КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія VII скликання

РІШЕННЯ
16.04.2015 N 409/1274

Про затвердження Комплексної київської
міської цільової програми сприяння розвитку
підприємництва, промисловості та споживчого ринку
на 2015 - 2018 роки

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", законів України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", враховуючи рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування підприємництва, промисловості, споживчого ринку в місті Києві Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити Комплексну київську міську цільову програму сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015 - 2018 роки, що додається.

2. Визначити Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним виконавцем та головним розпорядником коштів з реалізації Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015 - 2018 роки (далі - Комплексна програма).

3. Співвиконавцям Комплексної програми забезпечити виконання заходів Комплексної програми та інформувати Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання заходів Комплексної програми щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

4. Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Забезпечити виконання Комплексної програми.

4.2. Подавати звіти про хід і результати виконання Комплексної програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) при формуванні бюджетів м. Києва на 2015 - 2018 роки враховувати, в межах можливості дохідної частини міського бюджету, потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації Комплексної програми.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики та постійну комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток
до рішення Київської міської ради
16.04.2015 N 409/1274

Комплексна київська міська цільова програма
сприяння розвитку підприємництва, промисловості та
споживчого ринку на 2015 - 2018 роки

Паспорт
Комплексної київської міської цільової програми
сприяння розвитку підприємництва,
промисловості та споживчого ринку
на 2015 - 2018 роки

Загальні положення

За сучасного складного політичного та соціально-економічного становища особливо значної ролі набуває стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва, промисловості, споживчого ринку, завдяки чому стає можливим досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку:

- зростання показників добробуту населення та його платоспроможності;

- формування конкурентного середовища щодо пропозиції товарів та послуг, підвищення їх якості;

- збільшення інвестицій та пожвавлення економічної активності;

- впровадження інноваційних та енергозберігаючих технологій, покращення екологічної ситуації;

- створення нових робочих місць;

- збільшення надходжень до бюджету.

Комплексний характер та взаємопов'язаність завдань розвитку зазначених сфер економіки обумовив необхідність розробки відповідної Комплексної програми, що складається із трьох підпрограм:

Підпрограма 1. Київська міська цільова програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2015 - 2018 роки.

Підпрограма 2. Київська міська цільова програма розвитку промисловості на 2015 - 2018 роки.

Підпрограма 3. Київська міська цільова програма сприяння розвитку споживчого ринку на 2015 - 2018 роки.

Підставами для розробки Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015 - 2018 роки (далі - Комплексна програма) є:

- Закон України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні";

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.10.2014 N 1134 "Про утворення робочої групи з розробки проекту Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015 - 2018 роки".

Комплексна програма є основою для щорічних Програм соціально-економічного розвитку м. Києва та враховує положення Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, та Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060.

Координація та контроль за ходом
виконання Комплексної програми

Координацію виконання Комплексної програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, який координує дії виконавців Комплексної програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.

Виконання Комплексної програми здійснюється шляхом реалізації її завдань і заходів співвиконавцями, зазначеними у цій Комплексній програмі, серед яких структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), територіальні органи центральних органів виконавчої влади, районні в місті Києві державні адміністрації та ін.

Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Комплексної програми та за цільовим і ефективним використанням коштів здійснює відповідальний виконавець - Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є і головним розпорядником коштів.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю м. Києва в питаннях розвитку конкуренції, демонополізації економіки та державної допомоги суб'єктам господарювання взаємодіють та співпрацюють з Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує моніторинг виконання Комплексної програми та підготовку звітної і аналітичної інформації.

Співвиконавці Комплексної програми щоквартально надають Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо ходу реалізації її заходів. Відповідальний виконавець узагальнює отриману інформацію, визначає наявні проблеми та розробляє пропозиції щодо їх подолання.

Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики узагальнену інформацію про стан виконання Комплексної програми.

Звітна інформація надається також для розгляду на засіданнях Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та на розширених колегіях виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Комплексної програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Комплексної програми та окремих її завдань і заходів тощо.

За ініціативою Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), замовника або головного розпорядника коштів Комплексної програми розгляд проміжного звіту про хід виконання Комплексної програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях Київської міської ради та на засіданнях відповідних постійних комісій Київської міської ради протягом року в разі виникнення потреби.

Після закінчення встановленого строку виконання Комплексної програми відповідальний виконавець складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії Київської міської ради разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання Комплексної програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.

Відповідальний виконавець розміщує на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва інформацію про основні досягнуті результати реалізації Комплексної програми, публікує її в засобах масової інформації комунальної форми власності.

Ресурсне забезпечення Комплексної програми

тис. грн.

Підпрограма 1
Київська міська цільова програма
сприяння розвитку малого та середнього підприємництва
на 2015 - 2018 роки

1. Визначення проблем,
на розв'язання яких спрямована Програма

Дерегуляція і розвиток підприємництва та Програма розвитку малого та середнього бізнесу визначені одними з першочергових пріоритетів реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015.

