МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

НАКАЗ
16.03.2006 N 136

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 квітня 2006 р. за N 444/12318

Про затвердження Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання літальних апаратів

Відповідно до закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці у цехах кінцевого складання літальних апаратів (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Временные правила по технике безопасности и производственной санитарии в цехах окончательной сборки летательных аппаратов", затверджені Мінавіапромом СРСР 12 лютого 1975 року N ЦП-17.

3. Наказ ввести в дію з 1 липня 2006 року.

4. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.

6. Головному редактору Журналу "Охорона праці" (Яковенко М.Г.) опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Міністр В.І.Балога

Погоджено:

Голова Держпромгірнагляду М.В.Саварин

Затверджено
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків
Чорнобильської катастрофи
16.03.2006 N 136

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 квітня 2006 р. за N 444/12318

Правила
охорони праці у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

1. Загальні положення

Ці Правила поширюються на суб'єкти господарювання (далі - підприємства) незалежно від форми власності, які виконують роботи із складання, відпрацювання та випробування літальних апаратів і їх систем.

Правила є обов'язковими для працівників (у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків), які виконують роботи із складання, відпрацювання і випробовування літальних апаратів та їх систем у цехах кінцевого складання і здійснюють проектування виробничих, адміністративних та побутових приміщень для цих цехів.

Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до облаштування робочих місць працівників у цехах кінцевого складання літальних апаратів, у яких виконуються роботи із складання, відпрацювання та випробовування літальних апаратів і їх систем.

Правила містять вимоги з охорони праці до виробничих та допоміжних приміщень, організації та виконання технологічних процесів під час монтажу і випробування систем та кінцевого складання літальних апаратів.

Положення цих Правил роботодавець повинен урахувати при розробці інструкцій з охорони праці для професій та видів робіт з урахуванням конкретних умов підприємства.

2. Загальні вимоги

2.1. Цехи кінцевого складання літальних апаратів, що проектуються, будуються та перебувають на реконструкції, повинні відповідати вимогам цих Правил.

Порядок і терміни приведення діючих цехів у відповідність до цих Правил визначаються у кожному окремому випадку роботодавцем за погодженням із територіальними органами Держпромгірнагляду, Державного пожежного нагляду та санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.2. У разі відсутності в нормативно-правових актах з охорони праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, роботодавець зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників. За наявності об'єктів, машин, механізмів, устаткування та робіт підвищеної небезпеки роботодавець повинен отримати дозвіл від органів державного нагляду за охороною праці на початок виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (зі змінами) (далі - ДНАОП 0.00-4.05-2003).

2.3. Роботодавцю не дозволяється давати вказівки працівникам на проведення робіт, що суперечать чинним нормативно-правовим актам з охорони праці.

2.4. Уведення в експлуатацію нових і реконструйованих цехів кінцевого складання літальних апаратів без дозволу органів Державного нагляду за охороною праці не дозволяється.

2.5. Контроль якості будівельно-монтажних робіт і закінченої будівельної продукції здійснюється замовником та проектними організаціями відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" (далі - ДБН А.3.1-5-96).

2.6. Відхилення від вимог цих Правил при проектуванні, будівництві, монтажу, реконструкції, технічному переоснащенні не допускаються.

2.7. Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

2.8. Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені граничнодопустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.

2.9. У разі надходження до цеху нових небезпечних речовин або наявності такої їх кількості, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, роботодавець зобов'язаний повідомити про це органи державного нагляду за охороною праці, розробити й узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників.

2.10. При роботі зі складання, відпрацювання та випробування систем літальних апаратів у цехах кінцевого їх складання і при проектуванні виробничих та адміністративно-побутових приміщень для цих цехів необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2.11. Заміна устаткування на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо-технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо) або його перекомпонування, або зміна схеми обв'язки виконуються за проектом, узгодженим зі службою охорони праці підприємства.

2.12. У разі зміни технологічного процесу, заміни устаткування, виникнення аварійної ситуації, аварії або травмування працівників технологічні регламенти та інструкції, розпорядчі документи з охорони праці цеху необхідно переглянути і за необхідності унести до них зміни, затвердити у встановленому порядку до закінчення терміну їх дії.

2.13. Забезпечення пожежної безпеки покладається на керівників і уповноважених ними осіб згідно зі статтею 2 Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ). Відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки регламентується Законом України "Про пожежну безпеку" та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки" ( 651/97-ВР ).

3. Організація роботи з охорони праці

3.1. До виконання робіт, пов'язаних із складанням літальних апаратів, допускаються особи, які досягли 18 років. Ці особи підлягають попередньому та періодичним медичним оглядам відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 N 45, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94) (зі змінами).

3.2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, що передбачені Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-4.12-2005), та Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим в Мін'юсті України 25.01.95 за N 18/554 (ДНАОП 0.03-8.06-94) (зі змінами), повинні проходити попереднє спеціальне навчання і перевірку знань та один раз на рік перевірку знань відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

3.3. Роботодавець відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоропраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-2005), з урахуванням специфіки виробництва розробляє Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджується наказом і діє у межах підприємства.

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці. Інструкції з охорони праці на підприємстві повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - ДНАОП 0.00-4.15-98).

3.4. Для виконання робіт з підвищеною небезпекою роботодавець своїм наказом призначає відповідальних керівників за безпечне їх проведення.

Роботи з речовинами, які спроможні створити вибухонебезпечне середовище, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.010-76 "Взрывобезопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28.06.76 N 1581.

3.5. На всі роботи, пов'язані зі складанням літальних апаратів, повинна бути розроблена технологічна документація та забезпечене її виконання. Працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці.

3.6. Посадові особи повинні до початку виконання своїх обов'язків та періодично (один раз на три роки) проходити в установленому порядку навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 .

3.7. Організація та проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірка знань з пожежно-технічного мінімуму проводиться згідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом МНС України від 29.09.2003 N 368 , зареєстрованим у Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003), та Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджений наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Мін'юсті 11.12.2003 за N 1147/8468 (далі - НАПБ Б.06.001-2003). Повторний інструктаж проводиться 1 раз на рік. Обов'язки посадових осіб з питань охорони праці (у т.ч. щодо забезпечення пожежної безпеки) визначаються у посадових інструкціях.

3.8. Усі працівники (у тому числі посадові особи) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-2005.

3.9. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, на які перед їх виконанням оформляється наряд-допуск, наведено у додатку 1.

Наряд-допуск затверджується керівником підприємства.

Наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) видається на період, який необхідний для виконання даного обсягу робіт, але не більше ніж на 5 діб. При перерві в роботі більше ніж на добу наряд-допуск анулюється.

Оформлення нарядів-допусків на виконання робіт в електроустановках, газонебезпечних робіт, ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах проводяться відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), та відповідно до Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - ДНАОП 0.00-5.12-2001).

Оформлення наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки не здійснюється, якщо вони систематично виконуються працівниками згідно з технологічним процесом і з належною організацією їх безпечного виконання.

3.10. Видавати наряд-допуск мають право особи, призначені наказом керівника підприємства.

3.11. Відповідальними за правильну організацію та безпечне ведення робіт є:

а) особа, яка видає наряд-допуск (віддає розпорядження);

б) відповідальний керівник робіт;

в) відповідальний виконавець робіт;

г) особа, яка допускає до роботи.

3.12. Особа, яка допускає до виконання небезпечних робіт, є відповідальною за правильне та своєчасне відключення енергоносіїв на дільниці виконання небезпечних робіт та надає роз'яснення відповідальному виконавцю робіт щодо стану обладнання, комунікацій та ін.

3.13. Наряд-допуск видається на одного відповідального виконавця робіт і на одну бригаду.

3.14. Наряд-допуск заповнюється у двох примірниках.

3.15. Порядок видачі нарядів-допусків, їх реєстрації та зберігання визначається наказом по підприємству.

3.16. Наряди-допуски, що видаються на виконання робіт підвищеної небезпеки у вибухопожежонебезпечних приміщеннях на підприємстві, повинні погоджуватись з органами пожежного нагляду та доводитись до відома служби охорони праці в письмовому вигляді.

3.17. Керівник випробувань при кожному завданні на проведення пневматичних випробувань повинен ознайомити працівників незалежно від ступеня їх досвіду і навчання з особливостями даних випробувань, указати на небезпечні операції і місця під час цих випробувань і забезпечити безпечні умови праці при виконанні робіт.

3.18. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, що сталися на виробництві, повинно проводитися відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-2004).

Про кожний нещасний випадок потерпілий, свідок або працівник, який його виявив, повинні доповісти безпосередньому керівникові.

3.19. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів пожежогасіння здійснюється начальником пожежної охорони або добровільної пожежної дружини відповідно до вимог Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом МНС України від 11.02.2004 N 70 , зареєстрованого в Мін'юсті України 19.02.2004 за N 221/8820 (далі - НАПБ Б.02.004-2004).

4. Вимоги до будівель та споруд цехів кінцевого
складання літальних апаратів

4.1. Облаштування виробничих та адміністративно-побутових будівель та споруд повинно відповідати вимогам санітарних норм і правил "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*), "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87*), та державних будівельних норм "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених постановою Держбуду України від 03.10.2002 N 88 (ДБН В.1.1-7-2002).

4.2. Прийняття в експлуатацію завершених будівельних об'єктів виконується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди, призначені для санітарно-побутового обслуговування, забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників, очищення, знешкодження і вловлювання шкідливих викидів в атмосферу, у воду та ґрунт, а також під'їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження, лінії зв'язку, системи та засоби пожежної безпеки.

4.3. Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватися відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Мін'юсті 06.07.98 за N 424/2864 (СТП 228.33.06-97) (зі змінами). На всі виробничі будівлі і споруди в архіві підприємства повинна зберігатись технічна документація.

4.4. Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без наявності проектної документації та її експертизи відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (далі - ДНАОП 0.00-4.20-94) (зі змінами).

4.5. Сигнально-попереджувальне пофарбування небезпечних елементів будівельних конструкцій, виробничого устаткування, трубопроводів, цехового транспорту, пристроїв і засобів пожежогасіння, а також кольорове оформлення знаків безпеки у виробничих приміщеннях здійснюється відповідно до вимог "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затверджених постановою Держкомстандарту Ради Міністрів СРСР від 24.05.76 N 1267 (ГОСТ 12.4.026-76*), "ССБТ. Краны грузоподъемные. Требования к цветовому обозначению частей крана, опасных при эксплуатации", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 20.07.81 N 3443 (ГОСТ 12.2.058-81*), та "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки", затвердженого постановою Комітету стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 07.02.69 N 168 (ГОСТ 14202-69).

Кольорове оформлення поверхні виробничих приміщень відбувається згідно з вимогами будівельних норм "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.01.70 N 181-70 (далі - СН 181-70).

4.6. На вході до виробничих приміщень повинні бути вивішені таблички з позначенням їх категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до вимог "Определение категорий помещений по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених наказом МВС СРСР від 11.05.87 N 1770 (НАПБ Б.07.005-86), та Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 N 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01).

4.7. Проміжні склади, ремонтні майстерні, інструментальні комори, службові та побутові приміщення повинні розміщуватися у приміщеннях, прибудованих до основної будівлі складального цеху.

4.8. Дільниці або цехи розконсервації двигунів літальних апаратів повинні розміщуватись у відокремленій будівлі або в ізольованому приміщенні-прибудові до складального цеху з улаштуванням додаткового виходу назовні.

4.9. Покриття підлог у цехах повинні виконуватись з матеріалів, які не утворюють пилу. Підлоги повинні бути неслизькими, міцними та зручними для механізованого прибирання та застосування мийних засобів.

4.10. Приміщення для настроювання, регулювання і випробування генераторів надвисоких частот (НВЧ) та сполучених з ними антенно-фідерних пристроїв повинні відповідати вимогам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию", затверджених наказом заступника Міністра охорони здоров'я СРСР - головним санітарним лікарем СРСР від 04.04.73 N 1042-73 (далі - ДНАОП 0.03-1.07-73), та бути ізольовані від інших приміщень і забезпечені безпосередніми виходами у коридор або назовні. На робочих місцях рівень щільності потоку енергії повинен відповідати вимогам "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочем месте и требования к проведению контроля", затвердженим постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 29.11.84 N 4034 (ГОСТ 12.1.006-84).

4.11. Для робіт з настроювання, регулювання та випробування НВЧ-пристроїв доцільно вибирати кутові приміщення першого або останнього поверхів будівель, а для пристроїв великої потужності - напівпідвальні поверхи.

4.11.1. Приміщення повинні бути влаштовані таким чином, щоб при вмиканні генераторів на максимальну потужність НВЧ-енергія не проникала в суміжні приміщення (щільність потоку енергії у суміжних приміщеннях не повинна перевищувати 0,1 мкВт/кв.см).

4.11.2. Для зменшення відбиття електромагнітних хвиль від внутрішньої поверхні стіни та стелі приміщення необхідно покривати фарбою, що має необхідний коефіцієнт відбиття.

4.12. Покриття підлог у приміщеннях категорій А і Б (фарбувальних, фарбозаготівельних дільницях, дільницях, на яких виконуються роботи з герметиками, клеями, компаундами та заповнювачами) повинно виконуватись з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударах та терті і дають змогу легко здійснювати їх очищення. Конструкція вікон та дверей у таких приміщеннях повинна унеможливлювати іскроутворення.

4.13. Підлога приміщень для гідравлічних випробувань повинна бути обладнана стічними каналами для відводу води відповідно до вимог будівельних норм і правил "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держкомбуду СРСР від 04.10.85 N 189 (далі - СНиП 2.04.01-85).

4.14. Обладнання автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації та утримання автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації проводиться згідно з вимогами Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

4.15. Прибирання виробничих та побутових приміщень повинно здійснюватися щоденно відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07-73.

4.16. У проектах будівель повинні бути передбачені спеціальні пристрої для виконання робіт з фарбування стін, перекриття та елементів конструкцій, догляду за склінням світлових прорізів та світильниками штучного освітлення.

4.17. Проходи, виходи, коридори, тамбури, сходи не захаращувати різними предметами та обладнанням. Ширина проїзду для електрокар повинна бути не менше 2,5 м. Межі проходів та проїздів повинні позначатися білою фарбою з шириною смуги не менше 50 мм.

4.18. Світлові та аераційні прорізи верхніх ліхтарів повинні бути засклені армованим склом.

4.19. Відкривання та закривання фрамуг вікон і ліхтарів потрібно здійснювати за допомогою пристроїв дистанційного управління. Аераційні ліхтарі потрібно обладнати за всім зовнішнім периметром вітровідбійними щитами і площадкою завширшки не менше 0,5 м.

4.20. Відкриття та закриття воріт для транспортування з цеху агрегатів та виробів повинно бути механізованим. Під час відкриття та закриття воріт подається звуковий та світловий сигнали.

4.21. У разі застосування для утеплення воріт тканинних стьобаних завіс останні мають бути оброблені вогнезахисними речовинами.

