КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Скорочена тривалість робочого часу медпрацівників?
Умови встановленні для шкідливої роботи

(коментар до листа Мінсоцполітики
від 12.08.2014 р. N 356/13/116-14)

"Медицина воістину є найшляхетнішим з усіх мистецтв", - писав Гіппократ. Дійсно, день за днем медичні працівники зберігають та примножують роки життя кожного з нас.

Більшість із них працює в умовах значного психічного та нервово-емоційного навантаження. Медичні працівники в процесі професійної діяльності можуть зазнавати впливу шкідливих для здоров'я факторів, серед яких рентгенівське, радіологічне, ультразвукове й електромагнітне випромінювання, хімічні, біологічні фактори тощо. Крім того, у своїй професійній діяльності медичні працівники багатьох спеціальностей контактують із пацієнтами, хворими на інфекційні та паразитарні захворювання.

Тому як відшкодування впливу несприятливих умов праці норми трудового права для медпрацівників передбачають низку пільг і компенсацій, зокрема встановлення скороченої тривалості робочого часу.

Сьогоднішній лист Мінсоцполітики, що коментується, присвячено саме питанню встановлення скороченої тривалості робочого часу медичним працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці. Тож давайте детально в ньому розберемося.

Встановлення працівникам скороченої тривалості робочого часу врегульовано ст. 51 Кодексу законів про працю України, якою передбачено відповідне право, зокрема, для лікарів та працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Нагадаємо, що тривалість робочого часу працівників закладів охорони здоров'я визначається за наказом МОЗ "Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я" від 25.05.2006 р. N 319, крім тих, які працюють у шкідливих умовах праці.

Цим наказом передбачена тривалість робочого часу:

- 33 години на тиждень для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих амбулаторно-поліклінічних закладів, амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувально-профілактичних закладів, пунктів охорони здоров'я (здоровпунктів), фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів (у тому числі сільських та селищних рад) тощо;

- 38,5 години на тиждень для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою

(середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, лікарняних, санаторно-курортних закладів, профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів (за винятком лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих) тощо.

Що ж до працівників, у тому числі медичних, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, то їм встановлюється скорочена тривалість робочого тижня - не більш як 36 годин на тиждень. Підстава - Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. N 163 (далі - Перелік N 163).

Як застосовувати цей Перепік визначає Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений наказом Мінпраці від 23.03.2001 р. N 122 (далі - Порядок N 122)

Відповідно до п. 7 Порядку N 122 скорочена тривалість робочого часу відповідно до вказаної в Переліку N 163 встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у шкідливих умовах праці не менше половини встановленої тривалості робочого часу для цих професій, посад.

Право на скорочену тривалість робочого тижня працівників лікувально-профілактичних установ та закладів визначається за розділом 32 "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" вказаного вище Переліку. Так, відповідними підрозділами цього розділу передбачено встановлення 36-годинної тривалості робочого тижня лікарям, молодшим спеціалістам з медичною освітою та молодшим медичним сестрам, які безпосередньо обслуговують хворих у інфекційних, туберкульозних (протитуберкульозних), психіатричних (психоневрологічних), у тому числі дитячих, геріатричних, нейрохірургічних, наркологічних лікувально-профілактичних установах та закладах, відділеннях, палатах та кабінетах.

Слід зауважити, для цієї категорії працівників у Переліку N 163 встановлено додаткову умову застосування, а саме: безпосереднє обслуговування хворих у відповідних установах та їх підрозділах. Тобто, згадані вище працівники користуються відповідним правом лише за умови зайнятості безпосереднім обслуговуванням хворих не менше половини встановленого для них робочого часу, тобто 36 годин на тиждень.

Якщо ж у Переліку N 163 зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює", право на скорочену тривалість робочого часу працівники отримують лише в ті дні, коли вони фактично були зайняті у відповідних умовах впродовж всього встановленого для них скороченого робочого часу. Це стосується, зокрема, працівників лабораторій, у тому числі й медичних закладів, право яких визначається відповідно до розділу 30 "Лабораторії" Переліку N 163.

