Конвенція
про ядерну безпеку
( укр/рос)
( Конвенцію ратифіковано із заявою і застереженням
Законом N 736/97-ВР від 17.12.97 )
Преамбула
Договірні Сторони,
і) враховуючи велике значення, що його має для міжнародного співтовариства забезпечення того, щоб використання ядерної енергії було безпечним, добре регульованим та екологічно раціональним;
іі) підтверджуючи необхідність постійного сприяння підтримці високого рівня ядерної безпеки в усьому світі;
ііі) підтверджуючи, що відповідальність за ядерну безпеку лежить на державі, під юрисдикцією якої знаходиться ядерна установка;
iv) бажаючи сприяти ефективній культурі ядерної безпеки;
v) враховуючи, що аварії на ядерних установках мають потенціал транскордонного впливу;
vi) беручи до уваги Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу (1979 рік), Конвенцію про оперативне сповіщення про ядерну аварію (1986 рік) і Конвенцію про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації (1986 рік);
vii) підтверджуючи велике значення міжнародного співробітництва для зміцнення ядерної безпеки на основі існуючих двосторонніх і багатосторонніх механізмів і прийняття цієї спонукальної Конвенції;
viii) визнаючи, що ця Конвенція передбачає зобов'язання застосовувати основоположні принципи безпеки ядерних установок, а не деталізовані норми безпеки, і що існують сформульовані на міжнародному рівні керівні принципи безпеки, які періодично оновлюються і, таким чином, можуть слугувати керівництвом щодо сучасних засобів досягнення високого рівня безпеки;
іх) підтверджуючи необхідність невідкладного початку розробки міжнародної конвенції про безпеку поводження з радіоактивними відходами, як тільки в результаті поточного процесу розробки основ безпеки поводження з відходами буде досягнуто широкої міжнародної згоди;
х) визнаючи користь подальшої технічної роботи у зв'язку із забезпеченням безпеки на інших стадіях ядерного паливного циклу і те, що ця робота може з часом сприяти розвитку існуючих або розробці майбутніх міжнародно-правових документів,
погодились про наступне:
Глава I
Цілі, визначення і сфера застосування
Стаття 1
Цілі
Ця Конвенція має наступні цілі:
і) досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;
іі) створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;
ііі) відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Конвенції:
і) "ядерна установка" означає для кожної Договірної Сторони будь-яку наземну цивільну атомну станцію, що знаходиться під її юрисдикцією, включаючи такі сховища та установки для обробки і переробки радіоактивних матеріалів, які знаходяться на тому ж майданчику і безпосередньо пов'язані з експлуатацією даної атомної станції. Така станція перестає бути ядерною установкою, коли всі ядерні тепловипромінюючі елементи остаточно видаляються з активної зони реактора і безпечно складуються відповідно до затверджених регламентів, а з регулюючим органом узгоджена програма зняття з експлуатації;
іі) "регулюючий орган" означає для кожної Договірної Сторони будь-який орган або органи, що наділені юридичними повноваженнями цією Договірною Стороною видавати ліцензії і регулювати діяльність щодо вибору майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатації або зняття з експлуатації ядерних установок;
ііі) "ліцензія" означає будь-який дозвіл, виданий регулюючим органом заявнику, відповідно до якого останній несе відповідальність за вибір майданчика, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатацію або зняття з експлуатації ядерної установки.
Стаття 3
Сфера застосування
Ця Конвенція застосовується до безпеки ядерних установок.
Глава II
Зобов'язання
а) Загальні положення
Стаття 4
Заходи щодо здійснення
Кожна Договірна Сторона в рамках своїх національних законів вживає законодавчих, регулюючих та адміністративних заходів та інших кроків, необхідних для здійснення своїх зобов'язань, які випливають з цієї Конвенції.
Стаття 5
Подання доповідей
Кожна Договірна Сторона до початку кожної наради, згаданої в статті 20, подає на розгляд доповідь про заходи, вжиті нею з метою здійснення кожного із зобов'язань, що випливають з цієї Конвенції.
Стаття 6
Існуючі ядерні установки
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб якнайшвидше був проведений розгляд безпеки ядерних установок, наявних на момент набуття чинності цією Конвенцією для цієї Договірної Сторони. Коли це необхідно в контексті цієї Конвенції, Сторона, що домовляється, забезпечує найшвидшу реалізацію всіх практично здійсненних удосконалень з метою підвищення безпеки ядерної установки. Якщо таке підвищення не можна забезпечити, необхідно здійснити плани по зупинці ядерної установки у найкоротші практично можливі строки. При визначенні строків зупинки може враховуватися ситуація в енергетиці в цілому і можливі альтернативи, а також соціальний, екологічний та економічний вплив.
b) Законодавство і регулювання
Стаття 7
Законодавча і регулююча основа
1. Кожна Договірна Сторона створює і підтримує законодавчу та регулюючу основу для забезпечення безпеки ядерних установок.
2. Законодавча і регулююча основа передбачає:
і) введення відповідних національних вимог і регулюючих положень в галузі безпеки;
іі) систему ліцензування відносно ядерних установок і заборону експлуатації ядерної установки без ліцензії;
ііі) систему регулюючого контролю і оцінки ядерних установок з метою перевірки додержання регулюючих положень і умов ліцензій;
iv) забезпечення виконання чинних регулюючих положень і умов ліцензії, включаючи припинення дії, зміну або анулювання.
Стаття 8
Регулюючий орган
1. Кожна Договірна Сторона запроваджує або призначає регулюючий орган, якому доручається реалізація законодавчої і регулюючої основи, згаданої в статті 7, і якому надаються належні повноваження, компетенція та фінансові і людські ресурси, необхідні для виконання доручених йому обов'язків.
2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення ефективного розподілу функцій регулюючого органу і функцій будь-яких інших органів або організацій, які займаються сприянням використанню або використанням ядерної енергії.
Стаття 9
Відповідальність власника ліцензії
Кожна Договірна Сторона забезпечує, щоб основна відповідальність за безпеку ядерної установки була покладена на власника відповідної ліцензії, і вживає відповідних заходів по забезпеченню того, щоб кожний такий власник ліцензії виконував свої обов'язки.
