ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ
01.09.2009 N 142

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 вересня 2009 р. за N 896/16912

Про затвердження Правил охорони
праці при переробці та зберіганні
аміачної селітри насипом

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила по безопасному складированию, хранению, перевозке и внесению аммиачной селитры", затверджені Міністерством сільського господарства СРСР 12.06.72.

3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дунаса С.В.

Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак

Затверджено
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
01.09.2009 N 142

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 вересня 2009 р. за N 896/16912

Правила
охорони праці при переробці
та зберіганні аміачної селітри насипом

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від форми власності, на яких виконуються роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива.

1.2. Правила встановлюють вимоги охорони праці під час зберігання аміачної селітри насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також під час використання її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив.

Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників підприємств, що виконують роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом та використанням її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив.

II. Визначення термінів

У цих Правилах терміни та визначення основних понять вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ). Інші терміни вживаються у такому значенні:

Аміачна селітра - аміачно-нітратне висококонцентроване гранульоване мінеральне добриво.

Аміачна селітра насипом - непакована аміачна селітра.

Вогонь - об'ємна мінлива композиція розжарених речовин, які перебувають у процесі горіння.

Горіння - екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновні перетворення речовин і (або) матеріалів і характеризується наявністю летких продуктів і (або) світлового випромінювання.

Зберігання - діяльність, пов'язана із здійсненням комплексу технологічних операцій на складі під час проведення приймання, розміщення та видавання аміачної селітри.

Кальцієва селітра (кальцію нітрат) - нітратне мінеральне добриво.

Комплексне мінеральне добриво - мінеральне добриво, що має у своєму складі не менше двох основних поживних елементів.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та завдати шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

III. Позначення, скорочення

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

БГС - барабанний гранулятор-сушарка;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми України;

СНіП - санітарні норми і правила;

ДСН - державні санітарні норми

ДСТУ - державний стандарт України;

КАС - рідке мінеральне добриво на основі карбаміду і аміачної селітри;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ССБП - система стандартів безпеки праці;

ССБТ - "система стандартов безопасности труда".

IV. Загальні вимоги

4.1. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація підприємств зі зберігання аміачної селітри насипом і перероблення її в мінеральні добрива проводиться з дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), вимог цих Правил, державних будівельних норм, міждержавних і державних стандартів, санітарних норм і правил.

4.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) підприємств, що виконують роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом та використанням її для виготовлення кальцієвої селітри та інших мінеральних добрив, необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (із змінами).

4.3. Стан пожежної безпеки на підприємствах повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та вимогам "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91).

4.4. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, розробляються та переглядаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

4.5. Опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві, повинно здійснюватися відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

4.6. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) повинен розроблятися відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99). План переглядається раз на 5 років.

Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його в частині, що стосується місця їхньої роботи.

4.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників підприємств повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань пожежної безпеки - відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їхньої організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003), і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-03).

4.8. Роботодавець зобов'язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.9. Роботодавець незалежно від форми власності й господарювання підприємства повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

4.10. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва, повинен згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), розробляти і затверджувати відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою для підприємства.

Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

4.11. На підприємстві повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.

4.12. Жінки не допускаються до виконання робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, а також відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.13. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.14. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

4.15. Рівень виробничого шуму встановлюється відповідно до вимог Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (далі - ДСН 3.3.6.037-99) та "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.003-83).

4.16. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися відповідно до вимог, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (далі - ДСН 3.3.6.039-99) та "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008).

4.17. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватися відповідно до вимог "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88), затверджених наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР 26.05.88.

V. Організаційні заходи з охорони праці
під час зберігання та застосування аміачної селітри

5.1. Організація робіт з охорони праці

5.1.1. Підприємства, на яких зберігається або переробляється аміачна селітра насипом, повинні:

використовувати узгоджену і затверджену проектну документацію відповідно до вимог "ДБНУ. Проектування. Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 N 8 (ДБН А.2.2-3-2004);

розробляти технологічні регламенти відповідно до вимог Положення про технологічні регламети для виробництва продукції на підприємствах (в організаціях) хімічної промисловості, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 08.06.2008 N 394 (СОУ-Н МПП 03.100.50-088:2008);

мати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, одержаний відповідно до вимог чинного законодавства.

5.1.2. Підприємство, на якому виконуються роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива, як потенційно небезпечний об'єкт повинно провести ідентифікацію об'єкта згідно з вимогами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (далі - постанова Кабінету Міністрів України N 956).

5.1.3. Підприємство, на якому виконуються роботи, пов'язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива, яке за результатами ідентифікації віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки, зобов'язано провести декларування об'єкта підвищеної небезпеки згідно з вимогами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України N 956.

5.1.4. Роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці підприємства з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників і умов праці та визначати її структуру, функції та права згідно з вимогами Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

5.1.5. До виконання робіт щодо збереження аміачної селітри та її перероблення забороняється допускати працівників молодше 18 років відповідно до вимог Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, а також відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

5.2. Вимоги до робочого місця

5.2.1. Робочі місця та їхнє обладнання повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009), "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.032-78) та "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" (ГОСТ 12.2.033-78).

5.2.2. Організація технологічних процесів, вибір та розташування машин, устаткування, транспортних засобів та засобів механізації і автоматизації праці повинні забезпечувати зручні і безпечні умови праці, обслуговування і ремонту відповідно до вимог чинних нормативних документів та вимог цих Правил.

5.2.3. Під час проведення робіт на висоті 1,3 м і більше необхідно обладнувати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

5.3. Вимоги щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

5.3.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, якими є операції щодо перероблення і зберігання аміачної селітри насипом, роботодавець повинен безкоштовно забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08, мийними засобами згідно з вимогами чинного законодавства.

5.3.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006), ГОСТ 12.4.011-89, "Халаты женские. Технические условия" (ГОСТ 12.4.131-83), "ССБТ. Халаты мужские. Технические условия" (ГОСТ 12.4.132-83), "ССБТ. Сапоги специальные резиновые формовые, защищающие от воды, нефтяных масел и механических воздействий. Технические условия" (ГОСТ 12.4.072-79), "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові і фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування (EN 14387:2004, IDT)" (далі - ДСТУ EN 14387:2006), "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Півмаски фільтрувальні для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування (EN 149:2001, IDT)" (далі - ДСТУ EN 149:2003), "ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия" (ГОСТ 12.4.010-75), "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.013-85), "Фартуки специальные. Технические условия" (ГОСТ 12.4.029-76), "Перчатки резиновые технические. Технические условия" (ГОСТ 20010-93) та інших чинних нормативних документів залежно від характеру виконуваних робіт.

5.3.3. Для захисту органів слуху, якщо рівень шуму перевищує 80 дБ, працівники повинні забезпечуватись протишумовими навушниками відповідно до вимог "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний" (ГОСТ 12.4.051-87) та вимог "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники (ЕN 352-1:1993, IDT)" (ДСТУ EN 352-1:2002).

5.3.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей пилом аміачної селітри, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85.

5.3.5. Працівники, які безпосередньо працюють з аміачною селітрою насипом, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 та ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006.

