ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про державні гарантії відновлення заощаджень
громадян України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 8, ст. 60 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 8/97-ВР від 17.01.97, ВВР, 1997, N 8, ст. 61
N 201/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.240
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )
Стаття 1. На підставі цього Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.
Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років.
Чинність цього Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які за станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.
Не використані для приватизації державного майна компенсаційні сертифікати можуть бути повернуті вкладником до установ Ощадного банку України.
У цьому разі Ощадний банк України відновлює суму заощаджень вкладника, яка не повинна перевищувати суму компенсаційних сертифікатів, отриманих відповідно до Указу Президента України від 24 листопада 1994 року N 698 "Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху".
Компенсаційні сертифікати, що знаходяться у вільному обігу, залучені до приватизації державного майна, індексації не підлягають.
Стаття 2. Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.
Стаття 3. Встановити, що заощадження громадян, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, відновлюються у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні за станом на 1 жовтня 1996 року.
Подальша компенсаційна індексація заощаджень громадян здійснюється при видачі вкладів, страхових внесків, погашенні цінних паперів відповідно до індексу інфляції.
Стаття 4. Компенсація зазначених у частині першій статті 1 цього Закону заощаджень громадян проводиться в порядку, встановленому статтями 6 і 7 цього Закону, та гарантується державою в сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень, у тому числі:
грошові заощадження - 121,90;
страхові внески - 7,77;
облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року - 0,61;
облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року - 1,05;
державні казначейські зобов'язання СРСР - 0,21; сертифікати Ощадного банку СРСР 0,42. ( Стаття 4 в редакції Закону N 8/97-ВР від 17.01.97 )
Стаття 5. Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.
Стаття 6. Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 1997 року.
Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.
Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України може залучати для проведення компенсаційних виплат позабюджетні кошти, в тому числі кошти, залучені до Державного бюджету України через спеціальні податки, встановлені законами України, а також від здійснення операцій з державними цінними паперами та залучення коштів з Офіційного валютного резерву Національного банку України.
Погашення відновлених заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, здійснюється на загальних підставах відповідно до сум, визначених у Державному бюджеті України. ( Стаття 6 в редакції Закону N 8/97-ВР від 17.01.97 )
( Положення статті 7 втратили чинність як такі, що визнані неконституційними в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин" на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2001 від 10.10.2001 )
Стаття 7. Заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.
Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із статтею 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України. ( Частина друга статті 7 в редакції Закону N 201/98-ВР від 24.03.98 )
Стаття 8. У разі смерті вкладника спадкоємці або інші особи, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або громадських організацій, які взяли на себе організацію похорону, можуть при пред'явленні ощадної книжки вкладника та свідоцтва про смерть одержати в установах Ощадного банку України, за місцезнаходженням вкладу, частину проіндексованого вкладу для організації похорону та проведення необхідних відповідно до національних традицій поминально-ритуальних заходів, сума якої визначається виходячи з розміру державної допомоги на поховання. ( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 201/98-ВР від 24.03.98 )
Зазначена сума протягом семи календарних днів перераховується Міністерством фінансів України і Національним банком України на рахунок Ощадного банку України.
Стаття 9. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 21 листопада 1996 року
N 537/96-ВР