КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
I сесія VIII скликання
РІШЕННЯ
14.04.2016 N 323/323
Про затвердження
Комплексної міської цільової програми
"Столична культура 2016 - 2018"
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про культуру", рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою задоволення культурних потреб населення Київська міська рада вирішила:
1. Затвердити Комплексну міську цільову програму "Столична культура 2016 - 2018", що додається.
2. Визначити Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним виконавцем з реалізації Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018" (далі - Програма).
3. Співвиконавцям Програми забезпечити виконання заходів Програми та інформувати Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання заходів Програми щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
4. Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
4.1. Забезпечити виконання Програми.
4.2. Подавати звіти про хід і результати виконання Програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку і постійній комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики.
5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні бюджетів м. Києва на 2016 - 2018 роки врахувати, в межах можливості дохідної частини міського бюджету, потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації Програми.
6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку і постійну комісію Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики.
Київський міський голова В. Кличко
Додаток
до рішення Київської міської ради
14.04.2016 N 323/323
Комплексна міська цільова програма
"Столична культура - 2016 - 2018"
Паспорт
Комплексної міської цільової програми
"Столична культура - 2018"
1. | Ініціатор розроблення програми | Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми | Доручення Київського міського голови від 27.06.2014 N 14978/34 до п. 6 протоколу доручень N 1 від 16.06.2014, від 15.08.2014 N 18562/2 |
3. | Розробник програми | Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
4. | Співрозробники програми | Комунальна науково-дослідна установа "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста" |
5. | Замовник (відповідальний виконавець) програми | Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
Учасники (співвиконавці) програми | Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", заклади та установи культури і мистецтв міського та районного підпорядкування, інші зацікавлені організації, установи та підприємства міста | |
7. | Строк виконання програми | 2016 - 2018 роки |
8. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, | Усього | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік |
Всього, тис. грн, | 3206693,01 | 1057201,504 | 1096004,34 | 1053487,2 | |
у тому числі: коштів бюджету м. Києва |
2457622,524 | 770038,064 | 821956,64 | 865627,82 | |
коштів інших джерел, усього, у тому числі: |
749070,486 | 287163,406 | 274047,7 | 187859,38 | |
кошти Державного бюджету України | 15245,7 | 15245,7 | |||
власні кошти установ і організацій | 351785,6 | 111853,72 | 116842 | 123089,88 | |
залучені кошти | 170750 | 85250 | 85250 | 250 | |
інші джерела фінансування | 211289,186 | 74813,986 | 71955,7 | 64519,5 | |
У тому числі по підпрограмах: | |||||
8.1. | Підпрограма 1. Міська цільова програма "Київ мистецький", всього, тис. грн, |
2782187,1 | 910704,4 | 961759,4 | 909723,3 |
у тому числі: коштів бюджету м. Києва |
2117499,9 | 664722,4 | 708912,7 | 743864,8 | |
коштів інших джерел, усього, в тому числі: | 664687,2 | 245982,1 | 252846,7 | 165858,5 | |
власні кошти установ і організацій | 329698,4 | 104868,4 | 109591,0 | 115239,0 | |
залучені кошти | 170000 | 85000 | 85000 | ||
інші джерела фінансування | 164988,83 | 56113,63 | 58255,7 | 50619,5 | |
8.2. | Підпрограма 2. Міська цільова програма "Київ етнічний", всього, тис. грн, |
1516,86 | 494 | 494,94 | 527,92 |
у тому числі: коштів бюджету м. Києва |
1516,86 | 494 | 494,94 | 527,92 | |
коштів інших джерел: | |||||
власні кошти установ і організацій | |||||
залучені кошти | |||||
8.3. | Підпрограма 3. Міська цільова програма "Київ духовний", всього, тис. грн, |
1565,3 | 474,6 | 480,7 | 610,0 |
у тому числі: коштів бюджету м. Києва |
1565,3 | 474,6 | 480,7 | 610,0 | |
коштів інших джерел: | - | - | - | - | |
власні кошти установ і організацій | - | - | - | - | |
залучені кошти | - | - | - | - | |
8.4. | Підпрограма 4. Міська цільова програма "Київ історичний", всього, тис. грн, |
421423,746 | 145528,48 | 133269,30 | 142626,00 |
у тому числі: коштів бюджету м. Києва |
337040,49 | 104347,09 | 112068,30 | 120625,10 | |
коштів інших джерел, усього, у тому числі: | 84383,26 | 41181,356 | 21201 | 22000,9 | |
кошти Державного бюджету України | 15245,7 | 15245,7 | |||
власні кошти установ і організацій | 22087,2 | 6985,3 | 7251 | 7850,9 | |
залучені кошти | 750,0 | 250 | 250 | 250 | |
інші джерела фінансування | 46300,36 | 18700,36 | 13700 | 13900 |
Загальні положення
Столиця України - м. Київ - найбільший історико-культурний центр України, культурне надбання та потенціал якого постійно привертає інтерес та увагу української та світової громадськості.
Розвиток сфери культури має безпосереднє відношення до поліпшення якості життя, забезпечення комфортних умов роботи і дозвілля для мешканців та гостей міста, забезпечує соціальну стабільність і гармонізацію міжнаціональних і міжконфесійних відносин, сприяє розкриттю творчого потенціалу, духовному розвитку особистості і громади в цілому. Культурне надбання Києва являє собою найважливіший економічний ресурс, який забезпечує умови для розвитку туризму, приваблює і утримує в місті освічених людей.
Метою Програми є збереження національно-культурної спадщини, зміцнення і примноження культурного потенціалу міста Києва, відродження духовних традицій, всебічне задоволення культурних потреб населення, сприяння успішній інтеграції української культури в європейський і світовий культурний простір.
За сучасного складного політичного та соціально-економічного становища вагому роль набуває програмно-цільовий підхід у забезпеченні реалізації стратегічних цілей державної політики у сфері культури, зокрема:
забезпечення широкого доступу до культурних надбань - через збереження і розвиток існуючої мережі культурно-мистецьких закладів, утримання цінової доступності їхніх послуг, зміцнення їх матеріально-технічної бази, а також через широке застосування новітніх інформаційних технологій у сфері культури;
популяризація і поширення якісного та різноманітного культурно-мистецького продукту міста серед якнайширших верств суспільства України та світу;
збереження культурної спадщини (матеріальної та нематеріальної), розвиток музейної справи;
посилення та урізноманітнення підтримки сучасної мистецької творчості, створення культурно-мистецьких програм, забезпечення поповнення бібліотечних фондів художніми, науково-популярними, мистецькими виданнями українською мовою та мовами національних меншин, розширення застосування новітніх інформаційних технологій у бібліотечній та музейній справі;
підтримка розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин, що проживають у столиці;
забезпечення міжнаціонального та міжконфесійного діалогу і злагоди.
Комплексний характер та взаємопов'язаність завдань розвитку зазначених напрямів сфери культури обумовив необхідність розробки відповідної Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018" (далі - Комплексна програма), що складається із чотирьох підпрограм:
Підпрограма 1. Міська цільова програма "Київ мистецький".
Підпрограма 2. Міська цільова програма "Київ етнічний".
Підпрограма 3. Міська цільова програма "Київ духовний".
Підпрограма 4. Міська цільова програма "Київ історичний".
Комплексна програма розроблена у зв'язку з закінченням терміну дії міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво" на 2011 - 2015 роки (затвердженої рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 року N 414/5226), міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки (затвердженої рішенням Київської міської ради від 5 квітня 2012 року N 387/7724) та міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" (затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 578/7915) та у відповідності до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589.
Розробка цілей і завдань Комплексної програми базувалась на принципах SMART: specific точне формулювання цілей, measuruble - придатність до вимірювання результатів, achievable - досяжність, related - сумісність, time-bound - визначеність часу досягнення. Основними критеріями, що були враховані при визначенні заходів, стали реалістичність, інноваційність та креативність, врахування обмеженості бюджетних ресурсів та зростання власних надходжень від діяльності, необхідність оновлення форм і методів роботи закладів, установ і організацій культури та мистецтва комунальної власності міста та спадкоємність кращих традицій, територіально-галузевий підхід у проектуванні та управлінні.
Комплексна міська цільова програма є складовою частиною щорічної Програми економічного і соціального розвитку м. Києва за напрямками (галузь "Культура і мистецтво) на відповідний рік.
Координація та контроль за ходом виконання
Комплексної міської цільової програми
"Столична культура 2016 - 2018"
Координацію виконання Комплексної програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, який координує дії виконавців Комплексної програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.
Виконання Комплексної програми здійснюється шляхом реалізації її завдань і заходів співвиконавцями, зазначеними у цій Комплексній програмі, серед яких: структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заклади та установи культури і мистецтв міського та районного підпорядкування, інші зацікавлені організації та підприємства міста.
Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Комплексної програми та за цільовим і ефективним використанням коштів здійснює відповідальний виконавець - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є і головним розпорядником коштів.
Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент культури) забезпечує моніторинг виконання Комплексної програми та підготовку звітної і аналітичної інформації.
Співвиконавці Комплексної програми щоквартально надають Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо ходу реалізації її заходів. Відповідальний виконавець узагальнює отриману інформацію, визначає наявні проблеми та розробляє пропозиції щодо їх подолання.
Департамент культури щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань культури та туризму узагальнену інформацію про стан виконання Комплексної програми.
Звітна інформація надається також для розгляду на засіданнях Громадської гуманітарної ради м. Києва як консультативно-дорадчого органу при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та на розширених колегіях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Комплексної програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Комплексної програми та окремих її завдань і заходів тощо.
За ініціативою Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту культури розгляд проміжного звіту про хід виконання Комплексної програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях Київської міської ради та на засіданнях відповідних постійних комісій Київської міської ради протягом року в разі виникнення потреби.
Після закінчення виконання Комплексної програми Департамент культури складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії Київської міської ради разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання Комплексної програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.
Департамент культури розміщує на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва інформацію про основні досягнуті результати реалізації Комплексної програми, публікує її в засобах масової інформації комунальної форми власності.
Ресурсне забезпечення
Комплексної міської програми
"Столична культура 2016 - 2018"
тис. грн
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | Усього витрат на виконання Комплексної програми |
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Комплексної програми, усього, у тому числі: |
1057201,504 | 1096004,34 | 1053487,2 | 3206693,01 |
Бюджет м. Києва | 770038,064 | 821956,64 | 865627,82 | 2457622,524 |
Кошти інших джерел, усього, у тому числі: |
287163,406 | 274047,7 | 187859,38 | 749070,486 |
кошти Державного бюджету України | 15245,7 | 15245,7 | ||
власні надходження установ і організацій | 111853,72 | 116842 | 123089,88 | 351785,6 |
залучені кошти | 85250 | 85250 | 250 | 170750 |
інші джерела фінансування | 74813,986 | 71955,7 | 64519,5 | 211289,186 |
Підпрограма 1
Міська цільова програма "Київ мистецький"
1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована Програма
Визначення проблем, які існують у культурній сфері столиці, ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 року N 414/5226 (далі - Програма на 2011 - 2015 роки), дослідженні стану і тенденцій розвитку української культури та мистецтва і особливостей їх розвитку в столиці.
За останні роки було досягнуто певних позитивних зрушень у формуванні гармонійного культурного середовища міста, спадкоємності кращих міських традицій, введенні в культурний обіг високих зразків світової класичної культури, пропагуванні й творчому розвитку різних видів мистецтва.
Незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, результатом виконання основних завдань та заходів міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" стали збереження та оптимізація мережі закладів, установ, організацій культури і мистецтв комунальної власності. Станом на 01.08.2015 вона представлена діяльністю 18 театрів (серед яких Київська мала опера - не функціонує, Театр пластичної драми на Печерську - знаходиться у стадії реорганізації шляхом приєднання до театрально-видовищного закладу культури "Київський експериментальний театр "Золоті ворота"), 6 концертних організацій, Агентства по обслуговуванню театральної та концертної діяльності, 139 публічних бібліотек, 55 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, 4 вищих мистецьких навчальних закладів, КП "Київкінофільм", до складу якого входять 14 кінотеатрів, з яких 8 спеціалізованих дитячих (3 з них не ведуть діяльність з технічних причин), Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Екран", Державного комунального підприємства "Кінотеатр ім. Гагаріна", Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, 6 парків культури та відпочинку, комунального закладу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київського міського методичного центру закладів культури та навчальних закладів", комунального об'єднання "Київкіно", комунального підприємства "Київкультурасервіс".
Окрім того, відповідно до додатка N 10 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з державного бюджету на фінансування з місцевого бюджету Департаменту культури передано Державне підприємство "Державний академічний оркестр "РадіоБенд Олександра Фокіна", Державне підприємство "Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України" та Державну агенцію промоції культури України.
Динаміка основних показників розвитку закладів культури
комунальної власності територіальної громади м. Києва
Показники | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 очік. |
Кількість театрів, од. | 21 | 21 | 21 | 20 |
в них місць, тис. місць | 4,554 | 4,764 | 4,790 | 4,655 |
Кількість глядачів, тис. чол. | 559,133 | 577,344 | 577,171 | 629,731 |
Кількість прем'єр, од. | 55 | 56 | 80 | 60 |
Кількість концертних організацій, од. | 7 | 6 | 6 | 6 |
Кількість проведених концертів, од. | 333 | 298 | 271 | 349 |
Кількість прем'єрних програм, од. | 34 | 34 | 23 | 23 |
Кількість галерей міського підпорядкування, од. | 1 | 1 | 1 | 1 |
Кількість початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, од. | 56 | 56 | 56 | 56 |
Кількість учнів у школах естетичного виховання, учнів | 22398 | 22348 | 22191 | 22197 |
Кількість постійно діючих кінотеатрів, од. | 14 | 14 | 14 | 14 |
в тому числі дитячих, од. | 7 | 7 | 7 | 6 |
Кількість глядацьких місць, всього, тис. місць | 5,6 | 5,6 | 5,6 | 5,6 |
в тому числі в дитячих, тис. місць | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 |
Кількість відвідувачів, тис. чол. | 1300 | 231,0 | 1083,0 | 1665,0 |
в тому числі в дитячих, тис. чол. | 96 | 92 | 63 | 91 |
Кількість проведених кінопоказів, тис. од. | 7 | 5 | 33 | 46 |
Кількість публічних бібліотек, од. | 139 | 139 | 139 | 139 |
Центральні міські бібліотеки: | 3 | 3 | 3 | 3 |
Книжковий фонд бібліотек, тис. прим. | 474,8 | 481,6 | 482,8 | 490,0 |
Кількість читачів по ЄРК, тис. чол. | 47,3 | 49,0 | 48,7 | 49,0 |
Читаність книжкового фонду, прим. на 1 чит. | 19,2 | 19,0 | 18,7 | 19,0 |
Обертаність книжкового фонду | 2,7 | 2,7 | 2,7 | 2,7 |
Комплектування фондів, тис. од. | 15,0 | 16,5 | 11,6 | 20,0 |
у т. ч. українською мовою | 7,4 | 6,8 | 6,3 | 10,0 |
Бібліотеки районного підпорядкування: | 136 | 136 | 136 | 136 |
Книжковий фонд бібліотек, тис. прим. | 4163,2 | 4130,4 | 4102,2 | 4200,5 |
Кількість читачів по ЄРК, тис. чол. | 415,9 | 416,0 | 416,8 | 416,9 |
Читаність книжкового фонду, прим. на 1 чит. | 20,2 | 19,9 | 20,0 | 20,0 |
Обертаність книжкового фонду | 2,5 | 2,5 | 2,5 | 2,5 |
Комплектування фондів, тис. од. | 95,1 | 85,1 | 103,6 | 130,5 |
у т. ч. українською мовою | 56,4 | 49,4 | 65,2 | 70,3 |
Кількість парків культури і відпочинку, од. | 6 | 6 | 6 | 6 |
Кількість відвідувачів, тис. чол. | 700,0 | 850,0 | 600,0 | 1000,0 |
Кількість проведених культурних заходів, од. | 1323 | 647 | 267 | 550 |
У період реалізації Програми на 2011 - 2015 роки проведено реконструкцію Театру оперети; ремонтно-реставраційні роботи приміщення хорової капели ім. Л. М. Ревуцького, у Будинку культури "Більшовик", Мистецько-концертному центрі ім. Івана Козловського.
Візитною карткою міста Києва були і є міжнародні фестивалі, лише у 2014 році за підтримки Департаменту культури відбулися: Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", Міжнародний театральний фестиваль моновистав "Відлуння", Міжнародний музичний фестиваль "O-FEST", Міжнародний фестиваль мистецтв "Діалоги культур", Міжнародний фестиваль "Парад Культур", Міжнародний фестиваль "Музичні прем'єри сезону", "Київ-музик-фест" та інші.
Нові виклики і потреби обумовили необхідність нетрадиційних кроків та застосування проектного підходу. В грудні 2014 року за рішенням Київської міської ради на баланс Департаменту культури передано приміщення Київської малої опери - старовинної будівлі Лук'янівського народного будинку (вул. Дегтярівська, 5), знос якої становить 85 %. У 2015 році започатковано проект її відновлення та втілення у життя мрії легендарної української співачки, народної артистки України, Героя України Євгенії Мірошниченко - створення справжньої Київської малої опери - театру й концертної площадки для обдарованої творчої молоді. 15 березня 2015 року програмою "Шлягери звідусіль" проект відкрив Академічний камерний хор "Хрещатик".
Зважаючи на проблемність фінансування заходів з міського бюджету, здійснювався пошук нових джерел позабюджетних надходжень для проведення культурно-мистецьких заходів, реалізовувалися спільні проекти за участі приватного сектора, громадських організацій, благодійних фондів.
В останні роки змінено підходи до визначення місця проведення свят. Частина заходів стала проводитись за межами культурно-історичної частини Києва, так, зокрема, під час Дня Києва у 2012 та 2013 рр. з центру міста на Оболонську набережну було перенесено проведення молодіжної концертної програми та шоу феєрверків із лазерними спецефектами.
Територія проведення культурних заходів високого рівня не обмежувалася театрами, музеями чи залом філармонії, а стала доступною всім верствам населення: на День Києва на Софійській площі було проведено безкоштовний гала-концерт зірок класичної музики з 3D-шоу.
Шляхом надання організаційно-інформаційної підтримки у м. Києві на партнерських засадах тільки за другу половину 2014 року проведено близько 30 мистецьких проектів, серед яких: Новорічно-різдвяні заходи і встановлення Головної новорічної ялинки на Софійській площі з ГО "Столичні ініціативи" та "Країна мрій"; Проект PinchukArtCentr "Сучасне мистецтво в Україні" з Благодійним фондом Віктора Пінчука; Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва "ГогольFest", концерти в рамках Міжнародного проекту "Елітні вечори камерної музики Євгенії Басалаєвої" та багато інших.
Презентовано нові соціальні проекти: новорічно-різдвяний концерт у Міжнародному аеропорту Бориспіль (Київський муніципальний духовий оркестр, 2014 р.); концерт у приміщенні Центрального залізничного вокзалу до дня закоханих (2015 р.).
З 2012 року спільно з кожним районом розроблено карту закладів культури м. Києва, яка визначила їх дислокацію незалежно від форм власності та дала можливість розпочати реалізацію соціально-культурного проекту "Крок до мистецтва: заклади культури районів для киян". Мета проекту - проведення безкоштовних культурно-мистецьких благодійних заходів для широкого загалу населення, в першу чергу, для людей старшого покоління або тих, хто обмежений у пересуванні великим містом. У свою чергу, митці-початківці, творчі колективи й аматорські театри отримали додаткову можливість самореалізації.
Кількість прем'єр для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
За останні декілька років київські театри привертають увагу все більшої кількості глядачів, ряд театрів мають постійні аншлагові вистави. За кошти від реалізації послуг у 2012 році було поставлено 55 нових вистав, у 2013 році - 48, у 2014 році - 58, у 2015 році - 56.
Традиційно з нагоди Міжнародного дня театру проводиться урочиста церемонія вручення Театральної премії "Київська Пектораль", що є стимулом як для театральних колективів, так і для окремих акторів.
Щорічно відбувається вручення Мистецької премії "Київ" у семи номінаціях: у галузі літератури, кіномистецтва, музичної композиції, журналістики та театрального, образотворчого і народного декоративного мистецтв. У 2015 році порушено питання щодо встановлення 8-ї номінації в галузі хореографічного мистецтва - Премія "Київ" імені Павла Вірського. Премією відзначаються кращі твори київських митців - членів творчих спілок.
Метою проекту "Муніципальні творчі колективи - громаді міста", започаткованого у 2015 році, є популяризація професійних муніципальних мистецьких колективів та пропаганда їх творчого потенціалу, створення іміджу Києва як європейської культурної столиці. Після виступу на День Європи концертна програма до Дня незалежності України стала черговим звітом колективів перед киянами та гостями столиці.
У 2015 році розпочалась реалізація також мистецького проекту "Повернення", в рамках якого співвітчизники, які живуть і працюють за кордоном, на підтримку української культури будуть безкоштовно брати участь у концертних програмах, організованих за підтримки Департаменту культури.
Першим заходом у рамках проекту стала концертна програма іспанської та української музики "Хабанера по-київськи" симфонічного оркестру Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, яка відбулася в театрі та на Літній естраді Центрального парку. Диригував оркестром киянин - відомий скрипаль, диригент, викладач, музичний діяч, арт-директор Інтернаціональної музичної школи Фонду Принца Астурійського (Іспанія) Юрій Насушкін.
Комунальні підприємства - кінотеатри територіальної громади міста Києва знаходяться в процесі реорганізації шляхом приєднання до КП "Київкінофільм". Кількість проведених сеансів протягом 2014 року становила 32786 (порівняно з 2013 роком на 19 % менше), кінотеатри відвідало 1079,2 тис. осіб (менше на 20 % ніж у 2013 році).
Як показав аналіз, потужний потенціал консолідації суспільства, інтеграції України в європейське співтовариство, підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання мають київські бібліотеки. За останні роки поряд із традиційними напрямами роботи в їх практику широко увійшли новітні інформаційні технології, менеджмент, маркетинг, фандрейзинг, модераторство, проблемно-модульне і дистанційне навчання. Бібліотеки працювали над залученням громадськості до проведення спільних творчих заходів для популяризації читання, посиленням ролі бібліотек як центрів читацького розвитку. У своїй роботі вони стали використовувати нові форми та методи роботи, зокрема: проводити он-лайн конференції, вебінари, спілкуватися зі своїми колегами через скайп. У бібліотеках міста Києва створено зони з безкоштовним Wi-Fi. Послугами бібліотеки стало можливо користуватися через їх сайти, де представлені електронні каталоги, електронна бібліотека, віртуальна довідкова служба, інші послуги.
На базі центральних міських бібліотек у 2012 році розпочато втілення пілотного проекту "Електронна бібліотека. Сучасне читання", який сприяє покращенню обслуговування користувачів. Закуплено 48 електронних пристроїв для читання (Pocketbook). Наприклад, 3000 унікальних неопублікованих п'єс завантажено в них у відділі мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, що є безцінним ресурсом для театральних працівників. Крім того, Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки оцифровано колекцію книг С. Лифаря, книги про Київ, твори Лесі Українки, які виставлені на сайті бібліотеки і доступні для користувачів.
Завдяки проведеним заходам кількість користувачів публічних бібліотек у порівнянні з 2011 роком збільшилась на 9829 чол.
З метою створення належних умов для обслуговування користувачів у 2013 році в нове сучасно обладнане приміщення переїхала бібліотека ім. Квітки-Основ'яненка Централізованої бібліотечної системи Дарницького району м. Києва.
Бібліотеки постійно працюють над оновленням та наповненням своїх сайтів, у Всеукраїнському конкурсі бібліотечних Інтернет-сайтів у 2012 році, який проводила Українська бібліотечна асоціація, сайт Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки визнано переможцем; у 2013 році сайт зазначеної бібліотеки став переможцем конкурсу "Сучасний бібліотечний сайт 2013", який був організований міжнародною Американською компанією по освіті та культурі "IUC".
Діяльність бібліотек із втілення новітніх технологій продовжується. Крім того, бібліотеки проводять безоплатні курси навчання користувачів старшого віку основам роботи в мережі Інтернет (вони діють в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих та деяких районних бібліотеках). Основна мета цього проекту - підвищення загальноосвітнього рівня представників старшого покоління, пенсіонерів, що полегшує їхню інтеграцію в інформаційне суспільство.
Незважаючи на економічну кризу, продовжувалася робота з поповнення бібліотечних фондів. За 2012 - 2015 рр. до фондів публічних бібліотек м. Києва надійшло понад 477 тис/ примірників нової літератури, більша частина з яких - подарунки від видавництв, окремих авторів, громадян тощо. Всього на комплектування бібліотечних фондів бібліотеками залучено близько 5 млн. грн додаткових позабюджетних коштів.
Центральні міські бібліотеки згідно із своїми функціями здійснюють методичне керівництво та централізоване комплектування літературою своїх структурних підрозділів та публічних бібліотек міста. Послугами публічних бібліотек щороку користується понад 565,0 тис. чол., кількість читачів та відвідувань бібліотек міста щороку збільшується на 1 - 3 %.
У початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах міста, мережа яких повністю збережена, щорічно проходить понад 120 різноманітних мистецьких творчих заходів, серед яких: цикл методичних заходів, конкурси, фестивалі, концерти, майстер-класи, відкриті уроки, семінари-практикуми тощо. Започатковано проведення низки всеукраїнських конкурсів, які внесені в Реєстр дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів, затверджених Координаційною Радою при Державному методичному центрі навчальних закладів культури і мистецтв України: Всеукраїнський мистецький конкурс-фестиваль "Різдвяні мініатюри"; Всеукраїнський мистецький конкурс "На крилах весни"; Всеукраїнський конкурс хореографічного мистецтва "Фуете"; Всеукраїнський конкурс вокального мистецтва "Пісенна скарбничка"; Всеукраїнський конкурс виконавців на народних інструментах "Веселкове розмаїття"; Всеукраїнський конкурс виконавців на духових та ударних інструментах пам'яті Миколи Тимохи; Всеукраїнський конкурс юних піаністів ім. В. В. Пухальського, у 2013 році було проведено огляд дитячої творчості "Казка дитячих мрій". У грудні 2014 року Департаментом культури спільно з комунальним закладом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київським міським методичним центром закладів культури та навчальних закладів" започатковано благодійний мистецький проект "Крилаті мрії", направлений на соціальну адаптацію дітей з особливими потребами.
