Відмова від виконання роботи, як порушення трудової дисципліни
Як відомо, дисциплінарні стягнення покладаються на працівника за невиконання або неналежне виконання ним трудових обов’язків.
За своїм поняттям, дисциплінарний проступок - це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність, що наступає, полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень, якими відповідно до статті 147 Кодексу Законів про працю (КЗпП) можуть бути лише догана чи звільнення.
Для окремих категорій працівників, діючим законодавством, статутами та положеннями про дисципліну можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.
НЕ важається порушенням трудової дисципліни відмова працівника від виконання роботи, якщо:
- така робота не передбачена трудовим договором - роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП);
- виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища - за таких обставин працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи (ст. 153 КЗпП);
- таку роботу відповідно до законодавства роботодавець не має права вимагати від певних категорій працівників, наприклад, заборонено залучати до робіт у нічний час і надурочних робіт вагітних, жінок, які мають дітей до трьох років, неповнолітніх працівників (ст. 55, ст. 63 КЗпП) тощо.
До уваги роботодавця! Притягаючи працівника до дисциплінарної відповідальності, слід враховувати, що такий захід стягнення як звільнення не може бути застосовано за будь-який дисциплінарний проступок працівника - це можливо тільки за умови наявності встановлених у статті 40 і статті 41 КЗпП підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, що пов’язані з дисциплінарною відповідальністю працівника.
В свою чергу, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним лише у випадках:
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);
- прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);
- появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);
- вчинення працівником за місцем роботи розкрадання майна роботодавця (п. 8 ст. 40 КЗпП);
- одноразового грубого порушення трудових обов’язків працівниками, зазначеними у пункті 1 статті 41 КЗпП.
________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
31 травня 2018 року (Неврахування "погашення" дисциплінарного стягнення)
31 травня 2018 року (Винесення догани за проступки, вчинені у неробочий час)
17 квітня 2018 року (Дисциплінарне покарання та порядок застосування його до державного службовця)
26 лютого 2018 року (Коли при звільненні два тижня відпрацьовувати непотрібно?!)
23 січня 2018 року (Судова практика щодо поновлення працівника, якого було незаконно звільнено.)
20 червня 2017 року (Порядок звільнення працівників з причини скорочення штату)
31 травня 2017 року (Повна ліквідація підприємства і як настідок - вивільнення працівників.)
22 лютого 2017 року (Звільнення працівника з причини непроходження випробувального терміну)