4.22. Повітропроводи до стендів складання літальних апаратів повинні бути прокладені в каналах під підлогою. Розміри каналів повинні враховувати можливість виконання монтажу, огляду та ремонту трубопроводів. На повітропроводі повинні бути передбачені масловодовіддільники та фільтри. Обладнання повітропроводів та каналів повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнагляд СРСР від 07.12.71 (далі - ДНАОП 0.00-1.13-71).

4.23. Двері виробничих приміщень повинні відкриватись у напрямку виходу з приміщення. Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб.

4.24. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення забезпечуються установками пожежної сигналізації, пожежогасіння та засобами зв'язку для негайного оповіщення про допомогу в разі виникнення пожежі відповідно до вимог "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 10.10.83 N 4882 (далі - ГОСТ 12.4.009-83), НАПБ А.01.001-2004, "ССБТ. Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования", затверджених постановою Комітету стандартизації і метрології СРСР від 29.12.91 N 2382 (ГОСТ 12.3.046-91).

4.25. Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях (біля входів, у коридорах, проходах тощо). При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

Кожний пожежний кран повинен бути вкомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Пожежний кран повинен розміщуватися у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду, не розкриваючи їх.

Влаштовуючи шафи, слід ураховувати можливість розміщення в них двох вогнегасників.

Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен унеможливлювати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.

На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

4.26. Пожежні щити та засоби пожежогасіння фарбуються у відповідні кольори за чинним державним стандартом. Оснащення первинними засобами пожежогасіння проводиться згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Мін'юсті України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004).

4.27. Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників - згідно з вимогами інструкцій підприємства-виробника, НАПБ А.01.001-2004 , НАПБ Б.03.001-2004 та Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих у Мін'юсті України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

Не дозволяється:

зберігання та застосування вогнегасників з зарядом, що включає галоїдовуглецеві сполуки, у непровітрюваних приміщеннях площею до 15 кв.м;

розміщення вогнегасників на шляхах евакуації працівників з приміщень;

розміщення вогнегасників на висоті більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані менше 1,2 м від краю дверей при їх відкриванні;

Вогнегасник повинен установлюватися таким чином, щоб маркувальний напис на його корпусі залишався відкритим.

5. Підіймально-транспортне обладнання

5.1. Будова, установлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв, тари здійснюються відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 N 409(далі - ДНАОП 0.00-1.03-2002).

5.2. Дозвіл на прийняття в експлуатацію вантажопідіймальних машин, що не реєструються в органах Держпромгірнагляду, повинен видаватися посадовою особою з нагляду за вантажопідіймальними машинами на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-2002 .

5.3. Для безпечного транспортування краном довгомірних або великогабаритних вузлів, панелей та агрегатів необхідно застосовувати спеціальні вантажозахватні пристрої.

5.4. Транспортування дрібних вантажів повинно здійснюватися в уніфікованій тарі. Тара повинна відповідати вимогам "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 12.05.82 N 1893 (ГОСТ 12.3.010-82).

5.5. Усі вантажозахватні пристрої, а також тара повинні виготовлятися на підставі типових креслень. Креслення на виготовлення спеціальних вантажозахватних пристроїв і тари для переміщення вантажів повинні погоджуватися зі службою охорони праці в установленому на підприємстві порядку.

5.6. При експлуатації електронавантажувача із захватною вилкою вантаж повинен рівномірно розподілятися по ширині вилки та виступати за його габарити не більше ніж на 1/3 довжини. Не дозволяється укладати вантаж вище захисного пристрою, який захищає робоче місце водія від падіння вантажів.

5.7. Електронавантажувачі з висотою підйому понад 2,0 м повинні бути обладнані огородженням над головою водія або кабіною.

5.8. Швидкість руху авто- та електротранспорту в приміщенні повинна додержуватись у залежності від стану проїжджої частини і не повинна перевищувати 5 км/год відповідно до вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5 (далі - ДНАОП 0.00-1.28-97).

5.9. До експлуатації допускаються транспортні засоби (електрокари, автокари та ін.), які відповідають вимогам ДНАОП 0.00-1.28-97.

5.10. Під час переміщення вантажів необхідно керуватися вимогами "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 29.04.80 N 1973 (ГОСТ 12.3.020-80).

6. Опалення та вентиляція

6.1. Опалювальні та вентиляційні установки цехів кінцевого складання літальних апаратів повинні відповідати вимогам "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР від 28.11.91 (СНиП 2.04.05-91), "Тепловые сети", затверджених постановою Держбуду СРСР від 01.86 (СНиП 2.04.07-86) та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076 (ДНАОП 0.00-1.11-98) (зі змінами).

6.2. Опалювальні та вентиляційні системи виробничих приміщень повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до повітряного середовища у робочій зоні згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою МОЗ України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), і "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 29.09.88 N 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

6.3. Ворота в цеху для транспортування агрегатів та виробів повинні бути обладнані повітротепловими завісами, уключення яких повинно відбуватися автоматично при відкриванні воріт.

6.4. Опалювальні прилади систем парового опалення для усунення опіків слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів, що забезпечують доступ до опалювальних приладів та їх очищення.

6.5. У приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення слід застосовувати з гладкою поверхнею, яка допускає легке очищення: радіатори секційні або панельні одинарні, опалювальні прилади з гладких сталевих труб.

6.6. Прокладання або перехрещення в одному каналі трубопроводів опалення з трубопроводами горючих рідин, парів та газів з температурою спалаху парів 170 град.С і нижче або агресивних парів та газів не допускається.

6.7. Приміщення дільниці розконсервації двигунів повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з вентиляційними пристроями у вибухобезпечному виконанні.

6.8. Робочі місця, де проводяться роботи з герметизації, пайки електроджгутів, з хромпіком, з компаундами та клеями, повинні бути обладнані місцевими витяжками.

6.9. Під час роботи в малих замкнутих об'ємах (відсіках крила, кабіні тощо) повинно передбачатися подання повітря системою припливно-витяжної вентиляції згідно з ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

6.10. Не вмонтовані в технологічне обладнання вентилятори (за відсутності резервних) для систем місцевих витяжок, які видаляють шкідливі речовини 1-го та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші, облаштовуються блокувальним пристроєм, що передбачає зупинку технологічного устаткування у разі виходу з ладу вентиляторів, а при неможливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатися аварійна сигналізація.

6.11. У тамбури-шлюзи приміщень категорій А і Б, а також приміщення з виділенням шкідливих газів і парів 1-го і 2-го класів небезпеки слід передбачати подачу зовнішнього повітря від окремої установки з вентилятором, що забезпечує розрахункову продуктивність, але не менше ніж 250 куб.м/г.

6.12. Транзитні повітропроводи для систем тамбурів-шлюзів приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих витяжок вибухонебезпечних сумішей слід виконувати з межею вогнестійкості 0,5 годин.

6.13. Для устаткування металевих трубопроводів та повітропроводів систем вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих витяжок вибухонебезпечних сумішей слід передбачати заземлення відповідно до вимог чинного законодавства.

6.14. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході з повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком та враховуючи фонові концентрації цих речовин у місцях розміщення повітроприймальних пристроїв, але не більше 30% ГДК у повітрі робочої зони виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень.

6.15. Захисне огородження слід передбачати на всмоктувальних та нагнітальних отворах вентиляторів, не приєднаних до повітропроводів.

6.16. Приміщення для устаткування витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, які вони обслуговують.

6.17. Пуск, налагодження, експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватись відповідно до технічної документації на зазначені установки.

7. Освітлення й електробезпека

7.1. Природне та штучне освітлення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях повинно відповідати вимогам санітарних норм і правил "Естественное и искусственное освещение", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.06.79 N 100 (далі - СНиП II-4-79).

7.2. Коефіцієнт природної освітленості для приміщень кінцевого складання літальних апаратів потрібно приймати: при боковому освітленні в середньому 1,0; при верхньому та боковому освітленні в середньому 3,0.

7.3. Вікна, розташовані із сонячного боку, повинні бути оснащені пристосуваннями, які забезпечували б захист від попадання прямих сонячних променів. Не дозволяється захаращувати вікна та інші світлові прорізи стелажами, матеріалами, обладнанням.

7.4. Очищати віконне скло і ліхтарі необхідно залежно від ступеня забруднення, але не рідше двох разів на рік.

7.5. Штучне освітлення у виробничих приміщеннях і на робочих місцях залежить від характеру робіт, що виконуються, і повинне забезпечувати освітленість згідно з нормами СНиП II-4-79 відповідно до норм освітлення, наведених у таблиці:

Таблиця

  Норми освітленості

------------------------------------------------------------------
| N  |  Найменування   |  Площина   |Розряд |   Освітлення, лк   |
|з/п |приміщень, споруд| нормування |зорової|--------------------|
|    |                 |освітленості|роботи |   При    |  При    |
|    |                 |і її висота |       |комбінова-|загаль-  |
|    |                 |від підлоги,|       |   ному   |  ному   |
|    |                 |     м      |       |освітленні| освіт-  |
|    |                 |            |       |          | ленні   |
|----+-----------------+------------+-------+----------+---------|
| 1  |Цех кінцевого    |В -         | IIIа  |   1500   |   200   |
|    |складання        |літальний   |       |          |         |
|    |літальних        |апарат      |       |          |         |
|    |апаратів         |            |       |          |         |
|----+-----------------+------------+-------+----------+---------|
| 2  |Загальне         |Г - 0,8 м   | IIIа  |    -     |   400   |
|    |освітлення цеху  |від підлоги |       |          |         |
|----+-----------------+------------+-------+----------+---------|
| 3  |Фарбувальна      |Г - 0,8 м   | IIIб  |    -     |   300   |
|    |камера           |від підлоги |       |          |         |
|----+-----------------+------------+-------+----------+---------|
| 4  |Випробувальні    |Г - 0,8 м   | IIIа  |    -     |   400   |
|    |дільниці         |від підлоги |       |          |         |
|----+-----------------+------------+-------+----------+---------|
| 5  |Клейові роботи   |Г - 0,8 м   | IIIа  |    -     |   400   |
|    |                 |від підлоги |       |          |         |
------------------------------------------------------------------

  Примітки:
  1. У  таблиці  норми  освітлення  наведені  при  застосуванні
газорозрядних ламп.
  2. Освітленість при застосуванні ламп розжарювання  необхідно
знижувати за шкалою освітленості:
  - на один  ступінь  при  системі  загального  освітлення  для
розрядів I-V і VII,  а також при системі комбінованого освітлення,
якщо нормативна освітленість становить 750 лк і більше;
  - на  два  ступеня  при  системі  загального  освітлення  для
розрядів VI і VII.
  3. Нормативні  значення  освітленості  в  люксах,  які
відрізняються на один ступінь,  слід приймати за шкалою 0,2;  0,3;
0,5;  1;  2; 3; 5; 7; 10; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400;
500; 600; 750; 1000...
  4. Освітленість  для системи комбінованого освітлення є сумою
освітленості від загального і місцевого освітлення.

7.6. Загальне освітлення в приміщеннях мийки, консервації та розконсервації двигунів та гвинтів повинно бути не менше 300 лк.

7.7. При виконанні в приміщеннях робіт I-V розрядів освітленість проходів, проїздів та інших місць, де роботи не виконуються, повинна бути не менше 75 лк при газорозрядних лампах і не менше 30 лк - при лампах розжарювання.

7.8. Електроустановки повинні відповідати вимогам:

ДНАОП 0.00-1.21-98;

СН 174-75 "Инструкция по проектированию электроснабжения промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 29.08.75 N 143.

7.9. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання, що застосовуються для освітлення вантажних відсіків, в салонах для пасажирів, кабін управління під час відпрацювання та усунення дефектів, повинні застосовуватися лампи розжарювання напругою не вище 42 В, захищені від випадкового дотику.

7.10. Переносні світильники, що застосовуються під час виконання монтажних робіт, повинні бути обладнані захисною металевою сіткою, гачком для підвішування, щитком для захисту очей від прямого світла. Для живлення переносних світильників повинні застосовуватися гнучкі шнури з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних впливів.

7.11. Усе електрообладнання (корпуси електричних ламп, світильників, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів, стенди для випробувань на електротривкість вузлів, деталі та агрегати випробувальних установок і ін.) повинні мати надійне захисне заземлення або занулення згідно з вимогами чинного законодавства.

7.12. Під час роботи необхідно дотримуватись таких вимог:

- установлювати або замінювати лампи у світильниках слід тільки після відключення від електричної мережі;

- слід використовувати переносні електроприлади та світильники зі справними штепсельними вилками;

- улаштовувати у виробничих та інших приміщеннях тимчасову електропроводку тільки в разі ремонту приміщення і реконструкції електромережі. Тимчасова проводка повинна монтуватися згідно з чинними нормами і правилами;

- не навішувати будь-які предмети на електропроводку та інше електрообладнання, не обгортати електролампи папером або тканиною;

- уключати освітлення і будь-які інші електротехнічні установки за допомогою вимикачів, а не з'єднанням оголених кінців проводів.

7.13. У приміщенні цеху або дільниці розконсервації авіаційних двигунів виконання фарбувальних робіт, герметизації, робіт з компаундами, світильники загального освітлення, електродвигуни, електропроводка до них повинні бути виготовлені у вибухобезпечному виконанні.

7.14. Електроінструмент та ручні електричні прилади повинні відповідати вимогам "ССБТ. Машини ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний (МЕК 745-1-82)", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 30.09.91 N 1563 (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91). Застосовувати згідно з призначенням. Ручні електричні прилади (електродрилі, електрогайковерти, електропаяльники) повинні працювати від напруги не вище 42 В відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

7.15. Електроінструмент та допоміжне устаткування повинно перевірятися не рідше одного разу на 6 місяців.

7.16. Інші вимоги до розміщення світильників, прокладання проводів та розміщення місцевих вимикачів повинні відповідати НАПБ А.01.001-2004.

Параметри електромагнітних полів при роботі із силовими джерелами повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених МОЗ України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Мін'юсті України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6-2002).

8. Водопостачання і каналізація

8.1. Цехи кінцевого складання літальних апаратів повинні бути обладнані господарчо-питним і виробничим водопостачанням, а також фекальною та виробничою каналізацією згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85.

8.2. На виробничих дільницях для забезпечення працівників питною водою слід передбачати автомати, фонтанчики, закриті бачки з фонтанувальними насадками та інші пристрої.

8.3. Улаштування внутрішнього господарчо-питного водопроводу у виробничих і допоміжних приміщеннях не є обов'язковим за відсутності централізованого джерела водопостачання і при кількості працівників у зміну не більше 25 осіб; у цих випадках забезпечення працівників питною водою здійснюється з урахуванням місцевих умов.

Відстань від робочих місць до джерел питного водопостачання повинна бути не більше 75 м. Температура питної води повинна бути не вище 20 град.С і не нижче 8 град.С.

8.4. Якість холодної та гарячої води, що використовується для господарсько-питних потреб, повинна відповідати вимогам "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", затвердженим постановою Комітету стандартів СРСР від 18.10.82 N 3989 (ГОСТ 2874-82).