Продовжено традицію вручення щорічно творчих стипендій голови Київської міської державної адміністрації талановитим учням початкових спеціалізованих та студентам вищих мистецьких навчальних закладів міста.
У 2014 році завершено державну атестацію початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, а у 2015 році було проведено державну атестацію освітньо-культурного центру "Дивосвіт" Деснянського району.
У підпорядкуванні Департаменту культури 6 міських парків культури і відпочинку: Центральний парк, Голосіївський парк, Гідропарк, Перемога, Партизанська слава та Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність у м. Києві. Головним завданням, яке мають виконувати парки культури і відпочинку міста, є задоволення потреб населення у різних видах дозвіллєвої діяльності, надання широкого спектра послуг відвідувачам у межах доступних від місць розселення, реалізація вагомих культурно-виховних, просвітницьких та рекреаційних функцій.
У парках культури і відпочинку міського підпорядкування спільно з районними відділами культури проводяться культурно-мистецькі заходи: міські та державні свята (День Перемоги, День Києва, День Конституції, День Незалежності та ін.), організована робота танцювальних і спортивних майданчиків, проводились концертно-розважальні програми, тематичні радіоконцерти та ін.
Надаючи важливе значення відродженню історичної пам'яті та традицій українського народу, розвитку національної культури, парки культури та відпочинку також проводили цілу низку заходів з народних джерел: масове народне гуляння "Голосіївська масляна", свято Пасхи, День Матері, "Ой, на Івана, та й на Купала" та ін. Ці масові народні гуляння та фольклорні свята стали традиційними та збирають сотні, а часом тисячі відвідувачів.
Аналіз виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" свідчить, що її заходи виконані не в повній мірі через:
недостатність фінансового забезпечення, відсутність ресурсів для розвитку та інновацій; установи та організації, інституції культури, незалежно від форм власності й типу діяльності, не бачать свою діяльність як економічну: таку, яка має залучати різні джерела фінансування та отримувати прибутки; керівники не застосовували навички фінансового менеджменту, фандрейзингу і спонсорської роботи, переважала логіка виживання замість логіки розвитку та змін;
відсутність і неефективне використання наявної інфраструктури внаслідок застарілості матеріально-технічної бази, що не відповідає потребам та викликам часу, брак матеріально-технічних ресурсів для розвитку: площ для розвитку творчої активності, приміщень для культурно-мистецьких організацій, творчих спілок, майданчиків для приватних колекцій, ускладненості доступу до використання закладів культури різних груп громадян та організацій; обмежені можливості для розвитку інституцій культури;
прорахунки в управлінні та кадровому забезпеченні, що знайшло відображення у плинності кадрів, низькому престижі професій в царині культури, низькій оплаті праці та відсутності реальних перспектив творчого та професійного розвитку і в бюджетній, і в не бюджетній сфері в культурі, нестачі кваліфікованих фахівців, чиї навички відповідають вимогам часу: зокрема, менеджерів, агентів, які можуть забезпечувати зв'язок між митцями, споживачами та меценатами.
Проведене опитування киян, аналіз стану творчого середовища столиці та підсумків виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" дозволили визначити основні проблеми, які перешкоджають подальшому розвитку культури і мистецтва у м. Києві та вирішуватимуться у рамках міської цільової програми "Київ мистецький" у подальші роки.
Основне проблемне питання у сфері підготовки проведення культурно-мистецьких заходів - пошук нових джерел позабюджетного фінансування.
У сфері театрально-концертної діяльності до таких проблем належать:
- недостатнє технічне оснащення театрально-концертних закладів сучасним обладнанням, звуковою та освітлювальною апаратурою;
- відсутність фінансування творчих програм театрально-концертних закладів, віднесених до сфери управління Департаменту культури;
- незадовільна матеріально-технічна база театрально-видовищних закладів, віднесених до сфери управління Департаменту культури. Так, ряд театрально-концертних закладів на сьогодні не мають власних приміщень: Театрально-видовищний заклад культури "Циганський музично-драматичний театр "Романс", Театрально-видовищний заклад культури "Київський експериментальний театр "Золоті ворота", Концертно-театральний заклад культури "Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина";
- в існуючих театрах не вистачає приміщень для складування декорацій та реквізиту;
- погіршення матеріально-технічної бази муніципальних колективів - зношення сценічного вбрання, декорацій, музичних інструментів; відсутність транспорту, належного звукового обладнання; відсутність фінансування на створення нових постановок:
- непомірна для муніципальних колективів плата за оренду залів для здійснення концертної діяльності, недостатня кількість оплачуваних культурно-мистецьких заходів, у яких могли б брати участь муніципальні концертні заклади (скорочення платних концертів зумовлено складною економічною ситуацією);
-відсутність муніципального універсального концертного залу, віднесеного до сфери управління Департаменту культури, позбавляє концертні колективи міста можливості здійснювати концертну діяльність в столиці України та запрошувати на гастролі провідні хорові колективи світу. Побудова нового сучасного концертно-театрального комплексу (мінімум на 2 тис. місць) дала б можливість організувати повноцінне академічне музичне життя в Києві, залучати широке коло глядачів та отримувати відповідні доходи (проводити платні концерти, завдяки чому збільшити доходи від основної діяльності). Будівництво сучасного концертно-театрального комплексу внесено і в Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року.
У функціонуванні клубних закладів:
- відсутність чіткої стратегії збереження мережі клубних закладів та їх перепрофілювання і розпродаж. Так сталося з палацами культури заводу "Червоний екскаватор", "Ленінська кузня", Київського мотозаводу, Київського авіаційного заводу, КП "Київпастранс", ВАТ "Київхімволокно"; клубами взуттєвого підприємства "Київ", Акціонерної компанії "Київенерго", Центром народної творчості "Київміськбуд" та ін.;
- клубні заклади, що залишилися, наприклад, Центр художньої та технічної творчості "Печерськ", вимагають зміцнення та вдосконалення матеріально-технічної бази (проведення капітальних і поточних ремонтів будівель і приміщень, придбання новітнього обладнання, музичних інструментів, книг і періодичних видань для клубних бібліотек тощо).
У сфері кінообслуговування:
- відсутність творчого та технічного кадрового потенціалу.
У діяльності бібліотек:
- недостатнє фінансування комплектування бібліотек новою літературою;
- потребує покращення стан інформаційно-документальних ресурсів публічних бібліотек міста (не відповідає сучасним інформаційним потребам суспільства, фонди книгозбірень Києва на 50 % укомплектовані застарілою літературою, до 1990 року видання);
відсутність вітчизняних стандартів щодо оновлення фондів публічних бібліотек (згідно з міжнародними стандартами, які, за умови відсутності вітчизняних, є орієнтовними, фонди публічних бібліотек мають оновлюватися кожні 10 років та мати не менше 5 % книжкових новинок поточного року);
- необхідність модернізації комп'ютерної техніки;
- потребує покращення матеріально-технічна база публічних бібліотек: 35 публічних бібліотек потребують капітального ремонту, 3 - перебувають в аварійному стані;
- існує проблема забезпечення необхідним устаткуванням, оргтехнікою, меблями тощо.
У мистецькій освіті:
- відсутність або незадовільний стан існуючих приміщень, у яких розташовані мистецькі навчальні заклади. У Києві майже половина шкіл розташована у малопристосованих для забезпечення навчального процесу приміщеннях житлових будинків, житлово-експлуатаційних контор, загальноосвітніх шкіл. Школи, збудовані протягом останніх років, перевантажені проти проектних розрахунків у два-три рази. До того ж, не в кожній школі є концертна зала для проведення звітних, академічних концертів та інших заходів;
- потребує подальшого розвитку мережа дитячих мистецьких шкіл на житлових масивах Райдужний, Троєщина, Мостицький, Осокорки, Позняки, Харківський, Південна Борщагівка, Теремки, Біличі та інших за рахунок будівництва нових сучасних шкіл мистецтв за індивідуальними проектами;
- недосконалою є діюча мережа початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Необхідно ліквідувати диспропорції в охопленні дітей різними видами мистецтв. Так, із загального числа учнів тільки близько 4 тисяч отримують художню, хореографічну, театральну освіту, а інші близько 14 тисяч займаються музикою. Необхідно дотримуватися такого структурного напрямку розвитку та поліпшення мережі в районах міста: одна (дві) велика школа мистецтв, яка виступає методичним центром усіх мистецьких шкіл району, та широка мережа невеликих шкіл - музичних, художніх, хореографічних, театральних, які мають охоплювати якомога більшу кількість дітей;
- існує нагальна потреба у своєчасному забезпеченні навчальних закладів навчальною документацією, методичними посібниками, нотною літературою для їх повноцінної діяльності, а також у придбанні обладнання, музичних інструментів, костюмів тощо. Так, програмне забезпечення музичних шкіл, зокрема, методичних об'єднань народних інструментів та духових інструментів, частково відсутнє. Велика кількість існуючих програм вже втратила свою актуальність. Із часу закриття нотних магазинів, музичних фабрик проблема загострилася;
- зниження зацікавленості до народної творчості та народних інструментів вплинуло на конкурсний набір учнів до школи. В багатьох початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах повністю відсутні класи домри, балалайки, баяна, акордеона;
- існує проблема у забезпеченні методиками та програмами художніх шкіл, оснащенні їх комп'ютерами, аудіо- та відеотехнікою, художнім обладнанням, спеціалізованими меблями;
- існує проблема у забезпеченні хореографічних та театральних відділень: костюмами (які на сьогодні змушені купувати батьки), музичним обладнанням, апаратурою. Колективи не мають можливості виїзду в інші міста країни та за кордон для участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах з причини відсутності фінансування. Навіть не в кожній школі є сцена, пристосована для хореографії;
- естрадний спів бажано викладати тільки в школах зі спеціальним обладнанням, де у штатному розкладі є посади звукорежисера та хореографа-постановника пісень. Учні мають отримувати уроки не тільки з вокалу, але й із хореографії та сценічної майстерності.
у діяльності парків культури і відпочинку:
- відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані парки культури та відпочинку комунальної власності територіальної громади міста Києва, що негативно впливає на діяльність і розвиток закладів культури як єдиних цілісних комплексів зони відпочинку киян і гостей столиці та створює перешкоди для залучення коштів інвесторів;
- вичерпаність ресурсу матеріально-технічної бази комунального паркового господарства - фізичний знос основних засобів коливається від 60 до 80 %, атракціони потребують невідкладного капітального або поточного ремонту;
- відсутність законодавчих документів, що регулюють діяльність парків.
Для забезпечення гарантованого доступу до архівних документів на традиційних носіях потрібно вдосконалення умов їх зберігання, підвищення рівня безпеки архівних фондів шляхом модернізації матеріально-технічної бази Державного архіву м. Києва, проведення комплексу робіт з електронними документами - їх прийомом, зберіганням, обробкою, контролем за станом і використанням.
В оцінках населення недостатня забезпеченість послугами закладів культури і мистецтва, в першу чергу, пов'язана з наступними проблемами:
- нерівномірністю розміщення об'єктів культури, браком установ і закладів у віддалених від центральної частини міста районах, збереження порівняно високого "порогу доступності" діючих установ;
- невідповідністю обсягів і видів послуг запитам, перевагам і очікуванням громадян;
- недостатнім оснащенням закладів культури сучасним високотехнологічним обладнанням для дозвільної та творчої діяльності, освіти та самоосвіти, проведення заходів, діяльності аматорських об'єднань, а також засобами забезпечення доступності для різних категорій населення, в тому числі маломобільних та з іншими обмеженнями життєдіяльності;
- недостатнім використанням можливостей недержавних структур, що працюють у сфері культури і мистецтва, нерозвиненістю форм взаємодії з ними комунальних установ культури і, як наслідок, недостатнім розвитком послуг у сфері культури, що надаються недержавними (громадськими, некомерційними, приватними) організаціями;
- дефіцитом великих сучасних комплексів міжнародного рівня для проведення фестивальних та інших програм у різних жанрах мистецтва (музичного, театрального, кіно), концертно-філармонічної та виставкової діяльності.
Програма відповідає одній із головних стратегічних ініціатив - "Культурна височина", визначених Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року, і передбачає створення унікальної культурної атмосфери:
модернізацію інфраструктури;
оновлення культурної пропозиції;
організацію великих культурних подій;
просування культурної пропозиції.
Ефективне вирішення виявлених проблем потребує чималих зусиль міської влади, культурно-мистецьких установ міста, всіх партнерів для створення атмосфери, сприятливої для виявлення таланту та реалізації творчого потенціалу особистості.
2. Мета Програми
Розроблення Програми зумовлено необхідністю подальшого розвитку та удосконалення сфери культури і мистецтв у столиці України, спрямування її на розвиток мистецьких традицій міста, створення максимально сприятливих умов для творчого росту особистості, розкриття її здібностей, задоволення її духовних та естетичних потреб. Програма визначатиме перспективи розвитку цієї сфери і направлена на забезпечення збереження існуючої мережі закладів культури та мистецтв у м. Києві.
Метою Програми є збереження і розвиток професійного мистецтва, підтримка різноманіття творчої діяльності у м. Києві, забезпечення загальної доступності до інформації, що зберігається та надається в тимчасове користування публічними бібліотеками, сприяння вільному творчому, інтелектуальному, духовному розвитку дітей у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання), вищих мистецьких навчальних закладах та закладах культури, доступності мистецької освіти, гарантування права на її здобуття.
Забезпечення діяльності муніципальних закладів культури для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування
Взаємопов'язаність визначених проблем потребує використання для їх вирішення програмно-цільового методу, який передбачає узгодження в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах та базується на кращому загальноєвропейському досвіді його застосування.
На основі аналізу виконання міської комплексної програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки", стану, тенденцій та проблем розвитку культури і мистецтва та з урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи Програми "Київ мистецький", реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми у таких напрямах діяльності як: театри, концертні організації, аматорське мистецтво, кінотеатри, бібліотеки, мистецька освіта, парки культури і відпочинку, культурно-мистецькі заходи.
Основними шляхами визначено:
- Удосконалення умов діяльності закладів культури і мистецтв, сприяння створенню мистецьких продуктів і формування цілісного інформаційно-культурного простору в столиці, належної економічної оцінки створення і розповсюдження мистецьких продуктів - аматорських чи професійних, ремісничих чи промислових, авторських чи колективних.
- Модернізацію системи фінансування: пряме фінансування надання послуг, підтримка приватних ініціатив шляхом субсидій та використання найновіших моделей підтримки, таких як державно-приватне партнерство, фандрейзинг, мікрокредити, меценатство тощо.
- Модернізацію управління, розвиток культурного обміну, каналів промоції мистецьких продуктів, створених у місті.
Джерелами фінансування Програми є цільові кошти бюджету м. Києва, власні кошти установ і організацій, залучені кошти.
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 2.
Сума коштів з бюджету м. Києва на підтримку культури і мистецтва визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.
Виконання Програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.
Таблиця 2. Ресурсне забезпечення міської цільової програми "Київ мистецький"
тис. грн
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | Усього витрат на виконання Програми |
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі: |
910704,4 | 961759,4 | 909723,3 | 2782187,1 |
Бюджет м. Києва | 664722,4 | 708912,7 | 743864,8 | 2117499,9 |
Кошти інших джерел, усього, у тому числі: |
245982,1 | 252846,7 | 165858,5 | 664687,2 |
власні кошти установ і організацій | 104868,4 | 109591,0 | 115239,0 | 329698,4 |
залучені кошти | 85000,0 | 85000,0 | 170000,0 | |
інші джерела фінансування | 56113,6 | 58255,7 | 50619,5 | 164988,8 |
4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники
Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, законів України "Про культуру", "Про театри і театральну справу", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" та інших нормативних актів у сфері культури і мистецтва.
Завдання збереження і розвитку виконавчого мистецтва вимагає як забезпечення можливості творчої самореалізації художника, зростання його професіоналізму, так і створення умов для регулярного, свідомого і комфортного залучення до театральної, музичної, кінематографічної, літературної творчості глядача та читача.
Виконання завдань та заходів Програми стимулюватиме зародження нових ідей та творчих проектів, знаходження нових джерел їх фінансування, що сприятиме задоволенню потреб киян і гостей столиці.
Напрям: Культурно-мистецькі заходи |
Пріоритетні завдання |
Проведення заходів з нагоди державних свят |
Проведення заходів з нагоди загальноміських свят |
Проведення культурно-мистецьких заходів для бійців АТО та поранених бійців, що знаходяться у шпиталях |
Розробка і втілення благодійних творчих проектів для підтримки та розвитку закладів культури |
Популяризація та підтримка творчості київських митців |
У рамках напряму передбачено:
проведення державних свят: День Європи, День Перемоги над нацизмом у Європі, День пам'яті та примирення, День незалежності України, День визволення України від фашистських загарбників, День визволення міста Києва від фашистських загарбників, Новий рік, Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва, Всеукраїнський день бібліотек, Міжнародний день музеїв, День захисника Вітчизни та ін.;
святкування Дня Києва та Дня столиці;
звіти муніципальних колективів під час проведення державних та міських свят;
проведення благодійних заходів на підтримку Київської малої опери;
вручення: Театральної премії "Київська пектораль" та Мистецької премії "Київ";
проведення спільних заходів з творчими спілками;
надання часткової фінансової підтримки проектам, що визначають Київ як європейську культурну столицю;
виплату довічних та щорічних стипендій видатним діячам культури і мистецтва, підтримку молодих митців; виплату щорічної творчої стипендії голови Київської міської державної адміністрації талановитим дітям - учням початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та щомісячної творчої стипендії голови Київської міської державної адміністрації талановитим студентам вищих мистецьких навчальних закладів;
реалізацію спільних проектів за кошти приватного сектора, громадських організацій, благодійних фондів, міжнародних установ (іноземні посольства, представництва, інститути тощо).
Напрям: Театри |
Пріоритетні завдання |
Здійснення театрально-концертної та культурно-просвітницької діяльності шляхом підготовки та створення театральних вистав, проведення мистецьких заходів, що пропагують кращі надбання української та світової культури Підтримка творчих ініціатив театрально-концертних закладів щодо втілення оригінальних авторських проектів, проведення міжнародних фестивалів та спільних мистецьких проектів |
Підтримка та розширення культурних зв'язків, сприяння пропагуванню українського культурного продукту в європейський культурний простір |
Планування та формування репертуару, постановок вистав і концертних програм |
Продовження практики безкоштовного перегляду вистав окремими верствами населення (пільговими категоріями громадян, учнями та студентами) |
Приведення матеріально-технічної бази театрів до сучасних вимог європейського рівня технічного оснащення (сценічні механізми, освітлення, звук, спецефекти, ін.) |
Вирішення питання щодо забезпечення власними приміщеннями муніципальних театрів |
Передбачається:
поповнення репертуарів театрів новими постановками за творами сучасних українських драматургів і композиторів, створення вистав на високому художньому рівні;
організація культурних та творчих обмінів, що пропагують кращі здобутки національної та світової культури;
проведення Міжнародного музичного фестивалю "О-ФЕСТ", Міжнародного театрального фестивалю моновистав "Відлуння", Фестивалю молодої української режисури імені Леся Курбаса, інші;
організація гастролей та показу вистав, співпраця з міжнародними культурними інституціями, участь театрів і концертних колективів столиці в українських та міжнародних проектах;
аналіз репертуарної політики, співпраця з сучасними українськими драматургами, театрознавцями;
забезпечення безкоштовного відвідування вистав у муніципальних театрах пільговими категоріями населення, співпраця з громадськими організаціями та соціальними службами щодо надання безкоштовних місць для перегляду вистав;
вирішення питання про забезпечення власним приміщенням Українського малого драматичного театру, циганського музично-драматичного театру "Романс";
поновлення обладнання, проведення експертного аналізу стану театрів (виявлення недоліків і планування шляхів їх усунення), закупівля обладнання, застосування досвіду європейських театрів у сфері технічного оснащення тощо;
проведення робіт з реставрації та реабілітації театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети";
реконструкція споруд на Андріївському узвозі 20 (А, Б) під Театр на Подолі у Подільському районі міста Києва (розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.04.2015 N 436) за рахунок залучених коштів (благодійної допомоги Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен");
продовження робіт щодо організації і проведення благодійних концертів, спрямованих на збір коштів для реставрації унікального приміщення Київської малої опери, перетворення її в осередок культури;
розробка проектно-кошторисної документації, проведення ремонтно-реставраційних робіт будівлі "Караїмська кенаса" на вул. Ярославів Вал, 7.
Продовжиться реалізація програм і проектів концертних організацій, започаткованих у 2014 - 2015 роки.
Напрям: Концертні організації |
Пріоритетні завдання |
Забезпечення умов для діяльності концертних організацій міста |
Вирішення питання щодо забезпечення власними приміщеннями муніципальних концертних колективів |
Участь у загальнодержавних і міських святах та культурно-мистецьких заходах |
Реалізація існуючих музичних проектів та постановка нових концертних програм |
Розвиток гастрольно-концертної діяльності, представлення творчості музичних колективів як в Україні, так і за кордоном |
Використання реклами, налагодження випуску супутньої продукції (афіш, аудіо- та відеопродукції тощо) та її реалізації |
Основним завданням розвитку комунальної кіномережі є модернізація обладнання кінотеатрів з одночасним переформатуванням самої концепції кінотеатру як культурного центру.
Напрям: Кінотеатри |
Пріоритетні завдання |
Забезпечення присутності українського фільму на національному екранному просторі; сприяння співробітництву у галузі кінематографії; забезпечення формування репертуару фільмів, які відповідають вимогам українського суспільства |
Проведення будівельних та реставраційних робіт у кінотеатрах комунальної власності, поетапна модернізація кінотеатрів шляхом оснащення їх новим кінотехнологічним та звукотехнічним обладнанням |
Проведення благодійних заходів та акцій для дітей-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших та старших класів загальноосвітніх шкіл. Забезпечення кінопоказу за єдиним квитком |
Сприяння проведенню міжнародних кінофестивалів, організація ретроспективних кінопоказів, прем'єр нових фільмів вітчизняного виробництва |
Передбачено:
завершення процесу реорганізації комунальних кінотеатрів столиці шляхом приєднання їх до КП "Київкінофільм";
проведення кінозаходів з патріотичного виховання молоді, всебічне подолання негативних тенденцій (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія) шляхом привернення уваги молоді до кіномистецького життя столиці;
проведення спільних кінозаходів з іноземними інституціями;
збереження мережі дитячих спеціалізованих кінотеатрів комунальної власності міста для продовження ідеї проведення благодійних заходів та різноманітних акцій для дітей-сиріт, шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів та дітей загальноосвітніх навчальних закладів. Також з метою духовного виховання підростаючого покоління проведення в дитячих спеціалізованих кінотеатрах кіноуроків на допомогу шкільним навчальним програмам.
Окрім підтримки професійного мистецтва з метою розширення культурної пропозиції і забезпечення творчої самореалізації киян увага буде приділятися підтримці творчих ініціатив населення, аматорському мистецтву.
Напрям: Аматорське мистецтво |
Пріоритетні завдання |
Проведення творчих проектів, фестивалів, свят, де поєднується сучасність з фольклорними та народними традиціями, культурно-мистецьких заходів до державних та загальноміських свят із залученням аматорських художніх колективів на Співочому полі |
Організація та проведення атестації самодіяльних колективів (присвоєння та підтвердження звання "народний", "зразковий" аматорський колектив) |
Проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, засідань клубів, університетів, оглядів-конкурсів та фестивалів народної творчості |
Розвиток народних ремесел, відродження і збереження традиційного народного мистецтва, популяризація та пропаганда народної творчості серед населення, особливо молоді |
Підтримка діяльності аматорських колективів, які представляють культуру і мистецтво національних меншин України |
Удосконалення діяльності клубних формувань, урізноманітнення форм та змісту культурно-просвітницької та дозвіллєвої роботи з представниками всіх категорій та соціальних груп населення у районах міста |
Модернізація матеріально-технічної бази існуючих закладів клубного типу |
Інформація - найважливіший стратегічний ресурс розвитку суспільства. Якісне формування інформаційної інфраструктури країни - запорука високого рівня розвитку її наукового, технологічного й культурного потенціалу, воно є неможливим без публічних загальнодоступних бібліотек.
Програма спрямована на розвиток бібліотек як потужних інформаційних, освітніх, просвітницьких закладів, відкритих громадських центрів. Бібліотечна сфера має бути відкритою динамічною системою, розвиток якої будуватиметься на комплексній технологічній, соціальній та інституціональній трансформації, орієнтуючись на суспільні завдання, європейські й світові стандарти та інновації.
Для цього бібліотеки потребують актуалізації документно-інформаційних ресурсів, посилення матеріально-технічної бази і технологічної інфраструктури, підвищення рівня інформатизації та розвитку нових компетенцій персоналу.
Напрям: Розвиток бібліотечної мережі |
Пріоритетні завдання |
Формування єдиного інформаційного та культурного простору міста шляхом створення необхідних соціально-економічних та організаційних умов для ефективної діяльності бібліотек міста |
Поліпшення організації бібліотечного обслуговування з метою максимального задоволення культурних, освітніх та духовних потреб населення |
Забезпечення збереження бібліотечних фондів, планомірне їх поповнення книжковою продукцією та документами на інших носіях інформації |
Упровадження інформаційних технологій, комп'ютеризації та автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів |
Збереження та розвиток існуючої мережі публічних бібліотек у районах міста, зміцнення їх матеріально-технічної бази |
Удосконалення системи підвищення фахової кваліфікації кадрів, їх правовий і соціальний захист |
Реалізація основних напрямків Програми дасть змогу забезпечити ефективне здійснення державної політики у сфері розвитку бібліотечної справи в м. Києві у період з 2016 до 2018 року через:
збереження та розвиток існуючої мережі бібліотек, недопущення їх ліквідації, недоцільної реорганізації та перепрофілювання їхньої діяльності;
здійснення структурної перебудови бібліотек з метою реалізації їх соціальної місії, інформаційно-комунікативних та культурних функцій;
популяризацію книги та бібліотеки, заохочення до читання через творчо-комунікативні заходи, всебічне сприяння освіті та навчанню, розвитку інформаційної грамотності населення, збереження інтелектуальної спадщини нації;
підвищення рівня інформованості мешканців столиці про інформаційні можливості бібліотек через веб-сторінки, засоби масової інформації;
забезпечення відповідних умов доступу до інформації людям похилого віку та людям з обмеженими фізичними можливостями;
забезпечення інформаційної підтримки потреб національних меншин, що мешкають на території міста;
залучення до читання дітей, підлітків та молоді, сприяння розвитку творчих здібностей підростаючого покоління, вдосконалення роботи з обдарованими дітьми та молоддю;
забезпечення публічних бібліотек міста необхідним мінімумом вітчизняної та зарубіжної книжкової продукції, періодичних видань;
забезпечення поповнення фондів документами на електронних носіях інформації;
створення систем захисту фондів від розкрадання, оснащення книгозбірень автоматизованими системами пожежно-охоронної сигналізації та внутрішніми засобами пожежогасіння;
забезпечення дотримання нормативних умов зберігання документних ресурсів;
організацію роботи з переведення найбільш цінної інформації на мікроносії;
впровадження новітніх інформаційних технологій в обслуговування населення в публічних бібліотеках, автоматизація та комп'ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів, поетапне підключення бібліотек різного рівня до мережі Інтернет, удосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування населення за допомогою створення електронних баз даних;
модернізацію та оновлення технічного устаткування, бібліотечної техніки, придбання сучасних бібліотечних меблів;
утримання приміщень бібліотек у належному стані та вирішення питань щодо аварійних приміщень (реконструкція, капітальні ремонти);
удосконалення системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та обмін досвідом між книгозбірнями;
участь бібліотек у конкурсах на отримання грантів на впровадження нових технологій у практику бібліотек.
