КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Акцизний збір

Зовнішньоекономічна стратегія інтеграції України в ЄС передбачає зближення національного податкового законодавства з європейским, а отже, супроводжується періодичним переглядом ставок акцизного збору в бік підвищення. Про ефективність адміністрування цього платежу, що є одним із бюджетоформуючих, свідчать обсяги надходжень сум акцизного збору з вироблених в Україні товарів: у січні - жовтні 2009 р. вони становили 13 866,5 млн. грн., що в 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. З мобілізацією до держбюджету надходжень від підакцизних товарів тісно пов'язано і збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, оскільки він справляється з реалізаторів алкогольних напоїв та пива.

ПИТАННЯ 1.Що таке акцизний збір і відповідно до яких законодавчих актів здійснюється оподаткування акцизним збором?

ПИТАННЯ 2. Хто може бути платником акцизного збору?

ПИТАННЯ 3. Що належить до об'єктів оподаткування акцизним збором?

ПИТАННЯ 4. Які операції не є об'єктами оподаткування акцизним збором?

ПИТАННЯ 5. Які товари належать до підакцизних і які ставки акцизного збору встановлено на них?

ПИТАННЯ 6. Який порядок визначення бази оподаткування при обчисленні акцизного збору?

ПИТАННЯ 7. Які особливості визначення бази оподаткування для тютюнових виробів?

ПИТАННЯ 8. Чим відрізняється визначення бази оподаткування для дизельного палива від інших нафтопродуктів?

ПИТАННЯ 9. Коли виникає податкове зобов'язання у платника акцизного збору?

ПИТАННЯ 10. Як визначається база оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв у разі понаднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового?

ПИТАННЯ 11. В якому порядку обчислюється та сплачується сума акцизного збору з реалізованих (переданих) товарів на митній території України?

ПИТАННЯ12. Які особливості оподаткування підакцизних товарів, виготовлених з використанням давальницької сировини?

ПИТАННЯ 13. Як обчислюється сума акцизного збору з товарів, які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України?

ПИТАННЯ 14. Які умови обкладання акцизним збором підакцизних товарів у разі їх тимчасового ввезення (пересилання) на митну територію України?

ПИТАННЯ 15. Чи обкладаються акцизним збором підакцизні товари, які передаються в магазини безмитної торгівлі?

ПИТАННЯ 16. Які особливості обчислення акцизного збору з підакцизних товарів, виготовлених з використанням підакцизної сировини?

ПИТАННЯ 17. Чи можливе відшкодування з бюджету надмірно сплаченого акцизного збору та який порядок його повернення?

ПИТАННЯ 18. Які особливості повернення акцизного збору виробникам лікеро-горілчаної продукції?

ПИТАННЯ 19. Які умови та порядок відшкодування податку з підакцизних товарів, що експортуються?

ПИТАННЯ 20. Які умови щодо застосування податкового векселя, авальованого банком, як гарантії сплати акцизного збору до бюджету?

ПИТАННЯ 21. Який порядок сплати акцизного збору з підакцизних товарів, реалізованих на митній території України?

ПИТАННЯ 22. Який порядок сплати акцизного збору в разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

ПИТАННЯ 23. Який порядок складання та подання розрахунку акцизного збору?

ПИТАННЯ 24. Який порядок зарахування суми акцизного збору з реалізованих підакцизних товарів, вироблених на митній території України?

ПИТАННЯ 25. Які особливості зарахування акцизного збору в разі імпортування (ввезення, пересилання) підакцизних товарів на митну територію України?

ПИТАННЯ 26. Як здійснюється контроль за сплатою акцизного збору?

ПИТАННЯ 27. Яку відповідальність несуть платники акцизного збору в разі неподання розрахунку акцизного збору, затримки або несплати суми акцизного збору?

ПИТАННЯ 28. Які особливості порядку обкладання акцизним збором спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів?

ПИТАННЯ 29. Як оподатковується спирт етиловий, отриманий за умови видачі податкового векселя для виробництва виноматеріалів і лікарських засобів?

ПИТАННЯ 30. Як обкладаються акцизним збором алкогольні напої та тютюнові вироби у разі імпортування за умови сплати податку при придбанні марок акцизного збору?

ПИТАННЯ 31. Як обкладаються акцизним збором за змішаними ставками тютюнові вироби з використанням максимальних роздрібних цін?

ПИТАННЯ 32. Як за допомогою марок акцизного збору здійснюється контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв і тютюнових виробів?

ВІДПОВІДЬ 1. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

На сьогодні оподаткування підакцизних товарів акцизним збором здійснюється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92 “Про акцизний збір” (далі - Декрет № 18-92) та Закону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби”, якими визначено основні положення оподаткування акцизним збором, а також переліку законів України, що встановлюють ставки платежу: від 07.05.96 р. № 178/96-ВР “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (далі - Закон № 178/96-ВР), від 06.02.96 р. № 30/96-ВР “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (далі - Закон № 30/96-ВР), від 24.05.96 р. № 216/96-ВР “Про ставки акцизного збору на транспортні засоби” (далі - Закон № 216/96-ВР) і від 11.07.97 р. № 313/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)” (далі - Закон № 313/96-ВР).

Зазначеними законодавчими актами визначено порядок обчислення і сплати акцизного збору, коло платників, ставки акцизного збору, терміни сплати та пільги щодо оподаткування.

Крім того, необхідно керуватися Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон № 481/95-ВР), який містить норми з оподаткування акцизним збором та контролю за підакцизними товарами.

Законами та іншими нормативними актами з питань оподаткування акцизним збором установлюються загальні положення щодо обчислення платежу, визначено головні принципи й об'єкти оподаткування, платників акцизного збору, ставки, пільги, порядок і форми розрахунків. Для чіткої організації адміністрування податку потрібні документи, які детально регламентують справляння акцизного збору. Відповідно до законодавства роль таких документів відіграють нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та ДПА України.

ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до вищезазначених законодавчих актів до платників акцизного збору належать суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини, по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виробляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які ставки платежу визначено у відсотках до обороту, що сплачують акцизний збір виробнику.

Крім того, платниками є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, відокремлені підрозділи, котрі імпортують на митну територію України підакцизні товари, а також фізичні особи, що ввозять (пересилають) або отримують підакцизну продукцію на митній території України в обсягах, які перевищують норми перевезення без справляння мита, визначені митним законодавством.

Також платниками акцизного збору є нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо, через постійні представництва або осіб, що прирівнюються до них згідно із законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, підлягають обов'язковій реєстрації в державній податковій інспекції за своїм місцезнаходженням як платники акцизного збору шляхом подання копії ліцензії у п'ятиденний строк після її отримання.

ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до ст. 3 Декрету № 18-92 об'єктами оподаткування акцизним збором є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну, безоплатної або з частковою оплатою передачі, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів при виготовленні на давальницьких умовах;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за винятком нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, в тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати чи з частковою оплатою їх вартості.

ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до ст. 5 Декрету № 18-92 та ст. 3 Закону № 329/95-ВР не підлягають оподаткуванню акцизним збором:

Обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) для виробництва підакцизних товарів, за винятком нафтопродуктів;

підакцизні товари (продукція), вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою вантажною митною декларацією;

підакцизні товари (продукція), набуті інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, у разі вивезення за межі митної території України;

підакцизні товари (продукція), що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, призначаються для переробки під митним контролем;

обороти з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (автомобілів швидкої медичної допомоги та автомобілів для потреб підрозділів МНС), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

вартість і обсяги ввезених та конфіскованих на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

вартість і обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

вартість і обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

вартість і обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;

вартість і обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки, призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення;

вартість і обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, призначених для реалізації магазинами безмитної торгівлі, при відвантаженні їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, призначеної для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції у виробника.

ВІДПОВІДЬ 5. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.96 р. № 365/96-ВР “Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір” перелік підакцизних товарів визначається й обмежується переліком товарів (продукції), на які законами України встановлюються ставки акцизного збору.

Для оподаткування акцизним збором законами України визначено ставки платежу у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) - гривнях та євро (специфічні) та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) (адвалорні).

Специфічні ставки застосовуються для спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива (в національній грошовій одиниці - гривні), а також для нафтопродуктів і транспортних засобів та кузовів до них (в іноземній грошовій одиниці - євро).

Адвалорні ставки у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) встановлено лише для тютюнових виробів - від вартості товару, обчисленої за максимальними роздрібними цінами (без урахування податку на додану вартість та з урахуванням акцизного збору).

Одночасно за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) і у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) оподаткуються лише тютюнові вироби.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Законом № 178/96-ВР установлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції на алкогольні напої та спирт етиловий.

Основними видами алкогольних напоїв та спирту, з яких справляється акцизний збір, є ті, що належать до певних товарних позицій відповідно до кодування товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД),-а саме:

2204 - вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), виноматеріали виноградні, вина ігристі та вина газовані;

2205 - вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів;

2206 - інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий), суміші зі зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, не зазначені в іншому місці;

2207 - спирт етиловий неденатурова-ний з концентрацією спирту 80% об. або більше, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації;

2208 - спирт етиловий неденатурова-ний, з концентрацією спирту менше ніж 80% об. спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Ставки акцизного збору на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, одержані шляхом перегонки, спиртні напої будь-якої концентрації встановлено у гривнях, переважно на товарну позицію відповідно до коду УКТ ЗЕД, але існують випадки, коли ставки встановлюються на окремі підкатегорії, наприклад коньяк (код за УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00).

При цьому по товару, щодо якого ставку акцизного збору встановлено на товарну позицію, до переліку алкогольних напоїв 'належить продукція за всіма категоріями та підкатегоріями цієї позиції згідно з УКТ ЗЕД і Митним тарифом України.

На алкогольні напої, що належать до продуктів виноробства, ставки акцизного збору встановлено переважно у гривнях за 1 л продукції. Для виноробної продукції за кодом 2206, спирту та лікеро-горілчаних напоїв ставки встановлено у гривнях за 1 л 100-відсоткового спирту.

Законом № 178/96-ВР також установлено нульову ставку акцизного збору на спирт етиловий у разі його використання для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів, а також передбачено відпуск спирту виробникам за умови видачі податкових векселів (податкових розписок). Відповідний порядок випуску, обігу та погашення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 р. № 796 “Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирта етилового, який використовується для виготовлення окремих видів продукції” (далі - постанова №796). Також ст. 2 зазначеного Закону встановлено нульову ставку акцизного збору на біоетанол - спирт етиловий зневоднений, який використовується підприємствами для виготовлення бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу. Відпуск біоетанолу виробникам зазначеної продукції здійснюється за умови видачі податкових векселів (податкових розписок) у порядку, передбаченому Законом України від 21.05.2009 р. № 1391-VІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива” (пункти 4 та 9 розділу першого).

Статтею 8-2 Закону № 178/96-ВР передбачено, що щороку починаючи з 2010 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої коригуватимуться відповідно до індексу споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (у період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року). Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої, визначені з урахуванням індексу споживчих цін. Після проведення індексації ставки акцизного збору підлягають округленню до двох знаків після коми. Проіндексовані ставки платежу набирають чинності з 1 січня кожного наступного року починаючи з 2011 р.

Законом № 30/96-ВР визначено ставки акцизного збору на тютюнові вироби товарних позицій або окремих підкатегорій відповідно до УКТ ЗЕД.

Основними видами тютюнових виробів, з яких справляється акцизний збір, є ті, що належать до таких товарних позицій:

2401 - тютюнова сировина, тютюнові відходи;

2402 10 00 00 - сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну;

2402 20 90 10 - сигарети без фільтра, цигарки;

2402 20 90 20 - сигарети з фільтром;

2403 (крім 2403 99 10 00, 2403 10) -інші тютюн та замінники тютюну промислового виробництва, тютюн “гомогенізований” або “відновлений”, тютюнові екстракти та есенції;

2403 10 - тютюн для куріння, із вмістом або без вмісту замінників у будь-якій пропорції;

2403 99 10 00 - жувальний і нюхальний тютюн.

Тютюнові вироби, на які встановлено ставки акцизного збору, віднесено до підакцизних товарів. До цієї категорії товарів належить і тютюнова сировина за кодом 2401, на яку встановлено нульову ставку акцизного збору.

На тютюнові вироби встановлюються ставки акцизного збору двох видів, за якими оподаткування повинно здійснюватись одночасно: у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції).

Крім того, сума податкового зобов'язання на сигарети без фільтра та з фільтром визначається виходячи з розміру мінімального податкового зобов'язання на 1000 сигарет, яке повинно бути не меншим за встановлені суми у гривнях. Розмір такого обмеження, як і ставки акцизного збору у твердих сумах, підлягає щорічній індексації відповідно до індексу споживчих цін.

1 травня 2009 р. набрав чинності Закон України від 31.03.2009 р. № 1201-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань акцизного збору” (далі - Закон № 1201-VІ), яким викладено в новій редакції Закон № 30/96-ВР та внесено зміни до Декрету № 18-92 щодо порядку оподаткування за ставками у відсотках до обороту з реалізації.