8.5. На підприємствах, де джерела питного водопостачання не забезпечують усіх потреб працівників, за наявності обґрунтування та за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підведення води непитної якості до пісуарів та змивних бачків унітазів.

8.6. Для відведення стічних вод повинні передбачатися окремі мережі виробничої та побутової каналізації.

8.7. Приєднувати виробничу каналізацію, яка транспортує стічні води, що містять пальні та легкозаймисті рідини, до мережі побутової каналізації та водостоків не допускається.

Не допускається скидання до каналізації технологічних розчинів, а також осаду з технічних резервуарів при очистці останніх.

8.8. Усі водозливи після виробничих установок і побутових пристроїв повинні бути обладнані гідравлічними затворами, які захищають від проникнення газів із каналізаційної мережі у робочі, побутові приміщення та обладнання, яке підключене до цієї мережі.

8.9. Зовнішнє протипожежне водопостачання повинне відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

9. Вимоги безпеки під час проведення
складальних робіт

9.1. Загальні положення

9.1.1. Вимоги безпеки повинні викладатися у маршрутній карті (МК), карті технологічного процесу (КТП), карті типового (групового) технологічного процесу (КТТП), операційній карті (ОК), карті типової (групової) операції (КТО), відомостях операцій (ВОП), карті ескізів (КЕ), технологічній інструкції (ТІ), відомостях оснащення (ВО), комплектувальній карті (КК) відповідно до вимог "Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 20.12.83 N 6351 (ГОСТ 3.1120-83).

9.1.2. Усі монтажні роботи як на літальному апараті, так і на його окремих агрегатах, вузлах тощо, у цеху кінцевого складання літальних апаратів повинні проводитись на складальних стендах із застосуванням спеціального технологічного оснащення, що повинно бути виготовлене відповідно до діючих галузевих стандартів, авіаційних нормалей (АН) або на підставі креслень підприємства, погоджених зі службою охорони праці та затверджених у встановленому на підприємстві порядку.

9.1.3. Ручні машини (свердлильні, розсвердлювальні, шліфувальні тощо), які застосовуються під час виконання робіт на літальному апараті чи його окремих блоках, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.03-1.07-73 та ГОСТ 12.2.013.0-91.

9.1.4. Спеціальне технологічне оснащення по периметру фюзеляжу та площин літальних апаратів повинне бути розміщене відповідно до затверджених схем за видами робіт.

9.1.5. Контрольно-перевірна апаратура, оснащення та наземне технологічне обладнання повинні бути закріплені персонально за відповідними спеціалістами, які несуть відповідальність за їх збереження та справність.

9.1.6. Транспортування по цеху комплектуючих агрегатів літальних апаратів має здійснюватись за допомогою спецзасобів (транспортні візки), передбачених технологією. При цьому вантаж, що транспортується, повинен бути надійно закріплений. Під час буксирування агрегату не дозволяється робити різкі та круті повороти, ривки та раптові зупинки. Буксирування агрегату з однієї дільниці на іншу повинно виконуватись механізованим способом із використання буксирувального пристрою, використовувати несправні засоби буксирування не дозволяється.

Несучий гвинт під час буксирування вертольоту повинен бути загальмований у такому положенні, щоб жодна з лопатей не перебувала над хвостовою балкою та над двигуном.

9.1.7. Під час переміщення літального апарата в технологічному потоці, коли має місце перерозподіл ваги відносно центру ваги, літальний апарат повинен бути завантажений страхувальним вантажем. Вага цього вантажу визначається в залежності від стану готовності літального апарата. Зона навколо вантажу для балансування на хвостовій балці вертольота повинна бути огороджена.

9.1.8. Усі транспортні операції щодо переміщення важких та великогабаритних агрегатів повинні виконуватись під керівництвом спеціально призначених наказом по цеху осіб. Ці особи повинні забезпечувати безпечне пересування агрегатів у технологічному потоці відповідно до їх форм і розмірів.

9.1.9. Конструкція та експлуатація балонів зі стисненими газами, що використовуються для відпрацювання систем, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 N 104 (далі - ДНАОП 0.00-1.07-94) (зі змінами).

9.1.10. Під час виконання робіт, пов'язаних із застосуванням клеїв, компаундів, лакофарбових покриттів на основі епоксидних смол та їх композицій, необхідно дотримуватись вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі, затверджених наказом Головного санітарного лікаря СРСР від 28.11.89 N 5159-89 (далі - ДНАОП 0.03-1.47-89).

9.1.11. Люки в підлозі фюзеляжу в робочій зоні під час виконання робіт усередині літальних апаратів повинні бути зачинені. У випадку проведення монтажних робіт, пов'язаних із відкриванням люків у підлозі літального апарату, люки повинні бути зачинені на замки після виконання цих робіт.

9.1.12. Працівники, зайняті монтажем та проведенням випробувань систем літальних апаратів, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, що мають відповідати вимогам "Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", затвердженим постановою Держкомітету по стандартам СРСР від 27.10.89 N 3222 (ГОСТ 12.4.011-89).

Дільниці, де виконуються роботи з токсичними речовинами, повинні бути забезпечені аптечками з набором засобів та медикаментів, що знешкоджують дію отрути і подразнювальних речовин.

9.1.13. Спеціальні огороджувальні пристрої повинні бути встановлені над проводами під напругою та повітропроводами, що йдуть від розподільних пристроїв по поверхні підлоги та перетинають зону проходу людей.

9.1.14. Виконання робіт на літальних апаратах спеціалістами усіх служб, у т.ч. і працівниками інших цехів, повинно здійснюватися тільки за згодою особи, яка відповідає за стан охорони праці на даній дільниці відповідно до своїх посадових обов'язків, із записом у журнал інструктажу з охорони праці.

9.1.15. Під час виконання монтажу електросистем, пов'язаних з паянням електроджгутів, повинні виконуватися вимоги Санітарних правил організації процесу паяння дрібних виробів сплавами, які містять свинець, затверджених наказом Головного санітарного лікаря СРСР від 20.03.72 N 952-72 (далі - ДНАОП 0.03-1.02-72).

9.1.16. Після закінчення відпрацювання систем літального апарата кнопки, тумблери, крани управління цими системами повинні бути встановлені у вихідне положення таким чином, щоби агрегати та елементи конструкції, які ними управляються, відповідали цьому положенню. При цьому системи повинні бути відключені від джерел живлення.

9.1.17. Монтаж трубопроводів повинен здійснюватися у відповідності до креслень та монтажних схем згідно з виробничими інструкціями, технічними умовами на кожний вид літального апарата.

9.1.18. Під час виконання робіт під агрегатами та літальним апаратом, на мотогондолах і силових установках на всі гостро виступні частини літального апарата повинні бути встановлені запобіжні пристрої або на них вивішені попереджувальні сигнали (червоні прапорці тощо).

9.1.19. Під час стикування консольних частин крила повинні застосовуватися підтримувальні та запобіжні пристрої. Ці пристрої повинні мати паспорти з відзначенням про випробування на вантажопідйомність та черговий огляд.

9.1.20. Конструкція оснащення для складання повинна забезпечувати вільний підхід для виконання технологічних операцій.

Усі рухомі вузли оснащення для складання (рубильники, кондуктори тощо) повинні мати обмеження ходу та надійно закріплені у робочому та неробочому положеннях.

9.1.21. Фіксатори рухомих вузлів повинні кріпитись до оснащення за допомогою ланцюжка або тросику.

9.1.22. На великогабаритному оснащенні для складання розводка стисненого повітря повинна бути зроблена таким чином, щоб довжини шлангів від ручних машин не перевищувала 8 м.

9.1.23. На кожному робочому місці повинна вивішуватись інструкція з охорони праці відповідно до вимог (ДНАОП 0.00-4.15-98 .

9.1.24. Не дозволяється здувати пил або стружку стисненим повітрям.

9.1.25. Машини для механізованого тарувального завертування болтових з'єднань з регулювальною величиною обертального моменту повинні мати бирку з наведеними на ній основними даними машини: шифром та номером, величиною обертального моменту, величиною тиску повітря на вході в машину та ін.

9.1.26. Підключення машини до мережі стисненого повітря необхідно здійснювати відповідно до цехової документації.

9.1.27. Організаційно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки повинні здійснюватись відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005.

9.2. Стикування агрегатів та роботи, що виконуються на висоті

9.2.1. Роботи на висоті понад 1,3 м повинні виконуватися з примостків, риштування та розкладних драбинок, що мають огороджувальні перила висотою не менше 1,0 м з суцільною обшивкою знизу на висоту не менше 0,15 м.

Під час застосування в роботі інструментів та пристроїв необхідно керуватись вимогами Правил безпечної роботи з інструментами і пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252 (ДНАОП 1.1.10-1.04-01).

9.2.2. Роботи на площинах, фюзеляжі та інших неогороджених поверхнях на висоті понад 1,3 м повинні виконуватись із застосуванням запобіжного поясу та страхувальних канатів, що відповідають "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие требования безопасности", затверджених постановою Державного комітету СРСР по справам будівництва від 25.12.81 N 234 (ГОСТ 12.4.107-82). Страхувальні канати повинні бути закріплені за нерухомі спеціальні вузли на літальному апараті та натягнуті вздовж фюзеляжу та площин. Працівники повинні бути у взутті на гумовій підошві.

9.2.3. Роботи на площинах, фюзеляжі та кілі, мотогондолі літальних апаратів без наявності страхувальних канатів та страхувальних поясів не дозволяються.

9.2.4. Монтаж страхувальних канатів повинен виконуватися з розкладних драбинок, розташованих по периметру фюзеляжу та площин згідно із затвердженою технологічною схемою. Кріплення карабіном запобіжного поясу до елементів літального апарата, що пересувається, та до неукріплених драбин, розкладних драбинок не дозволяється.

9.2.5. Демонтаж страхувальних канатів повинен здійснюватись тільки після завершення всіх монтажно-перевірних робіт та перевірки їх службою технічного контролю.

9.2.6. Зняття стропів з кіля та з рулів повороту після стикування хвостового оперення проводити тільки з висувних драбин. При роботі з висувних драбин працівники повинні застосовувати запобіжний пояс, який повинен бути закріплений до спеціально обладнаних місць на робочій площадці.

9.2.7. Працівники, які виконують верхолазні роботи, повинні використовувати інструмент, закріплений за допомогою карабінів до запобіжного поясу.

9.2.8. Усі стикувальні роботи, пов'язані з регулюванням положення літального апарата на домкратах або зняття його з домкратів, повинна здійснювати група працівників, яка закріплена за цією операцією, під керівництвом особи, відповідальної за безпечне виконання робіт.

9.2.9. Перед кожним стикуванням агрегатів все стикувальне оснащення повинно бути перевірене. Установлення агрегатів під стикування необхідно проводити згідно із затвердженою технологічною схемою.

9.2.10. Стрем'янки, які використовуються у цеху, повинні бути інвентарними при цьому:

9.2.10.1. Нерухомі опори двоколісних стрем'янок із відкидними або такими, що складаються, колесами, повинні бути оснащені спеціальними пластинами, виконаними із фрикційного матеріалу. Ці пластини повинні забезпечувати стійкість стрем'янок від можливих падінь та мимовільних зсувів.

9.2.10.2. Настили примосток, риштувань та стрем'янок повинні бути міцними, суцільними та мати рівну поверхню.

9.2.10.3. Огороджувальні перила стрем'янок, примосток, риштувань повинні бути міцними та закінчуватись на рівні верхньої частини огородження. Ширина сходів повинна бути не менше 0,6 м, ширина східців - не менше 0,12 м, а відстань між східцями - не більше 0,2 м.

9.2.10.4. На стрем'янках та примостках повинні бути трафарети з наведеними на них основними даними: реєстраційним (інвентарним) номером, вантажопідйомністю, кількістю працівників, що можуть перебувати на них водночас.

9.2.10.5. Розсувні частини стрем'янок повинні надійно закріплюватися фіксаторами, передбаченими конструкцією цих стрем'янок.

9.2.11. Піднімання літального апарата або агрегату повинно здійснюватися рівномірно всіма домкратами з постійним нівелюванням у процесі підйому. При цьому повинен здійснюватись постійний нагляд за вертикальністю домкратів.

9.2.12. Перед установленням домкратів кожен з них повинен бути перевірений на комплектність деталей, наявність рідини в домкраті, відсутність витікання рідини в місцях з'єднань та механічних пошкоджень конструкцій. Домкрати гідравлічні повинні відповідати вимогам "Домкраты гидравлические. Типы и основные параметры, технические требования", затверджені Мінавіапромом СРСР 1973 (ОСТ 1.03624-73).

9.2.13. Домкрати повинні бути такої конструкції, щоб вивішена частина літального апарата:

- у будь-якому положенні залишалася на опорі;

- не могла бути випадково опущена;

- не зісковзнула з опорної поверхні.

9.2.14. Не дозволяється використовувати домкрати, у яких різьба гвинта чи гайки зношена більше ніж на 20%.

9.2.15. Штоки домкратів під час підйому літального апарата повинні підстраховуватись контрувальними гайками або іншими стопорами. Під час опускання літального апарата необхідно слідкувати за рівномірним ходом штоків всіх домкратів.

9.2.16. Під час виконання стикувальних робіт з підвішування агрегатів на літальному апараті у зоні виконання робіт не повинні перебувати працівники, які не мають стосунку до даного монтажу. Під час піднімання агрегатів на висоту всі сигнали машиністу крану повинні подаватися тільки керівником робіт, який відповідає за безпечне виконання стикувальних робіт.

9.2.17. Підключення електроживлення до електрогвинтових домкратів повинно проводитись тільки особою, яка має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

9.2.18. Перед зняттям літального апарата з домкратів стійки шасі повинні бути встановлені на замки, а на замках встановлено контрольні шпильки.

9.2.19. Під час проведення стельових робіт на літальному апараті, що пов'язані зі свердлінням та зенкуванням, необхідно застосовувати захисні окуляри.

Приєднання шлангів до пневматичного інструмента, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

9.2.20. У конструкції ручного механізованого інструмента масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

9.2.21. Під час нівелювання вертольота трапи та вантажні стулки повинні бути закриті. Не дозволяється проведення будь-яких інших робіт у цей час.

9.2.22. Перед кожним підніманням та встановленням редуктора на вертоліт спецпристрій для піднімання редуктора (рим-гайка) повинен бути перевірений на міцність та в районі редукторного відсіку повинні бути встановлені спеціальні стрем'янки. Працювати з рим-гайкою, яка має механічні пошкодження, не дозволяється.

9.2.23. Установлення двигуна або повітряного гвинта на літальний апарат за допомогою вантажопідіймального крана повинно здійснюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02 . Всі команди, що подаються керівником робіт по монтажу двигуна або гвинта, обов'язкові для всіх осіб, які зайняті виконанням даної роботи.

9.2.24. При встановленні двигуна або повітряного гвинта на літальний апарат повинні застосовуватися тільки ті спеціальні підіймальні пристрої, найменування та шифр яких вказано в інструкції з експлуатації даного двигуна. Пристрій повинен бути справним та задовольняти вимоги ДНАОП 0.00-1.03-02 .

