ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
N 47 від 02.02.2001

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства промислової політики України
від 09.07.2007 N 373)

Про затвердження Методичних рекомендацій з формування
собівартості продукції (робіт, послуг)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. N 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" Державним комітетом промислової політики України із залученням Київського Державного інституту економіки хімічної промисловості розроблені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг.

З метою забезпечення об'єднань, підприємств, установ і організацій сфери діяльності Держпромполітики України нормативними матеріалами з формування собівартості продукції, робіт, послуг НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг, розроблені Державним комітетом промислової політики України із залученням Київського Державного інституту економіки хімічної промисловості у відповідності з вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку.

2. Поширити Методичні рекомендації з формування і собівартості продукції, робіт, послуг на всі підприємства, установи і організації сфери управління та сфери діяльності Держпромполітики України, які виготовляють продукцію (виконують роботи та послуги).

3. Начальнику відділу методології бухгалтерського обліку, звітності і аналізу Суботовській Л.Г.

3.1. Організувати для спеціалістів підприємств, установ і організацій семінари по застосуванню Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг).

3.2. Підготувати технічні завдання для електронної обробки державної статистичної, фінансової і податкової звітності з урахуванням затверджених Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг).

3.3. Здійснювати методологічне керівництво по застосуванню Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг).

4. Керівникам підприємств, установ, організацій сфери управління та сфери діяльності Держпромполітики України при формуванні собівартості продукції, робіт, послуг враховувати Методичні рекомендації, затверджені даним наказом.

5. Начальнику управління справами Шістку Ю.Г. довести даний наказ до відома підприємств, установ і організацій.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова Комітету В.С.Новицький

Затверджено
наказом Державного комітету
промислової політики України
від 2 лютого 2001 р. N 47

Методичні рекомендації
з формування собівартості продукції (робіт, послуг)
у промисловості

1. Загальна частина

1. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості розроблені відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. N 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ).

Методичні рекомендації розроблені відповідно до сучасного стану нормативно-законодавчої бази України і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 7, 8, 9, 11, 14, 16, 19, затверджених наказами Міністерства фінансів України.

2. Методичні рекомендації застосовуються для здійснення планування, ведення обліку і калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт і послуг промислового характеру як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають промислову продукцію, незалежно від форм власності і господарювання.

У структурних підрозділах промислових підприємств, виділених в окрему планово-облікову одиницю, що відносяться до інших галузей економіки (наприклад, відділи капітального будівництва, що виконують будівельно-монтажні роботи господарським способом, підсобні сільськогосподарські виробництва та інші), застосовуються Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) відповідних галузей (будівництво, сільське господарство тощо).

3. Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво.

Показник "виробнича собівартість" промислової продукції (робіт, послуг) - один із основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку незалежно від того, де буде використовуватись показник виробничої собівартості: в бухгалтерському, статистичному чи управлінському обліку.

4. Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.

5. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

У зв'язку з цим повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.

2. Класифікація витрат

6. Витрати класифікуються за такими ознаками:

7. За місцем відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати на виробництво групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне (підсобне).

До основного виробництва належать виробництва, цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії (парою, холодом), тарою, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи.

8. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

9. За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одноелементні - складаються з одного елементу витрат, комплексні - з кількох економічних елементів.

10. За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено на даний об'єкт).

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

11. За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямі - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці тощо), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (загальновиробничі), що включаються до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

12. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на змінні та постійні.

До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

До змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також втрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

13. Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні, довгострокові та одноразові.

Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Довгострокові витрати - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

14. За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні та непродуктивні.

Продуктивні - передбачені технологією та організацією виробництва.

Непродуктивні - не обов'язкові, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

15. За визначенням відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію - це витрати, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація верстатів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду - це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати

3. Групування витрат за економічними елементами

16. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати

- витрати на оплату праці

- відрахування на соціальні заходи

- амортизація

- інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

17. До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на:

1) сировину й матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі;

2) купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які використані в операційній діяльності підприємства;

3) придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергію всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на експлуатацію транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень, на вироблення з палива тепло- та електроенергії, що спожиті в операційній діяльності підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

4) тару її тарні матеріали, що використані в операційній діяльності підприємства;

5) будівельні матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

6) запасні частини, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;

7) інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції; обробки сировини й матеріалів; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва тощо);

8) витрати на малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, в операційній діяльності підприємства, зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення; спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджувальні засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією.

18. Не включається до матеріальних витрат вартість купованих матеріальних цінностей, в тому числі палива та енергії, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві.

19. Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" зараховуються на баланс підприємства за їх первинною вартістю.

20. Первинною вартістю матеріальних цінностей, придбаних за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

1) сум (включаючи націнки, надбавки), що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

2) сум ввізного мита;

3) сум непрямих податків у зв'язку з придбанням матеріальних цінностей, які не відшкодовуються підприємству:

- якщо підприємство незареєстроване як платник податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені у складі ціни придбаних матеріальних цінностей, включаються до вартості матеріальних цінностей;

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України при ввезенні матеріальних цінностей тощо;

4) транспортно-заготівельних витрат (затрат на заготівлю матеріальних цінностей, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування матеріальних цінностей усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування матеріальних цінностей). До транспортно-заготівельних витрат також відносяться:

- витрати на утримання спеціальних заготівельних контор і складів, створених у місцях заготівель;

- витрати на відрядження, пов'язані з безпосередньою заготівлею матеріальних цінностей та доставкою їх на склади підприємства з місць заготівель (відряджувальні витрати водіїв та вантажників даного підприємства з доставки вантажів від постачальників з інших міст).

До транспортно-заготівельних витрат не належать витрати на відрядження, пов'язані з погодженням технічних умов на постачання матеріалів та з оформленням договорів. Останні витрати включаються до складу адміністративних витрат;

- витрати на протипожежну й сторожову охорону при транспортуванні матеріальних цінностей.

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних матеріальних цінностей або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку матеріальних цінностей. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку матеріальних цінностей, щомісячно розподіляється між сумою залишку на кінець звітного місяця і сумою матеріальних цінностей, які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до матеріальних цінностей, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості матеріальних цінностей, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих матеріальних цінностей.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку матеріальних цінностей на початок місяця і матеріальних цінностей, що надійшли за звітний місяць;

5) інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать:

- витрати на здійснення окремих операцій з обробки сировини й матеріалів, проведення випробувань сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві;

- втрати і нестачі матеріальних цінностей в межах норм природного убутку тощо.

21. Первинною вартістю матеріальних цінностей, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їх виробнича собівартість.

22. Первинною вартістю матеріальних цінностей, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість (справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами).

23. Первинною вартістю матеріальних цінностей, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

24. Первинна вартість одиниці матеріальних цінностей, придбаних у результаті обміну на подібні матеріальні цінності, дорівнює балансовій вартості переданих матеріальних цінностей.

Подібними визнаються такі матеріальні цінності, які мають однакове призначення (виконують подібну функцію в такому ж виді діяльності) і мають однакову справедливу вартість. При цьому матеріальні цінності, що обмінюються, можуть мати однакову справедливу вартість, але різну балансову вартість. Якщо балансова вартість переданих матеріальних цінностей перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих матеріальних цінностей є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих матеріальних цінностей включається до складу витрат звітного періоду.

25. Первинною вартістю матеріальних цінностей, придбаних в обмін на неподібні матеріальні цінності, визнається справедлива вартість отриманих матеріальних цінностей.

26. Не включаються до первинної вартості матеріальних цінностей, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (установлені):

- понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей;

- відсотки за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою матеріальних цінностей та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

27. До вартості придбаних матеріальних цінностей включаються також витрати підприємства на придбання пакувальних матеріалів і тари (крім дерев'яної та картонної), одержаної від постачальників матеріальних цінностей (за винятком вартості тари за ціною її можливого використання у тих випадках, коли ціни на тару встановлюються окремо понад ціни на матеріальні цінності).

У разі включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними цінностями, до ціни матеріалів, із загальної суми витрат на їх придбання вираховується вартість тари за ціною можливого використання чи реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту.

28. При відпуску матеріальних цінностей у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці матеріальних цінностей;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження матеріальних цінностей (ЛІФО);

- нормативних затрат.

Метод оцінки матеріальних цінностей при їх відпуску у виробництво підприємство вибирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах).

При цьому для всіх одиниць бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

29. Матеріальні цінності, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також матеріали, які не замінюють одне одного, оцінюються за методом ідентифікованої собівартості. Цей метод передбачає ведення обліку фактичної собівартості по кожній конкретній одиниці матеріальних цінностей.

Але можливість застосування цього методу на практиці обмежена з причини різноманітності номенклатури і великої кількості однакових матеріальних цінностей.

30. Оцінка за методом середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці матеріальних цінностей діленням сумарної вартості залишку таких матеріалів на початок звітного місяця і вартості матеріальних цінностей, які надійшли у звітному місяці, на сумарну кількість матеріалів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці.

31. Оцінка за методом собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО) базується на припущенні, що матеріальні цінності використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто матеріали, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження матеріалів.

32. Оцінка за методом собівартості останніх за часом надходження матеріальних цінностей (ЛІФО) базується на припущенні, що матеріальні цінності використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто матеріальні цінності, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження матеріалів.

33. Оцінки за методом нормативних затрат полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Нормальна виробнича потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Можна застосовувати фактичний рівень виробництва, якщо він наближається до нормальної потужності.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми витрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка матеріалів за нормативною собівартістю здійснюється у разі стабільності цін на ці матеріали.

Цей метод найбільш застосовуваний на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове і серійне виробництво різноманітної і складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів.

Метод нормативних затрат сприяє використанню досягнень науково-технічного прогресу, упровадженню прогресивних норм витрат, здійсненню діючого контролю за рівнем витрат на виробництво, виявленню резервів зниження собівартості продукції, оперативному керівництву виробництвом.

Слід зазначити, що при застосуванні методу нормативних затрат можуть виникнути наднормативні витрати. В такому випадку згідно з нормами П(С)БО 16 їх треба списувати не на виробничу собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), а на собівартість реалізованої продукції.

34. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, строк експлуатації яких менший від одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), здійснюється у відповідності з нормами П(С)БО 9 у тому ж порядку, що й облік усіх інших матеріальних цінностей: зарахування на баланс підприємства придбаних (отриманих) або вироблених МШП здійснюється за первинною вартістю, а відпуск їх в експлуатацію - за оцінкою відпуску у виробництво.

Первинна оцінка придбаних (отриманих) або вироблених матеріальних цінностей та методи оцінки їх при відпуску у виробництво викладені у пунктах 20 - 33 цих Методичних рекомендацій.

35. З витрат на матеріальні цінності, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

36. До зворотних відходів не належать:

- залишки матеріальних цінностей, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

- попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом в єдиному технологічному процесі.

37. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються:

- заробітна плата за окладами й тарифами;

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

- премії та заохочення;

- матеріальна допомога;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці. 38. Виплати здійснюються фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством (працівникам), тобто працюючим на підставі трудового договору.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором чи домовленістю сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці, умови розірвання контракту (в тому числі й достроково) можуть установлюватися за домовленістю сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством.

39. Всі використовувані підприємством виплати з оплати праці відображаються в Положенні про оплату праці, яке є частиною колективного договору, який укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою) з однієї сторони і профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Наявність колективного договору на підприємстві передбачена законодавством і є важливою умовою як для обов'язковості його укладення, так і для податкового обліку стосовно витрат на охорону праці, відпусток тощо.

40. Відповідно до статті 2 Закону України від 24.03.95 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці", із змінами та доповненнями (далі - Закон "Про оплату праці"), витрати на оплату праці складаються з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

41. До витрат на виплату основної заробітної плати належать:

1) заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

2) вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством.

Законом України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (ст. 23) передбачена можливість часткової виплати заробітної плати натурою за таких умов:

- можливість натуроплати повинна бути передбачена колективним договором (не домовленістю сторін, яка може носити індивідуальний характер, а саме колективним договором);

- виплати натурою повинні носити частковий характер;

- вартість натуроплати повинна бути еквівалентна оплаті праці в грошовому виразі;

- оплата праці в натуральній формі може здійснюватись лише тими товарами, які не заборонені Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) в якості натуроплати.

42. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

- премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати;

- гарантійні та компенсаційні виплати;

- оплата відпусток;

- оплата іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

43. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

1) кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

2) за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей економіки, в яких введено такі надбавки, та доплати за звання майстра і класи кваліфікації;

3) бригадирам із числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;

4) керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

5) за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

6) доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;

7) за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу у багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час;

8) працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад;

9) інші надбавки та доплати, передбачені законодавством;

10) оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

Мінімальні розміри доплат та надбавок міжгалузевого характеру установлені Кодексом законів про працю України ( 322-08 ) від 10.12.71 р., із змінами та доповненнями (далі - КЗпП), і носять обов'язковий характер.

Ряд аналогічних виплат для підприємств і організацій (крім установ і організацій бюджетної сфери) передбачено додатком 2 до Генеральної угоди від 06.09.99 р. між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999 - 2000 р. Положення Угоди діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів незалежно від форм власності й господарювання. Ці положення є обов'язковими для застосування при укладанні колективних договорів як мінімальні гарантії.

В колективному договорі підприємство може установлювати підвищені розміри надбавок та доплат, але якщо такі виплати перевищують розміри, установлені КЗпП ( 322-08 ) чи Генеральною угодою, різниця відноситься до наднормативних виробничих витрат.

44. Премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі:

1) за виконання і перевиконання виробничих завдань;

2) за виконання акордних завдань у встановлений строк;

3) за підвищення продуктивності праці, виробітку;

4) за поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бригади, дільниці, цеху;

5) за економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей;

6) за зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі підприємства, а також окремі премії, нараховані робітникам із преміального фонду майстра тощо;

7) винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені діючим законодавством.

Підприємства, які за діючим законодавством виплачують винагороду за вислугу років, можуть створювати резерв на її виплату, включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування;

8) матеріальна допомога;

9) процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу);

10) одноразові заохочення (наприклад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань).

45. Гарантійні та компенсаційні виплати:

1) оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, у понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами;

2) суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві;

3) виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві;

4) оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку із роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумковому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством;

5) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених Законом України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (ст. 33), Законом України від 25.04.97 р. N 234/97-ВР "Про індексацію грошових доходів населення", постановою КМУ від 07.05.98 р. N 663 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян", Постановою Верховної Ради України від 03.12.98 р. N 292-XIV "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою КМУ від 21.12.98 р. N 2034 "Про індексацію грошових доходів громадян". Згідно з вищезазначеним Порядком до витрат виробництва може бути включена лише та частина суми індексації, яка нараховується на виплати, що відносяться до витрат на виробництво;

6) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Компенсація здійснюється згідно із Законом України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (ст. 34) та Законом України від 19.10.2000 р. N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Компенсація здійснюється в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівнику за період роботи починаючи з дня набрання чинності Закону N 2050-III;

7) оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;

8) вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей економіки (відповідно до законодавства) комунальних послуг, продуктів харчування; витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам підприємств відповідно до законодавства (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг та інше);

9) вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами відповідно до переліку та норм, встановлених чинними нормативно-правовими актами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджувальних засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією);

10) виплата різниці між заробітками при переведенні на нижчеоплачувану роботу відповідно до законодавства.

46. Оплата відпусток:

1) оплата щорічних основних і додаткових відпусток відповідно до Закону України від 15.11.96 р. N 504/96-ВР "Про відпустки" та КЗпП ( 322-08 ), грошових компенсацій за невикористану відпустку.

Якщо на підприємстві створюється резерв для забезпечення виплат відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву, включаючи обов'язкові відрахування на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці;

2) оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

47. Оплата іншого невідпрацьованого часу:

1) оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам;

2) оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час відповідно до законодавства;

3) суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

4) оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові.

48. Інші витрати на оплату праці:

1) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних документів.

Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і фарбування, роботи з експертизи тощо);

2) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи на підприємстві згідно зі спеціальними договорами з державними організаціями (на надання робочої сили), які видані безпосередньо цим особам;

3) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів;

4) оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних та професійно-технічних учбових закладів, що проходять виробничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул.

Якщо працівники, зазначені у даному пункті, виконують ті ж роботи, що й основні виробничі робітники, зайняті виробництвом продукції, то нарахована їм заробітна плата за виконану роботу (відпрацьований час) також може бути віднесена до основної заробітної плати.

49. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми. Зазначені виплати відносяться до наднормативних виробничих витрат.

50. До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття);

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

51. Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за ставками та у порядку, встановленому Законом України від 26.06.97 р. N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями).

52. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

53. Об'єктом оподаткування для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

1) для платників збору, визначених пунктом 52 цих Методичних рекомендацій, - фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", із змінами та доповненнями), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Ставка збору - 32 відсотки від об'єкта оподаткування;

2) для платників збору, визначених пунктом 52 цих Методичних рекомендацій, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності із статтею 53 Закону України від 05.11.91 р. N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", із змінами та доповненнями (далі Закон "Про пенсійне забезпечення"), у частині, що перевищує розміри пенсій за вислугу років, обчислені відповідно до частини першої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ставка збору - 100 відсотків від об'єкта оподаткування;

3) для платників збору, визначених пунктом 52 цих Методичних рекомендацій, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ставка збору - 100 відсотків від об'єкта оподаткування;

4) для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства;

5) для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість працюючих інвалідів більше 50 відсотків усіх працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працюючих цих підприємств.

54. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування здійснюється відповідно до Закону України від 26.06.97 р. N 402/97-ВР "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (із змінами та доповненнями).

55. Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності, визначені пунктом 52 цих Методичних рекомендацій.

56. Збір на обов'язкове соціальне страхування нараховується на фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ставка збору - 4 відсотки від об'єкта оподаткування.

57. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається окремо за ставкою 1 відсоток від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників таких підприємств.

58. Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість працюючих інвалідів більше 50 відсотків усіх працюючих, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1 відсоток від об'єкта оподаткування для всіх працюючих цих підприємств.

59. Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється у відповідності з Законом України від 02.03.2000 р. N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

60. Розміри страхових внесків на випадок безробіття щорічно за поданням Кабінету Міністрів України установлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Розміри страхових внесків на випадок безробіття установлюються на календарний рік:

для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

61. Страхові внески на індивідуальне страхування та на інші соціальні заходи персоналу підприємства установлюються відповідними законами України з кожного окремого виду страхування.

62. Розміри внесків на обов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно установлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів обов'язкового державного соціального страхування.

63. До елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

64. Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва, або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Одиницею обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є інвентарний об'єкт - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися як окремий об'єкт основних засобів.

65. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" для здійснення бухгалтерського обліку основні засоби згруповані в 9 класифікаційних груп:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки, споруди, передавальні пристрої;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади, інвентар (меблі);

- робоча та продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби. Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

66. Придбані (створені) основні засоби та інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів.

Щодо основних засобів - справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснено обмін активу або сплата зобов'язання у результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Первинна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

67. Первинна вартість безоплатно отриманих основних засобів, з урахуванням витрат, наведених у пункті 66 цих Методичних рекомендацій, дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

68. Первинною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

69. Первинна вартість об'єкта основних засобів та інших необоротних матеріальних активів може змінюватись (збільшуватися, зменшуватися) у зв'язку з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), його частковою ліквідацією та переоцінкою.

70. Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка проводиться, якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів та інших необоротних матеріальних активів значно (більше ніж на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

71. Основні засоби (крім землі) є об'єктом амортизації.

Вартість, що амортизується - первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Вартість об'єкта основних засобів, що амортизується, не може перевищувати його первинну (переоцінену) вартість, - вона може бути меншою або дорівнювати їй.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання об'єкта необхідно ураховувати:

- очікувану потужність або продуктивність;

- очікуваний фізичний (умови та інтенсивність експлуатації) і моральний знос (у результаті технічного прогресу або зміни попиту на продукцію, що виготовляється на конкретному об'єкті основних засобів).

До об'єктів, що найбільше зазнають морального зносу (у зв'язку з чим збільшуються витрати на їх відновлення), застосовуються прискорені методи амортизації. Наприклад, персональні комп'ютери, верстати з числовим програмним керуванням тощо;

- правові або подібні обмеження щодо строків використання об'єкта.

У разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об'єкта основних засобів строк корисного використання його переглядається.

72. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 рекомендовано нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) за такими методами:

1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

При використанні цього методу вартість об'єкта основних засобів списується однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації. Це найпоширеніший метод нарахування амортизації основних засобів підприємств і організацій.

Перевагами прямолінійного методу є, передусім, простота розрахунку амортизації, а також можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для аналітичного обліку продукції, яка випускається і реалізується.

Прямолінійний метод зручно використовувати для нарахування амортизації на такі об'єкти основних засобів, як нерухомість.

Недоліки цього методу полягають в тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос об'єкта, а також необхідність збільшення затрат на ремонт в останні роки експлуатації основних засобів в порівнянні з першими;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеню кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість.

де n - кількість років корисної експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості засновується на тому, що новий об'єкт основних засобів дає велику віддачу на початку терміну експлуатації і тому економічно обгрунтовано нарахування більшої суми амортизації у першому році використання об'єкта і поступове її зменшення надалі. Цей метод слід використовувати у випадку, коли передбачається наявність ліквідаційної вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду (або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації) та подвоєної річної норми амортизації. Річна норма визначається діленням 100 на кількість років корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів;

4) кумулятивним, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнту. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років - це сума порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт (наприклад, число років 4, сума чисел років дорівнює: 1 + 2 + 3 + 4 = 10).

Кумулятивний метод амортизації, методи зменшення залишкової вартості та прискореного зменшення залишкової вартості - є методами прискореної амортизації основних засобів і найбільш принадливими для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, що відноситься на собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збільшуються витрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких основних засобів;

5) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням основних засобів.

Виробничий метод нарахування амортизації доцільно застосовувати у разі, коли обсяги виконання робіт (виготовлення продукції та надання послуг) можуть бути визначені достатньо точно. Наприклад: на підприємствах автомобільного транспорту, в гірничодобувних галузях тощо.

У гірничодобувних галузях при амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, загальний розрахунковий обсяг продукції (видобутку корисних копалин на відповідному родовищі) у натуральних величинах О(з) визначається за формулою:

Зг х (1 - u)
О(з) = -----------------------,
1 - р

де Зг - геологічні запаси корисних копалин, затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України);

u - коефіцієнт втрати корисних копалин у процесі видобутку;

р - коефіцієнт видобутку некондиційних руд і пустих порід (для нафти і газу цей коефіцієнт дорівнює нулю).

Коефіцієнти "u" і "р" визначаються для кожного родовища і повинні бути науково обгрунтованими. Наукове обгрунтування коефіцієнтів проводиться у проекті на розробку родовища чи під час затвердження ДКЗ України.

Загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин дорівнює фактично промисловим (для нафти і газу - початковим видобувним) запасам родовища, обгрунтованим у проекті на його розробку чи під час затвердження запасів ДКЗ України.

Для родовищ, частково розроблених, загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин визначається на рівні залишкових запасів родовищ.

73. При розробці декількох видів корисних копалин на одному родовищі одним користувачем надр загальний розрахунковий обсяг видобутку розраховується тільки на основний вид корисних копалин.

У разі розробки декількох видів корисних копалин на одному родовищі різними користувачами надр загальний розрахунковий обсяг видобутку розраховується для кожного користувача надр на його основну корисну копалину.

74. Облік витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар'єру, шахті, свердловині).

75. Місячна сума амортизації об'єкта при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

На підприємствах з сезонним характером виробництва річна сума амортизації нараховується протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

76. Первинна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта. Первинна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

77. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

78. Якщо об'єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів знаходиться в оперативній оренді, то у орендаря він обліковується на забалансовому рахунку. Амортизація нараховується за таким об'єктом орендодавцем.

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта оперативної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первинно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів і підлягають амортизації.

79. Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Періодом очікуваного використання об'єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів - строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо перехід права власності на об'єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено).

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первинно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди і підлягають амортизації.

80. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

У разі зміни передбаченого способу одержання економічних вигод від використання об'єкта метод амортизації переглядається.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця незалежно від фінансових результатів підприємства.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з місяця вибуття об'єкта основних засобів.

81. Підприємства можуть також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (податкові методи):

- метод зменшення залишкової вартості.

Відповідно до п. 8.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, які визначені п. 8.6 цього Закону, у відсотках до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду в такому розмірі:

група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3 - 3,75 відсотка;

- метод прискореної амортизації.

Підприємство має право самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних засобів групи 3, що були придбані після набрання чинності цього Закону за такими нормами (у розрахунку на календарний рік):

- 1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

- 2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

- 3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

- 4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

- 5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

- 6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

- 7-й рік експлуатації - 5 відсотків. Але зазначене рішення не може бути прийняте підприємствами, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на які встановлюються (регулюються) державою або підприємствами, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку.

82. При розрахунку податку на прибуток підприємствам слід керуватися нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (283/97-ВР), а саме:

- методами та нормами нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів;

- нормами віднесення витрат на капітальний ремонт основних засобів;

- нормами віднесення витрат на поліпшення основних засобів.

83. До інших необоротних матеріальних активів належать:

- бібліотечні фонди;

- малоцінні необоротні матеріальні активи;

- тимчасові (нетитульні) споруди;

- природні ресурси;

- інвентарна тара;

- предмети прокату;

- інші необоротні активи

84. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема, спеціальні інструменти, спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством кошторисною ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.

85. Кошторисна ставка визначається виходячи з кількості спеціальних інструментів і пристроїв, строків їх використання, норм витрат й кількості виробів, для виробництва яких вони призначені.

На підприємстві, що випускає кілька видів виробів, які мають, крім так званих оригінальних, однакові (загальні) деталі та вузли, для кожного з таких виробів обчислюються дві кошторисні ставки щодо спецоснащення: для оригінальних деталей та вузлів і для загальних.

86. Вартість спеціального технологічного оснащення, пристроїв цільового призначення та спеціальних інструментів, що призначені для індивідуальних замовлень, повністю погашається у тому місяці, у якому замовлення передано у виробництво.

Вартість спеціального технологічного оснащення, пристроїв цільового призначення та спеціальних інструментів, що використовуються для випуску виробів масового та серійного виробництва, погашається щомісячно відповідно до кошторисної ставки, яка встановлюється з таким розрахунком, щоб визначену вартість було відшкодовано не більше ніж за два роки.

87. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується з використанням прямолінійного та виробничого методів, викладених у пункті 72 цих Методичних рекомендацій.

Крім того, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта у розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Підприємства можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних активів.

88. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

89. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

- гудвіл (ділова репутація) - комплекс заходів, направлених на збільшення прибутку без відповідного збільшення активних операцій, що включають використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології. Норми П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" не поширюються на гудвіл, що виникає внаслідок об'єднання підприємств, та на операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Гудвіл обліковується та відображається відповідно до вимог П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв).

90. Нематеріальні активи (як і основні засоби та інші необоротні матеріальні активи) можуть бути об'єктом оренди.

91. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається у балансі, якщо існує імовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та вартість його може бути достовірно визначена.

Майбутні економічні вигоди можуть бути одержані у вигляді доходу від реалізації продукції за рахунок використання більш ефективної технології і організації виробництва, збільшення реалізації продукції за рахунок використання відомої торгової марки тощо. Імовірність економічних вигод оцінюється керівництвом підприємства.

92. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (без урахування податку на додану вартість, у разі, коли підприємство зареєстровано платником податку).

Витрати на сплату процентів за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

93. Первинною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

Для нематеріальних активів справедлива вартість - поточна ринкова вартість, а за відсутністю такої - оцінна вартість, яку підприємство повинно було сплатити за актив у випадку здійснення операції між поінформованими, заінтересованими та незалежними сторонами.

Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються також за справедливою вартістю.

94. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати у балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

95. Первинна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій та загальновиробничі витрати).

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, прямих витрат, обсягу діяльності тощо).

96. Первинною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена з засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Нематеріальні активи, що внесені до статутного фонду, є прямою інвестицією і підлягають амортизації аналогічно з основними засобами.

97. Первинна вартість нематеріального активу збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первинно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первинно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

98. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

99. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів необхідно ураховувати:

- строки корисного використання подібних активів;

- передбачений моральний знос;

- правові або інші подібні обмеження відносно строків використання та інші фактори;

- обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує одержати від використання активу.

100. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

101. Термін корисного використання нематеріального активу і метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

102. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється відповідно до пункту 72 цих Методичних рекомендацій.

103. Витрати на придбання нематеріальних активів підлягають амортизації тільки за умовою придбання їх для власного виробничого використання на підприємстві.

104. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю необоротних активів нульового значення.

105. До елемента "Інші операційні витрати" належать:

- витрати на відрядження фізичних осіб;

- витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

- витрати щодо сплати за участь у семінарах;

- витрати на проведення аудиту;

- витрати на транспортне обслуговування;

- оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління;

- витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, що видані для ведення господарської діяльності;

- витрати на охорону праці;

- витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад;

- витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом;

- витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ;

- витрати зі страхування ризиків;

- витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень;

- витрати на проведення рекламних заходів;

- витрати на організацію прийомів, презентацій і свят;

- витрати на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних робіт, пакувальних матеріалів;

- витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій;

- витрати на оплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

- витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб підприємства;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі;

- витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

- витрати на оприлюднення річного звіту;

- сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами;

- витрати підприємств - суб'єктів валютного ринку;

- компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт);

- витрати підприємства, пов'язані з випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами;

- інші витрати (втрати від браку, витрати на операції із скляною тарою, відшкодування заробітку внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров'я працівника, відрахування на пенсійне забезпечення від вартості послуг сотового мобільного зв'язку тощо);

- інші операційні витрати. 106. Витрати на відрядження фізичних осіб. У відрядження направляються тільки робітники, які перебувають у трудових відносинах з даним підприємством, а також ті, що працюють на підприємствах по сумісництву на основі трудових договорів, крім фізичних осіб, що працюють на підприємстві на основі договорів цивільно-правового характеру.

Разом з тим дозволені відрядження фізичним особам, з якими підприємство не має трудових відносин, але які включені до складу керівних органів підприємства (голова або члени правління, наглядової ради тощо).

Відрядженням вважається службова поїздка, якщо вона здійснюється в інший населений пункт. Поїздка робітника усередині населеного пункту, де розташоване підприємство (так зване "внутрішнє відрядження"), до службового відрядження не відноситься.

Обов'язковою умовою направлення робітника у відрядження є розпорядження керівника підприємства, яке є одним з підтверджуючих документів.

Основним документом, згідно з яким здійснюється відрядження робітника, є посвідчення про відрядження, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПАУ) від 28.07.97 р. N 260 , і починаючи з 25.08.97 р. використання посвідчень про відрядження інших зразків є неправомірним.

У наказі і у посвідченні про відрядження необхідно вказувати дати початку і закінчення відрядження, населений пункт, назву підприємства (організації, установи), де буде виконуватися службове доручення.

Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Мінфіну України від 13 березня 1998 р. N 59 (в редакції наказу Мінфіну України від 10 червня 1999 р. N 146 і зареєстрована Мін'юстом України від 29 червня 1999 р. N 418/3711 (пп. 1.1 частина I та пп.1.1 частина II), встановлені максимальні строки службових відряджень: 30 днів для відряджень у межах України і 60 днів - для відряджень за кордон.

Разом з тим цією Інструкцією передбачені випадки, коли загальна кількість днів находження у відрядженні перебільшує встановлені обмеження (пп. 1.9 частина I та пп. 1.17 частина II).

Кожне службове відрядження має бути зареєстроване у журналі реєстрації відряджень (реєстрація як на вибуття у відрядження, так і прибуття з нього), але реєстрація прибулих у відрядження на підприємство робітників інших підприємств діючим законодавством не передбачена.

107. Витрати на службові відрядження компенсуються у межах фактичних витрат особи, яка відряджена: на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), обов'язкового страхування, витрат на усний чи письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

У відповідності з листом Мінфіну України N 16-102-56/11-2563 від 27.04.2000 року підтверджуючим документом щодо відшкодування витрат за найм житлового приміщення є документ, у якому вказано прізвище робітника, направленого у відрядження, строк і вартість проживання.

Зазначені витрати приймаються до авансового звіту лише за наявності оригіналів підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

За проживання у готелях, кемпінгах тощо робітниками підприємства, що знаходяться у відрядженнях, сплачується готельний збір.

Документальним підтвердженням, на базі якого сума збору включається до витрат, є квитанція готелю, де сума такого збору відображається окремим рядком.

Максимальна ставка готельного збору складає 20 відсотків, базою для його нарахування є не повна вартість послуг готелю, що вказана у рахунку, а тільки добова вартість проживання без додаткових послуг.

Для цілей статистичних розробок сума готельного збору відноситься до місцевих податків і зборів, наведених у пункті 145 цих Методичних рекомендацій.

108. До витрат на відрядження відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних за кожний повний день відрядження, включаючи дні від'їзду та приїзду.

Зазначені граничні норми, встановлені постановою КМУ від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми компенсації витрат на відрядження в межах України і за кордон" в гривнях:

- в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів;

- в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.

Централізовано КМУ встановлені також граничні норми добових для членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) або суми, що направлені на харчування таких робітників, у тому випадку, якщо такі транспортні засоби виконують комерційну або іншу господарську діяльність, а також аварійно-рятувальні або пошукові роботи за межами територіальних вод, повітряного або митного кордону України (постанова КМУ від 04.01.99 р. N 3.

Встановлені граничні норми добових є максимальними з позиції включення їх до складу витрат і одночасно мінімальними з точки зору гарантій і компенсацій, встановлених КЗпП України ( 322-08 ).

Рішенням керівника підприємства може бути встановлений підвищений розмір добових, але уся їх наднормативна частина розглядається як засіб, що направлений на фінансування особистих потреб особи.

109. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат підприємства за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю підприємства - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена, у переговорах, конференціях, які проводяться за тематикою, що співпадає з основною діяльністю підприємства.

110. До витрат підприємства відносяться:

- витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства, у тому числі з питань законодавства; передплата спеціалізованих періодичних видань;

- витрати щодо сплати послуг за участь у семінарах робітників підприємства, що перебувають з ним у трудових відносинах, які провадяться з метою підвищення професійного рівня робітників підприємства шляхом надання сугубо інформаційно-консультаційних послуг із забезпеченням необхідними матеріалами з питань законодавства.

111. Витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням підприємства.

112. Витрати на транспортне обслуговування.

Витрати на утримання та експлуатацію автотранспорту (крім тих, що підлягають амортизації): витрати на технічне обслуговування легкових автомобілів, на пально-мастильні матеріали тощо.

Відповідно до роз'яснення Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності у листі від 23.02.98 р. N 06-10/138, якщо легкові автомобілі використовуються як технологічний транспорт в виробничій діяльності підприємства, то витрати на їх утримання і експлуатацію відносяться до витрат на виробництво продукції.

113. Оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальної техніки, засобів сигналізації, пожежної та сторожової охорони, вузлів зв'язку.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ) від 16 травня 1995 р. N 160/95-ВР, а також Порядку користування місцевим телефонним зв'язком, затвердженим постановою КМУ від 22 квітня 1997 р. N 385, підприємства на витрати відносять послуги телефонного зв'язку, якщо плата за послуги провадиться безпосередньо підприємствам зв'язку, власникам АТЗ і, якщо вони мають договір з підприємством зв'язку, власником АТЗ.

Підприємства, які орендують приміщення з телефоном, повинні переоформити на час оренди телефонний номер на себе.

114. Витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, що видані державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, різного роду сертифікатів, державних дозволів, без наявності яких здійснення окремих видів діяльності не дозволяється законодавством, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. N 98/96-ВР. 115. Витрати на охорону праці. Законом України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. N 2694-XII (ст. 19) передбачено, що підприємство (власник) зобов'язане за власні кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників, що зайняті на тяжких роботах, роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці (відповідно до Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів та робіт, для виконання яких є обов'язковими медичні огляди робітників), або таких, де існує необхідність у професійному відборі (обов'язковий первинний та періодичний профілактичний наркологічний огляд, відповідно до постанови КМУ від 06.11.97 р. N 1238 "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення" та наказу Мінохорони здоров'я України від 28.11.97 р. N 339 "Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних і протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів"), а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21 року.

Якщо медичний персонал закладів охорони здоров'я, що знаходяться на балансі підприємства, у відповідності з наказом адміністрації підприємства бере участь у проведенні обов'язкових медичних оглядів, що передбачені законодавством України про охорону праці, витрати на оплату заробітної плати медичного персоналу, до обов'язків якого включається проведення вказаних медичних оглядів, відносяться до витрат підприємства у разі фактичної участі медпрацівників у проведенні вказаних обов'язкових обстежень.

116. Витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту), витрати на перевезення працівників - інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування.

117. Витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, передбачені законодавством: суми, виплачені у розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі до місця знаходження підприємства (пункту збору) місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств; надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює.

118. Витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахунково-касове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом.

119. Витрати зі страхування ризиків.

До складу витрат включаються такі витрати зі страхування: ризиків транспортування продукції підприємства; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів підприємства (постанова КМУ "Про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" від 28.09.96 р. N 1175 та зміни до нього від 31.03.99 р. N 494.

Суми страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, що орендуються, до складу витрат орендаря не включаються.

Страхуванню майна підприємства підлягає майно, безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю підприємства. В першу чергу це основні засоби, а також товари, що знаходяться у власності підприємства, і нематеріальні активи.

Витрати орендаря у вигляді страхових внесків відповідно до договорів страхування державного і комунального майна, отриманого ним в оренду для використання у власній господарській діяльності, відносяться на його витрати.

Страхування Каско - страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без врахування вантажів; страхування корпусу судна, в тому числі і такого, що будується, з його машинами, обладнанням і такелажем, є видом страхування майна.

Витрати підприємства щодо страхування такого майна відносяться на його витрати, якщо таке майно, у даному випадку транспортні засоби, знаходяться на балансі підприємства, є державною або комунальною власністю і його використання безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю підприємства.

120. Витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень.

Витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування, або гарантійні заміни товарів, проданих підприємством, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) підприємством, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

Під терміном "оприлюднення" слід розуміти розповсюджене в змісті реклами, технічної документації, договору або іншого документа, зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.

У разі здійснення гарантійних замін товарів підприємство зобов'язане вести окремий облік товарів, повернутих покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування).

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначений КМУ на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Заміна товару без зворотного одержання бракованого товару або без належного ведення вказаного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Окремий облік бракованих товарів, що повернуті покупцями, та облік покупців, яким надані послуги по гарантійному обслуговуванню, здійснюється відповідно до Порядку обліку бракованих товарів, що повернені покупцями у випадку здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що одержали таку заміну або послуги щодо ремонту (обслуговуванню), затвердженому наказом ДПАУ від 27 червня 1997 р. N 203 та зареєстрованому в Мін'юсті України 30 липня 1997 р. N 276/2080, враховуючи зміни та доповнення від 16.01.98 р. N 25 та від 08.07.99 р..

До витрат щодо гарантійного обслуговування товарів, перелік яких установлений додатком 1 до Порядку гарантійного обслуговування або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів N 251 від 22.02.99 р., належать 14 товарних груп технічно складних побутових товарів.

Перелік продукції виробничо-технічного призначення, для якої здійснюється гарантійне обслуговування, відсутній.

Відповідно до пункту 13 П(С)БО 11 для виконання гарантійних зобов'язань на підприємстві створюється резервний фонд для відшкодування майбутніх витрат на виконання гарантійних зобов'язань (гарантійних ремонтів проданої продукції).

Якщо на підприємстві не створювався резервний фонд, усі фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування включаються до витрат на збут.

121. Витрати на проведення рекламних заходів

Реклама - спеціальна інформація щодо осіб (фізичних або юридичних) або продукції (товарів, робіт, послуг), що розповсюджується у будьякій формі та будь-яким засобом з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

Закон України від 02.10.92 р. N 2657-XII "Про інформацію" передбачає: інформаційний характер реклами (спеціальна інформація) про конкретні події або явища, що мають відношення до конкретних суб'єктів господарювання та їх продукції; інформація повинна бути пов'язана з конкретними особами, що означає наявність вихідних даних або реквізитів виробника чи розповсюджувача, або продукції, товарів, робіт, послуг.

Пряме одержання прибутку означає, що повинен існувати прямий зв'язок між такою інформацією і прибутком підприємства. Якщо такого прямого зв'язку немає, але через якийсь проміжок часу прибуток може бути збільшений за рахунок зросту обсягу продажу (так звана "іміджева" реклама), існує опосередковане одержання прибутку.

Перелічені характеристики є обов'язковими для віднесення заходів до реклами. Якщо вони не додержуються, то й відповідні витрати не можуть бути віднесені до таких, що здійснюються з рекламною метою.

До витрат підприємства на рекламу належать витрати на:

- розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);

- розробку і виготовлення ескізів етикеток;

- рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

- придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

- виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, щодо зазначеного інвентарю);

- зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

- оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства;

- проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства.

При віднесенні до витрат необхідно звернути особливу увагу на обмеження, що передбачені Законом "Про рекламу" ( 270/96-ВР ). Якщо ці вимоги законодавства не дотримуються, включення відповідних витрат у витрати підприємства розглядається як необгрунтоване.

Загальні обмеження сформульовані у ст. 8 Закону "Про рекламу" (270/96-ВР).

Відповідно до вимог цієї статті у рекламі забороняється розповсюджувати інформацію про продукцію, виробництво або реалізація якої заборонені законодавством України; розповсюджувати твердження, що є дискримінаційними або дискредитуючими стосовно продукції інших осіб тощо.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, що встановлюють загальні вимоги, які пов'язані з використанням засобів зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 23.09.98 р. N 1511. Додаткові обмеження щодо розміщення зовнішньої реклами запроваджені постановою КМУ від 15.02.99 р. N 193.

Недобросовісна реклама (реклама, що в результаті неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушень вимог щодо часу, місця та способу розповсюдження і інших вимог, передбачених законодавством України, призводить або може призвести до помилкової думки споживачів реклами, нанести збитки особам і державі) відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону "Про рекламу" заборонена.

Витрати підприємства щодо проведення передпродажних та рекламних заходів відносно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими підприємствами, відносяться до витрат у фактично понесеному або нарахованому розмірі.

Витрати на рекламу, що не можуть бути віднесені до витрат через недодержання встановлених законом обмежень, класифікуються як витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

122. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку підприємства за попередній звітний квартал.

З витрат на організацію прийомів, презентацій і свят до витрат підприємства дозволено віднести саме витрати на організацію таких заходів, але не участь у них.

123. Представницькі витрати - це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом та обслуговування іноземних представників та делегацій, а також представників інших підприємств, що прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідного співробітництва та розв'язання питань, що пов'язані з рекламною та комерційною діяльністю.

До складу представницьких витрат включаються:

- витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому представників інших підприємств і організацій;

- витрати на транспортне забезпечення офіційних прийомів. У цю групу включаються витрати на оренду і експлуатацію автотранспортних засобів, що виділяються безпосередньо для обслуговування прибуваючих представників інших підприємств або офіційних делегацій (але обмеження по відношенню до витрат на паливо, стоянку і парковку легкового автотранспорту зберігаються і в цьому випадку), а також на оплату залізничних та авіабілетів, якщо здійснюються поїздки у межах держави. Разом з тим аналогічні витрати щодо робітників приймаючої сторони до складу представницьких витрат не включаються;

- витрати на оплату заходів культурної програми (вартість квитків на концерти, спектаклі, відвідування музеїв, виставок тощо):

- вартість буфетного обслуговування під час переговорів (чай, кава, мінеральна вода та інші прохолодні напої, бутерброди, печиво, цукерки тощо);

- оплата послуг перекладачів, які не є штатними працівниками підприємства;

- оплата номерів у готелях;

- вартість придбаних подарунків. Основним документом (крім щорічного кошторису витрат на представницькі потреби) є затверджена керівником підприємства програма проведення кожного представницького заходу, що повинна включати: місце і дату проведення, календарний план з розгорнутою (погодинною) програмою, кількісний склад делегації, загальна кількість і персональний склад представників приймаючої сторони (їх чисельність повинна бути меншою ніж кількість запрошених), розмір витрат.

Всі понесені витрати представницького характеру повинні бути підтверджені відповідними первинними документами (білетами, квитанціями, рахунками, договорами, актами прийомки-здачі виконаних робіт тощо).

124. Не включається до складу витрат виробництва підприємства готівка, що витрачена з метою витрат на рекламу, тобто якщо робітник, що знаходиться у відрядженні, зазнав яких-небудь витрат у готівковій формі на проведення рекламних заходів, організацію презентацій або прийому, придбав та подарував подарунки - ці витрати до витрат підприємства не відносяться (на відміну від таких саме витрат, що понесені у безготівковій формі).

125. Витрати на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних робіт, пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції, на ремонт тари, транспортних витрат постачальника, згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін.

126. Витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін.

127. Виграти на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів.

128. Витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб підприємства за профілем цього підприємства, що перебувають з ним у трудових відносинах (за винятком фізичних осіб, що працюють на підприємстві на основі договорів цивільно-правового характеру та фізичних осіб, пов'язаних з таким підприємством), в українських закладах освіти, що мають ліцензію та в разі закінчення навчання видають спеціальний документ державного зразка.

Згідно до Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про освіту" від 23 березня 1996 р. N 100/96-ВР та Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні, затвердженого постановою КМУ від 20 січня 1998 р. N 65, визначені програми і направлення діяльності підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Професійна підготовка кваліфікованого робітника - це підготовка, що забезпечує одночасне одержання професійно-технічної освіти і кваліфікації робітника на основі повної загальної середньої або базової загальної середньої освіти з наданням можливості одержати повну загальну середню освіту, а також підготовка, що забезпечує одночасне одержання нової вищої освіти за спеціальністю і кваліфікацією спеціаліста.

Перепідготовка - це одержання освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, як правило, відповідаючого базі знань.

До витрат на підготовку й перепідготовку кадрів також належать витрати:

- за навчання робітників підприємства, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де існує необхідність у професійному відборі, які повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів щодо охорони праці. Перелік таких робіт затверджується Державним комітетом України з нагляду за охороною праці;

- витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника 1 розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням);

- суми, виплачені підприємством за час відпустки перед початком роботи випускникам професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищі або середні спеціальні навчальні заклади.

129. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, установлені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ):

Загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі:

- плата за землю;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збір за використання природних ресурсів:

а) збір за спеціальне використання водних ресурсів;

б) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

в) збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

- рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку;

- відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України;

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

- портові збори;

- страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку;

місцеві податки і збори:

- збір за парковку автотранспорту;

- готельний збір;

- податок з реклами;

- комунальний податок;

- збір на право використання місцевої символіки. При віднесенні до витрат на виробництво продукції окремих податків і зборів (обов'язкових платежів) необхідно керуватися таким:

а) до складу витрат на виробництво продукції можна віднести тільки ті податки і збори, які встановлені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 );

б) сплата всіх передбачених Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) податків і зборів повинна виконуватися самим платником тільки за себе.

Єдиний виняток із цього правила відноситься до податку з власників транспортних засобів;

в) до витрат на виробництво продукції відносяться тільки такі витрати, що пов'язані із здійсненням виробничої діяльності підприємства;

г) до витрат на виробництво продукції відносяться тільки ті суми податків і зборів, що вже внесені до бюджету у відповідному періоді або ще не внесені, але вже нараховані у тому ж періоді;

д) до витрат на виробництво продукції податки і збори відносяться у тій сумі, що відповідає борговим зобов'язанням по відповідному податку (збору).

Свідома переплата по окремих податках (як "страхування" проти можливих фінансових санкцій) можлива тільки без віднесення сум такої переплати до витрат виробництва;

е) до витрат на виробництво продукції включаються тільки суми податків і зборів, в тому числі і донараховані суми недоїмки по них, але не штрафні санкції або пеня.

Однак, нарахована і сплачена самостійно пеня у зв'язку із втратою або псуванням підтверджуючих документів, відноситься до витрат того періоду, коли були відновлені відповідні документи.

130. Плата за землю.

Законом України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР (378/96-ВР) передбачено, що використання землі є платним, платником податку за землю є власник землі або землекористувач, тобто юридична або фізична особа, права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України ( 561-12 ) повинні бути засвідчені актом на право власності або право користування. Виходячи з площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, розраховується податок на землю, з урахуванням її грошової оцінки.

Статтею 7 цього Закону ( 378/96-ВР ) встановлено, що ставка земельного податку з земель, грошова оцінка яких проведена, складає 1 відсоток щодо їх грошової оцінки, крім земельних ділянок, вказаних в частинах п'ятій десятій цієї статті та частини другої статті 6 цього Закону.

У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що у 2001 році по населених пунктах, грошова оцінка земель у яких ще не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" ( 378/96-ВР ), збільшені в 2,62 рази.

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець.

Сплата податку на землю орендарем як у складі орендної плати, так і окремо від неї не може бути віднесена до його витрат виробництва.

Якщо власники землі та землекористувачі - юридичні особи, що користуються пільгами щодо сплати податку, надають в оренду земельні ділянки, будівлі або їх частини, вони зобов'язані сплатити податок на землю та на ці об'єкти на загальних умовах. Якщо в оренду здається частина будівлі, податок на землю сплачується пропорційно площі, що надається в оренду.

У разі, коли будівля належить двом власникам, а земельна ділянка рішенням міської ради надана у користування одному з них, до переоформлення документів на право користування земельною ділянкою платником є тільки той власник, якому надана ділянка. До такого переоформлення другий власник не може включати сплачену ним частину загальної суми податку на землю до складу власних витрат.

131. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але при наявності його зв'язку з господарською діяльністю (діючі обмеження, пов'язані з експлуатацією легкового транспорту, цього податку не стосуються).

Починаючи з 01.01.2000 р. вступив у дію Закон від 16.07.99 р. N 986-XIV "Про внесення змін в деякі закони України відносно фінансування дорожнього господарства", яким внесені зміни і доповнення до Закону N 1963-XII від 11.12.91 р. "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів". Залишились без змін такі норми Закону N 1963, як перелік платників податку, об'єкти та база оподаткування, строки сплати податку. Ставки податку з власників транспортних засобів встановлені в гривнях.

Юридичні особи сплачують податок за рік, починаючи з 2000 року він сплачується поквартально у рівних долях від загальної суми.

Нові зміни, що внесені до Закону N 1963, передбачають, що у разі купівлі транспортних засобів юридичними особами протягом року необхідно у 10-денний строк після їх реєстрації надати розрахунок суми податку по кварталах, які ще не наступили, починаючи з кварталу, у якому проведена реєстрація.

Оскільки платниками податку є саме власники транспортних засобів, суми податку, що сплачуються за орендовані автомобілі, до складу витрат виробництва орендаря не відносяться.

Починаючи з 01.01.2000 р. якщо автомобіль за договором оренди передається фізичною особою юридичній, а у дорученні на право корустування передбачений обов'язок або право орендаря сплачувати податок з власників транспортних засобів, до витрат орендаря включається як сума орендної плати, так і сума податку з власників транспортних засобів, якщо автомобіль використовується у господарській діяльності орендаря.

При цьому маршрутні листи для орендаря є підставою для включення орендної плати за автомобіль до складу витрат, а також для списання пально-мастильних матеріалів, обліку пробігу автомобіля з метою своєчасної заміни зношених автомобільних шин тощо.

132. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Наказом ДПАУ та Державного комітету України з питань геології та використання надр від 23 червня 1999 р. N 105/309 затверджена Інструкція про порядок стягнення зборів за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету (зареєстровано в Мін'юсті України 16 липня 1999 р. N 474/3767).

Платниками збору є усі надрокористувачі, незалежно від форми власності, що добувають корисні копалини в межах території України, її континентального шельфу та виключній (морській) економічній зоні родовищ.

Якщо до складу підприємства-надрокористувача входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), то платником збору є підприємство-надрокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

Величина збору залежить від об'ємів видобутку корисних копалин та об'ємів погашених в надрах запасів корисних копалин.

133. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Законом України від 25 червня 1991 р. N 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" визначені правові, економічні і соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища.

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється щодо Порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

До складу цього збору входять:

- збір за спеціальне використання водних ресурсів;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

134. Збір за спеціальне використання водних ресурсів. Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів регулюється Інструкцією про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженою наказом Мінфіну України, ДПАУ, Мінекономіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (тепер Міністерство екології та природних ресурсів України) від 01.10.99 р. N 231/539/118/219, та Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим постановою КМУ від 16.08.99 р. N 1494. Нові нормативи сплати за спеціальне використання водних ресурсів затверджені постановою КМУ від 18.05.99 р. N 836 і введені в дію з 01.07.99 р. (із змінами, внесеними постановою КМУ від 23.07.99 р. N 1341.

Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів до витрат виробництва відноситься тільки в межах ліміту. Понадлімітне використання сплачується за рахунок прибутку у п'ятикратному розмірі. Ставки збору встановлюються за кубічний метр. У разі відсутності встановленого ліміту стягнення плати за воду у п'ятикратному розмірі діючим законодавством не передбачено.

Ліміти за користування водою для потреб гідроенергетики і водного транспорту не встановлюються, до витрат на виробництво продукції відноситься сума сплаченого (перерахованого) збору в повному обсязі.

Збір також сплачують господарські виробничі підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і підвідомчі негосподарським організаціям.

Об'єктом нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів є обсяг води, який водокористувачі використовують для власних виробничих потреб, незалежно від того, поступає ця вода безпосередньо з водогосподарських систем (поверхневих або підземних джерел), або від інших водокористувачів чи підприємств комунального господарства.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється виходячи з фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту і нормативів плати з урахуванням пільг.

135. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується юридичними та фізичними особами (лісокористувачі, які визначені ст. 9 Лісового кодексу України ( 3852-12 ), що здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів і використовують земельні ділянки лісового фонду.

Нарахування і сплата цього збору регулюється Лісовим кодексом України ( 3852-12 ) та Порядком нарахування збору за спеціальне використання лісових ресурсів, затвердженим постановою КМУ від 6 липня 1998 р. N 1012.

Цей збір утримується відповідно до встановлених такс або у вигляді орендної плати або доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів.

Такси на лісові ресурси державного значення затверджуються КМУ, такси на лісові ресурси місцевого значення - органами місцевого самоврядування.

На собівартість продукції (робіт, послуг) сплачений збір відносять ті підприємства, діяльність яких пов'язана з використанням лісових ресурсів.

136. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

Цей збір регулюється Інструкцією про порядок нарахування і сплати платежів за використання надр для видобутку корисних копалин, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з питань геології та використання надр (тепер Міністерство екології та природних ресурсів України) від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157.

Інструкція визначає єдині для всієї території правила сплати платежів за використання надр для видобутку корисних копалин. Платниками є ті підприємства, які займаються видобутком корисних копалин. Об'єктом оподаткування є видобуток корисних копалин. Нормативи сплати за використання надр щодо видобутку корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин як базові з подальшою їх диференціацією в залежності від геологічних особливостей і умов експлуатації родовищ. Збір обчислюється, виходячи з обсягу корисних копалин. Якщо надрокористувачі розробляють більше одного виду корисних копалин, розрахунок здійснюється за кожний вид корисних копалин окремо. 137. Збір за забруднення навколишнього природного середовища. Обов'язковість сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища передбачена ст. 44 Закону України від 25.06.91 р. N 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" в редакції Закону України N 186/98-ВР від 05.03.98 року та прямо згадується у пп. 14.1.14 ст. 14 Закону України від 18.02.97 р. N 77/97 "Про систему оподаткування".

Порядок обчислення і сплати цього збору встановлений постановою КМУ від 01.03.99 р. N 303, із змінами та доповненнями, відповідно до п. 12 якого збір за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів відноситься до витрат на виробництво продукції.

У разі здійснення понадлімітних викидів, скидів та розміщення відходів, а також відсутності у підприємства затверджених у встановленому порядку лімітів, збір обраховується у п'ятикратному розмірі. При цьому сума зборів за понадлімітні викиди, скиди та розміщення відходів сплачується за рахунок прибутку.

Збір, що стягується за викиди, які здійснюються пересувними джерелами забруднення, відноситься до витрат виробництва у фактично сплаченій (нарахованій) сумі, без будь-яких обмежень, включаючи також суми збору, що обчислені по орендованих автомобілях (за умови, що паливо для них відображається у бухгалтерському обліку орендаря).

Гірничо-металургійні підприємства, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 01.07.99 р. до 01.01.2002 р., мають право на віднесення до витрат виробництва суми збору у розмірі, що не перевищує 0,15 відсотка валових витрат.

138. Рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.

У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що нафтогазодобувні підприємства (крім державного виробничого підприємства "Чорноморнафтагаз") вносять до Державного бюджету України рентну плату за добутий та фактично оплачений користувачами природний газ у розмірі 28,9 гривні за 1000 куб. метрів та за нафту - у розмірі 17,34 гривні за 1 тонну.

139. Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку територією України.

У відповідності із Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти та аміаку, вносять до Державного бюджету України:

- відрахування від плати за транзит природного газу в розмірі, еквівалентному 0,29 долара США за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані;

- відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі, що є еквівалентом 0,685 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується;

- відрахування від плати за транзит аміаку в розмірі, що є еквівалентним 0,23 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Сплата зазначених платежів здійснюється виходячи із обсягів природного газу, нафти і аміаку, що транспортуються територією України, у порядку, визначеному КМУ, у національній валюті за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день, що передує дню сплати платежу.

140. Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

У відповідності із Законом України від 04.11.99 р. N 1212-XIV "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" і N 1213-XIV "Про введення змін у статтю 14 Закону України "Про систему оподаткування" з 01.01.2000 року у пунктах пропуску через державний кордон України справляється єдиний збір, що складається із зборів за здійснення у відповідності із законодавством України митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також сплата за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України (у редакції Закону України N 1213-XIV - єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України).

Єдиний збір справляється одноразово при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу за єдиним платіжним документом.

Ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, затверджуються законами України за поданням КМУ, виражаються у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

141. Портові збори.

Відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) КМУ постановою від 12.10.2000 р. N 1544 затвердив Положення про портові збори.

Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден визначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором.

Порядок обчислення і справляння зборів поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги у морських портах на причалах судноремонтних заводів України незалежно від підпорядкованості цих портів (причалів).

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Нарахування корабельного, канального, маякового, якірного, адміністративного та санітарного зборів здійснюється за 1 куб. метр об'єму судна за відповідними ставками.

Причальний збір нараховується за кожну тонну навантаженого або розвантаженого вантажу, окремо за кожну операцію, за відповідними ставками.

142. Страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку для підприємств, незалежно від їх форм власності та господарювання, відповідно до Закону України від 23.09.99 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами та доповненнями), обчислюються у відсотках до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору.

143. Розмір страхового внеску на соціальне страхування від нещасного випадку залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Кабінетом Міністрів України 13.09.2000 р. за N 1423. 144. Збір за парковку автотранспорту. Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Збір за парковку легкового автотранспорту входить у вартість послуги за парковку, якщо у квитанції за парковку цей збір не виділений окремим рядком, то, як і сама така послуга, він оплачується за рахунок прибутку підприємства. Якщо у квитанції сума збору виділена окремо, то щодо легкових автомобілів до витрат підприємства збір за парковку можна включати тільки за умови використання їх у господарській діяльності.

Збір за парковку вантажних автомобілів, мікроавтобусів тощо включається до витрат на виробництво (навіть без виділення його окремим рядком) у складі сплати послуг за парковку при наявності зв'язку з виробничою діяльністю підприємства. Обов'язковими умовами при цьому є:

- документальне підтвердження сплати збору (наявність квитанції і відповідність місця та часу парковки маршрутному листу);

- суми збору не повинні перебільшувати розміру, які встановлені Декретом КМУ "Про місцеві податки і збори" ( 56-93 ). Максимальні ставки збору розраховані за одну годину парковки у відсотках від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян окремо для спеціально обладнаних і звичайних місць парковки і складають відповідно 3 відсотки і 1 відсоток.

145. Готельний збір.

Платниками збору є особи, які під час відряджень проживають у готелях, кемпінгах тощо.

Порядок нарахування та сплати збору наведено у пункті 107 цих Методичних рекомендацій.

146. Податок з реклами.

Платниками податку з реклами є рекламодавці (юридичні особи та громадяни, які є замовниками реклами). Об'єктом податку на рекламу є вартість послуг на установку і розміщення реклами.

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів та інших технічних засобів, майна і одягу, на вулицях, магістралях, майданах, будовах, транспорті та в інших місцях.

Якщо рекламні роботи замовлені підприємством (рекламодавцем) сторонній організації, сума податку на рекламу визначається у платіжних документах окремим рядком і відноситься до витрат замовника.

Якщо рекламодавець виконує рекламні роботи самостійно, вартість таких робіт визначається виходячи з фактично проведених витрат на виготовлення засобів розповсюдження реклами. При цьому рекламодавець повинен самостійно нарахувати і сплатити податок на рекламу та включити цю суму до витрат на ці рекламні роботи.

Ставки податку на рекламу встановлені Декретом КМУ "Про місцеві податки та збори" ( 56-93 ) в залежності від тривалості розміщення рекламних носіїв: за розміщення одноразової реклами - 0,1 відсотка вартості рекламних послуг та до 0,5 відсотка - за розміщення багаторазової (більше ніж один раз) реклами.

За рішенням місцевих органів самоврядування ставки податку можуть бути диференційовані у межах вказаних максимальних обмежень.

У тому випадку, коли місцевими органами встановлені більш високі ставки податку, до витрат виробництва включається фактично сплачений податок, - але не більше граничних (встановлених Декретом ( 56-93 ) обмежень.

147. Комунальний податок.

Комунальний податок сплачується юридичними особами, за винятком бюджетних організацій, і не залежить від результатів господарської діяльності підприємства.

У відповідності до Декрету КМУ "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. N 56-93 максимальний розмір комунального податку не повинен бути більше 10% річного фонду оплати праці, який обраховано виходячи з розміру офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Розмір нарахованої або фактично виплаченої заробітної плати на суму податку не впливає. Розрахунок комунального податку провадиться підприємством самостійно, виходячи із середньоспискової чисельності працівників звітного періоду. Цей показник визначається у відповідності з Інструкцією зі статистики чисельності робітників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 р. N 171.

У разі визначення середньоспискової чисельності штатних працівників не враховуються робітники, що працюють за сумісництвом, а також за договорами цивільно-правового характеру (насамперед - за договорами підряду).

148. Збір на право використання місцевої символіки.

До місцевої символіки належать: герб міста або населеного пункту, назви або зображення архітектурних, історичних пам'яток.

Збір на право використання місцевої символіки сплачується підприємствами, які використовують її в комерційних цілях і якщо вони мають дозвіл на використання цієї символіки, який видається відповідними органами місцевого самоврядування. Збір на право використання цієї символіки установлюється в залежності від вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки і в межах розмірів ставок.

149. Витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення.

До витрат підприємства, пов'язаних з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у його власності, відносяться (крім витрат, що підлягають амортизації) витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг із зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності підприємства сторонніми організаціями, з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Закону України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. N 187/98-ВР до відходів відносяться будь-які речовини, матеріали і предмети, одержані від виробничої діяльності і не мають подальшого використання в місцях їх виникнення і від яких їх власник позбувається, має наміри або зобов'язаний позбутися шляхом утилізації або вилучення.

У цьому Законі ( 187/98-ВР ) роз'яснюється, що таке збір, зберігання, обробка (переробка), перевезення, вилучення, утилізація, знешкоджування і захоронення відходів.

Ст. 7 Закону "Про відходи" ( 187/98-ВР ) потребує встановлення лімітів на одержання, створення відходів в технологічних процесах та розміщення відходів.

Порядок розробки, затвердження та перегляду лімітів на створення та розміщення відходів на території України затверджений постановою КМУ від 03.08.98 р. N 1218.

150. Витрати на оприлюднення річного звіту (офіційне подання бухгалтерської звітності до установ та організацій, які уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також витрати на офіційну публікацію звітів (балансів) про фінансовий стан підприємства у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством).

151. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними активами.

Орендна плата за надані в оперативний лізинг (оренду) визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда".

Відповідно до листа Комітету з фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України від 18 вересня 1998 р. N 06-10/462 витрати, пов'язані з оплатою вартості наданих комунальних послуг безпосередньо продавцю цих послуг або як компенсація орендодавцю цих витрат пропорційно до розміру займаної площі, входять до витрат орендаря.

У випадках самостійної сплати орендарем житлово-комунальним підприємствам платежів відповідно до показників приладів обліку у відповідності з договорами надання таких послуг, для включення таких витрат до складу витрат орендаря необхідно підтвердження їх відповідними розрахунками, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 11 Методики розрахунку і порядку використання сплати за оренду державного майна, що затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. N 786, передбачено, що витрати на утримання нерухомого майна, що передано в оренду одночасно кільком підприємствам, установам, а також придомової території, розподіляються між ними в залежності від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно до розміру загальної площі, що займає підприємство, установа.

Враховуючи той факт, що існує реальна проблема технічного характеру з установлення деяких видів лічильників, для рішення цієї проблеми вартість комунальних послуг може бути віднесена орендарями до витрат по рахунках орендодавців (узгоджених з орендарями відповідно до кількості спожитих послуг).

152. До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса;

передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. 153. Витрати підприємств суб'єктів валютного ринку. До витрат підприємств - суб'єктів валютного ринку відносяться будьякі витрати, пов'язані з оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням таких підприємств.

154. Компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт).

Компенсації робітникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту можуть бути включені до витрат за таких умов: використання такого інструменту (транспорту) тільки для потреб виробничої діяльності підприємства; у разі встановлення компенсації за домовленістю сторін (колективним договором або індивідуально) у межах норм амортизації.

155. Витрати підприємства, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, встановленими стандартами або технічними умовами.

До витрат, пов'язаних з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів, відносяться витрати щодо перевірки їх на відповідність вимогам встановлених стандартів або технічних умов; витрати періодичних випробувань (коротких контрольних) щодо оцінки зібраного, готового до реалізації виробу або його складових частин на відповідність вимогам нормативної документації.

156. Інші витрати, що включаються до витрат на виробництво продукції відповідно до діючого законодавства, зокрема: втрати внаслідок браку простоїв; витрати на операції із скляною тарою; відшкодування внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров'я працівника, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків; відрахування на пенсійне забезпечення від вартості послуг сотового мобільного зв'язку, об'єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг сотового мобільного зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, який їх надає, включаючи вартість вхідних і вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу; вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на сплату послуг сотового мобільного зв'язку, ставка збору складає 6 відсотків від об'єкта оподаткування тощо.

157. Інші операційні витрати: втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства), втрати від знецінення запасів, нестачі й втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пеня, неустойка, інші витрати операційної діяльності, які є витратами звітного періоду і не включаються до виробничої собівартості продукції.

4. Визнання витрат

158. Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

159. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

160. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

161. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

162. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

163. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, відповідно до П(С)БО 16, поділяються на виробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

164. Виробничі витрати - це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати.

5. Групування витрат виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг) за статтями калькуляції

165. Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції:

- сировина та матеріали;

- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

- паливо й енергія на технологічні цілі;

- зворотні відходи (вираховуються);

- основна заробітна плата;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальне страхування;

- витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

- загальновиробничі витрати;

- втрати від браку;

- інші виробничі витрати;

- попутна продукція (вираховується). До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Зокрема, для хімічної, металургійної галузей промисловості даний перелік статей калькуляції доповнюється статтями "Попутний видобуток", "Напівфабрикати власного виробництва"; для нафтохімічної, деревообробної галузей промисловості із наведеного вище переліку статей калькуляції не використовується стаття "Попутна продукція".

166. До матеріальних витрат, які є складовою собівартості продукції (робіт, послуг), включається вартість фактично використаних безпосередньо на виробництво певних видів продукції (робіт, послуг) матеріальних цінностей.

Оцінка використаних у виробництві матеріальних цінностей здійснюється у відповідності з П(С)БО 9 "Запаси" за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці матеріальних цінностей;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження матеріальних цінностей (ЛІФО);

- нормативних затрат.

Характерні особливості та умови застосування кожного із наведених методів оцінки відпущених у виробництво матеріальних цінностей викладено у пунктах 28 - 33 цих Методичних рекомендацій.

