ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
13.10.2017 N 2231/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Щодо практичного застосування норм
Податкового кодексу України

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання продавцем мотиваційних та стимулюючих винагород (бонусів), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг) за досягнення відповідних показників, спрямованих на стимулювання збуту продукції.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Оскільки мотиваційні та стимулюючі винагороди (бонуси), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання послуг згідно з пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Отже, при наданні постачальником винагороди (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцю, а мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, покупець при отриманні мотиваційних та стимулюючих винагород (бонусів) від продавця у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з суми отриманих мотиваційних та стимулюючих винагород (бонусів) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У продавця при виплаті винагород (бонусів) покупцю відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної покупцем).

Одночасно інформуємо, що у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 N 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо оподаткування податком на прибуток резервів (забезпечень) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), встановлено ст. 139 Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Тобто, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу дозволяє зменшити фінансовий результат до оподаткування (включити до складу витрат) на суму витрат, які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до правил бухгалтерського обліку (крім резерву на відпустки працівникам та резерву сумнівних боргів).

До 01.01.2015 витрати на формування резервів для відшкодування наступних (майбутніх) витрат не включались до складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, відповідно до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму витрат, які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до правил бухгалтерського обліку до 01.01.2015 (крім резерву на відпустки працівникам та резерву сумнівних боргів), та на суму коригування (зменшення) таких резервів та забезпечень, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.