Одним з основних напрямів підвищення ролі столичної культури як ключового складника суспільного розвитку є створення умов для ефективного функціонування системи естетичного виховання.
Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання), вищі мистецькі навчальні заклади та заклади культури займають вагоме місце у системі освіти, діяльність їх спрямована на підтримку талантів, розвиток особистості, розумових здібностей дітей та молоді, задоволення їх потреб у професійному визначенні та професійній підготовці. Саме тому пріоритетним напрямом діяльності міської влади було і залишається естетичне виховання дітей та молоді.
Напрям: Мистецька освіта |
Пріоритетні завдання |
Здійснення заходів щодо збереження та розширення мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та закладів культури, удосконалення структури естетичного виховання |
Здійснення навчально-методичного забезпечення діяльності навчальних закладів та закладів культури, надання їм кваліфікаційно-професійної допомоги |
Здійснення мистецько-творчої діяльності у співпраці з районними в місті Києві державними адміністраціями, кращими столичними закладами культури і мистецтв у різних творчих проектах |
Здійснення контролю за змістом та якістю навчання |
Підтримка талановитих учнів та студентів мистецьких навчальних закладів |
Благодійні проекти та робота, спрямована на соціальну адаптацію дітей з особливими потребами |
Основні завдання, які мають бути реалізовані у цьому напрямку:
збереження та удосконалення мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, забезпечення їх раціонального розміщення на території міста (з урахуванням потреб районів);
задоволення потреб розвитку особистості дітей і молоді та сприяння розкриттю їх талантів за рахунок підвищення рівня і якості освіти, що надається початковими спеціалізованими мистецькими навчальними закладами та вищими мистецькими навчальними закладами міста;
забезпечення доступності початкової та вищої мистецької освіти для дітей та молоді незалежно від рівня матеріального забезпечення сімей, в яких вони виховуються;
створення умов для розвитку і реалізації творчого потенціалу юних талантів та матеріальне їх заохочення шляхом надання стипендій та відзнак Київського міського голови;
створення умов для забезпечення практичної професійної та наукової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи мистецької освіти;
забезпечення системи закладів початкової та вищої мистецької освіти відповідною науково-методичною літературою;
комплектування бібліотек навчальних закладів нотною літературою, а музичних фондів - новими записами музичних творів;
сприяння висвітленню в засобах масової інформації питань з початкової та вищої мистецької освіти;
подальше зміцнення матеріально-технічної бази шкіл естетичного виховання шляхом оснащення їх комп'ютерами, аудіо-, відеотехнікою, обладнанням, музичними інструментами, меблями тощо;
проведення міських учнівських та студентських конкурсів, оглядів, фестивалів, концертів, виставок-конкурсів, концертів Київської дитячої філармонії, творчих майстерень; участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах;
поглиблення інтеграції України в європейський освітній простір, розширення співробітництва з іншими країнами, міжнародними організаціями та містами-побратимами м. Києва у питаннях позашкільної та вищої мистецької освіти.
Напрям: Парки культури і відпочинку |
Пріоритетні завдання |
Здійснення заходів для оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані парки культури та відпочинку комунальної власності територіальної громади міста Києва, та розробка нормативно-правових актів, що регулюють діяльність парків |
Забезпечення збереження кращих народних традицій та обрядів українського народу, організація та проведення культурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів |
Вдосконалення матеріально-технічної бази, ремонт атракціонів |
Оптимізація кадрового ресурсу |
Заплановано розробку проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів рекреації та благоустрою парків культури та відпочинку (Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність у м. Києві).
Напрями діяльності, завдання та заходи Програми "Київ мистецький" наведені у додатку А.
Очікувані результативні показники
виконання Програми
N з/п |
Показники | Роки | ||
2016 | 2017 | 2018 | ||
1. | Театри | |||
1.1. | Показники затрат: | |||
1.1.1. | кількість установ (театрів) - всього, од., у тому числі: | 20 | 20 | 20 |
1.1.1.1 | національних театрів, од. | 1 | 1 | 1 |
1.1.1.2 | академічних театрів, од. | 11 | 11 | 11 |
1.1.2. | середнє число окладів (ставок) - всього, од. | 2002 | 2002 | 2002 |
1.2. | Показники продукту: | |||
1.2.1. | кількість вистав, од. | 4497 | 4592 | 4677 |
1.2.1.1 | у тому числі на стаціонарі, од. | 4171 | 4255 | 4327 |
1.2.2. | кількість нових постановок, од. | 65 | 68 | 70 |
1.2.3. | комерційна місткість глядачевих зал, місць (од.) | 4612 | 4612 | 4612 |
1.2.4. | кількість глядачів - всього, осіб | 646430 | 660678 | 675423 |
1.2.5. | у тому числі за реалізованими квитками на стаціонарі, осіб | 565591 | 576128 | 586467 |
1.2.6. | плановий обсяг валового доходу - всього, тис. грн, у тому числі: | 356129,80 | 383498,30 | 314290,1 |
1.2.7. | плановий обсяг фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, тис. грн | 186290,3 | 201558,9 | 212332,7 |
1.2.8. | плановий обсяг доходів, тис. грн (власні кошти) | 50223,60 | 54321,1 | 57337,9 |
1.2.9. | із загального обсягу доходів - доходи від реалізації квитків на стаціонарі, тис. грн | 32051,12 | 33663,23 | 34962,87 |
1.2.10 | із загального обсягу доходів - доходи від виїзної та гастрольної діяльності, тис. грн | 768,96 | 719,30 | 753,35 |
1.3. | Показники ефективності: | |||
1.3.1. | середні витрати на одну виставу, грн | 79192,8 | 83515,4 | 67199,1 |
1.3.2. | у тому числі за рахунок бюджету, грн | 41425,5 | 43893,5 | 45399,3 |
1.3.3. | середні витрати на одну нову постановку, грн | 125586,37 | 138257,55 | 147410,81 |
1.3.4. | у тому числі за рахунок бюджету, грн | 28639,8 | 31482,8 | 35170,7 |
1.3.5. | середня кількість глядачів на одній виставі за реалізованими квитками, осіб | 2034 | 2050 | 2064 |
1.3.6. | середня ціна одного квитка, грн | 56,7 | 58,4 | 59,6 |
1.4. | Показники якості: | |||
1.4.1. | середня завантаженість залів на стаціонарі, % | 44,10 | 44,45 | 44,75 |
1.4.2. | відсоток фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів в обсязі валового доходу, % | 52,31 | 52,56 | 67,56 |
2. | Концертні організації та культурно-мистецькі заходи | |||
2.1. | Показники затрат: | |||
2.1.1. | Кількість концертних організацій, од. | 9 | 9 | 9 |
2.2.2. | у тому числі академічних колективів, од. | 8 | 8 | 8 |
2.2.3. | кількість музичних колективів, од. | 4 | 4 | 4 |
2.2.4. | кількість інших мистецьких закладів, од. | 1 | 1 | 1 |
2.2.5. | видатки загального фонду на проведення культурно-мистецьких заходів, тис. грн | 9347,6 | 10104,7 | 10632,3 |
2.2.6. | середнє число окладів (ставок) - всього, од. | 566,5 | 566,5 | 566,5 |
2.2. | Показники продукту: | |||
2.2.1. | кількість концертів, од. | 459 | 478 | 500 |
2.2.2. | кількість нових постановок, од. | 43 | 46 | 47 |
2.2.3. | кількість заходів - всього, од. | 127 | 144 | 152 |
2.2.4. | плановий обсяг валового доходу, тис. грн - всього, у тому числі: | 51577,00 | 55641,30 | 58465,80 |
2.2.5. | плановий обсяг фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, тис. грн | 46557,00 | 50216,30 | 52755,80 |
2.2.6. | плановий обсяг доходів, тис. грн | 5020,00 | 5425,0 | 5710,0 |
2.2.7. | з них від концертної діяльності, тис. грн | 2920,0 | 3225,0 | 3410,0 |
2.3. | Показники ефективності: | |||
2.3.1. | середні витрати на проведення одного концерту (постановки), грн | 112368,20 | 116404,40 | 116931,60 |
2.3.2. | у тому числі за рахунок бюджету, грн | 101431,37 | 105055,02 | 105511,60 |
2.3.3. | середні витрати на проведення одного заходу - всього, грн | 73603,14 | 70171,53 | 69949,34 |
2.4. | Показники якості: | |||
2.4.1. | динаміка кількості концертів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 111 | 104 | 105 |
2.4.2. | динаміка кількості заходів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 194 | 113 | 106 |
3. | Кінопрокат | |||
3.1. | Показники затрат: | |||
3.1.1. | кількість кінотеатрів | 14 | 14 | 14 |
3.2. | Показники продукту: | |||
3.2.1. | кількість сеансів, тис. од. | 36,8 | 37,5 | 38,2 |
3.2.2. | кількість глядачів, тис. чол. | 1270,5 | 1295,5 | 1321,4 |
3.2.2. | обсяги власних надходжень, тис. грн | 3400 | 3500 | 3600 |
3.2.3. | плановий обсяг фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, тис. грн | 1616 | 676,7 | 714 |
3.3. | Показники ефективності: | |||
3.3.1. | середня вартість одного квитка, грн | 37 | 38 | 39 |
3.4. | Показники якості: | |||
3.4.1. | динаміка відвідувачів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 105 | 102 | 102 |
3.4.2. | динаміка сеансів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 105 | 102 | 102 |
4. | Бібліотеки | |||
4.1. | Показники затрат: | |||
4.1.1. | обсяг ресурсів, усього, тис. грн | 124070,6 | 130284,7 | 137215,2 |
у тому числі: | ||||
4.1.2. | витрати з бюджету м. Києва, тис. грн | 123429,9 | 129608,7 | 136508,4 |
4.1.3. | власні кошти, тис. грн | 640,7 | 676 | 706,8 |
4.1.4. | кількість установ (бібліотек), од. | 139 | 139 | 139 |
4.1.5. | середнє число окладів (ставок) - усього, од. | 1481,25 | 1481,25 | 1481,25 |
4.2. | Показники продукту: | |||
4.2.1. | число читачів, тис. осіб | 575,1 | 575,1 | 575,2 |
4.2.2. | бібліотечний фонд, тис. примірників | 4595,7 | 4596,5 | 4598 |
4.2.3. | поповнення бібліотечного фонду, тис. примірників | 28,9 | 32,4 | 35,4 |
4.2.4. | поповнення бібліотечного фонду, тис. грн | 2605,6 | 2912,1 | 3119,0 |
4.2.5. | кількість книговидач, тис. од. | 11418 | 11418,3 | 11418,9 |
4.3. | Показники ефективності: | |||
4.3.1. | кількість книговидач на одного працівника (ставку), од. | 7708,4 | 7708,6 | 7709,0 |
4.3.2. | середні затрати на обслуговування одного читача, грн | 215,7 | 226,5 | 238,6 |
4.4. | Показники якості | |||
4.4.1. | поповнення бібліотечного фонду в періоді відповідно до фактичного показника попереднього періоду, % | 157,6 | 112,0 | 109,5 |
4.4.2. | динаміка збільшення кількості книговидач у плановому періоді відповідно до фактичного показника попереднього періоду, % | 100,0 | 100,00 | 100,01 |
5. | Школи естетичного виховання | |||
5.1. | Показники затрат: | |||
5.1.1. | кількість установ, од. | 56 | 56 | 56 |
5.1.2. | середнє число окладів (ставок) - всього, од. | 4862,12 | 4862,12 | 4862,12 |
5.1.3. | кількість відділень (фортепіано, народні інструменти тощо) | 327 | 327 | 327 |
5.1.4. | кількість класів | 2433,00 | 2433,00 | 2433,00 |
5.1.5. | видатки на отримання освіти у школах естетичного виховання, тис. грн | 245023,3 | 264864,1 | 278633,2 |
5.1.6. | надходження від батьківської плати, тис. грн | 34155,92 | 35922,80 | 37793,98 |
5.1.7. | видатки на придбання обладнання та предметів довгострокового користування, тис. грн | 5887,60 | 3520,70 | 4059,00 |
5.1.8. | капітальні видатки, тис. грн | 7031,52 | 7100,00 | 7000,00 |
5.2. | Показники продукту: | |||
5.2.1. | кількість учнів, які отримують освіту у школах естетичного виховання, - всього, осіб | 22314 | 22514 | 22814 |
5.2.2. | кількість учнів, звільнених від плати за навчання, осіб | 2714 | 2738 | 2768 |
5.3. | Показники ефективності: | |||
5.3.1. | чисельність учнів на одну педагогічну ставку, осіб | 4,59 | 4,63 | 4,69 |
5.3.2. | витрати на навчання одного учня, який отримує освіту в школах естетичного виховання, грн | 10980,7 | 11764,42 | 12213,26 |
5.3.3. | у тому числі за рахунок батьківської плати, грн | 1530,69 | 1595,89 | 1656,61 |
5.4. | Показники якості: | |||
5.4.1. | динаміка чисельності учнів, які отримують освіту у школах естетичного виховання, у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 100,02 | 100,02 | 100,02 |
5.4.2. | відсоток обсягу батьківської плати за навчання в загальному обсязі видатків на отримання освіти у школах естетичного виховання | 13,94 | 13,57 | 13,57 |
6. | Аматорська діяльність | |||
6.1. | Показники затрат: | |||
6.1.1. | кількість установ - всього, од. | 7 | 7 | 7 |
6.1.2. | кількість інших закладів клубного типу, од. | 4 | 4 | 4 |
6.1.2. | кількість гуртків, од. | 139 | 139 | 139 |
6.1.3. | середнє число окладів (ставок) - всього, од. | 256 | 256 | 256 |
6.1.4. | плановий обсяг фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, тис. грн | 16107,3 | 15564,5 | 14324,6 |
6.2. | Показники продукту: | |||
6.2.1. | кількість відвідувачів - всього, осіб | 412320 | 413374 | 414531 |
6.2.2. | власні надходження, тис. грн | 2357 | 2470,7 | 2578,7 |
6.3. | Показники ефективності | |||
6.3.1. | середні витрати на одного відвідувача, грн | 44,78 | 43,62 | 40,77 |
6.4. | Показники якості | |||
6.4.1. | динаміка відвідувачів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 100,3 | 100,3 | 100,3 |
7. | Парки культури та відпочинку | |||
7.1. | Показники затрат: | |||
7.1.1. | кількість парків культури і відпочинку, що отримують фінансування з бюджету міста, од. | 4 | 4 | 4 |
7.1.2. | кількість інших культурно-освітніх закладів, од. | 1 | 1 | 1 |
7.2. | Показники продукту: | |||
7.2.1. | кількість відвідувачів парків та центрів, осіб | 1737405 | 1776707 | 1817947 |
7.2.2. | у тому числі за реалізованими квитками (абонементами), осіб | 348162 | 355896 | 363536 |
7.2.3. | плановий обсяг фінансової підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, тис. грн | 647,5 | 959,9 | 972,9 |
7.2.4. | доходи від реалізації квитків (абонементів), тис. грн | 8571,2 | 6734,9 | 6942,0 |
7.2.3. | кількість заходів, од. | 14 | 14 | 15 |
7.3. | Показники ефективності | |||
7.3.1. | середня ціна одного квитка (абонемента), грн | 24,6 | 18,9 | 19,1 |
7.4. | Показники якості | |||
7.4.1. | динаміка чисельності відвідувачів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду | 100,3 | 102,3 | 102,3 |
7.4.2. | динаміка збільшення кількості заходів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду | 100 | 100 | 106,7 |
8. | Інші культурно-освітні заклади і заходи | |||
8.1. | Показники затрат: | |||
8.1.1. | обсяг ресурсів, усього, тис. грн | 20813,60 | 22479,4 | 23702,2 |
у тому числі: | ||||
8.1.2. | витрати з бюджету м. Києва, тис. грн | 20313,60 | 21938,90 | 23131,90 |
власні кошти, тис. грн | 500,0 | 540,50 | 570,30 | |
8.1.3. | Державний архів м. Києва, од. | 1 | 1 | 1 |
8.1.4. | кількість установ здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей за кордон, здійснення навчально-методичного та організаційного забезпечення діяльності початкових закладів, од. | 3 | 3 | 3 |
8.1.5. | Державна агенція промоції культури України, од. | 1 | 1 | 1 |
8.1.6. | Централізовані бухгалтерії районного підпорядкування, од. | 10 | 10 | 10 |
8.2. | Показники продукту: | |||
8.2.1. | кількість відвідувачів архіву, тис. осіб | 15,5 | 16 | 36,5 |
8.2.2. | кількість виданих архівних документів, од. | 3900 | 4000 | 4200 |
8.2.3. | кількість культурних цінностей, оглянутих при вивезенні з України, од. | 62000 | 64000 | 66000 |
8.2.4. | кількість проведених заходів, од. | 232 | 312 | 448 |
8.3. | Показники ефективності: | |||
8.3.1. | кількість виданих довідок на одного працівника, од. | 82 | 86 | 90 |
8.3.2. | середні витрати на обслуговування одного відвідувача архіву, грн | 395,24 | 413,9 | 429,44 |
8.3.3. | кількість культурних цінностей, які обслуговує 1 штатна одиниця | 4133 | 4267 | 4400 |
8.4. | Показники якості: | |||
8.4.1. | динаміка виданих архівних документів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 101,03 | 101,03 | 101,05 |
8.4.2. | динаміка відвідування архіву у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 101,1 | 101,03 | 101,03 |
8.4.3. | динаміка кількості заходів у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду (здійснення навчально-методичного та організаційного забезпечення діяльності початкових закладів), % | 111 | 121 | 131 |
Передбачається, що виконання заходів Програми "Київ мистецький", спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань у визначених напрямах, сприятиме:
підвищенню рівня якості і затребуваності послуг концертних організацій і театрів, установ культурно-дозвіллєвого типу, організацій, що здійснюють кінопоказ;
зміцненню матеріально-технічної бази та модернізації мистецьких установ і організацій,
розвитку системи естетичного виховання, зростанню залученості всіх груп населення в активну творчу діяльність,
створенню сервісних соціально-культурних центрів, покращенню організації бібліотечного обслуговування з метою максимального задоволення культурних, освітніх та духовних потреб населення,
підвищенню ефективності використання бюджетних коштів, що спрямовуються на надання фінансової підтримки розвитку мистецтва, розширенню альтернативних шляхів фінансування мистецьких проектів.
