Додаток III
до Протоколу про внесення змін до Міжнародної
конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур
(Спеціальні додатки)
( Про приєднання до Протоколу див. Закон
N 227-V від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 48, ст.476 )
Спеціальний додаток A
Надходження товарів на митну територію
Розділ 1
Митні формальності, які передують представленню
декларації на товари
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "вантажна декларація" - дані, які представляються до або
F.1 безпосередньо у момент прибуття або відбуття
транспортного засобу комерційного призначення, та містять
запитувану митною службою інформацію про вантаж, який
ввозиться на митну територію або вивозиться з неї;
E2./ "перевізник" - особа, що здійснює фактичне
F.3 транспортування товарів або є відповідальною за
використання транспортного засобу;
E3./ "митні формальності, що передують представленню
F.2 декларації на товари" - всі операції, які здійснюються
відповідною особою та митною службою з моменту ввозу
товарів на митну територію до моменту розміщення товарів
під митний режим.
Принципи
1. Стандартне правило
Митні формальності, що передують представленню декларації на товари, регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Рекомендоване правило
Митні формальності, що передують представленню декларації на товари, повинні однаково застосовуватися незалежно від країни походження товарів чи країни їхнього відправлення.
Ввіз товарів на митну територію
a) Місця ввозу товарів на митну територію
3. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює місця ввозу товарів на митну територію. Митна служба встановлює маршрути доставки товарів безпосередньо в митний орган або в інше місце, встановлене митною службою, тільки у тих випадках, коли вона вважає це необхідним для цілей контролю. При визначенні таких місць та маршрутів враховуються зокрема специфічні потреби торгівлі.
Це Стандартне правило не застосовується стосовно товарів, які перевозяться морськими або повітряними судами, що перетинають митну територію без зупинки в порту або аеропорті, розташованих на цій митній території.
b) Обов'язки перевізника
4. Стандартне правило
Перевізник несе відповідальність перед митною службою за забезпечення зазначення всіх товарів у вантажній декларації або за надання інформації про них митній службі у будь-який інший дозволений спосіб.
5. Стандартне правило
Факт ввозу товарів на митну територію тягне за собою зобов'язання для перевізника доставити їх без зволікання безпосередньо до визначеного митного органу або в інше місце, встановлене митною службою, слідуючи, де це потрібно, по встановлених маршрутах. При цьому не допускаються зміни стану товарів або порушення їхнього упакування, а також ушкодження будь-яких пломб.
Це Стандартне правило не застосовується стосовно товарів, які перевозяться морськими або повітряними судами, що перетинають митну територію без зупинки в порту або аеропорті, розташованих на цій митній території.
6. Стандартне правило
Якщо доставка товарів з місця їхнього ввозу на митну територію до визначеного митного органу або в інше встановлене місце припиняється в результаті аварії або форс-мажорних обставин, перевізник зобов'язаний вжити всіх доцільних запобіжних заходів для недопущення недозволеного використання товарів та для інформування митної служби або інших компетентних органів про характер аварії чи інших обставин, які є причиною припинення доставки товарів.
Представлення товарів митній службі
a) Документи
7. Рекомендоване правило
Якщо митний орган, в якому товари повинні бути представлені, розташований не у місці ввозу товарів на митну територію, митна служба повинна вимагати подачі документів у місці ввозу тільки у випадках, коли вона вважає це необхідним для цілей контролю.
8. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
9. Рекомендоване правило
Митна служба повинна обмежити запитувані дані до тих, які містяться у звичайних документах перевізника, та повинна керуватися у цих цілях вимогами, передбаченими у міжнародних угодах, які стосуються галузі транспортування.
10. Рекомендоване правило
Митна служба повинна зазвичай приймати вантажну декларацію як єдиний документ, необхідний для представлення товарів.
11. Рекомендоване правило
Митний орган, відповідальний за прийом документів, необхідних для представлення товарів, також повинний бути уповноваженим приймати декларацію на товари.
12. Рекомендоване правило
Якщо документи, які представляються митній службі, складені мовою, використання якої не обумовлено для цієї мети, або мовою, що не є мовою країни ввозу товарів, митна служба не повинна вимагати обов'язкового перекладу докладних даних, які містяться в цих документах.
b) Прибуття товарів у неробочий час
13. Стандартне правило
Митна служба визначає запобіжні заходи, які повинні бути вжиті перевізником для уникнення недозволеного використання товарів на митній території у разі їхнього прибуття до митного органу у неробочий час.
14. Рекомендоване правило
На прохання перевізника та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, вона зобов'язана, настільки, наскільки це можливо, дозволити виконання митних формальностей, які передують представленню декларації на товари, у неробочий час митного органу.
Розвантаження
a) Місця розвантаження
15. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює місця, де дозволяється здійснювати розвантаження.
16. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин визнаних митною службою обґрунтованими митна служба зобов'язана дозволити здійснення розвантаження товарів в інших місцях, ніж ті, які призначені для цих цілей.
b) Початок розвантаження
17. Стандартне правило
Початок розвантаження дозволяється у найкоротший термін після прибуття транспортного засобу до місця розвантаження.
18. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, вона зобов'язана, настільки, наскільки це можливо, дозволити здійснення розвантаження у неробочий час митного органу.
Збори
19. Стандартне правило
Збори, які стягуються митною службою у зв'язку з:
- виконанням митних формальностей, які передують представленню декларації на товари, та здійснюються у неробочий час митного органу;
- розвантаженням товарів в інших місцях, ніж ті, які призначені для цих цілей; або
- розвантаженням товарів у неробочий час митного органу,
обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.
Розділ 2
Тимчасове зберігання товарів
Визначення понять
Для цілей цього розділу:
E1./ "вантажна декларація" - дані, що представляються до або
F.1 безпосередньо у момент прибуття чи відбуття транспортного
засобу комерційного призначення, та містять запитувану
митною службою інформацію про вантаж, який ввозиться на
митну територію або вивозиться з неї;
E2./ "тимчасове зберігання товарів" - зберігання товарів під
F.2 митним контролем на об'єктах або в закритих чи відкритих
приміщеннях, встановлених митною службою (далі -
тимчасові склади) до представлення декларації на товари.
Принципи
1. Стандартне правило
Тимчасове зберігання товарів регулюється положеннями цього розділу та настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Митна служба дозволяє створення тимчасових складів у всіх випадках, коли вона вважає це необхідним для забезпечення задоволення потреб торгівлі.
3. Рекомендоване правило
Тимчасове зберігання повинне дозволятися стосовно всіх товарів, незалежно від їхньої кількості, країни походження чи країни відправлення. Проте небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, чи товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, повинні допускатися до тимчасового зберігання лише на складах, спеціально обладнаних та призначених компетентними органами для прийняття таких товарів.
Документи
4. Стандартне правило
Єдиним документом, який потрібний для розміщення товарів на тимчасове зберігання, є документ, що містить опис цих товарів та використовується при їхньому представленні митній службі.
5. Рекомендоване правило
Митна служба зобов'язана приймати вантажну декларацію або інший комерційний документ як єдиний документ, необхідний для розміщення товарів на тимчасове зберігання, за умови, що всі товари, згадані в такій вантажній декларації чи іншому комерційному документі, зберігатимуться на тимчасовому складі.
Організація роботи тимчасових складів
6. Стандартне правило
Митна служба встановлює вимоги стосовно доцільності, структури та організації роботи тимчасових складів, а також умови для зберігання товарів, ведення складського обліку та звітності, та для здійснення митного контролю.
Дозволені операції
7. Стандартне правило
Стосовно товарів, які знаходяться на тимчасовому зберіганні, дозволяється з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, здійснювати звичайні операції, необхідні для забезпечення їхнього збереження у незмінному вигляді.
8. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, які знаходяться на тимчасовому зберіганні, повинне дозволятися з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, здійснення звичайних операцій, необхідних для прискорення їхнього вивозу з тимчасового складу та подальшого транспортування.
Тривалість тимчасового зберігання
9. Стандартне правило
Якщо національне законодавство встановлює обмежений термін тимчасового зберігання, цей термін повинен бути достатнім для того, щоб імпортер мав можливість цілком виконати необхідні формальності для переміщення товарів під будь-який інший митний режим.
10. Стандартне правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, митна служба зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
Непридатні або ушкоджені товари
11. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, які прийшли у непридатність, зіпсовані або ушкоджені у результаті аварії або форс-мажорних обставин до їхнього вивозу з тимчасового складу, повинне дозволятися таке митне оформлення, яке застосовується у разі ввезення товарів у непридатному, зіпсованому або ушкодженому стані, за умови, що непридатність, зіпсованість або ушкодження встановлені належним чином, задовільним для митної служби.
Вивіз з тимчасового складу
12. Стандартне правило
Будь-яка особа, що має право розпоряджатися товарами, має право вивезти їх з тимчасового складу, за умови дотримання умов та формальностей, які застосовуються у кожному випадку.
13. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює порядок, якого необхідно дотримуватися у випадках, коли товари не вивезені з тимчасового складу у встановлений термін.
Спеціальний додаток B
Імпортування
Розділ 1
Випуск для вільного обігу
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, який
F.2 передбачає, що ввезені товари отримують статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
необхідних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "товари у вільному обігу" - товари, розпорядження якими
F.1 може здійснюватися без обмежень з боку митної служби.
Принцип
1. Стандартне правило
Випуск для вільного обігу регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Документи
2. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинне передбачати форми декларування товарів, альтернативні стандартній формі декларації на товари, за умови, що вони забезпечують надання необхідних даних про товари, які призначені для випуску у вільний обіг.
Розділ 2
Реімпорт в тому ж самому стані
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, який
F.3 передбачає, що ввезені товари приймають статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
необхідних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "компенсуючі продукти" - продукти, що є результатом
F.5 виробництва, переробки чи ремонту товарів, стосовно яких
дозволено застосування режиму переробки на митній
території;
E3./ "товари, що вивозяться з повідомленням про їх
F.2 передбачуваний зворотний ввіз" - товари, визначені
декларантом як такі, що вивозяться з передбачуваним
зворотним ввозом, стосовно яких митна служба може вживати
заходів стосовно їхньої ідентифікації для забезпечення
їхнього зворотного ввозу у незмінному стані;
E4./ "товари у вільному обігу" - товари, розпорядження якими
F.1 може здійснюватися без обмежень з боку митної служби;
E5./ "реімпорт" (зворотний ввіз у незмінному стані) - митний
F.4 режим, відповідно до якого раніше вивезені товари
випускаються для вільного обігу зі звільненням від
ввізних мит та податків за умови, що вони не піддавалися
будь-яким операціям з виробництва, переробки чи ремонту
за кордоном, та що сплачено всі суми, які стягуються в
результаті наданих у зв'язку з вивозом відшкодування чи
повернення мит та податків, або умовного звільнення від
них, або будь-яких субсидій чи інших виплат. Реімпорт
допускається стосовно товарів, які мали статус товарів у
вільному обігу або тих, що були компенсуючими продуктами.
Принцип
1. Стандартне правило
Реімпорт регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Реімпорт дозволяється навіть у тому випадку, якщо назад ввозиться тільки частина вивезених товарів.
3. Стандартне правило
Коли це виправдано обставинами, реімпорт дозволяється, навіть якщо зворотний ввіз товарів здійснюється іншою особою, ніж та, що їх вивезла.
4. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що товари були використані чи ушкоджені або прийшли у непридатний стан під час їхнього перебування за кордоном.
5. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що під час перебування товарів за кордоном вони піддавалися операціям, необхідним для забезпечення їхнього збереження або технічного обслуговування за умови, однак, що такі операції не призвели до збільшення їхньої вартості на момент вивозу.
6. Стандартне правило
Реімпорт не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також допускається для товарів, які є розміщеними під інший митний режим.
7. Стандартне правило
У реімпорті не повинно бути відмовлено на тій підставі, що товари вивозилися без повідомлення про їхній передбачуваний зворотний ввіз.
Терміни реімпорту
8. Стандартне правило
Якщо встановлений термін, після закінчення якого реімпорт не допускається, його тривалість повинна бути достатньою, щоб врахувати різні обставини, що стосуються кожного випадку.
Уповноважені митні органи
9. Стандартне правило
Митна служба вимагає декларування реімпортованих товарів у тому ж митному органі, через який вони були вивезені, тільки у тих випадках, коли це полегшуватиме реімпорт.
Декларація на товари
10. Стандартне правило
Письмова декларація на товари не вимагається для реімпорту упаковок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів, за умови підтвердження задовільним для митної служби способом того, що ці упаковки, контейнери, піддони та транспортні засоби комерційного призначення знаходилися у вільному обігу при вивозі.
Товари, що вивозяться з повідомленням про їхній
передбачуваний зворотний ввіз
11. Стандартне правило
За запитом декларанта митна служба дозволяє вивіз товарів з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз та застосовує всі необхідні заходи, що сприяють їх реімпорту.
12. Стандартне правило
Митна служба встановлює вимоги, що стосуються ідентифікації товарів, що вивозяться з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз. При цьому враховується характер товарів та важливість інтересів причетних сторін.
13. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, що вивозяться з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз, повинне надаватися умовне звільнення від застосовних вивізних мит та податків.
14. Стандартне правило
За запитом відповідної особи митна служба дозволяє замінити вивіз товарів з повідомленням про їхній передбачуваний зворотний ввіз на остаточний вивіз, якщо дотримуються відповідні умови та формальності.
15. Рекомендоване правило
Якщо той самий товар неодноразово вивозиться з повідомленням про передбачуваний зворотний ввіз, за запитом декларанта митна служба зобов'язана дозволити, щоб декларація на вивіз з повідомленням про зворотний ввіз, що подається при першому вивозі товару, була дійсна для наступних випадків реімпорту та вивозу цього товару протягом визначеного часу.
Розділ 3
Звільнення від ввізних мит та податків
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "випуск для вільного обігу" - митний режим, що
F.2 передбачає, що ввезені товари отримують статус товарів у
вільному обігу на митній території після сплати всіх
належних ввізних мит та податків та виконання всіх
необхідних митних формальностей;
E2./ "звільнення від ввізних мит та податків" - випуск товарів
F.1 для вільного обігу зі звільненням від ввізних мит та
податків, незалежно від їхньої звичайної тарифної
класифікації чи суми мит та податків, що звичайно
підлягають сплаті, якщо товари були завезені за певних
умов та з визначеною метою.
Принцип
1. Стандартне правило
Звільнення від ввізних мит та податків стосовно товарів, заявлених для випуску у вільний обіг, регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли надається звільнення від ввізних мит та податків.
3. Стандартне правило
Звільнення від ввізних мит та податків не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також дозволяється для товарів, які вже є поміщеними під інший митний режим.
4. Рекомендоване правило
Звільнення від ввізних мит та податків повинне надаватися незалежно від країни походження товарів чи країни їхнього відправлення, за винятком випадків, коли таке звільнення надається на умовах взаємності відповідно до міжнародного договору.
5. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли для звільнення від ввізних мит та податків необхідне отримання попереднього дозволу, та визначає органи, уповноважені надавати такий дозвіл. Такі випадки повинні бути зведені до мінімуму.
6. Рекомендоване правило
При наданні звільнення від ввізних мит та податків стосовно товарів, визначених у міжнародних договорах, Договірні Сторони повинні приймати до уваги умови, закладені в них, а також ретельно вивчати можливість приєднання до таких міжнародних договорів.