Оцінка придбаних (отриманих) або вироблених матеріальних цінностей здійснюється за первинною вартістю. Первинною вартістю є собівартість матеріальних цінностей (далі по тексту - фактична собівартість), яка складається з фактичних витрат на їх придбання або виготовлення власними силами підприємства.

Оцінку (визнання) первинної вартості матеріальних цінностей викладено у пунктах 20 - 27 цих Методичних рекомендацій.

167. До статті калькуляції "Сировина та матеріали" включається вартість:

- сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при виготовленні продукції (робіт, послуг);

- допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг) та для сприяння у виробничому процесі і для упаковування продукції (якщо пакування відповідно до встановленого технологічного процесу провадиться у процесі виробництва продукції (у виробничих цехах), до здавання її на склад готової продукції);

- малоцінних та швидкозношуваних предметів, строк експлуатації яких менший від одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), які використовуються в процесі виробництва продукції.

168. Витрати за статтею калькуляції "Сировина та матеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень за їхньою фактичною собівартістю.

169. Витрати на допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг) та для сприяння у виробничому процесі і для упаковування продукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включаються до собівартості продукції в такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;

б) відповідно до встановлених норм витрат та цін матеріалів установлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки допоміжних матеріалів на одиницю продукції, а відносити на собівартість їх фактичні витрати пропорційно до витрат за нормою.

170. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, строк експлуатації яких менший від одного року (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), списується на витрати виробництва в момент передавання їх в експлуатацію з подальшою організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації та відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Знос на такі МШП не нараховується.

Витрати на МШП, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включаються до собівартості продукції пропорційно до кошторисних ставок у порядку, викладеному у пункті 169 цих Методичних рекомендацій.

Повернення з експлуатації на склад малоцінних та швидкозношуваних предметів, придатних для подальшого використання, не зменшує витрат, а визнається іншим операційним доходом і оприбутковується за дебетом рахунку "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунку "Інший операційний дохід".

171. В окремих галузях промисловості стаття калькуляції "Сировина та матеріали" може бути деталізована з урахуванням характеру, структури та організації виробництва.

Зокрема, в машинобудівній, металургійній, суднобудівній, харчовій, окремих виробництвах хімічної та нафтохімічної промисловості можливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва.

При цьому під напівфабрикатами власного виробництва розуміють продукти, одержані в окремих цехах, переділах, що ще не пройшли всіх установлених технологічним процесом операцій і підлягають доробленню в наступних цехах, переділах цього ж підприємства чи укомплектуванню у вироби.

172. Передача напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху до іншого для подальшого доопрацювання або з цеху на склад готової продукції для реалізації відображається в системі бухгалтерського обліку за фактичною виробничою собівартістю. Допускається ведення їх обліку в поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з подальшим доведенням її до фактичної.

Облік ведеться в розрізі замовлень на основну продукцію, для виготовлення якої призначені напівфабрикати.

Для забезпечення збереження напівфабрикатів на виробництві в цехових складах (коморах) здійснюється оперативний кількісний облік переміщення напівфабрикатів у виробництві (на основі первинної документації).

Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, електроди, інструменти загального призначення тощо), які оприбутковуються на відповідний балансовий рахунок товарно-матеріальних цінностей і в подальшому обліку не відрізняються від купованих.

173. До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:

- купівельних напівфабрикатів та готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання;

- робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробка сировини та матеріалів, які використовуються у виробництві, часткова обробка напівфабрикатів та виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.

174. Відпуск купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів на складальні дільниці здійснюється згідно з виробничою програмою, ступенем застосування їх у вузлах і кінцевій продукції. Видача напівфабрикатів на складання (на робоче місце) оформляється специфікацією (комплектуючою відомістю).

Відповідно до технології складання у специфікаціях перелічуються всі напівфабрикати (комплектуючі вироби), що відпускаються на виробництво.

Після виконання заданої роботи в специфікації підраховуються витрати купівельних напівфабрикатів (комплектуючих виробів) за нормою витрачання на фактичну кількість зібраних вузлів (виготовленої продукції), а потім витрати за нормою на фактичний випуск порівнюються з фактичними витратами і виявляються відхилення від норм. У разі виявлення недостачі і браку складається акт (повідомлення), в якому зазначаються їх причини і винуватці.

175. Вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до собівартості окремих виробів і замовлень.

176. Не відображається в даній статті калькуляції (а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого устаткування, що оплачується за рахунок замовника понад ціну за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємстві і не включається до його валової продукції.

До такого устаткування належить електрообладнання (готові машини чи окремі технологічні вузли), що надходить від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником усього комплекту устаткування (установок для хімічних та нафтохімічних заводів, бурового устаткування тощо), і не потребує обробки й монтажу головним заводом ні у себе, ні у замовника, а також комплектуюче устаткування, що надходить до замовника транзитом, обминувши завод головного постачальника, безпосередньо із заводів-суміжників, розрахунок за яке проводить завод - головний постачальник.

177. У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються контрагентські поставки і роботи.

У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контрагентом та готових до монтажу на суднах, а також контрагентські роботи з монтажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівництва суден.

178. В затратах на виробництво вартість контрагентських поставок враховується при одержанні їх зі складу на замовлення (безпосередньо на судна чи на склад суднобудівника), а контрагентських робіт - після фактичного їх виконання контрагентом. При цьому забезпечується відповідний оперативний облік виписаного й одержаного на судна контрагентського устаткування до його установки (монтажу) на штатних місцях, передбачених проектом побудови судна.

179. Контрагентські поставки і роботи розділу "Електрообладнання і зв'язок" враховуються у такому порядку: вартість схемного обладнання, замовленого і оплаченого заводами окремо від електромонтажних і регулювально-здавальних робіт, у собівартості суден включається до вартості контрагентських поставок, а вартість електрорадіоапаратури, самостійно замовленої і оплаченої підприємствами, - в складі вартості договору з підприємством електрорадіоапаратури за виконання електромонтажних робіт.

Розрахунок витрат виконується окремо для кожного судна (замовлення) відповідно до переліку контрагентських поставок і робіт, передбачених в заводській нормативно-технічній документації.

Витрати за статтею калькуляції "Контрагентські поставки і роботи" безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень.

180. До статті калькуляції "Паливо й енергія на технологічні цілі" відносяться витрати на всі види палива й енергії (як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції.

В окремих галузях промисловості (металургійній, машинобудівній, хімічній та інших) за цією статтею враховуються:

- витрати на паливо для плавильних агрегатів, домен, мартенівських печей, для нагрівання металу в прокатних, штампувальних, пресових, термічних та інших цехах;

- витрати на електроенергію для електропечей у сталеплавильному, феросплавному і ливарному виробництвах, для електродугового зварювання, електролізу, електрохімічних процесів, одержання стисненого повітря, кисню і холоду для технологічних потреб;

- витрати на гарячу та холодну воду, пару і стиснене повітря, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції, повернення конденсату (вираховується).

В коксохімічному виробництві за цією статтею враховуються також послуги газодувок (ексгаустерів), установок сухого гасіння коксу (УСГК), що використовуються безпосередньо в процесі виробництва на технологічні цілі.

До енергії на технологічні цілі в коксохімічному виробництві відноситься енергія, яка служить реагентом технологічного процесу (наприклад, інертний теплоносій на УСГК, вода у виробництві сірчаної кислоти та інше), енергія на ведення технологічного процесу (підігрів, продувка паром), на охолодження апаратів і виробленої продукції тощо.

181. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі відносяться безпосередньо до собівартості окремих видів продукції на підставі показань контрольно-вимірювальних приладів або встановлених норм витрат на виробництво продукції.

182. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включаються до собівартості продукції пропорційно до кошторисних ставок.

Віднесення фактичних витрат на паливо й енергію пропорційно до кошторисних ставок здійснюється в порядку, викладеному в пункті 169 цих Методичних рекомендацій.

183. Витрати на куповану енергію складаються з витрат на її оплату за встановленими тарифами.

При цьому у договорі на постачання електроенергії варто обумовити граничну межу збільшення тарифу на певний коефіцієнт втрат в електромережах.

184. Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до собівартості продукції цих підприємств за виробничою собівартістю, крім тих випадків, коли виробництво електроенергії планується в складі продукції, що реалізується, та коли вона відпускається за встановленими тарифами.

185. Не включається до витрат виробництва вартість купованих палива та енергії, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві.

186. Витрати палива й енергії на опалення виробничих приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарські потреби відображаються у загально-виробничих і адміністративних витратах; витрати палива й енергії на транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва, та на приведення в дію устаткування, - в загальновиробничих витратах та витратах на утримання й експлуатацію устаткування.

187. В енергоємних виробництвах витрати на енергію доцільно виділити в окрему статтю калькуляції "Енергія на технологічні цілі".

188. Вартість палива й енергії для проведення, згідно з технологічним процесом випробувань виробів (стендових, здавальних і контрольних випробувань турбін, дизелів тощо); вартість пальномастильних матеріалів для проведення тривалих випробувань двигунів, а також для проведення всіх випробувань літаків і вертольотів у машинобудівній промисловості відображається в складі спеціальних витрат статті калькуляції "Інші виробничі витрати".

189. До вартості матеріальних цінностей включаються також витрати підприємств на придбання упаковки і тари (крім дерев'яної та картонної), одержаної від постачальників разом з матеріальними цінностями.

Оцінку вартості придбаної тари викладено у пункті 27 цих Методичних рекомендацій.

190. Витрати підприємства на придбання упаковки і тари в окрему статтю калькуляції не виділяються, а включаються до витрат на придбання відповідних видів сировини та матеріалів.

191. Витрати підприємств на оплату дерев'яної й картонної тари понад ціни на матеріальні цінності, а також витрати на її ремонт не відносяться на собівартість продукції, а відшкодовуються підприємствам під час реалізації цієї тари організаціями, які займаються збиранням тари.

192. Витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, енергію та інші матеріальні цінності формуються виходячи з цін їх придбання, включаючи витрати на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями; матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою (в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних цінностей транспортом і персоналом підприємства.

Склад, характеристику та розподіл транспортно-заготівельних витрат викладено у підпункті 4 пункту 20 цих Методичних рекомендацій.

193. Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо в окрему статтю калькуляції не виділяються, а включаються до вартості (статті) зазначених матеріальних цінностей.

194. Витрати на приймання матеріальних цінностей відділом технічного контролю за їх лабораторними випробуваннями, що виконуються в цехових складах, а також з транспортування їх від заводських складів у цехи та всередині цехів відносяться до витрат на обслуговування виробництва.

195. Витрати на утримання відділу постачання й заводських складів, заводського відділу технічного контролю відносяться до адміністративних витрат.

196. У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вартість зворотних відходів, що вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції.

Склад та характеристика зворотних відходів викладені у пункті 35 цих Методичних рекомендацій.

197. Зворотні відходи оцінюються:

- за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (ціною можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового та господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам і організаціям;

- за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції.

У разі використання відходів самим підприємством на виготовлення продукції основного виробництва чи виробів широкого призначення облік їх витрат здійснюється в тому ж порядку, що й облік сировини та основних матеріалів.

У разі реалізації (продажу) відходів їхня вартість списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних цінностей і оформляється як відпуск матеріалів стороннім організаціям.

Вартість списаних з витрат на виробництво і зданих на склад відходів відноситься на відповідний балансовий рахунок з обліку матеріальних цінностей.

При цьому їх вартість списується з витрат окремо за нормою та різницею між фактичною кількістю та їх кількістю за нормою (відхиленням від норм).

198. На відміну від зворотних відходів, безповоротні відходи відображаються в обліку лише в кількісному виразі. В зв'язку з тим, що кількість відходів безпосередньо впливає на величину собівартості продукції, облік загальної величини одержаних відходів ведеться як на місцях їх виникнення, так і по конкретних виробах.

У разі, коли пряме віднесення одержаних відходів на собівартість окремих виробів і замовлень ускладнене, безповоротні відходи ураховуються загальною масою по всій продукції, а розподіл їх на окремі вироби здійснюється пропорційно до випущеної кількості продукції.

199. Облік витрачання сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, енергії здійснюється в розрізі виробництв, цехів і об'єктів калькуляції, а в самих об'єктах - за статтями калькуляції й видами матеріальних цінностей у натуральному та вартісному виразах за фактичною собівартістю.

200. В окремих галузях промисловості (зокрема, в металургійній, хімічній, харчовій) кількість витрачених сировини і напівфабрикатів ураховується в калькуляціях у подвійній вазі - в фактичній та розрахунковій в перерахунку на вміст основної речовини.

201. Відпуск на виробництво сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива здійснюється на основі належно оформлених документів, у яких зазначаються їхні вага, об'єм, площа або кількість відповідно до діючих норм витрат, а також шифри виробів, видів або груп продукції, для виробництва яких вони відпущені.

202. Основними документами для оформлення відпуску матеріальних цінностей на виробництво є лімітно-забірні карти і вимоги.

За лімітно-забірними картами відпускаються матеріальні цінності, на які встановлені ліміти.

203. Ліміти на відпуск матеріальних цінностей на виробництво встановлюються на основі діючих норм витрат матеріалів і затверджених виробничих програм цехів з урахуванням залишків матеріалів, не витрачених цехами на початок планового періоду.

Встановлені ліміти відпуску матеріальних цінностей змінюються у зв'язку із змінами умов виробництва: уточненням обсягів незавершеного виробництва, зміною програм щодо окремих деталей, заміною матеріалів тощо.

Понад ліміт матеріальні цінності відпускаються за особливою вимогою у разі перевитрати встановлених норм внаслідок допущеного браку, заміни матеріалу, передбаченої технологією.

204. Якщо за умовами виробництва відпуск матеріальних цінностей цехам проводиться "під звіт", до цехових складів (без зазначення виробничих замовлень), відпуск зазначених цінностей розглядається не як витрати на виробництво, а як переміщення матеріальних цінностей.

Відпуском на виробництво вважається фактична видача матеріалів у цеху за замовленнями на робочі місця і їх фактичне там витрачання (за даними внутрішньої документації щодо витрат цеху або за спеціальним матеріальним звітом).

205. На підприємстві для кожного цеху, виходячи з умов виробництва, застосовується конкретний метод обліку використаних для виробництва матеріалів.

206. За будь-якого застосовуваного методу обліку витрат на виробництво фактичними витратами матеріалів на виробництво вважається фактичне їх використання на виготовлену і здану за призначенням згідно із спеціальними документами продукцію.

При цьому фактичні витрати повинні бути підтверджені спеціальними розрахунками і звітами, в яких ці витрати порівнюються з витратами за нормами і розшифровуються відхилення від норм із зазначенням їх причин і винуватців.

Відхилення від норм (наднормативні витрати) списуються не на виробничу собівартість виробленої продукції (робіт, послуг), а на собівартість реалізованої продукції.

207. Для контролю за використанням сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів і палива на виробництві і виявлення відхилень від норм застосовуються такі основні методи:

- документування відхилень від норм;

- облік розкрою за партіями;

- інвентарний метод. 208. Метод документування відхилень від норм застосовується для виявлення відхилень, що виникли через заміну одного виду матеріальних цінностей іншим, а також внаслідок наднормативного відпуску матеріалів. Суть цього методу полягає в тому, що заміна, а також наднормативний відпуск оформляються спеціальними (сигнальними) документами.

Відпуск матеріальних цінностей за сигнальними документами проводиться тільки з дозволу керівника підприємства, головного інженера або уповноважених на те працівників підприємства.

209. Метод обліку розкрою за партіями матеріалів передбачає виявлення відхилень від норм за кожною партією матеріалу, що розкроюється, і застосовується у разі розкрою високоякісних листових сталей, кольорових металів, шкіряних, текстильних та інших дорогоцінних і дефіцитних матеріалів. З метою підвищення коефіцієнта використання матеріалів і посилення контролю за їх витратами на виробництво доцільно організувати централізований розкрій матеріалів у заготівельних цехах підприємства.

Цей облік здійснюється виробничими майстрами, майстрами-розподільниками, робітниками планово-диспетчерських бюро та іншими посадовими особами цеху. На кожну партію матеріалу, що розкроюється, відкривається облікова картка, в якій, за даними технологічних карт розкрою, зазначається, скільки і яких заготовок має бути одержано в результаті розкрою тієї чи іншої партії матеріалу, а також кількість відходів. В облікових картках, крім того, зазначається кількість матеріалу, поданого до робочого місця, кількість заготовок (деталей), фактично виготовлених із цієї партії, а також кількість одержаних відходів і кількість невикористаного матеріалу, що підлягає поверненню на склад.

Для визначення результатів розкрою фактично отримана кількість заготовок зіставляється з нормативною. Витрата матеріалу за нормами визначається шляхом множення кількості виробленої продукції на установлену норму витрат матеріалу. Порівнянням кількості фактично витраченого матеріалу з витратами за нормами визначається економія чи перевитрата. Аналогічний контроль здійснюється і щодо відходів. У картці обліку зазначаються виконавці, а також причини і винуватці відхилень від норм.

Метод розкрою за партіями дає можливість щодня визначати фактичні витрати матеріалів і відхилення від норм, їх причини та винуватців, виявляти недоліки в технології розкрою і нормуванні витрат матеріалів; списувати витрачені матеріали і відхилення від норм за прямим призначенням; значно поліпшувати якість обліку, забезпечувати достовірність даних і удосконалювати внутрішньогосподарський розрахунок.

210. У разі неможливості або недоцільності застосування методу обліку розкрою за партіями застосовується інвентарний метод обліку відхилень від норм. При цьому методі відхилення виявляються для кожного виду матеріалів в розрізі окремих виконавців, бригад, дільниць або цеху в цілому за зміну, п'ятиденку, декаду або місяць за допомогою інвентаризації шляхом зіставлення фактичних витрат сировини, матеріалів, купівельних комплектуючих виробів з нормативними на фактичний випуск.

Для виявлення фактичних витрат на початок зміни, п'ятиденки, декади або перше число місяця проводиться інвентаризація невикористаних матеріалів, що знаходяться у виробництві; на основі даних інвентаризації і даних надходження матеріалів на виробництво визначаються фактичні витрати, які зіставляються з нормативними витратами (на кількість виготовленої продукції) для визначення відхилень від норм.

Цей метод застосовується диференційовано залежно від вартості і дефіцитності матеріальних цінностей та необхідної деталізації в обліку. Він потребує належної організації обліку фактичного запуску і виробітку деталей за операціями, на яких відбувається витрачання сировини і матеріалів у виробництві, і проведення перевірок (інвентаризації) невикористаних залишків сировини і матеріалів. За даними поточного обліку складаються рапорти і місячні звіти виробничих підрозділів про використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива на виробництві із зазначенням причин економії або перевитрат, а також заходів, спрямованих на зниження витрат. На основі даних обліку складаються звіти про відхилення від норм у використанні сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива на виробництві.

211. Сировина, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, виписані або видані на виробництво, але фактично на кінець місяця не використані у виробництві, щомісяця (на перше число) виключаються з витрат на виробництво і відносяться на відповідний балансовий рахунок обліку товарноматеріальних цінностей.

212. Вартість усіх матеріальних цінностей, відпущених на виробничі і допоміжні потреби, підлягає розподілу за балансовими рахунками, замовленнями та статтями витрат:

- щодо матеріалів, одержаних основним виробництвом, - на підставі лімітних карт і вимог на витрату матеріалів за нормою і за відхиленнями від норм у розрізі виробництв, замовлень і статей витрат;

- щодо матеріалів, одержаних на потреби допоміжних цехів, - на підставі лімітних карт і вимог на витрату матеріалів у розрізі виробництв, замовлень і статей витрат.

213. Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати.

Фактичні витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, враховуються за статтями калькуляції "Основна заробітна плата", "Додаткова заробітна плата", а також за комплексними статтями калькуляції.

214. До статті калькуляції "Основна заробітна плата" відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Перелік витрат на виплату основної заробітної плати наведено у пункті 41 цих Методичних рекомендацій.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції (груп однорідних видів продукції).

Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції (виріб, замовлення, машинокомплект тощо).

Фактична заробітна плата цих робітників включається до собівартості окремих видів продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок. Ці ставки періодично переглядаються у разі зміни обсягу виробництва, технології, тарифних ставок тощо.

215. На більшості промислових підприємств застосовується відрядна форма оплати праці, за якої враховується нормування робіт, точний облік виробітку й виробнича доцільність збільшення обсягу робіт на тому чи іншому робочому місці.

Відрядна форма оплати праці залежно від специфіки виробництва може застосовуватися в поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною за виконання та перевиконання встановлених виробничих завдань, технічно обгрунтованих норм, поліпшення якості продукції, економію сировини та матеріалів.

Дані про виробіток робітників-відрядників використовуються не лише для визначення розміру належної їм заробітної плати, а й для обліку переміщення матеріалів і напівфабрикатів у виробництві. Для підрахунку заробітної плати за відрядною формою необхідно мати точні дані про кількість і якість продукції, виробленої кожним робітником. При цьому забезпечується контроль за відповідністю виробленої продукції кількості використаних матеріалів, деталей чи заготовок, виданих на обробку, та уникнення так званих приписок виробітку, приховування браку і нестачі деталей.

216. Погодинна форма оплати праці використовується в умовах механізації й автоматизації виробництва, зокрема, на дільницях і видах робіт із регламентованим режимом виробництва, на потокових лініях, на операціях, де потрібна особлива точність виготовлення виробів, у дослідних виробництвах тощо. Така форма оплати праці застосовується в поєднанні із встановленням нормованих завдань, нормативів чисельності і норм обслуговування для відповідних категорій працівників. Погодинна форма оплати праці залежно від виробничих умов може застосовуватись у поєднанні з преміальною - за досягнення відповідних кількісних і якісних результатів праці.

Заробітна плата за погодинною формою нараховується за урочний робочий час згідно з тарифною ставкою (погодинною, денною, місячною), встановленою з урахуванням кваліфікації робітника і характеру виконуваних робіт.

217. Залежно від особливостей роботи підприємства у цехах (дільницях) для обліку виробітку продукції і витрат на заробітну плату застосовуються різні варіанти обліку і форми первинних документів (рапорт про виробіток і приймання робіт, маршрутний лист (маршрутна карта), відомість про виробіток, наряди тощо).

218. В умовах потоково-масового виробництва на конвеєрних лініях із регламентованим ритмом роботи і на потокових лініях із вільним ритмом за умови закріплення операцій за кожним робітником застосовується рапорт на виробіток.

Рапорт передбачає щоденне приймання виробітку бригади (конвеєра) з останньої операції протягом звітного місяця. Розрахунок заробітку робітника (члена бригади) виконується на зворотному боці рапорту.

Виробіток робітників (бригади) враховується й оплачується за придатні вироби, прийняті на кінцевій операції за повною сумарною розцінкою усіх фактично виконаних операцій, закріплених за робітником (бригадою).

219. Для продукції серійного виробництва, коли рух деталей у процесі обробки здійснюється наперед сформованими партіями, найбільш раціональним вважається застосування маршрутної системи обліку.

Маршрутний лист (маршрутна карта) є документом, який супроводжує партію деталей у процесі виробництва за операціями їх обробки в цеху і забезпечує необхідний контроль за дотриманням технологічного процесу, правильністю обліку руху партії деталей на виробництві та за відповідністю кількості виробленої продукції сумі заробітної плати, нарахованої за виконану роботу.

220. На підприємствах з індивідуальним (одиничним) і малосерійним типами виробництва облік виробітку і нарахування заробітної плати проводиться за робочими нарядами на відрядну роботу.

Система обліку за нарядами застосовується також для обліку виконаних ремонтних робіт та окремих разових замовлень.

Суть системи обліку за нарядами полягає в тому, що виробниче завдання подається як наряд на відрядну роботу, де зазначаються обсяги роботи і норми часу на їх виконання.

Наряди, що застосовуються, можуть бути індивідуальними (на одного робітника) та колективними (на групу або бригаду робітників). Наряди виписуються на одну зміну або на більш тривалий строк дії.

221. Окремими документами рекомендується оформляти доплати: до діючих норм і розцінок - листками на доплату; оплату додаткових операцій, не передбачених установленим технологічним процесом, - нарядами на відрядну роботу з відмітним знаком (наприклад, з червоною смугою по діагоналі бланка наряду). В цих документах зазначаються причини доплат і додаткових робіт, а також називаються прізвища осіб, що відповідають за виконання робіт.

За наявності таких доплат розраховуються відхилення від норм (наднормативні витрати), які слід списувати не на виробничу собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), а на собівартість реалізованої продукції.

222. До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Перелік витрат на виплату додаткової заробітної плати наведено у пунктах 42 - 48 цих Методичних рекомендацій.

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих виробництвом відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції.

Додаткова заробітна плата (або її частина) робітників, зайнятих виробництвом відповідної продукції (робіт, послуг), пряме віднесення якої до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат, розрахованої на одиницю продукції.

223. Уся заробітна плата, нарахована виробничому персоналу за виконання робіт, пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг), розподіляється за напрямами витрат і відповідними статтями калькуляції.

Загальна сума заробітної плати у звіті про її розподіл за напрямами витрат повинна відповідати сумі нарахованої заробітної плати.

224. Якщо на підприємстві створюється резерв для забезпечення виплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву. Інші виплати, надбавки й доплати відносяться на виробничу собівартість продукції у розмірах, передбачених законодавством.

225. Витрати на виплату інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми, не включаються до виробничої собівартості продукції, а відносяться до наднормативних виробничих витрат.

226. Заробітна плата робітників, зайнятих обслуговуванням виробничого устаткування чи загальновиробничими роботами, відноситься відповідно до витрат на утримання і експлуатацію устаткування або загальновиробничих витрат.

227. На підприємствах організується контроль за використанням фонду заробітної плати, правильністю застосування тарифних ставок, посадових окладів, норм виробітку, підрахунком сум заробітної плати з використанням обчислювальної техніки, розрахунками середньої заробітної плати, а також використанням фонду заробітної плати в цілому підприємством, цехами і відділами за видами оплати заробітної плати і категоріями робітників.

228. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" включаються:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на обов'язкове соціальне страхування робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття робітників, зайнятих виробництвом продукції;

- відрахування на індивідуальне страхування та на інші соціальні заходи робітників, зайнятих виробництвом продукції, відповідно до законодавства.

229. Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються за ставками та у порядку, викладеному у пункті 53 цих Методичних рекомендацій.

230. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування здійснюються за ставками та у порядку, викладеному у пунктах 54 - 58 цих Методичних рекомендацій.

231. Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється у порядку, викладеному у пунктах 59 - 60 цих Методичних рекомендацій.

232. Розміри страхових внесків на індивідуальне страхування та на інші соціальні заходи установлюються відповідними законами України з кожного окремого виду страхування.

233. Суми відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та на індивідуальне страхування робітників включаються до витрат виробництва за умови, що витрати на оплату праці, на які вони нараховані, відносяться до витрат виробництва.

234. До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:

1) амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;

2) витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомнотранспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);

3) витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання виробничого та підйомнотранспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів;

4) сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами;

5) витрати на утримання цехових транспортних засобів;

6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Номенклатуру статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведено в додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

235. Амортизація основних засобів виробничого та підйомнотранспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, що належать підприємству, визначається у порядку, викладеному у пунктах N 72, 78 - 79, 87, 102 цих Методичних рекомендацій.

236. До спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення (малоцінних необоротних матеріальних активів) належать: моделі, опоки, кокілі, штампи, прес-форми, виливниці, спеціальні прокатні валки тощо, а також різноманітний спеціальний інструмент (різальний, вимірювальний, допоміжний) і спеціальні пристрої, строк корисного використання яких більше одного року.

Спеціальні інструменти і пристрої цільового призначення враховуються за їх первинною вартістю, що складається з витрат на придбання, спорудження або виготовлення.

237. Амортизація спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення визначається у порядку, викладеному у пункті N 85 - 87 цих Методичних рекомендацій.

238. Сума амортизації транспортерної стрічки визначається щомісячно з моменту навіски стрічки виходячи з нормативного строку її служби.

При достроковому вибутті транспортерної стрічки недосписана частина її вартості відноситься на собівартість продукції.

239. На підприємстві повинен бути організований відповідний кількісний облік малоцінних необоротних матеріальних активів, що передані зі складів підприємства в експлуатацію, по місцях їх експлуатації і відповідальних особах на весь період їх фактичного використання.

240. Витрати на технічний огляд, технічне обслуговування виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів відносяться у повному обсязі до експлуатаційних витрат (витрат на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт).

241. Технічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій або окрема операція, що підтримує працездатність або справність устаткування, цехового транспорту під час використання його за призначенням і не відноситься до поліпшення основних засобів.

Система технічного обслуговування включає в себе такі основні складники:

- щоденне обслуговування (перевірка технічного стану, виконання робіт з підтримки належного зовнішнього виду, усунення виявлених несправностей, санітарна обробка транспортного засобу);

- чергове технічне обслуговування (ТО-1, ТО-2 для транспортних засобів відповідно 25 і 14 видів операцій);

- сезонне технічне обслуговування (виконується два рази на рік і включає 11 видів операцій);

- технічне обслуговування при консервації, а також на лінії.

При цьому регламентується як періодичність технічного обслуговування, так і перелік операцій та їх трудомісткість, що виконуються при проведенні технічного обслуговування (контрольнодіагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та очисні роботи тощо).

Технічне обслуговування не включає в себе заміну вузлів та агрегатів. Щодо окремих видів основних засобів існують спеціальні нормативні документи, що регламентують проведення технічного обслуговування.

Для дорожніх транспортних засобів та автомобільного транспорту застосовується Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. N 102, відповідно до п. 1.3 якого технічне обслуговування подається як "комплекс операцій або окрема операція щодо підтримки працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберіганням і транспортуванням".

242. Витрати підприємства по заміні автошин та акумуляторних батарей, якщо така заміна здійснюється з урахуванням норм експлуатаційного пробігу, відносяться до технічного обслуговування.

В галузях економіки склад експлуатаційних витрат за об'єктами основних засобів регламентується галузевими інструкціями.

243. Система ремонтів виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів класифікується за певними ознаками:

а) за видами ремонти поділяються на: поточні; середні; капітальні;

б) за засобом здійснення ремонти поділяються на: ремонти, що виконуються господарським способом; ремонти, що виконуються підрядним способом; ремонти, що виконуються змішаним способом;

в) за відношенням до плану ремонти поділяються на: планово-попереджувальні; позапланові;

г) за відношенням до господарської діяльності ремонти поділяються на:

ремонти виробничих основних засобів; ремонти невиробничих основних засобів;

д) за приналежністю основних засобів ремонти поділяються на ремонти об'єктів:

власних основних засобів; орендованих основних засобів (взятих в оперативну оренду). 244. Поточний ремонт виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає у виконанні дрібних робіт з виправлення і часткової заміни окремих деталей виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів.

Поточний ремонт основних засобів виконується за необхідності (за результатами діагностування технічного стану об'єкта або за наявності несправностей).

До поточного ремонту транспортних засобів відносяться роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). При цьому будь-який ремонт агрегатів відноситься до поточного ремонту транспортних засобів.

Поточні ремонти основних засобів здійснюються з незначними проміжками часу, до одного року, і дають можливість постійно підтримувати їх в робочому стані.

На поточний ремонт однотипних основних засобів можуть відкриватися річні замовлення.

Приймання об'єктів виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів після закінчення поточного ремонту здійснюються на підставі акта приймання-здачі відремонтованих об'єктів.

245. Середні ремонти виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів здійснюються з періодичністю понад один рік і пов'язані із значними витратами на їх проведення.

246. Капітальний ремонт виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів - це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу і полягає у виконанні робіт, пов'язаних із заміною або ремонтом найважливіших і відповідальних його частин або основних конструкцій.

Для обладнання капітальним ремонтом вважається ремонт, при якому проводиться повне розбирання агрегату, заміна або відновлення зношених деталей, вузлів, ремонт базових і інших деталей і вузлів, збирання, регулювання і випробування агрегату. Вказані види робіт повинні проводитись з урахуванням можливостей покращання технічних параметрів обладнання та його модернізації.

До капітального ремонту відносяться роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів і автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів відносяться роботи, пов'язані із заміною рами.

До витрат на капітальний ремонт відносяться:

- вартість здійсненого капітального ремонту основних засобів, включаючи вартість демонтажу і монтажу обладнання, транспортних засобів, що ремонтуються;

- затрати на транспортування об'єктів капітального ремонту.

Капітальний ремонт здійснюється через значний (понад один рік) проміжок часу.

247. Витрати на ремонт, виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до витрат періоду, в якому такі витрати понесені.

Витрати на ремонт, що здійснюються з метою збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта, збільшують первинну вартість основних засобів на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта.

248. Ремонти основних засобів проводяться згідно з річними планами (з поквартальним поділом), що складаються підприємствами у грошовому виразі і в натуральних показниках відповідно до Положення про планово-попереджувальні ремонти.

Позапланові ремонти проводяться у випадках необхідності (виявлення несправностей за результатами діагностування технічного стану обладнання, транспортних засобів тощо).

249. Кошторисно-технічна документація складається на підставі актів технічного огляду об'єктів, що підлягають ремонту, відомостей дефектів та інших встановлених документів із зазначенням обсягів робіт за діючими цінами, нормами, тарифами, розрахунками і калькуляціями.

Приймання об'єктів після закінчення капітального ремонту проводиться на підставі акта приймання-здачі відремонтованих об'єктів.

250. Поліпшення виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів включає в себе реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних засобів, а також ремонти, які збільшують майбутні економічні вигоди, первинно очікувані від використання об'єкта, збільшують первинну вартість основних засобів.

251. Підприємства-орендарі мають право протягом звітного року віднести до витрат на виробництво продукції будь-які витрати, пов'язані з ремонтами взятих ними на умовах оперативного лізингу (оренди) основних засобів, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

252. Витрати, що проведені у звітному періоді від операцій з оперативним лізингом (орендою), але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються у звітності окремою статтею як витрати майбутніх періодів та підлягають списанню на витрати виробництва та обігу протягом строку, до якого вони відносяться.

253. До витрат на утримання та експлуатацію устаткування відносяться витрати на утримання цехового транспорту, засобами якого продукція та відходи перевозяться по внутрішньозаводських коліях: витрати на утримання авто- і електрокарів, автомобілів, автонавантажувачів, паровозів, тепловозів та інших видів нетехнологічного транспорту.

254. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування кожного цеху відносяться тільки на ті види продукції (робіт, послуг), що виготовляються в цьому цеху.

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції (робіт, послуг) за прямою ознакою за допомогою баз розподілення (годин праці, заробітної плати, об'єму діяльності, прямих витрат тощо).

Якщо немає можливості розподілити витрати на утримання та експлуатацію устаткування за прямою ознакою, вони включаються до складу загальновиробничих витрат, де розподіляються на постійні та змінні витрати.

255. На підприємствах здійснюється систематичний попередній і поточний контроль за дотриманням цехами, відділами і службами кошторисів витрат на утримання й експлуатацію устаткування і загальновиробничих витрат. Цей контроль здійснюється насамперед з метою дотримання затверджених норм витрат лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, інструментів та інших засобів праці; лімітів споживання і вартості різного роду робіт та послуг, заробітної плати обслуговуючого персоналу. Для контролю за витратами на утримання і експлуатацію устаткування доцільно розробити нормативи витрат на обслуговування та експлуатацію найважливіших груп устаткування і враховувати їх фактичну величину з тим, щоб виявляти відхилення від установлених нормативів.

256. До статті калькуляції "Попутний видобуток" на добувних підприємствах у хімічній і металургійній промисловості включаються витрати на руду, видобуту під час експлуатаційних гірничопідготовчих робіт.

Попутний видобуток оцінюється за середньорічною плановою цеховою, шахтною (кар'єрною) собівартістю корисних копалин, що добуваються з надр у процесі очисних робіт.

Видобута під час проходки гірничо-капітальних виробок руда оцінюється за діючими цінами й оплачується підприємством капітальному будівництву. За відсутності цін на такі корисні копалини оцінка їх здійснюється за середньорічною плановою виробничою собівартістю або за договірними цінами.

257. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать:

1) витрати на управління виробництвом:

- на утримання працівників апарату управління виробництвом (цехами, дільницями тощо);

- на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством (без готельного збору);

- на придбання спеціалізованої літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності цеху, дільниці тощо;

- на сплату послуг за участь у семінарах, що провадяться з метою підвищення професійного рівня робітників, зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг), які перебувають у трудових відносинах з підприємством;

2) амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

3) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

4) сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами загальновиробничого призначення;

5) витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;

6) витрати на обслуговування виробничого процесу:

а) на забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, пристроями та іншими засобами і предметами праці;

б) на транспортне обслуговування, яке включає витрати на утримання та експлуатацію автотранспорту загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

в) на утримання та експлуатацію, технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативного лізингу (оренди);

г) на проведення ремонтів, які здійснюються для підтримання в робочому стані та одержання первинно очікуваних економічних вигод від використання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

д) витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції (робіт, послуг);

е) на утримання загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу;

7) витрати на охорону праці:

а) на забезпечення правил техніки безпеки праці, охорони праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку;

б) на проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників, зайнятих на тяжких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці (відповідно до Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів та робіт, для виконання яких є обов'язковими медичні огляди робітників), або таких, де існує необхідність у професійному відборі (обов'язковий первинний та періодичний профілактичний наркологічний огляд), а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21 року;

в) на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні їм для виконання професійних обов'язків, та іншими засобами індивідуального захисту, милом та іншими миючими засобами, знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до переліку та норм, встановлених чинними нормативно-правовими актами, або на відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією.

Безкоштовна видача за встановленими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджувальних засобів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, передбачена статтею 163 КЗпП України (322-08) та статтею 10 Закону України від 14.10.92 р. N 2694-XII "Про охорону праці", із змінами та доповненнями (далі - Закон "Про охорону праці" забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 р. N 170. Дане Положення регулює загальні питання забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, а норми їх видачі установлюються окремими галузевими Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття, інших засобів індивідуального захисту, затвердженими в 1998 р. Міністерством праці і соціальної політики України спільно з Комітетом з нагляду за охороною праці України (далі Типові норми) для працівників:

- харчової промисловості - наказ від 10.06.98 р. N 115;

- м'ясної й молочної промисловості - наказ від 10.06.98 р. N 116;

- деяких професій працівників підприємств нафтової, газової, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (тимчасові) - наказ N 193;

- автомобільного транспорту - наказ від 20.10.98 р. N 207.

Типові норми поширюються на всі підприємства і організації відповідних галузей незалежно від форми власності. Засоби індивідуального захисту видаються працівникам згідно з нормами та термінами їх служби.

Витрати на зазначені засоби індивідуального захисту в межах установлених норм, а також витрати, пов'язані з їх доглядом, чисткою, пранням, відносяться на витрати виробництва.

Засоби індивідуального захисту, видані понад установлені норми, відносяться до наднормативних виробничих витрат.

Всі перелічені Типові норми носять галузевий характер, за винятком останніх, які поширюються на працівників наскрізних професій не тільки автотранспортних, а й інших підприємств будь-яких форм власності і видів діяльності, до складу яких входять транспортні підрозділи.

Стосовно інших галузей промисловості, то Типові норми для них українським законодавством поки що не встановлені, тому при віднесенні витрат на спецодяг, спецвзуття та ін. їм належить керуватись діючими на цей час нормативними актами.

Необхідність безкоштовного забезпечення спецхарчуванням окремих категорій працівників, зайнятих на роботах із шкідливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці, передбачена статтею 166 КЗпП України (322-08) та статтею 9 Закону "Про охорону праці" ( 2694-12 ), але нормативних актів України стосовно цього питання не прийнято, тому слід керуватись діючими на цей час нормативними актами.

Вартість спецхарчування в межах установлених норм відноситься на собівартість продукції за умови видачі його тим категоріям працівників, які обумовлені нормативними документами.

Згідно із статтею 9 Закону "Про охорону праці" ( 2694-12 ) при роз'їзному характері роботи працівникові, який має право на безкоштовне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому продуктами харчування, виплачується компенсація на придбання зазначених продуктів у межах затверджених норм. Умови виплати компенсації повинні бути передбачені у колективному договорі;

8) витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону) цеху, дільниці;

9) плата за використання та обслуговування засобів сигналізації за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.

Виробничі підрозділи, які орендують приміщення з телефоном, на час оренди повинні переоформити телефонний номер на себе;

10) податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:

а) плата за землю, якщо виробничий підрозділ (цех) є власником відокремленої ділянки землі або землекористувачем і його права на земельну ділянку засвідчені актом на право власності або право користування.

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець;

б) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів загальновиробничого призначення.

Цей податок включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але за наявності його зв'язку з виробничою діяльністю цеху, дільниці (діючі обмеження, пов'язані з експлуатацією легкового транспорту, цього податку не стосуються);

в) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, здійснюється згідно з Порядком нарахування та стягнення відрахувань на геологорозвідувальні роботи, якщо діяльність виробничого підрозділу (цеху) пов'язана з видобутком корисних копалин;

г) плата за спеціальне використання природних ресурсів (водних, лісових ресурсів, надр при видобутку корисних копалин), якщо діяльність виробничого підрозділу (цеху) безпосередньо пов'язана з їх використанням.

Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів до витрат виробництва відноситься тільки в межах ліміту. Понадлімітне використання водних ресурсів сплачується за рахунок прибутку у п'ятикратному розмірі.

Ліміти за користування водою для потреб гідроенергетики і водного транспорту не встановлюються, до витрат виробництва відноситься сума сплаченого (перерахованого) збору в повному обсязі.

Збір також сплачують господарські виробничі підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і підвідомчі негосподарським організаціям.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується юридичними та фізичними особами (лісокористувачі, які визначені статтею 9 Лісового кодексу України ( 3852-12 ), що здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів і використовують земельні ділянки лісового фонду.

На собівартість продукції (робіт, послуг) сплачений збір відносять ті виробництва, діяльність яких пов'язана з використанням лісових ресурсів.

Платниками збору за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин є ті виробництва, які займаються видобутком корисних копалин.

Об'єктом оподаткування є видобуток корисних копалин.

Нормативи сплати за використання надр при видобутку корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин як базові з подальшою їх диференціацією в залежності від геологічних особливостей і умов експлуатації родовищ. Якщо надрокористувачі розробляють більше одного виду корисних копалин, розрахунок здійснюється за кожний вид корисних копалин окремо;

д) рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.

Плата вноситься до Державного бюджету України за добуті та фактично оплачені користувачами природний газ та нафту;

е) плата за забруднення навколишнього природного середовища.

Порядок обчислення і сплати цього збору встановлений постановою КМУ від 01.03.99 р. N 303, відповідно до п. 12 якої збір за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів відноситься на витрати виробництва.

У разі здійснення понадлімітних викидів, скидів та розміщення відходів, а також відсутності у підприємства затверджених у встановленому порядку лімітів, збір обраховується у п'ятикратному розмірі. При цьому сума зборів за понадлімітні викиди, скиди та розміщення відходів сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Збір, що стягується за викиди, які здійснюються пересувними джерелами забруднення, відноситься до витрат виробництва у фактично сплаченій (нарахованій) сумі, без будь-яких обмежень, включаючи також суми збору, що обчислені по орендованих автомобілях (за умови, що паливо для них відображається у бухгалтерському обліку орендаря);

є) відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Розмір страхового внеску на соціальне страхування від нещасного випадку залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці);

11) місцеві податки і збори:

а) комунальний податок. Цей податок сплачується виходячи із середньоспискової чисельності працівників виробничого підрозділу;

б) збір на право використання місцевої символіки.

Збір сплачується виробничими підрозділами (цехами), які використовують символіку в комерційних цілях, і якщо вони мають дозвіл на використання цієї символіки;

в) готельний збір.

Збір сплачують виробничі підрозділи за працівників цеху, дільниці, які під час службових відряджень проживають в готелях, кемпінгах тощо;

12) витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у власності підприємства (крім витрат, що підлягають амортизації): витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг із зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від виробничої діяльності цеху сторонніми організаціями, з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом виробничої діяльності цеху, дільниці;

13) витрати на перевезення працівників виробничих підрозділів до місця роботи і назад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту, або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників - інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;

14) витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, передбачені законодавством: суми, виплачені у розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі до місця знаходження підприємства (пункту збору) місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств; надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює;

15) витрати на виплату надбавок до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство працівникам цеху, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний характер;

16) платежі зі страхування ризиків цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі виробничих фондів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення, цехового майна, що пов'язане з виробничою діяльністю; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана іншим особам.

Суми страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, що орендуються, до складу витрат виробництва орендаря не включаються.

Витрати орендаря у вигляді страхових внесків відповідно до договорів страхування державного і комунального майна, отриманого ним в оренду для використання у власній виробничій діяльності, відносяться до його витрат на виробництво.

Страхування Каско - витрати на страхування вартості засобів транспорту (суден, залізничних вагонів, автомобілів) без врахування вантажів; страхування корпусу судна, в тому числі і такого, що будується, з його машинами, обладнанням і такелажем відносяться до витрат виробництва виробничого підрозділу, якщо зазначені транспортні засоби перебувають на балансі підприємства, є державною або комунальною власністю, і їх використання безпосередньо пов'язане з виробничою діяльністю даного підрозділу;

17) відрахування на створення резервного фонду для забезпечення гарантійних зобов'язань на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції (у розмірі 10 відсотків від сукупної вартості продукції, що була продана та по якій не закінчився строк гарантійного обслуговування);

18) витрати цеху, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем виробництва працівників, пов'язаних з виробничою діяльністю, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, в українських закладах освіти, які мають ліцензію та у разі закінчення навчання видають документи державного зразка (за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким підприємством);

19) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

20) компенсація робітникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту.

Зазначені витрати включаються до витрат виробництва за умови використання такого інструменту (транспорту) тільки для потреб виробничої діяльності. Компенсація установлюється за домовленістю сторін (колективним договором чи індивідуально) у межах норм амортизації;

21) суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством, працівникам, пов'язаним з виробничою діяльністю;

22) суми матеріальної допомоги (премій, заохочень) працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), які не можна безпосередньо віднести до конкретного об'єкта витрат, працівникам апарату управління цехами, дільницями тощо, а також загальновиробничому персоналу;

23) інші витрати цеху, дільниці:

- внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади;

- нестачі незавершеного виробництва;

- нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей в цехах у межах норм природного убутку;

- оплата простоїв за нормами діючого законодавства;

- втрати від браку, якщо їх не можна безпосередньо віднести до конкретного виду продукції;

- витрати на операції із скляною тарою;

- виплати на відшкодування заробітку та інших витрат у випадках завданого каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника тощо.

Номенклатуру статей загальновиробничих витрат наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

258. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Змінні загальновиробничі витрати прямо і повністю відносяться на виробничу собівартість виробленої продукції (на рахунок виробництва).

259. До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення, тобто ця частина витрат зразу списується на рахунок собівартості реалізації. Розподілена частина постійних загальновиробничих витрат відноситься на виробничу собівартість продукції.

260. Слід зазначити, що абсолютно точного розподілу витрат на постійні і змінні не може бути, так як існують витрати, що містять в собі постійну і змінну частини. Так, оплата праці апарату управління виробництвом може включати в себе постійну частину - оклад і змінну частину - винагороди (премії) за збільшення обсягів виробництва, за високі досягнення у праці тощо. Крім того, затрати, які для одного підприємства є постійними, для іншого можуть бути змінними.

Перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

261. Якщо випуск продукції за звітний період нижчий нормальної потужності підприємства, то загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності (витрати у межах нормальної потужності списуються на виробничу собівартість продукції, а понаднормальні витрати на собівартість реалізованої продукції).

Якщо випуск продукції у звітному періоді вищий від нормальної потужності підприємства, то вся сума постійних витрат розподіляється і всі загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість.

262. Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:

а) виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років визначається нормальний та фактичний рівень виробничої потужності і сума змінних та постійних загальновиробничих витрат. При цьому треба враховувати технічні характеристики, змінний режим, експлуатаційне забезпечення, обсяг виробництва та інші умови в залежності від особливостей вибраної бази розподілу. При цьому змінні та постійні загальновиробничі витрати визначаються за фактичними обліковими даними минулих періодів. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних та змінних витрат, або за обліковими даними неможливо визначити фактичну суму таких витрат, то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат на одиницю продукції. Наприклад, витрати на електроенергію при незмінних тарифах будуть рости прямо пропорційно до росту обсягу виробництва. В зв'язку з цим суми змінних витрат можуть бути визначені як добуток обсягу виробництва на суму змінних витрат, розрахованих на одиницю продукції;

б) розраховуються коефіцієнти (нормативи) розподілу постійних та змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу (на 1 машино-годину, 1 виріб тощо) шляхом ділення суми постійних та змінних загальновиробничих витрат при нормальному рівні потужності на кількість відпрацьованих машино-годин, кількість одиниць продукції чи інших величин в залежності від вибраної бази розподілу;

в) розрахований коефіцієнт (норматив) на постійні загальновиробничі витрати помножується на фактичну величину вибраної бази розподілу за звітний період, одержана сума вважається розрахованою нормою постійних фактичних витрат звітного періоду;

г) розрахована норма постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюється з сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка в свою чергу визначається як різниця між загальною сумою фактичних загальновиробничих витрат за звітний період та сумою змінних фактичних витрат цього ж періоду, обчисленою прямим шляхом на підставі первинних документів).

Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а надлишок - нерозподіленими постійними витратами.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.

Суми змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат включаються до виробничої собівартості і розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до вибраної бази розподілу за розрахованими коефіцієнтами.

263. У хімічній промисловості, за винятком добувних виробництв, загально-виробничі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до суми основних витрат на переробку, включаючи матеріальні витрати на технологічні цілі, витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальне страхування та витрати на утримання й експлуатацію устаткування.

У добувних виробництвах загальновиробничі витрати розподіляються таким чином: одним способом добування хімічних руд - пропорційно до видобутку кожним кар'єром або шахтою; різними способами (відкритим і закритим) пропорційно до основних витрат, до яких включаються матеріальні витрати (паливо й енергія для технологічних цілей), витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, витрати на утримання й експлуатацію устаткування.

264. Загальна величина загальновиробничих витрат, а також витрат на утримання та експлуатацію устаткування підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці ж витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової і товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва.

Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються до собівартості продукції, що виготовляється тільки цим цехом (в тому числі до собівартості робіт, послуг, які виконуються для інших цехів).

265. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування, які неможливо розподілити між окремими видами продукції за прямою ознакою або якщо вони не виділяються в окрему статтю калькуляції, включаються до загальновиробничих витрат і підлягають розподілу на постійні та змінні витрати у загальному порядку з подальшим їх розподіленням між окремими видами продукції.

266. До собівартості товарів народного споживання загальновиробничі витрати включаються:

- повністю в цехах, які спеціалізуються на виробництві цих товарів;

- частково - коли ці товари виготовляються поряд з основною продукцією у цехах, які не спеціалізуються на їх виготовленні. При цьому до собівартості товарів народного споживання включається відповідна частка загальновиробничих витрат, пов'язаних з виробництвом цих товарів. Для цього складається спеціальний розрахунок загально-виробничих витрат неспеціалізованих цехів.

267. У сезонних виробництвах для визначення планової, фактичної собівартості продукції витрати на обслуговування виробництва обчислюються виходячи із затвердженого річного кошторису цих витрат, обсягів продукції і норм витрат на одиницю продукції.

У разі зміни обсягу продукції до норм витрат вносяться необхідні корективи з тим, щоб забезпечити погашення витрат. Якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену за кошторисом, ці відхилення списуються на собівартість продукції того періоду, в якому мало місце перевищення.

На період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва відносяться до витрат майбутніх періодів.

Якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати.

268. До статті калькуляції "Втрати від браку" належать:

- вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з технологічних причин;

- вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час налагодження устаткування;

- вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих у технологічному потоці при їх виробленні, обробленні, пакуванні; розбитих під час транспортування на виробництві (бій);

- витрати на усунення браку;

- витрати, що перевищують установлені норми витрат на гарантійний ремонт (тобто 10 відсотків від сукупної вартості таких товарів, що були продані та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування) та витрати на утримання гарантійних майстерень.

Такий вид втрат від браку на підприємстві виникає у тому разі, якщо на підприємстві відповідно до пункту 13 П(С)БО 11 створений резервний фонд для виконання гарантійних зобов'язань. Якщо на підприємстві не створювався резервний фонд, усі фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування включаються до витрат на збут;

- технологічні втрати.

269. Втрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, деталей, вузлів, виробів (крім нестач), які виникають у процесі виготовлення виробів, розподіляються на такі групи:

- брак у виробництві;

- втрати, спричинені рівнем розвитку техніки, пов'язані з технологічними процесами виготовлення деталей, вузлів, виробів - технологічні втрати.

270. Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

271. Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, у тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам чи технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.

Не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції у нижчий сорт за якістю.

272. За місцем виявлення брак поділяється на:

внутрішній - це брак продукції, виявлений на виробництві до її відправлення споживачу; зовнішній - брак, виявлений споживачем у процесі складання, монтажу або під час експлуатації виробу і пред'явлений для відшкодування збитків.

I внутрішній, і зовнішній брак можуть бути як поправним, так і непоправним (остаточним) залежно від характеру дефектів, що виявляються під час технічного приймання.

273. Поправним браком вважають вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які після усунення недоліків можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технічно можливе й економічно доцільне.

274. Остаточним браком вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли, та роботи, що не можуть використовуватися за прямим призначенням і виправлення яких технічно неможливе й економічно недоцільне.

275. Собівартість внутрішнього поправного браку включає:

- витрати на сировину, матеріали і напівфабрикати, витрачені на усунення дефектів продукції;

- витрати на заробітну плату робітників, нараховану за операції з виправлення браку;

- відрахування на соціальне страхування;

- частину загальновиробничих витрат. 276. Собівартість внутрішнього остаточного браку складається з основних витрат (виходячи з нормативних (планових) витрат), включаючи частину загальновиробничих витрат.

277. На виявлений на виробництві остаточний брак, або брак, що виправляється, відділом технічного контролю складається акт (повідомлення про брак). Для обліку втрат внаслідок браку і систематизації зведень про брак на підприємствах встановлюється перелік причин браку та його винуватців, розробляються класифікатори виробів з переліком операцій, за якими передбачаються технологічні втрати та плановий брак. Зазначені у класифікаторах шифри втрат від браку проставляються у первинних документах, у супроводжувальних листах, маршрутних картах, актах про брак, зведеннях тощо.

Сировина, матеріали й купівельні напівфабрикати, забраковані в процесі виробництва з вини постачальника, оформлюються, крім акта, спеціальним документом для пред'явлення претензій до постачальника. Порядок оформлення браку з вини постачальників і пред'явлення до них претензій (рекламацій) встановлюється з урахуванням конкретних умов згідно з договорами на постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів і роз'ясненнями Вищого арбітражного суду.

Втрати від браку, що обумовлені низькою якістю матеріалів або напівфабрикатів і підлягають стягненню з постачальників як відшкодування збитків, зменшуються на відповідну суму після визнання претензії постачальниками або після задоволення позову арбітражним судом. На основі актів про брак (або первинних документів з обліку виробітку) складається звіт про собівартість браку в звітному місяці, в якому визначається сума втрат від забракованої продукції із зазначенням видів продукції і винуватців браку.

278. Вартість зовнішнього браку складається з:

- вартості продукції (виробів), остаточно забракованої споживачами;

- відшкодування покупцю витрат, пов'язаних з придбанням цієї продукції;

- витрат на демонтаж забракованих виробів;

- транспортних витрат, викликаних заміною забракованої продукції;

- витрат на виправлення забракованої продукції у споживача, якщо вона відноситься до поправного браку.

279. Втрати від внутрішнього браку відображаються у витратах того ж місяця, у якому був виявлений брак, а втрати від зовнішнього браку - у тому місяці, в якому були пред'явлені претензії від споживачів.

280. Втрати від браку включаються до собівартості того виду продукції, по якому виявлено брак.

В індивідуальному та дрібносерійному виробництвах втрати від браку можуть бути віднесені до вартості незавершеного виробництва за умови, що ці втрати відносяться до конкретного замовлення, виконання якого ще не закінчене.

281. Не допускається включення втрат від браку до інших статей калькуляції, тобто відображення їх у фактичних витратах матеріалів, витратах на основну заробітну плату та додаткову заробітну плату.

282. До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, не відповідних вимогам нормативно-технічної документації, яке виникає у виробництві внаслідок недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу, пов'язаної з недостатнім знанням фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів і виготовлюваних виробів, недосконалим технологічним обладнанням та вимірювальною технікою, а також невідповідністю окремих фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів і напівфабрикатів, які виготовляються і поставляються за діючою нормативно-технічною документацією, оптимальним вимогам виробництва.

283. Оцінка технологічних втрат у прямих витратах здійснюється за діючими нормативними калькуляціями на початок поточного місяця за статтями "Сировина та матеріали", "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" (включаючи операцію, на якій виявлено технологічні втрати), а за статтями калькуляції "Основна заробітна плата" та "Додаткова заробітна плата" - з нарахуванням за попередньо оплаченою операцією. Загальновиробничі витрати включаються за фактичними витратами у загальновстановленому порядку їх розподілу.

284. Технологічні втрати, враховані на рахунку "Виробництво", щомісяця повністю відносяться на собівартість випуску продукції. У незавершеному виробництві ці втрати можуть залишатися лише у разі відсутності випуску цієї продукції.

285. У зв'язку з особливою технологічною складністю виробництва авіаційної, електронної техніки, а також з особливими вимогами щодо надійності в експлуатації у машинобудівній, металургійній і скляній галузях плануються і включаються до собівартості продукції неминучі технічні втрати через брак (у ливарному, термічному, керамічному, оптичному та інших особливо складних виробництвах) у розмірах, що не перевищують встановлені підприємством норми.

286. Технологічні втрати та втрати від браку, які стосуються деталей та складальних одиниць, що застосовуються у різних виробах, списуються на собівартість цих виробів пропорційно до їх кількості у випуску.

287. Технологічні втрати та втрати від браку незалежно від місця їх виявлення відносяться на витрати цехів-винуватців, крім втрат з вини цехів допоміжного виробництва, які включаються до витрат основного виробництва, в якому вони виявлені.

Особливості обліку втрат від браку в окремих галузях промисловості встановлюються у галузевих інструкціях.

Якщо на підприємстві втрати від браку не виділяються в окрему статтю калькуляції, вони ураховуються в складі загальновиробничих витрат.

288. До статті калькуляції "Інші виробничі витрати" належать витрати, пов'язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів, деталей, вузлів щодо перевірки їх на відповідність до вимог встановлених стандартів або технічних умов; витрати періодичних випробувань (коротких контрольних) щодо оцінки зібраного, готового до реалізації виробу, або його складових частин на відповідність вимогам нормативної документації.

Номенклатуру статей інших виробничих витрат наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

289. До статті калькуляції "Попутна продукція" включається вартість попутної продукції, одержаної одночасно з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначається для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.

Перелік попутної продукції в окремих галузях промисловості наведено в додатку 5 до цих Методичних рекомендацій.

290. Попутна продукція самостійно не калькулюється. Її вартість, обчислена за визначеними цінами, вираховується із собівартості основної продукції.

291. Під час калькулювання продуктів, одержаних у комплексних виробництвах, вартість попутної продукції виключається з підсумкової собівартості виробництва усього комплексу продуктів, а величина витрат, що залишається після цього, вважається витратами на основний (цільовий) продукт.

Кількість та вартість попутної продукції відображається у статті калькуляції "Попутна продукція" з розподілом за видами із знаком мінус (-).

292. Попутна продукція оцінюється:

- за відпускними цінами;

- за плановою собівартістю аналогічного продукту;

- за ціною можливого використання - тільки для внутрішнього використання.

Ціна можливого використання визначається як різниця між ціною матеріалу, що замінюється попутним продуктом (напівфабрикатом), і сумою додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою його до використання.

Підприємство своїм розпорядчим документом визначає, який варіант оцінки воно застосовуватиме.

Попутна продукція, що призначається для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.

293. Витрати в іноземній валюті, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату проведення операцій, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

6. Особливості формування собівартості продукції при
використанні давальницької сировини

294. Давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України (чи закуплені або вироблені замовником на території України), або вивезені українським замовником за її межі (чи надані українському виконавцю) для використання у виробництві готової продукції з наступним її поверненням повністю чи частково замовнику або вивезенням за його дорученням до іншої країни чи відвантаженням або реалізацією третій стороні на території України.

Право власності на давальницьку сировину (за винятком тієї її частини, що надається виконавцю в рахунок плати за переробку) та вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

295. Операція з давальницькою сировиною - це надання виконавцем (виконавцями) замовнику (замовникам) за відповідну плату послуг з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини, незалежно від кількості етапів (операцій) її перероблення з метою виробництва готової продукції. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, у яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менше ніж 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

296. Розрахунки за послуги з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини можуть здійснюватись за погодженням сторін у грошовій формі з поверненням замовнику всієї одержаної з використанням давальницької сировини продукції, або шляхом надання у власність виконавця частини давальницької сировини чи одержаної з її використанням продукції, або з використанням цих форм оплати одночасно.

297. Вибір варіантів, умови й розмір оплати встановлюються за взаємною домовленістю сторін і вказуються у контракті (договорі), який укладається між замовником і виконавцем. У договорі також зазначаються: порядок надходження сировини, її якість і ціна, обсяг і термін переробки, умови розрахунків, кількість і порядок видачі готової продукції. Підприємства-виконавці мають право передбачити у договорі плату за зберігання несвоєчасно забраної готової продукції.

298. Оплата замовником послуг з переробки (обробки, збагачення) його сировини повинна покривати витрати підприємства-виконавця з переробки даного обсягу сировини й забезпечувати йому прибуток.

299. Оплату послуг з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини частиною цієї сировини або виробленої з неї готової продукції потрібно розглядати як товарообмінні (бартерні) операції, облік яких ведеться відповідно до законодавства.

Сторони конкретного бартерного контракту в даному випадку здійснюють обмін на неподібні активи, і згідно з П(С)БО 9 "Запаси" неподібні активи, що обмінюються, мають однакову справедливу вартість, в той час як їх реальна або ринкова вартість може значно відрізнятися від справедливої. Облік таких активів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі грошових коштів або їх еквівалентів.

300. Облік виробництва готової продукції та калькулювання її собівартості в операціях з давальницькою сировиною здійснює замовник, при цьому вартість послуг з переробки сировини включається до складу затрат на виробництво замовника.

301. Калькулювання собівартості продукції у замовника здійснюється за калькуляційними статтями витрат відповідно до організації виробництва й обліку витрат на підприємстві та передбаченої контрактом форми плати за послуги з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини.

302. Облік витрат на переробку давальницької сировини у підприємства-виконавця здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини).

303. Вартість одержаної для переробки давальницької сировини і виробленої з неї готової продукції підприємство-виконавець обліковує на позабалансовому рахунку, так як права власності на таку сировину й продукцію він не має.

304. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням діючих норм витрат на поточний період, природного убутку, втрат і відходів, передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами на випуск готових виробів та цін, що розраховуються окремо для купованої, власної й давальницької сировини.

305. Розрахунок середньозваженої вартості кожного виду сировини провадиться з урахуванням залишків цієї сировини на початок поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на сировину приймаються для розрахунків без ПДВ (якщо підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість).

306. Середньозважена вартість давальницької сировини, переробленої в поточному періоді (Вср.), визначається за такою формулою:

В
Вср = ------------,
V

де В - вартість давальницької сировини, переробленої в поточному періоді, визначається, грн.:

В = Впоч. + Внад.,

де Впоч. - вартість залишку давальницької сировини на початок поточного періоду, за цінами попереднього періоду (без ПДВ), грн.;

Внад. - вартість давальницької сировини, що надійшла в поточному періоді (за мінусом сировини в рахунок сплати послуг з переробки) за цінами, вказаними в первинних документах (без ПДВ), і що пішла в переробку як давальницька, грн.;

V - обсяг переробленої в поточному місяці давальницької сировини, тонн, визначається:

V = Vпоч. + Vнад. - Vкін.,

де Vпоч. - обсяг залишку давальницької сировини на початок поточного періоду, тонн;

Vнад. - обсяг давальницької сировини, що надійшла в поточному періоді, тонн;

Vкін. - обсяг давальницької сировини на кінець поточного періоду, тонн.

307. Якщо замовник за послуги з переробки сировини розраховується цією сировиною, допускається розраховувати середню ціну давальницької сировини шляхом ділення вартості переробки давальницької сировини на кількість сировини, що є платою за послуги з переробки.

308. Переробка (обробка, збагачення) давальницької сировини може виконуватись на окремому устаткуванні (агрегаті, дільниці) чи одному й тому ж обладнанні разом з переробкою купованої або власної сировини підприємства-виробника.

309. При переробці (обробці, збагаченні) давальницької сировини окремо від купованої та наявності окремого обліку витрат на агрегаті, дільниці облік і калькулювання витрат підприємствавиробника з переробки давальницької сировини ведеться в загальноприйнятій на підприємстві формі шляхом складання окремих калькуляцій собівартості послуг з переробки сировини по переділах та зведених калькуляцій собівартості послуг з переробки по кожному замовнику, в яких відображаються відмінні по замовниках митна (заставна) вартість сировини, коефіцієнти витрачання, форма та розмір оплати послуг при єдиному на даній стадії переробки рівні експлуатаційних витрат на одиницю сировини.

310. При переробці (обробці, збагаченні) давальницької сировини разом з купованою сировиною чи власними напівфабрикатами (а також на окремому обладнанні (агрегаті, дільниці), але при відсутності окремого обліку витрат по цьому обладнанню) облік і калькулювання витрат на переробку давальницької сировини здійснюється разом з витратами на переробку купованої (власної) сировини з відображенням в калькуляціях окремими рядками прямих витрат на сировину куповану (власну), давальницьку на вироблення готової продукції та давальницьку у сплату за послуги з вироблення готової продукції та виділенням окремим рядком загальновиробничих витрат, пов'язаних з переробкою давальницької сировини.

Поряд із загальними попередільними калькуляціями складаються, як у першому випадку, зведені по окремих замовниках калькуляції собівартості послуг з переробки давальницької сировини. При великій кількості дрібних замовників доцільне складання однієї зведеної калькуляції з переробки однотипової давальницької сировини з подальшим аналізом ефективності її переробки на умовах кожного із замовників.

311. У попередільних калькуляціях за участю давальницької сировини чи напівфабрикатів на її основі за статтями "Сировина та матеріали" і "Напівфабрикати власного виробництва" відображаються окремими рядками давальницька сировина (напівфабрикати з її участю) і матеріали, які використовуються для її переробки за їх первинною вартістю та урахуванням експлуатаційних витрат у попередніх переділах.

По переділу відображаються загальні витрати на весь обсяг продукції, включаючи одержану при переробці давальницької сировини.

При цьому витрати по переділу на переробку купованої та давальницької сировини і вартість одержаної попутної продукції приймаються на однаковому на одиницю рівні.

У попередільних калькуляціях виконується за типовою методикою розподіл витрат, що припадають на основні та попутні види продукції з купованої сировини (за видами продукції) та окремими рядками - на продукцію з давальницької сировини.

312. Розподіл усієї кількості давальницької сировини на дві частки - для виготовлення готової продукції та в рахунок плати за послуги з переробки сировини виконується в планових калькуляціях виходячи з технічно обгрунтованих норм витрат сировини на одержання одиниці кінцевої продукції згідно з контрактом, а в звітних калькуляціях - за даними бухгалтерського обліку.

313. У тих випадках, коли обсяг фактичних витрат сировини на одержання кінцевої продукції згідно з даними бухгалтерського обліку більший, ніж передбачено контрактом, і з замовником не досягнуто домовленості про відповідне зменшення кількості кінцевої продукції, не забезпеченої сировиною, або про додаткове постачання сировини, не забезпечена сировиною кількість відвантаженої замовнику готової продукції сторнується з загального випуску такої ж продукції з купованої сировини за її фактичною собівартістю. Собівартість цієї частки продукції відноситься на витрати по операціях з давальницькою сировиною і записується окремим рядком як "збитки від незабезпеченості замовлення сировиною" в попередільній калькуляції, а також окремим рядком в калькуляціях собівартості послуг у складі витрат на переробку давальницької сировини.

314. У тих випадках, коли обсяг фактичних витрат сировини на одержання кінцевої продукції згідно з даними бухгалтерського обліку менший, ніж передбачено контрактом, і замовник не вимагає коригування передбаченої контрактом кількості кінцевої продукції, що повертається, надлишок сировини списується на рахунок матеріальних цінностей як сировина в оплату за послуги.

