Всесвітня поштова конвенція
Нижчепідписані повноважні представники урядів країн - членів Союзу на підставі статті 22, параграфа 3 Статуту Всесвітнього поштового союзу , що був прийнятий у Відні 10 липня 1964 р., виробили у цій Конвенції за взаємною згодою та за умов, викладених у статті 25, параграфа 4 вищезгаданого Статуту, загальні правила, які застосовуються до міжнародної поштової служби, та положення щодо обміну письмовою кореспонденцією.
Частина перша
Загальні правила, які застосовуються до
міжнародної поштової служби
Розділ єдиний
Загальні положення
Стаття 1
Свобода транзиту
1. Принцип свободи транзиту викладено у статті першій Статуту . За цим принципом кожна Поштова адміністрація зобов'язана доставляти завжди найбільш швидкими шляхами та з використанням найнадійніших засобів, які вона застосовує для своїх власних відправлень, закриті депеші і відправлення відкритої письмової кореспонденції, які направляються їй іншою Адміністрацією.
2. Країни-члени, які не беруть участі в обміні листами, що містять біологічні речовини, що псуються, або радіоактивні речовини, мають право не допускати ці відправлення до відкритого транзиту через свою територію. Це також стосується відправлень письмової кореспонденції, за винятком листів, поштових карток та секограм, стосовно яких встановлено невідповідність юридичним нормам, що регламентують умови їхнього видання або їхнього обігу в країні, територія якої перетинається.
3. Свобода транзиту поштових посилок, які надсилаються наземними і морськими шляхами, обмежується територіями країн, які надають цей вид послуг.
4. Свобода транзиту авіапосилок гарантується на всій території Союзу. Однак країни-члени, які не підписали Угоду про поштові посилки , не можуть бути зобов'язані брати участь у направленні авіапосилок наземним шляхом.
5. Якщо будь-яка країна-член не дотримується положень, які стосуються свободи транзиту, інші країни-члени мають право припинити поштовий зв'язок з цією країною.
Стаття 2
Належність поштових відправлень
1. Будь-яке поштове відправлення належить відправнику до того часу, поки воно не видане адресату, якщо тільки воно не було вилучене згідно із законодавством країни призначення.
Стаття 3
Організація нового виду послуг
1. За взаємною згодою Адміністрації можуть організувати надання нових послуг, які не були спеціально передбачені актами Союзу. Тарифи, які стосуються нової послуги, встановлюються кожною заінтересованою Адміністрацією з урахуванням експлуатаційних витрат на її надання.
Стаття 4
Грошова одиниця
1. Грошовою одиницею, яка передбачена у статті 7 Статуту і використовується у Конвенції та в Угодах, а також у їхніх Виконавчих регламентах, є Спеціальне право запозичення (СПЗ).
Стаття 5
Поштові марки
1. Тільки Поштові адміністрації випускають поштові марки, які підтверджують оплату, відповідно до Актів Союзу. Позначки поштової оплати, відбитки франкувальних машин і друкарські відбитки або відбитки, що одержуються іншим способом штемпелювання, які відповідають положенням Виконавчого регламенту Конвенції, можуть бути використані лише з дозволу Поштової адміністрації.
2. Теми та сюжети поштових марок повинні відповідати духу преамбули Статуту ВПС і рішенням, які прийняті органами Союзу.
Стаття 6
Тарифи
1. Тарифи, які стосуються різних міжнародних поштових послуг, встановлюються у Конвенції та Угодах. Це встановлення тарифів повинно здійснюватись, в принципі, відповідно до вартості надання цих послуг.
2. Тарифи, що застосовуються, в тому числі тарифи, наведені в Актах як орієнтовні, повинні принаймні дорівнювати тарифам, які застосовуються щодо відправлень внутрішнього обігу, з такими ж характеристиками (категорія, кількість, термін обробки і т. ін.).
3. Поштовим адміністраціям дозволяється перевищувати будь-які тарифи, наведені у Конвенції та Угодах, в тому числі тарифи, що не наведені серед орієнтовних:
3.1. якщо тарифи, які вони застосовують для тих же послуг у внутрішньому обігу, перевищують встановлені;
3.2. якщо це необхідно для покриття експлуатаційних витрат або з будь-якої іншої зрозумілої причини.
4. Заборонено стягувати з клієнтів всілякі інші поштові збори, крім тих, які передбачені Конвенцією та Угодами.
5. За винятком випадків, які передбачені Конвенцією та Угодами, кожна Поштова адміністрація залишає на свою користь стягнуті нею тарифи.
Стаття 7
Безкоштовна пересилка
1. Принцип.
1.1. Конкретні випадки безкоштовної пересилки передбачені Конвенцією та Угодами.
2. Службове листування.
2.1. Відправлення письмової кореспонденції, яка стосується службового листування, що пересилаються Поштовими адміністраціями або їхніми установами, звільняються від усіх поштових зборів.
2.2. Звільняються від усіх поштових тарифів, за винятком додаткових авіатарифів, відправлення письмової кореспонденції, які стосуються службового листування:
2.2.1. яке провадиться між органами Всесвітнього поштового союзу та органами Регіональних союзів;
2.2.2. яке провадиться між органами цих Союзів;
2.2.3. які направляються цими органами Поштовим адміністраціям або їхнім установам.
3. Військовополонені та інтерновані цивільні особи.
3.1. Звільняються від усіх поштових тарифів, за винятком додаткових авіатарифів, відправлення письмової кореспонденції, поштові посилки і відправлення поштових фінансових служб, які адресовані військовополоненим або відправлені ними безпосередньо або при посередництві установ, передбачених Регламентом. Особи, які належать до воюючої сторони, прийняті та інтерновані у нейтральній країні, прирівнюються до військовополонених в буквальному розумінні цього слова щодо застосування попередніх положень.
3.2. Положення, передбачені в параграфі 3.1, застосовуються також до відправлень письмової кореспонденції, поштових посилок і відправлень поштових фінансових служб, які пересилаються з інших країн і адресовані цивільним інтернованим особам, передбаченим Женевською Конвенцією від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни, або відправлені ними або безпосередньо, або через установи, передбачені в Регламенті.
3.3. Установи, передбачені в Регламенті, також користуються правом безкоштовної пересилки письмової кореспонденції, поштових посилок і відправлень поштових фінансових служб, які стосуються осіб, вказаних у параграфах 3.1 та 3.2, незалежно від того, відправляють вони або одержують їх безпосередньо або як посередник.
3.4. До безкоштовної поштової пересилки допускаються посилки вагою до 5 кг. Гранична вага збільшується до 10 кг для відправлень, вкладення яких неподільне, і для тих, які адресовані усьому табору або довіреним особам при ньому для розподілу між полоненими.
4. Секограми.
4.1. секограми звільняються від усіх поштових зборів, за винятком додаткових авіатарифів.
Частина друга
Положення про письмову кореспонденцію:
Надання послуг
Розділ 1
Основні послуги
Стаття 8
Відправлення письмової кореспонденції
1. Відправлення письмової кореспонденції класифікуються відповідно до однієї з двох нижченаведених систем. Кожна Поштова адміністрація вільна у виборі системи, яку вона застосовує до своїх вихідних відправлень.
2. Перша система грунтується на швидкості обробки відправлень. У цьому випадку останні поділяються на:
2.1. пріоритетні відправлення: відправлення, які перевозяться найбільш швидким шляхом (повітряним або наземним) у пріоритетному порядку; обмеження ваги: звичайно 2 кілограми, 5 кілограмів для відправлень, які містять книжки і брошури (вибіркова послуга), 7 кілограмів для секограм;
2.2. непріоритетні відправлення: відправлення, для яких відправник обрав менш високий тариф, який призводить до більш тривалого терміну доставки, обмеження ваги: ідентичні вказаним у з 2.1.
3. Друга система грунтується на вкладенні відправлень. У цьому випадку ці останні поділяються на:
3.1. листи і поштові картки, які сукупно іменуються "LC", межа ваги: 2 кг;
3.2. друковані видання, секограми і дрібні пакети, які сукупно іменуються "АО"; межі ваги: 2 кг для дрібних пакетів, 5 кг для друкованих видань, 7 кг для секограм.
4. У системі класифікації відповідно до вкладення:
4.1. відправлення письмової кореспонденції, які мають пріоритет при перевезенні повітряним шляхом, називаються "авіавідправленнями".
4.2. наземні відправлення, які перевозяться повітряним шляхом із зниженим пріоритетом, називаються "відправленнями S.А.L.".
5. Кожна Адміністрація може встановити, що пріоритетні авіавідправлення складаються з одного аркуша паперу, складеного відповідним чином і заклеєного з усіх боків. Такі відправлення називаються "аерограмами".
6. Відправлення, до складу якого входить письмова кореспонденція у великій кількості від одного й того ж відправника, отримане в одному пакеті або в окремих пакетах, відповідно до умов, наведених у Регламенті, вважається "поштою у великій кількості".
7. Спеціальні мішки, які містять газети, періодичні видання, книжки та інші друковані видання, що спрямовуються на адресу одного й то ж одержувача і в одне й те ж місце призначення, в обох системах називаються "мішки М"; межа ваги: 30 кг.
