МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
21.03.2008 N 132
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 травня 2008 р. за N 483/15174
Про внесення Змін до Інструкції про організацію
реабілітаційного та санаторно-курортного лікування
в Міністерстві внутрішніх справ України,
затвердженої наказом МВС
від 04.11.2003 N 1296
З метою вдосконалення організації реабілітаційного та санаторно-курортного лікування в закладах охорони здоров'я системи МВС наказую:
1. Затвердити зміни до Інструкції про організацію реабілітаційного та санаторно-курортного лікування в Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 04.11.2003 N 1296 "Про медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я системи МВС України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 травня 2004 року за N 601/9200, що додаються.
2. Департаменту медичного забезпечення та реабілітації (Петраш О.В.) у п'ятиденний строк після підписання наказу забезпечити його подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра генерал-лейтенанта міліції Хоменка В.П.
4. Наказ надіслати за належністю.
Міністр Ю.В.Луценко
Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
21.03.2008 N 132
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 травня 2008 р. за N 483/15174
Зміни
до Інструкції про організацію
реабілітаційного та санаторно-курортного лікування
в Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженої
наказом МВС від 04.11.2003 N 1296, зареєстрованої
в Міністерстві юстиції України
13 травня 2004 року за N 601/9200
1. У пункті 2.7 розділу 2 слова "загальні протипоказання" замінити словами "протипоказання для направлення хворих на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування, визначені переліком (додаток)".
2. Інструкцію про організацію реабілітаційного та санаторно-курортного лікування в Міністерстві внутрішніх справ України, затверджену наказом МВС від 04.11.2003 N 1296, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13 травня 2004 року за N 601/9200, доповнити таким додатком:
"Додаток
до Інструкції
про організацію
реабілітаційного
та санаторно-курортного
лікування в Міністерстві
внутрішніх справ України
Перелік
протипоказань для направлення на реабілітаційне
та санаторно-курортне лікування
I. Протипоказання
для направлення дітей на реабілітаційне
та санаторно-курортне лікування
1. Усі хвороби у стадії запалення та в період загострення.
2. Захворювання, які потребують лікування в умовах стаціонару або спеціального лікування.
3. Інфекційні, паразитарні захворювання та контакт з інфекційними захворюваннями до закінчення терміну ізоляції.
4. Усі заразні та паразитарні хвороби очей і шкіри, злоякісні анемії, злоякісні новоутворення для кліматичних курортів, кахексія, амілоідоз внутрішніх органів, усі форми туберкульозу.
5. Судомні напади та їх еквіваленти (у тому числі синкопальні), епілепсія.
6. Психоневрози, психопатії, патологічний розвиток особистості з проявами девіантної поведінки, соціальної дезадаптації, що потребують індивідуального догляду і лікування.
7. Гострі психічні розлади.
8. Захворювання серцево-судинної системи:
- для місцевих санаторіїв - недостатність кровообігу вище I ступеня;
- для кліматичних курортів - недостатність кровообігу будь-якого ступеня.
9. Бронхіальна астма гормонозалежна, середньої та важкої форми (III, IV ступенів).
10. Полінози в період цвітіння дерев і трав.
11. Бронхоектази з частими загостреннями, з легеневою або серцевою недостатністю.
12. Ювенільний ревматоїдний артрит у фазі загострення II, III ступенів активності, утрата можливості самообслуговування.
13. Усі форми прогресуючих м'язових дистрофій.
14. Кровотечі, що часто повторюються та з великою втратою крові.
15. Спадково-дегенеративні (обмежена атрофія головного мозку - хвороба Піка, дегенерація сірої речовини - хвороба Альперса, підгостра некротизуюча енцефалопатія - хвороба Лейга) і демієлінізуючі захворювання нервової системи (розсіяний множинний склероз, оптиконевромієліт - хвороба Девіка, геморагічний лейкоенцефаліт - хвороба Харста, дифузний склероз, у тому числі хвороба Шільдера, некротизуючий мієліт).
16. Вади розвитку головного мозку й черепа; гідроцефалія з ознаками декомпенсації.
17. Цукровий діабет середньої та важкої форм.
18. Неспецифічний виразковий коліт.
19. Залежність від психоактивних речовин та алкоголю.
