Наказ : Про затвердження Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ
09.07.2018 N 577

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 липня 2018 р. за N 886/32338

Про затвердження Інструкції з автомобільного
та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України

Відповідно до підпунктів 1, 23, 24 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 533, та з метою організації автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною прикордонною службою України МВС (Рябий С.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України Трояна В.А.

Міністр А.Б. Аваков

Погоджено:

Голова Державної прикордонної служби України
П. Цигикал

Затверджено
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
09.07.2018 N 577

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 липня 2018 р. за N 886/32338

Інструкція
з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає основні положення щодо автомобільного та бронетанкового забезпечення (далі - АБТЗ) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), обов’язки посадових осіб, засади забезпечення територіальних органів, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувальних органів, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підрозділів спеціального призначення та органів забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) автомобільною та бронетанковою технікою (далі - машини) й автомобільним та бронетанковим майном (далі - майно), вимоги до організації експлуатації, ремонту та евакуації машин, внутрішньої служби в парках, технічної підготовки та водіння машин, запобігання дорожньо-транспортним пригодам (далі - ДТП) з машинами, дотримання заходів безпеки, обліку, звітності та контролю, порядку приймання і здавання посади посадовими особами, які відповідають за організацію АБТЗ, а також АБТЗ в умовах застосування сил і засобів для виконання спеціальних заходів.

2. Основними завданнями АБТЗ як у мирний, так і у воєнний час, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення операцій об’єднаних сил, антитерористичної операції тощо є постачання машин і майна, організація та здійснення всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби, а також проведення основних заходів з ефективного використання машин і майна для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки, господарської діяльності органів Держприкордонслужби та економних витрат моторесурсів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) i спеціальних рідин.

3. АБТЗ як складова технічного забезпечення - комплекс заходів із забезпечення машинами і майном та утримування їх у стані, який забезпечує готовність органів Держприкордонслужби до виконання завдань за призначенням.

Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном полягає у своєчасному їх витребуванні згідно з нормами (штатами і табелями до них), отриманні, зберіганні й видачі.

4. Готовність машин до виконання завдань за призначенням визначається їх надійністю (ресурсом до чергового середнього чи капітального ремонту), якістю проведених технічного обслуговування і ремонту (далі - ТОіР) тощо, наявністю підготовлених водіїв, механіків-водіїв, трактористів-машиністів (далі - водії), екіпажів, укомплектованістю належними запасними частинами, інструментом і приладдям (далі - ЗІП), заправленням ПММ і спеціальними рідинами, необхідними для виконання завдань за призначенням.

Готовність машин до виконання завдань за призначенням досягається:

чітким дотриманням вимог і правил експлуатації машин відповідно до встановленої нормативно-технічної документації;

своєчасним і якісним проведенням ТОіР машин;

своєчасним і повним забезпеченням органів Держприкордонслужби майном та раціональним його використанням;

створенням та утримуванням у працездатному стані парків та їх елементів;

утримуванням рухомих засобів ТОіР у постійній готовності до використання за призначенням;

високим рівнем технічної, спеціальної й автомобільної підготовки водіїв та інших спеціалістів.

5. Технічний стан машини визначається її справністю і працездатністю.

Справність - стан машини, в якому вона відповідає всім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації. Переконуватися у справності машини слід після її виготовлення або ремонту.

Працездатність - технічний стан машини, у якому вона може виконувати всі задані їй функції зі збереженням значень заданих параметрів у необхідних межах. Переконуватися в працездатності машини слід під час профілактики (діагностування) та після транспортування і зберігання.

Основним показником технічного стану машин органів Держприкордонслужби є коефіцієнт технічної готовності (далі - КТГ), який визначається відношенням кількості справних (працездатних) машин до їх кількості за списком. При визначенні КТГ понадштатні машини не враховуються.

6. На АБТЗ органів Держприкордонслужби покладаються:

завчасне забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном згідно з установленими нормами (штатами, табелями до них), їх облік і перерозподіл;

організація технічно правильної експлуатації машин і підтримування їх у постійній готовності для використання за призначенням;

організація своєчасного і якісного ремонту машин, їх евакуації, використання передових методів ремонту машин та підвищення ефективності роботи ремонтних підрозділів, груп, майстерень (далі - ремонтні підрозділи);

керівництво автомобільною підготовкою курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького а також, технічною (спеціальною) підготовкою водіїв та інших спеціалістів органів Держприкордонслужби;

узагальнення досвіду роботи спеціалістів АБТЗ та розроблення пропозицій щодо її вдосконалення;

контроль за експлуатацією та ремонтом машин і за дотриманням вимог керівних документів.

7. Машини органів Держприкордонслужби належать до транспортних засобів, які призначені для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки особового складу та господарської діяльності органів Держприкордонслужби.

8. Залежно від призначення, бойових і технічних характеристик машини поділяються на автомобільну і бронетанкову техніку.

9. До автомобільної техніки належать прийняті на озброєння (забезпечення), а також ті, що перебувають на обліку в органах Держприкордонслужби транспортні засоби, що використовуються для перевезення особового складу і вантажів, а також перевезення і використання під час руху чи на місці встановленого на них обладнання, механізмів тощо для виконання спеціальних робочих функцій.

10. До бронетанкової техніки належать: танки, самохідно-артилерійські установки (САУ), бойові машини піхоти (БМП), бойові машини десанту (БМД), бронетранспортери (БТР), бойові розвідувально-дозорні машини (БРДМ), бойові розвідувальні машини (БРМ), бойові броньовані автомобілі (ББА) та мотоцикли, а також їх шасі, що використовуються під монтаж засобів зв’язку й управління, озброєння та спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, тягачі та інші машини на шасі бронетанкової техніки, машини технічної допомоги, майстерні, ремонтно-евакуаційні машини на бронетанковій базі.

11. До майна належать агрегати машин, вузли, прилади, запасні частини, матеріали, електрообладнання, гусеничні стрічки та траки до них, акумуляторні батареї, автомобільні шини, гумотехнічні вироби, обладнання, інструмент, пристосування і приладдя для експлуатації, ремонту й евакуації машин, навчальне майно для вдосконалення знань і навичок із технічної підготовки (машини-експонати, їх розрізні агрегати, тренажери, макети тощо), двигуни й агрегати автотракторного типу тощо.

12. Кожна машина органу Держприкордонслужби закріплюється за водієм.

Допуск осіб до керування машинами здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами".

13. Експлуатація машин - комплекс заходів, який включає їх використання, технічне обслуговування, зберігання і транспортування.

Експлуатація машин організовується відповідно до річних та місячних планів експлуатації та виходу в ремонт машин, план-графіків ТОіР, завдань начальників (командирів) органів Держприкордонслужби та Адміністрації Держприкордонслужби, річних норм витрат моторесурсів і виділених лімітів на ПММ, міжремонтних строків роботи машин, нормативно-технічних вимог, правил безпеки, Закону України "Про дорожній рух", постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 "Про правила дорожнього руху" (далі - ПДР).

14. Ремонт - комплекс операцій із відновлення справності, працездатності або відновлення ресурсу машин чи їх складових частин. Ремонт машин полягає в усуненні пошкоджень і несправностей шляхом відновлення встановленого міжремонтного ресурсу й експлуатаційних характеристик машини в цілому шляхом заміни несправних і зношених агрегатів, механізмів, вузлів, пристроїв, деталей тощо або відновлення їх працездатності. Ремонт здійснюється відповідно до інструкцій із ремонту на кожну марку машин.

Ресурс до ремонту (списання) машин у кілометрах (мотогодинах) визначається як різниця між міжремонтним ресурсом (ресурсом до списання) та існуючим пробігом (напрацюванням мотогодин).

15. Евакуація машин полягає у витягуванні несправних, застряглих, перекинутих або затоплених машин із місць виходу з ладу та доставці їх у найближчі укриття, ремонтні підрозділи, до місць розгортання збірних пунктів пошкоджених машин (далі - ЗППМ) або інших місць проведення ремонту.

16. Підготовка водіїв, спеціалістів із ТОіР машин та особового складу органів Держприкордонслужби є складовою професійної підготовки і включає:

технічну підготовку водіїв для вдосконалення знань та навичок, у тому числі на період проведення зборів, для роботи на транспортних засобах, обладнаних для перевезення особового складу, обладнаних спеціальними звуковими та світловими сигналами, а також для роботи на транспортних засобах нових або інших марок, які належать до транспортних засобів тієї самої категорії;

спеціальну підготовку особового складу ремонтних підрозділів із метою вдосконалення знань, способів, прийомів і правил виконання ремонтних робіт та евакуації машин;

автомобільну підготовку курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького з метою отримання посвідчень на право керування транспортними засобами.

Технічна, спеціальна та автомобільна підготовка (далі - технічна підготовка) організовується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби та його заступниками згідно з планом професійної підготовки.

Для проведення занять із технічної підготовки в кожному органі Держприкордонслужби обладнується клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин. У навчальних закладах додатково обладнуються класи матеріальної частини та відпрацювання нормативів і технічного обслуговування (далі - ТО) машин і автодром.

Для відпрацювання вправ із практичного водіння машин в органах Держприкордонслужби може облаштовуватися автодром.

II. Обов’язки посадових осіб

1. Керівництво АБТЗ здійснюється начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, його заступником з озброєння та техніки (заступником начальника (командира) - начальником інженерно-технічного відділу) (далі - заступник начальника (командира) з озброєння та техніки) та особою, відповідальною за стан автомобільного та бронетанкового забезпечення органу Держприкордонслужби (начальником відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення, начальником автомобільної і бронетанкової служби, начальником служби автомобільного та бронетанкового забезпечення) (далі - начальник служби).

2. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби діє відповідно до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України) та інших нормативно-правових актів, особисто відповідає за стан і збереження машин та майна, підготовку, дисципліну і виховання особового складу.

3. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки підпорядковується начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

4. Начальник служби безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за організацію АБТЗ і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати машини, які є на озброєнні в органі Держприкордонслужби, укомплектованість ними, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;

забезпечувати постійну готовність машин до використання за призначенням;

знати ступінь укомплектованості органу Держприкордонслужби водіями і ступінь та рівень їх підготовленості. Систематично перевіряти їх знання правил експлуатації, ремонту й евакуації машин;

знати і перевіряти наявність і технічний стан машин;

розробляти проекти планів експлуатації та ремонту машин, а також заходи з їх забезпечення;

вести кількісний та якісний облік машин, обліково-звітну документацію з експлуатації та ремонту машин;

оформляти документи на списання (переведення в нижчу категорію якісного стану) машин, виробничого обладнання і майна;

організовувати оформлення та відправку машин у ремонт й отримання їх після ремонту;

планувати і здійснювати заходи з економії витрат моторесурсів машин, ПММ та інших експлуатаційних матеріалів;

своєчасно подавати встановлені звіти і донесення;

забезпечувати завчасну підготовку машин до експлуатації в зимовий і літній періоди експлуатації;

планувати, організовувати і контролювати технічну підготовку особового складу органу Держприкордонслужби й особисто проводити заняття з офіцерами, сержантами і старшинами, а також інструкторсько-методичні й показові заняття з усіма керівниками груп із підготовки водіїв та молодших спеціалістів служби;

керувати роботами зі створення й удосконалення навчально-матеріальної бази, з технічної підготовки та організовувати правильне її використання;

контролювати правильність застосування ПММ, а також своєчасність їх заміни;

знати стан забезпеченості органу Держприкордонслужби майном, своєчасно отримувати його і розподіляти між підрозділами, контролювати зберігання, правильність витрат, вести кількісний, вартісний та якісний облік майна, керувати роботою складу, щомісяця перевіряти правильність витрат запасних частин і матеріалів;

здійснювати своєчасне та повне планування потреби в коштах за напрямом відповідальності;

своєчасно готувати документи на витребування коштів для утримання техніки та контролювати їх витрати;

своєчасно готувати та подавати в установленому порядку на затвердження акти списання техніки, агрегатів і майна, що вислужили встановлений строк експлуатації;

проводити звірку обліку машин та майна з підрозділами та вищим органом забезпечення;

брати участь у розробленні заходів з охорони й захисту машин;

вивчати й узагальнювати досвід АБТЗ і використовувати його в навчанні особового складу.

5. Начальник (командир) підрозділу, в якому є на озброєнні машини, безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) органу Держприкордонслужби за напрямом діяльності, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

знати матеріальну частину, правила використання, зберігання машин свого підрозділу, організовувати правильну їх експлуатацію і ремонт;

щомісяця перевіряти наявність, технічний стан і облік машин підрозділу;

уживати заходів із запобігання ДТП, забезпечувати дотримання заходів безпеки під час роботи з машинами;

знати правила перевезення особового складу, озброєння, спеціальної техніки і майна, своєчасно освоювати з водіями підрозділу нову техніку;

знати наявність і технічний стан машин підрозділу, готувати їх до виходу з парку, забезпечувати своєчасне їх ТОіР;

знати особисті якості водіїв підрозділу і враховувати їх під час призначення для виконання поставлених завдань, проводити інструктажі водіїв перед виходом машин із парку;

постійно вдосконалювати навички водіїв під час водіння й обслуговування машин, виховувати в них високу відповідальність за дотримання ПДР та безпеку руху при перевезенні особового складу і вантажу;

щомісяця проводити аналіз експлуатації машин підрозділу і підбивати підсумки його з особовим складом;

керувати технічною підготовкою особового складу;

вести встановлений облік і звітність щодо АБТЗ.

6. Начальник (командир) ремонтного підрозділу безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за виконання планів з обслуговування та ремонту машин і, крім того, зобов’язаний:

забезпечувати постійну готовність ремонтних засобів і спеціалістів підрозділу до виконання завдань з ТОіР машин;

уживати заходів із доукомплектування підрозділу спеціалістами, дотримуватися трудового законодавства та вимог з охорони праці;

забезпечувати виконання плану та високу якість ТОіР машин, ощадливі витрати запасних частин і матеріалів;

забезпечувати правильну організацію робіт, виконання особовим складом установлених норм виробітку та безперервного вдосконалення технологій виробництва з ТОіР машин;

здійснювати технічне замикання колони органу Держприкордонслужби на марші, а також евакуацію несправних і пошкоджених машин;

знати матеріальну частину машин, що ремонтуються, технологію їх ремонту (обслуговування), ремонтні засоби, їх можливості, порядок і правила використання та збереження;

своєчасно подавати заявки та отримувати ЗІП, матеріали та інше майно, потрібні для ремонту машин, слідкувати за правильним і економним їх витрачанням;

організовувати правильне використання, зберігання та перевірку машин, обладнання, інструменту підрозділу, уживати заходів з їх збереження, обслуговування та ремонту;

вести облік виконаних робіт із ТОіР машин, а також надходжень і витрат запасних частин та матеріалів.

7. Старший технік (технік) підрозділу підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за технічну справність машин, їх технічно правильне використання, своєчасне обслуговування, зберігання і ремонт, а також технічну підготовку особового складу і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати матеріальну частину машин, що є на озброєнні підрозділу, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;

знати і доповідати начальнику (командиру) підрозділу про наявність, технічний стан і місцезнаходження машин;

слідкувати за витратами ПММ і моторесурсів, ЗІП та іншого майна;

перевіряти технічний стан, збереження та вкомплектованість усіх машин підрозділу, а також кожної машини при підготовці до зберігання, виходу з парку та під час її обслуговування після повернення з рейсу. Негайно вживати заходів з усунення виявлених недоліків;

керувати підготовкою машин до виходу з парку (гаража) і допускати до використання тільки технічно справні машини, що засвідчувати підписом у дорожньому листі;

уживати заходів щодо своєчасного проведення ТОіР та евакуації машин, запобігання ДТП і продовження строку служби машин. Про причини пошкоджень машин та вжиті заходи негайно доповідати начальнику (командиру) підрозділу;

слідкувати за дотриманням заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин;

забезпечувати підтримку порядку в парку (гаражі), на закріпленій за підрозділом території;

слідкувати за виконанням протипожежних заходів у парку (гаражі) і в машинах підрозділу;

своєчасно подавати заявки на майно, організовувати його правильне зберігання та використання;

вести облік роботи машин і звітність щодо технічного майна, контролювати ведення технічної документації щодо машин.

8. Начальник контрольно-технічного пункту (далі - КТП) підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

досконало знати машини, які є на озброєнні органу Держприкордонслужби, а також технічні вимоги щодо їх перевірки;

перевіряти зовнішній вигляд і технічний стан машин, які виходять у рейс і повертаються в парк, а також стан, зовнішній вигляд водіїв та наявність у них необхідних документів;

щодня доповідати заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки про результати перевірки машин перед виходом у рейс і про несправності (пошкодження) машин, що повернулися в парк;

перевіряти за вказівкою заступника начальника (командира) з озброєння та техніки якість проведеного ТОіР машин, а також порядок їх зберігання;

уживати заходів з укомплектування КТП обладнанням, інструментом і приладами за встановленими нормами, уміло використовувати їх під час перевірки технічного стану машин і постійно утримувати їх у справному стані;

особисто засвідчувати підписом у дорожньому листі справний стан машин, а також вести облік щоденних перевірок машин у книзі огляду (перевірки) машин начальником КТП.

9. Начальник (завідувач) складу автомобільного та бронетанкового майна органу Держприкордонслужби підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов’язаний:

знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом;

виконувати правила приймання, зберігання, видачі та здачі матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач;

приймати та видавати матеріальні засоби за документами установлених форм;

вести кількісний, вартісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі, за документами установлених форм;

знати норми та правила укладення матеріальних засобів у машини, вагони, контейнери, пакети, на піддони та стелажі;

забезпечувати зберігання тари та її підготовку для повернення в установлений строк на склади чи до тароремонтних організацій;

надавати безпосередньому начальнику та у фінансово-економічний підрозділ (бухгалтерську службу) прибутково-видаткові документи у день їх відпрацювання;

знати технологію обробки та консервації майна, що зберігається, та строки його зберігання;

слідкувати за своєчасним поновленням матеріальних засобів, що зберігаються на складі;

під час проведення на складі вантажно-розвантажувальних робіт керувати ними та суворо дотримуватися правил техніки безпеки при завантажуванні (розвантажуванні) вантажів;

знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби та вміти працювати на них;

своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей і вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);

зачиняти склад тільки після перевірки приміщень та прилеглої до складу території пожежним нарядом органу Держприкордонслужби;

підтримувати склад у постійній готовності до швидкого вивезення майна для роботи в польових умовах;

виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння та робочий інструмент;

щодня у кінці робочого дня прибирати приміщення складу;

не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.

10. Діловод підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до чинного законодавства, відповідає за ведення кількісного, якісного, номерного та вартісного обліку матеріальних засобів, зберігання документів, контролює правильність оформлення службових записок для складання видаткових документів фінансово-економічним (бухгалтерською службою) підрозділом, своєчасно готує документи на оприбуткування майна та обліковує його в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі і, крім того, зобов’язаний:

проводити записи щодо руху матеріальних засобів;

вести облік матеріальних засобів та звіряти його з даними бухгалтерського обліку органу Держприкордонслужби та підрозділів (складу автомобільного та бронетанкового майна);

готувати дані для звітності до встановленого строку;

згідно із вказівками безпосереднього начальника готувати документи для оприбуткування, списання, видачі, передачі матеріальних засобів тощо.

11. Водій підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за збереження закріпленої за ним машини, її справність і готовність до використання за призначенням і, крім того, зобов’язаний:

знати будову машини, технічні можливості і правила її експлуатації, а також спеціальні агрегати, обладнання, засоби зв’язку тощо, які встановлені (змонтовані) на закріпленій машині;

уміти керувати машиною вдень і вночі, у різних дорожніх умовах, за будь-якої погоди;

утримувати машину в справному стані та в постійній готовності до використання за призначенням;

знати і точно дотримуватися ПДР, команд, сигналів регулювання й управління;

дотримуватися категоричної заборони передавати управління машиною будь-кому, відволікатися (курити, розмовляти по мобільному телефону тощо) під час управління машиною;

знати періодичність і обсяг проведення робіт із ТОіР, міжремонтний ресурс (пробіг) і строк служби (роботи) машини, шин і акумуляторних батарей;

виконувати роботи з ТОіР, а також проводити за потреби спеціальну обробку машини;

знати сорти, норми витрат ПММ та інших експлуатаційних матеріалів закріпленої машини;

знати причини основних експлуатаційних несправностей, уміти їх виявляти та усувати;

перед виходом машини з парку перевіряти її технічний стан і спостерігати за нею під час виконання завдання. Особливу увагу при цьому звертати на справність гальм, кермового управління, світлових пристроїв, зовнішніх світлових приладів, тягово-зчіпного пристрою, склоочисників, правильне встановлення дзеркал заднього виду, чистоту номерних і розпізнавальних знаків;

під час керування машиною мати при собі посвідчення водія, документ, який засвідчує особу водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлений дорожній лист і технічний талон;

знати і дотримуватися норм завантаження машини, норм посадки і перевезення людей, розміщення і кріплення вантажу в кузові машини;

своєчасно, у повній збереженості доставляти вантаж у вказане місце;

уміти користуватися схемою маршруту й орієнтуватися на місцевості;

своєчасно оформляти і здавати дорожні листи;

у польових умовах знаходитися поряд із машиною, не змінювати місце стоянки без дозволу свого начальника (старшого машини), використовувати будь-яку можливість для проведення контрольного огляду, ТО машини й усунення виявлених несправностей. Уважно слідкувати за командами та сигналами, швидко і чітко їх виконувати;

дотримуватися заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин.

III. Порядок приймання та передавання посади

1. Загальні положення

1. Приймання та передавання посади здійснюються на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби. При прийманні та передаванні посади від командира підрозділу (роти, начальника відділення тощо) і вище наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби створюється комісія.

Комісія, призначена для приймання та передавання посади, у присутності того, хто приймає, і того, хто передає посаду, проводить інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються призначеною посадовою особою, перевірку господарської діяльності органу Держприкордонслужби за видом забезпечення, складів та інших об’єктів з моменту останньої перевірки і здійснює звірку облікових відомостей із фактичною наявністю матеріальних засобів.

2. Строк для приймання посади командира підрозділу становить не більше п’яти діб, для приймання та передавання посади начальника служби - не більше п’ятнадцяти діб. Строк приймання вираховується з моменту прибуття новопризначеної для прийняття посади особи.

3. Приймання та передавання справ і посад здійснюються на підставі календарного плану, що розробляється тим, хто передає і тим, хто приймає посаду, а також головою комісії.

4. Календарний план включає такі питання:

черговість та строки заслуховування доповідей посадових осіб, підпорядкованих тому, хто передає посаду;

черговість та строки перевірки підрозділів і різних об’єктів господарства;

строк, в який мають бути проведені за книгами і картками обліку всі прибуткові та витратні операції згідно з документами, виписаними на підставі вказівок того, хто передає посаду;

окремі строки складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів за видами забезпечення й об’єктами господарства;

кінцевий строк складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів та оформлення акта.

5. Перед початком приймання посад начальник служби і командир підрозділу повинні бути відрекомендовані особовому складу органу Держприкордонслужби старшим начальником (командиром).

6. Якщо особа, яка передає або приймає посаду, має заперечення за окремими пунктами акта, вона викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

7. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби при затвердженні акта про приймання та передавання посади зобов’язаний розглянути викладені заперечення. Для виявлення справжнього стану речей і розбору заперечень призначається службове розслідування.

8. Особа, яка передає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта про приймання і передавання справ і посади, а в разі якщо виявлено нестачу,- після прийняття відповідного рішення.

9. Після приймання посади начальник служби і командир підрозділу доповідають начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби у порядку підпорядкованості про прийняття посади рапортом, зразок якого наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.

2. Приймання та передавання посади начальника служби

1. Приймання та передавання посади начальника служби здійснюються особисто тим, хто приймає її, у присутності комісії, яка призначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Керівництво АБТЗ здійснює особа, яка здає посаду.

2. До початку приймання посади начальник служби органу Держприкордонслужби проводить звірку з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Робота складу автобронетанкового майна на час приймання посади, як правило, припиняється (видача майна проводиться тільки з дозволу особи, яка приймає посаду, та голови комісії).

4. У присутності осіб, які здійснюють приймання та передавання посади, комісія проводить:

інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються новопризначеною особою;

перевірку господарської діяльності служби з моменту останньої перевірки (інспекції, аудиту тощо) і звірку облікових даних із фактичною наявністю матеріальних засобів.

5. Голова комісії вимагає в усіх командирів підрозділів органу Держприкордонслужби, у яких є на озброєнні машини, надати рапорти про наявність і технічний стан машин і майна, а також інших матеріальних засобів по службі станом на визначений час.

6. Під час приймання посади начальник служби зобов’язаний:

ознайомитися з органом Держприкордонслужби, розташуванням підрозділів, служб, розпорядком дня та іншими питаннями;

ознайомитися із запасним районом (районом збору, зосередження тощо), отримати пістолет і картку-замінник на нього, зібрати тривожну валізу, засвоїти свої дії при бойовій готовності;

ознайомитися і перевірити за книгами обліку наявність машин органу Держприкордонслужби;

перевірити наявність і технічний стан рухомих засобів обслуговування та ремонту, їх можливості, укомплектованість і справність інструменту та обладнання, укомплектованість майстерень особовим складом;

ознайомитися з автомобільним парком, засвоїти умови утримання, експлуатації і ремонту машин;

перевірити наявність і стан складу зберігання майна, наявність засобів пожежогасіння в ньому, виконання правил зберігання й обліку майна, можливість швидкого завантаження майна по тривозі. Перевірити відповідність майна обліковим даним (вибірково);

перевірити наявність, стан, укомплектованість і можливості навчальних класів;

ознайомитися з результатами останніх перевірок (інспекцій, аудитів тощо) служби;

перевірити використання коштів, які виділялися на потреби по службі;

прийняти документацію начальника служби;

скласти акт приймання-передавання справ і посади в трьох примірниках, затвердити його у начальника (командира) органу Держприкордонслужби і доповісти рапортом про прийняття справ і посади.

7. Приймання та передавання посади начальника служби оформлюються актом, до якого додаються відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів із відображенням надлишків та нестачі, а також поясненнями особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення. Зразок акта наведений у додатку 2 до цієї Інструкції.

8. Акт і відомості підписують той, хто здає, і той, хто приймає посаду, а також голова та члени комісії. Відомості, крім зазначених осіб, підписують і ті, що прийняли матеріальні засоби на зберігання.

9. Акт затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Про прийняття посади начальник служби подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

10. Результати приймання посади начальником служби оголошуються в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

3. Приймання та передавання посади командира підрозділу

1. Посаду командира підрозділу особа, яка призначена на посаду, приймає особисто та зобов’язана:

1) у розташуванні підрозділу:

заслухати доповіді підлеглих начальників (начальників груп, секцій, відділень, старшини, техніка тощо) про стан справ за напрямами діяльності і забезпеченість матеріальними засобами в присутності особи, яка передає посаду;

виписати з книги обліку наявності та руху матеріальних засобів, книги обліку наявності та руху автомобільної та бронетанкової техніки, інших документів усе майно, що рахується за підрозділом, та заповнити відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів;

перевірити наявність матеріальних засобів, що рахуються за підрозділом, а також закріплених приміщень, території тощо;

прийняти матеріальні засоби, що рахуються за підрозділом, заповнити відповідні графи відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів;

провести опитування особового складу підрозділу з метою виявлення та задоволення скарг і заяв;

уточнити особовий склад підрозділу за списком, його наявність, прізвища та причини відсутності;

провести бесіду з підлеглими начальниками щодо морально-психологічного стану особового складу;

прийняти службові картки, методом опитування звірити, чи всі заохочення та стягнення в них відображені;

2) у службі органу Держприкордонслужби ознайомитися з паспортами автомобільної та бронетанкової техніки, за необхідності зробити виписки з них;

3) у парку органу Держприкордонслужби прийняти машини в присутності закріплених за ними водіїв, при цьому перевірити:

зовнішнім оглядом комплектність машин, наявність і стан їх агрегатів, механізмів, вузлів тощо;

роботу двигунів на всіх режимах (малих, середніх та високих обертах, плавність переходу з великих обертів на малі);

роботу контрольно-вимірювальних та інших приладів;

величину вільного ходу педалей гальм і щеплення;

дію ручних гальм, приладів сигналізації й освітлення;

наявність і стан водійського і шанцевого інструменту (згідно із записами в паспортах (формулярах));

наявність документів у водіїв (посвідчення водія, технічний талон тощо);

стан автомобільних шин і АКБ;

відповідність номера двигуна, марки і року випуску АКБ, номерів автомобільних шин записам у паспортах (формулярах);

наявність, укомплектованість і технічний стан техніки, при цьому звірити номери двигуна, агрегатів тощо із записами в паспортах (формулярах).