Визначення проблем підприємницького середовища у столиці ґрунтується на результатах аналізу підсумків виконання Київської міської цільової програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2013 - 2014 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року N 324/9381 (далі - Програма на 2013 - 2014 роки), та дослідженні стану та тенденцій розвитку підприємництва.

Аналіз виконання Програми на 2013 - 2014 роки свідчить, що її заходи виконані не в повній мірі через недостатність фінансового забезпечення, незацікавленість громадських об'єднань підприємців щодо участі у її реалізації, недостатню взаємодію бізнесу і влади. Зокрема, через відсутність фінансування з бюджету міста Києва не виконані заходи з фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання, спрямовані на допомогу підприємцям для розширення їх діяльності та створення нових робочих місць. Низькою була активність консультативно-дорадчих органів з питань розвитку підприємництва, а їх взаємодія з органами влади міста - формальною та неефективною.

Дослідження стану підприємницького середовища в місті Києві показало, що протягом 2013 - 2014 років попри складне політичне та соціально-економічне становище спостерігався ряд позитивних тенденцій у розвитку підприємництва, однак проявились і його негативні тенденції.

Всього протягом 2013 - 2014 років ліквідовано 42,1 тис. суб'єктів господарювання, в тому числі у 2014 році - 33,2 тис. суб'єктів, що у 3,7 разу більше ніж у попередньому році.

Загальна кількість суб'єктів підприємництва, зареєстрованих як платники податків, станом на 01.01.2015 становила 476,5 тис., з них кількість тих, що сплачували податки, зросла порівняно з 2013 роком на 0,6 % та становила 335,2 тис. (70,4 % від загальної кількості зареєстрованих).

За рівнем розвитку малого та середнього підприємництва Київ залишається лідером серед регіонів України.

На початок 2014 року у столиці було зосереджено 22,1 % малих та середніх підприємств (далі - МСП) України, їх кількість у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення перевищує середній рівень по Україні в 3,5 разу. На МСП столиці було зайнято понад 18 % всіх найманих працівників МСП України, обсяги реалізації їх продукції (робіт, послуг) становили 35,9 % загальних обсягів.

Кількісні показники сектора МСП у м. Києві відповідають європейським (табл. 1).

Таблиця 1. Основні показники сектора малого та середнього підприємництва в м. Києві¹ та в країнах Європи у 2013 році

______________

¹ без урахування фізичних осіб - підприємців.

Джерело: Головне управління статистики у м. Києві та дослідження Фонду Фрідріха Наумана за Свободу та компанії Berlin Economics "На шляху до сучасної державної політики у сфері малого та середнього бізнесу в Україні".

За результатами 2013 року в Києві діяли 86,7 тис. МСП, з них майже 83 тис. малих та 3,7 тис. середніх. У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення це становить 303 підприємства (у т. ч. 290 малих та 13 середніх). Порівняно з попереднім роком загальна кількість МСП у місті збільшилась на 15,3 %. Середньорічна кількість найманих працівників МСП у 2013 році зменшилась порівняно з попереднім роком на 1 % та становила 883,5 тис. осіб. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) МСП також зменшився на 3,7 % та становив 837722658 тис. грн. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування МСП погіршився порівняно з попереднім роком та становив 3532135 тис. грн. Одержали збиток 36,4 % малих та 34,2 % середніх підприємств.

Розподіл кількості як малих, так і середніх підприємств за видами економічної діяльності не відповідає сучасним потребам економіки (рис. 2, 3).

Протягом 2013 - 2014 років загальна кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва зменшилась на 580 од. Всього у столиці станом на 01.01.2015 за даними Головного управління статистики у м. Києві та Аудиторської палати України налічувалось 5579 об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, в т. ч. 125 бізнес-центрів, 11 бізнес-інкубаторів, 72 фонди підтримки підприємництва, 972 інформаційно-консультативні установи, 313 громадських об'єднань підприємців та ін.

Як видно із проведеного аналізу, розвиток підприємницького сектору економіки міста поряд з досягненнями має ряд недоліків та негативних тенденцій:

- несприятливий бізнес-клімат спричиняє збільшення кількості суб'єктів підприємництва, які практично не діють, але через ускладненість процедур скасування підприємницької діяльності вони залишаються в Реєстрі;

- погіршились показники діяльності середніх підприємств, що обумовило зниження загальної кількості найманих працівників МСП та обсягів реалізованої ними продукції (робіт, послуг). Майже 40 % малих та понад третину середніх підприємств є збитковими;

- структура МСП за видами економічної діяльності відзначається превалюванням торговельної сфери та недостатнім розвитком сфери інформації та телекомунікацій, в тому числі інноваційної діяльності та ІТ технологій;

- понад 70 % загальної кількості суб'єктів малого та середнього підприємництва становлять фізичні особи - підприємці, які мають незначний потенціал розвитку;

- кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва останніми роками зменшується, а їх діяльність не задовольняє потреби підприємців. Недостатнім є розвиток бізнес-інкубаторів, які конче необхідні для надання підприємцям-початківцям комплексу доступних послуг: ресурсних, офісних, інформаційно-консультативних та ін.