5.3.6. Для захисту шкіри рук працівникам повинні видаватися захисні пасти, мазі відповідно до вимог "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования" (ГОСТ 12.4.068-79).

5.3.7. Працівники, які обслуговують електрообладнання, для запобігання ураженню електричним струмом повинні забезпечуватися електрозахисними засобами:

діелектричними рукавичками відповідно до вимог "ССБТ. Материалы для средств защиты рук. Технические условия" (ГОСТ 12.4.183-91);

діелектричними килимками відповідно до вимог "Ковры диэлектрические резиновые. Технические условия" (ГОСТ 4997-75);

взуттям відповідно до вимог "Обувь специальная диэлектрическая из полимерных материалов. Технические условия" (ГОСТ 13385-78) та іншими засобами відповідно до умов праці.

VI. Загальні вимоги з охорони праці
щодо поводження з аміачною селітрою

6.1. Фізико-хімічні і вибухопожежонебезпечні властивості аміачної селітри

6.1.1. Аміачна селітра випускається відповідно до вимог "Селитра аммиачная. Технические условия" (далі - ГОСТ 2-85) марок А і Б з насипною густиною від 830 кг/куб.м до 1160 кг/куб.м і температурою плавлення 169,6 град.С.

6.1.2. Аміачна селітра є окисником і пожежонебезпечна. У разі нагрівання до температури 210 град.С перебігають окисно-відновні реакції з сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном, порошкоподібними металами з утворенням оксиду азоту (I) та кисню, що обумовлює загоряння горючих матеріалів і в кінцевому наслідку - пожежу.

6.1.3. Аміачна селітра взаємодіє з сірчаною кислотою або з її кислими солями, внаслідок чого утворюється азотна кислота, яка дуже повільно на світлі за звичайної температури розкладається з виділенням діоксиду азоту та вільного кисню, здатного окиснювати речовини.

6.1.4. Під час нагрівання у замкненому просторі, коли відсутня можливість вільного видалення продуктів термічного розкладання, аміачна селітра за певних умов може вибухати.

6.1.5. Аміачній селітрі притаманна здатність вибухати під впливом сильних ударів, у тому числі ударів вибухової хвилі, а також детонувати внаслідок впливу високої температури, наприклад, в умовах пожежі.

6.1.6. Аміачна селітра та її суміші схильні до термічного розкладання. Під дією детонаторів аміачна селітра вибухає за нижчих температур, її вибуховість збільшується за наявності різних домішок.

6.1.7. Аміачна селітра, що зберігається на відкритих майданчиках, не здатна вибухати, а може тільки горіти. Під час тривалого зберігання в результаті перекристалізації продукту і руйнування гранул чутливість аміачної селітри до вибуху підвищується.

6.2. Взаємодія аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок

6.2.1. На конвеєрах застосовуються стрічки з гумотканинним пошаровим тяговим каркасом та зовнішніми резиновими обкладинками з плоскими поверхнями. Тип і вид стрічок повинен обиратися відповідно до вимог "Ленты конвейерные резинотканевые. Технические условия" (далі - ГОСТ 20-85) та узгоджуватися з виробником.

6.2.2. Контакт аміачної селітри з матеріалом конвеєрних стрічок (комбінована лавсано-бавовняна тканина, капрон, лавсан) може призвести до зниження їхньої термічної стійкості та підвищення пожежонебезпеки у разі утворення суміші пилу аміачної селітри і матеріалу конвеєрних стрічок.

6.2.3. У процесі експлуатації група горючості конвеєрних стрічок може змінюватися на більш пожежонебезпечну.

VII. Вимоги з охорони праці під час
зберігання аміачної селітри

7.1. Вимоги до складських приміщень

7.1.1. Склади (складські комплекси) для зберігання аміачної селітри повинні бути побудовані за типовими проектами відповідно до вимог "Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання добрив та засобів захисту рослин" (далі - ДБН В.2.2-7-98).

Не допускається зберігання аміачної селітри насипом у тимчасових непристосованих складах або на відкритих майданчиках.

7.1.2. На території складів для збереження аміачної селітри допускається розміщення тукозмішувальних установок, обладнання для виготовлення розчинів та навісів для зберігання тари та засобів механізації.

7.1.3. Не допускається відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та вимог цих Правил спільне зберігання аміачної селітри і будь-яких інших хімічних продуктів і матеріалів в одному відсіку приміщення.

7.1.4. Не допускається зберігання на складі аміачної селітри змащувальних і обтиральних матеріалів.

7.1.5. Горючі речовини та їхні суміші, бідони, масельнички та інший інвентар згідно з вимогами "Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений" (ДБН 360-92) повинні зберігатися в допоміжному приміщенні, яке розташоване від будівлі складу на відстані не менше 10 м.

7.1.6. Склади повинні бути обладнані телефонним зв'язком. На зовнішній стороні дверей складу повинна бути вивішена інформаційна картка, яка містить інформацію про пожежну небезпеку аміачної селітри, засоби і методи гасіння пожежі.

7.1.7. Склади аміачної селітри повинні мати на воротах або на стінах з боку воріт написи "Аміачна селітра", "Вогненебезпечно!", "Не палити!".

7.1.8. Склади, які розташовані поза межами підприємства, повинні охоронятися. У неробочий час двері та вікна складських приміщень повинні бути закритими.

7.1.9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити порядок експлуатації складу аміачної селітри і виключити доступ сторонніх осіб, які не працюють на підприємстві.

7.1.10. Розміри санітарно-захисних зон від складів зберігання аміачної селітри до житлової забудови та водоймищ встановлюються відповідно до вимог ДБН 360-92 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404.

7.1.11. Найбільша допустима площа між протипожежними стінами та маса аміачної селітри, яка може знаходитися між ними, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98.

7.1.12. Аміачна селітра повинна зберігатися в окремих, не нижче II ступеня вогнестійкості безгорищних одноповерхових будівлях згідно з вимогами "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

Допускається в окремих випадках (у сільськогосподарських підприємствах) зберігання аміачної селітри в загальному складі мінеральних добрив за умови, що приміщення (відсік) для її зберігання розміщуватиметься біля торцевої стіни і відділятиметься від іншої частини складу протипожежною стіною без отворів. При цьому вся будівля складу повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

7.1.13. Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри повинні проектуватися залізобетонними. Застосування дерев'яних конструкцій у складських будівлях для аміачної селітри забороняється.

7.1.14. Площа поверху між протипожежними стінами у приміщеннях для зберігання аміачної селітри повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98 із розрахунку зберігання між протипожежними стінами не більше 5000 т селітри насипом і не більше 2500 т у спеціальних мішках.

Допускається зберігання до 3500 т аміачної селітри у спеціальних мішках у складських приміщеннях, що стоять окремо, поділених перегородками на окремі складські приміщення з протипожежними перегородками 1-го типу відповідно до ДБН В.2.2-7-98 для зберігання в кожному з них не більше ніж 1200 т аміачної селітри.