Законом № 1201-VІ з 1 травня 2009 р. запроваджено ставки акцизного збору на тютюнові-вироби на рівні ставок, які раніше було встановлено на 2011 р.: мінімальне обмеження податкового зобов'язання на 1000 шт. сигарет - 50 грн. на сигарети без фільтру і 100 грн. - на сигарети з фільтром.

З метою запобігання незаконному виготовленню необлікованої та фальсифікованої продукції зазначеним Законом змінено ставку акцизного збору на тютюн та замінники тютюну за кодом УКТ ЗЕД 2403, яка раніше була нульовою, на ставку в розмірі 25 грн. за 1 кг.

Законом № 1201-VI також внесено зміни до ст. 4 Декрету № 18-92 щодо порядку обчислення акцизного збору за ставками у відсотках до обороту. Відтепер акцизний збір за ставками у відсотках обчислюватиметься виходячи з обороту за максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість, але з урахуванням акцизного збору, що практично збільшує базу оподаткування.

Законом № 313/96-ВР установлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на пиво та нафтопродукти відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД: на пиво-за товарною позицією 2203 00, на нафтопродукти - по окремих підкатегоріяхтоварної позиції 2710 за УКТ ЗЕД, а також на високооктанові кисневмісні домішки до бензинів - за товарною позицією 381119 00 00.

Нафтопродукти оподатковуються за ставками акцизного збору, встановленими в євро за 1000 кг продукції. Основними групами нафтопродуктів, з яких справляється акцизний збір, є такі:

легкі дистиляти, до яких належать бензини спеціальні, бензини моторні авіаційні, інші спеціальні бензини тощо;

середні дистиляти - бензини для специфічних процесів переробки та для хімічних перетворень у процесах, гас, бензини моторні всіх видів для двигунів внутрішнього згоряння, в тому числі сумішеві із вмістом високооктанової кисневмісної добавки;

важкі дистиляти (дизельне паливо), щодо яких установлено диференційований розмір ставок акцизного збору.

Ставки платежу на дизельне паливо визначено залежно від вмісту сірки в його складі: чим більше її частка в дизельному паливі, тим вищою є ставка акцизного збору.

На пиво із солоду (солодове) встановлено ставку акцизного збору у гривнях за 1 л продукції.

Законом № 216/96-ВР установлено ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці товару (продукції) на транспортні засоби відповідно до кодування продукції за УКТ ЗЕД.

Основні групи транспортних засобів, з яких справляється акцизний збір, є ті, що належать до таких товарних позицій:

8703 - - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі;

8711 - мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них;

8716 10 99 00 причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах типу причепних будиночків масою понад 3500 кг, крім тих, що складаються;

8707 - кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705.

Ставки акцизного збору на транспортні засоби встановлено на окремі підкатегорії або позиції товарів за УКТ ЗЕД в євро за 1 см³ залежно від об'єму двигуна, причому ставки на нові автомобілі є значно нижчими, ніж на автомобілі, що використовувались. Більше того, розміри ставок на автомобілі, які були у вжитку, збільшуються залежно від терміну перебування їх у використанні.

ВІДПОВІДЬ 6. Відповідно до ст. 4 Декрету № 18-92 та ст. 7 Закону № 329/95-ВР установлено норми щодо порядку визначення бази оподаткування акцизним збором залежно від наявних ставок акцизного збору.

Базою оподаткування за ставками акцизного збору у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) є вартість товарів, обчислена виходячи з обсягів реалізованої (імпортованої) продукції за максимальними роздрібними цінами (без ПДВ та з урахуванням акцизного збору). Порядок декларування максимальних роздрібних цін установлено ст. 6 зазначеного Декрету.

Для товарів, що імпортуються на митну територію України, обчислена вартість товарів має бути не меншою за митну вартість таких товарів разом із сумами ввізного мита без ПДВ та з урахуванням акцизного збору.

У разі обчислення акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів базою оподаткування є їх кількісна величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Базою оподаткування при обчисленні акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) є база, визначена окремо залежно від виду ставок акцизного збору у вищенаведеному порядку.

ВІДПОВІДЬ 7. Законом № 30/96-ВР для оподаткування тютюнових виробів установлено ставки акцизного збору у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) одночасно.

База оподаткування для обчислення акцизного збору з тютюнових виробів визначається окремо за ставкою у відсотках до обороту з продажу і за ставкою у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Для визначення оподатковуваного обороту за ставками у відсотках використовуються максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами на товари, що виробляються або імпортуються на митну територію України, та обсяги реалізації окремо за кожним видом товару (продукції), на який установлюється максимальна роздрібна ціна.

Порядок установлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін та їх декларування визначено ст. 6 Декрету № 18-92. Форму Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання затверджено спільним наказом ДПА України і Держмитслужби України від 21.11.2003 р. № 551/786 (далі - наказ № 551/786).

При обчисленні суми акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів базою оподаткування є кількість тютюнових виробів в одиницях виміру (ваги в кілограмах або кількості в штуках).

ВІДПОВІДЬ 8. Оскільки ставки акцизного збору на нафтопродукти встановлено в твердих сумах з одиниці товару (продукції) в євро за 1000 кг продукції, базою оподаткування з вироблених на митній території України, імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів є їх обсяги, визначені в одиницях виміру ваги, тобто в кілограмах.

Для дизельного палива передбачено диференційований розмір ставок акцизного збору залежно від вмісту сірки, тому визначення бази оподаткування при його реалізації має певні особливості.

Відповідно до Правил проведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 р. № 545 (далі - постанова № 545), обсяги реалізованого дизельного палива зазначаються у довідці про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору за формою, наведеною в додатку до Правил.

У довідці окремо щодо кожної партії реалізованого дизельного палива зазначаються обсяги реалізації та показник вмісту масової частки сірки, а також ставка акцизного збору в євро, встановлена законодавством залежно від масової частки сірки в цій продукції. На основі цих показників визначається база оподаткування дизельного палива окремо за кожним видом продукції з різним вмістом масової частки сірки.

ВІДПОВІДЬ 9. Порядок обкладання товарів акцизним збором регулюється Декретом № 18-92 та Законом № 329/95-ВР.

Цими законодавчими актами визначено платників акцизного збору, дату виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) та об'єкти оподаткування, а також наведено умови, за яких акцизний збір із підакцизних товарів не справляється.

Перелік підакцизних товарів, розміри та види ставок акцизного збору регламентовано законами України про встановлення ставок платежу на спирт і алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво та нафтопродукти, транспортні засоби та кузови до них.