8. Межі розмірів і умови приймання відправлень, як і особливості, що стосуються обмежень ваги, визначаються на основі Регламенту.
Стаття 9
Тарифи оплати
1. Адміністрація подання встановлює тарифи плати за пересилку відправлень письмової кореспонденції по всій території Союзу. Тарифи плати включають вартість вручення відправлень адресатам вдома, за умови, що в країні призначення існує служба доставки відправлень, про які йде мова. Умови застосування тарифів визначаються в Регламенті.
2. Орієнтовні тарифи оплати наведені у наступній таблиці:
------------------------------------------------------------------
| Відправлення | Одиниці ваги | Орієнтовні |
| | | тарифи |
|----------------+---------------------------------+-------------|
| 1 | 2 | 3 |
|--------------------------------------------------+-------------|
|2.1. Тарифи системи, яка грунтується на|СПЗ: |
| швидкості доставки: | |
|--------------------------------------------------+-------------|
|Пріоритетні |до 20 г |0,37 |
|відправлення |---------------------------------+-------------|
| |понад 20 до 100 г |0,88 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 100 до 250 г |1,76 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 250 до 500 г |3,38 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 500 до 1000 г |5,88 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 1000 до 2000 г |9,56 |
| |---------------------------------+-------------|
| |за кожну додаткову |4,78 |
| |одиницю у 1000 г |(визначається|
| | |довільно) |
|----------------+---------------------------------+-------------|
|Непріоритетні |до 20 г |0,18 |
|відправлення |---------------------------------+-------------|
| |понад 20 до 100 г |0,40 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 100 до 250 г |0,74 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 250 до 500 г |1,32 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 500 до 1000 г |2,21 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 1000 до 2000 г |3,09 |
| |---------------------------------+-------------|
| |за кожну додаткову | 1,54 |
| |одиницю у 1000 г |(визначається|
| | |довільно) |
|--------------------------------------------------+-------------|
|2.2. Тарифи системи, яка грунтується на| |
|вкладенні: | |
|--------------------------------------------------+-------------|
|Листи |до 20 г |0,37 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 20 до 100 г |0,88 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 100 до 250 г |1,76 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 250 до 500 г |3,38 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 500 до 1000 г |5,88 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 1000 до 2000 г |9,56 |
|--------------------------------------------------+-------------|
|Поштові картки |0,26 |
|--------------------------------------------------+-------------|
|Друковані |до 20 г |0,18 |
|видання |---------------------------------+-------------|
| |понад 20 до 100 г |0,40 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 100 до 250 г |0,74 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 250 до 500 г |1,32 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 500 до 1000 г |2,21 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 1000 до 2000 г |3,09 |
| |---------------------------------+-------------|
| |за кожну додаткову одиницю у|1,54 |
| |1000 г | |
|----------------+---------------------------------+-------------|
|Дрібні пакети |до 100 г |0,40 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 100 до 250 г |0,74 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 250 до 500 г |1,32 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 500 до 1000 г |2,21 |
| |---------------------------------+-------------|
| |понад 1000 до 2000 г |3,09 |
------------------------------------------------------------------
3. Рада поштової експлуатації має право переглядати і змінювати за згодою Адміністративної ради орієнтовні тарифи, зазначені у параграфі 2, в проміжку між двома конгресами. Переглянуті тарифи мають базуватись на середній величині тарифів, встановлених членами Союзу для міжнародних відправлень, поданих в їхніх країнах.
4. Адміністрація подання має право встановлювати знижки на відправлення письмової кореспонденції, які містять:
4.1. газети і періодичні видання, опубліковані всередині країни; ця знижка не може перевищувати 50% тарифу, який застосовується до відправлень відповідної категорії;
4.2. книжки і брошури, нотну літературу і географічні карти, які не містять ніякої рекламної інформації, крім розміщеної на обкладинці або титульних аркушах цих відправлень; передбачається така ж знижка, що й у параграфі 4.1.
5. Тариф, який застосовується до мішків М, розраховується за показниками ваги кратністю у 1 кг до досягнення повної ваги кожного мішка. Адміністрація подання має право надавати для таких мішків тарифну знижку до 20% тарифу, який стягується за відповідну категорію відправлення. Така знижка може надаватися незалежно від знижок, зазначених у параграфі 4.
6. Адміністрація подання має право застосовувати до нестандартних відправлень тарифи, які відрізняються від тарифів, що застосовуються до стандартних відправлень. Стандартні відправлення визначені в Регламенті.
7. В системі, яка грунтується на вкладенні, поєднання в одному відправленні речей, які оплачуються за різними тарифами, дозволяється за умови, що загальна вага не буде перевищувати максимальної ваги тієї категорії, межа ваги якої є найвищою. Тариф, який застосовується до такого відправлення, стягується за бажанням Адміністрації за тією категорією, для якої встановлений найвищий тариф або сума різних тарифів, що застосовуються до кожного компоненту відправлення. Ці відправлення мають позначку "Змішані відправлення" (Envois Mixtes).
Стаття 10
Тарифікація залежно від способу
або швидкості доставки
1. Тарифи, застосовувані до пріоритетних відправлень, які завжди перевозяться найшвидшим шляхом (повітряним або наземним), включають у себе можливу додаткову вартість швидкої пересилки.
2. Адміністрації, які застосовують систему, що грунтується на вкладенні, мають право:
2.1. стягувати додаткові тарифи за авіавідправлення. Додаткові тарифи повинні відповідати витратам за повітряне перевезення і бути єдиними принаймні на всій території кожної країни призначення, незалежно від використаного напрямку. Для розрахунку додаткових тарифів за авіавідправлення Адміністраціям дозволяється враховувати вагу можливих додаткових бланків, які використовуються клієнтурою;
2.2. стягувати за відправлення S.А.L. додаткові тарифи нижче тих, які вони стягують за авіавідправлення;
2.3 встановлювати комбіновані тарифи для оплати авіавідправлень і пошти S.А.L., зважаючи на вартість відповідних поштових послуг і витрати за авіаперевезення.
3. Зниження тарифів згідно зі статтями 9.4 і 9.5 застосовується також до відправлень, які перевозяться повітряним шляхом, але до частини тарифу, що йде на покриття цих транспортних витрат, не застосовується ніякого зниження.
Стаття 11
Пільгові тарифи
1. Не порушуючи мінімальної межі тарифів, встановленої у статті 6.2, Поштові адміністрації мають право надавати знижені тарифи, які базуються на їхньому внутрішньому законодавстві, для відправлень письмової кореспонденції, поданої у їхніх країнах. Вони, зокрема, мають право надавати пільгові тарифи своїй клієнтурі, яка провадить великий поштовий обмін.
Стаття 12
Спеціальні тарифи
1. Жоден тариф за вручення не може стягуватись з адресата за дрібні пакети вагою нижче 500 г.
2. Якщо за дрібні пакети понад 500 г стягується тариф за вручення у внутрішньому режимі, той же тариф може стягуватись за дрібні пакети, які надходять з-за кордону.
3. Адміністраціям дозволяється стягувати у нижчеперерахованих випадках ті ж тарифи, що й у внутрішньому режимі.
3.1. Тариф за відправлення, які подаються у граничні часи роботи, що стягується з відправника.
3.2. Тариф за відправлення, які подаються після закінчення роботи операційних вікон, що стягується з відправника.
3.3. Тариф за приймання відправлень вдома, який стягується з відправника.
3.4. Тариф за відправлення, взяті після закінчення роботи операційного вікна, який стягується з адресата.
3.5. Тариф за відправлення, адресовані до запитання, який стягується з адресата.
3.6. Тариф за зберігання будь-якого відправлення письмової кореспонденції вагою понад 500 г, яке не було одержане адресатом впродовж терміну його безкоштовного зберігання. Цей тариф не застосовується до секограм.
Стаття 13
Оплата
1. Як правило, відправлення письмової кореспонденції повинні бути повністю оплачені відправником. Способи оплати визначені в Регламенті.
2. Адміністрація подання має право повертати неоплачені або недостатньо оплачені відправлення письмової кореспонденції відправникам для того, щоб вони самі доповнили оплату.
3. Адміністрація подання може також оплатити неоплачені відправлення письмової кореспонденції або доповнити оплату за недостатньо оплачені відправлення і стягнути з відправника суму, якої не вистачало. В цьому випадку їй дозволяється стягувати також тариф за обробку в розмірі максимум 0,33 СПЗ. Оплата, якої не вистачало, здійснюється відповідно до одного із способів, визначених в Регламенті.
4. У тих випадках, коли не застосовується жодна з можливостей, передбачених у параграфах 2 і 3, за неоплачені або недостатньо оплачені відправлення з одержувача або відправника, якщо мова йде про повернені відправлення, стягується спеціальний тариф, розрахунок якого визначений у Регламенті.
Стаття 14
Оплата відправлень письмової
кореспонденції на суднах
1. Відправлення, які надходять на борт судна під час стоянки у двох кінцевих пунктах маршруту або в одному з проміжних пунктів, повинні бути оплачені поштовими марками згідно з тарифом країни, у водах якої знаходиться це судно.