Додаток А
Напрями діяльності, завдання та заходи
Міської цільової програми "Київ мистецький"
N з/п |
Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання) | Заходи Програми | Строк виконання заходу | Виконавці | Джерела фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн | Очікуваний результат |
1. | Робота з громадськістю щодо визначення та реалізації культурної політики міста Києва | 1.1. Робота Художньої ради з питань розгляду культурно-мистецьких проектів при Департаменті культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1.2. Висвітлення на офіційній веб-сторінці рішень, проектів і ініціатив Департаменту культури та підпорядкованих закладів 1.3. Запрошення представників громадськості до робочих груп з перевірки діяльності закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва та в конкурсні комісії 1.4. Використання інтернет-ресурсів для анонсування культурно-мистецьких заходів |
2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | Прозорість та публічність діяльності Департаменту культури Підтримка ініціатив та сучасних цікавих проектів | |
Культурно-мистецькі заходи | |||||||
2. | Проведення заходів з нагоди державних та загальноміських свят у відповідності до комплексного плану заходів, щорічно затвердженого відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) | 2.1. Проведення культурно-мистецьких заходів у місцях, доступних усім верствам населення 2.2. Участь в організації та проведенні театральних фестивалів: Міжнародного музичного фестивалю "О-ФЕСТ", Міжнародного театрального фестивалю моновистав "Відлуння", Фестивалю хореографічного мистецтва "КМАТОБ-FEST", Фестивалю молодої української режисури імені Леся Курбаса, Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва "ГогольFEST" та інші 2.3. Участь в організації та проведенні конкурсів: Міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі, Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Міжнародного конкурсу балету Сержа Лифаря |
2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 6921,2 2017 - 7573,5 2018 - 8030,9 |
Задоволення культурних потреб всіх верств населення, організація його дозвілля Сприяння консолідації суспільства навколо ідеї державності та соборності України, утвердження у громадян почуття національної свідомості, патріотизму і поваги до своєї держави Популяризація кращих національних традицій, звичаїв і обрядів Сприяння інтеграції Києва у світовий культурний простір, розвиток міжнародних культурних зв'язків Підтримка проектів, що стали мистецькою візитівкою Києва |
2.4. Проведення з творчими спілками спільних заходів, спрямованих на розвиток та популяризацію культури і мистецтв | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 500,0 2017 - 500,0 2018 - 500,0 |
Залучення творчих спілок до активної участі у культурному житті столиці Підтримка професійної діяльності галузі культури і мистецтва | |||
2.5 Участь в організації та проведенні культурних та мистецьких акцій, що проводяться за кошти приватного сектора, громадських організацій, міжнародних інституцій, благодійних фондів та відповідають завданням розвитку культури міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації | Не потребує фінансування | Зменшення навантаження на бюджет міста Києва за рахунок залучення до фінансування різних джерел надходжень Збільшення кількості та різноманітності культурно-мистецьких заходів Збагачення української культури кращими світовими здобутками Обмін професійним досвідом | |||
3. | Розробка і втілення благодійних творчих проектів для підтримки та розвитку закладів культури | 3.1. Організація культурно-мистецьких акцій, спрямованих на підтримку закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Заклади культури за участі Департаменту культури | Не потребує фінансування | Збереження національно-культурної спадщини | |
4 | Популяризація та підтримка творчості київських митців | 4.1. Визначення та нагородження кращих митців Театральною премією "Київська пектораль" | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 600,0 2017 - 650,0 2018 - 680,0 |
Популяризація кращих здобутків митців міста Києва Підвищення соціальної і художньої ролі театрального мистецтва в культурно-мистецькому житті Києва |
4.2. Визначення та нагородження кращих митців Києва Мистецькою премією "Київ" | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 175,0 2017 - 175,0 2018 - 175,0 |
Відзначення, підтримка та популяризація здобутків кращих митців міста Києва | ||
4.3. Запровадження 8-ї номінації в галузі хореографічного мистецтва - Мистецької премії "Київ" імені Павла Вірського | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 25,0 2017 - 25,0 2018 - 25,0 |
Відновлення справедливості щодо належного відзначення досягнень митців у галузі хореографічного мистецтва | ||
4.4. Виплата 27 довічних та 27 щорічних стипендій видатним діячам культури і мистецтва | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 676,4 2017 - 731,2 2018 - 771,4 |
Підтримка митців похилого віку, визнання їх творчих здобутків | ||
5. | Реалізація київськими закладами культури комунальної власності територіальної громади міста Києва творчих проектів спільно з районними в місті Києві державними адміністраціями та створення умов для популяризації української мови засобами сучасного мистецтва | 5.1. Організація та проведення всеукраїнських та міських творчих заходів (конкурсів, фестивалів, концертів, виставок, творчих вечорів тощо), флешмобів, естрадно-масових заходів із сучасними мультимедійними технологіями із залученням громадських та молодіжних організацій інвалідів тощо, в тому числі, спрямованих на піднесення престижу української мови, культури, історичної пам'яті. Проведення щорічних концертних сезонів Київської дитячої філармонії та організація роботи театральних студій, фольклорних ансамблів | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 150,0 2017 - 150,0 2018 - 150,0 |
Виявлення та підтримка талановитих учнів, поширення досвіду роботи провідних викладачів та надання методичної допомоги молодим спеціалістам Ознайомлення широкого загалу з кращими зразками класичної та сучасної музики у виконанні талановитих вихованців шкіл естетичного виховання |
6. | Участь у проведенні міжнародних кінофестивалів | 6.1. Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", Міжнародний кінофестиваль для дітей та юнацтва "Золоте курча" | 2016 - 2018 | Департамент культури, кінотеатри комунальної власності територіальної громади міста Києва | Бюджет міста Києва | 2016 - 300,0 2017 - 300,0 2018 - 300,0 |
Збільшення вітчизняної кінопродукції нового формату, виховання молоді на національних традиціях |
Театри | |||||||
7. | Створення умов для здійснення театрально-концертної та культурно-просвітницької діяльності | 7.1. Фінансування театрально-видовищним закладам культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 186290,3 2017 - 201558,9 2018 - 212332,7 |
Збереження мережі театральних закладів, залучення до театрів широкої аудиторії шанувальників театрального мистецтва, створення належних умов для функціонування закладів. Збереження кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих працівників та провідних майстрів сцени |
Театрально-видовищні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Власні кошти | 2016 - 50223,6 2017 - 54231,1 2018 - 57337,9 | |||||
8. | Створення умов щодо збільшення власних надходжень театрально-видовищними закладами культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 8.1. Маркетингові заходи щодо популяризації та реалізації культурного продукту 8.2. Участь в організації гастролей 8.3. Співпраця з міжнародними культурними інституціями 8.4. Участь театрально-видовищних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва в українських та міжнародних проектах 8.5. Залучення коштів у встановленому порядку на мистецькі проекти (гранти та інші джерела, не заборонені чинним законодавством) 8.6. Використання реклами, налагодження випуску супутньої продукції (афіш, аудіо- та відеопродукції тощо) та її реалізації |
2016 - 2018 | Департамент культури, театрально-видовищні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Не потребує фінансування | Пропагування кращих професійних здобутків національного мистецтва у європейський культурний простір, формування позитивного міжнародного іміджу України Підвищення ефективності роботи театральних закладів, збільшення їх доходів та зменшення навантаження на бюджет | |
9. | Забезпечення культурних потреб малозабезпечених верств населення | 9.1. Виділення безкоштовних місць в театрально-видовищних закладах культури комунальної власності територіальної громади міста Києва для перегляду вистав окремими верствами населення (які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, учням та студентам) 9.2. Продаж квитків за спеціальною ціною власникам "Картки киянина" для перегляду вистав |
2016 - 2018 | Департамент культури, театрально-видовищні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Не потребує фінансування | Соціальна підтримка окремих верств населення | |
10. | Підтримка творчої діяльності та зміцнення матеріальної бази театрально-видовищних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 10.1. Поновлення костюмів, придбання нового сценічного обладнання, постановка нових вистав | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники київських комунальних театрально-видовищних закладів | Інші джерела фінансування | 2016 - 18615,9 2017 - 21408,3 2018 - 24619,5 |
Показ вистав на новому якісному рівні, як результат залучення більшої аудиторії глядача |
11. | Розвиток матеріально-технічної бази театрально-видовищних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 11.1. Капітальний ремонт фасадів будівель, дахів та приміщень театрально-видовищних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1670,75 2017 - 2000,0 2018 - 2000,0 |
Зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази закладів культури, створення належних умов для розвитку театрів міста |
Інші джерела фінансування | 2016 - 6329,25 2017 - 7000,0 2018 - 6000,0 |
||||||
11.2. Будівництво, реконструкція, реставрація приміщень театрів комунальної власності | 2016 - 2018 | Департамент культури, київські комунальні театрально-видовищні заклади | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 800,0 2017 - 800,0 2018 - 800,0 |
|||
Інші джерела фінансування | 2016 - 7200,0 2017 - 11200,0 2018 - 11200,0 |
||||||
11.3. Реконструкція споруд на Андріївському узвозі, 20 (А, Б) під Театр на Подолі у Подільському районі міста Києва | 2016 - 2017 | Департамент культури | Залучені кошти | 2016 - 85000,0 2017 - 85000,0 |
|||
12. | Забезпечення театрально-видовищних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва власними приміщеннями | 12.1. Виділення комунальному театрально-концертному закладу культури "Циганський академічний музично-драматичний театр "Романс", театрально-видовищному закладу культури "Український малий драматичний театр" та комунальному закладу культури "Експериментальна майстерня "Театр маріонеток" приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) | Не потребує фінансування | Підвищення ефективності діяльності, збільшення вистав та власних доходів театрів | |
Концертні заклади | |||||||
13 | Створення умов для здійснення діяльності концертних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 13.1. Фінансування концертних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 45177,0 2017 - 48836,3 2018 - 51375,8 |
Забезпечення кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих творчих працівників, проведення виступів на належному рівні, популяризація світового музичного надбання Збереження кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих працівників та провідних майстрів сцени Задоволення творчих потреб громадян та їх естетичного виховання, розвиток та збереження духовного потенціалу |
Концертні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Власні кошти | 2016 - 3500,0 2017 - 3800,0 2018 - 4000,0 | |||||
14. | Підтримка творчої діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази концертних закладів | 14.1. Поновлення костюмів, придбання нового сценічного обладнання | 2016 - 2018 | Департамент культури, київські комунальні концертні колективи | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1380,0 2017 - 1380,0 2018 - 1380,0 |
Забезпечення збереження і розвитку багатої національної музичної спадщини держави, популяризації світового музичного надбання |
14.2. Постановка нових музичних проектів | 2016 - 2018 | Концертні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Власні кошти | 2016 - 1520,0 2017 - 1625,0 2018 - 1710,0 | |||
15. | Розвиток матеріально-технічної бази | 15.1. Вирішення питання щодо забезпечення власними приміщеннями колективів концертних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва: пошук інвесторів для будівництва приміщень концертному закладу культури "Муніципальний академічний камерний хор "Київ", комунальному концертному закладу культури "Академічний камерний хор "Хрещатик", концертно-театральному закладу культури "Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина" | 2016 - 2018 | Департамент культури, Муніципальний академічний камерний хор "Київ", Академічний камерний хор "Хрещатик", Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль "Калина" | Залучені кошти | Підвищення ефективності діяльності, збільшення вистав та власних доходів | |
16. | Благодійна діяльність концертних закладів культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | 16.1. Виділення безкоштовних місць в залах для перегляду концертів окремими верствами населення (які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, учням та студентам) 16.2. Продаж квитків за спеціальною ціною власникам "Картки киянина" для перегляду концертів 16.3. Виступи перед учасниками антитерористичної операції на сході України |
2016 - 2018 | Концертні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Не потребує фінансування | Підтримка та забезпечення духовного розвитку малозахищених верств населення, задоволення творчих потреб та інтересів громадян | |
17. | Створення умов щодо збільшення власних надходжень концертними закладами | 17.1. Маркетингові заходи щодо популяризації та реалізації культурного продукту: допомога у співпраці з міжнародними культурними інституціями, участь концертних колективів столиці в українських та міжнародних проектах 17.2. Здійснення заходів для створення нових мистецьких проектів 17.3 Використання реклами, налагодження випуску супутньої продукції (афіш, аудіо- та відеопродукції тощо) та її реалізації |
Концертні заклади культури комунальної власності територіальної громади міста Києва | Не потребує фінансування | Популяризація національної культури і мистецтва України, підняття іміджу міста Києва, здобуття перемог на міжнародних конкурсах Використання сучасних технологій для анонсування мистецьких заходів і, як наслідок, залучення більш широкої аудиторії глядача та збільшення доходів | ||
Кінотеатри | |||||||
18. | Збереження та модернізація кіномережі міста | 18.1. Співробітництво в галузі кінематографії; забезпечення формування репертуару фільмів, які відповідають вимогам українського суспільства | 2016 - 2018 | Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Власні кошти | 2016 - 1450 2017 - 1430 2018 - 1475 |
Підвищення конкурентоспроможності кінотеатрів комунальної власності територіальної громади міста Києва, збільшення глядацької аудиторії, зростання касових зборів |
18.2. Організація проведення прем'єрних показів, зустрічей з творчими групами, участь у міжнародних кінофестивалях і ретроспективних кінопоказах | |||||||
18.3. Участь в організації та проведенні інвестиційних конкурсів щодо модернізації кінотеатрів комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Власні кошти | 2016 - 200,0 2017 - 100,0 2018 - 200,0 |
Збільшення глядацької аудиторії та, як наслідок, збільшення касових зборів | ||
18.4. Створення мережі кінотеатрів українського фільму, а також формування репертуару з обов'язковим плануванням показу вітчизняних фільмів у державному комунальному підприємстві "Дитячий спеціалізований кінотеатр ім. Чапаєва" та комунальному підприємстві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Кінотеатр ім. Т. Шевченка" | 2016 - 2018 | Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Власні кошти | 2016 - 500,0 2017 - 600,0 2018 - 650,0 |
Пропаганда вітчизняного кіно, виховання глядача на національних традиціях | ||
18.5. Подальший розвиток дитячих спеціалізованих кінотеатрів, створення дитячих культурних центрів Відновлення кінотеатру "Промінь" |
2016 - 2018 | Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Власні кошти | 2016 - 1200,0 2017 - 1300,0 2018 - 1200,0 |
Розвиток духовності і моралі підростаючого покоління, підтримка навчального процесу, організація культурного відпочинку дітей | ||
18.6. Модернізація обладнання для кінопоказу та заміна глядацьких крісел в комунальному підприємстві Оболонського району м. Києва "Дитячий кінотеатр "Кадр", фінансова підтримка кінотеатру | 2016 - 2018 | Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, комунальне підприємство Оболонського району м. Києва "Дитячий кінотеатр "Кадр" | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 990,0 | Розвиток духовності і моралі підростаючого покоління, підтримка навчального процесу, організація культурного відпочинку дітей | ||
Бюджет міста | 2016 - 626,0 2017 - 676,7 2018 - 714,0 | ||||||
18.7. Опрацювання питання щодо перейменування кінотеатрів, які входять до структури комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм": комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Кінотеатр "Ленінград" у "Кінотеатр імені О. П. Довженка", кінотеатр державне комунальне підприємство "Дитячий спеціалізований кінотеатр ім. Чапаєва" у кінотеатр "Ліра", комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Росія" у кінотеатр "Лісовий" | 2016 | Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент культури, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Не потребує фінансування | Відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві | |||
18.8. Сприяння у проведенні міжнародних кінофестивалів, організації ретроспективних кінопоказів, прем'єр нових фільмів вітчизняного виробництва | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Не потребує фінансування | Збільшення вітчизняної кінопродукції нового формату, виховання молоді на національних традиціях | |||
19. | Проведення благодійних заходів та акцій | 19.1. Проведення благодійних заходів та акцій для малозабезпечених верств населення, інших пільгових категорій | 2016 - 2018 | Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Власні кошти | 2016 - 50,0 2017 - 70,0 2018 - 75,0 |
Організація культурного відпочинку пільгових верств населення |
19.2. Забезпечення кінопоказу за єдиним квитком | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" | Не потребує фінансування | Безоплатне відвідування кінотеатрів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування | |||
Аматорське мистецтво | |||||||
20. | Збереження і вдосконалення мережі закладів, діяльність яких спрямована на розвиток та популяризацію української культури, державної мови та аматорського мистецтва | 20.1. Надання фінансової підтримки та утримання палаців і будинків культури, клубів, центрів народної творчості та інших закладів клубного типу | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 11581,3 2017 - 12587,9 2018 - 13197,4 |
Забезпечення кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих працівників, утримання закладів на належному рівні |
20.2. Здійснення координування та контролю за напрямками і змістом діяльності клубних закладів | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень | Не потребує фінансування | Збереження мережі клубних закладів, вдосконалення їх діяльності. Забезпечення ефективної діяльності музичних колективів та ансамблів | |||
20.3. Проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, засідань клубів, університетів, оглядів-конкурсів та фестивалів народної творчості, атестація самодіяльних колективів | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, РДА | Бюджет міста Києва | 2016 - 105,0 2017 - 55,0 2018 - 105,0 |
Підвищення художнього рівня виконавської майстерності, виявлення кращих аматорських колективів та окремих виконавців, допомога керівникам колективів клубних закладів, підвищення їх кваліфікації | ||
21. | Зміцнення матеріально-технічної бази будинків культури, клубів та інших закладів клубного типу у районах міста, діяльність яких спрямована на розвиток та популяризацію аматорського мистецтва | 21.1. Ремонт приміщень, поновлення костюмів та музичних інструментів, придбання нового сценічного обладнання | 2016 - 2018 | Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 4391 2017 - 2891,6 2018 - 992,2 |
Забезпечення ефективної діяльності будинків культури, клубів та інших закладів клубного типу у районах міста |
22. | Популяризація та пропаганда народної творчості | 22. Виявлення та показ мистецьких надбань майстрів традиційного народного мистецтва, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтв | 2016 - 2018 | Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, творчі об'єднання майстрів декоративно-прикладного мистецтва та образотворчого мистецтва | Бюджет міста Києва | 2016 - 30,0 2017 - 30,0 2018 - 30,0 |
Розвиток народних ремесел, відродження і збереження традиційного народного мистецтва |
Власні кошти клубних закладів | 2016 - 200,0 2017 - 200,0 2018 - 200,0 | ||||||
23. | Удосконалення діяльності клубних формувань, урізноманітнення форм та змісту культурно-просвітницької та дозвіллєвої роботи з представниками всіх категорій та соціальних груп населення | 23.1. Проведення вечорів відпочинку, конкурсів виконавської та технічної майстерності, тематичних зустрічей, молодіжних вечорів, засідань любительських об'єднань, клубів та гуртків за інтересами | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, Центр художньої та технічної творчості "Печерськ", клубні заклади районного підпорядкування | Власні кошти клубних закладів | 2016 - 2157,0 2017 - 2270,7 2018 - 2378,0 |
Збереження та збільшення мережі аматорських колективів народної художньої та технічної творчості, об'єднань, клубів і гуртків за інтересами, сприяння творчій самореалізації особистості, задоволення культурних потреб |
Бібліотеки | |||||||
24. | Збереження та вдосконалення існуючої мережі бібліотек | 24.1. Збереження існуючої мережі бібліотечних закладів, створення належних умов для функціонування бібліотек м. Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 111431,5 2017 - 120457,4 2018 - 126712,3 |
Збереження кадрового потенціалу, залучення молодих спеціалістів для роботи в бібліотеках |
Районні в місті Києві державні адміністрації | Власні кошти | 2016 - 630,7 2017 - 666,0 2018 - 696,8 |
Розвиток бібліотечної справи. Популяризація книги та бібліотеки, заохочення до читання | ||||
24.2. Забезпечення комплектування та зберігання періодичних видань, їх облік тощо | 2016 - 2018 | Департамент культури Районні в місті Києві державні адміністрації |
Бюджет міста Києва | 2016 - 2398,1 2017 - 2592,4 2018 - 2734,9 |
Розвиток бібліотечної справи, більш широкого кола читачів | ||
24.3. Комплектування бібліотечних фондів новою літературою, поповнення фондів бібліотек кращими зразками вітчизняної (словниками, довідниками, фаховою періодикою, краєзнавчою літературою, книгами з культури мовлення, історії мовної культури) та світової літератури, в тому числі іноземними мовами, їх збереження та використання | 2016 - 2018 | Департамент культури Районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 2605,6 2017 - 2912,1 2018 - 3119,0 |
Забезпечення публічних бібліотек вітчизняною та зарубіжною книжковою продукцією, залучення більш широкого кола читачів, задоволення їх потреб у літературі всіх напрямків | ||
24.4. Проведення в бібліотеках міста презентації видань місцевих авторів з метою популяризації української книги, ознайомлення широкого кола читачів із творчістю письменників та краєзнавців міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури Районні в місті Києві державні адміністрації |
Не потребує фінансування | Підтримка талановитих місцевих літераторів, популяризація їх творчості | |||
25 | Модернізація бібліотек | 25.1. Впровадження в діяльність бібліотек сучасних інформаційних технологій, створення медіатек, модернізація матеріальної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек відповідно до європейських стандартів. Створення електронної бібліотеки | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 6594,7 2017 - 3214,4 2018 - 3486,0 |
Модернізація та оновлення технічного устаткування. Збільшиться кількість автоматизованих робочих місць для бібліотечних працівників та користувачів бібліотек; збільшиться кількість бібліотек із доступом до Інтернету. Трансформація бібліотек у вільні, загальнодоступні, культурні, демократичні простори |
Районні в місті Києві державні адміністрації | Власні кошти | 2016 - 10,0 2017 - 10,0 2018 - 10,0 | |||||
26 | Бібліотечний менеджмент як основний інструмент ефективної діяльності сучасної бібліотеки | 26.1. Підвищення фахової кваліфікації кадрів. Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження сучасних технологій та інноваційних підходів до роботи | 2016 - 2018 | Департамент культури Районні в місті Києві державні адміністрації |
Бюджет міста Києва | 2016 - 400,0 2017 - 432,4 2018 - 456,2 |
Сприятиме вдосконаленню підготовки сучасного фахівця, притоку молодих кадрів до бібліотек, участі бібліотек у конкурсах на отримання грантів, впровадженню нових методів роботи |
Мистецька освіта Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) | |||||||
27 | Забезпечення державних стандартів позашкільної мистецької освіти | 27.1. Здійснення координування та контролю за змістом і напрямками діяльності початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, надання методичної допомоги викладачам | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | Не потребує фінансування | Вдосконалення та забезпечення ефективної діяльності початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів | |
28 | Здійснення заходів щодо збереження та розширення мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та закладів культури, удосконалення структури естетичного виховання | 28.1. Збереження існуючої мережі шкіл естетичного виховання, створення належних умов для їх функціонування | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники шкіл естетичного виховання дітей | Бюджет міста Києва | 2016 - 244908,3 2017 - 264779,1 2018 - 278548,2 |
Збереження мережі мистецьких навчальних закладів та закладів культури, вдосконалення їх діяльності. Збереження контингенту учнів шкіл естетичного виховання. Відкриття нових відділів та відділень у школах естетичного виховання |
Власні кошти | 2016 - 34155,92 2017 - 35922,8 2018 - 37793,98 | ||||||
28.2 Проведення творчих вечорів, зустрічей з письменниками і журналістами, творчими колективами, що популяризують українську мову, історію та культурну спадщину українського народу | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники шкіл естетичного виховання дітей | Не потребує фінансування | Популяризація української мови, історії та культурної спадщини українського народу | |||
28.3. Придбання обладнання та предметів довгострокового користування | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники шкіл естетичного виховання дітей | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 5887,6 2017 - 3520,0 2018 - 4059,0 |
Придбання обладнання, вдосконалення діяльності шкіл естетичного виховання | ||
28.4. Будівництво та реконструкція шкіл естетичного виховання дітей | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники шкіл естетичного виховання дітей | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 600,0 2017 - 600,0 2018 - 500,0 |
Зміцнення матеріально-технічної бази шкіл естетичного виховання у районах міста | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 20689,4 2017 - 17847,4 2018 - 8000,0 | ||||||
28.5. Ремонт будівель шкіл естетичного виховання дітей | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, керівники шкіл естетичного виховання | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 6431,524 2017 - 6500,0 2018 - 6500,0 |
Зміцнення матеріально-технічної бази шкіл естетичного виховання у районах міста | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 3279,08 2017 - 500,0 2018 - 500,0 | ||||||
29. | Здійснення навчально-методичного забезпечення діяльності навчальних закладів та закладів культури, надання їм кваліфікаційно-професійної допомоги | 29.1. Участь у розробці навчальної документації, програм, методичної літератури, нотних збірок, навчальних планів та установчих документів тощо. Продовження діяльності Погоджувальної Ради з питань надання рекомендацій для використання у роботі початковими спеціалізованими мистецькими навчальними закладами та закладами культури нової методичної літератури | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | Не потребує фінансування | Забезпечення навчальних закладів та закладів культури новими навчальними планами, програмами, методичною літературою, нотними збірками, навчальною документацією | |
30. | Здійснення контролю за змістом та якістю навчання | 30.1. Здійснення координування та контролю за напрямками і змістом діяльності мистецьких навчальних закладів та закладів культури | 2016 - 2018 | Департамент культури, директори початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | Не потребує фінансування | Забезпечення можливостей для отримання професійної початкової мистецької освіти. Забезпечення потреб суспільства в системі безперервної професійної мистецької освіти міста | |
30.2. Проведення курсів підвищення кваліфікації викладачів (з усіх спеціальностей) | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", районні в місті Києві державні адміністрації | Не потребує фінансування | Створення відповідних умов для проведення курсів підвищення кваліфікації викладачів навчальних закладів (з усіх спеціальностей) задля проведення їх атестації з метою визначення кваліфікаційної категорії | |||
30.3. Проведення державної атестації початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів та закладів культури, щорічної атестації педагогічних працівників мистецьких навчальних закладів | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", районні в місті Києві державні адміністрації, вищі мистецькі навчальні заклади | Бюджет міста Києва | 2016 - 30,0 2017 - не потребує 2018 - не потребує |
Надання права на подальшу діяльність початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладам та закладам культури протягом 10-ти років. Присвоєння викладачам відповідних кваліфікаційних категорій та педагогічних звань | ||
31 | Проведення науково-методичної роботи | 31.1. Проведення "Школи вдосконалення професійної майстерності викладача" (за різними напрямами), "Презентації педагогічної майстерні початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу", майстер-класів та відкритих уроків провідних фахівців тощо | 2016 - 2018 | Департамент культури, Комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | Бюджет міста Києва | 2016 - 10,0 2017 - 10,0 2018 - 10,0 |
Надання системної професійної допомоги у пошуках, розробці та застосуванні ефективних методів у роботі. Ознайомлення з роботою всіх викладачів міста, їх методичним доробком, удосконалення передового досвіду провідних викладачів міста та надання методичної допомоги молодим викладачам |
32 | Заохочення та підтримка талановитих учнів | 32.1. Вручення творчих стипендій голови Київської міської державної адміністрації талановитим дітям - лауреатам всеукраїнських та міжнародних конкурсів | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", вищі мистецькі навчальні заклади, районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 75,0 2017 - 75,0 2018 - 75,0 |
Матеріальне заохочення учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів |
33. | Соціальна робота щодо адаптації дітей з особливими потребами | 33.1. Організація, проведення та участь у благодійних заходах для дітей-сиріт, дітей з дитячих будинків та дітей з особливими потребами Продовження благодійного мистецького проекту "Крилаті мрії" | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів", районні в місті Києві державні адміністрації | Не потребує фінансування | Соціальна адаптація дітей-сиріт, дітей з дитячих будинків та дітей з особливими потребами через їх творче спілкування з ровесниками та залучення до високого мистецтва. Надання методичної та організаційної допомоги у проведенні заходів для дітей з особливими потребами | |
Парки культури і відпочинку | |||||||
34 | Збереження і розвиток парків культури і відпочинку | 34.1. Проведення благоустрою територій парків та створення активних зон відпочинку 34.2. Ремонт атракціонів, утримання закладів |
2016 - 2018 | Комунальні заклади парки культури та відпочинку | Власні надходження | 2016 - 3285,6 2017 - 3367,45 2018 - 3471,0 |
Безпечне функціонування атракціонів, належний технічний стан обладнання, оптимізація витрат на їх утримання і розвиток |
34.3. Технічне діагностування (експертне обстеження); електровиміри; експертиза технічної документації на отримання дозволу на можливість функціонування атракціонів | Департамент культури, комунальні заклади парки культури та відпочинку | Бюджет міста Києва | 2016 - 247,5 2017 - 259,9 2018 - 272,9 | ||||
35 | Забезпечення організації культурного дозвілля населення і зміцнення культурних традицій | 35.1. Організація вільного часу та активного відпочинку населення, задоволення культурних запитів різноманітних груп населення, підтримка та розвиток культурно-освітніх заходів | 2016 - 2018 | Департамент культури, комунальні заклади парки культури та відпочинку | Власні кошти | 2016 - 3285,6 2017 - 3367,45 2018 - 3471,0 |
Відповідно до національних звичаїв та традицій організація і проведення фольклорних фестивалів, виставок творів народного мистецтва, задоволення культурних запитів різноманітних груп населення |
35.2. Безкоштовне відвідування атракціонів пільговими категоріями населення | 2016 - 2018 | Комунальні заклади парки культури та відпочинку | Не потребує фінансування | Охоплення незахищених верств населення опікою, залучення їх до культурного життя столиці | |||
35.3. Збільшення кількості проведення заходів, направлених на активний відпочинок громадян | 2016 - 2018 | Комунальні заклади парки культури та відпочинку | Не потребує фінансування | Збільшення туристичної привабливості столиці України, піднесення іміджу європейської столиці | |||
35.4. Організація і проведення театральних вистав, концертів майстрів мистецтв та колективів художньої самодіяльності | 2016 - 2018 | Департамент культури Комунальні заклади парки культури та відпочинку |
Не потребує фінансування | Збільшення кількості відвідувачів парків, розширення аудиторії прихильників активного відпочинку, створення іміджу європейської столиці | |||
36 | Зміцнення матеріально-технічної бази | 36.1. Оновлення сценічних майданчиків парків, закупівля відповідної технічної апаратури для проведення мистецьких заходів | 2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | 2016 - 2000,0 | Проведення заходів на високому рівні, піднесення іміджу Києва як європейської столиці |
Комунальні заклади парки культури та відпочинку | Власні кошти | ||||||
36.2. Здійснення заходів для розробки проектно-кошторисної документації щодо будівництва об'єктів рекреації та благоустрою парків культури та відпочинку. Розробка документації щодо відведення земельних ділянок в установленому порядку | 2016 - 2018 | Департамент культури Комунальні заклади парки культури та відпочинку |
Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 200,0 2017 - 500,0 2018 - 500,0 |
Організація культурного відпочинку для усіх верств населення, створення належних умов для розвитку міста | ||
36.3. Здійснення заходів для проектних робіт з благоустрою території для створення Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України у Деснянському районі та будівництво об'єктів рекреації та обслуговування населення біля проспекту Генерала Ватутіна та р. Десенка у Деснянському районі | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 200,0 2017 - 200,0 2018 - 200,0 |
Організація культурного відпочинку для усіх верств населення, створення належних умов для розвитку міста | ||
Інші джерела фінансування | 2017 - 300,0 2018 - 300,0 | ||||||
Інші культурно-освітні заклади та заходи | |||||||
37 | Забезпечення діяльності Державного архіву міста Києва | 37.1. Утримання на належного рівні Державного архіву м. Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, | Бюджет міста Києва | 2016 - 5626,2 2017 - 6082,0 2018 - 6416,5 |
Збереження кадрового потенціалу, залучення кваліфікованих спеціалістів до роботи |
Державний архів міста Києва | Власні кошти | 2016 - 500,0 2017 - 540,5 2018 - 570,3 | |||||
37.1. Модернізація та оновлення технічного устаткування | 2016 - 2018 | Департамент культури, Державний архів міста Києва | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 100,0 2017 - 100,0 2018 - 100,0 |
Оновлення та удосконалення матеріально-технічної бази, підвищення якості обслуговування | ||
38 | Забезпечення діяльності відділу державної експертизи культурних цінностей, відділу контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України та комунального закладу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | 38.1. Утримання на належному рівні відділів при Департаменті культури та комунального закладу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів" | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 5157,5 2017 - 5575,3 2018 - 5882,0 |
Збереження кадрового потенціалу, залучення кваліфікованих спеціалістів до роботи. Забезпечення належних умов праці |
38.2. Оновлення матеріально-технічної бази | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 150,0 2017 - 150,0 2018 - 150,0 |
Поліпшення умов праці | ||
39 | Утримання Державної агенції промоції культури України (передана на фінансування з бюджету міста Києва у 2015 році) | 39.1. Утримання Державної агенції промоції культури України: проведення заходів з формування позитивного культурного іміджу України як європейської держави | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 473,7 2017 - 512,1 2018 - 540,3 |
Популяризація української мови та культури, сприяння євроінтеграції та інтеграції України у світовий культурний простір, розширення мистецьких зв'язків із зарубіжними країнами і міжнародними організаціями, розбудова партнерства з недержавними організаціями, що діють у сфері культури |
40 | Забезпечення діяльності централізованих бухгалтерій районного підпорядкування | 40.1. Збереження та підтримка централізованих бухгалтерій, впровадження в їх роботу сучасних інформаційних технологій, зміцнення матеріально-технічної бази | 2016 - 2018 | Районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 8806,2 2017 - 9519,5 2018 - 10043,1 |
Функціонування централізованих бухгалтерій, залучення висококваліфікованих працівників, оптимізація витрат на їх утримання і розвиток. Збільшення кількості комп'ютеризованих робочих місць та місць з доступом до мережі Інтернет |
Додаток Б
Будівництво, реконструкція, реставрація
(ремонтно-реставраційні роботи), капітальний ремонт
Підпрограма 1.