9.2.25. Під час виконання робіт на двигуні всі джерела живлення, що забезпечують запуск двигуна, повинні бути вимкнуті.

9.2.26. Під час огляду лопатей турбін турбогвинтового двигуна за працівниками, що перебувають усередині вихлопної труби, повинно бути встановлено спостереження. Наглядач повинен бути на виході із сопла та контролювати стан працівників систематичним посмикуванням рятувального шнура, закріпленого до рятувального пояса працівника. При цьому у гвинта необхідно вивішувати попереджувальний плакат "Увага, робота на двигуні!", а спостерігач повинен стежити за тим, щоб ніхто не провернув гвинта.

9.2.27. Несучий гвинт повинен бути завжди загальмований. При необхідності провернути гвинт повинна бути подана попереджувальна команда обслуговувальному персоналу, який працює на гвинтокрилі. Гвинт можна провертати тільки після отримання відповідних команд.

9.2.28. Швартування лопатей хвостового гвинта необхідно виконувати тільки при нейтральному положенні педалей. Переміщення педалей при зашвартованих лопатях не дозволяється.

9.2.29. При навішуванні лопатей несучого гвинта:

- працівники, які перебувають біля втулки несучого гвинта, повинні бути забезпечені запобіжними засобами, що закріплюються за жорсткі вузли літального апарата;

- направляти та утримувати лопаті тільки з використанням спецзасобів у відповідності до технічних умов (технологічних документів);

- перебувати під стрілою крана та під лопатею не дозволяється.

9.2.30. При встановленні головного редуктора та автомата перекосу необхідно здійснювати фіксацію елементів управління.

9.2.31. Під час перевірки положення двигунів щодо головного редуктора на вертольоті не повинно виконуватись ніяких інших робіт.

9.2.32. Установлення втулки несучого гвинта, струмознімача несучого гвинта та лабіринту необхідно проводити у м'якому взутті та працювати із застосуванням запобіжного пояса, закріпленого за страхувальний канат.

Під час роботи на втулці несучого гвинта та автоматі перекосу працівники повинні застосовувати запобіжні ремені з карабіном, що закріплюється за міцну деталь агрегату.

9.2.33. Під час стикувальних робіт вертоліт повинен бути підстрахований від перекидання за допомогою страхувального пристрою.

9.2.34. Страхувальний пристрій повинен мати паспорт, у якому повинні робитися відмітки про випробування на вантажопідйомність та про проведення чергового огляду. Страхувальний пристрій своїми ложементами повинен спиратися на піддомкратні вузли літального апарата.

9.3. Монтаж та перевірні випробування електро-радіонавігаційних систем (далі - ЕРНС)

9.3.1. Дозвіл на підключення літального апарата до електромережі для проведення випробувань можуть давати тільки майстри або старші майстри дільниці ЕРНС із закріпленням чергового електрика для контролю за роботою електросистем.

9.3.2. Підключення літального апарата до електромережі та підключення електростендів і спостереження за станом електрокомунікацій під час випробувань дозволяється особам, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

9.3.3. Перед умиканням напруги на випробувальний стенд повинна бути перевірена справність ізоляції кабелів живлення, роз'єднувальних пристроїв, вимірювальних приладів пульту управління та захисного заземлення стенда. Тумблери та командно-розподільчі агрегати на щитках управління, вимикачі та перемикачі фідерів повинні бути встановлені у положення "Вимкнено", "Нейтрально" або у вихідне положення згідно з технічним описом чи інструкцією з експлуатації на відповідний літальний апарат.

9.3.4. На дільниці монтажу та випробування ЕРНС повинні бути в наявності спеціально оформлені такі попереджувальні плакати або світлові табло: "Стенд не вмикати", "Увага, ЕРНС під струмом", "Не вмикати, працюють люди" тощо, які необхідно вивішувати або встановлювати на видному місці стенда або ЕРНС при виконанні відповідних робіт.

9.3.5. Умикання електромережі ЕРНС для живлення від цехових джерел постійного або змінного струму повинно здійснюватися через пульт або розподільчий щит, який повинен бути обладнаний автоматичними пристроями, що запобігають підключенню з неправильною полярністю, обмежують струм короткого замикання та максимальної напруги.

9.3.6. Вимикачі та перемикачі перевірених фідерів по закінченні роботи повинні бути встановлені в положення "Вимкнено" або "Нейтрально".

9.3.7. Перебування сторонніх осіб під час випробувань в робочій зоні, біля пультів управління, засобів контролю, залишення виробів під напругою без чергового електрика дільниці ЕРНС не дозволяється.

9.3.8. Не дозволяється здійснювати роботи на виробі під час відпрацювання його під струмом та вмикати вироби під напругу на дільницях, де може бути в наявності пара пально-мастильних матеріалів.

9.3.9. Виконання будь-яких доробок у системі, а також усунення виявлених дефектів у монтажі повинно здійснюватись на виробі, з якого знято напругу (при повному знятті напруги від мережі та стенда).

9.3.10. Роботи щодо настроювання, регулювання та випробування електро-радіонавігаційного обладнання на виробі повинні виконуватись згідно з вимогами ДСН 3.3.6-2002 і ДНАОП 0.00-1.21-98.

9.3.11. Під час виконання робіт, пов'язаних з регулюванням, настроюванням радіоапаратури, знімати захисні кожухи з радіоапаратури та працювати без них не дозволяється.

9.3.12. Перевірні випробування радіоапаратури повинні виконуватися з мінімальною кількістю працівників, але не менше двох осіб.

9.3.13. Випробування вузлів та їх елементів на електричну стійкість ізоляції повинно виконуватись на спеціально виділеній дільниці цеху в електроізольованих захисних пристроях спеціалістами-електриками, які мають групу з електробезпеки не нижче III.

9.3.14. При випробуванні вузлів на електричну стійкість ізоляції захисні пристрої повинні бути виконані з ізоляційних матеріалів зі стійкими діелектричними характеристиками і повинні пройти електричні та механічні випробування.

9.3.15. Робоча зона під час випробування вузлів на електричну стійкість ізоляції повинна бути огороджена; на захисному пристрої повинен бути нанесений попереджувальний напис "Висока напруга, небезпечно для життя!".

9.3.16. Відкидна частина захисного пристрою повинна мати блокування, що розриває ланцюг подачі напруги на об'єкт, який перебуває на випробуванні, у разі неповного його закриття.

9.3.17. Захист працівників від опромінення хвилями надвисоких частот НВЧ необхідно забезпечувати згідно з вимогами ДСН 3.3.6-2002 за рахунок:

а) зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі (антені, відкритому хвилеводі тощо);

б) екранування джерела випромінювання;

в) екранування робочого місця від джерела випромінювання або віддалення робочого місця від нього;

г) застосування засобів індивідуального захисту.

Вибір засобів захисту або їх комбінацій залежить від типу джерела, його потужності та характеру технологічного процесу.

9.3.18. На дільницях, що призначені для випробувань та настроювання НВЧ-пристроїв до встановлення їх на літальний апарат, не дозволяється проводити роботи, що не пов'язані з обслуговуванням генераторів.

9.3.19. Для зменшення кількості осіб, на які може поширитися дія НВЧ опромінювання роботи з настроювання та випробування генераторів та антенних пристроїв на літальному апараті необхідно проводити в найменш чисельну зміну.

Режим роботи НВЧ-пристроїв, напрям випромінювання електромагнітних хвиль та заходи захисту від випромінювання повинні бути визначені так, щоб на будь-якому робочому місці цеху (дільниці) максимальна інтенсивність опромінення енергією НВЧ не перевищувала граничнодопустимих рівнів.

Робота в умовах опромінення, що перевищує граничнодопустимі рівні, не дозволяється.

9.3.20. Випробування НВЧ-генераторів та підключення до них фідерних пристроїв повинні виконуватися без випромінювання у простір.

Під час зняття основних вихідних параметрів - робочої частоти, ширини спектра та обгинаючої імпульсу струму НВЧ-коливань, споживання енергії пристроєм від мережі при багатогодинних випробуваннях у різних режимах та умовах роботи необхідно використовувати поглинальні потужності (еквіваленти антен).

9.3.21. Усі роботи з випромінювальними пристроями великої потужності (вище 100 Вт за середньою потужністю) повинні виконуватись на спеціальних відкритих площадках або в екранованих камерах.

9.3.22. На дільницях настроювання, випробувань та експлуатації НВЧ-генераторів, а також на сусідніх з ними дільницях необхідно систематично проводити вимірювання інтенсивності випромінювання на кожному робочому місці згідно з інструкцією з охорони праці та вимогами ДСН 3.3.6-2002.

9.4. Монтаж і перевірка паливної системи

9.4.1. Монтаж усередині баків повинен виконуватись чистим інструментом, виготовленим із кольорових металів або покритим міддю, що унеможливлює утворення іскри.

9.4.2. Виклеювання відсіків під паливні баки повинні здійснювати працівники в кількості не менше двох осіб при діючій припливно-витяжній вентиляції всередині відсіків.

9.4.3. Переносні світильники, що застосовуються під час роботи всередині паливних баків та при виклеюванні відсіків під паливні баки, повинні бути виконані у вибухобезпечному варіанті напругою не більше 12В і відповідати вимогам пункту 7.10 цих Правил.

9.4.4. Зберігання клею у проміжній коморі цеху не повинно перевищувати потреб виконання завдання на добу.

9.4.5. Заносити клей усередину виробу дозволяється у щільно закритій тарі не більше двох кілограмів на одного працівника.

9.4.6. Тара, у якій зберігаються клеї, повинна бути стійкою, виготовленою з кольорових металів та обладнана кришкою, яка щільно закривається. Кришка повинна відкриватися лише безпосередньо під час виконання клейових робіт.

9.4.7. Під час роботи в зоні виклеювання відсіків під паливні баки проведення інших робіт не дозволяється.

9.4.8. Після проведення випробувань на герметичність паливної системи вся контрольна суміш (фреоново-повітряна, гелієво-повітряна тощо) повинна видалятись за межі цеху спеціальним трубопроводом або повітропроводом відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07-73. Не дозволяється викидати контрольну суміш у виробниче приміщення.

9.4.9. Усувати дефекти, здійснювати підтягування з'єднань, роз'єднувати трубопроводи, знімати агрегати паливної системи дозволяється тільки після повного зняття тиску в системі.

9.4.10. Перевірку роботи управління двигунами повинна проводити група працівників у кількості не менше двох осіб, одна з яких повинна перебувати в зоні об'єкта, що перевіряється, для спостереження та попередження про небезпеку наближення людей до зазначеного об'єкта. У зоні переміщення рухливих елементів конструкції двигуна повинна бути встановлена світлова сигналізація "Небезпечна зона".

9.4.11. Під час випробування паливних баків на герметичність панелі центроплану крила, що знімаються, а також люки обтічників шасі під паливні баки повинні бути закриті.

9.5. Монтаж та перевірка систем життєзабезпечення

9.5.1. Монтаж кисневої системи повинен проводитись хромованим або вороненим справним та чистим інструментом.

9.5.2. Працівники, зайняті монтажем кисневої системи, повинні бути вдягнені у чистий спецодяг, руки повинні бути вимиті з милом.

9.5.3. Під час монтажу кисневої системи не допускається наявність мастила на руках, одязі, інструменті, на з'єднаннях трубопроводів та приладах.

9.5.4. У зоні виконання монтажу та перевірки кисневої системи виконувати паралельно інші роботи не дозволяється.

9.5.5. Перевірні випробування кисневої системи повинні виконуватися із застосуванням спеціального стенда під керівництвом особи, спеціально призначеної для цього роботодавцем.

9.5.6. Усувати дефекти, здійснювати підтягування з'єднань, роз'єднувати трубопроводи, знімати агрегати кисневої системи дозволяється тільки після повного зняття тиску в системі.

9.5.7. Продувати та здійснювати перевірку герметичності кисневої системи дозволяється тільки чистим азотом за наявності паспорта на його застосування для заповнення кисневої системи з тиском, передбаченим технічними умовами на цей виріб.

9.5.8. У процесі перевірки аварійного скидання ліхтаря кабіни літальних апаратів пристрій для здійснення відтягувального зусилля на ліхтарі кабіни повинен бути перевірений на відповідність технічним умовам.

9.5.9. Вантажний гак крана та шток циліндра пристрою для створення відтягувального зусилля на ліхтарі кабіни під час його скидання ліхтаря кабіни повинні бути забезпечені запобіжними замками, що попереджують самовільне випадіння вантажозахватного пристрою.

9.5.10. Тиск у повітряний шланг герметизації ліхтаря кабіни та дверей необхідно подавати тільки при закритих на замки дверях та ліхтарі кабіни.

9.5.11. Під час виконання монтажних перевірних робіт усередині кабіни при відкритому ліхтарі кабіни необхідно ставити стопор, що перешкоджає закриванню ліхтаря кабіни.

9.5.12. Під час відпрацювання систем вхідних дверей літальних апаратів працівники повинні бути розставлені відповідно до технологічної (виробничої) схеми. При цьому всі команди повинні подаватися тільки керівником робіт.

9.5.13. Випускання повітря з циліндрів механізму під час піднімання чи опускання ліхтаря кабіни повинно виконуватися протягом часу, обумовленого технічними умовами на дану операцію. Не дозволяється примусове затримання ліхтаря кабіни в проміжному положенні під час опускання.

9.6. Відпрацьовування та випробування гідросистеми

9.6.1. Монтаж гідросистем на літальному апараті повинен виконуватись із застосуванням перевірених, випробуваних та прийнятих службою технічного контролю елементів (трубопроводів, шлангів, агрегатів тощо).

9.6.2. Випробування гідросистеми літального апарата на герметичність необхідно проводити з використанням спеціального гідростенда під керівництвом майстра дільниці або особи, спеціально призначеної для цього роботодавцем.

9.6.3. Під час випробування та заправки гідросистеми літального апарата гідросумішшю на ньому не повинні проводитися інші паралельні роботи. Стороннім особам перебувати на літальному апараті не дозволяється.

9.6.4. Заправка гідросистеми гідросумішшю повинна здійснюватися закритим способом через бортові штуцери заправки.

9.6.5. Промивання гідросистеми гідросумішшю необхідно проводити від спеціального стенда для промивки під керівництвом майстра дільниці або особи, спеціально призначеної для цього роботодавцем.

9.6.6. Під час промивання гідросистеми в місці її проведення повинно бути встановлене світлове табло "Увага, проводиться промивка гідросистеми!". Робоча зона навкруги виконавчих агрегатів, які містять гідросистеми (елеронів, закрилків тощо), повинна бути огороджена.

9.6.7. При застосуванні робочих рідин НГЖ-4(*), НГЖ-5у(*) у гідроагрегатах та гідросистемах працівники повинні дотримуватись таких вимог безпеки:

_______________

(*) Рідини НГЖ-4, НГЖ-5у - це синтетичні рідини на основі фосфороорганічного ефіру із загусниками - органічними полімерами та спеціальними присадками. Рідина може проникати до організму людини через непошкоджену шкіру.