Таким чином, рівень та якість розвитку підприємницького сектора економіки міста Києва не відповідає сучасним вимогам. Для покращення показників його діяльності та підвищення конкурентоспроможності необхідно створити сприятливе бізнес-середовище, що потребує впровадження програми розвитку малого та середнього підприємництва, яка базуватиметься на принципах Європейської хартії малих підприємств, стимулюватиме впровадження нововведень, створення нових робочих місць та забезпечить формування іміджу столиці як міста, комфортного для ведення бізнесу.

Проведене опитування представників підприємців, аналіз стану підприємницького середовища столиці та підсумків виконання Програми на 2013 - 2014 роки дозволили визначити основні проблеми, які перешкоджають подальшому розвитку підприємництва у м. Києві та вирішуватимуться у рамках Програми, до яких належать:

- відсутність визначених міською владою пріоритетних сфер розвитку підприємницької діяльності;

- низький ступінь залучення міською владою коштів та/або отримання технічної допомоги міжнародних організацій, фондів, грантових установ для стимулювання розвитку пріоритетних для міста сфер ведення підприємницької діяльності;

- нестача внутрішніх фінансових ресурсів для розвитку бізнесу та ускладнений доступ до зовнішніх джерел фінансування, висока вартість кредитних ресурсів, необізнаність суб'єктів малого та середнього підприємництва в питаннях залучення альтернативних методів фінансування, насамперед отримання грантів та/або фінансових асигнувань від міжнародних організацій чи фондів;

- незавершеність реформування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, складність дозвільних процедур, недостатній рівень відповідальності посадових осіб дозвільних органів;

- уповільнення процесу формування інфраструктурної складової підтримки малого та середнього підприємництва, низький рівень розвитку інструментів для створення сприятливого бізнес-середовища (бізнес-інкубаторів, коворкінг центрів та ін.), неефективне застосування світового досвіду та вітчизняних можливостей для активізації цього процесу;

- відсутність дієвої системи використання науково-технічного потенціалу та взаємодії великого та малого і середнього бізнесу;

- слабка комунікація місцевих органів влади та підприємців щодо вирішення нагальних проблем підприємницької діяльності;

- обмеженість інформаційного забезпечення підприємницької діяльності, зокрема щодо ресурсної бази міста, яка може бути використана для розвитку малого та середнього підприємництва, ринкової кон'юнктури та ін.;

- недостатність навичок сучасного адміністративного менеджменту у державних службовців, неефективність наявних програм підвищення їх кваліфікації у сфері регулювання та підтримки розвитку підприємництва;

- нестача кваліфікованого управлінського персоналу суб'єктів малого та середнього підприємництва, спроможного швидко адаптуватись до змін ринкової кон'юнктури та розвивати бізнес у нових економічних умовах, в тому числі пов'язаних з підписанням Україною договору про Асоціацію з ЄС;

- недостатня підтримка підприємницьких ініціатив соціально вразливих верств населення міста (безробітних, жінок, молоді, інвалідів).

2. Мета Програми

Метою Програми є формування сприятливого бізнес-середовища, активізація підприємницького потенціалу громади міста, підвищення рівня конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва, збільшення його внеску у вирішення завдань соціально-економічного розвитку.

Досягнення визначеної мети потребує консолідації дій органів влади, бізнесу і громади міста, концентрації фінансових, матеріальних, інформаційних ресурсів, виробничого та наукового потенціалу, ресурсів суб'єктів підприємництва та інфраструктури їх підтримки. Визначальний вплив на результат цього процесу матиме імплементація європейських політик і практик щодо малого та середнього бізнесу в Україні.

3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування

Взаємопов'язаність визначених проблем потребує використання для їх вирішення програмно-цільового методу, який передбачає узгодження в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах та базується на кращому загальноєвропейському досвіді його застосування.

На основі аналізу виконання Програми на 2013 - 2014 роки, стану, тенденцій та проблем розвитку підприємництва та з урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи Програми на 2015 - 2018 роки, реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми.

Джерелами фінансування Програми є цільові кошти бюджету м. Києва, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, кошти фінансово-кредитних установ, власні кошти суб'єктів підприємництва, кошти або технічна допомога міжнародних організацій.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Ресурсне забезпечення Київської міської цільової програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2015 - 2018 роки

тис. грн.

Сума коштів з бюджету м. Києва на підтримку малого та середнього підприємництва визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.

Виконання Програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.

4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники

Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, та Європейської хартії малих підприємств, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 N 587.

Діяльність у напрямку дерегуляції та реалізації державної регуляторної політики має на меті усунення правових, економічних та адміністративних перешкод в реалізації права на підприємницьку діяльність і потребує спрощення та раціоналізації правил і практики регулювання, подолання адміністративно-дозвільних перешкод на етапах започаткування (виходу) та ведення бізнесу, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів малого та середнього підприємництва, практичної імплементації принципів ЄС, покращення комунікації органів влади з бізнес-спільнотою.