2. При надходженні відправлень на судна у відкритому морі, за відсутності спеціальної домовленості між заінтересованими Адміністраціями, їхня оплата може бути здійснена поштовими марками і згідно з тарифом країни, якій належить або у віданні якої знаходиться судно. Відправлення, оплачені за даних умов, повинні передаватися поштовій установі в кінцевому пункті відразу ж після прибуття судна.
Стаття 15
Міжнародні купони-відповіді
1. Поштові адміністрації мають право продавати міжнародні купони-відповіді, які випускаються Міжнародним бюро, і обмежувати їх продаж відповідно до їхнього внутрішнього законодавства.
2. Вартість купона-відповіді дорівнює 0,74 СПЗ. Ціна продажу, яка визначається заінтересованими Адміністраціями, не може бути нижче цієї вартості.
3. Купони-відповіді обмінюються у будь-якій країні-члені на одну або кілька поштових марок, які являють собою мінімальну оплату простого пріоритетного відправлення або простого авіалиста, адресованого за кордон. Якщо внутрішнє законодавство країни обміну не забороняє цього, купони-відповіді можуть обмінюватись також на поштові конверти з марками оплати або іншими позначками або штемпелями оплати.
4. Крім того, Адміністрація країни-члена може зберегти за собою право вимагати одночасного подання купонів-відповідей і відправлень, які підлягають оплаті, в обмін на ці купони-відповіді.
Розділ 2
Спеціальні послуги
Стаття 16
Рекомендовані відправлення
1. Відправлення письмової кореспонденції можуть пересилатись рекомендованим порядком.
2. Тариф за рекомендовані відправлення повинен оплачуватись заздалегідь. Він складається з тарифу оплати за відправлення залежно від його системи класифікації і його категорії і фіксованого тарифу за рекомендоване відправлення в розмірі 1,31 СПЗ як максимум. За кожний мішок М Адміністрації замість єдиного тарифу стягують загальний тариф, який не перевищує більш ніж у 5 разів єдиний тариф.
3. У випадках, коли необхідні надзвичайні заходи безпеки, Адміністрації можуть стягувати з відправників або одержувачів, крім тарифу, зазначеного у параграфі 2, спеціальні тарифи, передбачені у їхньому внутрішньому законодавстві.
4. Поштові адміністрації, які зобов'язуються платити компенсацію у випадку настання форс-мажорних обставин, мають право стягувати спеціальний тариф у розмірі 0,13 СПЗ максимум за кожне рекомендоване відправлення.
Стаття 17
Відправлення з контрольованою доставкою
1. Відправлення письмової кореспонденції можуть пересилатися службою відправлень з контрольованою доставкою між Адміністраціями, які надають таку послугу.
2. Тариф за відправлення з контрольованою доставкою оплачується заздалегідь. Він включає в себе тариф оплати відправлення відповідно до його системи класифікації і його категорії і тариф за контрольовану доставку, встановлений Адміністрацією подання. Цей тариф повинен бути нижчим ніж тариф за рекомендоване відправлення.
Стаття 18
Відправлення з оголошеною цінністю
1. Пріоритетні і непріоритетні відправлення та листи, які містять цінні папери, документи або цінні речі і які називаються "відправлення з оголошеною цінністю", можуть обмінюватися за умови страхування вкладення на оголошену відправником суму. Цей обмін обмежений відносинами між країнами-членами, Поштові адміністрації яких домовились про приймання таких відправлень в обох або в одному напрямку обміну.
2. Сума оголошеної цінності, в принципі, не обмежена. Кожна Адміністрація має право на свій розсуд обмежувати оголошення цінності сумою у розмірі не нижче 4000 СПЗ. Але може використовуватись і межа оголошеної цінності, прийнята у внутрішньому обігу, якщо вона нижче цієї суми.
3. Тариф за відправлення з оголошеною цінністю повинен оплачуватись заздалегідь. Він складається з простого тарифу оплати, фіксованого тарифу за рекомендовані відправлення передбаченого статтею 16.2 і страхового збору.
4. Замість встановленого тарифу за рекомендоване відправлення Поштові адміністрації мають право стягувати тариф, який відповідає їхній внутрішній службі, або у винятковому порядку тариф у розмірі 3,27 СПЗ максимум.
5. Страховий збір становить 0,33 СПЗ максимум за 65,34 СПЗ або частину від 65,34 СПЗ, або 0,5% одиниці заявленої цінності. Цей тариф застосовується незалежно від країни призначення, навіть у країнах, де виплачується компенсація у випадку настання форс-мажорних обставин.
6. У випадках, коли необхідні надзвичайні заходи безпеки, Адміністрації можуть стягувати з відправників або одержувачів, окрім тарифів, вказаних у параграфах 3, 4 і 5, спеціальні тарифи, передбачені їхнім внутрішнім законодавством.
Стаття 19
Відправлення з нарочним
1. У країнах, Адміністрації яких виконують цю послугу, відправлення письмової кореспонденції на прохання відправників доставляються особливим розсильним якнайшвидше після їх надходження до закладу доставки. Будь-яка Адміністрація має право обмежувати цю послугу пріоритетними відправленнями, авіавідправленнями або, якщо мова йде про єдиний шлях, який використовується між двома Адміністраціями, наземними відправленнями LC. Відправлення з нарочним можуть оброблятися іншим способом за умови, що загальний рівень якості послуги, яка надається адресату, принаймні настільки ж високий, як рівень, що забезпечується при використанні спеціального розсильного.
2. Якщо відправлення надходять до установи доставки після останньої звичайної денної доставки, то вони доставляються спеціальним розсильним у той же день і на тих же умовах, які застосовуються у внутрішньому режимі країн, які надають таку послугу.
3. Адміністрації, які мають декілька каналів пересилки пошти з письмовою кореспонденцією, повинні пропускати відправлення з нарочним по найшвидшому внутрішньому каналу пересилки після їх надходження до закладу обміну для вхідної пошти і потім обробляти ці відправлення якнайшвидше.
4. За відправлення з нарочним, крім тарифу оплати стягується тариф, який мінімально дорівнює сумі оплати простого пріоритетного (непріоритетного відправлення, залежно від випадку, або простого листа і максимально рівний 1,63 СПЗ. За кожний мішок М Адміністрації замість єдиного тарифу стягують загальний тариф, який не перевищує більше ніж у 5 разів єдиний тариф. Цей тариф повинен стягуватись у повному обсязі заздалегідь.
5. Якщо доставка з нарочним пов'язана з особливими труднощами, то може стягуватись додатковий тариф відповідно до положень, які стосуються таких самих відправлень у внутрішній службі.
6. Якщо правила Адміністрації призначення це дозволяють, адресати можуть просити заклад доставки, щоб відправлення, призначені для них, доставлялись їм з нарочним одразу після їх прибуття. У цьому випадку Адміністрація призначення має право стягувати при доставці тариф, який застосовується в її внутрішній службі.
Стаття 20
Повідомлення про одержання
1. При поданні рекомендованого відправлення, відправлення з контрольованою доставкою або відправлення з оголошеною цінністю відправник може вимагати направлення йому повідомлення про одержання в момент подання, оплативши тариф у розмірі 0,98 СПЗ максимум. Повідомлення про одержання відсилається відправнику найшвидшим шляхом (повітряним або наземним).
2. Якщо відправник вимагає повідомлення про одержання, якого він не отримав у звичайний термін, то вдруге тариф не стягується.
Стаття 21
Вручення у власні руки
1. На прохання відправника і у відносинах між Адміністраціями, які висловили на це свою згоду, рекомендовані відправлення, відправлення з контрольованою доставкою і відправлення з оголошеною цінністю вручаються у власні руки. Адміністрації можуть домовлятись про таку можливість тільки для таких відправлень подібного роду, які супроводжуються повідомленням про одержання. В усіх випадках відправник оплачує тариф за вручення у власні руки в розмірі 0,16 СПЗ максимум.
Стаття 22
Відправлення без стягнення тарифів і зборів
1. У відносинах між Поштовими адміністраціями, які на це погодились, відправники можуть взяти на свій рахунок, за умови подання попередньої заяви до закладу подання, оплату всіх тарифів і зборів, які нараховуються на відправлення при їх видачі. Поки відправлення не видане адресату, відправник може після подання просити про видачу його без сплати тарифів і зборів.
2. У випадках, передбачених у параграфі 1, відправники повинні давати зобов'язання сплачувати суми, які могла б зажадати установа призначення. У разі необхідності вони повинні здійснювати попередню оплату.
3. Адміністрація подання стягує з відправника тариф, який не перевищує 0,98 СПЗ, який вона зберігає за собою як відшкодування за послуги, які були надані в країні подання.
4. У випадку, коли прохання направлене після подання відправлення, Адміністрація подання стягує, крім того, додатковий тариф у розмірі 1,31 СПЗ максимум за кожне прохання. Якщо прохання має бути передане каналами електрозв'язку, то відправник повинен оплатити також відповідний тариф.
5. Адміністрація призначення має право стягувати за кожне відправлення комісійний збір у розмірі 0,98 СПЗ максимум. Цей збір стягується незалежно від збору за подання відправлення до митниці. Він стягується з відправника на користь Адміністрації призначення.
6. Кожна Адміністрація має право обмежувати послугу по відправленням, які не підлягають стягненню тарифів і зборів, рекомендованими відправленнями і відправленнями з оголошеною цінністю.
