Чим запам'ятався 2013 рік
Настав час підводити підсумки того, що вже минає 2013 року. Самий час освіжити в пам'яті, чим він запам'ятався, передусім, обліковим працівникам і які значимі події сталися цього року.
Адже для того, щоб правильно скласти податкові та бухгалтерські звіти за рік, бухгалтерам необхідно відновити в пам'яті усі ті воістину революційні зміни, які сталися впродовж 2013 року.
До найбільш значимих подій 2013 року можна віднести наступну дюжину топ-подій:
1) повноваження ДПСУ та ДМСУ передані Міндоходів України;
2) кардинально змінився порядок сплати податку на прибуток;
3) змінився порядок оподаткування операцій з цінними паперами;
4) втратив чинність разд. X ПК України, що регулює стягування рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, а суб'єкти господарювання, що видобувають вуглеводневу сировину, стали сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин у збільшеному розмірі;
5) юридичні особи стали сплачувати податок на нерухоме майно;
6) КВЕД-2005 втратив чинність, а єдиним допустимим класифікатором видів діяльності ставок КВЕД-2010;
7) на фінансовий ринок країни повернені фінансові векселі;
8) Мінфін України затвердив нові стандарти бухгалтерського обліку і вніс істотні зміни до діючих П(С)БО;
9) почала діяти ст. 39 розд. І ПК України, що встановлює порядок застосування та методи визначення звичайної ціни. Проте проіснувала вона в початковій редакції лише до 31.08.2013 p., a з 01.09.2013 р. цією статтею введене трансфертне ціноутворення і почав, по суті, застосовуватися новий порядок визначення звичайних цін;
10) екологічний податок поповнився новим податком за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів;
11) лиміт готівкових розрахунків обмежили 150 000 грн;
12) адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) від Пенсійного фонду України передано Міндоходів України.
ДПСУ та ДМСУ реорганізовані у Міндоходів України
Формування єдиної державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків та зборів, митних платежів доручено Міндоходів України відповідно до Указу N 726.
Впродовж 2013 року Указом N 141 було затверджене Положення N 141, яке регламентує основні завдання, права та обов'язки Міндоходів України.
Рішення про створення Міндоходів України було продиктоване необхідністю з'єднати значну кількість контролюючих та регулюючих функцій в одних руках, що повинне дати можливість керівникові нового відомства знайти баланс між виконанням функцій із забезпечення
надходжень до бюджету. Тобто необхідно створити такі "правила гри" для підприємців, коли виконання зобов'язань зі сплати податків та зборів буде максимально комфортним для них.
З метою наведення структури територіальних органів Міндоходів у відповідність з нормами Положення N 141, ПК України, МК України, чинного законодавства України була затверджена Постанова N 229, згідно з якою кількість податкових інспекцій, які працюватимуть у складі новоутвореного Міністерства доходів та зборів України, повинна скоротитися реорганізацією і злиттям на 37 одиниць і складе 333 одиниці.
Міндоходів України почало здійснення усіх покладених на нього функцій та повноважень згідно з Розпорядженням N 166-р, опублікованим 03.04.2013 р. в газеті "Урядовий кур'єр"). Проте формально повноваження Міндоходів України були узаконені тільки після прийняття та набрання чинності Законів N 404 та N 405 (11.08.2013 p.), які відкоригували ПК України і МК України та узгодили положення цих актів з діючою системою центральних органів виконавчої влади в особі Міндоходів України.
Внесеними змінами наново визначене поняття контролюючого органу відповідно до вимог ПК України.
Уся інформація про роботу Міндоходів України оприлюдниться на Інтернет-майданчику, розміщеному за адресою minrd.gov.ua.
На сайті також розміщене чинне податкове та митне законодавство, нормативно-правові акти з ЄСВ. Відвідувачі зможуть скачати електронні форми усіх документів і отримати рекомендації фахівців з оформлення звітності.
Для зручності користувачів законодавство та нормативна документація надані за категоріями платників - "Фізичним особам", "Юридичним особам", "Самозайнятим особам", "Великим платникам". Крім того, додано календар, який інформує про дату подання звітності та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Банер "Митне оформлення" надасть корисну інформацію громадянам та суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що перетинають кордон України.
Для якісного обслуговування платників на сайті Міндоходів України функціонують немало електронних сервісів: "Реєстр платників ПДВ", "Митна статистика", "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Електронна митниця", "Акредитований центр сертифікації ключів", "Пульс", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ", "Адреси масової реєстрації", "Електронна звітність", "Перевірка свідоцтва платника єдиного податку", "База знань", "Декларування онлайн" тощо.
У 2013 році на сайті Міндоходів України в тестовому режимі запрацював "Електронний кабінет платника податків".
"Електронний кабінет" - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет, після авторизації.
Експерти Міндоходів вважають новий сервіс кроком до онлайнових відносин платника з працівниками органів доходів та зборів. Перевагою нового сервісу є подання податкової звіт-ності в режимі реального часу. Платник відразу ж бачитиме, як показники його звітності вплинули на стан його розрахунків з бюджетом.
Податкова звітність подаватиметься пакетом, тобто декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів видаватиметься одна квитанція про прийняття декларації.
Надалі можливості "Електронного кабінету" розширюватимуться. Так, наприклад, платники зможуть переглядати документи, видані органами Міндоходів, формувати та заповнювати платіжні документи про сплату податків, розраховувати пеню, подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримувати консультаційні послуги тощо.
Вхід до "Електронного кабінету" здійснюється за адресою knp.minrd.gov.ua або на порталі Міндоходів авторизацією за допомогою електронного цифрового підпису. При установці програмного забезпечення треба користуватися браузером Internet Explorer.
Цифровий підпис підприємства, установи, організації та фізичні особи можуть безкоштовно отримати в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів.
Також, враховуючи значну роль органів доходів та зборів у забезпеченні єдності та цілісності податкової та митної політики держави, на підтримку ініціативи Міндоходів в Україні Указом N 554 встановлений День працівника податкової та митної справи, який відзначатиметься щорічно 18 березня.
Зміни в податковому законодавстві
З моменту набрання чинності ПК України цей нормативно-правовий документ постійно піддається глобальним змінам та коригуванням. Не став виключенням і 2013 рік.
Адміністрування податків та зборів
(розділ II ПК України)
Законодавцями врегульовані окремі питання адміністрування податків та зборів, а також впроваджена практика проведення електронної перевірки платників податків.
Документальна невиїзна позапланова електронна перевірка - це перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої суб'єктом господарювання з незначним ступенем ризику, до контролюючого органу за місцем обліку (п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 гл. 8 розд. II ПК України).
При цьому згідно з п. 77.2 ст. 77 гл. 8 розд. II ПК України, ризик, перелік ризиків та їх розділення за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Податок на прибуток
(розділ III ПК України)
З 1 січня 2013 року:
- ставка податку на прибуток склала 19 % (у 2012 році була 21 %), а для суб'єктів індустрії програмної продукції, що застосовують особливі правила оподаткування, передбачені в п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПК України, - 5 % (п. 10 підрозд. 4 розд. XX ПК України),
- кардинально змінився порядок сплати податку на прибуток (введені авансові внески з цього податку, змінилися строки сплати податку, а також порядок надання податкової декларації);
- почала діяти ст. 39 розд. І ПК України, що встановлює порядок застосування та методи визначення звичайної ціни;
- змінився порядок обліку операцій з цінними паперами.