Діяльність у напрямку фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого та середнього підприємництва спрямовується на створення стабільної і гнучкої системи фінансово-кредитного забезпечення малого та середнього підприємництва, що передбачає розвиток сучасних фінансових механізмів підтримки, в тому числі лізингових операцій, об'єднання ресурсів усіх джерел фінансування, активне залучення коштів міжнародних організацій, грантових установ та фондів.

Цей напрям передбачає інтегральну підтримку малого та середнього підприємництва, яка включає забезпечення підприємств нежитловими приміщеннями, земельними ділянками, удосконалення системи інформаційно-консультативного забезпечення, формування сучасної інфраструктури підтримки підприємництва, зорієнтованої на задоволення всього спектра потреб підприємців, проведення освітніх заходів для підприємців та державних службовців.

Для реалізації підприємницького потенціалу громадян Програмою передбачається посилення уваги до соціально вразливих верств населення за рахунок надання їм можливості працевлаштування як підприємців, зростання підприємницької активності жінок та молоді, а також підвищення соціальної відповідальності бізнесу.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та відкриття європейських ринків для українських товарів і послуг потребує проведення масштабної роботи із підвищення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва, в тому числі активізації інноваційної діяльності, впровадження систем управління якістю згідно з міжнародними стандартами.

Завдання цього напряму Програми спрямовані на:

забезпечення ефективної взаємодії підприємств малого та середнього бізнесу з інноваційно-орієнтованими структурами, торгово-промисловими палатами, освітніми організаціями, науково-дослідними установами для розширення ділових можливостей малого та середнього підприємництва та просування на внутрішні та зовнішні ринки їх продукції та послуг;

гармонізацію вітчизняної нормативно-правової бази та регуляторних практик з відповідним регулюванням і практиками в ЄС, що дозволить полегшити доступ українських компаній на європейський ринок та стане поштовхом до підвищення їх конкурентоспроможності;

стимулювання розвитку державно-приватного партнерства;

розвиток інноваційних бізнес-інкубаторів, як інституцій та програм, призначених для надання новим підприємствам комплексу послуг: приміщень за гнучкими умовами оренди, офісних послуг, ділової та технічної допомоги, сприяння в отриманні фінансування, консультацій тощо.

Виконання завдань та заходів Програми стимулюватиме зародження нових ідей та перетворення їх у власну справу, диверсифікацію економіки, створення робочих місць, прискорення процесу місцевого економічного розвитку та збільшення добробуту населення міста.

Напрями діяльності, завдання та заходи Програми наведені у додатку А.

Очікувані результативні показники виконання Програми

Передбачається, що виконання заходів Програми, спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань у визначених напрямах, сприятиме усуненню перешкод для розвитку підприємництва, розкриттю та реалізації підприємницького потенціалу громадян, поліпшенню бізнес-клімату у місті Києві, вирішенню соціально-економічних проблем, підвищенню конкурентоспроможності економіки.

Додаток А

Напрями діяльності, завдання та заходи
Київської міської цільової програми сприяння
розвитку малого та середнього підприємництва
на 2015 - 2018 роки

_____________

¹ Виконавці заходів Програми - суб'єкти господарювання визначаються шляхом застосування норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 N 1197-VII.

Підпрограма 2
Київська міська цільова програма
розвитку промисловості на 2015 - 2018 роки

1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована програма

Промислове виробництво у м. Києві є базовою сферою економічної діяльності, яка впливає на різні аспекти соціально-економічного розвитку міста, включаючи доходи бюджету, зайнятість і рівень добробуту киян.

У 2013 році в столиці нараховувалося 7765 промислових підприємств, з яких 574 великих та середніх. Частка виробництва валової доданої вартості у промисловості становила 6,4 % від загального обсягу в м. Києві, зайнятого працездатного населення - 11,3 %, надходжень до загального фонду бюджету міста Києва - 12,5 %.

У 2014 році з 679 промислових підприємств, охоплених статистичною звітністю за формою 1-пром., 34 належать до державної форми власності, 642 приватні, 3 комунальні, які відповідно до виробляємої продукції поділяються на 9 основних видів промислової діяльності.

Основні показники промислової діяльності підприємств м. Києва представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні показники промислової діяльності в м. Києві

Обсяг реалізованої промислової продукції за 2014 рік становив 87,0 млрд. грн. (7,3 % загальних обсягів по країні), у розрахунку на одну особу - 30,4 тис. грн., що на 17,5 % більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

У 2014 році у столичних підприємств було закуплено промислової продукції на загальну суму 1085,5 млн. грн., з них: за результатами торгів - на 567,1 млн. грн., за прямими договорами - на 515,4 млн. грн. Кількість учасників становила 22, з них перемогли 17.