Статтею 4 Декрету № 18-92 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а в разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності каси - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Тобто датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору є будь-яке відвантаження (передача) підакцизних товарів (продукції) від підприємства-виробника або зарахування коштів на його рахунок, і її настання не залежить від укладених договорів та умов, за якими здійснюється така передача безпосередньо споживачу чи через комісіонера.

У разі імпорту (ввезення, одержання пересланих) підакцизних товарів на митну територію України податкові зобов'язання виникають з дати виникнення зобов'язання щодо сплати ввізного мита з цієї категорії товарів згідно із законодавством України (якщо товар не підлягає обкладанню ввізним митом - дата, коли таке зобов'язання мало б виникнути, якби з нього справлялося ввізне мито).

У разі реалізації виробниками та/або ввезення імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів на територію України податкове зобов'язання виникає під час придбання марок акцизного збору для маркування цих товарів.

ВІДПОВІДЬ 10. У разі понаднормативних втрат під час виробництва продукції зі спирту етилового базою оподаткування акцизним збором є обсяги такої продукції, яку можна було б виробити із втраченого спирту.

Відповідно до ст. 13 Закону № 481/95-ВР норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, а також за незабезпечення виходу продукції суб'єкти підприємницької діяльності сплачують акцизний збір у розмірі, визначеному відповідно до законодавче встановленого порядку оподаткування.

ВІДПОВІДЬ 11. Відповідно до ст. 4 Декрету № 18-92 за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів, вироблених на митній території України, акцизний збір обчислюється виходячи з їх вартості за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами (без включення суми ПДВ та з урахуванням акцизного збору).

Якщо ставку акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) встановлено у гривнях, обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з фактичних обсягів реалізації товарів у фізичних одиницях виміру та розміру встановленої ставки.

Якщо ставку збору встановлено в євро, його нарахування здійснюється виходячи з фактичних обсягів реалізації підакцизної продукції у фізичних одиницях виміру, ставки акцизного збору та співвідношення курсу гривні та євро станом на перший день відповідного кварталу.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті з вироблених на митній території України товарів, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок збору, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

При обчисленні суми акцизного збору з товарів, на які ставку акцизного збору встановлено у відсотках до обороту з реалізації, спочатку визначається оподатковуваний оборот за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами (без ПДВ та з урахуванням акцизного збору) окремо за кожним видом товару (продукції), на який встановлено максимальну роздрібну ціну. Після визначення оборотів з реалізації обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, виходячи зі ставки акцизного збору у відсотках та визначеного обороту.

Для товарів, на які законами України встановлено ставки акцизного збору одночасно у відсотках до обороту з реалізації та твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), акцизний збір обчислюється одночасно за двома ставками окремо за кожним видом продукції, на яку встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, формується податкове зобов'язання шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених за кожним видом товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

На сьогодні одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) оподатковуються лише тютюнові вироби.

Законом № 30/96-ВР установлено мінімальне податкове зобов'язання на 1000 сигарет у гривнях, окремо для сигарет з фільтром та без фільтру. При визначенні суми акцизного збору на сигарети податкове зобов'язання має бути не меншим за встановлені суми у гривнях. Розмір такого обмеження підлягає щорічному коригуванню відповідно до індексу споживчих цін, визначеного в установленому порядку.

З метою унеможливлення заниження вартості продукції при обчисленні акцизного збору у відсотках ст. 6 Декрету № 18-92 передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання затверджено наказом № 551/786.

ВІДПОВІДЬ 12. Відповідно до ст. 6 Декрету № 18-92 та ст. 7 Закону № 329/95-ВР власник готової продукції, виробленої на давальницьких умовах, на яку встановлено ставки акцизного збору, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виробленої з давальницької сировини, її власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

При вивезенні підакцизних товарів, виготовлених із давальницької сировини нерезидентами, за межі митної території України акцизний збір не сплачується. Порядок ввезення, вивезення та звільнення від оподаткування зазначеної продукції визначено Законом України від 15.09.95 р. № 327/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (далі - Закон № 327/95-ВР).

При цьому виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв на давальницьких умовах забороняється, крім виробництва спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території України, що передбачено Законом № 481/95-ВР.

Також забороняються: переробка спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, виноматеріалів на давальницьких умовах на алкогольні напої та їх взаємний натуральний обмін; виробництво тютюнових виробів із давальницької сировини в Україні та вивезення за межі митної території України давальницької сировини для виробництва тютюнових виробів.

Дозволяється переробка на давальницьких умовах винограду, плодів, ягід на виноматеріали відповідно до Порядку переробки винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 р. № 1236 (далі - постанова № 1236).

Переробка винограду, плодів та ягід на виноматеріали на давальницьких умовах здійснюється суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії), оформленого з дотриманням встановлених вимог. Переробники можуть приймати давальницьку сировину для переробки на виноматеріали від замовників лише за умови подання замовниками копій посвідчень про реєстрацію їх у державній податковій адміністрації (інспекції) як платників акцизного збору.

Відповідно до статей 3, 4 Закону № 327/95-ВР готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених ст. 2 цього Закону, може реалізовуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Єдиного митного тарифу України.

ВІДПОВІДЬ 13. Статтею 4 Декрету № 18-92 визначено, що з товарів, які імпортуються на митну територію України, обчислення акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу здійснюється виходячи з їх вартості за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та з урахуванням акцизного збору (але не нижчої за митну вартість таких товарів разом із сумами ввізного мита без ПДВ та з урахуванням акцизного збору).

Обчислення акцизного збору за ставкою у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), встановлених у гривнях, здійснюється виходячи з фактичних обсягів реалізації у фізичних одиницях виміру та розміру встановленої ставки. Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів (продукції), що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діє на день подання митної декларації.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку їх декларують і сплачують акцизний збір при ввезенні на митну територію України (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі імпорту (ввезення, одержання пересланих) підакцизних товарів на митну територію України є дата виникнення зобов'язання щодо сплати ввізного мита з цього товару згідно із законодавством України (якщо товар не підлягає обкладанню ввізним митом - дата, коли таке зобов'язання мало б виникнути, якби з нього справлялося ввізне мито).

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно зі сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур).

Ця норма не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Держбюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

ВІДПОВІДЬ 14. Як зазначено у ст. 5 Декрету № 18-92, акцизний збір не справляється з товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо згідно із законодавством України з таких товарів не справляється ПДВ у зв'язку зі звільненням від обов'язку його сплати, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, призначаються для переробки під митним контролем.

У разі якщо в зазначених випадках митним законодавством України передбачено вимогу щодо надання банківської гарантії чи іншу вимогу, ця вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами державної митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання зі сплати ПДВ.

Не є об'єктом оподаткування вартість та обсяги алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом.

