Повна ліквідація підприємства і як наслідок - вивільнення працівників.
Відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України (за текстом - КЗпП) у випадку вивільнення працівників, необхідно про останнє персонально попередити не пізніше, ніж за два місяці.
У випадку, коли вивільнення є масовим (стаття 48 Закону України "Про зайнятість населення") - власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Так, статтею 40 КЗпП, відносно питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з зазначених вище підстав цієї статті допускається тільки тоді, коли неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За ініціативою власника або уповноваженого ним органу, звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті, а саме нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні; за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності), а також у період перебування працівника у відпустці допускається тільки на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Звертаємо увагу, що за статтею 184 КЗпП - звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
_______________________________________________________
СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:
10 березня 2017 року (Відпускні за навчальну відпустку при звільненні посеред останньої)
22 лютого 2017 року (Звільнення працівника з причини непроходження випробувального терміну)
25 листопада 2016 року (щодо навчальної відпустки на роботі за сумісництвом)
20 жовтня 2016 року (щодо зайнятості населення та порядку звільнення працівників)
16 серпня 2016 року (щодо порядку звільнення працівника за прогул)
22 липня 2016 року (щодо відпрацювання двотижневого строку працівником при звільненні)
15 липня 2016 року (щодо здійснення остаточного розрахунку з працівником при звільненні)