2. Приймання-передавання посади оформлюється актом у трьох примірниках. Перший примірник акта разом із рапортом про прийняття посади подається за командою, другий примірник - особі, яка передала посаду, третій зберігається у особи, яка прийняла посаду. Зразок акта приймання та передавання посади наведений у додатку 3 до цієї Інструкції.

3. В акті зазначаються:

особовий склад за списком і в наявності;

стан бойової готовності, професійної підготовки;

морально-психологічний стан особового складу і стан військової дисципліни;

наявність і стан озброєння, автомобільної та бронетанкової техніки й інших матеріальних засобів;

стан житлових і побутових умов та забезпеченість ними військовослужбовців тощо.

4. Акт складається і підписується тим, хто приймає, і тим, хто передає посаду, головою та членами комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу із зазначенням надлишків та нестач, а також пояснення особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення і недоліків у роботі.

4. Приймання та передавання посади начальника
ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо

1. Особа, яка приймає посаду начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо (для командира ремонтного підрозділу додатково до пунктів 1-4 глави 3 цього розділу), зобов’язана:

ознайомитися з роботою об’єкта, який приймається, організацією в ньому робочих місць (ділянок, постів), а також умовами зберігання, утримання й обліку матеріальних засобів;

ознайомитися з планами ТОіР, планами робіт й окремими завданнями та їх виконанням, а також умовами праці підпорядкованого особового складу;

перевірити наявність та ступінь забезпеченості виробничим обладнанням, пристроями, парковим обладнанням та інструментом тощо;

перевірити наявність та порядок ведення планувальної та обліково-звітної документації;

прийняти наявні матеріальні засоби в особи, що здає посаду, і порівняти їх із даними обліку;

перевірити дотримання правил пожежної безпеки і наявність належних засобів пожежогасіння та відповідних інструкцій;

скласти відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів із зазначенням наявності, якісного стану, лишків і нестач, яка підписується особою, що приймає, й особою, що передає посаду, а також членами внутрішньої перевірної комісії.

2. Про прийняття і передавання посади начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо особа, яка приймає посаду, подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

5. Приймання та передавання посади
начальника складу (сховища)

1. Особа, яка приймає справи і посаду начальника складу (сховища) автомобільного та бронетанкового майна у присутності комісії, зобов’язана:

перевірити наявність, якісний стан, організацію зберігання й обліку матеріальних засобів, які знаходяться на складі (у сховищі), і прийняти їх;

перевірити правильність розміщення (укладення) матеріальних засобів при зберіганні й дотриманні заходів захисту їх від псування, а також виконання правил пожежної безпеки та наявність відповідних інструкцій і належних засобів пожежогасіння.

2. До початку приймання та передавання справ і посади начальника складу (сховища) до книги обліку матеріальних засобів записуються всі прибутково-видаткові документи, після чого вони здаються в діловодство служби органу Держприкордонслужби. Діловод служби органу Держприкордонслужби зобов’язаний записати в книгах обліку всі, що надходять зі складу (сховища), прибутково-видаткові документи, звірити лишки за обліковими даними складу (сховища) з лишками за книгами обліку органу Держприкордонслужби.

3. Комісія проводить перевірку наявності всіх матеріальних засобів на складі (у сховищі) і заносить у відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів їх фактичну наявність із зазначенням категорійності (якісного стану).

4. Відомість підписується особою, яка приймає, і особою, яка передає посаду, головою та членами комісії.

Про прийняття і передавання посади начальника складу (сховища) особа, яка приймає посаду, подає рапорт (заяву) у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.

IV. Забезпечення машинами і майном

1. Загальні положення

1. Придбання та забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Визначення технічного (якісного) стану автомобільної та бронетанкової техніки і майна за категоріями наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

Переведення машин і майна в нижчі або вищі категорії зазначається в паспортах (формулярах) машин. Переведення машин і майна з першої категорії в другу здійснюється після відпрацювання ними відповідного моторесурсу (строку служби) без складання акта технічного стану (далі - акт). Переведення машин і майна з другої категорії в іншу здійснюється за актом відповідно до чинного законодавства.

3. Забезпечення машинами і майном у мирний час включає:

обґрунтоване та своєчасне витребування й отримання машин і майна, яких не вистачає до штатної потреби та норм утримання;

зберігання машин і майна на базах (складах), їх облік, розподіл, видачу та транспортування;

збирання придатних для використання агрегатів, вузлів і деталей зі списаних машин, а також заготівлю майна, виготовлення та реставрацію запасних частин, реставрацію зношених шин, а також використання виготовлених і реставрованих запасних частин та автомобільних шин;

планування коштів, які призначені для закупівлі техніки і майна, контроль за їх використанням;

контроль за обліком техніки і майна;

заходи з виявлення надлишкових техніки і майна та їх перерозподіл.

4. Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби через відповідні органи Держприкордонслужби, які перебувають на обліку та забезпеченні.

5. Типи машин, загальні тактико-технічні вимоги щодо якісних характеристик, їх розрахункова кількість тощо визначаються технічною експертною комісією Адміністрації Держприкордонслужби.

6. Облік машин і майна та їх списання здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Визначення потреби в машинах та майні

1. Підставою для визначення потреби та витребування машин і майна є:

штатна (табельна) потреба в машинах і майні органів Держприкордонслужби та стан їх укомплектованості;

норми утримання та забезпеченість;

фактичний технічний стан;

плани ремонту;

організаційні заходи відповідно до директив і наказів Адміністрації Держприкордонслужби.

2. Потреба в машинах загального призначення для комплектації озброєнням та спеціальною технікою, а також для виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт визначається відповідними структурними підрозділами Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Потреба в закупівлі машин і майна для штатного укомплектування органів Держприкордонслужби узагальнюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби щороку після отримання та аналізу донесень органів Держприкордонслужби.

4. Адміністрація Держприкордонслужби приймає рішення щодо замовлення та включення машин і майна до основних показників державного оборонного замовлення відповідно до типів, встановлених чинним законодавством.

5. Потреба в майні визначається за існуючими коефіцієнтами змінності та нормами витрат для забезпечення таких заходів:

проведення ТО, ПР і СР машин;

доукомплектування органів Держприкордонслужби до норм, установлених штатами і табелями до них;

створення і поповнення встановлених запасів і норм накопичення;

експлуатації і ремонту зразків озброєння і техніки, що мають автомобільні, бронетанкові й тракторні агрегати, вузли та деталі;

проведення технічної (спеціальної) підготовки особового складу;

проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються в інтересах Держприкордонслужби.

6. З метою забезпечення постійної готовності машин до використання за призначенням, безперервної ритмічної роботи баз (складів) і ремонтних підрозділів у всіх органах Держприкордонслужби створюються запаси майна.

7. Для доукомплектування машинами і майном до штатної потреби органами Держприкордонслужби подаються заявки до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Планування забезпечення машинами і майном

1. У кожному органі Держприкордонслужби складається та затверджується річний план роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки, в якому передбачено розділ з АБТЗ, де зазначаються заходи із доукомплектування органів Держприкордонслужби машинами і майном та їх перерозподіл між підрозділами.

2. На підставі річного плану роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки начальник служби органу Держприкордонслужби розробляє місячний план роботи.

3. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном передбачає раціональне їх використання з метою задоволення потреб для забезпечення планів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності, планів експлуатації та виходу машин у ремонт тощо, а також для створення їх запасів у межах установлених норм.

4. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби на рік.

5. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами визначається порівнянням штатної потреби і фактичної наявності кожного типу машин. Машини 5-ї категорії, які за фактичним технічним станом підлягають списанню, при розрахунку забезпеченості не враховуються.

6. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби майном здійснюється в I кварталі поточного року.

На підставі даних Табеля звітності про наявність та потребу в майні органів Держприкордонслужби визначається ступінь їх забезпеченості майном за всією номенклатурою і здійснюються планові річні призначення.

4. Забезпечення машинами і майном та їх перерозподіл

1. Джерелом забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном є:

закупівля за рахунок державних коштів;

благодійна допомога;

отримання відповідно до міжнародної технічної допомоги;

передавання з інших державних органів;

виготовлення і відновлення деталей, вузлів та агрегатів у ремонтних підрозділах;

використання деталей, вузлів та агрегатів, що зняті зі списаних машин;

інші види надходження, що не суперечать чинному законодавству.

У всіх випадках отримання машин і майна, їх облік, зберігання, розподіл та використання здійснюються відповідно до чинного законодавства.

2. Машини, які вивільняються внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатні для подальшого використання, перерозподіляються між органами та підрозділами Держприкордонслужби:

в органі Держприкордонслужби - наказом начальника (командира) Держприкордонслужби;

між органами Держприкордонслужби, які входять до складу регіонального управління, між регіональними управліннями і для частин центрального підпорядкування - наказами (директивами) Адміністрації Держприкордонслужби.

3. Майно, яке вивільняється внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатне для подальшого використання, перерозподіляється відповідно до наказів (директив) Адміністрації Держприкордонслужби.

4. Техніка і майно, які не передбачені штатно-табельною потребою або є надлишковими, підлягають постановці на зберігання (консервацію) до виникнення потреби щодо подальшого їх використання.

5. Органи Держприкордонслужби забезпечуються машинами і майном відповідно до планів забезпечення та разових заявок. Вихідними даними для витребування машин і майна є:

некомплект машин до штатної потреби з урахуванням тих, що використали встановлені норми, для подальшої експлуатації непридатні і підлягають списанню;

план переозброєння органу Держприкордонслужби на більш сучасні (модернізовані) машини;

зміни в організаційно-штатній структурі;

наявність та технічний стан машин;

плани експлуатації та ремонту машин;

плани ТОіР ремонтних підрозділів;

нормативні дані щодо створення оборотного фонду агрегатів;

нормативні дані щодо створення запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин;

норми витрат майна на експлуатацію та ремонт;

штатно-табельна укомплектованість машин майном, яке входить до складу ЗІП;

наявність елементів парку та потреба в їх укомплектуванні парковим обладнанням.

6. Нові зразки машин, що надходять на укомплектування органів Держприкордонслужби, зараховуються в бойову та стройову групи експлуатації, а машини з меншим запасом ходу і більш ранніх років випуску переводяться в транспортну або навчальну групу (навчально-бойову або навчально-стройову).

7. Органам Держприкордонслужби дозволяється придбання майна в порядку та межах виділених коштів згідно з вимогами чинного законодавства. Про закуплене майно надається доповідь до Адміністрації Держприкордонслужби з метою його включення в планове забезпечення з наступним поданням донесення відповідно до Табеля звітності.

8. Під час списання або зняття (демонтажу) змонтованих на автомобільних та бронетанкових базових шасі озброєння та спеціальної техніки органи Держприкордонслужби в місячний строк подають до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби відомості про кількісний і якісний стан шасі для прийняття рішення щодо подальшого їх використання.

9. Техніка і майно, які стали непридатними для використання за призначенням або втрачені (знищені), списуються з обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.

10. Машини, які не можуть бути відремонтовані в межах бюджетних призначень кошторису Держприкордонслужби за напрямом забезпечення або ремонт яких економічно недоцільний, зараховуються в резерв з метою створення резерву ремонтного фонду.

5. Облік машин та майна

1. Машини та майно, що використовуються в Держприкордонслужбі, є державною власністю і підлягають обов’язковому обліку.

Кількісний облік машин і майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру. Вартісний облік машин і майна здійснюється в національній валюті України. За якісним (технічним) станом машини і майно обліковуються за категоріями (не більше п’яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.

2. Обліку підлягають усі машини та майно незалежно від їх призначення, джерел надходження й мети придбання. Облік має бути своєчасним, достовірним і точним. При цьому непорушні запаси машин та майна підлягають обліку окремо від машин та майна поточного забезпечення.

3. Облік машин та майна ведеться з метою:

своєчасного забезпечення посадових осіб достовірними даними про наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан машин та майна, необхідних для планування та забезпечення бойової готовності органів Держприкордонслужби;

установлення належного контролю за умовами зберігання, законністю, доцільністю та ефективністю використання (витрачання) машин та майна;

підготовки вихідних даних для складання бухгалтерської та інших форм звітності, установлених Табелем звітності.

4. Облік машин і майна полягає в оформленні визначеними чинним законодавством документами проведених господарських операцій і відображенні в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну), а також про їх рух, втрату та нестачу.

5. Облік матеріальних засобів організовує начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Організацію та ведення управлінського, оперативного, складського обліку (кількісний, якісний та вартісний) здійснюють посадові особи згідно з функціональними обов’язками за затвердженою номенклатурою матеріальних засобів.

6. Виконання вимог щодо своєчасного, достовірного і точного обліку машин та майна покладається на:

начальника (командира) органу Держприкордонслужби - за стан обліку всіх машин і майна органу Держприкордонслужби та своєчасне надання звітних документів відповідно до Табеля звітності;

заступника начальника (командира) з озброєння та техніки - за стан обліку машин та майна і звітності в підпорядкованих службах;

начальника служби - за стан обліку машин і майна в органі Держприкордонслужби, законне і правильне оформлення операцій, що пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне надання звітних документів по службі;

командира підрозділу, а також начальника складу, майстерні, відділення, групи та іншого об’єкта військового (корабельного) господарства - за стан обліку машин і майна в підрозділі (на складі, майстерні, відділенні, групі та на іншому об’єкті);

посадову особу, яка безпосередньо веде облік,- за законне і правильне оформлення (згідно з обов’язками) усіх облікових документів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку операцій, які пов’язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, за підготовку документів для передачі в обчислювальний пункт (центр) і передачу в архів, за збереження облікових документів;

7. Облік машин і майна ведеться в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, органах Держприкордонслужби, а також на базах і складах.

8. Органи Держприкордонслужби ведуть облік закріплених за ними машин і майна за первинними документами в кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках. Облік ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів, зразок якої визначено чинним законодавством.

9. Регіональні управління ведуть оперативний облік машин і майна на підставі донесень підпорядкованих органів Держприкордонслужби.

10. В Адміністрації Держприкордонслужби ведеться документальний облік машин і майна відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення, на який покладається завдання із забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном відповідно до чинного законодавства.

11. Облік машин і майна в Держприкордонслужбі України здійснюється відповідно до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року N 1225.

12. Усі документи зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року N 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за N 571/20884.

13. Контроль за веденням обліку машин і майна здійснюється з метою забезпечення його своєчасності, повноти й точності, а також законності та збереженості матеріальних засобів.

Контроль за дотриманням законодавства про облік машин і майна здійснюється посадовими особами органів Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Адміністрацією Держприкордонслужби та іншими уповноваженими органами.

14. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби організує проведення планових і позапланових перевірок наявності, стану й обліку машин і майна особисто, через посадових осіб і внутрішні комісії.

15. Контроль ведення обліку машин та майна посадовими особами і внутрішніми комісіями здійснюється і документально оформлюється в порядку, установленому чинним законодавством.

16. Кожна перевірка наявності й стану машин та майна має обов’язково включати звірення облікових даних підрозділів і складу, що перевіряються, з обліковими даними фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) та відображення результатів звірення в актах.

17. Інвентаризація машин та майна в органі Держприкордонслужби проводиться в установлені керівними документами строки, але не рідше одного разу на рік.

18. Начальник служби щомісячно проводить звірку наявності машин і майна з підрозділами і підпорядкованим складом. Усі недоліки щодо ведення облікових документів, виявлені під час звірки, негайно усуваються.

6. Порядок звітності

1. Усі органи Держприкордонслужби в установленому порядку складають та подають звіти (донесення) за формами і в строки, передбачені Табелем звітності.

2. Відділ автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби в разі потреби опрацьовує та надсилає роз’яснення з відпрацювання форм донесень, в якому доводить особливості їх подання.

3. Начальник служби органу Держприкордонслужби раз на рік зобов’язаний проводити звірку даних про наявність та рух машин і майна, про що засвідчується підписами в книзі обліку наявності та руху автомобільної і бронетанкової техніки, обліку паркового устаткування, оборотного фонду агрегатів і створених запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин та відомості про результати проведення звірки особами, які її проводили.

Графік прибуття для проведення звірки з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби доводиться за окремим планом.

7. Особливості виявлення надлишкового
і невикористаного майна

1. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи або яке не витрачено впродовж тривалого часу, за своїм технічним станом чи у зв’язку із зняттям з озброєння застарілих марок машин не використовується і не може бути використано в Державній прикордонній службі України, є надлишковим.

2. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке придатне для подальшого використання, підлягає перерозподілу між органами та підрозділами Держприкордонслужби.

3. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке не може бути використаним в органах Держприкордонслужби, реалізується в порядку, установленому чинним законодавством України.

4. Майно, яке непридатне для використання за своїм технічним станом, списується.

5. Про наявність і номенклатуру надлишкового майна органи Держприкордонслужби повідомляють у строки і за формами, зазначеним Табелем звітності.

6. Вилучення машин і майна з оперативного управління органів Держприкордонслужби та їх безоплатне передавання здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством.

7. Відчуження та реалізація техніки і майна здійснюються відповідно до Закону України "Про управління об’єктами державної власності" та Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року N 803.

V. Організація експлуатації машин

1. Загальні положення

1. Автомобільна техніка - транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних функцій.

2. За видами автомобільна техніка поділяється на:

автомобілі - транспортні засоби багатоцільового призначення, колісні тягачі, багатовісні спеціальні колісні шасі й багатовісні важкі колісні тягачі, колісні базові шасі, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, броньовані автомобілі, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на колісних шасі;

гусеничні машини - гусеничні тягачі, транспортери-тягачі й транспортери, базові шасі гусеничних тягачів, транспортерів-тягачів і транспортерів, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на гусеничних шасі;

трактори - моторизовані транспортні засоби, які обладнані причіпним пристроєм (буксиром) та застосовуються як механічна тяга;

причепи і напівпричепи - одно-, дво- та багатовісні транспортні засоби;

мотовелотехніка - квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери, велосипеди тощо.

3. За типами автомобільна техніка поділяється на:

легкові - автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для забезпечення оперативно-службової (службової) діяльності, перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять із місцем водія включно, а також транспортування дрібного вантажу та техніки;

вантажні - автомобілі, що мають вантажні платформи і за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, особового складу, озброєння з розрахунками, буксирування озброєння і техніки, а також самоскиди і сідельні тягачі з вантажними напівпричепами;

автобуси - пасажирські автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять із місцем водія включно. При цьому мікроавтобусом вважається одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння від десяти до сімнадцяти з місцем водія включно;

спеціальні - автомобілі, на яких установлено (змонтовано) озброєння, засоби управління та інше спеціальне обладнання і які мають відповідний тип кузова, а також санітарні автомобілі, штабні машини тощо;

причепи і напівпричепи - транспортні засоби без власного джерела енергії, що пристосовані для буксирування машинами;

трактори - транспортні засоби на колісному та гусеничному ходу;

квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери і велосипеди - допоміжні транспортні засоби, які використовуються в підрозділах охорони державного кордону.

4. За призначенням автомобільна техніка поділяється на:

загального призначення - транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і призначені для перевезення особового складу або вантажів;

спеціалізованого призначення - транспортні засоби, призначені для перевезення певних категорій особового складу або вантажів і мають спеціальне обладнання;

спеціального призначення - транспортні засоби, призначені для виконання спеціальних робочих функцій.

5. За групами експлуатації автомобільна техніка в мирний час поділяється на бойову, стройову, транспортну і навчальну.

До бойової групи належать транспортні засоби з установленими на них озброєнням, радіолокаційною апаратурою, апаратурою управління і зв’язку, спеціальними технічними засобами, які входять до комплексів озброєння і призначені для буксирування (перевезення з обслугою) артилерійських систем тощо.

До стройової групи належать транспортні засоби, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації, обслуговування й ремонту озброєння та техніки, а також машини зі штатним обладнанням і технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.

До транспортної групи належать транспортні засоби, призначені для повсякденного забезпечення оперативно-службової діяльності, господарського, культурно-побутового, медичного та інших видів забезпечення органів Держприкордонслужби.

До навчальної групи належать транспортні засоби, призначені для навчання (удосконалення знань та навичок) особового складу практичному водінню та застосуванню спеціального обладнання, що на них змонтовано (установлено).

6. Бронетанкова техніка призначена для відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових і терористичних формувань, припинення збройних провокацій на державному кордоні, проти порушників державного кордону у відповідь на застосування ними сили або в разі якщо припинення порушення чи затримання порушників не може бути здійснено іншими засобами, а також для вирішення оперативно-розшукових та інших завдань.

7. За видами бронетанкова техніка поділяється на:

бойові машини - танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, які призначені для ведення бою;

базові машини - бронетанкова техніка, яка призначена для встановлення (монтажу) засобів зв’язку й управління, бойової та допоміжної техніки ракетно-артилерійського, інженерного, хімічного та інших видів забезпечення;

допоміжні машини - танкові тягачі, крани та інші машини на базі бронетанкової техніки, які призначені для ТОіР, евакуації бойових і базових машин, а також мотоцикли.

8. Бронетанкова техніка за групами експлуатації в мирний час поділяється на бойову, навчально-бойову, стройову, навчально-стройову та транспортну.

До групи бойових належать танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, що використовуються для встановлення (монтажу) озброєння і техніки, засобів зв’язку, управління тощо.

До групи навчально-бойових належать машини, що виділяються з бойової групи для забезпечення професійної підготовки особового складу.

До групи стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі.

До групи навчально-стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв’язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі та виділяються для професійної підготовки спеціалістів і забезпечення експлуатації бронетанкової техніки.

До групи транспортних належать мотоцикли.

9. Зарахування машин до груп експлуатації проводиться відповідно до штатів та відображається в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

До бойової і стройової груп зараховуються нові, що кращі за технічним станом і мають найбільший ресурс до чергового ремонту машини.

10. Укомплектування органів Держприкордонслужби машинами проводиться відповідно до штатів з урахуванням скорочення їх різномарочності.

11. Перед взяттям машини на баланс наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія, яка зобов’язана перевірити її технічний стан, укомплектованість, наявність та стан документації.

Приймання машини оформлюється актом технічного стану та актом приймання-передавання основних засобів.

12. Кожній машині присвоюється номерний знак і видається технічний талон. Виготовлення, кріплення та нанесення номерних та розпізнавальних знаків і написів на машині проводяться відповідно до чинного законодавства. Використання машини без номерних знаків і технічного талона забороняється.

На кожну машину відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби видається паспорт (формуляр), який зберігається в начальника служби. Порядок видачі та ведення паспорта (формуляра) установлюється організаційно-розпорядчими документами Адміністрації Держприкордонслужби.

13. Машини, які прибули на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в якому зазначаються тип, марка, штатне призначення, до якого підрозділу і в яку групу експлуатації вона зарахована, рік виготовлення, присвоєний номерний знак, номери шасі (корпусу) та двигуна, установлена річна норма витрат моторесурсів і залишок моторесурсів до кінця року, а також прізвище водія, за яким машина закріплюється. Номер наказу заноситься до паспорта (формуляра).

14. Машина з оформленням акта закріплення (передачі) транспортного засобу закріплюється за водієм, який проставляє підпис в акті та паспорті (формулярі) і з цього часу відповідає за збереження машини, її справність і готовність для використання за призначенням.

Після проведених заходів машина допускається до експлуатації.

15. Нові машини й ті, що пройшли СР або КР, підлягають обкатці на режимах, які визначені відповідними інструкціями заводів-виробників або ремонтних підприємств. Про проведення обкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.

16. Річні норми витрат моторесурсів, а також встановлення норм напрацювання до ремонту (списання) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому одиницями виміру й обліку роботи машини є кілометри пробігу і мотогодини роботи двигуна.

2. Використання машин

1. Використання - один з етапів експлуатації машини, упродовж якого вона застосовується за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил та виконанням вимог безпеки. Машини органу Держприкордонслужби використовуються тільки за штатним призначенням у межах установлених річних норм витрат моторесурсів.

2. Використання полягає в підготовці машини до виїзду, дотриманні встановлених норм і правил під час руху, а також проведенні певних дій після повернення її на місце стоянки.

3. Рішення щодо використання машин у кожному окремому випадку приймає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Зазначене рішення оформлюється нарядом на щоденне використання машин (для окремо дислокованих підрозділів охорони державного кордону - планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю).

4. До використання допускаються тільки справні та підготовлені для роботи машини. Підготовка машин до використання включає:

1) нанесення номерних і розпізнавальних знаків (при введенні в експлуатацію);

2) обкатку нових і відремонтованих машин;

3) установлення додаткового обладнання та виконання спеціальних робіт (під час використання в складних умовах);

4) щоденне або чергове ТО;

5) роботи, які виконуються перед виходом із парку:

водієм - контрольний огляд;

начальником (командиром) підрозділу або старшим техніком (техніком) - перевірка готовності машини до виконання завдань за призначенням;

начальником КТП - контроль технічного стану.

5. У мирний час забороняється використання машин:

понадштатних і тих, що використали ліміт моторесурсів;

легкових - замість вантажних, спеціальних або автобусів, а також не пов’язаних із забезпеченням оперативно-службової (службової) діяльності;

вантажних, спеціальних й автобусів - замість легкових;

несправних і тих, що не пройшли ТО і не гарантують безпеку руху;

водіями, які не мають відповідних документів на право керування машиною та правильно оформлених дорожніх документів;

для виконання робіт, які спричиняють перевантаження машини;

заправлених ПММ та іншими спеціальними рідинами, які не відповідають нормативно-технічній документації заводу-виробника.

6. Підставою для підготовки машини, виконання завдання, списання та визначення економії (перевитрати) палива, а також обліку виконаної роботи є дорожній лист, який виписується начальником служби на одну добу.

У разі відправлення машин із метою виконання оперативно-службових завдань, навчання та у відрядження - на строк виконання завдання, але не більше 10 діб. При більш тривалому відрядженні старшому машини (начальнику колони) видаються під звіт декілька дорожніх листів, що зареєстровані, підписані відповідними посадовими особами і завірені гербовою печаткою.

7. У разі виїзду машин по тривозі дорожні листи і відомість їх видачі готуються завчасно, зберігаються в оперативного чергового (чергового) частини та видаються старшому, що прямує в парк разом із водіями. При цьому на лицьовій стороні дорожнього листа по діагоналі знизу вгору зліва направо робиться запис червоним кольором "ПО ТРИВОЗІ".

8. Для перевірки правильності оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів та корінців, достовірності перенесення даних до книги обліку роботи машин, витрат ПММ призначається комісія за участю в ній представника фінансового підрозділу.

Результати роботи комісії відображаються в акті перевірки, після чого дорожні листи та корінці до них передаються до фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) на зберігання. Строки і порядок передачі, а також умови зберігання визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

9. Дорожній лист - первинний документ, який є основою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Строк зберігання дорожніх листів визначається Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року N 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за N 571/20884, і становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими організаціями з питань дотримання податкового законодавства (ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності).

10. Начальник служби щомісяця перевіряє правильність оформлення дорожніх листів, проводить аналіз, складає звіт про витрачання моторесурсів, звіряє дані в книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ, після чого дані про витрачання моторесурсів заносить у паспорт автомобіля (формуляр).

Дані про роботу машин до місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин заносять за попередній тиждень.

11. В окремо дислокованих підрозділах правильність оформлення дорожніх листів, аналіз використання машин, складення звіту про витрачання моторесурсів, звіряння даних у книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ здійснює старший технік (технік) підрозділу.

12. Підсумки експлуатації машин відображаються на зворотній стороні місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин та доводяться до начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Крім того, підсумки експлуатації машин відображаються в наказах начальника (командира) органу Держприкордонслужби щокварталу, у регіональних управліннях - один раз на півріччя.

13. Дані про витрачання моторесурсів подаються відповідно до Табеля звітності та містять типи, марки машин і їх кількість, кількість запланованих моторесурсів у кілометрах на рік, на місяць, кількість перевитрачених та зекономлених моторесурсів, причини перевитрат, а також заходи, що вживаються для недопущення перевитрат моторесурсів.

14. Порядок використання машин визначено в Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року N 595, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за N 970/30838.

3. Технічне обслуговування

1. ТО - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності машини під час її використання за призначенням, зберігання й транспортування відповідно до строків та обсягів, визначених заводами-виробниками відповідно до інструкцій із обслуговування на кожну марку машин та інших керівних документів згідно з чинним законодавством.