с) Загальні міркування, що стосуються безпеки
Стаття 10
Пріоритетність безпеки
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб всі організації, які займаються діяльністю, безпосередньо пов'язаною з ядерними установками, проводили політику, за якої пріоритет надається ядерній безпеці.
Стаття 11
Фінансові і людські ресурси
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів з метою забезпечення того, щоб були наявні відповідні фінансові ресурси для підтримання безпеки кожної ядерної установки протягом всього її життєвого циклу.
2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів з метою забезпечення того, щоб для всієї діяльності в галузі безпеки, здійснюваної на кожній ядерній установці або у зв'язку з такою установкою, протягом всього її життєвого циклу були наявні у достатній кількості кваліфіковані кадри, що володіють відповідним рівнем освіти, підготовки і перепідготовки.
Стаття 12
Людський фактор
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб можливості і обмеження діяльності людини враховувались протягом всього життєвого циклу ядерної установки.
Стаття 13
Забезпечення якості
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб розроблялись і здійснювались програми забезпечення якості з метою створення впевненості в тому, що зазначені в них вимоги відносно всієї важливої для ядерної безпеки діяльності виконуються протягом всього життєвого циклу ядерної установки.
Стаття 14
Оцінка і перевірка безпеки
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:
і) до початку спорудження і введення в експлуатацію ядерної установки і протягом всього її життєвого циклу проводились всебічні та систематичні оцінки безпеки. Такі оцінки детально відображаються в документах, згодом оновлюються в світлі досвіду експлуатації і важливої нової інформації в галузі безпеки і розглядаються в рамках компетенції регулюючого органу;
іі) за допомогою аналізу, спостережень, випробувань та інспектування здійснювалась перевірка ядерної установки з метою забезпечення постійної відповідності її технічного стану і умов її експлуатації вимогам проекту, чинним національним вимогам з безпеки та експлуатаційним межам і умовам.
Стаття 15
Радіаційний захист
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб у всіх експлуатаційних станах радіаційне опромінювання персоналу та населення, що створюється ядерною установкою, підтримувалося на розумно досяжному низькому рівні та щоб жодна людина не отримувала доз опромінювання, які перевищують встановлені національні дозові обмеження.
Стаття 16
Аварійна готовність
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб для ядерних установок існували плани аварійних заходів на майданчику та за його межами, які періодично відпрацьовуються та які охоплюють діяльність, що має бути здійснена у випадку аварійної ситуації.
Для будь-якої нової ядерної установки такі плани готуються та відпрацьовуються до початку її роботи на потужності, що перевищує низький рівень, узгоджений з регулюючим органом.
2. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб її власне населення та компетентні органи держав, розташованих поблизу ядерної установки, отримували відповідну інформацію для аварійного планування та реагування, оскільки існує ймовірність того, що населення цих держав може підпасти під вплив внаслідок радіаційної аварійної ситуації.
3. Договірні Сторони, які не мають на своїй території ядерних установок, оскільки існує ймовірність того, що вони можуть підпасти під вплив у випадку радіаційної аварійної ситуації на розташованій поблизу ядерній установці, вживають відповідних заходів для забезпечення підготовки та відпрацювання планів аварійних заходів, які охоплюють діяльність, що має бути здійснена у випадку такої аварійної ситуації.
d) Безпека установок
Стаття 17
Вибір майданчика
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб були розроблені та здійснювалися належні процедури:
і) оцінки всіх відповідних факторів, що стосуються майданчика, які можуть мати вплив на безпеку ядерної установки протягом її прогнозованого життєвого циклу;
іі) оцінки ймовірного впливу ядерної установки, яка пропонується, на окремих осіб, суспільство в цілому та навколишнє середовище з точки зору безпеки;
ііі) переоцінки в міру необхідності всіх відповідних факторів, згаданих у підпунктах і) та іі), з метою забезпечення збереження прийнятності ядерної установки з точки зору безпеки;
iv) консультацій із Договірними Сторонами, які розташовані поблизу пропонованої ядерної установки, оскільки існує імовірність того, що вони можуть зазнати впливу збоку цієї установки, та надання за запитом необхідної інформації таким Договірним Сторонам, з тим, щоб вони могли провести оцінку та власний аналіз імовірного впливу ядерної установки на безпеку на своїй власній території.
Стаття 18
Проект та спорудження
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:
і) у проекті та при спорудженні ядерної установки передбачалось декілька надійних рівнів та способів захисту (глибокоешелонованого захисту) від викиду радіоактивних матеріалів з метою відвернення аварій та пом'якшення радіологічних наслідків їх у тому випадку, якщо вони виникнуть;
іі) технології, закладені в проекті та використовувані при спорудженні ядерної установки, були апробовані досвідом або атестовані на основі випробувань або аналізу;
ііі) проект ядерної установки дозволяв здійснювати надійну, стійку та легко забезпечувану експлуатацію з особливим врахуванням людського фактора та взаємодії людини і машини.
Стаття 19
Експлуатація
1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб:
і) первинний дозвіл на експлуатацію ядерної установки базувався на відповідному аналізі безпеки та програмі введення в експлуатацію, які показують, що споруджена установка відповідає вимогам проекту та безпеки;
іі) для визначення меж безпечної експлуатації були встановлені та в міру необхідності переглядались експлуатаційні межі та умови, визначені на основі аналізу безпеки, випробувань і досвіду експлуатації;
ііі) експлуатація, технічне обслуговування, інспектування та випробування ядерної установки здійснювались відповідно до затверджених регламентів;
iv) були введені регламенти, що визначають дії у відповідь у разі подій та аварій, можливих при експлуатації;
v) необхідна інженерно-технічна підтримка в усіх важливих для безпеки галузях надавалась протягом всього життєвого циклу ядерної установки;
vi) той, хто володіє відповідною ліцензією, своєчасно повідомляв регулюючому органу про інциденти, значущі з точки зору безпеки;
vii) були розроблені програми збору та аналізу інформації про досвід експлуатації, вживались заходи згідно з отриманими результатами та висновками і використовувались існуючі механізми передачі важливого досвіду міжнародним органам, а також іншим експлуатуючим організаціям та регулюючим органам;
viii) виробництво радіоактивних відходів в результаті експлуатації ядерної установки підтримувалось на мінімальному рівні, який може бути практично досягнутий для відповідного процесу як за активністю, так і за обсягом, а також щоб при будь-якій необхідній переробці та при зберіганні відпрацьованого палива та відходів, безпосередньо пов'язаних з експлуатацією, на цьому майданчику, на якому розташована ядерна установка, враховувались аспекти кондиціонування та схоронення.