- запобігати попаданню рідини на шкіру, слизову оболонку;

- працювати у спецодязі, поліетиленових рукавицях, поліетиленовому фартусі та нарукавниках, захисних окулярах;

- для захисту шкіряного покрову застосовувати захисні мазі типу ИЭР-1 або ИЭР-2;

- для захисту органів дихання в аварійних ситуаціях застосовувати респіратори (РУ-60М або ШБ-1 "Лепесток");

- перед прийманням їжі знімати спецодяг та мити руки. Не зберігати та не приймати їжу на робочому місці.

9.6.8. У разі попадання рідини НГЖ-4 (НГЖ-5у) на відкритий шкіряний покрив ушкоджену частину тіла необхідно помити спочатку холодною, а потім теплою водою з милом. При виникненні больового відчуття або подразнення звернутися до лікаря.

9.6.9. Пролиту на підлогу рідину НГЖ-4 (НГЖ-5у) засипати тирсою та прибрати лопатою або совком у спеціальну посудину.

9.6.10. Обладнання та приміщення для випробувань гідроагрегатів і гідросистем повинні мати попереджувальні написи "Для НГЖ-4 (НГЖ-5)".

9.6.11. Брати пробу, розбирати агрегати, зливати та замінювати НГЖ-4 (НГЖ-5у), знімати фільтри дозволяється при температурі рідини не більше 30 град.С та при ввімкненій витяжній вентиляції.

9.6.12. У разі викиду в повітря робочої зони рідини НГЖ-4 (НГЖ-5у) із гідросистеми, що перебуває під тиском, необхідно вжити заходів щодо виходу рідини (пари, аерозолю) у приміщення та унеможливити їх вплив на працівників. Рідину необхідно прибрати з поверхні агрегатів, стін, стелі та підлоги чистою сухою ганчіркою, потім протерти ганчіркою, змоченою теплою водою, що містить 1,5-2,0 г прального порошку на 1 л води. Очищене місце протерти сухою серветкою. Відновлення робіт може бути дозволено тільки після отримання даних аналізу про відповідність повітря робочої зони санітарним нормам.

9.6.13. Приміщення, де виконуються роботи з рідиною НГЖ-4 (НГЖ-5у), повинні бути обладнані припливно-витяжною, загальнообмінною та місцевою вентиляцією.

9.6.14. Після закінчення робочої зміни підлога приміщення повинна прибиратись вологою ганчіркою або вологою тирсою з її подальшою утилізацією.

9.6.15. Усувати дефекти, здійснювати підтягування з'єднань, роз'єднувати трубопроводи, знімати гідроагрегати в гідросистемі дозволяється тільки після повного зняття тиску в системі.

9.6.16. У разі випадкового попадання промивної гідросуміші на виріб її слід негайно зняти серветкою.

9.6.17. Відпрацьовування гідросистеми і гідроагрегатів повинно проводитися від спеціального стенда під керівництвом особи, спеціально призначеної для цього роботодавцем.

9.6.18. Місце відпрацьовування гідроагрегатів (шасі, закрилки, люки) повинно бути огороджене, на видному місці має бути встановлене світлове табло - "Увага, ведеться відпрацювання гідроагрегатів!".

9.6.19. Входити в огороджену зону стороннім особам або проводити будь-які роботи на гідроагрегатах під час їх відпрацьовування не дозволяється.

9.6.20. Під час відпрацьовування всієї гідросистеми та її агрегатів, а також під час автономного відпрацювання кожного агрегата системи повинні призначатися чергові для спостереження за агрегатами, що відпрацьовуються, та попередження про небезпеку наближення людей до гідросистеми, що перебуває під тиском. При цьому у разі потреби слід користуватися переговорним пристроєм.

9.6.21. Під час проведення робіт у відсіках шасі, коли стійка прибрана, технологічні крани, які встановлені на лініях прибирання шасі, повинні бути закриті. Для унеможливлення зачинення стулок на штоки циліндрів стулок повинні бути встановлені запобіжні хомути, а троси управління аварійного відкриття замка повинні бути від'єднані від замка.

9.6.22. Під час випуску та прибирання шасі, закрилків тощо повинна бути подана керівником робіт команда: "Від шасі!", "Від закрилків!" тощо і тільки після отримання відповіді від чергового "Єсть від шасі!", "Єсть від закрилків!" тощо виконуються операції з їх випуску або прибирання.

9.6.23. Після закінчення відпрацьовування гідросистеми стійки шасі повинні бути випущені і зафіксовані в нейтральному положенні фіксатором. Тиск у системі повинен бути знятий.

9.6.24. Під час роботи в зоні можливого переміщення агрегатів тиску в гідросистемі не повинно бути, гідростенд повинен бути від'єднаний від електросистеми і на ньому має бути вивішений попереджувальний плакат "Не вмикати!".

9.6.25. Після закінчення робіт з відпрацьовування гідросистеми всі органи управління повинні бути встановлені у вихідне положення, а при необхідності - законтрені. Тиск у гідросистемі повинен бути знятий.

9.6.26. Температура робочої рідини під час промивання і відпрацьовування гідросистеми не повинна перевищувати температури, обумовленої технічними умовами на дану рідину.

9.7. Відпрацьовування та перевірка систем управління

9.7.1. Під час відпрацьовування систем управління необхідно:

а) поставити чергових біля рулів та щитків;

б) перекладання командних та виконавчих органів системи проводити під керівництвом особи, спеціально призначеної для цього роботодавцем;

в) вивісити на видному місці світлове табло "Увага, здійснюється відпрацьовування систем управління!" і в зоні переміщення рухомих елементів конструкції, перед початком роботи з ними встановити світлову сигналізацію "Небезпечна зона!";

г) подавати звукові попереджувальні сигнали перед тим, як спрацює система;

ґ) заборонити перебування сторонніх осіб у зоні переміщення елементів (крила, стабілізатора, закрилків, гальмових щитків, клину повітрозабірника тощо) біля пульта управління, у зоні руху качалок, тяг, бустерів;

д) проводити фіксацію органів управління під час відпрацювання рулів висоти та проводити фіксацію органів управління рулів висоти під час відпрацювання рулів напряму;

е) установити на пульті управління під час відпрацювання рулів висоти (РВ), на органи управління рулів напряму (РН) плакат "Педалями не працювати!". Під час відпрацювання рулів напряму (РН) на органи управління рулів висоти (РВ) вивісити плакат "Штурвалом не працювати!".

9.7.2. Під час регулювання поздовжнього управління, ножного управління, управління загальним кроком, поперечного управління вертольотом фіксацію відповідних органів регулювання у кабіні необхідно проводити спеціальними пристроями, обумовленими технічними умовами на відповідну операцію.

9.7.3. Працівники, зайняті відпрацюванням систем управління, при необхідності (за наявності шуму або коли вони не бачать один одного) повинні бути забезпечені переговорними пристроями.

9.7.4. Під час відпрацьовування системи управління виконувати заміри відхилень органів управління з крила стабілізатора, триматися за закрилки, зализи, елерони, гальмові щитки в момент підйому та випуску їх не дозволяється.

9.7.5. При виконанні монтажу та перевірних робіт на літальному апараті гальмові щитки повинні бути прибрані. У разі відсутності робіт на літальному апараті при випущених гальмових щитках та за наявності тиску у гідросистемі виробу на гальмові щитки повинні бути встановлені спецупори, які б попереджували їх самовільне закриття.

9.7.6. Під час виконання робіт з одним з виконавчих органів управління або злітно-посадочних засобів проводити відпрацювання інших елементів управління заборонено.

9.8. Відпрацьовування спецсистем літака та вертольота

9.8.1. Перед підвішуванням вантажів на виріб системи управління стулками люків та скиданням вантажів повинні бути знеструмлені. Тяги управління стулками люків повинні бути від'єднані від стулок.

9.8.2. Робоча зона під час перевірки систем скидання вантажу і систем охолодження повинна бути огороджена, і біля неї повинно бути вивішене світлове табло "Увага, не входити! Іде відпрацьовування!".

9.8.3. Під час відпрацьовування систем підвішування та скидання вантажу на виробі не повинно проводитись ніяких інших робіт. Виріб при цьому повинен бути знеструмлений.

9.8.4. Працівники, зайняті відпрацьовуванням системи піднімання та скидання вантажу, повинні бути забезпечені переговорними пристроями. Усі команди повинні подаватися тільки керівником випробувань, який перебуває біля об'єкта відпрацьовування.

9.8.5. Підвішування вантажу на касетотримач повинно здійснюватися за відсутності людей у кабіні і на виробі. Під час піднімання та опускання вантажів необхідно користуватися тільки спеціальним оснащенням, яке має паспорт на випробування.

9.8.6. Скидання вантажу повинно здійснюватися у спеціальну яму з амортизувальним заповненням (тирса, поролон тощо). Розміри ями повинні визначатися габаритами моделі вантажу. Працювати в ямі при підвішеному вантажі з незачиненими вантажними стулками не дозволяється.

9.8.7. Перед відпрацьовуванням систем скидання вантажу виріб повинен бути надійно зафіксований, а вантажний відсік повинен бути розміщений безпосередньо над ямою для скидання.

9.8.8. Під час виконання робіт у вантажних відсіках усі автомати захисту мережі (АЗМ) групи "В" у кабіні і на борту виробу повинні бути вимкнуті.

9.8.9. Продувку і заповнення систем охолодження проводити тільки чистим азотом, що має паспорт на його застосування, у відповідності до технічних умов на виконання даної операції. При цьому випробувальні гази із магістралі системи охолодження під час продування та випробування на герметичність повинні видалятися за межі цеху спеціальним трубопроводом або повітропроводом відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07-73. Не дозволяється викид азоту в робоче приміщення.

9.9. Робота зі спецобладнанням

9.9.1. Робота із сигналізаторами або іншими виробами (далі - сигналізатор), у яких використовуються закриті джерела іонізувального випромінювання, повинна виконуватись відповідно до вимог інструкції з їх монтажу та експлуатації та вимог Основних санітарних правил протирадіаційного захисту України (ОСПУ), затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 28.12.2000 N 120 (ДСП 6.074.120-2001).

9.9.2. Сигналізатори із джерелами іонізувального випромінювання повинні зберігатись у спеціально обладнаних стелажах або у сейфах, які повинні зачинятись, пломбуватись та позначатись знаком радіаційної небезпеки.

9.9.3. Транспортування та всі роботи із сигналізаторами повинні проводитись тільки за умови, що вони вкриті захисними пристроями. Захисний пристрій може зніматись тільки під час відпрацювання сигналізаторів під дією струму та перед польотом.

9.9.4. При неможливості подальшої експлуатації сигналізаторів (поломка, закінчення строку експлуатації) датчик із джерелом іонізувального випромінювання повинен бути відправлений на підприємство, що його виготовляє, або переданий з актом до спеціалізованої організації для захоронення.

9.9.5. У разі порушення цілісності захисного пристрою датчика сигналізатор повинен бути перевірений на відсутність радіоактивного випромінювання. Не дозволяється розбирати датчик із джерелом іонізувального випромінювання.

9.9.6. Для контролю за станом сигналізаторів роботодавець повинен призначити наказом відповідальну особу за дотриманням вимог інструкції з експлуатації сигналізаторів.

9.9.7. Межі небезпечної зони для джерела іонізувального випромінювання необхідно позначати попереджувальними знаками радіаційної небезпеки.

9.9.8. При сигналізаторі, що не працює, вихід пучка іонізувального випромінювання повинен перекриватись пристроєм, який передбачений конструкцією сигналізатора.

10. Вимоги до перевірних та випробувальних стендів

10.1. Перевірні та випробувальні пересувні стенди повинні бути закріплені за відповідальними особами, призначеними роботодавцем. Стенди повинні зберігатися в ізольованій прибудові до цеху або в спеціально відведеному місці в цеху.

10.2. Стенди, що розміщені в місцях зберігання, повинні бути справними, мати паспорти, у яких повинні бути вказані їх технічні характеристики, принципові схеми та журнали для реєстрації регламентних робіт, що проводяться на стенді, а також інструкцію з експлуатації. У паспорті на стенд повинні бути вказані терміни перевірки стенду.

10.3. До управління стендами повинні допускатися особи, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право виконання перевірних та випробувальних робіт на виробі.

10.4. Прилади, що встановлені на пульті стенда (для вимірювання тиску та температури середовища), повинні проходити періодичну перевірку відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94. Редуктори, відсічні запобіжні клапани повинні перевірятися на справність з наступним опломбовуванням не рідше одного разу на 6 місяців із занесенням результатів перевірки до паспорта або журналу контрольних перевірок. Тумблери перед підключенням стендового обладнання до джерел живлення системи повинні бути у положенні "Вимкнуто".

10.5. На стендах повинні бути трафарети із зазначенням призначення стенда ("Для промивки", "Для відпрацювання" тощо), манометрів, вимикачів та інших приладів і агрегатів згідно з принциповою схемою стенда та інструкцією з експлуатації.

10.6. Конструкція стендів, пультів управління, рукавів, шлангів та електроджгутів повинна забезпечити надійність і зручність приєднання до виробу.

10.7. Для підключення гідравлічних стендів до виробу повинні застосовуватися труби з нержавіючої сталі або рукава з фторопласта з металевим оплетенням.

10.8. Стенди повинні бути забезпечені спеціальними шухлядами або контейнерами для зберігання шлангів, рукавів та електроджгутів.

10.9. Пофарбування перевірних та випробувальних стендів повинно відповідати вимогам СН 181-70.

10.10. Умикання і вимикання стендів в електромережу повинно здійснюватися тільки особами, які мають кваліфікаційну групу не нижче III. Після закінчення робіт залишати стенди ввімкненими в електромережу не дозволяється.

10.11. Матеріали для заправлення гідростендів повинні зберігатися у спеціальному пожежобезпечному приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією.

10.12. Заправлення баків гідросистем гідросумішшю необхідно проводити на спеціально виділеній для цього дільниці, забезпеченій засобами пожежогасіння відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83.

10.13. Під час відпрацювання систем стенд повинен бути надійно встановлений для усунення можливості самовільних пересувань.

10.14. Балони зі стисненим газом повинні кріпитися на стенді та мати маркування відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.

10.15. Усі стенди, що застосовуються під час відпрацювання систем літального апарата, повинні відповідати вимогам керівних матеріалів та галузевих стандартів на перевірочні і вимірювальні пересувні стенди (додаток 3).

10.16. Шланги для підключення систем літального апарата до стенда продувки повинні бути забезпечені запобіжним тросом.

10.17. Стенд для зарядження пневматиків шасі повинен бути забезпечений редуктором та манометром. Пневматики повинні бути обладнані захисною огорожею.

11. Вимоги безпеки під час випробування систем
і конструкцій літального апарата на герметичність
та усунення дефектів герметизації

11.1. Випробування літальних апаратів на герметичність тиском, передбаченим технічними умовами на відповідні літальні апарати, повинні здійснюватися у спеціально ізольованому приміщенні або в цеху, коли інші роботи в ньому не виконуються.