7.1.15. У складських приміщеннях для зберігання аміачної селітри згідно з вимогами ДБН В.2.2-7-98 не повинно бути приямків, лотків, каналів та інших заглиблень. Рівень підлоги складських приміщень повинен бути вище рівня небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва та вище планувальної відмітки земель ділянок, що примикають до приміщення, не менше ніж на 0,2 м.

7.1.16. Складські приміщення повинні передбачати комплексну механізацію технологічних операцій на складі.

7.1.17. Не допускається у складські приміщення для збереження аміачної селітри вводити залізничні колії.

7.1.18. Складські приміщення для зберігання аміачної селітри насипом за вибухопожежонебезпекою повинні відповідати вимогам Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до чинного законодавства.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконуються вибір і розміщення електроустановок, залежно від умов зберігання аміачної селітри повинен відповідати вимогам чинного законодавства і позначатися на вхідних дверях приміщення складу.

Порядок оснащення виробничих приміщень стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинен відповідати вимогам Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005).

Обладнання систем вентиляції і штучного освітлення складських приміщень для зберігання аміачної селітри вибухозахищеного виконання повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-1998 та "Природне і штучне освітлення" (далі - ДБН В.2.5-28-2006), "Отопление, вентиляция, кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

Пожежна безпека повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, "Правил пожарной безопасности при эксплуатации предприятий химической промышленности", затверджених наказом Міністерства хімічної промисловості СРСР 25.07.79 (далі - НАПБ В.01.013-79/131), та вимогам ГОСТ 12.1.004-91.

Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

Експлуатація вогнегасників повинна відповідати вимогам Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004), а їхнє технічне обслуговування повинно відповідати вимогам "Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (далі - ДСТУ 4297:2004).

7.1.19. Опалення і кондиціювання складських приміщень для зберігання аміачної селітри повинно бути повітряним і його улаштування повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.

7.1.20. У складських будівлях аміачної селітри згідно з вимогами ДБН В.2.2-7-98 постійно діюча вентиляція повинна забезпечувати одноразовий повітрообмін на годину та роботу системи місцевих відсмоктувань для видалення пилу та вибухонебезпечних речовин від місць їхнього утворення.

Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пилоуловлювачі або фільтри.

7.1.21. Покриття підлоги на складі повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-7-98 і бути іскробезпечним, кислотостійким. Підлога повинна підтримуватися у чистоті та справному стані (без вибоїн і нерівностей), щоб у разі розсипів селітри її можна було зібрати, не допускаючи забруднення проходів.

7.1.22. Вантажні платформи (рампи) повинні мати суцільне покриття з матеріалів, стійких до впливу аміачної селітри, з ухилами для стікання атмосферних опадів.

7.1.23. Верхній місток (майданчик) для транспортера на складах аміачної селітри насипом повинен мати суцільний настил і борти по краях. Під час ремонтів, обслуговування транспортера і прибирання повинна бути повністю виключена можливість падіння з містка і потрапляння в селітру будь-яких предметів, матеріалів.

7.1.24. У складах для зберігання аміачної селітри не допускається проведення робіт з ремонту пересувних машин і механізмів.

7.1.25. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд повинен здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

7.2. Вимоги до буртів і маси зберігання аміачної селітри

7.2.1. Аміачна селітра насипом зберігається у буртах. Між протипожежними стінами допускається її зберігати в обсягах, вказаних у пункті 7.1.14 глави 7.1 розділу VII цих Правил.

Тривалість зберігання - не більше шести місяців. Устаткування складів повинно забезпечувати можливість механічного перелопачування продукту у буртах.

7.2.2. Для запобігання розсипу і забрудненню аміачної селітри периметр бурту обмежується перегородками із негорючого матеріалу.

7.2.3. Максимальна висота складування у буртах повинна відповідати вимогам цих Правил та відомчих норм технологічного проектування ВНТП СГіП - 46-15-96 і не перевищувати 6 м.

Відстань між буртами для проїзду транспортно-вантажних машин повинна прийматись з перевищенням габаритів повороту завантажувачів з вантажем не менше ніж на 0,5 м.

7.2.4. Відстань від поверхні бурту до низу несучих конструкцій покриття (балок або ферм) регламентується вимогами ДБН В.2.2-7-98 і повинна бути не менше 0,2 м, від краю бурту до стін - не менше 1,0 м.

7.2.5. Допускається спільне зберігання в одному відсіку складу незатареної аміачної селітри у буртах і штабелів аміачної селітри, затареної у мішки. Відстань між буртом і штабелем не повинна бути менше 2 м.

7.2.6. Перед закладанням аміачної селітри у бурт відповідно до цих Правил необхідно ретельно його очистити від залишків будь-яких інших добрив або матеріалів, а після закінчення робіт із закладання бурту необхідно провести прибирання розсипів аміачної селітри.

7.3. Умови безпечного зберігання

7.3.1. Для запобігання зволоженню та злежуванню аміачної селітри необхідно зберігати її у складах, де температура і вологість повітря регулюються. Температура повітря у складі відповідно до вимог ГОСТ 2-85 не повинна перевищувати 30 град.С, відносна вологість повітря - 50%. Дозволяється короткочасне зберігання (впродовж 15 діб) аміачної селітри без регулювання температури і вологості повітря.

7.3.2. Під час зберігання аміачної селітри насипом необхідно забезпечувати контроль за температурою продукту, який надходить на зберігання, та всередині бурту у зв'язку з можливим підвищенням температури (більше 50 град.С) внаслідок самонагрівання.

7.3.3. Температура аміачної селітри, яка завантажується на склад насипом, не повинна перевищувати 30 град.С.

7.3.4. У разі виявлення у бурті аміачної селітри осередку самонагрівання необхідно терміново вжити заходів щодо зниження температури - перемістити бурт на нове місце за допомогою кратцер-крана або транспортера.

7.3.5. Не дозволяється у разі злежування аміачної селітри рихлення її інструментом, який може давати іскри під час ударів, або шляхом підриву навіть незначною кількістю вибухової речовини.

7.3.6. Слід регулярно проводити поточні прибирання складських приміщень від пилу і розсипів.

Передбачати пристрої для централізованого прибирання пилу необхідно відповідно до вимог "Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки" (ДСТУ 2893-94).

Необхідно забезпечувати повне щорічне звільнення від аміачної селітри всього складу (або по черзі кожного відсіку) з подальшим чищенням підлоги від налиплого продукту.

7.3.7. Зберігання у складських приміщеннях розсипів (забрудненої аміачної селітри) не допускається. Зібрані розсипи аміачної селітри повинні зберігатися в окремому приміщенні і реалізовуватися у першу чергу.

VIII. Вимоги з охорони праці під час
експлуатації конвеєрного транспорту

8.1. Загальні вимоги

8.1.1. Для забезпечення безаварійної роботи і безпеки праці на об'єктах зберігання і перероблення аміачної селітри під час експлуатації конвеєрного транспорту працівники повинні дотримуватись Інструкції з охорони праці під час роботи зі стрічковим конвеєром, розробленої відповідно до вимог "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.020-80) та "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.022-80) і виконувати вказівки осіб, які призначені відповідальними за безпечну експлуатацію транспортних засобів неперервної дії у порядку, передбаченому Типовою інструкцію для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженою наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94).