Також не підлягають оподаткуванню вартість і обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення.

ВІДПОВІДЬ 15. Згідно з чинним законодавством безмитні магазини - це підприємства роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного походження, крім товарів, що заборонені згідно із законодавством до ввезення, вивезення та транзиту через територію України. Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний дотримуватися положень законодавчих актів України, які регулюють умови діяльності магазинів безмитної торгівлі.

Вартість та обсяги алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які призначено для реалізації магазинами безмитної торгівлі, не обкладаються акцизним збором у разі відвантаження їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Зазначена продукція не маркується марками акцизного збору. Підставою для звільнення від сплати акцизного збору продукції, яку призначено для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, яка оформляється при відвантаженні цієї продукції від такого виробника.

При цьому обов'язковою умовою є те, що алкогольні напої та тютюнові вироби мають поставлятися для реалізації в магазинах безмитної торгівлі безпосередньо виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між ними і власниками магазинів безмитної торгівлі. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під час відвантаження такої продукції від виробника.

ВІДПОВІДЬ 16. Статтею 3 Декрету № 18-92 визначено, що не підлягають обкладанню акцизним збором обороти з реалізації (передачі) підакцизної продукції, яка є сировиною для виробництва підакцизних товарів, за винятком нафтопродуктів, з яких акцизний збір справляється в разі подальшої переробки.

Також згідно зі ст. 3 Закону № 329/95-ВР не підлягають обкладанню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів виробниками цієї продукції.

Виготовлення підакцизних товарів зі спирту етилового має свої особливості. При отриманні спирту етилового, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком вино-матеріалів), за умови видачі векселя (податкової розписки) відповідно до частини 20 ст. 7 зазначеного Закону у виробника алкогольних напоїв виникає податкове зобов'язання з відстроченням терміну його сплати, яке слід погасити у 90-денний термін від дня видачі векселя.

Відповідно до ст. 3 Закону № 178/96-ВР при використанні спирту етилового для виготовлення виноматеріалів акцизний збір не сплачується, а податкові векселі, що видані підприємствами первинного виноробства, вважаються погашеними в разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на виготовлення виноматеріалів і сусла.

Суб'єкти підприємницької діяльності при отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають обкладанню акцизним збором, повинні надати власнику підакцизної сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111 (далі - наказ № 111), завірену в установленому порядку. У довідці зазначаються реквізити ліцензії на право виготовлення підакцизної продукції із зазначеної сировини. Така довідка надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації та діє протягом звітного періоду.

ВІДПОВІДЬ 17. Відповідно до Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-III) надміру сплачені суми податкового зобов'язання підлягають поверненню з бюджету. Подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється у встановлені граничні строки.

Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Повернення надміру або помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до спільного наказу ДПА України, Мінфіну України, Держказначейства України від 03.02.2005 р. № 58/78/22 “Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам” (далі - наказ № 58/78/22).

Облік повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу сьомого Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276 (далі - наказ № 276).

Отже, у разі подання платниками уточнених розрахунків та заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємств надміру сплачених сум акцизного збору повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.

ВІДПОВІДЬ 18. Обкладання акцизним збором лікеро-горілчаної продукції пов'язано з видачею податкового векселя до отримання спирту та сплатою акцизного збору при придбанні марок акцизного збору, внаслідок чого існують особливості повернення з бюджету надміру сплачених сум акцизного збору з цієї продукції.

Відповідно до частини 20 ст. 7 Закону № 329/95-ВР податковий вексель, що видається виробниками лікеро-горілчаної продукції до отримання спирту, погашається в повному обсязі у 90-денний термін шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, обчисленої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Частиною третьою ст. 7 Закону № 329/95-ВР передбачено, що продаж марок акцизного збору здійснюється в обсягах, розрахованих на суму сплаченого акцизного збору. Тобто виробник лікеро-горілчаної продукції може придбати марки акцизного збору лише на суму сплаченого акцизного збору в розрахунку на готову продукцію, на виробництво якої отримано спирті і видано податковий вексель. Тому погашення податкового векселя здійснюється на суму акцизного збору, сплаченого при придбанні марок.

Також вексель погашається на суму акцизного збору, розраховану з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні, зберіганні та у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, і фактично повернутого невиправного браку.

У разі зменшення податкового зобов'язання на суму понесених втрат виникає ситуація, коли суми сплаченого акцизного збору більші за суми нарахованого податкового зобов'язання та вважаються надміру сплаченими. Водночас якщо на всю суму сплаченого акцизного збору було розраховано та видано марки акцизного збору, така сума не може вважатися надміру сплаченою.

Зважаючи на це, дія наказу № 58/78/22 не поширюється на повернення сум акцизного збору, що були сплачені на підставі частини 20 ст. 7 Закону № 329/95-ВР, крім сум акцизного збору, які підлягають поверненню відповідно до п. 29 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2003 р. № 567 (далі - постанова № 567) за невикористані марки акцизного збору.

Таким чином, надміру сплачені суми акцизного збору з лікеро-горілчаної продукції можуть бути відшкодовані за умови повернення виробником кількості непошкоджених та невикористаних марок їх продавцеві, придбаних на ці суми після подання останніми відповідного висновку.

ВІДПОВІДЬ 19. Акцизний збір не нараховується при реалізації підприємствами-виробниками підакцизних товарів на експорт за умови документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

довідкою установи банку про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника (для алкогольних напоїв та тютюнових виробів);

оригіналом п'ятого аркуша (“примірник для декларанта”) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції. До п'ятого аркуша (“примірник для декларанта”) вантажної митної декларації також прирівнено аркуш 3/8 (“примірник для декларанта”).

На цьому примірнику митним органом за зверненням платника вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом лише після одержання від митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення підакцизної продукції, офіційного повідомлення про фактичне вивезення цієї продукції за межі митної території України у повному обсязі.

ВІДПОВІДЬ 20. Протягом 1998 - 2005 рр. було впроваджено механізм, спрямований на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору у разі отримання суб'єктом господарювання спирту етилового для виробництва підакцизної продукції за умови видачі податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

До отримання спирту для виробництва підакцизної продукції (за винятком виноматеріалів) виробник надає органу ДПС України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком на суму акцизного збору, обчислену за ставками для готової продукції, який має бути погашено у термін до 90 календарних днів. Погашення податкового векселя здійснюється за рахунок поступової сплати акцизного збору, зокрема, під час придбання марок акцизного збору.

У випадку отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла передбачено аналогічну норму, але термін, на який видається вексель, дорівнює 180 дням та вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для їх виготовлення, що пов'язано з нульовою ставкою акцизу на спирт, який використовується для їх виготовлення.

