Cудова практика щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Як і зазначено у назві сьогоднішньої новини мова піде про судову практику з питання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, Верховний Суд України у своїй постанові від 12.07.2017 р. (справа N 6-2757цс16) висловив свою правову позицію з даного приводу.

Як то передбачає стаття 235 Кодексу Законів про працю України - виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у наступних випадках:

- звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу (частина перша) в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або не відповідає чинному законодавству (частина третя вказаної статті);

- в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (частина четверта вищенаведеної статті КЗпП).

У частині другій статті 235 КЗпП визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік .

В разі, коли заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, положення статті 235 КЗпП України передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в визначених цією статтею випадках, перелік яких є вичерпним і не передбачає виплати різниці в заробітку в разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. ______________________________________________________

СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:

16 серпня 2016 року (щодо порядку звільнення працівника за прогул)