Як припинити підприємницьку діяльність приватному
підприємцю на спрощеній системі оподаткування
Головне в процесі припинення підприємницької діяльності це правильно та послідовно організувати (крок за кроком) процедуру самоліквідації та діяти в рамках закону, а не зволікати на різні додаткові вимоги, які можуть висувати державні органи.
В даній статті чітко визначимо, що дійсно зобов’язана зробити фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування для повної процедури припинення своєї діяльності, допоможемо розкласти поетапно процедуру розреєстрації аби така процедура була легкою та без негативних наслідків для колишнього підприємця.
Етапи розреєстрації
Незважаючи на те, що Закон про державну реєстрацію передбачає швидку розреєстрацію - протягом 24 годин, все ж таки певні обов’язки у самоліквідованого підприємця існують. А це, окрім направлення заяви держреєстратору про реєстрацію припинення підприємницької діяльності, складання та подання річних або так званих ліквідаційних звітів, остаточні розрахунки з податків та зборів, закриття рахунків в банку (за наявності) та інше.
Тож пропонуємо розібрати процедуру припинення підприємницької діяльності по певних етапах, одночасно розглядаючи всі проблемні моменти його проходження.
Подача заяви державному реєстратору
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємцю необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за формою 12, затверджену Наказом N 3268/5, та пред’явити документ, який посвідчує особу (паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання).
У випадку подання документів уповноваженою особою, відомості про яку відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою надається ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (ч. 4 ст. 18 Закону про державну реєстрацію).
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, що не передбачені ч. 4 ст. 18 Закону про державну реєстрацію.
За результатом наданих документів, державний реєстратор протягом 24 годин після надходження документів (крім вихідних та святкових днів), поданих для реєстрації припинення фізичної особи - підприємця зобов’язаний внести відомості в Єдиний державний реєстр та надсилає цю інформацію до податкової, органів статистики, Пенсійного фонду.
Враховуйте, що зараз "паперова" держреєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної або фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (ч. 2 ст. 4 Закону про державну реєстрацію).
Якщо вирішите усе надіслати поштою (таке теж можливо), врахуйте, що достовірність підпису заявника на розреєстраційній заяві має бути засвідчено нотаріально.
Електронний спосіб подання документів також можливий. Зараз сервіс працює (https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz), тому заяву можна подати і в електронному вигляді. Але для цього знадобиться електронний цифровий підпис. Для жителів Дніпропетровської, Донецької та Тернопільської областей можна скористатись сервісом iGov (https://igov.org.ua).
Державна реєстрація на підставі документів, поданих в електронній формі проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.
Зняття з обліку в державних органах
ДФСУ. Зняття з обліку платників податків в органах ДФС здійснюється згідно із Законом про державну реєстрацію та Порядком N 1588.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону про державну реєстрацію у день розреєстрації держреєстратор повідомляє податківців про припинення підприємницької діяльності.
І цього ж дня податківці зобов’язані зняти платника податків з обліку (пп. 1 п. 11.22 Порядку N 1588).
Тобто, дата зняття з обліку в ДФС - це дата отримання відомостей про державну реєстрацію припинення діяльності.
Більше того, згідно п. 299.10. ст. 299 гл. 1 розд. XIV ПК України "реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі... припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення".
Тобто ніяких додаткових заяв про виключення з реєстру платників єдиного податку "колишньому" підприємцю, згідно з ПК України, подавати не потрібно. Перевірити, чи знято підприємця з обліку, можна за посиланням (sfs.gov.ua/businesspartner).
Але, пам’ятайте, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов’язань, що виникли під час здійснення підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (пп. 4 п. 11.22 Порядку N 1588). Тобто, підприємця не знімуть з обліку якщо є заборгованість зі сплати податків та зборів.
Після зняття з реєстрації в Єдиному державному реєстрі ДФСУ вправі призначити та провести позапланову документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПК України (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 гл. 8 розд. II ПК України). Згідно п. 102.1 ст. 102 гл. 9 розд. II ПК України строк давності становить 1095 днів.
