Указ : Про Національну програму "Діти України"

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

Про Національну програму "Діти України"

Надаючи важливого значення становищу дітей, їх соціальному захисту, створенню сприятливих умов для фізичного, інтелектуального й духовного розвитку, майбутньої повноцінної життєдіяльності та з метою координації дій, пов'язаних з виконанням Конвенції ООН про права дитини, постановляю:

1. Затвердити Національну програму "Діти України" (додається).

2. Міністерствам і відомствам України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити до 1 березня 1996 року територіальні та галузеві заходи щодо виконання Національної програми "Діти України".

3. Кабінету Міністрів України, починаючи з 1996 року, при формуванні проектів Державного бюджету України та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів, Державної програми економічного і соціального розвитку, виходячи із реального стану економіки країни, передбачати фінансові ресурси для виконання Національної програми "Діти України".

4. Кабінету Міністрів України подавати щорічно, починаючи з 1997 року, Президентові України державну доповідь про становище дітей в Україні.

5. Міністерствам і відомствам України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щорічно з урахуванням державної доповіді про становище дітей в Україні та виходячи з реальних умов подавати Кабінету Міністрів України пропозиції про зміни і доповнення до Національної програми "Діти України".

6. Координацію робіт щодо виконання Національної програми "Діти України", а також контроль за цільовим використанням коштів, що виділятимуться на її реалізацію, покласти на Кабінет Міністрів України.

Президент України Л.КУЧМА

м.Київ, 18 січня 1996 року
N 63/96

Затверджено
Указом Президента України
від 18 січня 1996 року N 63/96

Національна програма
"Діти України"

Вступ

Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Планом дій щодо її виконання. Втілення в життя вимог цих документів потребує від Української держави невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.

Ситуація, що склалась у сфері розвитку дітей, - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загостренням проблеми здоров'я дітей.

Вже вступаючи до школи 60 відсотків дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. Зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання (328,8 тисячі), хвороби нервової системи і органів чуття (1,3 мільйона). 10 відсотків від загальної кількості дітей, які вступають до першого класу загальноосвітньої школи, мають затримку психічного розвитку. У значної частини школярів спостерігається недорозвиненість емоційно-почуттєвої, інтелектуальної та вольової сфери. Почастішали випадки порушення імунної системи, хронічних запальних захворювань бронхолегеневої системи, органів травлення, сечових шляхів та захворювань щитовидної залози.

Загострюється проблема соціального сирітства. Серед дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (близько 90 тисяч), лише 7 відсотків круглі сироти. Серед підлітків та молоді поширюється куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венеричні захворювання, посилюється загроза епідемії СНІДу. Частішають випадки вагітності неповнолітніх. Помітно зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція, кількість самогубств.

У духовному розвитку спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей властивий стан соціальної інфантильності. Актуалізуються проблеми культури спілкування, адаптованості дітей і підлітків до навчально-виховних колективів.

Об'єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціально-економічна криза, екологічні проблеми, критичний стан щодо забезпечення дітей раціональним харчуванням, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я і освіти. Комерціалізація соціальної сфери обмежує доступ дітей до позашкільної освіти, задоволення їх культурних інтересів та спортивно-оздоровчих потреб.

Поліпшення умов розвитку дітей має розглядатись як передумова сприятливого соціально-економічного і демографічного майбутнього, як проблема національного значення, що потребує першочергового вирішення.

Мета, основні завдання програми

Основна мета Національної програми "Діти України" - це забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.

Програма розрахована на період до 2000 року і має стати орієнтиром для формування регіональних дій стосовно поліпшення становища дітей та відповідних територіальних програм на основі інтеграції діяльності державних установ з громадськими та іншими організаціями.

Основними завданнями Програми є:

створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;

формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури;

профілактика захворюваності та забезпечення дітей найбільш досконалими видами медичної допомоги, засобами лікування і відновлення здоров'я;

проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням;

створення умов для ліквідації недоїдання дітьми, а також запобігання хворобам, пов'язаним з неповноцінним харчуванням;

здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії, алкоголізму і куріння серед дітей;

реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства;

удосконалення системи інформації населення щодо забезпечення здорового розвитку дитини.

Основні напрями програми

Національна програма "Діти України" реалізується у комплексі з програмами, затвердженими Урядом, зокрема Довгостроковою програмою поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства, Національною програмою імунопрофілактики населення на 1993-2000 роки, Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI століття), Національною програмою планування сім'ї, Комплексною програмою розв'язання проблем інвалідності, за такими напрямами:

поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей;

поліпшення стану здоров'я підростаючого покоління шляхом профілактики захворювань жінок і дітей та вдосконалення системи охорони здоров'я;

сприяння повноцінному харчуванню дітей та розвитку індустрії дитячого харчування;

поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах;

удосконалення правового законодавства щодо захисту материнства і дитинства.

У подоланні кризи, що склалась, у справі забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей основну роль мають відігравати сім'я, держава, суспільство.

Сім'я

Сім'я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням. У першу чергу сім'я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї має стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам - курінню, алкоголізму тощо.

