Переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві
Трудове законодавство України гарантує працівникові дотримання умов трудового договору з боку роботодавця. Однак, в процесі роботи можуть виникати певні обставини, які змушують як роботодавця, так і працівника змінити ці умови.
Згідно статті 32 Кодексу Законів про Працю (далі за текстом - КЗпП), найпоширеніші види зміни умов трудового договору - це переведення на іншу роботу, переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці.
До поняття "переведення" у ст. 32 КЗпП, відносять переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, що допускається тільки за згодою працівника (за винятком випадку тимчасового переведення, обумовленого у ст. 33 КзпП).
При цьому переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором (п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. N 9 (далі - Постанова N 9).
У ч. 2 ст. 32 КЗпП також зазначено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Звертаємо вашу увагу, що роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.
Отже, переведення відрізняється від переміщення тим, що у разі переведення працівнику доручається або інша робота, або та ж сама, але на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. У той же час при переміщенні працівник продовжує виконувати ту ж роботу, на тому самому підприємстві і в тій же місцевості, однак на іншому робочому місці, засобі праці чи іншому відділі.
Для здійснення переміщення працівника видається наказ, в якому вказуються причини такого переміщення, тобто воно має бути мотивованим та обумовленим інтересами виробництва.
Одним із найпоширеніших видів є постійне переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві (ч. 1 ст. 32 КЗпП).
Причини такого переведення можуть бути найрізноманітніші - зокрема, зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, поновлення працівника, який виконував цю роботу раніше (тобто коли роботодавець відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП перш ніж звільнити працівника, за можливості, повинен запропонувати працівникові іншу роботу), а також отримання працівником нової спеціальності, кваліфікації у зв’язку з успішним закінченням навчання, переведення на вищу посаду тощо.
Переведення на роботу в іншу місцевість може бути здійснено або в структурний підрозділ (філію, представництво), який міститься в іншій місцевості, або ж з причини зміни місця розташування самого підприємства.
Оформляється це переведення також наказом роботодавця, але в ньому, поряд із зазначенням посади, розміру посадового окладу і дати переведення має бути зазначено й перелік виплат і компенсацій, передбачених ст. 120 КзпП.
Згода працівника на переведення отримується шляхом подачі відповідної заяви або зазначення у відповідному наказі про переведення.
Відповідно до положень Інструкції N 58, запис в трудовій книжці про переведення на іншу постійну роботу вноситься власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку і повинен точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) зокрема, про переведення, працівник має бути ознайомлений під підпис в особистій картці (типова форма П-2, затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 р. N 495/656), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
У разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, трудовий договір з ним припиняється на підставі п. 6 ст. 36 КзпП, з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
_______________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
05 січня 2017 року (Облік робочого часу в Україні. Види обліку та конкретні випадки застосування.)
28 жовтня 2016 року (щодо категорій працівників для яких може бути скорочений робочій час)
16 серпня 2016 року (щодо норм тривалості робочого часу на 2017 рік)
20 липня 2016 року (щодо виплати лікарняних особі, що працює неповний робочий час)