Однак зміни в оподаткуванні прибутку не обмежилися наведеними вище змінами і з 01.09.2013 р. повністю змінився порядок визначення звичайних цін і введене трансфертне ціноутворення.
Трансфертне ціноутворення
Боротьбі з одним з наймасштабніших способів мінімізації оподаткування, за допомогою якого з України щорічно виводилося до 100 млрд грн, присвячений Закон N 408, яким були внесені зміни до ПК України щодо трансфертного ціноутворення.
Трансфертне ціноутворення - система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, що визнаються відповідно до ст. 39 розд. І ПК України контрольованими (пп. 14.1.25 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).
Розшифровка контрольованих операцій наведена в п. 39.2 ст. 39 розд. І ПК України.
Тепер на бізнес покладено новий обов'язок: повідомляти до Міндоходів про договори між пов'язаними особами і з резидентами іноземних низькоподаткових юрисдикцій, що перевищують 50 млн грн на рік по одному контрагенту. Великий бізнес, на додаток до цього, буде зобов'язаний документально обгрунтувати ринковий рівень цін в таких договорах.
Так, згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. І ПК України, платники податків (окрім Національного банку), які впродовж звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг та електронний цифровий підпис.
Зміни в порядку сплати податку на прибуток
2013 рік став воістину революційним для платників податку на прибуток, які цього року розділилися на тих, які:
1) подають податкову декларацію з податку на прибуток щорічно і при цьому:
- зобов'язані сплачувати авансові внески;
- звільнені від сплати авансових внесків;
2) подають податкову декларацію з податку на прибуток щокварталу і при цьому не сплачують авансові внески.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України платники податку на прибуток розділені на дві категорії за критерієм величини доходу за 2012 рік:
1) до 10 млн грн включно;
2) понад 10 млн грн.
Перша категорія платників подає річні податкові декларації з податку на прибуток і відповідно до них же сплачує податок один раз на рік. Вимога про сплату авансових внесків на цю групу платників не поширюється. Відмітимо, що до цієї групи платників відносяться також новостворені платники, виробники сільськогосподарської продукції, неприбуткові установи (організації), суб'єкти господарювання, що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки.
Друга категорія платників теж подає податкову декларацію з податку на прибуток один раз на рік, але впродовж цього звітного (податкового) року щомісячно сплачує авансові внески в розмірі не менше 1/12 нарахованого до сплати торішнього податку.
Згідно з п. 152.9 ст. 152 розд. III ПК України базовим податковим (звітним) періодом для цілей розд. III ПК України є календарний квартал або календарний рік при сплаті щомісячних авансових внесків, в порядку, визначеному п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України.
Хто ж подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємства щокварталу?
Перший випадок. Якщо платник податків, що сплачує авансові внески, за підсумками І кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, то він має право (але не зобов'язаний) подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства і фінансову звітність за І квартал.
Такий платник податків в II - IV кварталах звітного (податкового) року не сплачує авансові внески, а податкові зобов'язання визначає на підставі Податкової декларації за підсумками І півріччя, трьох кварталів і за рік, яка подається контролюючому органу в порядку, передбаченому ПК України, тобто щокварталу.
Другий випадок. Платник податків з оподатковуваним доходом за 2012 рік більше 10 млн грн, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримали збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків наступного року, а за підсумками І кварталу отримав прибуток, повинен (зобов'язаний) подати Податкову декларацію за І півріччя, три квартали звітного (податкового) року і за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток (щокварталу).
Платники податків з річним строком подання податкової декларації подають її впродовж 60 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду, а з квартальним - впродовж 40 календарних днів.
Сплата податку на прибуток здійснюється впродовж 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації, тобто через 70 календарних днів після податкового (звітного) періоду - платниками податків з річним строком подання декларації і через 50 календарних днів - платниками податків з квартальним строком подання декларації.
Операції з цінними паперами
Для визначення фінансового результату за операціями з цінними паперами платники податку на прибуток зобов'язані вести два окремі обліки:
- за операціями з цінними паперами, які є в обігу на фондовій біржі;
- за операціями з цінними паперами, які не є в обігу на фондовій біржі.
Операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не підлягають.
Цінні папери, що перебувають в обігу на фондовій біржі. Якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму доходів від таких операцій, то сума від'ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за операціями в наступних звітних періодах до повного погашення (пп. 153.8.3 п. 153.8 ст. 153 розд. III ПК України).
Якщо за результатами звітного періоду загальна сума доходів від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, то сума перевищення включається до об'єкту оподаткування за такими операціями і оподатковується за ставкою, визначеною п. 151.4 ст. 151 розд. III ПК України (10 %).
Цінні папери, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. Якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму доходів від таких операцій, то сума від'ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах впродовж 1095 днів, наступних за звітним періодом виникнення вказаного від'ємний значення фінансового результату (пп. 153.8.3 п. 153.8 ст. 153 розд. III ПК України).
Якщо за результатами звітного періоду загальна сума прибутку від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, з кожного виду цінних паперів, то сума перевищення включається до об'єкту оподаткування за такими операціями і оподатковується за ставкою, визначеною п. 151.4 ст. 151 розд. III ПК України (10 %).
Оподаткування корпоративних прав в іншій,
ніж цінні папери, формі і окремих видів цінних паперів
Фінансовий результат від операцій продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження і сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.
Прибуток, одержаний від таких операцій, включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, а збиток - до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.
Операції з деривативами
За операціями з деривативами (похідними інструментами) фінансовий результат платника податків від операцій за звітний податковий період визначається відповідно до П(С)БО і оподатковується у загальному порядку.
Податок на доходи фізичних осіб
(розділ IV ПК України)
З 01.01.2013 р. змінився порядок визначення оподатковуваної вартості, а також ставок оподаткування рухомого майна - легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (п. 173.2 ст. 173 розд. IV ПК України).
Дохід від продажу другого та більше за рік транспортного засобу оподатковується за ставкою 5 %. Дохід визначається, виходячи з ціни, вказаної в договорі купівлі-про-дажу, але не нижче оціночної вартості згідно із законом. Нотаріуси щокварталу повинні подавати до податкової інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, їх вартість та суму сплаченого податку.
З 01.01.2013 р. дохід від здачі лому чорних металів не є об'єктом обкладення ПДФО.
Також внесені зміни і до порядку оподаткування доходів від відчуження сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума доходу, одержана платником податків за здані (продані) ним вторинна сировина, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів з вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України).
Міндоходів Наказом N 6 затвердило:
- форму Книги обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- Порядок ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Книгу обліку ведуть платники податку на доходи фізичних осіб, які згідно з ПК України зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надмірно сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (тобто звичайні громадяни, що не є підприємцями).
Платники податку повинні заводити Книгу ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу самостійно. Ця книга, як правило, має вигляд зошита або блокнота, які платники купують самостійно.
Записи в графах Книги здійснюються безпосередньо платником податків або уповноваженим представником кульковою чи чорнильною ручкою чітко та розбірливо не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходу, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат.
Міндоходів України Наказом N 481 затвердило нову форму Книги обліку доходів та витрат для фізичних осіб - підприємців, працюючих на загальній системі оподаткування, і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга), а також порядок її ведення.
