Проведення держзакупівель у 2015 році: актуальні питання
ПИТАННЯ: Договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі було укладено 31.12.2014 р. Фактично сьомий день після його укладання припадає на 07.01.2015 р. (вихідний), але враховується перенесення робочих днів (перший робочий день після вихідного - 08.01.2015 р.). Замовник 08.01.2015 р. і 09.01.2015 р. працював, але ДП "Зовнішторг-видав України" з 01.01.2015 р. по 04.01.2015р. та з 07.01.2015 р. по 11.01.2015 р. не приймав інформації з питань державних закупівель для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу. Тому замовник відправив Інформацію про результати процедури закупівлі 12.01.2015 р. Чи буде це порушенням строків оприлюднення інформації про держзакупівлі?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 10 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі - Закон про закупівлі) замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, оголошення про результати процедури закупівлі - не пізніше як через сім днів з дня укладення договору про закупівлю.
Отже, зважаючи на специфіку роботи веб-порталу Уповноваженого органу на початку січня 2015 року, були порушені строки оприлюднення, встановлені ст. 10 Закону про закупівлі.
ПИТАННЯ: Чи необхідно зараз подавати для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу наступну інформацію: очікувану ціну одиниці товару, акцептовану ціну за одиницю та ціну за одиницю товару згідно з укладеним договором закупівлі?
ВІДПОВІДЬ: Нові форми документів у сфері державних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, не вимагають зазначати очікувану ціну одиниці товару та ціну за одиницю товару (акцептованої пропозиції). Через відсутність таких вимог у зазначеному наказі не виникає необхідності оприлюднювати на веб-порталі додаткові таблиці із зазначенням очікуваної ціни за одиницю товару та акцептованої ціни за одиницю товару.
Однак у оголошенні про результати проведення торгів, зокрема, у його пункті 8, потрібно вказати «ціну за одиницю товару». Оскільки оголошення про результати проведення торгів готується і оприлюднюється замовником за результатами укладення договору про закупівлю, то під ціною за одиницю товару мається на увазі ціна таких товарів, яка визначена в договорі про закупівлю. Проте на офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі» при заповненні форми оголошення про результати не передбачено можливості зазначити таку інформацію в оголошенні, а лише надано можливість прикріпити таку інформацію у формі супровідного документа-таблиці з назвою «ЦЗОД» (при поданні інформації про закупівлю через Кабінет замовника) або заповнити показник «Ціна за одиницю товару згідно з договором» (при оприлюдненні документів через безкоштовний веб-сервіс).
Зверніть увагу! Форма Інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, теж містить вимогу у пункті 7.4 зазначати ціну за одиницю товару (у разі закупівлі товару).
ПИТАННЯ: Чи можна зробити наказ про заміщ члена комітету з конкурсних торгів, вже потім йому пройти навчання з питань державних закупівель? Чи вважається це порушенням?
ВІДПОВІДЬ: Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р № 1197-VIІ передбачає, що голова, секретар т інші члени комітету можуть пройти навчанн з питань організації та здійснення закупівел (абз. 3 ч. 2 ст. 11). Тобто прямий обов'язок щод такого навчання у цьому Законі відсутній. Хоч навчання членів комітету з конкурсних торгі залишається актуальним.
Враховуючи те, що до складу комітету з конкурсних торгів залучаються не лише фахівці у відповідних сферах, а й інші працівники, необхідність такого навчання у сфері державних закупівель не відпала, але воно не є обов'язковим.
ПИТАННЯ: Комунальне підприємство в березні 2015 р. отримало кошти з місцевого бюджету в сумі 100 тис. грн. для придбання обладнання для реконструкції котелень. У травні виділено додаткові кошти у сумі 50 тис. грн. для придбання того ж обладнання. Було складено додаток до річного плану закупівель. Чи потрібно підсумовувати кошти, виділені в березні і додаткові кошти, виділені в травні? Чи потрібно застосовувати процедуру закупівлі при придбанні обладнання за кошти, виділені як додаткове фінансування?
ВІДПОВІДЬ: Якщо вже попередньо проведена процедура закупівлі на 100 тис. грн, то слід керуватися роз'ясненням Мінекономрозвитку від 18.12.2014 р. № 3302-05/44074-03.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VІІ (далі - Закон про закупівлі) передбачено можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану державних закупівель, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, терміну початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.
Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, але у будь-якому випадку до здійснення відповідної закупівлі.
Потреба у внесенні змін до річного плану закупівель виникає у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів;
4) наявності зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у ч. 5 ст. 40 Закону про закупівлі;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) виникнення інших подібних обставин.