Глава III
Наради Договірних Сторін
Стаття 20
Наради з розгляду
1. Договірні Сторони проводять наради (далі "наради з розгляду") з метою розгляду доповідей, що подаються на виконання статті 5 відповідно до процедур, прийнятих згідно зі статтею 22.
2. З урахуванням положень статті 24 під час нарад з розгляду у разі необхідності можуть створюватись та функціонувати підгрупи, які складаються з представників Договірних Сторін, з метою розгляду конкретних питань, що містяться в доповідях.
3. Кожна Договірна Сторона має можливість в розумних межах обговорювати доповіді, які подаються іншими Договірними Сторонами, та отримувати пояснення щодо таких доповідей.
Стаття 21
Розклад
1. Підготовча нарада Договірних Сторін проводиться не пізніше ніж через 6 місяців після набуття чинності цієї Конвенцією.
2. На цій підготовчій нараді Договірні Сторони визначають дату проведення першої наради з розгляду. Зазначена нарада з розгляду проводиться якомога скоріше, але не пізніше ніж через 30 місяців після набуття чинності цією Конвенцією.
3. На кожній нараді з розгляду Договірні Сторони визначають дату проведення наступної такої наради. Наради з розгляду проводяться з інтервалом, що не перевищує трьох років.
Стаття 22
Процедурні питання
1. На підготовчій нараді, що проводиться на виконання статті 21, Договірні Сторони розробляють та приймають консенсусом Правила процедури та Фінансові правила. Договірні Сторони, зокрема, а також відповідно до Правил процедури визначають:
і) керівні принципи щодо форми та структури доповідей, які повинні надаватись на виконання статті 5;
іі) строки подання таких доповідей;
ііі) процес розгляду таких доповідей.
2. На нарадах з розгляду Договірні Сторони у разі необхідності можуть розглянути питання, передбачені в підпунктах і)-ііі) вище, та прийняти зміни консенсусом, якщо в Правилах процедури не передбачено інше. Вони також можуть вносити на основі консенсусу поправки до Правил процедури та Фінансових правил.
Стаття 23
Позачергові наради
Позачергова нарада Договірних Сторін проводиться:
і) якщо таке рішення приймається більшістю Договірних Сторін, які присутні на нараді та беруть участь у голосуванні, причому Сторони, що утримуються при голосуванні, вважаються як такі, що беруть участь у голосуванні; або
іі) на письмове прохання будь-якої Договірної Сторони не пізніше ніж через шість місяців після передачі Договірним Сторонам такого прохання та отримання секретаріатом, згаданим у статті 28, повідомлення про те, що це прохання підтримане більшістю Договірних Сторін.
Стаття 24
Участь у нарадах
1. Кожна Договірна Сторона бере участь у нарадах Договірних Сторін і її представляє на таких нарадах один делегат і такі заступники, експерти та радники, участь яких вона вважатиме необхідною.
2. Договірні Сторони можуть запросити на основі консенсусу будь-яку міжурядову організацію, яка є компетентною з питань, що регулюються цією Конвенцією, взяти участь у статусі спостерігача в роботі будь-якої наради або її окремих засідань. Спостерігачі повинні попередньо в письмовій формі прийняти положення статті 27.
Стаття 25
Короткі доповіді
Договірні Сторони приймають консенсусом та надають громадськості документ, у якому викладаються обговорювані питання та висновки, зроблені під час наради.
Стаття 26
Мови
1. Мовами нарад Договірних Сторін є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька, якщо в Правилах процедури не передбачено інше.
2. Доповіді, що подаються на виконання статті 5, готуються державною мовою Договірної Сторони, яка їх надає, або єдиною встановленою мовою, яка повинна бути узгоджена в Правилах процедури. Якщо доповідь подається державною мовою, яка не є встановленою мовою, Договірна Сторона забезпечує переклад цієї доповіді на встановлену мову.
3. Незважаючи на положення, які містяться в пункті 2, у разі отримання компенсації секретаріат бере на себе забезпечення перекладу на встановлену мову доповідей, які подані будь-якою іншою мовою наради.
Стаття 27
Конфіденційність
1. Положення цієї Конвенції не зачіпають права та обов'язки Договірних Сторін щодо охорони інформації від розкриття, які закріплені в їхньому законодавстві. Для цілей цієї статті "інформація" включає, зокрема:
і) відомості особистого характеру;
іі) інформацію, яка охороняється правами інтелектуальної власності, або вимогами промислової чи комерційної конфіденційності; та
ііі) інформацію, яка стосується національної безпеки або фізичного захисту ядерних матеріалів чи ядерних установок.
2. Якщо у контексті цієї Конвенції Договірна Сторона надає інформацію, яку вона визначає як таку, що охороняється згідно з порядком, викладеним у пункті 1, така інформація використовується тільки для цілей, для яких вона була надана, і її конфіденційність дотримується.
3. Зміст дебатів у ході розгляду доповідей Договірних Сторін на всіх нарадах є конфіденційним.
Стаття 28
Секретаріат
1. Міжнародне агентство з атомної енергії (далі "Агентство") виконує функції секретаріату для нарад Договірних Сторін.
2. Секретаріат:
і) скликає, готує та обслуговує наради Договірних Сторін; іі) передає Договірним Сторонам інформацію, отриману чи підготовлену згідно з положеннями цієї Конвенції.
Витрати Агентства при виконанні функцій, згаданих у вищезазначених підпунктах і) та іі), покриваються Агентством у рамках його регулярного бюджету.