Примітки.
1. Дітей з цукровим діабетом можна направляти на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування тільки за наявності відповідного відділення.
2. Дітей із захворюваннями органів травлення обов'язково обстежувати на дизентерійне бактеріоносіння.
3. Достроковий приїзд до медичних реабілітаційних центрів і достроковий від'їзд з них заборонений.
4. Після дифтерії, скарлатини діти можуть направлятися на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування не раніше ніж через 4-5 місяців після виписки із стаціонару.
5. Енурез не є протипоказанням для направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
II. Протипоказання
для направлення хворих на реабілітаційне
та санаторно-курортне лікування
2.1. Загальні протипоказання
1. Усі захворювання у стадії запалення, хронічні захворювання в стадії загострення та ускладнені гострогнійними процесами.
2. Гострі інфекційні захворювання до завершення терміну ізоляції.
3. Усі венеричні захворювання в гострій або заразній стадії.
4. Усі хвороби крові у стадії запалення і стадії загострення.
5. Кахексія будь-якого походження.
6. Злоякісні новоутворення.
7. Усі захворювання і стани, що потребують стаціонарного лікування, у тому числі й хірургічного втручання; усі захворювання, при яких хворі неспроможні до самостійного руху і самообслуговування, потребують постійного спеціального догляду (крім осіб, які підлягають лікуванню в спеціалізованих санаторіях та відділеннях для спинальних хворих).
8. Ехінокок будь-якої локалізації.
9. Рясні кровотечі, які часто повторюються.
10. Вагітність у всі терміни на бальнеологічні та грязеві курорти, а на кліматичні курорти починаючи з 26 тижня (крім спеціалізованих відділень для вагітних жінок).
11. Крім того, у всі терміни вагітності не направляти вагітних на курорти:
а) для бальнеогрязелікування з приводу гінекологічних захворювань;
б) для лікування радоновими ваннами екстрагенітальних захворювань;
в) осіб, які проживають на рівнинах, на гірські курорти, розташовані на висоті понад 1000 м над рівнем моря.
12. Усі хворі на активний туберкульоз різних локалізацій (1, 2, 3 і 4 категорій), а також з іншими (тяжкими та розповсюдженими) формами захворювання для будь-яких курортів і санаторіїв нетуберкульозного профілю.
13. Психічні захворювання. Значні зміни психіки та інтелекту. Психопатологічні зміни особистості, зниження пам'яті, порушення орієнтації та інші психопатологічні прояви, що призводять до неможливості самообслуговування в колективі хворих і свідомого ставлення до лікувального процесу.
14. Усі форми наркоманії і хронічного алкоголізму.
15. Епілепсія. Епілептичні напади та інші види пароксизмальної зміни свідомості; схильність до синкопальних нападів та інших пароксизмальних кризових станів.
16. Цироз печінки.
2.2. Протипоказання для лікування хворих
із захворюваннями системи кровообігу
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Серцева недостатність II-А стадії і вище.
3. Стабільна стенокардія III-IV функціонального класу.
4. Важкі порушення серцевого ритму і провідності: пароксизми миготіння передсердь, які виникають 2 чи більше разів на місяць, пароксизмальна тахікардія з частотою нападів 2 і більше разів на місяць; політопна, рання і групова екстрасистолія; атріовентрикулярна блокада вище I ступеня; повна блокада серця; трьохпучкова внутрішлуночкова блокада.
5. Артеріальна гіпертензія III ступеня з некоригованим артеріальним тиском, кризовим перебігом та вираженими змінами очного дна, порушенням азотовидільної функції нирок; симптоматична гіпертонія з тими самими змінами очного дна і функції нирок з кризовим перебігом.
6. Рецидивні тромбоемболічні ускладнення.
7. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії.
8. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу, а також ускладнений значним виснаженням, ацидозом, частими гіпоглікемічними станами.
9. Тромбоз шунта, який клінічно проявляться гострим інфарктом міокарда із складним порушенням серцевого ритму, гострою серцевою недостатністю.
10. Гостра серцева недостатність.
11. Шлункові, кишкові кровотечі.
12. Медіастеніт, перикардит.
13. Неможливість розширення фізичної активності внаслідок інших причин.
Примітки.