Стаття 23
Послуга міжнародної комерційної
кореспонденції з відповіддю
1. Адміністрації можуть домовлятись між собою про надання вибіркової послуги, яка називається "міжнародна комерційна кореспонденція з відповіддю" (МККВ/CCRI).
2. Адміністрації, які забезпечують цю послугу, повинні дотримуватись положень, визначених в Регламенті.
3. Однак Адміністрації можуть домовлятись на двосторонній основі про встановлення між собою іншої системи.
4. Адміністрації можуть використовувати систему компенсації, яка враховує зазнані витрати.
Стаття 24
Біологічні речовини, що швидко псуються.
Радіоактивні речовини
1. На біологічні речовини, які швидко псуються, і радіоактивні речовини, упаковані згідно з існуючими положеннями Регламенту, поширюється тариф пріоритетних відправлень або листів і тариф за пересилку рекомендованим порядком. Їх допуск обмежується відносинами між країнами-членами, Поштові адміністрації яких заявили про свою згоду допускати ці відправлення або у взаємному обміні, або лише в одному напрямку. Такі речовини направляються найшвидшим шляхом, звичайно повітряним, за умови оплати відповідних додаткових повітряних тарифів.
2. Біологічні речовини, які швидко псуються, можуть пересилатися лише між компетентними, офіційно визнаними лабораторіями, тоді як відправниками радіоактивних речовин можуть бути лише організації, які мають на те спеціальний дозвіл.
Розділ 3
Особливі положення
Стаття 25
Подання відправлень письмової
кореспонденції за кордоном
1. Жодна країна-член не зобов'язана ані пересилати, ані доставляти адресатам відправлення письмової кореспонденції, відправники яких, проживаючи на її території, здають або доручають здачу відправлень в іншій країні з метою скористатись більш сприятливими тарифними умовами, які застосовуються в цій країні.
2. Положення параграфа 1 застосовуються без розрізнення або до відправлень письмової кореспонденції, які запаковані в країні проживання відправника і потім перевезені через кордон, або до відправлень письмової кореспонденції, які запаковані в іншій країні.
3. Адміністрація призначення має право вимагати від відправника, а у випадку його відсутності від Адміністрації подання оплату внутрішніх тарифів. Якщо ані відправник, ані Адміністрація подання не згодні оплачувати ці тарифи у строк, встановлений Адміністрацією призначення, ця Адміністрація може або повернути ці відправлення Адміністрації подання, маючи право на відшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згідно з її внутрішнім законодавством.
4. Жодна країна-член не зобов'язана ані направляти, ані доставляти одержувачам відправлення письмової кореспонденції, які відправники подали самі або через будь-кого у великій кількості не в тій країні, де вони проживають, без одержання відповідного відшкодування. Адміністрації призначення мають право вимагати від Адміністрації подання відшкодування понесених витрат, яке не може перевищувати найбільшу суму двох таких формул: або 80% внутрішнього тарифу, який застосовується до еквівалентних відправлень, або 0,14 СПЗ за відправлення плюс 1 СПЗ за кг. Якщо Адміністрація подання відмовляється платити потрібну суму в строк, встановлений Адміністрацією призначення, то ця остання може або повернути відправлення Адміністрації подання, маючи право на відшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згідно з її внутрішнім законодавством.
Стаття 26
Відправлення, які не допускаються. Заборони
1. Відправлення, які не відповідають умовам, яких вимагає Конвенція і Регламент, не допускаються.
2. Відправлення, крім відправлень з оголошеною цінністю, не можуть містити монети, банківські білети, кредитні білети або будь-які цінні папери на пред'явника, дорожні чеки, платину, золото або срібло у виробах або в необробленому вигляді, коштовне каміння, ювелірні вироби та інші дорогоцінні речі. Однак, якщо внутрішнє законодавство країни подання і призначення це дозволяє, то ці речі можуть пересилатися в закритому конверті як рекомендовані відправлення.
3. Листи не можуть містити документи, які мають характер поточного і особистого листування, якими обмінюються особи, які не є відправниками або одержувачами, або особами, які проживають з ними. Якщо Адміністрація подання або призначення встановить їх наявність, то вона поводиться з ними відповідно до свого законодавства.
4. Крім винятків, передбачених у Регламенті, друковані видання і секограми:
4.1. не можуть мати ніякої анотації, ані містити ніякого документа, який має характер поточного і особистого листування;
4.2. не можуть містити ніяких марок, бланків оплати, проштемпельованих або ні, ніяких документів, які мають цінність.
5. У відправленнях письмової кореспонденції забороняється пересилати нижчезазначені речі:
5.1. наркотики і психотропні речовини;
5.2. вибухові, займисті або інші небезпечні речовини; однак під цю заборону не підпадають біологічні речовини, які швидко псуються, і радіоактивні речовини, зазначені у статті 24;
5.3. речі непристойного або аморального характеру;
5.4. речі, ввезення або обіг яких заборонені в країні призначення.
6. Вкладення живих тварин у відправлення письмової кореспонденції заборонене.
6.1. Але допускається вкладення у відправлення письмової кореспонденції, за винятком відправлень з оголошеною цінністю:
6.1.1. бджіл, п'явок і шовковичних черв'яків;
6.1.2. паразитів і винищувачів шкідливих комах, призначених для дослідження цих комах і обмінюваних між офіційно визнаними установами.
7. Обробка помилково прийнятих відправлень визначається в Регламенті. Разом з тим, відправлення з вкладенням речей, перелічених в параграфах 5.1, 5.2 і 5.3, ні в якому разі не повинні доставлятись за призначенням, вручатись адресатам, повертатись до місця подання.
Стаття 27
Дослання
1. У випадку зміни адреси одержувача відправлення письмової кореспонденції досилаються негайно на умовах, передбачених внутрішньою службою.
2. Відправлення, однак, не досилаються:
2.1. якщо відправник заборонив їх дослання, зробивши про це на адресному боці позначку мовою, відомою в країні призначення;
2.2. якщо вони мають над адресою одержувача позначку "або будь-якої особи, яка мешкає за цією адресою".
3. Адміністраціям, які стягують збір за заяви про дослання в їхній внутрішній службі, дозволяється стягувати такий самий збір в міжнародній службі.
4. За дослання відправлень письмової кореспонденції з однієї країни в іншу не стягується ніякий додатковий тариф, за винятком тих випадків, які передбачені в Регламенті. Однак Адміністраціям, які стягують тариф за дослання в їхній внутрішній службі, дозволяється стягувати такий самий тариф за відправлення письмової кореспонденції міжнародної служби, які досилаються у їхній власній службі.
5. Умови дослання визначаються в Регламенті.
Стаття 28
Відправлення, які не підлягають доставці
1. Відправленнями, які не підлягають доставці, вважаються ті, які з тієї чи іншої причини не могли бути вручені адресатам.
2. Повернення відправлень, які не підлягають доставці, і термін їх зберігання, визначаються Регламентом.
3. За винятком випадків, передбачених Регламентом, за відправлення, які не підлягають доставці і повертаються до країни подання, ніяка додаткова такса не стягується. Однак Адміністраціям, які стягують тариф за повернення в своїй внутрішній службі, дозволяється стягувати такий самий тариф за міжнародні відправлення, які повертаються до їхньої служби.
Стаття 29
Повернення. Зміна або виправлення адреси
на прохання відправника
1. Відправник письмової кореспонденції може просити про її повернення, зміну або виправлення її адреси, поки це відправлення:
1.1. не було видане адресату;
1.2. не було конфісковане або знищене компетентними органами за порушення статті 26;
1.3. не було вилучене на основі законодавства країни призначення.
2. Кожна Адміністрація зобов'язана приймати заяви про повернення, зміну або виправлення адреси будь-якого відправлення письмової кореспонденції, яке подається в службах інших Адміністрацій, якщо це допускається її законодавством.
3. За кожну заяву відправник повинен сплачувати спеціальний тариф у розмірі 1,31 СПЗ максимум.
4. Заява пересилається поштою або каналами електрозв'язку за рахунок відправника. Умови пересилки і положення, які стосуються використання каналів електрозв'язку, встановлені в Регламенті.
5. За кожну заяву про повернення, зміну або виправлення адреси, яка стосується кількох відправлень, поданих одночасно в одному поштовому закладі одним відправником на адресу одного одержувача, стягуються тільки один раз тарифи, передбачені в параграфах 3 і 4.
Стаття 30
Рекламації
1. Рекламації клієнтів приймаються протягом року з дня, який іде після дня подання відправлення.
2. Протягом цього періоду рекламації допускаються з того моменту, як тільки відправник або адресат заявили про проблему. Але ж, якщо рекламація відправника стосується недоставленого відправлення, а передбачений термін пересилки ще не вичерпаний, слід інформувати відправника про цей термін.
3. Кожна Адміністрація зобов'язана приймати рекламації про будь-яке відправлення, подане в службах інших Адміністрацій.
4. Обробка рекламацій здійснюється безкоштовно. Однак, якщо робиться заявка про передачу іншими засобами електрозв'язку або за допомогою служби МПП, то додаткові витрати, в принципі, оплачуються подавцем такої заявки. Положення стосовно цього встановлені в Регламенті.
