Передплата на періодичні видання: враховуємо в бухгалтерському
та податковому обліку

Вартість передплати на велику частину періодичних видань виражається в «кругленьких цифрах». Природно, що кожне підприємство прагне до того, щоб користь від передплати на газети та журнали також: була відчутною: підприємство не порушувало б чинне законодавство і стежило б за змінами в ньому, дотримувалося технологічних процесів, тобто застосовувало б усі нововведення в своїй роботі, тощо.

Практично усі підприємства використовують в своїй діяльності спеціалізовані періодичні видання. Це можуть бути як українські видання, так і видання зарубіжного походження.

Відповідно до ст. 1 Закону про пресу під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміють періодичні і тривалі видання, що виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) впродовж року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Звертаємо увагу на те, що Законом N 3205 з чинного законодавства виключено поняття «Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», а також передбачено подання виписки або витягу з Єдиного державного реєстру (ЄГР) в тих випадках, де передбачалося подання копії цього свідоцтва. Цим же Законом роз'яснено, що виписка - це документ, який містить відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що подав запит про її видачу, а витяг - документ, який містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критеріями пошуку, вказаними в запиті.

Оформляється передплата на видання, як правило, через відділення «Укрпошти», альтернативні служби передплати та кур'єрської доставки (АСП), редакції газет та журналів тощо.

Передплата на газети та журнали - особливий вид послуги, яка включає доставку газет або журналів безпосередньо до офісу підприємства або в абонентської скриньки.

Абонентська поштова скринька - спеціальна скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, призначена для отримання адресатами простих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень (ст. 1 Закону про поштовий зв'язок).

Комплект передплати може бути різним і включати не лише газети та журнали, але й безкоштовні консультації, різні диски, ігри, всілякі пакети зі спеціями, духами, милом тощо.

Природно, що для підприємств головне не лише своєчасно оформити передплату, щоб бути в курсі усіх подій, але й правильно відображати її в бухгалтерському та податковому обліку.

Оформлення передплати

Нині підприємство може прийняти рішення оформити передплату на періодичне видання практично на будь-який період: місяць, квартал, півріччя або рік. Деякі видання обмежують мінімальний період передплати кварталом або півріччям.

Проте передплатнику надано право не лише вибору періоду передплати, але й способу доставки видань. Безумовно, слід пам'ятати про те, що способи доставки періодичних видань істотно відрізняються за вартістю.

Нині широкої популярності набуває передплата на видання в електронній формі, які можуть доставлятися передплатнику як за допомогою Інтернету, так і на дисках. Цей вид передплати відрізняється від традиційної паперової форми тим, що доставляється передплатнику практично миттєво, в ньому зручний пошук номерів за датою та номером видання, можливий також автоматичний пошук за вмістом видання, авторам публікацій, і передплатник має право роздруковувати усі важливі фрагменти видання і в тій кількості, яка потрібна підприємству. Зберігати електронні копії видань набагато простіше, та й шукати необхідний номер газети або журналу в електронній формі набагато легше, ніж в стопках паперових варіантів видань.

Податковий облік передплати

Податок на прибуток. Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, та передплату спеціалізованих періодичних видань відносяться до інших витрат операційної діяльності згідно з підпунктом «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 розд. III ПК України.

Інформаційне забезпечення та передплата - це витрати підприємства на отримання інформації щодо ведення обліку виробництва, складання звітності, консультацій із застосування норм законодавчих актів в практичній діяльності підприємства, передплати на спеціалізовані періодичні видання, на придбання літератури тощо.

Основна вимога до придбаних видань та літератури - вони повинні використовуватися для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податків. При цьому ПК України не забороняє при визначенні об'єкту оподаткування враховувати витрати на зарубіжні періодичні видання, необхідні для проведення господарської діяльності підприємства.

Звертаємо увагу нате, що з 1 квітня 2011 року істотно змінився момент відображення витрат на передплату періодичних видань, які з моменту набуття чинності розд. III ПК України признаються на дату надходження періодичних видань (екземплярів) або ж на дату складання акту.

При наданні передплатнику періодичних видань в електронній формі видавництво робить йому інформаційно-консультаційні послуги, оскільки такі видання не підпадають під визначення друкованих засобів масової інформації. До складу таких послуг можуть входити, зокрема:

- надання «стартового пакету», що є компакт-диском з необхідним програмним забезпеченням;

- систематичне надання замовнику каналами Інтернет або на компакт-диску поточних газет та журналів або оновлень до них.

Передплата на газети та журнали в електронній формі може бути віднесена до складу адміністративних витрат, згідно з підпунктом «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 розд. III ПК України, як винагороду за інформаційні послуги, що отримуються платником податку для забезпечення господарської діяльності.