1. Направлення хворих у спеціалізоване відділення реабілітаційного центру здійснюється після виконання адекватного вимогам ВООЗ наступного рівня фізичної активності: дозована хода на 1000 метрів в 1-2 прийоми, підйом по східцях на 17-22 сходинки.
2. При направленні хворого на етап реабілітації треба керуватися функціональною підготовкою хворого до виконання вказаного рівня рухової активності, а не терміном виникнення інфаркту міокарда чи нестабільної стенокардії.
2.3. Протипоказання для лікування хворих
з хронічними неспецифічними захворюваннями
органів дихання
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Усі захворювання органів дихання у фазі загострення.
3. Хронічні дифузні бронхіти, хронічні пневмонії, пневмосклероз, емфізема легенів, що супроводжуються легеневою та/або серцевою недостатністю вище I ступеня.
4. Тяжкі форми повторної пневмонії з розповсюдженими змінами в бронхолегеневій системі, бронхоектази з частими загостреннями, із серцевою або легеневою недостатністю вище I ступеня.
5. Бронхоектази з частими загостреннями, хронічні абсцеси при різкому виснаженні хворих, з підвищеною температурою тіла, які супроводжуються виділенням рясної гнійної мокроти та кровохарканням.
6. Спонтанний пневмоторакс, хронічна рецидивуюча форма тромбоемболії легеневої артерії, великого розміру солітарна кіста легенів, кістозні гіпоплазії легенів з частими спалахами нагноєння, гострі фіброзні та ексудативні плеврити.
7. Бронхіальна астма III-IV ступенів з тяжкими нападами, що часто повторюються, а також середньої тяжкості без стійкої стабілізації процесу, навіть на тлі прийому невеликих доз гормональних препаратів.
8. Після оперативного втручання на легенях за наявності трахеобронхіальних свищів.
9. Після неефективних оперативних втручань з приводу нагноювальних процесів за наявності плевральних випотів.
10. Після перенесених ефективних операцій на легенях з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру, природженої патології та доброякісних новоутворень раніше ніж через 3-4 місяці.
2.4. Протипоказання для лікування хворих
із хворобами кістково-м'язової системи
та сполучної тканини
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Захворювання, що супроводжуються патологічною ламкістю кісток, вираженим остеопорозом.
3. Усі форми прогресуючих м'язових дистрофій.
4. Тяжкі форми ушкодження кісток та суглобів із значними виділеннями, тяжким загальним станом чи амілоідозом внутрішніх органів.
5. Переломи кісток при наявності глухих гіпсових пов'язок на кінцівках, спицевих або стержневих апаратів для позавогнищевого черезкісткового остеосинтезу, постійного корсету на хребті.
6. Переломи кісток з наявністю інфікованих ран, трофічних виразок, екземи шкірних покривів.
7. Відсутність зіставлення і фіксації кісткових уламків при переломах кісток, тобто безперспективність відновлюваного лікування.
8. Поліартрити з прогресуючим процесом у суглобах і анкілозами, контрактурами при поворотних змінах у суглобах та втраті спроможності самообслуговування.
9. Тяжкі деформації суглобів з повторним синовіїтом, при втраті спроможності самостійного пересування.
10. Хронічні остеомієліти за наявності великого чужорідного металевого тіла в остеомієлітичному осередку (наявність дрібних металевих осколків у навколишніх м'яких тканинах не є протипоказанням для санаторно-курортного лікування).
11. Остеомієліт у стадії загострення, а також за наявності множинних розповсюджених свищів з гнійними виділеннями, великих секвестрів.
12. Септичні форми ревматоїдного поліартриту, ревматоїдний артрит із системними ушкодженнями (вісцеритами).
13. Реактивні артропатії III ступеня активності.
2.5. Протипоказання для лікування хворих
з ревматизмом та ревматичними хворобами суглобів
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Ревматизм в активній фазі.
3. Системні прояви у фазі загострення та нестійкої ремісії (кардіти, ревматичний поліартрит; ревматичне ураження легенів - легеневий васкуліт, плеврит; ревматичне ураження нирок; нейроревматизм - церебральний нейроваскуліт, енцефалопатія, гіпоталамічний синдром, хорея; ревматизм шкіри та підшкірної клітковини - кільцеподібна еритема, еритема вузлувата).