Розділ 4
Митні питання
Стаття 31
Митний огляд
1. Поштова Адміністрація країни подання і Поштова адміністрація країни призначення відповідно до законодавства цих країн мають право подавати на митний огляд відправлення письмової кореспонденції.
Стаття 32
Тариф за подання відправлення до митниці
1. За відправлення, подані на митний огляд в країні подання або в країні призначення, залежно від випадку, на користь пошти може стягуватись спеціальний тариф в розмірі 2,61 СПЗ максимум. За кожний мішок М спеціальний тариф може досягати розміру 3,27 СПЗ максимум. Цей тариф стягується тільки за подання до митниці і митний огляд відправлень, які обкладаються митом або будь-яким іншим збором такого ж характеру.
Стаття 33
Мито та інші збори
1. Поштові адміністрації мають право стягувати з відправників або з адресатів відправлень, залежно від випадку, мито і всі інші можливі збори.
Розділ 5
Відповідальність
Стаття 34
Відповідальність Поштових адміністрацій.
Відшкодування
1. Загальні положення
1.1. За винятком випадків, передбачених у статті 35, Поштові адміністрації відповідають за:
1.1.1. втрату, крадіжку або пошкодження рекомендованих відправлень і відправлень з оголошеною цінністю;
1.1.2. втрату відправлень з контрольованою доставкою.
1.2. Адміністрації можуть взяти на себе також відшкодування втрат, пов'язаних з форс-мажорними обставинами.
2. Рекомендовані відправлення
2.1. У випадку втрати рекомендованого відправлення відправник має право на його відшкодування.
2.1.1. Відшкодування за втрату одного рекомендованого відправлення дорівнює 30 СПЗ, включаючи вартість тарифів, оплачених при поданні відправлення.
2.1.2. Відшкодування за втрату одного рекомендованого мішка М дорівнює 150 СПЗ, включаючи вартість тарифів, оплачених при поданні мішка М.
2.2. У випадку викрадення або пошкодження рекомендованого відправлення відправник має право на відшкодування. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надійного захисту вкладення від випадкового викрадення або пошкодження.
2.2.1. Відшкодування за розкрадання або пошкодження рекомендованого відправлення, в принципі, відповідає фактичній вартості шкоди. Однак це відшкодування ні в якому разі не повинно перевищувати суми, встановлені в параграфах 2.1.1 і 2.1.2. Непрямі пошкодження або нереалізований прибуток до уваги не беруться.
3. Відправлення з контрольованою доставкою
3.1. У випадку втрати відправлення з контрольованою доставкою відправник має право на відшкодування оплачених тарифів.
3.2. Відправник має також право на відшкодування оплачених тарифів, якщо вкладення було повністю викрадене або пошкоджене. Однак має бути визнано, що упаковка була достатньою для надійного захисту вкладення від випадкового викрадення або пошкодження.
4. Відправлення з оголошеною цінністю
4.1. У випадку втрати, викрадення або пошкодження відправлення з оголошеною цінністю відправник має право на відшкодування, яке відповідає, в принципі, дійсній вартості завданої шкоди. Непрямі збитки або нереалізовані прибутки до уваги не беруться. Однак це відшкодування ні в якому разі не може перевищувати суму оголошеної цінності, виражену в СПЗ.
4.2. Сума відшкодування розраховується за переведеною в СПЗ прейскурантною ціною цінних речей того ж роду в місці і в момент приймання їх для пересилки. За відсутності прейскурантних цін відшкодування обчислюється за звичайною ціною речей, яка розраховується на тих же основах.
4.3. Якщо відшкодування належить за втрату, повне викрадення або повне пошкодження відправлення з оголошеною цінністю, відправник або, залежно від випадку, адресат має право, крім того, на відшкодування сплачених ним тарифів і зборів. Але страховий збір не відшкодовується ні в яких випадках; він залишається на користь Адміністрації подання.
5. Як виняток з положень параграфів 2.1 і 4.1 адресат має право на відшкодування після одержання розкраденого або пошкодженого рекомендованого або з оголошеною цінністю відправлення.
6. Адміністрація подання має право виплачувати відправникам у своїй країні відшкодування, передбачені її внутрішнім законодавством, за рекомендовані відправлення, за умови, що вони не нижчі за відшкодування, встановлені в параграфі 2.1. Те ж саме стосується і Адміністрації призначення, якщо відшкодування виплачується адресату. Суми, встановлені в параграфі 2.1, залишаються, однак, уживаними:
6.1. у випадку стягнення з відповідальної Адміністрації;
6.2. якщо відправник відмовляється від своїх прав на користь адресата або навпаки.
Стаття 35
Звільнення Поштових адміністрацій
від відповідальності
1. Поштові адміністрації перестають нести відповідальність за рекомендовані відправлення, відправлення з контролем доставки і відправлення з оголошеною цінністю, передачу яких вони здійснили на умовах, встановлених їхніми внутрішніми правилами для відправлень подібної категорії. Відповідальність, однак, зберігається:
1.1. якщо викрадення або пошкодження встановлене або до видачі, або під час вручення відправлення;
1.2. якщо внутрішнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, відправник при поверненні відправлення до місця подання робить застереження, приймаючи розкрадене або пошкоджене відправлення;
1.3. якщо, у випадках, коли внутрішнє законодавство це дозволяє, рекомендоване відправлення доставляється в скриньку для листів, але одержувач заявляє про неотримання відправлення та пред'являє рекламацію;
1.4. якщо одержувач або, у випадку повернення до місця подання, подавець відправлення з оголошеною цінністю, незважаючи на вірно видану розписку, негайно заявляє Адміністрації, яка видала йому відправлення, про виявлення ним пошкодження. Він повинен надати доказ, що викрадення або пошкодження не сталося після видачі.
2. Поштові адміністрації не несуть відповідальності:
2.1. у випадку дії форс-мажорних обставин за умови дотримання статті 34.1.2;
2.2. у випадку, коли вони не можуть встановити долю відправлення внаслідок знищення службових документів в результаті дії форс-мажорних обставин, якщо їхня відповідальність не доведена іншим способом;
2.3. якщо шкоду було завдано з вини або недбалості відправника або викликано властивостями вкладення;
2.4. якщо мова йде про відправлення, на вкладення яких поширюються заборони, передбачені в статті 26, оскільки ці відправлення були конфісковані або знищені відповідною інстанцією у зв'язку з їхнім вкладенням;
2.5. у випадку конфіскації відповідно до законодавства країни призначення згідно з повідомленням Адміністрації цієї країни;
2.6. якщо мова йде про відправлення, стосовно яких було здійснено неправдиве оголошення цінності, яке перевищує дійсну вартість вкладення;
2.7. якщо відправник не подав ніякої рекламації протягом року, рахуючи з дня, який іде після дня подання відправлення.
3. Поштові адміністрації не несуть ніякої відповідальності за митні декларації, в якій би формі вони не були складені, і за рішення, прийняті митними службами при перевірці відправлень, які підлягають митному огляду.
Стаття 36
Відповідальність відправника
1. Подавець відправлення письмової кореспонденції несе відповідальність за усі пошкодження, завдані іншим поштовим відправленням, які мали місце у зв'язку з відправленням ним речей, які заборонені до пересилки або не відповідають умовам допуску.
2. Відправник несе відповідальність у тих же межах, що й Поштові адміністрації.
3. Відповідальність з відправника не знімається, навіть якщо заклад подання прийняв таке відправлення.
4. Відправник не несе відповідальності, якщо з боку Адміністрації або перевізників були допущені помилки або недбалість.
Стаття 37
Виплата відшкодувань
1. За умови дотримання права подання позову Адміністрації, яка несе відповідальність, зобов'язання виплати відшкодування покладається, залежно від випадку, на Адміністрацію подання або на Адміністрацію призначення. Зобов'язання виплати тарифів за відправлення з контролем доставки покладається на Адміністрацію подання.
2. Відправник може відмовитись від права на відшкодування на користь адресата, і навпаки, адресат має право відмовитись від своїх прав на користь відправника. Відправник або адресат може дозволити третій особі отримати відшкодування, якщо це дозволяє внутрішнє законодавство.
3. Адміністрації подання або призначення, залежно від випадку, дозволяється виплачувати відшкодування заявнику за Адміністрацію, яка, беручи участь у перевезенні і отримуючи регулярно заяви, по закінченні двомісячного терміну не дала остаточної відповіді на питання або не повідомила, що:
3.1. пошкодження відправлення, мабуть, пов'язане з дією форс-мажорних обставин;
3.2. відправлення було затримане, конфісковане або знищене компетентними органами через своє вкладення або конфісковане відповідно до законодавства країни призначення.
4. Адміністрації подання або призначення, залежно від випадку, дозволяється виплачувати відшкодування тому, хто має на це право, у випадку, коли бланк рекламації недостатньо заповнений і мав бути повернений для додаткової інформації, яка вимагає перевищення терміну, встановленого в параграфі 3.