8.1.2. Працівники на об'єктах зберігання і перероблення аміачної селітри відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020.80 повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту від дії небезпечних та шкідливих факторів відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.01-08 та касками відповідно до вимог "ССБТ. Каски шахтерские пластмассовые. Общие технические условия" (ГОСТ 12.4.091-80).

8.1.3. Загальні вимоги до конструкцій і розташування конвеєрів, які забезпечують безпечні умови праці, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.

8.1.4. Порядок проведення, обсяг і основні види приймально-здавальних випробувань конвеєрів повинні відповідати вимогам "Конвейеры ленточные. Приемосдаточные испытания" (ГОСТ 25672-83).

8.2. Вимоги до конвеєрних стрічок

8.2.1. Для запобігання пожежам і накопиченню зарядів статичної електрики повинні використовуватися конвеєрні стрічки відповідно до вимог ГОСТ 20-85. Футеровка барабанів і роликів, елементи очисних пристроїв, відбортовки перевантажувальних пунктів та інші складові частини конвеєрів повинні бути з негорючих або важкогорючих матеріалів із поверхневим електричним опором не більше ніж 3·108 Ом.

8.2.2. До застосування допускаються конвеєрні стрічки, які пройшли вхідний контроль та відповідають вимогам ГОСТ 20-85, ГОСТ 12.2.022-80.

8.2.3. Для забезпечення надійної роботи стрічок конвеєр повинен бути оснащений центрувальним пристроєм, що запобігає сходженню стрічки за межі країв барабанів та роликових опор, а також пристроєм, який відключає привод конвеєра у разі обриву стрічки або її пробуксовуванні.

8.2.4. Облік роботи конвеєрної стрічки відповідно до вимог ГОСТ 20-85 повинен проводитися в журналі обліку роботи конвеєра, форма якого встановлюється нормативною документацією. У разі встановлення та заміни стрічки в журналі повинні фіксуватися технічна характеристика стрічки, термін її експлуатації та причини зняття.

8.3. Вимоги безпеки під час використання конвеєрного транспорту

8.3.1. Під час установки пересувного стрічкового конвеєра повинні бути вжиті заходи, які запобігають його перекиданню під дією вітру, власної ваги або з інших причин.

8.3.2. Під час розміщення стаціонарних конвеєрів повинна бути передбачена можливість застосування в доступних місцях траси конвеєра механізованого збирання з-під нього аміачної селітри, яка розсипається (зчищена), без зупинки конвеєра.

8.3.3. Розміщення стрічкових конвеєрів на складах зберігання аміачної селітри необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 та цих Правил.

8.3.4. Конструкцією конвеєра повинен бути передбачений легкий безпечний доступ до елементів, блоків і контрольних пристроїв, які вимагають періодичної перевірки відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80.

8.3.5. У процесі експлуатації стрічкового конвеєра необхідно контролювати:

установку натяжного барабана;

правильність завантаження стрічки аміачною селітрою;

натяг стрічки, стан її стиків;

положення і стан роботи скребків і обертових щіток, які очищають барабан і стрічку.

8.3.6. Повинні бути огороджені рухомі частини конвеєрів (приводні, натяжні станції і барабани, які відхиляють натяжні улаштування, канати та блоки натяжного улаштування, ремінні та інші передачі, муфти, а також опорні ролики і ролики нижньої гілки стрічки у зонах робочих місць конвеєрів), до яких можливий доступ обслуговуючих працівників та працівників, які працюють поблизу конвеєрів.

8.3.7. Захисні огорожі повинні бути споряджені пристроями, які надійно забезпечують їх утримання у закритому (робочому) стані, а у разі потреби повинні блокуватися з приводом конвеєра для його відключення у разі зняття (відкриття) огорожі.

8.3.8. У зоні можливого перебування працівників повинні бути огороджені або захищені оглядові люки пересипних лотків, бункерів, встановлених у місцях завантаження і розвантаження конвеєрів, які періодично очищаються працівником.

8.3.9. Конвеєрні лінії, що складаються з трьох і більше конвеєрів, повинні бути оснащені автоматизованими системами управління.

8.3.10. У разі автоматичного керування конвеєрною лінією повинно здійснюватися:

автоматичне подавання звукового та одночасно світлового сигналу тривалістю не менше 5 с, який попереджає про пуск конвеєра;

включення кожного подальшого конвеєра тільки після досягнення робочої швидкості руху стрічки попереднього конвеєра;

вимикання конвеєрів у послідовності, що відповідає напрямку вантажопотоку. Інтервал між вимиканням конвеєрів визначається тривалістю повного розвантаження конвеєрів від транспортованої аміачної селітри;

пуск послідовно встановлених стрічкових конвеєрів у напрямку, зворотному вантажопотоку;

автоматичне відключення усіх попередніх стрічкових конвеєрів у разі зупинки одного з них;

двосторонній телефонний зв'язок між пунктами навантаження і розвантаження конвеєрів.

8.3.11. Пускова апаратура конвеєра повинна мати блокування, яке виключає можливість пуску під час ремонту.

8.3.12. У разі раптового припинення подавання електроенергії працівники, які обслуговують стрічкові конвеєри, зобов'язані негайно перевести пускові пристрої електродвигунів і важелі керування в положення "стоп" (нульове).

8.3.13. У тих випадках, коли виникає необхідність переходу на місцеве керування конвеєром, відповідно до вимог цих Правил воно може бути застосоване як виняток і лише з наказу працівника, призначеного відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, за умови забезпечення постійної присутності біля конвеєра обслуговуючого працівника. Про всі випадки переходу конвеєра на місцеве керування або на роботу в ремонтно-налагоджувальному режимі в журналі реєстрації робіт по технічному обслуговуванню та ремонту відповідно до вимог "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" (ДСТУ ГОСТ 2.601:2006) необхідно робити запис із вказівкою часу, причини переходу і заходів, вжитих для усунення причин переходу.

8.3.14. На конвеєрах, які входять в автоматизовані транспортні або технологічні лінії, повинні бути передбачені пристрої для автоматичної зупинки привода у разі виникнення аварійної ситуації.

8.3.15. На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів або з конвеєрів у поєднанні з іншим обладнанням (живильниками, млинами, апаратами з мішалками), приводи конвеєрів і всього обладнання повинні блокуватися так, щоб у разі раптової зупинки будь-якого обладнання або конвеєра попереднє обладнання або конвеєри автоматично відключалися, а подальші - продовжували працювати до повного вивантаження з них аміачної селітри, яка транспортується. Повинна бути передбачена можливість відключення кожного конвеєра окремо.

8.3.16. Під час роботи конвеєра обслуговуючий працівник зобов'язаний:

стежити, щоб ролики оберталися, стрічка не зміщувалася вбік і рівномірно завантажувалася селітрою;

не допускати, щоб на ролики і барабани налипала аміачна селітра;

контролювати нагрівання підшипників редуктора органолептично або візуально під час зупинення;

зупиняти конвеєр у випадку перекосу стрічки, з'ясовувати і усувати причини перекосу.

8.3.17. Очищення стрічкового конвеєра необхідно проводити тільки після його зупинки.