Контролюючі органи можуть перевірити за період ведення діяльності ФОП своєчасність декларування доходів і сплати податків, подання звітності та сплату ЄСВ.
За загальним правилом і згідно роз’яснень податківців (підкатегорія 136.06 ЗІР) тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати:
- 3 робочих днів - для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників та за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
- платником податку подано податкову декларацію, про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
- платник податку не зареєстрований як платник ПДВ;
- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо використання платником податку найманої праці фізичних осіб та відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах;
- 5 робочих днів - для суб’єктів малого підприємництва;
- 10 робочих днів - для інших платників податків.
Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 2 робочих дні для суб’єктів малого підприємництва та 5 робочих днів для інших платників податків, крім великих платників податків.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В разі незгоди платника податків з висновками, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, можна протягом 5 робочих днів, наступних за днем отримання акта, скласти заперечення до акта перевірки в орган, який проводив перевірку платника податків. Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання.
Нагадаємо, що Законом N 1797 в ПК України внесено зміни в частині контрольно-перевірочної роботи. Так, в новій редакції викладено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функція контрольно-перевірочної роботи закріплена виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Тому з 1 січня 2017 року перевірятимуть, у тому числі видаватимуть накази про проведення, оформлятимуть напрямок (посвідчення), складатимуть акти (довідки), податкові повідомлення-рішення та інше будуть тільки вищевказані органи.
Пенсійний фонд. Про припинення підприємницької діяльності органи Пенсійного фонду також повідомить держреєстратор у день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (ч. 2 ст. 13 Закону про державну реєстрацію).
На підставі отриманої інформації Пенсійний фонд знімає з обліку колишнього підприємця (п. 5.2 Порядку N 21-6). У разі якщо у підприємця були наймані працівники, то Пенсійний фонд повинен провести документальну перевірку протягом 10 днів після отримання інформації від держреєстратора про припинення підприємницької діяльності (п. 5.2 Порядку N 21-6).
Отже, ФОП знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника ЄСВ. Датою зняття з обліку платника ЄСВ є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
На замітку! Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.
Здача останніх звітів та сплата податки і зборів
Відповідно до п. 294.6 ст. 294 гл. 1 розд. XIV ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
При цьому, податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію (п. 295.8 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України).
Наприклад, якщо датою розреєстрації є 18.09.2017 р., то єдиний податок доведеться сплати як за повний місяць (вересень) перебування на спрощеній системі оподаткування.
Отже, за колишнім підприємцем залишається обов'язок з подання декларації з єдиного податку за 2017 рік [граничний строк її подання: для платників єдиного податку - фізичних осіб, віднесених до 3-ї групи - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (до 09.02.2018 р.), для платників єдиного податку - фізичних осіб, віднесених до 1 та 2 груп - 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (до 01.03.2018 р.)], та сплати єдиний податок за повний місяць, в якому проведено розреестрацію, і в повному обсязі.
За самоліквідованим підприємцем у разі виявлення помилок у раніше поданій декларації зберігається право уточнити показники. Але таке право відсутнє вже під час проведення позапланової документальної перевірки за період, що перевіряється.
Також підприємцю, який припинив діяльність, треба подати "ліквідаційний" звіт з ЄСВ (форма Д5), граничний термін подання якого 09.02.2018 р., та сплати ЄСВ за звітний період, включаючи місяць, в якому проведено розреєстрацію, у повному обсязі.
Звертаємо увагу, що відправити звіти через Інтернет навряд чи вийде, оскільки після зняття з держреєстрації електронний цифровий підпис підприємця вже є недійсним.
Інші дії, але не менш важливі
Первинні документи та Книга обліку доходів (і витрат). За загальним правилом після ліквідації первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, платник податку повинен зберігати не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої такі документи використовувалися. Якщо ж звітність платником податків не подавалася, то відлік 1095 днів починається з дня граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 гл. 1 розд. І ПК України).