4. Комбіновані вади серця.
5. Ревматоїдний артрит з активністю запального процесу вище II стадії та змінами внутрішніх органів.
6. Рентгенологічна стадія IV, функціональне порушення суглобів III стадії.
7. Ювенільний ревматоїдний артрит у фазі загострення 1-2 ступенів активності, утрата можливості самообслуговування.
8. Тяжкі супровідні захворювання:
- гіпертонічна хвороба III ступеня, складні порушення ритму, ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги і спокою III-IV функціонального класу;
- шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки II стадії і вище;
- порушення функції нирок II стадії і вище;
- цукровий діабет у фазі декомпенсації і важкого перебігу, ускладнений значним виснаженням, ацидозом, симптомами прикоматозного стану, частими гіпоглікемічними станами;
- хронічні бронхолегеневі захворювання з функціональною недостатністю вище I ступеня;
- інші захворювання органів і систем з функціональною недостатністю, у тому числі онкозахворювання.
2.6. Протипоказання для лікування хворих
із захворюваннями органів травлення
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Усі захворювання органів травлення у фазі загострення.
3. Рубцеве звуження стравоходу (воротаря) і кишок у фазі загострення, також ускладнена виразкова хвороба субкомпенсованим стенозом, повторними кровотечами, що мали місце за попередні 8-10 місяців, пенетрацією виразки, малігнізацією виразки, хвороба Золлінгера-Еллісона; стриктура загального жовчного протоку і протоку жовчного міхура.
4. Гастрити ригідні, антральні, а також поліпи шлунка, хвороба Менетріє (гіпертрофічний гастрит).
5. Ускладнення після операції на шлунку та кишковику (незагоєний післяопераційний рубець, нориці, свищі шлунково-кишкового тракту, синдром привідної петельки, ускладнення гнійними процесами і евакуаторною недостатністю кишковика), так зване зачароване коло, демпінг і гіпоглікемічний синдром у важкому ступені, атонія культі шлунка.
6. Ускладнення з боку серцево-судинної та легеневої системи, які розвинулись у ранньому післяопераційному періоді і не зникли до моменту виписки хворого з хірургічного стаціонару.
7. Ентероколіт з вираженим порушенням функції травлення, виснаження.
8. Хронічна дизентерія, неспецифічні виразкові коліти, хронічний коліт з розповсюдженими виразковими або ерозивними процесами в прямій або сигмоподібній кишках, виявленими при ректороманоскопії, а також гемороїдальні кровотечі; поліпоз кишковика.
9. Часті і важкі напади жовчнокам'яної хвороби і свідчення про активну інфекцію (підвищена температура, нейтрофільоз та ін.).
10. Патологія культі міхурового протоку.
11. Наявність каменів у холедоху.
12. Стенозуючий папіліт.
13. Цироз печінки.
14. Усі форми жовтяниці.
15. Хронічний (прогресуючий) гепатит будь-якої етиології.
16. Гострий панкреатит, порушення прохідності панкреатичного протоку.
17. Усі форми ендокринного ожиріння і IV ступінь аліментарного ожиріння при недостатності кровообігу вище II-А ступеня.
18. Цукровий діабет у фазі декомпенсації і важкого перебігу, ускладнений значним виснаженням, ацидозом, симптомами прикоматозного стану, частими гіпоглікемічними станами.
19. Тиреотоксикоз тяжкого ступеня, а також з вираженими ускладненнями (тиреотоксичне серце тощо).
20. Тяжкі форми гіпотиреозу; інші порушення функції щитоподібної залози у фазі декомпенсації.
21. Після радикальних операцій з приводу захворювань товстої кишки не раніше ніж через 1 місяць.
2.7. Протипоказання для лікування хворих
з ураженням нервової системи та порушенням психіки
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Спадково-дегенеративні (хвороба Альцгеймера; обмежена атрофія головного мозку - хвороба Піка, прогресуюча ізольована афазія; сенільна дегенерація головного мозку, алкогольна дегенерація головного мозку; дегенерація сірої речовини - хвороба Альперса, підгостра некротизуюча енцефалопатія - хвороба Лейга) і демієлінізуючі захворювання нервової системи (розсіяний множинний склероз, оптиконевромієліт - хвороба Девіка, геморагічний лейкоенцефаліт - хвороба Харста, дифузний склероз, у тому числі хвороба Шільдера, некротизуючий мієліт).