8.3.18. Для переходу через конвеєр слід користуватися тільки призначеними для цього містками.

8.3.19. У разі аварії працівники повинні діяти відповідно до ПЛАС, діючого на підприємстві, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

8.3.20. Біля робочих місць повинні бути розміщені таблички, які пояснюють значення засобів сигналізації, що використовуються, і режим керування конвеєром.

8.3.21. Конвеєри, призначені для транспортування аміачної селітри насипом, повинні бути обладнані в місцях виділення пилу місцевими відсмоктувачами, підключеними до вентиляційної системи підприємства.

8.3.22. Місця періодичного змащення конвеєрів (підшипники барабанів та шасі, редуктор) повинні бути доступні без зняття захисних пристроїв.

8.3.23. Контроль за експлуатацією конвеєрів здійснює працівник, призначений наказом роботодавця відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, який пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці у порядку, передбаченому НПАОП 0.00-4.12-05.

Не рідше одного разу на тиждень цей працівник повинен перевіряти положення установки конвеєра і прилягання стрічки до роликів на нижній і верхній гілках, знос скребків очисного пристрою, прилягання смуг відбортовки навантажувального або перевантажувального пунктів, правильність навантаження стрічки матеріалом.

8.3.24. Виявлені у процесі експлуатації і огляду неполадки, а також проведені ремонтні роботи повинні відмічатися у журналі обліку роботи конвеєрів згідно з вимогами ГОСТ 20-85.

8.3.25. Після закінчення роботи необхідно виконати послідовно такі дії:

відключити конвеєр від електромережі;

очистити стрічку конвеєра, барабани, натяжну і приводну станції, а також приймальні і завантажувальні пристрої від налиплої аміачної селітри.

8.3.26. На відключених апаратах при роботі людей на лінії повинні вивішуватися попереджувальні плакати "НЕ ВМИКАТИ - ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

8.3.27. Під час планово-попереджувального огляду та випробувань стрічкових конвеєрів, які проводяться в терміни, вказані в інструкціях з експлуатації, проводиться повний огляд, перевірка і ремонт приводної та натяжної станцій конвеєра, очисних і гальмових пристроїв, стрічок, роликового опору і центрувальних приладів, за необхідності замінюється неякісне мастило, перевіряється рівень масла у редукторах і рідини в гідромуфтах, прилягання колодок до гальмового шківа, рухливість гальмової системи, знос гальмових шківів і колодок, надійність затягування болтових з'єднань вузлів приводної та натяжної станцій, стан сполучених муфт, зварних швів барабанів стрічкових конвеєрів.

8.3.28. Поточний ремонт конвеєрних стрічок повинен проводитися безпосередньо на конвеєрі відповідно до вимог ГОСТ 20-85 за інструкціями розробників та виробників стрічок методом гарячої або холодної вулканізації за температури навколишнього повітря не нижче 0 град.С.

8.3.29. Під час пуску стрічкового конвеєра після ремонту або аварійної зупинки, який проводиться у присутності працівника, призначеного відповідальним за безпечну експлуатацію транспортних засобів, необхідно проводити замір усіх параметрів, що контролюються, як у неробочому, так і в робочому стані.

8.3.30. Для локалізації і гасіння пожеж приводів стрічкових конвеєрів повинні бути передбачені первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і НАПБ Б.03.001-2004, а також (за необхідності) встановлені стаціонарні системи пожежогасіння. Порядок оснащення стаціонарними системами пожежогасіння визначається згідно з вимогами НАПБ Б.06.004-2005.

8.3.31. Не допускається експлуатація конвеєра за відсутності або несправності засобів протипожежного захисту.

8.3.32. Не дозволяється:

зберігати горючі рідини, змащувальні і обтиральні матеріали поблизу пускових пристроїв;

перевозити на стрічкових конвеєрах сторонні матеріали і людей;

ремонтувати електроустаткування, яке перебуває під напругою;

підсипати між стрічкою і приводним барабаном у разі пробуксовки пісок або підливати смолу.

IX. Вимоги охорони праці під час
застосування аміачної селітри

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Технологічні процеси перероблення аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри та комплексних і рідких мінеральних добрив повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.

9.1.2. Безпека технологічних процесів повинна забезпечуватися додержанням вимог "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (далі - ГОСТ 12.3.002-75).

9.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні відходи, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ), вимог "Охрана природи. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (ГОСТ 17.2.3.02-78).

9.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (ГОСТ 17.1.3.13-86).

9.1.5. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.

9.2. Вимоги безпеки під час перевезення аміачної селітри

9.2.1. Аміачну селітру насипом необхідно перевозити автомобільним транспортом згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639, та залізничним транспортом згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 795/5986, та Правилами перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 872/5093.

9.2.2. Працівники суб'єктів перевезення небезпечних вантажів повинні пройти спеціальне навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів відповідно до вимог Порядку проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1285.

9.2.3. Водії автотранспортних підприємств, зайняті перевезенням аміачної селітри, відповідно до вимог чинного законодавства повинні:

забезпечуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту у порядку, передбаченому Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.98 N 207, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.01.99 за N 1/3294 (НПАОП 60.2-3.06-98);

бути ознайомленими з основними вимогами виробничої санітарії, особистої гігієни та правилами надання першої медичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.

9.2.4. Транспортування аміачної селітри насипом повинно проводитися у закритих або критих брезентом транспортних засобах, оснащених вогнегасниками відповідно до вимог Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 N 1128 (зі змінами) (НАПБ Б.06.005-97). Брезент повинен бути виготовлений із вологостійкого та вогнестійкого матеріалу і закривати з усіх боків борти не менш ніж на 200 мм. Кузов не повинен мати механічного пошкодження, і його матеріали та покриття не повинні вступати у взаємодію з аміачною селітрою.

9.2.5. Транспортування аміачної селітри насипом залізничним транспортом дозволяється у вагонах типу мінераловоза або хоперцементовоза.

9.2.6. Транспортування аміачної селітри з глибинних складів до місця її використання повинно здійснюватися спеціальними засобами (автонавантажувачами, розкидачами) або засобами загального призначення (тракторними причепами, автомобілями тощо), що пристосовані для таких цілей.

9.2.7. Перевезення разом з аміачною селітрою працівників, харчових продуктів, предметів домашнього вжитку та інших вантажів, не передбачених транспортно-супровідною документацією, забороняється.

9.2.8. Транспортне марковання дорожньо-транспортних засобів проводиться відповідно до вимог "Вантажі небезпечні. Марковання" (далі - ДСТУ 4500-5:2005).

9.2.9. Перевезення порожніх вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць, не очищених і не знешкоджених від аміачної селітри, класифікованої як небезпечний вантаж, повинно здійснюватися відповідно до вимог Правил з перевезення небезпечних вантажів.

9.2.10. Неприпустиме потрапляння в аміачну селітру під час її перевезення горючих речовин (нафтопродуктів, торфу, соломи, макухи, тирси, сірки тощо), а також порошків металів (алюмінію, міді, цинку та ін.) та їх оксидів, оскільки за їхньої наявності можливе загоряння аміачної селітри, вона також стає вибухонебезпечною.