315. У звітних калькуляціях обсяг виробництва продукції, включаючи продукцію з давальницької сировини, повинен відповідати даним бухгалтерського обліку.

316. У зведеній калькуляції собівартості послуг з переробки давальницької сировини (по кожному замовнику окремо або єдиній), що додатково складається, відображається:

- кількість та вартість у гривнях давальницької сировини в частці, що залишається виконавцю на сплату послуг з її переробки (обробки, збагачення), або тільки кількість - в частці сировини, що витрачається на виготовлення кінцевої продукції;

- заготівельні витрати виконавця на всю давальницьку сировину;

- кількість та вартість у гривнях матеріалів виконавця, що витрачаються при переробці давальницької сировини для одержання продукції, що повертається замовнику (наприклад, поглинальне масло у випадку повернення бензолу);

- загальна вартість послуг з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини по кожному з переділів, крізь які проходить продукція, що повертається замовнику;

- збитки від незабезпеченості замовлення сировиною;

- собівартість попередільної попутної продукції, що не повертається замовнику, за єдиними для даного переділу оцінками (вираховується).

Розрахунки рекомендується виконувати на всю кількість і на одиницю переробленої давальницької сировини або при одержанні одного виду кінцевої продукції - на одиницю цієї продукції.

317. Кількість готової продукції, яка видається замовнику, визначається відсотком видачі готової продукції, що встановлюється на основі розрахунків за домовленістю сторін.

318. Якщо замовник залишає у розпорядженні виконавця попутну продукцію та зворотні відходи, то при калькулюванні послуг вартість їх зменшується на вартість попутної продукції та зворотних відходів, що залишаються у виконавця.

319. Вартість послуг з переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини складається з грошової сплати за послуги згідно з контрактом і вартості давальницької сировини, наданої в сплату послуг.

320. В обсяг продукції у діючих оптових цінах підприємства включається тільки вартість послуг підприємства з переробки давальницької сировини з урахуванням вартості витрачених допоміжних матеріалів підприємством виконавцем.

321. У випадку, коли за виготовлення продукції з давальницької сировини оплата провадиться частиною цієї сировини, вироблена з неї продукція включається в обсяг продукції власного виробництва в діючих цінах підприємства.

7. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво

322. Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формують її виробничу собівартість. Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, у якому дістають відображення зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний прогрес.

Аналіз витрат на виробництво продукції проводиться одночасно з комплексним техніко-економічним аналізом роботи підприємства: вивченням рівня техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей і матеріальних ресурсів, структури та якості продукції.

На цій основі виявляються внутрішньовиробничі резерви і розроблюються організаційно-технічні заходи підвищення економічної ефективності виробництва.

323. Планування витрат на виробництво виконується в такій послідовності:

- складаються кошториси витрат і калькулюється собівартість продукції та послуг допоміжних цехів;

- складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва за калькуляційними напрямами і за внутрішньозаводськими підрозділами-споживачами;

- складаються кошториси: витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих та інших виробничих витрат за цехами основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству;

- калькулюється виробнича собівартість одиниці продукції за видами, розраховується виробнича собівартість усієї товарної продукції і продукції, що реалізується;

- складається зведений кошторис витрат на виробництво з розрахунками до нього.

324. До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві продукції.

325. Зведений кошторис витрат на виробництво (з розбивкою за кварталами) складається на основі таких розрахунків:

- витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;

- основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи;

- кошторисів витрат (калькуляцій виробничої собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;

- кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

- кошторису загальновиробничих витрат;

- кошторису інших виробничих витрат. У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси (наприклад, кошториси витрат на контрагентські поставки і роботи у суднобудівній промисловості). Форму зведеного кошторису витрат на виробництво наведено у додатку 6 до цих Методичних рекомендацій.

326. Розрахунок витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію в основному виробництві складається на підставі даних про обсяг виготовлення окремих виробів і технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу чи видобутку продукції з вихідної сировини), встановлених для планованого року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні техніки, технології та організації виробництва. Ці норми використовуються як під час складання зведеного кошторису витрат, так і під час розробки планових калькуляцій.

У планових розрахунках можуть використовуватися укрупнені натуральні норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або обсяг робіт в цілому, чи групові норми, розроблені для використання на ряді робочих місць (дільниць, цехів), що мають однакові або подібні виробничі умови, споживають однорідну сировину або матеріали і виробляють однакову продукцію.

На основі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі (з урахуванням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, що складається на підприємстві, з діючих тарифів на енергію, придбану в сторонніх підприємств і організацій, та планової собівартості енергії, що виробляється енергоцехами.

Обгрунтування витрат на енергію здійснюється шляхом складання розрахунків виробництва і споживання з кожного виду енергії власного виробництва і визначення потреб у покупній енергії.

На підприємствах з великою номенклатурою виробів у планових розрахунках можуть використовуватися зведені норми витрат сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії на технологічні потреби у вартісному виразі на виріб у цілому. У цьому разі розрахунок витрат на сировину і матеріали здійснюється виходячи з номенклатурного плану виробництва і зведених норм матеріальних витрат у вартісному виразі.

327. Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), здійснюється окремо для робітників, які знаходяться на відрядній оплаті праці, і робітників, які знаходяться на погодинній оплаті праці.

Сума основної заробітної плати робітників за відрядною оплатою праці визначається виходячи з обсягу виробництва відповідних видів продукції, установленої трудомісткості (норм виробітку), відрядних розцінок і середньої годинної (денної) тарифної ставки.

Сума основної заробітної плати робітників за погодинною оплатою праці визначається виходячи з їх планової чисельності і середньої тарифної ставки або посадового окладу.

Додаткова заробітна плата планується у розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю ( 322-08 ), іншими актами законодавства України, колективними договорами підприємств з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Перелік витрат на виплату додаткової заробітної плати наведено у пунктах 42 - 48 цих Методичних рекомендацій.

328. Відрахування на соціальні заходи.

Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, індивідуальне страхування персоналу підприємства та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються відповідно до законів України.

329. Кошториси витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складаються на основі даних про планові обсяги їх продукції, норм матеріальних та трудових витрат, які знаходять відображення у кошторисах витрат. Для цього загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції (робіт, послуг) за відповідними напрямами.

330. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування складається цехами основного виробництва за статтями витрат, переліченими у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

Кожна стаття кошторису обгрунтовується плановими розрахунками, вихідними даними для яких є:

- планований склад устаткування і транспортних засобів, що визначаються виходячи з норм їх використання і планованого обсягу виробництва;

- нормативи витрат рухової енергії за окремими видами устаткування і середні ціни (собівартість) окремих видів енергії;

- норми витрат купівельних матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;

- норми амортизаційних відрахувань;

- нормативи обслуговування устаткування і транспортних засобів допоміжними робітниками;

- розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;

- розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.

Одночасно із складанням кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування уточнюються кошторисні (нормативні) ставки цих витрат на одну машино-годину й одиницю продукції.

331. Для розрахунку кошторису загальновиробничих витрат вихідними даними є:

- структура організації управління цехами, їх штатні розклади;

- норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;

- норми амортизаційних відрахувань;

- розрахунок витрат на охорону праці;

- розрахунки розподілу продукції і послуг допоміжних цехів;

- розрахунок витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;

- розрахунок витрат на професійну підготовку та перепідготовку, за профілем підприємства, кадрів, що перебувають у трудових відносинах з підприємством;

- норми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Номенклатура статей загальновиробничих витрат наведена у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

332. Кошторис інших виробничих витрат складається на основі розрахунків витрат, пов'язаних з епізодичними та періодичними випробовуваннями якості виробів, деталей, вузлів за технічними умовами та стандартами, за статтями витрат, переліченими у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

333. Загальна сума витрат у зведеному кошторисі включає не тільки витрати на виробництво товарної продукції, а й витрати, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, в тому числі напівфабрикатів власного виробництва, витрат майбутніх періодів.

Для визначення виробничої собівартості валової продукції необхідно:

1) із загальної суми витрат на виробництво виключити витрати на роботи (послуги), що не включаються до складу валової продукції.

Виключається також вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, якщо вони оплачуються за рахунок замовника понад ціну за виріб і не підлягають обробці на підприємстві. Перелік робіт, що не включаються до складу валової продукції, підлягає уточненню на підприємстві;

2) врахувати зміну залишків витрат майбутніх періодів. У разі збільшення залишку цих витрат сума приросту віднімається від суми витрат на виробництво, у разі зменшення - додається до неї;

3) врахувати зміну залишків резервів наступних витрат. Приріст залишків резервів наступних витрат додається до підсумку витрат на виробництво, зменшення - віднімається.

Сума, одержана після внесення зазначених вище змін, і являє собою виробничу собівартість валової продукції.

У тих галузях промисловості, де зміна залишків незавершеного виробництва не планується і не враховується, ці витрати дорівнюватимуть виробничій собівартості фактично випущеної (товарної) продукції.

У тих галузях промисловості, де в плануванні й обліку виділяється незавершене виробництво, для визначення собівартості фактично випущеної продукції (товарної) сума витрат на виробництво валової продукції коригується з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва. На величину собівартості приросту (зменшення) залишків незавершеного виробництва зменшується (збільшується) сума витрат на виробництво валової продукції. Одержана величина дорівнює виробничій собівартості товарної продукції.

Величина витрат, що відносяться до незавершеного виробництва, визначається на основі даних про зміни залишків незавершеного виробництва для кожного виду продукції в натуральному виразі, умовних виробах (у разі великої номенклатури) деталей і вузлів, що входять до складу виробу або у відсотках готовності виробів, з тривалим циклом виготовлення.

Собівартість товарної продукції, обчислена виходячи із загальної суми витрат на виробництво, дорівнює собівартості, підрахованій виходячи з планових калькуляцій окремих видів продукції і їх товарного випуску.

8. Складання планової (нормативної) калькуляції

334. Планова (нормативна) калькуляція являє собою розрахунок планової (нормативної) собівартості одиниці продукції, здійснений за статтями витрат. Планова (нормативна) калькуляція складається на рік з розподілом за кварталами. Для окремих галузей промисловості із сезонним характером виробництва встановлюється інша періодичність складання планової (нормативної) калькуляції.

335. Планова (нормативна) калькуляція складається на всі види продукції, що виготовляються у планованому році. Планова (нормативна) калькуляція собівартості вперше виготовлених у планованому році виробів і виробів, що виготовляються на нових потужностях, складається виходячи з проектних показників, за даними конструкторсько-технологічної документації на базі діючих на початок звітного періоду норм і є основою для обліку виробничих витрат, здійснення оперативного контролю за витратами виробництва і виконанням завдань щодо зниження собівартості.

Основою складання планової (нормативної) калькуляції на підприємстві є технічно обгрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, стандарти та технічні умови, встановлені для цієї продукції. Ці норми визначаються на основі діючих (або очікуваних) на початок планованого періоду нормативів з урахуванням економічної ефективності розроблених заходів для подальшого удосконалення виробництва.

336. Якщо окремі види продукції виготовляються в різних модифікаціях (наприклад, в експортному виконанні), планова (нормативна) калькуляція складається на кожну таку модифікацію окремо.

У тих випадках, коли за єдиною конструкцією і єдиним технологічним процесом виготовляється кілька модифікацій виробів (за видами приймання або за техніко-економічними параметрами), планова калькуляція складається на всю групу виробів, одержаних після єдиного технологічного запуску.

Планова калькуляція може складатися і на ширшу групу однорідних виробів. Собівартість окремих видів (типів) продукції відповідної групи обчислюється за допомогою економічно обгрунтованих методів. У групу об'єднуються тільки вироби, що виготовляються з однорідної сировини із застосуванням однакових технологічних процесів.

337. На деяких виробництвах складаються планові калькуляції на окремі найважливіші види продукції (наприклад, на одне судно із серії суден кожного проекту плану товарної продукції, літак, вертоліт).

У разі складання калькуляції на літак, вертоліт, авіаційний двигун тощо, враховується вартість одного комплекту запчастин та бортінструменту.

338. Типовий представник (виробів) повинен мати характерні особливості групи виробів, яку він представляє, зокрема:

- відображати конструктивні особливості і матеріали, що застосовуються;

- характеризувати особливості технологічного процесу;

- відображати середню трудомісткість виробів групи;

- мати найбільшу питому вагу у випуску. 339. На окремі вироби, щодо яких планується кілька послідовних процесів виходу придатних виробів (модулі, гібридні мікросхеми, фотодіоди тощо), планові (нормативні) калькуляції складаються за окремими технологічними етапами (переділами), що являють собою закінчені конструкції виробу або переділи.

340. Калькуляційна одиниця продукції повинна відповідати одиниці вимірювання, прийнятій у стандартах або технічних умовах на відповідний вид продукції і в плані виробництва продукції в натуральному виразі. Якщо в плануванні використовуються дві одиниці вимірювання кількості продукції, що випускається, калькуляційною одиницею є одна із цих одиниць. Собівартість одиниці продукції в другому вимірюванні визначається в цілому, без виділення окремих статей витрат.

Перелік калькуляційних одиниць наведено у додатку 7 до цих Методичних рекомендацій.

Якщо за одиницю вимірювання обсягу виробництва використовуються умовно-натуральні показники (наприклад, мінеральні добрива в умовних одиницях, виходячи із складу корисної речовини, - у хімічній промисловості, умовний ящик скла - у скловиробництві), то ці ж показники є калькуляційними одиницями.

341. Продукція допоміжних виробництв калькулюється, як і продукція основного виробництва, за винятком тих випадків, коли вона виробляється в невеликих кількостях і повністю споживається на самому підприємстві.

Перелік калькуляційних одиниць продукції і послуг допоміжних виробництв установлюється з урахуванням прийнятих одиниць вимірювання у відповідних спеціалізованих підприємствах.

342. Під час складання планової (нормативної) калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво одиниці продукції в планованому періоді.

При цьому більша частина витрат включається до собівартості одиниці продукції у вигляді прямих витрат.

Витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, що споживаються на технологічні цілі, визначаються на основі технічно обгрунтованих норм їх витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Оцінка запасів здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат. Сума витрат на матеріали зменшується на вартість відходів (за ціною їх можливого використання і реалізації).

343. Витрати на енергію, що споживається на технологічні цілі, також визначаються на основі норм витрат різних видів енергії (електричної, теплової тощо) на виробництво одиниці продукції і середньої їх ціни (собівартості), що складається на підприємстві в планованому році.

344. Витрати на основну заробітну плату визначаються з урахуванням трудомісткості робіт і системи оплати праці. За основу для планування витрат беруться нормативні ставки основної заробітної плати, розраховані виходячи з переліку робочих місць і норм їх обслуговування, відрядних розцінок, тарифних ставок та посадових окладів і планованого обсягу виробництва відповідних видів продукції.

Витрати на додаткову заробітну плату визначаються у розмірах, передбачених законодавчими актами України, колективними договорами підприємств із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і галузевими угодами.

345. Величина відрахувань на соціальне страхування визначається згідно з законодавством, відповідно до пунктів 50 - 62 цих Методичних рекомендацій.

346. Непрямі витрати включаються до собівартості окремих видів продукції за такими методами (базами розподілу):

- методом розрахунку кошторисних ставок.

За цим методом розподіляються витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

- методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг);

- методом пропорційного віднесення непрямих витрат до обсягу діяльності;

- методом пропорційного віднесення непрямих витрат до прямих витрат.

Підприємства здійснюють розподіл непрямих витрат одним із зазначених методів, а за наявності в структурних підрозділах підприємства (цехах) окремих дільниць із замкнутим виробництвом або дільниць із різним рівнем організації та автоматизації - кількома методами відповідно до конкретних структурних підрозділів.

347. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування включаються до собівартості окремих видів продукції відповідно до планових кошторисних ставок цих витрат.

348. На підприємствах машинобудівної промисловості (електронній, авіаційній тощо) здійснюється нормування технологічних втрат.

До завдань нормування технологічних втрат входять:

- встановлення гранично допустимих норм втрат і норм виходу придатних виробів на технологічних операціях;

- системний аналіз і контроль за виконанням встановлених норм технологічних втрат.

Норма технологічного виходу придатних виробів на операцію визначається як різниця між ста процентами і нормою технологічних втрат.

Для виробів, які впроваджуються у виробництво, за основу поопераційних норм виходу придатних виробів беруться показники, які досягнуті в аналогічних технологічних операціях.

Технологічні втрати допускається планувати тільки для тих виробів, щодо яких планується відсоток виходу придатних виробів з обмеженого кола операцій відповідно до затвердженого переліку.

Для виробництв, на яких має місце зміна питомої ваги придатних виробів для проведення випробувань (а тому вихід товарної продукції значно змінюється), встановлюється додатково відсоток технологічного виходу придатних виробів. У цьому випадку в плановому завданні показується вихід товарної продукції і технологічний вихід придатних виробів.

Під час виготовлення за самостійними технологічними циклами окремих складальних одиниць, які надходять на загальне складання виробів, показники виходу товарної продукції і придатних виробів плануються і обліковуються за окремими складальними одиницями.

349. Загальновиробничі витрати включаються до планової (нормативної) собівартості окремих видів продукції відповідно до пунктів 262 - 267 цих Методичних рекомендацій.

350. Інші виробничі витрати включаються до собівартості окремих виробів на основі розрахунків їх величини за статтями витрат, наведених у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

351. Під час складання планової (нормативної) калькуляції продукції, одержаної у комплексному виробництві, в якому з одного виду сировини і в результаті єдиного технологічного процесу одержують два або кілька різнорідних продуктів, і загальні витрати на виробництво не можуть бути безпосередньо розподілені між ними, собівартість одиниці продукції визначається за допомогою одного з методів, рекомендованих нижче. Якщо технологічний процес комплексної переробки сировини складається з кількох переділів і є можливість визначати величину витрат за цими етапами виробництва, застосовується попередільне калькулювання напівфабрикатів або кінцевих продуктів.

У тих випадках, коли із загальної суми витрат комплексного виробництва виділяється частина, що стосується тільки одного продукту, ця частина витрат прямо включається до собівартості відповідного продукту.

352. Під час розподілу загальних витрат комплексного виробництва в плануванні застосовуються такі методи: виключення витрат, розподіл витрат, комбінований метод.

Якщо використовується метод виключення витрат, один із продуктів, одержаних на виробництві (стадії, переділі), вважається основним, а решта розглядаються як попутні.

Метод виключення витрат полягає в тому, що від загальної суми витрат на виробництво віднімається собівартість попутної продукції, і одержана величина вважається собівартістю основного продукту. Цей метод застосовується тільки за наявності чітко вираженого основного продукту і невеликої питомої ваги попутної продукції. При цьому повинна забезпечуватися економічно обгрунтована оцінка одержаної попутної продукції.

353. Планова собівартість попутної продукції визначається на основі або виробничої собівартості відповідної продукції на відокремленому виробництві, або за відсутності відокремленого виробництва, - за її виробничою собівартістю, врахованою у розрахунках ціни підприємства.

Попутні продукти, одержані в одному цеху і призначені для дальшої переробки в іншому, розглядаються як попутні напівфабрикати. Останні оцінюються виходячи з виробничої собівартості, врахованої в ціні на сировину, яку вони замінюють (з урахуванням вмісту в них основної речовини).

354. Метод розподілу витрат застосовується у комплексних виробництвах, де одночасно одержують кілька основних продуктів і відсутня попутна продукція. При цьому методі загальні витрати на виробництво розподіляються між одержаними продуктами пропорційно до економічно обгрунтованих коефіцієнтів.

З урахуванням особливостей виробництва ці коефіцієнти встановлюються виходячи з норм виходу окремих продуктів з одиниці сировини, співвідношення витрат на обробку, сукупних споживчих властивостей одержаних продуктів, фізико-хімічних властивостей одержаної продукції тощо.

Допускається також розподіл загальних витрат пропорційно до собівартості таких же або аналогічних продуктів, одержаних у відокремлених виробництвах.

355. У разі одержання в комплексному виробництві кількох основних і попутних продуктів застосовується комбінований метод, в якому поєднуються два описаних вище методи. При цьому із загальної суми витрат спочатку віднімається вартість попутної продукції, а частина витрат, що залишилася, розподіляється між основними продуктами відповідно до встановлених коефіцієнтів.

За цим методом в умовах складного (багатопередільного) комплексного виробництва собівартість окремих видів продукції визначається кількома етапами:

1) із загальної суми комплексних витрат віднімається собівартість попутної продукції;

2) з решти суми витрат віднімається частина витрат, що може бути прямо віднесена на відповідні види продукції;

3) залишок витрат розподіляється між продуктами відповідно до встановлених коефіцієнтів або за допомогою спеціальних коефіцієнтів;

4) визначається загальна планова величина собівартості відповідних продуктів підсумовуванням витрат, що відносяться прямо на продукцію, і витрат, що розподіляються.

356. Планова (нормативна) собівартість на всі види продукції визначається відповідно до прийнятого на підприємстві варіанта зведеного обліку витрат (напівфабрикатного або безнапівфабрикатного). У разі застосування напівфабрикатного варіанту обліку визначенню планової (нормативної) собівартості виробу передує обчислення собівартості напівфабрикатів. При цьому у плановій (нормативній) калькуляції виділяється спеціальна комплексна стаття, у якій цехи-споживачі відображають собівартість одержаних від цехів попередньої обробки напівфабрикатів. У разі застосування безнапівфабрикатного варіанта в нормативній калькуляції виділяються витрати окремих цехів.

Наведені вище загальні положення про планову (нормативну) калькуляцію застосовуються також і для складання звітних калькуляцій.

357. Нормативна калькуляція використовується (крім визначення фактичної собівартості) для оцінки браку і залишків незавершеного виробництва, обчислення розміру зниження норм витрат і нормативної собівартості, трудомісткості та матеріаломісткості за місяць, квартал, рік, а також для розрахунку цін.

358. Вихідними матеріалами для складання нормативної калькуляції є:

- конструкторські специфікації деталей, що виготовляються підприємством, і комплектуючі відомості на купівельні деталі, що застосовуються у вузлах і виробах;

- технологічні маршрути виготовлення деталей, складання вузлів і виробів;

- норми витрат основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, що витрачаються на виготовлення деталей, вузлів, виробів;

- подетально-поопераційні розрахунки трудових витрат основних робітників, зайнятих виготовленням деталей, вузлів і виробів;

- номенклатура матеріалів і покупних комплектуючих виробів;

- інші документи, які є основою для первинного складання нормативної калькуляції.

359. Для складання нормативної калькуляції не застосовуються технічні нормативи з укрупненими позиціями, норми на виріб-аналог з поправочними коефіцієнтами до них або на виріб-представник, середньозважені норми тощо.

360. Калькуляція нормативної собівартості вузлів, що виготовляються, складається з нормативної собівартості деталей, прямих витрат на оплату праці робітників, зайнятих складанням вузлів, інших прямих витрат (нарахувань на заробітну плату робітників), перемінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат. У такому ж порядку складається нормативна калькуляція на готову продукцію в цілому.

Собівартість окремих деталей включається до нормативної калькуляції вузла за нормативними калькуляціями деталей, а затрати на складання вузла за технологічними картами складання.

Допускається також складання нормативної калькуляції на виріб у цілому, без поділу на деталі й вузли.

При цьому вартість матеріальних ресурсів, а також інших прямих витрат визначається за зведеними нормами витрат, складеними технологічними і конструкторськими відділами та з урахуванням діючих цін. Трудомісткість і сума заробітної плати розраховуються за зведеними даними відділу праці й заробітної плати, одержаними на основі технологічних карт або іншої технічної документації, що відображають рівень норм заробітної плати на початок місяця.

Витрати на обслуговування виробництва, а також інші види витрат, на які норми не розроблені, можна включати до нормативної калькуляції згідно з кошторисами цих витрат.

361. Діючі (поточні) норми розробляються на кожний вид деталі, вузла, блоку, виробу за досягнутим підприємством рівнем технології, організації виробництва і праці. Ці норми використовуються для безпосереднього відпуску матеріалів на виробничі потреби і нарахування заробітної плати. Це дає змогу зіставляти з ними фактичні витрати з усього комплексу ресурсів, що використовуються на виробництво. Норми систематизуються в специфікаціях норм витрат матеріалів і в картах норм часу та розцінок.

На всі зміни поточних норм, що відбуваються на підприємстві, незалежно від їх причин, виписуються повідомлення.

У повідомленнях про зміну норм поряд із зазначенням попередньої і нової норми, а також одержаної різниці обов'язково зазначається точна дата впровадження нової норми.

362. Всі зміни норм впроваджуються у виробництво тільки після їх внесення до нормативно-технологічної документації.

Для своєчасного впровадження у виробництво всіх змін на підприємствах встановлюються графіки, маршрути, терміни проходження повідомлень та їх надходження до нормативних бюро, відділу матеріально-технічного забезпечення, бухгалтерії, цехіввиконавців.

Повідомлення про зміни норм витрат матеріалів, покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива й енергії, норм часу, виробітку, обслуговування і розцінок оформлюються відповідальними виконавцями.

На підприємствах здійснюється систематичний контроль за своєчасним оформленням зміни норм, внесенням змін до технічної і планової документації та застосуванням змінених норм в оперативній роботі цехів і відділів.

363. Зміни діючих норм слід приурочувати до початку місяця. Якщо норми змінюються протягом звітного місяця, різниця між нормами, наведеними в нормативній калькуляції, і новими нормами до кінця звітного місяця виявляється і враховується окремо. Всі зміни норм, введені протягом місяця, вносяться до нормативної калькуляції на перше число наступного місяця.

9. Методи обліку витрат і калькулювання виробничої
собівартості продукції

364. Нові підходи до калькулювання собівартості продукції, суттєві можливості для удосконалення обліку і аналізу витрат відкриває система "директ-костінг".

Система "директ-костінг" представляє метод зрізаної (неповної) собівартості. За цим методом обліку і калькулювання виробничі витрати поділяються на змінні (залежать від обсягу виробництва) і постійні (не залежать від обсягу виробництва). При цьому постійні витрати вважаються витратами поточного періоду, не відносяться на собівартість, не розподіляються між виробами (об'єктами калькулювання), а прямо відносяться на результати господарської діяльності (збитки). Облік витрат і визначення собівартості готової продукції ведеться тільки за змінними витратами. За змінними витратами оцінюються незавершене виробництво та залишки готової продукції.

365. У системі "директ-костінг" формується новий показник результату діяльності - маржа із змінної собівартості, яка визначається як різниця між відпускною вартістю реалізованої продукції та змінними витратами. Якщо з суми маржі вираховуються постійні виграти, - кінцевий фінансовий результат є прибутком або збитком. Коли маржа із змінних витрат тільки відшкодовує суму постійних витрат, досягається "мертва точка", або точка критичного обсягу виробництва, коли фінансовий результат дорівнює нулю.

Якщо підприємство виробляє значну кількість виробів, то метод змінних витрат дає змогу виміряти "внесок" кожного виробу в відшкодування постійних витрат та формування загального рівня рентабельності.

Система "директ-костінг" застосовується і при обліку витрат за замовленнями, і при попередільному методі обліку виробничих витрат.

366. За вибором об'єкта обліку виробничих витрат усі існуючі системи можна підрозділити на основні методи: позамовний та попередільний. Це ділення зумовлює у своїй основі відмінність у виборі первинного об'єкта, за яким ведеться аналітичний облік витрат. До таких об'єктів можуть відноситись окремі деталі, вузли, вироби, групи виробів, виробничі операції, процеси, переділи, замовлення.

367. Об'єктом обліку і калькулювання при позамовному методі є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, що складається з ідентичних зразків, які проходять однаковий технологічний процес виготовлення.

Цей метод обліку витрат на виробництво використовується в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах. До таких виробництв належать: суднобудівне, меблеве, авіабудівне, машинобудівне, металообробне та інші - тобто це ті виробництва, де можливо визначити витрати з окремого замовлення або окремої партії продукції.

368. При застосуванні позамовного методу обліку витрат на виробництво повинна виконуватися одна з наступних умов:

- кожен зразок або партія ідентичних зразків готової продукції легко відокремлюється відповідно від інших зразків або інших партій зразків готової продукції;

- кожен зразок або партія ідентичних зразків готової продукції виконується за технічним замовленням або за завданням замовника з визначенням в них кількості продукції (виробів);

- відпускається відносно невелика кількість виготовленої продукції;

- виготовлення кожного зразку партії ідентичних зразків готової продукції потребує значних витрат.

369. У разі виготовлення великих виробів з тривалим циклом виробництва замовлення відкриваються не на виріб у цілому, а на окремі технологічні й монтажні вузли відповідно до встановленої комплектації.

При позамовному методі обліку витрат на виробництво кожному замовленню надається свій окремий номер (шифр), який зазначається в усіх документах по цьому замовленню.

370. На кожне замовлення відкривається карта аналітичного обліку витрат, де зазначається найменування, тип і якість виробу, замовник і строк виконання замовлення, цехи-виконавці, планова собівартість.

Дані, відображені у цій карті, повинні повністю збігатися з даними первинних документів і відображатися на рахунку "Виробництво" до закінчення робіт за цим замовленням.

Відхилення фактичних витрат від витрат за діючими нормами повинно бути розкрито у аналітичних картах витрат на виробництво з поясненням причин відхилень. Понаднормові виробничі витрати відповідно до пункту 11 П(С)БО 16 відносяться до собівартості реалізованої продукції.

Ці дані можуть бути використані при оцінці роботи робітників, діючих норм, контролі за використання матеріалів.

371. При позамовному методі витрати цехів враховуються за окремими замовленнями і статтями калькуляції, а витрати сировини, матеріалів, палива й енергії - за окремими групами. Щодо виробів, на які не потрібно складати розгорнуті звітні калькуляції, облік витрат здійснюється тільки за статтями витрат, без розшифрування матеріалів за групами.

372. Для розподілу загальновиробничих витрат між окремими замовленнями застосовується попередньо розрахована величина загальновиробничих витрат, розрахунок якої викладено в пункті 262 цих Методичних рекомендацій.

Між окремими замовленнями розрахована величина загальновиробничих витрат розподіляється з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо).

373. Фактична собівартість одиниці виробів або робіт визначається після виконання замовлення шляхом ділення суми виробничих витрат на кількість виготовленої за цим замовленням продукції (виробів).

374. Продукція (вироби), яка здається замовнику або на склад частинами до закінчення виконання замовлення в цілому, оцінюється:

- за плановою або фактичною виробничою собівартістю однорідних виробів, що випускались раніше, з урахуванням змін у їх конструкції, технології та умов виробництва;

- шляхом ділення виробничих витрат, врахованих за цим замовленням, на кількість виробів як вироблених, так і тих, що перебувають у незавершеному виробництві (розрахованих за ступенем готовності на основі даних оперативного обліку про укомплектування замовлення), і множенням одержаної величини на кількість випущених виробів.

375. В індивідуальному і дрібносерійному виробництвах деталі та вузли поділяються на:

- виготовлені тільки для окремого конкретного виробу (замовлення) деталі та вузли, облік витрат на виготовлення яких здійснюється за відповідними замовленнями;

- загальні для кількох виробів (замовлень) деталі та вузли.

В індивідуальному і дрібносерійному виробництвах застосування позамовного методу поєднується з використанням основних елементів нормативного обліку. Всі витрати на виробництво враховуються за окремими замовленнями з поділом на витрати за нормами і відхиленнями від них.

376. Витрати на серійне і масове виробництво деталей та вузлів враховуються за допомогою нормативного методу. На комплекти таких деталей та вузлів розраховується нормативна і фактична собівартість.

377. Собівартість виготовленого в індивідуальному порядку виробу складається з фактичних витрат, врахованих за замовленнями (в частині так званих оригінальних деталей та вузлів), і вартості загальних деталей та вузлів серійного або масового виробництва.

378. У тому випадку, коли витрати виробництва не можуть бути повністю віднесені до окремого замовлення (роботи) або до деяких з них (частина витрат відноситься до виробництва, облік за окремими замовленнями (роботами) не ведеться, а ведеться тільки по виробництву в цілому), використовується попередільний метод або комбінація двох методів - позамовного та попередільного.

379. Попередільний (від слова переділ - це певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких одержують продукт праці, який готовий для використання чи продажу) метод обліку застосовується на виробництвах з однорідною за вихідною сировиною, матеріалом і характером обробки масовою продукцією. Перетворення сировини в готову продукцію на таких підприємствах відбувається в умовах безперервного і короткого технологічного процесу чи ряду послідовних виробничих процесів, кожний з яких або група яких являють собою окремі самостійні переділи (фази, стадії) виробництва (наприклад, у хімічній, нафтохімічній, лісовій, металургійній, текстильній, шкіряній, харчовій галузях промисловості). Попередільний метод обліку застосовується також у виробництвах з комплексним використанням сировини.

380. При попередільному методі, як правило, застосовують напівфабрикатний варіант зведеного обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому витрати на виробництво, починаючи з підготовки або обробки вихідної сировини і до випуску кінцевого продукту, враховуються в кожному цеху (переділі, фазі, стадії), включаючи собівартість напівфабрикатів, виготовлених у попередньому цеху. У зв'язку з цим собівартість продукції, випущеної кожним наступним цехом, складається з понесених ним витрат і собівартості напівфабрикатів.

381. При застосуванні попередільного методу облік витрат ведеться за калькуляційними статтями витрат у розрізі видів або груп продукції по переділах.

Перелік переділів, фаз, стадій виробництва, за якими здійснюється облік витрат і калькулювання собівартості продукції, порядок визначення калькуляційних груп продукції встановлюється на підприємствах.

382. Розрахунок фактичної собівартості при попередільному методі виконується у такому порядку:

- складається виробничий звіт.