Стаття 38
Можливе одержання відшкодування
від відправника або адресата
1. Якщо після виплати відшкодування рекомендоване або з оголошеною цінністю відправлення або частина вкладення, яке раніше вважалось втраченим, знайдене, то відправник або адресат повідомляється про те, що відправлення може бути передане йому протягом трьох місяців за умови стягнення з нього суми виплаченого відшкодування. Одночасно в нього запитується про те, кому повинно бути вручене відправлення. У випадку відмови або відсутності відповіді у встановлений термін такий самий порядок застосовується по відношенню до адресата або, залежно від обставин, по відношенню до відправника.
2. Якщо відправник і адресат відмовляються одержати відправлення, то воно переходить у власність Адміністрації або, в належному випадку, Адміністрацій, які зазнали збитків.
3. У випадку знайдення згодом відправлення з оголошеною цінністю, вартість вкладення якого визнана нижчою ніж сума виплаченого відшкодування, відправник повинен повернути суму відшкодування за вручення відправлення незалежно від наслідків, які виникають через неправдиве оголошення цінності.
Розділ 6
Електронна пошта
Стаття 39
Загальні положення
1. Поштові адміністрації можуть домовлятись між собою про участь у наданні послуг електронної пошти.
2. Електронна пошта - це поштова служба, яка використовує канали електрозв'язку для передачі відповідно до оригіналу і протягом кількох секунд повідомлень, які одержуються від відправника у фізичному або електронному вигляді і які повинні бути доставлені адресату у фізичному або електронному вигляді. У випадку подання у фізичній формі інформація, як правило, передається наскільки це можливо електронним шляхом на найбільшу відстань і відтворюється у фізичній формі, найбільш придатній для адресата. Повідомлення у фізичній формі вручаються у запечатаному вигляді адресату як відправлення письмової кореспонденції.
3. Тарифи, які стосуються електронної пошти, встановлюються Адміністраціями відповідно до вартості і вимог ринку.
Стаття 40
Служби факсимільного зв'язку
1. Гама послуг типу бюрофакс дозволяє передавати тексти та ілюстрації, які відповідають оригіналу, за допомогою факсимільної служби.
Стаття 41
Служби теледрукування
1. Гама послуг дозволяє здійснювати передачу текстів та ілюстрацій, які складаються на ЕОМ (ПК, центральна ЕОМ).
Частина третя
Положення про письмову кореспонденцію:
Відносини між Поштовими адміністраціями
Розділ 1
Обробка відправлень письмової кореспонденції
Стаття 42
Цілі стосовно якості служби
1. Адміністрації повинні встановлювати термін для обробки вхідних або вихідних пріоритетних і авіавідправлень, а також наземних і непріоритетних відправлень. Цей термін не повинен бути менш сприятливим ніж термін, який застосовується до подібних відправлень їхньої внутрішньої служби.
2. Адміністрації подання повинні опубліковувати цілі в галузі якості служби для пріоритетних і авіавідправлень призначенням за кордон, беручи за орієнтир строки, встановлені Адміністраціями подання і призначення, і з урахуванням часу перевезення.
3. Поштові адміністрації періодично перевіряють дотримання термінів, встановлених або при опитуваннях, які організуються Міжнародним бюро або Регіональними союзами, або на основі двосторонніх угод.
4. Також бажано, щоб Поштові адміністрації періодично перевіряли дотримання встановлених термінів за допомогою інших систем контролю, зокрема, під час зовнішніх контрольних перевірок.
5. У міру можливості Адміністрації застосовують системи контролю якості служби для депеш з міжнародною поштою (як вхідною, так і вихідною); мова йде про оцінку, яка проводиться, в міру можливості, з моменту подання до моменту доставки (суцільний контроль).
6. Всі країни-члени надають Міжнародному бюро актуалізовану інформацію стосовно останніх термінів приймання (крайній час подання), на які вони могли б орієнтуватися при експлуатації їхньої міжнародної поштової служби.
7. По можливості інформація повинна подаватись окремо для потоків пріоритетної і непріоритетної пошти.
Стаття 43
Обмін відправленнями
1. Адміністрації можуть, при посередництві однієї або кількох з них, пересилати одна одній відправлення як в закритих депешах, так і відкритим транзитом відповідно до потреб і зручності послуги.
2. Якщо перевезення пошти транзитом через будь-яку країну здійснюється без участі Поштової адміністрації цієї країни, ця Адміністрація повинна бути поінформована про це заздалегідь. Така форма транзиту не покладає відповідальності на Поштову адміністрацію транзитної країни.
3. Адміністрації мають право направляти повітряним шляхом з обмеженим пріоритетом депеші з наземною поштою за умови укладення угоди між Адміністраціями, які отримують ці депеші в аеропортах своїх країн.
4. Обмін здійснюється на основі положень Регламенту.
Стаття 44
Обмін закритими депешами
з військовими підрозділами
1. Обмін закритими депешами може здійснюватись за допомогою сухопутних, морських або повітряних служб інших країн:
1.1. між поштовими закладами однієї з країн-членів і командуючими військовими підрозділами, які знаходяться у розпорядженні Організації Об'єднаних Націй;
1.2. між командуючими цими військовими підрозділами;
1.3. між поштовими закладами однієї з країн-членів і командуючими морськими або повітряними підрозділами, військовими суднами або літаками тієї ж країни, які знаходяться за кордоном;
1.4. між командуючими морськими або повітряними підрозділами, військовими суднами або літаками однієї й тієї ж країни.
2. Відправлення письмової кореспонденції, запаковані в депеші, зазначені у параграфі 1, повинні направлятись або виходити тільки від членів військових підрозділів або штабів і екіпажів суден або літаків, які отримують або відправляють депеші. Тарифи та умови відправлення, які застосовуються до них, визначаються згідно з правилами Поштової адміністрації країни, яка надала у розпорядження військовий підрозділ або якій належать судна або літаки.
3. За винятком особливої домовленості, Адміністрація країни, яка надала у розпорядження військовий підрозділ або якій належать військові судна або літаки, зобов'язана оплатити відповідним Адміністраціям витрати по транзиту депеш, кінцеві витрати і витрати за повітряне перевезення.
Стаття 45
Тимчасове припинення надання послуг
1. Якщо внаслідок надзвичайних обставин будь-яка Поштова адміністрація вимушена тимчасово припинити повністю або частково виконання послуги служби, то вона зобов'язана негайно повідомити про це заінтересовані Адміністрації.
Розділ 2
Розгляд випадків відповідальності
Стаття 46
Визначення відповідальності
між Поштовими адміністраціями
1. Поки не буде доведено протилежне, відповідальність лежить на тій Поштовій адміністрації, яка, прийнявши відправлення без застереження і маючи всі встановлені засоби для проведення розслідування, не може провести ані вручення його адресату, ані, якщо це мало місце, правильної передачі іншій Адміністрації.
2. Якщо втрата, викрадення або пошкодження стались під час пересилки, і немає можливості встановити на території або у службі якої країни вони мали місце, відповідні Адміністрації відшкодовують збитки рівними частинами.
3. Відповідальність Адміністрації по відношенню до інших Адміністрацій ні в якому разі не може перевищувати прийнятої нею вищої межі оголошення цінності.
4. Поштові адміністрації, які не забезпечують послугу відправлень із оголошеною цінністю, несуть відповідальність за листи з оголошеною цінністю при їх перевезенні в закритих депешах, яка передбачена для рекомендованих відправлень. Це положення застосовується також у тих випадках, коли Поштові адміністрації не несуть відповідальність за перевезення цінностей на суднах або літаках, які вони використовують.
5. Якщо втрата, викрадення або пошкодження стались на території або у службі проміжної Адміністрації, яка не забезпечує послугу відправлень із оголошеною цінністю, то Адміністрація подання відшкодовує збитки, не сплачені проміжною Адміністрацією. Те ж правило застосовується у випадку, якщо розмір збитків перевищує максимальну межу оголошеної вартості, прийняту проміжною Адміністрацією.
6. Мито та інші збори, які не могли бути скасовані, відносяться на рахунок Адміністрацій, відповідальних за втрату, викрадення або пошкодження відправлення.
7. Адміністрація, яка виплатила відшкодування, замінює, у межах суми цього відшкодування, у правах особу, яка його отримала, на випадок будь-якого можливого стягнення збитків або з адресата, або з відправника, або з третіх осіб.
Розділ 3
Транзитні та кінцеві витрати
Стаття 47
Транзитні витрати
1. За умови дотримання статті 50, за перевезення закритих депеш, якими обмінюються дві Адміністрації або два заклади однієї й тієї ж країни при посередництві служб однієї або кількох інших Адміністрацій (треті служби), стягується оплата транзитних витрат. Ця оплата є відшкодуванням за надання послуг сухопутного і морського транзиту.
2. За відправлення, які пересилаються відкритим транзитом, можуть також стягуватись транзитні витрати. Способи застосування встановлені в Регламенті.