Заплановані ТОіР машин на наступний місяць відображаються в плані-графіку технічного обслуговування і ремонту машин, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції. План-графік складається начальником пункту технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) (ремонтної майстерні, групи тощо) під керівництвом начальника служби та затверджується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.

2. В Адміністрації Держприкордонслужби прийнято планово-попереджувальну систему ТО, якою передбачено обов’язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт і яка включає такі види:

1) для машин повсякденного використання:

контрольний огляд (далі - КО) - проводиться перед виходом із парку та під час тривалих зупинок (на привалах), перед та після подолання водних перешкод;

щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО) - проводиться щодня після закінчення роботи машини;

технічне обслуговування N 1 (далі - ТО-1) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;

технічне обслуговування N 2 (далі - ТО-2) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;

сезонне технічне обслуговування (далі - СО) - проводиться двічі на рік разом із черговим ТО1 або ТО-2 під час підготовки машин до літнього або зимового періодів експлуатації;

2) для машин з обмеженою витратою моторесурсів, крім зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави, регламентоване технічне обслуговування (далі - РТО) проводиться після 6-10 років експлуатації.

РТО - вид обслуговування, що передбачено в нормативно-технічній або експлуатаційній документації, виконується з періодичністю та в обсягах, установлених у ній незалежно від технічного стану машини на момент початку обслуговування.

РТО включає перевірку стану машин, заміну або ремонт деталей із пониженою надійністю, заміну фільтрів, гумотехнічних виробів, окремих деталей, паливних і водяних трубопроводів, сальників, прокладок, електропроводки тощо;

3) для машин, які знаходяться на зберіганні:

контрольно-технічний огляд (далі - КТО) - проводиться в паркові й парко-господарські дні в часи догляду за машинами;

технічне обслуговування N 1 під час зберігання (далі - ТО-1з) - проводиться після одного року зберігання;

технічне обслуговування N 2 під час зберігання (далі - ТО-2з) - проводиться після двох років зберігання;

РТО - проводиться після 6-10 років зберігання.

ТО під час зберігання машин полягає в перевірці стану, очищенні машин від пилу й опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів, герметичних заклейок та проведенні інших робіт, які передбачені керівними документами відповідно до чинного законодавства України.

3. У Держприкордонслужбі для машин повсякденного використання встановлено таку періодичність робіт із ТО:

автомобілі легкові, автобуси: ТО-1 - 3000-4000 км; ТО-2 - 12000-6000 км;

автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, причепи і напівпричепи: ТО-1 - 2000-3000 км; ТО-2 - 8000-12000 км;

бронетанкова та інша спеціальна техніка на колісному ходу: ТО-1 - 1500-2000 км; ТО-2 - 6000-8000 км;

бронетанкова та інша спеціальна техніка на гусеничному ходу: ТО-1 - 1000-1500 км; ТО-2 - 4000-6000 км;

трактори: ТО-1 - 80-100 м/г; ТО-2 - 300-350 м/г.

Якщо зазначена в цьому пункті періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися документацією заводу-виробника.

4. ТО машин включає заправку, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтягування кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів і приладів, змащувальні роботи тощо.

5. Під час підготовки машин для експлуатації в зимовий час додатково до чергового ТО проводяться:

перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, установка засобів утеплення;

підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;

заправлення системи охолодження двигуна рідинами, які не замерзають за низької температури (якщо система була заправлена водою);

видалення конденсату з трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах та системи пневматичного приводу гальм.

6. Під час підготовки машин для експлуатації в літній період додатково до чергового ТО проводяться:

заміна рідини, яка не замерзає за низької температури, на воду (за потреби);

відключення від системи охолодження передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;

заміна гальмівної рідини (за потреби);

зняття з машин засобів утеплення.

7. У польових умовах ТО машин проводиться з використанням рухомих засобів ТОіР у порядку, визначеному начальником (командиром) органу Держприкордонслужби з урахуванням конкретних умов.

8. Якість проведених ТО перевіряється з використанням діагностичних засобів і вимірювальних пристроїв.

9. Дані про проведене ТО машини та перелік витрачених матеріалів заносяться до книги обліку технічного обслуговування та ремонту машин і агрегатів, яка ведеться в ремонтному підрозділі органу Держприкордонслужби (у пункті технічного обслуговування, майстерні тощо). Крім того, дані про проведення ТО-2, СО та РТО заносяться до паспорта машини.

10. ТО безпосередньо організовує заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби), а в окремо дислокованих підрозділах - заступник начальника з логістики (старший технік, технік).

4. Зберігання машин

1. Зберігання - період (етап) експлуатації, протягом якого машини певний час не використовуються за призначенням, утримуються в спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані та забезпечується їх збереженість упродовж установлених строків з використанням комплексу організаційно-технічних заходів.

2. Залежно від зовнішніх факторів, які впливають на машини під час зберігання, установлено такі категорії зберігання:

легка "Л" - в опалювальних приміщеннях (сховищах);

середня "С" - у неопалювальних приміщеннях (сховищах);

жорстка "Ж" - під навісом;

особливо жорстка "ОЖ" - на відкритих майданчиках.

3. На зберіганні утримуються тільки справні й спеціально підготовлені (законсервовані) машини. Зберігання машин організовується згідно з вимогами керівництва щодо зберігання автомобільної техніки та майна і керівництва щодо зберігання бронетанкового озброєння і техніки у Збройних Силах України.

4. Зберігання машин включає:

спеціальну підготовку (консервацію);

ТО в процесі зберігання;

перевірку технічного стану й випробування;

переконсервацію;

заміну (освіження) шин, акумуляторних батарей, ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також деталей з обмеженим строком служби;

створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування тощо) для якісного зберігання й обслуговування техніки;

зняття машин зі зберігання і підготовку їх для використання за призначенням.

5. У Держприкордонслужбі встановлено два види зберігання машин:

короткочасне зберігання (далі - КЗ) - до одного року;

тривале зберігання (далі - ТрЗ) - один рік і більше.

Машини, які утримуються на ТрЗ, мають розташовуватися окремо від інших машин. Доступ до них обмежується й визначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

Під час зберігання під навісами і на відкритих майданчиках визначені місця машини пломбуються.

6. Постановка та зняття машин на (із) КЗ та ТрЗ здійснюється відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

У наказі вказуються підстава для постановки (зняття) машин, марки і номери машин, порядок постановки (зняття) й особи, відповідальні за організацію робіт, для яких цілей і на який строк машини ставляться (знімаються) на (зі) зберігання.

Після постановки (зняття) машин на (зі) зберігання проводяться відповідні записи в паспортах (формулярах) машин.

7. Утримання машин на зберіганні у справному стані й постійній готовності для використання за призначенням досягається:

підготовкою місць зберігання і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища і забезпечують схоронність машин;

правильним розподілом і розміщенням машин за місцями зберігання;

високою якістю підготовки машин до зберігання;

своєчасним і якісним проведенням ТО, перевіркою і випробуванням машин у процесі зберігання;

своєчасною переконсервацією машин, заміною ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також заміною деталей із обмеженим строком служби;

заправленням агрегатів машин всесезонними консерваційними матеріалами та ПММ;

проведенням у встановлений строк РТО;

систематичним контролем організації зберігання машин.

8. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби, техніки підрозділів) організовує підготовку, зберігання, перевірку якості та повноти виконання робіт із підготовки та утримання машин на зберіганні.

Підготовка машин для зберігання проводиться силами підготовленого для цієї мети особового складу із залученням фахівців ремонтного підрозділу і за участі водіїв машин.

9. Якість виконання робіт при постановці машин на зберігання контролюється щодня відповідними посадовими особами органу Держприкордонслужби згідно із графіком контролю. Графік контролю складає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби).

10. Після закінчення робіт комісія органу Держприкордонслужби перевіряє стан машин та якість виконання запланованих робіт. Результати роботи комісії оформляються актом, який зберігається в начальника служби.

На підставі акта перевірки видається наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби про постановку машин на зберігання.

11. На машини, які утримуються на ТрЗ, заповнюється картка машини тривалого зберігання, зразок якої наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.

12. Строки виконання робіт на машинах, які утримуються на ТЗ, визначаються планом-графіком технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні, зразок якого наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.

Технічний стан машин при випробуванні перевіряється з використанням контрольно-вимірювальних приладів і діагностичних засобів.

13. Для перевірки машин, що знаходяться на зберіганні, наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія з перевірки стану машин, обсягу та якості виконання робіт з їх утримання. До складу комісії включаються офіцери, спеціалісти відповідних служб і ремонтних підрозділів. Результати перевірки машин оформлюються актом.

5. Транспортування машин

1. Транспортування - етап експлуатації, який включає підготовку та перевезення або переміщення машини в заданих умовах із використанням транспортних або буксирувальних пристроїв та забезпеченням збереженості її технічного стану та комплектності.

2. Транспортування машин залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом здійснюється відповідно до Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 вересня 2013 року N 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за N 1662/24194.

3. Робота керівного складу органу Держприкордонслужби з підготовки до перевезень машин залежить від отриманого завдання, конкретної обстановки і строків готовності до виконання перевезень.

4. Під час підготовки машин до перевезення проводяться заняття з навчання особового складу, підготовка машин до транспортування, перевірка наявності (закупівля) кріплення машин.

5. При завантаженні (розвантаженні) на залізничну платформу водій зобов’язаний:

заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни машини тільки за сигналом керівника навантаження;

вибрати правильний напрямок руху (у разі навантаження з бокового навантажувально-розвантажувального пристрою заїзд на рухомий склад здійснюється під кутом близько 30° до осі колії), щоб запобігти зайвим поворотам під час заїзду;

рухатися по навантажувально-розвантажувальному пристрою і залізничних платформах на першій передачі (на автомобілі із двома ведучими мостами - із включеним переднім мостом і демультиплікатором);

рухатися плавно, не здійснюючи різких рухів і поворотів (на збірно-розбірних платформах і апарелях повороти гусеничних машин не допускаються);

уважно слідкувати за сигналами керівника навантаження і бути готовим негайно зупинити машину;

у момент переходу коліс або гусениць із вантажно-розвантажувального пристрою на залізничну платформу зменшити подачу палива, намагаючись зберегти плавність руху;

поворот гусеничної машини на залізничній платформі починати тільки після того, як перший опорний каток внутрішньої гусениці опиниться на підлозі залізничної платформи, не допускаючи при цьому виходу осі першого катка гусениці, що забігає за межі підлоги залізничної платформи;

для вирівнювання гусеничної машини щодо повздовжньої осі залізничної платформи використовувати рух уздовж рухомого складу або намагатися зробити це за рахунок кількох послідовних поворотів на невеликі кути під час руху (уперед і назад) у межах однієї залізничної платформи.

6. Під час навантаження (розвантаження) на суднах біля причалів застроплення найбільш важких машин проводиться за наказами та у присутності спеціалістів, що знають їхні конструктивні особливості. Машину піднімають на 10-20 см, переконуються в надійності її застроплення, після чого підйом продовжується. Поворот і зупинка машини, яка розгойдується, проводяться тільки за допомогою відтяжок.

7. Водій зобов’язаний заводити машину, починати рух і пересуватися по палубі тільки з дозволу керівника навантаження. Керуватися іншими сигналами, крім сигналів керівника навантаження, забороняється.

8. Під час навантаження (вивантаження) у повітряне судно водій зобов’язаний:

заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни тільки за сигналом керівника навантаження;

уважно стежити за сигналами керівника навантаження, здійснювати рух по вантажному трапу на першій передачі і не заїжджати у вантажну кабіну з розгону;

допускати роботу двигуна у вантажній кабіні судна тільки з відкритим вантажним люком;

після розміщення машини на місці швартування закріпити її, поставити на ручне гальмо;

перевірити відсутність течії в рідинних системах після швартування машини у вантажній кабіні повітряного судна, за наказом керівника навантаження злити воду з радіатора і понизити тиск у колесах.

9. Транспортування машин автомобільним транспортом здійснюється методом буксирування або на причепах. У разі транспортування машин методом буксирування слід дотримуватися вимог пункту 23 "Буксирування та експлуатація транспортних составів" ПДР.

6. Експлуатація машин у складних умовах

1. Складними вважаються умови експлуатації машин:

за низьких температур повітря, з глибоким покривом снігу, частими завірюхами та заносами доріг;

у районах із підвищеною температурою повітря, пісками та пилом, недостатньо розвинутою мережею доріг, відсутністю лісових насаджень та водоймищ, значним коливанням температури повітря впродовж доби;

у гірській місцевості з розрідженим повітрям і пониженим атмосферним тиском, із сильно пересіченою місцевістю та різкими коливаннями температури повітря впродовж доби;

в умовах бездоріжжя.

2. Для підготовки особового складу й експлуатації машин у складних умовах організуються спеціальні заняття, на яких вивчаються:

вплив кліматичних, температурних умов і місцевості на роботу машин, зміст підготовки та особливості ТО машин при використанні їх у складних умовах;

дорожні умови та особливості правил водіння машин у складних умовах;

правила зберігання і поводження з ПММ, заходи зі зменшення їхніх витрат;

засоби та пристрої, які гарантують безпеку роботи машин;

засоби підвищення прохідності машин;

засоби обігріву й утеплення, способи запуску двигуна за низьких (високих) температур;

профілактичні заходи, які забезпечують працездатність особового складу.

3. Під час експлуатації машин за високих температур, підвищеного вмісту в повітрі пилу та в піщаній місцевості треба враховувати слабо розвинену мережу доріг, коливання температури повітря впродовж доби, сильний вітер, вплив запиленого повітря на роботу двигуна та інших агрегатів і вузлів машини тощо.

Для забезпечення нормальної роботи машини в цих умовах необхідно:

ТО, яке пов’язане з розборкою вузлів у польових умовах, проводити в укриттях або наметах;

звертати увагу на контроль за станом фільтрів, очищення від пилу й піску радіаторів, габаритних вогнів, сапунів картерів, агрегатів і шарнірних з’єднань приводів управління, чистоту та справність пароповітряних клапанів, стан і кріплення захисних чохлів, стан автомобільних шин тощо;

під час дозаправлення машини не допускати потрапляння піску й пилу в ПММ;

заправляти систему охолодження тільки м’якою і профільтрованою водою з антикорозійними присадками, а також щодня очищати і промивати повітряний фільтр, перевіряти систему живлення двигуна, рівень електроліту і, за потреби, своєчасно доливати в АКБ дистильовану воду, регулярно витирати поверхню і пробки АКБ від пилу й багнюки;

перед використанням машини ретельно видаляти залишки змащувальних матеріалів із відкритих поверхонь, які взаємодіють між собою під час руху машини;

забезпечувати машину запасом води й оливи для дозаправлення систем охолоджування і змащування, а також питною водою для особового складу, забезпечувати водіїв (екіпаж машини) захисними окулярами, на сидіння машини одягати чохли для запобігання захворюванням шкіри;

доукомплектовувати машини засобами підвищення прохідності (металевими доріжками, колійними мостиками тощо);

під час тривалої стоянки машини укривати брезентом, огляд та обслуговування їх проводити після вщухання негоди та вітру, а під час спеки знімати та зберігати АКБ у прохолодному місці.

4. Під час експлуатації машин у гірській місцевості треба враховувати граничну кількість доріг і труднощі руху ними (круті повороти, підйоми і спуски, вузьку проїжджу частину, сніжні заноси і завали гірськими породами), рух бездоріжжям, різкі коливання температури впродовж доби, швидку течію гірських річок і коливання рівня води, а також наявність каменів і підводних валунів у руслі гірських річок, низький атмосферний тиск, який призводить до падіння потужності двигуна, погіршення умов його охолодження і пониження температури кипіння води, підвищену втомлюваність водіїв.

При експлуатації машин у гірській місцевості необхідно:

проводити додаткові роботи з ТО згідно з інструкціями, ретельно слідкувати за станом ходової частини, гальм, механізмів і приводів керування, ущільнювачів радіаторів і жалюзі, а також за кріпленням агрегатів, ЗІП та інших предметів комплектування машини, постійно вивчати з водіями правила руху та особливості маршрутів;

забезпечити машину засобами підвищення безпеки руху, а особовий склад - теплим одягом і захисними окулярами;

при заправленні системи охолодження водою в осінній період експлуатації вживати заходів щодо запобігання розморожуванню двигуна і радіатора в разі настання приморозків;

проводити перевірку парових клапанів для підвищення надлишкового тиску в системі охолоджування, а на машинах з карбюраторним двигуном, крім того,- регулювання карбюратора з метою збереження показників потужності двигуна;

під час подолання водних перешкод убрід зі швидкою течією рухатися під кутом 30° до берега, при цьому звертати увагу на наявність великого каміння та валунів.

5. Використовуючи машини в зимовий період, слід ураховувати сильні й тривалі морози з вітром, завірюхами, наявність глибокого снігового покриву і відсутність доріг.

Під час експлуатації машин у цих умовах, крім дотримання загальних правил, які встановлюються під час зимового періоду експлуатації, необхідно:

застосовувати для машин зимові види ПММ та низько охолоджувану рідину, засоби утеплення та полегшення запуску двигуна, забезпечувати своєчасне заряджання АКБ тощо;

перед початком руху розігрівати двигун до більш високої температури, ніж за нормальних умов, постійно здійснювати контроль за температурним режимом роботи двигуна;

укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності, утеплювати кабіни та запобігати обмерзанню скла;

під час руху по льодовому покриттю та місцевості з камінням і валунами бути обережним, аби не пошкодити картери агрегатів;

стоянку для машин вибирати з урахуванням захисних властивостей місцевості з метою уникнення занесення її снігом, а також використовувати брезент або підручний матеріал для укриття машин.

6. При використанні машин в умовах бездоріжжя, крім дотримання загальних правил, треба:

використовувати методи водіння машин, які забезпечують безаварійну роботу під час руху по обледенілих, ґрунтових і засніжених дорогах;

укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності та вміло їх використовувати;

скорочувати періодичність проведення ТО, при цьому особливу увагу приділяти підтягуванню кріплень та регулюванню агрегатів і механізмів машин;

постійно контролювати тепловий режим роботи двигуна та завантаження машин;

здійснювати правильний вибір місць для привалів, зупинок і стоянок машин, постійно спостерігати за змінами температури повітря.

7. Планування експлуатації машин

1. Планування експлуатації машин здійснюється в усіх органах Держприкордонслужби начальником служби з метою забезпечення повного та якісного виконання заходів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності органів Держприкордонслужби, високого рівня готовності машин до виконання завдань за призначенням, визначення потреби в їхньому ТОіР, експлуатаційних матеріалах, запасних частинах та інших матеріально-технічних засобах.

До планування експлуатації машин належить розробка комплексу заходів з організації і забезпечення правильного використання, обслуговування, зберігання та транспортування машин.

2. Поточне планування проводиться на календарний рік у цілому й на кожний місяць окремо та забезпечує:

постійне утримання машин у справному стані;

технічно правильне використання машин у межах установлених річних витрат моторесурсу і ПММ, повноту і якість виконання завдань оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності;

підтримання високого рівня бойової готовності органів Держприкордонслужби шляхом забезпечення незнижуваного ресурсу машин;

своєчасне проведення ТОіР і рівномірний вихід машин у ремонт упродовж року;

безперебійне постачання органів Держприкордонслужби експлуатаційними матеріалами і запасними частинами.

3. Під час планування експлуатації розробляються:

річний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

зведений річний план експлуатації і виходу в ремонт машин (тільки для регіональних управлінь);

місячний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

план-графік ТОіР машин;

план-графік технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні (відпрацьовується на 10 років для машин, які утримуються на ТЗ).

Щоденне планування використання машин здійснюється на підставі наряду, який готується начальником служби, підписується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки і затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

4. ТО є важливим етапом експлуатації машини і має забезпечити:

постійну готовність машини до використання;

безпеку руху під час використання;

усунення причин, які викликають завчасне зношення, старіння, несправність і поломки складових частин і механізмів;

надійну роботу машини впродовж установлених міжремонтних ресурсів і строків її служби до ремонту і списання;

мінімальні витрати ПММ та інших експлуатаційних матеріалів.

5. Машини після проведення ТО мають відповідати вимогам пункту 31 "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання" ПДР.

6. Постановці на зберігання підлягають машини органу Держприкордонслужби, використання яких не планується впродовж трьох місяців (КЗ) або більше року (ТрЗ). Крім того, постановці на зберігання підлягають усі понадштатні машини.

7. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки на підставі наказу органу Держприкордонслужби разом із відповідальними за види забезпечення складає план постановки машин на зберігання, в якому передбачаються підготовка особового складу, підготовка машин та засобів обслуговування, порядок матеріально-технічного забезпечення підрозділів, порядок виконання робіт щодо постановки машин на зберігання (обслуговування), строки та обсяги робіт, що виконуються спеціалізованими постами та бригадами в інтересах підрозділів, порядок використання сил і засобів ТОіР для виконання робіт, роботи з обладнання місць утримання машин, порядок перевірки якості виконання робіт посадовими особами та комісією органу Держприкордонслужби, порядок оформлення експлуатаційної документації, строки підготовки проекту наказу щодо постановки машин на зберігання.

Начальник служби розробляє на кожну марку машини, що підлягає постановці на зберігання, технологічні картки постановки машини на зберігання.

Командири підрозділів на підставі плану постановки машин на зберігання та технологічних карток розробляють план-графік постановки машин на зберігання, а також на кожну машину контрольно-операційні картки виконання робіт.

Начальники груп із ремонту техніки (заступники з логістики, техніки підрозділів) на підставі контрольно-операційних карток складають денний план-завдання водію (екіпажу машин).

8. Планування транспортування машин здійснюється в разі необхідності їх масового оперативного переміщення у визначені керівництвом Адміністрації Держприкордонслужби райони з метою економії моторесурсів та ПММ.

9. Планування облаштування та обладнання парків має забезпечувати зручність розміщення і зберігання машин, їх ТОіР відповідно до технологічного процесу, а також збереження машин і майна, швидкий і зручний вихід машин із парку, надійну охорону, оборону й маскування, пожежну безпеку та блискавкозахист, безпеку праці особового складу та охорону навколишнього середовища.

10. Планування підготовки парків для експлуатації машин у зимовий (літній) період здійснюється з метою перевірки стану, ремонту і налаштування на необхідний режим роботи паркового обладнання, акумуляторних, пунктів, приміщень, майданчиків, а також рухомих засобів ТОіР та інших елементів парку.

11. Підготовку особового складу для експлуатації машин у зимовий (літній) період планується проводити на заняттях, де вивчаються:

порядок підготовки і правила експлуатації машин у майбутньому періоді експлуатації;

експлуатаційні матеріали і правила їх використання;

особливості водіння машин у майбутньому періоді експлуатації;

засоби і способи підвищення прохідності машин і правила їх застосування;

порядок запуску "холодного двигуна" за низьких температур;

засоби, які полегшують запуск "холодного двигуна";

заходи безпеки тощо.

12. При введенні воєнного стану, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції тощо, а також під час підсилення органів Держприкордонслужби на визначених ділянках кордону в мирний час за наявності відповідного наказу (директиви) Адміністрації Держприкордонслужби задіяні органи Держприкордонслужби витрату моторесурсів планують за потреби.

Витрачені на такі заходи моторесурси машин, а також ті, які не передбачені річним планом експлуатації і виходом у ремонт машин, до основних норм витрат не зараховуються, а списуються згідно з чинним законодавством.

13. Акт на списання моторесурсу, витраченого машинами, зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції, подається на затвердження Голові Держприкордонслужби після його погодження з відповідними посадовими особами Адміністрації Держприкордонслужби.

Після затвердження актів на списання моторесурсів начальник (командир) органу Держприкордонслужби видає наказ по частині, номер, дата якого і кількість списаних моторесурсів зазначаються в розділі "Особливі відмітки" паспорта (формуляра) машини.

VI. Парки та організація внутрішньої служби в них

1. Загальні положення

1. Парк - територія, обладнана для зберігання, обслуговування, ремонту і підготовки до застосування за призначенням озброєння, бойової та іншої техніки.

2. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт парків органів Держприкордонслужби визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466, та іншими нормативно-правовими актами.

3. Внутрішня служба в парках організовується відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України з урахуванням завдань, що стоять перед органом Держприкордонслужби, умов його розташування та діяльності.

4. Склад добового наряду парку призначає начальник (командир) органу Держприкордонслужби з урахуванням наявності особового складу та завдань із забезпеченості охорони наявного озброєння, бойової та іншої техніки.

5. Парки можуть бути постійні й польові.

2. Постійні парки

1. Постійні парки в пункті постійної дислокації військової частини є складовою військового містечка й облаштовуються та обладнуються відповідно до генерального плану - основного документа з проектування та будівництва парку.

2. Генеральний план парку складається в кожному органі Держприкордонслужби, підписується начальником (командиром) і подається за командою на затвердження. Затверджений план зберігається у штабі частини.

3. Постійні парки обладнуються в місцях постійного розташування органів Держприкордонслужби, на полігонах (у таборах) та в навчальних центрах. При цьому озброєння, бойова та інша техніка розміщуються в закритих приміщеннях або під навісами, а також на майданчиках із надійною огорожею.

4. Будова, планування й обладнання постійного парку мають забезпечувати:

розміщення озброєння та військової техніки (далі - ОВТ), що передбачені штатами та табелями до них органів Держприкордонслужби;

підготовку ОВТ до використання, проведення ТОіР;

підготовку ОВТ до зберігання та їх зберігання відповідно до нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації, ТО при зберіганні, при знятті зі зберігання та виводі їх із парку при оголошенні тривоги у визначені строки;

охорону праці особового складу, дотримання правил особистої гігієни, створення сприятливих мікрокліматичних умов при проведенні всіх видів робіт;

матеріально-технічне і спеціальне забезпечення робіт на ОВТ;

контроль за технічним станом ОВТ;

можливість проведення занять з особовим складом щодо вдосконалення навичок при виконанні ТОіР ОВТ;

внутрішній та зовнішній зв’язок;

протипожежний захист, блискавкозахист і захист від статичного струму;

охорону навколишнього середовища;

надійну охорону, оборону і маскування.

5. У постійних парках обладнуються КТП із приміщеннями для чергового парку і начальника КТП, кімнати для відпочинку наряду парку та водіїв чергових тягачів, клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин, пункт чищення й миття машин, пункт заправлення, майданчик (пункт) щоденного технічного обслуговування, майданчик перевірки технічного стану машин начальником КТП, майданчик для машин, що запізнилися з рейсу, пункт технічного обслуговування й ремонту, пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин, інші приміщення (місця) для обслуговування техніки й необхідні побутові приміщення, місця зберігання озброєння, бойової та іншої техніки. У парках також можуть обладнуватися склади для зберігання військово-технічного майна.

Крім перерахованих елементів, у постійних парках обладнуються дороги, проїзди і проходи.

6. Перераховані елементи постійного парку (крім місць стоянки для штатної кількості машин, поста чищення і миття машин, пункту заправлення і зберігання ПММ, поста технічного обслуговування і ремонту машин) не є обов’язковими для гаража.

Гараж обладнується засобами освітлення, пожежогасіння, блискавкозахистом. Рішення щодо обладнання гаража технічними засобами охорони приймається в кожному окремому випадку начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

7. Розміщення основних елементів постійного парку має забезпечувати надійне зберігання, якісне проведення ТОіР, приведення в готовність до використання за призначенням та швидке виведення з території парку озброєння, бойової та іншої техніки в разі оголошення тривоги.

8. Територія парку розмежовується на ділянки, які закріплюються за підрозділами. Межі ділянок позначаються покажчиками. Усі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються.

9. Територія постійного парку огороджується, озеленюється, освітлюється й оснащується технічними засобами охорони та обладнанням, що забезпечують додержання норм і правил охорони довкілля. Освітлення облаштовується відповідно до вимог правил будови електроустановок для пожежонебезпечних приміщень.

У парку обладнуються внутрішній парковий зв’язок і сигналізація.

10. Опалення в парку, як правило, має бути центральним. За пічного опалення печі влаштовуються в кожухах із топками поза приміщеннями (у спеціальних тамбурах). У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях застосовування пічного опалення є неприпустимим.

