(Дію Угоди припинено на підставі Закону
N 696-VIII від 16.09.2015)

Угода
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Російської Федерації про співробітництво
в будівництві енергоблоків N 3 та 4
Хмельницької АЕС

Дата підписання: 09.06.2010

( Угоду ратифіковано Законом
N 2917-VI від 12.01.2011 )

Дата набрання чинності для України: 28.02.2011

Кабінет Міністрів України і Уряд Російської Федерації надалі іменовані Сторонами,

беручи до уваги, що обидві держави є членами Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р.,

керуючись Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про науково-технічне і економічне співробітництво в галузі атомної енергетики від 14 січня 1993 р. та Угодою про основні принципи співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії від 26 червня 1992 р.,

враховуючи, що Україна і Російська Федерація є учасниками Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 р., Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу від 26 жовтня 1979 р., Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 р., Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від 5 вересня 1997 р. та Конвенції про ядерну безпеку від 17 червня 1994 р.,

враховуючи довгостроковий і великомасштабний характер співробітництва в галузі використання атомної енергії в мирних цілях та надаючи велике значення його подальшому розширенню і поглибленню,

ґрунтуючись на принципі взаємної економічної вигоди,

домовились про наступне:

Стаття 1

1. Сторони здійснюють співробітництво в проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС з урахуванням застосування існуючих конструкцій з реакторними установками типу ВВЕР-1000 проекту В-392.

2. Співробітництво за цією Угодою здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін, а також стандартів та заходів з ядерної безпеки на рівнях не нижче рівнів викладених у нормах та заходах з безпеки МАГАТЕ (INFCIRC/18/REV/1).

3. При здійсненні співробітництва, передбаченого цією Угодою, Сторони виходять з того, що технічний рівень енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС, що споруджуються, відповідатиме рівню досвіду і знань, накопичених в Україні і в Російській Федерації в галузі використання атомної енергії, показники безпеки енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС будуть ґрунтуватись на стандартах МАГАТЕ, що застосовуються, та відповідати законодавству України в галузі використання атомної енергії на дату набрання чинності цією Угодою. Стандарти, які застосовуються, узгоджується на етапі підготовки контрактів, що укладаються у відповідності до статті 5 цієї Угоди, та вказується в контрактах окремими додатками.

4. Сторони будуть створювати умови щодо надання регулюючими органами Сторін ліцензій (дозволів) на проектування, будівництво та ведення в експлуатацію енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС, експорт та імпорт проектної та іншої технічної документації, обладнання, матеріалів і послуг, які необхідні замовнику та підряднику, українським та російським виконавчим організаціям для виконання робіт та послуг, передбачених цією Угодою, відповідно до законодавства держав Сторін.

Стаття 2

1. В цілях виконання положень цієї Угоди Сторони призначають такі компетентні органи:

з Української Сторони - Міністерство палива та енергетики України;

з Російської Сторони - Державна корпорація з атомної енергії "Росатом".

2. Компетентний орган Російської Сторони покладає функції підрядника будівництва енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС на закрите акціонерне товариство "Атомстройекспорт", яке вправі залучати відповідні організації, що іменуються надалі виконавчими організаціями, для виконання робіт і послуг, а також здійснення поставок за цією Угодою.

3. Компетентний орган Української Сторони покладає функції замовника будівництва енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС на державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке вправі залучати відповідні організації та підприємства, що іменуються надалі виконавчими організаціями, для виконання робіт і послуг, а також здійснення поставок за цією Угодою.

4. Компетентні органи здійснюють координацію співробітництва між замовником і підрядником, а також контроль за виконанням заходів, спрямованих на його ефективне використання.

5. Сторони створюють Координаційний комітет для здійснення координації та контролю за реалізацією цієї Угоди. Кожна зі Сторін призначає в Координаційний комітет представників зацікавлених органів виконавчої влади, а також представників підрядника та замовника. Співголовами Координаційного комітету призначаються представники компетентних органів Сторін.

6. До функцій Координаційного комітету відносяться:

оцінка стану співробітництва за цією Угодою;

визначення конкретних завдань і заходів, необхідних для повної та своєчасної реалізації цієї Угоди.

Рішення, прийняті Координаційним комітетом, носять рекомендаційний характер для учасників реалізації цієї Угоди.

7. У разі зміни компетентних органів, їх найменувань або функцій, Сторони повідомляють про таку зміну одна одну в письмовій формі дипломатичними каналами.

Стаття 3

1. В цілях співробітництва, передбаченого статтею 1 цієї Угоди, Сторони виходять із забезпечення компетентними органами Сторін виконання підрядником і замовником проектних, будівельних, монтажних і пуско-налагоджувальних робіт до виходу на проектну потужність енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС, включаючи надання технічного сприяння в період гарантійного терміну експлуатації, виготовлення та постачання обладнання, матеріалів та ядерного палива з урахуванням терміну будівництва енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС відповідно до укладених між ними контрактів.

2. Замовник і підрядник у першочерговому порядку укладуть між собою контрактну угоду на розробку технічного проекту реакторних установок типу ВВЕР-1000 проекту В-392 і постачання обладнання реакторних установок для енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС у погодженому цією контрактною угодою обсязі.