Усі державні та суспільні інституції мають підтримувати зусилля батьків або осіб, які їх замінюють, спрямовані на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, розвитку здорової дитини.

Держава

Держава сприяє правовому і соціальному захисту дітей, створенню належних умов для всебічного розвитку молодого покоління. Предметом особливої уваги держави є:

зменшення негативного впливу навколишнього природного середовища на стан здоров'я дітей, розвиток служб планування сім'ї, генетичних центрів, закладів амбулаторно-поліклінічної мережі та забезпечення спеціалізованої медичної допомоги кожній дитині, яка цього потребує;

забезпечення збереження та оптимізація мережі закладів освіти, розвиток і створення нових типів навчально-виховних закладів для дітей різного віку, організація їх повноцінного дозвілля, сприяння розвитку психолого-педагогічних служб, основним завданням яких має бути діагностико-психологічне обстеження, профілактика, корекція, консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу, просвітницька робота, психологічна експертиза нових технологій навчання та виховання.

Під особливою увагою і турботою держави повинні бути діти, які з тих чи інших причин перебувають у скрутних умовах існування. Державна опіка щодо цих дітей має стати одним з пріоритетних напрямів соціальної політики. На зміну ізольованому інтернатному вихованню має прийти інтегроване навчання та виховання.

Реабілітаційні заходи стосовно хворих дітей та дітей-інвалідів розширюватимуться за рахунок сфери соціальної реабілітації.

Держава всіляко підтримуватиме розвиток усіх форм благодійності та спонсорства стосовно дітей.

Суспільство

Суспільство повинно забезпечити дітям повнокровну участь у всіх сферах діяльності, що їх стосуються. Головні зусилля суспільства та його інституцій мають бути спрямовані на створення розвинутої системи патронажу сімей трудовими колективами та громадськими організаціями, що сприятиме наданню адресної допомоги дітям з особливо неблагополучних, уразливих сімей.

Очікувані наслідки реалізації програми

Здійснення намічених Програмою заходів дасть змогу: стабілізувати та надалі скоротити рівень смертності дітей у віці до 1 року до 12 на 1000 народжених живими;

знизити рівень смертності дітей від 0 до 14 років до 98 на 100000 населення відповідного віку за рахунок зменшення смертності від:

інфекційних захворювань - до 3;

вроджених вад розвитку - до 20;

травм, нещасних випадків та отруєнь - до 20;

хвороб нервової системи та органів чуття - до 4;

хвороб органів дихання - до 5;

знизити рівень загальної захворюваності дітей на 15 відсотків;

підвищити рівень охоплення дітей профілактичними щепленнями до 95 відсотків, що дасть змогу:

знизити інфекційну захворюваність у цілому;

ліквідувати захворюваність на поліомієліт та випадки смерті від дифтерії;

довести рівень грудного вигодовування немовлят у віці до 4 місяців до 75 відсотків, що сприятиме значному зменшенню захворюваності дітей молодшого віку;

знизити рівень інвалідизації дитячого населення;

забезпечити право кожної дитини на отримання кваліфікованої медичної допомоги;

скоротити рівень недостатності харчування дітей, подолати вітамінну (вітаміни А і С) та йодну недостатність у дітей;

створити економічні умови для розвитку вітчизняної індустрії дитячого харчування, що дасть змогу скоротити обсяги закупівлі продуктів дитячого харчування за кордоном;

поліпшити якість освіти та виховання дітей з урахуванням їх індивідуальних здібностей і потреб;

створити належні умови для соціальної адаптації та захисту інтересів дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, дітей-інвалідів;

забезпечити підтримку творчо обдарованої особистості;

забезпечити формування нових засад соціального та правового захисту дітей та сімей з дітьми;

забезпечити інтеграцію зусиль центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, установ та організацій, спрямованих на захист прав дітей.

Основні заходи щодо забезпечення
Виконання програми

1. Поліпшення здоров'я дітей, зниження дитячої захворюваності й смертності

Запровадити сучасні методи допологової діагностики і лікування генетичних розладів.

МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.

1996 - 2000 роки.

Забезпечити підготовку фахівців у галузі медичної генетики.

МОЗ України, Академія медичних наук
України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.

1996 - 2000 роки.

Створити на базі місцевих оздоровчих закладів регіональні санаторії-профілакторії для вагітних жінок, які мають захворювання внутрішніх органів.

Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечити обстеження всіх новонароджених на фенілкетонурію та гіпотеріоз.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечувати хворих на фенілкетонурію продуктами лікувального харчування (діти - до 12 років, жінки - на період вагітності).

Починаючи з 1997 року.

Зміцнити матеріально-технічну базу родопомічних закладів з метою введення в практику їх роботи сучасних методичних технологій.

Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МОЗ України.

1997 - 2000 роки.

Здійснити заходи, спрямовані на підтримку грудного вигодовування немовлят:

а) розробити та прийняти Програму підтримки грудного вигодовування немовлят.

МОЗ України,
Академія медичних наук України.

1996 рік.