11. У приміщенні чергового парку мають бути:

технічні засоби прийняття сигналів та оповіщення підрозділів;

засоби зв’язку (телефон, селектор);

годинник, медична аптечка, зовнішній термометр;

аварійне освітлення;

стенд із документацією добового наряду;

стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;

шафа для одягу (вішалка);

ліхтар електричний сигнальний;

пристрій, що містить інформацію про місце перебування й технічний стан машин;

шафа (ящик) із комплектом ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

схема парку;

план виведення з парку озброєння, бойової та іншої техніки в разі оголошення тривоги;

розпорядок дня органу Держприкордонслужби;

розпорядок роботи парку;

схема території парку, яка закріплена за підрозділами органу Держприкордонслужби для прибирання;

зразки разових перепусток до парку і пломб (зліпків із печаток);

зразки дорожньої документації (дорожні листи, технічні талони транспортних засобів, посвідчення водія (механіка-водія, тракториста-машиніста) тощо);

книга обліку розпечатування паркових приміщень, бойової та іншої техніки, видачі ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;

журнал реєстрації виходу та повернення в парк машин;

журнал контролю зливання води із систем охолодження двигунів машин;

журнал обліку роботи технічних засобів охорони (у разі встановлення таких засобів);

інструкції чергового та днювального, у тому числі в разі тривоги, збору, пожежі;

інструкція водія (механіка-водія) чергового тягача;

інструкція на випадок спрацювання технічних засобів охорони (у разі встановлення таких засобів);

інструкція про заходи пожежної безпеки;

список номерів телефонів пожежної команди й чергового частини;

опис документів і майна;

книга прийняття та здавання чергування;

комплект військових статутів Збройних Сил України;

робочий зошит;

опис техніки, майна й обладнання парку, що зберігаються на відкритих майданчиках;

список старших машин, які призначаються під час перевезення особового складу та вибухонебезпечних вантажів;

порядок допуску до машин та іншої техніки в разі тривоги;

витяг із наказу про призначення посадових осіб, які допущені до розпечатування сховищ і паркових приміщень;

витяг із наказу про внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку;

витяг із наказу про закріплення водіїв за машинами;

зразки підписів посадових осіб органу Держприкордонслужби;

затверджений начальником (командиром) наряд на використання машин.

Черговий парку, крім того, повинен мати двосторонній селекторний зв’язок з основними елементами парку.

12. У приміщенні начальника КТП мають бути:

інструкція начальника КТП, затверджена начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, з погодинним графіком роботи;

інструкція начальника КТП із заходів безпеки під час перевірки машин;

інструкції з експлуатації машин та операційні карти перевірки технічного стану всіх марок машин, які зберігаються в парку;

завдання з перевірки якості технічного обслуговування, ремонту і зберігання машин на добу (тиждень) з відображенням параметрів машини, які потребують систематичного контролю;

зразки дорожньої документації (дорожні листи, технічні талони транспортних засобів, посвідчення водія тощо);

комплект інструменту та приладів у переносному ящику для перевірки машин;

стіл, стілець, шафа (вішалка) для робочого одягу, канцелярське приладдя, медична аптечка, годинник;

книга огляду (перевірки) машин начальником КТП;

перелік недоліків, через які заборонено вихід машин із парку.

У приміщенні КТП може обладнуватися кімната або місце для медичного огляду водіїв (механіків-водіїв) перед виїздом у рейс. Обладнання місця (стіл, стільці, медична кушетка) має забезпечувати можливість проведення медичного огляду. На спеціальному щиті вивішується перелік медичних протипоказань, за яких водію заборонено керувати машиною.

13. Перед приміщенням КТП обладнується майданчик для перевірки технічного стану машин перед виходом у рейс. На майданчику встановлюється щит, на якому має бути:

інструкція про порядок перевірки технічного стану штатних машин частини;

перелік операцій та послідовність огляду машин із зазначенням місць перевірки;

технічні умови, яким має відповідати машина, та перелік недоліків, через які заборонено вихід машин із парку;

правила нанесення номерних і розпізнавальних знаків;

норми посадки особового складу в кузови вантажних автомобілів;

порядок перевірки гальмівного шляху для машин різних марок.

Крім того, біля приміщення начальника КТП має бути естакада (напівестакада) для перевірки стоянкових гальм і машин знизу, стіл металевий для інструменту начальника КТП та розмітка ділянки для перевірки гальмівного шляху.

14. У класі безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин мають бути:

стіл-макет (стенд-макет, схема) основних маршрутів руху в межах відповідальності органу Держприкордонслужби із зазначенням елементів доріг (вулиць) та небезпечних ділянок на маршруті;

металеві дошки зі схемами перехресть та магнітними макетами машин;

стенди ("Інструктаж водіїв і старших машин", "Правила дорожнього руху. Відповідальність за їх порушення", "Обов’язки водія із забезпечення безпеки руху", "Обов’язки водія та старшого машини", "Дорожньо-транспортні пригоди", "Регулювання дорожнього руху", "Перевезення особового складу та небезпечних вантажів", "Проїзд залізничних переїздів", "Буксирування. Рух у складі колони", "Керування машиною в особливих умовах", "Конструктивна безпека машини", "Дорожня розмітка", "Кращі водії частини", "Дорожні знаки");

пристрій візуалізації (діапроектор з екраном);

навчальний набір із ПДР для проведення занять поза класом;

столи класні, стільці (табурети), дошка класна, указка;

прапорці сигнальні, жезли регулювальника;

світлофори різноманітних конструкцій;

комп’ютеризоване робоче місце для вивчення та контролю знань ПДР або комплект екзаменаційних карток для перевірки знань ПДР;

автомобільні тренажери машин;

навчальна література, технічні засоби навчання, що використовуються для вивчення ПДР та інструктажу водіїв і старших машин, особового складу, який заступає в наряд парку;

опис майна.

15. На пункті заправлення мають бути:

наземні, заглиблені або підземні резервуари для палива і моторних олив;

паливо- і маслозаправні колонки або агрегати;

заправний інвентар;

засоби пожежогасіння;

майданчики для машин, які заправляються.

У приміщенні пункту заправлення мають бути:

інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з обладнанням, поводження з ПММ та спеціальними рідинами і заходів пожежної безпеки, яку затверджено командиром військової частини;

таблиці застосування і норм витрати ПММ і спеціальних рідин за марками машин та порами року;

стіл, стілець, облікові документи, технічна література.

У приміщенні пункту заправлення також мають бути прилади для контролю якості, ПММ і спеціальних рідин та заправний інвентар.

Необхідна кількість заправних колонок і місткість резервуарів (тари) визначається залежно від кількості й типів машин і продуктивності колонок. При спільному розташуванні кількох невеликих військових частин заправлення машин організовується на об’єднаному заправному пункті, розміщеному поза парком.

У парках навчальних центрів (таборів) допускається використання автопаливозаправників, автопаливоцистерн і оливозаправників.

16. Пункт чищення й миття машин складається з постів очищення машин від бруду, миття та сушіння, обтирання. Перед в’їздом у парк можуть обладнуватися майданчики (пости) попереднього очищення машин від бруду.

Пункт чищення й миття повинен мати джерело води, пристрої для очищення води й багаторазового її використання. Він обладнується естакадами, роздавальними колонками води і водозахисними перегородками.

Пости пункту чищення й миття оснащуються шафами й ящиками для утримання мийного інвентарю, спецодягу, чистого та використаного ганчір’я. Використане ганчір’я наприкінці робочого дня прибирається.

У пункті чищення й миття має бути інструкція щодо заходів безпеки та догляду за мийним обладнанням.

17. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (далі - ЩТО) машин мають мати:

приміщення або навіси з пристроями для огляду й обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові ями);

пости, які оснащені обладнанням та інструментом для змащування машин мастильними матеріалами всіх видів, що передбачені хімотологічними картами машин, а також мастильні матеріали;

слюсарні верстати з інструментом і пристроями;

шафи (ящики) для зберігання деталей і матеріалів для кріплення, які витрачаються під час технічного обслуговування машин й усунення несправностей на машинах усіх марок, що є в частині, із вказівками щодо заходів безпеки під час робіт;

технологічні інструкції (операційні карти) ЩТО машин.

Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО має забезпечувати виконання робіт у них в будь-яку пору року та час доби.

18. Пункт технічного обслуговування й ремонту (далі - ПТОР) призначений для проведення ТО-1, ТО-2, СО, РТО, ПР і СР машин.

На ПТОР створюються пости ТО й робочі ділянки. Ділянки ПТОР мають бути спеціалізовані за видами робіт, що виконуються, а пости - універсальними (забезпечувати можливість їх використання для всіх типів машин).

Залежно від умов і прийнятої схеми технологічного процесу ТО машин може здійснюватися тупиковим або поточним методом.

При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою спеціалістів на одному місці на нерухомій машині.

У цьому разі створюються й обладнуються такі пости:

автослюсаря;

механіка-регулювальника;

автоелектрика;

змащувальних робіт;

водія (механіка-водія).

При поточному методі роботи виконуються на машині, яка переміщується вздовж спеціалізованих постів:

обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски;

перевірки кріплення та регулювальних робіт;

обслуговування систем електрообладнання та запалювання;

обслуговування систем живлення та охолодження;

змащувальних та заправних робіт.

Залежно від наявності спеціалістів і кількості машин число постів та робочих ділянок може змінюватися.

Для виконання ПР і СР машин на ПТОР створюються робочі ділянки слюсарно-механічних, електрозварювальних (електрогазозварювальних), ковальсько-жерстяницьких робіт і рихтування кабін, ПР агрегатів, ремонту електрообладнання та паливної апаратури, приладів гідросистем (підсилювачів рульового керування, гальм, амортизаторів), кузовів, сидінь, тентів і фарбувальних робіт, а також шиномонтажних і вулканізаційних робіт.

Пости та робочі ділянки забезпечуються необхідним обладнанням, робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями, інструкціями щодо заходів безпеки й догляду за обладнанням.

Будова та обладнання ПТОР мають забезпечувати зручне, швидке та якісне виконання всіх робіт, а також дотримання правил безпеки та протипожежної охорони.

В органах Держприкордонслужби з великою кількістю машин ПТОР і ремонтна майстерня можуть створюватись окремо.

19. За потреби в приміщенні ПТОР або в окремому приміщенні обладнується водогрійка, яка призначена для нагріву, зберігання в гарячому стані й видачі необхідної кількості води в зимовий період для машин, які утримуються в неопалювальних сховищах, під навісом і на відкритих майданчиках та незаправлені тосолом (антифризом).

Водогрійка має забезпечувати:

нагрівання води до 90°-95 °С;

зберігання двох-трьох заправок гарячої води, необхідної для одночасного виведення з парку всіх машин частини;

зручну та швидку видачу гарячої води за одночасного виведення всіх машин частини.

20. Акумуляторна розташовується в ПТОР або в окремій будівлі та включає оснащені відповідним обладнанням приміщення для обслуговування й ремонту АКБ, їх зарядки та зберігання, зарядно-розрядних і контрольно-розподільних пристроїв, приготування дистильованої води й електроліту, зберігання електроліту та акумуляторної кислоти.

Акумуляторна має забезпечувати своєчасне зарядження, зручність зберігання АКБ, швидку їх видачу при підйомі за сигналами тривоги та доставку до машин у найкоротший строк.

Акумуляторна відгороджується від інших приміщень глухими вогнетривкими стінами та обладнується припливно-витяжною вентиляцією. Для зберігання, зарядки і ремонту лужних АКБ обладнується окреме приміщення. Температура в акумуляторній узимку підтримується в межах 5°-15 °С.

АКБ в акумуляторній зберігаються по підрозділах. На кожну АКБ наноситься найменування підрозділу, номерний знак машини, на якій вона встановлюється.

У разі відсутності в підрозділі штатного акумуляторника наказом по органу Держприкордонслужби призначається відповідальна особа, яка має відповідні знання і навички роботи з АКБ.

21. Місця зберігання (стоянки) машин, призначені для розміщення і зберігання справних машин, які пройшли ТО, обладнуються для кожного підрозділу з урахуванням забезпечення зберігання, зручності підготовки машин до виходу з парку, ТО машин, які утримуються на зберіганні, і швидкого виведення машин під час оголошення тривоги.

На стоянках машини розміщуються у сховищах, під навісами або на обладнаних ділянках місцевості.

Машини бойової і стройової груп експлуатації розташовуються окремо від машин транспортної та навчальної груп, а гусеничні - від колісних. Допускається сумісне розміщення на стоянках гусеничних і колісних машин у складі підрозділу.

Стоянки для автопаливоцистерн і автопаливозаправників обладнуються окремо від стоянок інших машин. Чергові тягачі та спеціальні автомобілі (санітарні, автобуси, окремі машини управління) утримуються у сховищах (приміщеннях), що опалюються.

Над кожною машиною вивішується табличка із зазначенням марки, номера машини та прізвища водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні машини без охолоджувальної рідини й акумуляторних батарей на обрамуванні радіатора вивішуються таблички "Воду злито", "АКБ знято".

На стоянках машин дозволяється проведення таких робіт:

очищення від пилу, снігу або води;

заправлення охолоджувальною рідиною і маслом та зливання їх;

підготовка машин до зберігання;

зарядження акумуляторних батарей малими струмами і підкачування шин;

контрольні огляди і підготовка машин до виходу з парку, усунення дрібних дефектів;

консервація, технічне обслуговування машин, що утримуються на тривалому зберіганні.

22. Склад автомобільного та бронетанкового майна розміщується в окремих опалюваних або неопалюваних сховищах, обладнаних електричним освітленням та сигналізацією.

23. Майданчик для машин, що запізнилися з рейсу, призначений для короткочасного розміщення машин, які повернулися з рейсу після здачі парку під охорону варти, а також машин, які тимчасово прибули в парк. Майданчик розміщується біля КТП і освітлюється.

24. Класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування машин утворюються в навчальних закладах, де встановлюються автомобілі-тренажери, агрегати машин й обладнання для практичних робіт.

25. У парку також обладнується пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин, інші приміщення (місця) для обслуговування машин й необхідні побутові приміщення.

26. До парку, а також до приміщень усередині парку й спеціальних споруд (будівель) мають бути збудовані (прокладені) дороги (шляхи), які мають підтримуватися в належному для руху машин стані. На всіх дорогах установлюються покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші дорожні знаки.

3. Польові парки

1. Польові парки створюються в разі тимчасового розташування органу Держприкордонслужби в польових умовах. Облаштування й обладнання польового парку визначаються передбаченою тривалістю розміщення органу Держприкордонслужби, розміром, характером і рельєфом ділянки місцевості, а також наявністю засобів технічного обслуговування та ремонту машин.

2. У польовому парку обладнуються:

контрольно-технічний пункт;

пункт заправлення;

пункт чищення й миття машин (за можливості);

пункт технічного обслуговування й ремонту машин;

стоянки машин по підрозділах із майданчиками для проведення технічного обслуговування (у підрозділах, в яких є рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту машин);

шляхи (дороги) для швидкого виводу підрозділів на маршрути руху з урахуванням можливих дій органу Держприкордонслужби.

Територія парку огороджується або обкопується.

3. У польовому парку за потреби обладнуються укриття для особового складу підрозділів, для рухомих засобів заправки, технічного обслуговування та ремонту машин, а на підході до парку - контрольно-розподільний пункт і пункт спеціальної обробки машин. Уся техніка й озброєння маскуються, передбачаються заходи з розчищення шляхів виходу з парку, ліквідації лісових пожеж тощо.

4. У польових умовах склад майна може розміщуватися в приміщенні, під навісом, у наметі або на ґрунті (у землянках) в ящиках, що встановлені на підставках або лежнях. Ящики накриваються брезентом і маскуються.

Автомобільне та бронетанкове майно і матеріали можуть зберігатися на автомобілях.

4. Внутрішній порядок у парку

1. Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по органу Держприкордонслужби.

2. За додержання внутрішнього порядку в парку, правильне утримання та зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, спеціальних споруд, складів, за підтримання чистоти й виконання протипожежних і природоохоронних заходів відповідає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки.

За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають начальники (командири) підрозділів.

3. Внутрішній порядок у парку має забезпечувати:

якісну підготовку машин до виходу з парку та їх своєчасний вихід згідно з нарядом на використання машин або по тривозі;

повну схоронність машин і майна, підтримку їх у постійній готовності для використання за призначенням;

своєчасне і якісне проведення ТОіР машин;

підтримку елементів парку та їх обладнання у справному стані й готовності до виконання робіт;

швидкий вихід підрозділів (виведення машин, вивезення майна) у разі оголошення тривоги та зосередження у визначеному місці.

4. У наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби про внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку визначаються:

розподіл території парку на ділянки, закріплення їх за підрозділами, посадові особи, які відповідальні за підтримання у справному стані та чистоті елементів парку і ділянок території;

організація зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, акумуляторних батарей, індивідуальних комплектів ЗІП, інструменту водія, шанцевого інструменту, ключів від замків запалювання (люків машин), ключів від паркових приміщень і вхідних воріт та порядок їх видачі, заправлення машин ПММ;

організація ТОіР машин (види, місця і строки проведення, організація ТО машин, які повернулися в парк після закінчення робіт, тощо);

організація (порядок) виходу машин із парку й повернення їх у парк, постановка завдань та інструктаж водіїв і старших машин, контроль за своєчасністю повернення машин до парку;

порядок допуску особового складу до парку і до машин, відкриття паркових приміщень, здавання паркових приміщень і машин під охорону;

час початку і закінчення робіт у парку, робота елементів парку, підтримання їх у чистоті та справності;

організація занять на озброєнні, бойовій та іншій техніці (місця занять, утримання навчального майна і техніки, підготовка їх до занять і приведення в порядок після занять тощо);

організація виведення машин (вивезення майна) у разі оголошення тривоги (порядок оповіщення, відкривання елементів парку, підготовка машин до виходу (їх завантаження за потреби), черговість виходу підрозділів (машин), управління роботами тощо);

організація протипожежної охорони в парку (склад і розміщення засобів пожежогасіння, відповідальні особи, заходи запобігання пожежам під час роботи в парку, розрахунок сил і засобів для ліквідації пожежі тощо);

заходи безпеки під час роботи в парку;

заходи охорони навколишнього середовища;

склад добового наряду парку, контроль за дотриманням внутрішнього порядку і розпорядку роботи в парку тощо.

5. Щодня за час, передбачений розпорядком дня для догляду за технікою, проводяться:

необхідні перевірочні роботи і ТО машин, підготовка машин до виходу з парку на наступну добу, а під час масового виходу - перевірка їхнього стану начальником КТП;

огляд машин, які знаходяться на зберіганні, усунення недоліків в їх утриманні;

прибирання паркових приміщень і території парку;

ТО паркового обладнання і засобів ТОіР машин.

5. Порядок виходу та повернення машин

1. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки напередодні дня виходу машин з парку:

дає вказівки начальнику служби щодо виписування дорожніх листів на машини, які включені в наряд на використання машин;

дає вказівки командирам підрозділів (старшим технікам, технікам) із підготовки водіїв і машин до виконання завдань;

передає один примірник наряду на використання машин черговому парку і дає йому вказівки з контролю за підготовкою машин;

організовує контроль за своєчасною і якісною підготовкою водіїв і машин до виходу з парку.

2. Командири підрозділів організовують та контролюють підготовку водіїв і машин для виконання завдання. Підготовка машин проводиться водіями напередодні дня виходу з парку в години, передбачені розпорядком дня для догляду за машинами, і безпосередньо перед виходом із парку.

3. У день виходу машин командири підрозділів вручають водіям дорожні листи, проводять інструктаж про мету, порядок, строки виконання завдання і заходи безпеки руху.

В окремих випадках (у вихідні та святкові дні, за відсутності з поважних причин командирів підрозділів, до початку робочого дня тощо) дорожні листи можуть вручатися водіям оперативним черговим (черговим) частини.

4. Інструктаж водіїв і старших машин перед виїздом у рейс у межах визначеної ділянки державного кордону проводить начальник (командир) органу Держприкордонслужби або один із заступників, за напрямом діяльності якого здійснюється перевезення особового складу або певного типу вантажу.

Допускається проведення інструктажу старших машин і водіїв напередодні дня виходу.

Безпосередньо перед виходом у рейс здійснюється медичний огляд водіїв.

5. Черговий парку після отримання наряду на використання машин ознайомлює із ним начальника КТП. Після прибуття підрозділів (водіїв) звіряє дорожні листи з нарядом на використання машин і дозволяє приступити до підготовки машин для виходу.

6. Водій після проходження медичного огляду проводить на стоянці контрольний огляд машини перед виходом із парку і доповідає безпосередньому начальнику про готовність до виконання завдання.

7. Командир (старший технік, технік) підрозділу, переконавшись у справності й готовності машини, розписується в дорожньому листі й дає водію команду надати машину для перевірки начальнику КТП.

8. Начальник КТП перевіряє стан і зовнішній вигляд водія, наявність та правильність оформлення належних документів, зовнішній вигляд машини, її заправлення ПММ, охолоджувальною рідиною, показники контрольних приладів, справність агрегатів, систем і механізмів, які забезпечують безпеку руху, справність та опломбування спідометрів, наявність і стан номерних знаків, справність обладнання кузовів для перевезення особового складу і вантажів та керується операційною картою контролю.

Під час виходу великої кількості машин їх перевірка начальником КТП може проводитися напередодні, після закінчення ЩТО або на стоянці (якщо машини не виходили з парку).

9. Переконавшись у справності машини й наявності правильно оформлених документів, начальник КТП ставить підпис в дорожньому листі. У разі виявлення на машині технічних несправностей, непідготовленості її до перевезення людей або вантажів, а також за відсутності або неправильного оформлення документів, начальник КТП затримує машину, про що повідомляє чергового парку.

Технічний стан усіх перевірених машин начальник КТП відображає в книзі огляду (перевірки) машин начальником КТП.

10. Забороняється будь-кому віддавати накази начальнику КТП про випуск із парку несправних і необслужених машин.

11. У разі оголошення бойової тривоги або збору машини виводяться з парку згідно з планом. При цьому начальник КТП машини не перевіряє.

12. Черговий парку перевіряє наявність на дорожньому листі підписів заступника начальника (командира) з озброєння та техніки, старшого техніка (техніка) підрозділу, лікаря (фельдшера) про проходження медичного огляду, начальника КТП, звіряє дорожній лист із нарядом на використання машин, перевіряє і записує в дорожній лист показники спідометра (лічильника мотогодин), відмічає в ньому час вибуття машини з парку, робить записи в журналі реєстрації виходу та повернення в парк машин і дозволяє днювальному випустити машину з парку.

13. Після повернення машини в парк водій (старший машини, а після повернення колони - начальник колони) доповідає черговому парку (інформує) про прибуття, виконання завдання і події, які трапилися дорогою.

Начальник КТП (а під час його відсутності черговий парку) проводить зовнішній огляд машини.

14. Черговий парку під час повернення машини в парк перевіряє наявність у водія належних документів, правильність заповнення дорожнього листа (розділ "Робота машини"), зауваження посадових осіб Служби безпеки дорожнього руху (далі - СБДР) та поліції, записує в дорожній лист показники спідометра (лічильника мотогодин) і час повернення машини, робить записи в журналі реєстрації виходу та повернення в парк машин і дає вказівки водію про проведення ЩТО машини та постановку на відведене для зберігання місце.

Машини, які не пройшли ЩТО, ставити на стоянки забороняється.

6. Внутрішня служба в парку

1. Внутрішня служба - система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності органів та особового складу Держприкордонслужби відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

2. Внутрішньою службою керують начальники (командири) органів Держприкордонслужби. Безпосереднім організатором внутрішньої служби в органі Держприкордонслужби є заступник начальника (командира) - начальник штабу. За стан парку та організацію в ньому внутрішньої служби відповідає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки.

3. Контроль за станом внутрішньої служби в органах Держприкордонслужби покладається на всіх прямих начальників, які повинні надавати допомогу підпорядкованим підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби в парку й систематично перевіряти її стан.

4. Для підтримання внутрішньої служби та порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні та механіки-водії (водії) чергових тягачів.

5. Черговий парку призначається з офіцерського або сержантського (старшинського) складу. Черговий парку відповідає за внутрішній порядок у парку і несення служби нарядом парку, збереження зданих під охорону наряду сховищ, майна та техніки на відкритих майданчиках. Черговий парку підпорядковується черговому частини, а щодо внутрішньої служби в парку - заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки. Черговому парку підпорядковуються днювальні парку та механік-водій (водій) чергових тягачів.

Черговий парку при виконанні своїх обов’язків керується статтями 351-356 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

6 Днювальний парку призначається з рядового або сержантського (старшинського) складу. Днювальний парку відповідає за додержання встановленого порядку в парку і правильний випуск машин із парку та впуск їх до нього, збереження сховищ, техніки на відкритих майданчиках, майна парку, які здані йому під охорону. Днювальний парку підпорядковується черговому парку.

Днювальний парку при виконанні своїх обов’язків керується статтями 357-359 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

7. Механік-водій (водій) чергового тягача призначається з механіків-водіїв (водіїв) підрозділів. Механік-водій (водій) відповідає за постійну бойову готовність чергового тягача до негайної евакуації озброєння й техніки. Механік-водій (водій) підпорядковується черговому парку.

Механік-водій (водій) при виконанні своїх обов’язків керується статтями 360, 361 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

8. У визначений для роботи й занять у парку час особовий склад допускається до парку лише строєм під командою старшого.

Військовослужбовці своєї військової частини допускаються в парк за посвідченням особи у визначений для роботи час. Водії машин (екіпажі), які прибули до парку для підготовки та виїзду машин, допускаються до парку після перевірки їхніх дорожніх листів.

9. До машин та іншої техніки, що перебувають у парку, допускаються лише ті особи, за якими вони закріплені, з дозволу чергового парку та осіб, допущених до розпечатування сховищ і паркових приміщень.

10. Порядок допуску до машин та іншої техніки в разі оголошення тривоги встановлюється начальником (командиром) органу Держприкордонслужби у відповідних інструкціях.

11. Порядок зберігання й видачі ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку має забезпечувати своєчасний вихід машин із парку, а також виключати випадки самостійного використання їх особовим складом.

В органах Держприкордонслужби один комплект ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку зберігається у чергового парку, інший - в оперативного чергового (чергового) органу Держприкордонслужби в запечатаній скриньці разом із дорожніми листами в разі тривоги та відомостями їх видачі.

В окремо дислокованих підрозділах органу Держприкордонслужби один комплект ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт гаража зберігається в оперативного чергового (чергового) в запечатаній скриньці разом із дорожніми листами в разі тривоги та відомостями їх видачі, інший - у начальника (командира) підрозділу в запечатаній скриньці.

12. Постійні й польові парки цілодобово охороняються вартою (воєнізованою охороною) з виставленням чатових. Якщо парк обладнаний технічними засобами охорони, він може охоронятися вартою (воєнізованою охороною) без виставлення чатових.

За рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби, погодженим зі старшим начальником, охорона парку може здійснюватися силами добового наряду парку шляхом патрулювання.

7. Організація робіт у парку
в парко-господарські (паркові) дні

1. Для обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів, дообладнання й упорядкування парків, об’єктів навчально-матеріальної бази, військових містечок, будівель, приміщень і виконання інших робіт в органі Держприкордонслужби встановлюється парко-господарський день.

Для підтримання озброєння, бойової та іншої техніки в постійній бойовій готовності в органі Держприкордонслужби встановлюються паркові дні із залученням усього особового складу.

2. Парко-господарські й паркові дні проводяться згідно з планами, які розробляються штабом разом із заступниками начальника (командира) і затверджуються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Витяги з планів завчасно доводяться до начальників (командирів) підрозділів.

3. У паркові дні вирішуються основні завдання, які спрямовані на забезпечення готовності машин до використання за призначенням і включають:

огляд і перевірку стану машин командирами підрозділів, іншими посадовими особами, а також екіпажами (обслугою), водіями (механіками-водіями) і спеціалістами-ремонтниками, усунення виявлених недоліків;

перевірку заправки відповідними експлуатаційними матеріалами систем, агрегатів і вузлів машин;

ТО машин, які знаходяться на зберіганні, а також ремонт машин поточного забезпечення;

ТОіР обладнання, пристроїв, які використовуються під час приведення машин у бойову готовність.

4. У парко-господарські дні в парку проводяться такі основні заходи:

огляд машин командирами підрозділів, іншими посадовими особами і водіями з метою перевірки їх укомплектованості й технічного стану, усунення виявлених недоліків;

дозаправка ПММ та іншими спеціальними рідинами;

перевірка наявності та правильності укладання ЗІП та іншого табельного майна, приведення його у справний стан;

перевірка стану, ТОіР паркового обладнання, рухомих засобів ТОіР;

ремонт і дообладнання під’їзних шляхів, внутрішніх доріг парку, огороджень, майданчиків для стоянки машин;

прибирання території парку і паркових приміщень, дообладнання та ремонт пунктів (майданчиків) ТОіР, інших паркових приміщень;

перевірка стану, доукомплектування і дообладнання навчально-матеріальної бази для технічної підготовки, класів, машин-тренажерів;

перевірка стану засобів пожежогасіння, засобів сигналізації та освітлення парку, вентиляції приміщень, усунення виявлених несправностей.