Стаття 4

В цілях здійснення співробітництва, передбаченого цією Угодою, Російська Сторона забезпечить організацію фінансування в обсязі, необхідному для проектування, будівництва та введення в експлуатацію енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС, у тому числі для оплати товарів, робіт і послуг, що поставляються з Російської Федерації в Україну або закуповуються в Україні, при умові часткового співфінансування з Української Сторони.

Стаття 5

1. Співробітництво, передбачене цією Угодою, здійснюється на підставі контрактів між замовником і підрядником, українськими і російськими виконавчими організаціями, у яких міститься конкретний зміст та обсяг робіт і послуг, поставок, а також ціни, умови платежів і строки виконання зобов'язань, детальний розподіл зобов'язань і відповідальності сторін кожного контракту.

2. У зв'язку з діяльністю, передбаченою цією Угодою, сплата податків і зборів (мита) здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін з урахуванням Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 8 лютого 1995 р.

Стаття 6

1. Енергоблоки N 3 та 4 Хмельницької АЕС, збудовані у відповідності до цієї Угоди, упродовж усього періоду їх експлуатації повинні використовувати ядерне паливо у вигляді тепловиділяючих збірок, виготовлених тільки за російськими технологіями, на умовах, погоджених у відповідних контрактах. При цьому, у випадку здійснення поставок палива відкритим акціонерним товариством "ТВЕЛ", комерційні умови поставок тепловиділяючих збірок для енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС не можуть бути гірші ніж умови поставок тепловиділяючих збірок, виготовлених ним для інших енергоблоків з реакторними установками типу ВВЕР українських АЕС.

Стаття 7

Відпрацьоване в реакторах енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС ядерне паливо, придбане в українського виробника або російських виконавчих організацій може направлятися до Російської Федерації для технологічного зберігання і (або) переробки в обсягах, визначених українською виконавчою організацією, на умовах, погоджених у відповідних контрактах.

Стаття 8

1. Кожна Сторона вживає всіх необхідних заходів, передбачених законодавством її держави, для забезпечення охорони інтелектуальної власності, включаючи таємниці виробництва (ноу-хау), якими обмінюються під час виконання цієї Угоди українські та російські виконавчі організації.

2. Питання правового захисту і розподілу прав на інтелектуальну власність, що передається або створюється виконавчими організаціями Сторін у ході виконання робіт і надання послуг за цією Угодою, регулюються у відповідності до законодавства держав Сторін. Передача документів, що містять відомості про технічні рішення та об'єкти інтелектуальної власності за цією Угодою не спричиняє поступку (відчуження) виключних прав на такі рішення та об'єкти, якщо інше не буде передбачено контрактами, що укладаються між відповідними виконавчими організаціями Сторін у рамках законодавства держав Сторін.

3. Порядок визначення умов розпорядження та використання Сторонами будь-яких результатів інтелектуальної діяльності, спільно створених Сторонами, і прав на них повинен бути предметом окремих письмових угод між Сторонами. До досягнення таких угод результати інтелектуальної діяльності, спільно створені Сторонами, використовуються виключно в цілях цієї Угоди, і жодна із Сторін не має права самостійно ними розпоряджатися.

4. Будь-яка інформація про спільні розробки, виконані за цією Угодою, не може передаватися третій стороні без письмової згоди обох Сторін.

5. Права на результати інтелектуальної діяльності, які були самостійно створені будь-якою зі Сторін у ході реалізації цієї Угоди, належать цій Стороні.

Стаття 9

1. Відомості, що становлять державну таємницю України, не передаються Українською Стороною за цією Угодою.

Відомості, що становлять державну таємницю Російської Федерації, не передаються Російською Стороною за цією Угодою.

2. За цією Угодою не здійснюється передача інформації, забороненої для передачі законодавством кожної з держав Сторін або передача якої не відповідає міжнародним договорам, учасниками яких є Україна та Російська Федерація. Вся інформація, що передається за цією Угодою або створюється в результаті її виконання, не розголошується і не передається третій стороні без попередньої письмової згоди обох Сторін.

3. Інформація, що передається за цією Угодою або створюється в результаті її виконання та розглядається Українською Стороною як інформація з обмеженим доступом, а Російською Стороною як інформація обмеженого розповсюдження, чітко визначається та позначається як така.

Документи, що містять інформацію, що розглядається Українською Стороною як інформація з обмеженим доступом, повинні мати позначку "Для службового користування".

Документи, що містять інформацію, що розглядається Російською Стороною як інформація обмеженого розповсюдження, повинні мати позначку "Для службового користування".

Сторони максимально обмежують коло осіб, що мають доступ до такої інформації, і забезпечують її використання тільки у цілях, передбачених цією Угодою.

Така інформація не розголошується і не передається третій стороні.

З такою інформацією поводяться в Україні як із інформацією з обмеженим доступом, а в Російській Федерації - як з інформацією обмеженого розповсюдження.

Така інформація забезпечується захистом відповідно до законодавства кожної з держав Сторін.