При складанні виробничого звіту за методом ФІФО вважається, що з усієї кількості зразків готової продукції, виробництво яких було завершено протягом звітного періоду (в одному переділі виробництва), першими були виготовлені зразки, які на початок звітного періоду знаходились у процесі виробництва, а потім ті зразки, виробництво яких було розпочато і завершено протягом цього звітного періоду, тобто з усієї кількості зразків, виробництво яких було завершено на кінець звітного періоду, спочатку були виготовлені ті зразки, виробництво яких було розпочато у минулому звітному періоді, а потім ті, виробництво яких було розпочато у поточному звітному періоді;

- визначається кількість зразків продукції, виробництво яких було розпочато і завершено протягом звітного місяця, за методом ФІФО за формулою:

А = В - С,

де А - кількість зразків продукції, виробництво яких було розпочато і завершено протягом поточного звітного періоду;

В - загальна кількість зразків продукції, виробництво яких було завершено протягом поточного звітного періоду;

С - кількість зразків продукції, які знаходились у незавершеному виробництві на початок поточного звітного періоду;

- визначається еквівалент кількості зразків готової продукції (ЕКЗГП) за формулою:

ЕКЗГП = А1 х Ф1 + В1 + С1 х Ф2,

де А1 - кількість зразків продукції у виробництві на початок звітного періоду;

Ф1 - фракція, яка була завершена у поточному звітному періоді;

В1 - кількість зразків продукції, виробництво яких було розпочато і закінчено протягом звітного періоду;

С1 - кількість зразків продукції у виробництві на кінець звітного періоду;

Ф2 - ступінь завершеності цих зразків (С1).

Еквівалент кількості зразків готової продукції використовується для оцінки продукції з різними ступенями завершеності і відображає понесені фактичні витрати на виробництво продукції з різними ступенями завершеності за звітний період, умовно переведені у витрати, які необхідно здійснити для виготовлення певної кількості зразків готової продукції зі ступенем завершеності 100 відсотків за даний звітний період.

Для визначення ступеня завершеності продукції, яка знаходиться у процесі виробництва, необхідно звертати увагу на особливості технологічного процесу. В залежності від цього витрати на виробництво переносяться на собівартість продукції або на початку технологічного процесу, або рівномірно протягом усього технологічного процесу;

- розраховується собівартість еквівалента зразка готової продукції (за методом ФІФО) шляхом ділення фактичних виробничих витрат на еквівалент кількості зразків готової продукції.

Собівартість еквівалента зразка готової продукції розраховується відносно трьох видів виробничих витрат: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці та соціальних заходів; загальновиробничих витрат.

383. За методом ФІФО у першій частині виробничого звіту визначається собівартість еквівалента зразка готової продукції, а у другій розподіляються усі виробничі витрати між зразками продукції.

384. Для визначення фактичної собівартості усієї продукції, яка була випущена з виробництва, з урахуванням тих зразків, виробництво яких було розпочато у минулому місяці, а також з урахуванням того факту, що ціни на однакові матеріали у минулому і поточному місяцях можуть бути різними, проводять розподіл усіх фактичних витрат, які складаються з вартості незавершеного виробництва на початок поточного місяця, та витрат, які були понесені у поточному місяці, між зразками продукції, які були передані у наступну фазу переробки, та зразками, які залишаються у процесі виробництва на кінець поточного місяця.

385. Вартість продукції, яка була випущена з виробництва (передана у інший переділ), визначається як добуток кількості зразків такої продукції та собівартості еквівалента зразка готової продукції, а вартість незавершеного виробництва на кінець звітного періоду - як добуток еквівалента кількості зразків готової продукції відносно незавершеного виробництва на кінець місяця та собівартості еквівалента зразка готової продукції.

386. Для визначення собівартості одиниці готової продукції при багатопередільному методі обліку витрат на виробництво, крім методу ФІФО, використовується метод середньозваженої собівартості (за відсутністю залишків незавершеного виробництва на кінець місяця).

Собівартість еквівалента зразка готової продукції, визначена за методом середньозваженої собівартості, дорівнює сумі вартості незавершеного виробництва на початок звітного періоду та витрат звітного періоду, поділеній на суму еквівалента кількості зразків готової продукції у незавершеному виробництві на початок звітного періоду та еквівалента кількості зразків готової продукції, які були виготовлені протягом звітного періоду.

Вартість продукції, яка була випущена з виробництва (передана у інший переділ), визначається як добуток кількості зразків такої продукції та собівартості еквівалента зразка готової продукції.

387. При обліку й калькулюванні однорідної продукції або послуг допоміжних виробництв, що не мають незавершеного виробництва, застосовується однопередільний метод, або так званий простий.

Суть цього методу обліку витрат на виробництво полягає у тому, що шляхом ділення вартості усіх виробничих витрат (прямих і непрямих), які були понесені на підприємстві протягом звітного періоду, на загальну кількість виробів (загальний випуск) готової продукції, яка була виготовлена протягом звітного періоду, визначається вартість одного виробу або вартість одиниці продукції.

388. У разі застосування попередільного методу використовуються елементи нормативного методу - систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від діючих (поточних) норм, а також виявлення зміни цих норм. Відхилення фактичних витрат від діючих (поточних) норм (понаднормові виробничі витрати) відносяться до собівартості реалізованої продукції відповідно до пункту 11 П(С)БО 16.

У первинних документах та в оперативній звітності (за зміну, добу, декаду тощо) відображаються не тільки фактичні витрати сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів, технологічного палива, енергії тощо, але й витрати їх за нормами або згідно із заснованими на них виробничими завданнями (рецептурами, сумішами, регламентами). Використання елементів нормативного методу обліку забезпечує своєчасне виявлення економії або додаткових витрат за рахунок відступів від встановленого технологічного процесу, змін складу витрачених сировини, напівфабрикатів і матеріалів, асортименту випущеної продукції, її сортності тощо.

10. Облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах

389. Цехи допоміжного виробництва за характером виконуваних робіт і послуг поділяються на дві групи:

- цехи механічні, ремонтні, інструментальні, деревообробні, тарні та інші;

- електростанції, котельні, водоканалізаційні, транспортні, спеціальні установки (станції), холодильні, компресорні, очисні споруди та інші, що обслуговують кілька цехів підприємства і постачають їм свою продукцію, за своїми технологічними процесами належать до нескладних виробництв, що виробляють однорідну продукцію.

390. У деревообробній промисловості до допоміжних виробництв належать: рейдові та біржові роботи, оброблення довгомірної деревини, сушильне господарство, інструментально-заготівельні майстерні.

391. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг у механічних, ремонтних, інструментальних цехах здійснюється за позамовним методом, а в деревообробних і тарних цехах - за попередільним методом.

Продукція виробництв другої групи щомісяця повністю розподіляється між споживачами, і на кінець звітного періоду ці цехи не мають незавершеного виробництва. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в цих цехах здійснюється за однопередільним методом.

392. Собівартість продукції і послуг допоміжного виробництва (цехів) планується і враховується за скороченою номенклатурою статей калькуляції:

- матеріали (за вирахуванням відходів);

- паливо й енергія на технологічні цілі;

- основна заробітна плата;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальне страхування;

- загальновиробничі (цехові) витрати. До наведеного вище переліку статей можуть вноситися зміни з урахуванням особливостей технології й організації допоміжних виробництв та їх питомої ваги в собівартості продукції.

Собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для інших цехів свого підприємства, визначається виходячи з фактичної суми прямих (основних) витрат та загальновиробничих витрат.

Собівартість робіт і послуг, що виконуються цехами для власних потреб, у тому числі поточний ремонт, визначається виходячи з прямих (основних) витрат.

Продукція і послуги внутрішньозаводського характеру, що виконуються цехами допоміжного виробництва для основних та інших допоміжних цехів, а також загальнозаводських служб, відносяться на цехи і служби-споживачі: в плані - за плановою і в поточному обліку - за фактичною виробничою собівартістю.

Собівартість продукції, робіт, послуг допоміжних виробництв, якщо вони повністю використовуються для власних потреб, окремо не калькулюються, а витрати на їх виробництво: на матеріали, заробітну плату та на соціальне страхування включаються до загальновиробничих (цехових) витрат.

Калькуляційні одиниці для цехів допоміжного (підсобного) виробництва наведено у додатку 8 до цих Методичних рекомендацій.

393. До ремонтних цехів промислового підприємства належать ремонтно-механічний, ремонтно-будівельний, електроремонтний та інші.

На обсяг робіт ремонтних цехів складається кошторис витрат. Об'єктами обліку і калькулювання виступають окремі разові або постійно діючі (річні) виробничі замовлення. Замовлення на роботи обгрунтовуються відомостями дефектів, технічними актами, описами робіт, складеними в процесі огляду об'єкта робіт представниками ремонтних цехів та цехів-замовників ремонту.

При виконанні нескладних ремонтних робіт відомість дефектів не складається: всі дані щодо ремонту записуються безпосередньо в бланку замовлення.

Разові замовлення відкриваються на певні вироби і конкретну роботу.

Постійно діючі (річні) замовлення з метою спрощення облікових робіт відкриваються на дрібні ремонтні роботи постійного характеру кожним цехом-замовником із зазначенням шифру витрат для віднесення витрат на те чи інше замовлення.

Замовлення на поточний ремонт виконуються в межах сум, асигнованих за кошторисами загальновиробничих витрат і витрат відповідних цехів і відділів підприємства на ці роботи.

Визначення фактичної виробничої собівартості виконаних робіт проводиться тільки за замовленням, повністю виконаним у звітному місяці. Фактичні витрати на річні замовлення списуються щомісяця на виробництво незалежно від строку їх закінчення згідно з напрямом і призначенням виконаних робіт.

Підставою для закриття разових замовлень є накладні на здані на склад вироби або акти, що підтверджують виконання ремонтних робіт.

394. В інструментальних цехах підприємств машинобудування виготовляється спеціальне технологічне оснащення (спеціальний різальний та вимірювальний інструмент, спеціальні пристосування, штампи, прес-форми, моделі).

В окремих випадках у цих цехах виготовляється і звичайний інструмент.

Замовлення на виготовлення спеціального оснащення відкриваються на основі попередньо складених кошторисів.

На виробництвах, де номенклатура видів і розмірів спецінструментів і спецпристосувань налічує кілька тисяч позицій, облік виробничих витрат на виготовлення недорогих спецінструментів і спецпристосувань здійснюється за річними замовленнями, що відкриваються за групами оснащення, передбаченого для окремих виробів.

Облік витрат в інструментальних цехах здійснюється: на спеціальне оснащення - за позамовним методом, на звичайний інструмент - за нормативним.

Витрати інструментального цеху на виготовлення спеціального інструменту, спеціального пристосування, спецоснащення (крім тих, що підлягають амортизації) щомісяця повністю переносяться на рахунок "Виробництво" (в розрізі основних замовлень, для яких призначається оснащення).

Облік інструментів та спецоснащення ведеться за виробничою собівартістю.

395. Поняттям "рейдові та біржові роботи" охоплюються витрати водних цехів та лісових бірж лісопильних, фанерних та сірникових підприємств на приймання, вивантаження, зберігання, технологічну підготовку та подання на виробництво круглих лісоматеріалів для розпилювання, лущення і стругання.

Витрати на рейдові та біржові роботи доцільно групувати у розрізі основних складських процесів, розрізняючи, по-перше, приймання, вивантаження та зберігання деревної сировини, а, по-друге, - технологічну підготовку та подання деревини на ту чи іншу операцію обробки. Така деталізація дає змогу зіставляти фактичні витрати на ці операції з плановими, перерахованими на звітні обсяги виконаних робіт.

Розподіл витрат водного цеху та лісової біржі між зазначеними процесами виконується переважно за прямою ознакою. Загальновиробничі витрати у сировинних підрозділах відносяться на собівартість подання круглого лісу на розпилювання, розкряжовування тощо.

Витрати, пов'язані з утворенням та зберіганням запасів круглих лісових матеріалів, приєднують до вартості залишку деревини на кінець звітного місяця виходячи із середньої величини витрат, що припадають на один кубометр деревної сировини, яка надійшла підприємству за період від початку року.

Решту таких витрат відносять на споживачів лісу (цехи, дільниці, господарства). Необхідність щомісячного коригування розподілу заготівельних витрат за їх середньорічним рівнем обумовлюється сезонним характером лісопостачання.

Витрати на подання лісоматеріалів для переробки відносяться цілком на витрати виробництва.

396. Результатом процесів обробки довгомірної деревини є зміна кількісних, якісних та вартісних характеристик вихідної сировини.

Витрати, пов'язані з обробкою довгомірної деревини, є додатковими витратами на сировину, які відображаються в окремому кошторисі.

Оскільки обробка довгомірної деревини виконується, як правило, в об'ємах поточного споживання лісу на лущення та стругання, а перехідні залишки спеціально підготовленої фанерної та сірникової сировини порівняно невеликі і постійні, усі витрати на підготовку деревини включаються повністю у витрати відповідного основного виробництва.

397. Сушильне господарство надає послуги основному виробництву у штучному сушінні лісоматеріалів (головним чином дошок та заготовок) до стану транспортної або технологічної вологості. Розподіл витрат на сушіння лісоматеріалів проводиться за єдиною для допоміжних цехів номенклатурою статей витрат.

Наявність більш або менш постійного запасу невисушених лісоматеріалів дає змогу всі витрати, враховані сушильним цехом за звітний місяць, включати до собівартості основного виробництва (пилопродукції, меблів, інших виробів деревообробки).

Розподіл фактичної вартості послуг із сушіння між об'єктами калькулювання (у меблевому та інших деревообробних виробництвах) здійснюється пропорційно до нормативних витрат на сушіння.

398. Підготовка деревообробного інструменту здійснюється в інструментально-заточувальних майстернях. Останні можуть бути спеціалізованими, якщо вони організовані для обслуговування певних основних виробництв (цехів). Витрати спеціалізованої майстерні відображаються безпосередньо у складі загальновиробничих витрат відповідного цеху. Витрати інструментально-заточувальних майстерень, що обслуговують усі або кілька цехів підприємства, збираються на субрахунку "Допоміжні (підсобні) виробництва" (рахунок "Виробництво"), розподіляються між обслуговуючими цехами пропорційно до їх планових витрат на підготовку пил, ножів, фрез та інших засобів праці.

399. До складу енергетичного господарства підприємства входять:

електростанція, електроремонтні служби, теплоелектроцентраль, водонасосна станція, котельна.

Собівартість різних видів енергії калькулюється з урахуванням виробничих особливостей:

- поєднання у виробничій діяльності окремих цехів переробки і розподілу одержаної від сторонніх підприємств і організацій придбаної енергії;

- утримання та експлуатація енергетичними цехами поряд з виробленням енергії відповідних заводських комунікацій (мереж), з допомогою яких той чи інший вид енергії надходить до заводських споживачів.

Під час планування і обліку собівартості різних видів енергії до кошторисів енергетичних цехів включається вартість придбаної енергії, а також витрати на її переробку. Виходячи із загальної суми всіх витрат визначається єдина собівартість даного виду енергії.

400. На електростанції виробляється електроенергія для виробничих потреб і для освітлення. До витрат електростанції входять також витрати на утримання й експлуатацію заводських енергетичних комунікацій і втрати енергії у магістральних мережах підприємства. Паливо й допоміжні матеріали включаються до собівартості електроенергії за вартістю придбання або за фактичною собівартістю.

401. Одиницею калькулювання продукції електростанції є 1000 КВт/год. енергії. Собівартість 1000 КВт/год. енергії визначається шляхом ділення суми виробничих витрат за звітний місяць на кількість виробленої енергії (послуг). При цьому із загальної кількості виробленої енергії кожного виду вираховується кількість енергії, яка використана енергетичним цехом протягом місяця для власних потреб.

Кількість електроенергії, яка відпущена цехам-споживачам на освітлення і стороннім організаціям, визначається за показниками лічильників.

402. Підприємства, які не мають електростанцій, можуть отримувати електроенергію зі сторони по електричних мережах з понижуючих електропідстанцій і трансформаторних пунктів. У цих випадках собівартість електроенергії визначається шляхом додавання до вартості цієї енергії за встановленими тарифами таких витрат підприємства:

- вартості матеріалів і запасних частин для утримання електромережі, обладнання підстанцій і трансформаторних пунктів;

- витрат на оплату праці чергових майстрів, електромонтерів, слюсарів та інших робітників, зайнятих обслуговуванням електромереж, обладнання підстанцій і трансформаторних пунктів;

- відрахування на соціальне страхування;

- амортизаційних відрахувань на погашення вартості основних засобів, які безпосередньо беруть участь у розподіленні електроенергії.

Калькулювання собівартості електроенергії й розподілення витрат у цьому випадку провадиться у тому ж порядку, що й при обліку витрат по власних електростанціях.

403. Облік витрат електроремонтної служби провадиться аналогічно обліку витрат в ремонтних цехах.

404. До складу паросилового господарства належать парові станції, котельні установки, водоканалізаційні магістралі, водонасосні станції тощо.

Парові станції або котельні установки виробляють пару й гарячу воду для технологічних потреб, а також для двигунів і опалення. Витрати на виробництво пари, а саме витрати води, палива й допоміжних матеріалів включаються до калькуляції за фактичною виробничою собівартістю підприємства або вартістю придбання ресурсу. До витрат паросилового господарства входять також витрати на утримання водоканалізаційних магістралей до цехів-споживачів. Виробництво пари (гарячої води) вимірюється спеціальними приладами.

405. Об'єктом калькулювання паросилового господарства є 1 МКал тепла або 1 тонна пари. Собівартість 1 МКал тепла або 1 тонни пари визначається шляхом ділення суми витрат за звітний місяць на кількість виробленої пари з вирахуванням витрат пари на власні потреби котельні.

При цьому вартість пари (гарячої води), відпущеної цехам-споживачам на господарські потреби, визначається за даними спеціальних приладів, а за відсутності останніх - на підставі технічного розрахунку відповідно до потужності агрегатів цехівспоживачів, часу роботи та кубатури будівлі.

406. Вода підприємству може подаватися або з власного водопроводу, або з комунального. При водопостачанні підприємству насосною станцією, яка має власне водосховище з відповідними до нього водопровідними мережами, собівартість води складається з витрат на утримання артезіанських свердловин, обладнання водосховищ і магістралей.

Вода ураховується в кубічних метрах за показниками водомірів і манометрів водонасосної станції, реєструючих подачу води у водосховище. Кількість води, яка надходить зі сторони, визначається за рахунками водопостачальної організації.

Об'єктом калькулювання водопостачання є 1 м. куб. води (1000 л). Собівартість 1 м. куб. води визначається шляхом ділення суми витрат за звітний місяць на кількість отриманої й використаної води. Кількість води, відпущеної цехам-споживачам, а також на господарські потреби, визначається виходячи з виробничої програми цеху і норм витрат води на виробничі і господарські потреби. Щомісяця складається звіт про витрати води.

407. Компресорні цехи призначені для виробництва холоду на компресорних установках. Виробнича програма установок складається на підставі щомісячного плану виробництва основних виробничих цехів, споживаючих холод, і діючих норм витрачання на одиницю продукції.

408. Об'єктом калькулювання роботи компресорного цеху є 1000 робочих калорій холоду. Собівартість 1000 робочих калорій холоду визначається шляхом ділення суми витрат за звітний місяць на кількість виробленого холоду. Кількість холоду, витраченого цехами-споживачами, визначається за даними вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів фактичні витрати по виробництву холоду розподіляються між цехами-споживачами пропорційно до витрат, обчислених за нормами витрат. У такому ж порядку розподіляються витрати на холод між окремими видами продукції, що виробляються в одному цеху.

409. У тарному цеху виготовляється тара для пакування готової продукції, виробленої на підприємстві. Витрати на виробництво тари враховуються за її видами (бочкова, ящикова, картонна тощо).

Вартість матеріалів, витрачених на виготовлення тари, та витрати на оплату праці робітників тарного цеху відносяться на відповідні види тари за прямою ознакою, а загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно до витрат на оплату праці виробничих робітників.

Об'єктом калькулювання продукції тарного цеху є типовий розмір з кожного виду тари. Для решти тари даного виду визначаються відповідні коефіцієнти, за якими вона приводиться до калькульованої одиниці.

Собівартість приведеної одиниці визначається шляхом ділення загальної суми витрат з даного виду тари на загальну кількість приведених одиниць.

Витрати на ремонт тари враховуються окремо від витрат на виробництво нової тари.

Тара власного виробництва, якщо її вартість не включена до вартості продукції, упакованої у цю тару, враховується на рахунку "Запаси", субрахунку "Тара й тарні матеріали" за фактичною виробничою собівартістю.

410. У складі допоміжного виробництва як окремого виробничого підрозділу враховуються витрати на експлуатацію та утримання очисних споруд.

Витрати на очищення стічних вод і викидів в атмосферу за вирахуванням вартості видобутих при цьому продуктів розподіляються між окремими виробництвами, що користуються послугами очисних споруд, виходячи із загального об'єму стічних вод, викидів, що знешкоджуються, а також ступеня їх забруднення.

411. Транспортна служба підприємства є відокремленим господарством. До складу транспортного господарства належать автокари, електрокари, спеціальні машини, автобуси, залізничний транспорт тощо.

Облік і калькулювання собівартості робіт та послуг транспортних цехів здійснюється для кожного виду транспорту окремо (залізничного, автомобільного тощо).

Облік витрат транспортних цехів здійснюється на основі фактичних даних використання транспортних машин, розподілу робочого часу цих машин між цехами-споживачами, а також діючих норм матеріальних, трудових і грошових витрат.

Калькуляційна одиниця на виконані роботи і послуги транспортного цеху встановлюється виходячи з особливостей і характеру виконаних робіт.

Калькуляційними одиницями є:

- на перевезеннях вантажним автотранспортом підприємства - 1 тоннокілометр;

- для обмеженої далекості перевезень - 1 машино-година;

- на спеціальних машинах (автокари, автонавантажувачі, автокрани) - 1 машино-година;

- на вантажних перевезеннях залізничним транспортом підприємства - 1 тонна перевезеного вантажу.

Собівартість одиниці робіт та послуг у цьому разі визначається шляхом ділення усіх витрат у звітному місяці на утримання та експлуатацію рухомого складу підприємства (для кожного виду транспорту) й під'їзних доріг з усіма їхніми спорудами на кількість тонно-кілометрів перевезеного вантажу або кількість відпрацьованих машино-годин.

412. У допоміжних виробництвах деревообробної промисловості враховуються також витрати на експлуатацію звичайних та спеціалізованих транспортних засобів. Виділення автолісовозів, штабелерів та інших механізмів у самостійні облікові одиниці можливе, якщо одними й тими ж машинами обслуговуються різні виробництва або процеси. У разі закріплення транспортних одиниць за певними підрозділами або процесами витрати, пов'язані з роботою цієї техніки, включаються безпосередньо до витрат на рейдові та біржові роботи або до витрат на утримання та експлуатацію устаткування основного цеху.

Якщо транспортне господарство на підприємстві виділено в окрему планово-облікову одиницю, облік витрат ведеться згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на транспорті.

11. Облік незавершеного виробництва

413. До незавершеного виробництва належить продукція (вироби, заготовки, деталі), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) обробки, передбачених технологічним процесом, а також вироби неукомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання.

414. У хімічній промисловості до складу незавершеного виробництва належать залишки сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів, що знаходяться в апаратах у процесі переробки; залишки продукції в обробних цехах, що не пройшли всіх стадій обробки; продукція, обробка якої закінчена, але яка не пройшла випробування і не прийнята відділом технічного контролю, неукомплектована, неупакована і незакоркована продукція, якщо вона відповідно до технічних умов вважається готовою і підлягає передаванню на склад в укомплектованому, упакованому й закоркованому вигляді; продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не передана на склад або замовнику до 24-ї години останнього дня звітного місяця; у виробництвах, де працюють у три зміни, - продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не здана на склад до 8-ї години першого числа наступного за звітним місяця.

Незавершеним виробництвом в умовах гірничо-хімічної промисловості є відбита руда, яка знаходиться в гірничих виробках і не піднята на поверхню.

415. У столярно-механічних цехах підприємств деревообробної промисловості під незавершеним виробництвом розуміють цикловий заділ складальних одиниць - деталей, вузлів (простих та складних) та виробів у складанні. При цьому до складу циклового заділу належать складальні одиниці, безпосередньо залучені у виробничий процес, тобто які перебувають на різних стадіях розкроювання, механічної обробки, склеювання, фанерування, збирання, оздоблення.

Не належать до незавершеного виробництва забраковані напівфабрикати (деталі), що не підлягають виправленню, а також сировина, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, що не піддавалися процесу обробки.

Порядок визначення залишків незавершеного виробництва залежить від характеру виробництва. Найточнішим є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом його інвентаризації.

416. Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться з метою визначення кількості і фактичної наявності незакінчених переробкою напівфабрикатів і продукції, а з деяких їх видів - також і кількості корисної речовини (провідного елемента), з якої вони складаються; визначення фактичної комплектності незавершеного виробництва і виявлення неврахованого браку; перевірки даних обліку руху напівфабрикатів і деталей.

Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного заміру, зважування і підрахунку цінностей. Незавершене виробництво в закритій апаратурі внаслідок безперервності виробничих процесів визначається за технічними нормами і вважається постійним. Інвентаризація в цих виробництвах проводиться в період зупинки устаткування на ремонт.

Незавершене виробництво, а також напівфабрикати власного виробництва, що знаходяться в цехах і підлягають подальшій переробці, інвентаризуються за станом на перше число кожного місяця.

Після визначення кількості провадиться оцінка незавершеного виробництва.

417. Оцінка незавершеного виробництва під час інвентаризації залежить від прийнятого варіанта зведеного обліку витрат на виробництво:

- на підприємствах, що обчислюють витрати на виробництво в цілому по підприємству (підприємства з безцеховою структурою управління), фактична наявність деталей, вузлів, а також нестачі і надлишки незавершеного виробництва оцінюються на основі нормативних калькуляцій або технологічних карт за встановленими статтями витрат у відомостях, що складаються в цілому для підприємства;

- на підприємствах, що обчислюють власні витрати за цехами - на основі нормативних (планових) калькуляцій або технологічних карт, при цьому враховується частка витрат кожного цеху у загальних витратах на виготовлення цих виробів (деталей, вузлів) за встановленими статтями витрат.

418. Фактична собівартість незавершеного виробництва визначається згідно з порядком, встановленим у відповідній галузі промисловості. Залишки незавершеного виробництва оцінюються:

- за плановою (нормативною) виробничою собівартістю;

- за плановими прямими витратами;

- за собівартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. 419. Оцінка незавершеного виробництва на підприємствах з безперервним технологічним процесом здійснюється за собівартістю сировини та матеріалів, завантажених в апарати. Кількість сировини, матеріалів та напівфабрикатів визначається шляхом проведення замірів та лабораторних аналізів і зазначається в перерахунку на вміст у них корисної речовини.

У виробництвах з безперервними і закритими технологічними процесами залишки незавершеного виробництва визначаються виходячи з кількості апаратів, які були завантаженими на кінець звітного періоду, та ваги сировини і матеріалів, які знаходились у кожному з них. При цьому за фактичні можуть бути прийняті і теоретичні залишки, розраховані на основі техніко-економічних характеристик.

420. Гірничодобувні цехи мають постійне незавершене виробництво. Тому під час визначення собівартості руди їх незавершене виробництво не підлягає оцінці і вартісному обліку, крім технічного і маркшейдерського відділів, де воно підлягає обліку у натурі.

421. У цехах з багатосерійним і масовим характером виробництва оцінка деталей і напівфабрикатів проводиться за нормативною собівартістю.

422. У цехах виробництв з коротким технологічним циклом оцінка незавершеного виробництва проводиться тільки за собівартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що перебувають в переробці.

423. При індивідуальному і дрібносерійному характері виробництва вартість незавершеного виробництва визначають за вартістю витрат на незакінчені замовлення.

424. У цехах багатосерійного та масового виробництва важливе значення має організація оперативного обліку руху деталей і напівфабрикатів у виробництві. З цією метою складається баланс руху деталей і напівфабрикатів по кожному цеху за місяць, де зазначається по кожному об'єкту обліку залишок на початок місяця, надходження і видатки за місяць, залишок на кінець місяця. У кінці місяця фактичний залишок порівнюється з даними інвентаризації.

Дані про собівартість залишків незавершеного виробництва по цехах узагальнюються по підприємству в цілому з виділенням витрат кожного цеху.

Групування даних незавершеного виробництва здійснюється в такому самому порядку, в якому ведеться зведений облік витрат на виробництво, тобто за калькуляційними об'єктами.

12. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної
калькуляції собівартості продукції

425. Зведений облік витрат на виробництво - це узагальнення за об'єктами обліку усіх витрат за місяць з урахуванням змін залишків незавершеного виробництва і калькулюванням (визначенням) фактичної виробничої собівартості випущеної продукції (виконаних робіт, послуг).

426. У зведеному обліку витрати групуються за видами продукції (групами однорідної продукції), замовленнями, переділами, цехами тощо. Методика зведеного обліку і порядок складання звітної калькуляції залежать від типу виробництва, кількості видів продукції, що випускається, структури управління виробництвом, а також від застосовуваних методів обліку і калькулювання собівартості продукції.

Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі зведених даних, одержаних у результаті обробки первинної документації.

На підприємствах із цеховою структурою управління зведений облік забезпечує виділення в собівартості продукції витрат окремих цехів. На підприємствах з безцеховою структурою управління зведений облік витрат на виробництво ведеться за видами продукції в цілому по підприємству. Дані зведеного обліку використовуються під час складання калькуляції фактичної виробничої собівартості продукції.

427. Для правильної побудови обліку зведення витрат важливе значення має правильне визначення поняття "напівфабрикати (напівпродукти)".

Напівфабрикат (напівпродукт) - це продукт окремих технологічних фаз (переділів, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти ще одну або кілька технологічних фаз (переділів тощо) обробки, перш ніж стати готовою продукцією, але для даної стадії (фази, переділу) він є закінченим.

Якщо напівфабрикат для даної фази (переділу) є готовим і призначеним для іншого виробництва за межами підприємства, тобто реалізується, його облічують як готову продукцію, наявність якої на методику обліку зведення витрат не впливає. Якщо напівфабрикат (напівпродукт) призначений для подальшої обробки на цьому підприємстві, його міжцеховий рух облічується.

428. Облік витрат на виробництво може здійснюватися без бухгалтерського перерахування собівартості напівфабрикатів власного виробництва, якщо вони передаються з цеху в цех (безнапівфабрикатний варіант). У цьому разі витрати на виготовлення напівфабрикатів, деталей і вузлів враховуються в цехах у розрізі статей витрат.

429. Якщо застосовується напівфабрикатний варіант обліку зведення витрат, ведеться системний облік руху напівфабрикатів на рахунках у ході технологічного процесу (витрати на виготовлення напівфабрикатів враховуються цехами за комплексною статтею "Напівфабрикати власного виробництва"). Передавання напівфабрикатів із цеху в цех або на склад відображається на рахунках як у кількісних, так і у вартісних показниках. З цією метою собівартість напівфабрикату кожного цеху обчислюють щомісяця шляхом сумування власних витрат та витрат, прийнятих від цехів попередньої обробки. При цьому собівартість готового продукту визначається послідовним нашаруванням витрат кожного цеху у ході технологічного процесу.

Застосування напівфабрикатного варіанта обліку витрат обумовлено наявністю великого асортименту та кількості напівфабрикатів власного виробництва і тим, що одні й ті ж напівфабрикати споживаються одночасно кількома різними цехами, а також нормуванням втрат вихідної сировини та матеріалів на напівфабрикати (напівпродукт), а не на кінцеву продукцію виробництва.

430. У разі застосування напівфабрикатного варіанта обліку передавання напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху (переділу) до іншого відображається в обліку за фактичною виробничою собівартістю. Крім обліку за фактичною виробничою собівартістю, напівфабрикати власного виробництва враховуються в поточному порядку за плановою (нормативною) собівартістю з наступним доведенням планової (нормативної) собівартості напівфабрикатів до фактичної.

У звітній калькуляції собівартість напівфабрикатів власного виробництва (як у разі безнапівфабрикатного, так і у разі напівфабрикатного варіантів) включається до відповідних статей витрат, а в тих галузях, де напівфабрикати власного виробництва виділені в окрему статтю, на них складаються окремі калькуляції за встановленими статтями витрат.

431. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) того звітного періоду, до якого вони належать. Витрати в сезонних галузях промисловості включаються до витрат на виробництво у кошторисно-нормалізованому порядку.

Втрати відображаються в обліку того звітного періоду, в якому вони виявлені.

У разі виявлення неправильного або несвоєчасного віднесення витрат до собівартості продукції чи виявлення в результаті інвентаризації або перевірки нестач (надлишків) сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва і готової продукції в цехах, а також у разі виявлення помилок в обліку витрат, що відносяться до попередніх періодів, до собівартості продукції звітного місяця, вносяться необхідні виправлення.

432. Для ведення зведеного обліку витрат на виробництво застосовуються облікові регістри (відомості).

Форму такої відомості наведено в додатку 9 до цих Методичних рекомендацій.

Фактична виробнича собівартість готової продукції, виконаних робіт і послуг визначається так: витрати на незавершене виробництво на початок місяця плюс виробничі витрати за місяць, мінус витрати на незавершене виробництво на кінець місяця, мінус втрати остаточного браку, мінус втрати нестач незавершеного виробництва.

433. На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної виробничої собівартості.

Звітні калькуляції складаються на всі виготовлені підприємством види продукції.

Форму калькуляцій наведено в додатку 10 до цих Методичних рекомендацій.

У масових і багатосерійних виробництвах обчислюється середня собівартість одиниці продукції кожного найменування, що випускається у звітному періоді. В індивідуальному і дрібносерійному виробництвах обчислюється середня собівартість одиниці продукції серії (замовлення).

У галузях промисловості, де звітні калькуляції складаються щомісяця, квартальні та річні калькуляції обчислюються як середньозважені на основі місячних звітних калькуляцій.

У разі застосування нормативного методу обліку перед заповненням форми звітної калькуляції складається відомість розрахунку собівартості кожного виду продукції, в якій собівартість одиниці продукції визначається по цехах за окремими статтями витрат з виділенням витрат за нормами і відхиленнями від норм.

13. Витрати, які не включаються до собівартості реалізованої
продукції (товарів, робіт, послуг)

Адміністративні витрати. До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що направлені на обслуговування і управління підприємством:

1) витрати, пов'язані з управлінням підприємством:

- на оплату праці працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням апарату управління та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням підприємством;

- витрати на оплату службових відряджень працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу підприємства (без готельного збору).

- витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства, у тому числі з питань законодавства і передплату спеціалізованих періодичних видань;

- витрати на оплату послуг за участь у семінарах, що проводяться з метою підвищення професійного рівня працівників апарату управління;

- витрати на оплату послуг інших підприємств, пов'язаних з управлінням підприємством, якщо штатним розписом підприємства не передбачено відповідні функціональні служби;

- витрати на оплату за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, засобів сигналізації та засобів зв'язку (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо) загальногосподарського призначення;

- витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР );

- витрати на державні послуги - будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам апарату управління підприємства органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями;

- витрати на оплату винагороди за професійні послуги, в тому числі оплата за будь-які платні послуги, що надаються юридичними та іншими установами і організаціями підприємству щодо юридичних послуг, оцінки майна тощо;

- витрати на оприлюднення річного звіту (офіційне подання бухгалтерської звітності до установ та організацій, які уповноважені на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб'єктів, а також витрати на офіційну публікацію звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації (якщо це передбачено законодавством);

- витрати на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням підприємства;

- витрати на оплату витрат з врегулювання суперечностей у судових органах;

- витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку підприємства за попередній звітний квартал.

- представницькі витрати - витрати підприємства на прийом та обслуговування іноземних представників та делегацій, а також представників інших підприємств, що прибули по запрошенню з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідного співробітництва;

- вартість безкоштовно наданих працівникам апарату управління та іншому загальногосподарському персоналу окремих галузей (відповідно до законодавства) комунальних послуг, витрати на оплату безкоштовно наданого таким працівникам підприємств відповідно до законодавства житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг тощо);

- витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи оплату за розрахунково-касове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов'язань, поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних з грошовим обігом;

2) витрати на утримання та обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення:

- витрати на утримання і експлуатацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення, в тому числі взятих у тимчасове користування на умовах лізингу (оренди):

а) на оплату праці робітників, зайнятих обслуговуванням основних засобів (слюсарів, електриків, мастильників, робітників, зайнятих регулюванням і перевіркою апаратури, монтерів електрообладнання тощо);

б) відрахування на соціальні заходи;

в) на матеріали, запасні частини, комплектуючі вироби, паливо й енергію для утримання будинків, споруд, дворів та інвентарю, опалювальних та освітлювальних мереж, водопостачання, каналізації та асенізації, вентиляційних пристроїв тощо загальногосподарського призначення;

г) оплата послуг сторонніх організацій;

д) інші витрати;

- витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення в тому числі взятих у тимчасове користування на умовах лізингу (оренди):

а) на матеріали, запасні частини, комплектуючі вироби;

б) на оплату праці робітників, зайнятих ремонтами, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) оплата послуг сторонніх організацій;

д) інші витрати;

- погашення вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів загальногосподарського призначення нарахуванням амортизаційних відрахувань;

- суми сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативну оренду основними засобами загальногосподарського призначення;

- витрати на пожежну і сторожову охорону об'єктів загальногосподарського призначення:

а) вартість пального, мастильних та інших матеріалів для спеціального автотранспорту і пожежних машин;

б) вартість матеріалів та предметів пожежної і сторожової охорони, обмундирування, що видається робітникам пожежної і сторожової охорони;

в) на оплату праці персоналу пожежної і сторожової охорони;

г) відрахування на соціальні заходи;

д) інші витрати на утримання протипожежних пристроїв;

е) оплата послуг сторонніх підприємств щодо пожежної і сторожової охорони;

- витрати на забезпечення працівників іншого загальногосподарського персоналу спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом, захисними пристроями, що необхідні для виконання професійних обов'язків, милом та іншими миючими засобами, знешкоджувальними засобами, відповідно до переліку та норм, встановлених чинними нормативно-правовими актами, або на відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;

- витрати зі страхування ризиків цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів загальногосподарського призначення підприємства;

- витрати зі страхування майна підприємства загальногосподарського призначення;

- витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення, які перебувають у його власності (крім тих, що включаються до загальновиробничих витрат), витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів, оплати послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання, переробки та знищення (захоронення) екологічно небезпечних відходів від господарської діяльності підприємства, платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу;

3) витрати на обслуговування виробничого процесу:

- витрати на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці:

а) на оплату праці працівників, зайнятих придбанням сировини матеріалів, палива тощо;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) витрати матеріалів, палива;

г) оплата послуг сторонніх підприємств;

д) інші витрати;

- витрати, пов'язані із забезпеченням контролю за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг) працівниками апарату управління підприємства:

а) витрати на оплату праці робітників апарату управління, зайнятих контролем за виробничими процесами і якістю продукції (робіт, послуг);

б) відрахування на соціальні заходи;

в) вартість матеріалів, палива й енергії;

г) інші витрати;

- витрати на забезпечення правил техніки безпеки праці, охорони праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю підприємства у встановленому законодавством порядку:

а) на оплату праці працівників, зайнятих забезпеченням нормальних умов праці та техніки безпеки, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) вартість матеріалів, палива, енергії для забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки для обладнання і утримання засобів охорони, медикаментів;

г) оплата послуг сторонніх підприємств;

д) інші витрати;

- витрати на проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників (обов'язковий первинний та періодичні профілактичні наркологічні огляди):

а) на оплату праці працівників, зайнятих проведенням попереднього і періодичних медичних оглядів робітників;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) вартість матеріалів, медикаментів;

г) оплата послуг сторонніх підприємств;

д) інші витрати;

- витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх професійно-технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний заклад, вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної відпустки, яка надається їм перед початком роботи;

4) податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), встановлені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ):

- плата за землю.

Платником податку за землю у відповідності із Законом України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР є власник або землекористувач, фізична або юридична особа (підприємство), права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України ( 561-12 ) повинні бути засвідчені актом на право власності або право користуванням. Податок на землю розраховується виходячи із площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, з урахуванням її грошової оцінки, а також у відповідності з умовами орендного договору;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів загальногосподарського призначення.

У відповідності із Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963 платниками податку є підприємства, об'єднання та організації (адміністрація), які є юридичними особами і мають власні транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, моторолери, трактори та мотоблоки та інші самохідні машини, та механізми на пневматичному ходу);

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім платежів виробничих підрозділів, цехів, що відносяться до загальновиробничих витрат).

Збір враховує об'єми видобутку корисних копалин та об'єми погашених в надрах запасів корисних копалин.

Платниками податку є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, які добувають корисні копалини на території України;

- збір за спеціальне використання водних ресурсів.

Збір сплачується за використання водних ресурсів для загальногосподарських потреб підприємства;

- страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку.

Страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку розраховуються відповідно до Закону України від 23.09.99 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами та доповненнями);

- збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг сотового мобільного зв'язку, якщо ці послуги використовуються працівниками апарату управління підприємства.

Об'єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг сотового мобільного зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, який їх надає;

- готельний збір.

Платниками збору є особи, які під час службових відряджень проживають у готелях, кемпінгах тощо;

- збір за парковку автотранспорту.

Збір включає витрати за парковку і стоянку легкового автотранспорту загальногосподарського призначення;

- портові збори.

КМУ постановою від 12.10.2000 р. N 1544 затвердив Положення про портові збори. Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден визначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором.

- комунальний податок.

Розрахунок податку провадиться виходячи із середньоспискової чисельності працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу.

5) витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу:

- суми заробітної плати за основним місцем роботи керівників і спеціалістів апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу підприємства за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

- оплата праці керівників і спеціалістів апарату управління, не звільнених від основної роботи, за навчання учнів та підвищення кваліфікації робітників;

- оплата праці керівників, спеціалістів апарату управління підприємства, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;

- оплата навчальних відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданих працівникам апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу, що надається відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах та для участі у сесії і складання іспитів;

- витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника I розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням);

6) інші витрати загальногосподарського призначення, зокрема виплати на відшкодування заробітку та інших витрат у випадках завданого каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу, виплата звільненим працівниками вихідної допомоги тощо.

Витрати на збут.

До витрат на збут належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:

1) витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:

- на оплату праці - та комісійні винагороди працівникам підрозділів, продавцям та торговим агентам, що забезпечують збут продукції;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на оплату службових відряджень (без готельного збору) у межах норм, встановлених законодавством;

- витрати на матеріали, канцелярські товари тощо;

2) витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:

- на технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт та утримання у робочому стані основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- на оплату праці робітників, зайнятих обслуговуванням та ремонтом основних засобів та нематеріальних активів;

- відрахування на соціальні заходи;

- вартість спожитих електроенергії, матеріалів, запасних частин, мастильних та обтиральних матеріалів, води, пари та інших видів енергії;

- амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;

- сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативну оренду основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи;

3) витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:

- на відшкодування транспортних, перевалочних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

- на оплату послуг транспортно-експедиційних та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

4) витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:

- на оплату праці працівників, зайнятих забезпеченням нормальних умов праці та правил техніки безпеки;

- відрахування на соціальні заходи;

- на матеріали, паливо й енергію для забезпечення охорони праці;

5) фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:

- на утримання персоналу, що забезпечує нормальну експлуатацію виробів у споживача у межах встановленого терміну служби (інструктажі, технічне обслуговування, налагодження, перевірка правильності використання виробу тощо);

- на гарантійний ремонт (обслуговування) проданих товарів, якщо це передбачено умовами реалізації продукції;

- на утримання гарантійних майстерень;

6) витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:

- на розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);

- на розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

- на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

- на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

- на виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю);

- на зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

- на оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства;

- на уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

- на проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;

- на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями;

- на придбання літератури інформаційного характеру для дослідження ринку;

7) витрати на зберігання, навантаження, розвантажування й пакування продукції:

- на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

- на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції на складах.

Витрати на пакування готової продукції включаються до витрат на збут продукції, якщо пакування готової продукції проводиться після її здавання на склад. Якщо пакування продукції (згідно з установленим технологічним процесом) проводиться в цехах до здавання її на склад готової продукції, вартість тари включається до виробничої собівартості продукції (до відповідних статей калькуляції або до комплексної статті, якщо тара виготовляється окремо від виробів);

- на ремонт тари та операції з скляною тарою;

- на пожежну, сторожову охорону, використання та обслуговування засобів сигналізації та телефонного зв'язку (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств щодо зберігання і збуту продукції тощо);

8) податки та збори встановлені законодавством України:

- на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України при вивезені вантажу;

- портові збори.

Корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний збори справляються у морських портах із суден визначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором;

- збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг мобільного зв'язку, якщо ці послуги пов'язані з реалізацією (збутом) продукції;

- збір на парковку і стоянку вантажних автомобілів, пов'язаних зі збутом продукції;

- податок з реклами;

- комунальний податок; (якщо підрозділи збуту відокремлені і знаходяться в інших містах);

- готельний збір;

9) інші витрати, пов'язані із збутом продукції. Інші операційні витрати. Перелік інших операційних витрат наведено в П(С)БО 16 ( -00 ), пункт 20.

14. Визначення ціни та рентабельності виробництва продукції

Зміни, що сталися у методології калькулювання і обліку собівартості продукції, значною мірою впливають на необгрунтоване зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва.

Введення нової методології списання витрат на собівартість продукції (робіт, послуг) без відповідних коригувань визначення ціни та без нового підходу до визначення рентабельності виробництва продукції значно ускладнює роботу підприємств.

До вирішення цих питань Мінфіном та Мінекономіки України промисловим підприємствам в управлінському обліку тимчасово можна керуватися такими положеннями.

1) Ціна реалізації продукції включає: виробничу собівартість, визнані адміністративні витрати, витрати на збут, прибуток і податок на додану вартість.

Ц = ВС + Ва + Вз + П + ПДВ,

де Ц - ціна;

ВС - виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

Ва - визнані адміністративні витрати;

Вз - витрати на збут продукції;

П - сума прибутку;

ПДВ - сума податку на додану вартість.

Витрати, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), наведені у розділі 5, адміністративні витрати та витрати на збут у розділі 13, розрахунок ціни - у додатку 11 цих Методичних рекомендацій.

Адміністративні витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних адміністративних витрат належать витрати на обслуговування і управління підприємством, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні адміністративні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, витрат на переділ тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних адміністративних витрат відносяться витрати на обслуговування і управління підприємством, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні адміністративні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, витрат на переділ тощо) при нормальній потужності (аналогічно розподілу загальновиробничих витрат, наведеному у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій).

Наднормативні адміністративні витрати та витрати в умовах незавантаженості виробничих потужностей і відсутності обсягів робіт відносяться на рахунок "Фінансові результати" в цілому по підприємству.

Витрати на збут прямо відносяться до відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення вони можуть розподілятися між окремими видами продукції виходячи з ваги, обсягу або виробничої собівартості продукції.

2) Для визначення рентабельності виробництва продукції можна тимчасово керуватися формулою:

П
Р = ------------------------- х 100 %,
ВС + Ва + Вз

де Р - рентабельність виробництва продукції;

П - сума прибутку (кредитове сальдо на рахунку 79 "Фінансові результати" з виробництва відповідної продукції (робіт, послуг));

ВС - виробнича собівартість продукції;

Ва - розподілені адміністративні витрати на даний вид продукції;

Вз - розподілені витрати на збут даного виду продукції.

Додаток 1
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Номенклатура
статей витрат на утримання та
експлуатацію устаткування

---------------------------------------------------------------------------
|           Стаття витрат           |   Зміст і характеристика витрат     |
|-----------------------------------+-------------------------------------|
|1. Витрати    на    утримання     і|витрати на проведення контрольно-    |
|експлуатацію    виробничого      та|діагностичних, кріпильних,           |
|підйомно-транспортного             |регулювальних, мастильних операцій та|
|устаткування,  цехового  транспорту|очисних робіт тощо з перевірки       |
|та  інструментів  і  приладів    із|вимірювальних приладів та            |
|складу основних виробничих  засобів|реєстраційної апаратури, заміни      |
|(технічний   огляд    і    технічне|шлангів, пальників та контактів      |
|обслуговування)                    |автогенного і електрозварювального   |
|                                   |устаткування, шлангів та з'єднань    |
|                                   |пневматичного інструменту, заміни та |
|                                   |зшивання приводних пасів і           |
|                                   |транспортерних стрічок, заміни       |
|                                   |клапанів, шиберів, засувок та інших  |
|                                   |запасних частин передавального       |
|                                   |устаткування:                        |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість мастильних, обтиральних     |
|                                   |матеріалів, емульсій для охолодження,|
|                                   |спожитих палива, електроенергії,     |
|                                   |води, пари, стисненого повітря та    |
|                                   |інших видів енергії на приведення в  |
|                                   |рух верстатів, кранів, насосів,      |
|                                   |підйомників, пресів, іншого          |
|                                   |виробничого та підйомно-транспортного|
|                                   |устаткування                         |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість на оплату праці робітників, |
|                                   |що обслуговують виробниче та підйомно|
|                                   |транспортне устаткування (наладчиків,|
|                                   |мастильників, шорників,              |
|                                   |електромонтерів, слюсарів та інших   |
|                                   |робітників)                          |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи     |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування           |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість послуг цеху контрольно-     |
|                                   |вимірювальних приладів й автоматики  |
|                                   |щодо знімання показників             |
|                                   |вимірювальних приладів та первинної  |
|                                   |обробки цих показників               |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість послуг цехів і допоміжних   |
|                                   |виробництв                           |
|-----------------------------------+-------------------------------------|
|2. Витрати    на    ремонти,     що|витрати на проведення ремонтів, що   |
|здійснюються    для     підтримання|здійснюються для підтримання об'єкта |
|об'єкта  в  робочому    стані    та|в робочому стані та одержання        |
|одержання первинно визначеної  суми|первинно визначеної суми майбутніх   |
|майбутніх  економічних  вигод   від|економічних вигод від використання   |
|використання    виробничого      та|виробничого та підйомно-транспортного|
|підйомнотранспортного устаткування,|устаткування, цехового транспорту та |
|цехового транспорту та інструментів|інструментів і приладів із складу    |
|і  приладів  із  складу    основних|основних виробничих засобів:         |
|виробничих засобів                 |-------------------------------------|
|                                   |вартість запасних частин, деталей,   |
|                                   |вузлів та інших матеріалів           |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників   |
|                                   |(слюсарів, верстатників, ремонтників |
|                                   |та інших робітників)                 |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи     |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування           |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість послуг ремонтних цехів та   |
|                                   |інших допоміжних виробництв, а також |
|                                   |послуг, наданих сторонніми           |
|                                   |організаціями                        |
|-----------------------------------+-------------------------------------|
|3. Сума    сплачених      орендарем|сума сплачених орендарем платежів за |
|платежів за користування наданими в|користування наданими в оперативний  |
|оперативний    лізинг      (оренду)|лізинг (оренду) основними засобами,  |
|основними    засобами,       іншими|іншими необоротними матеріальними    |
|необоротними          матеріальними|активами, нематеріальними активами   |
|активами, нематеріальними активами |                                     |
|                                   |                                     |
|-----------------------------------+-------------------------------------|
|4. Витрати на утримання цехових    |витрати на утримання власних і       |
|транспортних засобів               |залучених зі сторони транспортних    |
|                                   |засобів (вантажних автомобілів, авто-|
|                                   |та електрокарів, паровозів,          |
|                                   |тепловозів та інших видів            |
|                                   |нетехнологічного транспорту), які    |
|                                   |забезпечують переміщення матеріалів, |
|                                   |інструментів, деталей, заготівок тощо|
|                                   |з базового складу до цехів і доставки|
|                                   |готової продукції на склади          |
|                                   |зберігання:                          |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість мастильних і обтиральних    |
|                                   |матеріалів, пального, запасних частин|
|                                   |та інших матеріалів                  |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників   |
|                                   |(слюсарів, слюсарів-ремонтників,     |
|                                   |водіїв авто- і електрокарів тощо)    |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи     |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування           |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість транспортних послуг         |
|                                   |допоміжних цехів і господарств       |
|                                   |-------------------------------------|
|                                   |вартість транспортних послуг, наданих|
|                                   |сторонніми організаціями             |
|-----------------------------------+-------------------------------------|
|5. Інші витрати                    |інші витрати, які належать до витрат |
|                                   |на утримання та експлуатацію         |
|                                   |устаткування, інших необоротних      |
|                                   |матеріальних активів, нематеріальних |
|                                   |активів і включаються до собівартості|
|                                   |продукції (робіт, послуг), але не    |
|                                   |належать до раніше перелічених       |
|                                   |витрат                               |
---------------------------------------------------------------------------

Додаток 2
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Номенклатура статей
загальновиробничих витрат

----------------------------------------------------------------------------
|            Стаття витрат          |    Зміст і характеристика витрат     |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|1. Витрати на                      |витрати на утримання працівників      |
|управління виробництвом            |апарату управління виробництвом       |
|                                   |(цехами, дільницями тощо):            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників   |
|                                   |апарату управління цехами,            |
|                                   |дільницями, виробництвами тощо        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату службових           |
|                                   |відряджень персоналу цехів, дільниць  |
|                                   |тощо у межах норм, передбачених       |
|                                   |законодавством (без готельного        |
|                                   |збору)                                |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на придбання спеціалізованої  |
|                                   |літератури для інформаційного         |
|                                   |забезпечення виробничої діяльності    |
|                                   |цеху, дільниці тощо                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |сплата послуг за участь у семінарах,  |
|                                   |що проводяться з метою підвищення     |
|                                   |професійного рівня робітників,        |
|                                   |зайнятих виробництвом продукції       |
|                                   |(робіт, послуг)                       |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|2. Сума    сплачених      орендарем|сума сплачених орендарем платежів за  |
|платежів за користування наданими в|користування наданими в оперативний   |
|оперативний    лізинг      (оренду)|лізинг (оренду) основними засобами,   |
|основними    засобами,       іншими|іншими необоротними матеріальними     |
|необоротними матеріальними активами|активами та нематеріальними активами  |
|та    нематеріальними      активами|загальновиробничого призначення       |
|загально-виробничого призначення   |                                      |
|                                   |                                      |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|3. Витрати некапітального характеру|витрати некапітального характеру,     |
|пов'язані з удосконаленням         |пов'язані з удосконаленням технологій |
|технологій                         |та організацією виробництва,          |
|та організацією виробництва        |поліпшенням якості продукції,         |
|                                   |підвищенням її надійності,            |
|                                   |довговічності та інших                |
|                                   |експлуатаційних властивостей у ході   |
|                                   |виробничого процесу:                  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих удосконаленням технологій та |
|                                   |організацією виробництва              |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на сировину, матеріали,       |
|                                   |купівельні напівфабрикати та          |
|                                   |комплектуючі вироби, паливо, енергію  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата послуг сторонніх організацій   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|4. Витрати на обслуговування       |витрати на забезпечення виробництва   |
|виробничого процесу                |сировиною, матеріалами, паливом,      |
|                                   |енергією, інструментами, пристроями   |
|                                   |та іншими засобами і предметами       |
|                                   |праці:                                |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці вантажників,  |
|                                   |комірників та інших робітників,       |
|                                   |зайнятих забезпеченням виробництва    |
|                                   |сировиною, матеріалами, паливом,      |
|                                   |енергією, інструментами, пристроями   |
|                                   |та іншими засобами і предметами       |
|                                   |праці                                 |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, паливо, енергію та інші       |
|                                   |предмети праці                        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на транспортне                |
|                                   |обслуговування, на утримання та       |
|                                   |експлуатацію автотранспорту           |
|                                   |загальновиробничого призначення:      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників,   |
|                                   |зайнятих транспортним                 |
|                                   |обслуговуванням, утриманням та        |
|                                   |експлуатацією автотранспорту          |
|                                   |(слюсарів, слюсарів-ремонтників,      |
|                                   |водіїв авто- і електрокарів тощо)     |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість пального, запасних частин,   |
|                                   |мастильних, обтиральних та інших      |
|                                   |матеріалів                            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на утримання та експлуатацію, |
|                                   |технічний огляд і технічне            |
|                                   |обслуговування основних засобів,      |
|                                   |інших необоротних матеріальних        |
|                                   |активів загальновиробничого           |
|                                   |призначення, у тому числі взятих у    |
|                                   |тимчасове користування за угодами     |
|                                   |оперативного лізингу (оренди):        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників,   |
|                                   |зайнятих утриманням та експлуатацією, |
|                                   |технічним оглядом і технічним         |
|                                   |обслуговуванням основних засобів,     |
|                                   |інших необоротних матеріальних        |
|                                   |активів загальновиробничого           |
|                                   |призначення (слюсарів, наладчиків,    |
|                                   |електриків, мастильників тощо)        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на мастильні, обтиральні      |
|                                   |матеріали, емульсії для охолодження,  |
|                                   |спожиті паливо, електроенергію, воду, |
|                                   |пару, стиснене повітря та інші види   |
|                                   |енергії на приведення в рух           |
|                                   |верстатів, кранів, пресів,            |
|                                   |підйомників та інших необоротних      |
|                                   |матеріальних активів                  |
|                                   |загальновиробничого призначення та на |
|                                   |технічний огляд і технічне            |
|                                   |обслуговування                        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на проведення ремонтів, які   |
|                                   |здійснюються для підтримання в        |
|                                   |робочому стані та одержання первинно  |
|                                   |очікуваних економічних вигод від      |
|                                   |використання основних засобів, інших  |
|                                   |необоротних матеріальних активів      |
|                                   |загальновиробничого призначення:      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників,   |
|                                   |що виконують ремонти (слюсарів,       |
|                                   |верстатників, ремонтників, монтерів   |
|                                   |електрообладнання та інших допоміжних |
|                                   |робітників)                           |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, запасні частини, деталі,      |
|                                   |вузли, паливо, енергію                |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість послуг ремонтних цехів та    |
|                                   |інших допоміжних виробництв, а також  |
|                                   |послуг, наданих сторонніми            |
|                                   |організаціями                         |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на забезпечення               |
|                                   |технологічного контролю за            |
|                                   |виробничими процесами і якістю        |
|                                   |продукції (робіт, послуг):            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці контролерів   |
|                                   |ВТК та інших працівників, які         |
|                                   |здійснюють технологічний контроль за  |
|                                   |виробничими процесами і якістю        |
|                                   |продукції (робіт, послуг)             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, контрольно-     |
|                                   |вимірювальні прилади та інструменти   |
|                                   |для здійснення контролю               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на утримання іншого           |
|                                   |загальновиробничого персоналу,        |
|                                   |зайнятого обслуговуванням виробничого |
|                                   |процесу:                              |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці іншого        |
|                                   |загальновиробничого персоналу,        |
|                                   |зайнятого обслуговуванням виробничого |
|                                   |процесу (комірників, гардеробників,   |
|                                   |підсобних працівників, молодшого      |
|                                   |обслуговуючого персоналу та інших     |
|                                   |працівників цеху, які не належать до  |
|                                   |управлінського персоналу)             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|5. Витрати на охорону праці        |витрати, пов'язані із забезпеченням   |
|                                   |правил техніки безпеки праці, охорони |
|                                   |праці, витрати на забезпечення        |
|                                   |санітарно-гігієнічних та інших        |
|                                   |спеціальних вимог, передбачених       |
|                                   |правилами технічної експлуатації,     |
|                                   |нагляду і контролю за діяльністю      |
|                                   |виробництв, цехів у встановленому     |
|                                   |законодавством порядку:               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих забезпеченням нормальних     |
|                                   |умов праці та техніки безпеки;        |
|                                   |витрати на оплату праці               |
|                                   |обслуговуючого персоналу, зайнятого   |
|                                   |забезпеченням санітарно-гігієнічних   |
|                                   |та інших спеціальних вимог            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість матеріалів, палива, енергії, |
|                                   |купівельних комплектуючих виробів,    |
|                                   |медикаментів для забезпечення         |
|                                   |нормальних умов праці та техніки      |
|                                   |безпеки, для обладнання і утримання   |
|                                   |засобів охорони праці, для            |
|                                   |забезпечення санітарно-гігієнічних та |
|                                   |інших спеціальних вимог               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на обладнання робочих місць   |
|                                   |спеціальними пристроями з охорони     |
|                                   |праці некапітального характеру, що    |
|                                   |встановлюються для загальновиробничих |
|                                   |цілей                                 |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на проведення попереднього    |
|                                   |(при прийнятті на роботу) і           |
|                                   |періодичних (на протязі трудової      |
|                                   |діяльності) медичних оглядів          |
|                                   |робітників, зайнятих на тяжких        |
|                                   |роботах, роботах із шкідливими або    |
|                                   |небезпечними умовами праці або таких, |
|                                   |де існує необхідність у професійному  |
|                                   |відборі, а також щорічного            |
|                                   |обов'язкового медичного огляду осіб у |
|                                   |віці до 21 року:                      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці медичного     |
|                                   |персоналу, що проводить зазначені     |
|                                   |медичні огляди робітників             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати матеріалів, палива, енергії,  |
|                                   |медикаментів                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата послуг інших медичних установ  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати, пов'язані із забезпеченням   |
|                                   |найманих працівників спеціальним      |
|                                   |одягом, взуттям, обмундируванням, що  |
|                                   |необхідні для виконання професійних   |
|                                   |обов'язків, та іншими засобами        |
|                                   |індивідуального захисту, милом та     |
|                                   |іншими миючими засобами,              |
|                                   |знешкоджувальними засобами, молоком і |
|                                   |лікувально-профілактичним харчуванням |
|                                   |відповідно до переліку та норм,       |
|                                   |встановлених нормативно-правовими     |
|                                   |актами, або на відшкодування витрат   |
|                                   |працівникам за придбання ними         |
|                                   |спецодягу, спецвзуття та інших        |
|                                   |засобів індивідуального захисту у     |
|                                   |випадках невидачі їх адміністрацією:  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих забезпеченням найманих       |
|                                   |працівників спеціальним одягом,       |
|                                   |взуттям, обмундируванням та іншими    |
|                                   |засобами індивідуального захисту      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати матеріалів                    |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата послуг сторонніх підприємств   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|6. Витрати, пов'язані із           |витрати, пов'язані із забезпеченням   |
|забезпеченням                      |пожежної та сторожової охорони цеху,  |
|пожежної та сторожової охорони     |дільниці:                             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці персоналу     |
|                                   |пожежної і сторожової охорони         |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість пального, мастильних та      |
|                                   |інших матеріалів для спеціального     |
|                                   |автотранспорту і пожежних машин       |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість обмундирування, що видається |
|                                   |робітникам пожежної і сторожової      |
|                                   |охорони, і чергового спецодягу        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на утримання і ремонт         |
|                                   |протипожежних пристроїв, засобів      |
|                                   |сигналізації                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на всі види відряджень та     |
|                                   |переміщень робітників пожежної і      |
|                                   |сторожової охорони                    |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата послуг сторонніх підприємств з |
|                                   |пожежної та сторожової охорони        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|7. Витрати,      пов'язані        з|плата за використання та              |
|використанням  та   обслуговуванням|обслуговування засобів сигналізації,  |
|засобів  сигналізації,  за  послуги|за послуги телефонного зв'язку:       |
|телефонного зв'язку                |                                      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих обслуговуванням засобів      |
|                                   |сигналізації та телефонного зв'язку   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, запасні частини, паливо,      |
|                                   |енергію                               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|8. Податки, збори та інші          |загальнодержавні податки, збори та    |
|обов'язкові платежі                |інші обов'язкові платежі, пов'язані з |
|                                   |виробничим процесом і кількістю       |
|                                   |продукції, що випускається:           |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |плата за землю                        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |податок з власників транспортних      |
|                                   |засобів та інших самохідних машин і   |
|                                   |механізмів                            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |збір за геологорозвідувальні роботи,  |
|                                   |виконані за рахунок державного        |
|                                   |бюджету                               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |плата за спеціальне використання      |
|                                   |природних ресурсів (водних ресурсів,  |
|                                   |лісових ресурсів, надр при видобутку  |
|                                   |корисних копалин)                     |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |рентна плата за нафту та природний    |
|                                   |газ власного видобутку                |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |плата за забруднення навколишнього    |
|                                   |природного середовища                 |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на загальнообов'язкове   |
|                                   |державне соціальне страхування від    |
|                                   |нещасного випадку на виробництві та   |
|                                   |професійного захворювання, які        |
|                                   |спричинили втрату працездатності      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |місцеві податки і збори:              |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |комунальний податок                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |збір на право використання місцевої   |
|                                   |символіки                             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |готельний збір                        |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|9. Витрати, пов'язані з  утриманням|витрати, пов'язані з утриманням та    |
|та      експлуатацією        фондів|експлуатацією фондів                  |
|природоохоронного призначення      |природоохоронного призначення         |
|                                   |(очисних споруд, уловлювачів,         |
|                                   |фільтрів тощо):                       |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих на роботах, пов'язаних з     |
|                                   |утриманням та експлуатацією фондів    |
|                                   |природоохоронного призначення         |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, запасні частини, паливо,      |
|                                   |енергію, знешкоджувальні засоби та    |
|                                   |ін.                                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати із самостійного зберігання,   |
|                                   |переробки та захоронення екологічно   |
|                                   |небезпечних відходів:                 |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих на роботах, пов'язаних із    |
|                                   |самостійним зберіганням, переробкою   |
|                                   |та захороненням екологічно            |
|                                   |небезпечних відходів                  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, запасні частини, паливо,      |
|                                   |енергію, знешкоджувальні засоби та    |
|                                   |ін.                                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата послуг сторонніх організацій з |
|                                   |приймання, зберігання, переробки,     |
|                                   |захоронення та ліквідації екологічно  |
|                                   |небезпечних відходів                  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на очищення стічних вод:      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих очищенням стічних вод        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, комплектуючі    |
|                                   |вироби, запасні частини, паливо,      |
|                                   |енергію, знешкоджувальні засоби та    |
|                                   |ін.                                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші види витрат на збереження        |
|                                   |екологічних систем                    |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|10. Витрати на перевезення         |витрати на перевезення працівників    |
|працівників                        |виробничих підрозділів до місця       |
|до місця роботи і назад            |роботи і назад у напрямках, що не     |
|                                   |обслуговуються пасажирським           |
|                                   |транспортом загального користування,  |
|                                   |включаючи додаткові витрати на        |
|                                   |спеціальні маршрути міського          |
|                                   |пасажирського транспорту,             |
|                                   |організовані відповідно до угод,      |
|                                   |укладених з транспортними             |
|                                   |підприємствами (понад вартість,       |
|                                   |сплачену працівниками підприємства за |
|                                   |діючими тарифами на відповідний вид   |
|                                   |транспорту)                           |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на перевезення працівників -  |
|                                   |інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи  |
|                                   |і назад незалежно від наявності       |
|                                   |маршрутів пасажирського транспорту    |
|                                   |загального користування               |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|11. Витрати, пов'язані з виконанням|витрати, пов'язані з виконанням робіт |
|робіт вахтовим методом             |вахтовим методом, передбачені         |
|                                   |законодавством:                       |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |суми, виплачені (при виконанні робіт  |
|                                   |вахтовим методом) у розмірі тарифної  |
|                                   |ставки, окладу за дні перебування в   |
|                                   |дорозі до місця знаходження           |
|                                   |підприємства (пункту збору) - місця   |
|                                   |роботи і назад, передбачені графіком  |
|                                   |роботи на вахті, а також за дні       |
|                                   |затримки працівників у дорозі через   |
|                                   |метеорологічні умови та з вини        |
|                                   |транспортних підприємств              |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |надбавки до заробітної плати за кожну |
|                                   |добу, які виплачуються з моменту      |
|                                   |виїзду до повернення на підприємство, |
|                                   |де працівник працює                   |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|12. Витрати на виплату надбавок до |витрати на виплату надбавок до        |
|заробітної плати працівникам цеху, |заробітної плати працівникам цеху,    |
|постійна робота яких проходить у   |постійна робота яких проходить у      |
|дорозі або має роз'їзний характер  |дорозі або має роз'їзний характер     |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|13. Відрахування на створення      |відрахування на створення резервного  |
|резервного фонду для забезпечення  |фонду для забезпечення гарантійних    |
|гарантійних зобов'язань на         |зобов'язань на проведення гарантійних |
|проведення                         |ремонтів проданої продукції у розмірі |
|гарантійних ремонтів проданої      |10 відсотків від сукупної вартості    |
|продукції                          |такої продукції, по якій не           |
|                                   |закінчився строк гарантійного         |
|                                   |обслуговування                        |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|14. Платежі зі страхування ризиків |витрати зі страхування ризиків        |
|цивільної відповідальності         |цивільної відповідальності,           |
|                                   |пов'язаної з експлуатацією            |
|                                   |транспортних засобів, що перебувають  |
|                                   |у складі виробничих фондів            |
|                                   |загальновиробничого призначення,      |
|                                   |цехового майна, що пов'язане з        |
|                                   |виробничою діяльністю; екологічної та |
|                                   |ядерної шкоди, що може бути завдана   |
|                                   |іншим особам                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|15. Витрати,     пов'язані        з|оплата праці кваліфікованих           |
|професійною    підготовкою      або|робітників, керівників, спеціалістів  |
|перепідготовкою    за      профілем|та іншого цехового персоналу,         |
|виробництва працівників, пов'язаних|залучених без звільнення від основної |
|з виробничою діяльністю            |роботи для підготовки, перепідготовки |
|                                   |та підвищення кваліфікації            |
|                                   |працівників цеху, для керівництва     |
|                                   |виробничою практикою студентів, для   |
|                                   |навчання учнів загальноосвітніх шкіл  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |суми заробітної плати за основним     |
|                                   |місцем роботи робітникам, керівникам, |
|                                   |спеціалістам, іншому цеховому         |
|                                   |персоналу за час їхнього навчання з   |
|                                   |відривом від виробництва в системі    |
|                                   |підвищення кваліфікації та            |
|                                   |перепідготовки кадрів                 |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |оплата навчальних відпусток, наданих  |
|                                   |апарату управління цехами, дільницями |
|                                   |та іншому цеховому персоналу, які     |
|                                   |навчаються у вечірніх та заочних      |
|                                   |вищих і середніх спеціальних          |
|                                   |навчальних закладах та аспірантурах   |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|16. Витрати на опалення, освітлення|витрати на опалення, освітлення,      |
|водопостачання, водовідведення     |водопостачання, водовідведення та     |
|та інше                            |інше утримання виробничих приміщень:  |
|утримання виробничих приміщень     |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці працівників,  |
|                                   |зайнятих на роботах по утриманню      |
|                                   |виробничих приміщень                  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на матеріали, паливо й        |
|                                   |енергію для утримання електромережі,  |
|                                   |на запасні частини, комплектуючі      |
|                                   |вироби на утримання опалювальної      |
|                                   |мережі, водопостачання, каналізації,  |
|                                   |вентиляційних пристроїв               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|-----------------------------------+--------------------------------------|
|17. Інші витрати                   |витрати на внутрішньозаводське        |
|                                   |переміщення сировини, матеріалів,     |
|                                   |деталей, напівфабрикатів,             |
|                                   |інструментів зі складів до цехів і    |
|                                   |готової продукції на склади:          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці робітників    |
|                                   |(водіїв авто- і електрокарів,         |
|                                   |вантажників тощо), зайнятих           |
|                                   |переміщенням вантажів, підвезенням їх |
|                                   |у цех, розвантаженням матеріалів,     |
|                                   |інструментів і деталей до робочих     |
|                                   |місць, збиранням їх від верстатів та  |
|                                   |інших робочих місць і доставкою       |
|                                   |готової продукції на склади           |
|                                   |зберігання                            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на утримання та експлуатацію  |
|                                   |власних і залучених зі сторони        |
|                                   |транспортних засобів (вантажних       |
|                                   |автомобілів, авто- та електрокарів    |
|                                   |тощо) для переміщення матеріалів,     |
|                                   |інструментів, деталей, заготовок тощо |
|                                   |з базового складу до цехів і доставки |
|                                   |готової продукції на склади           |
|                                   |зберігання                            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість мастильних і обтиральних     |
|                                   |матеріалів, пального, запасних частин |
|                                   |та інших матеріалів, використаних для |
|                                   |експлуатації зазначених транспортних  |
|                                   |засобів                               |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |амортизаційні відрахування            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість транспортних послуг          |
|                                   |допоміжних цехів і господарств        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість транспортних послуг, наданих |
|                                   |сторонніми організаціями              |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |нестачі незавершеного виробництва     |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |нестачі і втрати від псування         |
|                                   |матеріальних цінностей у цехах у      |
|                                   |межах норм природного убутку          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату простоїв за нормами |
|                                   |діючого законодавства:                |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на оплату праці виробничих    |
|                                   |робітників за час простою             |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |відрахування на соціальні заходи      |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |доплата робітникам, яких              |
|                                   |використовують на інших роботах       |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |вартість сировини, матеріалів, палива |
|                                   |й енергії, непродуктивно використаних |
|                                   |за час простою                        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |інші витрати                          |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |втрати від браку, якщо вони не        |
|                                   |виділені в окрему статтю калькуляції  |
|                                   |та їх не можна безпосередньо віднести |
|                                   |до конкретного виду продукції         |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |витрати на операції із скляною тарою  |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |виплати на відшкодування заробітку та |
|                                   |інших витрат у випадках завданого     |
|                                   |каліцтва або іншого ушкодження        |
|                                   |здоров'я працівника                   |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |виплата компенсації робітникам за     |
|                                   |використання для потреб виробництва   |
|                                   |власного інструменту і особистого     |
|                                   |транспорту                            |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |виплата звільненим працівникам        |
|                                   |вихідної допомоги, передбаченої       |
|                                   |законодавством                        |
|                                   |--------------------------------------|
|                                   |суми матеріальної допомоги (премій,   |
|                                   |заохочень) апарату управління цехами, |
|                                   |дільницями та загальновиробничому     |
|                                   |персоналу тощо                        |
----------------------------------------------------------------------------