11.2. Роботи, пов'язані з усуненням дефектів герметизації, повинні проводитись тільки після випробування систем, конструкцій, агрегатів на міцність. При цьому на даному виробі не повинно проводитись паралельно ніяких інших робіт.

11.3. Під час випробування літального апарата або його агрегатів на герметичність люки, двері, ліхтар кабіни та інші подібні місця повинні бути захищені спеціальними чохлами, передбаченими технологією для забезпечення безпеки при виконанні робіт. Розміри зон для випробування визначаються залежно від об'єму та тиску, на який випробується літальний апарат. Зона повинна бути огороджена і на видному місці перед входом до неї повинно бути вивішене світлове табло "Випробування під тиском! Не входити!".

11.4. Під час випробування літального апарата на герметичність, працівники, які проводять випробування поза літальним апаратом, повинні бути в спеціально обладнаному укритті або за межами небезпечної зони, визначеної у технічній документації. Зовнішній огляд літального апарата, агрегатів, вузлів після випробування на герметичність повинен проводитись під тиском не вище 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см).

11.5. Випробування літального апарата, блоків, вузлів, агрегатів на герметичність необхідно проводити тільки з використанням спеціального випробувального стенда, обладнаного відповідними приладами, контрольною апаратурою та системою фільтрів. Перелік приладів, контрольної апаратури та фільтрів визначається технічними умовами на випробування.

11.6. Під час випробування на герметичність повинно бути забезпечено герметичне та надійне з'єднання шлангів і трубопроводів, підключених до манометрів, які показують тиск на виробі.

11.7. Випробувачі під час перебування всередині кабіни літального апарата, обладнаного відкидним ліхтарем, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту голови та очей (шоломами, захисними окулярами).

11.8. У кабіні літального апарата повинен бути встановлений запобіжний клапан, передбачений конструкцією випробувального стенда і відрегульований на максимальний тиск з технічними умовами на випробування.

11.9. У разі необхідності аварійного скидання тиску в літальному апараті повинен застосуватися спеціальний пристрій. Рукоятка управління цим пристроєм повинна бути запломбована. Випадки зривання пломби повинні заноситись у спеціальний журнал із зазначенням причин.

Управління зниженням тиску всередині літального апарата дозволяється лише у таких випадках:

- при необхідності термінового виходу людей;

- коли дається попередження про неможливість здійснити зниження тиску ззовні;

- коли без попередження ззовні зниження тиску не починається або зненацька припиняється.

11.10. У разі потреби виконання робіт всередині літального апарата під підвищеним тиском працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту та переговорними пристроями. Тиск не повинен перевищувати 0,02 МПа 0,2 кгс/кв.см.

11.11. Час перебування кожного працівника під підвищеним тиском час входу та виходу повинні враховуватись та реєструватися у спеціальному журналі обліку часу роботи всередині літального апарата або його окремих вузлів під підвищеним тиском (додаток 4). Журнал повинен зберігатися у особи, відповідальної за випробування літального апарата на герметичність.

11.12. Усередині літального апарата на період усунення дефектів герметизації повинні бути в наявності:

- аптечка з набором медикаментів та перев'язувальних матеріалів для надання першої невідкладної допомоги;

- прилад для контролю тиску всередині літального апарата;

- термометр для контролю температури повітря.

Температура повітря всередині літального апарата повинна бути в межах 16-22 град.С;

- таблиця сигналів для світлової сигналізації;

- первинні засоби пожежогасіння;

- переговорний пристрій для прямого та зворотної зв'язку з пультом випробування (при необхідності).

11.13. Під час усунення дефектів із застосуванням спеціальних герметиків при герметизації літальних апаратів або їх агрегатів, блоків, вузлів повинні виконуватись вимоги Правил безпеки праці при герметизації виробів космічної техніки, затверджених Мінавіапромом від 04.02.91 (далі - ДНАОП 1.4.72-1.36-91), та ДНАОП 0.03-1.47-89. При цьому працівники, які зайняті виконанням робіт з герметиком, повинні застосовувати спеціальні захисні креми та респіратори відповідно до галузевих норм.

11.14. На пульті управління випробувального стенда повинні бути: мікрофон і телефон переговорного пристрою для зв'язку з працівниками всередині літального апарата, номери телефону медпункту та пожежної охорони.

11.15. Переносні світильники, що застосовуються при виконанні робіт під час усунення дефектів при герметизації, повинні відповідати вимогам пункту 9.4.3.

11.16. Герметики повинні поставлятися до цеху готовими до використання у чистому дюралюмінієвому посуді зі щільно закритими кришками. До літального апарата герметики повинні заноситися в тарі з кришкою, що закривається, у кількості, необхідній для виконання завдання.

11.17. Контроль за температурою повітряного середовища в літальному апараті повинен здійснюватися за допомогою термометрів, розміщених у різних місцях літального апарата. Застосування ртутних термометрів не дозволяється.

11.18. Контроль герметичності відсіків (кесон-баків, центропланів, фюзеляжів) пневматичним методом із застосуванням індикаторів течі на основі поверхнево-активної речовини (ПАР) повинен виконуватись на окремо виділеній дільниці, що забезпечена:

- стендами (пневмопультами), що забезпечують заповнення виробів повітрям під тиском відповідно до технічних умов на випробування;

- підведенням стисненого повітря з точкою роси згідно з технічними умовами на випробування;

- підведенням напруги не вище 12 В для переносних світильників.

11.19. Випробування з використанням ПАР повинні проводитись обслуговувальним персоналом у кількості не менше двох осіб.

При заповненні виробу повітрям необхідно проводити контроль тиску з манометром. Не допускати перевищення тиску понад величину, указану в технічних умовах на випробування виробу.

12. Вимоги безпеки під час пневмовипробування
повітряно-арматурних блоків (ПАБ), вузлів,
агрегатів спецвиробів високим тиском

12.1. Випробувальні установки

12.1.1. Монтаж та виготовлення випробувальних установок повинні здійснюватися лише за проектом, розробленим спеціалізованими проектними організаціями або окремими підприємствами, затвердженим керівництвом цих організацій чи підприємств. Організація, що розробила проект, відповідає за вибір схеми випробувальної установки, системи управління, контролю та регулювання, вибір арматури, розрахунки елементів і вузлів установки на міцність.

12.1.2. Матеріали, що застосовуються для виготовлення установок та їх обладнання, пультів управління тощо, повинні задовольняти вимоги проекту, технічних умов і вибиратися з урахуванням умов їх експлуатації (впливу робочого середовища, тиску тощо).

12.1.3. Кожна випробувальна установка для пневмовипробувань ПАБ, вузлів, агрегатів, спецвиробів літальних апаратів на герметичність повинна бути обладнана системами світлової та звукової сигналізації, які повинні включатися автоматично перед поданням тиску на виріб, що випробується.

12.1.4. Системи випускання газу з виробу, що проходить випробування, повинні бути обладнані глушниками, які знижують шум до рівня, установленого нормами, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

12.1.5. Усі посудини, будови, експлуатація яких повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, повинні бути взяті на облік і на них повинна бути оформлена належна технічна документація.

12.1.6. Монтаж, випробування та експлуатація трубопроводів для проведення пневматичних випробувань повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.13-71, Тимчасових правил будови і безпечної експлуатації повітропроводів і азотопроводів високого тиску (100 - 1000 кг/кв.см) ПТВД-67/100-1000, затверджених ЦК Профспілки робітників авіаоборонпрому від 08.07.67 (НАОП 1.4.72-1.28-67), "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджені постановою Держбуду СРСР від 07.05.84 N 72 (СНиП 3.05.05-84).

12.1.7. За вибір схеми трубопроводів, систем управління, контролю та регулювання, прокладки дренажу, кріплень, запірних і запобіжних засобів, матеріалів, за правильність та доцільність конструкції, за правильність розрахунку на міцність, розрахунку діаметрів труб, а також у цілому за проект і відповідність його вимогам безпеки відповідає організація, що розробила проект випробувального стенда та трубопроводів.

12.1.8. Використання регулювальних вентилів високого тиску як запірних не дозволяється.

12.1.9. Вибір вимірювальних приладів, методика схем вимірювання повинні погоджуватися з енергетичною, метрологічною службами та службою охорони праці підприємства. Класи точності контрольно-вимірювальних приладів повинні визначатися технічними умовами на вузол, агрегат і літальний апарат.

12.1.10. На всіх приладах, що перебувають в експлуатації на випробувальній установці, повинно бути тавро з терміном чергових перевірок приладів. Прилади повинні періодично перевірятися у терміни, указані в паспорті на прилад.

12.1.11. Манометр, призначений для вимірювання тиску у виробі, що випробовується, повинен дублюватися контрольним манометром.

12.1.12. Прилади, що працюють під тиском, повинні бути встановлені всередині бронезахисних пристроїв. На панелях і щитах, де монтуються прилади, що працюють під тиском, повинні бути передбачені отвори для виходу газу при розриванні приладів.

12.1.13. Випробувальні установки повинні бути оснащені піднімально-транспортними механізмами та пристроями, що забезпечують транспортування, установлення та знімання оснащення і виробу, що випробовується.

12.1.14. При застосуванні балонних батарей із стисненим газом високого тиску для проведення пневмовипробувань балони повинні бути розташовані зовні виробничих приміщень у спеціально обладнаній прибудові відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.

12.1.15. Під час експлуатації необхідно не рідше одного разу на шість місяців проводити контрольну перевірку робочих манометрів контрольними манометрами із занесенням результатів перевірки в журнал.

12.2. Захисні пристрої випробувальних установок

12.2.1. Під час пневмовипробувань вузлів, агрегатів літальних апаратів на герметичність високим тиском повинні застосовуватися бронезахисні пристрої, які пройшли випробування відповідно до інструкції, яка передбачає необхідні заходи безпеки. Бронезахисні пристрої повинні пройти випробування розривом виробу, що випробовується на максимально допустимий тиск для цього бронезахисного пристрою.

12.2.2. Захисні пристрої повинні розміщуватися на спеціально виділеній дільниці виробничого приміщення. Бронебокси повинні бути розташовані в прибудові до виробничої будівлі або в окремо розташованій будівлі згідно з розміщенням установок для гідравлічних випробувань виробів (додаток 5).

12.2.3. Замки дверей бронезахисних пристроїв повинні бути зблоковані з управлінням випробувальної установки таким чином, щоб при відкритих дверях неможливо було подати тиск до виробу, що випробовується, а в разі відчинення дверей під час випробування - тиск скидався б автоматично.

12.2.4. Бронековпаки, що застосовуються для огородження дрібних деталей, вузлів, виробів, повинні надійно кріпитися до верстаків (столів) робочих місць випробувачів. Надійність кріплення повинна бути обґрунтована спецрозрахунками. Пульт управління при цьому може бути як приставним, так і вмонтованим у стіл.

12.2.5. Кожен бронезахисний пристрій повинен пройти відповідні випробування, за результатами яких складається Акт приймання в експлуатацію випробувальної установки для пневмовипробувань виробів (додаток 6). Застосовувати захисні пристрої без випробування на міцність не дозволяється.

12.2.6. У бронезахисних пристроях повинні бути передбачені дренажні пристрої для виходу газу в разі пошкодження виробу, забезпечення зниження тиску до атмосферного. Дренажні пристрої повинні унеможливлювати викид уламків за межі огородження. Дренаж повітря та технічних газів повинен бути виведений за межі виробничого приміщення спеціальним трубопроводом.

12.2.7. На бронезахисних пристроях (бронековпаках, бронекабінах) повинні бути нанесені трафарети з позначенням їх призначення, найменування виробника, року виготовлення, інвентарного номеру та умов застосування в залежності від технічних умов.

12.3. Проведення пневмовипробувань

12.3.1. До пневматичних випробувань на герметичність допускаються тільки вузли, агрегати, вироби, що пройшли гідравлічні випробування на міцність. Випробування на герметичність виробів, що не пройшли гідравлічних випробувань, якщо це спеціально не обумовлено в технічних умовах або технологічному процесі, не дозволяється.

12.3.2. Проводити пневматичні випробування дозволяється тільки на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні під керівництвом особи, яка призначена роботодавцем відповідно до технологічної документації, схеми випробувань та вимог технічних умов.

12.3.3. Приєднання виробу, що випробовується на герметичність, до штуцерів живлення на стенді повинно проводитись у суворій відповідності до схеми підключення та технологічної документації. Виріб повинен бути встановлений на суворо фіксованому місці випробувального стенда.

12.3.4. Технологічне оснащення (заглушки, перехідники, трубопроводи, шланги тощо) повинно відповідати вимогам "ССБТ. Пневмопроводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 10.11.85 N 3559 (ГОСТ 12.3.001-85), і пройти гідравлічні випробування на міцність та мати тавро із зазначенням допустимого тиску. Застосовувати оснащення, яке не має маркування, не передбачене технологічним процесом або виготовлене не за кресленням, не дозволяється.

12.3.5. У керівника випробувань повинна бути в наявності така технічна документація:

- програма випробувань;

- порядок подання команд;

- схема зборки та підключення виробу до випробувального пристрою;

- дані щодо граничнодопустимого тиску;

- інша необхідна документація для проведення випробувань виробу.

12.3.6. На бронезахисному пристрої перед початком випробувань повинно бути включено попереджувальне світлове табло "Увага, проводяться випробування!", перевірений стан пломб на контрольних приладах та правильність показів приладів на пульті після відключення.

12.3.7. Під час пневмовипробувань виробу залишати пульт управління без технічного контролю не дозволяється. Згоду на перебування осіб на дільниці випробування виробу, які не беруть безпосередньої участі у випробуваннях (конструктори, замовники, контролери та інші), може дати тільки керівник робіт.

12.3.8. Спостереження та огляд виробу під час його випробування на герметичність у бронекабінах, бронековпаках, броневаннах дозволяється тільки через оглядові броневікна або за допомогою телевізійних пристроїв, течешукачів та інших приладів. У разі виникнення вібрації трубопроводів або виробу випробування повинні бути негайно припинені.

12.3.9. Роботи на випробувальних установках повинні виконуватися в межах тиску, що вказаний у паспорті та проектній документації. Перевищення тиску понад установлений проектною документацією не дозволяється.

12.3.10. Випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском повинно здійснюватися у бронекабінах або боксах. Не дозволяється проводити випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском поза захисними пристроями.

12.3.11. Управління випробуванням у бронекабінах та броневаннах повинно бути дистанційним, зблокованим зі звуковою сигналізацією та попереджувальними світловими написами.

12.3.12. Подача, регулювання та контроль тиску під час випробувань повинно бути автоматизованим або напівавтоматизованим та здійснюватися дистанційно з одного пульта управління.

12.3.13. Якщо конструкція вузла, агрегату, виробу дозволяє встановлення заповнювача, то випробування необхідно вести з обов'язковим максимально можливим заповненням внутрішніх порожнин виробу спеціально виготовленими заповнювачами (деревина, пінопласт тощо).