Довідково: у 2013 році у столичних підприємств було закуплено продукції на загальну суму 1199,4 млн. грн., з них: за результатами торгів - на 526,7 млн. грн., за прямими договорами - на 672,7 млн. грн.

У 2012 році у столичних підприємств було закуплено продукції на загальну суму 700,0 млн. грн.

Внаслідок дії негативних чинників зовнішнього та внутрішнього характеру у 2014 році продовжувалось скорочення обсягів промислового виробництва у м. Києві. Індекс промислової продукції за січень - грудень 2014 року порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 14,3 відсотка.

До зовнішніх чинників, що зумовили скорочення промислового виробництва, слід віднести зменшення попиту на промислову продукцію на зовнішніх ринках, дискримінаційні дії Російської Федерації та застосування обмежень щодо ввезення окремих харчових продуктів до Російської Федерації, високі ціни на імпортовану сировину, зниження притоку іноземних інвестицій та масовий відтік капіталу з України через політичну нестабільність.

До внутрішніх чинників скорочення обсягів промислового виробництва належить зменшення внутрішнього платоспроможного попиту під впливом різкої девальвації гривні, зниження реальної заробітної плати. Структура споживчого попиту через високий рівень диференціації доходів населення орієнтована значною мірою на імпортні товари довгострокового споживання, що не стимулює київських виробників до інвестиційного оновлення виробництва.

Негативний вплив на розвиток промисловості має суттєве підвищення цін на природний газ, зношеність обладнання та відсутність можливості у більшості підприємств до накопичення власних коштів або залучення довгострокових кредитів для впровадження проектів інноваційного розвитку у зв'язку з неприйнятно високими ставками за кредитами.

Інноваційною діяльністю у 2013 році займались 142 підприємства, що складає 25,6 % від загальної кількості (у 2012 році - 26,1 %). Основні показники інноваційної діяльності в м. Києві представлені у таблиці 2.

Таблиця 2. Основні показники інноваційної діяльності в м. Києві

Загальна сума витрат на інноваційну діяльність у м. Києві за 2013 році склала 1921,4 млн. грн., що на 58,7 % більше попереднього року. Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств (68 %).

Стримували здійснення активної інноваційної діяльності такі чинники:

- великі витрати на нововведення;

- високий економічний ризик;

- високі кредитні ставки;

- тривалий термін окупності нововведень;

- нестача обігових коштів та відсутність бюджетної підтримки.

Проведений аналіз стану розвитку промисловості столиці сприяв висвітленню основних проблем, які гальмують розвиток промисловості столиці, знижують конкурентоздатність та привабливість промислової продукції та потребують вирішення у рамках Програми. До цих проблем, насамперед, відносяться:

- відсутність цілісної кодифікованої системи законодавства, яке має врегулювати питання розвитку промисловості та правовідносин у сфері інноваційної діяльності;

- висока вартість кредитних ресурсів в українській фінансовій системі;

- насичення внутрішнього ринку імпортованими товарами низької якості без належного оподаткування, що забезпечує низьку ціну їх реалізації;

- переважно застаріла матеріально-технічна база виробництва;

- висока енерго- та ресурсовитратність виробництва в умовах зростання цін на них;

- недостатній рівень завантаження виробничих потужностей підприємств різних галузей, а також надмірність існуючих виробничих потужностей з огляду на реальні потреби внутрішнього і зовнішнього ринку;

- нераціональне використання окремими промисловими підприємствами земельних ресурсів, що належать територіальній громаді міста;

- проблеми реалізації продукції місцевого виробника в процесі держзакупівель за кошти міського бюджету.

2. Мета Програми

Метою Програми є формування умов для відновлення сталого розвитку виробничо-технологічного потенціалу промисловості м. Києва на основі інтенсифікації освоєння інноваційної продукції та збільшення виробництва високотехнологічної, енергоефективної, екологічної, експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції.

3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування

Як свідчить досвід економічно розвинутих країн, найбільш ефективним механізмом вирішення проблем є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.

Джерелами фінансування Програми є кошти бюджету м. Києва, кошти фінансово-кредитних установ, залучені кошти інвесторів та власні кошти промислових підприємств. Сума коштів з бюджету м. Києва, яка буде спрямовуватись на часткове відшкодування вартості кредитів, наданих ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 3.

Таблиця 3. Ресурсне забезпечення Київської міської цільової програми розвитку промисловості на 2015 - 2018 роки

тис. грн.

4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники

Реалізація Програми має максимізувати позитивний внесок промисловості у добробут та розвиток міської громади Києва. На практиці це означає поліпшення абсолютних та середніх значень показників промислових підприємств, розташованих у м. Києві, за 4 критеріями відповідності інтересам міської громади:

- обсяг реалізованої продукції;

- чисельність працюючих;

- обсяг платежів до бюджетів;

- рівень заробітної плати.