9.3. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри

9.3.1. Кальцієва селітра випускається як індивідуальний продукт (добриво), так і у вигляді сумішей з карбамідом за різних співвідношень.

9.3.2. Аміачна селітра насипом використовується для отримання кальцієвої селітри за такими методами:

шляхом взаємодії азотної кислоти з вапняним молоком (вапном, крейдою або іншою кальцієвмісною сировиною), розчиненням аміачної селітри в одержаному упареному розчині нітрату кальцію з подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках;

змішуванням розчинів аміачної селітри та нітрату кальцію і подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках (БГС).

9.3.3. Небезпека роботи апарату БГС обумовлюється:

достатньо високою температурою теплоносія (приблизно 850 град.С), а за умови порушення технологічного процесу можливе екзотермічне розкладання продукту;

утворенням нерухомого шару продукту на дні барабана у разі його зупинки, коли через зниження тепловідводу може відбутися прискорення екзотермічної реакції розкладання;

наявністю у теплоносії сажі (внаслідок неповного згоряння природного газу), яка може створювати небезпеку утворення суміші вуглець - окиснювач і сприяти прискоренню процесу термічного розкладання селітри в результаті значного виділення тепла під час окиснювання вуглецю.

9.3.4. У процесі виробництва кальцієвої селітри необхідно передбачати автоматичне припинення подавання інертного газу у разі зупинки апарата БГС.

9.3.5. Усі виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого запилення - місцевими відсмоктувачами.

9.3.6. Під час роботи з кальцієвою селітрою слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08:

костюми захисні відповідно до вимог "Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27652-88), "Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27654-88);

чоботи спеціальні гумові відповідно до вимог ГОСТ 12.4.072-79;

куртка бавовняна на утеплювальній підкладці (на зовнішніх роботах узимку) відповідно до вимог "Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента. Общие технические условия" (ДСТУ ГОСТ 25295:2005);

окуляри захисні відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85;

півмаски фільтрувальні пилозахисні або протигазові та комбіновані фільтри відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 і ДСТУ EN 14387:2006.

9.4. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві рідких мінеральних добрив (КАС)

9.4.1. Аміачну селітру використовують для одержання рідких мінеральних добрив на основі розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС). Залежно від співвідношення вмісту карбаміду і аміачної селітри випускають декілька марок КАС із вмістом азоту від 28 до 34%.

9.4.2. Розчини КАС мають легку корозійну активність щодо чорних металів, але у присутності інгібітору корозії (фосфат амонію в концентрації 0,1-0,2% в перерахунку на Р2 О5 ) метал стає стійким до впливу розчинів. У разі зниження температури розчину нижче 18 град.С випадають кристалічні солі, які з підвищенням температури знов розчиняються. Температура замерзання розчину становить мінус 26 град.С, після розморожування властивості КАС повністю відновлюються.

9.4.3. Зберігання і застосування розчинів КАС повинно бути обмежене весняно-осіннім періодом.

9.4.4. Для зберігання розчинів КАС можуть бути використані ємності, виготовлені із склопластиків і вуглецевої сталі, зі щільно закритим люком.

9.4.5. Не допускається розгерметизація посудин з розчинами КАС і видалення з них води, оскільки можливе утворення твердої суміші карбаміду з аміачною селітрою, взаємодія між якими може призвести до вибуху.

9.4.6. Транспортування розчинів КАС здійснюється усіма видами транспорту згідно з нормативними документами, якими регламентується їх перевезення відповідним видом транспорту.

9.4.7. Транспортування КАС повинно проводитися спеціальними транспортними засобами, оснащеними іскрогасниками, з відрегульованими запобіжно-випускними клапанами, технічно справними запірними пристосуваннями та герметично закритими люками, штуцерами.

9.4.8. Норма заповнення контейнера-цистерни повинна відповідати встановленій стандартом або технічними умовами на продукцію і забезпечувати залишок незаповненого простору, достатній для того, щоб рідина не заповнила увесь внутрішній об'єм тари за температури 55 град.С.

9.4.9. Конструкція дорожньо-транспортних засобів, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинна відповідати вимогам нормативних документів на їх виготовлення та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і вимогам цих Правил.

9.4.10. Дорожньо-транспортні засоби, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинні мати марковання, нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005.

9.4.11. Транспортні засоби після закінчення транспортування розчину КАС повинні бути промиті гарячою водою під тиском або парою і залишені відкритими до повного висихання.

9.4.12. Майданчик, на якому розташовані ємності для зберігання КАС, повинен бути огороджений та мати тверде рівне покриття. Місця приймання і видачі КАС повинні мати приямки для збору випадкового або аварійного розливу рідини.

9.4.13. Усі операції щодо заповнення посудин, призначених для зберігання КАС і заправки транспортних засобів, повинні проводитися тільки механізованим способом закритою герметичною системою трубопроводів.

9.4.14. Під час зливу КАС із транспортних цистерн у резервуари зберігання повинен проводитися постійний контроль показників вимірювальних приладів і герметичності системи.

9.4.15. Для запобігання вибухам під час виготовлення розчинів КАС необхідно:

перевіряти посудину перед завантаженням розчинів КАС на відсутність азотної кислоти, оскільки утворення вибухонебезпечного нітрату карбаміду неприпустимо;

промивати водою устаткування перед ремонтом;

періодично контролювати термоізоляцію, оскільки просочена розчином КАС термоізоляція небезпечна і втрачає ізоляційні властивості.

Не можна проводити теплоізоляцію потенційних місць витоку розчинів (фланцеві з'єднання, вентилі). У цих місцях слід використовувати знімальні ізоляційні муфти, які необхідно періодично оглядати.

Не можна застосовувати зварювальну апаратуру під час видалення термоізоляції, слід уникати сильних механічних ударів. Робота буде безпечнішою, якщо термоізоляцію просочити водою.

9.5. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри для виготовлення комплексних мінеральних добрив

9.5.1. Аміачна селітра - важливий компонент комплексних мінеральних добрив, до складу яких входять, як правило, сполуки фосфору і калію. Одним із найважливіших видів таких добрив є нітрофоска. Нітрофоску отримують шляхом змішування хлориду калію, амофосу і аміачної селітри.

9.5.2. Технологічне обладнання для виготовлення комплексних добрив відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та цих Правил може встановлюватися на відкритій, захищеній від впливу атмосферних факторів площадці промислового майданчика складу аміачної селітри.

9.5.3. Під час виготовлення комплексного добрива не допускається потрапляння сторонніх металевих предметів у зону перемішування мішалкою.

9.5.4. Необхідно забезпечувати контроль кислотності нітрофоски, не допускати її підвищення і дотримуватися температур, що регламентуються у процесі її виробництва і сушіння, з метою попередження мимовільного розкладання нітрофоски із залповим викидом токсичних газів.

9.5.5. Повинна бути передбачена достатня площа отвору, крізь який відбувається скидання надлишкового тиску, що утворюється під час спалаху аеросуспензії.

9.5.6. Будівля складу комплексних добрив може бути і окремою одноповерховою будівлею, яка належить до II ступеня вогнестійкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. У будівлі складу повинна бути передбачена необхідна кількість евакуаційних виходів із будівлі, але не менше двох.