У п. 9 Порядку N 122 визначено, що скорочену тривалість робочого тижня встановлюють колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Тобто підтвердження цього права працівникові можливе тільки при віднесенні його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць, яка проводиться згідно з:

- Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 р. N 442 (далі - Порядок N 442);

- Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці від 01.09.1992 р. N 41 (далі - Методрекомендації N 41).

Згідно з Порядком N 442 атестацію проводить атестаційна комісія підприємства, організації, установи, а санітарно-гігієнічні дослідження факторів важкості й напруженості трудового процесу під час її проведення здійснюють санітарні лабораторії підприємств і організацій, атестованих органами Держсанепідслужби, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Показники шкідливості та небезпечності факторів трудового процесу визначають за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом МОЗ від 08.04.2014 р. N 248 (далі - Гігієнічна класифікація).

ЦИТАТА: "3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативы та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків"

(п. 1.1 Гігієнічної класифікації)

Слід зауважити, що у Гігієнічній класифікації наведено визначення терміна "Особливий характер праці", а саме: це роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я. Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров'ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

Крім того, згідно з Методрекомендаціями N 41 для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у Списках N 1* і N 2** передбачені показники умов праці, атестацію проводять саме за цими показниками.

Так, для працівників установ охорони здоров'я та соціального захисту населення у Списках N 1 і N 2, а також у Переліку N 163, передбачено такий показник, як "безпосереднє обслуговування хворих", який не піддається дослідженню.

Враховуючи особливий характер праці медичних працівників установ охорони здоров'я, свого часу спільним листом заступника Головного державного експерта з умов праці України та заступника Головного державного санітарного лікаря України від 05.05.1995 р. N 06-1544 і МОЗ від 17.05.1995 р. N 5.05.08-370 було доведено до керівників установ та організацій Інструкцію проведення атестації робочих місць в установах охорони здоров'я і соціального забезпечення (далі - Інструкція про атестацію). Цим документом було рекомендовано для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, посади, професії яких передбачені розд. XIX "Охорона здоров'я" Списку N 1 і розд. XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" Списку N 2, атестацію проводити комісійно.

Яка особливість цієї атестації? У цьому випадку санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу на таких робочих місцях не проводять і карти умов праці не заповнюють.

Це збігається і з вимогами додатка 3 до Гігієнічної класифікації, згідно з якими умови праці працівників у спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних установах і підрозділах відносять до відповідного класу без проведення досліджень, наприклад до ступеня 3.3 - умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інфекційних хвороб (або мають контакт із хворими), а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів.

Це викликане насамперед неможливістю проведення на робочих місцях відповідних працівників санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища та трудового процесу через відсутність відповідних засобів вимірювальної техніки та методик, і роботу цих працівників слід відносити до робіт з особливим характером праці.

Нагадаємо також, що працівники закладів охорони здоров'я мають право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, тривалість яких визначається за розділом XVII "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, наведеного в додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. N 1290. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Проведення атестації робочих для встановлення таких відпусток не вимагається.

Підвищення посадових окладів у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці для такої категорії працівників передбачене п. 2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. N 308/519. І встановлюється керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці. Для встановлення підвищення відповідних окладів проводити атестацію робочих місць не вимагається.

ВИСНОВОК. Отже, враховуючи особливий характер праці медичних працівників, які безпосередньо обслуговують хворих в установах (закладах) охорони здоров'я, соціального захисту населення, вважається за можливе при проведенні атестації робочих місць у цих установах застосування Інструкції про атестацію. Атестація відповідних робочих місць при цьому проводиться комісійно, без проведення санітарно-гігі€нїчних досліджень, у тому числі і для підтвердження права відповідних працівників на скорочену тривалість робочого тижня.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Нас тішить ліберальне ставлення Мінсоцполітики щодо спрощеної (комісійної) атестації для підтвердження права медпрацівників, які працюють у шкідливих умовах праці, на скорочену тривалість робочого тижня. Однак це не випливає з Порядку N 122. Втім, це економить бюджетні кошти, які б довелося витратити на санітарно-гігієнічні дослідження факторів важкості й напруженості трудового процесу.

_________

* Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. N 36.

** Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою КМУ від 16.01.2003 р. N 36.

Тетяна Хоромська,
головний спеціаліст відділу регулювання умов та
експертизи праці Департаменту заробітної плати та
умов праці Міністерства соціальної політики України