Внесення змін до річного плану закупівель за наявності перелічених вище підстав передбачено ч. 1 ст. 4 Закону про закупівлі.
Керуючись вартісними межами, встановленими у ч. 1 ст. 2 Закону про закупівлі, та виходячи зі змісту п. 21 ч. 1 ст. 1 цього Закону, та з урахуванням вимог БКУ (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Отже в цьому випадку додатково виділене фінансування для закупівлі такого самого обладнання буде вважатися новим предметом закупівлі.
ПИТАННЯ: Голова визначає функції кожного члена комітету з конкурсних торгів, а сам діє згідно з положенням про комітет. Чи повинен він на себе розподіляти обов'язки? Рішення голови комітету про розподіл обов'язків між членами комітету краще прописати в окремому протоколі чи оформити як додаток до Положення про комітет з конкурсних торгів?
ВІДПОВІДЬ: Стаття 11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 p. № 1197-VII (далі - Закон про закупівлі) містить основні положення щодо створення комітету з конкурсних торгів.
Порядок створення, особливості роботи комітету прописані в Типовому положенні про комітет з конкурсних торгів, затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2010 р. № 916 (далі - Типове положення).
Перелік обов'язків, які покладені на голову комітету конкурсних торгів, закріплений в п. 3 p. IV Типового положення, серед них і повноваження голови комітету з конкурсних торгів визначити функції кожного члена комітету. Тобто обов'язки голови прямо виписані в Типовому положенні, але разом з тим саме голова комітету розподіляє функції між членами комітету. Оскільки голова є теж членом комітету з конкурсних торгів, то він розподіляє й на себе певні функції. Рішення голови комітету щодо призначення заступника (заступників) голови та відповідального секретаря комітету, функції кожного члена комітету та вирішення інших питань вносяться до протоколу засідання комітету (п. 3 p. IV Типового положення).
Якщо в установі (на підприємстві) за наказом керівника створюється комітет з конкурсних торгів, то до посадових інструкцій працівників, що входять до його складу, можуть бути внесені відповідні зміни з чітким зазначенням кола їхніх обов'язків при здійсненні закупівель. Таким чином, у посадових інструкціях працівників буде чітко вказане коло обов'язків у сфері держзакупівель. Повноваження членів комітету з конкурсних торгів можна визначити в додатку до Положення про комітет з конкурсних торгів. Також можна перерозподіляти їхні обов'язки при проведенні процедури закупівлі, якщо в цьому виникає потреба.
ПИТАННЯ: У кошторисі передбачено на закупівлю товару рівно 300 тис. грн. Яку процедуру можна застосувати у цьому випадку: відкриті торги чи запит цінових пропозицій?
ВІДПОВІДЬ: Для процедури відкритих торгів законодавством не передбачено обмежень щодо її застосування. Умови застосування процедури запиту цінових пропозицій визначені ч. 1 ст. 35 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VІІ. Так замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, - за умови, що їх вартість не перевищує 300 тисяч гривень. Тобто якщо вартість дорівнює 300 тис. грн, а не перевищує її, законодавство не обмежує замовника у виборі процедури, в тому числі може застосовуватися процедура запиту цінових пропозицій. Але для товару, закупівля якого проводиться за запитом цінових пропозицій, повинен існувати постійно діючий ринок.
ПИТАННЯ: Двічі було відмінено процедуру відкритих торгів через відсутнісь учасників. Який вихід з ситуації? Чи можна у цьому випадку застосувати переговорну процедуру, якщо існує постійно діючий ринок? Як замовник має обґрунтувати належним чином обрання саме конкретного учасника?
ВІДПОВІДЬ: Переговорна процедура закупівлі - це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VІІ, далі - Закон про закупівлі). Виняткові випадки, в яких застосовується переговорна процедура, визначено ч. 2 ст. 39 Закону про закупівлі. Серед них і «якщо замовником двічі відмінено процедуру через відсутність достатньої кількості учасників» (п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону про закупівлі).
Таким чином обґрунтуванням для вибору переговорної процедури для проведення закупівель є саме відміна двічі процедури закупівель через відсутність достатньої кількості учасників.
Конкретного учасника обирають, дотримуючись принципів максимальної економії та ефективності, за загальним правилом, але більш ніяких обмежень Законом про закупівлі не встановлено.
Обґрунтуванням застосування переговорної процедури є такі документи:
1) два Звіти про результати проведення процедур торгів, які були відмінені й при цьому слід враховувати, що обидва рази повторно відмінена процедура має бути відміненою повністю, а не частково (по окремим лотам);
2) два оголошення про результати по торгам, які були відмінені.