Постанова : Про визнання незаконною та скасування постанови N 1064 від 03.10.2011 р. в частині

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
23.09.2014 р. N 826/12594/14

Про визнання незаконною та скасування постанови
N 1064 від 03.10.2011 р. в частині

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Шрамко Ю. Т., суддів - Гарника К. Ю., Скочок Т. О., при секретарі судового засідання - Махиньку Ю. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про визнання незаконною та скасування постанови N 1064 від 03.10.2011 р. в частині (за участю представників сторін: від позивача - К. Є. В., довіреність N 10-94-3/д від 19.02.2014 р.; від позивача - Б. В. І., довіреність N юр-425/д від 09.09.2013 р.; від відповідача - К. А. С., довіреність N 9.1-22/421 від 15.04.2014 р.; від 3-ї особи - С. І. О., довіреність N 01/17-0921 від 25.04.2014 р.; від 3-ї особи - Н. С. В., довіреність N 01/17-1661 від 12.08.2014 р.), встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, (надалі - третя особа, Міненерговугілля), про визнання незаконною та скасування постанови N 1064 від 03.10.2011 р. в частині.

У позовних вимогах позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р. "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу" в частині, а саме:

- пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.;

- п. п. 4 - 23 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.;

- абз. 4 п. 36 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 p.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови, зокрема, пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.; п. п. 4 - 23 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.; абз. 4 п. 36 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р., незаконно надав Міністерству енергетики та вугільної промисловості України право встановлювати обмеження для господарюючих суб'єктів щодо умов реалізації ними товарів власного видобутку, що може визначатися виключно законами України, чим порушено ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 320, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 6, ч. 4 ст. 12, ст. 134 Господарського кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 N 1064 прийнята відповідачем на підставі, у межах компетенції та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а твердження позивача про те, що Кабінет Міністрів України при її прийнятті вийшов за межі наданих йому повноважень є безпідставними. Представник відповідача також звертав увагу суду на те, що відповідачу законодавчо надані повноваження у сфері державного регулювання нафтогазової галузі.

Представники третьої особи проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана Постанова Кабінету Міністрів України є правомірною, прийнятою у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного Комітету України по нафті і газу від 23.10.94 р. N 57 шляхом перетворення державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.93 р. N 210/93.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 р. змінено тип та назву позивача, з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

03 жовтня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу" N 1064 (надалі - Постанова N 1064), пунктом 1 якої затверджено Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу (надалі - Порядок), а підпунктом 1 пункту 2 постановлено Міністерству енергетики та вугільної промисловості провести у місячний строк конкурс з визначення бірж, на яких проводяться біржові аукціони з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу.

Положеннями пунктів 4 - 23 вказаного Порядку закріплено:

"4. Для організації та проведення аукціонів Міненерговугілля проводить конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення відповідних аукціонів (далі - конкурс), визначає за результатами конкурсу переможців і укладає з ними договір про організацію та проведення аукціонів (далі - договір).

5. Залежно від виду товару на конкурсі визначаються біржі для організації та проведення аукціонів з продажу:

1) скрапленого газу;

2) нафти сирої;

3) нафти сирої і газового конденсату;

4) газового конденсату;

5) нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу.

6. Для проведення конкурсу Міненерговугілля утворює конкурсну комісію (далі - комісія) у складі не менше семи осіб, з яких дві особи є представниками Мінекономрозвитку.

7. Персональний склад комісії та голова комісії затверджуються Міненерговугіллям.

8. Комісія у своїй діяльності керується актами законодавства, зокрема цим Порядком.

9. Основними функціями комісії є:

1) визначення мети проведення конкурсу;

2) визначення дати проведення конкурсу;

3) опублікування інформації про проведення конкурсу;

4) визначення учасників конкурсу;

5) розгляд поданих документів та оцінка учасників конкурсу;

6) визначення переможця конкурсу;

7) складення та затвердження протоколу про результати проведення конкурсу.

10. Керує діяльністю комісії та організовує її роботу голова комісії, який відповідно до компетенції:

скликає засідання комісії;

головує на засіданнях;

організовує підготовку до розгляду матеріалів, пов'язаних з проведенням конкурсу.

У разі потреби голова комісії залучає до її роботи експертів і консультантів.

11. Оголошення про проведення конкурсу публікується комісією в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку прийняття документів на участь у конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міненерговугілля і містить такі відомості:

1) мета проведення конкурсу;

2) дата, час і місце проведення конкурсу;

3) строк прийняття документів;

4) обов'язкові вимоги до учасників конкурсу;

5) адреса, за якою подаються документи;

6) номери телефонів для довідок з питань проведення конкурсу;

7) порядок одержання інформації про умови конкурсу;

8) критерії визначення переможця конкурсу;

9) період проведення аукціонів на біржах.