Витрати, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування, признаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п. 138.2 ст. 138 розд. III ПК України).

Таким чином, єдиною основою для відображення будь-якої операції в бухгалтерському та податковому обліку є первинні документи.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку, не включаються до складу витрат і не можуть зменшувати об'єкт оподаткування згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розд. III ПК України.

Для відображення вартості передплати на газети та журнали або ж інформаційно-консультаційних послуг (електронної версії газет та журналів) у складі витрат потрібна наявність:

1) платіжного документу, що підтверджує факт оплати рахунку-фактури через банк або касу підприємства;

2) документу, що підтверджує факт отримання газет та журналів (накладна, акт доставки періодичних видань). Ці документи без проблем видають безпосередньо АСП, а також редакції газет, якщо вони відправляють видання передплатнику. Що ж до відділень «Укрпошти», то вони не видають ніяких документів, окрім квитанції на передплату. Саме вона є тим документом, який підтверджує передплату;

3) документу, що підтверджує факт отримання результатів послуг у вигляді електронної версії газет та журналів. В цьому випадку цим документом може бути акт прийому-передачі виконаних послуг, наданий редакцією видавництва або іншим посередником.

При оформленні передплати зарубіжних періодичних видань і проведенні розрахунків в іноземній валюті передплатникам необхідно буде дотримуватися норм Закону N 185.

Нагадаємо, що, згідно з п. 1 ст. 13 Декрету N 15-93, Національний банк України є головним органом валютного контролю, який:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом N 15-93 до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю відповідно до Декрету N 15-93 та іншими актами валютного законодавства України.

З метою встановлення порядку надання резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку України для розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими договорами і подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за такими договорами затверджена Інструкція N 136.

Операції з передплати періодичних видань регламентовані п. 3.4 Інструкції N 136. Так, при оплаті передплатних періодичних друкованих видань основою для перерахування грошових коштів нерезиденту може бути належним чином оформлена передплатна квитанція або виставлений до сплати рахунок - незалежно від фактичного терміну, за який здійснюється передплата (але не більше за один рік). Якщо резидент не оформляє акт (або інший документ, що засвідчує отримання резидентом передплатних періодичних видань), то банк знімає таку імпортну операцію з контролю.

Тобто, щоб мати можливість перерахувати валюту на користь нерезидента, підприємство повинне буде надати обслуговуючому банку підписну квитанцію або рахунок.

Як передбачено положеннями Всесвітньої поштової конвенції, підприємства поштового зв'язку несуть відповідальність перед споживачами послуг поштового зв'язку по кожному окремому міжнародному поштовому відправленню.

Порядок надання послуг поштовому зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відношення між ними регулюються Правилами N 270.

До міжнародних поштових відправлень, згідно з п. 8 Правил N 270, зокрема, відносяться мішки «М» - замовлені, які є міжнародним реєстрованим поштовим відправленням (спеціальний мішок) з вкладенням друкованих видань (книг, газет, журналів тощо), що поставляються для пересилки одним відправником та адресуються одному адресату.

Отже, якщо періодичні друковані видання поступають від нерезидента до оператора поштового зв'язку в мішках «М», то адресат отримує видання через абонентську поштову скриньку без яких-небудь документів від оператора. В цьому випадку для підтвердження витрат рекомендуємо підприємству складати комісією

Акт отриманні видання. Акт складається в довільній формі, підписується членами постійно діючої комісії і затверджується керівником.

Якщо ж періодичні видання поступають до оператора в простих або замовлених бандеролях, то, відповідно до п. 25 Правил N 270, підтверджувальним документом у адресата буде просте повідомлення про вручення періодичного видання від оператора поштового зв'язку.

Податок на додану вартість

Згідно з пп. 197.1.25 п. 197.1ст. 197 розд. V ПК України від оподаткування звільняються операції з поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (окрім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставці таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Попри те, що постачання вітчизняних періодичних видань звільнене від обкладення ПДВ, податкові накладні все одно повинні виписуватися платниками ПДВ. Тобто при передплаті на газети та журнали платнику ПДВ видається податкова накладна.

ДПАУ в Листі N 23177/7/15-3417-26 роз'яснила, що операції щодо ввезення на митну територію України та операції з поставки на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книг, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників від обкладення ПДВ не звільняються, якщо такі товари не мають статусу товарів вітчизняного виробництва.

Операції з поставки на митній території України видань еротичного характеру (як ввезених на митну територію України, так і виготовлених в Україні) підлягають оподаткуванню в загальнов-становленому порядку із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 20%.

У разі постачання періодичних видань в електронній формі (інформаційно-консультаційних послуг) пільги з ПДВ немає. Це постачання підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 20% з 01.07.2011 р.