5. Напередодні паркового або парко-господарського дня командирами підрозділів здійснюється підготовка до робіт у парку й доведення завдань до особового складу.

6. Роботи в паркові або парко-господарські дні розпочинаються з шикування особового складу, перевірки готовності підрозділів до виконання робіт, уточнення поставлених напередодні завдань та доведення заходів безпеки під час виконання робіт.

Після закінчення робіт підбиваються підсумки.

8. Протипожежна охорона парків

1. Протипожежна охорона парків організовується відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

2. Заходи протипожежної охорони парків розробляються штатною посадовою особою (особою, яку визначено наказом по частині відповідальною за протипожежний стан) разом із заступником начальника (командира) з озброєння та техніки з урахуванням конкретних умов і включаються в план протипожежної охорони частини.

3. Укомплектування парків засобами пожежогасіння за встановленими нормами здійснюється відповідно до чинного законодавства.

VIІ. Організація ремонту й евакуації машин

1. Загальні положення

1. Своєчасний і якісний ремонт машин є важливою умовою підтримки бойової готовності органів Держприкордонслужби та забезпечується:

наявністю добре оснащених та укомплектованих особовим складом ремонтних підрозділів і постійною готовністю їх до виконання завдань із ТОіР машин;

правильною організацією виробництва, дотриманням технічних умов із ремонту машин і постійним контролем за їх виконанням;

високим рівнем виробництва, навчанням спеціалістів і постійним підвищенням їх кваліфікації;

своєчасним установленням місць виходу з ладу машин, швидким висуванням до них рухомих засобів ремонту або швидкою відправкою несправних машин до місць відновлення (ремонтні підрозділи, заводи тощо);

постійним удосконаленням технологічного процесу ремонту;

створенням запасів і своєчасним забезпеченням ремонтних підрозділів майном;

утриманням у постійній справності обладнання, інструменту і приладів;

чіткою взаємодією між органами Держприкордонслужби з питань використання ремонтних підрозділів та забезпечення їх рухомими ремонтними засобами та майном.

2. Залежно від характеру несправностей (пошкоджень) і трудомісткості робіт з їхнього усунення в Держприкордонслужбі є такі види ремонту:

для автомобільної та бронетанкової техніки (крім причепів) - ПР, СР і КР;

для агрегатів і причепів - ПР і КР.

3. У Держприкордонслужбі прийнято систему ремонту машин, за якої СР і КР плануються згідно зі встановленим міжремонтним ресурсом, регламентний ремонт - через 12-15 років служби, а фактична потреба в ремонті встановлюється залежно від технічного стану машини.

4. ПР машини полягає в усуненні несправностей шляхом заміни або ремонту несправних деталей, механізмів, вузлів, а також у виконанні необхідних регулювальних, кріпильних, зварювальних, слюсарно-механічних та інших ремонтних робіт.

При ПР машин допускається заміна окремих агрегатів, у тому числі одного основного, крім кузова легкового автомобіля або автобуса, корпусу або рами машини, двигуна і гідромеханічної передачі для багатовісного автомобіля, двигуна і коробки передач для бронетанкової техніки.

Перелік основних агрегатів машин наведено в додатку 9 до цієї Інструкції.

5. СР полягає в заміні або капітальному ремонті не менше двох і не більше половини основних агрегатів машини, крім кузова легкового автомобіля або автобуса, корпусу або рами машини.

При цьому обов’язково перевіряється технічний стан і за потреби проводиться поточний ремонт решти агрегатів, механізмів і вузлів, а також необхідні регулювальні, кріпильні, зварювальні, слюсарно-механічні та інші ремонтні роботи. Крім того, з метою відновлення ресурсу всіх агрегатів і машини в цілому до чергового капітального ремонту (списання) проводиться ТО машини.

6. КР машини полягає в її повному розбиранні, заміні (крім броньованого корпусу) або капітальному ремонті всіх агрегатів, механізмів, вузлів і зношених деталей, збиранні й випробуванні згідно з технічними умовами на капітальний ремонт.

КР має забезпечити відновлення міжремонтного ресурсу машини до чергового середнього ремонту згідно зі встановленими нормами.

7. Регламентний ремонт машини полягає в перевірці її технічного стану, заміні деталей, строки служби яких менше міжремонтного ресурсу машини, проведенні регулювальних, кріпильних, рихтувальних, зварювальних, малярних та інших ремонтних робіт, випробуванні машини та її агрегатів.

Регламентний ремонт проводиться на машинах бойової (навчально-бойової) та стройової (навчально-стройової) груп експлуатації.

8. Для квадро- і трициклів, снігоходів, мопедів, моторолерів, велосипедів тощо капітальний ремонт не встановлюється. Для цих транспортних засобів, що знаходяться в несправному стані, установлено СР, який проводиться за фактичним технічним станом.

9. ПР агрегату полягає в його частковому розбиранні, заміні або ремонті окремих зношених або пошкоджених механізмів, деталей, крім базових, і проведенні необхідних регулювальних та інших робіт.

До базових деталей агрегатів належать:

блок циліндрів двигуна;

картери коробки передач, роздавальної коробки, ведучих мостів, рульового механізму;

балка переднього моста;

металевий каркас кузова чи кабіни;

повздовжні балки (лонжерони) рами.

10. КР агрегату полягає в його повному розбиранні, заміні або ремонті всіх зношених і пошкоджених деталей, збиранні й випробуванні згідно з технічними умовами на капітальний ремонт.

11. Ремонт деталей полягає в усуненні дефектів шляхом проведення слюсарних, ковальських, термічних, механічних, електролітичних та інших робіт, у результаті яких геометричні форми, розміри деталі та її механічні властивості приводяться у відповідність із технічними умовами на ремонт.

12. Типові норми часу на ремонт за його видами і марками машин, технологічні процеси, технічні умови, а також норми витрат матеріалів, запасних частин та інструменту встановлюються сервісними центрами (спеціалізованими станціями ТО), ремонтними заводами, установами, іншими підприємствами (далі - ремонтними підприємствами) згідно з чинним законодавством.

13. Основним методом ремонту машин є агрегатний метод, за якого несправні агрегати, механізми і вузли замінюються новими або заздалегідь відремонтованими. Агрегатний метод ремонту машин проводиться з метою скорочення часу перебування машини в ремонті.

Крім основного методу, ремонт машини проводиться:

індивідуальним методом, за якого несправні агрегати, механізми і вузли машини ремонтуються та встановлюються на ту ж саму машину;

змішаним методом, за якого частина агрегатів, механізмів і вузлів машини ремонтується, а частина замінюється новими або відремонтованими.

14. У ремонтних підрозділах створюється запас відремонтованих агрегатів, механізмів і вузлів (оборотний фонд) відповідно до чинного законодавства.

Оборотний фонд основних агрегатів, механізмів і вузлів створюється за рахунок закупок, проведення ремонту, а також за рахунок їх оприбуткування (у разі придатності для подальшого використання) від списаних машин.

15. Умовами, які забезпечують успішні дії ремонтних підрозділів, є:

постійна готовність до виконання завдань за призначенням;

висока професійність особового складу;

можливість рухомих засобів ремонту швидко переміщатися й розгортатися для роботи в польових умовах;

максимальна механізація ремонтних робіт;

постійне вдосконалення і втілення прогресивних технологічних процесів, розширення й удосконалення виробничої бази.

2. Організація ремонту машин

1. Ремонт машин, як правило, проводиться:

ПР - у підрозділах охорони кордону та ремонтних підрозділах органів Держприкордонслужби;

СР - у ремонтних підрозділах органів Держприкордонслужби;

КР - на спеціалізованих ремонтних підприємствах.

ПР і СР машин проводяться із залученням водіїв (екіпажів) машин у ПТОР (спеціально обладнаних приміщеннях).

2. Для проведення ПР машин у постійних парках у ПТОР обладнуються пости розбірково-збиральних і спеціальних робіт.

3. Для виконання робіт із СР машин в органах Держприкордонслужби обладнуються майданчики, дільниці та інші приміщення для:

приймання машин у ремонт (за потреби - для зберігання машин, які очікують ремонту);

чищення й миття машин;

розбирання та збирання машин;

поточного ремонту агрегатів;

спеціальних робіт (слюсарно-механічних, електрогазозварювальних, ковальсько-мідницьких, жерстяницьких, столярних тощо);

зберігання і видачі відремонтованих машин.

Дільниці розбиваються на пости, кількість яких визначається залежно від потреби.

Після завершення ремонту машини проводиться випробування пробігом.

4. У разі передчасного виходу машини (агрегату) з ладу начальник (командир) органу Держприкордонслужби призначає розслідування, установлює причини й вживає заходів щодо подальшого дотримання правил експлуатації машин.

5. Ремонт машин безпосередньо в органі Держприкордонслужби організовується відповідно до рішення заступника начальника (командира) з озброєння та техніки. Здавання машини в ремонт проводиться за актами технічного стану.

6. Технологічний процес ремонту машин включає відповідний обсяг робіт у встановленій послідовності згідно з технічними умовами.

Технологічний процес ПР і СР, як правило, передбачає:

приймання машини в ремонт;

чищення і миття;

зняття агрегатів, механізмів і вузлів, які потребують ремонту або заміни;

встановлення нових або відремонтованих агрегатів, механізмів, деталей, вузлів тощо;

заміну експлуатаційних рідин;

регулювання приводів управління агрегатами;

проведення стаціонарних випробувань машини або випробувань пробігом;

усунення дефектів, які встановлені під час випробування;

ТО машини;

фарбування та доукомплектування машини;

кінцеву перевірку якості проведеного ремонту й комплектності машини та повернення її в підрозділ.

7. З метою дотримання технологічного процесу й технічних умов на ремонт машин та їх агрегатів здійснюється технічний контроль.

Технічний контроль включає:

перевірку документації технологічного процесу ремонту машин;

перевірку стану й комплектності машин, їх агрегатів, механізмів і вузлів, які підлягають ремонту;

перевірку основних операцій (групи операцій) із ремонту машин (агрегатів);

перевірку деталей, інструменту й обладнання, які виготовляються ремонтним підрозділом;

перевірку (випробування) відремонтованих машин (агрегатів);

систематичний контроль за станом вимірювального інструменту;

розробку заходів із запобігання дефектам під час виконання ремонтних робіт.

8. У СР або КР машини (агрегати - у КР) направляються за результатами технічного огляду і перевірки паспорта (формуляра) комісією органу Держприкордонслужби в разі:

відпрацювання машиною (агрегатом) установлених норм міжремонтного ресурсу або строку служби;

передчасного виходу машини (агрегату) з ладу в результаті аварій, поломок та інших причин.

У результаті огляду встановлюються можливість продовження експлуатації, потреба в ремонті або неможливість подальшого використання машини (агрегату), про що складається акт технічного стану.

У разі якщо машина (агрегат) не потребує ремонту, може встановлюватися додаткова норма пробігу до проведення ремонту.

За потреби СР машини перераховуються її основні агрегати, які потребують КР (заміни). Під час відправки машин у СР їхні індивідуальні комплекти ЗІП не відправляються.

Машини (агрегати), які відправляються в ремонт, мають бути повністю укомплектовані, очищені від пилу і бруду, вимиті.

9. Відправку машин і агрегатів у КР організовує заступник начальника (командира) з озброєння та техніки. Роботи з їх підготовки до відправки виконуються в підрозділі. Усі машини й агрегати, які готуються до відправки в КР, мають відповідати вимогам державних стандартів або технічним умовам на здавання їх у ремонт.

Забороняється перед відправкою машини в КР замінювати агрегати, механізми, вузли, автомобільні шини тощо на ті, які є непридатними для використання.

10. КР машин та агрегатів проводиться на ремонтних підприємствах і установах, які спеціалізуються на ремонті відповідних марок машин, або в сервісних центрах, для чого укладаються відповідні договори.

11. Регулювання взаємовідносин між органом Держприкордонслужби і виконавцем робіт із ТОіР машин та агрегатів визначається Законом України "Про захист прав споживачів" та Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року N 615, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 року за N 1609/26386.

3. Планування ремонту, облік і звітність

1. Планування ремонту машин здійснюється одночасно з плануванням їх експлуатації і має на меті забезпечити своєчасне відновлення й підтримку їх у постійній готовності до використання за призначенням за мінімальних витрат сил і засобів.

2. Вихід машин у СР і КР планується, виходячи з міжремонтних пробігів (строків роботи машин). Потреба в ПР машин визначається орієнтовно згідно із запланованими витратами моторесурсів.

3. Під час планування ремонту машин розробляються:

річний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

місячний план експлуатації і виходу в ремонт машин;

план-графік ТО та ремонту машин на місяць;

план-завдання водію (екіпажу) машини.

4. Вихідними даними для планування ремонту машин в органах Держприкордонслужби є:

відомості щодо потреби в ремонті машин на рік (відомості визначаються методом порівняння ресурсу машин до чергового ремонту і запланованих витрат моторесурсів);

відомості про можливості ремонтних підрозділів із ремонту машин;

дані про наявність та можливість отримання запасних частин та матеріалів;

дані про можливості й строки ремонту машин і агрегатів на спеціалізованих ремонтних підприємствах;

дані про списання машин, які відпрацювали встановлені норми, та їх розбракування;

виділені кошти на потреби ремонту машин та агрегатів.

5. У разі перевищення потреби в ремонті машин над можливостями ремонтного підрозділу начальники (командири) органів Держприкордонслужби зобов’язані вжити заходів із:

підсилення ремонтних підрозділів особовим складом;

розширення й удосконалення виробничої бази для ремонту машин;

відновлення наявних і виготовлення (закупівлі) запасних частин і матеріалів, яких не вистачає для проведення ремонту машин;

витребування коштів і планування ремонту машин і агрегатів на спеціалізованих ремонтних підприємствах.

6. Кожна машина (агрегат), яка надходить до ремонтного підрозділу для проведення ремонту, обліковується в книзі обліку технічного обслуговування та ремонту машин і агрегатів.

7. На кожну машину, яка надходить для проведення СР, оформляється справа, в якій мають знаходитися всі документи, що відносяться до її ремонту (наряд на ремонт, акт технічного стану, дефектна відомість, копії накладних на отримання запасних частин зі складу тощо).

8. Начальник (командир) ремонтного підрозділу щомісяця доповідає безпосередньому начальнику про виконання плану-завдання з ремонту машин і у визначені Табелем звітності строки готує звіт про стан і роботу підрозділу.

9. Облік із ремонту машин має відображати:

виконання ремонтним підрозділом планів із ремонту;

якість ремонту;

наявність машин, які потребують ремонту;

використання особового складу;

дані про наявність і витрати агрегатів, запасних частин і матеріалів.

10. Ремонтні підрозділи забезпечуються обладнанням, яке має використовуватися тільки за прямим призначенням згідно з чинним законодавством.

На кожну одиницю верстатного, енергетичного, підйомно-транспортного і ковальсько-пресового обладнання ведеться паспорт установленого зразка. До паспорта заносяться дані про напрацювання, проведені ремонти та конструктивні зміни цього обладнання.

11. На кожному робочому місці в приміщеннях ПТОР має бути стисла інструкція щодо правил запуску і виключення, техніки безпеки і обслуговування обладнання.

12. ТОіР обладнання здійснюється за планово-попереджувальною системою, яка включає догляд і нагляд за обладнанням, планові періодичні огляди й перевірки точності виробничих можливостей обладнання, а також планові ремонти.

Усі роботи з ремонту обладнання мають виконуватися згідно з вимогами технічних умов на його ремонт.

13. ПР обладнання є основним видом планово-попереджувального ремонту. ПР обладнання проводиться згідно з графіком, який складається в ремонтному підрозділі у довільній формі.

Плановий ремонт обладнання включається до плану ремонту машин.

4. Організація евакуації машин

1. Своєчасна евакуація несправних (пошкоджених) машин - основна умова їх збереження, швидкого відновлення та повернення до строю.

2. Евакуація машин організовується начальниками (командирами) всіх ступенів і здійснюється евакуаційними засобами підрозділів, а також попутним транспортом та іншими спеціально призначеними машинами.

3. Евакуація несправних (пошкоджених) машин включає:

визначення місцезнаходження машин і їхнього технічного стану;

витягування перевернутих, застряглих і затоплених машин;

підготовку машин до транспортування;

транспортування машин до місць ремонту, зберігання або завантаження.

4. Під час визначення місцезнаходження машин і їхнього технічного стану уточнюються наявність водія, марка і номерний знак машини, характер пошкодження, характер і обсяг підготовчих робіт, які засоби евакуації необхідні, тощо.

5. Підготовчі роботи з евакуації машин можуть включати:

підготовку шляхів під’їзду й евакуації;

контроль зараження місцевості і за потреби спеціальну обробку;

відкопування машини та виготовлення допоміжного обладнання;

заміну або зняття пошкоджених деталей, які ускладнюють евакуацію машин, тощо.

Підготовчі роботи виконуються водіями машин. Для виконання складних і трудомістких робіт за рішенням заступника начальника (командира) з озброєння та техніки до евакуації машин можуть долучатися особовий склад та інженерна техніка.

6. Евакуація несправних (пошкоджених) машин здійснюється:

на збірні пункти пошкоджених машин (далі - ЗППМ);

у найближчі укриття, де вони можуть бути відремонтовані або підготовлені до подальшої евакуації;

до ремонтних підрозділів органів Держприкордонслужби;

до залізничних станцій (портів) для відправки на ремонтні підприємства.

7. Черговість евакуації встановлюється з урахуванням обстановки, місцезнаходження, технічного стану і ступеня забруднення машин. Передусім евакуації підлягають машини з найменшими несправностями. Пошкодження машин, для усунення несправностей яких необхідно не більше однієї години, відновлюються на місці.

VIII. Організація технічної підготовки водіїв

1. Підготовка водіїв, механіків-водіїв і трактористів-машиністів (далі - водії) здійснюється відповідно до Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року N 487, Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року N 217.

Підготовка водіїв в органах Держприкордонслужби здійснюється в системі професійної підготовки згідно з відповідними організаційно-розпорядчими документами та планами підготовки органів Держприкордонслужби.

2. План підготовки водіїв та інших спеціалістів (далі - план) є основним документом, що визначає порядок їх підготовки. У плані зазначаються місце та час проведення занять, ким, за якою програмою та з якою категорією особового складу організовується підготовка.

Під час планування підготовки водіїв відпрацьовуються план підготовки, тематичний план і графік використання автодромів та інших навчальних об’єктів, які затверджуються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

До плану підготовки додаються розрахунки з підготовки, підвищення кваліфікації водіїв для роботи на машинах відповідних категорій, фахівців робітничих спеціальностей із ремонту та зберігання машин, в яких відображається кількість осіб, що навчаються, та для яких підрозділів вони призначені.

3. Особи, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями понад 12 місяців або призначаються на посаду водія вперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш ніж 30 годин.

Стажування водіїв транспортних засобів усіх категорій проводиться на машинах тих марок, що закріплені за ними.

4. Після виконання програми стажування комісія, призначена наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, приймає у водіїв іспити з ПДР, будови та технічного обслуговування машин і водіння.

Водії, які склали іспити зазначеній комісії, наказом начальника (командира) допускаються до самостійного керування закріпленими за ними штатними машинами.

5. Заняття проводяться в парках (гаражах), на автодромах і в польових умовах відповідно до плану, удень та вночі, за будь-якої погоди. Вивчення та ефективне застосування машин, які перебувають на озброєнні, проводяться з повним використанням їхніх тактико-технічних можливостей.

6. Підготовка водіїв для роботи на машинах нових або інших марок, які належать до транспортних засобів тієї самої категорії, а також для керування машинами, обладнаними спеціальними звуковими та світловими сигналами або обладнаними для перевезення особового складу, проводиться за планами органів Держприкордонслужби і відповідними програмами.

7. Спеціальне навчання, підготовка та допуск водіїв до перевезення небезпечних вантажів проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

8. Технічна підготовка водіїв для вдосконалення знань і навичок за фахом проводиться на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях та інших заняттях (навчаннях) у польових умовах і навчальних класах під керівництвом командирів підрозділів та їх заступників за відповідними програмами у визначений час.

9. З офіцерами та сержантським (старшинським) складом інших спеціальностей, які мають у підпорядкуванні штатні машини, заняття з вивчення їхньої будови й технічного обслуговування, ПДР і водіння організовуються відповідно до наказів про підготовку особового складу за програмами, затвердженими начальниками (командирами) органів Держприкордонслужби.

10. Підготовка курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Б. Хмельницького організовується з метою вивчення та засвоєння автомобільних базових шасі, вмілого та ефективного застосування машин органів Держприкордонслужби, одержання курсантами посвідчення водія з правом керування транспортними засобами категорій В, С та проводиться за встановленими програмами, узгодженими з управлінням озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби.

Підготовка слухачів Національної академії Держприкордонслужби ім. Б. Хмельницького організовується з метою вмілого та ефективного застосування машин органів Держприкордонслужби та проводиться за програмами, узгодженими з управлінням озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв’язку Адміністрації Держприкордонслужби.

11. Підготовка сержантського складу здійснюється за відповідними програмами в Головному центрі підготовки особового складу Держприкордонслужби ім. генерал-майора Ігоря Момота.

Командні, методичні та практичні навички сержантського складу після закінчення навчання вдосконалюються на інструкторсько-методичних заняттях, навчально-методичних зборах, а також на заняттях (зборах) у підрозділах.

12. Підготовка фахівців робітничих спеціальностей із ТОіР машин здійснюється відповідно до чинного законодавства. Знання та практичні навички цих фахівців надалі вдосконалюються в підрозділах під час роботи на машинах у парках (гаражах), ПТОР, майстернях, у стаціонарних та польових умовах.

13. До початку підготовки водіїв та інших спеціалістів із посадовими особами, які залучаються для навчання особового складу, проводяться збори.

14. До самостійного управління транспортними засобами для забезпечення оперативно-службової діяльності допускаються посадові особи Держприкордонслужби з числа офіцерського, сержантського (старшинського) складу, службовців і працівників, які знають їхню будову, порядок обслуговування, правила водіння, які мають право на керування машинами відповідної категорії, медичну довідку щодо придатності до керування ними, а також пройшли стажування з практичного водіння на відповідному транспортному засобі тривалістю не менше ніж 30 годин.

IX. Водіння машин

1. Загальні положення

1. Перед початком руху водій і старший машини повинні переконатись у справності машини і її готовності до виконання отриманого завдання, у правильній посадці особового складу й надійному кріпленні вантажу. Рух машини з місця дозволяється тільки при зачинених дверях кабіни та бортах кузова.

2. Під час руху водій має постійно спостерігати за показниками всіх контрольних приладів. У разі відхилення показників від норм, а також за появи сторонніх звуків у машині треба зупинитися, установити причину несправності й ужити заходів з її усунення.

Швидкість руху слід вибирати з урахуванням дорожніх умов, ширини і стану проїжджої частини, видимості, атмосферних умов, рельєфу місцевості, інтенсивності руху машин і пішоходів, особливостей і стану машини та вантажу, що перевозиться, а також відповідності швидкісних показників, установлених ПДР. В усіх випадках має гарантуватися безпека руху.

3. Мости з обмеженою вантажопідйомністю слід долати з дотриманням установленої дистанції між машинами та інших заходів безпеки. На мостах будь-якої вантажопідйомності забороняються зупинка машин, різке гальмування, розвороти.

4. Зупинка машин здійснюється на рівній поверхні дороги з достатньою видимістю, шириною проїжджої частини і твердим ґрунтом узбіччя дороги. Машини зупиняються на узбіччі дороги. Уночі або в умовах поганої видимості на машинах включаються габаритна або аварійна сигналізація.

На зупинці водій зобов’язаний перевірити стан машини, укладку та кріплення вантажу, надійність зчеплення причепа, нагрів гальмівних барабанів, наявність підтікань експлуатаційних рідин, справність світлової сигналізації та усунути виявлені несправності.

5. Під час руху машини вночі увага водія посилюється, рух здійснюється тільки по правій смузі дороги. Машини з довгомірним вантажем огороджуються сигнальними пристроями. Перевіряється справність дії світлових пристроїв на причепах.

2. Водіння машин під час перевезення особового складу
та небезпечних вантажів

1. Особовий склад перевозиться на легкових і спеціально обладнаних вантажних автомобілях та автобусах. Умови та право на перевезення особового складу визначаються нормативно-правовими актами.

2. Перевезення особового складу машинами допускається за таких умов:

машина має бути справною, чистою, кузов вантажного автомобіля обладнано сигналом до водія, вогнегасником і паском безпеки, надійно закріпленими сидіннями, скріпленими на відстані не менше 15 см від верхнього краю бортів, а сидіння, які розташовані вздовж заднього або бокових бортів,- міцними спинками;

кількість особового складу, що перевозиться, не повинна перевищувати кількість обладнаних для сидіння місць, при цьому в дорожньому листі має бути зазначено кількість особового складу, який перевозиться;

бортові запори вантажного автомобіля мають бути надійно закриті та зафіксовані;

на машинах мають бути вогнегасники відповідно до встановлених норм та пасок безпеки вздовж заднього борта;

на кожну машину призначається старший машини, який відповідає за правила перевезення особового складу. У кузові вантажного автомобіля також призначається старший і "бортові", які спостерігають за кріпленням бортових запорів кузова.

3. Особовому складу забороняється виходити на проїжджу частину дороги. Посадка і висадка особового складу здійснюються тільки за командою старшого машини через задній або правий борт кузова машини.

4. Забороняється перевозити особовий склад на автомобілях-самоскидах, цистернах, на довгомірному вантажі, на вантажних причепах, а також у машинах, які буксируються (крім водія, який нею керує).

5. При перевезенні небезпечних вантажів (боєприпаси, вибухові речовини, ПММ тощо) водії повинні мати відповідний допуск, спеціально інструктуватися щодо правил завантаження і перевезення цих вантажів, правил безпеки при їх перевезенні, пожежної безпеки й дотримуватися всіх правил, визначених нормативно-правовими актами.

3. Водіння автомобільних поїздів

1. Перед початком руху машини з причепом, артилерійською системою, іншим озброєнням і технікою водій зобов’язаний переконатися, що зчеплення виконано надійно, запобіжник тягово-зчіпного пристрою закритий і зафіксований, система гальмування і сигналізації під’єднані до машини (тягача).

2. Рух має починатися плавно. Під час руху і маневрування з метою уникнення пошкоджень зчіпного пристрою, а також самої машини або причепа забороняється перевищувати кут повороту і кут складування, які передбачені документацією заводів-виробників.

3. Під час водіння на важких автопоїздах, що призначені для перевезення вантажу, старший машини зобов’язаний:

установити режим руху й вибрати райони завантаження і розвантаження;

забезпечити проведення рекогносцирування району завантаження і маршруту руху, за потреби провести завчасну його інженерну підготовку;

розподілити машини по автопоїздах і проінструктувати водіїв щодо порядку їх завантаження, кріплення і заходів безпеки;

організувати службу регулювання на маршруті руху.

4. Для забезпечення маневрів і дотримання правил безпеки під час завантаження (розвантаження) дистанція між автопоїздами має бути 20-30 м. Автопоїзди встановлюються на рівному майданчику в напрямку виїзду. Тягач і причеп гальмуються, а завантажені машини надійно закріплюються на платформі причепа.

4. Водіння у складі колони

1. Колона - організована група з двох і більше транспортних засобів, що разом рухаються в одному ряді з постійно увімкненим ближнім світлом фар. Під час руху в колоні необхідно дотримуватися вимог статті 346 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 25 "Рух транспортних засобів у колонах" ПДР.

2. Під час руху машин у колоні з офіцерського складу призначається старший колони. Він відповідає за правильне використання машин, дотримання водіями ПДР, а також дисципліну і заходи безпеки всього особового складу, який перебуває в машинах.

3. Швидкість руху колони встановлюється згідно з вимогами ПДР та визначається режимом руху головної машини. Дистанція між машинами встановлюється старшим колони і, як правило, має бути в метрах рівна чисельному значенню швидкості руху в км/год (наприклад, швидкість руху - 30 км/год, дистанція між машинами - 30 м).

4. За здійснення маршу вночі швидкість руху, дистанцію між машинами і режим світломаскування встановлює старший колони з урахуванням обстановки. При цьому швидкість руху знижується, дистанція між машинами зменшується.