Міська цільова програма "Київ мистецький"
N з/п |
Перелік робіт | Назва об'єкта | Строк виконання | Головний розпорядник бюджетних коштів, замовник | Джерело фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн |
1. | Будівництво, реконструкція, реставрація об'єктів закладів культури, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва | 1.1. Реставрація та реабілітація з технічним переоснащенням і реконструкцією прибудови театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети" на вул. В. Васильківській, 53/3 у Печерському районі м. Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, театрально-видовищний заклад культури "Київський національний академічний театр оперети" | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 400,0 2017 - 400,0 2018 - 400,0 |
Інші джерела фінансування | 2016 - 6600,0 2017 - 6600,0 2018 - 6600,0 | |||||
1.2. Реставраційні роботи з реабілітацією і пристосуванням під заклад культури "Київська мала опера" на вул. Дегтярівській, 5-а | 2016 - 2018 | Департамент культури, Департамент будівництва та житлового забезпечення, театрально-видовищний заклад культури "Київська мала опера" | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 400,0 2017 - 400,0 2018 - 400,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 600,0 2017 - 4600,0 2018 - 4600,0 | |||||
1.3. Проектні роботи з благоустрою території для створення Всеукраїнського парку пам'яті борців за свободу і незалежність України у Деснянському районі та будівництво об'єктів рекреації та обслуговування населення біля проспекту Генерала Ватутіна та р. Десенка у Деснянському районі | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 200,0 2017 - 200,0 2018 - 200,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2017 - 300,0 2018 - 300,0 | |||||
1.4 . Розробка проектно-кошторисної документації з будівництва гуртожитку на території закладу, капітальний ремонт внутрішніх приміщень (хореографічних залів, учбових класів, аудиторій), реконструкція та модернізація великої зали та інше | 2017 - 2018 | Департамент культури, коледж хореографічного мистецтва "Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря" | Інші джерела фінансування | 2017 - 1000,0 2018 - 1000,0 | ||
1.5. Будівництво, концертної зали на 500 місць дитячої школи мистецтв N 5 на вул. Маршала Малиновського, 11-в | 2016 - 2018 | Департамент культури, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 500,0 2017 - 500,0 2018 - 500,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2017 - 7500,0 2018 - 7500,0 | |||||
1.6. Реставрація з пристосуванням під розміщення Державного спеціалізованого мистецького навчального закладу "Київська дитяча школа мистецтв N 2 ім. М. І. Вериківського" об'єктів на вул. Воровського, 2 з прибудовою до них концертної зали | 2016 - 2017 | Департамент культури, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 100,0 2017 - 100,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 19689,4 2017 - 9847,4 | |||||
1.7, Прибудова до дитячої школи мистецтв N 8 на вул. Феодори Пушиної, 6 | 2016 - 2018 | Департамент культури, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація | Інші джерела фінансування | 2016 - 1000,0 2017 - 8000,0 2018 - 8000,0 | ||
2. | Капітальний ремонт, ремонтно-реставраційні роботи на об'єктах закладів культури, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва | 2016 - 2018 | Департамент культури, районні в місті Києві державні адміністрації, заклади культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 8102,274 2017 - 8500,0 2018 - 8500,0 | |
Інші джерела фінансування | 2016 - 9608,33 2017 - 7500,0 2018 - 6500,0 | |||||
РАЗОМ по підпрограмі 1. Міська цільова програма "Київ мистецький" | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 9701,274 2017 - 10100,00 2018 - 10000,00 | ||||
Інші джерела фінансування | 2016 - 37497,73 2017 - 45347,40 2018 - 34500,00 |
Підпрограма 2
Міська цільова програма "Київ етнічний"
1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована Програма
Визначення проблем у сфері міжнаціональних відносин у столиці ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 05 квітня 2012 року N 387/7724, та дослідженні тенденцій етнонаціонального і етнокультурного розвитку столиці.
Київ є багатонаціональним містом, у якому проживають представники 135 національностей. За даними перепису 2001 року у м. Києві (єдине офіційне джерело інформації) у столиці мешкають 2110767 українців або 82,2 відсотка, а всі інші (17,8 відсотка) відносяться до національних меншин.
Найбільш чисельними є: росіяни - 337323 особи; євреї - 17962 особи; білоруси - 16549 осіб; поляки - 6924 особи; вірмени - 4935 осіб; азербайджанці - 2567 осіб; татари - 2451 особа; грузини - 2352 особи; молдавани - 1927 осіб; болгари - 1514 осіб; араби - 1426 осіб; німці - 1123 особи.
Такий етнічний склад населення вимагає особливої уваги органів державної влади та органів місцевого самоврядування до питань розвитку культур і мов різних національних меншин, збереження їхніх самобутніх традицій, звичаїв та обрядів.
На розвиток міжетнічних стосунків та зростання активності процесів у етнонаціональній сфері суттєво впливають особливості міста Києва як столиці. Зокрема, столиця є зоною активних міграційних переміщень. Це стимулює формування громадських об'єднань національно-культурного спрямування як виразників інтересів відповідних спільнот. З кожним роком збільшується їх кількість, постійно зростає їх членство, масштабність культурологічних заходів, активізується їх участь у суспільних процесах.
Відтак, за останні три роки громадський рух набув свого розвитку саме через функціонування національно-культурних товариств. У свою чергу, національно-культурні товариства - це форма національної самоорганізації, здатної сприяти вирішенню національними меншинами питань збереження та розвитку своєї етнічної самобутності.
Для прикладу, на початок 1992 року у м. Києві функціонувало лише 7 національно-культурних товариств, а станом на 1 січня 2015 року діє понад 90 національно-культурних громад, що репрезентують собою 30 етнічних груп населення столиці. Крім того, у м. Києві проводять свою діяльність 12 центрів культур національних меншин, видаються газети, функціонують театри, художні колективи, навчальні заклади з вивчення та навчанням мовами національних меншин (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка основних показників розвитку національно-культурних товариств та забезпечення потреб етнічних груп населення м. Києва
Показники | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 очік. |
Кількість національно-культурних товариств, всього | 71 | 78 | 86 | 92 |
із них місцевого значення, од. | 61 | 65 | 73 | 73 |
всеукраїнського значення, од. | 10 | 13 | 13 | 19 |
Задоволення культурних потреб: | ||||
аматорські колективи | 11 | 16 | 16 | 18 |
центри культур національних меншин | 12 | 12 | 12 | 12 |
Задоволення освітніх потреб: | ||||
недільні школи | 5 | 7 | 7 | 8 |
"школи вихідного дня" | 3 | 8 | 11 | 12 |
Задоволення інформаційних потреб: | ||||
газети, журнали* | 43 | 45 | 47 | 47 |
публічні бібліотеки** | 7 | 7 | 7 | 7 |
______________
* із 47 періодичних видань національних товариств, об'єднань, що видаються у столиці, три з них видаються за державні кошти, зокрема це Арагац: газета вірменської громади України, Еврейские вести: газета товариства єврейської культури України та Dziennik Kijowski: газета польської громади України. Всі інші періодичні видання фінансуються за рахунок власних коштів громад, благодійних та спонсорських внесків.
** Бібліотека імені А. Міцкевича (польська спеціалізація), відділ тюркомовної літератури Центральної районної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна, бібліотека імені Самеда Вургуна (азербайджанська спеціалізація), бібліотека імені О. Шварцмана (бібліотека єврейської літератури), Центральна районна бібліотека імені О. С. Пушкіна, бібліотека імені Махтумкулі (туркменська спеціалізація), бібліотека "Деміївська" (відділ азіатської та африканської дружби).
Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність конфліктів та протистоянь в столиці - це наслідок і доказ виваженої та ефективної співпраці столичної влади з національно-культурними громадами м. Києва.
Важливу роль у взаємодії між органами виконавчої влади та етнічними громадами м. Києва відіграє постійно діючий консультативно-дорадчий орган - Рада національностей при Київській міській раді. До складу Ради входять керівники або делеговані представники 51-ї громадської організації національних меншин, які легалізовані чи зареєстровані Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві та здійснюють свою діяльність у столиці України. Під час засідань секретаріату Ради національностей обговорюються питання міжнаціональних відносин та розвитку національних меншин, зокрема, щодо організації та проведення конгресів, форумів, науково-практичних конференцій і семінарів, а також інших заходів (національних і пам'ятних свят, фестивалів, конкурсних оглядів тощо), які сприяють духовному відродженню національних меншин у м. Києві.
Основними завданнями міської цільової програми "Київ етнічний" на 2012 - 2015 роки було визначено:
- удосконалення механізмів задоволення культурних, освітніх, інформаційних та інших потреб осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві;
- піднесення ролі виховання, формування толерантності у навчальних закладах, посилення відповідальності суб'єктів виховання за здійснення цього процесу;
- проведення культурних, освітніх та інших заходів, спрямованих на задоволення гуманітарних потреб осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві;
- заохочення діяльності та активізація роботи інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з культурно-освітніми, мистецькими та іншими громадськими організаціями національних меншин.
Серед великої кількості етнічних громад, на розвиток яких спрямована була дія міської цільової програми, найактивнішими як у царині збереження і розвитку власних національних культур, так і у величині внеску у розвиток міста були наступні.
Азербайджанська громада
У Києві діє Конгрес азербайджанців України, Об'єднана Діаспора Азербайджанців України, Культурний центр імені Мусліма Магомаєва та інші.
Створений у 1999 році Конгрес азербайджанців України у своїй діяльності керується демократичними принципами, гуманістичними традиціями азербайджанського та українського народів та здійснює громадсько-культурні заходи для задоволення національно-культурних, духовних, соціально-політичних, творчих потреб своїх членів, а також для захисту прав та законних інтересів громадян.
Конгрес азербайджанців України живе активним громадським життям, бере участь та є організатором багатьох культурних та благодійних акцій. Головним друкованим органом Конгресу азербайджанців України є газета "Голос Азербайджану", яка регулярно виходить в м. Києві українською мовою. Газета знайомить з новинами та подіями Азербайджанської Республіки та життям азербайджанців в Україні.
Для пропаганди культури та мистецтва азербайджанців створений ансамбль "Азербайджан", який постійно бере участь у різних заходах, присвячених національним святам України та Азербайджану. Артисти цього колективу багато разів ставали лауреатами творчих конкурсів.
Болгарська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб болгарської спільноти в Україні функціонують 34 національно-культурних товариства. У Києві діє 2 національно-культурних товариства "Радолюбіє" і "Радолюбіє - 1989".
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Болгарії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Задоволенню культурно-просвітницьких потреб представників болгарської національної спільноти сприяє творча діяльність аматорських художніх колективів, зокрема музичних ансамблів і танцювальних колективів.
Болгарські мистецькі колективи неодноразово демонстрували свою художню майстерність на регіональних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях: "Уклін тобі, Україно!", "Ми - українські", "Всі ми діти твої, Україно", "Болгарське лято". Вони є постійними учасниками Днів культури в Республіці Болгарія.
Вірменська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб вірменської спільноти в Україні функціонує 35 громадських організацій представників вірменської національності.
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Вірменії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Всеукраїнський статус має Асоціація громадських організацій "Спілка вірмени України", діє також Вірменський національний конгрес України. У Києві з 2009 року діє Київська вірменська громада.
Основна мета діяльності зазначених організацій полягає в централізації та координації роботи регіональних громадських організацій, захист прав та інтересів вірменської спільноти.
Традиційними стали щорічні дні культури, фестивалі, національні свята, виставки вірменських художників, музикантів, скульпторів, діячів культури.
Освітні потреби представників вірменської національності в Україні задовольняють недільні школи, групи та факультативи, де професійні педагоги викладають вірменську мову та літературу, географію, історію, знайомлять дітей з традиціями та звичаями вірменського та українського народів. Вірменську культуру у м. Києві пропагує вірменський танцювальний колектив "Айренік". Для задоволення інформаційних потреб вірменської національної меншини в Україні виходить газета "Арагац".
Гагаузька громада
У Києві з 2003 року діє національно-культурне товариство "Халк Бірлій", що у перекладі на українську мову - "Народне єднання", у 2007 році була заснована Всеукраїнська громадська організація "Союз Гагаузів України".
Задоволенню культурно-просвітницьких потреб представників гагаузької національної спільноти сприяє творча діяльність аматорських художніх колективів, зокрема музичних ансамблів і танцювальних колективів.
Завдяки сприянню "Халк Бірлій" та Союзу Гагаузів України національні творчі колективи мають змогу брати участь у численних національних фестивалях, щоб показати самобутні культури народів і їх мистецтво. Більше того, організація дбає про пропаганду гагаузької культури за межами України, тому гагаузькі колективи виїжджають за кордон, у країни тюркського світу, де беруть участь у міжнародних фестивалях.
Грузинська громада
Для задоволення культурно-освітніх та інформаційних потреб грузинської спільноти в Україні функціонують 13 національно-культурних товариств.
Головна мета цих товариств - сприяння співробітництву між народами України та Грузії, розвиток національної культури, освіти, національних традицій та звичаїв.
Значну увагу відродженню грузинської етнічної самобутності, мови, традицій приділяє товариство грузинської культури "Іберієлі", яке діє у м. Києві. За ініціативи товариства проводяться фестивалі, конкурси, діє грузинська недільна школа, видається журнал "Сакартвелло".
Представники грузинської спільности - активні учасники суспільно-політичного життя столиці, загальноміських заходів, приурочених до різних знаменних дат та ювілеїв. Вони проводять виставки робіт відомих грузинських художників та сувенірів, виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, виставки проектів етнотуристичних центрів Грузії, майстер-класи з національної кухні.
Єврейська громада
Із 153 громадських організацій, які створені і діють по всій Україні, у Києві - лише із всеукраїнським статусом діє Єврейська Рада України, Асоціація єврейських організацій та громад України, Єврейський конгрес України, Єврейський фонд України та Єврейська конфедерація України. Крім того, у Києві діють Київське товариство єврейської культури, Київське товариство "Бнай Брит", громадська організація "Київ єврейський".
Зазначені організації не тільки самі протидіють расистським та ксенофобським проявам, але й надають оперативну інформацію міській владі про проблемні моменти, що виникають у міжнаціональній сфері столиці.
Корейська громада
Корейські національно-культурні товариства створюються з початком українського національного відродження у 1989 - 90 рр. у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі. Нині вони діють у 15 містах України.
Корейцями відкрито при національних товариствах недільні школи, в яких вивчають рідну мову.
У 1994 році в Київському державному лінгвістичному університеті відкрито корейське відділення, де готують перекладачів корейської мови.
Створені і діють корейські національні ансамблі танцю, які активно беруть участь у всеукраїнських фестивалях, конкурсах. Щорічно проводиться фестиваль корейської культури "Кореяда", який має значний суспільний резонанс в Україні та за її межами.
У Києві активно діє Асоціація корейців України, яка має всеукраїнський статус, також громадська організація "Корейці Києва".
Німецька громада
Для задоволення національно-культурних потреб в Україні функціонують 85 громадських організацій німців. Основною їх метою є відродження та збереження національної культури та підтримка тісних зв'язків з історичною батьківщиною.
Для задоволення культурно-мистецьких та інформаційних потреб німецької національної меншини в Україні створена значна кількість центрів німецької культури, де проводяться різноманітні культурні заходи та відзначаються національні свята.
Цікавий досвід накопичено Німецьким молодіжним культурним Центром "Німецьке джерело". При цьому Центрі заснований Народний театр німецького танцю "Дойче Квелле", який є багаторазовим володарем дипломів і нагород за участь у концертах державного і міжнародного рівнів: "Дітям - наші серця", "Веселкова Терпсихора", "Фольклорама", "Конкурс народної хореографії ім. П. Вірського", "Всі ми діти твої, Україно!", Всеукраїнський фестиваль німецької культури "Фройншафтфест", "Київфест" та інші.
Успішно працює у Києві Міжнародна громадська організація "Товариство німців України - "Відергебурт". Цією організацією проводяться численні цікаві та змістовні заходи, зокрема музичні вечори-вшанування пам'яті німецьких композиторів, реалізовуються цікаві проекти з відродження пам'яті відомих німецьких архітекторів, композиторів, меценатів минулого у Києві "Німецькі адреси Києва" і т. ін.
Польська громада
В Україні діють близько 120 польських громадських організацій. З них Спілка поляків України та Федерація польських організацій України мають всеукраїнський статус. У Києві діють і активно співпрацюють із Київською міською владою Київське міське культурно-освітнє товариство імені А. Міцкевича та національно-культурне товариство "Згода".
Основна мета діяльності національно-культурних товариств поляків - національне відродження, зміцнення дружби між поляками та представниками інших етносів України. Товариства сприяють вивченню і популяризації польської мови, співпрацюють із органами державної влади з питань відкриття польських шкіл, проведення культурно-просвітницьких заходів. Серед інших Дні польської культури, семінари, тренінги, польсько-українські літературні зустрічі, художні та мистецькі виставки.
Діють і співпрацюють із Київською міською владою у столиці Ассирійське національно-культурне товариство "Ніневія", Грецький культурний центр "Зорбас", Еллінське братство "Енотіта", Естонське земляцтво України, Київське культурне товариство казахів "Достик", Асоціація курдських громадських організацій "Мідія", Київське міське товариство литовської культури імені Майроніса, Київська міська організація "Форума ромен Українатар", Київська організація національного культурно-просвітницького товариства "Русское собрание", Київське товариство румунської культури імені П. Могили, Київське товариство татар "Ільдаш", Київська булгаро-татарська громада, Київське товариство "Узбекистан", Культурно-освітнє українсько-чеське товариство "Вишеград" та інші.
У Києві проводяться культурно-мистецькі заходи, які пропагують здобутки культур етнічних громад, знайомлять з ними киян та гостей міста. Найбільш значимими стали проведені за підтримки міської влади: Шевченківські літературні читання мовами національних меншин, свято весняного рівнодення "Навруз"; Фестиваль національних громад "Етнічний віночок Києва" у рамках проведення загальноміського Фестивалю національних культур "Фольклорама"; виставка-презентація "Етнічні громади столиці запрошують", "Запрошуємо до столу", Міжнародний фестиваль ромської культури "Амала", культурно-мистецька акція колективів етнічних громад міста Києва "Мати-Україно, ти одна у нас!" до Дня незалежності України, літературні конкурси "Етнічний віночок Києва" та "Квітни мово, зірнице слова", творчі ювілейні вечори аматорських колективів тощо.
У рамках проведення заходів з нагоди річниці трагічних подій у Бабиному Яру та увічнення пам'яті жертв нацизму: започатковано та традиційно проводиться прийом Праведників Бабиного Яру у Колонній залі Київської міської ради; проведення траурної ходи "Дорогою Смерті" та мітингу біля пам'ятника "Мінора", а також церемонію покладання квітів до монументу жертв Бабиного Яру за участю вищих посадових осіб держави, представників дипломатичних установ, громадських організацій тощо.
Серед інших здійснюється комплекс заходів, спрямованих на запобігання проявам ксенофобії, расизму та антисемітизму. Зокрема, періодично працює тимчасова робоча група для проведення перевірок у місцях, де здійснюється продаж літератури, що може містити матеріали, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі.
Для забезпечення реалізації у м. Києві Європейської хартії регіональних мов або мов меншин надається сприяння у створенні належних умов, зокрема, діяльності недільних шкіл, функціонуванню курсів рідної мови для осіб, які належать до національних меншин столиці. Так, у столиці за підтримки Київської міської влади відкрито ряд шкіл вихідного дня, зокрема курдську школу, єдину на теренах не лише України, а й СНД.
Усі заходи та проекти, що реалізуються Київською міською владою у сфері міжнаціональних відносин, завжди соціально орієнтовані, спрямовані на вирішення нагальних проблем розвитку територіальної громади Києва.
Відзначаючи позитивні тенденції у зазначеній сфері, варто зазначити наявність проблем. Серед основних:
- Суттєве недофінансування заходів, що уповільнює не лише реалізацію Програми, а й виконання Закону України "Про національні меншини в Україні".
Так, на реалізацію заходів програми у 2012 році було заплановано виділити: 1025,14 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2012 рік було на зазначені цілі передбачено 937,1 тис. грн, а профінансовано 168,55 тис. грн (покриття кредиторської заборгованості за попередні роки).
На реалізацію заходів програми на 2013 рік заплановано виділити 1095,2 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2013 рік на зазначені цілі передбачено 840,3 тис. грн, профінансовано 159,7 тис. грн.
На реалізацію заходів програми у 2014 році заплановано виділити 1162,98 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2014 рік на зазначені цілі передбачено 629,6 тис. грн. Профінансовано - нуль.
На реалізацію заходів програми у 2015 році заплановано виділити 1235,31 тис. грн. Бюджетом міста Києва на 2015 рік передбачено 129,6 тис. грн на покриття кредиторської заборгованості 2013 року.
- Не реалізується практика надання національно-культурним товариствам приміщень соціально-культурного призначення, що перебувають у комунальній власності, для проведення ними культурно-просвітницьких заходів.
Одним із шляхів вирішення може бути створення Муніципального Будинку національностей у формі комунального підприємства.
- Потребує розширення база закладів освіти за рахунок діяльності недільних шкіл та шкіл вихідного дня.
- Не повністю задовольняються потреби національних меншин засобами масової інформації, підручниками, довідковою та художньою літературою мовами національних меншин.
- Практично відсутні телерадіопрограми, в т. ч. і в комунальних ЗМІ, які б висвітлювали питання міжнаціональних відносин, традицій та культуру національних меншин, а також діяльність національно-культурних громад та їхній внесок у розбудову міста.
2. Мета Програми
Метою Програми є:
забезпечення вільного, рівноправного розвитку громадян усіх національностей, які проживають у м. Києві, задоволення їхніх національно-культурних потреб; підвищення атмосфери толерантності, недопущення расизму, ксенофобії та антисемітизму;
створення належних умов для збереження, відродження та розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності, вивчення рідної мови, історії осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві.
3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання
проблем, обсягів та джерел фінансування
Найбільш ефективним механізмом вирішення проблеми є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.
Джерелами фінансування Програми є кошти бюджету м. Києва, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Обсяги коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 2.
Таблиця 2. Ресурсне забезпечення міської цільової програми "Київ етнічний"
тис. грн
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | Усього витрат на виконання підпрограми |
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі: | 494,00 | 494,94 | 527,92 | 1516,86 |
Бюджет м. Києва | 494,00 | 494,94 | 527,92 | 1516,86 |
Кошти інших джерел, усього, у тому числі: | - | - | - | - |
кошти міжнародних організацій | - | - | - | - |
залучені кошти | - | - | - | - |
4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники
Правовою основою формування державної етнонаціональної політики в Україні стали Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав національностей України, Конституція України, Закон України "Про національні меншини в Україні", Закон "Про місцеве самоврядування в Україні". Ряд правових принципів і процедур, що захищають інтереси національних меншин, передбачені в законодавчих актах про громадянство, про об'єднання громадян, про свободу совісті та релігійні організації, про освіту, а також в Основах законодавства України про культуру.
Що стосується міжнародного права, Україна приєдналася та ратифікувала практично всі міжнародно-правові нормативні акти у сфері забезпечення прав національних меншин. Це, зокрема, Рамкова конвенція про захист національних меншин (ратифікована Верховною Радою України у грудні 1997 року), Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (ратифікована Верховною Радою України у травні 2003 року), Ословські рекомендації щодо мовних прав національних меншин (лютий 1998 року), Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту (жовтень 1996 року).
Напрями та пріоритетні завдання програми визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, та інших документів.
Основними напрямами Програми визначено:
- Сприяння діяльності національно-культурних товариств національних меншин.
- Інтеграція осіб, які належать до національних меншин, в українське суспільство. Сприяння у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, на задоволення освітніх потреб рідною мовою; належного опанування державної мови.
- Співпраця із закордонним українством.
- Підтримка друкованих видань за пропозиціями національно-культурних товариств та інформаційне забезпечення.
Програма є практичним інструментом реалізації державної етнонаціональної політики в регіоні, сприяє створенню належних умов для забезпечення культурних, освітніх, інформаційних потреб національних меншин, а також підтриманню атмосфери толерантності та міжнаціональної злагоди. Багатовекторна діяльність, залучення фінансового, організаційно-технічного, консультативно-методичного потенціалу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування міста дозволять надати роботі з етнічними спільнотами системного характеру.
Напрями діяльності, завдання, заходи програми "Київ етнічний" наведені у додатку А.
Очікувані результативні показники виконання Програми
N з/п |
Показники | Роки | ||
2016 | 2017 | 2018 | ||
1. | Витрат | |||
Обсяг ресурсів, усього, тис. грн | ||||
у тому числі: | ||||
1.1. | Витрати з бюджету м. Києва | 494,00 | 494,94 | 527,92 |
2. | Продукту | |||
2.1. | Кількість охоплених національно-культурних товариств та об'єднань закордонних українців | 26 | 30 | 35 |
2.2. | Загальна кількість учасників | 5000 | 8500 | 12000 |
2.3. | Кількість поданих громадськими об'єднаннями проектів заходів | 12 | 18 | 22 |
2.4. | Кількість наданих консультацій | 100 | 150 | 200 |
2.5. | Кількість інформаційно-аналітичних довідників, книг, збірників мовами національних меншин, методичних матеріалів, посібників, розмовників тощо | 10 | 15 | 25 |
2.6. | Кількість телерадіопрограм з циклу "Етнічна мозаїка" | 2 | 20 | 30 |
2.7. | Кількість інформаційно-просвітницьких компаній щодо підвищення рівня толерантності у суспільстві | 5 | 7 | 10 |
3. | Ефективності | |||
3.1. | Середні витрати на підтримку однієї національно-культурної громади | 39,22 | 34,33 | 34,84 |
3.2 | Середні витрати на забезпечення одного учасника заходу | 0,204 | 0,121 | 0,101 |
4. | Якості | |||
4.1. | Динаміка збільшення кількості охоплених національно-культурних товариств, % | 100 | 115,4 | 116,7 |
4.2 | Динаміка збільшення кількості поданих громадськими об'єднаннями проектів заходів, % | 100 | 133,3 | 125,0 |
Реалізація комплексу заходів підпрограми дозволить консолідувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, установ та організацій у роботі щодо забезпечення у м. Києві прав осіб, які належать до національних меншин і проживають у столиці, на розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності.