9.5.7. За ступенем надійності електрозабезпечення виробництво комплексних мінеральних добрив повинно належити до користувачів III категорії. Усі електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам "Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды" (ГОСТ 15150-69), вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

9.5.8. Для штучного освітлення приміщень повинні застосовуватися газорозрядні лампи з світловіддачею не менше 65 лм/Вт і кольоропередачею не менше 70-75 Ra.

9.5.9. Не можна, щоб металеві частини електроустановок та заземлювальні провідники торкалися міндобрива.

9.5.10. Системи вентиляції повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.

9.5.11. Пожежна сигналізація повинна виконуватися автоматично на базі теплових пожежних сигналізаторів або ручними пристроями для подавання сигналу тривоги в систему пожежної сигналізації на випадок пожежі.

9.5.12. Гасіння осередків займання комплексних мінеральних добрив на основі аміачної селітри повинно проводитися водою.

9.5.13. На промисловому майданчику виробництва комплексних мінеральних добрив повинні бути передбачені підземні резервуари для зберігання розрахункового запасу води для пожежогасіння.

9.5.14. Слід періодично вимірювати температуру мінерального добрива на основі аміачної селітри в бурті. Якщо температура наближається до 50 град.С, бурт необхідно негайно перемістити.

X. Навантажувально-розвантажувальні роботи

10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.009-76) та ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

10.1.2. Навантажувально-розвантажувальні роботи з аміачною селітрою насипом необхідно виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації.

10.1.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT)" (далі - ДСТУ ISO 6309:2007), відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 та техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах відповідно до вимог чинного законодавства.

10.1.4. Рух транспортних засобів у місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинен бути організований за схемою, затвердженою роботодавцем, з установленням відповідних дорожніх знаків згідно з вимогами "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" (ДСТУ 4100-2002).

10.1.5. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з аміачною селітрою вміст шкідливих речовин і пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88. Розсипи аміачної селітри повинні бути ретельно зібрані.

10.1.6. У разі зміни метеорологічних умов, які негативно впливають на фізико-хімічний стан аміачної селітри, навантажувально-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або мають бути вжиті заходи для створення безпечних умов проведення робіт.

10.2. Вимоги безпеки під час використання навантажувально-розвантажувальних механізмів (машин)

10.2.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи із застосуванням конвеєрів повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.

10.2.2. Перед початком навантаження аміачної селітри і після її вивантаження всі транспортні засоби відповідно до вимог цих Правил повинні бути ретельно очищені від залишків будь-яких попередніх вантажів, сторонніх речовин і забруднень, промиті і просушені.

10.2.3. Під час навантажувально-розвантажувальних робіт у складах аміачної селітри з твердим і рівним покриттям дозволяється використовувати пересувні механізми з акумуляторними електроприводами та автонавантажувачі з двигунами внутрішнього згоряння з обов'язковим використанням іскрогасників на вихлопних трубах двигунів.

10.3. Вимоги безпеки під час навантаження аміачної селітри

10.3.1. Бурти аміачної селітри повинні мати укоси з нахилом, який відповідає куту природного укосу для вантажів цього виду, або бути огороджені міцними підпірними стінками.

10.3.2. У разі злежування аміачної селітри під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт не слід допускати її відбір шляхом утворення підкопу, щоб уникнути обвалення зводу бурту.

10.3.3. Під час навантаження (розвантаження) ємностей з аміачною селітрою у їхній верхній частині відповідно до вимог чинного законодавства повинні бути передбачені спеціальні пристрої, які виключають падіння працівників усередину.

10.3.4. Під час переміщення по насипу аміачної селітри працівники повинні користуватися запобіжними поясами із страхувальним тросом або слід встановлювати трапи і настили з поручнями по всьому шляху пересування.

10.3.5. Не допускається перебування працівників у ємності, що заповнюється аміачною селітрою.

10.3.6. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничних станціях повинно проводитися відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і НАПБ А.01.001-2004.

10.3.7. Підніматися на дах мінераловозів для відкриття і закриття кришок люків слід через спеціальні виходи (двері) люкових майданчиків складу і лише після повної зупинки вагона.

10.3.8. Під час ліквідації зависання у разі злежування аміачної селітри у вагонах-мінераловозах (за допомогою вібраторів і спеціальних пристосувань) перебування працівників безпосередньо під зависаючим вантажем і на його поверхні не допускається.

10.3.9. Перед початком роботи з очищення ємностей (мінераловозів) перевіряється вміст шкідливих і вибухонебезпечних речовин і відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги до виконання таких робіт, працівникам повинен бути виданий наряд-допуск та проведений цільовий інструктаж відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-05 безпосередньо на робочому місці.

Не допускається входити в неочищені від залишків вантажу ємності без протигаза за наявності в повітрі концентрації шкідливих речовин більше граничнодопустимої норми, встановленої ГОСТ 12.1.005-88. Перед початком роботи необхідно встановлювати огородження та вивішувати попереджувальний знак: "Небезпечна зона".

10.3.10. Роботи з очищення і ремонту ємностей допускається виконувати тільки бригадою, що складається не менше ніж із двох працівників (один виконує роботу всередині ємності, інший за ним спостерігає зовні).

Працівник, який перебуває зовні, повинен тримати запобіжний трос, який закріплено на поясі працівника, що перебуває всередині ємності. Робота в ємностях без спостерігача не допускається.

10.3.11. Для забезпечення безпеки працівника у мінераловозі між ним та працівником, який перебуває біля люка мінераловоза, має бути забезпечений двосторонній зв'язок.

10.3.12. Під час спускання в ємність не можна тримати в руках будь-які предмети. Усі необхідні для роботи інструменти і матеріали необхідно опускати в ємність окремо.

10.3.13. Тривалість перебування працівників у ємностях не повинна перевищувати 45 хвилин, після чого вони мають відпочити зовні протягом 15 хвилин.

10.3.14. Не допускається закривати ємності, не переконавшись у відсутності в них людей.

10.3.15. У разі потреби пропарювання ємностей гострою парою слід дотримуватись таких заходів безпеки:

перед пуском пари у відкриті ємності слід переконатись у відсутності в них людей;

під час подачі пари в ємність за допомогою шланга слід опустити його на дно ємності й надійно закріпити біля горловини.

Після пропарювання ємності мають бути створені умови для виходу пари. Перед відкриттям ємності після пропарювання необхідно перевірити, чи закрита подача пари в ємність.

10.3.16. Для внутрішнього огляду мінераловозів під час їхньої підготовки до навантаження необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства і використовувати переносні світильники напругою не більше 12 В, рівень вибухозахисту або ступінь захисту яких повинен відповідати вимогам ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок.

10.3.17. Після закінчення навантажувально-розвантажувальних робіт пересувні механізми повинні бути виведені зі складу, встановлені на місцях стоянки згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76 і ретельно очищені від аміачної селітри.