7. Рекомендоване правило
Звільнення від ввізних мит та податків, а також заборон та обмежень економічного характеру повинне надаватися стосовно перерахованих нижче товарів на зазначених умовах, а також за дотримання всіх інших вимог, передбачених національним законодавством для надання такого звільнення:
a) лікувальні препарати людського походження, реактиви для визначення груп крові та тканини, у тих випадках, коли вони призначені для організацій або лабораторій, визначених компетентними органами;
b) зразки, що не мають комерційної вартості та розглядаються митною службою як такі, що мають мізерно малу вартість та які підлягають використанню тільки з метою одержання замовлень на товари одного з ними виду;
c) рухоме майно, крім установок або устаткування промислового, комерційного чи сільськогосподарського призначення, призначене для використання особою чи членами його родини в особистих та професійних цілях, яке ввозиться в країну разом з цією особою або окремо від неї, з метою її переїзду на постійне місце проживання в цю країну;
d) майно, успадковане особою, яка на момент смерті його попереднього власника, має основне постійне місце проживання в країні ввозу, за умови, що ці предмети особистого майна використовувалися померлим власником в особистих цілях;
e) особисті подарунки, за винятком спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, загальна вартість яких не перевищує розмір, встановлений національним законодавством на основі їхньої роздрібної ціни;
f) товари, такі, як продукти харчування, медикаменти, одяг та ковдри, що направляються в дарунок уповноваженій благодійній чи філантропічній організації для безкоштовної роздачі нужденним цією організацією чи під її контролем;
g) нагороди особам, що постійно проживають у країні ввозу, за умови пред'явлення підтверджуючих документів, запитуваних митною службою;
h) матеріали для будівництва, догляду або оформлення військових цвинтарів; домовини, похоронні урни та похоронні приналежності для оформлення, ввезені організаціями, уповноваженими на це компетентними органами;
ij) документи, бланки, публікації, звіти та інші предмети, що не мають комерційної цінності, визначені національним законодавством;
k) предмети релігійного культу; та
l) продукти, ввезені для тестування, за умови, що ввезена кількість таких продуктів не перевищує кількість, однозначно необхідну для тестування, та за умови повного використання цих продуктів у ході тестування або зворотного вивозу чи приведення продуктів, що залишилися, у комерційно непридатний стан під контролем митної служби.
Спеціальний додаток C
Експортування
Розділ 1
Остаточний вивіз
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "остаточний вивіз" - митний режим, який застосовується
F.1 стосовно товарів, які мають статус товарів у вільному
обігу, вивозяться з митної території та призначені для
того, щоб постійно залишатися за її межами.
Принцип
1. Обов'язкове правило
Остаточний вивіз регулюється положеннями цього розділу та, настільки наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Документи
2. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинно передбачати форми декларування товарів, альтернативні стандартній формі декларації на товари, за умови, що вони забезпечують надання необхідних даних, що стосуються товарів, призначених для остаточного вивозу.
Підтвердження прибуття в пункт призначення
3. Обов'язкове правило
Митна служба не вимагає в обов'язковому порядку підтвердження факту прибуття товарів за кордон.
Спеціальний додаток D
Митні склади та вільні зони
Розділ 1
Митні склади
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "режим митного складу" - митний режим, відповідно до
F.1 якого ввезені товари зберігаються під митним контролем у
визначеному для цих цілей місці (митному складі) без
сплати ввізних мит та податків.
Принцип
1. Стандартне правило
Режим митного складу регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Типи митних складів
2. Рекомендоване правило
Національне законодавство передбачає митні склади, доступні для будь-яких осіб, які мають право розпоряджатися товарами (відкриті митні склади).
3. Стандартне правило
Національне законодавство передбачає митні склади, призначені для використання тільки визначеними особами (закриті митні склади) у випадках, коли це необхідно для задоволення специфічних потреб торгівлі.
Створення, організація роботи та контроль
4. Стандартне правило
Митна служба встановлює вимоги відносно створення, облаштованості та організації роботи митних складів, а також заходів, які вживаються для митного контролю.
Заходи, що вживаються для зберігання товарів на митних складах, ведення обліку та звітності, підлягають затвердженню митною службою.
Допуск товарів до зберігання
5. Рекомендоване правило
На відкритих митних складах повинно бути дозволене зберігання всіх видів ввезених товарів, оподатковуваних ввізними митами та податками або тих, що підпадають під заборони та обмеження, крім встановлених виходячи з міркувань:
- суспільних моралі або порядку, суспільної безпеки, суспільних гігієни чи здоров'я, або ветеринарних чи фітосанітарних правил; або
- захисту прав по патентах, торгових марок та авторських прав,
незалежно від кількості, країни походження, країни відправлення або призначення товарів.
Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, чи товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, повинні допускатися до зберігання лише на митних складах, які спеціально призначені для зберігання таких товарів.
6. Стандартне правило
Митна служба визначає види товарів, які можуть бути допущені до зберігання на закритих митних складах.
7. Рекомендоване правило
Товари, стосовно яких передбачається повернення ввізних мит та податків при їхньому вивозі, повинні допускатися на митні склади для того, щоб вони могли одразу одержати право на таке повернення за умови, що вони призначені до наступного вивозу.
8. Рекомендоване правило
Товари, які поміщені під режим тимчасового ввозу, можуть бути допущені на митні склади з призупиненням або завершенням зобов'язань за цим режимом з метою їхнього наступного вивозу або іншого дозволеного розпорядження ними.
9. Рекомендоване правило
Товари, призначені для вивозу, які підлягають обкладанню внутрішніми митами чи податками, або до яких були застосовані внутрішні мита чи податки, можуть бути допущені на митні склади з метою звільнення або одержання права на повернення таких внутрішніх мит та податків за умови, що вони призначені до наступного вивозу.
Дозволені операції
10. Стандартне правило
Будь-якій особі, що має право розпоряджатися товарами, що знаходяться на зберіганні, за наявності підстав, визнаних митною службою обґрунтованими, дозволяється:
a) перевіряти товари;
b) брати зразки (проби) зі сплатою ввізних мит та податків, де це може бути застосовано;
c) здійснювати операції, необхідні для забезпечення збереження товарів; та
d) робити інші звичайні операції стосовно обробки товарів, необхідні для поліпшення їхньої упаковки чи товарної якості, або для їхньої підготовки для відвантаження, такі як, дроблення партій, угруповання пакувальних місць, сортування, маркування та перепакування товарів.
Терміни зберігання
11. Стандартне правило
Митна служба встановлює максимальний термін, дозволений для зберігання товарів на митному складі з урахуванням потреб торгівлі; стосовно не швидкопсувних товарів такий термін повинний бути не меншим за один рік.
Передача прав власності
12. Стандартне правило
Допускається передача прав власності на товари, що знаходяться на митному складі.
Псування товарів
13. Стандартне правило
Товари, що прийшли в непридатність або зіпсовані у результаті аварії або форс-мажорних обставин під час їхнього перебування під режимом митного складу, дозволяється декларувати для вільного обігу так, ніби вони були завезені в непридатному чи зіпсованому стані за умови, що факт непридатності або зіпсованості встановлений належним чином, задовільним для митної служби.
Вивезення товарів
14. Стандартне правило
Будь-якій особі, що має право розпоряджатися товарами, дозволяється забирати їх з митного складу повністю або частково, для подальшого переміщення товарів на інший митний склад або під інший митний режим при дотриманні умов та формальностей, які застосовуються у кожному випадку.
15. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює порядок, який має бути дотриманий у випадках, коли товари не вивезені з митного складу у встановлений термін.
Ліквідація митного складу
16. Стандартне правило
У разі ліквідації митного складу відповідним особам повинен надаватися достатній час для того, щоб перемістити товари на інший митний склад або помістити їх під інший митний режим з дотриманням умов та формальностей, які застосовуються у кожному випадку.
Розділ 2
Вільні зони
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "вільна зона" - частина території Договірної Сторони, в
F.1 межах якої розміщені на ній товари, як правило,
розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної
території настільки, наскільки це стосується ввізних мит
та податків.
Принцип
1. Стандартне правило
Митні правила, які застосовуються до вільних зон, регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Створення та контроль
2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає умови, які стосуються створення вільних зон, а також категорії товарів, що можуть бути допущені в такі зони та передбачає характер операцій, які можуть здійснюватися з товарами під час їхнього перебування у вільних зонах.
3. Стандартне правило
Митна служба визначає умови здійснення митного контролю, в тому числі відповідні вимоги з точки зору доцільності, структури та плану вільних зон.
4. Стандартне правило
Митна служба має право в будь-який час здійснювати контроль товарів, які зберігаються у вільній зоні.
Допуск товарів
5. Стандартне правило
У вільну зону допускаються не тільки товари, які безпосередньо завезені з-за кордону, але також товари, які завезені з митної території відповідної Договірної Сторони.
6. Рекомендоване правило
У допуску у вільну зону товарів, завезених з-за кордону, не повинно бути відмовлено тільки на тій підставі, що товари підпадають під заборони або обмеження, крім тих, які встановлені виходячи з міркувань:
- суспільних моралі або порядку, суспільної безпеки, суспільних гігієни чи здоров'я, або ветеринарних чи фітосанітарних правил;
- захисту прав по патентах, торгових марок та авторських прав,
незалежно від країни походження, країни відправлення або призначення.
Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, повинні допускатися до зберігання у вільних зонах, спеціально призначених для зберігання таких товарів.
7. Стандартне правило
Товари, які допускаються у вільну зону, та стосовно яких передбачається звільнення від ввізних мит та податків або їхнє повернення при вивозі цих товарів, одержують право на такі звільнення або повернення одразу після їхнього надходження до вільної зони.
8. Стандартне правило
Товари, які допускаються у вільну зону, та стосовно яких передбачається звільнення від внутрішніх мит та податків або їхнє повернення при вивозі цих товарів, одержують право на такі звільнення або повернення після їхнього надходження до вільної зони.
9. Рекомендоване правило
Митна служба не повинна вимагати декларації на товари стосовно товарів, завезених у вільну зону безпосередньо з-за кордону, якщо необхідні дані вже містяться у супровідних документах на товари.
Гарантії
10. Рекомендоване правило
Митна служба не повинна вимагати гарантій для допуску товарів у вільну зону.
Дозволені операції
11. Стандартне правило
Стосовно товарів, допущених у вільну зону, дозволяється здійснювати операції, необхідні для забезпечення їхнього збереження, а також звичайні операції стосовно обробки товарів з метою поліпшення їхньої упаковки або товарних якостей, або для підготовки товарів до відвантаження, такі як, дроблення партій, угруповання пакувальних місць, сортування, маркування та перепакування.
12. Стандартне правило
Якщо компетентні органи допускають можливість здійснення у вільній зоні операцій з переробки або виготовлення, ці органи у загальних рисах та (або) детально визначають ті операції з переробки або виготовлення, яким можуть піддаватися товари, у правилах, які застосовуються на всій території вільної зони, або у вигляді дозволу, який видається організації, що здійснює ці операції.
Товари, які споживаються у межах вільної зони
13. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли товари, які споживаються у вільній зоні, можуть бути допущені у вільну зону зі звільненням від мит та податків, та встановлює вимоги, які повинні бути виконані.
Терміни перебування у вільній зоні
14. Стандартне правило
Термін перебування товарів у вільній зоні обмежується тільки за виняткових обставин.
Передача прав власності
15. Стандартне правило
Допускається передача прав власності на товари, допущені у вільну зону.
Вивіз товарів
16. Стандартне правило
Товари, допущені у вільну зону або вироблені в її межах, дозволяється вивозити повністю або частково в іншу вільну зону або поміщувати їх під митний режим з дотриманням умов та формальностей, які застосовуються у кожному випадку.
17. Стандартне правило
Єдиною декларацією, необхідною при вивозі товарів з вільної зони, є декларація на товари, яка зазвичай необхідна для того, щоб розмістити їх під визначений митний режим.
18. Рекомендоване правило
Якщо митній службі повинні представлятись документи стосовно товарів, які після вивозу з вільної зони відправляються безпосередньо за кордон, митна служба не повинна вимагати інформації більше, ніж та, що вже міститься у супровідних документах на товари.
Нарахування мит та податків
19. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює момент часу, який враховується з метою визначення вартості та кількості товарів, що можуть випускатися для вільного обігу при вивозі з вільної зони, а також ставки застосовуваних відповідно ввізних чи внутрішніх мит та податків.
20. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює правила, застосовувані для визначення суми відповідно ввізних чи внутрішніх мит та податків, якими обкладаються товари, що випускаються для вільного обігу після операцій стосовно переробки або виготовлення у вільній зоні.
Ліквідація вільної зони
21. Стандартне правило
У випадку ліквідації вільної зони відповідним особам повинен надаватися достатній час для вивозу товарів в іншу вільну зону або для розміщення їх під митний режим з дотриманням умов та формальностей, які застосовуються в кожному випадку.
Спеціальний додаток E
Транзит
Розділ 1
Митний транзит
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "уповноважений вантажоодержувач" - особа, яка
F.4 уповноважена митною службою одержувати товари
безпосередньо на своїх об'єктах без представлення цих
товарів у митний орган призначення;
E2./ "уповноважений відправник вантажу" - особа, уповноважена
F.5 митною службою відправляти товари безпосередньо зі своїх
об'єктів без пред'явлення цих товарів у митний орган
відправлення;
E3./ "контролюючий митний орган" - митний орган відповідальний
F.1 за одного чи декількох уповноважених відправників вантажу
або уповноважених вантажоодержувачів, який виконує
стосовно цього спеціальну контрольну функцію для всіх
операцій митного транзиту;
E4./ "митний транзит" - митний режим, відповідно до якого
F.7 товари транспортуються під митним контролем з одного
митного органу в інший митний орган;
E5./ "операція митного транзиту" - транспортування товарів під
F.6 режимом митного транзиту з митного органу відправлення в
митний орган призначення;
E6./ "митний орган відправлення" - будь-який митний орган, в
F.2 якому починається операція митного транзиту;
E7./ "митний орган призначення" - будь-який митний орган, в
F.3 якому завершується операція митного транзиту;
E8./ "транспортна одиниця":
F.8
контейнери з внутрішнім об'ємом в один кубічний метр або
більше, в тому числі зйомні частини,
автотранспортні засоби, в тому числі причепи та
напівпричепи,
залізничні пасажирські чи вантажні вагони,
ліхтери, баржі та інші судна, та
повітряні судна.
Принцип
1. Стандартне правило
Митний транзит регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Митна служба дозволяє транспортування товарів під режимом митного транзиту своєю територією:
a) від пункту ввозу до пункту вивозу;
b) від пункту ввозу до внутрішнього митного органу;
c) від внутрішнього митного органу до пункту вивозу;
d) від одного внутрішнього митного органу до іншого внутрішнього митного органу.
3. Стандартне правило
Товари, які перевозяться згідно з режимом митного транзиту, не обкладаються митами та податками при дотриманні встановлених митною службою умов та представленні всіх необхідних гарантій.
4. Стандартне правило
Національне законодавство визначає осіб, відповідальних перед митною службою за дотримання зобов'язань, що випливають з режиму митного транзиту, зокрема - за забезпечення представлення товарів у митний орган призначення у незмінному стані відповідно до умов, встановлених митною службою.
5. Рекомендоване правило
Митна служба визнає осіб як уповноважених вантажовідправників або уповноважених вантажоодержувачів, після того, як вона переконується, що дотримано умови встановлені митною службою.
Формальності в митному органі відправлення
a) Декларація на товари для митного транзиту
6. Стандартне правило
Будь-який комерційний або транспортний документ, в якому докладно представлені необхідні дані, приймається як описова частина декларації на товари для митного транзиту, і на документі робиться відмітка про це.
7. Рекомендоване правило
Митна служба повинна приймати як декларацію на товари для митного транзиту будь-який комерційний чи транспортний документ на відповідний вантаж, який відповідає усім вимогам митної служби. Факт цього прийняття повинен відмічатися на такому документі.
b) Пломбування та ідентифікація вантажу
8. Стандартне правило
Митна служба в митному органі відправлення здійснює всі необхідні заходи для того, щоб митний орган призначення мав можливість ідентифікувати вантаж та виявити будь-яке несанкціоноване втручання.
9. Рекомендоване правило
Якщо це не передбачено іншими міжнародними конвенціями, митна служба, як правило, не повинна вимагати попереднього допуску транспортних одиниць до транспортування товарів під митними пломбами.
10. Стандартне правило
У випадках, коли вантаж перевозиться у транспортній одиниці, та при цьому вантаж повинен бути опломбований митною службою, митні пломби накладаються безпосередньо на транспортну одиницю, якщо вона сконструйована й обладнана таким чином, що:
a) митні пломби можуть бути накладені простим та надійним способом;
b) жодні товари не можуть бути вилучені чи вкладені в опломбовану частину транспортної одиниці без залишення очевидних слідів розкриття або ушкодження митної пломби;
c) відсутні потайні місця, де можуть бути приховані товари;
d) усі місця, в яких можуть знаходитися товари, легко доступні для митного огляду.
Митна служба вирішує, чи може бути використана транспортна одиниця з метою митного транзиту.
11. Рекомендоване правило
Якщо супровідні документи дозволяють однозначно ідентифікувати товари, то їхнє транспортування, як правило, повинно здійснюватися без накладення митних пломб або кріпильних пристосувань. Однак, митна пломба або кріпильне пристосування може вимагатися, якщо:
- митний орган відправлення вважає це необхідним з огляду на управління ризиками;
- це сприяє полегшенню операції митного транзиту в цілому; або
- це передбачено міжнародною угодою.