У процесі реалізації програми будуть створені умови для адаптації та інтеграції в українське суспільство осіб, які належать до національних меншин, відродження і розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності.
Заходи підпрограми передбачають збереження рідної мови, культурної спадщини національних меншин, носіями якої вони є.
Розроблення програми "Київ етнічний" на 2016 - 2018 роки має велике суспільно-політичне значення для забезпечення гармонійного співіснування осіб різних національностей, а також сприятиме встановленню соціальної стабільності та подальшому соціально-економічному розвитку столиці.
Додаток А
Напрями діяльності, завдання та заходи
Міської цільової програми "Київ етнічний"
N з/п |
Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання) | Заходи програми | Строк виконання заходу | Виконавці | Джерела фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування (вартість), тис. грн | Очікуваний результат |
1 | Сприяння діяльності національно-культурних товариств національних меншин | 1.1 Надавати організаційну підтримку заходів національних громад, присвячених знаменним подіям з історії національних меншин, їх національних свят, фестивалів, життя і творчості відомих діячів культури та мистецтв тощо | Щорічно | Департамент культури | Не потребує фінансування | Забезпечення у м. Києві здійснення єдиної державної політики у сфері міжнаціональних відносин; створення умов для збереження національної самобутності та етнічної ідентичності представників національних меншин | |
1.2. Забезпечувати діяльність Ради національностей при Київській міській раді | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | Не потребує фінансування | Участь національно-культурних товариств у формуванні державної етнонаціональної політики | ||
1.3. Організація та проведення конкурсів, форумів, фестивалів, зустрічей та інших культурно-мистецьких і освітніх заходів: | Створення умов для збереження національної самобутності та етнічної ідентичності представників національних меншин; гармонізація міжетнічних відносин; привернення уваги до розвитку традиційних народних ремесел; збереження історичної спадщини національних спільнот, мови, культури, традицій, фольклору; виховання у дітей та молоді толерантного відношення до представників різних рас та національностей; популяризація ідей миру та міжнаціональної злагоди | ||||||
- Фестивалю національних культур "Етнічний віночок" | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 85,0 2017 - 90,27 2018 - 95,87 | |||
- Київського форуму толерантності "Будуємо європейську країну разом" | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 80,0 2017 - 84,96 2018 - 90,23 | |||
- культурно-мистецької акції до Дня Незалежності України "Мати Україно - ти одна у нас" за участю кращих колективів національно-культурних громад | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 50,0 2017 - 53,1 2018 - 56,39 | |||
- постійно діючої виставки живопису художників - представників етнічних громад "Етнічна мозаїка" | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 14,0 2017 - 14,87 2018 - 15,79 | |||
1.4. Спільно з Єврейською радою України, Єврейським форумом України забезпечувати проведення заходів, приурочених до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту у рамках Всеукраїнської меморіальної акції "Шість мільйонів сердець" | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 15,0 2017 - 15,93 2018 - 16,92 |
З метою активного протистояння расовій і національній нетерпимості, консолідації суспільства у прагненні до миру та злагоди в Україні | ||
1.5. Організація на ТРК "Київ" радіопередачі, присвяченої вшануванню пам'яті жертв депортацій із Криму (за участю представників кримськотатарської, німецької, грецької, болгарської та вірменської громад) | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 15,0 2017 - 15,93 2018 - 16,92 |
Вшанування пам'яті жертв депортацій із Криму | ||
1.6. Сприяти у проведенні заходів до Днів пам'яті трагедії Бабиного Яру (в. ч. 2016 рік - 75 роковини трагедії) | Щорічно | Департамент культури, Департамент суспільних комунікацій, районні в місті Києві державні адміністрації | Бюджет міста Києва | 2016 - 50,0 2017 - 21,24 2018 - 22,56 |
Вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру; виховання дітей та молоді різних національностей у дусі гуманізму, терпимості; запобігання проявам неофашизму | ||
1.7. Надавати організаційну допомогу засобам масової інформації, що виходять мовами національних меншин, театрам, центрам та іншим культурно-мистецьким закладам національних меншин у столиці | Постійно | Департамент культури, Департамент освіти і науки, молоді та спорту, Департамент суспільних комунікацій | Не потребує фінансування | Забезпечення інформаційних й освітніх потреб представників різних національностей | |||
2 | Інтеграція осіб, які належать до національних меншин, в українське суспільство. Сприяння у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, на задоволення освітніх потреб рідною мовою, належного опанування державної мови | 2.1. Проводити культурно-просвітницькі акції, спрямовані на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови та традицій представників різних національностей: - до Міжнародного дня рідної мови; До Дня слов'янської писемності; - до Дня Європи; - до Міжнародного дня толерантності; до Міжнародного дня прав людини |
Постійно | Департамент культури, Департамент освіти і науки, молоді та спорту | Не потребує фінансування | Виховання у дітей та молоді толерантного відношення до представників різних рас та національностей; популяризація ідей миру та міжнаціональної злагоди; зменшення проявів ксенофобії, расової та етнічної дискримінації | |
2.2. Забезпечити організацію і проведення науково-практичних конференцій, семінарів, засідань круглого столу з проблем збереження та розвитку самобутності українців та осіб, які належать до національних меншин і проживають у м. Києві | Постійно | Департамент культури, Департамент освіти і науки, молоді та спорту | - | Не потребує фінансування | |||
2.3. Сприяти створенню належних умов для забезпечення реалізації у м. Києві Європейської хартії регіональних мов або мов меншин: | Підтримка діяльності національно-культурних товариств щодо збереження мов національних меншин; задоволення мовно-освітніх і етнокультурних потреб представників різних національностей; збереження рідної мови та поваги до інших мов; взаєморозуміння між представниками нацменшин | ||||||
- забезпечити функціонування курсів рідної мови для осіб, які належать до національних меншин столиці | Постійно | Департамент культури, Департамент освіти і науки, молоді та спорту | Бюджет міста Києва | 2016 - 15,0 2017 - 15,93 2018 - 16,92 | |||
- сприяти функціонуванню 10 національних шкіл вихідного дня (для осіб, які належать до національних меншин столиці) | Щорічно | Департамент культури | Не потребує фінансування | ||||
- забезпечити проведення загальноміського конкурсу "Квітни мово, зірнице слова" для учнівської та студентської молоді, які належать до національних меншин столиці, щодо знання державної та рідної мови | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 75,0 2017 - 79,65 2018 - 84,59 | |||
3 | Підтримка друкованих видань за пропозиціями національно-культурних товариств | 3.1. Видання науково-популярної літератури, інформаційно-аналітичних довідників, книг, збірників мовами національних меншин, методичних матеріалів, посібників, розмовників, сценарних розробок тощо | Щорічно | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 50,00 2017 - 53,10 2018 - 56,50 |
Підтримка діяльності національно-культурних товариств; збереження рідної мови та поваги до інших мов, задоволення мовно-освітніх і етнокультурних потреб представників різних національностей |
4 | Інформаційне забезпечення | 4.1. Забезпечити всебічне висвітлення у ЗМІ інформації про міжнаціональні відносини та їх роль у забезпеченні дотримання прав людини і громадянина, розвитку національної самобутності громадян України; про історію Євросоюзу, європейські цінності, євроатлантичні та євроінтеграційні процеси | Постійно | Департамент культури, Департамент суспільних комунікацій | Бюджет міста Києва | 2016 - 15,0 2017 - 15,93 2018 - 16,92 |
Забезпечення інформаційних потреб представників різних національностей |
4.2. Забезпечити підготовку серії радіо- та телепрограм з циклу "Етнічна мозаїка" з метою висвітлення діяльності національно-культурних товариств столиці, захисту їх прав та поширення позитивного досвіду щодо забезпечення міжнаціональної злагоди у м. Києві | Щорічно | Департамент культури, Департамент суспільних комунікацій | Бюджет міста Києва | 2016 - 30,0 2017 - 34,03 2018 - 38,31 |
Ознайомлення пересічних громадян, мешканців столиці та області з життям представників національних меншин та налагодження атмосфери взаєморозуміння та співпраці, сприяння їх інтеграції в українське суспільство |
Підпрограма 3
Міська цільова програма "Київ духовний"
1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована Програма
Визначення проблем у розвитку духовності у столиці ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки", затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 578/7915, та дослідженні стану та тенденцій розвитку державно-церковних відносин в Україні.
Сучасна стратегія співробітництва центральних і місцевих органів виконавчої влади та церкви, як цілеспрямований і системний процес, утверджує духовну культуру, формує поле толерантності та взаємоповаги, спрямована на пошук взаємоприйнятних форм і методів розв'язання соціальних і релігійних проблем.
Розвитку державно-церковних відносин в Україні притаманні такі риси: помітне зростання релігійного чинника в суспільному житті; посилення релігійності населення; швидке збільшення кількості релігійних громад; поліконфесійність, розширення спектра конфесій, напрямів і течій; територіальна нерівномірність поширення релігійних організацій; відродження та активізація діяльності церков національних меншин; поява в релігійному спектрі значної кількості нетрадиційних культів.
Київ є духовним центром України. Тут розміщені майже 20 % центрів та управлінь усіх релігійних організацій України.
Партнерські взаємовідносини київської міської влади і релігійних організацій ґрунтуються на визнанні того, що будучи відокремленими один від одного в питаннях, що належать до їх виняткової компетенції, діють в інтересах киян. Спільною метою є забезпечення права людини на свободу совісті, консолідація українського суспільства, збереження та примноження його традиційної релігійної культури, формування його ціннісних орієнтацій, розв'язання загальносуспільних проблем.
Для досягнення цієї мети державні органи влади і церква:
- докладають зусилля для досягнення взаєморозуміння та взаємної толерантності, забезпечення міжконфесійної стабільності, запобігання виникненню та загостренню конфліктів на релігійній основі, протистоянню релігійних організацій, у т. ч. в питаннях повернення їм колишнього церковного майна;
- здійснюють спільні програми у галузях: формування здорового способу життя; зміцнення інституту сім'ї, захисту дитинства; громадських робіт; соціальної інтеграції осіб з особливими потребами; ліквідації наслідків стихійних лих, екологічних та техногенних катастроф; соціальної реабілітації осіб, які її потребують; культурно-просвітницької діяльності, пов'язаної із захистом суспільної моралі; освітньої діяльності, пов'язаної із забезпеченням можливості здобуття якісної освіти громадянами з бідних і нужденних прошарків населення столиці.
У м. Києві станом на 01.01.2015 діє 1217 релігійних організацій, у т. ч. 1146 зареєстрованих і 71 діє поза реєстрацією. У порівнянні з 2013 роком кількість релігійних організацій, що діють за зареєстрованими статутами, збільшилась на 14 одиниць (прийнято 14 розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію статутів релігійних громад та 3 розпорядження про зняття з реєстрації статуту, 11 розпоряджень про внесення змін до статутів релігійних громад, 3 розпорядження про відмову в реєстрації статутів, 1 розпорядження про відмову в реєстрації змін до статуту). Із вказаної кількості релігійних організацій 3 статути зареєстровано Міністерством культури України.
Найбільші за чисельністю є релігійні організації: Української православної церкви - 303, Української православної церкви - Київський патріархат - 150, інших окремих, незалежних релігійних організацій - 87, релігійних організацій євангельських християн - 80, Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів - 68, Повного Євангелія - 57.
Кількість періодичних видань становить 47 найменувань.
Релігійні організації м. Києва для своєї богослужбової діяльності використовують 188 культових будівель та пристосованих для богослужінь приміщень. Серед функціонуючих культових споруд - 49 пам'яток архітектури. Релігійними громадами столиці, починаючи з 1992 року, збудовано 49 культових споруд.
У м. Києві фактично завершується передача віруючим культових будівель, що використовуються не за призначенням. Розгляд та вирішення питання про передачу вищезазначених будівель в користування тих чи інших релігійних організацій можливий лише за умови надання інших приміщень тим установам і організаціям, які на сьогодні в них розміщуються.
Міська влада сприяє релігійним організаціям різних конфесій м. Києва у проведенні благодійних заходів, соціального служіння серед незахищених верств населення, роботі щодо захисту суспільної моралі тощо.
З 2005 року в столиці діє Київська міська рада церков і релігійних організацій, яка утворена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2005 N 1408, як консультативно-дорадчий орган для об'єднання зусиль управлінь і служб м. Києва та релігійних організацій щодо сприяння у вирішенні питань подальшого розвитку духовної та культурно-історичної спадщини, координації міжцерковного діалогу, участі у розробці поточних та довгострокових прогнозів з питань державно-церковних відносин тощо.
До складу Київської міської ради церков і релігійних організацій входять керівники основних і найбільш впливових релігійних організацій м. Києва. На засіданнях Ради розглядаються нагальні для м. Києва питання, зокрема, про спільну роботу у сфері духовної та соціальної діяльності церков і релігійних організацій міста Києва та Київської міської влади; взаємодію релігійних організацій міста з комунальними засобами масової інформації; налагодження ефективної співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та релігійних організацій щодо соціально-правового захисту безпритульних і бездоглядних дітей, їх соціалізації, реабілітації та адаптації у суспільстві; спільну стратегії міської влади та релігійних організацій столиці у сфері надання допомоги малозабезпеченим верствам населення, проведення благодійних заходів серед нужденних та захисту суспільної моралі тощо.
Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) орієнтує релігійні організації міста на проведення у храмах столиці молебнів з нагоди відзначення державних свят та пам'ятних дат, а представники духовенства запрошуються до участі у загальноміських заходах.
З метою забезпечення умов духовного розвитку молоді на традиціях української культури та християнських цінностей в загальноосвітніх навчальних закладах міста викладається курс з християнської етики, що дозволяє сформувати свідомість молоді у толерантному ставленні до різних релігійних конфесій та напрямків.
Фінансування заходів міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки"
Фінансування заходів міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".
Зважаючи на зменшення обсягів фінансування, недофінансування, а також кредиторську заборгованість за минулі роки, в основному кошти міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" спрямовувалися на проведення загальноміських заходів.
Зокрема, було забезпечено підготовку та проведення свята Різдва Христового, Водохреща, свята Світлого Христового Воскресіння (Великодня), загальноміського святкування Покрови Пресвятої Богородиці.
Значну увагу було приділено підготовці та проведенню ювілейних загальноміських заходів з відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі - України в місті Києві. Зокрема, організовано урочисті молебні біля пам'ятника Святому рівноапостольному князю Володимиру, проведено перевізну виставку-музей Папи Римського Іоанна Павла II, виставку "Скарби Святих Лавр України", Фестиваль духовної християнської музики та співу за участю релігійних організацій столиці.
Також до святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі - України в місті Києві виконано ремонтно-реставраційні роботи культових споруд та пам'яток архітектури.
Більшість заходів програми проводилася із залученням спонсорів з числа благодійних та громадських організацій.
Налагоджено співпрацю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, релігійних та громадських організацій у сфері роботи з вимушеними переселенцями, створено Координаційну раду Київської міської державної адміністрації, релігійних та громадських організацій столиці з питань соціальної роботи.
Створені умови для участі представників релігійних організацій у різних проектах засобів масової інформації, у тому числі на телебаченні та радіостанціях з метою висвітлення їх діяльності, участі у процесі формування суспільної моралі киян та гостей міста.
Відповідна робота щодо дотримання чинного законодавства здійснювалася у всіх районах м. Києва шляхом вивчення діяльності релігійних організацій у районах, індивідуальної роботи з керівниками релігійних організацій, проведення зустрічей керівників релігійних організацій із головами чи заступниками голів райдержадміністрацій, на яких висвітлюються соціально-економічні питання розвитку районів, їхнього позитивного вирішення, а також розглядаються проблеми релігійних громад (надання приміщень для проведення богослужінь, виділення земельних ділянок для будівництва культових будівель, проведення у районах міста благочинної роботи за участю релігійних організацій та інше).
Аналіз діяльності релігійних організацій та практики застосування і дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації свідчать про те, що релігійна ситуація у м. Києві в цілому контрольована і прогнозована, у столиці відсутні міжконфесійні протистояння, що дає змогу планувати подальший розвиток духовності та культури у м. Києві.
Проте продовжують існувати наступні проблеми:
- незважаючи на хоча і помірний у порівнянні з минулими роками приріст кількості релігійних громад у м. Києві, рівень їх забезпеченості культовими спорудами становить лише 15,4 %, зокрема, релігійні громади Української православної церкви забезпечені культовими та пристосованими під молитовні приміщеннями на 29,4 %. Українська православна церква Київського патріархату - 23,3 %, Українська автокефальна церква - 16,1 %, Римо-католицька церква - 14,8 %, Українська греко-католицька церква - 28,6 %, Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів - 10,3 %, Українська Уніонна конференція адвентистів сьомого дня - 16,7 %;
- залишається ряд питань, пов'язаних з передачею культових будівель та іншого церковного майна. Це, зокрема, стосується:
- будинку караїмської кенаси на вул. Ярославів Вал, 7, на який претендують Караїмська релігійна громада м. Києва, Київська караїмська релігійна громада та Федерація єврейських громад СНД. З 1982 року у будинку розміщується Республіканський Будинок актора Національної спілки театральних діячів України на умовах оренди;
- будинку на вул. Смирнова-Ласточкіна, 20, на який претендує Українська православна церква, який згідно з рішенням Київської міської ради від 05 липня 2001 року N 433/1410 надано в оренду Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури;
- будинку на вул. Сковороди, 9, на передачу якого претендують релігійна громада Руської православної старообрядницької церкви у Подільському районі м. Києва та Київська Успенська старообрядницька громада. З 1984 року цей будинок використовується Інститутом археології Національної академії наук України як науково-археологічна база (лабораторії, фонди);
- будівлі синагоги Баришпольського за адресою: проспект 40-річчя Жовтня, 22/1, на передачу якої претендувала єврейська релігійна громада міста Києва, а зараз претендує благодійна організація "Федерація єврейських громад в столиці України", належить до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва і використовується для потреб позашкільної установи Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району міста Києва;
- будівлі колишньої купецької синагоги на вул. Шота Руставелі, 19, в якій розміщується кінотеатр "Кінопанорама", і на яку претендує єврейська релігійна громада міста Києва. У 2008 році споруду синагоги приватизовано товариством з обмеженою відповідальністю "Кінопанорама". Наразі питання визначення права власності на зазначену будівлю знаходиться на розгляді у судових інстанціях;
- поліконфесійність у столиці обумовлює необхідність забезпечення збереження міжконфесійної злагоди й міжцерковного співробітництва;
- політизація діяльності ряду конфесій та релігійних об'єднань;
- територіальна нерівномірність поширення релігійних організацій; відродження та активізація діяльності церков національних меншин; поява нетрадиційних культів;
- наростання напруги в суспільстві, пов'язаної з агресією РФ на сході України, значними потоками переселенців, економічними негараздами, що призводять до наростання проблем, у т. ч. духовних і моральних.
Вищезазначене обумовлює необхідність розширення співробітництва місцевих органів влади і церкви як цілеспрямованого і системного процесу.
2. Мета програми
Мета програми полягає у створенні умов для забезпечення конституційного права мешканців столиці на свободу світогляду і віросповідання, забезпечення захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, поліпшення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості, сприяння максимально повній реалізації можливостей релігійних організацій щодо надання допомоги потребуючим.
Завданнями програми є створення сприятливих умов для утвердження принципів свободи совісті та віросповідної рівності, розвитку можливостей киян сповідувати будь-яку, або не сповідувати жодної релігії, духовно розвиватися відповідно до вимог суспільства, виконання положень та вимог чинного законодавства у сфері державно-церковних відносин.
3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування
Найбільш ефективним механізмом вирішення проблем є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.
Джерелами фінансування Програми є кошти бюджету м. Києва, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми, наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Ресурсне забезпечення міської цільової програми "Київ духовний"
тис. грн
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | Усього витрат на виконання підпрограми |
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі: | 474,6 | 480,7 | 610,0 | 1565,3 |
Бюджет м. Києва | 474,6 | 480,7 | 610,0 | 1565,3 |
Кошти інших джерел, усього, у тому числі: | - | - | - | - |
кошти міжнародних організацій | - | - | - | - |
залучені кошти | - | - | - | - |
4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники
Питання державно-церковних відносин в Україні регламентуються відповідною нормативно-правовою базою. По-перше, це міжнародні нормативно-правові акти, по друге, Конституція України та закони України, а по-третє, підзаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування. До міжнародних актів, присвячених цим питанням, можна віднести три групи нормативно-правових актів: по-перше, декларації, пакти, та інші акти, прийняті ООН та її структурними одиницями (Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку 16 грудня 1966 року; Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань, проголошена резолюцією 36/55 Генеральної Асамблеї ООН від 25 листопада 1981 року; Декларація принципів толерантності, прийнята в Парижі на двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня - 16 листопада 1995 року тощо); по-друге, регіональні документи з прав і свобод людини, прийняті Радою Європи і ОБСЄ (Конвенція про захист прав людини і основних свобод, підписана державами - членами Ради Європи у Римі 4 листопада 1950 року; Паризька хартія для нової Європи, підписана керівниками 32 держав Європи, США і Канади 21 листопада 1990 року тощо), двосторонні міжнародні договори України, в яких є норми, присвячені свободі віросповідань. Проте міжнародне законодавство стосується, перш за все, проблеми свободи совісті, а не конкретних моделей державно-церковних відносин.
Конституція України регламентує модель державно-церковних відносин в Україні, зокрема, стаття 35 містить положення стосовно прав на свободу совісті та стосунки держави та релігійних організацій. Власне, про взаємини держави та релігійних організацій ідеться у пункті 3: "Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова". Також проблеми державно-церковних відносин торкаються статті 11 (де проголошується державне сприяння "розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України"), 23 (рівність конституційних прав і свобод незалежно від релігійних переконань), 37 (заборона створювати політичні партії з метою пропаганди релігійної ворожнечі).
Напрями та пріоритетні завдання підпрограми визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", низки підзаконних актів, які регулюють окремі конкретні питання з площини відповідного дискурсу. Наприклад, щодо питання передання релігійним організаціям культового майна та приміщень - Указу Президента України від 04.03.92 N 125/92 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна", постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 "Про умови передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям" тощо. Подібні документи існують по багатьох питаннях конкретної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з релігійними організаціями.
Основними напрямами програми визначено:
- сприяння діяльності релігійних організацій м. Києва;
- загальноміські заходи із відзначення релігійно-суспільних свят українського народу;
- науково-просвітницька робота та інформаційне забезпечення.
Втілення в життя програми планується шляхом виконання відповідних заходів щодо сприяння діяльності релігійних організацій у м. Києві, забезпечення відповідно до норм чинного законодавства виконання їх статутних завдань.
Зокрема, забезпечення організації та проведення на належному рівні загальноміських заходів із відзначення релігійно-громадських свят, у тому числі за участю вищих посадових осіб; організація відповідної науково-просвітницької роботи та інформаційного забезпечення киян і гостей столиці: проведення семінарів, круглих столів з питань діяльності новітніх релігійних течій, міжконфесійних відносин за участю представників релігійних організацій, органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ, науковців з метою нейтралізації проявів дискримінації на релігійному ґрунті, тематичних семінарів для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з питань державно-церковних відносин та політики України у сфері релігійно-церковного життя тощо.
Також забезпечити сприяння релігійним організаціям м. Києва у здійсненні ними благодійницької та милосердницької роботи серед незахищених верств населення м. Києва, вимушених переселенців зі Сходу України та Автономної Республіки Крим; вирішенні організаційних питань щодо заснування релігійними організаціями, відповідно до вимог чинного законодавства, вищих, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів.
Окрім цього, одним із засобів виконання програми є заплановані заходи з метою забезпечення висвітлення у засобах масової інформації та телеефірі питань у сфері державно-церковних відносин, у тому числі за участю релігійних організацій м. Києва.
З метою забезпечення інформування мешканців столиці про розвиток державно-церковних відносин у м. Києві планується перевидання інформаційно-аналітичного довідника: "Київ: релігійні організації".
Напрями діяльності, завдання та заходи міської цільової програми "Київ духовний" наведені у додатку А.
Очікувані результативні показники виконання Програми
N з/п |
Показники | Роки | ||
2016 | 2017 | 2018 | ||
1. | Витрат | |||
1.1. | Обсяг ресурсів, усього, тис. грн | 474,6 | 480,7 | 610,0 |
у тому числі: | ||||
1.2. | Витрати з бюджету м. Києва, тис. грн | 474,6 | 480,7 | 610,0 |
2. | Продукту | |||
2.1. | Кількість учасників, охоплених загальноміськими заходами, тис. осіб | 95,0 | 107,0 | 120,0 |
2.2. | Кількість наданих консультацій | 350 | 375 | 400 |
2.3. | Кількість зареєстрованих релігійних організацій | 20 | 23 | 27 |
2.4. | Кількість поданих релігійними організаціями проектів заходів | 45 | 65 | 90 |
2.5. | Кількість представлених у інформаційно-аналітичних довідниках релігійних організацій м. Києва | 1237 | 1260 | 1287 |
2.6. | Кількість інформаційно-просвітницьких кампаній щодо недопущення розпалювання ворожнечі й ненависті на релігійному ґрунті та підвищення рівня міжконфесійної терпимості у суспільстві | 40 | 75 | 100 |
3. | Ефективності | |||
3.1. | Середні витрати на одну особу, що бере участь в загальноміських заходах, тис. грн | 0,004 | 0,004 | 0,003 |
3.2. | Середні витрати на одну інформаційно-просвітницьку кампанію щодо недопущення розпалювання ворожнечі й ненависті на релігійному ґрунті та підвищення рівня міжконфесійної терпимості у суспільстві | 0,68 | 0,39 | 0,31 |
4. | Якості | |||
4.1. | Динаміка кількості учасників, охоплених загальноміськими заходами, % | 113,1 | 112,6 | 112,2 |
4.2. | Динаміка кількості наданих консультацій, % | 107,7 | 107,2 | 106,7 |
4.3. | Динаміка кількості зареєстрованих релігійних організацій, % | 112,6 | 115,0 | 117,4 |
4.4. | Динаміка кількості поданих релігійними організаціями проектів заходів, % | 150,4 | 144,5 | 138,5 |
4.5. | Динаміка кількості інформаційно-просвітницьких кампаній, % | 133,3 | 187,5 | 133,3 |
Передбачається, що виконання заходів програми дасть змогу об'єднати потужний потенціал столиці у забезпеченні прав громадян на свободу совісті, сприянні релігійним громадам м. Києва в духовному розвитку киян, соціальній та гуманітарній допомозі мешканцям столичного мегаполісу, доступної духовної освіти молоді та усіх бажаючих, реалізації релігійних потреб кожного киянина, збереження та зростання суспільної моралі громадян.