Тому, Книгу обліку доходів (і витрат) не викидаємо та зберігаємо не менше ніж 1095 днів (3 роки) з дня припинення підприємницької діяльності. Пам’ятаємо про право податківців на позапланову документальну перевірку протягом цього строку.
Зберігаємо, як в електронному, так і у паперовому вигляді всі звіти та квитанції про сплату податків. Аналогічно чинимо з договорами, банківськими та первинними документами, пов’язаними з підприємницькою діяльністю.
Рахунки в банках. Фізична особа має закрити всі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Однак якщо після припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця залишилися незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), то контролюючий орган самостійно доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату і номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі, а також дату зняття з обліку платника податків в контролюючому органі (пп. 7 п. 11.21 Порядку N 1588).
Ліквідуємо печатку. Здавати кудись печатку вже давно не треба. Тому можна знищити печатку самостійно (склавши про це акт) або зберігати її у себе на пам’ять.
Підприємницька діяльність після припинення
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 164 КУпАП встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
За повторне протягом року вчення таких дій доведеться сплати від 2000 до 5000 НМДГ (34 000 грн до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Отже, з того дня, у якому держреєстратор вніс до Єдиного державного реєстру запис про припинення підприємця, отриманий дохід є "цивільним" і він не відображається у Книзі обліку доходів (і витрат) (правда це не стосується погашення боржниками зобов’язань перед вами за періоди здійснення підприємницької діяльності).
Якщо доходи отримувались від громадян, то з такого доходу в загальному випадку треба сплатити ПДФО (18 %) і військовий збір (1,5 %) на підставі поданої громадянином декларації про доходи (подається до 1 травня року, що настає за звітним, - пп. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49 гл. 2 розд. І ПК України).
Якщо ж доходи отримувались від підприємців або юридичних осіб, то в даному випадку саме вони зобов’язані утримати та сплатити ПДФО та військовій збір, як податкові агенти.
ЄСВ в обох випадках не сплачується, бо він за договорами купівлі-продажу не сплачується в принципі.
Швидке повернення в підприємницьку діяльність
Обмежень щодо припинення та повторної реєстрації підприємницької діяльності немає. Підприємець може припинити діяльність і повторно зареєструватись ним.
Головне, щоб у нього не було порушення законодавства та порядку взяття на облік та зняття з обліку в якості підприємця.
Але після подання держреєстратору заяви про припинення діяльності жодним чином скасувати, тобто подати заяву про відміну такого рішення не вийде.
Для повернення в підприємницьку діяльність доведеться знов подати заяву на реєстрацію підприємницької діяльності (можна особисто, можна онлайн). На цей раз використовуємо заяву за формою 10, затверджену Наказом N 3268/5.
Знову ж таки, як вас протягом доби (24 годин) припинили, так вас протягом доби і зареєструють. І всі відомості платника податку, який повернувся у підприємницьку діяльність, так само "самостійно" потраплять до державних органів.
А ось так швидко повернутись на спрощену систему оподаткування не вийде. Відповідно до п. 298.1 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до пп. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 гл. і розд. XIV ПК України.
Згідно пп. 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПК України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Але такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Отже, у разі якщо фізична особа - підприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів.
І вже знов обрати спрощену систему оподаткування у поточному році не може, оскільки вважається, що вже скористалась своїм правом на її застосування (підкатегорія 107.12 ЗІР).
Перейти на спрощену систему оподаткування можна тільки з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України.
Список використаних документів
ГК України - Господарський кодекс України
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
ПК України - Податковий кодекс України
Закон N 1797 - Закон України від 21.12.2016 р. 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового, кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"
Закон про державну реєстрацію - Закон України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
Наказ N 3268/5 - Наказ Мін’юсту України від 18.11.2016 р. N 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
Порядок N 21-6 - Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. N 21-6
Порядок N 1588 - Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. N 1588
Ірина Бубирь
"Консультант бухгалтера" N 18 (838) 25 вересня 2017 року
Передплатний індекс: 22789 (змішана російська/українська мова)