б) сприяти впровадженню ініціативи ВООЗ (ЮНІСЕФ) "Лікарня доброзичлива до дитини" в родопомічних закладах України.

МОЗ України, Уряд Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації;

1996 - 1998 роки;

в) створити регіональні центри підтримки лактації:

західний - на базі Львівського обласного перинатального центру.

МОЗ України,
Львівська обласна державна адміністрація.

1997 рік;

східний - на базі Донецького державного регіонального центру матері і дитини.

МОЗ України,
Донецька обласна державна адміністрація.

1997 рік.

центральний - на базі Науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України (м.Київ)

Академія медичних наук України,
МОЗ.

1997 рік.

Створити в усіх областях відділення інтенсивної терапії новонароджених і забезпечити їх необхідним обладнанням та медичною апаратурою.

1997 - 1999 роки.

Забезпечити охоплення профілактичними щепленнями 95 відсотків дітей у віці до 1 року.

Постійно.

Здійснити будівництво дитячих інфекційних лікарень за типовими проектами і створити на їх базі служби реанімації та інтенсивної терапії.

Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації, МОЗ
України, Мінекономіки України, Мінфін України.

До 2000 року.

Створити на базі клінічної шкірно-венерологічної лікарні м.Києва Державний методично-координаційний центр боротьби з венеричними захворюваннями.

МОЗ України,
Київська міська державна адміністрація.

1996 рік.

Створити центри статевого виховання підлітків при існуючих кабінетах гінекології дитячого та підліткового віку.

1997 - 1998 роки.

Розробити і затвердити стандарти психофізичного розвитку дітей та впровадити їх в діагностику індивідуального рівня розвитку дитини.

МОЗ України, Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України,
Академія медичних наук України.

1996 - 2000 роки.

Створити в м.Києві Українську державну багатопрофільну дитячу спеціалізовану лікарню.

МОЗ України,
Київська міська державна адміністрація.

До 2000 року.

Розробити та впровадити лікувально-профілактичні програми з питань дитячої онкології та гематології з метою вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ України,
Академія медичних наук України.

1996 - 1997 роки.

Створити Український центр хронічного гемодіалізу і еферентних методів лікування на базі дитячої клінічної лікарні N 1 м.Києва.

МОЗ України,
Київська міська державна адміністрація.

1997 - 1998 роки.

Створити центр лікування новонароджених дітей, хворих на ретинопатію на базі офтальмологічної лікарні м.Києва.

МОЗ України,
Київська міська державна адміністрація.

1996 - 1997 роки.

Забезпечувати санаторно-курортне лікування дітей, хворих на цукровий діабет і гемабластози.

МОЗ України,
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації разом з Федерацією профспілок України.

Починаючи з 1997 року.

Розробити програму розвитку курорту Євпаторії як національного дитячого курорту.

Уряд Автономної Республіки Крим
разом з Федерацією профспілок України.

1996 - 2000 року.

Створити Всеукраїнський фонд оздоровлення і відпочинку дітей та підлітків з метою акумуляції додаткових коштів для фінансування витрат на організацію відпочинку дітей та підлітків, насамперед з малозабезпечених і багатодітних сімей, дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей-інвалідів.

Міносвіти, Мінмолодьспорт України
разом з Федерацією профспілок України.

1996 рік.

Доповнити навчальні програми закладів освіти тематикою щодо профілактики побутового, дорожньо-транспортного, спортивного травматизму та безпечного поводження на воді.

Міносвіти України.

1996 рік.

Забезпечити обов'язкове встановлення знаків дорожнього руху, що вказують на можливу присутність дітей на дорогах (поблизу шкіл, дитячих садків, оздоровчих та інших дитячих закладів) та посилити контроль за їх наявністю.

МВС України.

Постійно.

Розробити схему шляхів евакуації травмованих дітей з урахуванням ступеня травмування та необхідності надання висококваліфікованої допомоги.

МОЗ України.

1996 - 1997 роки.

Підготувати та видати довідку-пам'ятку про шляхи евакуації травмованих дітей за регіонами, контролювати її наявність під час отримання власником транспортного засобу прав водія та проходження техогляду.

МВС України, МОЗ України.

Починаючи з 1997 року.

2. Дитяче харчування

Створити в Українському науково-дослідному інституті харчування дослідну лабораторію для визначення вмісту йоду в біопробах.

МОЗ України.

1996 рік.

Здійснити підготовку фахівців в визначення вмісту йоду в біопробах.

МОЗ України.

1996 рік.

Проводити профілактику йодної недостатності населення, в першу чергу серед дітей та вагітних жінок, на територіях, ендемічних по зобу, шляхом забезпечення йодованою сіллю та антиструмином.

МОЗ України,
Академія медичних наук України.

Постійно.

Забезпечити випуск препаратів з вітаміном А (ВАТ "Вітаміни",м.Умань), у тому числі вітаміну А в капсулах, відповідно до потреб у них.

Держкоммедбіопром України.

Починаючи з 1996 року.

Проводити через заклади охорони здоров'я масову профілактичну вітамінізацію (вітамін А) вагітних жінок, матерів, що годують немовлят, та дітей віком до трьох років.