Правила обміну інформацією, а також обсяг інформації, що передається, визначаються для кожного конкретного випадку Сторонами відповідно до законодавства кожної з держав Сторін.

Стаття 10

1. Експорт та імпорт ядерних матеріалів, обладнання, неядерних матеріалів і відповідних технологій за цією Угодою здійснюється відповідно до зобов'язань держав Сторін, що випливають із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р., а також інших міжнародних договорів і домовленостей у рамках багатосторонніх механізмів експортного та імпортного контролю, учасниками яких є Україна і Російська Федерація.

2. Отримані Україною відповідно до цієї Угоди ядерні матеріали, обладнання, неядерні матеріали і відповідні технології, а також виробленні на їх основі або в результаті їх використання ядерні матеріали, обладнання, неядерні матеріали та відповідні технології:

не будуть використовуватися для виробництва ядерної зброї та інших ядерних вибухових пристроїв або для досягнення будь-якої іншої військової цілі;

перебуватимуть під гарантіями МАГАТЕ відповідно до Угоди між Україною і Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України від 21 вересня 1995 р., упродовж усього періоду їх фактичного перебування на території або під юрисдикцією України;

будуть забезпечені заходами фізичного захисту на рівнях не нижче рівнів, що рекомендуються документом МАГАТЕ "Фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок" (INFCIRC/225/Rev.4);

будуть реекспортуватися або передаватися з-під юрисдикції України до будь-якої іншої країни лише на умовах, викладених у цій статті, з попереднього письмового дозволу Російської Федерації і бути предметом гарантій МАГАТЕ, наскільки це здійснимо в рамках відповідної угоди про гарантії.

3. Ядерний матеріал, що передається Україні за цією Угодою, не збагачується до значення 20 відсотків і більше по ізотопу урану-235, а також не збагачується і не переробляється Україною без попередньої письмової згоди Російської Федерації.

4. Обладнання і матеріали подвійного призначення та відповідні технології, що застосовуються в мирних цілях, отримані від Російської Федерації відповідно до цієї Угоди, і будь-які їх відтворені копії:

будуть використовуватися тільки в заявлених цілях, не пов'язаних з діяльністю зі створення ядерних вибухових пристроїв;

не будуть використані при здійсненні діяльності в галузі ядерно-паливного циклу, що не знаходиться під гарантіями МАГАТЕ;

не будуть копіюватися, модифікуватися, реекспортуватися або передаватися будь-кому без письмового дозволу російського учасника зовнішньоекономічної діяльності, погодженого Федеральною службою з технічного та експортного контролю.

5. Сторони здійснюють співробітництво з питань експортного контролю ядерних матеріалів, обладнання, неядерних матеріалів і відповідних технологій.

Стаття 11

Питання цивільної відповідальності за ядерну шкоду, заподіяну ядерним інцидентом на енергоблоках N 3 та 4 Хмельницької АЕС або за їх межами під час перевезення, поводження та зберігання ядерних матеріалів цих енергоблоків, регулюються Сторонами в порядку, передбаченому Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 р.

Стаття 12

В цілях реалізації цієї Угоди Державний комітет ядерного регулювання України, Міністерство природних ресурсів та екології Російської Федерації та Федеральна служба з екологічного, технологічного та атомного нагляду, а також їх підвідомчі організації здійснюють співробітництво в галузі регулювання ядерної і радіаційної безпеки, а також з питань ліцензування та нагляду за ядерною і радіаційною безпекою.

Стаття 13

1. Суперечки між Сторонами щодо застосування і (або) тлумачення цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій і переговорів між компетентними органами Сторін, якщо Сторони не домовляться про інше.

2. У разі потреби компетентні органи Сторін за пропозицією одного з них проводять зустрічі для розгляду рекомендацій із забезпечення реалізації цієї Угоди.

3. У випадку будь-якого розходження між цією Угодою і контрактами, які укладаються в рамках цієї Угоди, положення цієї Угоди мають переважну силу.

Стаття 14

Ця Угода не зачіпає прав або зобов'язань Сторін за іншими міжнародними договорами, учасниками яких є Україна або Російська Федерація.

Стаття 15

За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни, що оформлюються окремими протоколами.

Стаття 16

У якості офіційної мови для цілей обміну інформацією, пов'язаною з виконанням цієї Угоди, використовується російська мова.

Стаття 17

Ця Угода набуває чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Ця Угода є безстроковою.

Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом направлення іншій Стороні письмового повідомлення. Ця Угода в такому випадку втрачає силу через шість місяців після одержання такого повідомлення.

Після одержання однією зі Сторін повідомлення іншої Сторони про припинення дії цієї Угоди Сторони негайно проводять консультації про можливості виконання всіх незавершених робіт і зобов'язань щодо будівництва та введення в експлуатацію енергоблоків N 3 та 4 Хмельницької АЕС, а також надання сприяння в період гарантійного терміну експлуатації.

У разі припинення дії цієї Угоди зобов'язання, зазначені в статтях 6-10 цієї Угоди, залишаються чинними.

Укладено в м. Києві 9 червня 2010 р. у двох примірниках, кожний українською і російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

 За Кабінет Міністрів України         За Уряд Російської Федерації