Законом N 3387, який набув чинності 01.07.2011 p., виключений з ПК України пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, яким було передбачено, що операції з поставки послуг, визначених в підпункті «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення, обробки даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерної системи, не є об'єктом обкладення ПДВ.

Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з поставки послуг на митній території України, визначених в підпункті «в» п. 186.3 ст. 186 розд. V ПК України, обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

Також, на думку ДПАУ, обнародуванув Листі N 13280/7/16-1517-26, послуги з друкування періодичних видань (журналів) за своєю суттю є виготовленням видавничої продукції і не відносяться до видавничої діяльності. Тому, вважає ДПАУ, на операції з надання послуг з друку періодичних видань (журналів) не поширюється пільга, передбачена п. 6 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до цього пункту тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення ПДВ операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та поширення видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу та картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, окрім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру та видання рекламного та еротичного характеру.

ДПАУ в Листі N 2836/7/16-1517-26 також висловлювалася за нерозповсюдження пільги з ПДВ на операції з друкування засобів масової інформації (журналів), оскільки вважає, що такі видання не відповідають визначенню книжкової продукції.

Відносного пільгового режиму обкладення ПДВ постачань періодичних видань в комплекті з DVD або CD- диском ДПАУ в Листі N 170/7/16-1517-26 роз'яснила, що друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні- та відеокасети тощо), поширення яких не заборонене чинним законодавством України.

У цьому Листі ДПАУ посилалася на пп. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону про ПДВ, який втратив чинність з 01.01.2011 р. В Податковому кодексі України пільга, аналогічна пп. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону про ПДВ, наведена в пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 розд. V.

Отже, пільга, передбачена пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 розд. V ПК України, поширюватиметься на операції з поширення періодичних друкованих видань, які включають до свого складу DVD або CD-диски.

Відображення передплати в бухгалтерському обліку

Для обліку витрат з передплати в бухгалтерському обліку підприємства можна використати два підходи:

- витрати на здійснення передплати визнаються витратами того періоду, коли підприємство фактично отримує періодичні видання;

- визнання підписного видання необоротним активом (бібліотечним фондом).

Підхід перший: витрати на здійснення передплати
визнаються витратами звітного періоду

Підприємства, як правило, не визнають передплатні видання необоротними активами, а враховують їх як витрати звітного періоду відповідно до норм п. 6 П(С)БО 16.

Оскільки витрати на придбання друкованої періодики не можна безпосередньо зв'язати з будь-якими доходами, то їх слід визнавати в періоді здійснення таких витрат (п. 7 П(С)БО 16).

Якщо передплата здійснюється на період більше за один місяць, то такі витрати визнаються витратами періоду систематичним розподілом між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).

Отже, при передплаті на друковану періодику витрати необхідно відображати по мірі її отримання (на підставі щоквартальних актів). З цією метою передоплату на передплату відображають у складі витрат майбутніх періодів - рахунок 39 (про це говориться і в Інструкції N 291) з подальшим поетапним віднесенням на адміністративні витрати (рахунок 92).

Приклад 1. Підприємство «Альбатрос» замовило у АСП передплату на періодичні видання вітчизняного виробництва на II півріччя 2011 року на суму 9000 грн. Усі періодичні видання пов'язані з господарською діяльністю підприємства. За договором з АСП факт отримання періодичних видань підтверджується актом постачання періодичних видань.

Порядок відображення передплати на періодичні видання в бухгалтерському та податковому обліку наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Приклад 2. Підприємство «Черемшина» замовило у АСП передплату на періодичні видання вітчизняного виробництва на IV квартал 2011 року на суму 7500 грн, у тому числі на періодичні видання, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, - 6600 грн, і не пов'язані з господарською діяльністю (журнали мод для співробітниць), - 900 грн За договором з АСП факт отримання періодичних видань підтверджується накладними наданих послуг.

Порядок відображення передплати на періодичні видання в бухгалтерському та податковому обліку наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Підхід другий: витрати на здійснення передплати
визнаються необоротними активами

Проблема поділу періодичних видань на бібліотечні та небібліотечні фонди актуальна, передусім, для бюджетних установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів. А звичайні підприємства вирішують цю проблему в наказі по обліковій політиці, тобто при ухваленні рішення визнавати передплату на журнали бібліотечними фондами обмовляються критерії їх визнання та порядок нарахування амортизації.

Нагадаємо, що, згідно з п. 27 П(С)БО 7 і пп. 145.1.6 п. 145.1 ст. 145 розд. III ПК України, амортизація бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці використання об'єкту у розмірі 50% його вартості, що амортизується, і інші 50% вартості, що амортизується, в місяці їх виключення з активів (списання з балансу) в результаті невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкту 100% його вартості.