Формально нову Книгу необхідно вести з 18.10.2013 p., тобто з дати набрання чинності Наказу N 481. При усьому цьому зареєструвати її в органах доходів та зборів на цю дату було нереальне з цілком з'ясовних причин, оскільки процедура застосування нової форми
Книги не може початися до набрання чинності Наказу N 481. Природно, що органам доходів та зборів, а також самозайнятим особам знадобиться деякий час для того, щоб офіційно зареєструвати Книгу за новою формою. Затягувати з реєстрацією нової Книги самозайнятим особам також не треба.
У Листі N 24469/7/99-99-17-02-02-17 Міндоходів роз'яснило, що оскільки підприємці на загальній системі оподаткування декларацію за 2013 рік повинні заповнювати на підставі даних Книг обліку доходів та витрат, які велися за формою згідно з Наказом N 1025, то доцільно рекомендувати самозайнятим особам, які впродовж 2013 року облік доходів та витрат вели в Книзі відповідно до Наказу N 1025, продовжувати її ведення до закінчення поточного року.
ДПСУ Наказом N 1185 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію з деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)
У вказаній Узагальнюючій податковій консультації наведений перелік витрат:
- приватних нотаріусів;
- фізичних осіб, які провадять незалежну адвокатську діяльність, які вони можуть
враховувати при визначенні свого сукупного чистого доходу.
Зміни в порядку проведення оцінки
для цілей оподаткування
Кабмін України затвердив Порядок N 231, який визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування і нарахування та сплати інших обов'язкових платежів, що стягуються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податків - фізичної особи від продажу (обміну) та іншого його доходу у вигляді одержаної ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (окрім випадків його спадкоємства та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються відповідно до законодавства.
Звіти про оцінку, проведену до 31 жовтня 2013 року включно суб'єктами оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1 - 1.7 у рамках напряму 1 та спеціалізаціям 2.1 і 2.2 у рамках напряму 2, можуть використовуватися впродовж терміну дії, вказаної в таких звітах, але не більше трьох місяців.
З 1 листопада 2013 року використовуються звіти про оцінку, проведену відповідно до Порядку N 231.
Дія Порядку N 231, який обов'язковий для застосування під час проведення відповідної оцінки, поширюється на наступні об'єкти оцінки:
- нерухоме майно (об'єкти нерухомості)
- земельні поліпшення (об'єкти малоповерхового житлобудівництва, у тому числі дачного та садибного типів, а також їх частини, об'єкти багатоповерхового житлобудівництва, а також їх частини, об'єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об'єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, їх частини;
- рухоме майно (окрім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника податку
- фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до ст. 173 розд. IV ПК України, іншими актами законодавства, а також крім випадків, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, зареєстрованих в Україні, не підлягає оподаткуванню);
- майнові права на нерухоме (об'єкти нерухомості) та рухоме майно.
Податок на додану вартість (розділ V ПК України)
Згідно з п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від обкладення ПДВ операції постачання програмної продукції. Для цілей п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПК України до програмної продукції відносяться:
- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/ або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Також внесені зміни до Наказу N 1492, якими, зокрема, затверджені нові уніфіковані форми податкової звітності з ПДВ:
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих одержувачем послуг, не зареєстрованим платником податку на додану вартість, які поставляються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Тобто у 2013 році стався перехід від чотирьох форм податкових декларацій, що діяли на той момент (до 05.03.2013 p.), з ПДВ до однієї. Нова форма декларації введена в дію для звітності, яка подавалася з 1 квітня 2013 року. Також був викладений в новій редакції Порядок N 1492.
Мінфін Наказом N 1340 затвердив Реєстр виданих та отриманих податкових накладних і Порядок ведення реєстру виданих і отриманих податкових накладних (Порядок N 1340).
Законом N 407 введені в обіг фінансові казначейські векселі, призначені для бюджетного відшкодування ПДВ, строком обігу до 5 років з дохідністю на рівні 5 % річних. 19 підрозд. 10 розд. XX ПК України).
Сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету видачею фінансових казначейських векселів, ділиться на рівні частини, на кожну з яких видається окремий фінансовий казначейський вексель зі строком платежу один, два, три, чотири та п'ять років.
Видача фінансового векселя прирівнюється до видачі платнику податків суми бюджетного відшкодування перерахуванням коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податків.
За заявою платника, поданою до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата пред'явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, наступну за датою пред'явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати по векселю.
Платники ПДВ мають право здійснювати оплату будь-якого погодженого грошового зобов'язання, яке сплачується до Державного бюджету України пред'явленням для сплати (не раніше настання строку платежу, визначеного у векселі) органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансового векселя, виданого відповідно до п. 19 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України. Таке пред'явлення прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов'язання перерахуванням коштів з рахунку платника податків на бюджетний рахунок.
Виплата доходу за фінансовими казначейськими векселями відбувається у момент їх пред'явлення до сплати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, і сплати за ними визначений Порядком N 683.
З метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства ДПСУ Наказом N 1/77 затвердила Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань складання зведеної податкової накладної. У вказаній Узагальнюючій податковій консультації відмічено, що одночасно зі складанням зведених податкових накладних платник має право (а у разі отримання авансової оплати - зобов'язаний) окремо складати звичайні податкові накладні за правилом "першої події".
Акцизний податок (розділ VI ПК України)
З 2013 року Законом N 404 введений акциз на операції з цінними паперами. Таким чином, розширене поняття "Акцизного податку", яке тлумачиться також як особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами.
Ставки цього податку за операціями відчуження цінних паперів та операцій з деривативами встановлені ст. 215 розд. VI ПК України:
- у розмірі 0 % від суми операції з продажу на фондовій біржі цінних паперів, щодо яких визначений біржовий курс відповідно до вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- 0 % від суми операцій з деривативами на фондовій біржі;
- 0,1 % від суми операцій з продажу цінних паперів поза біржею, але тих, що знаходяться у біржовому реєстрі;
- 1,5 % від суми операцій з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, і якщо папери не знаходяться у біржовому реєстрі;
- 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив поза фондовою біржею.
Згідно із Законом N 407 до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, віднесені також фінансові банківські векселі, видані як електронний документ, і фінансові казначейські векселі (пп. 213.2.3 п. 213.2 ст. 213 розд. VI ПК України).
Екологічний податок (розділ VIII ПК України)
В Україні з 01.09.2013 р. введений новий вид екологічного податку - податок за утилізацію знятих з експлуатації автомобілів, який сплачують як імпортери, так і виробники автомобілів та автобусів, за винятком тих, що випускають транспортні засоби за циклом "зварювання-фарбування-збирання".
Право на здійснення утилізації транспортних засобів мають суб'єкти господарювання, які зареєстровані у встановленому законом порядку і здійснюють прийом транспортних засобів на утилізацію та/або розбирання транспортних засобів, які утилізувалися, з дотриманням вимог законодавства про відходи.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють прийом та/або розбирання транспортних засобів, які утилізувалися, повинні забезпечити утилізацію або видалення відходів, що утворилися в процесі розбирання транспортних засобів, самостійно та/або укладенням договорів із суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та/або на право здійснення діяльності, пов'язаної зі збором та заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, утилізації або видалення відходів, що утворилися в процесі розбирання транспортних засобів.