У середньостроковій перспективі міська політика щодо промисловості матиме подвійне спрямування:

- підтримка діяльності та розвитку промислових підприємств, що демонструють успішні результати та мають перспективу;

- визначення подальшої долі промислових підприємств, які протягом тривалого періоду демонструють незадовільні результати за критеріями відповідності інтересам громади, тобто належать до групи аутсайдерів.

Основний об'єкт уваги - підприємства-аутсайдери. Для них може бути два виходи:

- перехід з групи аутсайдерів до групи успішних;

- частковий або повний вихід із зайнятих земельних ділянок у м. Києві.

Визначення їхньої долі має відбутися протягом терміну реалізації цієї Програми, тобто до 2018 року.

Напрями та пріоритетні завдання Програми визначені відповідно до положень Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року N 385, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060.

Діяльність у цьому напрямі має на меті посилення державної підтримки промислових підприємств шляхом прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану підприємств, посилення антимонопольної діяльності, врегулювання в рамках СОТ та законодавства EC питання імпорту продукції, прийняття актів, спрямованих на підготовку промисловості до роботи в умовах асоціації з ЄС.

У цьому напрямі Програмою передбачено розширення виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, впровадження енергозберігаючих технологій та виявлення промислових підприємств, які неефективно використовують земельні ресурси з подальшим використанням цих майданчиків для потреб розвитку промисловості та науки.

Для підприємств, що зберегли свій потенціал, передбачається здійснення заходів, спрямованих на їх оптимальне завантаження.

З метою забезпечення завантаження існуючих та створення нових промислових потужностей передбачається сприяння розміщенню на промислових підприємствах міста замовлень за кошти державного та міського бюджету.

Цей напрям Програми передбачає впровадження та випуск продукції, освоєної на основі розробок наукових закладів НАН України, які виконані за договорами з міською владою. Передбачається також створення та експлуатація інформаційної бази даних промислового та наукового комплексів м. Києва.

Напрями діяльності та перелік пріоритетних завдань і заходів Програми наведені у додатку А.

Результативні показники Програми визначені, спираючись на прогноз розвитку економічної ситуації, найбільш вірогідний на сьогоднішній день. Наразі заплановані показники можуть бути скориговані в процесі виконання Програми залежно від ситуації, що буде складатись.

Очікувані результативні показники виконання Програми

Виконання заходів Програми сприятиме відновленню промислового потенціалу столиці за рахунок розвитку галузей, визначених пріоритетними у Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженій рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060, підвищенню енерго та ресурсоефективності підприємств.

Додаток А

Напрями діяльності, завдання та заходи
Київської міської цільової програми
розвитку промисловості на 2015 - 2018 роки

_______________

² Виконавці заходів Програми визначаються шляхом застосування норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 N 1197-VII.

Підпрограма 3
Київська міська цільова програма
сприяння розвитку споживчого ринку
на 2015 - 2018 роки

1. Визначення проблем, на розв'язання
яких спрямована Програма

Сфера торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування населення є важливою складовою внутрішнього ринку і відіграє значну роль у формуванні загального економічного потенціалу столиці, забезпеченні добробуту киян. Визначення проблем цієї сфери економіки здійснено на підставі аналізу стану та тенденцій її розвитку.

Торгівля та ресторанне господарство

На сучасному етапі розвитку держави та міста торгівля є найпоширенішим видом економічної діяльності. Так, 30 % суб'єктів підприємництва-юридичних осіб міста здійснюють торговельну діяльність, в структурі малих підприємств їх частка сягає 31 %, на них припадає 52 % загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг).

Чимала роль також належить торгівлі у забезпеченні зайнятості населення - на підприємствах сфери торгівлі працює більше п'ятої частини економічно активного населення м. Києва.

В місті функціонують 6386 підприємств торгівлі загальною площею 3480 тис. кв. м, з них 83 торговельні центри площею 1311,8 тис. кв. м.

Забезпеченість торговими площами на тисячу мешканців становить 1213,2 кв. м, що в 2,2 разу більше від встановлених на 2014 рік нормативів (556 кв. м). В тому числі, площа торговельних центрів у розрахунку на тисячу мешканців становить 457 кв. м, що перевищує відповідні показники у Бухаресті (328 кв. м) та Варшаві (434 кв. м), але в 1,4 разу менше ніж у Празі. За показником роздрібного товарообороту на одну особу (середньомісячний показник за січень - грудень становив 2459,8 грн.) столиця є лідером серед регіонів України.

Мережа закладів ресторанного господарства налічує 3208 об'єктів харчування на 173,3 тис. місць. Показник забезпеченості місцями в мережі ресторанного господарства (кількість місць на одну тис. осіб населення) становить 61 місце, що фактично відповідає встановленому нормативу (61 місце).

У 2014 році через складну суспільно-політичну ситуацію відбулось зниження економічних показників та збільшилась кількість об'єктів торгівлі та ресторанного господарства, що припинили свою діяльність, особливо в центральній частині міста. Оборот роздрібної торгівлі за 2014 рік зменшився у порівняних цінах на 3,7 % та становив 125931900 тис. грн.