Стаття 48
Шкали транзитних витрат
1. Транзитні витрати розраховуються відповідно до шкал, зазначених у нижченаведеній таблиці:
Ділянки Витрати на кг
брутто
1 2
1.1. Сухопутні ділянки в км СПЗ
До 100 0,14
км
Понад до 200 0,17
100
200 300 0,20
300 400 0,22
400 500 0,24
500 600 0,26
600 700 0,27
700 800 0,29
800 900 0,31
900 1000 0,32
1000 1100 0,34
1100 1200 0,35
1200 1300 0,37
1300 1500 0,39
1500 2000 0,43
2000 2500 0,49
2500 2750 0,53
2750 3000 0,56
3000 4000 0,62
4000 5000 0,72
5000 6000 0,81
6000 7000 0,89
7000 8000 0,97
8000 9000 1,05
9000 10000 1,12
10000 11000 1,19
11000 12000 1,26
12000 13000 1,32
13000 14000 1,39
14000 1,45
-----------------------------------------------------------------
|1.2. Морські ділянки в |в кілометрах після перерахунку, |СПЗ |
|морських милях |виходячи |3 |
| 1| з 1 морська миля - 1,852 км | |
| | 2 | |
|-------------------------+--------------------------------+----|
|До 100 морських миль |До 185 км |0,17|
|-------------------------+--------------------------------+----|
|Понад 100 |до 200 |Понад 185 |до 370 |0,19|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|200 |300 |370 |556 |0,21|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|300 |400 |556 |741 |0,22|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|400 |500 |741 |926 |0,23|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|500 |600 |926 |1111 |0,24|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|600 |700 |1111 |1296 |0,24|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|700 |800 |1296 |1482 |0,25|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|800 |900 |1482 |1667 |0,25|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|900 |1000 |1667 |1852 |0,26|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|1000 |1100 |1852 |2037 |0,26|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|1100 |1200 |2037 |2222 |0,27|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|1200 |1300 |2222 |2408 |0,27|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|1300 |1500 |2408 |2778 |0,28|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|1500 |2000 |2778 |3704 |0,29|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|2000 |2500 |3704 |4630 |0,31|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|2500 |2750 |4630 |5093 |0,32|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|2750 |3000 |5093 |5556 |0,32|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|3000 |4000 |5556 |7408 |0,34|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|4000 |5000 |7408 |9260 |0,36|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|5000 |6000 |9260 |11112 |0,38|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|6000 |7000 |11112 |12964 |0,40|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|7000 |8000 |12964 |14816 |0,41|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|8000 |9000 |14816 |16668 |0,42|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|9000 |10000 |16668 |18520 |0,43|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|10000 |11000 |18520 |20372 |0,45|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|11000 |12000 |20372 |22224 |0,46|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|12000 |13000 |22224 |24076 |0,47|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|13000 |14000 |24076 |25928 |0,48|
|---------------+---------+------------------+-------------+----|
|14000 | |25928 | |0,49|
-----------------------------------------------------------------
2. Рада поштової експлуатації має право переглядати і змінювати шкали, згадані у параграфі 1, в інтервалі між двома конгресами. Перегляд, який можна проводити завдяки методології, що забезпечує рівномірне відшкодування Адміністраціям, які здійснюють транзитні операції, повинен базуватись на надійних і характерних економічних і фінансових даних. Рішення про можливі зміни набуває чинності з дати, встановленої Радою поштової експлуатації.
Стаття 49
Кінцеві витрати
1. За умови додержання статті 50 кожна Адміністрація, яка отримує від іншої Адміністрації відправлення письмової кореспонденції, має право стягувати з Адміністрації, що відправляє, відшкодування витрат, викликаних отриманою міжнародною поштою.
2. Відшкодування.
2.1. Відшкодування за відправлення письмової кореспонденції, за винятком мішків М, складає 3,427 СПЗ за кг.
2.2. Стосовно мішків М тариф, який застосовується, дорівнює 0,653 СПЗ за кг.
2.2.1. Мішки М менше 5 кг розглядаються як такі, що важать 5 кг для відшкодування кінцевих витрат.
3. Механізм перегляду
3.1. Якщо на будь-якому напрямку Адміністрація, яка відправляє або одержує потік пошти понад 150 т на рік (за винятком мішків М), відзначає, що середня кількість відправлень, які містяться в кг відправленої або одержаної пошти, відхиляється від середньої світової величини, що дорівнює 17,26 відправлення, вона може добиватись перегляду тарифу, якщо стосовно цієї середньої світової величини:
3.1.1. кількість відправлень більше 21 або
3.1.2. кількість відправлень менше 14.
3.1.3. У випадку, передбаченому в параграфі 3.1.2, перегляд не здійснюється, якщо цей потік призначений для країни, що розвивається, внесеної до списку, складеного з цією метою Конгресом.
3.1.4. Якщо одна Адміністрація вимагає застосування перегляду, передбаченого в параграфі 3.1, Адміністрація, яка кореспондує, також може це зробити, навіть якщо потік в іншому напрямку нижче 150 т на рік.
3.1.4.1. Положення параграфа 3.1.4 не застосовуються до країн, що розвиваються, наведених у списку, складеному з цією метою Конгресом.
3.2. Перегляд здійснюється на умовах, встановлених у Регламенті.
4. Пошта у великій кількості
4.1. Для пошти у великій кількості Адміністрація призначення може вимагати спеціального відшкодування відповідно до одного з таких способів:
4.1.1. застосування середніх світових тарифів в розмірі 0,14 СПЗ за відправлення і 1 СПЗ за кг;
4.1.2. застосування тарифів за відправлення і за кг, які відбивають вартість обробки в країні призначення. Ця вартість повинна бути пов'язана з внутрішніми тарифами відповідно до умов, наведених в Регламенті.
4.2. За виключенням положень параграфа 3.1.3, якщо Адміністрація призначення вимагає спеціальної оплати для пошти у великій кількості, то Адміністрація, яка відправляє, має право вимагати, щоб і для іншої частини потоку умови були переглянуті відповідно до параграфа 3.1.
5. Рада поштової експлуатації має право змінювати розміри відшкодування, зазначені в параграфах 2 та 4.1.1, в період між двома конгресами. Перегляд, який може бути здійснений, повинен спиратись на надійні економічні і фінансові дані. Рішення про можливу зміну набуває чинності з дати, визначеної Радою поштової експлуатації. Він також має право визначати способи введення в дію системи відшкодування, наведеної в параграфі 4.1.2.
6. Будь-яка Адміністрація може відмовитись повністю або частково від відшкодування, передбаченого в параграфі 1.
7. На основі двосторонньої або багатосторонньої угоди заінтересовані Адміністрації можуть застосовувати інші системи відшкодування для оплати рахунків, пов'язаних з кінцевими витратами.
Стаття 50
Звільнення від оплати транзитних
і кінцевих витрат
1. Від оплати витрат по сухопутному або морському транзиту та кінцевих витрат звільняються відправлення письмової кореспонденції, зазначені в статті 7.2.2, недоставлені поштові відправлення, які повертаються в закритих депешах до місця подачі, а також відправлення з вкладенням порожніх поштових мішків.
Стаття 51
Розрахунок по транзитних
та кінцевих витратах
1. Транзитні витрати
1.1. Розрахунок по транзитних витратах за наземну пошту складається щорічно транзитною Адміністрацією для кожної Адміністрації подачі. Він здійснюється на основі ваги депеш, одержаних транзитом, відправлених протягом року, який розглядається. При цьому застосовуються шкали, встановлені в статті 48.
1.2. Транзитні витрати несе Адміністрація подачі депеш. Вони сплачуються, за умови винятку, передбаченого в параграфі 1.4, Адміністраціям країн, через які здійснюється пересилка або служби яких беруть участь у сухопутному або морському перевезенні депеш.
1.3. Коли Адміністрація країни, через яку здійснюється пересилка, не бере участі у сухопутному або морському перевезенні депеш, то відповідні транзитні витрати виплачуються Адміністрації призначення, якщо вона понесла витрати, пов'язані з даним транзитом.
1.4. Витрати за морське перевезення транзитних депеш можуть оплачуватись безпосередньо між Поштовими адміністраціями подачі депеш і морськими навігаційними компаніями або їхніми посередниками.
Поштова адміністрація відповідного порту навантаження повинна заздалегідь дати на це свою згоду.
1.5. Адміністрація-дебітор звільняється від оплати транзитних витрат, якщо річне сальдо не перевищує 163,35 СПЗ.
2. Кінцеві витрати
2.1. Для відправлень письмової кореспонденції, за винятком мішків М, розрахунок по кінцевих витратах складається щорічно Адміністрацією-кредитором на основі фактичної ваги депеш, отриманих протягом року, який розглядається. При цьому застосовуються тарифи, встановлені у статті 49.
2.2. Для мішків М розрахунок по кінцевих витратах складається щорічно Адміністрацією-кредитором на основі ваги, за яку стягуються кінцеві витрати відповідно до положень, встановлених у статті 49.
2.3. Для того, щоб можна було визначити річну вагу, Адміністрації подачі депеш повинні постійно зазначати для кожної депеші:
- вагу пошти (за винятком мішків М);
- вагу мішків М більшу за 5 кг;
- кількість мішків М вагою до 5 кг.
2.4. Якщо виявиться необхідним визначити кількість і вагу відправлень у великій кількості, застосовуються способи, зазначені в Регламенті для цієї категорії пошти.
2.5. Заінтересовані Адміністрації можуть домовлятись про те, щоб розрахунок кінцевих витрат у їхніх взаємовідносинах здійснювався статистичними методами. Вони можуть також домовлятись про періодичність, яка відрізняється від тієї, що передбачена в Регламенті для статистичного періоду.