12. У конкурсі беруть участь біржі, які утворені відповідно до Закону України "Про товарну біржу" і подали на розгляд комісії заявку на участь у конкурсі із зазначенням найменування, місцезнаходження біржі, складу керівництва (прізвище, ініціали, посада), чисельності працівників та спеціалізації біржі, а також номерів контактних телефонів. До заявки додаються:

(Підпункт 1 пункту 12 виключено на підставі постанови КМ N 233 від 08.04.2013)

2) нотаріально засвідчена копія статуту;

3) копії балансу та звіту про фінансові результати за попередній рік з відповідною відміткою органу статистики;

4) правила біржової торгівлі та витяг з протоколу загальних зборів про їх затвердження, завірені підписом керівника, що скріплений печаткою біржі;

5) довідка про технічні можливості для забезпечення організації аукціонів, яка містить інформацію про:

досвід роботи та кількість біржових угод, укладених протягом останнього року, та обсягів реалізованого майна на суму не менш як 2,5 млн. гривень;

наявність:

- відокремленого приміщення для персоналу біржі та приміщення для проведення торгів площею не менш як 100 кв. метрів, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації;

- не менш як п'яти ліній міського та міжміського телефонного зв'язку;

- електронної пошти (із зазначенням її адреси) та власного веб-сайту в Інтернеті;

- штатних ліцитаторів;

розмір плати за надання біржею послуг за останній рік відповідно до біржових угод (у відсотках);

6) довідка про наявність/відсутність простроченої заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

7) довідка про наявність/відсутність простроченої заборгованості із заробітної плати;

8) довідка про відсутність розпочатої процедури банкрутства стосовно біржі, видана державним органом з питань банкрутства.

13. Заявка на участь у конкурсі подається у запечатаному конверті із зазначенням найменування та місцезнаходження біржі, коду згідно з ЄДРПОУ, розрахункового рахунка та описом доданих документів, реєструється секретарем комісії у спеціальному журналі за датою її реєстрації у структурному підрозділі Міненерговугілля, що відповідає за реєстрацію вхідної кореспонденції, а в разі подання її нарочним - за датою її вручення секретарю комісії, що завіряється підписом уповноваженої особи біржі в журналі реєстрації.

На запит біржі комісія підтверджує протягом двох днів факт надходження її заявки із зазначенням дати та часу надходження.

Біржа може відкликати свою заявку до закінчення строку її подання.

Заявки на участь у конкурсі, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

14. Конкурс проводиться не рідше ніж один раз на три роки.

15. Комісія протягом 5 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для подання заявки на участь у конкурсі:

1) приймає за результатами розгляду поданих відповідно до пункту 12 цього Порядку документів рішення стосовно участі біржі в конкурсі з урахуванням того, що до участі в конкурсі не допускаються біржі, які:

подали документи не в повному обсязі або такі, що оформлені з порушенням установлених вимог;

визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;

перебувають на стадії ліквідації;

мають прострочену заборгованість із заробітної плати, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

не відповідають вимогам, визначеним у підпункті 5 пункту 12 цього Порядку;

2) визначає переможців конкурсу з числа бірж, допущених до участі в конкурсі.

16. Основними критеріями визначення переможця конкурсу є:

1) розмір зареєстрованого і фактично сплаченого статутного капіталу;

2) наявність технічних можливостей та досвіду роботи з організації продажу майна строком не менше ніж шість місяців.

17. Комісія встановлює критерії визначення переможця конкурсу, присвоює кожному критерію зважений коефіцієнт від 0 до 1 та оприлюднює їх в оголошенні про проведення конкурсу.

Сума зважених коефіцієнтів за критеріями технічного, фінансового та комерційного характеру не перевищує 1.

18. Під час проведення засідання члени комісії оцінюють кожну біржу окремо шляхом присвоєння за визначеними критеріями балів від 0 до 10, множення присвоєного бала на відповідний зважений коефіцієнт окремо за кожним критерієм та додавання отриманих показників.

За результатами проведення оцінювання біржі члени комісії, які беруть участь у засіданні, заповнюють та підписують бланк оцінювання біржі за встановленою комісією формою і передають його секретареві комісії.

Секретар комісії після перевірки розрахунків у бланках оцінювання біржі та виправлення у разі потреби разом з відповідним членом комісії помилок додає бали за кожною біржею, нараховані членами комісії, складає і підписує звіт про оцінювання біржі за встановленою комісією формою, який разом із зазначеними бланками подає комісії для розгляду та визначення переможця конкурсу.

Заповнені бланки та звіти про оцінювання біржі зберігаються в установленому порядку разом з іншими документами, пов'язаними з проведенням конкурсу, в Міненерговугіллі.

19. За результатами розгляду даних, наведених у бланках та звітах про оцінювання біржі, комісія визначає переможцем конкурсу біржу, яка набрала найбільшу кількість балів.

У разі рівної кількості балів у кількох бірж комісія розглядає дані, наведені у бланках оцінювання бірж, і пропонує визначити переможцем конкурсу біржу, яка набрала найбільшу кількість балів за зваженими коефіцієнтами з найбільшим значенням.

20. Рішення про внесення Міненерговугіллю пропозицій щодо визначення переможця конкурсу приймається комісією на закритому засіданні в присутності не менше двох третин його складу, в тому числі голови комісії, простою більшістю голосів.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

21. Конкурс оголошується комісією таким, що не відбувся, у разі, коли:

до участі в конкурсі допущено менше ніж дві біржі;

договір не укладено протягом трьох днів з дня публікації оголошення про результати конкурсу.