Крім того, ст. 3 Закону № 178/96-ВР передбачено отримання спирту етилового за нульовою ставкою акцизного збору виробниками органічного синтезу та виробниками лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених із них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) за умови видачі податкового векселя (податкової розписки) на термін 90 днів, який також вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового на їх виготовлення.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель (податкова розписка), авальований банком, не погашається у визначений термін, векселе-держатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством і протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, зазначену в ньому, векселедержателю.

ВІДПОВІДЬ 21. Підпунктом 19.4.15 п. 19.4 ст. 19 Закону № 2181-III ст. 6 Декрету № 18-92 доповнено частиною третьою такого змісту:

“Акцизний збір сплачується до бюджету в строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору”.

Підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації, крім випадків, передбачених абзацом першим частини 20 ст. 7 Закону № 329/95-ВР (за умови видачі податкового векселя (податкової розписки)).

На третій робочий день після здійснення обороту з реалізації акцизний збір сплачується у разі реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору, алкогольних напоїв, виготовлених без використання спирту етилового.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), що підлягає маркуванню марками акцизного збору, за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 498 (далі - постанова № 498), сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору протягом не більше ніж 90 календарних днів від дня'видачі векселя.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних, марочних та зброджених плодових і ягідних напоїв без додання спирту, сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації такої виноробної продукції.

Підприємства, які здійснюють виробництво вин виноградних з доданням спирту та міцних, зброджених плодових і ягідних напоїв з доданням спирту, напоїв змішаних, що містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, обчислену виходячи зі ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

Підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір щомісяця до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які задекларовані їх виробниками і діяли в цьому самому періоді.

Власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виробленої з давальницької сировини, її власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника). Власники (замовники) виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, сплачують акцизний збір не пізніше ніж у день одержання готової продукції.

При отриманні підакцизних товарів (крім спирту етилового), які є сировиною для виробництва інших підакцизних товарів і відповідно до законодавства не підлягають обкладанню акцизним збором, суб'єкт підприємницької діяльності, повинен надати власнику такої сировини копію довідки за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом № 111, завірену в установленому порядку. Така довідка містить дані про наявність в одержувача ліцензії на виробництво товарів із зазначеної сировини, надається суб'єкту підприємницької діяльності органом державної податкової служби за місцем реєстрації і діє протягом звітного періоду.

Платники акцизного збору зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку акцизного збору.

ВІДПОВІДЬ 22. Акцизний збір з імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України підакцизних товарів сплачується до держбюджету платниками до/або на день митного оформлення цих товарів.

Суми податку, що підлягають сплаті з товарів, які імпортуються (ввозяться, одержуються, пересилаються) на митну територію України, визначаються його платниками самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок акцизного збору. Обчислені суми сплачуються у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно зі сплатою інших митних платежів, тобто до/або під час подання митної декларації (проведення митних процедур).

Ця норма не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору з яких здійснюється безпосередньо до держбюджету при придбанні акцизних марок у їх продавця.

Терміни одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються. Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

У разі ввезення імпортером на територію України за контрактом алкогольних напоїв і тютюнових виробів кількома партіями у контракті на поставку робиться відмітка про кількість виданих марок акцизного збору і зазначається дата їх видачі. Продаж марок акцизного збору для ввезення наступних партій товару здійснюється після подання продавцю марок копії ввізної ВМД на ввезення попередньої партії товарів.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до держбюджету до/або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Після сплати до держбюджету повної суми акцизного збору з імпортованих товарів продавець марок робить відмітку на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору.

Умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання до органів митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою їх продавця про повну сплату сум акцизного збору та засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

ВІДПОВІДЬ 23. Порядок складання та подання податкової декларації наведено у ст. 4 Закону № 2181-III, який є визначальним при складанні та поданні розрахунку акцизного збору (далі - Розрахунок) платниками з обов'язковим урахуванням особливостей, установлених законами з обкладання акцизним збором.

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у Розрахунку, та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів ДПС за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатками 1 і 3 до Положення № 111. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатках 2 і 4 до цього Положення.

Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу ДПС. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється. Платники до закінчення граничного десятиденного терміну подання Розрахунку, встановленого для поштових відправлень, можуть надіслати його поштою з описом вкладеного.

Незалежно від термінів подання Розрахунку платник акцизного збору зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом термінів, установлених п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до постанови № 498, або за умови сплати акцизного збору грошовими коштами без видачі податкового векселя, повинні щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подавати до органів ДПС за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 3 до Положення № 111. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 4 до Положення № 111.

Розрахунок заповнюється з дотриманням усіх вимог порядку заповнення декларації, без підчисток, помарок, виправлень. Виправлення помилок здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства. Дані, наведені в Розрахунку, мають підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку, їх достовірність затверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою.

Розрахунок, отриманий органом ДПС від платника податків, може бути не визнано цим органом, якщо в ньому не зазначено обов'язкові реквізити, він не підписаний відповідними посадовими особами, не скріплений печаткою платника податків.

У цьому випадку якщо орган ДПС звертається до платника акцизного збору з письмовою пропозицією подати новий Розрахунок з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право подати новий Розрахунок разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку. Якщо після подання Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного терміну його подання за такий самий звітний період, штрафні санкції не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форму довідки визначено додатком 6 до Положення № 111. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка. Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба повернути надміру сплачений акцизний збір, таке повернення здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Оригінал Розрахунку подається платником акцизного збору до органу ДПС за місцем реєстрації. Подання ксерокопії не допускається.

Платники акцизного збору мають право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати його на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсування поштового відправлення чи затримки його вручення податковому органу з вини працівників поштового зв'язку платники акцизного збору звільняються від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такого Розрахунку. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або пошкодження поштового відправлення платники збору зобов'язані надіслати поштою або подати особисто (за вибором) податковому органу другий примірник Розрахунку.

Незалежно від наявності факту втрати, пошкодження такого поштового відправлення чи затримки його вручення платники акцизного збору зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ними в Розрахунку, протягом термінів, визначених п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III. Розрахунок подається незалежно від того, чи виникло у платника податкове зобов'язання у звітному періоді. Якщо граничний термін подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то ним вважається робочий день, наступний за вихідним або святковим. Терміни подання Розрахунку, а відповідно, і терміни сплати акцизного збору, які припадають на вихідний (неробочий) або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Розрахунок за добровільним рішенням платника акцизного збору може бути подано органу ДПС в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платник акцизного збору, що не подає Розрахунок у терміни, зазначені у п. 4.1 Положення № 111, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

ВІДПОВІДЬ 24. Порядок визначення суми податкових зобов'язань та їх зарахування встановлено ст. 4 Закону № 2181-III.