12.3.14. При виявленні дефекту у випробувальній установці роботи з пневмовипробування повинні бути припинені, установка відключена від електромережі і вивішено попереджувальний плакат "На обладнанні працювати не дозволяється!". Усувати дефекти (під'єднувати шланги, підтягувати з'єднання тощо) за наявності тиску в установці та виробі, що випробовується, вище атмосферного не дозволяється.

12.3.15. Після закінчення пневмовипробувань усі запірні органи систем стенда, крім запірного органу скидання газу в атмосферу, повинні бути встановлені в положення "Закрито", а стрілки контрольних манометрів бути на нульовій позначці шкали. Залишати випробувальну установку та виріб під тиском, а також під напругою не дозволяється.

12.4. Заходи безпеки під час виконання робіт з розчином хромпіку

12.4.1. Розчин хромпіку повинен готувати працівник, який пройшов навчання з виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог НПАОП 0.00.4.12-2005 та забезпечений індивідуальними засобами захисту згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці.

12.4.2. Дільниця, де готується розчин хромпіку, повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією.

У цих приміщеннях необхідно періодично проводити контроль концентрації хромпіку в повітрі. Допустима концентрація хромпіку в повітрі складає 0,01 мг/куб.м.

12.4.3. Розсипаний твердий хромпік або розлитий розчин хромпіку повинен бути прибраний. Підлога в тому місці, де це сталося, повинна бути вимита водою. Роботи при цьому повинні виконуватися у гумових рукавицях.

12.4.4. Під час роботи з розчином хромпіку повинні виконуватися такі заходи безпеки:

а) при безпосередньому контакті з розчином хромпіку працювати тільки в гумових рукавицях, захисних окулярах та в спеціальному одязі;

б) перед прийманням їжі, питтям або курінням та після роботи ретельно вимити руки теплою водою з милом та щіткою. Бажано застосувати при митті рук 5%-ний розчин гіпосульфіту або 10%-ний розчин бісульфіту натрію;

в) при попаданні хромпіку на шкірний покрив, що має пошкодження (подряпини, садна), або в очі негайно промити ці місця проточною водою протягом не менше 15 хвилин та звернутися до медпункту.

13. Вимоги безпеки під час вібровипробування
спецвиробів

13.1. Стенди для вібровипробувань агрегатів, вузлів, окремих елементів літального апарата повинні бути встановлені в окремих звукоізольованих приміщеннях - боксах або у знімних насувних звукоізольованих кабінах, розрахованих на випромінювану звукову потужність і відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 та Державних санітарних норм виробничої та локальної вібрації, затверджених наказом МОЗ України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

13.2. Управління вібростендами повинно бути дистанційним з пульту, розташованого поза боксом або кабіною, при цьому оглядові вікна в боксах або кабінах повинні бути герметичними, а двері виконані з підвищеною звуконепроникністю з герметичним приляганням по периметру.

13.3. Перед початком вібровипробувань над входом до боксу або кабіни повинно бути включено попереджувальне світлове табло - "Увага, йдуть випробування!". Входити до боксу або кабіни під час роботи вібростенда не дозволяється.

13.4. Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт у боксах повинно бути передбачено піднімально-транспортне обладнання та вантажозахватні пристрої.

13.5. Усі органи управління стендами перед початком та після закінчення випробувань повинні перебувати в положенні "Вимкнено".

13.6. У разі спрацювання аварійної сигналізації стенд повинен бути вимкнений, а випробування припинено. Повторне включення стенда можна здійснити тільки після усунення аварійного стану.

Усувати дефекти на вібростендах можливо тільки при одночасній зупинці всіх стендів у боксі.

13.7. Бокс повинен бути обладнаний попереджувальною звуковою та світловою сигналізацією, зблокованою з умиканням вібростенда.

14. Вимоги безпеки під час випробування спецвиробів
на ударні перевантаження

14.1. Роботи з випробування на ударні перевантаження повинні виконуватися на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні відповідно до технічних умов на відповідну операцію під керівництвом спеціально призначеної особи.

14.2. Дільниця для випробувань повинна бути обладнана вантажопідіймальними механізмами та вантажозахоплювальними пристроями, що забезпечують транспортування та знімання виробу відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-2002.

14.3. Стенд для випробувань повинен бути обладнаний пристроєм з механічними висувними панелями для закриття ями скидання на час виконання монтажно-підготовчих робіт, а при роботі на висоті - монтажними площадками з огородженням висотою не менше 1 м.

14.4. Перед початком випробувань робоча зона повинна бути огороджена та бути вивішене попереджувальне світлове табло - "Увага, ідуть випробування!", а також повинні подаватися звукові попереджувальні сигнали. Стороннім особам перебувати в зоні випробувань не дозволяється. До початку випробувань керівник роботи повинен перевірити відсутність людей у ямі скидання.

14.5. При монтажі та випробуваннях на ударні перевантаження стенд повинен бути обладнаний амортизаційною подушкою, розрахованою на відповідні навантаження при скиданні виробу.

14.6. Під час проведення монтажно-підготовчих робіт виріб повинен бути надійно закріплений на стенді. Конструкція та утримання пускових пристроїв (пускових кнопок), а також гальм повинні забезпечувати швидке та надійне вмикання та вимикання обладнання, унеможливлювати випадкове або довільне включення його на робочий хід.

15. Вимоги безпеки під час виконання фарбувальних
та клейових робіт, робіт з герметизації,
робіт з компаундами та заповнювачами
на спецвиробі

15.1. Дільниці та технологічні процеси, які виконуються на цих дільницях: герметизація виробів, клейові роботи, роботи з емалями, лаками, фарбами, компаундами та заповнювачами, які пов'язані із застосуванням епоксидних смол та інших шкідливих складових у своїх композиціях, повинні відповідати вимогам:

"ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затверджених постановою Держстандарту СРСР від 14.06.91 N 875 (ГОСТ 12.1.004-91);

"Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82)", затверджених Держстандартом СРСР від 19.08.75 N 2185 (ГОСТ 12.3.005-75) (зі змінами);

Санітарних норм при фарбувальних роботах із застосуванням ручних розпилювачів N 991-72, затверджених МОЗ СРСР від 1972 (ДНАОП 0.03-1.04-72);

ДНАОП 0.03-1.47-89;

"ОСТ 1.90354-84 Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки", затвердженого Мінавіапромом СРСР від 1984 (НАОП 1.4.72-2.25-84);

"Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве. Гигиенические требования", затверджених МОЗ України від 12.08.91 (СанПіН N 6027-А-91);

НАОП 1.4.72-1.36-91.

15.2. Відділення підготовки агрегатів, вузлів, конструкцій літального апарата під фарбувальні роботи, у яких мають місце шкідливі виділення, повинні бути ізольовані від приміщень фарбувальної дільниці та інших виробничих дільниць.

15.3. Дільниці для виконання фарбувальних та клейових робіт, робіт з герметизації, робіт з компаундами та спецзаповнювачами в разі розміщення їх у загальному виробничому корпусі повинні бути розташовані на верхньому поверсі біля зовнішньої стіни будівлі з віконними отворами, верхніми світловими прорізами або перекриттям, що легко скидається. Ці дільниці повинні бути ізольовані від інших виробничих дільниць протипожежними стінами. При потребі розміщення цих дільниць на інших поверхах багатоповерхових будівель необхідно всі приміщення над цими дільницями забезпечити ефективною вентиляцією.

15.4. Витяжні вентиляційні установки виробничих дільниць та сушильного обладнання повинні мати вибухобезпечне виконання і експлуатуватись відповідно до Правил будови, виготовлення монтажу і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.09.98 N 183 (ДНАОП 0.00-1.18-98).

15.5. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних дільниць, дільниць нанесення герметиків, клеїв, компаундів та інших виробничих процесів, пов'язаних з виділенням шкідливих речовин, повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про несправність у роботі вентиляційних установок.

15.6. Вентиляційні установки фарбувальних камер повинні бути зблоковані з пристроями, які подають лакофарбовий матеріал або стиснене повітря до розпилювача.

15.7. Вироби із сушильних камер повинні надходити в спеціальне приміщення, ізольоване від усіх інших виробничих дільниць і призначене тільки для охолодження виробів. Це приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

15.8. До виконання робіт, пов'язаних з фарбуванням, допускаються працівники, які пройшли навчання на право виконання фарбувальних робіт відповідно до вимог пунктів 3.1-3.3 цих Правил. Ці працівники повинні забезпечуватись спецодягом, спецвзуттям, засобами захисту очей, спеціальними захисними кремами, респіраторами (типу РПГ-67 з патронами марки "А" або аналогічними) відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

15.9. Місце виконання фарбувальних робіт повинно бути забезпечене пересувними вентиляційними установками у вибухобезпечному виконанні.

15.10. Увесь інструмент, тара для лакофарбових матеріалів та інші пристрої повинні бути виготовлені з матеріалів, що не дають іскри при ударі. Не дозволяється одночасне проведення фарбувальних робіт на зовнішніх та внутрішніх поверхнях виробу.

15.11. При виконанні фарбувальних робіт необхідно систематично проводити експрес-аналіз повітряного середовища на наявність вибухонебезпечних речовин. На робочих місцях повинні розміщуватися первинні засоби пожежогасіння.

15.12. При проведенні робіт із знежирення, слід використовувати бавовняні серветки. Запасні серветки повинні лежати на заземленій поверхні.

15.13. Тиск стисненого повітря, що подається на фарбувальне обладнання, не повинен перевищувати величини, установленої технологічним процесом.

15.14. При попаданні на підлогу лакофарбових матеріалів чи розчинників слід прибрати їх за допомогою тирси або піску, а потім місце розливу протерти ганчіркою, змоченою розчинником Р-5 (для епоксидних емалей - етилцелозольвом) та вимити водою.

15.15. При виконанні технологічних процесів, пов'язаних з підготовкою виробу до фарбувальних робіт або герметизації, унаслідок яких виникає та накопичується заряд статичної електрики на обладнанні та людях, необхідно керуватися вимогами чинного законодавства.

15.16. Обладнання та вироби, здатні при виконанні технологічних операцій (промивання, протирання, знежирення тощо) накопичувати заряди статичної електрики, повинні бути заземлені. Для відведення зарядів статичної електрики, що накопичуються на людях, працівники повинні бути забезпечені електростатичним взуттям. Робочі площадки повинні бути заземлені, а підлоги цих площадок - електропровідними.

15.17. Гумові та інші шланги з діелектричних матеріалів, через які подається стиснене повітря на фарбувальне обладнання, повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше 2 мм або мідним тросиком перетином не менше 4 мм з кроком 100-150 мм. Один кінець дроту або тросика з'єднується пайкою або під болт з металевими заземленими частинами повітропроводу, а другий - з наконечником шланга.

При використанні армованих шлангів їх обвивка не вимагається за умови обов'язкового з'єднання арматури із заземленим повітропроводом та металевим наконечником шланга.

15.18. Операції хімічної або механічної підготовки поверхні до нанесення покриття повинні бути максимально механізовані, а робочі місця знежирення поверхні обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

15.19. Усі роботи, пов'язані з приготуванням композиції пінополіуретану (плавлення, розлив, розігрів, зважування, фільтрація, змішування компонентів), повинні виконуватися у витяжній шафі зі швидкістю вентиляції не менше 0,7 м/с.

15.20. Термошафа для отвердіння пінопласта повинна бути обладнана витяжною вентиляцією.

15.21. Усі роботи з продуктами пінополіуретану та композицій пінопласта повинні виконуватися у витяжній шафі. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

0

15.22. У разі попадання на шкірний покрив продуктів пінополіуретану та його композицій їх потрібно негайно прибрати ватним або марлевим тампоном, уражені місця промити спиртом, потім водою з милом і змастити пом'якшувальною маззю.

15.23. У разі розлиття продуктів пінополіуретану або його композицій у витяжній шафі необхідно засипати розлиті продукти тирсою або ретельно протерти ганчіркою чи ватою, змоченою в ацетоні, а потім залити 5-10% розчином аміаку. У разі розлиття продуктів поза межами витяжної шафи їх прибирання слід проводити у респіраторі марки Т або протигазі марки А.

15.24. Посудини з продуктами пінополіуретану дозволяється відкривати тільки у витяжній шафі безпосередньо перед зважуванням.

15.25. Технологічні процеси герметизації всередині відсіків (кесон-баки, центроплани, фюзеляжі) повинні проводитись, як правило, на дільницях герметизації.

В обґрунтованих випадках допускається їх виконання у цеху складання літальних апаратів при цьому слід тимчасово виділити біля агрегату, що герметизується, вибухопожежонебезпечну зону. Цю зону необхідно обладнати додатковими засобами пожежогасіння, пересувними місцевими вентиляційними установками.

Вибухопожежонебезпечна зона повинна бути тимчасово огороджена.

15.26. Роботи з герметизації всередині відсіку повинні виконуватись не менш як двома працівниками, один з яких повинен перебувати усередині, інші - поза відсіком. Між ними повинен підтримуватись постійний зв'язок.

15.27. Під час проведення робіт усередині відсіку всі люки-лази, що є в цьому відсіку та у відсіках, що до них примикають, повинні бути відкриті.

15.28. Для зручності виходу з відсіку, а також для швидкої евакуації працівників при аварійній ситуації люки-лази в нижній панелі повинні бути вільні. У них не дозволяється встановлення пересувних вентиляційних пристроїв, шлангів подання повітря для автономного дихання, електрошнурів для переносних світильників тощо. Ці комунікації необхідно вводити у відсіки через сусідні люки-лази, які не передбачені для евакуації.

15.29. При проведенні операцій з використанням рідин, що мають діелектричні властивості (знежирювання поверхні деталей бензином тощо), у ці рідини слід додавати антиелектростатичні присадки відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).

15.30. Перед входом у відсік або на стапель з працівника необхідно зняти заряд статичної електрики. Для цього слід улаштовувати зону заземлення або застосовувати інші аналогічні заходи.

15.31. Справність заземлення та виконання інших заходів, що дають змогу уникнути накопичення зарядів статичної електрики, слід щоденно контролювати. Результати перевірки повинні заноситися до спеціального журналу.

15.32. Об'єм тари для відходів та герметика, що містять розчинники, не повинен перевищувати 0,5 л; для розчинників та підшара - не більше 0,2 - 0,25 л.

15.33. При відключенні вентиляції роботи всередині відсіків повинні бути негайно припинені, а працівники з них - виведені.

15.34. Роботи можуть бути відновлені тільки після включення вентиляції та проведення аналізу повітряного середовища.

15.35. Для зняття заряду статичної електрики з працівників, які перебувають усередині відсіку, слід застосовувати антистатичні браслети, заземлені струмопровідні килимки тощо.

15.36. Операції з нанесення підшара або клею із використанням ручного пневматичного інструмента слід проводити в камері або ізольованому приміщенні, обладнаних місцевими витяжками з гідрофільтром або іншим пристроєм для прибирання аерозолей.