Додаток 3
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

------------------------------------------------------------------------------
| N  |        Показники       |Усього| На одиницю  |        Включення        |
|з/п |                        |      |    бази     |загальновиробничих витрат|
|    |                        |      |розподілу (1 |           до            |
|    |                        |      |  машино-    |-------------------------|
|    |                        |      |  година)    |витрат на  |собівартості |
|    |                        |      |             |виробництво|реалізованої |
|    |                        |      |             |продукції  |продукції    |
|    |                        |      |             |(рахунок 23|(рахунок 90  |
|    |                        |      |             |"Виробниц- |"Собівартість|
|    |                        |      |             |тво"), грн.|реалізації"),|
|    |                        |      |             |           |грн.         |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 1  |          2             |  3   |     4       |      5    |      6      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 1  |База розподілу за       |10000 |     х       |      х    |      х      |
|    |нормальною потужністю,  |      |             |           |             |
|    |машино-години           |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |Загальновиробничі       |70000 |             |           |             |
|    |витрати за нормальною   |      |             |           |             |
|    |потужністю, грн.        |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |з них:                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 2  |змінні                  |50000 |     5       |      х    |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 3  |(ряд. 3 гр. 4 = ряд. 2  |      |             |           |             |
|    |гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)   |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 4  |постійні                |20000 |     2       |      х    |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 5  |(ряд. 5 гр. 4 = ряд. 4  |      |             |           |             |
|    |гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)   |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |База розподілу за       |      |             |           |             |
|    |фактичною потужністю,   |      |             |           |             |
|    |машино-години           |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 6  |1-й звітний період      | 8000 |     х       |      х    |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 7  |2-й звітний період      |10500 |     х       |      х    |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |Фактичні                |      |             |           |             |
|    |загальновиробничі       |      |             |           |             |
|    |витрати, грн.:          |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 8  |1-й звітний період      |68100 |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |з них:                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
| 9  |змінні                  |48000 |     х       |    48000  |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|10  |постійні - усього       |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 8 гр. 3 - ряд. 9  |20100 |     х       |      х    |      х      |
|    |гр. 3)                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |у тому числі:           |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|10.1|постійні розподілені    |16000 |     х       |    16000  |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 6 гр. 3 х ряд. 3  |      |             |           |             |
|    |гр. 4)                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|10.2|постійні нерозподілені  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 10 гр. 3 - ряд.   | 4100 |     х       |      х    |     4100    |
|    |10.1 гр. 3)             |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|11  |2-й звітний період      |77950 |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |з них:                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|12  |змінні                  |57750 |     х       |    57750  |      х      |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|13  |постійні - усього       |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 11 гр. 3 - ряд.   |20200 |     х       |      х    |      х      |
|    |12 гр. 3)               |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |у тому числі:           |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|13.1|постійні розподілені    |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 7 гр. 3 х ряд. 3  |20200 |     х       |    20200  |      х      |
|    |гр. 4), але не більше   |      |             |           |             |
|    |суми фактичних          |      |             |           |             |
|    |постійних               |      |             |           |             |
|    |загальновиробничих      |      |             |           |             |
|    |витрат                  |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|13.2|постійні                |      |             |           |             |
|    |нерозподілені           |      |             |           |             |
|----+------------------------+------+-------------+-----------+-------------|
|    |(ряд. 13 гр. 3 - ряд.   |  0   |     х       |      х    |      0      |
|    |13.1 гр. 3)             |      |             |           |             |
------------------------------------------------------------------------------

Додаток 4
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Номенклатура статей
інших виробничих витрат

------------------------------------------------------------------------------
|           Стаття витрат            |     Зміст і характеристика витрат     |
|------------------------------------+---------------------------------------|
|1. Витрати на проведення епізодичних|витрати щодо перевірки виробів,        |
|і періодичних випробувань якості під|деталей, вузлів на відповідність       |
|час виготовлення окремих виробів    |вимогам стандартів або технічних умов; |
|                                    |проведення епізодичних та періодичних  |
|                                    |випробувань (коротких контрольних) щодо|
|                                    |оцінки зібраного виробу (або його      |
|                                    |складових частин) на відповідність     |
|                                    |вимогам нормативної документації:      |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |витрати на матеріали, купівельні       |
|                                    |напівфабрикати та комплектуючі вироби, |
|                                    |паливо й енергію, технологічні         |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |витрати на оплату праці робітників,    |
|                                    |пов'язаних із перевіркою якості        |
|                                    |виробів, деталей та вузлів на          |
|                                    |відповідність вимогам стандартів або   |
|                                    |технічних умов; проведення епізодичних |
|                                    |та періодичних випробувань (коротких   |
|                                    |контрольних)                           |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |відрахування на соціальні заходи       |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |амортизаційні відрахування             |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |вартість тимчасових дослідних стендів  |
|                                    |або утримання постійних стендів,       |
|                                    |станцій та інших дослідних споруд      |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |послуги інших цехів                    |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |оплата за проведення (або участь у     |
|                                    |випробуваннях стороннім спеціалізованим|
|                                    |організаціям, послуг спеціального      |
|                                    |характеру, наданих за договірними      |
|                                    |цінами або спеціальними угодами)       |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |витрати, пов'язані з монтажем або      |
|                                    |демонтажем виробу, що випробовується   |
|                                    |---------------------------------------|
|                                    |витрати на відновлення або приведення  |
|                                    |виробу у товарний вигляд або вартість, |
|                                    |зменшена на суму вартості ліквідних    |
|                                    |матеріалів і відходів, якщо в процесі  |
|                                    |випробування виріб буде приведено до   |
|                                    |повної або часткової непридатності     |
------------------------------------------------------------------------------

Додаток 5
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Перелік
попутної продукції в окремих галузях промисловості

      ----------------------------------------------------------------
      |        Виробництво                 | Найменування попутної   |
      |                                    | продукції               |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                            Хлорна промисловість              |
      |--------------------------------------------------------------|
      |1. Виробництво їдкого натру         |хлор-газ                 |
      |електролітичного (каустична сода)   |-------------------------|
      |                                    |водень                   |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |2. Виробництво хлорметанів          |чотирихлористий вуглець  |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                            Азотна промисловість              |
      |--------------------------------------------------------------|
      |1. Виробництво аміаку (з природного |багатий газ              |
      |газу)                               |-------------------------|
      |                                    |етиленова фракція        |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |2. Виробництво аміаку з природного  |вуглекислий газ          |
      |газу й твердого палива              |                         |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |паливний газ             |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |сірка                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |фотогіпосульфіт          |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |3. Виробництво карбаміду            |аміак або аміачна вода   |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |4. Виробництво капролактаму         |сульфат амонію           |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |5. Виробництво метанолу             |продувний газ            |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |вуглекислий газ          |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |диметиловий ефір і вищі  |
      |                                    |спирти                   |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |метанольна вода та       |
      |                                    |фракції вищих            |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |спиртів                  |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                        Основна хімічна промисловість         |
      |--------------------------------------------------------------|
      |1. Виробництво сірчаної кислоти     |селенистий шлам          |
      |технічної                           |                         |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |2. Виробництво кремнефтористого     |кремнефтористоводнева    |
      |натрію                              |кислота                  |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                              Чорна металургія                |
      |--------------------------------------------------------------|
      |1. Доменне виробництво              |шлак рідкий              |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шлак гранульований       |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шлак, що не              |
      |                                    |використовується         |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |2. Виробництво феросплаву           |очищений пічний газ      |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |3. Коксохімічне виробництво         |неочищений коксовий газ  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |смола в газі             |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |бензол у газі            |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |4. Виробництво магнезитових         |каустичний магнезит      |
      |порошків                            |                         |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                            М'ясна промисловість              |
      |--------------------------------------------------------------|
      |1. М'ясо-жирове виробництво         |оброблені субпродукти    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |вирізка                  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |жири                     |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |кишкові фабрикати        |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шкури                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |кров харчова сира        |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |кров технічна            |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |сира цівка               |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |роги сирі із стержнем    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |щетина-шпарка            |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |вушний волос             |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |умовно придатне м'ясо    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |ендокрини                |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |2. Переробка птиці і кролів         |жир                      |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шиї і потрухи            |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |крильця                  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |лапки                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |пух                      |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |пір'я                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |підкрилки                |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |голівки                  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |печінки                  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |серця                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шлунки                   |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |шкурки кролів та лівер   |
      |------------------------------------+-------------------------|
      |3. Виробництво клею кісткового      |жир технічний            |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                            Харчова промисловість             |
      |--------------------------------------------------------------|
      |                                    |бавовняне насіння        |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |макуха                   |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |барда                    |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |жом                      |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |висівки                  |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |сколотини                |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |сироватка                |
      |                                    |-------------------------|
      |                                    |меляса                   |
      ----------------------------------------------------------------

Додаток 6
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Зведений кошторис витрат на виробництво продукції
(робіт, послуг)

------------------------------------------------------------------------------
|         Зміст витрат           |За звітом за | За планом на 20__ рік (тис. |
|                                | рік (тис.   |            грн.)            |
|                                |   грн.)     |-----------------------------|
|                                |             |Усього  |    у тому числі    |
|                                |             |        |    поквартально    |
|                                |             |        |--------------------|
|                                |             |        | I | II | III  | IV |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Сировина та матеріали           |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Купівельні напівфабрикати та    |             |        |   |    |      |    |
|комплектуючі вироби, роботи і   |             |        |   |    |      |    |
|послуги виробничого характеру   |             |        |   |    |      |    |
|від сторонніх підприємств та    |             |        |   |    |      |    |
|організацій                     |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Паливо й енергія на             |             |        |   |    |      |    |
|технологічні цілі               |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Зворотні відходи                |             |        |   |    |      |    |
|(вираховуються)                 |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Основна заробітна плата         |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Додаткова заробітна плата       |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Відрахування на соціальні       |             |        |   |    |      |    |
|заходи                          |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Витрати на утримання та         |             |        |   |    |      |    |
|експлуатацію устаткування       |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Загальновиробничі витрати       |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Інші виробничі витрати          |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Втрати від браку                |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Разом витрат                    |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Витрати допоміжних виробництв:  |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Виробництво А                   |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|            Б                   |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Виробництво В                   |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|            Г                   |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Разом витрат допоміжних         |             |        |   |    |      |    |
|виробництв                      |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Усього витрат на виробництво    |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Зміна залишків витрат майбутніх |             |        |   |    |      |    |
|періодів                        |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Зміна залишків резервів         |             |        |   |    |      |    |
|наступних витрат                |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Виробнича собівартість валової  |             |        |   |    |      |    |
|продукції                       |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Зміна собівартості залишків     |             |        |   |    |      |    |
|незавершеного виробництва       |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Виробнича собівартість фактично |             |        |   |    |      |    |
|виробленої (товарної) продукції |             |        |   |    |      |    |
|(матеріальні прямі витрати +    |             |        |   |    |      |    |
|витрати на оплату праці прямі + |             |        |   |    |      |    |
|інші витрати прямі +            |             |        |   |    |      |    |
|загальновиробничі витрати, що   |             |        |   |    |      |    |
|складаються із змінних витрат   |             |        |   |    |      |    |
|та частини постійних            |             |        |   |    |      |    |
|розподілених витрат)            |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Зміна собівартості залишків     |             |        |   |    |      |    |
|нереалізованої продукції (на    |             |        |   |    |      |    |
|складі і відвантажених)         |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Собівартість продукції, що      |             |        |   |    |      |    |
|реалізується (виробнича         |             |        |   |    |      |    |
|собівартість + нерозподілені    |             |        |   |    |      |    |
|постійні загальновиробничі      |             |        |   |    |      |    |
|витрати + наднормативні         |             |        |   |    |      |    |
|виробничі витрати)              |             |        |   |    |      |    |
|--------------------------------+-------------+--------+---+----+------+----|
|Відпускна вартість продукції,   |             |        |   |    |      |    |
|що реалізується                 |             |        |   |    |      |    |
------------------------------------------------------------------------------

Додаток 7
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Перелік
основних калькуляційних одиниць

    --------------------------------------------------------------------
    | Об'єкт калькулювання              |   Калькуляційна одиниця      |
    |-----------------------------------+------------------------------|
    |Виробниче замовлення               |група однорідних виробів      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |типовий представник групи     |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |об'єкт робіт, послуг          |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |виріб                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |вузол                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |деталь                        |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |умовна одиниця                |
    |-----------------------------------+------------------------------|
    |Виріб                              |представник групи однорідних  |
    |                                   |виробів                       |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |група однорідних виробів      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |комплект                      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |вузол                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |деталь                        |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |типорозмір                    |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |артикул                       |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |марка                         |
    |-----------------------------------+------------------------------|
    |Продукт (напівпродукт)             |вагова одиниця у перерахунку: |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |на стандарт продукту          |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |на прийнятий умовний стандарт |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |на інші натуральні одиниці    |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |вагова одиниця в натурі:      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |кілограм                      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тонна                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча кілограмів             |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча тонн                   |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |натуральні одиниці:           |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |штука                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |метр                          |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |комплект                      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |погонний метр                 |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |умовні одиниці                |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |квадратний метр               |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |кубічний метр                 |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча штук                   |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча метрів                 |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча комплектів             |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча погонних метрів        |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча квадратних метрів      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча кубічних метрів        |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |тисяча умовних одиниць        |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |літр                          |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |декалітр                      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |рулон                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |пачка                         |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |та інші                       |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |артикули                      |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |умовні одиниці                |
    |-----------------------------------+------------------------------|
    |Переділ (стадія, фаза)             |стадія технологічного процесу |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |фаза технологічного процесу   |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |напівпродукт                  |
    |                                   |------------------------------|
    |                                   |продукт                       |
    --------------------------------------------------------------------

Додаток 8
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв

-----------------------------------------------------------------------------
|  Найменування цехів    |       Види робіт         |Калькуляційна одиниця  |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|           1            |            2             |            3          |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|Інструментальний        |виробництво інструменту   |одиниця конкретного    |
|                        |(малономенклатурне)       |виробу                 |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво інструменту   |умовний виріб (типовий |
|                        |(багатономенклатурне)     |представник групи      |
|                        |                          |інструменті            |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|Ремонтно-механічний і   |ремонт устаткування       |одиниця ремонтної      |
|ремонтно-енергетичний   |                          |складності             |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|Ремонтно-будівельний    |ремонт будівель, споруд   |об'єкт ремонту         |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|Енергетичний            |виробництво               |1000 кВт/год.          |
|                        |електроенергії і          |                       |
|                        |трансформування           |                       |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво пари і тепла  |1 тонна нормальної пари|
|                        |                          |або 1 Мкал тепла       |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво стисненого    |1000 нормальних куб.   |
|                        |повітря                   |метрів (коли тиск      |
|                        |                          |дорівнює атмосферному) |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво генераторного |1000 куб. метрів сухого|
|                        |газу                      |газу стандартної       |
|                        |                          |калорійності           |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво кисню         |1000 куб. метрів       |
|                        |                          |газоподібного кисню    |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво води          |1000 куб. метрів       |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |виробництво карбіду       |1 тонна стандартного   |
|                        |                          |карбіду                |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|Транспортний            |перевезення вантажу:      |                       |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |автомобільним             |1 тонно-кілометр       |
|                        |транспортом               |                       |
|------------------------+--------------------------+-----------------------|
|                        |спеціальними машинами     |1 машино-година        |
|                        |(тягачем, краном,         |                       |
|                        |бульдозером тощо)         |                       |
-----------------------------------------------------------------------------

Додаток 9
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Відомість
зведеного обліку витрат на виробництво за 20__ р.

______________________________________________
(група виробів)

------------------------------------------------------------------------------
|Номер |Каль-|   Стаття       |Витрати на незавершене |Перерахунок   |Витрати
|статті|куля-|калькуляції і   |виробництво на початок |незавершеного |
|витрат|ційна|калькуляційна   |        місяця         |виробництва   |
|      |група|група           |                       |на початок    |
|      |мате-|матеріалів      |                       |місяця (у разі|
|      |ріа- |                |                       |зміни норм)   |
|      |лів  |                |-----------------------+--------------+--------
|      |     |                |  за      |   за       |за поточними  |  за
|      |     |                |поточними |відхиленнями|  нормами     |поточним
|      |     |                |нормами   |від норм    |              |нормами
|      |     |                |----------+------------+--------------+--------
|      |     |                |кіль-|сума|кіль- |сума |кіль- | сума  |кіль-|су
|      |     |                |кість|    |кість |     |кість |       |кість|
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|  1   |    2|      3         |  4  |  5 |  6   | 7   |  8   |   9   |  10 | 1
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 1.   |     |Сировина та     |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |матеріали       |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |   1.|Матеріали Б     |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |   2.|                |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     | В              |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |     |тощо            |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |__________      |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 2.   |     |Разом           |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 3.   |     |Купівельні на-  |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |півфабрикати та |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |комплектуючі    |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |вироби, роботи і|     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |послуги         |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |виробничого     |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |характеру       |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |сторонніх       |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |підприємств     |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 4.   |     |Паливо й енергія|     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |на технологічні |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |цілі            |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 5.   |     |Зворотні відходи|     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |(вираховуються) |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 6.   |     |Основна заробіт-|     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |на плата        |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
| 7.   |     |Додаткова       |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |заробітна плата |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |     |Відрахування на |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |соціальне       |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |страхування     |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |     |тощо            |     |    |      |     |      |       |     |
|      |     |__________      |     |    |      |     |      |       |     |
|------+-----+----------------+-----+----+------+-----+------+-------+-----+--
|      |     | Усього         |     |    |      |     |      |       |     |
------------------------------------------------------------------------------

Продовження додатка 9

------------------------------------------------------------------------------
|Разом витрат із залишком|Втрати від |Втрати нестач |Витрати на випуск      |В
|витрат незавершеного    |остаточного|(надлишків)   |продукції (фактична    |в
|     виробництва        |браку      |незавершеного |    виробнича          |
|                        |           |виробництва   |   собівартість)       |
|------------------------+-----------+--------------+-----------------------+-
|  за      |    за       |    за     |    за        |  за      |   за       |з
|поточними |відхиленнями |поточними  |  поточними   |поточними |відхиленнями|п
|нормами   | від норм    | нормами   |   нормами    |  нормами |  від норм  |н
|----------+-------------+-----------+--------------+----------+------------+-
|кіль-|сума|кіль-|сума   |кіль-|сума |кіль-|  сума  |кіль-|сума|кіль-|сума  |к
|кість|    |кість|       |кість|     |кість|        |кість|    |кість|      |к
|-----+----+-----+-------+-----+-----+-----+--------+-----+----+-----+------+-
| 14  | 15 | 16  | 17    | 18  | 19  |  20 |   21   |  22 | 23 | 24  | 25   |
|-----+----+-----+-------+-----+-----+-----+--------+-----+----+-----+------+-
|     |    |     |       |     |     |     |        |     |    |     |      |
------------------------------------------------------------------------------

____________

* За наявності понаднормових витрат їх списують не на виробничу собівартість виготовленої продукції, а на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Додаток 10
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Підприємство ________________________________________________________________

КАЛЬКУЛЯЦІЯ
на (за) ______________________ 20__ рік
(період)

Шифр показників ________________________________________________________________________________________________________

повне найменування продукції (виробу)

Діюча оптова ціна ___________________________________________________ грн. Валовий випуск _________________________________

Договірна (відпускна) ціна ____________________________________________ грн. Товарний випуск ________________________________

____________________________________
замовник, договір N, дата укладення)

Калькуляційна одиниця _______________________________________________

-----------------------------------------------------------------------------
| Шифр |    Найменування статей      |Оди-|     За звітом на 20__ рік       |
|рядка |        калькуляції          |ниця|---------------------------------|
|      |                             |ви- |    На випуск      |На одиницю   |
|      |                             |міру|-------------------+-------------|
|      |                             |    |Кіль-|Ціна  |Сума  |Кіль-|Сума   |
|      |                             |    |кість|(грн.,|(грн.,|кість|(грн., |
|      |                             |    |     |коп.) |коп.) |     | коп.) |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  1   |             2               |   3|  4  |  5   |  6   | 7   | 8     |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  01  |Сировина та матеріали        |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  02  |Купівельні напівфабрикати    |    |     |      |      |     |       |
|      |та комплектуючі вироби,      |    |     |      |      |     |       |
|      |роботи і послуги             |    |     |      |      |     |       |
|      |виробничого характеру        |    |     |      |      |     |       |
|      |сторонніх підприємств та     |    |     |      |      |     |       |
|      |організацій                  |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  03  |Паливо й енергія на          |    |     |      |      |     |       |
|      |технологічні цілі            |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  04  |Зворотні відходи             |    |     |      |      |     |       |
|      |(вираховуються)              |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  05  |Основна заробітна плата      |    |     |      |      |     |       |
|      |робітників                   |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  06  |Додаткова заробітна плата    |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  07  |Відрахування на соціальне    |    |     |      |      |     |       |
|      |страхування                  |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  08  |Витрати на утримання та      |    |     |      |      |     |       |
|      |експлуатацію устаткування    |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  09  |Загальновиробничі витрати    |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  10  |Втрати від браку             |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  11  |Інші виробничі витрати       |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  12  |Попутна продукція            |    |     |      |      |     |       |
|      |(вираховується)              |    |     |      |      |     |       |
|------+-----------------------------+----+-----+------+------+-----+-------|
|  13  |Виробнича собівартість сума  |    |     |      |      |     |       |
|      |рядків [(01 + 02 + 03) -     |    |     |      |      |     |       |
|      |04) + (05 - 11)] - 12        |    |     |      |      |     |       |
-----------------------------------------------------------------------------

Додаток 11
до Методичних рекомендацій з
формування собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості

Підприємство ______________________________________________________________

Калькуляці
на (за) _____________________ 20__ рік
(період)

Шифр показників ________________________________________________________________________________________________________

повне найменування продукції (виробу)

Діюча оптова ціна ___________________________________________________ грн. Валовий випуск _________________________________

Договірна (відпускна) ціна ____________________________________________ грн. Товарний випуск ________________________________

____________________________________
замовник, договір N, дата укладення)

Калькуляційна одиниця __________________________________________________

-----------------------------------------------------------------------------
| Шифр|    Найменування статей   |Одиниця |     За звітом на 20__ рік       |
|рядка|        калькуляції       | виміру |---------------------------------|
|     |                          |        |    На випуск      |На одиницю   |
|     |                          |        |-------------------+-------------|
|     |                          |        |Кіль-|Ціна  |Сума  |Кіль-|Сума   |
|     |                          |        |кість|(грн.,|(грн.,|кість|(грн., |
|     |                          |        |     |коп.) |коп.) |     | коп.) |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  1  |             2            |   3    |  4  |  5   |  6   | 7   | 8     |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  01 |Сировина та матеріали     |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  02 |Купівельні напівфабрикати |        |     |      |      |     |       |
|     |та комплектуючі вироби,   |        |     |      |      |     |       |
|     |роботи і послуги          |        |     |      |      |     |       |
|     |виробничого характеру     |        |     |      |      |     |       |
|     |сторонніх підприємств та  |        |     |      |      |     |       |
|     |організацій               |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  03 |Паливо й енергія на       |        |     |      |      |     |       |
|     |технологічні цілі         |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  04 |Зворотні відходи          |        |     |      |      |     |       |
|     |(вираховуються)           |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  05 |Основна заробітна плата   |        |     |      |      |     |       |
|     |робітників                |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  06 |Додаткова заробітна плата |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  07 |Відрахування на соціальне |        |     |      |      |     |       |
|     |страхування               |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  08 |Витрати на утримання та   |        |     |      |      |     |       |
|     |експлуатацію устаткування |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  09 |Загальновиробничі витрати |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  10 |Втрати від браку          |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  11 |Інші виробничі витрати    |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  12 |Попутна продукція         |        |     |      |      |     |       |
|     |(вираховується)           |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  13 |Виробнича собівартість    |        |     |      |      |     |       |
|     |сума рядків [(01 + 02 +   |        |     |      |      |     |       |
|     |03) - 04) + (05 - 11)] -  |        |     |      |      |     |       |
|     |12                        |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  14 |Адміністративні витрати   |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  15 |Витрати на збут           |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  16 |Прибуток                  |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  17 |ПДВ                       |        |     |      |      |     |       |
|-----+--------------------------+--------+-----+------+------+-----+-------|
|  18 |Відпускна ціна сума рядків|        |     |      |      |     |       |
|     |(13 + 14 + 15 + 16 + 17)  |        |     |      |      |     |       |
-----------------------------------------------------------------------------

Перелік
документів нормативно-законодавчої бази

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. N 1251-XII із змінами та доповненнями

Кодекс законів про працю ( 322-08 ), затверджений Законом N 322-VIII від 10.12.71 р., із змінами та доповненнями

Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. N 108/95-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону N 1788-XII від 05.11.91 р., із змінами та доповненнями

Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. N 400/97-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про страхування" від 07.03.96 р. N 85/96-ВР , із змінами та доповненнями

Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 р. N 16/98-ВР

Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.97 р. N 402/97-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. N 1533-III

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. N 1105-XIV, із змінами та доповненнями

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.92 р. N 2694-XII, із змінами та доповненнями

Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. N 504/96-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" в редакції Закону N 234/97-ВР від 25.04.97 р., із змінами та доповненнями

Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 р. N 2050-III

Закон України "Про лізинг" від 16.12.97 р. N 723/97-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про зв'язок" від 16.05.95 р. N 160/95-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. N 98/96-ВР із змінами та доповненнями

Закон України "Про інформацію" від 02.10.92 р. N 2657-XII , із змінами та доповненнями

Закон України "Про рекламу" від 03.07.96 р. N 270/96-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про освіту" від 23.03.96 р. N 100/96-ВР

Закон України "Про плату за землю" від 19.09.96 р. N 378/96-ВР, із змінами та доповненнями

Закон України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" від 07.12.2000 р. N 2120-III

Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963, із змінами та доповненнями

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 р. N 1264-XII, із змінами та доповненнями

Закон України "Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" від 04.11.99 р. N 1212-XIV

Закон України "Про відходи" від 05.03.98 р. N 187/98-ВР

Генеральна угода від 06.09.99 р. між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців та профспілковими об'єднаннями України на 1999 2000 р.

Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. N 13-92, із змінами та доповненнями

Декрет КМУ "Про місцеві податки і збори" від 20.05.93 р. N 56-93, із змінами та доповненнями

Порядок проведення індексації грошових доходів громадян, затверджений постановою КМУ від 07.05.98 р. N 663

Постанова КМУ "Про індексацію грошових доходів громадян" від 21.12.98 р. N 2034

Постанова ВРУ "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.12.98 р. N 292-XIV

Постанова КМУ "Про граничні норми добових витрат і сум, що направляються на харчування (замість добових) членів екіпажів суден (інших транспортних засобів), що здійснюють діяльність за межами повітряного або митного кордону чи територіального моря (вод) України" від 04.01.99 р. N 3

Методика визначення загального розрахункового обсягу видобутку корисних копалин, затверджена постановою КМУ від 03.10.97 р. N 1099

Постанова КМУ "Про норми компенсації витрат на відрядження в межах України і за кордон" від 23.04.99 р. N 663

Правила користування місцевим телефонним зв'язком, затверджені постановою КМУ від 22.04.97 р. N 385

Постанова КМУ "Про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" від 28.09.96 р. N 1175, із змінами і доповненнями

Порядок гарантійного обслуговування або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 22.02.99 р. N 251

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 23.09.98 р. N 1511

Постанова КМУ "Про внесення змін і доповнень до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних проїздів, правил користування ними та охорони" від 15.02.99 р. N 193

Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні, затверджене постановою КМУ від 20.01.98 р. N 65, із змінами та доповненнями

Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, затверджений постановою КМУ від 12.05.2000 р. N 783

Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. N 1494

Постанова КМУ "Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та плати за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 18.05.99 р. N 836, із змінами та доповненнями

Порядок нарахування збору за спеціальне використання лісових ресурсів, затверджений постановою КМУ від 06.07.98 р. N 1012

Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. N 303, із змінами та доповненнями

Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений постановою КМУ від 03.08.98 р. N 1218

Постанова КМУ "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення" від 06.11.97 р. N 1238

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. N 242, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 246, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. N 20, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. N 181, із змінами та доповненнями

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 р. N 163

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. N 291

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. N 323

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (в редакції наказу Мінфіну України від 10.06.99 р. N 146

Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджена наказом Міністерства фінансів України, ДПАУ, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (тепер Міністерство екології та природних ресурсів України) від 01.10.99 р. N 231/539/118/219

Інструкція про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом ДПАУ та Державного комітету України з питань геології та використання надр від 23.06.99 р. N 105/309 Інструкція про порядок нарахування і сплати платежів за використання надр для видобутку корисних копалин, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (тепер Міністерство екології та природних ресурсів України), Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з питань геології та використання надр від 30.12.97 р. N 207/472/51/157

Інструкція зі статистики чисельності робітників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена наказом Мінстату України від 07.07.95 р. N 171

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 р. N 170

Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття, інших засобів індивідуального захисту, затверджені Міністерством праці і соціальної політики України у 1998 р.

Порядок обліку бракованих товарів, що повернені покупцями у випадку здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що одержали таку заміну або послуги щодо ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.97 р. N 203, із змінами та доповненнями

О.Байдик. "Нові положення (стандарти) бухгалтерського обліку - нові методи калькуляції собівартості", Бізнес N 5 (368) Бухгалтерія, 2000 р.

Є.Свідерський. "Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції", Бухгалтерський облік і аудит, N 5, 1996 р.