Прийом та/або розбирання транспортних засобів, які утилізувалися, не є винятковими видами діяльності суб'єктів господарювання, що надають послуги за утилізацію транспортних засобів, і може здійснюватися одночасно з іншими видами діяльності таких суб'єктів, якщо інше не заборонено законом.
Рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, що
видобуваються в Україні (розділ X ПК України)
З переліку загальнодержавних податків та зборів виключена рентна плата за нафту, природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні. У зв'язку з цим з ПК України виключений розділ X, і відповідно два терміни:
- "видобуток для цілей розділу X даного Кодексу" (пп. 14.1.25 п. 14.1 ст. 14 розд. 1 ПК України);
- "рентна плата, оподаткування, платник рентної плати для цілей розділу X даного Кодексу" (пп. 14.1.214 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).
Плата за користування надрами
(розділ XI ПК України)
З 01.01.2013 р. змінилася база оподаткування з платі за користування надрами вуглеводневої сировини та ставки плати.
Так, вартість відповідного виду здобутої в податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах постачання (склад готової продукції гірничовидобувного підприємства) за більшою з наступних її величин (пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 розд. XI ПК України):
- за фактичними цінами реалізації відповідного виду здобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- за розрахунковою вартістю відповідного виду здобутої корисної копалини (мінеральної сировини), окрім вуглеводневої сировини
3 01.01.2013 р. також змінилися коригуючі коефіцієнти до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, Застосовуються ці коефіцієнти залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) і умов її видовування.
Встановлена диференціація ставок за об'єми здобутого природного газу за критеріями глибини видовування, а також напрямом споживання.
Також: сталися зміни в порядку та строках подання податкових розрахунків з плати за користування надрами.
Податок на нерухомість
(розділ XII ПК України)
У 2013 році введений податок на нерухомість, але доки тільки для юридичних осіб. Об'єкт оподаткування - квартири площею від 120 м2 і житлові будинки площею від 250 м2. Ставка податку затверджується органами місцевого самоврядування.
Уніфікована форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена Наказом N 1408.
За цією формою платники податку на нерухоме майно (юридичні особи) самостійно обчислюють річну суму податку (за станом на 1 січня звітного року і продають до 1 лютого цього ж року), виходячи з житлової площі об'єкту оподаткування (на підставі документів, що підтверджують право власності) і розмірів ставок податку.
Згідно із Законом N 403 фізичним особам у 2013 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується ними (пп. 4 п. 18 підрозд. 10 разд XX ПК України).
Законом N 403 граничний строк подання податкової декларації з податку на нерухомість юридичними особами перенесли з 1 лютого на 20 лютого (пп. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 розд. XII ПК України).
Спрощена система оподаткування (розділ XIV ПК України)
З 01.01.2013 p., згідно із Законом N 5503, зменшені ставки єдиного податку для платників п'ятої та шостої груп з 7 до 5 % (із сплатою ПДВ) і з 10 до 7 % (без сплати ПДВ), а також скасовані обмеження за чисельністю працівників, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з платником єдиного податку груп 5 та 6.
Для фізичних осіб - платників єдиного податку другої групи введений річний звітний період (замість квартального).
Також Законом N 5503 законодавці внесли зміни до п. 292.3 п. 292.6 ст. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України, якими включили до доходу "єдино-податників" групи 5 (платників ПДВ) кредиторську заборгованості зі збіглим терміном позовної давності.
Наказом N 1183 ДПСУ затвердила Узагальнюючу податкову консультацію про порядок визначення складу доходів суб'єктів господарювання-фізичних осіб-платників єдиного податку.
У цій Узагальнюючій податковій консультації, зокрема, відмічено, що якщо фізична особа-підприємець вносить на свій поточний рахунок в банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення вже була відображена у відповідній книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні вказується призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, вказана виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.
При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену у відповідній Книзі за цей період.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства
З 1 січня 2013 року втратив чинність Закон про виноградарство. При цьому багато норм цього Закону викладені в п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК України.
Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговій мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору тільки за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. При постачанні такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
При реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (окрім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольними напоями та пивом), які отримують на свій рахунок грошові кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства входить до складу доходів загального фонду Державного бюджету України на 2013 рік.
Стягування збору і використання засобів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства регулюються Порядком N 587.
Відповідно до п. 2 Порядку N 587 платники збору подають щомісячно впродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, розрахунок збору органу доходів та зборів за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, вказану в розрахунку, платник збору зобов'язаний сплатити впродовж десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку.
Таким чином, тимчасово, до 1 січня 2018 року, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства стягуватиметься вже відповідно до ПК України.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування та пенсійне забезпечення
Зміни, внесені з 1 січня 2013 року до Закону про єдиний внесок, торкнулися раніш за все проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівельної промисловості, змін в пропорціях розподілу ЄСВ, а також отримання виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР).
Зміна порядку розподілу ЄСВ за видами загальнообов'язкового державного соцстраху вання дозволила роботодавцям сплачувати нарахований ЄСВ одним платіжним дорученням.
Також у 2013 році сталися зміни в порядках формування та подання страхувальниками звітності з ЄСВ.
На початку 15.01.2013 р. набула чинності Постанова N 24-1, якою були внесені зміни до Порядку N 22-2.
Потім, у зв'язку з передачею функцій з адміністрування ЄСВ від Пенсійного фонду до Міндоходів, останнім був затверджений нов.ий Порядок формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Порядок N 454), який, по суті, замінив Порядок N 22-2, хоча формально Порядок N 22-2 доки не втратив чинність.
Пунктом 3.2 розд. ПІ Порядку N 22-2 (п. 3.2 розд. III Порядку N 454), зокрема, передбачено, що фізичні особи-підприємці, що у тому числі застосовують спрощену систему оподаткування, повинні подавати звіт за себе щорічно до 10 лютого (замість 1 квітня, як це було раніше).
Крім того, були затверджені нові форми звітності, а також класифікатори, використовувані при її заповненні.
Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно (адвокати, нотаріуси та ін.), повинні подавати Додаток 5 до Порядку N 454 у строк до 1 травня року, наступного за звітним роком (п. 3.4 розд. III Порядку N 454).
З 1 липня 2013 року Законом N 231 внесені зміни до Закону N 1058 та Закону про єдиний внесок. Згідно з внесеними змінами удосконалений порядок призначення та індексації пенсій, створені рівні умови індексації пенсій незалежно від законодавства, за яким вони були призначені.
Також змінами передбачено, що щорічно перерахунок раніше призначених пенсій здійснюватиметься збільшенням заробітної плати, з якої призначена (нарахована) пенсія, на коефіцієнт, який відповідає не менше 20 % зростання середньої заробітної плати в порівнянні з попереднім роком, але не менше зростання інфляції.
Врегульований механізм обчислення заробітної плати за неповний місяць страхового стажу, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, а також переведення з одного виду пенсії на інший для пенсій у зв'язку з втратою годувальника.
Вирішене питання включення до страхового стажу періодів знаходження у відпустці з вагітності та пологів. Так, допомога з вагітності та пологів з 01.07.2013 р. обкладається ЄСВ. Працедавці проводять за свій рахунок нарахування на "декретні" за ставкою 33,2 %, а за рахунок жінок, що знаходяться у відпустці з вагітності та пологів, бюджет отримає 2 % від суми допомоги. Час знаходження у відпустці з вагітності та пологів включається до пенсійного страхового стажу.