3. Договірні Сторони можуть на основі консенсусу просити Агентство надати інші послуги для підтримки нарад Договірних Сторін. Агентство може надати такі послуги, якщо вони можуть бути реалізовані в рамках його програми і регулярного бюджету. Якщо це неможливо, Агентство може надати такі послуги за умови забезпечення добровільного фінансування з іншого джерела.
Глава IV
Заключні статті та інші положення
Стаття 29
Розв'язання розбіжностей
У випадку розбіжностей між двома чи декількома Договірними Сторонами щодо тлумачення чи застосування цієї Конвенції Договірні Сторони в рамках наради Договірних Сторін проводять консультації з метою розв'язання цих розбіжностей.
Стаття 30
Підписання, ратифікація, прийняття,
схвалення, приєднання
1. Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами в Центральних установах Агентства у Відні з 20 вересня 1994 року до моменту набуття нею чинності.
2. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю чи схваленню державами, які її підписали.
3. Після набуття чинності ця Конвенція відкрита для приєднання всіх держав.
4. і) Ця Конвенція відкрита для підписання чи приєднання організацій регіональної інтеграції або іншого характеру за умови, що будь-яка така організація створена суверенними державами і компетентна щодо проведення переговорів, укладення і застосування міжнародних угод з питань, які охоплюються цією Конвенцією.
іі) Стосовно питань, які входять до їхньої компетенції, такі організації від свого власного імені користуються правами і виконують зобов'язання, які ця Конвенція покладає на держави-учасниці.
ііі) Коли така організація стає учасницею цієї Конвенції, вона передає Депозитарію, згаданому в статті 34, заяву, в якій зазначається, які держави є її членами, які статті цієї Конвенції застосовуються до неї та сфера її компетенції в галузі, що охоплюється цими статтями.
iv) Така організація не має будь-якого голосу на додаток до голосів її держав-членів.
5. Документи про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання здаються на зберігання Депозитарію.
Стаття 31
Набуття чинності
1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарію двадцять другого документа про ратифікацію, прийняття чи схвалення, включаючи документи сімнадцяти держав, кожна з яких має як мінімум одну ядерну установку, в якій досягалась критичність в активній зоні реактора.
2. Для кожної держави чи організації регіональної інтеграції, яка ратифікує, приймає, схвалює цю Конвенцію чи приєднується до неї, після здачі на зберігання останнього документа, необхідного для виконання умов, зазначених у пункті 1, ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарію відповідного документа такою державою чи організацією.
Стаття 32
Поправки до Конвенції
1. Будь-яка Договірна Сторона може запропонувати поправку до цієї Конвенції. Запропоновані поправки розглядаються на нараді з розгляду або на позачерговій нараді.
2. Текст будь-якої запропонованої поправки та обгрунтування її подання передаються Депозитарію, який негайно і принаймні за дев'яносто днів до наради, на якій ця пропозиція подається на розгляд, направляє її Договірним Сторонам. Будь-які зауваження, одержані за такою пропозицією, розповсюджуються Депозитарієм серед Договірних Сторін.
3. Після розгляду запропонованої поправки Договірні Сторони приймають рішення про її прийняття консенсусом або, при відсутності такого консенсусу, про її подання дипломатичній конференції. Для прийняття рішення про подання запропонованої поправки дипломатичній конференції вимагається більшість у дві третини голосів Договірних Сторін, які присутні на нараді і беруть участь у голосуванні, за умови, що під час голосування присутні не менше половини Договірних Сторін. Сторони, які утримаються під час голосування, вважаються такими, що беруть у ньому участь.
4. Дипломатична конференція для розгляду та прийняття поправок до цієї Конвенції скликається Депозитарієм і проводиться не пізніше ніж через один рік після відповідного рішення, прийнятого згідно з пунктом 3 цієї статті. Дипломатична конференція докладає всіх зусиль для забезпечення того, щоб поправки приймались консенсусом. Якщо це неможливо, поправки приймаються більшістю у дві третини голосів всіх Договірних Сторін.
5. Поправки до цієї Конвенції, прийняті відповідно до вищенаведених пунктів 3 і 4, підлягають ратифікації, прийняттю, схваленню чи підтвердженню Договірними Сторонами і набувають чинності для тих Договірних Сторін, які ратифікували, прийняли, схвалили чи підтвердили їх на дев'яностий день після одержання Депозитарієм відповідних документів від не менш ніж трьох чвертей Договірних Сторін. Для Договірної Сторони, яка згодом ратифікує, приймає, схвалює чи підтверджує згадані поправки, ці поправки набувають чинності на дев'яностий день після того, як ця Договірна Сторона здала на зберігання свій відповідний документ.
Стаття 33
Денонсація
1. Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію, надіславши письмове повідомлення Депозитарію.
2. Денонсація набуває чинності через один рік після дати отримання повідомлення Депозитарієм або на таку пізнішу дату, яка може бути зазначена в повідомленні.
Стаття 34
Депозитарій
1. Депозитарієм цієї Конвенції є Генеральний директор Агентства.
2. Депозитарій інформує Договірні Сторони про:
і) підписання цієї Конвенції і здачу на зберігання документів про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання відповідно до статті 30;
іі) дату набуття Конвенцією чинності відповідно до статті 31;
ііі) повідомлення про денонсацію Конвенції і дату такої денонсації відповідно до статті 33;
iv) запропоновані поправки до цієї Конвенції, подані Договірними Сторонами, поправки, прийняті відповідною дипломатичною конференцією чи нарадою Договірних Сторін, а також про дату набуття чинності зазначеними поправками відповідно до статті 32.
Стаття 35
Автентичні тексти
Оригінал цієї Конвенції, тексти якого англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є однаково автентичні, здається на зберігання Депозитарію, який надсилає його завірені копії Договірним Сторонам.