В останні роки розвиток роздрібної торговельної мережі міста відбувається переважно в мікрорайонах нової забудови міста, а також шляхом переобладнання та пристосування виробничих площ промислових підприємств під розміщення торгово-розважальних центрів та будівництва великих торговельних центрів. Поряд з цим інтенсивно розвивається мережа гіпер- та супермаркетів міста, розширюється також мережа магазинів "біля дому".

Водночас зберігається тенденція до нерівномірного розміщення торговельних об'єктів у місті. Закриття існуючих та відкриття нових торговельних об'єктів відбувається стихійно, без урахування планування населених пунктів та норм забезпечення торговельною площею. Значно скорочено мережу хлібних, овочевих, книжкових, галантерейних магазинів, а кількість аптек, магазинів з продажу ексклюзивного одягу, ювелірних виробів і т. ін. є надмірною.

Потребує змін та системного підходу організація сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі. Крім того, через відсутність у м. Києві нормативно-правових актів, які б регулювали провадження торгівлі кавовими та іншими напоями з автомобілів, обладнаних спеціальним устаткуванням для виготовлення таких напоїв, зазначені об'єкти торгівлі розміщуються будь-де, створюючи незручності пересічним громадянам, особливо біля зупинок громадського транспорту та станцій метрополітену. Упорядкування дрібнороздрібної торговельної мережі, в тому числі сезонної, потребує розробки та запровадження порядку її розташування з ідентифікацією об'єктів торгівлі, що сприятиме забезпеченню зручного розташування цих об'єктів та ліквідації осередків несанкціонованої торгівлі на території м. Києва.

Підприємства ринкової мережі

У забезпеченні киян та гостей міста різноманітними товарами та послугами важливу роль відіграють підприємства ринкової мережі столиці.

У місті Києві функціонують 96 ринкових підприємств, з яких 69 - продовольчих і змішаних (за спеціалізацією) ринків та торговельних майданчиків, на яких здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження, продовольчих і непродовольчих товарів, та 27 - непродовольчих. Три ринки належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, інші 93 - до приватної форми власності.

На ринках міста облаштовано понад 42,2 тисячі торговельних місць (7,8 тис. місць є вільними), в тому числі близько 2 тисяч "соціальних" торговельних місць для продажу громадянами плодоовочевої продукції, вирощеної на власних присадибних ділянках (20 % з них є вільними).

Столиця забезпечена достатньою кількістю підприємств ринкової мережі, однак актуальними є проблеми, пов'язані з їх функціонуванням: зовнішній вигляд ринків потребує покращення, недостатнім є рівень якості обслуговування споживачів, існує необхідність у створенні належних умов праці для торгуючих, розширенні спектра перед- і післяпродажних послуг, залученні до торгівлі на ринках безпосередніх товаровиробників продовольчих товарів (в тому числі сільськогосподарської продукції).

Кількість ринкових об'єктів міста Києва потребує оптимізації за рахунок тих об'єктів, що не відповідають нормативним стандартам цих типів підприємств. На їх місцях, якщо вони відповідають містобудівним умовам та санітарним вимогам, доцільно передбачити поступове формування сучасних об'єктів торгівлі шляхом розміщення: на першому етапі - об'єктів з легких конструкцій, на другому - стаціонарних багатофункціональних комплексів (капітальних споруд), а також майданчиків для організації сезонної та ярмаркової торгівлі.

Продовольчі ресурси

Місто Київ не є сільськогосподарським регіоном, тому забезпечення потреб столиці у зерні, борошні, картоплі, овочах, фруктах, продовольчих товарах здійснюється за рахунок їх закупівлі в інших регіонах України.

Столиця однією з перших в Україні започаткувала проведення та відпрацювання системи ярмаркових заходів, які отримали схвалення та підтримку населення міста. Проведення ярмарків здійснюється виключно з соціальною метою - забезпечити киян, насамперед соціально вразливі верстви населення, сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами за помірними цінами.

У 2014 році в столиці проведено 841 продовольчий ярмарок, де реалізовано 116,6 тис. т сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

Побутове обслуговування населення

Основу сфери побутових послуг у Києві складають малі підприємства приватної форми власності та підприємці - фізичні особи.

У 2014 році в місті налічувалось 5521 підприємство побутового обслуговування (рис. 1). Протягом року кількість таких підприємств збільшилась на 97 од. У сфері побуту працює понад 31 тис. працівників.

Рисунок 1. Структура мережі підприємств побутового обслуговування станом на 01.01.2015, од.

Потребують вирішення питання набуття підприємствами сфери побутових послуг сучасного європейського рівня та підвищення якості обслуговування споживачів.