Починаючи з 1997 року.

Забезпечити випуск полівітамінних препаратів для профілактики гіповітамінозів у дітей.

Держкоммедбіопром України.

Починаючи з 1996 року.

Розробити і впровадити в практику нормування вмісту в харчових продуктах біологічно активних речовин, зокрема вітамінів та мікроелементів з обов'язковим посиланням на нього в нормативній документації зі стандартизації.

МОЗ України, Держхарчопром України,
Мінсільгосппрод, Національна академія
наук України, Українська національна
академія аграрних наук, Держстандарт України.

До 2000 року.

Організувати виробництво продуктів дитячого харчування з пектиновими добавками для профілактики захворювань дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держхарчопром України.

Починаючи з 1997 року.

Розробити заходи щодо промислового освоєння виробництва вітчизняних пектинів для потреб дитячого харчування.

Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держхарчопром України, Українська
національна академія аграрних наук,
Національна академія наук України.

1996 - 1997 роки.

За рахунок державних капітальних вкладень частково забезпечити:

будівництво та реконструкцію промислових і спеціалізованих підприємств, що виробляють продукти дитячого харчування;

удосконалення та освоєння нових технологій виробництва сухих і рідких адаптованих молочних сумішей, харчових біологічно активних добавок і компонентів, продуктів на молочно-зерновій, плодоовочевій, м'ясній та рибній основах, продуктів функціонального (лікувально-профілактичного) харчування для дітей, вагітних жінок і матерів, що годують немовлят, а також постійний контроль за їх діяльністю.

Мінекономіки України, Мінфін України,
Мінсільгосппрод України, МОЗ України,
Держстандарт України,
Українська національна академія аграрних наук.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечити державну підтримку підприємствам вітамінної промисловості, які здійснюють розвиток виробничих потужностей і освоєння сучасних технологій виробництва екологічно чистих та біологічно активних полівітамінних препаратів і вітамінно-мінеральних преміксів для збагачення продуктів дитячого харчування та індивідуального споживання.

Мінекономіки України, Мінфін України,
МОЗ України, Держхарчопром України,
Держкоммедбіопром України.

Починаючи з 1996 року.

Розробити функціональні набори продуктів і раціони харчування для дітей, адекватні їх віку, статі та стану здоров'я з урахуванням потреб дітей в основних харчових речовинах і енергії, якості продуктів харчування, а також вмісту аскорбінової кислоти, вітаміну А, тіаміну, ніацину, рибофлавіну, фолієвої кислоти та мінеральних речовин.

МОЗ України.

1997 - 1998 роки.

Розробити нові комбіновані продукти лікувального та лікувально-профілактичного харчування з використанням нетрадиційної рослинної та тваринної сировини на основі екологічно чистих технологій.

МОЗ України, Академія медичних наук
України, Українська національна академія аграрних наук.

1997 - 1998 роки.

Забезпечувати виробництво продуктів дитячого харчування спеціального призначення з екологічно чистої сировини.

Мінсільгосппрод України, Мінекономіки
України, Держхарчопром України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постійно.

Забезпечити гігієнічний режим індивідуального водоспоживання та контроль за ним у навчально-виховних та оздоровчих дитячих закладах.

МОЗ України, Міносвіти України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

3. Поліпшення умов розвитку, виховання і освіти дітей

Здійснювати заходи, спрямовані на збереження та впорядкування мережі дошкільних закладів та поліпшення рівня обслуговування дітей у них, у тому числі за рахунок відкриття дошкільних закладів, що спеціалізуються на наданні послуг сім'ям відповідно до їх потреб (компенсуючого типу, з короткочасним перебуванням, центри розвитку здорової дитини тощо).

Уряд Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постійно.

Розробити державні вимоги до змісту, рівня та обсягу дошкільної освіти, науково обгрунтовані рекомендації щодо необхідності введення в штати дошкільних закладів посади психолога, спеціаліста з контролю за фізичним здоров'ям учнів, соціального працівника по роботі з сім'єю.

Міносвіти України, Мінпраці України,
Академія педагогічних наук України.

1996 - 1997 роки.

Удосконалити мережу загальноосвітніх навчально-виховних закладів різних типів з метою задоволення потреб населення. Провести експериментальні дослідження щодо пошуку й апробації нових технологій навчання.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України,
Уряд Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

1996 - 1998 роки.

Розробити та затвердити гігієнічно обгрунтовані рекомендації щодо режимів навчання, фізичного та трудового навантаження дітей у навчально-виховних закладах різних типів і вилучити з навчальних планів та програм ускладнені та другорядні матеріали.

МОЗ України, Міносвіти України,
Національна академія наук України,
Академія медичних наук України,
Академія педагогічних наук України.

1996 - 1999 роки.

Забезпечувати виконання комплексного плану вдосконалення наявних та створення нових підручників, видання їх у комплекті з методичними посібниками, дидактичними матеріалами та комп'ютерними навчальними програмами з урахуванням гігієнічних вимог.

Міносвіти, Мінпресінформ України,
Академія педагогічних наук України.

Постійно.