Набула чинності в Україні 07.07.1998
Конвенция
о ядерной безопасности
Преамбула
Договаривающиеся стороны,
і) учитывая важное значение, которое имеет для международного сообщества обеспечение того, чтобы использование ядерной энергии было безопасным, хорошо регулируемым и экологически рациональным;
іі) подтверждая необходимость постоянного содействия поддержанию высокого уровня ядерной безопасности во всем мире;
ііі) подтверждая, что ответственность за ядерную безопасность лежит на государстве, под юрисдикцией которого находится ядерная установка;
iv) желая содействовать эффективной культуре ядерной безопасности;
v) учитывая, что аварии на ядерных установках имеют потенциал трансграничного воздействия;
vi) принимая во внимание Конвенцию о физической защите ядерного материала (1980), Конвенцию об оперативном оповещении о ядерной аварии (1986 год) и Конвенцию о помощи в случае ядерной аварии или радиационной аварийной ситуации (1986 год);
vii) подтверждая важное значение международного сотрудничества для укрепления ядерной безопасности на основе существующих двусторонних и многосторонних механизмов и принятия настоящей побудительной Конвенции;
viii) признавая, что настоящая Конвенция предусматривает обязательство применять основополагающие принципы безопасности ядерных установок, а не детализированные на международном уровне руководящие принципы безопасности, которые периодически обновляются и, таким образом, могут служить руководством в отношении современных средств достижения высокого уровня безопасности;
іх) подтверждая необходимость незамедлительного начала разработки международной конвенции о безопасности обращения с радиоактивными отходами, как только в результате идущего процесса разработки основ безопасности при обращении с отходами будет достигнуто широкое международное согласие;
х) признавая полезность дальнейшей технической работы в связи с обеспечением безопасности на других стадиях ядерного топливного цикла и то, что эта работа может со временем способствовать развитию существующих или разработке будущих международноправовых документов;
Согласились о нижеследующем:
Глава I
Цели, определения и сфера применения
Статья 1
Цели
Настоящая Конвенция имеет следующие цели:
і) достичь высокого уровня ядерной безопасности во всем мире на основе укрепления национальных мер и международного сотрудничества, в том числе, в соответствующих случаях, на основе технического сотрудичества в области безопасности, и поддерживать такой уровень;
іі) создать и поддерживать на ядерных установках эффективные средства защиты от потенциальной радиационной опасности, с тем чтобы защитить отдельных лиц, общество в целом и окружающую среду от вредного воздействия ионизирующих излучений от таких установок;
ііі) предотвращать аварии с радиологическими последствиями и смягчать такие последствия в том случае, если они произойдут.
Статья 2
Определения
Для целей настоящей Конвенции:
і) "ядерная установка" означает для каждой Договаривающейся стороны любую наземную гражданскую атомную станцию, находящуюся под ее юрисдикцией, включая такие хранилища и установки для обработки и переработки радиоактивных материалов, которые находятся на этой же площадке и непосредственно связаны с эксплуатацией данной атомной станции. Такая станция перестает быть ядерной установкой, когда все ядерные тепловыделяющие элементы окончательно удаляются из активной зоны реактора и безопасно складируются в соответствии с утвержденными регламентами, а с регулирующим органом согласована программа снятия с эксплуатации;
іі) "регулирующий орган" означает для каждой Договаривающейся стороны любой орган или органы, наделенные юридическими полномочиями этой Договаривающейся стороны выдавать лицензии и регулировать деятельность по выбору площадки, проектированию, сооружению, вводу в эксплуатацию, эксплуатации или снятию с эксплуатации ядерных установок;
ііі) "лицензия" означает любое разрешение, выданное регулирующим органом заявителю, в соответствии с которым последний несет ответственность за выбор плащадки, проектирование, сооружение, ввод в эксплуатацию, эксплуатацию или снятие с эксплуатации ядерной установки.
Статья 3
Сфера применения
Настоящая Конвенция применяется к безопасности ядерных установок.
Глава 2
Обязательства
а) Общие положения
Статья 4
Меры по осуществлению
Каждая Договаривающаяся сторона в рамках своих национальных законов принимает законодательные, регулирующие и административные меры и другие шаги, необходимые для осуществления своих обязательств, вытекающих из настоящей Конвенции.
Статья 5
Представления докладов
Каждая Договаривающаяся сторона до начала каждого совещания, упоминаемого в Статье 20, представляет для рассмотрения доклад о мерах, которые она приняла в целях осуществленния каждого из обязательств, вытекающих из настоящей Конвенции.
Статья 6
Существующие ядерные установки
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы как можно скорее было проведено рассмотрение безопасности ядерных установок, имеющихся на момент вступления в силу настоящей Конвенции для этой Договаривающейся стороны. Когда это необходимо в контексте настоящей Конвенции, Договаривающаяся сторона обеспечивает скорейшую реализацию всех практически осуществимых усовершенствований в целях повышения безопасности ядерной установки. Если такое повышение не может быть обеспечено, необходимо осуществить остановку ядерной установки в кратчайшие практически возможные сроки. При определении сроков остановки может учитываться ситуация в энергетике в целом и возможные альтернативы, а также социальное, экологическое и экономическое воздействие.
b) Законодательство и регулирование
Статья 7
Законодательная и регулирующая основа
1. Каждая Договаривающаяся сторона создает и поддерживает законодательную и регулирующую основу для обеспечения безопасности ядерных установок.
2. Законодательная и регулирующая основа предусматривает:
і) введение соответствующих национальных требований и регулирующих положений в области безопасности;
іі) систему лицензирования в отношении ядерных установок и запрещение эксплуатации ядерной установки без лицензии;
ііі) систему регулировающего контроля и оценки ядерных установок в целях проверки соблюдения действующих регулирующих положений и условий лицензий;
iv) обеспечение выполнения действующих регулирующих положений и условий лицензий, включая приостановку действия, изменение или аннулирование.
Статья 8
Регулирующий орган
1. Каждая Договаривающаяся сторона учреждает или назначает регулирующий орган, которому поручается реализация законодательной и регулирующей основы, упомянутой в Статье 7, и который наделяется надлежащими полномочиями, компетенцией и финансовыми и людскими ресурсами, необходимыми для выполнения порученных ему обязанностей.
2. Каждая Договаривающая сторона принимает соответствующие меры для обеспечения эффективного разделения функций регулирующего органа и функций любых других органов или организаций, которые занимаются содействием использованию или использованием ядерной энергии.