Вирішено питання перерахування будинкам-інтернатам (пансіонатам) для осіб літнього віку та інвалідів частини пенсії військовослужбовців, та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.
Законодавчо врегульоване визначення мінімальних розмірів пенсій за вислугу років, з інвалідності і у разі втрати годувальника для військовослужбовців та членів їх сімей.
Реєстратори розрахункових операцій
3 01.01.2013 р. повинні були набути чинності абзаци 2 і 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО, якими передбачене подання звітності про використання РРО контролюючим органам за дротяними або бездротяними каналами зв'язку за технологією Національного банку України. Тобто з 2013 року користувачі касових апаратів повинні були звітувати до органів Міндоходів в електронній формі.
Проте Законом N 5518 ці строки були не лише перенесені на 1 липня 2014 року, але й змінена редакція абзаців. Тобто для технічного переоснащення користувачам РРО був встановлений перехідний період до 1 січня 2014 року, а з цієї дати вводиться фінансова відповідальність за нена-дання електронної звітності.
Проте Законом N 406 були внесені зміни, якими у черговий раз перенесені строки набрання чинності абзаців 2 і 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО на 1 січня 2015 року.
З 1 січня 2015 року буде дозволена первинна реєстрація тільки тих РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, і електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (абзац 2 п. 7 ст. 3 розд. II Закону про РРО).
Отже, з 1 січня 2015 року планують припинити експлуатацію електронних контрольно-касових реєстраторів, що створюють контрольну стрічку в друкованій (паперовій) формі.
Також був відстрочений строк введення штрафних санкцій за неподання звітності з РРО в електронній формі. У разі допущення порушення суб'єктом господарювання вимог абзацу 2 п. 7 ст. 3 цього Закону фінансові санкції не застосовуються тільки до 01.01.2014 р.
Таким чином, з 1 січня 2015 року суб'єкти господарювання повинні використовувати тільки ті РРО, які передають по дротяним або бездротяним каналам зв'язку електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків. Також з 1 січня 2015 року вводиться спеціальний порядок передачі даних таксометрами, автоматами з продажу товарів та РРО, які враховують купівлю-продаж валюти.
Проте Міндоходів не стало чекати 1 січня 2015 рок і Наказом N 522 затвердило нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. До переліку сертифікованих приладів увійшли 69 моделей касових апаратів. Це апарати, які відповідають сучасним вимогам і забезпечують передачу контрольно-звітної інформації органів доходів та зборів в електронній формі.
Особливістю нової редакції стало виключення з реєстру старих моделей реєстраторів розрахункових операцій. Це були апарати, які не передавали звітність в електронній формі.
Міндоходів роз'яснило, що реєстрація касових апаратів, моделі яких не входять до оновленого Держреєстру РРО, до 30 листопада 2013 року буде скасована. Усі суб'єкти господарської діяльності, у яких касова техніка не відповідає новим вимогам, отримають відповідні повідомлення до 1 листопада поточного року.
Суб'єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу Міндоходів і впродовж місяця після його отримання повинні були мати можливість використовувати при проведенні розрахункових операцій наявну касову техніку і здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства.
Потім Міндоходів Наказом N 704 затвердило нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і відмінило Наказ N 522. До переліку сертифікованих приладів увійшли 86 моделей касових апаратів, тобто він поповнився ще 17 моделями. До їх числа увійшли портативний та декілька стаціонарних РРО, а також спеціалізовані апарати для АЗС та автомати для продажу товарів.
Готівкові розрахунки
Національний банк України з 01.09.2013 р. Постановою N 210 обмежив готівкові розрахунки між споживачами та суб'єктами господарювання, 3 цієї дати гранична сума розрахунків готівкою встановлена в розмірі між:
- підприємствами (підприємцями) між собою протягом одного дня - 10 000 грн;
- фізичною особою з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) - 150 000 грн;
- фізичними особами між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню, - 150 000 грн.
Таким чином, згідно з нововведеннями гранична денна сума готівкових розрахунків між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не повинна перевищувати 150 000 грн. Розрахунки між вказаними особами за товари (роботи, послуги),
вартість яких перевищує 150 000 грн, здійснюються для одержувачів коштів виключно у безготівковому порядку, тобто перерахуванням коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесенням грошей до каси банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.
Гранична сума готівкового розрахунку між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню, встановлена також у розмірі 150 000 грн.
Внесені зміни до Положення N 637, якими, зокрема, встановлено, що наведені вище обмеження не поширюються на:
- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
- використання коштів, виданих на відрядження.
Також з п. 7.46 гл. 7 Положення N 637 виключено абзац 3, яким передбачалося, що якщо готівкові розрахунки підприємства (підприємців) перевищують встановлену граничну суму, то зайва їх сума додається розрахунково до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того самого дня, за який була здійснена ця операція), а одержана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси. Вказані обмеження торкаються усіх видів операцій з готівкою, пов'язаних як з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), так і з позареалізаційними операціями.
За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах порушники (підприємства- юридичні особи) згідно з Указом N 436 штрафувалися у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.
Таким чином, перевищення встановлених обмежень готівковими розрахунками не додаватиметься до залишку каси і не порівнюватиметься з лімітом каси.
Отже, і фінансова санкція у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, пов'язана з перевищенням готівкових розрахунків, з 01.09.2013 р. не застосовуватиметься до юридичних осіб.
Проте введена адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).
Зокрема, штраф в розмірі від 1700 до 3400 грн (від 100 до 200 НМДГ) передбачений за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, не дотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
За аналогічне порушення, здійснене особою, яку впродовж року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж дії, передбачений штраф в сумі від 8500 до 17 000 грн (від 500 до 100 НМДГ).
Розглядати справи з вищезгаданих правопорушень уповноважені контролюючі органи.
Неприбуткові установи
Для неприбуткових установ та організацій Наказом N 37 затверджене нове Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій.
У новому Положенні додані наступні коди неприбуткових установ та організацій:
0017 - організації роботодавців та їх об'єднання;
0018 - садівничі та гаражні кооперативи або товариства;
0019 - Національна академія наук і створені нею бюджетні установи та організації.
Також дещо змінилася форма реєстраційної заяви.
Бухгалтерський облік
Зміни в П(С)БО
Зміни, що сталися у 2013 році в області бухгалтерського обліку, без перебільшення можна назвати революційними, тому що Мінфін України примудрився впродовж року:
- по-перше, внести кардинальні зміни до П(С)БО і, по суті, почати заміну П(С)БО на НП(С)БО;
- по-друге, повністю змінити найбільш значимі форми фінансової звітності для великих та середніх підприємств;
- по-третє, оновити форму та порядок подання інформації про податкові різниці у фінансовій звітності.
19 березня 2013 року набув чинності Наказ N 73, яким був затверджений новий вид національних стандартів - НП(С)БО 1 і визнані такими, що втратили чинність П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4 та П(С)БО 5.
Застосовуються норми НП(С)БО 1 до фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (окрім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність відповідно до законодавства.
НП(С)БО 1 визначено:
1) мета, склад, принципи підготовки фінансової звітності і вимоги до визнання та розкриття її елементів;
2) склад та елементи фінансової звітності;
3) якісні характеристики фінансової звітності та принципи її підготовки;
4) розкриття інформації у фінансовій звітності;
5) форми фінансової звітності.