Розробити науково-методичні рекомендації щодо організації диференційованого навчання учнів відповідно до їх здібностей, нахилів та інтересів.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1996 - 1997 роки.

Розробити систему діагностики якості загальноосвітної підготовки учнів на кожному ступені навчання (початкова, основна, старша школа).

Міносвіти України, МОЗ України,
Академія педагогічних наук України.

1997 - 1998 роки.

Включити відомості з валеології та охорони здоров'я в перелік і зміст навчальних курсів закладів освіти усіх типів. Ввести до номенклатури працівників освіти спеціальність педагога-валеолога. Організувати кафедри валеології в педагогічних інститутах і на педагогічних факультетах університетів та забезпечити їх роботу з підготовки педагогічних кадрів для викладання валеології в навчальних закладах.

Міносвіти України, МОЗ України.

1996 - 1998 роки.

Створити міжвідомчу координаційну раду з валеологічного виховання та освіти.

Міносвіти України, МОЗ України.

1996 рік.

Створити при Харківському державному університеті науково-дослідну валеологічну лабораторію з метою діагностики стану здоров'я дітей залежно від місця їх проживання і стану навколишнього природного середовища та ліквідації екологічного дисбалансу за допомогою препаратів рослинного походження, пропаганди здорового способу життя, відновлення психічного, фізичного та духовного здоров'я.

Міносвіти України.

1997 - 2000 роки.

Розробити цільову комплексну програму "Педагогічні кадри" з метою удосконалення рівня професійної підготовки фахівців для роботи з дітьми.

Міносвіти України.

1996 - 1998 роки.

Впровадити нові виховні системи, форми і методи виховання, які відповідали б потребам розвитку особистості дитини та сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1996 - 1997 роки.

Розробити сучасні інтегровані програми і навчально-методичні посібники з проблем позакласної та позашкільної виховної роботи.

Міносвіти України, Мінкультури України.

1996 - 1997 роки.

Створити при Українському центрі дітей та юнацтва міжвідомчу координаційну раду з проблем обдарованої дитини.

Український центр дітей та юнацтва,
Міносвіти України, Мінкультури України,
Національна академія наук України,
Академія педагогічних наук України,
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1996 рік.

Розробити та впровадити регіональні програми збереження та розвитку закладів позашкільної освіти. Провести Всеукраїнський конкурс цих програм.

Міносвіти України, Мінкультури України,
Міністерство України у справах
національностей та міграції, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.

1997 рік.

Створити Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної педагогіки з метою вдосконалення роботи щодо надання психологічної допомоги дітям і батькам, методичного керівництва діяльністю практичних психологів і соціальних педагогів.

Міносвіти України.

1997 рік.

Розробити методики та відповідну мережу моніторингу індивідуального розвитку і процесу соціалізації дітей.

Міносвіти України
Академія педагогічних наук України.

До 2000 року.

4. Поліпшення умов виховання дітей в сім'ї

Проводити роботу, пов'язану з розробленням та обгрунтуванням пропозицій щодо вдосконалення виплат сім'ям з дітьми та у разі потреби подавати їх Уряду України.

Мінсоцзахист України, Мінпраці України,
Міносвіти України, Мінстат України,Мінфін України.

Постійно.

Розширити систему надання суспільної допомоги і послуг сім'ям, у яких є діти-інваліди.

Мінсоцзахист України, Міносвіти України,
Мінмолодьспорт України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Взяти на патронажне обслуговування неблагополучні, неповні, малозабезпечені багатодітні сім'ї та сім'ї, які виховують дітей-інвалідів, з метою надання комплексної допомоги в утриманні дітей.

Уряд Автономної Республіки Крим,обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Сприяти створенню цільових позабюджетних фондів для підтримки материнства і дитинства, соціального захисту дітей з малозабезпечених сімей.

Уряд Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постійно.

Утворити для малозабезпечених верств населення спеціалізовану торговельну мережу з реалізації продуктів дитячого харчування та товарів для дітей.

Уряд Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечувати профорієнтацію та зайнятість молоді, активізувати роботу служби зайнятості щодо працевлаштування молоді та молодих подружжів.

Мінпраці України, Мінмолодьспорт
України, Міносвіти України.

Починаючи з 1996 року.

Розвивати в містах і селах розгалужену госпрозрахункову систему служби сім'ї для надання всебічної консультативної допомоги сім'ям в утриманні та вихованні дітей з метою своєчасного запобігання конфліктним ситуаціям, відхиленням у формуванні особистості дитини та міжособових стосунків у сім'ї.

Уряд Автономної Республіки Крим,обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1997 року.

Забезпечувати зайнятість жінок з неповнолітніми дітьми шляхом створення розгалуженої мережі малих підприємств, цехів, служб, розширення діапазону їх надомної зайнятості.

Уряд Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постійно.

Сприяти сімейним формам виробничої кооперації (фермерство, малий сімейний бізнес, особисте підсобне господарство та інші).

Уряд Автономної Республіки Крим,обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Постійно.

5. Поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах

Створювати інтегровані комплекси для забезпечення належного виховання, розвитку, навчання, здобуття професійної освіти, життєдіяльності дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Міносвіти України, МОЗ України,
Мінсоцзахист України, Уряд Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Оптимізувати мережу державних навчально-виховних закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, надаючи перевагу розвиткові нових форм їх утримання та виховання, зокрема в дитячих будинках сімейного типу та в сім'ях громадян.

Міносвіти України, МОЗ України,
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1996 - 1998 роки.

З метою своєчасного виявлення та влаштування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян (усиновлення, передача під опіку та піклування) створити державний та регіональні банки даних на цих дітей.

Міносвіти України, МОЗ України,
Академія педагогічних наук України,
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

1996 рік.

Розробити й апробувати нові форми та моделі закладів для дітей з фізичними та розумовими вадами розвитку (виїзний ліцей, школа вдома, інтегроване навчання).

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1997 - 2000 роки.

Створити центри медико-соціальної реабілітації для дітей-інвалідів з урахуванням їх нервової системи.

Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечувати дітей-інвалідів, хворих на дитячий церебральний параліч та інші захворювання, дитячими колясками та іншими засобами реабілітації.

Мінсоцзахист України, Мінекономіки України,
Мінфін України, МОЗ України.

Постійно.

Розробити та реалізувати навчальні плани, програми і методики, які забезпечували б здобуття середньої освіти дітьми з тяжкими формами інвалідності вдома.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1996 рік.

Розробити і реалізувати комплексний план підготовки та видання підручників, навчально-методичних, дидактичних посібників для різних типів спеціальних шкіл та інших форм навчання осіб, які мають вади фізичного або розумового розвитку.

Міносвіти України, Мінпресінформ
України, Мінекономіки України, Мінфін
України, Академія педагогічних наук України.

1996 - 2000 роки.

Створити при позашкільних навчально-виховних закладах консультативні кабінети для соціально-психологічної роботи з дітьми, схильними до правопорушень, вживання наркотичних речовин і алкоголю, і такими, що відстають у навчанні, а також з їхніми батьками.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України,
Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

Починаючи з 1997 року.

Розширити в професійних навчально-виховних закладах підготовку кваліфікованих спеціалістів з числа дітей з вадами фізичного та розумового розвитку з урахуванням їх інтересів та можливостей.

Міносвіти України,
Мінсоцзахист України.

Починаючи з 1996 року.

Ураховувати особливості потреб дітей-інвалідів під час здійснення будівництва чи реконструкції споруд, зведення громадських та житлових комплексів, проектування їх комунікацій.

Держкоммістобудування України, Укрбуд.

Починаючи з 1997 року.

Розробити та здійснити заходи щодо профілактики дитячої бездоглядності й правопорушень, допомоги неповнолітнім у налагодженні родинних і громадських стосунків, їх правової та психологічної підтримки.

Уряд Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Підготувати пропозиції про реформування навчально-виховних закладів соціальної реабілітації з урахуванням досвіду інших держав, зокрема розмежування її на кілька категорій за тяжкістю скоєного правопорушення та запровадження в них програми корекції особистості правопорушника.

Міносвіти України, МВС України,
Мінмолодьспорт України,
Академія педагогічних наук України.

1996 - 1997 роки.

Провести конкурс на кращу концепцію школи психолого-педагогічної реабілітації педагогічно занедбаних дітей.

Міносвіти України,
Мінмолодьспорт України.

1996 рік.

Удосконалювати роботу із засудженими неповнолітніми, до яких застосовано відстрочку виконання вироку, а саме: наповнити її індивідуальною роботою, організованими заняттями і запровадити випробувані в інших країнах світу додаткові форми впливу на особу правопорушника через залучення його до суспільно важливих, але непрестижних ділянок обслуговування.

МВС України, Мінмолодьспорт України,
Комітет у справах неповнолітніх
Кабінету Міністрів України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.

1996 - 1997 роки.

6. Організаційно-правове, науково-методичне та інформаційне забезпечення

Підготувати пропозиції про вдосконалення чинного законодавства України відповідно до Конвенції про права дитини з метою закріплення в ньому принципів забезпечення інтересів і прав дитини в усіх діях щодо дітей.

Мінюст України, Міносвіти України, МВС
України, Мінсоцзахист України,
Мінмолодьспорт України, Мінпраці
України, МОЗ України, Національна
академія наук України разом з
Генеральною прокуратурою України.

1996 рік.

Розробити і подати Кабінету Міністрів України проект Сімейного кодексу України.

Мінюст України, МОЗ України,
Мінсоцзахист України, Мінмолодьспорт
України, МЗС України,
Національна академія наук України.

1996 рік.

Розробити і подати пропозиції Кабінету Міністрів України щодо захисту прав неповнолітніх у зв'язку з приватизацією житла і укладення відповідних цивільно-правових угод, а також щодо регламентації дій прокуратури і нотаріату в справі захисту дітей в процесі приватизації.

Держжитлокомунгосп України, Мінюст
України, Фонд державного майна України
разом з Генеральною прокуратурою України.

1996 рік.