Статья 9
Ответственность обладателя лицензии
Каждая Договаривающаяся сторона обеспечивает, чтобы основная ответственность за безопасность ядерной установки была возложена на обладателя соответствующей лицензии, и принимает соответствующие меры по обеспечению того, чтобы каждый такой обладатель лицензии выполнял свои обязанности.
с) Общие соображения, касающиеся безопасности
Статья 10
Приоритетность безопасности
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы все организации, занимающиеся деятельностью, непосредственно связанной с ядерными установками, проводили политику, при которой приоритет отдается ядерной безопасности.
Статья 11
Финансовые и людские интересы
1. Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры с целью обеспечения того, чтобы имелись соответствующие финансовые ресурсы для поддержания безопасности каждой ядерной установки в течение всего ее жизненного цикла.
2. Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы возможности и ограничения деятельности человека учитывались в течение всего жизненного цикла ядерной установки.
Статья 12
Человеческий фактор
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы возможности и ограничения деятельности человека учитывались в течение всего жизненного цикла ядерной установки.
Статья 13
Обеспечение качества
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы разрабатывались и осуществлялись программы обеспечения качества в целях создания уверенности в том, что указанные в них требования в отношении всей важной для ядерной безопасности деятельности выполняются в течение всего жизненного цикла ядерной установки.
Статья 14
Оценка и проверка безопасности
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы:
і) до начала сооружения и ввода в эксплуатацию ядерной установки и в течение всего ее жизненного цикла проводились всесторонние и систематические оценки безопасности. Такие оценки подробно отражаются в документах, впоследствии обновляются в свете опыта эксплуатации и важной новой информации в области безопасности и рассматриваются в рамках компетенции регулирующего органа;
іі) с помощью анализа, наблюдений, испытаний и инспектирования осуществлялась проверка ядерной установки в целях обеспечения постоянного соответствия ее технического состояния и условий ее эксплуатации требованиям проекта, действующим национальным требованиям по безопасности и эксплуатационным пределам и условиям.
Статья 15
Радиационная защита
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы во всех эксплуатационных состояниях радиационное облучение персонала и населения, создаваемое ядерной установкой, поддерживалось на разумно достижимом низком уровне и чтобы ни один человек не получал доз излучения, превыщающих установленные национальные дозовые пределы.
Статья 16
Аварийная готовность
1. Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы для ядерных установок имелись планы аварийных мероприятий на площадке и за пределами площадки, которые периодически отрабатываются и которые охватывают деятельность, подлежащую осуществлению в случае аварийной ситуации.
Для любой новой ядерной установки такие планы готовятся и отрабатываются до начала ее работы на мощности, превышающей низкий уровень, согласованый с регулирующим органом.
2. Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы ее собственное население и компетентные органы государств, расположенных вблизи ядерной установки, получили соответствующую информацию для аварийного планирования реагирования, посколько существует вероятность того, что население этих государств может подвергнуться воздействию вследствие радиационной аварийной ситуации.
3. Договаривающиеся стороны, которые не имеют на своей территории ядерных установок, поскольку существует вероятность того, что они могут подвергнуться воздействию в случае радиационной аварийной ситуации на расположенной вблизи ядерной установке, принимают соответствующие меры для обеспечения подготовки и отработки планов аварийных мероприятий, которые охватывают деятельность, подлежащую осуществлению в случае такой аварийной ситуации.
d) Безопасность установок
Статья 17
Выбор площадки
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы были разработаны и осуществлялись надлежащие процедуры:
і) оценки всех соответствующих факторов, относящихся к площадке, которые могут оказать влияние на безопасность ядерной установки в течение ее прогнозируемого жизненного цикла;
іі) оценки вероятного воздействия предлагаемой ядерной установки на отдельных лиц, общество в целом и окружающую среду с точки зрения безопасности;
ііі) переоценки по мере необходимости всех соответствующих факторов, упомянутых в подпунктах і) и іі), в целях обеспечения сохранения приемлемости ядерной установки с точки зрения безопасности;
iv) консультаций с Договаривающимися сторонами, расположенными вблизи предлагаемой ядерной установки, поскольку существует вероятность того, что они могут подвергнуться воздействию со стороны этой установки, и предоставления по запросу необходимой информации таким Договаривающимся сторонам, с тем чтобы они могли произвести оценку и собственный анализ вероятного влияния ядерной установки на безопасность на своей собственной территории.
Статья 18
Проекты и сооружение
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы:
і) в проекте и при сооружении ядерной установки предусматривалось несколько надежных уровней и способов защиты (глубокоэшелонированной защиты) от выброса радиоактивных материалов в целях предотвращения аварий и смягчения их радиологических последствий в том случае, если они произойдут;
іі) технологии, заложенные в проекте и используемые при сооружении ядерной установки, были апробированы опытом или аттестованы на основе испытаний или анализа;
ііі) проект ядерной установки позволял осуществлять надежную, устойчивую и легко обеспечиваемую эксплуатацию с особым учетом человеческого фактора и взаимодействия человека и машины.
Статья 19
Эксплуатация
Каждая Договаривающаяся сторона принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы:
і) первоначальное разрешение на эксплуатацию ядерной установки основывалось на соответствующем анализе безопасности и программе ввода в эксплуатацию, которые показывают, что сооруженная установка отвечает требованиям проекта и безопасности;
іі) для определения границ безопасности эксплуатации были установлены и по мере необходимости пересматривались эксплуатационные пределы и условия, определенные на основе анализа безопасности, испытаний и опыта эксплуатации;
ііі) эксплуатация, техническое обслуживание, инспектирование и испытания ядерной установки осуществлялись в соответствии с утвержденными регламентами;
iv) были введены регламенты, определяющие ответственые действия в случае ожидаемых при эксплуатации происшествий и аварий;
v) необходимая инженерно-техническаяя поддержка во всех важных для безопасности областях оказывалась в течение всего жизненного цикла ядерной установки;
vi) обладатель соответствующей лицензии своевременно сообщал регулирующему органу об инцендентах, значимых с точки зрения безопасности;
vii) были разработаны программы сбора и анализа информации об опыте эксплуатации, принимались меры по полученным результатам и выводам и использовались существующие механизмы передачи важного опыта международным органам, а также другим эксплуатирующим организациям и регулирующим органам;
viii) производство радиоактивных отходов в результате эксплуатации ядерной установки поддерживалось на минимальном практически достижимом для соответствующего процесса уровне как по активности, так и по объему, а также чтобы при любой необходимой переработке и при хранении отработавшего топлива и отходов, непосредственно связанных с эксплуатацией, на этой же площадке, на которой расположена ядерная установка, учитывались аспекты кондиционирования и захоронения.