Податкове зобов'язання з акцизного збору, самостійно визначене платником, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку до органу ДПС за місцем реєстрації, не може бути оскаржене платником адміністративним або судовим шляхом і сплачується в установленому порядку. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 і 4.3 ст. 4 Закону № 2181-III, вважається узгодженим на день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком окремих випадків.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання, він має право звернутися до цього органу зі скаргою щодо перегляду рішення. Процедура адміністративного оскарження здійснюється контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, в межах його компетенції.

Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним Розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати. Якщо останній день зазначених у цьому пункті термінів припадає на вихідний або святковий день, то граничним терміном подання Розрахунку вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені терміни, визнається сумою податкового боргу платника податків.

ВІДПОВІДЬ 25. Акцизний збір, обчислений з товарів, що імпортуються (ввозяться, одержуються, пересилаються) на митну територію України, сплачується одночасно зі сплатою інших митних платежів, тобто до/або під час подання митної декларації (проведення митних процедур), у валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом, що діє на день подання митної декларації.

Ця норма не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, при ввезенні яких сплата акцизного збору здійснюється безпосередньо до держбюджету при придбанні марок акцизного збору в їх продавця.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів на день ввезення на митну територію України над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає та сплачує до/або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Після сплати до держбюджету повної суми акцизного збору з імпортованих товарів і пред'явлення відповідних підтвердних документів на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору продавець марок робить відмітку про таку сплату.

ВІДПОВІДЬ 26. Відповідно до Закону України від 26.12.2008 р. № 835-VI “Про Державний бюджет України на 2009 рік” (додаток 8) (далі - Закон № 835-VІ) контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з підакцизних товарів, імпортованих на територію України, здійснюється органами Держмитслужби України, а з підакцизних товарів, вироблених на території України, органами ДПС відповідно до Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”.

Контроль за сплатою акцизного збору з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється за допомогою марок акцизного збору, їх наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність виробництва, ввезення та реалізації на території України цих виробів. Крім того, на марках акцизного збору на алкогольні напої зазначається сума сплаченого акцизного збору з одиниці продукції, на яку наклеєно акцизну марку.

Органи ДПС на місцях організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання та продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням акцизного збору, ведуть облік і складають звіти щодо надходження акцизного збору до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію платників акцизного збору, що отримали ліцензії, в тому числі імпортерів, і видають їм посвідчення імпортерів за встановленою формою на право ввезення в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

ВІДПОВІДЬ 27. Платник акцизного збору зобов'язаний самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Після закінчення встановлених термінів погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, визначеному ст. 16 Закону № 2181-III. Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних термінів, установлених законодавством, до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону № 2181-III, у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Платник збору сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального терміну затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III.

Платник збору, що не подає Розрахунок у терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

ВІДПОВІДЬ 28. Законом № 329/95-ВР визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками і ввезених на територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Цим Законом також впроваджено механізм, спрямований на забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження акцизного збору в разі отримання спирту для виробництва підакцизної продукції шляхом видачі суб'єктом господарювання до отримання спирту податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Частиною 20 ст. 7 Закону № 329/95-ВР передбачено, що до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатуро-ваного, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), суб'єкт підприємницької діяльності - платник акцизного збору зобов'язаний надати органу ДПС України за своїм місцезнаходженням податковий вексель (податкову розписку), авальований банком, який є забезпеченням виконання зобов'язання у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки) сплатити суму акцизного збору, обчислену за ставками для цієї продукції.

Сума акцизного збору, зазначена у податковому векселі, обчислюється за ставками акцизного збору на готову продукцію виходячи з обсягів 100-відсоткового спирту, що міститься у цій продукції незалежно від компонентів, з використанням яких вона виготовляється, та загальних обсягів отриманого спирту.

При отриманні спирту етилового недена-турованого підприємство-векселедавець за участю представника ДПС на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та Розрахунок виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням уже наданого податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком, із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво підакцизної продукції, обігу та погашення авальованих податкових векселів визначено постановою № 498.

Податкові векселі, видані підприємствами - виробниками лікеро-горілчаної продукції та вина, погашаються шляхом сплати до держбюджету суми акцизного збору, обчисленої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Також зазначеною постановою передбачено можливість зменшення зобов'язань з акцизного збору на суму невиправданого браку спирту, який виникає в процесі виробництва лікеро-горілчаної продукції.

У разі якщо податковий вексель (податкова розписка), авальований банком, не погашається у визначений термін, вексе-ледержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством і протягом одного робочого дня з дати здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, зазначену в ньому, векселедержателю.

ВІДПОВІДЬ 29. Відповідно до ст. 3 Закону № 30/96-ВР на спирт етиловий, що використовується для виготовлення виноматеріалів, продукції органічного синтезу та лікарських засобів, установлено нульову ставку акцизного збору. Контроль за цільовим використанням спирту на виготовлення зазначеної продукції передбачено з використанням податкового векселя (податкової розписки), авальованого банком.

Порядок отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового на виробництво зазначеної продукції затверджено постановою № 796.

Підприємствами первинного виноробства до отримання спирту для виробництва виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла вексель видається на термін 180 днів, для інших видів продукції - 90 днів. Вексель вважається погашеним після документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виготовлення продукції.

У разі неотримання підприємствами первинного виноробства всього обсягу спирту, на який було розраховано суму акцизного збору та видано податковий вексель, з метою погашення податкового векселя підприємство разом з довідкою векселедавця про цільове використання спирту етилового надає письмове пояснення щодо причин неотримання розрахованого обсягу; спирту. За цими поясненнями та наданими підтвердними документами складається акт (довідка) документальної невиїзної перевірки, який підписується посадовою особою органу ДПС і посадовими особами суб'єкта господарювання (керівником, головним бухгалтером) і є підставою для погашення векселя.

Акт (довідка) складається відповідно до вимог, установлених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованим у Мін'юсті України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі -Порядок № 327).

Форми довідок про підтвердження цільового використання спирту етилового та порядок їх заповнення затверджено наказом ДПА України від 20.10.2005 р. № 462 “Про затвердження форм довідок щодо цільового використання спирту етилового та журналу обліку погашення податкових векселів” (далі - наказ № 462).

З 10 січня 2009 р. на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), установлено ставку в розмірі 0 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.

При цьому відвантаження спирту виробникам лікарських засобів за нульовою ставкою здійснюється за умови видачі податкового векселя, авальованого банком, у порядку та в межах квот, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 242 “Деякі питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів” (далі - постанова № 242). Зазначеною постановою також затверджено перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий. Контроль за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою для виробництва лікарських засобів здійснюється за допомогою податкових постів.