Підготувати і подати Кабінету Міністрів України проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за викрадення неповнолітніх дітей, торгівлю і контрабанду ними, приховування їх від передачі на усиновлення, опіку чи піклування, незаконне утримання і неповернення дітей із-за кордону.

Мінюст України, МВС України, Міносвіти
України, МЗС України, МОЗ України,
Комітет у справах неповнолітніх
Кабінету Міністрів України разом з
Генеральною прокуратурою України і
Верховним Судом України.

1996 рік.

Розробити і подати Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України" щодо врегулювання трудових відносин підлітків, створення надійних правових гарантій для безпеки їх здоров'я та життя під час виконання трудових обов'язків.

Мінпраці України, Мінюст України,
Мінмолодьспорт України,
Держнаглядохоронпраці України разом з
Федерацією профспілок України.

1997 рік.

Розробити і подати Кабінету Міністрів України пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства, в яких передбачити право на захист осіб, які досягли 11 років, у випадках вчинення ними суспільно небезпечних дій з моменту порушення кримінальної справи.

Комітет у справах неповнолітніх
Кабінету Міністрів України,
МВС України, Мінюст України.

1997 рік.

Розробити і подати Кабінету Міністрів України проекти відповідних законодавчих актів щодо захисту генетичного і репродуктивного здоров'я населення України.

МОЗ України, Мінюст України,
Академія медичних наук України.

1997 рік.

Удосконалити з урахуванням рекомендацій ВООЗ відомчі нормативні акти про порядок утримання та догляду за новонародженими в пологових будинках та відділеннях неопатології дитячих лікарень.

1996 - 1997 роки.

Підготувати та подати Кабінету Міністрів України пропозиції про внесення змін до чинного законодавства про захист прав споживачів і сертифікацію продукції та послуг з метою посилення соціального захисту дітей.

Державний комітет у справах захисту прав
споживачів України, Держстандарт України,
Державний антимонопольний комітет України, МОЗ України.

1997 рік.

Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про розширення форм підтримки сімей, які взяли на виховання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Міносвіти України, Мінсоцзахист
України, МОЗ України, Мінпраці України,
Мінфін України.

1997 рік.

Розробити концепцію пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей.

Міносвіти України, Мінкультури України,
Національна академія наук України,
Академія педагогічних наук України,
Український центр дітей та юнацтва.

1996 рік.

Розробити процедуру і механізм розгляду скарг дітей на жорстоке поводження з ними, насилля і знущання над ними в сім'ї та за її межами.

Комітет у справах неповнолітніх
Кабінету Міністрів України, Міносвіти
України разом з Верховним Судом України.

1997 рік.

Підготувати і видати:

1) правову енциклопедію для дітей та батьків.

Міносвіти України, Мінюст України,
Мінпресінформ України.

1997 рік;

2) збірник законодавчих актів і нормативних документів України та міжнародних правових документів з питань соціально-правового захисту дітей.

Мінюст України, МОЗ України, Міносвіти
України, Мінпраці України,
Мінпресінформ України.

1996 рік.

Розробити заходи щодо поширення інформації та популяризації положень Конвенції про права дитини.

Міносвіти України,
Мінпресінформ України.

1996 рік.

З метою підвищення поінформованості населення про чинне законодавство, вдосконалення його правосвідомості залучати провідних юристів та фахівців правознавства різних галузей права до підготовки та ведення постійних рубрик права в засобах масової інформації.

Держтелерадіо України, мінюст України,
Мінпресінформ України, Національна
академія наук України, Спілка журналістів України.

Починаючи з 1996 року.

Передбачати в планах роботи інститутів Академії педагогічних наук України експериментальне вивчення проблем сучасної сім'ї з метою оптимізації виховного впливу на дитячу особистість.

Академія педагогічних наук України.

Починаючи з 1996 року.

Проводити дослідження сімей, що чекають народження дитини або мають дітей віком до 7 років, з метою вивчення комплексу факторів, які визначають умови життя дітей в сім'ї, стан їх здоров'я та якість виховання.

Академія медичних наук України,
Академія педагогічних наук України, МОЗ
України, Міносвіти України,
Мінмолодьспорт України.

Починаючи з 1996 року.

Провести науково-практичну конференцію "Діти України".

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1996 рік.

Здійснити дослідження грудного вигодовування дітей з метою його поширення.

Академія медичних наук України,
МОЗ України.

Починаючи з 1996 року.

Провести дослідження та впровадити в практику охорони здоров'я принципи та методи доклінічної діагностики вітамінної (вітамін А) недостатності.

МОЗ України.

1998 - 1999 роки.

Розробити концепцію гуманітарної освіти в Україні та концепцію національного виховання.

Міносвіти України,
Академія педагогічних наук України.

1996 рік.

Розробити концепцію реабілітації дітей-інвалідів і дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями та модель реабілітаційного центру для дітей цієї категорії.

Академія педагогічних наук України,
Мінсоцзахист України, Міносвіти
України, МОЗ України, Мінмолодьспорт України.

1996 - 1997 роки.

Розробити перелік професій для здобуття дітьми-інвалідами та дітьми з фізичними та розумовими вадами розвитку відповідно до характеру інвалідності, форми аномалії та рівня освіти і здійснити науково-методичні розробки з професійно-трудового навчання цих дітей.