15.37. Нанесення рідкого клею на сотові заповнювачі за допомогою ролика слід проводити з використанням спеціальних пристроїв, виготовлених із матеріалу, що не дає іскри і не сприяє виникненню та накопиченню зарядів статичної електрики; ручка даного пристрою повинна бути виконана із струмонепровідних матеріалів. Заправлення пристроїв клеєм та нанесення клею необхідно проводити на столах, обладнаних місцевими витяжками.

15.38. При нанесенні пастоподібних клеїв повинні застосовуватись шпателі, виготовлені з матеріалів, що мають діелектричні властивості.

15.39. При знятті антиадгезійних шарів (поліетиленової плівки, ламінованого паперу) із плівкового клею повинні виконуватись такі вимоги безпеки:

- роботи необхідно виконувати на заземлених столах, обладнаних витяжками;

- перед початком виконання цих операцій працівники повинні знімати з себе заряд статичної електрики;

- ручний інструмент, що використовується, повинен бути виготовлений із струмонепровідного матеріалу;

- ручний інструмент повинен бути заземлений;

- під час проведення операції працівник повинен перебувати на ізолювальному струмонепровідному покритті (підлога, килимок тощо);

- працювати слід у гумових рукавицях.

16. Вимоги безпеки під час роботи зі зрідженими газами

16.1. Роботи зі зрідженими газами повинні проводитись у чистому спецодязі та захисних окулярах, але без рукавиць для уникнення їх спалаху.

16.2. Скляні посудини Дюара та інші кварцові посудини із подвійними стінами, що призначені для зріджених газів, повинні бути розташовані в захисному футлярі в чистому та сухому вигляді. Простір між стінками посудини та футляром заповнюється обпеченим азбестом. Не дозволяється застосовувати з цією метою вату, повсть та інші горючі матеріали.

16.3. Наливати зріджені гази (повітря, кисень, азот) у посудину Дюара слід тільки через металеву лійку, яка не повинна торкатися стінок посудини. Трубка лійки повинна бути довша за горловину посудини.

16.4. Посудини Дюара необхідно зберігати від різких поштовхів та ударів для унеможливлювання виплеску зріджених газів.

16.5. Не дозволяється використання посудин Дюара як тару для інших рідин та протирати внутрішню поверхню горловини посудини обтиральними матеріалами.

16.6. Посудини Дюара зі зрідженими газами повинні бути постійно закриті ковпачками, які легко пропускають газ, що випаровується із посудини, для унеможливлювання попадання у горловину посудини органічних та інших речовин, здатних викликати вибух.

Під час попадання вологи в горловину посудини можливе закупорювання горловини льодом, що утворився, та подальший розрив посудини.

16.7. Не дозволяється зберігати посудини Дюара зі зрідженими газами біля радіаторів і нагрівальних приладів та використовувати несправні посудини Дюара (значне випаровування, поява інею на кожусі, механічні ушкодження).

16.8. Посудини зі зрідженими газами повинні мати яскраву етикетку з написом відповідного газу.

16.9. Злив та перенесення зріджених газів у посудинах Дюара ємністю вище 5 л дозволяється тільки двома працівниками.

Начальник управління організації державного нагляду
за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 1
до пункту 3.9
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

                             ПЕРЕЛІК
           робіт з підвищеною небезпекою, на які перед
             їх виконанням оформлюється наряд-допуск

     1. Роботи   з   проведення   пневматичних   та   гідравлічних
випробувань виробів,  що працюють під тиском понад 0,07 МПа,  якщо
випробування  проводяться  не в спеціально обладнаних з цією метою
приміщеннях або камерах.

     2. Отримання,  транспортування  всередині  цеху  твердого  та
рідкого    палива,   а   також   інших   токсичних   речовин,   що
використовуються у системах літальних апаратів.

     3. Роботи  з  отримання   та   транспортування   посудин   із
стисненими газами.

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 2
до пункту 3.9
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

                       НАРЯД-ДОПУСК N_____
             на виконання робіт підвищеної небезпеки
               ___________________________________
                   (найменування підприємства)

     Відповідальному виконавцю робіт _____________________________
                                               (професія,
__________________________________________________________________
                  прізвище, ім'я та по батькові)

доручається  з бригадою у складі _______________ осіб, перелічених
на звороті, виконати такі роботи:

Місце роботи: ____________________________________________________

Зміст, характеристика   та   обсяг  роботи:  перелік інструментів,
приладів та пристроїв ____________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

При підготовці і виконанні робіт забезпечити заходи безпеки:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Початок роботи о ____ годині ____ хвилин "__"_______ 200__ р.

Закінчення роботи о ___ годині ____ хвилин "__"_____ 200__ р.

Відповідальним керівником роботи призначається
__________________________________________________________________
                   (посада, прізвище, ініціали)

Щоденно після закінчення робочого дня наряд здавати
__________________________________________________________________
                   (посада, прізвище, ініціали)

Наряд-допуск видав керівник робіт
__________________________________________________________________
             (посада, прізвище, ім'я та по батькові)

Дата видачі наряду "___"______________ 200___ р.

З умовами   роботи   ознайомлений,   наряд   допуск   отримав
відповідальний виконавець робіт

 ___________________________   "___"______________ 200___ р.
          (підпис)

 Роботу дозволяю: допускаючий ____________________________________
                              (прізвище, ініціали чергового зміни,
__________________________________________________________________
  відповідальної особи іншого підрозділу, де виконуються роботи)

 "___"______________ 200 ___ р.

Робоче місце  та  умови  роботи  перевірені.  Бригада  із заходами
безпеки ознайомилася і до роботи допущена.

 Відповідальний керівник робіт _______________ "___"_____ 200__ р.
                               (підпис, дата)

 Відповідальний виконавець робіт ______________ "___"____ 200__ р.
                                 (підпис, дата)

Роботи закінчено,  персонал виведено,  матеріали,  інструменти  та
прилади прибрані. Наряд-допуск закрито о ___ годині _____ хвилин.

 Відповідальний керівник робіт ______________ "___"______ 200__ р.
                               (підпис, дата)

 Відповідальний виконавець робіт ______________ "___"____ 200__ р.
                                 (підпис, дата)

------------------------------------------------------------------
| N з/п |           Склад бригади          |Підпис членів бригади|
|       |  (прізвище, ініціали, професія)  | після інструктажу і |
|       |                                  |   ознайомлення з    |
|       |                                  | безпечними умовами  |
|       |                                  |        праці        |
|-------+----------------------------------+---------------------|
|       |                                  |                     |
------------------------------------------------------------------

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 3
до пункту 10.15
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

Керівні матеріали
та галузеві стандарти на перевірні
і вимірювальні пересувні стенди

1. РТМ - 1120

"Производство гидрогазовых систем. Монтаж, контроль и испытания гидрогазовых и топливных систем", НИИАТ.

2. ОСТ:

а) 1.41158-71 ... 1.41159-71: "Испытание гидрогазовых систем на герметичность способами "щупа" и "НАД" с применением течеискателей ПТИ-7";

б) 1.41317-72 ... 1.41320-72: "Контроль герметичности капилярным, манометрическим, пневматическим и ротаметрическим методами";

в) 1.41412-73: "Заполнение проверяемого объекта фреоновоздушной смесью при контроле герметичности галоидным методом".

3. ОСТ 1.41373-73 "Испытание на герметичность гидравлических и топливных систем визуальным люминесцентным методом типовых технологических процессов".

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 4
до пункту 11.11
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

                              ЖУРНАЛ
         обліку часу роботи всередині літального апарата
          або його окремих вузлів під підвищеним тиском

-----------------------------------------------------------------------------------------
| N |Дата|Пріз-| Час |  Перше заходження |  Друге заходження |  Третє заходження |Розпис|
|з/п|    |вище,|робо-|-------------------+-------------------+-------------------|керів-|
|   |    |ім'я |ти за|час  |шлюзу-|вишлю-|час  |шлюзу-|вишлю-|час  |шлюзу-|вишлю-|ника  |
|   |    |та по|зміну|робо-|вання |зува- |робо-|вання |зува- |робо-|вання |зува- |робіт |
|   |    |бать-|     | ти  |      |ння   | ти  |      |ння   | ти  |      |ння   |      |
|   |    |кові |     |     |      |      |     |      |      |     |      |      |      |
|---+----+-----+-----+-----+------+------+-----+------+------+-----+------+------+------|
|   |    |     |     |     |      |      |     |      |      |     |      |      |      |
-----------------------------------------------------------------------------------------

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 5
до пункту 12.2.2
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

     1. Розміщення установок для гідравлічних випробувань виробів

------------------------------------------------------------------
|1. Розміщення установок для гідравлічних випробувань виробів на |
|міцність                                                        |
|----------------------------------------------------------------|
|Група|  Характеристика   |Робоче|Навколиш-|Захисний |Розміщення |
|     |групи (максимальні | тіло |   нє    |пристрій | установок |
|     |    параметри)     |      |середови-|         |           |
|     |-------------------|      |   ще    |         |           |
|     |P x V    | P МПа   |      |         |         |           |
|     |МПа x л  |(кгс/кв. |      |         |         |           |
|     |(кгс/кв. |  см)    |      |         |         |           |
|     |см x л)  |         |      |         |         |           |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
|  1  |    2    |    3    |   4  |    5    |    6    |     7     |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| I   |40 (400) |40 (400) |Вода  |Атмосфер-|Бронеков-|На         |
|     |         |         |      |не       |пак,     |спеціально |
|     |         |         |      |повітря  |броне-   |виділеній  |
|     |         |         |      |         |шафа,    |ізольованій|
|     |         |         |      |         |броне-   |дільниці   |
|     |         |         |      |         |камера   |цеху       |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| II  |2500     |40 (400) |Вода  |Атмосфер-|Броне-   |На         |
|     |(25000)  |         |      |не       |камера   |спеціально |
|     |         |         |      |повітря  |         |виділеній  |
|     |         |         |      |         |         |ізольованій|
|     |         |         |      |         |         |дільниці   |
|     |         |         |      |         |         |цеху       |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| III |2500     |200      |Вода  |Атмосфер-|Броне-   |На         |
|     |(25000)  |(2000)   |      |не       |камера   |спеціально |
|     |         |         |      |повітря  |         |виділеній  |
|     |         |         |      |         |         |ізольованій|
|     |         |         |      |         |         |дільниці   |
|     |         |         |      |         |         |цеху       |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Розміщення установок при пневматичних випробуваннях виробів  |
|на міцність                                                     |
|----------------------------------------------------------------|
| I   |40 (400) |40 (400) |Повіт-|Атмосфер-|Броне-   |На         |
|     |         |         |ря    |не       |шафа,    |спеціально |
|     |         |         |      |повітря  |броне-   |виділеній  |
|     |         |         |      |         |камера   |ізольованій|
|     |         |         |      |         |         |дільниці   |
|     |         |         |      |         |         |цеху       |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| II  |200      |40 (400) |Повіт-|Атмосфер-|Броне-   |У прибудові|
|     |(2000)   |         |ря    |не       |камера   |до цеху    |
|     |         |         |      |повітря  |         |           |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| III |200      |100      |Повіт-|Атмосфер-|Бронебокс|У прибудові|
|     |(2000)   |(1000)   |ря    |не       |         |до         |
|     |         |         |      |повітря  |         |випробу-   |
|     |         |         |      |         |         |вального   |
|     |         |         |      |         |         |корпусу    |
|     |         |         |      |         |         |або в      |
|     |         |         |      |         |         |окремій    |
|     |         |         |      |         |         |будові     |
|     |         |         |      |         |         |           |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Розміщення установок при пневматичних випробуваннях на       |
|герметичність виробів, що попередньо пройшли випробування на    |
|міцність                                                        |
|----------------------------------------------------------------|
| I   |40 (400) |40 (400) |Повіт-|Атмосфер-|Бронещит,|На         |
|     |         |         |ря,   |не       |броне-   |спеціально |
|     |         |         |гелій,|повітря  |ковдра   |виділеній  |
|     |         |         |інерт-|         |         |дільниці   |
|     |         |         |ні    |         |         |           |
|     |         |         |суміші|         |         |           |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| II  |200      |40 (400) |Повіт-|Атмосфер-|Броне-   |На         |
|     |(2000)   |         |ря,   |не       |шафа,    |спеціально |
|     |600      |20 (200) |гелій |повітря  |броне-   |виділеній  |
|     |(6000)   |         |      |Вода     |камера   |дільниці   |
|     |         |         |      |Атмосфер-|Броне-   |           |
|     |         |         |      |не       |ванна    |           |
|     |         |         |      |повітря  |Броне-   |           |
|     |         |         |      |         |шафа,    |           |
|     |         |         |      |         |броне-   |           |
|     |         |         |      |         |камера   |           |
|-----+---------+---------+------+---------+---------+-----------|
| III |200      |100      |Повіт-|Атмосфер-|Броне-   |На         |
|     |(2000)   |(1000)   |ря,   |не       |камера   |спеціально |
|     |600      |         |      |повітря  |         |виділеній  |
|     |(6000)   |         |      |         |         |дільниці   |
|     |1500     |20 (200) |гелій |         |Броне-   |           |
|     |(15000)  |         |      |         |камера   |           |
|     |2500     |10 (100) |      |         |         |           |
|     |(25000)  |         |      |         |         |           |
------------------------------------------------------------------

     Примітка. Бронезахисні пристрої розраховувати  відповідно  до
"Инструкции   по   расчету   на   прочность  боксов  и  бронекабин
пневмоиспытаний", розробленій ГипроНИИАвиапромом, 1968 р.

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко

Додаток 6
до пункту 12.2.5
Правил охорони праці
у цехах кінцевого складання
літальних апаратів

          ЗАТВЕРДЖУЮ
Головний інженер підприємства
_____________________________
"___"________________________

                                      Підприємство _______________
                                      Цех-виготовлювач ___________
                                      Цех-користувач _____________

                               АКТ
        приймання в експлуатацію випробувальної установки
                  для пневмовипробувань виробів

                                      Креслення N ________________
                                      Шифр N _____________________
                                      Реєстраційний номер ________

     Система установки пройшла  випробування  на  міцність  тиском
________  МПа  (_______  кгс/кв.см)  акт  випробувань N __________
від "____"_______ 200___ р. та на герметичність тиском _______ МПа
(_____ кгс/кв.см)  акт випробувань N ___ від "___" _______ 200_ р.

     Акт складено "____" _________ 200 ___ р.

     Комісія у складі ____________________________________________
                         (прізвище, ім'я та по батькові, посада)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

перевірила наявність та стан всієї документації  на  випробувальну
установку,    відповідність    кресленням,    наявність   захисних
огороджень, заземлення та інших засобів безпеки, наявність стоків,
вентиляційних  пристроїв,  безпечність та зручність обслуговування
дії механізмів,  агрегатів,  контрольно-вимірювальних приладів  та
інших  органів  при тиску Р(роб) = _______ МПа (_______ кгс/кв.см)
протягом ______ годин.

     Комісія вважає установку придатною до експлуатації.

 _________________________________
            (підписи)
 _________________________________
 _________________________________
 _________________________________
 _________________________________

Начальник управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної небезпеки Ю.М.Герасименко