3. Захворювання нервової системи, які супроводжуються вираженими вегето-судинними розладами, у тому числі у вигляді порушень терморегуляції, тахікардії синкопальних нападів.
4. Важкий прогресуючий перебіг склерозу мозкових судин, атеросклерозу аорти і магістральних судин, переферійних судин із синдромом недостатності периферійного кровообігу (передгангренозної та гангренозної стадій).
5. Значні зміни психики та інтелекту, ідіотія та виражена дебільність й імбецильність; психопатологічні зміни особистості, зниження пам'яті, утруднення в орієнтуванні та інші психопатологічні прояви, що призводять до неможливості самообслуговування в колективі хворих і свідомого ставлення до лікувального процесу.
6. Епілептичні напади та інші зміни параксизмальної зміни свідомості; схильність до синкопальних нападів та інших пароксизмальних кризових станів; часті судоми.
7. Гіперкінетичні, гіперсомнічні, вестибулярні, мозочкові синдроми. Виражені порушення зору, слуху, функції органів таза, неможливість самостійного пересування. Наявність сенсорної афазії.
8. Бульбарні і псевдобульбарні паралічі; насильницький плач і сміх.
9. Аневризми судин мозку, що загрожують внутрішньомозковим крововиливом.
10. Гідроцефалія з ознаками декомпенсації.
11. Вади розвитку головного мозку і черепа.
12. Пухлини мозку, наслідки видалення інтрацеребральних та інтрамедулярних пухлин.
13. Важкі соматичні захворювання (серцево-судинна недостатність у вигляді важкої та частої стенокардії, аритмії, прояви серцевої астми і порушення кровообігу вище I ступеня; діабет; нестабільна гемодинаміка; ураження дихальної, сечовидільної систем і системи травлення тощо, за яких проведення активної реабілітації неможливе).
14. Поліомієліт з вираженими деформаціями і контрактурами.
15. Прогресуючий перебіг гіпертонічної хвороби із схильністю до кризових станів.
16. Десименуючі захворювання нервової системи (розсіяний склероз, лейкоенцефаліти та ін.).
17. Тривала відсутність у хворого чіткої тенденції до відновлення порушених функцій.
2.8. Протипоказання для лікування хворих
із хворобами нирок та сечовивідних шляхів
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Протипоказано направляти хворих із захворюваннями нирок на курорти з сірководневими водами.
3. Хронічна ниркова недостатність II ступеня і вище.
4. Ниркова гіпертензія (артеріальний тиск перевищує 180-100 мм рт.ст.).
5. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю, високим артеріальним тиском (понад 180/100-110 мм рт.ст.) або нейроретинітом.
6. Нефросклероз з симптомами ниркової недостатності.
7. Гломерулонефрит для курортів з питними лікувальними водами. Порушення уродинаміки, що вимагають хірургічного втручання.
8. Гідронефроз, полікістоз, ускладнений нирковою недостатністю.
9. Амілоідоз нирок з набряками і азоемією.
10. Макроскопічна гематурія будь-якого походження.
11. Усі хронічні урологічні хвороби в стадії загострення.
12. Зморщений сечовий міхур будь-якої етіології, стриктура уретри.
13. Сечовий свищ будь-якої етіології.
14. Аденома передміхурової залози II-III ступенів.
15. Направляти на питні курорти хворих, у яких розміри каменів і стан сечових шляхів перешкоджають відходженню сечі, а також не раніше ніж через 1-2 місяці після вилучення каменів.
16. Направляти на курорти для лікування хворих, у яких камені по величині самі вийти не зможуть і можуть бути вилучені тільки шляхом оперативного або інструментального втручання.
2.9. Протипоказання для лікування хворих
з гінекологічними захворюваннями
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Кістоми і кісти яєчників.
3. Вагітність.
4. Маткові кровотечі.
5. Міома матки, ендометріоз, що потребують оперативного лікування.
6. При гіперестрогенії протипоказане грязе- та бальнеолікування (уключаючи радонові і йодобромні води).