5. Під час руху машин у колоні водій і старший машини зобов’язані слідкувати за сигналами, які подаються по колоні, та негайно їх виконувати. Усі зміни порядку руху, а також зупинки колони здійснюються тільки за командою старшого колони.

6. За зупинки колони машини зупиняються на правому узбіччі або за межами дороги на встановленій старшим колони відстані, але не менше 10 м між машинами.

7. Бронетранспортери, гусеничні машини, трактори та інші важкі і тихохідні машини перевозяться на важких автопоїздах окремою колоною. Маршрут руху важких автопоїздів вибирається з урахуванням їхніх тактико-технічних характеристик і має їм відповідати за вантажопідйомністю мостів, радіусами поворотів і крутизною підйомів і спусків.

Старший колони організовує марш колони, відповідає за загальний порядок і безпеку руху, своєчасність завантаження і розвантаження, а також за дотримання техніки безпеки.

8. Для забезпечення безперешкодного руху колони через залізничні переїзди і важкопрохідні ділянки на маршрут руху завчасно висилаються пости регулювання й евакуаційні засоби.

5. Супроводження колон

1. Для забезпечення безпеки дорожнього руху колон машин та їх безперешкодного переміщення в разі необхідності організовується супроводження.

2. Супроводження колон здійснюється транспортними засобами СБДР (як виняток, транспортними засобами спеціалізованого призначення органів Держприкордонслужби), кольорографічна схема яких відповідає вимогам законодавства та які обладнані спеціальними світловими та звуковими сигнальними пристроями.

3. Для здійснення супроводження залежно від особливостей організації дорожнього руху на маршруті руху колони, її складу:

призначається старший супроводження з числа посадових осіб СБДР або, як виняток, найбільш професійно підготовлених посадових осіб інженерно-технічного відділу органу Держприкордонслужби для здійснення керівництва екіпажами автомобілів СБДР під час супроводження та контролю за виконанням особовим складом колони вимог ПДР та режиму руху;

призначаються один або декілька автомобілів СБДР та склад їх екіпажів (водіїв і старших екіпажів автомобілів супроводження);

начальник СБДР письмово інформує відповідні територіальні підрозділи Національної поліції, на які покладено забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, про маршрут, склад, дату та час початку руху колони з метою організації взаємодії щодо забезпечення безпечного руху колони.

4. Водії автомобілів супроводження призначаються з числа посадових осіб СБДР (або найбільш підготовлених водіїв органу Держприкордонслужби, які закріплені за цим транспортним засобом) і безпосередньо підпорядковуються старшому екіпажу супроводження, виконують всі його вказівки.

Водій зобов’язаний:

отримувати інструктаж про оперативну обстановку, час виходу, маршрут руху колони;

детально перевіряти технічний стан і зовнішній вигляд закріпленого автомобіля СБДР, засобів зв’язку та іншого спеціального обладнання;

проводити візуальне спостереження за дорожньою обстановкою і діями інших учасників дорожнього руху, своєчасно виявляти передумови до виникнення загрози для безпечного руху колони, негайно інформувати про них старшого екіпажу супроводження для оперативного вжиття дієвих заходів щодо недопущення їх негативного впливу на безпеку руху;

перебувати в постійній готовності до дій щодо забезпечення безпечного руху колони в разі виникнення непередбачених ситуацій, запобігання виїзду на смугу руху колони інших транспортних засобів, які рухаються в попутному і в зустрічному напрямках;

уживати заходів щодо недопущення обгону або випередження колони, руху суміжними смугами зі швидкістю колони або зайняття місця для постійного руху в колоні іншими транспортними засобами, які рухаються в одному напрямку.

5. Порядок супроводження колон здійснюється відповідно до вимог Інструкції щодо здійснення супроводження колон військових транспортних засобів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 04 вересня 2008 року N 435, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2008 року за N 875/15566.

6. Водіння машин у складних умовах

1. Під час руху машини на піщаній місцевості та в глибокому снігу слід дотримуватися таких правил:

незначні піщані (засніжені) ділянки долати з розгону;

великі піщані (засніжені) ділянки долати на пониженій передачі за частоти обертів колінчастого вала двигуна вище середньої, за можливості без перемикання передач і зупинок;

під час руху використовувати накатану колію;

буксування коліс не допускати. У разі зупинки машини розчистити пісок (сніг), під провідні колеса підкласти дошки і рух поновлювати на першій передачі;

автомобілям із регульованим тиском повітря в шинах піщані (засніжені) ділянки місцевості долати за пониженого тиску. Після подолання ділянки тиск у шинах довести до норми;

роз’їзд із зустрічними машинами виконувати на малій швидкості;

при застряганні тягача з причепом у піску (снігу) причеп відчепити, тягач вивести на більш щільний ґрунт і за допомогою лебідки причеп перетягнути через важко прохідне місце;

круті повороти і рух із боковим нахилом при подоланні сипучих насипів (глибокого снігу) за можливості не допускати.

2. Під час руху машини у горах треба дотримуватися таких правил:

до початку руху ретельно перевірити технічний стан машин, особливу увагу звернути на справність робочого і стоянкового гальм, рульового управління, наявність тиску повітря в ресиверах, стан автомобільних шин, наявність і правильність укладки гірських колодок (упорів) і засобів підвищення прохідності;

швидкість руху і дистанцію між машинами витримувати з урахуванням крутизни підйомів і спусків, стану доріг, умов видимості й оглядовості;

при подоланні крутих підйомів вмикати передні ведучі мости, понижувати передачу роздавальної коробки, блокувати диференціали, за необхідності використовувати засоби підвищення прохідності;

особливо небезпечні місця особовому складу, який перевозиться в машині, долати пішки;

на крутих поворотах, у вузьких місцях виставляти пости регулювання, огородження, покажчики, а на крутих підйомах і перевалах - евакуаційні засоби;

у момент скачування машини назад не допускати вмикання передачі для руху вперед, машина надійно гальмується і тільки після цього починає рух із місця.

3. Під час руху машини в ожеледицю і на слизькій дорозі необхідно дотримуватися таких правил:

швидкість руху вибирати з урахуванням негайної зупинки машини або плавного вирівнювання руху в разі її заносу;

дистанцію між машинами збільшувати;

вмикати передні ведучі мости, блокувати диференціали, знижувати тиск повітря в шинах, використовувати ланцюги проти ковзання;

початок руху з місця і збільшення швидкості руху здійснювати плавно, без буксування коліс;

не допускати різкого гальмування машини. Гальмування здійснювати, як правило, двигуном і за потреби - робочими гальмами;

не допускати боковий нахил машини;

передачі вмикати на прямих ділянках дороги.

4. Під час руху машини в тумані та в умовах підвищеної запиленості повітря слід дотримуватися таких правил:

швидкість руху вибирати з урахуванням видимості дороги та машини, що слідує попереду;

дистанцію між машинами під час руху в тумані скоротити, за підвищеної запиленості повітря - збільшити;

категорично забороняється обгін машин і виїзд на середину дороги;

під час руху і на зупинках вмикати зовнішні світлові прилади;

під час руху за потреби подавати звукові сигнали.

5. Під час руху машини в лісистій і болотистій місцевостях треба дотримуватися таких правил:

незначні болотисті місця долати з розгону на заздалегідь вибраній передачі, під час руху уникати різких поворотів і зупинок;

болотисті ділянки значної протяжності долати з рівномірною швидкістю, на понижених передачах. На автомобілях вмикати блокування диференціалів і передній міст, а на автомобілях з регульованим тиском повітря в шинах знизити тиск повітря (після подолання ділянки тиск у шинах довести до норми);

якщо машина застрягла - за допомогою домкрата підняти колеса і під них підкласти дошки, каміння, гілки тощо. Підкопування ґрунту під колесами не допускати;

під час прямування в колоні не допускати руху по сліду попередньої машини;

з метою подолання незначної, але надто болотистої ділянки, влаштувати настил із підручних матеріалів (жердин, гілок тощо);

на ділянках дороги (маршруті) з глибокими коліями машину направляти над колією або тільки по одній колії;

під час руху по рідкому лісу шлях руху поміж дерев вибирати з таким розрахунком, щоб робити менше поворотів;

під час руху по чагарниках з метою уникнення наїзду на каміння швидкість руху знизити.

6. Під час подолання водних перешкод за відсутності переправ обов’язкове проведення розвідки та обладнання броду.

При обладнанні броду:

напрямок броду вибирається, як правило, під кутом у бік течії річки;

дно водних перешкод у напрямку броду приводиться в прохідний для машин стан;

межі броду зазначаються віхами і покажчиками, а для руху в нічний час - ліхтарями або спеціальними світловими знаками;

обладнуються з’їзд із берега та виїзд на нього.

Для витягування застряглих на переправі машин на обох берегах виставляються тягачі.

При подоланні броду машини рухаються на нижчих передачах без їх перемикання, зміни напрямку руху і зупинок. Після подолання водної перешкоди гальмівні колодки просушуються легким пригальмовуванням. За першої можливості проводиться КО машини.

При подоланні глибоких бродів ремінь вентилятора послаблюється або знімається, жалюзі радіатора закриваються. При значній глибині броду проводиться спеціальна підготовка машини, визначена інструкціями з експлуатації заводів-виробників кожної марки машин, герметизується система запалювання, живлення й отвори в блоці двигуна, підіймається рівень повітряного фільтра, виводиться вгору труба глушника тощо.

7. Перед подоланням водної перешкоди по льодовій переправі слід дотримуватися таких правил:

машини пропускати тільки в одному напрямку;

на переправу не допускати машини, вага яких перевищує граничну вантажопідйомність льоду;

рух машини здійснювати при відчинених дверцятах кабіни;

на автомобілях із регульованим тиском повітря в шинах знизити тиск повітря, а після подолання ділянки тиск у шинах довести до норми;

між машинами витримувати встановлену дистанцію;

забороняються зупинка, ривки і розвороти машин.

При виявленні прогинів (тріщини) льоду під машиною плавно збільшити швидкість руху.

За ширини переправи менше 50 м наступній машині дозволяється виїхати на лід тільки тоді, коли попередня машина виїхала на протилежний берег.

Особовий склад, який перевозиться в машині, долає переправу за нею пішки на відстані не менше 50 м.

X. Дорожньо-транспортні пригоди з автомобільною
та бронетанковою технікою і заходи щодо їх запобігання

1. Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Види подій, їх облік та аналіз визначено у Порядку ведення обліку та здійснення аналізу причин катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод та пожеж на автомобільному та міському електричному транспорті (трамвай, тролейбус), затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 20 квітня 2017 року N 151, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 травня 2017 року за N 631/30499.

2. ДТП, що сталися з військовослужбовцями-водіями, екіпажами транспортних засобів, розслідуються відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року N 199, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за N 574/28704.

3. Кожна ДТП обліковується в журналі обліку нещасних випадків (випадків смерті), зразок якого наведено в додатку 10 до цієї Інструкції. Донесення про ДТП надаються за встановленою формою і в строки, визначені Табелем звітності.

4. Для встановлення обставин, організаційних, кваліфікаційних і технічних причин виникнення ДТП та розроблення профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню може проводитися технічне розслідування.

5. Проведення технічного розслідування здійснюється відповідно до Порядку технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій на автомобільному та міському електричному (трамвай, тролейбус) транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 23 червня 2015 року N 231, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 року за N 818/27263.

6. Основними заходами щодо запобігання ДТП із машинами є:

підтримання в органах і підрозділах Держприкордонслужби статутного порядку, організованості та високої відповідальності всього особового складу за машини, що за ним закріплені;

підтримання машин у постійному технічно справному стані та готовності до використання за призначенням;

постійне вдосконалення навичок водіння машин водійським складом;

систематичне дотримання ПДР і правил водіння машин та колон;

ретельна організація маршів, підготовка й обладнання маршрутів з урахуванням особливостей руху у важких умовах;

проведення якісного інструктування водіїв і старших машин перед виконанням завдань;

проведення постійного контролю за використанням машин, дотриманням водіями ПДР під час руху машин, у місцях дислокації органів Держприкордонслужби та поза їх межами (в окремо дислокованих підрозділах);

суворе дотримання встановленого порядку експлуатації машин і вимог до організації внутрішньої служби в парках;

обмежене використання машин у святкові та вихідні дні;

своєчасне та якісне проведення ТОіР машин;

систематичне узагальнення та впровадження передового досвіду безаварійної експлуатації машин;

вжиття конкретних заходів за кожною пригодою, ретельний розгляд причин і передумов їх скоєння;

проведення всебічних перевірок водіїв та усунення від керування машинами недостатньо підготовлених і недисциплінованих водіїв, а також тих, що не пройшли кваліфікаційну комісію;

вивчення з усіма водіями особливостей експлуатації машин у літній та зимовий періоди експлуатації з урахуванням особливостей районів дислокації, а також перед виїздом водіїв на навчання, маневри, заготівлю сільськогосподарської продукції тощо;

організація медичного контролю за станом здоров’я водіїв;

заохочення особового складу за безаварійну експлуатацію машин;

належна організація роботи КТП і укомплектування його технічно грамотними спеціалістами;

обладнання та вдосконалення в органах Держприкордонслужби класів безпеки дорожнього руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин;

планомірна, систематична виховна робота з водіями, спрямована на підвищення їх дисципліни й усвідомлення особистої відповідальності за доручену їм техніку і безпеку людей та озброєння, що перевозяться на машинах;

проведення зборів і технічних конференцій з обговоренням передових методів використання машин, ТО та безаварійної їх роботи тощо;

раптові перевірки використання машин на маршрутах руху і виконання обов’язків начальника КТП та чергового парку.

7. Контроль за виконанням вимог статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення безаварійної експлуатації машин, запобігання ДТП, використання машин за призначенням згідно зі встановленими технічними нормами і правилами в Держприкордонслужбі, крім визначених посадових осіб, забезпечується СБДР, яка у своїй роботі керується вимогами чинного законодавства, правилами, нормами і стандартами з безпеки дорожнього руху та іншими нормативно-правовими актами.

8. Організація роботи, функції та права СБДР викладені в Положенні про службу безпеки дорожнього руху Державної прикордонної служби України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2016 року N 404, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 червня 2016 року за N 869/28999.

XI. Організація роботи щодо дотримання заходів безпеки

1. Організація роботи з охорони праці в Держприкордонслужбі здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці".

2. Вимоги з охорони праці до території, виробничих і допоміжних приміщень, споруд визначені Правилами охорони праці на автомобільному транспорті, затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року N 964, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за N 1299/21611.

3. Виконання вимог охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, належне використання спецодягу і запобіжних засобів є одним з основних обов’язків усіх посадових осіб і працівників органу Держприкордонслужби.

4. Особовий склад під час прийняття на службу (на роботу) і під час служби (роботи) повинен проходити інструктажі, навчання з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха.

5. З метою виконання вимог безпеки керівник:

1) під час робіт:

перебуває на місці проведення робіт, керує ними до повного закінчення і приведення машин у вихідне положення;

забезпечує діючу систему контролю за виконанням операцій, контролює виконання особовим складом вимог безпеки;

особисто контролює виконання операцій, визначених експлуатаційною документацією, та вимагає їх повного і якісного виконання;

організовує оперативний контроль усього технологічного циклу робіт, у тому числі контроль найбільш відповідальних і складних операцій;

припиняє будь-які несанкціоновані дії особового складу і порушення вимог безпеки;

у разі виникнення аварійної ситуації чи несправності подає команду "Стій", негайно доповідає безпосередньому начальникові та вживає заходів відповідно до інструкцій та експлуатаційної документації;

керує особовим складом під час ліквідації наслідків аварій, катастроф, пожеж;

2) після закінчення робіт:

перевіряє приведення агрегатів і систем у вихідне положення;

перевіряє наявність особового складу, який виконував роботи;

перевіряє приведення робочих місць у безпечний стан;

перевіряє наявність записів в експлуатаційних документах про зміст проведених робіт і підписів осіб, що керували роботами, які виконували і контролювали їх;

підбиває підсумки робіт, звертає увагу на допущені порушення вимог безпеки;

доповідає безпосередньому начальникові про результати проведення робіт.

6. Під час роботи в парку забороняється:

проводити роботи на машинах без постійного нагляду посадових осіб чи керівників робіт;

змінювати обсяг, технологію і послідовність операцій, передбачених експлуатаційною документацією;

відключати технічні засоби блокування і попередження про небезпеку;

застосовувати під час робіт на машинах не передбачені експлуатаційною документацією устаткування, апаратуру та інструмент;

працювати з несправним обладнанням, апаратурою, інструментом;

використовувати прилади, що працюють під тиском, і вантажопідйомні засоби, що не пройшли обов’язкового технічного огляду;

користуватися переносними електролампами з напругою вище 36 вольт.

7. Пожежна безпека організовується на підставі вимог Кодексу цивільного захисту України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року N 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за N 252/26697, Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 року N 11, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за N 279/26724, та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

8. Своєчасне та якісне проведення протипожежних інструктажів, навчання та перевірки знань із питань пожежної безпеки в органах Держприкордонслужби покладається на їх керівників та організовується відповідно до вимог Положення про інструктажі, навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року N 284, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2017 року за N 547/30415.

XII. Організація контролю за станом машин
і майна

1. Загальні положення

1. Головним завданням контролю є:

перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань АБТЗ;

перевірка забезпеченості органу Держприкордонслужби машинами і майном, їх фактичної наявності та якісного стану, виконання правил зберігання та експлуатації;

виявлення фактів втрати машин, майна і коштів, усунення причин, які сприяють виникненню недостач, втрат і незаконному їх витрачанню;

перевірка виконання вимог щодо пріоритетності забезпечення машинами і майном підрозділів охорони державного кордону.

2. В основі контролю за технічним станом та експлуатацією машин і майна лежить безпосередня відповідальність командирів підрозділів та начальників усіх рівнів за підтримання їх у справному стані та організацію правильної експлуатації.

3. Контроль за технічним станом та експлуатацією машин і майна здійснюється:

під час їх огляду посадовими особами органу Держприкордонслужби;

шляхом перевірки комісіями органу Держприкордонслужби;

під час інспектувань (перевірок, аудитів фінансово-господарської діяльності органів Держприкордонслужби або виду забезпечення);

при проведенні технічного контролю машин посадовими особами СБДР;

шляхом перевірки машин на маршрутах руху.

4. Формами контролю за станом машин і майна можуть бути:

огляди машин і майна посадовими особами органу Держприкордонслужби;

перевірки (інвентаризації) стану машин і майна комісіями органу Держприкордонслужби;

перевірки стану машин і майна під час інспектування (аудиту фінансово-господарської діяльності) вищими органами;

технічний контроль органами СБДР.

2. Огляд машин і майна посадовими особами органу
Держприкордонслужби

1. Огляд машин і майна посадовими особами - особистий огляд начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, заступником начальника (командира) з озброєння та техніки, начальником служби, командирами підрозділів, старшими техніками (техніками) та водіями, які безпосередньо відповідають за організацію експлуатації машин. Такі огляди проводяться з метою перевірки стану машин і майна, правильності їх використання, обслуговування, зберігання тощо.

2. Огляди машин і майна посадовими особами органів Держприкордонслужби та строки проведення передбачаються з урахуванням результатів попередніх оглядів (перевірок) та інших плануючих документів (річних, місячних планів робіт тощо).

3. Огляди машин і майна проводять:

старший технік (технік) і командир підрозділу - раз на місяць;

начальник (командир) органу Держприкордонслужби, начальник служби - не менше ніж двічі на рік, як правило, після закінчення переведення машин на літній (зимовий) період експлуатації.

Огляди спеціальних машин і машин підпорядкованих підрозділів начальниками відповідних видів забезпечення проводяться відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

4. При огляді перевіряються:

наявність машин і майна та їх відповідність обліковим даним;

справність машин (заправка, комплектність, надійність кріплень, правильність регулювань і робота агрегатів, механізмів та приладів) і майна, а також їх зовнішній вигляд;

укомплектованість та технічний стан машини (агрегатів, механізмів і систем), наявність додаткового обладнання, що встановлено (змонтовано), наявність ЗІП тощо;

організація зберігання машин і майна;

стан (заповнення) паспорта (формуляра) машини;

витрати моторесурсів тощо.

5. Огляд машин і майна командиром і старшим техніком (техніком) підрозділу проводиться у визначені дні. У день огляду командир підрозділу шикує особовий склад у парку біля машин.

Командир підрозділу дає завдання особовому складу, нагадує про заходи безпеки та подає команду розпочати огляд. За цією командою водії машин вирушають до своїх машин і завершують їхню підготовку до огляду (викладають перед машиною індивідуальний комплект ЗІП, заправний інвентар, ємності під паливо та оливи, шанцевий інструмент, засоби буксирування та підвищення прохідності, засоби забезпечення безпеки руху на плаву, технічне обладнання й засоби спеціальної обробки, чохол капота, що утеплює двигун, тощо).

Командир підрозділу особисто оглядає машини і в кінці або до початку огляду перевіряє місця стоянки машин, справність пожежної сигналізації та селекторного зв’язку з черговим парку, стан і справність засобів гасіння пожежі і стан закріпленої за підрозділом території парку.

Після закінчення огляду машин командир підрозділу проводить огляд майна, розбір підсумків огляду, оцінює загальний стан техніки і майна, відмічає кращих водіїв, виявлені недоліки та зазначає строки їх усунення.

6. Огляд машин і майна начальником (командиром) органу Держприкордонслужби проводиться за присутності командирів підрозділів та відповідальних за види забезпечення в парках, а машин, які безпосередньо виконують завдання за призначенням,- на місцях виконання завдань.

Огляд машин начальником (командиром) органу Держприкордонслужби проводиться, як правило, у період завершення переведення машин на сезонну експлуатацію. Мета огляду - перевірити технічний стан, правильність обслуговування, утримання, зберігання машин і майна, а також стан парків.

За місяць до проведення огляду начальник (командир) органу Держприкордонслужби видає наказ, призначає комісію та затверджує план підготовки та проведення огляду машин і майна.

7. План підготовки та проведення огляду розробляється заступником начальника (командира) з озброєння та техніки разом із відповідальними за види забезпечення і доводиться до командирів підрозділів.

У плані передбачаються:

мета, час і місце проведення огляду;

заходи з підготовки машин і майна, особового складу, водіїв, рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту машин, парку і його елементів для огляду;

матеріально-технічне забезпечення;

посадові особи, які відповідальні за виконання запланованих заходів;

особовий склад, який залучається, та засоби для огляду машин і майна.

8. Згідно з планом у період підготовки для огляду машин і майна начальник служби та відповідальні за інші види забезпечення проводять такі заходи:

готують дані про кількісний, якісний та технічний стан машин і майна на день огляду;

перевіряють оформлення паспортів (формулярів) машин і формулярів на спеціальне обладнання з відображенням у них даних включно до місяця, який передує огляду;

готують необхідний інструмент, прилади і приладдя для проведення огляду, засоби ТОіР для усунення недоліків, виявлених на машинах у процесі огляду;

надають допомогу при виконанні заходів, передбачених планом;

контролюють хід підготовки для огляду машин і майна.

9. До початку огляду командири підрозділів завчасно готують стройову записку, форму якої наведено в Законі України "Про Стройовий статут Збройних Сил України" (далі - Стройовий статут Збройних Сил України). Начальник служби стройову записку щодо машин складає за орган Держприкордонслужби.

10. Для проведення огляду залучаються підготовлені фахівці за видами забезпечення, з яких утворюються групи огляду. При цьому чітко визначається послідовність роботи груп огляду в різних підрозділах і на елементах парку. Огляд машин і майна проводиться по підрозділах, які визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

Старші груп у зазначений строк доповідають начальнику (командиру) про результати огляду.

11. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби особисто оглядає машини, майно та об’єкти парку за своїм планом в обсязі, який дає цілковите уявлення про стан машин, майна й елементів парку.

12. Під час огляду парку начальник (командир) органу Держприкордонслужби оглядає, визначає його стан і дає оцінку:

наявності обладнання, оснащення, стану та утриманню елементів парку;

виконанню вимог, що стосуються паркової служби та протипожежних заходів;

чистоті й порядку, стану під’їзних шляхів і доріг у парку;

ступеню укриття машин;

стану освітлення та огороджень парку.

13. Після завершення огляду машин, майна та елементів парку начальник (командир) органу Держприкордонслужби проводить підсумки огляду та дає необхідні вказівки.

Результати огляду машин віддаються наказом по частині, в якому вказуються загальний стан машин і майна, кращі та гірші підрозділи, виявлені недоліки в стані збереження машин і майна, підготовці особового складу, їх причини, заходи та строки з усунення недоліків.

14. Начальники регіональних управлінь проводять огляди машин і парків підпорядкованих органів Держприкордонслужби за своїм планом з урахуванням охоплення всіх основних підрозділів упродовж визначеного часу.

Огляди, які проводить старший начальник, здійснюються з метою перевірки виконання його розпоряджень (вказівок) та усунення раніше виявлених недоліків.

15. Усі результати оглядів машин відображаються в книзі обліку оглядів та перевірок технічного стану машин, яка постійно зберігається в начальника (командира) підрозділу (старшого техніка, техніка).

3. Перевірки стану машин
і майна внутрішньо перевірочними комісіями

1. Основне завдання комісії з перевірки АБТЗ - контроль за збереженням матеріальних цінностей, технічних засобів, законністю їх витрачання і списання, а також законністю закріплення та керування машинами складом водіїв.

2. Комісія свою діяльність здійснює за річним планом, але перевірку окремих питань може проводити й раптово.

Як правило, раз на квартал комісія здійснює перевірку наявності на складі гостродефіцитного майна, наявності автомобільних шин та двигунів за номерами, АКБ тощо.

3. За повноту та якість перевірок відповідає голова комісії. Результати перевірок оформлюють актом, який затверджує начальник (командир) органу Держприкордонслужби. У разі виявлення порушень, які мають ознаки адміністративних, в акті викладаються пропозиції щодо проведення розслідування та прийняття рішень відповідними командирами (начальниками), а також строк доповіді щодо вжитих заходів із відшкодування збитків.

4. Перевірки стану машин і майна під час
інспектування вищими органами

1. Основним завданням інспектування (аудитів фінансово-господарської діяльності) є перевірка правильності та своєчасності виконання законів України, постанов Кабінету Міністрів України, положень та інструкцій із питань АБТЗ, а також надання допомоги начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби та посадовим особам, які відповідають за організацію експлуатації машин.

2. Основним змістом інспектування (аудиту) є перевірка:

планування та керівництва АБТЗ, роботи з ощадливого і доцільного використання матеріальних засобів;

укомплектованості, законності утримання та використання машин, їхнього стану та обліку;

організації забезпечення, стану обліку, зберігання та використання майна;

списання машин і майна;

організації ТОіР, стану ремонтних засобів;

додержання строків та якості проведення перевірок та інвентаризації майна;

правильності витребування, розподілу та використання матеріальних цінностей та коштів;

дотримання заходів пожежної безпеки при зберіганні матеріальних засобів і експлуатації машин;

якості планування роботи посадових осіб та виконання затверджених планів;

стану роботи з розгляду заяв і скарг із питань використання машин і майна;

усунення недоліків за актами попередніх проведених аудитів (перевірок) та вказівками вищого керівництва.

3. Інспектування (аудити) проводяться згідно із затвердженими планами, які передбачають їх завдання, строки та обсяг. Строк проведення перевірки не повинен перевищувати 30 днів.

4. Мета, зміст, час і порядок проведення інспектування (аудиту) у кожному конкретному випадку визначаються планом і програмою перевірки. План і програма перевірки затверджуються начальником, за вказівками якого проводиться перевірка, як правило, за 15 діб до початку перевірки. Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, які перевіряються, повідомляються про перевірку за 8-10 діб до її початку.

5. За результатами проведення інспектування (аудиту) складається акт перевірки машин і майна. Після закінчення перевірки підводиться підсумок за її результатами. Результати перевірки доповідаються начальнику, за вказівкою якого вона проводилась.

5. Технічний контроль

1. Технічний контроль машин органів Держприкордонслужби здійснюється відповідно до Порядку проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року N 581.

2. Технічний контроль проводиться посадовими особами СБДР, які зареєстрували машини органів Держприкордонслужби на території їх парків із використанням матеріально-технічної бази та особового складу, що дає змогу перевірити технічний стан машин щодо відповідності вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

3. Технічний контроль проводиться з такою періодичністю:

один раз на рік - для легкових, вантажних і спеціалізованих автомобілів, тягачів колісних, тягачів-транспортерів, тракторів, шасі (автомобілів, спеціальних колісних машин, базового озброєння і техніки), майстерень рухомих для технічного обслуговування та ремонту, мотоциклів, причепів та напівпричепів;

двічі на рік - для машин, що обладнані для перевезення особового складу та призначені для перевезення небезпечних вантажів.