12. Стандартне правило
У разі, якщо вантаж, у принципі, повинен транспортуватися під митними пломбами, але транспортну одиницю неможливо надійно опломбувати, для забезпечення ідентифікації вантажу та швидкого виявлення несанкціонованого втручання використовуються такі способи:
- повний огляд товарів з докладним описом його результатів у транзитних документах;
- накладення митних пломб або кріпильних пристосувань на окремі упаковки;
- точний опис товарів з посиланням на зразки (проби), схеми, малюнки, фотографії та інші подібні засоби, які додаються до транзитних документів;
- встановлення жорстких маршрутів та термінів; або
- митне супроводження.
Рішення про нездійснення опломбування транспортної одиниці є, однак, прерогативою виключно митної служби.
13. Стандартне правило
Якщо митна служба встановлює термін для митного транзиту, він повинен бути достатнім для цілей транзитної операції.
14. Стандартне правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, митна служба повинна продовжити будь-який встановлений спочатку термін.
15. Стандартне правило
Тільки у випадках, коли митна служба вважає такі заходи обов'язковими, вона вимагає:
a) транспортування товарів чітко визначеним маршрутом; або
b) транспортування товарів під митним супроводженням.
Митні пломби
16. Стандартне правило
Митні пломби та кріпильні пристосування, які використовуються для митного транзиту, повинні відповідати обов'язковим мінімальним вимогам, наведеним у Додатку до цього розділу.
17. Рекомендоване правило
Для цілей операції митного транзиту повинні визнаватися митні пломби та засоби ідентифікації закордонної митної служби крім випадків, коли:
- вони визнані недостатніми;
- вони вважаються ненадійними; або
- митна служба здійснює перевірку товарів.
У разі, коли митні пломби та кріпильні пристосування закордонної митної служби визнаються на митній території, їм повинен надаватися такий захист на цій території, як і національним пломбам та кріпильним пристосуванням.
18. Рекомендоване правило
Коли відповідні митні органи перевіряють митні пломби та кріпильні пристосування або здійснюють перевірку товарів, вони повинні фіксувати результати таких перевірок у транзитному документі.
Формальності під час транспортування
19. Стандартне правило
Допускається зміна митного органу призначення без попереднього повідомлення, за винятком випадків, коли митною службою встановлено, що попереднє узгодження є необхідним.
20. Стандартне правило
Дозволяється перевантажувати товари з одного транспортного засобу в інший без дозволу митної служби за умови, що митні пломби та кріпильні пристосування не зламані та не порушені.
21. Рекомендоване правило
Митна служба повинна дозволити транспортування товарів у режимі митного транзиту в транспортній одиниці, яка одночасно перевозить інші товари, якщо вона переконається в можливості ідентифікації товарів у режимі митного транзиту, та у тому, що вимоги, встановлені митною службою, будуть дотримані.
22. Рекомендоване правило
Митна служба повинна вимагати від відповідної особи негайного інформування найближчого митного органу або інших компетентних органів про аварії або інші непередбачені обставини, які безпосередньо впливають на операцію митного транзиту.
Завершення митного транзиту
23. Стандартне правило
Національне законодавство не передбачає ніяких інших умов для завершення митного транзиту, крім представлення товарів та відповідної декларації на товари митному органу призначення у будь-які встановлені терміни; при цьому товари не повинні піддаватися будь-яким змінам, не повинні використовуватися; митні пломби, кріпильні пристосування та засоби ідентифікації не повинні бути ушкоджені.
24. Стандартне правило
Після надходження товарів під контроль митного органу призначення, цей орган без затримки проводить завершення операцій митного транзиту після того, як переконається, що всі необхідні умови виконані.
25. Рекомендоване правило
Недотримання встановленого маршруту або термінів не повинно спричиняти стягнення мит та податків, які потенційно підлягають сплаті, за умови, що митна служба впевнилася у дотриманні всіх інших вимог.
Міжнародні угоди, які стосуються митного транзиту
26. Рекомендоване правило
Договірні Сторони повинні ретельно розглядати можливість приєднання до міжнародних угод, які стосуються митного транзиту. Якщо приєднання до таких міжнародних угод є неможливим, при розробці двосторонніх чи багатосторонніх угод для встановлення міжнародної схеми митного транзиту Договірні Сторони мають враховувати Стандартні правила та Рекомендовані правила викладені у цьому розділі.
Додаток
Мінімальні вимоги, які висуваються стосовно митних
пломб та кріпильних пристосувань
A. Митні пломби та кріпильні пристосування повинні відповідати таким мінімальним вимогам:
1. Загальні вимоги стосовно пломб та кріпильних пристосувань:
Пломби та кріпильні пристосування повинні:
a) бути міцними і надійними;
b) забезпечувати можливість їхнього накладення легким та швидким способом;
c) забезпечувати їхню швидку перевірку та ідентифікацію;
d) забезпечувати неможливість їхнього зняття або розкріплення без залишення слідів злому або ушкодження;
e) бути одноразового використання, крім пломб, призначених для багаторазового використання (наприклад, електронних);
f) бути сконструйованими таким чином, щоб їхнє копіювання або підробка були максимально ускладненими.
2. Фізичні характеристики пломб:
a) форма та розмір пломби повинні уможливлювати швидке розрізнення будь-якого ідентифікаційного маркування;
b) всі отвори в пломбі за розміром повинні відповідати використовуваним кріпильним пристосуванням та повинні бути розміщені таким чином, щоб при накладенні пломби кріпильне пристосування було міцно зафіксоване;
c) використовуваний матеріал повинен бути досить міцним для запобігання можливості випадкового порушення пломби, передчасного зносу (під впливом погодних умов, хімікатів тощо) чи непомітного ушкодження;
d) матеріал, що використовується повинен вибиратися з урахуванням застосовуваної системи опломбування.
3. Фізичні характеристики кріпильних пристосувань:
a) кріпильне пристосування повинне бути міцним та стійким за будь-яких погодних умов та корозій;
b) довжина використовуваного кріпильного пристосування повинна забезпечувати неможливість повного чи часткового відкриття опломбованого запірного пристосування без ушкодження пломби або кріпильного пристосування чи інших очевидних слідів спроб відкриття;
c) використовуваний матеріал повинен вибиратися з урахуванням застосовуваної системи опломбування.
4. Ідентифікаційне маркування:
Пломба або кріпильне пристосування повинні мати маркування:
a) яке ідентифікує пломбу як митну, для чого на ній проставляється слово "Митниця", бажано однією з офіційних мов Ради (англійською чи французькою);
b) в якому зазначено країну, де була накладена пломба, бажано у вигляді знака, який використовується на автотранспортних засобах для позначення країни їхньої реєстрації при міжнародних перевезеннях;
c) яке забезпечує можливість ідентифікації митного органу, яким або під юрисдикцією якого було здійснено накладення пломби, наприклад, за допомогою кодового знака чи номера.
B. Пломби або кріпильні пристосування, які використовуються уповноваженими відправниками вантажу або іншими уповноваженими особами для забезпечення безпеки в інтересах митної служби для цілей митного транзиту, повинні забезпечувати порівняну з митними пломбами ступінь фізичного захисту та можливість ідентифікації особи, яка здійснювала накладення пломби по відповідних цифрових кодах, зазначених у транзитних документах.
Розділ 2
Перевантаження
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "перевантаження" - митний режим, відповідно до якого
F.1 товари перевантажуються під митним контролем з
транспортного засобу, використовуваного при ввозі, на
транспортний засіб, використовуваний при вивозі, на
території того самого митного органу, що є одночасно
митним органом ввозу і вивозу.
Принципи
1. Стандартне правило
Перевантаження регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Товари, допущені до перевантаження, не обкладаються митами та податками, якщо дотримуються умови, встановлені митною службою.
3. Рекомендоване правило
У перевантаженні не повинно бути відмовлено тільки на підставі країни походження, відправлення або призначення товарів.
Поміщення під режим перевантаження
a) Декларація
4. Стандартне правило
Для цілей перевантаження вимагається лише одна декларація на товари.
5. Стандартне правило
Будь-який комерційний чи транспортний документ, в якому докладно представлені необхідні дані, приймається як описова частина декларації на товари для перевантаження, та це прийняття зазначається на такому документі.
6. Стандартне правило
Митна служба повинна приймати як декларацію на товари для перевантаження будь-який комерційний чи транспортний документ, який стосується відповідного вантажу, якщо цей документ відповідає всім вимогам митної служби. Про прийняття зазначається в такому документі.
b) Перевірка та ідентифікація товарів
7. Стандартне правило
Якщо митна служба вважатиме за потрібне, при ввозі вона вживає заходів для забезпечення можливості ідентифікації перевантажених товарів при їхньому вивозі та швидкого виявлення будь-якого несанкціонованого втручання.
c) Додаткові заходи контролю
8. Стандартне правило
Коли митна служба встановлює термін для вивозу товарів, що декларуються для перевантаження, цей термін повинен бути достатнім для здійснення перевантаження.
9. Рекомендоване правило
За запитом відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, митна служба продовжує встановлений спочатку термін.
10. Рекомендоване правило
Недотримання встановлених термінів не повинно спричиняти стягнення мита та податків, які потенційно підлягають стягненню за умови, що митна служба впевнилася в дотриманні всіх інших вимог.
d) Дозволені операції
11. Рекомендоване правило
За запитом відповідної особи та на умовах, які митна служба може встановити, митна служба в максимально можливому обсязі повинна дозволити здійснення з товарами, які перевантажуються, операцій, що можуть сприяти їхньому вивозу.
Розділ 3
Каботажне транспортування товарів
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "режим каботажного транспортування товарів" - митний
F.1 режим, згідно з яким:
a) товари, які знаходяться у вільному обігу; та
b) завезені товари, які не були задекларовані, за умови,
що вони повинні бути транспортовані іншим морським
(річковим) судном ніж те, на якому вони прибули на митну
територію
завантажуються на морське (річкове) судно в одному пункті
на митній території та транспортуються в інший пункт на
тій же митній території, де здійснюється їхнє
розвантаження.
Принцип
1. Стандартне правило
Режим каботажного транспортування товарів регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Митна служба дозволяє перевезення товарів у режимі каботажного транспортування на борту морського (річкового) судна одночасно з іншими товарами за умови, що вона впевнилася в тому, що ці товари можуть бути ідентифіковані та, що інші вимоги будуть виконані.
3. Рекомендоване правило
Митна служба повинна вимагати, щоб товари, які знаходяться у вільному обігу, перевозилися в режимі каботажного транспортування окремо від інших товарів, що знаходяться на борту морського (річкового) судна, тільки якщо вона вважає це необхідним для цілей контролю.
4. Рекомендоване правило
За запитом відповідної особи та при дотриманні умов, визнаних митною службою необхідними, остання повинна дозволити перевезення товарів у режимі каботажного транспортування на борту морського (річкового) судна, яке під час каботажу робить зупинку в іноземному порту.
5. Рекомендоване правило
Якщо морському (річковому) судну, яке повинно зупинитися в одному чи декількох пунктах, що знаходяться за межами митної території, виданий дозвіл на перевезення товарів у режимі каботажного транспортування, на ці товари повинні бути накладені пломби лише за запитом відповідної особи або у разі, якщо митна служба вважає опломбування необхідним для забезпечення того, щоб неможливо було вилучити ці товари або додатково розмістити інші товари, таким чином, щоб це не можна було швидко виявити.
6. Рекомендоване правило
Якщо морське (річкове) судно, що перевозить товари в режимі каботажного транспортування, вимушене відхилитися від запланованого курсу і зробити зупинку в пункті за межами митної території, митна служба повинна розглядати ці товари як такі, що залишаються під режимом каботажного транспортування за умови, що вона впевнилася в тому, що це саме ті товари, які первинно були поміщені під цей режим.
Навантаження та розвантаження
7. Стандартне правило
Митне законодавство визначає місця, в яких дозволяється робити навантаження або розвантаження товарів, розміщених під режим каботажного транспортування, а також час, в який ці розвантаження або навантаження можуть здійснюватися.
8. Рекомендоване правило
У випадку, коли на борту морського (річкового) судна перевозяться тільки товари, які знаходяться у вільному обігу, за запитом відповідної особи митна служба повинна дозволити навантаження та розвантаження товарів, поміщених під режим каботажного транспортування, у будь-якому місці та у будь-який час.
9. Рекомендоване правило
За запитом відповідної особи митна служба повинна дозволити навантаження або розвантаження товарів, поміщених під режим каботажного транспортування, в іншому пункті, ніж той, який зазвичай дозволений для цих цілей, навіть якщо морське (річкове) судно перевозить також ввезені товари, що не декларувалися, або товари, поміщені під інший митний режим. Будь-які стягнуті при цьому збори обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.
10. Рекомендоване правило
Якщо морське (річкове) судно, що перевозить товари під режимом каботажного транспортування, протягом свого рейсу відхиляється від курсу, митна служба за запитом відповідної особи повинна дозволити розвантаження таких товарів під режимом каботажного транспортування в іншому пункті, ніж той, який був спочатку запланований. Будь-які стягнуті при цьому збори обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.
11. Стандартне правило
Коли перевезення товарів у режимі каботажного транспортування переривається внаслідок аварії або форс-мажорних обставин, митна служба вимагає від капітана або іншої відповідної особи вжиття всіх розумних запобіжних заходів для уникнення можливості несанкціонованого обігу товарів та для інформування митної служби або інших компетентних органів про характер такої аварії чи інших обставин, що перервали перевезення.
12. Стандартне правило
Якщо морське (річкове) судно, що перевозить товари в режимі каботажного транспортування, має на борту ввезені товари, що не декларувалися, чи товари, поміщені під інший митний режим, митна служба дозволяє навантаження або розвантаження товарів під режимом каботажного транспортування у найкоротший термін після прибуття судна в місце навантаження або розвантаження.
Документи
13. Стандартне правило
Митна служба вимагає від капітана або іншої відповідної особи пред'явлення тільки одного документа, який містить дані про судно, перелік товарів, які перевозяться під режимом каботажного транспортування, та назву порту або портів, які знаходяться на митній території, де повинно здійснюватися розвантаження товарів. Цей документ, після затвердження митною службою, є дозволом на перевезення товарів у режимі каботажного транспортування.
14. Рекомендоване правило
Митна служба зобов'язана видавати генеральний дозвіл на перевезення товарів під режимом каботажного транспортування морським (річковим) судам, які здійснюють регулярні торгові рейси між визначеними портами.
15. Рекомендоване правило
Перед навантаженням товарів на морське (річкове) судно, що має генеральний дозвіл, митна служба повинна вимагати представлення тільки переліку товарів, призначених для перевезення під режимом каботажного транспортування.
16. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, які вивантажуються із судна, що має одноразовий дозвіл, митна служба повинна вимагати від капітана або іншої відповідної особи представлення тільки одного примірника копії дозволу, що містить перелік товарів, дозволених до розвантаження в даному порту. Стосовно суден, що мають генеральний дозвіл, повинен вимагатися тільки перелік товарів, що вивантажуються.
Гарантії
17. Стандартне правило
Тільки у випадку, коли митна служба вважає це необхідним, вона вимагає пред'явлення гарантій стосовно товарів, що перевозяться у режимі каботажного транспортування, знаходяться у вільному обігу, та при вивозі підлягають обкладанню вивізними митами та податками або підпадають під обмеження чи заборони на вивіз.
Спеціальний додаток F
Розділ 1
Переробка на митній території
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "компенсаційні продукти," - продукти, які є результатом
F.3 виробництва, переробки або ремонту товарів, стосовно яких
дозволене використання режиму переробки на митній
території;
E2./ "еквівалентні товари" - вітчизняні або ввезені товари,
F.1 які є ідентичними за описом, якістю та технічними
характеристиками товарам, ввезеним для операцій з
переробки на митній території, які вони замінюють;
E3./ "переробка на митній території" - митний режим,
F.2 відповідно до якого певні товари можуть бути ввезені на
митну територію з умовним звільненням від ввізних мита та
податків, виходячи з того, що такі товари призначені для
виробництва, переробки або ремонту та наступного вивозу.
Принцип
1. Стандартне правило
Переробка на митній території регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Товари, які є допущеними для переробки на митній території, підлягають повному умовному звільненню від ввізних мита та податків. Однак ввізні мита та податки можуть стягуватися з будь-яких продуктів, включаючи відходи, що утворилися в результаті переробки або виробництва товарів, допущених для переробки на митній території, що не вивезені або не приведені у комерційно непридатний стан.
3. Стандартне правило
Переробка на митній території не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також допускається стосовно товарів вже розміщених під інший митний режим.
4. Рекомендоване правило
У переробці на митній території не повинно бути відмовлено тільки на підставі країни походження товарів, країни відправлення або країни їхнього призначення.
5. Стандартне правило
Коло осіб, що користуються правом ввозу товарів для переробки на митній території, не обмежується власником ввезених товарів.
6. Рекомендоване правило
У тих випадках, коли в рамках виконання контракту, укладеного з іноземною особою, товари, які підлягають використанню, поставляються цією особою, у переробці на митній території не може бути відмовлено на тій підставі, що на митній території країни ввозу наявні товари, ідентичні за описом, якістю та технічними характеристиками.
7. Рекомендоване правило
Можливість встановлення наявності ввезених товарів у компенсаційних продуктах не повинна розглядатися як необхідна умова для переробки на митній території у випадках, коли:
a) товари можуть бути ідентифіковані:
- шляхом представлення докладних даних про витрачені ресурси та технології виробництва компенсаційних продуктів; або
- шляхом здійснення митного контролю під час проведення операцій з переробки; або
b) режим завершується вивозом отриманих у результаті переробки продуктів, ідентичних за описом, якістю та технічними характеристиками товарам, допущеним для переробки на митній території.
Поміщення товарів під режим переробки на митній території
a) Дозвіл на переробку на митній території
8. Стандартне правило
Національне законодавство визначає обставини, за яких для здійснення переробки на митній території необхідний попередній дозвіл, та органи, уповноважені видавати такий дозвіл.
9. Стандартне правило
У дозволі на переробку на митній території вказується спосіб здійснення дозволених операцій під режимом переробки на митній території.
10. Рекомендоване правило
У випадку, якщо заява на переробку на митній території подана після ввозу товарів і вона відповідає критеріям для видачі відповідного дозволу, такий дозвіл повинний бути виданий заднім числом.
11. Рекомендоване правило
Особам, які здійснюють регулярні операції з переробки на митній території, на їхнє прохання повинен видаватися генеральний дозвіл на такі операції.
12. Стандартне правило
У тих випадках, коли товари, допущені для переробки на митній території, підлягають операціям з виробництва або переробки, компетентні органи встановлюють або погоджують норму виходу продукції в результаті такої операції посилаючись на фактичні умови, в яких вона здійснюється. Опис, якість та кількість різних компенсаційних продуктів точно визначаються після встановлення або узгодження норми виходу.
13. Рекомендоване правило
У тих випадках, коли операції з переробки на митній території:
- стосуються товарів, які мають практично постійні характеристики;
- зазвичай здійснюються відповідно до чітко визначених технічних умов; та
- призводять до випуску компенсаційних продуктів незмінної якості;
компетентні органи повинні встановлювати стандартні норми виходу, застосовні до таких операцій.
b) Заходи з ідентифікації
14. Стандартне правило
Вимоги стосовно ідентифікації товарів для переробки на митній території встановлюються митною службою. При цьому належним чином враховуються характер товарів, операція, яку передбачається здійснити, та важливість інтересів причетних сторін.
Перебування товарів на митній території
15. Стандартне правило
Митна служба встановлює термін переробки товарів на митній території у кожному випадку.
16. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, остання зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
17. Рекомендоване правило
Повинна бути передбачена можливість для продовження терміну переробки товарів на митній території у випадку передачі права власності на ввезені товари та компенсаційні продукти третій особі, якщо ця особа приймає на себе зобов'язання особи, якій виданий відповідний дозвіл.
18. Рекомендоване правило
Компетентні органи повинні дозволяти здійснення операцій з переробки особою іншою, ніж та, якій виданий дозвіл на переробку на митній території. Передача права власності на товари, допущені до переробки на митній території, не є обов'язковою за умови, що особа, якій наданий дозвіл на переробку на митній території, залишається відповідальною перед митною службою за дотримання умов, викладених у дозволі, протягом усього терміну здійснення зазначених операцій.
19. Стандартне правило
Повинна бути передбачена можливість дозволяти вивезення компенсаційних продуктів через інший митний орган, ніж той, через який товари, поміщені під режим переробки на митній території, були ввезені.
Завершення режиму переробки на митній території
a) Вивіз
20. Стандартне правило
Повинна бути передбачена можливість завершення режиму переробки на митній території шляхом вивозу компенсаційних продуктів однією чи декількома партіями.
21. Стандартне правило
На запит відповідної особи компетентні органи дозволяють зворотний вивіз товарів у тому ж стані, в якому вони були ввезені, завершуючи тим самим режим переробки на митній території.
b) Інші способи завершення режиму
22. Рекомендоване правило
Повинна бути передбачена можливість призупинення або завершення режиму переробки на митній території шляхом поміщення ввезених товарів або продуктів переробки під інший митний режим, якщо дотримані умови та формальності, застосовні у кожному випадку.
23. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинне передбачати, що сума ввізних мит та податків, застосовних у випадку, коли компенсаційні продукти не вивезені, не перевищує суму ввізних мит та податків, застосовних стосовно ввезених товарів допущених для переробки на митній території.
24. Стандартне правило
Повинна бути передбачена можливість завершення режиму переробки на митній території стосовно товарів, втрачених в результаті їхнього характеру, наскільки має місце вивіз компенсаційних продуктів, за умови, що факт такої втрати встановлений належним чином, задовільним для митної служби.
25. Рекомендоване правило
Продукти, отримані в результаті переробки еквівалентних товарів, повинні розглядатися як компенсаційні продукти для цілей цього розділу (еквівалентна компенсація).
26. Рекомендоване правило
Якщо еквівалентна компенсація дозволяється, митна служба повинна дозволяти здійснення вивозу компенсаційних продуктів до ввозу товарів для переробки на митній території.
Розділ 2
Переробка поза митною територією
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "компенсаційні продукти" - продукти, які отримані за
F.2 кордоном та є результатом виробництва, переробки або
ремонту товарів, стосовно яких дозволено використовувати
режим переробки поза митною територією;
E2./ "переробка поза митною територією" - митний режим,
F.1 відповідно до якого товари, які мають статус товарів у
вільному обігу на митній території, можуть тимчасово
вивозитися для виробництва, переробки або ремонту за
кордоном для наступного зворотного ввозу, з повним або
частковим звільненням від ввізних мита та податків.
Принцип
1. Стандартне правило
Переробка поза митною територією регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Рекомендоване правило
У переробці поза митною територією не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що товари підлягають виробництву, переробці або ремонту у визначеній країні.
3. Стандартне правило
Тимчасовий вивіз товарів для переробки поза митною територією може бути здійснений не лише особою, що є власником цих товарів.
Розміщення товарів під режим переробки
поза митною територією
a) Формальності, що передують тимчасовому вивозу товарів
4. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли для переробки поза митною територією потрібен попередній дозвіл, та визначає органи, уповноважені видавати такий дозвіл. Такі випадки повинні бути зведені до мінімуму.
5. Рекомендоване правило
Особам, які здійснюють регулярні операції з переробки поза митною територією, згідно з їхнім запитом повинен видаватися генеральний дозвіл на такі операції.
6. Рекомендоване правило
Компетентні органи повинні встановити норму виходу продукції в результаті операції з переробки поза митною територією, якщо вони вважатимуть це необхідним або у разі, коли це полегшує цю операцію. Опис, якість та кількість різних компенсаційних продуктів точно визначаються після встановлення норми виходу.
b) Заходи з ідентифікації
7. Стандартне правило
Вимоги стосовно ідентифікації товарів для переробки поза митною територією встановлюються митною службою. При цьому належним чином враховуються характер товарів, операція, яку передбачається здійснити та важливість інтересів причетних сторін.
Перебування товарів поза митною територією
8. Стандартне правило
Митна служба встановлює термін переробки поза митною територією в кожному випадку.
9. Рекомендоване правило
Згідно з запитом відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, митна служба зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
Ввіз компенсаційних товарів
10. Стандартне правило
Повинна бути передбачена можливість дозволяти ввезення компенсаційних продуктів через інший митний орган, ніж той, через який товари були тимчасово вивезені для переробки поза митною територією.
11. Стандартне правило
Повинна бути передбачена можливість дозволяти ввезення компенсаційних продуктів однією чи кількома партіями.
12. Стандартне правило
Згідно з запитом відповідної особи компетентні органи дозволяють зворотний ввіз товарів, тимчасово вивезених для переробки поза митною територією, зі звільненням від ввізних мита та податків, якщо ці товари повертаються у незмінному стані.
Це звільнення не застосовується стосовно ввізних мита та податків, по яких були здійснені повернення або звільнення в зв'язку з тимчасовим вивозом товарів для переробки поза митною територією.
13. Стандартне правило
Повинна передбачатися можливість завершення режиму переробки поза митною територією декларуванням товарів для остаточного вивозу за винятком випадків, коли національне законодавство зобов'язує здійснювати зворотний ввіз товарів, тимчасово вивезених для переробки поза митною територією, при дотриманні умов та формальностей, застосовних у кожному випадку.
Мита та податки, які застосовуються стосовно
компенсаційних продуктів
14. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює обсяг звільнення від ввізних мит та податків, що надається при випуску компенсаційних продуктів для вільного обігу та методи розрахунку такого звільнення.
15. Стандартне правило
Звільнення від ввізних мит та податків, передбачене для компенсаційних продуктів, не застосовується стосовно мит та податків, по яких були надані відшкодування або звільнення у зв'язку з тимчасовим вивозом товарів для переробки поза митною територією.
16. Рекомендоване правило
Якщо товари, тимчасово вивезені для переробки поза митною територією, були безкоштовно відремонтовані за кордоном, повинна передбачатися можливість їхнього зворотного ввезення з повним звільненням від ввізних мита та податків на умовах, визначених національним законодавством.
17. Рекомендоване правило
Звільнення від ввізних мита та податків повинно надаватися у випадку, якщо компенсаційні продукти були поміщені під інший митний режим до їхнього декларування для вільного обігу.
18. Рекомендоване правило
Звільнення від ввізних мита та податків повинне надаватися у разі передачі права власності на компенсаційні продукти третій особі до їхнього допуску для вільного обігу.
Розділ 3
Повернення
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "повернення" - сума ввізних мита та податків, що
F.2 повертаються при застосуванні режиму повернення;
E2./ "режим повернення" - митний режим, що передбачає при
F.3 вивозі товарів повернення (повне чи часткове) ввізних
мита та податків, які були сплачені стосовно цих товарів,
або матеріалів, що містяться в них або були використані у
процесі їхнього виробництва;
E3./ "еквівалентні товари" - вітчизняні чи ввезені товари,
F.1 ідентичні за описом, якістю та технічними
характеристиками товарам, поміщеним під режим повернення,
які вони заміняють.
Принцип
1. Стандартне правило
Режим повернення регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює перелік випадків, коли може вимагатися повернення.
3. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинне передбачати умови застосування режиму повернення, коли товари, стосовно яких були сплачені ввізні мита і податки, заміняються еквівалентними товарами, використаними для виробництва товарів, що вивозяться.
Умови, що підлягають виконанню
4. Стандартне правило
Митна служба не припиняє виплату повернення тільки на тій підставі, що на момент ввозу товарів з метою допуску для вільного обігу імпортер не повідомив про свій намір вимагати повернення при вивозі. Таким самим чином вивіз товарів не є обов'язковим, коли така заява була зроблена на момент ввозу товарів.
Терміни перебування товарів на митній території
5. Стандартне правило
Якщо для вивозу товарів встановлений термін, після закінчення якого повернення митних платежів не допускається, цей термін згідно з відповідним запитом повинен бути продовжений, якщо підстави будуть визнані митною службою обґрунтованими.
6. Рекомендоване правило
Якщо встановлений термін перевищує термін, протягом якого заява про повернення не приймається, повинна передбачатися можливість продовження цього терміну з комерційних або інших причин, визнаних митною службою обґрунтованими.
Здійснення повернення
7. Стандартне правило
Повернення здійснюється у найкоротший термін після перевірки обґрунтованості заяви.
8. Рекомендоване правило
Національне законодавство повинне передбачати використання електронних засобів для здійснення повернення.
9. Рекомендоване правило
Повернення також повинне здійснюватися при поміщенні товарів на митний склад або у вільну зону за умови, що вони призначені для наступного вивозу.
10. Рекомендоване правило
Згідно з запитом митна служба зобов'язана періодично здійснювати повернення стосовно товарів, вивезених протягом визначеного проміжку часу.
Розділ 4
Переробка товарів для вільного обігу
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "переробка товарів для вільного обігу" - митний режим,
F.1 відповідно до якого ввезені товари можуть піддаватися
операціям з виготовлення, переробки або обробки до
митного оформлення для випуску у вільний обіг та під
митним контролем до такого ступеня, що сума ввізних мита
та податків, які застосовуються до отриманих таким чином
товарів, стає нижчою за ту суму, що була б застосована до
ввезених товарів.
Принцип
1. Стандартне правило
Переробка товарів для вільного обігу регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Режим переробки товарів для вільного обігу надається за умови, що:
- митна служба може впевнитися в тому, що продукти, які утворилися при переробці товарів для вільного обігу, були отримані з ввезених товарів; та
- після виготовлення, переробки або обробки товарів вони не можуть бути економічно вигідно відновлені у вихідному стані.
Сфера застосування
3. Стандартне правило
Національне законодавство визначає категорії товарів та операції, дозволені для переробки товарів для вільного обігу.
4. Стандартне правило
Переробка товарів для вільного обігу не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також дозволяється для товарів, вже поміщених під інший митний режим.
5. Стандартне правило
Коло осіб, що мають право переробляти товари для вільного обігу, не обмежується власником ввезених товарів.
6. Рекомендоване правило
Особам, що здійснюють регулярні операції з переробки товарів для вільного обігу, згідно з їхнім запитом повинен видаватися генеральний дозвіл на такі операції.
Завершення операцій з переробки товарів для вільного обігу
7. Стандартне правило
Операції з переробки товарів для вільного обігу завершуються митним оформленням для вільного обігу продуктів, що утворилися в результаті переробки.
8. Стандартне правило
Коли це виправдано обставинами та за запитом відповідної особи, митна служба погоджується з завершенням режиму після поміщення продуктів, що утворилися в результаті виготовлення, переробки або обробки, під інший митний режим з дотриманням умов та формальностей, застосовних у кожному випадку.
9. Стандартне правило
Будь-які відходи та залишки, що утворилися в результаті переробки товарів для вільного обігу, у випадку їхнього митного оформлення для вільного обігу, обкладаються ввізними митами та податками, застосовуваними до таких відходів та залишків, ввезених у цьому стані.
Спеціальний додаток G
Переробка
Розділ 1
Тимчасовий ввіз
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "тимчасовий ввіз" - митний режим, відповідно до якого
F.1 визначені товари можуть бути ввезені на митну територію з
умовним звільненням, повним або частковим, від сплати
ввізних мита та податків; такі товари повинні ввозитися
для конкретних цілей та призначатися для зворотного
вивозу протягом встановленого терміну без будь-яких змін,
за винятком звичайного зносу в результаті їхнього
використання.
Принцип
1. Стандартне правило
Тимчасовий ввіз регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, положеннями Загального додатка.
Сфера застосування
2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли дозвіл на тимчасовий ввіз може бути наданий.
3. Стандартне правило
Тимчасово ввезені товари підлягають повному умовному звільненню від ввізних мита та податків, за винятком випадків, коли національним законодавством передбачено, що звільнення може бути тільки частковим.
4. Стандартне правило
Тимчасовий ввіз не обмежується товарами, безпосередньо ввезеними з-за кордону, але також дозволяється для товарів, вже поміщених під інший митний режим.
5. Рекомендоване правило
Дозвіл на тимчасовий ввіз повинен надаватися незалежно від країни походження товарів, країни відправлення або країни їхнього призначення.
6. Стандартне правило
Тимчасово ввезені товари можуть піддаватися операціям, необхідним для забезпечення їхнього збереження під час перебування на митній території.
Формальності, що передують наданню дозволу
на тимчасовий ввіз
7. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, коли для тимчасового ввозу потрібний попередній дозвіл, та визначає органи, уповноважені видавати такий дозвіл. Такі випадки повинні бути зведені до мінімуму.
8. Рекомендоване правило
Митна служба повинна вимагати представлення товарів у конкретному митному органі тільки у випадках, коли це може полегшувати тимчасовий ввіз.
9. Рекомендоване правило
Митна служба повинна дозволяти тимчасовий ввіз без письмової декларації на товари у випадках, коли відсутні сумніви стосовно наступного зворотного вивозу цих товарів.
10. Рекомендоване правило
Договірні Сторони зобов'язані ретельно вивчати можливість приєднання до міжнародних договорів, які стосуються тимчасового ввозу, що дозволить їм приймати документи та гарантії, видані міжнародними організаціями, замість національних митних документів та гарантій.
Заходи щодо ідентифікації
11. Стандартне правило
Тимчасовий ввіз товарів допускається за умови, що митна служба переконується в тому, що вона зможе ідентифікувати ці товари на момент завершення тимчасового ввозу.
12. Рекомендоване правило
Для ідентифікації тимчасово ввезених товарів митна служба повинна вживати власних заходів з ідентифікації товарів тільки у тих випадках, коли комерційні способи ідентифікації є не достатніми.
Терміни зворотного вивозу
13. Стандартне правило
Митна служба встановлює термін тимчасового ввозу в кожному випадку.
14. Рекомендоване правило
Згідно з запитом відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, остання зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
15. Рекомендоване правило
У тих випадках, коли товари, стосовно яких виданий дозвіл на тимчасовий ввіз, не можуть бути зворотно вивезені внаслідок накладення арешту на них, за винятком випадків накладення арешту за позовом приватних осіб, зобов'язання про зворотний вивіз повинне бути призупинено на термін арешту.
Передача права на тимчасовий ввіз
16. Рекомендоване правило
Згідно з запитом митна служба зобов'язана видати дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввозу будь-якій іншій особі за умови, що ця особа:
a) відповідає встановленим умовам; та
b) приймає на себе зобов'язання особи, яка користувалася правом тимчасового ввозу.
Завершення режиму тимчасового ввозу
17. Стандартне правило
Передбачається, що тимчасово ввезені товари можуть бути вивезені з митної території через інший митний орган, ніж той, через який ці товари були ввезені.
18. Стандартне правило
Передбачається, що тимчасово ввезені товари можуть бути вивезені з митної території однією чи декількома партіями.
19. Рекомендоване правило
Передбачається, що тимчасовий ввіз може бути призупинений або завершений шляхом поміщення ввезених товарів під інший митний режим, якщо дотримані умови та формальності, застосовні в кожному випадку.
20. Рекомендоване правило
Якщо заборони або обмеження, що діяли на момент тимчасового ввозу, скасовані протягом терміну дії документа тимчасового ввозу, митна служба зобов'язана задовольнити запит на завершення тимчасового ввозу товарів шляхом митного оформлення для вільного обігу.
21. Рекомендоване правило
Якщо гарантія надана у формі внесення на депозит коштів, повинна передбачатися можливість їхнього повернення в митному органі зворотного вивозу, навіть якщо товари не були ввезені через цей орган.
Випадки тимчасового ввозу
a) Повне умовне звільнення від ввізних мит та податків
22. Рекомендоване правило
Дозвіл на тимчасовий ввіз з повним умовним звільненням від мита та податків повинен надаватися стосовно товарів, передбачених перерахованими нижче Додатками до Конвенції про тимчасовий ввіз (Стамбульська Конвенція) від 26 червня 1990 року:
1) "Товари, призначені для показу чи використання на виставках, ярмарках, зустрічах чи подібних заходах", згадані в Додатку В.1;
2) "Професійне устаткування", згадане в Додатку В.2;
3) "Контейнери, піддони, упаковки, зразки та інші товари, що ввозяться в рамках торгової операції", згадані в Додатку В.3;
4) "Товари, які ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою", згадані в Додатку В.5;
5) "Особисті речі осіб, які подорожують, та товари, що ввозяться для спортивних цілей", згадані в Додатку В.6;
6) "Матеріали для пропаганди туризму", згадані в Додатку В.7;
7) "Товари, що ввозяться в рамках прикордонного обігу", згадані в Додатку В.8;
8) "Товари, які ввозяться з гуманітарною метою", згадані в Додатку В.9;
9) "Транспортні засоби", згадані в Додатку C;
10) "Тварини", згадані в Додатку D.
b) Часткове умовне звільнення від ввізних мит та податків
23. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, не передбачених у Рекомендованому правилі 22, та товарів, які передбачені у Рекомендованому правилі 22, але не відповідають всім умовам для повного умовного звільнення, повинен бути наданий дозвіл на тимчасовий ввіз як мінімум з частковим умовним звільненням від ввізних мита та податків.
Спеціальний додаток H
Розділ 1
Митні правопорушення
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "адміністративне врегулювання митного правопорушення" -
F.2 процедура, установлена національним законодавством,
відповідно до якої митна служба уповноважена врегулювати
митне правопорушення або шляхом винесення рішення
стосовно нього або шляхом врегулювання на основі
компромісу;
E2./ "врегулювання на основі компромісу" - угода, відповідно
F.3 до якої митна служба, будучи на те уповноваженою,
відмовляється від здійснення процесуальних дій стосовно
осіб, причетних до митного правопорушення, якщо ці особи
згодні на дотримання певних умов;
E3./ "митне правопорушення" - будь-яке порушення або спроба
F.1 порушення митного законодавства.
Принципи
1. Стандартне правило
Розслідування, встановлення та адміністративне врегулювання митних правопорушень митною службою регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає митні правопорушення та встановлює умови, за яких вони можуть розслідуватися, встановлюватися та, у разі необхідності, бути об'єктом адміністративного врегулювання.
Сфера застосування
3. Стандартне правило
Національне законодавство визначає осіб, які можуть притягуватися до відповідальності у зв'язку зі здійсненням митного правопорушення.
4. Стандартне правило
Національне законодавство визначає термін, після закінчення якого процесуальні дії, пов'язані з митним порушенням, не можуть здійснюватись, та встановлює дату початку цього терміну.
Розслідування та встановлення митних правопорушень
5. Стандартне правило
Національне законодавство визначає умови, за яких митна служба правомочна:
- оглядати товари та транспортні засоби;
- вимагати пред'явлення документів або листування;
- вимагати доступу до комп'ютерних баз даних;
- проводити обшук осіб та приміщень; та
- добувати докази.
6. Стандартне правило
Особистий обшук для митних цілей проводиться тільки у випадках, коли маються обґрунтовані причини для підозри в контрабанді або здійсненні інших митних правопорушень, які вважаються серйозними.
7. Стандартне правило
Митна служба не проводить обшук приміщень, за винятком випадків, коли в неї маються обґрунтовані причини для підозри в контрабанді або здійсненні інших митних правопорушень, які вважаються серйозними.
8. Стандартне правило
Митна служба у найкоротший термін інформує відповідну особу про характер інкримінованого їй правопорушення, про положення законодавства, що могли бути порушені, та, у разі необхідності, про можливі санкції.
Порядок дій у випадку виявлення митного правопорушення
9. Стандартне правило
Національне законодавство визначає порядок дій митної служби після виявлення нею митного правопорушення та заходи, яких вона може вжити.
10. Рекомендоване правило
Подробиці стосовно вчинених митних порушень і вжитих заходів митній службі потрібно зазначати в протоколах про вчинення правопорушень або в адміністративних протоколах.
Накладення арешту або затримка товарів чи транспортних
засобів
11. Стандартне правило
Митна служба накладає арешт на товари та (або) транспортні засоби тільки в тому випадку, коли:
- вони підлягають конфіскації в адміністративному або судовому порядку; або
- вони можуть бути потрібними як докази на якомусь подальшому етапі провадження.
12. Стандартне правило
Якщо митне правопорушення стосується тільки частини вантажу, то саме ця частина вантажу є об'єктом арешту або затримки за умови, що митна служба переконана, що решта вантажу не була прямо або опосередковано використана у здійсненні правопорушення.
13. Стандартне правило
У випадку накладення арешту на товари та (або) транспортні засоби або у разі їхнього затримання митна служба видає відповідній особі документ, в якому викладено:
- опис та кількість товарів і транспортних засобів, які є об'єктом арешту або затримання;
- причина застосування арешту або затримання; та
- характер правопорушення.
14. Рекомендоване правило
Митна служба повинна звільнити від арешту або затримання товари під адекватну гарантію за умови, що ці товари не підпадають під будь-які заборони чи обмеження або не знадобляться як докази на якомусь подальшому етапі провадження.
15. Рекомендоване правило
Митна служба повинна звільняти від арешту або затримання транспортні засоби, що були використані під час здійснення митного правопорушення, у випадках, коли вона переконана в тому, що:
- транспортні засоби не були якимось чином сконструйовані, пристосовані, перероблені або обладнані якимось чином для приховування товарів;
- транспортні засоби не знадобляться для подання їх як докази на якомусь подальшому етапі провадження; та
- у разі необхідності, може бути надана адекватна гарантія.
16. Рекомендоване правило
Транспортні засоби потрібно конфісковувати в адміністративному чи судовому порядку тільки у випадках, коли:
- власник, оператор чи будь-яка інша особа, відповідальна за транспортний засіб, на момент порушення була причетна до митного правопорушення або інформована про нього, або не вжила всіх обґрунтованих заходів для запобігання здійсненню правопорушення; або
- транспортний засіб був якимось чином спеціально сконструйований, пристосований, перероблений або обладнаний для приховування товарів; або
- відновити транспортний засіб, що був спеціально перероблений чи пристосований, не можливо.
17. Рекомендоване правило
Товари, на які накладений арешт, або затримані товари не повинні бути об'єктом продажу або розпорядження з боку митної служби іншим способом до моменту набрання чинності рішенням про їхню конфіскацію в адміністративному чи судовому порядку або про передачу їх державі, за винятком випадків, коли товари є швидкопсувними або митна служба не може забезпечити зберігання цих товарів через їхній характер.
Затримання осіб
18. Стандартне правило
Національне законодавство визначає повноваження митної служби стосовно затримання осіб та умови такого затримання, зокрема термін, після закінчення якого рішення про затримання підлягає розгляду судовим органом.
Адміністративне врегулювання митних правопорушень
19. Стандартне правило
Митна служба вживає необхідних заходів, щоб забезпечити, у відповідних випадках, у найкоротший термін після виявлення митного правопорушення:
- ініціювання адміністративного врегулювання цього правопорушення; та
- інформування відповідної особи про умови цього врегулювання, порядок оскарження та термін подачі скарги.
20. Рекомендоване правило
У випадку виявлення під час митного оформлення митного правопорушення, що вважається не значним, повинна бути надана можливість адміністративного врегулювання цього правопорушення митним органом, що його виявив.
21. Рекомендоване правило
У випадку здійснення пасажиром митного правопорушення, що вважається не значним, повинна бути надана можливість негайного адміністративного врегулювання цього правопорушення митним органом, що його виявив.
22. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює санкції, застосовувані стосовно кожної категорії митних правопорушень, що можуть бути предметом адміністративного врегулювання, та визначає митні органи, уповноважені на застосування цих санкцій.
23. Стандартне правило
Ступінь суворості або обсяг санкцій, застосовуваних під час адміністративного врегулювання митного правопорушення, залежить від ступеня серйозності або значимості здійсненого митного правопорушення та від попередньої діяльності відповідної особи, пов'язаної з митною службою.
24. Стандартне правило
У випадках, коли в декларації на товари зазначені недостовірні дані та декларант може довести, що ним були вжиті всі необхідні заходи для зазначення точної і правильної інформації, митна служба бере цю обставину до уваги під час вирішення питання про застосування санкції.
25. Стандартне правило
У випадках, коли митне правопорушення відбулося в результаті форс-мажорних чи інших обставин, що не залежали від волі відповідної особи, та з її боку немає прояву недбалості або наміру здійснити обман, санкції не застосовуються, за умови, що ці факти встановлені належним чином задовільним для митної служби.
26. Стандартне правило
Товари, на які накладений арешт, або затримані товари, або виторг від їхнього продажу за винятком будь-яких мит та податків, а також всіх інших зборів та витрат, повинні бути:
- повернуті особі, що має право на одержання їх, у найкоротший термін після остаточного врегулювання митного правопорушення; або
- у випадках, коли це не можливо, зарезервовані на рахунок цих осіб на певний термін,
за умови, що стосовно цих товарів не було винесене рішення про конфіскацію їх в адміністративному чи судовому порядку або вони не були передані державі в результаті врегулювання.
Право на оскарження
27. Стандартне правило
Будь-яка особа, причетна до митного правопорушення, що підлягає адміністративному врегулюванню, має право на подачу скарги в орган, незалежний від митної служби, за винятком випадків, коли ця особа погодилася з врегулюванням на основі компромісу.
Спеціальний додаток J
Розділ 1
Пасажири
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "двоканальна система" - спрощена система митного
F.2 контролю, що дозволяє прибуваючим пасажирам здійснювати
декларування, обираючи один з двох каналів. Той, який
позначається символами зеленого кольору, призначений для
пасажирів, що везуть товари, кількість або вартість яких
не перевищує кількість або вартість товарів, що
підлягають безмитному ввозу, та які не підпадають під
заборони або обмеження стосовно ввозу. Інший, який
позначається символами червоного кольору, - для інших
пасажирів;
E2./ "транспортні засоби особистого користування" -
F.4 автотранспортні засоби та причепи, катери та повітряні
судна разом із запасними частинами до них та їх
звичайними компонентами та устаткуванням, які ввозяться
або вивозяться відповідною особою виключно для особистого
користування, а не для транспортування товарів за плату
або для промислового чи комерційного транспортування
товарів за плату чи безкоштовно;
E3./ "пасажир" -
F.5 1) будь-яка особа, що тимчасово в'їжджає на територію
країни, в якій вона чи він не проживає постійно
("нерезидент"), або виїжджає з цієї території;
2) будь-яка особа, що виїжджає з території країни, в якій
вона чи він проживає постійно основі ("резидент, що
виїжджає"), або повертається на цю територію ("резидент,
що повертається");
E4./ "особисті речі" - будь-які речі (нові чи
F.3 використовувані), яких пасажир може обгрунтовано
потребувати для його чи її особистого користування під
час поїздки, з урахуванням всіх обставин цієї поїздки,
але крім будь-яких товарів, які ввозяться або вивозяться
для комерційних цілей;
E5./ "тимчасовий ввіз" - митний режим, відповідно до якого
F.1 певні товари можуть бути завезені на митну територію з
умовним звільненням від ввізних мита та податків; такі
товари повинні ввозитися для визначеної мети та
призначатися для зворотного вивозу протягом установленого
терміну без яких-небудь змін, за винятком звичайного
зносу в результаті їхнього використання.
Принципи
1. Стандартне правило
Митні пільги, які застосовуються стосовно фізичних осіб, регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Митні пільги, передбачені у цьому розділі, застосовуються до пасажирів, незалежно від їхніх громадянства (національності).
Сфера застосування
3. Стандартне правило
Митна служба визначає митні органи, в яких можуть виконуватися митні формальності, які стосуються пасажирів. Під час встановлення компетенції, місцезнаходження та годин роботи цих органів митна служба враховує, зокрема, географічне положення та існуючі обсяги пасажирських перевезень.
4. Стандартне правило
За умови дотримання відповідних процедур митного контролю пасажирам, які в'їжджають у країну або виїжджають з неї на своїх транспортних засобах особистого користування, дозволяється виконувати всі необхідні митні формальності, не залишаючи транспортні засоби, використовувані ними для пересування.
5. Рекомендоване правило
Потрібно, щоб пасажирам, які в'їжджають у країну чи виїжджають з неї на автотранспортному засобі комерційного призначення або потягом, було дозволено виконати всі необхідні митні формальності, не залишаючи транспортні засоби, використовувані ними для пересування.
6. Рекомендоване правило
Двоканальна система повинна використовуватися для митного контролю над пасажирами та для оформлення перевезених ними товарів, а також, у відповідних випадках, їхніх транспортних засобів особистого користування.
7. Рекомендоване правило
Митна служба не повинна вимагати для своїх цілей окремий перелік пасажирів або предметів багажу, що ними перевозиться, незалежно від використовуваного виду транспорту.
8. Рекомендоване правило
Митна служба у взаємодії з іншими службами та підприємцями повинна намагатись використовувати попередню інформацію про пасажирів, що відповідає уніфікованим міжнародним стандартам, у випадках, коли це можливо, для спрощення митного контролю над пасажирами та оформлення товарів, які вони перевозять.
9. Рекомендоване правило
Потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.
10. Стандартне правило
Особистий огляд пасажирів для цілей митного контролю проводиться тільки у виключних випадках та у разі наявності обґрунтованих підстав для підозри в здійсненні контрабанди або вчиненні інших правопорушень.
11. Стандартне правило
Товари, які перевозяться пасажирами, підлягають складуванню або зберіганню на умовах, встановлюваних митною службою, до їхнього оформлення згідно з відповідним митним режимом, зворотного вивозу або розпорядження іншим способом відповідно до національного законодавства у таких випадках:
- на прохання пасажира;
- коли негайно оформити товари не можливо; або
- коли інші положення цього розділу не можуть бути застосовані до таких товарів.
12. Стандартне правило
Оформлення несупроводжуваного багажу (багажу, який ввозиться або вивозиться до чи після приїзду або від'їзду пасажира) здійснюється відповідно до процедур, які застосовуються до супроводжуваного багажу, або відповідно до інших спрощених митних процедур.
13. Стандартне правило
Будь-якій уповноваженій особі дозволяється пред'являти несупроводжуваний багаж для оформлення від імені пасажира.
14. Рекомендоване правило
Стосовно товарів, які декларуються як такі, що призначені для вільного обігу, відповідно до митних пільг для пасажирів, повинна застосовуватися система нарахування мита та податків за єдиними ставками за умови, що ввіз товарів не має комерційного характеру та що загальна вартість або кількість цих товарів не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством.
15. Рекомендоване правило
Потрібно, щоб у кожному випадку, коли це можливо, повинне було дозволено використання кредитних карток або банківських карток як засобу платежу за надані митною службою послуги, а також для сплати мита та податків.
Ввіз
16. Рекомендоване правило
Кількісні обмеження тютюнових виробів, вина, міцних спиртних напоїв та парфумів, які дозволяється ввозити пасажирам без сплати ввізних мита та податків, повинні бути не нижчими за:
a) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
b) 2 літри вина або 1 літр міцних спиртних напоїв;
c) 0,25 літра туалетної води та 50 грам парфумів.
Однак митні пільги, передбачені стосовно тютюнових виробів та алкогольних напоїв, можуть надаватися особам, які досягли визначеного віку, та можуть не надаватися або надаватися лише в обмеженій кількості особам, які часто перетинають кордон або які були відсутні в країні менше, ніж 24 години.
17. Рекомендоване правило
Потрібно, щоб, крім споживчих товарів, які дозволяється ввозити в межах кількісних обмежень без сплати ввізних мита та податків, пасажирам було дозволено ввозити без сплати ввізних мита та податків товари виключно некомерційного характеру загальною вартістю не менше 75 Спеціальних прав запозичення (СПЗ). Ця сукупна вартість може бути зменшена для осіб, які є молодшими визначеного віку, та для осіб, що часто перетинають кордон або які були відсутні в країні менше, ніж 24 години.
18. Стандартне правило
Резидентам, які повертаються в країну, дозволяється ввозити без сплати ввізних мита та податків особисті речі та транспортні засоби особистого користування, які взяті ними під час виїзду з країни та які знаходилися у вільному обігу у цій країні.
19. Стандартне правило
Митна служба не вимагає митного документа або гарантії для тимчасового ввозу особистих речей нерезидентів за винятком випадків, коли:
- вартість або кількість цих речей не перевищує обмеження, встановлені національним законодавством;
- митна служба не вважає, що ці речі є ризиком для доходів державного бюджету.
20. Стандартне правило
Крім одягу, речей туалету та інших речей, які явно мають особистий характер, особистими речами нерезидентів, зокрема, вважаються такі:
- особисті ювелірні прикраси;
- фотоапарати, кіно- та відеокамери разом з обґрунтованою кількістю фото-, кіно, відеоплівок та атрибутів до них;
- переносні діа- та кінопроектори і атрибути до них разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів або кіноплівок;
- біноклі;
- переносні музичні інструменти;
- переносні звуковідтворювальні пристрої, у тому числі магнітофони, програвачі компакт-дисків та диктофони з плівками, платівками та дисками;
- переносні радіоприймачі;
- стільникові, або мобільні, телефони;
- переносні телевізори;
- переносні друкарські машини;
- переносні персональні комп'ютери та приналежності;
- переносні калькулятори;
- звичайні та прогулянкові дитячі коляски;
- інвалідні коляски;
- спортивне спорядження.
21. Стандартне правило
У випадках, коли необхідно подати декларацію на тимчасовий ввіз стосовно особистих речей нерезидентів, термін тимчасового ввозу встановлюється відповідно до тривалості перебування пасажира в країні за умови, що цей термін не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством.
22. Стандартне правило
На прохання пасажира та на підставах, визнаних митною службою обґрунтованими, вона продовжує початковий встановлений термін тимчасового ввозу особистих речей нерезидента за умови, що цей термін не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством.
23. Стандартне правило
Нерезиденти користуються правом на тимчасовий ввіз їхніх транспортних засобів особистого користування.
24. Стандартне правило
Паливо, що знаходиться у звичайних баках транспортного засобу для особистого користування ввозиться зі звільненням від ввізних мита та податків.
25. Стандартне правило
Пільги, надані стосовно транспортних засобів особистого користування, поширюються на транспортні засоби, які належать нерезидентам, орендовані ними або взяті ними для тимчасового користування та які ввезені одночасно з в'їздом пасажира або до чи після такого в'їзду.
26. Рекомендоване правило
Митна служба не повинна вимагати митного документа або гарантій на тимчасовий ввіз транспортних засобів особистого користування нерезидентів.
27. Рекомендоване правило
Коли для тимчасового ввозу транспортних засобів нерезидентів для особистого користування вимагаються митний документ або гарантія, митна служба повинна приймати стандартні міжнародні документи та гарантії.
28. Стандартне правило
У випадках, коли необхідно подати декларацію на тимчасовий ввіз транспортних засобів особистого користування нерезидентів, термін тимчасового ввозу встановлюється відповідно до тривалості перебування нерезидента в країні за умови, що цей термін не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством.
29. Стандартне правило
На прохання відповідної особи та на підставах, визнаних митною службою обґрунтованими, вона продовжує початковий встановлений термін тимчасового ввозу транспортного засобу особистого користування нерезидента за умови, що цей термін не перевищує обмежень, встановлених національним законодавством.
30. Стандартне правило
Право на тимчасовий ввіз надається щодо замінних частин, необхідних для ремонту транспортного засобу особистого користування, що тимчасово знаходиться в країні.
Зворотний вивіз
31. Стандартне правило
Митна служба дозволяє зворотний вивіз тимчасово завезених товарів нерезидентів через інший митний орган, ніж той, через який вони були завезені.
32. Стандартне правило
Митна служба не вимагає зворотного вивозу транспортних засобів особистого користування нерезидентів або їхніх особистих речей, що були серйозно ушкоджені чи знищені в результаті аварії або форс-мажорних обставин.
Виїзд
33. Стандартне правило
Митні формальності, які застосовуються до пасажирів, що виїжджають, повинні бути максимально спрощеними.
34. Стандартне правило
Пасажирам дозволяється вивозити товари для комерційних цілей із дотриманням необхідних умов та формальностей та за умови сплати належних вивізних мита та податків.
35. Стандартне правило
На прохання резидентів, що виїжджають із країни, митна служба вживає заходів стосовно ідентифікації окремих предметів у випадках, коли це сприятиме зворотному ввозу їх без сплати мита та податків.
36. Стандартне правило
Митна служба тільки у виключних випадках вимагає документ на тимчасовий вивіз особистих речей та транспортних засобів особистого користування, що належать резидентам, які виїжджають із країни.
37. Рекомендоване правило
Якщо гарантія була надана у формі грошового депозиту, необхідно передбачити умови для його повернення в митному органі зворотного вивозу, навіть якщо цей орган інший ніж той, через який здійснювався ввіз.
Транзитні пасажири
38. Стандартне правило
Стосовно транзитних пасажирів, що не залишають транзитної зони, митний контроль не проводиться. Однак митній службі дозволяється здійснювати загальне спостереження в транзитних зонах та вживати будь-яких необхідних заходів у випадку підозри здійснення митного правопорушення.
Інформація про митні пільги, застосовувані до пасажирів
39. Рекомендоване правило
Інформація про митні пільги, застосовувані до пасажирів, повинна надаватися однією або декількома офіційними мовами відповідної країни та будь-якою іншою мовою, яка вважається доцільною.
Розділ 2
Поштові відправлення
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "CN22/23" - форми спеціальної декларації для поштових
F.1 відправлень, опис яких міститься в чинних актах
Всесвітнього поштового союзу;
E2./ "митні формальності стосовно поштових відправлень" - всі
F.3 операції, здійснювані зацікавленою стороною та митною
службою стосовно поштових відправлень;
E3./ "поштові відправлення" - листи та бандеролі, опис яких
F.2 міститься в чинних актах Всесвітнього поштового союзу і
які доставляються поштовими службами або для поштових
служб;
E4./ "поштова служба" - державний або приватний орган,
F.5 уповноважений урядом надавати міжнародні послуги, які
регулюються чинними актами Всесвітнього поштового союзу;
E5./ "Всесвітній поштовий союз" - міжурядова організація,
F.4 заснована у 1874 році відповідно до Бернського договору
як Об'єднаний поштовий союз, який у 1878 році був
перейменований у Всесвітній поштовий союз (ВПС) та який з
1948 року є спеціалізованою установою ООН.
Принцип
1. Стандартне правило
Митні формальності стосовно поштових відправлень регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює коло відповідальності та обов'язки митної служби та поштової служби у зв'язку з митною процедурою стосовно поштових відправлень.
Оформлення поштових відправлень
3. Стандартне правило
Оформлення поштових відправлень провадиться у найкоротший термін.
a) Митний статус товарів
4. Стандартне правило
Вивіз товарів у поштових відправленнях дозволяється незалежно від того, чи знаходяться ці товари у вільному обігу або чи поширюється на них якийсь митний режим.
5. Стандартне правило
Ввіз товарів у поштових відправленнях дозволяється незалежно від того, чи призначені ці товари для випуску для вільного обігу або для поміщення під який-небудь інший митний режим.
b) Пред'явлення митній службі
6. Стандартне правило
Митна служба сповіщає поштову службу про поштові відправлення, які повинні бути пред'явлені їй для цілей митного контролю, а також про способи такого пред'явлення.
7. Стандартне правило
Митна служба не вимагає пред'явлення їй поштових відправлень, що вивозяться, для цілей митного контролю, якщо ці відправлення не містять:
- товарів, вивіз яких повинний бути підтверджений;
- товарів, що підпадають під заборони або обмеження на вивіз, або які обкладаються вивізними митами та податками;
- товарів, вартість яких перевищує суму, встановлену національним законодавством; або
- товари, відібрані для митного контролю на підставі вибіркових або випадкових перевірок.
8. Рекомендоване правило
Митна служба зазвичай не повинна вимагати пред'явлення їй таких категорій ввезених поштових відправлень:
a) поштових листівок та листів суто особистого характеру;
b) літератури для сліпих;
c) друкованих матеріалів, не оподатковуваних ввізними митами та податками.
c) Оформлення з використанням форм CN22 чи CN23 або декларації на товари
9. Стандартне правило
Якщо всі дані, запитувані митною службою, містяться у формі CN22 або CN23 та у підтверджуючих документах, форма CN22 або CN23 вважається декларацією на товари, за винятком таких випадків:
- вартість товарів перевищує суму, встановлену національним законодавством;
- товари підпадають під заборони або обмеження, або обкладаються вивізними митом та податками;
- вивіз товарів повинен бути підтверджений;
- ввезені товари призначені до поміщення під інший митний режим, ніж випуск для вільного обігу.
У цих випадках потрібна окрема декларація на товари.
Транзитні поштові відправлення
10. Стандартне правило
Митні формальності не застосовуються до транзитних поштових відправлень.
Стягнення мита та податків
11. Стандартне правило
Митна служба передбачає заходи для максимально можливого спрощення процедури стягнення мита та податків стосовно товарів, які містяться в поштових відправленнях.
Розділ 3
Транспортні засоби комерційного призначення
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "митні формальності, застосовувані до транспортних
F.2 засобів комерційного призначення" - всі операції,
здійснювані відповідною особою та митною службою стосовно
транспортних засобів комерційного призначення під час
в'їзду на митну територію або виїзду з неї, а також під
час їхнього перебування на митній території;
E2./ "в'їзна декларація" чи "виїзна декларація" - будь-яка
F.1 декларація, яка складена чи пред'явлена митній службі
відповідно під час в'їзду або виїзду транспортного засобу
комерційного призначення особою, відповідальною за цей
транспортний засіб комерційного призначення, та яка
містить необхідні дані про транспортний засіб
комерційного призначення, а також про його маршрут,
вантаж, припаси, екіпаж та пасажирів;
E3./ "транспортні засоби комерційного призначення" - будь-яке
F.3 судно (у тому числі і самохідні та несамохідні ліхтери та
баржі, а також судна на підводних крилах), судно на
повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний
засіб (у тому числі причепи, напівпричепи та комбіновані
транспортні засоби) чи рухомий склад залізниці, що
використовуються в міжнародних перевезеннях для платного
транспортування осіб або для платного чи безоплатного
промислового чи комерційного транспортування товарів
разом з їхніми звичайними запасними частинами,
приналежностями та устаткуванням, а також мастилами та
паливом, що містяться в їхніх звичайних баках впродовж
їхнього транспортування разом із транспортними засобами
комерційного призначення.
Принципи
1. Стандартне правило
Митні формальності, які застосовуються до транспортних засобів комерційного призначення, регулюються положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Рекомендоване правило
Митні формальності, застосовувані до транспортних засобів комерційного призначення, повинні рівно застосовуватися, незалежно від країни реєстрації цих транспортних засобів комерційного призначення, місцезнаходження їхнього власника, країни відправлення або країни призначення.
Тимчасовий ввіз транспортних засобів
комерційного призначення
3. Рекомендоване правило
Транспортні засоби комерційного призначення, навантажені чи порожні, повинні допускатися до тимчасового ввозу на митну територію з умовним звільненням від ввізних мита та податків за умови, що ці транспортні засоби комерційного призначення не будуть використовуватися для внутрішніх перевезень на митній території країни тимчасового ввозу. Вони повинні бути призначені для зворотного вивозу, без зазнання будь-яких змін, крім звичайного зносу в результаті експлуатації, звичайного споживання мастил та палива, а також здійснення необхідного ремонту.
4. Стандартне правило
Гарантія або документ про тимчасовий ввіз транспортних засобів комерційного призначення, належним чином зареєстрованих за кордоном, запитуються митною службою тільки у випадках, коли вона вважає це суттєво необхідним для цілей митного контролю.
5. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба встановлює термін для зворотного вивозу транспортних засобів комерційного призначення, вона бере до уваги всі обставини, пов'язані зі здійсненням запланованих транспортних операцій.
6. Рекомендоване правило
На прохання відповідної особи та з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, остання зобов'язана продовжити початковий встановлений термін.
Тимчасовий ввіз запасних частин та устаткування
7. Рекомендоване правило
Спеціальне устаткування для навантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів, яке ввозиться разом з цими транспортними засобами комерційного призначення та призначається для зворотного вивозу з ними незалежно від того, може воно використовуватися окремо від транспортних засобів комерційного призначення чи повинно бути допущене до тимчасового ввозу на митну територію з умовним звільненням від ввізних мита та податків.
8. Рекомендоване правило
Потрібно, щоб запасні частини та устаткування, призначені для використання під час ремонту або технічного обслуговування для заміни частин та устаткування, вбудованих у транспортний засіб комерційного призначення чи використовуваних у ньому, що вже тимчасово завезені на митну територію, дозволялося тимчасово ввозити на цю територію з умовним звільненням від ввізних мита та податків.
В'їзд
9. Стандартне правило
Якщо необхідною є подача митній службі в'їзної декларації під час в'їзду транспортного засобу комерційного призначення, інформація, то інформація, яка повинна бути зазначена в цій декларації, обмежується мінімумом даних, необхідних для забезпечення дотримання митного законодавства.
10. Стандартне правило
Митна служба скорочує, наскільки це можливо кількість, кількість примірників в'їзної декларації, що повинні бути їй подані.
11. Стандартне правило
Не вимагаються легалізація, підтвердження, посвідчення дійсності або попередній розгляд документів, які представляються або подаються митній службі у зв'язку з в'їздом транспортних засобів комерційного призначення, закордонними представниками країни в'їзду транспортних засобів комерційного призначення.
Зупинки на митній території
12. Стандартне правило
Коли транспортні засоби комерційного призначення здійснюють зупинки в подальших пунктах на митній території без проміжних зупинок в іншій країні, застосовувані митні формальності повинні бути максимально спрощеними з урахуванням уже вжитих заходів митного контролю.
Виїзд
13. Стандартне правило
Митні формальності, які застосовуються під час виїзду транспортних засобів комерційного призначення з митної території, обмежуються заходами, що забезпечують:
a) у разі потреби - подання виїзної декларації до вповноваженого митного органу в установленому порядку;
b) у відповідних випадках - накладання митних пломб;
c) проходження визначеними митною службою маршрутами у випадках, коли це необхідно для цілей контролю; та
d) виїзду транспортних засобів комерційного призначення без несанкціонованих затримок.
14. Рекомендоване правило
Митна служба зобов'язана дозволити використання форм виїзної декларації, ідентичних формам, запропонованим для в'їзної декларації, за умови чіткого зазначення, що вони використовуються для виїзду.
15. Стандартне правило
Дозволяється виїзд транспортних засобів комерційного призначення з митної території через інший митний орган, не той, через який вони в'їхали.
Розділ 4
Припаси
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "перевізник" - особа, що здійснює фактичне
F.6 транспортування товарів або є відповідальною за
використання транспортного засобу;
E2./ "митні формальності, які застосовуються до припасів" -
F.1 всі операції, здійснювані відповідною особою та митною
службою стосовно припасів;
E3./ "митна процедура стосовно припасів" - усі надані пільги
F.5 та всі митні формальності, які застосовуються до
припасів;
E4./ "припаси":
F.2
- припаси для споживання; та
- припаси для реалізації;
E5./ "припаси для споживання":
F.3
- товари, призначені для споживання пасажирами та членами
екіпажу на борту морських (річкових) та повітряних суден
або у потягах, незалежно від того, продаються вони чи ні;
та
- товари, необхідні для експлуатації та технічного
обслуговування морських (річкових) та повітряних суден
або потягів, у тому числі пальне та мастильні матеріали,
але крім запасних частин та устаткування,
які знаходяться на момент прибуття на борту морських
(річкових) та повітряних суден або у потягах,
використовуваних або призначених для використання в
міжнародних перевезеннях для платного транспортування
пасажирів або для платного чи безоплатного промислового
або комерційного транспортування товарів, або які
доставляються на борт таких суден або в такі потяги під
час їхнього перебування на митній території;
E6./ "припаси для реалізації" - товари, призначені для продажу
F.4 на винос пасажирам та членам екіпажу морських (річкових)
та повітряних суден, що знаходяться на борту цих суден
після прибуття чи доставляються на борт під час
перебування на митній території морських (річкових) та
повітряних суден, використовуваних чи призначених для
використання в міжнародних перевезеннях для платного
транспортування пасажирів або для платного чи
безоплатного промислового або комерційного
транспортування товарів.
Принципи
1. Стандартне правило
Митна процедура стосовно припасів регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Рекомендоване правило
Митна процедура стосовно припасів повинна застосовуватися однаково, незалежно від країни реєстрації або національної приналежності морських (річкових) та повітряних суден або потягів.
Припаси, що знаходяться на борту морських (річкових) та
повітряних суден та у потягах, які прибувають
a) Звільнення від ввізних мита та податків
3. Стандартне правило
Припаси, які знаходяться на борту морського (річкового) чи повітряного судна, що прибувають на митну територію, звільняються від ввізних мита та податків за умови, що вони залишаються на борту.
4. Рекомендоване правило
Припаси, що призначені для споживання пасажирами й членами екіпажу та ввезені як продукти харчування на міжнародних експрес-потягах, повинні звільнятися від ввізних мит та податків за умови:
a) що ці товари придбані тільки в країнах, територію яких перетинав відповідний міжнародний потяг;
b) що належні мита та податки стосовно цих товарів сплачені в країні, де вони були придбані.
5. Стандартне правило
Припаси, які призначені для споживання та необхідні для експлуатації та технічного обслуговування морських (річкових) та повітряних суден і потягів, які знаходяться на борту цих транспортних засобів, які прибувають на митну територію, звільняються від ввізних мита та податків за умови, що вони залишаються на борту цих суден чи у потягах під час перебування цих транспортних засобів на митній території.
b) Документи
6. Стандартне правило
У випадку, коли митна служба вимагає декларацію на припаси, які знаходяться на борту морських (річкових) суден, що прибувають на митну територію, передбачувана інформація, обмежується мінімумом даних, необхідних для митного контролю.
7. Рекомендоване правило
У декларації на припаси, яка подається митній службі під прибуття морського (річкового) судна на митну територію, повинна враховуватися кількість припасів, які видаються з дозволу митної служби з припасів, що знаходяться на борту судна, при цьому подання митній службі окремої форми стосовно цих припасів не вимагається.
8. Рекомендоване правило
У будь-якій декларації на припаси, подання якої вимагає митна служба, повинна бути вказана кількість припасів, доставлених на судна під час їхнього перебування на митній території.
9. Стандартне правило
Митна служба не вимагає подання окремої декларації на припаси, які залишаються на борту повітряних суден.
c) Видача припасів для споживання
10. Стандартне правило
Митна служба дозволяє видачу припасів, які знаходяться на борту, для споживання під час перебування морського (річкового) судна на митній території в такій кількості, яка визнається митною службою обґрунтованою з погляду чисельності пасажирів та членів екіпажу, а також тривалості перебування морського (річкового) судна на митній території.
11. Рекомендоване правило
Митна служба повинна дозволити видачу припасів, що знаходяться на борту, для споживання членами екіпажу під час ремонту морського (річкового) судна у доці або на верфі за умови, що тривалість його перебування у доці або на верфі визнана обґрунтованою.
12. Стандартне правило
У випадку запланованого приземлення повітряного судна в одному чи декількох аеропортах на митній території митна служба повинна дозволити видачу припасів, які знаходяться на борту, для споживання під час стоянки повітряного судна в таких проміжних аеропортах та під час перельоту між ними.
d) Митний контроль
13. Стандартне правило
Митна служба вимагає від перевізника вжити необхідних заходів для запобігання будь-якому недозволеному використанню припасів, у тому числі в разі потреби опечатування їх.
14. Стандартне правило
Митна служба вимагає вилучення припасів з морського (річкового) чи повітряного судна або з потяга для зберігання в іншому місці під час перебування транспортних засобів на митній території тільки у випадках, коли вона вважає цей захід необхідним.
Постачання припасів зі звільненням від мит та податків
15. Стандартне правило
Морським (річковим) та повітряним суднам, що відбувають у кінцевий пункт призначення за кордоном, дозволяється приймати на борт зі звільненням від мита та податків:
a) припаси в кількості, яку митна служба вважає обґрунтованою з погляду чисельності пасажирів та членів екіпажу, тривалості рейсу або польоту, а також кількості таких припасів, що вже є на борту;
b) припаси для споживання, необхідні для забезпечення їхньої експлуатації та технічного обслуговування, у кількості, визнаній обґрунтованою, для експлуатації та технічного обслуговування під час рейсу або польоту, а також з урахуванням кількості таких припасів, що вже є на борту.
16. Стандартне правило
Поповнення припасів морськими (річковими) та повітряними суднами, які прибули на митну територію та потребують поповнення своїх припасів для відбуття у кінцевий пункт призначення на митній території, допускається зі звільненням від мита та податків.
17. Стандартне правило
Митна служба дозволяє видачу припасів для споживання, доставлених на морські (річкові) та повітряні судна під час їхнього перебування на митній території, на тих самих умовах, що застосовуються в цьому розділі до припасів для споживання, які вже знаходиться на борту морських (річкових) та повітряних суден під час їхнього прибуття.
Від'їзд
18. Рекомендоване правило
Під час від'їзду морського (річкового) судна з митної території окрема декларація на припаси не вимагається.
19. Стандартне правило
Коли митна служба вимагає декларацію на припаси, завантажені на борт морських (річкових) або повітряних суден, що відбувають з митної території, інформація, передбачувана декларацією, обмежується мінімумом даних, необхідних для здійснення митного контролю.
Інші операції з припасами
20. Стандартне правило
Припаси, що знаходяться на борту морських (річкових) та повітряних суден, а також у потягах, що прибули на митну територію, дозволяється:
a) випускати для вільного обігу на митній території або розміщувати під інший митний режим, якщо дотримані умови та формальності, застосовні в кожному випадку;
b) з попереднього дозволу митної служби перевантажувати відповідно на інші морські (річкові) та повітряні судна або потяги, використовувані для міжнародних перевезень.
Розділ 5
Вантажі з допомогою
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "вантажі з допомогою" -
F.1
товари, у тому числі автомобілі та інші транспортні
засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри,
намети, збірні будинки, пристрої для очищення та
збереження води, або інші товари першої необхідності, що
направляються як допомога потерпілим від стихійних лих;
та все устаткування, автомобілі та інші транспортні
засоби, спеціально навчені тварини, продукти харчування,
припаси, особисті речі та інші товари для персоналу, який
ліквідує наслідки стихійного лиха, необхідні їм для
виконання обов'язків, забезпечення їхнього проживання та
роботи на території стихійного лиха протягом усього
терміну місії персоналу.
Принципи
1. Стандартне правило
Митне оформлення вантажів з допомогою регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
2. Стандартне правило
Митне оформлення вантажів з допомогою для вивозу, транзиту, тимчасового ввозу та ввозу повинно здійснюватися в пріоритетному порядку.
Сфера застосування
3. Стандартне правило
Стосовно вантажів з допомогою митна служба передбачає:
- подання спрощеної декларації на товари або тимчасової чи неповної декларації на товари за умови доповнення декларації протягом визначеного терміну;
- подання, реєстрацію або перевірку декларації на товари та супровідні документи до прибуття товарів та випуск їх після прибуття;
- митне оформлення у неробочий час або поза місцями перебування митних органів зі звільненням від усіх пов'язаних з цим зборів;
- огляд товарів та (або) взяття зразків (проб) тільки за виключних обставин.
4. Рекомендоване правило
Митне оформлення вантажів із допомогою повинно здійснюватися незалежно від країни походження, відправлення або призначення.
5. Рекомендоване правило
Стосовно вантажів з допомогою не повинні застосовуватися заборони або обмеження стосовно вивозу економічного характеру, а також вивізні мита чи податки, що підлягають сплаті в інших випадках.
6. Рекомендоване правило
Вантажі з допомогою, отримані в дарунок уповноваженими організаціями та призначені для використання цими організаціями чи під їхнім наглядом, або для безоплатного розповсюдження ними чи під їхнім наглядом, повинні пропускатися без ввізних мита та податків та звільнятися від заборон чи обмежень стосовно ввозу економічного характеру.
Спеціальний додаток K
Розділ 1
Правила визначення походження товарів
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "країна походження товарів" - країна, в якій ці товари
F.2 були зроблені або виготовлені відповідно до критеріїв,
установлених для цілей застосування Митного тарифу,
кількісних обмежень чи будь-яких інших галузевих норм;
E2./ "правила визначення походження товарів" - певні
F.3 положення, розроблені на основі принципів, установлених
національним законодавством або міжнародними угодами
(далі - критерії визначення походження товарів), що
застосовуються тією чи тією країною для визначення
походження товарів;
E3./ "критерій суттєвої переробки" - критерій, відповідно до
F.1 якого під час визначення походження товарів країною
їхнього походження вважається та країна, в якій була
виконана остання за часом суттєва операція з виробництва
або переробки цих товарів, визнана достатньою для надання
їм основних характеристик.
Принцип
1. Стандартне правило
Правила визначення походження товарів, необхідні для здійснення заходів, які митна служба зобов'язана застосовувати під час ввозу та вивозу товарів, встановлюються відповідно до положень цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Правила визначення походження товарів
2. Стандартне правило
Товари, які повністю зроблені у певній країні, вважаються такими, що мають місце походження у цій країні. Тільки наведені нижче товари вважаються такими, що повністю зроблені в певній країні:
a) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;
b) продукція рослинного походження, вирощена чи зібрана в цій країні;
c) тварини, що з'явилися на світ та вирощені у цій країні;
d) продукція тваринного походження, отримана у цій країні;
e) продукція мисливського або рибальського промислу в цій країні;
f) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського походження, отримана в результаті промислу судном цієї країни;
g) продукція, отримана на борту рибопереробного судна цієї країни виключно з видів продукції, яка підпадає під наведений вище пункт "f";
h) продукція, отримана з морського дна або надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що зазначена країна має виключні права на освоєння такого морського дна або надр;
ij) брухт і відходи виробництва та переробки, а також використані вироби, які зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину;
k) товари, виготовлені в цій країні виключно з продукції, зазначеної в наведених вище пунктах "a" - "ij".
3. Рекомендоване правило
У випадках, коли у виробництві товарів взяли участь дві чи більше країн, походження цих товарів повинно визначатися відповідно до критерію суттєвої переробки.
4. Рекомендоване правило
Під час застосування критерію суттєвої переробки необхідно використовувати Міжнародну конвенцію про гармонізовану систему опису та кодування товарів.
5. Рекомендоване правило
У випадках, коли критерій суттєвої переробки виражається у процентному відношенні до загальної вартості товарів, значення вартості, які необхідно враховувати, містять у собі таке:
- у випадку з ввезеними матеріалами - оподатковувана митом ціна на момент ввозу, або, у випадку з матеріалами невстановленого походження, - перша документально підтверджена ціна, сплачена за них на території країни, в якій вони були виготовлені;
- у випадку з виготовленими товарами - ціна франко-завод або ціна на момент вивозу, відповідно до положень національного законодавства.
6. Рекомендоване правило
Операції, які не забезпечують одержання основних характеристик або властивостей товарів або забезпечують їх лише в незначній мірі, та, зокрема, операції, що включають у себе одну або кілька операцій з наведеного нижче переліку, не повинні розглядатись як суттєві операції з виробництва або переробки товарів:
a) операції, необхідні для забезпечення збереження товарів під час транспортування або зберігання;
b) операції стосовно поліпшення упакування або комерційної придатності товарів або їхньої підготовки до транспортування, що включають в себе дроблення сипучих вантажів, групування упакувань, сортування та класифікацію, повторне пакування;
c) найпростіші операції зі зборки;
d) змішування товарів різного походження, за умови, що характеристики отриманої продукції в основному не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються.
Особливі випадки визначення походження товарів
7. Рекомендоване правило
Приналежності, запасні частини та приладдя, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, повинні вважатися такими, що мають те саме походження, що і зазначені машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їхнього ввозу та продажу в сукупності з зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами та їхньої відповідності з погляду комплектації та кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам та приладам.
8. Рекомендоване правило
Незмонтований або демонтований товарний виріб, ввезений як мінімум двома партіями вантажу через недоцільність його ввозу однією партією з причин транспортного чи виробничого характеру, за запитом імпортера повинен розглядатися як один виріб для цілей визначення його походження.
9. Рекомендоване правило
Для цілей визначення походження упакування повинні вважатися такими, що мають те саме походження, що і товари, які містяться в них, за винятком випадків, коли національне законодавство країни ввозу передбачає їх окреме декларування для тарифних цілей. У цьому випадку походження упакування повинно визначатися окремо від походження товарів.
10. Рекомендоване правило
Для цілей визначення походження товарів у випадках, коли упакування вважаються такими, що мають те ж саме походження, що і товари, необхідно враховувати лише ті упакування, в яких ці товари зазвичай реалізуються підприємствами роздрібної торгівлі, особливо у випадках, коли застосовується метод визначення процентного співвідношення.
11. Стандартне правило
Для цілей визначення походження товарів не враховується походження енергії, машин та приладдя, використовуваних для виробництва або переробки товарів.
Правило прямого транспортування
12. Рекомендоване правило
У випадках, коли існують установлені правила прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них, зокрема з географічних причин (наприклад, у випадку з країнами, оточеними з усіх боків сушею), а також у випадку з товарами, що знаходяться під Митним контролем в третіх країнах (наприклад, у випадку з товарами, які демонструються на ярмарках або на виставках чи є поміщеними на Митні склади).
Інформація про правила визначення походження товарів
13. Стандартне правило
Зміни до правил визначення походження товарів чи до порядку застосування їх набирають чинності лише після надіслання відповідного повідомлення, яке дає можливість заінтересованим особам як на експортних ринках, так і в країнах - постачальниках товарів ознайомитися з новими положеннями.
Розділ 2
Документи, які підтверджують походження товарів
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "свідоцтво про походження товарів" - спеціальний бланк з
F.1 описом товарів, в якому державна організація або орган,
уповноважені на видачу зазначеного бланка, однозначно
засвідчують, що товари, на які оформлене зазначене
свідоцтво, мають місце походження у визначеній країні. Це
свідоцтво також може містити в собі декларацію виробника,
постачальника, експортера або іншої компетентної особи;
E2./ "засвідчена декларація про походження товарів" -
F.2 "декларація про походження товарів", засвідчена державною
організацією або органом, наділеними відповідними
повноваженнями;
E3./ "декларація про походження товарів" - відповідна заява
F.4 про походження товарів, зроблена у зв'язку з їхнім
вивозом виробником, постачальником, експортером або іншою
компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому
іншому документі, який стосується зазначених товарів;
E4./ "документ, який підтверджує походження товарів" -
F.5 свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація
про походження товарів або декларація про походження
товарів;
E5./ "свідоцтво про регіональне найменування" - свідоцтво,
F.3 оформлене відповідно до правил, установлених державною
організацією або уповноваженим органом, яке підтверджує,
що зазначені в ньому товари відповідають визначенню,
характерному для відповідного регіону (наприклад,
шампанське, портвейн, сир пармезан).
Принцип
1. Стандартне правило
Порядок оформлення запитів щодо документів, які підтверджують походження товарів, складання та видачі таких документів, регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Оформлення запитів стосовно документів,
які підтверджують походження товарів
2. Рекомендоване правило
Представлення документів, які підтверджують походження товарів, є обов'язковим лише у випадках, коли це необхідно для застосування пільгових мита, заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх угод, або заходів, які здійснюються для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку.
3. Рекомендоване правило
Представлення документів, які підтверджують походження товарів, не є обов'язковим для таких категорій товарів:
a) товарів, що направляються дрібними партіями на адресу приватних осіб або провозяться в багажі фізичних осіб, за умови що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує суми, що становить не менше 100 доларів США;
b) партій товарів комерційного призначення, сукупна вартість яких не перевищує суми, що становить не менше 60 доларів США;
c) товарів, що є об'єктом тимчасового ввозу;
d) товарів, які провозяться у режимі Митного транзиту;
e) товарів, які супроводжуються свідоцтвом про регіональне найменування, а також певних товарів, у випадках, коли умови, яких повинні дотримуватися країни-постачальники відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх угод стосовно цих товарів, не вимагають представлення документів, що підтверджують їхнє походження.
У випадках відправлення декількох партій товарів, перерахованих у пунктах "a" чи "b", у той самий час, у той самий спосіб, тому самому товароодержувачу, тим самим відправником товару їхня сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
4. Рекомендоване правило
У випадках, коли правила, що визначають необхідність представлення документів, які підтверджують походження товарів, були встановлені в односторонньому порядку, їх необхідно переглядати не рідше одного разу на три роки для визначення ступеня їхньої адекватності у світлі змін в умовах господарської та комерційної діяльності, в яких вони були введені.
5. Рекомендоване правило
Представлення документів, які підтверджують походження товарів, компетентними органами країни походження цих товарів є обов'язковим лише у випадках, коли митна служба країни ввозу має підстави для підозр у шахрайстві.
Способи застосування та форми різних видів документів,
які підтверджують походження товарів
a) Свідоцтво про походження товарів
Форма та зміст
6. Рекомендоване правило
Під час перегляду чинних бланків або під час розробки нових бланків свідоцтв про походження товарів Договірні сторони повинні використовувати зразок, наведений у додатку I до цього розділу, відповідно до Приміток у додатку II та з урахуванням Правил у додатку III.
Договірні сторони, що оформили свої бланки свідоцтва про походження товарів відповідно до зразка, наведеного у додатку I до цього розділу, повинні повідомити про це Генерального секретаря Ради.
Використовувані мови
7. Рекомендоване правило
Бланки свідоцтва про походження товарів повинні бути надруковані мовою (мовами) країни вивозу та, у випадку, також ні англійська, ні французька мови не є мовами цієї країни, також англійською або французькою мовами.
8. Рекомендоване правило
У випадках, коли свідоцтво про походження товарів оформляється мовою, що не є мовою країни ввозу, митна служба цієї країни, як правило, не повинна вимагати перекладу даних, наведених у свідоцтві про походження товарів.
Державні організації та інші органи,
уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів
9. Стандартне правило
Договірні сторони, що зобов'язуються дотримуватися положень цього розділу, повинні зазначити державні організації або органи, уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів, у своєму повідомленні про зобов'язання дотримуватися положень цього розділу або у подальшому.
10. Рекомендоване правило
У випадках, коли товари не є об'єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення свідоцтв про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі свідоцтва в зазначеній третій країні, на основі свідоцтв про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження.
11. Рекомендоване правило
Державні організації або органи, уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів, повинні зберігати заяви на видані ними свідоцтва про походження товарів або контрольні примірники зазначених свідоцтв протягом принаймні двох років.
(b) Документи, що підтверджують походження товарів, відмінні від свідоцтв про походження товарів
12. Рекомендоване правило
У випадках, коли представлення документів, які підтверджують походження товарів, є обов'язковим, декларація про походження товарів повинна прийматися стосовно таких категорій товарів:
a) товарів, які направляються дрібними партіями на адресу приватних осіб чи провозяться в багажі фізичних осіб, за умови, що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує суми, що становить не менше 500 доларів США;
b) партій товарів комерційного призначення, сукупна вартість яких не перевищує суми, що складає не менше 300 доларів США.
У випадках відправлення декількох партій товарів, перерахованих у пунктах "a" чи "b", у той самий час, у той самий спосіб, тому самому товароодержувачу, тим самим відправником товару їхня сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
Санкції
13. Стандартне правило
Необхідно, щоб були передбачені умови для застосування санкцій стосовно будь-якої особи, яка готує документ, що містить недостовірну інформацію, для одержання документа, який підтверджує походження товарів, або організує підготовку такого документа.
Додаток I
------------------------------------------------------------------
|1. Відправник товару 2. Номер |
|(назва, адреса, країна) |
| СВІДОЦТВО |
| ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ |
| |
| |
|3. Товароодержувач |
|(назва, адреса, країна) |
| |
|4. Інформація про |
|транспорт |
|(у разі необхідності) |
| |
|5. Відмітки та нумерація: 6. Вага 7. |
|Кількість та вид упакувань: брутто |
|Опис товарів |
| |
|8. Інша інформація |
| Цим посвідчується, що країною |
| походження зазначених вище товарів є:|
| |
| Штамп |
| |
| |
| ОРГАН, ЩО ЗАСВІДЧУЄ |
| |
| |
| Місце та дата видачі |
| |
| |
| Підпис уповноваженої особи |
| |
------------------------------------------------------------------
Додаток II
Примітки
1. Свідоцтво повинно мати формат A4, установлений Міжнародною організацією стандартизації (МОС) (210 х 297 мм, 8,27 х 11,69 дюйма). Бланк повинен мати верхнє поле 10 мм та ліве поле 20 мм, яке залишається для підшивки. Інтервал між рядками повинен бути кратним 4,24 мм (1/6 дюйма), а проміжок між словами - 2,54 мм (1/10 дюйма). Виклад матеріалу повинен відповідати типовому зразку Європейської комісії для Європи (ЕКЄ), наведеному в додатку I. Незначні відхилення від стандартного розміру граф припускаються, якщо вони викликані специфічними умовами в країні, яка оформлює бланк, наприклад існуванням систем мір, відмінних від метричної системи, особливостями діючими в країні уніфікованих систем оформлення документів тощо.
2. У випадках, коли необхідно забезпечити оформлення запитів стосовно свідоцтва про походження товарів, бланк запиту та бланк свідоцтва повинні відповідати один одному для забезпечення оформлення їх за один раз.
3. Країни можуть встановлювати стандарти ваги одного квадратного метра паперу, використовуваного для виготовлення бланків, та наносити на нього спеціальний фон для запобігання підробкам.
4. Для інформування користувачів правила оформлення свідоцтв про походження товарів можуть бути надруковані на звороті свідоцтва.
5. У випадках подання запитів стосовно проведення перевірок апостеріорі відповідно до угоди про надання взаємного адміністративного сприяння на звороті свідоцтва може бути залишене місце для відповідних позначок.
6. Коментарі стосовно граф типового бланка наведено нижче:
Графа N 1: Термін "експортер" може бути замінений на термінами "відправник товару", "виробник", "постачальник" тощо.
Графа N 2: Свідоцтво про походження товарів повинно бути оформлене тільки в єдиному оригінальному примірнику, в якому поруч із заголовком документа вказується слово "Оригінал". Якщо свідоцтво про походження товарів видається замість його втраченого оригіналу, на новому свідоцтві поруч із заголовком вказується слово "Дублікат". На копіях оригіналу або дубліката свідоцтва поруч із заголовком вказується слово "копія".
Ця графа також призначена для зазначення назви (логотипа, емблеми тощо) державної організації, яка видає свідоцтво, та повинна мати місце для внесення інших даних офіційного характеру.
Графа N 3: Інформація, виклад якої передбачено в цій графі, може бути замінена написом "зробити запит" і, можливо, зазначенням країни призначення.
Графа N 4: Ця графа може використовуватися для внесення додаткової інформації про транспортний засіб, маршрут тощо, яка може бути зазначена, наприклад, на розсуд державної організації, яка оформляє свідоцтво.
Графа N 5: Якщо необхідно вказати "Номер виробу", він може бути зазначений, бажано на полях графи або на початку кожного рядка графи. Стовпчик "Оцінки та нумерація" може бути відокремлений від стовпчиків "Кількість та вид упакувань" та "Опис товарів" вертикальною лінією. У разі відсутності такої лінії ці дані повинні бути розділені відповідними інтервалами. Опис товарів може бути доповнений посиланням на номер застосовного пункту Брюссельської конвенції про номенклатуру товарів, бажано у правій частині стовпчика. Дані про критерії визначення походження товарів, у разі необхідності, повинні бути зазначені в цій графі та відокремлені від іншої інформації вертикальною лінією.
Графа N 6: Зазвичай зазначення ваги брутто повинно бути достатнім для ідентифікації товарів.
Графа N 7: Ця графа не заповнюється та призначена для внесення будь-яких додаткових даних, які можуть знадобитися, наприклад габаритів, або для посилань на інші документи (наприклад, комерційні рахунки).
Графи N 6 і 7: Інші кількісні показники, які експортер може зазначити для сприяння ідентифікації товарів, наводяться в графі 6 або графі 7, залежно від обставин.
Графа N 8: Ця графа залишається для даних про посвідчення свідоцтв уповноваженим органом (засвідчувальних написів, штампів, підписів, дати та місця видачі тощо). Точні формулювання тексту тощо залишаються на розсуд державної організації, яка оформляє свідоцтво. Формулювання, використовувані в типовому бланку, наводяться лише як приклад. Ця графа також може використовуватися для письмової заяви експортера (або постачальника чи виробника).
Додаток III
Правила
оформлення свідоцтв про походження товарів
Правила оформлення свідоцтв про походження товарів (та, у разі необхідності, запитів стосовно оформлення таких свідоцтв) установлюються на розсуд національних державних органів із відповідним врахуванням наведених вище Приміток. Однак може виникнути необхідність у забезпеченні дотримання, зокрема, таких положень:
1. Бланки можуть заповнюватися будь-яким способом, при цьому записи повинні бути розбірливими та такими, що не стираються.
2. Ні підчистки, ні виправлення у свідоцтвах (чи запитах) не допускаються. Для внесення змін необхідно спочатку викреслити неправильні дані, а потім внести необхідні доповнення. Такі зміни повинні бути затверджені особою, яка їх зробила, та засвідчені відповідною державною організацією або органом.
3. У незаповнених графах необхідно ставити прочерк для уникнення внесення до них подальших додаткових записів.
4. На додаток до оригіналу можуть бути оформлені один чи кілька примірників, якщо це зумовлено вимогами зовнішньоторговельних операцій.
Розділ 3
Перевірка документів, які засвідчують походження товарів
Визначення
Для цілей цього розділу:
E1./ "свідоцтво про походження товарів" - спеціальний бланк з
F.1 описом товарів, в якому державна організація або орган,
уповноважені на видачу зазначеного бланка, однозначно
засвідчують, що товари, на які оформлено зазначений
бланк, мають місце походження у визначеній країні. Це
свідоцтво також може містити в собі декларацію виробника,
постачальника, експортера або іншої компетентної особи;
E2./ "засвідчена декларація про походження товарів" -
F.2 "декларація про походження товарів", засвідчена державною
організацією або органом, наділеними відповідними
повноваженнями;
E3./ "декларація про походження товарів" - адекватна заява про
F.3 походження товарів, зроблена у зв'язку з їхнім вивозом
виробником, постачальником, експортером або іншою
компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому
іншому документі, який стосується зазначених товарів;
E2./ "документ, який підтверджує походження товарів" -
F.2 свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація
про походження товарів або декларація про походження
товарів.
Принцип
1. Стандартне правило
Порядок надання адміністративного сприяння під час перевірки документів, які підтверджують походження товарів, регулюється положеннями цього розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Принцип взаємності
2. Стандартне правило
Компетентна державна організація Договірної сторони, яка одержала запит стосовно проведення перевірки, не повинна його виконувати, якщо компетентна державна організація Договірної сторони, що направила цей запит, не змогла б надати відповідне сприяння, якби Договірні сторони помінялися місцями.
Запити стосовно проведення перевірки
3. Рекомендоване правило
Митна служба Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:
a) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;
b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;
c) для проведення вибіркової перевірки.
4. Стандартне правило
Запити стосовно проведення вибіркових перевірок, передбачених у пункті "c" наведеного вище Рекомендованого правила, повинні містити відповідні вказівки та зводитися до мінімуму, необхідного для забезпечення відповідної перевірки.
5. Стандартне правило
Запити стосовно проведення перевірки повинні:
a) містити виклад причин, з яких митна служба, що направила такий запит, сумнівається в дійсності представленого документа або у вірогідності наведених у ньому даних, за винятком випадків направлення запитів стосовно проведення вибіркової перевірки;
b) містити посилання (у відповідних випадках) на правила визначення походження товарів, застосовні стосовно товарів у країні ввозу, та на будь-яку додаткову інформацію, запитувану в цій країні;
c) супроводжуватися документом, який підлягає перевірці та підтверджує походження товарів, або його ксерокопією та (у відповідних випадках) будь-якими іншими документами, такими, як рахунки, кореспонденція тощо, що можуть сприяти проведенню перевірки.
6. Стандартне правило
Будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит стосовно проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов'язалася дотримуватися положень цього розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.
7. Стандартне правило
Державна організація, яка одержала запит стосовно проведення перевірки, повинна дати відповіді на запитання, поставлені митною службою, що направила цей запит, та надати будь-яку іншу інформацію, яку вона може вважати такою, що стосується зазначеного запиту.
8. Стандартне правило
Відповіді на запити стосовно проведення перевірки повинні бути надані протягом установленого терміну тривалістю не більше шести місяців. Якщо державна організація, яка одержала запит, не може дати на нього відповідь протягом шести місяців, то вона зобов'язана поінформувати про це митну службу, яка направила запит.
9. Стандартне правило
Запити стосовно проведення перевірки повинні направлятися протягом установленого терміну, який, за винятком надзвичайних обставин, не повинен перевищувати одного року починаючи з дати представлення запитуваного документа до митного органу Договірної сторони, яка направила запит.
Випуск товарів
10. Стандартне правило
Запит стосовно проведення перевірки не повинен перешкоджати випуску товарів, за умови, що вони не вважаються такими, які підпадають під заборони або обмеження на ввіз товарів, та за умови відсутності підозр у шахрайстві.
Різні положення
11. Стандартне правило
Будь-яка інформація, яка повідомляється відповідно до положень цього розділу, повинна розглядатися як конфіденційна та використовуватися лише для цілей митної служби.
12. Стандартне правило
Документи, які необхідні для перевірки документів, що підтверджують походження товарів, видані компетентними державними організаціями або уповноваженими органами, можуть зберігатися в них протягом відповідного терміну, який повинен становити не менше двох років починаючи з дати видачі документів, що підтверджують походження товарів.
13. Стандартне правило
Договірні сторони, які зобов'язуються дотримуватися положень цього розділу, повинні вказати державні організації, уповноважені приймати запити стосовно проведення перевірок, та повідомити їхні адреси Генеральному секретарю Ради, який доведе цю інформацію до відома інших Договірних сторін, що зобов'язалися дотримуватися положень цього розділу.