

7. Загальний термін роботи експертів безпосередньо у вищому закладі освіти, як правило, не повинен перевищувати двох тижнів.

8. За результатами проведеної експертизи фахова рада в двомісячний термін готує мотивований висновок про відповідність або невідповідність заявленого рівня підготовки фахівців з напряму (спеціальності) встановленим вимогам і надсилає його разом із зазначеними матеріалами до ДАК.

9. ДАК у тримісячний термін з дня отримання зазначених матеріалів приймає рішення про акредитацію вищого закладу освіти щодо підготовки фахівців з певного напряму (спеціальності).

Акредитація за рівнем і статусом

10. Вищий заклад освіти визнається акредитованим за певним рівнем і статусом, якщо за відповідним рівнем акредитовані його структури та не менше ніж 75 відсотків напрямів (спеціальностей), за якими здійснюється підготовка фахівців.

Для акредитації за заявленим статусом вищий заклад освіти подає до ДАК розглянуті й ухвалені вченою радою цього закладу узагальнені за структурними підрозділами матеріали акредитації щодо підготовки фахівців з напрямів (спеціальностей).

11. Після розгляду поданих матеріалів у разі потреби ДАК направляє до вищого закладу освіти експертів.

12. Експерти проводять вибіркову перевірку достовірності зазначених матеріалів і за її результатами готують висновок про відповідність або невідповідність рівня освітньої діяльності вищого закладу освіти заявленому статусу і подають його до ДАК.

Пропозиції про надання вищому закладу освіти статусу національного ДАК подає до Міносвіти.

13. ДАК у тримісячний термін після отримання зазначених матеріалів приймає рішення про акредитацію вищого закладу освіти і підтвердження його статусу.

14. ДАК може визнати вищий заклад освіти або окремі напрями (спеціальності) підготовки фахівців акредитованими також за підсумками державної атестації. Державна атестація як форма періодичного контролю за якістю виконання державного замовлення проводиться у закладах, які одержали таке замовлення, Державною інспекцією закладів освіти на плановій основі.

Порядок і процедура проведення державної атестації закладу освіти, а також форма свідоцтва про атестацію затверджуються Міносвіти.

Права і гарантії акредитованого вищого закладу освіти

15. Сертифікат про акредитацію за рішенням ДАК видає Міносвіти. Термін дії сертифіката не повинен перевищувати 10 років. Форма сертифіката затверджується Міносвіти.

16. Акредитованому вищому закладу освіти надається право:

1) пріоритетного отримання державного контракту на підготовку фахівців;

2) автономії у провадженні освітньої діяльності за погодженням з міністерством або відомством, якому він підпорядкований, з питань:

розроблення і впровадження навчальних програм;

визначення його структури та форм організації навчально-виховного процесу;

установлення в межах ліцензованого напряму номенклатури спеціальностей;

організації науково-дослідної роботи та створення для цього відповідних підрозділів;

присвоєння категорій та вчених звань викладачам;

використання різних систем оплати праці та встановлення підвищеного розміру стипендії та заробітної плати за рахунок передбачених на це коштів, а також додаткових джерел їх надходження.

17. Акредитованим вищим закладам освіти, яким надана автономія, може також установлюватися фінансування за вищими нормативами, що визначаються щорічно у межах коштів, передбачених міністерствам і відомствам на підготовку кадрів за державним контрактом.

18. Статус вищого закладу освіти відповідно до Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) визначається рівнем його акредитації. Акредитованому з певного напряму (спеціальності) вищому закладу освіти надається право видавати диплом про вищу освіту за зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня:

1) I рівень - молодшого спеціаліста (технікуми, училища, інші заклади освіти еквівалентного рівня);

2) II рівень - бакалавра (коледжі, інститути, інші заклади освіти еквівалентного рівня);

3) III рівень - спеціаліста (університети, академії, інститути, консерваторії, інші заклади освіти еквівалентного рівня).

4) IV рівень - магістра (університети, академії, інститути, консерваторії, інші заклади освіти еквівалентного рівня).

Вищі заклади освіти кожного рівня акредитації користуються всіма правами вищих закладів освіти попередніх рівнів акредитації.

19. З неакредитованих напрямів (спеціальностей) прийом студентів до вищих закладів освіти припиняється.

За результатами акредитації ДАК в установленому порядку може порушувати питання про ліквідацію вищого закладу освіти або його реорганізацію з відповідною зміною статусу чи анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

20. Право на повторне проведення акредитації надається, як правило, не раніше ніж через 2 роки.

Фінансування проведення акредитації

21. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням акредитації, здійснюється за рахунок вищих закладів освіти за попередньо складеними кошторисами відповідно до нормативів, установлених Міносвіти.

22. За видачу сертифікатів про акредитацію встановлюється така плата:

з вищих закладів освіти, діяльність яких забезпечується бюджетним фінансуванням, - у розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

з вищих закладів освіти, діяльність яких забезпечується іншими джерелами фінансування, - у розмірі 3 відсотків суми коштів, розрахованих як річна плата за навчання контингенту осіб, що відповідає ліцензованому обсягу прийому.

Кошти за видачу сертифікатів про акредитацію перераховуються вищими закладами освіти на рахунок ДАК.

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 лютого 1996 р. N 200

Положення
про атестацію професійно-технічних закладів освіти

1. Атестація професійно-технічних закладів освіти, навчальних підрозділів підприємств, установ, організацій (далі - професійно-технічні заклади освіти) незалежно від їх підпорядкування та форм власності є складовою системи державного контролю за якістю підготовки робітничих кадрів та службовців і спрямована на визначення спроможності закладу освіти здійснювати освітню діяльність на рівні державних вимог (стандартів).