Глава 3
Совещания Договаривающихся сторон
Статья 20
Совещания по рассмотрению
1. Договаривающиеся стороны проводят совещания (в дальнейшем именуемые "совещаниями по рассмотрению") для цели рассмотрения докладов, представляемых во исполнение Статьи 5 в соответствии с процедурами, принятыми согласно Статье 22.
2. С учетом положений Статьи 24 во время совещаний по рассмотрению при необходимости могут создаваться и функционировать подгруппы, состоящие из представителей Договаривающихся сторон, для цели рассмотрения конкретных вопросов, содержащихся в докладах.
3. Каждая Договаривающаяся сторона имеет возможность в разумных пределах обсуждать доклады, представляемые другими Договаривающимися сторонами, и получать разкяснения по таким докладам.
Статья 21
Расписание
1. Подготовительное совещание Договаривающихся сторон проводится не позднее чем через шесть месяцев после вступления в силу настоящей Конвенции.
2. На этом подготовительном совещании Договаривающиеся стороны определяют дату проведения первого совещания по рассмотрению. Указанное совещание по рассмотрению проводится как можно скорее, но не позднее чем через тридцать месяцев после вступления в силу настоящей Конвенции.
3. На каждом совещании по рассмотрению Договаривающиеся стороны определяют дату проведения следующего такого совещания. Совещания по рассматрению проводятся с интервалом, не превышающим трех лет.
Статья 22
Процедурные вопросы
1. На подготовительном совещании, проводимом во исполнение Статьи 21, Договаривающиеся стороны разрабатывают и принимают консенсусом Правила процедуры и Финансовые правила. Договаривающиеся стороны в частности и в соответствии с Правилами процедуры определяют:
і) руководящие принципы в отношении формы и структуры докладов, которые должны представляться во исполнение Статьи 5;
іі) сроки представления таких докладов;
ііі) процесс рассмотрения таких докладов.
2. На совещаниях по рассмотрению Договаривающиеся стороны в случае необходимости могут рассмотреть вопросы, предусматриваемые в подпунктах і) ііі) выше, и принять изменения консенсусом, если в Правилах процедуры не предусмотрено иное. Они также могут вносить на основе консенсуса поправки в Правила процедуры и Финансовые правила.
Статья 23
Внеочередные совещания
Внеочередное совещание Договаривающихся сторон проводится:
і) если такое решение принимается большинством Договаривающихся сторон, присутствующих на совещании и участвующих в голосовании, причем стороны, воздерживающиеся при голосовании, считаются участвующими в голосовании; или
іі) по письменной просьбе какой-либо Договаривающейся стороны не позднее чем через шесть месяцев после передачи Договаривающимся сторонам такой просьбы и получения секретариатом, упомянутым в Статье 28, уведомления о том, что эта просьба поддержана большинством Договаривающихся сторон.
Статья 24
Участие в совещаниях
1. Каждая Договаривающаяся сторона принимает участие в совещаниях Договаривающихся сторон, и ее представляет на таких совещаниях один делегат и такие заместители, эксперты и советники, участие которых она сочтет необходимым.
2. Договаривающиеся стороны могут пригласить на основе консенсуса любую межправительственную организацию, которая компетентна в вопросах, регулируемых настоящей Конвенцией, участвовать в качестве наблюдателя в работе любого совещания или его отдельных заседаний. Наблюдатели должны предварительно в письменной форме принять положения Статьи 27.
Статья 25
Краткие доклады
Договаривающиеся стороны принимают консенсусом и предоставляют общественности документ, в котором излагают обсуждавшиеся вопросы и выводы, сделанные во время совещания.
Статья 26
Языки
1. Языками совещаний Договаривающихся сторон являются английский, арабский, испанский, китайский, русский и французский, если в Правилах процедуры не предусмотрено иное.
2. Доклады, представляемые во исполнение Статьи 5, готовятся на государственном языке представляющей их Договаривающейся стороны или на едином установленном языке, который должен быть согласован в Правилах процедуры. Если доклад представляется на государственном языке, не являющемся установленным языком, Договаривающаяся сторона обеспечивает перевод этого доклада на установленный язык.
3. Несмотря на положения, содержащиеся в пункте 2, в случае получения компенсации секретариат берет на себя обеспечение перевода на установленный язык докладов, представленных на любом другом языке совещания.
Статья 27
Конфиденциальность
1. Положения настоящей Конвенции не затрагивают прав и обязательств Договаривающихся сторон по охране информации от раскрытия, закрепленных в их законодательстве. Для целей настоящей Статьи "информация" включает, в частности, і) сведения личного характера; іі) информацию, охраняемую правами интеллектуальной собственности, или требованиями промышленной или коммерческой конфиденциальности; и ііі) информацию, имеющую отношение к национальной безопасности или к физической защите ядерных материалов или ядерных установок.
2. Если в контексте настоящей Конвенции Договаривающаяся сторона предоставляет информацию, которую она определяет как охраняемую в порядке, изложенном в пункте 1, такая информация используется только для целей, для которых она была предоставлена, и ее конфиденциальность соблюдается.
3. Содержание прений в ходе рассмотрения докладов Договаривающихся сторон на всех совещаниях является конфиденциальным.
Статья 28
Секретариат
1. Международное агентство по атомной энергии (в дальнейшем именуемое "Агентством") выполняет функции секретариата для совещаний Договаривающихся сторон.
2. Секретариат:
і) созывает, готовит и обслуживает совещания Договаривающихся сторон;
іі) препровождает Договаривающимся сторонам информацию, полученную или подготовленную в соответствии с положениями настоящей Конвенции.