23 серпня 2013 року набув чинності Наказ N 628, яким було затверджено ще одне НП(С)БО 2, що регулює питання складання фінансової звітності, що замінило П(С)БО 20.
В порівнянні з П(С)БО 20, новий стандарт дозволяє материнському підприємству не подавати консолідовану фінансову звітність у випадках, якщо воно не є емітентом цінних паперів або якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.
Як і раніше НП(С)БО 2 зобов'язує складати консолідовану фінансову звітність з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій при подібних обставинах. Якщо ж при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється в примітках до такої звітності. Там же має бути розкрита інформація про статті, до яких застосовувалася різна облікова політика.
З 09.08.2013 р. Наказом N 627 Мінфін України вніс зміни до сімнадцяти П(С)БО, а також відкоригував План рахунків та Інструкцію N 291.
В цілому зміни мали на меті - привести норми П(С)БО у відповідність між собою та новими НП(С)БО.
Зокрема, змінений термін "справедлива вартість", яка є сумою, за якою можна продати актив або сплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (раніше - сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між інформованими, зацікавленими та незалежними сторонами).
Такі поняття, як надзвичайні доходи або витрати, виключені з усіх П(С)БО.
У П(С)БО 11 наведений розрахунок забезпечення на виплату відпусток. Так, згідно з абзацом 2 п. 14 П(С)БО 11, сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і процента, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.
У пункті 7 П(С)БО 15 наведена не лише нова класифікація доходів, але й уточнений їх склад. Так, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за наступними групами:
- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- інші операційні доходи;
- фінансові доходи;
- інші доходи.
Згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) і на дату балансу.
Пункт 8 П(С)БО 21 доповнено абзацом 4, згідно з яким курсові різниці, що виникають при перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу.
Згідно зі змінами, внесеними Наказом N 627 до Плану рахунків:
- рахунок 40 перейменований у "Зареєстрований (пайовий) капітал", який раніше іменувався як "Статутний капітал";
- рахунок 41 перейменований у "Капітал в дооцінках" і сфера його дії поширюється на усі види діяльності;
- виключені:
- рахунок 75 "Надзвичайні доходи";
- рахунок 99 "Надзвичайні витрати".
Зміни, внесені до Інструкції N 291, передусім привели у відповідність кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку з оновленим Планом рахунків (тобто, з новою назвою рахунків 40, 41 і виключенням посилань на рахунки 75 і 99).
Клас 3 доповнений новим поняттям - "Електронні гроші", які є одиницями вартості, що зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, що їх, що випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, випускаються в готівковій або безготівковій формі.
Операції з електронними грошима, здійснювані комерційними агентами та користувачами, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України і правил використання електронних грошей, узгоджених з Національним банком України, відображаються на субрахунку 335 "Електронні гроші, номіновані в національній валюті".
Рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал" має наступні субрахунки1:
- 401 "Статутний капітал";
- 402 "Пайовий капітал";
- 403 "Інший зареєстрований капітал";
- 404 "Внески в незареєс-трований статутний капітал".
Рахунок 41 "Капітал в дооцінках" має наступні субрахунки:
- 411 "Дооцінка (уцінка) основних засобів";
- 412 "Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів";
- 413 "Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів";
- 414 "Інший капітал в дооцінках".
На субрахунку 423 "Дооцінка активів" рахунку 42 "Додатковий капітал" раніше враховувалася сума дооцінки (уцінки) необоротних активів та фінансових інструментів.
З 09.08.2013 р. рахунок 42 перейменований у "Додатковий капітал" і призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.
Рахунок 42 "Додатковий капітал" має наступні субрахунки:
- 421 "Емісійний дохід";
- 422 "Інший вкладений капітал";
- 423 "Накопичені курсові різниці" (для них призначений рядок 2410 у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід));
- 424 "Безоплатно одержані необоротні активи";
- 425 "Інший додатковий капітал".
Доходи від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості відображаються тепер на субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт та послуг", а рахунок 70 "Доходи від реалізації" відтепер призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт та послуг, доходи від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості, доходи від страхової діяльності, про доходи від ігор-ного бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходу.
Інформація про інші доходи від операційної діяльності, які не знайшли свого відображення на інших субрахунках рахунку 71 "Інший операційний дохід", зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації від діяльності житлово-комунальних та обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних установ, будинків відпочинку, санаторіїв та інших установ оздоровчого та культурного призначення підприємства, від роялті, відсотків, одержаних на залишки коштів на поточних рахунках в банках, тощо узагальнюється на субрахунку 719 "Інші доходи від операційний діяльність"
Таким чином, роялті та відсотки, одержані на залишки коштів на рахунках в банках, відображаються на субрахунку 719.
Зміни в обсягах та строках подання фінансової звітності
Перелік фінансової звітності, наведений в НП(С)БО 1, включає наступні форми:
- Баланс (Звіт про фінансове положення) (форма N 1);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма N 2);
- Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма N 3);
- Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма N 3-н);
- Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі) (форма N 4);
- Консолідований баланс (Звіт про фінансове положення) (форма N 1-к);
- Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма N 2-к);
- Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма N 3-к);
- Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма N 3-кн);
- Консолідований звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі) (форма N 4-к).
Наведені у НП(С)БО 1 форми фінансової звітності є як би своєрідним макетом (шаблоном), який може доповнюватися спеціальними рядками.
У фінансовій звітності підприємства можуть не наводити статті, щодо яких відсутня інформація до розкриття (окрім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті зі збереженням їх назви та коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених в додатку 3 до НП(С)БО 1, у випадку якщо стаття відповідає наступним критеріям:
- інформація є істотною;
- оцінка статті може бути достовірно визначена.
Структура форм фінансової звітності істотно змінилася.
У Балансі (Звіті про фінансове положення) (форма N 1) передбачений згрупований порядок відображення інформації із запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів тощо.
У Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма N 2) вказується чистий дохід (без урахування ПДВ та акцизного податку), введений новий розділ II для відображення інформації із сукупних доходів (чого не було в цій формі раніше).
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) не містить розділу, присвяченого податковим різницям, а в тій, що втратила чинність формі Звіту про фінансові результати (форма N 2) зі січня 2013 року повинен був вводитися спеціальний розділ IV, в якому і повинні були відображатися групи податкових різниць (з доходів та витрат).
Для суб'єктів малого підприємництва форми фінансової звітності за 2013 рік не змінилися.
Механізм розкриття інформації за статтями фінансової звітності наведений в Методичних рекомендаціях N 433. Необхідність у виданні таких рекомендацій виникла у зв'язку з тим, що безпосередньо НП(С)БО 1 не містить роз'яснень, яка саме інформація повинна відображатися в тому або іншому рядку фінансової звітності.
Проте положення Методичних рекомендацій N 433 можуть використовувати далеко не усі підприємства. Так, згідно з п. 1.1 розд. І Методичних рекомендацій N 433, вони не застосовуються:
- банками2;
- бюджетними установами;
- підприємствами, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ.
Підприємства, які зобов'язані подавати або добровільно подають фінансову звітність у МСФЗ-форматі, при складанні фінансової звітності повинні керуватися лише нормами МСФЗ.