Додаток А
Напрями діяльності, завдання та заходи
Міської цільової програми "Київ духовний"
N з/п |
Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання) | Заходи програми | Строк виконання заходу | Виконавці | Джерела фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн | Очікуваний результат |
1 | Підтримка діяльності релігійних організацій м. Києва | 1.1. Забезпечити підтримку релігійним організаціям м. Києва у здійсненні статутної діяльності, проведенні заходів, реєстрації Статутів або внесення змін до Статутів тощо | 2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | Забезпечення діяльності релігійних організацій столиці у межах чинного законодавства | |
1.2. Забезпечити підтримку релігійним організаціям м. Києва у здійсненні ними благодійницької та милосердницької роботи серед незахищених верств населення м. Києва та вимушених переселенців зі Сходу України та Автономної Республіки Крим | 2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | ||||
1.3. Забезпечити підтримку релігійним організаціям м. Києва у вирішенні організаційних питань щодо заснування, відповідно до вимог чинного законодавства, вищих, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів | 2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | ||||
1.4. Забезпечити оновлення електронної облікової бази релігійних організацій у м. Києві | 2016 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 22,0 | Забезпечення достовірності інформації електронної облікової бази релігійних організацій у м. Києві | ||
2 | Загальноміські заходи із відзначення релігійно-суспільних свят українського народу | 2.1. Забезпечити організацію та проведення загальноміських заходів із відзначення релігійно-громадських свят: | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | Всього: 2016 - 405,5 2017 - 430,7 2018 - 457,3 |
Організація змістовного дозвілля киян та гостей міста |
Різдва Христового | 2016 - 89,7 2017 - 95,3 2018 - 101,2 |
||||||
Свята Водохреща | 2016 - 77,8 2017 - 82,6 2018 - 87,7 |
||||||
Свята Великодня | 2016 - 91,7 2017 - 97,4 2018 - 103,4 |
||||||
Дня хрещення Київської Русі-України | 2016 - 91,7 2017 - 97,4 2018 - 103,4 |
||||||
Покрови Пресвятої Богородиці | 2016 - 54,6 2017 - 58,0 2018 - 61,6 |
||||||
2.2. Надавати сприяння проведенню заходів за участю представників релігійних організацій та громадськості | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 19,9 2017 - 21,1 2018 - 22,5 |
Гармонізація державно-церковних відносин | ||
3 | Науково-просвітницька робота та інформаційне забезпечення | 3.1. Проводити семінари, круглі столи з питань діяльності новітніх релігійних течій, міжконфесійних відносин за участю представників релігійних організацій, органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ, науковців з метою забезпечення толерантного ставлення до різних конфесій течій і напрямків, нейтралізації проявів дискримінації на релігійному ґрунті | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2016 - 27,2 2017 - 28,9 2018 - 30,7 |
Недопущення проявів дискримінації на релігійному ґрунті в столиці |
3.2. Перевидання інформаційно-аналітичного довідника "Київ: релігійні організації" | 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва | 2018 - 99,5 | Забезпечення систематизації та оновлення наявної інформації про релігійні організації м. Києва | ||
Всього: 1565,3 2016 - 474,6 2017 - 480,7 2018 - 610,0 |
Підпрограма 4
Міська цільова програма "Київ історичний"
1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована Програма
Столичний Київ зберігає пам'ять тисячоліть, концентруючи в своєму архітектурному образі характер нації. Саме тут починалась українська державність та культура.
Місто Київ стоїть першим у Списку історичних населених місць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 878.
Столиця України багата на архітектурні дива та справжні священні місця. На території міста створені: Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ"; Державний історико-меморіальний заповідник "Лук'янівське кладовище"; Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр"; Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили"; Національний заповідник "Софія Київська"; Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця"; Національний музей народної архітектури та побуту України. Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та ансамбль Києво-Печерської лаври включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Аналіз статистичних даних за останні 3 роки засвідчує, що у місті Києві знаходиться значна кількість об'єктів культурної спадщини: у 2012 році їх кількість становила 3570; у 2013 році - 3585; у 2014 році - 3577 об'єктів.
До стратегічних напрямів розвитку сфери охорони культурної спадщини міста Києва відносяться:
державний облік об'єктів культурної спадщини;
охорона археологічної спадщини;
охорона історичних ареалів, заповідних територій, ландшафтів та моніторинг земель історико-культурного призначення;
реставрація, реабілітація, консервація, пристосування та музеєфікація об'єктів культурної спадщини;
відновлення пам'яток;
утримання та оперативне управління пам'ятками;
забезпечення державного контролю (інспекційної діяльності);
підготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації, популяризація та набуття знань про об'єкти культурної спадщини;
інформаційне забезпечення.
Без культурної спадщини немислимі сучасне життя та перспективи розвитку м. Києва. Історична спадщина багато в чому формує особливий менталітет киян, стверджує спадкоємність гуманістичних цінностей, підкреслює офіційний статус культурної столиці України, створює світовий імідж Києва.
Сьогодні особливо гостро відчувається проблема збереження та реставрації цієї найціннішої спадщини вітчизняної та світової культури. Для вирішення завдань збереження культурної спадщини з початку XXI століття приділялась увага реставрації об'єктів, що знаходяться на території м. Києва. Реалізовані десятки проектів та заходів з реставрації фасадів і дахів будівель, що знаходяться в історичному центрі, здійснені унікальні роботи з реставрації та пристосування для сучасного використання знакових об'єктів міста і передмість. На окремих об'єктах була проведена комплексна наукова реставрація, проте більшою мірою це була практика ремонту, орієнтована на усунення вже виниклих дефектів і проведення протиаварійних заходів.
Здійснення пам'яткоохоронної діяльності у столиці в останні роки мало дещо уповільнений характер, що було спричинено неготовністю державних інституцій швидко реагувати на негативні тенденції, які склалися на рівні держави, перш за все через фінансову та політичну кризу, що призвело до надзвичайно недостатнього рівня фінансування. Наслідком цього стало скорочення кількості пам'яткоохоронних заходів, призупинення важливих реставраційно-відновлювальних робіт на об'єктах культурної спадщини тощо.
На сьогодні проводяться ремонтно-реставраційні роботи пам'ятника Князю Володимиру на Володимирській гірці, з консервації пам'яток від подальшого руйнування: нежитлові будинки на вул. Волоська / Борисоглібська / Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літера "Б", "Ж"; проектні роботи реставрації з пристосуванням "Садиби Мурашка" на вул. Малій Житомирській, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б; "Будинку Артинова", корп. 16 Свято-Фролівського жіночого монастиря, вул. Притисько-Микільська, 5; "Корпусу Настоятеля" Братського монастиря, Києво-Могилянської академії, вул. Г. Сковороди, 2.
Таблиця 1. Динаміка основних показників пам'яткоохоронної діяльності
Показники | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 очік. |
Кількість музеїв та постійно діючих виставок, од. | 3 | 3 | 3 | 3 |
Музейний фонд, всього, тис. од. | 17097 | 17395 | 18106 | 18600 |
Кількість пам'яток: | ||||
історії | 1580 | 1201 | 1224 | х |
архітектури та містобудування | 1216 | 1073 | 1146 | х |
археології | 59 | 60 | 60 | х |
ландшафтних, садово-паркового мистецтва | 25 | 23 | 23 | х |
Кількість пам'яток, які потребують реставрації, од. (в т. ч., що перебувають у оперативному управлінні) | 64 | 70 | 75 | 83 |
Станом на 01.01.2015 близько 10 % загального числа об'єктів культурної спадщини перебувають в незадовільному стані та вимагають застосування негайних заходів щодо збереження. Серед них об'єкти культурної спадщини, що мають соціально значимі функції: культові споруди, об'єкти у сферах культури, охорони здоров'я, освіти, фізичної культури і спорту та ін.
Для розв'язання проблем у сфері охорони культурної спадщини необхідно дотримуватись принципів планування та послідовності, чітко визначати перспективи з урахуванням усіх потреб сфери, використовувати цільове пріоритетне спрямування бюджетних коштів для вирішення першочергових завдань, а саме: упорядкування державного обліку пам'яток; впровадження електронно-інформаційних технологій; вжиття заходів щодо збереження об'єктів культурної спадщини, їх реабілітації та пристосування для провадження туристичної діяльності; здійснення заходів з популяризації культурної спадщини міста Києва.
Для сфери охорони культурної спадщини актуальними залишаються питання фінансової підтримки пам'яток. З цією метою необхідно об'єднати зусилля державного і недержавного секторів, що призведе до суттєвих змін якості утримання пам'яток та їх збереження.
Особливу роль у збереженні унікального культурного ландшафту Києва відіграють музеї.
Музеї м. Києва - науково-дослідні та культурно-освітні заклади, створені для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів і музейних колекцій, візитні картки країни, ключові осередки культурної активності міста. Саме крізь призму культурних цінностей і того, як вони зберігаються й пропагуються, оцінюється сучасне становище та перспективи тієї чи іншої країни. Нині музеї прагнуть посісти належне місце в суспільстві, стають більш динамічними й сучасними, перебувають у постійному пошуку нових підходів до розуміння сутності музейної справи, вдосконалення напрямків її діяльності, дотримуючись світових стандартів якості та впроваджуючи інновації в усіх видах діяльності.
Одним із головних векторів діяльності музеїв є подальший розвиток у контексті євроінтеграційних процесів та зобов'язань, створення умов для міжкультурного діалогу на ґрунті європейських цінностей і демократії.
Важливого значення набувають менеджмент і маркетинг у практичній діяльності музеїв. Публіці потрібно пропонувати якісно новий, цікавий продукт. Проте, вони не повинні бути суто інформаційними чи академічними інституціями. Це самодостатні комунікації, які в процесі власної діяльності повинні завойовувати авторитет і визначати своє місце та роль у сучасному світі. Музей має стати місцем, що сприяє розумінню історії й мистецтва, народженню смислів і знань, що урізноманітнює функції у галузі просвіти та освіти.
Музеї мають генерувати культури теперішнього та майбутнього на основі збереження і актуалізації всіх елементів історичної спадщини.
Визначення проблем у музейній сфері міста здійснено на підставі аналізу стану реалізації міської цільової програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" та тенденцій у розвитку музейної справи в Україні та європейських країнах.
Таблиця 2. Динаміка основних показників розвитку музеїв комунальної власності м. Києва у 2012 - 2015 роках
Показники | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 очік. |
Кількість музеїв (включаючи філіали), од. | 26 | 26 | 26 | 26 |
Музейний фонд, усього, тис. од. | 758,9 | 764,5 | 768,1 | 770 |
Кількість відвідувачів, тис. осіб | 760,6 | 867,9 | 789,2 | 800 |
Відвідуваність музеїв на 100 чоловік населення, відвідувань | 27 | 31 | 28 | 29 |
Кількість проведених виставок, од. | 247 | 383 | 323 | 350 |
Кількість предметів музейних фондів, що експонувалися протягом року, тис. од. | 63,5 | 63,8 | 63,1 | 63,5 |
У 2012 - 2015 роках мережа музеїв комунальної власності міста Києва збережена й складала 13 музеїв (із відділами та філіями - 26).
Окрім того, відповідно до Додатка N 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" із державного бюджету на фінансування до місцевого бюджету Департаменту культури передано: Дирекцію художніх виставок України; Музей історії Десятинної церкви; Державну агенцію промоції культури України; Державний музей авіації; Державний політехнічний музей при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут"; Державний музей іграшки; Музей спортивної слави України; Педагогічний музей України.
У січні 2011 року Указом Президента України Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків надано статус національного, що говорить про високу оцінку діяльності названого закладу. На сьогодні вже п'ять музеїв комунальної власності міста є національними.
У серпні 2012 року, до Дня Незалежності України, було відкрито нову експозицію Музею історії міста Києва в новому приміщенні за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7 та Музей шістдесятництва (вул. Олеся Гончара, 33-а).
У період реалізації програми "Столична культура і мистецтво на 2011 - 2015 роки" продовжувалися роботи з підготовки відкриття експозицій Музею шістдесятництва - філії Музею історії міста Києва, Музею "Іван Франко і Київ" - відділу Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та Музею-квартири В. С. Косенка - відділу Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Співробітниками музеїв відібрано музейні експонати для майбутніх експозицій, розроблено наукові концепції, структури та тематико-експозиційні плани. Також велися роботи з упорядкування музейних фондів, створюється довідкова база, ведуться роботи з архівами тощо. Крім того, організовано виставки, проведено ряд культурно-мистецьких заходів, надруковано ряд статей у періодичній пресі, підготовлено серію передач на телеканалі "Культура".
Одним із найефективніших методів популяризації мистецтва, максимально доступним для широкої публіки, головною ланкою, що зв'язує музеї та відвідувачів, сьогодні є виставкова та культурно-освітня діяльність.
Усього за звітний період було проведено близько 5 тисяч заходів.
Серед найбільш значимих проектів - "КИЇВ НАЗАВЖДИ. KYIV FOREVER", який був націлений на розвиток муніципальної колекції творів про Київ шляхом поповнення фондів Музею історії міста Києва новими експонатами. Завдяки спонсорам та меценатам колекція музею поповнилася 8-ма картинами відомих майстрів із видами української столиці.
Непересічними подіями в культурному житті Києва стали також: фотовиставка "WORLD PRESS PHOTO' 12" та виставка творів Нікаса Сафронова "Вибране" в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва; виставка живопису художника-примітивіста Никифора з колекції Окружного музею у Новому Сончі (Польща) в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та ін.
Крім того, цікавою подією в культурному житті міста стала передаукціонна виставка та аукціон, проведений Музеєм історії міста Києва спільно з Аукціонним домом "Епоха". За наслідками аукціону фондова колекція Музею поповнилася 40 малюнками видатного художника Ю. Павловича, які є частиною серії акварельних робіт про забудову Старого Києва і коштують близько 100 тис. грн. Безумовна цінність малюнків - у їх історичній достовірності.
Яскравими подіями в культурному житті нашого міста стали: інтерактивно-мультимедійна виставка "1914 рік: Київ. Мир/війна" (до 100-річчя від початку Першої світової війни), підготовлена в співпраці з Посольством Швеції в Україні й Шведським інститутом фотовиставка "Різновіддалені" ("Different Distances") та проект "Лялькові розваги" в Музеї історії міста Києва.
Не залишилися поза увагою киян і гостей міста й інші резонансні заходи: виставка "Немеркнучий світ петриківського розпису", урочистий вечір, присвячений відзначенню 60-річчя створення Національного музею українського народного декоративного мистецтва, та презентація виставки "Нові надходження музею - 2009 - 2014", виставка "Мятежный гений вдохновенья", присвячена 200-річчю від дня народження М. Ю. Лермонтова (з фондів Київського національного музею російського мистецтва й інших музеїв Києва), інтерактивний виставковий проект "Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану" (виставлялося 500 експонатів із збірки державних музеїв, громадських ініціатив, приватних колекцій; в рамках проекту протягом двох місяців відбувалися кінопокази, перфоманси, флеш-моби, творчі зустрічі, майстер-класи з народного мистецтва), виставка "Три виміри Василя Кричевського: від народної орнаментики до національного стилю" в Музеї Івана Гончара, виставка "Бурштин - дорогоцінний камінь Балтійського моря" та проект "Модерн - епоха жіночності" в Музеї історії міста Києва, проект "МУЗЕЙ - COUTURE. Історичний костюм у творах мистецтва та в авторських реконструкціях" у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, виставка "Раритети козацької доби" в Музеї культурної спадщини, виставка "Народжені Україною. Погляд з віддалі" в Київському національному музеї російського мистецтва.
Уже стали традиційними проекти, що приваблюють увагу киян та гостей міста: Всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль "ОРЕЛІ" та обрядові дійства в Музеї Івана Гончара, виставка "Європейський вимір" у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Фестиваль української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" у Музеї книги і друкарства України, журфікси в Літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова, моновистави в Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини в м. Києві, численні майстер-класи.
Подією в музейному житті столиці стала участь проекту Музею Івана Гончара "Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку" в програмі "Динамічний музей" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та здобуття музеєм гранту 500 тис. грн. За кошти гранту планується трансформувати музей у сучасну динамічну модель західного зразка. Впроваджується комплексна навчальна програма (серії тематичних лекцій, семінарів, тренінгів), втілюються в життя новаторські ідеї.
Значну увагу музеї приділяли впровадженню нових форм роботи, інновацій у роботу закладів, актуалізації знань музейних працівників. Непересічною подією для фахівців стало проведення інтерактивних семінарів у рамках проекту Музею Івана Гончара "Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку" за участю музейного експерта, викладача музеології Елейн Гуріан (США), семінар на тему "Музейний маркетинг: практичні напрацювання Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків" (у межах проекту ProMuseum, що реалізується ГО "Український центр розвитку музейної справи"), круглий стіл з нагоди Дня Конституції України "Конституційні ідеї та проекти Михайла Грушевського й сучасність" у Літературно-меморіальному музеї М. Грушевського та ін.
Закономірним наслідком активної роботи музеїв з впровадження нових форм роботи є залучення додаткових надходжень. Так, за звітний період музеями було зароблено та залучено близько 18 млн. грн.
Протягом багатьох років не вдавалося вирішити питання повернення до інтер'єрів Шоколадного будинку його аутентичних меблів.
Наприкінці 2014 року (майже через 40 років) значну частину меблів із "білої" зали, кабінету, "мавританської" кімнати, вестибюлю та їдальні було повернуто до Шоколадного будинку. Сьогодні відвідувачі Мистецького центру можуть побачити кабінетний стіл, дзеркало в багатій різьбленій рамі, буфет у готичному стилі та інші справжні витвори мистецтва, що посіли належне їм місце.
Водночас у цій сфері продовжують існувати наступні проблеми, які вирішуватимуться у рамках програми:
- ігнорування та порушення пам'яткоохоронного законодавства суб'єктами господарювання внаслідок активізації будівництва;
- природне старіння об'єктів культурної спадщини; відсутність постійного повноцінного моніторингу технічного стану пам'яток;
- відсутність коштів на забезпечення збереження історичної та архітектурної спадщини Києва, консервації та продовження життя пам'яток шляхом реставрації та адаптації;
- не всі об'єкти культурної спадщини у місті, внесені до переліку пам'яток, мають облікову документацію (паспорт, облікову картку) і пройшли процедуру юридичного оформлення, а саме: укладання охоронних договорів, грошову оцінку, визначення балансоутримувача, виготовлення і встановлення на пам'ятках охоронних знаків державного зразка тощо;
- відсутній системний програмний підхід до розв'язання проблем охорони культурної спадщини в місті;
- низький рівень державного менеджменту в сфері охорони та збереження культурних об'єктів, у просуванні культурно-рекреаційного бренду національної спадщини;
- недостатність фінансування, більша частина бюджетного фінансування витрачається на видатки споживання, видатки ж розвитку зменшуються. Як наслідок - реставрація і ремонт пам'яток проводяться в недостатніх обсягах. На сьогодні близько 57 тисяч експонатів київських музеїв потребують реставрації;
- недостатність експозиційних площ та площ під фондосховища музеїв. У фондах зберігається близько 800 тисяч пам'яток, проте, через брак площ у експозиціях представлено лише 3 - 5 %;
- відсутність надійної системи обліку і збереження музейних фондів;
недостатній рівень кадрового та інформаційного забезпечення; брак інформаційних і інтелектуальних технологій;
- недостатня комп'ютеризація та автоматизація обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам'яток культури і мистецтва;
- недостатня активність інвесторів, спонсорів і благодійників; відсутність стимуляції спонсорської та благодійної діяльності з урахуванням європейських і світових законодавчих нормативів.
2. Мета Програми
Метою Програми є створення сприятливих умов для збереження, розвитку і популяризації культурно-історичної спадщини м. Києва, забезпечення доступу громадян до культурних цінностей, активної інтеграції столиці України в європейський і світовий культурний простір.
3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування
Розуміння міста як цілісного поліфонічного організму зумовлює комплексний підхід до збереження його культурної спадщини. Від пам'ятки як окремої одиниці охорони слід перейти до територіальної форми збереження культурного надбання у всьому комплексі його складових.
Практика проектування та охоронно-реставраційної діяльності в історичному місті, яким є м. Київ, вимагає осмислення природно-ландшафтної унікальності міської території та сформованих на ній архітектурних традицій. Досвід світової архітектури другої половини минулого століття виявив, що методологічною основою роботи в історичних містах має бути принцип контекстуалізму. Коректне входження в контекст історичного середовища передбачає не лише точне копіювання та стильову імітацію, але і творче переосмислення місцевих традицій та прийомів, введення новітніх, художньо досконалих архітектурних рішень. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, господарська діяльність в їхніх історичних ареалах мають базуватись на усвідомленні необхідності збереження і раціонального використання об'єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історичного архітектурного середовища. На це спрямовані такі заходи, як встановлення зон охорони пам'яток, визначення історичних ареалів, організація державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, розроблення місцевих правил охорони пам'яток та забудови історичних ареалів.
Основними шляхами реалізації програми у сфері охорони культурної спадщини є:
продовження проведення паспортизації об'єктів культурної спадщини та формування пропозицій для включення цих об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, удосконалення системи обліку об'єктів культурної спадщини;
увічнення визначних історичних подій, видатних постатей в історії міста;
проведення оцінки грошової пам'яток культурної спадщини, визначення балансоутримувачів, встановлення меж, підвищення рівня відповідальності власників та користувачів об'єктів культурної спадщини за їх збереження та використання;
удосконалення структури управління в сфері охорони культурної спадщини; підвищення ефективності співпраці в сфері охорони культурної спадщини виконавчих органів міської ради - бізнесу - громади;
формування іміджу міста Києва як культурного, мистецького та туристичного центру України, Європи і світу.
Музеї через свої концепції, експозиційні матеріали, виставкову, науково-освітню роботу мають формувати у громадськості позитивний образ України як держави і Києва як її столиці, що впродовж усього історичного циклу відстоює власні демократичні цінності й свободи, сприяти відродженню духовності та ствердженню національної самосвідомості.
Як свідчить досвід розвинутих країн, найбільш ефективним механізмом вирішення проблем є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.
З урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи програми, реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми.
Джерелами фінансування програми є цільові кошти бюджету м. Києва, власні кошти надходження установ і організацій, кошти інвесторів, інші залучені кошти.
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання програми, наведено у таблиці 3.
Таблиця 3. Ресурсне забезпечення програми "Київ історичний", тис. грн
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | Усього витрат на виконання програми |
Обсяг ресурсів, усього, у тому числі: | 145528,45 | 133269,30 | 142626,00 | 421423,75 |
бюджет м. Києва | 104347,09 | 112068,30 | 120625,10 | 337040,49 |
Кошти інших джерел, усього | 41181,36 | 21201,00 | 22000,90 | 84383,26 |
у тому числі: | ||||
Державний бюджет України | 15245,7 | 15245,7 | ||
власні надходження установ і організацій | 6985,3 | 7251,0 | 7850,9 | 22087,2 |
залучені кошти | 250 | 250 | 250 | 750 |
інші джерела фінансування | 18700,36 | 13700,00 | 13900,00 | 46300,36 |
Сума коштів з бюджету м. Києва на виконання програми визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.
Виконання програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.
4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники
Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до Законів України "Про культуру", "Про охорону культурної спадщини", "Про музеї та музейну справу", "Про охорону археологічної спадщини", інших нормативних актів, спрямованих на суттєве покращення ситуації, вдосконалення організаційних та матеріально-технічних засад у сфері охорони культурної спадщини, а також згідно з положеннями Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, щодо посилення іміджу міста Києва та популяризації України у світі, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, щодо "забезпечення збереження культурної спадщини; створення електронних каталогів пам'яток історії та монументального мистецтва, архітектури, археології; застосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності", Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 31, п. 6; ст. 32, п. 6, п. 10) функції забезпечення охорони пам'яток історії та культури покладено на органи місцевого самоврядування, що передбачає розроблення та реалізацію цілого комплексу заходів за участю органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, депутатів, громадських організацій, суб'єктів господарювання, жителів міста.
Заходи з обліку містяться у повноваженнях органів охорони культурної спадщини (наказ Міністерства культури України від 11.03.2013 N 158 "Про затвердження порядку обліку об'єктів культурної спадщини").
Напрям: Охорона культурної спадщини |
Пріоритетні завдання |
Забезпечення збереження культурної спадщини |
Створення електронних каталогів пам'яток історії та монументального мистецтва, архітектури, археології |
Застосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності |
Науково-методичне та дослідно-інформаційне забезпечення охорони культурної спадщини |
Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:
виконати паспортизацію з інвентаризацією пам'яток культурної спадщини:
створити електронний каталог пам'яток історії, монументального мистецтва, архітектури, археології;
здійснити заходи щодо збереження культурної спадщини міста Києва та забезпечити доступність до них;
здійснити заходи щодо реабілітації та пристосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності;
забезпечити видання кн. 3 I-го тому "Київ" Зводу пам'яток історії та культури України та додатка "Міські некрополі".
Здійснення комплексних заходів щодо обліку об'єктів культурної спадщини та забезпечення виготовлення, складання і передача центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наукової документації (паспорт, облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану, фотофіксація, схематичний план розташування об'єкта) створює правові підстави щодо вирішення питання їх державної реєстрації.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" не допускається занесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України без облікової документації.
Основним обліковим документом є паспорт об'єкта культурної спадщини. З метою здійснення паспортизації проводиться інвентаризація переліків пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини міста Києва, у ході якої перевіряється стан та збереження пам'яток культурної спадщини, виявляються нові об'єкти культурної спадщини, які потребують більш детального дослідження, а також готуються пропозиції до Міністерства культури України щодо надання об'єктам охоронного статусу.