4. Машини, які підлягають технічному контролю, мають бути повністю укомплектовані, заправлені експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника), не містити нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки їх технічного стану.

5. За результатами технічного контролю посадовою особою СБДР оформляється акт проведення обов’язкового технічного контролю машин органів Держприкордонслужби у двох примірниках, один з яких зберігається в органі Держприкордонслужби, а другий - у СБДР, яка здійснювала технічний контроль.

На підставі зазначеного акта видається наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби про результати проведення технічного контролю машин.

6. Результати технічного контролю узагальнюються в СБДР з метою визначення рівня справності машин, установлення причин їх незадовільного технічного стану та вжиття заходів до проведення технічного контролю машин, які не пройшли його в установлений строк.

7. Контроль за експлуатацією машин шляхом їх перевірки на маршрутах руху покладається на СБДР Держприкордонслужби відповідно до чинного законодавства України.

XIII. Автомобільне та бронетанкове забезпечення
в умовах застосування сил і засобів
для виконання спеціальних заходів

1. Загальні положення

1. Основними завданнями АБТЗ органів охорони державного кордону в умовах застосування сил і засобів для виконання спеціальних заходів є підтримка їх високої готовності до виконання завдань за призначенням, забезпечення ведення активних дій з утримання (поновлення) системи охорони державного кордону, знищення незаконних збройних формувань та диверсійно-розвідувальних груп у контрольованих прикордонних районах. При цьому основні зусилля зосереджуються на АБТЗ спеціальних заходів органів охорони державного кордону, пунктів пропуску через державний кордон і загрозливих напрямків поза межами пунктів пропуску.

2. З метою перешкоджання органам Держприкордонслужби здійснювати свої функції з охорони (захисту) державного кордону можуть використовуватися такі способи:

улаштування збройних провокацій та демонстрацій поблизу лінії державного кордону за участі місцевого населення, іноземних громадян та іноземних військових підрозділів;

блокування та збройні напади на органи Держприкордонслужби;

мінометно-артилерійські обстріли пунктів пропуску, укріплених позицій та місць дислокації прикордонних підрозділів поблизу державного кордону;

мінування ділянок місцевості поблизу місць дислокації прикордонних підрозділів і лінії державного кордону;

проведення провокаційних обстрілів із використанням мінометно-артилерійської зброї, важкої бронетехніки та дій авіації;

ведення повітряної розвідки;

облаштування блокпостів та опорних пунктів із бронетехнікою та груповою зброєю на автошляхах із метою їх контролю та унеможливлення оперативного пересування прикордонних мобільних резервів і підрозділів інших військових формувань тощо.

3. Охорона (захист) державного кордону може підсилюватися за рахунок виставлення посилених блокпостів, облаштування опорних пунктів із броньованими машинами та груповою зброєю, засідками тощо. Залежно від обставин може бути здійснено перехід від охорони до захисту державного кордону та місць постійної дислокації в контрольованих прикордонних районах.

4. Організація АБТЗ охорони (захисту) залежить від завдань, які виконуються органами (підрозділами) Держприкордонслужби, оперативно-службової обстановки, наявності та підготовленості особового складу, забезпеченості органів (підрозділів) Держприкордонслужби машинами та майном, наявності та стану сил і засобів, характеру місцевості, пори року та метеорологічних умов.

На АБТЗ органів Держприкордонслужби покладається розв’язання таких основних завдань:

підтримка машин органів охорони кордону в постійній готовності до виконання завдань за призначенням;

поповнення машинами і майном;

вилучення надлишкових і несправних машин та майна, їх перерозподіл;

підготовка машин, ремонтних та евакуаційних засобів і складів у разі переходу від охорони до захисту державного кордону;

організація ТО машин під час захисту державного кордону та виконання спеціальних заходів;

організація розташування, переміщення, охорони й захисту від усіх видів вогневого та іншого ураження ремонтних та евакуаційних засобів і складів;

евакуація та ремонт пошкоджених машин;

здійснення маршу та організація технічного замикання;

АБТЗ під час підготовки та захисту державного кордону.

Заходи з АБТЗ мають проводитися приховано, ураховуючи особливості застосування сил і засобів органів Держприкордонслужби для виконання спеціальних заходів.

При вирішенні завдань АБТЗ передусім вживаються заходи щодо підтримання готовності органів охорони кордону до виконання завдань за призначенням.

5. З метою прийняття рішення щодо технічного забезпечення заступник начальника (командира) з озброєння та техніки визначає основні питання АБТЗ і зазначає:

строки підготовки машин до виконання завдань;

час, райони і порядок їх ТО;

порядок ремонту й евакуації машин у період підготовки та під час виконання завдань;

шляхи евакуації пошкоджених і несправних машин;

строки підготовки ремонтного підрозділу, його завдання, райони розміщення і шляхи переміщення;

сили і засоби, які виділяються для організації технічної розвідки, управління і надання допомоги ремонтному підрозділу;

порядок забезпечення майном;

порядок підготовки водіїв.

Для підрозділів охорони кордону, крім того, зазначає:

порядок укомплектування й посилення машинами органу Держприкордонслужби;

порядок використання машин при виконанні завдань;

порядок ТОіР та евакуації машин.

6. Після отримання завдання начальник служби усвідомлює його, оцінює обстановку, проводить розрахунок часу, визначає заходи, які необхідно провести насамперед, віддає попередні вказівки підлеглим, доповідає свої пропозиції щодо організації АБТЗ заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, ставить завдання з АБТЗ особовому складу підрозділів, розробляє пропозиції до плану технічного забезпечення, організовує контроль за виконанням заходів і надає допомогу при виконанні поставлених завдань.

7. При усвідомленні завдання начальник служби вивчає завдання органу Держприкордонслужби, місце органу у системі охорони (захисту) державного кордону, строк готовності до виконання поставленого завдання, заходи з АБТЗ, які необхідно провести в інтересах органу Держприкордонслужби, тощо.

8. При оцінці обстановки отриманих завдань начальник служби уточнює і враховує:

наявність і технічний стан машин органу Держприкордонслужби, умови їхньої експлуатації, імовірну витрату моторесурсів, відсоток виходу з ладу машин;

обсяг і строки проведення ТО машин, наявність і стан засобів обслуговування;

укомплектованість складом водіїв і їх підготовку;

характер можливих пошкоджень машин, райони їх виходу з ладу, шляхи евакуації і місця розгортання ЗППМ органу Держприкордонслужби;

стан і можливості ремонтного підрозділу (майстерні, групи), умови організації ремонту й евакуації машин;

наявність засобів ТОіР доданих підрозділів, час і місце розгортання інших ЗППМ, які діятимуть в інтересах органу Держприкордонслужби;

наявність майна, імовірні його витрати і можливості поповнення;

укомплектованість пересувних ремонтних майстерень засобами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю, дезактивації і дегазації, а також засобами індивідуального захисту особового складу;

радіаційну, хімічну і біологічну обстановку й умови організації захисту та охорони підрозділів органу Держприкордонслужби;

зв’язок й умови організації управління технічним забезпеченням;

фортифікаційне обладнання в районі виконання завдань.

Оцінка обстановки проводиться з урахуванням завдання органу Держприкордонслужби, радіаційної, хімічної і біологічної обстановки, економічного стану району дії, умов місцевості, пори року і доби, погоди і заходів старшого начальника, які проводитимуться в інтересах органу Держприкордонслужби.

9. Після усвідомлення завдання та оцінки обстановки начальник служби визначає заходи, які необхідно провести насамперед для своєчасної підготовки машин органу Держприкордонслужби до виконання завдання, робить розрахунок часу й організовує роботу особового складу підрозділу. З метою своєчасного проведення заходів щодо АБТЗ начальник служби віддає попереднє розпорядження, в якому може бути зазначено:

обсяг, строки і порядок підготовки машин, засобів ремонту й евакуації;

строки завершення ремонту й евакуації машин;

порядок і строки передачі (заміни) пошкоджених (несправних) машин, які не можуть бути підготовленими до початку виконання завдання;

порядок повернення в підрозділи машин, відновлених своїми силами і засобами;

зміст спеціальної підготовки особового складу.

10. З метою ретельного вивчення місцевості, уточнення можливих місць розміщення (розгортання) і шляхів переміщення ремонтного підрозділу, місця організації ЗППМ, шляхів евакуації й умов ведення технічної розвідки начальник служби може брати участь у рекогносцируванні.

11. У пропозиціях до рішення щодо організації технічного забезпечення начальник служби визначає:

обсяг робіт із ТО машин під час підготовки й у ході виконання завдань, порядок проведення ТО, заходи щодо підтримки запасу ходу машин;

строки закінчення робіт із ремонту машин до початку виконання завдань, розподіл і використання штатних і приданих ремонтних засобів, завдання, імовірні місця і строки їхнього розгортання, порядок переміщення в ході виконання завдань, місце і час розгортання ЗППМ;

завдання евакуаційним засобам, їх розподіл і використання, час і місця їх розміщення, порядок переміщення, шляхи евакуації;

потребу в майні, його розподіл і порядок поповнення;

обсяг і порядок підготовки рухомих ремонтних засобів;

наявність та можливості місцевої промислової бази з ремонту та обслуговування машин у районі виконання завдань, яка може бути залучена в інтересах органу Держприкордонслужби;

заходи щодо захисту від зброї масового ураження, охорони ремонтних засобів і їх відновлення;

своє місце в ході виконання завдання, порядок підтримання зв’язку, строки і порядок подання доповідей;

заходи з технічної підготовки особового складу.

Начальник служби повинен завжди бути готовим доповісти заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки про:

наявність і технічний стан машин органу Держприкордонслужби, запас ходу, імовірну витрату моторесурсів та прогнозований вихід із ладу машин у ході виконання завдання;

можливості поповнення машинами до початку й у ході виконання завдання;

стан і можливості штатних засобів ТОіР;

забезпеченість майном і можливість його поповнення;

своє рішення щодо організації АБТЗ органу Держприкордонслужби.

12. Завдання з технічного забезпечення доводяться до підрозділів і окремих виконавців загальними розпорядженнями або витягами з них.

У розпорядженнях зазначаються:

строки, тематика і методи проведення занять із технічної підготовки з особовим складом;

час, райони, обсяг і порядок проведення ТО й інших заходів щодо забезпечення надійної роботи машин та прийнятні для цього засоби;

завдання, місця розгортання, порядок переміщення ремонтного підрозділу (майстерні, групи), час і місце організації ЗППМ органу Держприкордонслужби і взаємодіючих структур;

завдання евакуаційним засобам, шляхи евакуації;

завдання засобам технічного забезпечення приданих підрозділів;

порядок використання ремонтних і евакуаційних засобів при ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження;

розподіл запасів майна, порядок його поповнення;

час і місця розміщення складу органу Держприкордонслужби і порядок його переміщення;

заходи щодо захисту й охорони машин підрозділів;

організація спостереження за машинами при виконанні завдань;

місцезнаходження начальника служби в ході виконання завдань, організація зв’язку, строки і порядок надання звітів (донесень).

Повнота питань, що викладаються в розпорядженнях, у кожному конкретному випадку залежить від обстановки. В окремих розпорядженнях із технічного забезпечення зазначаються лише вказівки, що стосуються безпосередньо виконавця, якому віддається розпорядження.

В органі Держприкордонслужби розпорядження з технічного забезпечення віддаються письмово, у підрозділах - усно.

13. Начальник служби:

при виконанні завдань - до встановленого заступником начальника (командира) з озброєння та техніки строку доповідає про задіяні сили і засоби при виконанні завдань, технічний стан машин і витрату моторесурсів, заходи щодо забезпечення надійної роботи машин, прогнозований вихід машин із ладу, організацію їх ремонту й евакуації, витрати майна;

при використанні машин - надає дані для підготовки відповідних зведень (повідомлень) із технічного забезпечення.

Крім того, начальник служби в установленому старшим начальником порядку готує дані про наявність справних машин, місцезнаходження і стан машин, які не охоплені ремонтом і евакуацією засобами органу Держприкордонслужби, а також з інших питань АБТЗ, що вимагає рішення старшого начальника.

Після виконання завдань начальник служби надає заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки звіт із АБТЗ.

14. Спостереження за машинами в умовах використання машин при виконанні спеціальних заходів ведеться з пунктів технічного спостереження (далі - ПТС), які створюються в підрозділах за розпорядженням заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

ПТС очолює старший технік (технік) підрозділу або посадова особа, призначена командиром підрозділу.

Для організації ПТС заступник начальника (командира) з озброєння та техніки може виділити броньовані машини високої прохідності із засобами зв’язку і приладами нічного бачення.

ПТС переміщається за своїм підрозділом на відстані, що забезпечує постійне спостереження за машинами.

При спільних діях із приданими підрозділами ПТС підрозділу здійснює спостереження за машинами штатних і приданих підрозділів.

У разі пошкодження машини під час виконання завдань начальник ПТС встановлює з нею зв’язок, виявляє причини її зупинки, характер пошкодження і вживає заходів до негайної евакуації.

Якщо неможливо встановити зв’язок із пошкодженою машиною, до неї висувається ПТС чи технічний дозор (технік підрозділу).

Начальник ПТС постійно підтримує зв’язок із ремонтним підрозділом і заступником начальника (командира) з озброєння та техніки, якому доповідає про місцезнаходження, технічний стан машин, що вийшли з ладу, причини виходу з ладу і вжиті заходи з їхньої евакуації та ремонту.

Місцезнаходження пошкоджених машин, час, причини виходу з ладу, характер пошкоджень і обсяг ремонту (евакуації) зазначаються в журналі обліку пошкоджених машин, зразок якого наведений у додаток 11 до цієї Інструкції. Журнал ведеться на ПТС.

15. Організація ТО машин в умовах використання машин для виконання спеціальних заходів має забезпечувати швидке і приховане виконання необхідних робіт і постійну готовність органу Держприкордонслужби до дій за призначенням.

Місце, час і порядок проведення ТО машин визначаються заступником начальника (командира) з озброєння та техніки залежно від завдань і обстановки.

При визначенні обсягу і послідовності проведення ТО машин слід враховувати:

технічний стан машин та їхній пробіг після попереднього ТО;

напруженість завдань, що вирішуються, і ймовірні витрати моторесурсів;

умови місцевості, пору року і погоду;

наявність зручних районів і часу для проведення ТО.

За недостатнього часу для проведення ТО в повному обсязі допускається виконувати роботи з обслуговування послідовно в кілька прийомів та без порушення встановлених періодичності й обсягу обслуговування.

Насамперед машини дозаправляються ПММ, проводяться необхідні регулювальні роботи й усуваються виявлені несправності.

ТО машин, як правило, проводиться поза зараженими ділянками місцевості. За потреби перед обслуговуванням машин проводиться їх часткова або повна дезактивація (дегазація).

16. Ремонт машин проводиться в місцях виходу з ладу, у найближчих укриттях, на ЗППМ та в місцях розміщення ремонтного підрозділу.

У місцях виходу з ладу й у найближчих укриттях, як правило, ремонтуються машини, що вимагають ПР з найменшими затратами.

Машини, які потребують значного часу на відновлення, евакуюються на ЗППМ або до місця розміщення ремонтного підрозділу.

Бронетанкова техніка, що потребує СР і КР, а також автомобільна техніка, що потребує КР, відновлюється згідно з розпорядженням старшого начальника.

Заражені радіоактивними чи отруйними речовинами машини, що вийшли з ладу, евакуюються із зон зараження в найближчі укриття з дотриманням заходів захисту, де проводиться часткова дезактивація (дегазація). Повна спеціальна обробка проводиться на ЗППМ або в спеціально відведених для цієї мети районах.

Організація ремонту пошкоджених машин має забезпечувати швидке їхнє відновлення і введення в експлуатацію. Із цією метою насамперед ремонтуються машини, що вимагають найменшого обсягу робіт. Машини управління і зв’язку в усіх випадках ремонтуються позачергово.

Ремонт машин у ході виконання завдань дозволяється робити в обсязі, що забезпечує швидке їх введення в експлуатацію для використання за призначенням з обов’язковим виконанням повного обсягу робіт після виконання завдання. Невиконані в процесі ремонту технологічні операції не мають впливати на здатність машин виконувати завдання за призначенням і перешкоджати їх участі у виконанні завдання органу Держприкордонслужби.

17. Як евакуаційні засоби в органі (підрозділі) Держприкордонслужби використовуються штатні тягачі, вантажні машини, машини з несправним озброєнням, попутний транспорт, трактори тощо.

Передусім евакуюють машини управління і зв’язку, машини зі змонтованим обладнанням і ті, що вимагають невеликого обсягу ремонтних і евакуаційних робіт.

У разі виходу з ладу машин водій зобов’язаний негайно вжити заходів з їхнього відновлення або підготовки до евакуації.

Для надання технічної допомоги машинам, що вийшли з ладу, організовуються ремонтні групи (далі - РемГ) або ремонтно-евакуаційні групи (далі - РЕГ) зі складу ремонтного підрозділу (майстерні, групи) органу Держприкордонслужби.

Роботою РемГ (РЕГ) керує старший технік (технік) підрозділу.

18. Ремонтний підрозділ (майстерня, група) органу Держприкордонслужби залежно від характеру виконання завдань і умов обстановки зосереджується для ремонту машин на ЗППМ, який розгортається в місці постійної дислокації або у визначеному районі.

При розгортанні в місці постійної дислокації зі складу ЗППМ може виділятися частина машин для ремонту й евакуації машин на тій чи іншій ділянці державного кордону.

Під час виходу органу Держприкордонслужби у визначений район ЗППМ організовується відповідно до розпорядження заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

Для ЗППМ вибирається ділянка місцевості з наявністю природного маскування й укриття, поблизу шляхів евакуації і джерел води, зі зручними шляхами під’їзду. Територія ділянки має забезпечувати розосереджене і приховане розміщення ремонтного підрозділу й машин, що знаходяться в пункті.

19. На ЗППМ проводяться:

контроль зараження машин радіоактивними й отруйними речовинами, за потреби їх дезактивація (дегазація);

огляд машин і визначення обсягу ремонту;

ремонт машин, що за умовами часу і можливостей можуть бути відновлені власними засобами;

передача за вказівкою старшого начальника пошкоджених машин, які не можуть бути відновлені власними силами;

розбирання списаних машин за вказівкою старшого начальника.

При розгортанні ЗППМ ремонтному підрозділу (майстерні, групі) визначаються:

ділянка для приймання машин, де проводяться огляд, контроль зараження радіоактивними й отруйними речовинами, дезактивація, дегазація і миття машин;

місця стоянок машин, що очікують ремонту або подальшої евакуації;

ділянки для ремонту;

місця стоянки відремонтованих машин;

місця зберігання майна та ПММ;

майданчики для розбирання списаних машин і зберігання металобрухту;

місця розміщення особового складу.

Порядок укомплектування обладнанням, інструментом, приладами тощо розгорнутих на ЗППМ постів визначається, виходячи з конкретних умов обстановки і можливостей ремонтного підрозділу.

20. Захист від зброї масового ураження й охорона ремонтного підрозділу на ЗППМ організовуються командиром ремонтного підрозділу (майстерні, групи) і здійснюються особовим складом із залученням водіїв та з використанням озброєння, що знаходиться на ЗППМ. Машини розташовуються на ЗППМ із розрахунком забезпечення їх охорони.

Для захисту особового складу і машин обладнуються укриття. Організовуються радіаційне, хімічне спостереження і спостереження за повітрям. Для дезактивації і дегазації пошкоджених машин і ремонтних засобів створюються запаси необхідних матеріалів.

Усі роботи на ЗППМ мають виконуватися з дотриманням вимог маскування. Зварювальні, ковальські й інші теплові роботи в нічний час проводяться в наметах, під брезентами та в інших укриттях, що забезпечують світломаскування та заходи з безпеки.

21. Машини, що надійшли на ЗППМ, обліковуються у книзі обліку техніки й озброєння, що надійшли на ЗППМ, зразок якої наведено в додатку 12 до цієї Інструкції. Передача відремонтованих машин підрозділам оформлюється підписами в цій самій книзі.

Передача машин, які не можуть бути відновлені силами і засобами ремонтного підрозділу (майстерні, групи), здійснюється за вказівкою старшого начальника, оформляється зведеним актом довільної форми з перерахуванням марок і номерів усіх переданих машин і їхнього технічного стану.

2. АБТЗ напередодні провокаційних дій

1. Основними заходами з АБТЗ органу Держприкордонслужби напередодні провокаційних дій на кордоні є:

підготовка машин до виконання завдання;

завершення відновлення машин, що вийшли з ладу;

проведення позапланового ТО;

підготовка ремонтного підрозділу (майстерні, групи);

поповнення запасів майна до встановлених норм;

проведення технічної підготовки особового складу з урахуванням особливостей можливих дій.

Крім того, може здійснюватися посилення підрозділів охорони кордону броньованими машинами і рухомими засобами ТОіР органу Держприкордонслужби.

2. Підготовка машин включає:

перевірку технічного стану, усунення несправностей, проведення ТО;

проведення заходів щодо підвищення запасу ходу машин;

проведення на машинах додаткових робіт.

Перевірка технічного стану машин здійснюється посадовими особами органу Держприкордонслужби. При цьому перевіряються заправлення, комплектність, надійність кріплення, правильність регулювань і робота агрегатів, механізмів і приладів, а також укомплектованість табельним майном. Усунення виявлених несправностей здійснюється водієм, а за потреби - силами ремонтного підрозділу (майстерні, групи).

При підготовці машин проводяться додаткові роботи, що включають забезпечення комплектами запасних частин, засобами підвищення прохідності, шанцевим інструментом, світломаскувальними пристроями, приладами нічного бачення, додатковими ємностями для води, пожежним інвентарем, засобами дезактивації (дегазації) тощо.

3. Обсяг ТО машин при підготовці до виконання завдань визначається залежно від пробігу машин після попереднього обслуговування, імовірних витрат моторесурсів і наявності часу.

4. Заходи з підвищення запасу ходу машини включають установлення додаткових ємностей для палива, заміну зношених шин та АКБ на резервні, за можливості заміну зношених агрегатів, вузлів і механізмів на нові чи придатні до використання.

5. Завершення відновлення машин, що вийшли з ладу, організовується з урахуванням часу на підготовку до ймовірних дій і можливостей ремонтного підрозділу (майстерні, групи). Насамперед відновлюються машини управління і зв’язку, підрозділів охорони кордону і машини, що можуть бути введені в експлуатацію до початку виконання завдання.

6. Передача пошкоджених машин, які не можуть бути відновлені силами і засобами ремонтного підрозділу (майстерні, групи), здійснюється за вказівкою старшого начальника.

Повернення в підрозділи відремонтованих машин здійснюється за командою старшого підрозділу з дотриманням заходів безпеки і правил маскування.

7. Підготовка ремонтного підрозділу включає:

перевірку технічного стану, усунення несправностей, ТО машин і їхнього устаткування;

поповнення агрегатів, запасних частин і матеріалів до встановлених норм;

створення РемГ і РЕГ (за потреби);

постановку завдання особовому складу щодо ремонту й евакуації несправних машин;

організацію охорони ремонтного підрозділу.

8. Під час організації забезпечення майном передбачаються:

уточнення запасів майна в підрозділах (на складі органу Держприкордонслужби);

витребування, отримання майна і доведення його запасів до встановлених норм;

розподіл запасів майна по підрозділах;

підготовка складу майна до роботи під час виконання завдання;

установлення порядку видачі й поповнення запасів майна під час виконання завдання.

9. Підготовка особового складу здійснюється на спеціальних заняттях, проводяться відповідні інструктажі.

3. АБТЗ під час підготовки та здійснення маршу

1. Основними заходами щодо АБТЗ під час підготовки до здійснення маршу і на марші є:

підготовка водіїв підрозділів;

перевірка технічного стану машин й укомплектованості ЗІП, шанцевим інструментом і засобами підвищення прохідності, додатковими ємностями для підвищення запасу ходу, проведення ТО й усунення виявлених несправностей;

підготовка ремонтного підрозділу;

поповнення запасів майна до встановлених норм;

організація технічного замикання похідних колон;

перевірка стану машин на привалах і після прибуття їх у визначений район;

організація ремонту й евакуації машин на марші.

2. За наявності часу підготовка особового складу до маршу проводиться на спеціальних заняттях. Вона має бути спрямована на забезпечення високих швидкостей руху на марші і надійної роботи машин.

Основна увага при підготовці водіїв приділяється вдосконаленню навичок водіння й обслуговування машин, завантаження і розвантаження машин при перевезеннях автомобілями-тягачами на платформах (залізничним чи водним транспортом).

3. Незалежно від підготовленості особового складу й наявності часу проводиться інструктаж особового складу про особливості маршу і маршруту руху, про режим швидкостей, дисципліну маршу, світлове маскування і заходи безпеки, про порядок ТОіР, евакуації машин і дій особового складу при виході машин із ладу та наданні допомоги водіям за вимушеної зупинки машин.

4. Обсяг робіт із ТО машин під час підготовки до маршу і на марші має забезпечувати надійну роботу машин і прибуття їх у призначений район у справному стані та в готовності до подальших дій.

ТО машин на марші здійснюється на привалах і у визначених районах. На привалах проводиться контрольний огляд, усуваються виявлені несправності та за потреби здійснюється дозаправлення машин ПММ і спеціальними рідинами.

5. Марш органу Держприкордонслужби здійснюється у складі колони. На марші організовується замикання колони. Склад замикання та завдання визначає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки, виходячи з особливостей маршу і наявності ремонтних та евакуаційних засобів.

До складу замикання підрозділів, як правило, призначаються тягачі, пересувні засоби ТО та фельдшер. За потреби замикання колони підрозділів підсилюються ремонтними й евакуаційними засобами органу Держприкордонслужби. Замикання очолює технік підрозділу.

6. До складу замикання органу Держприкордонслужби включаються тягачі, засоби ремонту й евакуації машин, машини із запасними частинами, ПММ, а також санітарна машина.

Начальником замикання колони органу Держприкордонслужби призначається, як правило, командир ремонтного підрозділу (майстерні, групи).

7. На замикання підрозділів покладаються такі завдання:

установлення місця і причини зупинок машин;

визначення несправностей та їх усунення (за наявності часу);

надання технічної допомоги водіям пошкоджених машин;

евакуація з маршруту руху несправних машин;

буксирування окремих машин до місць привалу або до визначеного району;

надання допомоги водіям у проведенні ТОіР машин на привалах і у визначених районах.

8. На замикання органу Держприкордонслужби покладаються завдання:

ремонт несправних машин на місці виходу з ладу та в найближчих укриттях;

видача водіям запасних частин, необхідних для усунення несправностей;

дозаправлення машин ПММ;

евакуація несправних машин у визначений район або в пункт розміщення ремонтного підрозділу (майстерні, групи);

витягування перевернутих, застряглих та затоплених машин і направлення їх до своїх підрозділів;

надання допомоги водіям у проведенні ТО і ПР машин на привалах та у визначених районах;

надання медичної допомоги.

9. Тривалість обслуговування, ремонту машин і обсяг евакуаційних робіт визначаються заступником начальника (командира) з озброєння та техніки і залежать від обстановки, наявності часу і завдань, що виконуються органом Держприкордонслужби.

Машини, що вийшли з ладу під час маршу, зупиняються на узбіччі, на правому боці дороги, і за можливості ремонтуються на місцях виходу з ладу. За неможливості або недоцільності ремонту на місцях вони евакуюються в райони привалів, у визначений район або в район розміщення ремонтного підрозділу (майстерні, групи).

10. За наявності на маршруті руху переправ та інших важкопрохідних ділянок місцевості для надання технічної допомоги водіям несправних машин, а також для витягування застряглих машин до цих місць завчасно висуваються РЕГ.

11. Потреба в майні при ТОіР машин на марші здійснюється з індивідуальних комплектів машин і запасів, що є в замиканні колон.

12. Зв’язок на марші здійснюється штатними засобами, а в середині ремонтного підрозділу, крім того, і сигнальними засобами.

13. Після прибуття у визначений район основними заходами АБТЗ є:

Ремонтом і евакуацією машин, що вийшли з ладу, на кожній ділянці керує офіцер (сержант) технічної служби, призначений заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.

ТО машин в обсязі, що забезпечує подальшу надійну їх роботу при виконанні завдань за призначенням;

4. При висуванні пошукових груп до району пошуку окремими маршрутами засоби АБТЗ замикають колони цих груп.