МОЗ України, Міносвіти України,
Мінпраці України.

1996 - 1997 рік.

Провести дослідження причин правопорушень серед дітей.

Національна академія України, Академія
педагогічних наук України, МВС України,
Мінмолодьспорт України, Міносвіти України.

1996 рік.

Розробити показники про стан дітей в Україні відповідно до вимог ЮНІСЕФ та ввести їх у діючу статистичну звітність.

Національна академія наук України,
Академія педагогічних наук України,
Академія медичних наук України,
Мінстат України, Мінюст України.

Починаючи з 1996 року.

Відновити видання статистичного збірника "Діти України" з періодичністю раз на три роки.

Мінстат України, Міносвіти України, МОЗ України,
Академія педагогічних наук України, Мінпресінформ України.

Починаючи з 1996 року.

Пропагувати необхідність створення постійно діючих рубрик у газетах та журналах з порадами для батьків і дітей з актуальних питань виховання, освіти, розвитку, охорони здоров'я, гігієни харчування та водоспоживання, профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

Мінпресінформ України.

Починаючи з 1996 року.

Організувати постійні науково-популярні, навчально-виховні радіопередачі для дітей та батьків з питань гігієнічних, медичних, психологічних та педагогічних знань, пропаганди здорового способу життя. Започаткувати художньо-пізнавальну телепередачу "Світ" з питань соціального, духовного, морального, здорового фізичного та психічного розвитку дитини з використанням інформації та матеріалів з національних і міжнародних джерел.

Держтелерадіо України, Міносвіти України,
МОЗ України, Національна академія наук України,
Академія педагогічних наук України.

Починаючи з 1996 року.

Забезпечити широке висвітлення змісту та ходу реалізації цієї Програми в засобах масової інформації.

Міносвіти України, МОЗ України,
Мінпресінформ України, Мінмолодьспорт
України, Держтелерадіо України, Уряд
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації.

Починаючи з 1996 року.

Міжнародне співробітництво

Реалізація цієї Програми передбачає співробітництво з міжнародним співтовариством.

Розв'язання найневідкладніших завдань певною мірою може спиратися на фінансову, гуманітарну та технічну допомогу міжнародних організацій (ООН та організації й спеціалізовані установи її системи, Європейський Союз, Світовий банк,Європейський банк реконструкції та розвитку й інші), уря окремих держав та неурядових організацій.

З метою здійснення міжнародного співробітництва:

здійснити організаційні заходи щодо заснування в Україні Національного комітету ЮНІСЕФ для координації діяльності неурядових організацій, що займаються проблемами дітей.

МЗС України, Міносвіти України, МОЗ
України разом з Дитячим фондом України,
Всеукраїнським комітетом захисту дітей.

1996 рік;

провести консультації щодо утворення міжнародного центру соціально-психологічної реабілітації та педагогічної адаптації дітей та юнацтва в рамках Програми ЮНЕСКО "Діти Чорнобиля".

МОЗ України, Міносвіти України,
Мінчорнобиль України, МЗС України.

1996 рік;

провести підготовку закладів освіти до участі в реалізації проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я "Європейська мережа шкіл зміцнення здоров'я".

Академія педагогічних наук України,
Міносвіти України, МОЗ України, МЗС України.

1996 - 2000 роки;

підготувати і подати Кабінету Міністрів України пропозиції про можливість приєднання України до Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міжнародного усиновлення.

МЗС України, Мінюст України, Міносвіти
України, МОЗ України разом з
Генеральною прокуратурою України.

1996 рік;

ініціювати переговори щодо укладання міжнародних угод з країнами, громадяни яких усиновили дітей, які є громадянами України, з метою правового захисту та встановлення контролю за умовами їх проживання і виховання.

МЗС України, Мінюст України,
Міносвіти України.

1996 - 1997 роки;

подати на затвердження Уряду України проект рішення про введення в дію міжурядової угоди про гарантії прав громадян в галузі виплати соціальної допомоги, компенсаційних виплат сім'ям з дітьми та аліментів, а також ініціювати цей проект в інших державах - учасницях СНД.

Мінпраці України, Мінюст України,
МЗС України.

1996 рік;

провести міжнародну науково-практичну конференцію на тему "Правові аспекти захисту дітей в Україні: міжнародні стандарти і національне законодавство".

Мінюст України, Міносвіти України,
Національна академія наук України разом
з Всеукраїнським комітетом захисту дітей,
Українським центром прав людини.

1996 рік;

сприяти участі талановитих дітей в міжнародних олімпіадах, конкурсах, змаганнях, що розширить їх можливості у подальшому здобутті освіти, професійному самовизначенні, демонструватиме за кордоном досягнення України в роботі з дітьми у галузях освіти, науки, культури, мистецтва і спорту.

Мінкультури України, Міносвіти України,
Мінмолодьспорт України, МЗС України,
Український центр творчості дітей та юнацтва.

Постійно.

Глава Адміністрації Президента України Д.ТАБАЧНИК