Згідно зі змінами, внесеними Наказом N 627 до нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку, у формі Балансу (Звіту про фінансове положення) вказується, що одиниця виміру "тис. грн без десяткового знаку" застосовується для усього звіту, окрім розділу IV форми N 2, грошові показники якого наводяться в гривнях з копійками.
У рядку 1400 Балансу слова "Зареєстрований капітал" замінили словами "Зареєстрований (пайовий) капітал" тощо.
У формах Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва нарешті з'явилося місце для вказівки номеру телефону, а з шапки форми N 1-м вилучаються рядки, в яких потрібно було вказати, за якими стандартами складається звіт - національними або міжнародними.
У формі N 6 "Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація з сегментів"" виключені два рядки: 053 "надзвичайні доходи" та 153 "надзвичайні витрати".
У примітках до фінансової звітності тепер передбачена форма для розкриття інформації про податкові різниці.
Постановою N 820 передбачені строки подання фінансової звітності і, зокрема, продовжений строк подання річної фінансової звітності. Тобто з 1 січня 2014 року набуде чинності нова редакція п. 5 Порядку N 419, згідно з якою річну фінансову звітність (окрім зведеної та консолідованої) необхідно буде подати не пізніше 28 лютого.
Перенесення граничного строку подання з 9 на 28 лютого торкнеться і декларації про валютні цінності, яка подається в строки, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності (п. 3 Накази N 207).
Також Постановою N 820 на 1 січня 2015 року (замість 1 січня 2014 року) перенесений строк, з якого кредитні спілки зобов'язані почати складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність по МСФЗ.
Також відмітимо, що в найближчих планах чиновників та законотворців - забезпечити можливість подання фінансової звітності в електронній формі за принципом "єдиного вікна".
Податкові різниці
Інформація про податкові різницт розкриватиметься у фінансовій звітності (у примітках до фінансової звітності) за оновленою формою, наведеною в додатку до Положення N 27.
У Положенні N 27 виключені посилання, що стосуються податкових різниць, які враховувалися при визначенні податкового прибутку (збитку) за звітний період в цілях бухгалтерського обліку і стосувалися надзвичайних доходів та витрат
Податкові різниці обчислюватимуться щодо чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Нагадаємо, що спочатку планувалося розкривати інформацію про податкові різниці в розділах IV та V Звіту про фінансові результати (форма N 2).
Проте, після набрання чинності НП(С)БО 1, форма Звіту про фінансові результати (форма N 2) з доповненими розділами IV і V так і не набула чинності.
Отже, подавати інформацію про податкові різниці у складі фінансової звітності за 2013 рік суб'єкти господарювання будуть за формою, наведеною в таблицях 1 та 2 Положення N 27.
Відмітимо, що призначення обчислених тимчасових податкових різниць в Положенні N 27 кардинально відрізняється від норм П(С)БО 17. Тому визначення, надане тимчасовим податковим різницям, що підлягає відніманню або оподаткуванню в П(С)БО 17, не вписується до механізму заповнення таблиць в Положенні N 27.
У Положенні N 27 відправна точка - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (тобто обліковий прибуток), який потім коригується на постійні та тимчасові податкові різниці.
У П(С)БО 17, навпаки, за основу береться податковий прибуток (збиток) і коригується на тимчасові або постійні податкові різниці. А якщо бути точнішим, то коригується поточний податок на прибуток на суму відстрочених податкових активів (ВПА) або відстрочених податкових зобов'язань (ВПЗ).
Саме тому поняття "Тимчасові податкові різниці, що підлягають відніманню", і "тимчасові податкові різниці, що підлягають оподаткуванню", по-різному трактуватимуться при заповненні таблиць Положення N 27 і обчисленні ВПА та ВПЗ. Тобто одні і ті ж тимчасові податкові різниці як би міняються місцями, тому бухгалтерам необхідно розуміти суть самих різниць, бо, як їх називають: ті, що підлягають оподаткуванню або ж відніманню.
Нова форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт
Мінфіном затверджена нова форма авансового звіту, яка діє з 25.01.2013 р. Також затверджений новий Порядок N 1276, який визначає вимоги з надання коштів на відрядження, встановлені пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 розд. ПІ ПК України та іншими нормативно-правовими актами, зі службових відряджень у межах України та за кордон.
У оновленій формі Звіту змінився гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 05.12.2012 N 1276" (було "ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної податкової адміністрації України 23.12.2010 N 996) і в розрахунку суми штрафу за несвоєчасне повернення коштів, виданих під звіт, змінився текст: замість "пункт 167.1 статті 167 Податкового кодексу України" в тексті посилання повинно значитися "пункт 167.1 статті 167 розділу IV Податкового кодексу України".
Зміни в Положенні N 88
У 2013 році були внесені деякі зміни до Положення N 88, згідно з якими первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (у рамках компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою та змістом, тобто перевіряються наявність в документі обов'язкових реквізитів і відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення не відповідності первинного документу вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обгрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Методичні рекомендації з облікової політики підприємства
Міністерство фінансів України затвердило Методичні рекомендації N 635, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм господарювання та форм власності (окрім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності).
Вимоги про те, які саме елементи облікової політики мають бути відображені в документі, що встановлює облікову політику на підприємстві, містяться практично в усіх національних П(С)БО. У нових Методичних рекомендаціях N 635 Мінфін узагальнив ці норми.
Методичні рекомендації N 635 не обов'язкові до виконання і, як вказано в п. 1.1 розд. 1, можуть застосовуватися підприємствами незалежно від організаційно-правових форм власності (окрім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують МСФЗ).
Облікові ставки НБУ
6 червня 2013 року Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки з 10.06.2013 р. до 7 % річних (замість 7,5 %).
Такий крок Національного банку України був обумовлений прагненням закріпити позитивні тенденції в монетарній сфері і дати тим самим поштовх до активізації процесів економічного розвитку. Зокрема впродовж 2013 року споживча інфляція в державі залишалася на рівні, близькому до нуля; покращувалися ринкові очікування; знижувалася вартість коштів; стабільно росла депозитна база банківської системи, передусім за рахунок коштів в національній валюті.
Потім в другий раз у 2013 році Правлінням Національного банку прийнято рішення- з 13 серпня 2013 року понизити рівень облікової ставки з 7,0 % до 6,5 %.
Облікова ставка є базовою щодо інших відсоткових ставок Національного банку України, зокрема за нею здійснюються операції з підтримки ліквідності банків на тендерах з рефінансування.
Облікова ставка є орієнтиром вартості позикових коштів - знижуючи її Національний банк України демонструє учасникам ринку свою рішучість підтримати ринкові тенденції до здешевлення кредитних ресурсів.
Договори про уникнення подвійного оподаткування
З 07.08.2013 р. почала діяти Конвенція з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування,ратифікована Законом N 412.
Внаслідок укладення Конвенції з Кіпром суб'єкти господарювання обох країн отримають гарантії того, що доходи, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел в цій іншій країні у вигляді дивідендів, відсотків та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Конвенція з Кіпром також гарантує, що підприємці однієї держави оподатковуватимуться в іншій державі на тих же умовах, що й підприємці цієї іншої держави.
Конвенція передбачає введення для дивідендів загальної ставки у розмірі 15 %, яка може бути понижена до 5 %, якщо одержувач володіє не менше ніж 20 % компаній або якщо він інвестував в неї не менше 100 тис. євро.