2. Основними завданнями атестації є:

аналіз і оцінка реального стану організації та здійснення навчально-виховного процесу;

оцінка відповідності знань, умінь і навичок учнів, слухачів вимогам навчальних планів і програм;

визначення відповідності умов професійно-технічної освіти, наявної матеріально-технічної та навчально-методичної бази вимогам навчальних планів і програм;

оцінка якісного складу інженерно-педагогічних і керівних працівників.

3. Атестації підлягають професійно-технічні заклади освіти, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів.

Курсові форми професійного навчання без присвоєння кваліфікації не атестуються.

4. Атестація державних професійно-технічних закладів освіти здійснюється планово один раз у десять років.

Професійно-технічні заклади освіти інших форм власності атестуються за їх заявками або заявками їхніх засновників і підлягають переатестації через 10 років.

Атестація може здійснюватися позапланово за рішенням органу державного управління освітою.

5. Суб'єктами атестації є лише ліцензовані професійно-технічні заклади освіти.

6. Атестованим вважається професійно-технічний заклад освіти, якщо атестовані 75 і більше відсотків напрямів (професій, спеціальностей), за якими здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів та службовців.

7. Атестованому професійно-технічному закладу освіти видається свідоцтво про атестацію встановленого зразка.

Зразок свідоцтва про атестацію затверджує Міносвіти.

8. Атестований професійно-технічний заклад освіти набуває право видачі документа про професійно-технічну освіту державного зразка.

9. Рішення про атестацію професійно-технічного закладу освіти може бути прийнято ДАК за результатами комплексної перевірки органами державного управління освітою та Державною інспекцією закладів освіти.

10. Державна інспекція закладів освіти координує роботу, пов'язану з програмно-методичним забезпеченням атестації, і здійснює контроль за проведенням атестаційної експертизи.

11. Для організації проведення атестаційної експертизи при місцевих органах державного управління освітою створюються регіональні експертні ради, які складають план (графік) проведення атестації на 10 років.

Зведений план (графік) проведення атестації затверджує Міносвіти.

Органи державного управління освітою доводять терміни атестації до відома професійно-технічних закладів освіти не пізніш як за 3 місяці до її початку.

12. Для проведення атестаційної експертизи професійно-технічного закладу освіти регіональна експертна рада створює експертну комісію та проводить консультацію керівників зазначеного закладу.

Вимоги до складу експертних комісій визначає Міносвіти.

13. Професійно-технічний заклад освіти, що підлягає атестації, подає до регіональної експертної ради матеріали самоаналізу освітньої діяльності, які включають аналіз стану матеріально-технічної бази, кадрового і навчально-методичного забезпечення, копії навчальних планів і програм тощо.

Вимоги до матеріалів самоаналізу освітньої діяльності професійно-технічного закладу освіти та порядок їх подання визначає Міносвіти.

14. Експертна комісія на основі завдань атестації та аналізу поданих матеріалів розробляє програму атестації, погоджує її з регіональною експертною радою та доводить до відома професійно-технічного закладу освіти до початку атестації.

15. Під час проведення атестаційної експертизи експертна комісія керується чинним законодавством, нормативними документами з питань професійно-технічної освіти, цим Положенням, організовує свою роботу на підставі програми атестації і працює безпосередньо у професійно-технічному закладі освіти не більш як 15 календарних днів.

16. За підсумками роботи експертна комісія складає акт атестаційної експертизи, доводить його до відома професійно-технічного закладу освіти і подає регіональній експертній раді.

17. Регіональна експертна рада у двомісячний термін розглядає матеріали атестаційної експертизи, готує мотивований висновок про спроможність професійно-технічного закладу освіти здійснювати освітню діяльність на рівні державних вимог і подає його разом з атестаційною справою до ДАК.

Вимоги до матеріалів про результати атестаційної експертизи, що подаються до ДАК, визначає Міносвіти.

18. ДАК у тримісячний термін з дня надходження від регіональної експертної комісії відповідних матеріалів розглядає їх, приймає рішення і в разі позитивного вирішення питання подає свої висновки на затвердження Міносвіти. Після затвердження цих висновків Міносвіти видає професійно-технічному закладу освіти свідоцтво про атестацію.

У разі прийняття негативного рішення про атестацію професійно-технічного закладу освіти чи окремих його напрямів (професій, спеціальностей) ДАК повідомляє про це відповідний заклад освіти.

19. Відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням атестаційної експертизи, здійснюється за рахунок закладів освіти за попередньо складеними кошторисами відповідно до нормативів, установлених Міносвіти.

Професійно-технічні заклади освіти перераховують кошти на окремі рахунки регіональних експертних рад на умовах попередньої оплати.

20. За видачу професійно-технічним закладам освіти свідоцтв про атестацію встановлюється плата:

з професійно-технічних закладів освіти, діяльність яких забезпечується бюджетним фінансуванням, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

з професійно-технічних закладів освіти, діяльність яких забезпечується іншими джерелами фінансування, - у розмірі 2 відсотків суми коштів, розрахованих як річна плата за навчання контингенту осіб, що відповідає ліцензованому обсягу прийому.

Кошти за видачу свідоцтв про атестацію перераховуються професійно-технічними закладами освіти на рахунок ДАК.

21. За особами, які залучаються до роботи у ДАК та регіональних експертних радах на час проведення атестаційної експертизи, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи.