Відкривши невелике кафе чи ресторан,
прибуток можна одержати вже через рік
Основні вимоги до приміщень підприємств громадського харчування
Відкриваючи підприємство громадського харчування, насамперед необхідно підготувати приміщення для кафе, ресторану чи бару. Спочатку, мабуть, найдоцільніше його орендувати. Нагадаємо лише, що, укладаючи угоду про оренду приміщення в державному секторі, необхідно застосовувати норми Закону України від 10.04.92 р. N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна". Основне правове регулювання відносин оренди (майнового наймання) майна недержавної форми власності здійснюється відповідно до статей 256-276 Цивільного кодексу України та Закону України від 16.12.97 р. N 723/97-ВР "Про лізинг".
Що стосується податкового аспекту оренди приміщення під кафе, ресторан чи бар, то, згідно зі ст. 5 Закону N 283, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, включаються до складу валових витрат такого платника податку. Отже, плата за оренду приміщення (установок, побутових приладів для провадження основної діяльності тощо) включається до складу валових витрат підприємства.
Крім того, в листі N34 Державна податкова адміністрація України роз'яснює, що і вартість комунальних послуг орендованого приміщення може бути віднесена орендарями до валових витрат за рахунками орендодавців (узгодженими з орендарями щодо кількості спожитих послуг).
Беручи в оренду приміщення під підприємство громадського харчування, слід виконати низку вимог, що стосуються його особливостей.
Згідно з Правилами N 219, господарюючий суб'єкт у громадському харчуванні повинен мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування
та реалізації (відпуску) їжі, які мають відповідати екологічним та санітарно-гігієнічним нормам, правилам техніки безпеки та протипожежним вимогам. Отже, якщо господарюючий суб'єкт має намір придбати чи орендувати приміщення під свою діяльність, він повинен врахувати ці особливості. У приміщенні повинні бути кухня, де готуються страви, зал для обслуговування відвідувачів і так звані побутовки. Це обов'язково. Крім обов'язкових приміщень, до комплексу громадського харчування можуть входити й інші: ігровий (більярд, шахи та ін.) та танцювальний зали, басейн тощо.
Зал для обслуговування відвідувачів повинен мати естетично оформлений інтер'єр, меблі, посуд, столові прибори та інший необхідний інвентар.
Приклад 1. Підприємство громадського харчування орендує приміщення. Сума орендної плати становить 240 грн за місяць. Вартість спожитої електроенергії - 50 грн. Сума оренди обладнання - 120 грн.
Перш ніж розглянути кореспонденцію рахунків у наведеному прикладі, нагадаємо: щоб віднести вартість спожитих комунальних послуг та електроенергії в орендованому приміщенні до валових витрат, орендареві в договорі оренди слід передбачити оплату комунальних послуг та електроенергії орендодавцю і здійснювати оплату за послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків (що неодноразово підкреслювала ДПА у своїх листах).
Як відомо, для відображення витрат підприємства можна використовувати рахунки класу 8, класу 9 або 8 та 9. Рахунки класу 8 можуть використовувати суб'єкти малого підприємництва, а кафе та бари, як правило, до них і відносяться. Тому ми розглянемо приклад з використанням рахунків класу 8 (таблиця 1).
Таблиця 1
+----------------------------------------------------------------------------+
¦N з/¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦п ¦ ¦ ¦ ¦Сумма, ¦
¦ ¦ Зміст господарської операції ¦Д-т ¦К-т ¦ грн. ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦1. ¦Отримано приміщення від орендодавця ¦01 ¦ ¦30000 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦2. ¦Отримано обладнання від орендодавця ¦01 ¦ ¦10000 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦3. ¦Нараховано орендну плату за користування ¦84 ¦685 ¦200,00 ¦
¦ ¦приміщенням ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦4. ¦Відображено суму податкового кредиту з ПДВ ¦641 ¦685 ¦40,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦5. ¦Нараховано орендну плату за користування ¦84 ¦685 ¦100,00 ¦
¦ ¦обладнанням ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦6. ¦Відображено суму податкового кредиту з ПДВ ¦641 ¦685 ¦20,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦7. ¦Віднесено на витрати вартість спожитої ¦84 ¦685 ¦50,00 ¦
¦ ¦електроенергії, визначену на підставі ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦виставленого рахунка орендодавця ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦8. ¦Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за ¦641 ¦685 ¦10,00 ¦
¦ ¦спожиту електроенергію ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦9. ¦Перераховано орендодавцю: за оренду приміщення ¦685 ¦311 ¦120,00 ¦
¦ ¦за оренду обладнання ¦685 ¦311 ¦120,00 ¦
¦ ¦за спожиту електроенергію ¦685 ¦311 ¦60,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦10. ¦Наприкінці місяця закриваються рахунки класу 8. ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦Списані на виробничу собівартість: ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦орендна плата за приміщення ¦23 ¦84 ¦200,00 ¦
¦ ¦орендна плата за обладнання ¦23 ¦84 ¦100,00 ¦
¦ ¦спожита електроенергія ¦23 ¦84 ¦50,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦11. ¦Після закінчення строку оренди об'єкти оренди ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦передано орендодавцю: приміщення ¦ ¦01 ¦30000 ¦
¦ ¦обладнання ¦ ¦01 ¦10000 ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦На практиці часто трапляються випадки, коли орендар сплачує орендну плату ¦
¦за кілька місяців наперед. Розглянемо таку ситуацію. Сплачено орендну плату ¦
¦за приміщення та обладнання за три місяці, тобто 720 та 360 грн відповідно. ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦Отримано об'єкти в оренду: приміщення ¦01 ¦ ¦30000 ¦
¦ ¦обладнання ¦01 ¦ ¦10000 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦2. ¦Перераховано орендодавцеві орендну плату за три ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦місяці: за приміщення ¦371 ¦311 ¦720,00 ¦
¦ ¦за обладнання ¦371 ¦311 ¦360,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦3. ¦Відображено суму податкового кредиту з ПДВ: ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦за приміщення ¦641 ¦644 ¦120,00 ¦
¦ ¦за обладнання ¦641 ¦644 ¦60,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦4. ¦Віднесено суму перерахованого авансу на витрати ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦майбутніх періодів: за оренду приміщення ¦39 ¦371 ¦600,00 ¦
¦ ¦за оренду обладнання ¦39 ¦371 ¦300,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦5. ¦Наприкінці звітного місяця віднесено суму ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦місячної орендної плати на витрати виробництва: ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦за оренду приміщення ¦23 ¦39 ¦200,00 ¦
¦ ¦за оренду обладнання ¦23 ¦39 ¦100,00 ¦
+----+-------------------------------------------------+-----+-----+---------¦
¦6. ¦Відображено суму ПДВ, нараховану на місячну ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦орендну плату: за приміщення ¦644 ¦371 ¦40,00 ¦
¦ ¦за обладнання ¦644 ¦371 ¦20,00 ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Як має виглядати вивіска
Тепер щодо оформлення фасаду підприємства. Згідно з п.1.7. Правил 219 на фасаді приміщення закладу (підприємства) громадського харчування повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу /класу/, назви, найменування суб'єкта господарської діяльності та режиму роботи.
Режим роботи закладів (підприємств) громадського харчування встановлюється суб'єктом господарської діяльності за погодженням з органами місцевого самоврядування у випадках передбачених законом, а для закладів (підприємств) громадського харчування, які обслуговують споживачів на виробничих підприємствах, в установах, навчальних, лікувальних і оздоровчих закладах - за домовленістю з адміністрацією виробничих підприємств, установ, навчальних закладів.
Ще одне зауваження стосовно реклами (вивіски та інформації) про об'єкт громадського харчування на фасаді. Згідно із Законом N270, реклама - це спеціальна інформація про осіб (юридичних або фізичних) чи продукцію (товари, роботи, послуги), яка розповсюджується у будь-якій формі та будь-яким способом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.
До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на фасадах будинків та споруд. Порядок одержання дозволу та розміщення зовнішньої реклами регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.98 р. N 1511 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", згідно з якою відповідним місцевим органам влади надано право видавати дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Якщо приміщення чи споруда орендовані, згоду на розміщення зовнішньої реклами надають, крім того, їхні власники або уповноважені ними органи (особи). Інформація про особу (вивіска), розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію у вітрині споруди, у якій ця особа займає приміщення, не потребує отримання дозволу місцевого органу влади.
Пункт ЗО згаданої постанови роз'яснює, що належить до поняття "інформація про особу (вивіска)": це елемент оформлення фасаду, що містить інформацію про зареєстроване найменування особи, включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, виготовлений будь-яким способом та будь-якого розміру. До інформації про особу належить також розміщена на спеціальних табличках інформація про роботу підприємства, у тому числі час роботи, повне юридичне найменування підприємства, профіль діяльності (якщо це не випливає з назви).
Отже, якщо приміщення під об'єкт громадського харчування орендоване і всі вищезазначені умови виконуються, то залишається тільки одержати дозвіл на розміщення такої інформації у власника будинку чи уповноваженої ним особи.
Таким чином, оскільки розміщення вивіски з назвою підприємства на фасаді будівлі, у якій воно розташоване, не потребує одержання дозволу, тому така інформація не є рекламою. Отже, підприємству не потрібно нараховувати і сплачувати податок з реклами за розміщення такої вивіски.
Але якщо ви маєте намір розмістити на фасаді підприємства громадського харчування іншу інформацію, ніж інформація про особу чи про продукцію, це вже буде реклама, тому такі дії необхідно погодити з місцевим органом влади.
Про одержання підприємствами
громадського харчування дозволу
санітарно-епідеміологічної та пожежної служб
У Правилах N 219 зазначається: "Відкриття закладу (підприємства) громадського харчування узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку". Це підтверджується і Положенням N831, згідно з яким власник або уповноважений ним орган, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи. Відповідно до ст. 44 Закону N 2694, органами нагляду за охороною праці вважаються:
- органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Тобто підприємство громадського харчування не може почати роботу, не одержавши дозволу в санітарно-епідеміологічній та пожежній службах.
Дозвіл на початок роботи підприємства - це офіційний документ, який дозволяє експлуатацію підприємства у робочих режимах. Для його одер-
жання власник зобов'язаний подати до відповідного органу Держнаглядохоронпраці заяву згідно з додатком N1 до Положення N831. Дозвіл на початок роботи підприємства громадського харчування видається на підставі таких документів:
1) свідоцтво про державну реєстрацію;
2) ліцензія на види діяльності, зазначені в установчих документах, якщо її одержання передбачено законодавством*;
3) акт про контрольне обстеження підприємства органами державного нагляду за охороною праці.
Лист N2 роз'яснив питання щодо кількості та періодичності таких дозволів. Згідно з ним, санітарно-епідеміологічній службі надано право видавати такі дозволи лише щодо готовності підприємства до роботи. Тобто такі дозволи отримують до початку роботи, термін їх дії не визначений, тому нема потреби отримувати чи поновлювати їх щороку. Що стосується органів пожежної охорони, то, згідно з Положенням про порядок видачі органом державного пожежного нагляду підприємствам, організаціям, орендарям та підприємцям дозволу на початок роботи, затвердженим наказом МВС від 26.10.94 р. N 580, їм надано; право видавати як постійні, так і тимчасові дозволи на початок роботи. Тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства може видаватися в разі невиконання окремих нормативних вимог пожежної безпеки.
У цих випадках зазначається термін дії дозволу та умови для забезпечення пожежної безпеки. Місцеві органи державного пожежного нагляду мають право видавати тимчасовий дозвіл на початок роботи новоствореного підприємства терміном не більше одного року, центральний та територіальний органи державного нагляду - до трьох років. Отже, за наявності зазначених обставин (дозвіл одержано тимчасовий) підприємства громадського харчування повинні щороку (або раз на три роки) отримувати дозвіл пожежної охорони на роботу.
Нагадаємо і податкові особливості придбання таких дозволів. Відповідно до пп. 5.4.7 Закону N 283, будь-які витрати на придбання спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, відносяться до валових витрат підприємства.
Ресторан без алкоголю - як птах без крил
Підприємство громадського харчування (кафе чи ресторан), реалізуючи відвідувачам лише тістечка та фрукти, довго не протягне, чи, перепрошую, швидко протягне ноги. Тому, крім тістечок та фруктів, йому потрібний дещо інший товар для інших клієнтів. Такий товар - алкогольні напої. Вони незамінний атрибут для будь-яких закладів громадського харчування (кафе, ресторан, бар), внаслідок чого у власників виникає безліч запитань щодо порядку реалізації таких товарів.
Нині наше законодавство має безліч нормативних документів, які регулюють це питання. Передусім це Правила N 854, якими визначено, що алкогольні напої можуть реалізовуватись на розлив у ресторанах, кафе, барах та інших підприємствах громадського харчування. Однак, торгуючи алкоголем, підприємство зобов'язане дотримуватися низки вимог (таблиця 2).
* Згідно із Законом N1775, діяльність з надання населенню послуг з громадського харчування не підлягає ліцензуванню. Але якщо ваш заклад має намір займатися організацією та утриманням тоталізаторів, то ліцензія потрібна. Крім того, згідно з п. 23 Порядку N493, реалізація вроздріб алкосольних напоїв та тютюнових виробів також підлягає ліцензуванню.
Таблиця 2
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ ¦ ¦
¦ Зміст вимоги ¦ Підстава ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦1 ¦Необхідна документація, підтверджуюча легальне отримання алкоголю ¦
¦ +------------------------------------------------------------------------¦
¦ ¦Товаротранспортні накладні (рахунки-¦Наказ Державного комітету України ¦
¦ ¦фактури, прибутково-видаткові ¦по стандартизації, метрології і ¦
¦ ¦накладні) ¦сертифікації від 30.06.93 м.. N95 "¦
¦ +------------------------------------¦Про введення обов'язкової ¦
¦ ¦Сертифікати відповідності, видані ¦сертифікації продукції в Україні" ¦
¦ ¦УкрСЕПРО або засвідчені підписом і ¦по стандартизації, метрології і ¦
¦ ¦друком суб'єкта, що відпустив товар ¦сертифікації від 30.06.93 м.. N95 "¦
¦ ¦, копія сертифіката відповідності, ¦Про введення обов'язкової ¦
¦ ¦документи, підтверджуюча належну ¦сертифікації продукції в Україні" ¦
¦ ¦якість напоїв, або їх копії, ¦ ¦
¦ ¦завірену підписом і друком ¦ ¦
¦ ¦постачальника ¦ ¦
+--+------------------------------------------------------------------------¦
¦2.¦Своєчасна і повна сплата податків і зборів ¦
¦ +------------------------------------------------------------------------¦
¦ ¦Обов'язкова сплата акцизного збору ¦Закон України від 20.04.2000 м.. N ¦
¦ ¦постачальнику, включена в ціну ¦1685-III "Про внесення змін в ¦
¦ ¦продукції, тільки в грошовій формі ¦деякі законодавчі акти України про ¦
¦ +------------------------------------¦посилення боротьби з незаконним ¦
¦ ¦Обов'язкова сплата ПДВ постачальнику¦виробництвом і звертанням спирту ¦
¦ ¦, нарахована на таку ціну, тільки в ¦етилового, коньячного, плодового, ¦
¦ ¦грошовій формі ¦алкогольних напоїв і тютюнових ¦
¦ ¦ ¦виробів" ¦
¦ ¦ ¦виробництвом і звертанням спирту ¦
¦ +------------------------------------------------------------------------¦
¦ ¦Алкогольні напої, виготовлені в ¦Указ Президента України від 12.07. ¦
¦ ¦Україні, а також імпортовані в ¦95 м.. N609/95 "Про марки ¦
¦ ¦Україну, маркіруються марками ¦акцизного збору на алкогольні ¦
¦ ¦акцизного збору ¦напої і тютюнові вироби" ¦
¦ +------------------------------------+-----------------------------------¦
¦ ¦Розрахунки з споживачами ¦Закон України "Про застосування ¦
¦ ¦здійснюються тільки через належно ¦реєстраторів розрахункових ¦
¦ ¦зареєстровані РРО ¦операцій в сфері торгівлі, ¦
¦ ¦ ¦громадських харчування і послуг" в ¦
¦ ¦ ¦редакції від 01.06.2000 м.. N1776- ¦
¦ ¦ ¦III ¦
¦ +------------------------------------+-----------------------------------¦
¦ ¦Обов'язкова сплата збору на ¦Постанова Кабінету Міністрів ¦
¦ ¦розвиток виноградарства, ¦України від 29.06.99 м.. N 1170 " ¦
¦ ¦садівництва і хмелеводства ¦Про затвердження Порядку ¦
¦ ¦незалежно від свого фінансового ¦стягування збору і використання ¦
¦ ¦положення ¦коштів на розвиток виноградарства, ¦
¦ ¦ ¦садівництва і хмелеводства" ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦Захист прав споживачів ¦
+---------------------------------------------------------------------------¦
¦3.¦Етикетки на алкогольні напої, що ¦Постанова Кабінету Міністрів ¦
¦ ¦реалізовуються на підприємствах ¦України від 30.07.96 м.. N854 "Про ¦
¦ ¦громадського харчування, повинні ¦твердження Правив роздрібної ¦
¦ ¦маркіруватися штампом (друком) ¦торгівлі алкогольними напоями" ¦
¦ ¦даного підприємства ¦ ¦
¦ +------------------------------------¦ ¦
¦ ¦"Суб'єкт господарювання повинен ¦ ¦
¦ ¦інформувати споживача про роздрібні ¦ ¦
¦ ¦ціни на алкогольні напої за ¦ ¦
¦ ¦допомогою ярликів цін (цінників) на ¦ ¦
¦ ¦зразках напоїв, що є в продажу. На ¦ ¦
¦ ¦цінниках вказується назва напою, ¦ ¦
¦ ¦ємність, ціна за одиницю товару в ¦ ¦
¦ ¦грошовій одиниці України. На ¦ ¦
¦ ¦зворотній стороні цінника повинен ¦ ¦
¦ ¦бути підпис особи, відповідальної ¦ ¦
¦ ¦за встановлення ціни, і дата ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Для провадження діяльності за готівкові
кошти підприємству громадського харчування
необхідно придбати торговий патент
Згідно із Законом N 98, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися підприємницькою діяльністю за готівкові кошти.
Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що провадиться підприємствами громадського харчування у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому випадку слід розуміти діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу слід розуміти фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування.
Законом N98 передбачено, що торговий патент придбавається окремо для кожного структурного підрозділу (торгової точки). Тобто якщо суб'єкт підприємницької діяльності у сфері громадського харчування має 3-4 структурні підрозділи, то потрібно придбавати і стільки ж патентів (на кожний пункт продажу). Але якщо в одному пункті продажу товарів є два або три види торговельної діяльності (роздрібна торгівля та громадське харчування), то придбавається один торговий патент за максимальною вартістю. Цю вартість встановлює відповідний орган місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження пункту та асортиментного переліку товарів.
Для одержання торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності повинен подати до своєї податкової заяву згідно із додатком до Положення N 1077. Податкова за місцем реєстрації підприємства громадського харчування, своєю чергою, повинна у триденний термін з дня подання заяви видати торговий патент. Торговий патент видається суб'єкту підприємницької діяльності під розписку. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.
За торговий патент справляється плата. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів (таблиця 3).
Таблиця З
+----------------------------------------------------------------------------+
¦Територія ¦Вартість ¦Термін дії ¦Строк оплати ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦Звичайний торговий патент ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦На території міста Києва, обласних ¦від 60 ¦12 ¦щомісяця до 15-го ¦
¦центрів ¦до 320 ¦календарних¦числа місяця, що ¦
+-----------------------------------+---------¦ місяців ¦передує звітному ¦
¦На території міста Севастополя, ¦від ЗО ¦ ¦ ¦
¦міст обласного підпорядкування ( ¦до 160 ¦ ¦ ¦
¦крім обласних центрів) і районних ¦грн ¦ ¦ ¦
¦центрів ¦ ¦ ¦ ¦
+-----------------------------------+---------¦ ¦ ¦
¦На території інших населених ¦до 80 ¦ ¦ ¦
¦пунктів ¦гривень ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦Короткотерміновий торговий патент ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦Вартість короткотермінового торгового ¦від 1 до ¦за один день до ¦
¦патенту на провадження торговельної ¦15 днів ¦початку діяльності¦
¦діяльності на один день встановлюється у ¦ ¦ ¦
¦фіксованому розмірі 10 гривень ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Відповідно до Закону N 98, при проведенні готівкових розрахунків з покупцями торговий патент придбавати не потрібно, якщо об'єкт громадського харчування розташований на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, і займається обслуговуванням тільки працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах. Крім того, торговий патент не потрібний, якщо підприємство громадського харчування (кафе, літній майданчик) реалізує відвідувачам лише безалкогольні напої, морозиво, фрукти та мед.
Щодо податкових особливостей придбання патентів, то, відповідно до п. 16.3 Закону N 283, на вартість придбаних торгових патентів, що припадають на звітний період, у податковому обліку зменшується нарахований за цей період податок на прибуток. Але у підприємств, які сплачують патент за рахунок прибутку, може виникнути кілька ситуацій.
Ситуація 1. Вартість торгового патенту дорівнює сумі нарахованого податку на прибуток. У цьому випадку жодних труднощів у бухгалтерському обліку не виникає (приклад 2).
Ситуація 2. Сума нарахованого податку на прибуток перевищує вартість торгового патенту. У цьому разі суму нарахованого за квартал податку на прибуток необхідно зменшити на вартість торгового патенту за квартал, а одержану різницю заплатити в бюджет (приклад 3).
Ситуація 3. Сума нарахованого податку на прибуток є меншою за вартість торгового патенту або взагалі за результатами кварталу одержано збитки. У цьому випадку вартість торгового патенту, що перевищує суму нарахованого прибутку, не враховують як переплату і вона не може скеровуватися на зменшення податку на прибуток майбутнього періоду. Це підтверджено і в Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 р. N 214 (у редакції наказу ДПА України від 21.01.98 р. N 37).
У пп. 7.1.2 "е" цього порядку сказано: "Нарахований до сплати податок на прибуток зменшується на вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", яка відображається у рядку 42.7 додатка "П". Від'ємна різниця між сумами не враховується як переплата і не переноситься на зменшення нарахованого податку на прибуток (рядок 41.7) наступних звітних (податкових) періодів".
Крім того, податок на прибуток, нарахований за звітний (податковий) рік, зменшується на вартість придбаних платником податку торгових патентів, термін дії яких припадає на такий звітний період. Тобто при складанні декларації на прибуток за підсумками року суму річного податку на прибуток можна зменшити на вартість торгового патенту тільки в межах податку на прибуток. А якщо розмір річної вартості патенту перевищуватиме податок на прибуток, то різниця на наступний звітний рік переноситися не буде.
Наведемо приклади відображення господарських операцій з придбання патентів підприємством громадського харчування.
Приклад 2 (ситуація 1). Підприємство громадського харчування придбало торговий патент вартістю 320 грн. Від своєї діяльності воно одержало прибуток у розмірі 1066 грн. Згідно із Законом N283, воно повинно сплатити до бюджету податок на прибуток у розмірі 320 грн (1066 х 30% = = 320 грн). Господарські операції прикладу 2 відображені в таблиці 4.
Таблиця 4
+----------------------------------------------------------------------------+
¦N з/¦Зміст господарської операції ¦Д-т ¦К-т ¦Сума, грн¦
¦п ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-----------------------------------------------+------+------+---------¦
¦1. ¦Оплачена вартість торгового патенту ¦39 ¦311 ¦320 ¦
+----+-----------------------------------------------+------+------+---------¦
¦2. ¦Нарахований податок на прибуток ¦85 ( ¦641 ¦320 ¦
¦ ¦ ¦981) ¦ ¦ ¦
+----+-----------------------------------------------+------+------+---------¦
¦3. ¦Списана оплачена вартість торгового патенту в ¦641 ¦39 ¦320 ¦
¦ ¦межах податку на прибуток ¦ ¦ ¦ ¦
+----+-----------------------------------------------+------+------+---------¦
¦4. ¦Віднесена сума нарахованого податку на ¦79 ¦85 (98¦320 ¦
¦ ¦прибуток на фінансовий результат ¦ ¦) ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Приклад 3 (ситуація 2). Підприємство громадського харчування придбало торговий патент вартістю 320 грн за місяць. Сума квартальної вартості торгового патенту - 960 грн. Від своєї діяльності підприємство одержало прибуток у розмірі 3333,33 грн. Згідно із Законом N283, воно повинно сплатити до бюджету податок на прибуток у розмірі 1000 грн. Господарські операції прикладу З відображені в таблиці 5.
Таблиця 5
+----------------------------------------------------------------------------+
¦N ¦ Зміст господарської операції ¦Д-т ¦К-т ¦Сума, грн ¦
¦з/п ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----+----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦1. ¦Оплачено вартість торгового патенту 320 х 3 = ¦39 ¦311 ¦960 ¦
¦ ¦960 грн) ¦ ¦ ¦ ¦
+----+----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦2. ¦Нараховано податок на прибуток ¦85(981¦641 ¦1000 ¦
¦ ¦ ¦) ¦ ¦ ¦
+----+----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦3. ¦Списана оплачена вартість торгового патенту в ¦641 ¦39 ¦960 ¦
¦ ¦межах податку на прибуток ¦ ¦ ¦ ¦
+----+----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦4. ¦Перераховано залишок суми податку на прибуток ¦641 ¦311 ¦40 ¦
¦ ¦до бюджету (1000 -960 = 40 грн) ¦ ¦ ¦ ¦
+----+----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦5. ¦Сума нарахованого податку на прибуток ¦79 ¦85 (98¦1000 ¦
¦ ¦віднесена на фінансовий результат ¦ ¦) ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Приклад 4 (ситуація 3). Підприємство громадського харчування придбало торговий патент вартістю 320 грн за місяць. Сума квартальної вартості торгового патенту - 960 грн. Від своєї діяльності підприємство одержало прибуток у розмірі 2666 грн. Згідно із Законом N283, воно повинно сплатити до бюджету податок на прибуток у розмірі 800 грн. Господарські операції прикладу 4 відображені в таблиці 6.
Таблиця 6
+----------------------------------------------------------------------------+
¦N ¦ ¦ ¦ ¦Сума, грн ¦
¦з/ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦п ¦ Зміст господарської операції ¦Д-т ¦К-т ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦1. ¦Оплачено вартість торгового патенту (320 х 3 = ¦39 ¦311 ¦960 ¦
¦ ¦960 грн) ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦2. ¦Нараховано податок на прибуток ¦85(981¦641 ¦800 ¦
¦ ¦ ¦) ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦3. ¦Списано оплачену вартість торгового патенту в ¦641 ¦39 ¦800 ¦
¦ ¦межах податку на прибуток ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦4. ¦Залишкову вартість торгового патенту віднесено ¦84 ( ¦39 ¦160 ¦
¦ ¦на операційні витрати підприємства (800 - 960 ¦949) ¦ ¦ ¦
¦ ¦= -160 грн) ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦5. ¦Перераховано податок на прибуток ¦- ¦- ¦- ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦6. ¦Суму нарахованого податку на прибуток ¦79 (85¦84 ( ¦160 ¦
¦ ¦віднесено на зменшення фінансового результату (¦) ¦949) ¦ ¦
¦ ¦за квартал) ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------------------------------+------+------+----------¦
¦7. ¦Суму податку на прибуток віднесено на ¦79(85)¦85 (98¦800 ¦
¦ ¦фінансовий результат ¦ ¦) ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Придбання підприємством громадського харчування всіх дозвільних документів ще не означає, що воно вже може починати роботу. Для цього ще потрібно перевірити всіх працівників закладу на санітарну відповідність.
Переліком N 559 визначено коло осіб, які зобов'язані проходити попередні (до прийняття на роботу) медичні огляди та одержати санітарні книжки. Згідно з п. 5 цього Переліку, в сфері громадського харчування до таких працівників належать:
- адміністрація;
- завідуючі виробництвом;
- кухарі та кухонні працівники;
- кондитери;
- офіціанти;
- працівники складів, холодильників;
- персонал, який миє обладнання, прибиральники приміщень;
- працівники, які мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю ( бригади з обслуговування підприємств для прибирання, миття та дезінфекційних робіт), працівники, які тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах.
Обов'язкові медичні огляди (періодичні профілактичні медичні огляди) проводяться за рахунок роботодавців: підприємства, установи, організації або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Бланками особистих медичних
книжок працівників забезпечує роботодавець, який подає до установи державної санітарно-епідеміологічної служби такі документи:
- заяву довільної форми;
- копію свідоцтва про реєстрацію;
- перелік працівників, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам та які повинні отримати особисту медичну книжку;
- документ, що засвідчує оплату вартості особистих медичних книжок.
Держсанепідемслужба повинна видати особисті медичні книжки у п'ятиденний термін з дня подання заяви.
Після проходження працівниками медичного огляду лікар-спеціаліст подає висновок про можливість допущення працівника до роботи, про що робить запис у його особистій медичній книжці.
Асортимент страв
На підставі збірників рецептур страв підприємство громадського харчування розробляє асортиментний перелік страв, виробів, напоїв.
Основним документом для бухгалтерів підприємства громадського харчування, які визначають норми закладання сировини під час приготування страв, виробів, напоїв та напівфабрикатів, є "Сборник рецептур блюд й кулинарньїх изделий для предприятий общественного питання", затверджений наказом Мінторгу СРСР від 12.12.80 р. N310 (далі - Збірник). У ньому наводяться такі дані про вироби:
- найменування компонентів (сировинний набір);
- норма вкладання продуктів вагою брутто (вага необробленої сировини);
- норма вкладання продуктів вагою нетто (вага сировини після її механічної кулінарної обробки);
- норма виходу готового виробу в грамах (літрах).
У Збірнику майже для всіх страв наведено два - три варіанти рецептур. Перший варіант найбільш розширений, два інші - скорочені. Крім того, у рецептурі страв при використанні овочів потрібно врахувати таку особливість: норми закладки овочів, залежно від пори року, будуть різні (розділ Збірника " Розрахунок витрат сировини, виходу напівфабрикату та готових виробів"). Звернемо увагу на ще одну особливість: у Збірнику багато видів сировини є взаємозамінними. Тобто іноді, коли це дозволено Збірником, можна масло замінити маргарином чи олією, а курку I сорту - куркою II сорту (таблиця Збірника "Норми взаємозамінності продуктів при приготуванні страв").
Кількість спецій, зелені та солі визначають на один вид страви.
Фірмові страви в ресторані - запорука успіху
Нині кожне підприємство громадського харчування, яке хоче мати добру славу в клієнтів, має одну або кілька фірмових страв. Останнім часом майже всі кафе, ресторани, навіть невеликі бари навперебій пропонують якусь екзотичну страву. I це не лише данина моді, а жорстка вимога конкуренції. Тому, мабуть, нинішні господарі кафе і барів все частіше відмовляються від традиційних салатів, як наприклад "оселедець під шубою" чи "олів'є", і пропонують такі новомодні витвори кулінарного мистецтва, як "жаб'ячі лапки під ананасовим соусом", "кукумарія, маринована в пиві" тощо.
Новачку ресторанної справи пропонуємо ще на початку своєї діяльності голосно заявити про себе двома - трьома кулінарними витворами. Але попереджаємо, що, почавши свою справу в цьому доволі спокусливому бізнесі, просто взяти й приготувати (тим паче - реалізувати) фірмову страву не можна. По-перше, можна зашкодити здоров'ю клієнтів. По-друге, страва може мати екзотичну назву, але бути гидкою на смак. I найголовніше: щоб усю сировину в податковому обліку можна було списати на валові витрати, її сировинний набір має бути документально підтверджений. А отже, ваш найгеніальніший кулінарний проект (який, до речі, може увіковічнити пам'ять про вас для нащадків згадайте такі відомі назви, як "олів'є", котлети Пожарського тощо) обов'язково треба зареєструвати. Для цього потрібно:
1. Створити кулінарний чи кондитерський виріб. Тут ваша фантазія не має меж, але її потрібно узгодити з вимогами Закону України від 23.12.97 р. N 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".
2. Якщо у вашій фірмовій страві використана імпортна сировина (а без неї ніяк не можна обійтися, бо ж, наприклад, банани з ананасами в нас не ростуть), то вона повинна відповідати вимогам Закону України від 17.07.97 р. N 468/97-ВР "Про державне регулювання".
3. Придумати гарну назву. Назва фірмової страви чи виробу повинна відповідати назві основної сировини, тематиці, запропонованій автором, або специфіці цього типу підприємства та бути оформленою відповідно до Закону України від 28.10.89 р. N 8312-XI "Про мови" (українською або російською).
4. На виготовлений кулінарний виріб скласти технологічну карту згідно з вимогами Наказу Міністерства економіки України від 25.09.2000 р. N210 "Про Порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби на підприємствах громадського харчування".
5. Розроблені технологічні карти погодити з територіальною санітарноепідеміологічною службою та затвердити підписом керівника суб'єкта господарювання у сфері громадського харчування.
Нормативна база
1. Закон N 283. - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97р. N283/97-ВР.
2. Закон N 98. - Закон України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
3. Закон N 1775. - Закон України від 01.06.2000 р. N1775-11 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
4. Закон N 2694. - Закон України від 14.10.92 р. N 2694-XII "Про охорону праці".
5. Закон N 270. - Закон України від 03.07.96 р. N270/96-ВР "Про рекламу".
6. Перелік N 559. - Постанова КМУ від 23.05.2001 р. N559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок".
7. Положення N 1077. - Постанова КМУ від 13.07.98 р. N'1077 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів".
8. Порядок N 493. - Постанова КМУ від 13.05.96 р. N 493 "Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
9. Положення N 831. - Постанова КМУ від 06.10.93 р. N 831 "Про затвердження Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації".
10. Правила N 854. - Постанова КМУ від 30.07.96 р. N 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями".
11. Правила 219 - Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року N 219 " Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування".
12. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. N 291 "Про затвердження Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій". '"
13. Лист N 34. - Лист ДПАУ від 05.01.2000 р. N 34/6/15-1116 "Про деякі питання оплати за використання орендованого майна".
14. Лист N 2. - Лист Держпідприємництва від 05.04.2001 р. N 2-222/2305.
"Київський бухгалтер" N 29(83), 15 октября 2002 р.
Підписний індекс 22259