Відповідно до ст. 1 Закону про бібліотеки бібліотечний фонд - це впорядковані зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці. Бібліотечні фонди формуються відповідно до їх значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки.

Віднесення періодичних видань та іншої літератури до бібліотечних фондів повинне регламентуватися відомчими нормативними актами. На це звертало увагу Держказначейство України в Листі N 3.4-04/491-2078. При цьому відповідальність щодо розподілу видань на «бібліотечний фонд» та «небібліотечний фонд» покладається виключно на розпорядника бюджетних коштів. Іншими словами, газети та журнали, на які підписуються бюджетні установи, можуть бути віднесені до бібліотечного фонду відповідно до порядку, встановленого відповідного міністерства (відомства).

Як правило, бібліотечні фонди мають в розпорядженні інформаційні, культурні або наукові установи та заклади, що надають книги, періодичні видання та інші документи в користування юридичним та фізичним особам. Крім того, до таких фондів відноситься наукова, художня та учбова література, а також спеціальні види літератури та інші видання, використовувані в діяльності установ та закладів. Наприклад, бібліотечні фонди є в бібліотеках, учбових закладах, науково-дослідних інститутах, санаторно-курортних закладах.

Приклад 3. Будівельна організація в червні 2011 року здійснила передоплату за спеціалізоване періодичне видання «Бетон та залізобетон в Україні» на II півріччя 2011 року. Видання виходить З рази на півріччя. Вартість одного номера журналу складає 50 грн (умовно). ПДВ не передбачений.

Відповідно до облікової політики підприємства:

1) до необоротних активів відносяться спеціалізовані періодичні видання, в яких освітлюються найновіші наукові розробки, тісний зв'язок науки з будівельним виробництвом, впровадження сучасних технологій в будівельну індустрію, інформація про діючі норми та стандарти незалежно від вартості;

2) нарахування зносу по необоротних активах здійснюється в першому місяці використання об'єкту у розмірі 100% його вартості.

Відповідно до вимог П(С)БО 7 та облікової політики організація відносить видання до бібліотечних фондів (субрахунок 111). Термін експлуатації прийнятий у 3 роки, ліквідаційна вартість дорівнює 0 грн.

Порядок відображення передплати на періодичне видання, яке визнається необоротним активом в бухгалтерському та податковому обліку, наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Бюджетні установи, які не надають в користування юридичним або фізичним особам книги, періодичні видання та інші документи і не використовують їх в своїй діяльності, як правило, не мають бібліотечних фондів.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Всесвітня поштова конвенція - Всесвітня поштова конвенція Країн-учасниць від 14.09.1994 р. (дата набуття чинності для України - 01.02.1999 р.)

Закон N 185 - Закон України від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Закон N 3205 - Закон України від 07.04.2011 p. N 3205-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно відміни свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи - підприємця»

Закон N 3387 - Закон України від 19.05.2011 p. N 3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України і про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур»

Інструкція N 136 - Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. N 136

Закон про бібліотеки- Закон України від 27.01.1995 р. N 32/95-ВР «Про бібліотеки та бібліотечну справу»

Інструкція N 291 - Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (втратив чинність)

Правила N 270 - Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені Постановою КМУ від 05.03.2009 р. N 270

Закон про пресу - Закон України від 16.11.1992 р. N 2782-ХII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92

Закон про поштовий зв'язок - Закон України від 04.10.2001 р. N 2759-III «Про поштовий зв'язок»

П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318

Декрет N 15-93 - Декрет КМУ від 19.02.1993 р.N 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»

Лист N 3.4-04/491-2078 - Лист Державного казначейства України від 07.03.2006 р. N 3.4-04/491-2078 «Про надання роз'яснень [щодо проведення передплати інформаційних документів]»

Лист N 170/7/16-1517-26 - Лист ДПАУ від 10.01.2009 р. N 170/7/16-1517-26 «Про розгляд листа [щодо застосування пільгового режиму оподаткування на додану вартість при здійсненні операцій з поставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації, в комплект яких входять DVD або CD- диски]»

Лист N 2836/7/16-1517-26 -Лист ДПАУ від 03.02.2011 р. N 2836/7/16-1517-26 «Про порядок обкладення ПДВ окремих операцій»

Лист N 13280/7/16-1517-26 - Лист ДПАУ від 12.05.2011 р. N 13280/7/16-1517-26 «Про обкладення ПДВ послуг з друкування періодичних видань»

Лист N 23177/7/15-3417-26 - Лист ДПАУ від 29.08.2011 р. N 23177/7/15-3417-26 «Про оподаткування на додану вартість операцій з поставки на митній території України періодичних видань, які не мають статусу вітчизняного виробництва»

“Консультант бухгалтера” N 50 (642) 12 грудня 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)