Расходы, которые Агентство несет при выполнении функций, упомянутых в подпунктах і) и іі) выше, покрываются Агентством в рамках его регулярного бюджета.
3. Договаривающиеся стороны могут на основе консенсуса просить Агентство о предоставлении других услуг в поддержку совещаний Договаривающихся сторон. Агентство может предоставить такие услуги при условии обеспечения добровольного финансирования из другого источника.
Глава 4
Заключительные статьи и другие положения
Статья 29
Разрешения разногласий
В случае разногласия между двумя или несколькими Договаривающимися сторонами в отношении толкования или применения настоящей Конвенции Договаривающиеся стороны в рамках совещания Договаривающихся сторон проводят консультации в целях разрешения этих разногласий.
Статья 30
Подписание, ратификация, принятие, одобрение,
присоединение
1. Настоящая Конвенция открыта для подписания всеми государствами в Центральных учреждениях Агентства в Вене с 20 сентября 1994 до момента ее вступления в силу.
2. Настоящая Конвенция подлежит ратификации, принятию или одобрению подписавшими ее государствами.
3. После вступление в силу настоящая Конвенция открыта для присоединения всех государств.
4. і) Настоящая Конвенция открыта для подписания или присоединения организаций региональной интеграции или иного характера при условии, что любая такая организация создана суверенными государствами и обладает компетенцией в отношении ведения переговоров, заключения и применения международных соглашений по вопросам, охватываемым настоящей Конвенцией.
іі) По вопросам, входящим в их компетенцию, такие организации от своего собственного имени осуществляют права и выполняют обязательства, которыми настоящая Конвенция наделяет государства-участники.
ііі) Когда такая организация становится участницей настоящей Конвенции, она передает Депозитарию, упомянутому в Статье 34, заявление, в котором указывается, какие государства являются ее членами, какие статьи настоящей Конвенции применяются к ней и сферы ее компетенции в области, охватываемой этими статьями.
iv) Такая организация не располагает каким-либо голосом в дополнение к голосам ее государств-членов.
5. Документы о ратификации, принятии, одобрении или присоединении сдаются на хранение Депозитарию.
Статья 31
Вступление в силу
1. Настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение Депозитарию двадцать второго документа о ратификации, принятии или одобрении, включая документы семнадцати государств, каждое из которых имеет как минимум одну ядерную установку, в которой достигалась критичность в активной зоне реактора.
2. Для каждого государства или организации региональной интеграции, которые ратифицируют, принимают, одобряют настоящую Конвенцию или присоединяются к ней, после сдачи на хранение последнего документа, необходимого для выполнения условий, указанных в пункте 1, настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение Депозитарию соответствующего документа таким государством или организацией.
Статья 32
Поправки к конвенции
1. Любая Договаривающаяся сторона может предложить поправку к настоящей Конвенции. Предлагаемые поправки рассматриваются на совещании по рассмотрению или на внеочередном совещании.
2. Текст любой предлагаемой поправки и обоснование ее представления передаются Депозитарию, который незамедлительно и по меньшей мере за девяносто дней до совещания, на котором это предложение представляется для рассмотрения, направляет его Договаривающимся сторонам. Любые замечания, полученные по такому предложению, распространяются Депозитарием среди Договаривающихся сторон.
3. После рассмотрения предлагаемой поправки Договаривающиеся стороны принимают решение о ее принятии консенсусом, или в отсутствие такого консенсуса, о ее представлении дипломатической конференции. Для принятия решения о представлении предлагаемой поправки дипломатической конференции требуется большинство в две трети голосов Договаривающихся сторон, присутствующих на совещании и участвующих в голосовании, при условии, что во время голосования присутствует не менее половины Договаривающихся сторон. Стороны, воздерживающиеся при голосовании, считаются участвующими в голосовании.
4. Дипломатическая конференция для рассмотрения и принятия поправок к настоящей Конвенции созывается Депозитарием и проводится не позднее чем через один год после соответствующего решения, принятого в соответствии с пунктом 3 настоящей Статьи. Дипломатическая конференция прилагает все усилия к обеспечению того, чтоы поправки принимались консенсусом. Если это не представляется возможным, поправки принимаются большинством в две трети голосов всех Договаривающихся сторон.
5. Поправки к настоящей Конвенции, принятые в соответствии с вышеприведенными пунктами 3 и 4, подлежат ратификации, принятию, одобрению или подтверждению Договаривающимися сторонами и вступают в силу для тех Договаривающихся сторон, которые ратафицировали, приняли, одобрили или подтвердили их на девяностый день после получения Депозитарием соответствующих документов от не менее чем трех четвертей Договаривающихся сторон. Для Договаривающейся стороны, которая впоследствии ратифицирует, принимает, одобряет или подтверждает указанные поправки, эти поправки вступают в силу на девяностый день после того, как эта Договаривающаяся сторона сдала на хранение свой соответствующий документ.
Статья 33
Денонсация
1. Любая Договаривающаяся сторона может денонсировать настоящую Конвенцию, направив письменное уведомление Депозитарию.
2. Денонсация вступает в силу через один год после даты получения уведомления Депозитарием, или в такую более позднюю дату, какая может быть указана в уведомлении.
Статья 34
Депозитарий
1. Депозитарием настоящей Конвенции является Генеральный директор Агентства.
2. Депозитарий информирует Договаривающиеся стороны о:
і) подписании настоящей Конвенции и сдаче на хранение документов о ратификации, принятии, одобрении или присоединении в соответствии со Статьей 30;
іі) дате вступления Конвенции в силу в соответствии со Статьей 31;
ііі) уведомлениях о денонсации Конвенции и о дате такой денансации в соответствии со Статьей 33;
iv) предлагаемых поправках к настоящей Конвенции, представленных Договаривающимися сторонами, поправках, принятых соответствующей дипломатической конференцией или совещанием Договаривающихся сторон, и о дате вступления в силу указанных поправок в соответствии со Статьей 32.
Статья 35
Аутентичные тексты
Подлинник настоящей Конвенции, тексты которого на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французком языках являются равно аутентичными, сдается на хранение Депозитарию, который направляет его заверенные копии Договаривающимся сторонам.