Орієнтовна вартість паспорта з інвентаризацією залежить від багатьох показників і на теперішній час складає від 3000 до 12000 грн. При загальній чисельності відсутніх паспортів, у тому числі документально не оформлених, понад 1000 одиниць, для їх виготовлення протягом 3-х років потрібно 5 млн. грн.
Електронний каталог пам'яток історії, монументального мистецтва, архітектури, археології необхідний для визначення, організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, зон охорони пам'яток, забезпечення взаємодії з інформаційними системами земельного та містобудівного кадастрів, для розробки соціально-освітнього проекту туристичного ознакування пам'яток, розміщення туристично-інформаційних табличок та використання передових ІТ-технологій для вільного доступу до електронного каталогу.
Передбачається виконати за рахунок бюджету міста та власних надходжень.
Здійснення заходів щодо збереження культурної спадщини міста Києва та забезпечення їх доступності надасть можливість приведення пам'яток до задовільного технічного та експлуатаційного стану, а також створення сприятливих умов для їх раціонального використання та інвестиційної привабливості в масштабах всього міста.
Реабілітація та пристосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності, що перебувають в оперативному управлінні Департаменту культури та Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (в тому числі на території Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"), сприятиме підвищенню ролі пам'яток у створенні позитивного іміджу міста Києва, а також збільшення надходжень до міського бюджету.
Без належного фінансування до кінця 2018 року очікується більше 100 об'єктів культурної спадщини, що потребуватимуть реставрації (станом на 01.06.2015 83 пам'ятки, в тому числі 26 пам'яток, що перебувають у незадовільному або аварійному стані). За укрупненими показниками реставрація одного об'єкта може сягати в середньому 5 млн. грн.
Звід пам'яток як ілюстроване видання матеріалів Державного реєстру має не тільки стати найповнішим енциклопедичним довідником про пам'ятки на певних територіях, а й дасть змогу організувати комплексну охорону їх у структурі відповідних міст і поселень, поєднати зусилля фахівців різних напрямів у збереженні культурних надбань.
Завдання науково-методичного та дослідно-інформаційного забезпечення охорони культурної спадщини вирішуватиметься шляхом:
організації та проведення в місті комплексних досліджень історичних місць, археологічних об'єктів, окремих будівель та споруд, історико-бібліографічних та архівних вишукувань по цих об'єктах;
організації спеціального нагляду (моніторингу) за станом пам'яток, ведення відповідних інформаційних баз даних щодо стану утримання та збереження об'єктів;
вивчення та узагальнення вітчизняного, міжнародного пам'яткоохоронного досвіду і можливостей його впровадження у місті;
розробки інформаційних систем та здійснення видавничої діяльності, які б забезпечували загальну доступність до інформаційних масивів у галузі охорони культурної спадщини.
Продовжуватиметься реалізація міського проекту "Київ самобутній", серед основних заходів якого: активна популяризація унікальності археологічної спадщини Подолу; встановлення інформаційних стендів біля памяток та міні-експозицій, макетів-реконструкцій пам'яток; включення об'єктів до туристичних та освітніх програм; створення програм по опрацюванню та публікації матеріалів археологічних досліджень; розвиток музейної експозиції Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"; створення Першого підземного археологічного музею з аутентичними залишками культурного шару Подолу IX - XVIII ст. та інтерактивним наповненням експозиції за світовими прикладами.
Виконання завдань та заходів програми сприятиме збереженню і відтворенню пам'яток, активному використанню культурної спадщини в процесі духовного відродження нації, перетворенню міста у привабливе для туризму.
Напрям: Музеї та музейна справа |
Пріоритетні завдання |
Вивчення, збереження, охорона та популяризація національного культурного надбання - пам'яток державного Музейного фонду України. Перетворення музеїв на одну з провідних соціальних інституцій у системі гуманітарного розвитку України, місце проведення якісного дозвілля |
Модернізація матеріально-технічної бази музеїв, покращення умов зберігання музейних зібрань |
Запровадження сучасних інформаційних технологій |
Використання в роботі нових, сучасних інтерактивних форм популяризації музейних колекцій |
Удосконалення музейного менеджменту та маркетингу |
Музеї в перспективі мають стати відкритим універсальним простором, який об'єднує минуле, сучасне й майбутнє через виконання основних функцій за такими напрямками діяльності як науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова і пам'ятко-охоронна робота.
Виконанню всіх цих функцій має сприяти покращення умов зберігання музейних зібрань, модернізація матеріально-технічної бази музеїв. Так, у 2016 році до 120-річчя від дня народження видатного українського композитора, піаніста, педагога В. С. Косенка планується здійснити ремонтні роботи та створити експозицію в Музеї-квартирі В. С. Косенка.
Потребує особливої уваги питання облаштування приміщень фондосховищ Музею історії міста Києва на 4 та 5 поверхах Українського дому. Фонди цього музею (близько 250 тис. одиниць збереження) заскладовані у ящиках з 2004 року і потребують негайного розкриття. Здійснення ремонтних робіт та оснащення фондосховищ спеціальним обладнанням планується здійснити у 2016 - 2017 роках.
Перлиною архітектури міста Києва є Шоколадний будинок - філія Київського національного музею російського мистецтва. Зважаючи на унікальність особняка, неабияку мистецьку цінність його інтер'єрів, поставлено за мету досягти відтворення первісного вигляду приміщень, повернення автентичних меблів. На сьогодні опрацьовується концепція створення на другому поверсі будинку Музею скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Відкриття цього музею заплановано на 2017 рік.
Крім того, потребують капітального ремонту, здійснення реекспозиції, створення нових експозицій: Київський національний музей російського мистецтва, Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, будинок N 93-б на вул. Саксаганського для створення в ньому Музею "Іван Франко і Київ" - відділу Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, друга черга Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музей гетьманства, флігель Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Формування сучасної інфраструктури потребує широкого впровадження в музеях нових інформаційних технологій (оновлення та придбання комп'ютерної техніки, здійснення електронного обліку музейного фонду тощо).
Усі музеї поступово будуть оснащені новою комп'ютерною технікою, при здійсненні ремонтних робіт будуть встановлені системи клімат-контролю.
Напрями діяльності, перелік завдань і заходів програми наведені у додатку А.
Очікувані результативні показники виконання Програми
N з/п |
Показники | Роки | ||
2016 | 2017 | 2018 | ||
1. | Охорона культурної спадщини | |||
1.1. | Показники затрат: | |||
1.1.1. | Обсяг ресурсів, усього, тис. грн | 27804,50 | 23212,20 | 27759,30 |
у тому числі: | ||||
1.1.2. | Витрати з бюджету м. Києва | 11441,1 | 11862,2 | 15089,3 |
1.1.3. | Кошти інших джерел, усього: | 16363,34 | 11350,0 | 12670,0 |
1.1.4. | у тому числі: | |||
1.1.5. | власні кошти суб'єктів господарювання | 1900 | 2000 | 2100 |
1.1.6. | залучені кошти | 250 | 250 | 250 |
1.1.7. | кількість науково-методичних центрів | 1 | 1 | 1 |
1.2. | кількість штатних одиниць (ставок) - усього | 119 | 119 | 119 |
1.2. | Показники продукту: | |||
1.2.1. | кількість об'єктів культурної спадщини | 133 | 133 | 133 |
1.2.2. | обсяг власних надходжень, тис. грн | 1900 | 2000 | 2100 |
1.3. | Показники ефективності: | |||
1.3.1. | середні затрати на утримання 1 об'єкта культурної спадщини, тис. грн | 196,6 | 198 | 205,3 |
1.4. | Показники якості: | |||
1.4.1. | динаміка середньої вартості утримання 1 об'єкта у плановому періоді по відношенню до фактичного показника попереднього періоду, % | 100 | 100,7 | 103,7 |
2. | Музеї і виставки | |||
2.1. | Показники затрат: | |||
2.1.1. | Обсяг ресурсів, усього, тис. грн | 117723,98 | 110057,1 | 114866,7 |
у тому числі: | ||||
2.1.2. | Витрати з бюджету м. Києва | 92905,99 | 100206,1 | 105535,8 |
2.1.3. | Кошти інших джерел, усього: | 24817,99 | 9851,0 | 9330,9 |
у тому числі: | ||||
2.1.4. | Державний бюджет України, тис. грн | 15245,7 | ||
2.1.5. | власні кошти суб'єктів господарювання, тис. грн | 5085,3 | 5251,03 | 5750,9 |
2.1.6. | кількість установ (з відділами та філіями) - усього, од. | 35 | 35 | 36 |
2.1.7. | середнє число окладів (ставок) - усього, од. | 1308,5 | 1308,5 | 1308,5 |
2.1.8. | площа приміщень, кв. м | 50612,9 | 50612,9 | 50612,9 |
2.1.9. | у тому числі виставкова площа, кв. м | 22216,6 | 22216,6 | 22216,6 |
2.1.10. | видатки загального фонду на забезпечення діяльності музеїв, тис. грн | 89645,5 | 96906,1 | 102235,8 |
2.2. | Показники продукту: | |||
2.2.1. | кількість екскурсій у музеях, од. | 21821 | 22248 | 22915 |
2.2.2. | кількість експонатів - усього, тис. од. | 881,72 | 885,24 | 888,98 |
2.2.3. | у тому числі буде експонуватися в | 71,61 | 72,07 | 72,63 |
2.2.4. | кількість відвідувачів музеїв, осіб, у тому числі: | 1022900 | 1105755 | 1166570 |
2.2.5. | за реалізованими квитками, осіб | 354370 | 383074 | 404143 |
2.2.6. | безкоштовно, осіб | 668530 | 722681 | 762427 |
2.2.7. | плановий обсяг доходів музеїв, тис. грн | 5085,3 | 5251 | 5750,9 |
2.2.8. | у тому числі доходи від реалізації квитків, тис. грн | 3930,3 | 4248,6 | 4482,3 |
2.3. | Показники ефективності: | |||
2.3.1. | середня вартість одного квитка, грн | 11,1 | 12 | 12,7 |
2.3.2. | середні витрати на одного відвідувача, грн | 101,5 | 99,9 | 98,6 |
2.4. | Показники якості: | |||
2.4.1. | динаміка збільшення відвідувачів у плановому періоді відповідно до фактичного показника попереднього періоду, % | 103 | 108,1 | 105,5 |
Програма спрямована на забезпечення умов для реалізації положень нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням перспективи розвитку міста, ефективного залучення до сфери охорони культурної спадщини ресурсів інтелектуального та економічного потенціалу міста, розвиток існуючих та створення нових науково-дослідних і проектних підходів реалізації міської політики в галузі охорони культурної спадщини.
Реалізація програми дозволить створити систему управління охороною культурної спадщини у столиці згідно з діючими нормативно-правовими актами України, продовжити виконання першочергових протиаварійних та консерваційних робіт на найбільш цінних пам'ятках, забезпечити першочергові дослідження з метою формування інформаційно-методичної бази охорони культурної спадщини в місті, розробити та реалізувати інвестиційні програми і проекти щодо реабілітації, реставрації пам'яток у межах історичних ареалів та окремих пам'яток; здійснити першочергові фінансово-економічні заходи щодо збереження найбільш цінних пам'яток міста на основі поєднання можливостей бюджетів різних рівнів, внутрішнього фінансового-економічного потенціалу, приватних коштів власників та користувачів пам'яток.
Додаток А
Напрями діяльності, завдання та заходи
Міської цільової програми "Київ історичний"
N з/п |
Назва напрямку діяльності (пріоритетні завдання) | Перелік заходів програми | Строк виконання заходу | Виконавці | Джерела фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн | Очікуваний результат |
Охорона культурної спадщини | |||||||
1 | Забезпечення збереження культурної спадщини | 1.1. Виконання паспортизації з інвентаризацією пам'яток культурної спадщини | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва | 2016 - 1500,0 2017 - 1700,0 2018 - 1800,0 |
Упорядкування державного обліку об'єктів культурної спадщини |
2 | Створення електронних каталогів пам'яток історії та монументального мистецтва, архітектури, археології | 2.1. Створення електронного каталогу пам'яток історії, монументального мистецтва, архітектури, археології | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 130,0 2017 - 180,0 2018 - 190,0 |
Впровадження механізму обміну інформацією між кадастрами та інформаційними системами |
3 | Реставрація та забезпечення збереження культурної спадщини. Застосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності | 3.1. Реабілітація та пристосування об'єктів культурної спадщини заповідника "Стародавній Київ" для провадження туристичної діяльності | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | Всього: 2016 - 1283,63 2017 - 500,0 2018 - 1300,0 |
Приведення пам'яток до задовільного технічного та експлуатаційного стану Підвищення ролі пам'яток у створенні позитивного іміджу міста, а також збільшення надходжень до міського бюджету |
Інші джерела фінансування | 2016 - 14213,34 2017 - 9100,0 2018 - 10320,0 | ||||||
4 | 4.1. Реалізація соціально-освітницького проекту "Туристичне ознакування Києва" та встановлення охоронних дощок | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій, Київстар | Бюджет міста Києва | 2016 - 80,0 2017 - 80,0 2018 - 90,0 |
Допомога туристам та мешканцям міста у детальному ознайомленні з нерухомими об'єктами культурної спадщини | |
Залучені кошти | 2016 - 250,0 2017 - 250,0 2018 - 250,0 | ||||||
5 | Науково-методичне та дослідно-інформаційне забезпечення охорони культурної спадщини | 5.1. Розроблення стратегії розвитку Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", проекту організації його території та плану управління з врахуванням напрямів формування мережі історико-культурних заповідників, що перебувають у комунальній власності міста, а також відповідні проекти охоронних зон з режимами використання | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1200,0 2017 - 1500,0 2018 - 1800,0 |
Створення комплексної управлінської системи утримання заповідників і заповідних територій |
5.2. Розроблення пам'яткоохоронної документації з визначенням меж та режимів зон охорони пам'яток культурної спадщини | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 400,0 2017 - 500,0 2018 - 600,0 |
Регулювання містобудівної діяльності з метою захисту традиційного характеру середовища | ||
5.3. Видання частини 3 книги 1 тому "Київ" та книги 2 "Київський некрополь" Зводу пам'яток історії та культури України | 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2018 - 1500,0 | Популяризація культурної спадщини столиці України - міста Києва | ||
6 | Забезпечення діяльності Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | 6.1. Утримання в належному стані культурної спадщини м. Києва, здійснення дослідження, реставрації, реабілітації об'єктів культурної спадщини, музейно-просвітницька діяльність тощо | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва | 2016 - 6847,5 2017 - 7402,2 2018 - 7809,3 |
Забезпечення кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих працівників Забезпечення повноцінного рівня використання об'єктів культурної спадщини |
Власні надходження | 2016 - 1200,0 2017 - 1300,0 2018 - 1400,0 | ||||||
6.2. Підтримання матеріально-технічної бази центра | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр | Власні надходження | 2016 - 97,0 2017 - 97,0 2018 - 97,0 |
Забезпечення пам'яткоохоронної та оперативно-управлінської діяльності центру | ||
6.3. Утримання об'єктів культурної спадщини в експлуатаційному стані | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Власні надходження | 2016 - 603,0 2017 - 603,0 2018 - 603,0 |
Забезпечення належного рівня збереження об'єктів культурної спадщини | ||
Музеї і виставки | |||||||
7 | Вивчення, збереження, охорона та популяризація національного культурного надбання - пам'яток державного Музейного фонду України Перетворення музеїв на одну з провідних соціальних інституцій у системі гуманітарного розвитку України, місце проведення якісного дозвілля |
7.1. Забезпечення та вдосконалення існуючої мережі музеїв, їх утримання на належному рівні | 2016 - 2018 | Департамент культури, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, музейні заклади комунальної власності територіальної громади міста Києва | Бюджет міста Києва | 2016 - 82930,0 2017 - 89519,0 2018 - 94110,0 |
Функціонування музеїв міста Києва на високому рівні та утримання в належному стані музейних експонатів, підвищення іміджу європейської столиці Забезпечення кадрового потенціалу, залучення висококваліфікованих працівників музейної справи Належне функціонування музеїв, підвищення рівня комфорту відвідувачів |
Власні надходження | 2016 - 5085,3 2017 - 5251,03 2018 - 5750,9 | ||||||
7.2. Забезпечення належних умов для охорони музейних експонатів | 2016 - 2018 | Департамент культури, музейні заклади комунальної власності територіальної громади міста Києва | Бюджет міста Києва | 2016 - 6715,5 2017 - 7387,1 2018 - 8125,8 |
Збереження музейних експонатів | ||
7.3. Безкоштовний вхід до музеїв один раз на місяць для всіх бажаючих громадян та гостей міста | 2016 - 2018 | Музейні заклади комунальної власності територіальної громади міста Києва | Не потребує фінансування | Задоволення інтелектуальних та духовних потреб різних верств населення, доступ до найкращих зразків національних та зарубіжних культурно-мистецьких та духовних пам'яток, створення умов для змістовного дозвілля | |||
8 | Модернізація матеріально-технічної бази музеїв, покращення умов зберігання музейних зібрань | 8.1. Підтримання матеріально-технічної бази музеїв | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1260,49 2017 - 1300,0 2018 - 1300,0 |
Функціонування музеїв міста Києва на високому рівні, утримання в належному стані музейних експозицій, впровадження нових інформаційних технологій у діяльність музеїв |
Інші джерела фінансування | 2016 - 4486,986 2017 - 4600,0 2018 - 3580,0 | ||||||
8.2. Реконструкція, капітальний ремонт та ремонтно-реставраційні роботи комплексу споруд Національного музею Т. Шевченка у м. Києві, а також обладнання сучасними засобами охоронної сигналізації та музейним устаткуванням, створення інтерактивних музейних композицій, бульв. Т. Шевченка, 12 | 2016 - 2018 | Департамент будівництва та житлового забезпечення | Державний бюджет України | 2016 - 14838,4 | Належне функціонування музеїв, підвищення рівня комфорту відвідувачів, підвищення іміджу європейської столиці | ||
8.3. Реконструкція, капітальний ремонт та ремонтно-реставраційні роботи комплексу споруд Національного музею Т. Шевченка у м. Києві, а також обладнання сучасними засобами охоронної сигналізації та музейним устаткуванням, створення інтерактивних музейних композицій, пров. Т. Шевченка, 8-а | 2016 | Департамент будівництва та житлового забезпечення | Державний бюджет України | 2016 р. - 407,3 | Належне функціонування музеїв, підвищення рівня комфорту відвідувачів, підвищення іміджу європейської столиці | ||
9 | Запровадження сучасних інформаційних технологій | 9.1. Придбання та оновлення комп'ютерної техніки. Створення систем клімат-контролю | 2016 - 2018 | Департамент культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 2000,0 2017 - 2000,0 2018 - 2000,0 |
Функціонування музеїв міста Києва на високому рівні, утримання в належному стані музейних експозицій, впровадження нових інформаційних технологій у діяльність музеїв, здійснення електронного обліку музейних фондів |
9.2 Створення порталу віртуальних музеїв міста Києва | 2018 | Департамент культури, музейні заклади комунальної власності територіальної громади міста Києва | |||||
10 | Використання в роботі нових, сучасних інтерактивних форм популяризації музейних колекцій | 10.1. Втілення проекту "Європейський вимір" (Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків) 10.2. Проведення Всеукраїнського дитячого фольклорного фестивалю "Орелі" (НЦНК "Музей Івана Гончара") 10.3. Проведення Фестивалю української дитячої книги "Азбукове Королівство Магів і Янголів" (Музей книги і друкарства України) Хорової асамблеї (Музей видатних діячів української культури) 10.4. Майстер-класи, театралізовані екскурсії, квести, перфоманси, флеш-моби, моновистави тощо |
2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | Задоволення інтелектуальних та духовних потреб різних верств населення, збереження доступу до національного історико-культурного надбання, створення умов для змістовного дозвілля | |
11. | Вдосконалення музейного менеджменту та маркетингу | 11.1. Проведення семінарів, конференцій, лекцій, тренінгів у НЦНК "Музей Івана Гончара" (в рамках проекту Музею Івана Гончара "Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку") | 2016 - 2018 | Департамент культури | Не потребує фінансування | Покращення професійної міжмузейної комунікації Задоволення потреб відвідувачів у сфері музейних та супутніх послуг Залучення додаткового фінансування - донорських та спонсорських коштів | |
11.2. Втілення Проекту розвитку міських музейних програм для дітей з особливими потребами (охопить усі музеї та філії міського підпорядкування) | 2016 - 2018 | Департамент культури |
Додаток Б
Будівництво, реконструкція, реставрація
(ремонтно-реставраційні роботи), капітальний ремонт
Підпрограма 4. Міська цільова програма "Київ історичний"
N з/п |
Перелік робіт | Назва об'єкта | Строк виконання заходу | Виконавці |
Джерела фінансування | Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн |
1. | Ремонтно-реставраційні роботи на об'єктах закладів культури, підпорядкованих Департаменту культури | 1.1. Реставрація будинку - пам'ятки культурної спадщини за адресою: м. Київ, бульв. Шевченка, 3 | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 1000,0 2017 - 1000,0 2018 - 1000,0 |
1.2. Реставрація Будинку культури "Більшовик" - пам'ятки культурної спадщини за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 38 | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 1000,0 2017 - 1000,0 2018 - 1000,0 | ||
1.2. Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря, Трьохсвятительська вул., 4 - 8 Виконання ремонтних робіт карильйону (механізм відтворення мелодій) |
2016 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр | Інші джерела фінансування | 2016 - 400,0 | ||
1.4. Корпус Настоятеля (1781 р.) Києво-Могилянської академії, вул. Г. Сковороди, 2. Завершення проектних робіт (ПКД) та виконання комплексної реставрації з пристосуванням | 2016 - 2017 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр | Інші джерела фінансування | 2016 - 330,0 2017 - 1800,0 | ||
1.5. Будинок Артинова, корп. N 16 Флорівського Вознесенського монастиря, Притисько-Микільська вул., 5. Завершення проектних робіт (ПКД) та виконання комплексної реставрації з пристосуванням | 2016 - 2017 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр | Інші джерела фінансування | 2016 - 317,0 2017 - 2000,0 | ||
1.6. Будинок житловий Биковського ("Будинок Петра I") (поч. XVIII ст.; 1750 р.), Костянтинівська вул., 6/8. Ремонтно-реставраційні роботи з гідроізоляції фундаментів та підвальних приміщень, фасаду. Виконання ремонтно-реставраційних робіт покрівлі та внутрішніх приміщень | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 400,0 2018 - 400,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 1400,0 2018 - 800,0 | |||||
1.7. Будинок житловий ювеліра Захара Брезгунова (1815 р.; 1860 р.), Андріївський узвіз, 5/31. Ремонтно-реставраційні роботи фасадів та пошкоджених приміщень, ремонт електромережі. Розробка ПКД на комплексну реставрацію пам'ятки (експлуатаційна частина та аварійний флігель). Виконання комплексної реставрації | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 300,0 2017 - 300,0 2018 - 300,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 1292,7 2017 - 400,0 2018 - 2900,0 | |||||
1.8. Особняк купця М. Апштейна (1912 р.), Спаська вул., 12. Ремонтно-реставраційні роботи фасаду та пошкоджених приміщень, покрівлі, улаштування блискавкозахисту. Ремонтно-реставраційні роботи внутрішніх приміщень | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 400,0 2018 - 400,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 1100,0 2018 - 1600,0 | |||||
1.9. Житловий будинок (19 ст.), вул. Борисоглібська, 6 (Подільський РАЦС). Ремонтно-реставраційні роботи покрівлі та пошкоджених приміщень | 2016 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 50,0 | ||
1.10. Житловий будинок (19 ст.), вул. Борисоглібська, 6 (Подільський РАЦС). Виконання проектно-кошторисної документації на комплексну реставрацію будівлі. Виконання комплексної реставрації пам'ятки | 2016 - 2017 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 700,0, 2017 - 2000,0 | ||
1.11. Будинки, в яких мешкав худ. Мурашко О. О., вул. Мала Житомирська, 12 (А, Б), 14 (А, Б) Виконання першочергових протиаварійних робіт. Розробка проектно-кошторисної документації на комплексну реставрацію з пристосуванням. Виконання комплексної реставрації об'єкта | 2016 - 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 183,63 2017 - 200,0 2018 - 200,0 | ||
Інші джерела фінансування | 2016 - 4223,67 2017 - 700,0 2018 - 700,0 | |||||
1.12. Нежитловий будинок, вул. Волоська / Борисоглібська / Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літери Б та Ж Виконання першочергових протиаварійних робіт |
2016 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 2000,0 | ||
1.13. Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу і Мефодію (1911 р. відновлено 1996 р.), Михайлівська площа. Виконання ремонтно-реставраційних робіт | 2016 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2016 - 400,0 | ||
1.14. Контрактова площа, пам'ятник Г. Сковороди. Ремонтно-реставраційні роботи (зачеканка розкритих швів, герметизація швів, хімічна обробка від забруднень) | 2017 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2017 - 200,0 | ||
1.15. Будинок, в якому мешкав Врубель, м. Київ, вул. Десятинна, 14. Виконання ремонтно-реставраційних робіт покрівлі та фасаду | 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2018 - 800,0 | ||
1.16. Покровська, 7, Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Ремонтно-реставраційні роботи фасаду | 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2018 - 800,0 | ||
1.17. Покровська, 7, дзвіниця Церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Ремонтно-реставраційні роботи фасаду | 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2018 - 600,0 | ||
1.18. м. Київ, вул. Сковороди, 2, (сонячний годинник). Ремонтно-реставраційні роботи фасаду. | 2018 | Департамент культури, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури та заповідних територій | Інші джерела фінансування | 2018 - 120,0 | ||
ВСЬОГО: | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1283,63 2017 - 500,0 2018 - 1300,0 | ||||
Інші джерела фінансування | 2016 - 14213,34 2017 - 9100,0 2018 - 10320,0 | |||||
3. | Капітальний ремонт на об'єктах закладів культури, підпорядкованих Департаменту культури | 2016 - 2018 | Департамент культури, заклади культури | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 1260,49 2017 - 1300,0 2018 - 1300,0 | |
Інші джерела фінансування | 2016 - 4486,986 2017 - 4600,0 2018 - 3580,0 | |||||
РАЗОМ по підпрограмі 4. Міська цільова програма "Київ історичний" | Бюджет міста Києва (бюджет розвитку) | 2016 - 2544,12 2017 - 1800,0 2018 - 2600,0 | ||||
Інші джерела фінансування | 2016 - 18700,326 2017 - 13700,0 2018 - 13900,0 |
Київський міський голова В. Кличко