Законом № 835-VІ передбачено фінансування бюджетної програми за кодом 2301480 програмної класифікації видатків і кредитування держбюджету “Компенсація виробникам додаткових витрат, пов'язаних з підвищенням з 1 січня 2004 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів” на суму 75,2 млн. грн. Порядок використання зазначених коштів у 2009 р. визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. № 243 “Про порядок використання у 2009 році коштів державного бюджету, які виділяються виробникам лікарських засобів для компенсації додаткових витрат, пов'язаних із зміною ставки акцизного збору на спирт етиловий” (далі - постанова № 243).

ВІДПОВІДЬ 30. Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з ввезених на територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, визначено ст. 7 Закону № 329/95-ВР.

Сума акцизного збору обчислюється платниками (імпортерами) самостійно виходячи з вартості імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів і встановлених ставок акцизного збору і сплачується до держбюджету.

Умовою митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання до органів митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору та засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним максимальні роздрібні ціни на алкогольні напої або тютюнові вироби.

Суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та уклали контракт з іноземними виробниками на поставку в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, повинні зареєструватись у продавця марок акцизного збору як імпортери з одержанням посвідчення відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою № 567.

Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного збору заявку-розрахунок у трьох примірниках за формою, встановленою продавцем марок, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату акцизного збору. Один примірник заявки-розрахунку залишається у продавця марок, другий - з відміткою продавця про сплату акцизного збору - повертається імпортеру для передачі до митних органів під час оформлення ВМД, третій - з відміткою продавця марок- залишається у покупця (імпортера).

Строки одержання марок акцизного збору для кожного контракту визначаються покупцями марок (імпортерами) за погодженням з продавцем марок залежно від обсягів товарів, що імпортуються.

Придбані марки акцизного збору передаються імпортерами іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів у процесі їх виробництва. Імпортери мають право ввозити на територію України імпортні алкогольні напої та тютюнові вироби лише через митниці, попередньо обумовлені з продавцем марок під час придбання марок акцизного збору, які належать до спеціальних пунктів пропуску на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів над вартістю, врахованою при обчисленні акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає та сплачує до держбюджету до/або під час митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів. При цьому ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться на митну територію України, зазначені у ВМД, не можуть бути нижче за індикативні ціни.

Після сплати до держбюджету повної суми акцизного збору з імпортованих товарів продавець марок робить відмітку на кожному примірнику заявки-розрахунку на одержання марок акцизного збору.

У разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, установленого постановою № 567, або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення та ввезення його на митну територію України.

ВІДПОВІДЬ 31. Відповідно до статей 4,6 Декрету № 18-92 та Закону № 30/96-ВР обкладання акцизним збором тютюнових виробів здійснюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Сума акцизного збору з тютюнових виробів обчислюється окремо за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну.

Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов'язання, обчислена одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених по кожному виду товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо.

При обчисленні податкового зобов'язання на сигарети застосовується мінімальне обмеження податкового зобов'язання у твердих сумах, розмір якого встановлено Законом № 30/96-ВР.

З метою унеможливлення заниження бази оподаткування при обчисленні акцизного збору у відсотках ст. 6 Декрету № 18-92 передбачено встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін. Форму Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари та Порядок її складання затверджено спільним наказом ДПА України і Держмитслуж-би України № 551/786.

Порядок декларування максимальних роздрібних цін визначено частинами 15 - 25 ст. 6 Декрету № 18-92, якими, зокрема, передбачено, що декларація про встановлені імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається до центрального органу ДПС або Держмит-служби України та повинна містити відомості про встановлені максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої вони запроваджуються. Таку декларацію повинен подати імпортер підакцизних товарів до центрального органу ДПС або Держмитслужби України не пізніше ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

За необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх імпортером до центрального органу ДПС або Держмитслужби України, імпортер повинен подати до відповідного органу нову декларацію, але не частіше ніж один раз протягом календарного місяця.

При цьому згідно з частиною 14 ст. 7 Закону № 329/95-ВР акцизний збір із суми перевищення вартості імпортованих тютюнових виробів над вартістю, врахованою під час обчислення акцизного збору на момент одержання марок, імпортер визначає і сплачує до держбюджету до/або під час митного оформлення імпортованих тютюнових виробів.

Оскільки остаточна сума платежів акцизного збору, яку необхідно сплатити до держбюджету при імпорті тютюнових виробів, визначається на момент митного оформлення товарів виходячи з максимальних роздрібних цін, установлених у декларації, або їх митної вартості, вільний обіг цієї продукції на митній території України здійснюється в разі повної сплати акцизного збору.

Здійснення державного контролю за дотриманням максимальних роздрібних цін на митній території України передбачено, з одного боку, за допомогою нанесення максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби: на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом із датою їх виготовлення; з іншого - шляхом встановлення відповідальності у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, встановлені їх імпортерами. Розмір штрафних санкцій та умови їх застосування визначено частиною першою ст. 11 та частиною другою ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

ВІДПОВІДЬ 32. Законом № 329/95-ВР передбачено маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів спеціальними знаками - марками акцизного збору, їх наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном і кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 р. № 394 “Про внесення змін до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - постанова № 394) виробники алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв і кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої із вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України. Маркування тютюнових виробів здійснюється марками акцизного збору, які повинні мати окремий номер.

Не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації в магазинах безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що направляються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції ВІД виробника.

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв і пачці (упаковці) тютюнових виробів є обов'язковою умовою для ввезення на митну територію України цієї продукції для реалізації її споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв здійснюється на підставі довідок про сплату суми акцизного збору, обчисленої за ставками на готову продукцію, заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору. Форми довідок та заявки-розрахунку затверджуються центральним органом ДПС.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, а також тютюнових виробів проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок.

Марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до постанови № 567. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Продаж (передача) придбаних марок акцизного збору одним покупцем іншому забороняється, крім випадків, передбачених частиною 11 ст. 7 Закону № 329/95-ВР.

Контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв і на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ, а під час ввезення цих товарів на митну територію України - митні органи.

У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору зазначені контролюючі органи складають і передають органам ДПС протокол та опис товарів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, для прийняття відповідної постанови.

Частиною другою ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору карається штрафом у розмірі 100% вартості товару, але не менше ніж 1700 грн.

Підготовлено за сприяння Любові МІГУНОВОЇ,
начальника відділу методології
Управління адміністрування
акцизного збору

“Вісник податкової служби України” № 43 листопад 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)