2.6. Адміністрація-дебітор звільняється від оплати кінцевих витрат, якщо річне сальдо не перевищує 326,70 СПЗ.
3. Будь-яка Адміністрація має право подати на розгляд комісії з арбітражу річні результати, які, на її думку, надто відрізняються від дійсності. Цей арбітраж створюється в порядку, передбаченому статтею 128 Загального регламенту. Арбітри мають право в судовому порядку визначати належну до оплати суму транзитних або кінцевих витрат.
Розділ 4
Витрати, пов'язані з повітряним перевезенням
Стаття 52
Загальні принципи
1. Витрати за перевезення протягом всього повітряного шляху покриваються:
1.1. якщо мова йде про закриті депеші, за рахунок Адміністрації країни подачі;
1.2. якщо мова йде про пріоритетні та авіавідправлення, які пересилаються відкритим транзитом, включаючи заслану кореспонденцію, за рахунок Адміністрації, яка передає ці відправлення іншій Адміністрації.
2. Ці ж самі правила застосовуються до авіадепеш, пріоритетних відправлень і авіавідправлень, які пересилаються відкритим транзитом, звільненим від транзитних зборів.
3. Кожна Адміністрація призначення, яка забезпечує повітряне перевезення міжнародної пошти всередині своєї країни, має право на відшкодування додаткових витрат, пов'язаних із цим перевезенням, якщо тільки середньозважена відстань пройдених ділянок перевищує 300 км. Якщо немає домовленості, яка передбачає безкоштовне перевезення, витрати повинні бути однакові для всіх пріоритетних депеш і авіадепеш, які надходять із-за кордону, незалежно від того, досилається ця пошта повітряним шляхом або ні.
4. Однак, якщо відшкодування по кінцевих витратах, яке стягується Адміністрацією призначення, базується головним чином на вартості або на внутрішніх тарифах, не здійснюється ніякого додаткового відшкодування витрат за внутрішнє повітряне перевезення.
5. Адміністрація призначення виключає при розрахуванні середньозваженої відстані вагу всіх депеш, для яких розрахунок відшкодування кінцевих витрат головним чином базується на вартості або на внутрішніх тарифах Адміністрації призначення.
6. За відсутності спеціальної домовленості між заінтересованими Адміністраціями до авіакореспонденції у випадку її можливого перевезення наземним або морським шляхом застосовується стаття 48. Однак ніяка оплата транзитних витрат не здійснюється при:
6.1. перевантаженні авіадепеш між двома аеропортами, які обслуговують одне й те ж місто;
6.2. перевезенні цих депеш між аеропортом, який обслуговує місто, і складом, розташованим у цьому ж місті, а також при поверненні цих депеш з метою дослання.
Стаття 53
Основний тариф і розрахунок витрат
за повітряне перевезення
1. Основний тариф, який застосовується до оплати рахунків між Адміністраціями за повітряне перевезення, затверджується Радою поштової експлуатації. Він розраховується Міжнародним бюро за формулою, визначеною в Регламенті.
2. Розрахунок витрат за перевезення закритих депеш, пріоритетних і авіавідправлень, які пересилаються відкритим транзитом, а також методи розрахунків, які цього стосуються, викладено в Регламенті.
Розділ 5
Факсимільний зв'язок
Стаття 54
Загальні положення
1. Поштові адміністрації можуть домовлятись про встановлення факсимільного зв'язку з іншими Поштовими адміністраціями і з зовнішніми партнерами.
2. Заінтересовані Поштові адміністрації вільні у виборі постачальників і технічних засобів (електронне обладнання і програмне забезпечення) для здійснення обміну даними.
3. За узгодженням з постачальником служб мережі Поштові адміністрації домовляються на двосторонній основі про способи оплати цих послуг.
4. Поштові адміністрації не несуть ні фінансової, ні юридичної відповідальності, якщо будь-яка інша Адміністрація не здійснює платежі, які належить здійснити за послуги, пов'язані із здійсненням факсимільного обміну.
Розділ 6
Різні положення
Стаття 55
Оплата рахунків
1. Оплата у відносинах між Поштовими адміністраціями рахунків за міжнародний поштовий обмін може розглядатись як поточна фінансова операція і здійснюватись згідно з діючими міжнародними зобов'язаннями заінтересованих країн-членів у випадку наявності домовленостей з цього питання. За відсутності подібних домовленостей ця оплата рахунків здійснюється відповідно до положень Регламенту.
Стаття 56
Надання відомостей, публікації Міжнародного бюро,
зберігання документів, бланки
1. Положення стосовно надання відомостей щодо забезпечення поштової служби, публікацій Міжнародного бюро, зберігання документів і бланків, які використовуються, відносяться до відання Регламенту.
Частина четверта
Служба МПП
Стаття 57
Служба МПП
1. Служба МПП є фізично найшвидшою з поштових служб. Вона включає збір, передачу і доставку у дуже стислі терміни кореспонденції, документів або товарів.
2. Служба МПП регламентується відповідно до двосторонніх домовленостей. Аспекти, які не визначаються точно цими домовленостями, стосуються відповідних положень Актів Союзу.
3. Ця служба, по можливості, визначається за логотипом, зразок якого наведений нижче і який складається з таких елементів:
- форма крила жовтогарячого кольору;
- літери EMS синього кольору;
- три горизонтальні смуги жовтогарячого кольору.
Логотип може доповнюватись назвою, яка використовується у національній службі.
(Логотип має графічне зображення, не наводиться).
4. Тарифи служби встановлюються Адміністрацією подачі з урахуванням витрат і вимог ринку.
Частина п'ята
Заключні положення
Стаття 58
Зобов'язання щодо заходів
кримінального переслідування
1. Уряди країн-членів зобов'язуються вживати або пропонувати законодавчим органам своїх країн вживати необхідних заходів:
1.1. для покарання за підробку поштових марок, навіть вилучених з обігу, і міжнародних купонів-відповідей;
1.2. для покарання за використання або випуск до обігу:
1.2.1. підроблених (навіть вилучених з обігу) або тих, які були у користуванні, поштових марок, а також підроблених або тих, які були у користуванні, відбитків франкувальних машин або типографських друкарських машин;
1.2.2. підроблених міжнародних купонів-відповідей;
1.3. для заборони і припинення всіх зловмисних дій по виготовленню і випуску до обігу віньєток і марок, які використовуються у поштовій службі, підроблених або імітованих таким чином, що їх легко можна переплутати з віньєтками і марками, які випускаються Поштовою адміністрацією однієї з країн-членів;
1.4. для попередження, а у належному випадку для покарання за вкладення наркотичних і психотропних, а також вибухових, займистих або інших небезпечних речовин, вкладення яких безперечно не дозволене Конвенцією і Угодами.
Стаття 59
Умови затвердження пропозицій
щодо Конвенції і її Виконавчого регламенту
1. Пропозиції, подані Конгресу, які стосуються цієї Конвенції та її Регламенту, набувають чинності, якщо вони схвалені більшістю присутніх і голосуючих країн-членів. Принаймні половина країн-членів, представлених на Конгресі, повинна бути присутньою при голосуванні.
2. Пропозиції щодо Регламенту, які були передані Конгресом Раді поштової експлуатації для прийняття рішень або внесені між двома конгресами, набувають чинності, якщо вони схвалені більшістю членів Ради поштової експлуатації.
3. Пропозиції, внесені між двома конгресами, які стосуються цієї Конвенції, набувають чинності, якщо вони прийняті:
3.1. двома третинами голосів, причому принаймні половина країн - членів Союзу, які відповіли на консультацію, якщо мова йде про зміни до статей 1 - 7 (частина перша), 8 - 11, 13, 16 - 18, 20, 24 - 26, 34 - 38 (частина друга), 43.2, 44 - 51, 55 (частина третя), 58 - 60 (частина п'ята) Конвенції і до всіх статей її Заключного протоколу;
3.2. більшістю голосів, причому принаймні половина країн - членів Союзу, які відповіли на консультацію, якщо мова йде про зміни по суті до положень, крім тих, які згадані в параграфі 3.1;
3.3 більшістю голосів, якщо мова йде про:
3.3.1. зміни редакційного порядку положень Конвенції, крім тих, які зазначені в параграфі 3.1;
3.3.2. тлумачення положень Конвенції і її Заключного протоколу.
4. Незважаючи на положення, передбачені в параграфі 3.1, будь-яка країна-член, національне законодавство якої ще не є сумісним із запропонованою зміною, має право подати Генеральному директору Міжнародного бюро заяву, в якій зазначається неможливість для неї прийняти цю зміну і яка повинна бути представлена у дев'яностоденний термін з моменту сповіщення про цю зміну.
Стаття 60
Набуття чинності і термін дії Конвенції
1. Ця Конвенція набуває чинності 1 січня 1996 р. і залишається чинною до набуття чинності Актами наступного Конгресу.
2. На посвідчення чого повноважні представники урядів країн-членів підписали цю Конвенцію в одному примірнику, який буде передано для зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копію цього примірника буде передано кожній стороні урядом країни місця проведення Конгресу.
Вчинено в Сеулі 14 вересня 1994 р.
"Офіційний вісник України" 1999 рік, N 11