7. Післяабортний період (до першої менструації).
2.10. Протипоказання для лікування хворих
з порушенням обміну речовин та захворюваннями
ендокринної системи
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Цукровий діабет у фазі декомпенсації і важкого перебігу, ускладнений значним виснаженням, ацидозом, із симптомами прикоматозного стану, з частими гіпоглікемічними станами.
3. Ускладнені форми цукрового діабету, у тому числі катаракта, ретинопатія II-IV ступенів, нефропатія.
4. Гангрена нижніх кінцівок.
5. Тиреотоксикоз тяжкого ступеня, а також з вираженими ускладненнями (тиреотоксичне серце тощо).
6. Тяжкі форми гіпотиреозу; інші порушення функції щитоподібної залози у фазі декомпенсації.
7. Первинне нейроендокринне ожиріння, вторинне церебральне, ендокринне ожиріння органічного генезу та інші форми ожиріння IV ступеня при недостатності кровообігу вище II-А ступеня.
8. Після перенесеної діабетичної коми (гіпоглікемічної, кетоацидотичної, гіперосмолярної чи молочнокислої) не раніше ніж через 3 місяці.
9. Будь-які ендокринні захворювання в стані декомпенсації, у тому числі доброякісні пухлинні захворювання ендокринної системи в стані декомпенсації.
2.11. Протипоказання для лікування хворих
із захворюваннями шкіри
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення хворих на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Будь-які ендокринні захворювання в стані декомпенсації, у тому числі доброякісні пухлинні захворювання ендокринної системи в стані декомпенсації.
3. Усі захворювання шкіри в гострих та підгострих стадіях.
4. Дерматози, короста, гемодермія, пухирчасті дерматози.
5. Гнійничкові захворювання шкіри.
6. Грибкові захворювання волосяної частини голови, шкіри, кінцівок.
7. Паразитарні захворювання шкіри (короста тощо).
8. Ретикульози шкіри (гемодермії).
9. Червоний вовчак (гостра та підгостра дисемінована та дискоїдна форми), фотодерматози, пізня шкірна порфирія, пігментна склеродерма.
Примітка. При захворюваннях шкіри рекомендуються переважно бальнеологічні курорти з сірководневими, вуглекислими, радоновими та іншими водами.
2.12. Протипоказання для лікування хворих
із захворюваннями органів зору
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Хворих на хронічні рецидивні запальні захворювання переднього відрізка ока (склерит, епісклерит, кератит, іріт, ірідоцикліт, увеїт) у фазі ремісії не потрібно направляти на південні курорти у весняний, осіньо-зимовий періоди. Направляти на санаторно-курортне лікування можна хворих тільки згідно з висновком лікаря-окуліста.
3. Стан після порожнинних операцій на очному яблуці (протягом 3-х місяців після оперативного лікування за відсутності післяопераційних ускладнень).
4. Відшарування сітківки, свіже, не опероване або успішно опероване протягом року після операції.
5. Новоутворення ока та його придатків.
6. Наслідки тяжких контузій та проникаючих поранень ока протягом року після травми.
2.13. Протипоказання для лікування хворих
з онкологічними та гематологічними захворюваннями
1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на реабілітаційне та санаторно-курортне лікування.
2. Еритремія (істинна поліцитемія).
3. Апластична (гіпопластична) анемія в різних клінічних стадіях.
4. Променева хвороба II, III ступенів з вираженими проявами вегетативної дистонії, діенцефального синдрому.
5. Вітамін-В -дефіцитна та фолієво-дефіцитна анемії на
12 кліматичні, гірські та південні курорти і в санаторії в літні місяці (червень-серпень).
6. Хронічні інтоксикації тяжкого ступеня, особливо за наявності виражених анемій та уражень нервової системи (енцефалопатія, параліч); затяжний перебіг періоду відновлення.
7. Хронічний мієлолейкоз.
8. Період проведення інтенсивної терапії, у тому числі променевої, а також термін після її закінчення не менше 6 місяців.
9. Важкі ускладнення хіміо- чи променевої терапії, що потребують стаціонарного лікування".
З оригіналом згідно:
начальник Департаменту документального забезпечення
та режиму МВС України полковник міліції М.В.Ковадло