Оголошення про визнання конкурсу таким, що не відбувся, публікується комісією на офіційному веб-сайті Міненерговугілля.

22. Рішення Міненерговугілля про визначення переможця конкурсу оголошується біржам, що брали участь у конкурсі, в установлений комісією день та у одноденний строк оформляється протоколом, який підписують голова і секретар комісії.

Інформація про результати конкурсу оприлюднюється в одноденний строк на офіційному веб-сайті Міненерговугілля.

Інформація про проведення конкурсу не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених законодавством.

23. Договір укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не пізніше ніж через три дні з дня опублікування оголошення про результати конкурсу.".

Абзацом 4 пункту 36 вказаного Порядку закріплено, що, у разі, коли визначена переможцем конкурсу біржа, з якою укладено відповідний договір, не може провадити свою діяльність, продавцю дозволяється до визначення нового переможця конкурсу та укладення з ним договору відповідно до цього Порядку здійснювати реалізацію скрапленого газу на біржі, яка набрала наступну за фактичним переможцем суму балів. Рівень стартової ціни на скраплений газ, що реалізується на такому аукціоні, встановлюється відповідно до пункту 38 цього Порядку.

Вважаючи зазначені вище положення Постанови N 1064 та Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064, протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п. п. 1, 3, 5, 9, 10 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону України "Про нафту і газ" право власності на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, належить Українському народу.

Нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено цим Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про нафту і газ").

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 5 Господарського кодексу України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.

Крім того, положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 319, ст. 320, ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що обмеження права власності (володіння, користування та розпорядження), зокрема, на нафту, газовий конденсат і газ, можуть встановлюватись лише Конституцією України та/або законом.

Суд звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 41 Закону України "Про нафту і газ", підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

Згідно положень ч. 3 ст. 41 Закону України "Про нафту і газ" передбачено, що порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд констатує, що статтею 41 Закону України "Про нафту і газ" визначено певні обмеження, зокрема щодо права розпорядження нафтою сирою і газовим конденсатом власного видобутку, скрапленим газом, а саме, відносно встановлення:

- порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу;

- визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату;

- порядку визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення.

При цьому, суд звертає увагу, що перелік зазначених вище обмежень, встановлених ст. 41 Закону України "Про нафту і газ", є вичерпним.

Постанова N 1064 прийнята відповідачем на виконання вимог ст. 41 Закону України "Про нафту і газ".

З Постанови N 1064 та затвердженого нею Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, зокрема, з оскаржуваних позивачем їх положень, вбачається, що відповідачем уповноважено Міненерговугілля на проведення конкурсу з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення відповідних аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, при цьому, суд звертає увагу, що Конституцією України та/або законом не передбачено право Кабінету Міністрів України встановлювати обмеження в частині визначення конкурсів щодо бірж, для проведення аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, що не було спростовано представниками відповідача та третьої особи під час розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України було у оскаржуваних положеннях вище вказаної Постанови та Порядку протиправно встановлено обмеження права розпорядження нафтою сирою, газовим конденсатом і скрапленим газом шляхом визначення конкурсів щодо бірж, для проведення аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу.

Крім того, суд вважає обґрунтованими твердження позивача, що правовий аналіз положень оскаржуваної постанови N 1064 від 03.10.2011 р. та Порядку свідчить про те, що ними встановлені певні правила конкуренції при здійсненні реалізації власником сирої нафти, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, що є протиправним, виходячи з наступного.

Частини перша, третя статті 42 Конституції України, гарантуючи право на підприємницьку діяльність та захищаючи конкуренцію у підприємницькій діяльності, не виключають можливості обмеження конкуренції, однак містять заборону на неправомірне обмеження конкуренції у підприємницькій діяльності.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України правила конкуренції визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях підтвердив конституційність реалізації Верховною Радою України повноважень щодо визначення та регулювання правил конкуренції.

Так, в абзацах першому, другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 27 лютого 2001 року N 1-рп/2001 (справа про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим) зазначено, що, відповідно до Конституції України, "держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13)... Тому логічним є те, що виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання (пункт 8 частини першої статті 92 Конституції України)".

При цьому, суд констатує, що права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (зокрема Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Кабінет Міністрів України, прийнявши оскаржувані положення вище вказаних Постанови N 1064 та Порядку, зокрема встановивши певні правила конкуренції при здійсненні реалізації власником сирої нафти, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, зокрема, щодо проведення конкурсу з визначення бірж, на яких проводяться біржові аукціони з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірності оскаржуваних положень Постанови N 1064 від 03.10.2011 р. та Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р. "Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу" в частині, а саме:

- пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.;

- п. п. 4 - 23 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1064 від 03.10.2011 р.;

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний номер 00135390) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий, суддя Ю. Т. Шрамко

Судді:

К. Ю. Гарник

Т. О. Скочок