На основі аналізу стану розвитку споживчого ринку визначені основні проблеми, які вирішуватимуться у рамках Програми:

- незбалансованість торговельної мережі, нерівномірне та незручне розміщення торговельних об'єктів, в тому числі неврегульованість діяльності сезонних об'єктів та пересувних засобів дрібнороздрібної торговельної мережі;

- недосконалість чинного законодавства щодо встановлення режиму роботи закладів торгівлі та ресторанного господарства та впорядкування продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у тимчасових спорудах;

- недостатній рівень якості торговельного та побутового обслуговування населення;

- недостатнє забезпечення дотримання прав і законних інтересів споживачів, а також недостатній рівень їх обізнаності щодо реальних споживчих властивостей товарів та послуг;

- відсутність зацікавленості суб'єктів господарювання сфери торгівлі у реалізації соціальних програм;

- відсутність у місті Києві власної сільськогосподарської та сировинної бази;

- невідповідність зовнішнього вигляду, рівня обслуговування споживачів, асортименту перед- і післяпродажних послуг, умов праці для торгуючих на окремих ринках сучасним вимогам, недостатнє залучення безпосередніх товаровиробників продовольчих товарів (в тому числі сільськогосподарської продукції).

2. Мета Програми

Метою Програми є задоволення потреб споживачів у різноманітних товарах та послугах на європейському рівні, сприяння забезпеченню продовольчої безпеки, формування сучасної інфраструктури торговельної мережі, ресторанного господарства та об'єктів сфери побутових послуг.

3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблем,
обсягів та джерел фінансування

Як свідчить досвід економічно розвинутих країн, найбільш ефективним механізмом вирішення проблем є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.

З урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи Програми, реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми.

Джерелами фінансування Програми є цільові кошти бюджету м. Києва, власні кошти суб'єктів господарювання (в тому числі комунальних підприємств), кошти фінансово-кредитних установ, кошти інвесторів, інші залучені кошти.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Ресурсне забезпечення Київської міської цільової програми сприяння розвитку споживчого ринку на 2015 - 2018 роки

тис. грн.

Сума коштів з бюджету м. Києва на виконання Програми визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.

Виконання Програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.

4. Напрями діяльності, перелік завдань,
заходів Програми та результативні показники

Основними напрямами Програми визначено:

- розвиток сфери роздрібної торгівлі та ресторанного господарства;

- удосконалення діяльності підприємств ринкової мережі;

- створення запасів продовольчих ресурсів;

- розвиток сфери побутових послуг.

Діяльність у напрямі розвитку сфери роздрібної торгівлі та ресторанного господарства спрямована на оптимізацію розміщення об'єктів торгівлі та ресторанного господарства, в тому числі сезонних об'єктів та пересувних засобів дрібнороздрібної торговельної мережі, встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств цієї сфери, впорядкування продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у тимчасових спорудах, впровадження європейських стандартів обслуговування, розвитку ярмаркової діяльності, розширення кола підприємств торгівлі, що беруть участь у реалізації соціальних проектів.

Удосконалення діяльності підприємств ринкової мережі м. Києва проводитиметься шляхом здійснення їх реконструкції, модернізації торговельних місць, благоустрою територій, що сприятиме покращенню їх зовнішнього вигляду, та умов праці для торгуючих, підвищенню рівня обслуговування покупців. Передбачається більш активно залучати до торгівлі безпосередніх товаровиробників, що дозволить створити конкурентне середовище та впливати на ціноутворення на основні продовольчі товари.

У цьому напрямку діяльності передбачається створення запасів продовольчого зерна для потреб хлібопекарних підприємств м. Києва та проведення сільськогосподарських ярмарків як альтернативного джерела додаткового залучення продовольства на споживчий ринок столиці.

Основним завданням розвитку сфери побутового обслуговування населення м. Києва у 2015 - 2018 роках буде збереження досягнутих в останні роки позитивних тенденцій в діяльності цієї сфери, підвищення ефективності та якості роботи суб'єктів господарювання. Передбачається сприяти розвитку підприємств, що надають соціально необхідні побутові послуги, в тому числі ремонтні, санітарно-гігієнічні тощо. Пріоритетний розвиток отримають послуги з ремонту засобів мобільного зв'язку, складної побутової техніки і телерадіоапаратури, одягу, послуги хімчисток та пралень, фотопослуги, ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів. Спільно з райдержадміністраціями буде продовжена робота із залучення підприємств побуту до пільгового обслуговування малозабезпечених категорій населення.

Напрями діяльності та перелік завдань і заходів Програми наведені у додатку А.

Очікувані результативні показники виконання Програми

Реалізація Програми дозволить покращити забезпечення населення м. Києва продовольчими та непродовольчими товарами, оптимізувати інфраструктуру підприємств торгівлі, ресторанного господарства, побутового обслуговування населення, підвищити культуру торговельного та побутового обслуговування населення.

Напрями діяльності, завдання та заходи
Київської міської цільової програми сприяння
розвитку споживчого ринку на 2015 - 2018 роки

Додаток А

________________

³ Виконавці заходів Програми - суб'єкти господарювання визначаються шляхом застосування норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 N 1197-VII.

Київський міський голова В. Кличко

Рисунки для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".