10.4. Вимоги до розміщення і підготовки навантажувально-розвантажувальних майданчиків

10.4.1. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, розміщення на них будівель (споруд) і відокремлення їх від житлової забудови санітарно-захисними зонами повинні відповідати вимогам будівельних і санітарних норм і правил.

10.4.2. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83), НАПБ А.01.001-2004 та вимогам інших чинних нормативних документів з пожежної безпеки.

10.4.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, включно з проходами і проїздами, повинні мати природне і штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28-2006. Типи світильників необхідно вибирати залежно від умов середовища і властивостей вантажу.

10.4.4. У районі навантажувально-розвантажувальних майданчиків (рамп) не дозволяється рух локомотивів, які дають іскри, а також зупинка цистерн з горючими речовинами, міцними кислотами, органічними рідинами та іншими речовинами, які можуть окиснюватися продуктами розкладу аміачної селітри.

XI. Вимоги пожежної безпеки

11.1. Загальні вказівки щодо забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації, ремонту устаткування і виконання технологічних операцій з аміачною селітрою насипом повинні відповідати положенням Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та вимогам НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, ГОСТ 12.1.004-91 і "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76).

11.2. Інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки на виробничих дільницях і в структурних підрозділах підприємств, де переробляється і зберігається аміачна селітра насипом, повинні розроблятися роботодавцем відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та вимог НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 і цих Правил.

11.3. Виробничі, допоміжні та підсобні приміщення (цехи, склади і відкриті стоянки техніки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і НАПБ Б.03.001-2004.

Експлуатація вогнегасників повинна виконуватись відповідно до вимог НАПБ Б.01.008-2004, а їхнє технічне обслуговування - відповідно до вимог ДСТУ 4297:2004. Оснащення об'єктів стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинно здійснюватись відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005 і "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98).

11.4. На території, у приміщеннях складів для зберігання аміачної селітри і на дільницях об'єктів її перероблення повинні бути вивішені знаки, які забороняють користуватися відкритим вогнем, відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007.

11.5. Для підтримки пристроїв захисту від блискавки у справному стані необхідно регулярно проводити їх ревізію відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002:

для будівель і споруд I і II категорій вогнестійкості із захистом від блискавки - щороку;

для III категорії - не рідше одного разу на три роки зі складанням акта, в якому зазначаються виявлені дефекти.

Усі виявлені пошкодження і дефекти повинні бути негайно усунені.

11.6. Для захисту від статичної електрики повинні заземлятися усі металеві і електропровідні неметалеві частини устаткування і електроустаткування. Заземлення повинно виконуватись відповідно до вимог "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) і "ССБТ. Изделия электротехнические (ГОСТ 12.2.007.0-75).

Такі роботи повинні виконуватися відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги до їхнього виконання.

Переробку сипких матеріалів належить вести в металевому або елетропровідному неметалевому обладнанні.

11.7. Стаціонарні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння необхідно підтримувати у працездатному стані і виконувати всі операції, передбачені інструкціями з їх експлуатації.

11.8. Пожежу, спричинену термічним розкладанням аміачної селітри, необхідно гасити великою кількістю води.

11.9. Не допускається куріння та користування відкритим вогнем на складах і вантажних платформах аміачної селітри. Проведення вогневих робіт допускається у разі дотримання вимог, регламентованих НАПБ А.01.001-2004, НАПБ В.01.013-79/131, Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), і Загальними правилами вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затвердженими наказом Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88), а також за наявності наряду-допуску на їх проведення, оформленого відповідно до цих нормативних документів.

11.10. У разі виникнення пожежі працівники зобов'язані:

терміново викликати пожежну охорону;

поінформувати старшого працівника зміни і діяти відповідно до ПЛАС, що діє на підприємстві, розробленого згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.33-99;

евакуювати людей з території, де виникла пожежа;

за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби;

приступити до гасіння пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння і (за наявності) стаціонарних систем пожежогасіння з ручним пуском.

11.11. Спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004. На пожежному щиті (стенді) повинні розміщуватись ті первинні засоби пожежогасіння, які використовують у цьому приміщенні, споруді, на установці.

XII. Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій

12.1. Вимоги запобігання аварійним ситуаціям

12.1.1. Характерні причини детонації аміачної селітри такі:

наявність замкнутого об'єму і відсутність вільного виходу для газоподібних продуктів розкладання;

пожежа, яка супроводжується горінням значної кількості аміачної селітри;

забруднення селітри деякими домішками;

потрапляння у плав аміачної селітри розжарених предметів і дерев'яних елементів об'єкта, що горить;

проникнення полум'я в глиб штабеля аміачної селітри і підвищення тиску газів, що виділяються всередині маси речовин під час горіння.

12.1.2. Для попередження розвитку можливих аварій під час зберігання і перероблення аміачної селітри необхідно вживати таких першочергових заходів:

використовувати негорючі і важкогорючі конвеєрні стрічки та інші матеріали;

не зберігати аміачну селітру разом з горючими матеріалами;

дотримуватись норм технологічного процесу під час перероблення аміачної селітри та умов її зберігання у складських приміщеннях;

застосовувати пристрої захисту устаткування;

своєчасно виконувати графіки ППР устаткування, машин;

проводити ознайомлення працівників з їхніми діями на робочому місці відповідно до плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що діє на підприємстві, розробленого відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99;

використовувати електроустаткування у вибухозахищеному виконанні;

не допускати проїзду транспорту, не оснащеного іскрогасниками, територією підприємства;

застосовувати пристрої блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд і устаткування;

використовувати технологічні процеси і устаткування, які задовольняють вимогам електростатичної іскробезпеки;

підтримувати температуру нагрівання поверхні машин, устаткування, приладів, які можуть увійти в контакт з аміачною селітрою, нижче граничнодопустимої і яка не повинна перевищувати 80% температури її термічного розкладання.

12.1.3. Під час будівництва загальні вимоги безпеки системи протипожежного і противибухового захисту повинні регламентуватися вимогами ДБН В.1.1-7-2002.

12.1.4. Для обмеження поширення і розвитку пожежі слід забезпечувати:

необхідну вогнестійкість будівель і споруд;

використання негорючих матеріалів для внутрішньої обробки приміщень;

дотримання протипожежних розривів між будівлями і спорудами;

аварійне відключення і перемикання установок і комунікацій;

встановлення пристроїв (бортики, порожки), які запобігають або обмежують розлив і розтікання аміачної селітри під час пожежі;

подавання вогнегасних речовин (води) стаціонарними системами пожежогасіння або пересувною протипожежною технікою.

12.1.5. Для попередження загоряння аміачної селітри на заводських складах необхідно виключити:

розсипи продукту під час завантаження буртів і вагонів;

наявність сторонніх забруднень (розсипи, залишки попередніх вантажів) у машинах, які подаються під завантаження, і в складах;

зберігання або перевезення разом з аміачною селітрою будь-яких інших речовин і матеріалів;

наявність у складі підвалів, каналів, приямків та інших заглиблень у підлозі, а також пазів, що є невидимими, і ділянок, у яких можуть скупчуватися розсипи і забруднення;

появу сторонніх осіб на складі.

Заступник начальника управління організації
державного нагляду за промисловою безпекою
на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Г.Г.Тюкавкін