ремонт пошкоджених і збір відсталих на марші машин;

З виходом груп до зазначених районів та з початком ведення пошуку ремонтні засоби розміщуються у складі РемГ (РЕГ) на визначених ділянках і надають допомогу водіям у відновленні машин, що вийшли з ладу.

підготовка ремонтного підрозділу для виконання подальших завдань;

Сили і засоби резерву, що розміщуються в пункті постійної дислокації, знаходяться в готовності до висування і розгортання для роботи в місцях найбільшого виходу машин з ладу. Тривалість роботи РемГ (РЕГ) визначається тривалістю виконання завдання.

поповнення майна.

5. ТО машин проводиться в пункті постійної дислокації після виконання завдання. У разі тривалого ведення пошуку ТО машин проводиться в районі (пункті), який визначає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. У зазначений район (пункт) висуваються необхідні машини із запасами майна, ПММ, засоби ТОіР тощо.

4. АБТЗ при пошуку і затриманні порушників кордону

6. Потреба в запасних частинах і матеріалах для ТОіР машин під час пошуку забезпечується індивідуальними комплектами ЗІП машин, а також запасів складу, які видаються РемГ (РЕГ). Поповнення запасів запасних частин здійснюється зі складу майна органу Держприкордонслужби за розпорядженням заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

1. При веденні дій із пошуку й затримання порушників кордону основні заходи щодо організації АБТЗ проводяться завчасно на підставі попереднього плану пошуку і рішення начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

7. При поверненні груп до пункту постійної дислокації організовується технічне замикання колони.

При підготовці машин, ремонтного підрозділу й особового складу до виконання завдань передбачаються тренувальні заняття зі щоденним уточненням розрахунку сил і засобів.

Засоби АБТЗ, які не включені до складу технічного замикання, завершують роботи з ремонту й евакуації машин і висуваються до пункту постійної дислокації самостійно.

2. Завдання АБТЗ здійснюються за участі рухомих засобів ТОіР органів Держприкордонслужби, що беруть участь у прикордонному пошуку. Керують АБТЗ заступник начальника (командира) з озброєння та техніки і начальник служби, на ділянці якого проводиться пошук.

5. АБТЗ при підсиленні підрозділів
охорони державного кордону

3. Сили і засоби АБТЗ розподіляються за ділянками району пошуку в складі, який забезпечує самостійне виконання завдань із ремонту й евакуації машин, що вийшли з ладу. Виходячи з кількості задіяних машин, особливостей виконання завдань і наявності засобів ТОіР, можуть створюватися РемГ і РЕГ. До складу РемГ (РЕГ) можуть виділятися засоби ТОіР, евакуації, машина із запасними частинами і ПММ, а також одна-дві резервні машини. Частина сил і засобів ремонтного підрозділу залишаються в резерві в пункті постійної дислокації.

1. При підсиленні підрозділів охорони державного кордону основні заходи АБТЗ проводяться до виходу у визначений район.

2. При висуванні підсилення органу Держприкордонслужби засоби ремонту й евакуації рухаються в постійній готовності до розгортання і виконання завдань із ремонту й евакуації машин.

3. Завдання з ремонту машин під час підсилення підрозділів охорони державного кордону мають бути обмежені в часі. Ремонтні засоби, які виділені в технічне замикання, прибувають слідом за підсиленням.

4. З виходом підсилення органу Держприкордонслужби у визначений район ремонтний підрозділ знаходиться в готовності надати допомогу водіям в евакуації та відновленні машин, що вийшли з ладу.

5. Евакуація машин, що вийшли з ладу, здійснюється тягачами, вантажними машинами, машинами з несправним озброєнням і попутним транспортом.

6. ЗППМ (за необхідності) організовується в районах найбільшого виходу машин із ладу відповідно до рішення заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

Тривалість роботи на одному місці ремонтного підрозділу (майстерні, групи) у кожному разі визначається заступником начальника (командира) з озброєння та техніки залежно від тривалості виконання поставленого завдання у відповідній обстановці.

7. Для охорони ЗППМ залучаються особовий склад, машини й озброєння, що там знаходяться. За потреби для посилення охорони начальник (командир) органу Держприкордонслужби виділяє додаткові сили і засоби.

8. Потреба в запасних частинах і матеріалах для ТОіР машин забезпечується індивідуальними комплектами ЗІП машин, а також запасів складу. Поповнення запасів запасних частин здійснюється машинами органу Держприкордонслужби зі складу за розпорядженням заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

9. За різких змін обстановки особлива увага приділяється організації технічного спостереження за машинами з метою своєчасної організації евакуації пошкоджених машин у безпечні місця.

10. ТО машин проводиться, як правило, після вирішення завдань у пунктах постійної дислокації.

6. АБТЗ для зупинення перетину кордону великою
кількістю цивільного населення

1. Для зупинення перетину кордону великою кількістю цивільного населення основні заходи АБТЗ підрозділів охорони кордону проводяться до виходу підсилення на ділянки стримування і блокування на підставі рішення начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

2. Під час підготовки до зупинення перетину кордону великою кількістю цивільного населення передбачається створення РЕГ, склад яких підсилюється вантажними та броньованими машинами, обладнаними спеціальними пристроями і додатковим устаткуванням. Крім того, машини обладнуються для перевезення загороджень.

3. Із виходом підсилення органу Держприкордонслужби на ділянки блокування та вихідні райони сили і засоби ремонтного підрозділу (майстерні, групи) розподіляються:

у складі РЕГ - безпосередньо за підсиленням підрозділів охорони державного кордону;

інші засоби - в очікуванні до висування і розгортання роботи на ЗППМ органу Держприкордонслужби у визначеному районі.

4. РЕГ створюються, як правило, за кількістю груп підсилення і переміщаються безпосередньо за ними в готовності надати допомогу водіям у відновленні машин, що вийшли з ладу, а також їх евакуації в разі пошкоджень або загрози захоплення чи знищення.

5. Потреба в запасних частинах і матеріалах для ТОіР машин забезпечується індивідуальними комплектами ЗІП машин, а також запасів складу. Поповнення запасів запасних частин здійснюється машинами органу Держприкордонслужби зі складу за розпорядженням заступника начальника (командира) з озброєння та техніки.

6. ТО машин проводиться після виконання завдання, як правило, у пункті постійної дислокації.

7. АБТЗ при підготовці та подоланні водних перешкод

1. При підготовці подолання водної перешкоди, крім загальних питань організації АБТЗ, заступник начальника (командира) з озброєння та техніки і начальник служби мають передбачити:

порядок і обсяг робіт із підготовки машин до подолання водної перешкоди;

виділення евакуаційних і ремонтних засобів для евакуації та ремонту пошкоджених машин на переправі;

організацію рятувально-евакуаційних заходів на переправі;

порядок розміщення ремонтного підрозділу при висуванні його до переправи і на вихідному березі;

строки переправи ремонтного підрозділу, райони його розгортання на протилежному березі.

2. При організації рятувально-евакуаційних заходів на переправі використовуються сили і засоби, які виділені старшим начальником, або органів, які беруть участь у взаємодії.

3. Ремонтний підрозділ (майстерня, група) органу Держприкордонслужби перед подоланням водної перешкоди розташовується позаду і переправляється слідом за основними підрозділами.

4. При подоланні водної перешкоди РемГ (РЕГ) органу Держприкордонслужби виходять до водної перешкоди разом із підрозділами і розташовуються поблизу переправи. РЕГ евакуюють машини, що перешкоджають проходу до переправи, здійснюють евакуацію і ремонт застряглих, пошкоджених і затоплених машин. РЕГ підрозділів переправляються слідом за своїми підрозділами.

5. РЕГ органу Держприкордонслужби працює на вихідному березі до закінчення переправи органу Держприкордонслужби.

При виході з ладу переважної кількості машин на вихідному березі може бути організований ЗППМ органу Держприкордонслужби.

8. АБТЗ у складних умовах

1. У зимовий період при організації АБТЗ необхідно враховувати:

складність умов експлуатації машин;

погіршення умов роботи водіїв машин і особового складу ремонтного підрозділу через низьку температуру і зменшення тривалості світлового дня;

труднощі при евакуації машин (глибокий сніг, ожеледиця тощо);

труднощі обладнання укриттів для особового складу і машин.

Під час дій органу Держприкордонслужби взимку підготовка машин має передбачати забезпечення машин засобами утеплення і полегшення запуску двигуна, зимовими видами ПММ, пересувними засобами для підігріву води та оливи, резервними АКБ тощо.

ЗППМ узимку розгортається поблизу доріг та населених пунктів, у лісах та інших місцях, що забезпечують захист від вітру. При організації ЗППМ передбачається попереднє розчищення підходів до нього, шляхів переміщення ремонтного підрозділу, майданчиків для майстерень і машин, які підлягають ремонту.

Одиночні машини ремонтуються переважно на місці виходу з ладу, не заважаючи руху іншим машинам, у захищених від вітру укриттях, що мають зручні шляхи висування до них ремонтних засобів.

При ремонті машин слід передбачати обігрів особового складу ремонтного підрозділу.

За глибокого снігового покриву ушкоджені машини, що підлягають евакуації, евакуюються до шляхів, які забезпечують подальшу евакуацію їх до місць ремонту.

Силам і засобам ремонтного підрозділу (майстерні, групи), які забезпечують охорону державного кордону на відповідних ділянках, виділяються запаси майна, що забезпечують їхню роботу без поповнення зі складу під час виконання завдання.

2. При підготовці машин до дій у лісистій місцевості необхідно передбачати додаткове забезпечення пилками, сокирами і тросами для розчищення завалів, а також пожежним інвентарем.

При діях органу Держприкордонслужби в лісистій місцевості організовуються ПТС, які наближені до підрозділів.

Ремонтний підрозділ (майстерня, група) розгортається для ремонту машин ближче до органу Держприкордонслужби. Необхідно уникати його розташування безпосередньо на узліссях, дорогах і просіках. Уживаються заходи для запобігання лісових пожеж у районах розташування. Для швидкого висування із займаних районів підготовляються запасні шляхи.

Пошкоджені машини евакуюються до шляхів, якими переміщується ремонтний підрозділ (майстерня, група).

Райони розташування ремонтного підрозділу (майстерні, групи), місця перебування ушкоджених машин і маршрути руху до них позначаються добре видимими покажчиками.

Силам і засобам ремонтного підрозділу (майстерні, групи), які забезпечують охорону державного кордону на відповідних ділянках, виділяються запаси майна, що забезпечують їх роботу без поповнення зі складу під час виконання завдання.

3. У горах при організації АБТЗ варто враховувати:

дії органу Держприкордонслужби на окремих напрямках;

особливості експлуатації машин у гірських умовах;

обмежену кількість доріг, придатних для переміщення ремонтного підрозділу, маневру ремонтними засобами й евакуації машин;

наявність підйомів і спусків, крутих поворотів та інших важкопрохідних ділянок місцевості;

можливість гірських обвалів, завалів, сходу снігових лавин, особливо при завданні ракетних ударів, швидкого підйому води в гірських ріках тощо;

різко змінювані умови спостереження за машинами при виконанні завдань;

труднощі з підтримання зв’язку.

У гірських умовах слід передбачати:

ретельну підготовку машин з урахуванням особливостей експлуатації їх у гірській місцевості;

створення додаткових запасів деталей, вузлів і агрегатів, підданих прискореному зношуванню в гірських умовах;

навчання особового складу експлуатації, водінню й евакуації машин у гірській місцевості;

забезпечення гірськими колодками й іншими засобами безпеки руху, а також запасом води і рухомими водомаслогрійками.

У зв’язку з труднощами маневру ремонтними й евакуаційними засобами під час дій у гірській місцевості важливе значення має їх попередній розподіл перед виконанням завдання на напрямках дій підрозділів охорони органу Держприкордонслужби.

У райони дій підрозділів охорони кордону виділяються ремонтні й евакуаційні засоби, які здатні самостійно виконувати завдання з ремонту й евакуації пошкоджених машин. Ремонтом і евакуацією машин на кожному напрямку керує офіцер (сержант), якого призначає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки.

Силам і засобам ремонтного підрозділу (майстерні, групи), які діють на окремих напрямках, виділяються запаси майна, що забезпечують їхню роботу без поповнення зі складу під час виконання завдання.

ЗППМ розгортається у долинах і на гірських плато. При виборі місця розгортання ЗППМ необхідно враховувати, що евакуація пошкоджених машин до них не повинна заважати руху підрозділів органу Держприкордонслужби.

На важкопрохідних ділянках маршруту руху для забезпечення проходження підрозділів органу Держприкордонслужби через перевали, гірські ріки й ущелини завчасно висилаються РЕГ.

Пошкоджені машини евакуюються насамперед із доріг на роз’їзди. За неможливості підходу евакуаційних засобів до пошкоджених машин вони можуть евакуюватися до найближчого роз’їзду броньованими машинами.

4. На місцевості з піщаною поверхнею та обмеженою рослинністю при організації АБТЗ слід ураховувати:

дії органів Держприкордонслужби на окремих напрямках на великих просторах із широким застосуванням маневру;

можливість руху ремонтного підрозділу без доріг;

труднощі маскування ремонтного підрозділу;

труднощі спостереження за машинами через підвищене забруднення повітря;

особливості експлуатації машин на піщаній місцевості.

У цих умовах треба передбачити:

ретельну підготовку машин з урахуванням особливостей їх експлуатації на піщаній місцевості;

створення на машинах і в ремонтному підрозділі додаткових запасів прісної води й експлуатаційних матеріалів, що необхідні при ТОіР машин;

забезпечення машин засобами підвищення прохідності для подолання піщаних ділянок місцевості;

створення додаткових запасів деталей, вузлів і агрегатів, які піддаються підвищеному зносу і руйнуванню під час експлуатації машин на піщаній місцевості;

підготовку особистого складу до експлуатації машин на піщаній місцевості.

У зв’язку з підвищеною втомлюваністю особового складу для надання допомоги водіям у проведенні ТО машин треба виділяти значну кількість засобів ТОіР. ТО машин доцільно проводити, коли температура повітря знижується.

Ремонтний підрозділ (майстерня, група) розподіляється за напрямками дії підрозділів охорони органу Держприкордонслужби, розташовується більш розосереджено, ближче до джерел води. За можливості він забезпечується засобами маскування, а також матеріалами для облаштування укриттів від сонця і пилу.

Захист та охорона ремонтного підрозділу підсилюються. Він, як правило, розташовується ближче до підрозділів матеріального забезпечення.

У разі організації ЗППМ його площа має бути більшою, ніж у звичайних умовах. Шляхи евакуації позначаються добре видимими знаками.

XIV. Автомобільне та бронетанкове забезпечення
в окремо дислокованих підрозділах

1. АБТЗ відділів прикордонної служби, відділень інспекторів прикордонної служби, мобільних прикордонних застав, прикордонних комендатур та інших штатних або тимчасово створених підрозділів (далі - окремо дислоковані підрозділи), машини яких використовуються та зберігаються за межами парку органу Держприкордонслужби, полягає в організації і здійсненні правильної експлуатації та своєчасного обслуговування і ремонту штатних та приданих машин.

Організація АБТЗ окремо дислокованих підрозділів (далі - ОДП) покладається на їх начальника (командира).

2. На штатному забезпеченні ОДП знаходяться легкові, вантажні та спеціальні автомобілі, мотоцикли, снігоходи, квадроцикли та інші самохідні шасі. За рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби ОДП можуть підсилюватися броньованими та іншими машинами.

Машини ОДП належать до транспортної групи експлуатації, закріплюються наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби за водіями і передаються зі складанням актів технічного стану.

3. Машини ОДП використовуються за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил безпечної експлуатації, установлених інструкціями з експлуатації відповідних зразків машин. Правила експлуатації машин ОДП встановлюються рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби на охорону державного кордону відповідно до вимог чинного законодавства залежно від умов несення служби на ділянці відповідальності та відповідно до розрахунків витрат моторесурсів та ПММ.

4. Порядок використання машин в охороні державного кордону визначає начальник (командир) ОДП у плані охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю на кожну добу. Включення машин до цього плану є підставою для їх використання. Машини для виконання заходів, не передбачених планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю, мають включатися в наряд органу Держприкордонслужби.

Штатні і придані машини ОДП можуть використовуватися:

для перевезення прикордонних нарядів до місць несення служби;

для несення служби в рухомих прикордонних нарядах і постах технічного спостереження;

для забезпечення маневру прикордонними нарядами на ділянці відповідальності;

для перевезення резерву ОДП та інших утворених груп згідно з обстановкою;

для ведення оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності;

для виконання завдань інженерного облаштування державного кордону;

для перевезення особового складу, вантажів, евакуації хворих прикордонників, членів їхніх сімей тощо;

для забезпечення виконання спеціальних заходів.

Щоденне використання машин в охороні державного кордону планується з урахуванням надання водіям відпочинку і необхідного часу для обслуговування та підготовки машин для виконання завдань за призначенням.

5. До експлуатації в ОДП допускаються укомплектовані, справні та підготовлені до роботи у складних умовах машини.

Машини доукомплектовуються ЗІП, шанцевим інструментом, заправним інвентарем, засобами підвищення прохідності, підпорками для утримання машин від скочування, світломаскувальними пристроями, утеплювачами капотів, буксирними тросами, вогнегасниками, знаками аварійної зупинки, медичними аптечками тощо. Усі машини мають бути обладнаними для перевезення особового складу.

Забороняється використання машин:

на необстежених дорогах, перевалах, необладнаних бродах і переправах;

під час ожеледиці, сильного снігопаду, бурану, густого туману, сильного дощу, в умовах бездоріжжя, якщо не забезпечується безаварійна експлуатація машин;

які не пройшли в установлені строки чергового ТО і неукомплектовані;

з метою проведення обкатки на дорогах зі складними умовами експлуатації (багнюка, пісок, круті підйоми і спуски тощо);

для перевезення особового складу, якщо машини не обладнані для цього;

для перевезення вантажів сторонніх організацій та приватних осіб.

6. Для використання машин в охороні державного кордону начальники (командири) ОДП визначають маршрути руху, які перевіряються досвідченими офіцерами.

Маршрути руху обладнуються в інженерному відношенні, наносяться на схему ділянки відповідальності із зазначенням протяжності маршруту, небезпечних ділянок місцевості, допустимої швидкості руху на кожній ділянці залежно від пори року, доби, стану погоди та доріг.

7. Для керування машинами в ОДП підбираються найбільш досвідчені водії, допущені до перевезення особового складу.

Машини готуються до виходу в рейс водіями під керівництвом заступника начальника (командира) ОДП з логістики (техніка).

Дозвіл на підготовку машини до виходу надає оперативний черговий (черговий) ОДП, який видає водію ключі від воріт гаража (сховища) і замка запалювання.

Після отримання дозволу оперативного чергового (чергового) ОДП водій відкриває машину, проводить контрольний огляд і готує її до виходу в рейс. Про готовність до виконання завдань за призначенням водій доповідає заступнику начальника (командира) ОДП з логістики (техніку).

8. Порядок використання машин в ОДП здійснюється відповідно до Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року N 595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за N 970/30838.

9. Для зберігання, обслуговування та ремонту машин в ОДП обладнується гараж, в якому передбачаються місця для стоянки згідно зі штатною кількістю машин і пост ТОіР.

Обладнання гаража має забезпечувати збереження машин, їх раціональне розміщення, обслуговування та швидкий виїзд за сигналами тривоги, а також пожежну безпеку.

Стоянки машин обладнуються із забезпеченням можливості підготовки машин до виходу в рейс та швидкого їх виїзду за сигналами тривоги.

Над кожною машиною вивішується табличка із зазначенням марки, номера машини і прізвища водія.

10. В ОДП під час використання машин проводяться такі види обслуговування:

КО - перед виходом машини в рейс (виконується водієм);

ЩТО - наприкінці робочого дня або після повернення з рейсу (виконується водієм);

ТО-1 та ТО-2 - після визначеного нормативно-правовими актами (технічною документацією на кожну марку машин) пробігу (строку) згідно з місячним планом експлуатації і виходу в ремонт машин (виконується безпосередньо в ОДП водієм або в органі Держприкордонслужби із залученням сил і засобів ремонтного підрозділу (майстерні, групи));

СО - двічі на рік разом із черговим ТО1 або ТО-2 під час переведення машин на зимовий (літній) період експлуатації (виконується безпосередньо в ОДП водієм або в органі Держприкордонслужби із залученням сил і засобів ремонтного підрозділу (майстерні, групи)).

Організація своєчасного і якісного проведення ТО машин, надання водіям необхідних засобів, часу і матеріалів покладаються на начальника (командира) підрозділу.

11. Пост ТОіР повинен мати:

оглядову яму, обладнану освітленням (напругою 12-36 В) або естакадою (напівестакадою);

вантажопідйомний пристрій;

підставки для підтримки піднятих мостів і рами машин;

пристрій для відведення відпрацьованих газів;

верстат із лещатами і стелажі для зберігання інструменту, приладів і обладнання;

шафи для зберігання спеціального одягу, запасних частин і матеріалів;

укомплектований протипожежний щит з ящиком для піску.

Крім того, пост ТОіР оформлюється наочною технічною документацією з переліком робіт, які виконуються під час ТО-1 і ТО-2, операційними картками з проведення контрольного огляду машин, основними регулювальними даними за кожною маркою машин, картами змащування машин, вимогами до технічного стану машин, видами ПММ, які використовуються для заправлення машин та агрегатів, і нормами їх витрат, вимогами техніки безпеки при проведенні ТОіР машин й інструкцією з пожежної безпеки тощо.

12. Ремонт машин ОДП проводиться:

ПР, який не потребує заміни вузлів і агрегатів та за наявності запасних частин,- безпосередньо в підрозділі (виконується водієм);

ПР із заміною вузлів і агрегатів та СР - безпосередньо в підрозділі або на ПТОР органу Держприкордонслужби (виконується водієм разом зі спеціалістами ремонтного підрозділу (майстерні, групи));

КР - на спеціалізованих ремонтних підприємствах.

13. Для тимчасової заміни несправних машин ОДП за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби утворюється група резервних машин із водіями в кількості, яка забезпечує підтримку готовності ОДП до виконання завдань за призначенням на час ремонту їх машин.

14. Підготовка машин до виїзду, проведення ТОіР, перевірка їхньої готовності до виконання завдань за призначенням проводяться водіями ОДП під безпосереднім керівництвом заступника начальника (командира) підрозділу з логістики (старшого техніка, техніка).

15. За стан машин, організацію підготовки до використання, організацію проведення ТОіР, ведення документації, надання щомісячних звітів із використання машин та витрат моторесурсів безпосередньо відповідає заступник начальника (командира) підрозділу з логістики (старший технік, технік).

Начальник Управління взаємодії
з Державною прикордонною службою України МВС
С.М. Рябий

Додаток 1
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 9 глави 1 розділу III)

Рапорт

Рапорт (Додаток 1) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 2
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 7 глави 2 розділу III)

Акт

Акт (Додаток 2) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 3
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 2 глави 3 розділу III)

Акт

Акт (Додаток 3) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 4
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 2 глави 1 розділу IV)

Визначення
технічного (якісного) стану автомобільної
та бронетанкової техніки і майна за категоріями

N з/п	Найменування	1 категорія	2 категорія	3 категорія	4 категорія	5 категорія
1	2	3	4	5	6	7
1	Автомобілі, БТР, БРДМ, ББА та їх базові шасі	Нові з пробігом до 1000 км (до 40 мотогодин), зі строком зберігання до 1 року, технічно справні	З пробігом понад 1000 км (більше 40 мотогодин), зі строком зберігання понад 1 рік, а також ті, що пройшли середній ремонт, капітальний ремонт чи регламентоване технічне обслуговування, технічно справні	Потребують середнього ремонту або регламентованого технічного обслуговування	Потребують капітального ремонту	Непридатні для використання, відновлення яких неможливе чи недоцільне, які вичерпали встановлений ресурс
2	Гусеничні тягачі, транспортери-тягачі, транспортери та їх базові шасі, трактори	Нові з пробігом до 200 км (до 20 мотогодин), зі строком зберігання до 1 року, технічно справні	З пробігом понад 200 км (понад 20 мотогодин), зі строком зберігання понад 1 рік, а також ті, що пройшли середній, капітальний ремонт чи регламентоване технічне обслуговування, технічно справні	Те саме	Те саме	Те саме
3	Причепи та напівпричепи	Нові з пробігом до 1000 км, зі строком зберігання до 1 року, технічно справні	З пробігом понад 1000 км, зі строком зберігання понад 1 рік, а також ті, що пройшли ремонт, технічно справні	Не встановлюється	Те саме	Те саме
4	Мотоцикли, квадроцикли, снігоходи, велосипеди	Нові, що не були в експлуатації або зі строком зберігання до 1 року, технічно справні	Були в експлуатації або зі строком зберігання понад 1 рік, а також ті, що пройшли ремонт, технічно справні	Потребують ремонту	Не встановлюється	Те саме
5	Автомобільні шини	Нові, що не були в експлуатації, з пробігом до 1000 км, зі строком виготовлення до 1 року, придатні для використання	З пробігом від 1000 км до 15 000 км, зі строком виготовлення до 5 років, придатні для використання	З пробігом понад 15 000 км, зі строком зберігання понад 5 років, а також ті, що пройшли ремонт, придатні для використання	Потребують ремонту (відновлення)	Те саме
6	Акумуляторні батареї	Нові, що не були в експлуатації або зі строком зберігання до 1 року. Для батарей типу 6СТ-140, 6СТЄН-140М, 2СТ-85, 6СТ-190ТР - до 3 років	Справні, були чи знаходяться в експлуатації, а також нові зі строком зберігання, що перевищує строк, установлений для 1 категорії	Потребують ремонту	Не встановлюється	Те саме
7	Запасні частини, водійський інструмент та приладдя	Нові, що не використовувалися, придатні для використання	Використовуються або пройшли ремонт, придатні для використання	Те саме	Те саме	Те саме
8	Агрегати	Нові, що не були в експлуатації	Були в експлуатації чи пройшли ремонт, справні	Не встановлюється	Потребують капітального ремонту	Те саме
9	Обладнання для експлуатації та ремонту машин	Те саме	Те саме	Потребують середнього ремонту	Те саме	Те саме
10	Матеріали та метали	Кондиційні, що відповідають вимогам державних стандартів	Некондиційні	Не встановлюється	Не встановлюється	Не встановлюється

Додаток 5
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 1 глави 3 розділу V)

План-графік
технічного обслуговування і ремонту машин

План-графік технічного обслуговування і ремонту машин (Додаток 5) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 6
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 11 глави 4 розділу V)

Картка
машини тривалого зберігання

Картка машини тривалого зберігання (Додаток 6) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 7
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 12 глави 4 розділу V)

План-графік
технічного обслуговування та випробування машин,
які утримуються на тривалому зберіганні

План-графік технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні (Додаток 7) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 8
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 13 глави 7 розділу V)

Акт
на списання моторесурсу, витраченого машинами

Акт на списання моторесурсу, витраченого машинами (Додаток 8) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 9
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 4 глави 1 розділу VІІ)

Перелік
основних агрегатів машин

Види машин	Основні агрегати
Автомобілі	Двигун, коробка передач, роздавальна коробка, передній ведучий міст, середній і задній мости, гідромеханічна передача, рама, кабіна, кузов легкового автомобіля й автобуса
Гусеничні машини	Двигун, головний фрикціон, коробка передач, головна передача, бортова передача, механізми повороту, лебідка, корпус (рама), кабіна
Трактори	Двигун, головний фрикціон, коробка передач, головна передача, пусковий двигун, рама, кабіна, гусеничний рушій (гусеничні ланцюги, візок у зборі)
Бронетанкова техніка	Двигун, коробка передач, роздавальна коробка, мости, колісні редуктори, бортова коробка передач, корпус
Мотовелотехніка	Двигун, рама

__________
Примітка.

До основних агрегатів належать також кузови-фургони спеціальних машин.

Додаток 10
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 3 розділу Х)

Журнал
обліку нещасних випадків (випадків смерті)

Журнал обліку нещасних випадків (випадків смерті) (Додаток 10) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 11
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 14 глави 1 розділу XІІІ)

Журнал
обліку пошкоджених машин

Журнал обліку пошкоджених машин (Додаток 11) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

Додаток 12
до Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення
в Державній прикордонній службі України
(пункт 21 глави 1 розділу ХІІІ)

Книга
обліку техніки й озброєння,
що надійшли на ЗППМ

Книга обліку техніки й озброєння, що надійшли на ЗППМ (Додаток 12) для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".