Конвенція з Кіпром замінила угоду, що діяла до цього, між урядами Кіпру і колишнім СРСР про уникнення подвійного оподаткування (було підписано 29 жовтня 1982 року, а набуло чинності з серпня 1983 року, яке дозволяло українським компаніям мінімізувати податки).
Нова Конвенція з Кіпром повинна сприяти вдосконаленню договірно-правової бази торговельно-економічної та інвестиційної співпраці між Україною та Кіпром. Документ покликаний як протистояти ухиленню від сплати податків, так і допомогти уникнути подвійного оподаткування. Набрання чинності Конвенції з Кіпром повинно збільшити надходження до Державного бюджету України і призупинити неконтрольований відплив українського капіталу на Кіпр.
Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які набули чинності за станом на 01.09.2013 p., Міндоходів надало в Листі N 11900/6/99-99-12-01-03-15.
Про компенсацію працедавцям частини фактичних витрат,
пов'язаних зі сплатою ЄСВ
Кабмін України затвердив Порядок N 153, який визначає механізм виплати управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах, а також в містах та районах компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
Право на компенсацію мають роботодавці, які, починаючи з 2013 року, створюють нові робочі місця і працевла-штовують на них працівників шляхом укладення трудового договору, а також ті, хто впродовж 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з працевлаштованою особою на нове робоче місце, щомісячно здійснюють виплату їй заробітну плату в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат.
Таким роботодавцям компенсують фактичні витрати у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ впродовж подальших 12 календарних місяців за умови збереження рівня зарплати в розмірі не менше трьох мінімальних зарплат в місяці сплати ЄСВ за людину, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників і фонду оплати праці роботодавець втрачає право на таку компенсацію.
З 1 січня 2013 року внесені зміни до форми Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України (з 01.10.2013 р. до органів доходів та зборів) (форма N Д4 (місячна)), що стосуються нових робочих місць.
Надавати таку інформацію необхідно для того, щоб служба зайнятості була проінформована про нові робочі місця, що з'являються на ринку праці, і могла працевлаштувати тимчасово безробітних на вакантні посади.
Вказувати число нових робочих місць роботодавці повинні один раз і тільки тоді, коли ці місця створені у зв'язку з установою нового суб'єкта господарювання або у зв'язку зі збільшенням штатної кількості працівників.
Затверджена нова форма звітності для працедавців
Мінсоцполітики України затвердило Порядок N 271, який визначає процедуру подання підприємствами, установами та організаціями територіальним органам Державної служби зайнятості в районах, містах, районах в містах інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Порядком N 271 встановлено, що роботодавці самостійно розраховують квоту працівників, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють у роботодавця і належать до такої категорії працюючих.
Нагадаємо: для підприємств, установ та організацій з чисельністю працівників більше 20 чоловік квота для цієї категорії працівників встановлюється у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (ст. 14 Закону про зайнятість).
За невиконання квоти на роботодавця накладається штраф за кожну необгрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб в межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення.
Підприємства, установи та організації з чисельністю працівників більше 20 чоловік повинні звітувати перед Державною службою зайнятості про працевлаштування та зайнятість громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за формою згідно з додатком до Порядку N 271. Звітність подають щорічно не пізніше 1 лютого після звітного року.
Скасована форма подорожнього листа легкового автомобіля
З метою усунення зайвого державного регулювання у сфері автомобільних перевезень в чинному законодавстві було виключено згадку про подорожні листи.
У зв'язку з цим наявність подорожнього листа у водія і пред'явлення його представникам органів внутрішніх справ перестала бути обов'язковою, тобто перевіряти його наявність при перевезенні автомобілем вантажів та пасажирів співробітники ДАІ вже не повинні
З метою наведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з чинним законодавством Державна служба статистики України Наказом N 95 визнала типову форму N 3 такою, що втратила статус первинного документу для визначення та обліку роботи транспортного засобу.
Нагадаємо, що подорожній лист виконував роль первинного документу і використовувався, зокрема, для первинного обліку роботи легкових автомобілів. Тому відповідно до п. 2.7 Положення N 88, форму первинного документу для обліку роботи транспортного засобу підприємство може розробити самостійно. Головне, щоб розроблена форма мала усі обов'язкові реквізити, перераховані в п. 2.4 Положення N 88. Таку самостійно розроблену форму і порядок її використання варто затвердити наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Понижений розмір добових для одноденних відряджень за кордон
Згідно з Постановою N 427 держслужбовцям, працівникам дипломатичної служби та іншим особам, на яких поширюється дія Постанови N 98, направленим у довгострокове відрядження, у разі одноденного відрядження в межах країни, де він знаходиться, добові повинні відшкодовуватися у розмірі 40 % від сум добових витрат, визначених для цієї держави додатком 1 Постановим 98 (до цього було 50 %).
У випадку якщо працівник дипломатичної служби акредитований в декількох державах, відшкодування витрат у відрядженні в таких акредитованих державах здійснюється за умови, що відряджений за умовами запрошення забезпечується безкоштовно харчуванням стороною, яка запрошує його, то добові виплачуються: у розмірі 80 % - при одноразовому харчуванні; 55 % - при дворазовому харчуванні; 35 % - при триразовому харчуванні.
А якщо витрати на харчування включені у вартість проживання в готелях або транспортних квитків, то вони відшкодовуються за рахунок добових.
Перехід на КВЕД-2010 обов'язковий
З 1 січня 2012 року набув чинності новий національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД-2010). При цьому Наказом N 113 дія національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація економічних видів діяльності" ( КВЕД-2005) відновлена до 31 грудня 2013 року.
При цьому відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі даних з відповідних реєстраційних карт та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи. Законом про держреєстрацію передбачено, що у разі зміни суб'єктом господарювання виду діяльності необхідно надати державному реєстратору пакет документів для внесення відповідних змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
До кінця поточного року перейти на КВЕД-2010 повинні усі суб'єкти господарювання.
Довідки з ЄДРПОУ замінили на "Відомості з реєстру"
Кабмін України Постановою N 842 вніс зміни до Положення N 118, згідно з якими з функцій Державної служби статистики виключений обов'язок розробляти, стверджувати та видавати довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
З 30.11.2013 р. таке поняття, як "довідка зі статистики", виключено із вживання суб'єктами господарювання. На заміну довідці прийшли "відомості з Реєстру". Відомості з ЄДРПОУ видаватимуться органом державної статистики за запитом суб'єкта у п'ятиденний строк (п. 16 Положення N 118).
Також визнана такою, що втратила чинність Постанова N 749, якою встановлювався розмір плати за надання органами державної статистики платної адміністративної послуги з видачі довідки з ЄДРПОУ.
__________________________
1. Звернемо увагу на те, що в Інструкції N 291 (до внесення змін Наказом N 627) рахунок 40 не мав субрахунків.
2. На банки та бюджетні установи не поширює свою дію саме НП(С)БО 1, під яке якраз видані Методичні рекомендації N 433, тому це цілком зрозуміло.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
МК України - Митний кодекс України
Закон N 231 - Закон України від 14.05.2013 p. N 231-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії"
Закон N 403 - Закон України від 04.07.2013 p. N 403-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості"
Закон N 404 - Закон України від 04.07.2013 p. N 404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи"
Закон N 405 - Закон України від 04.07.2013 p. N 405-VII "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи"
Закон N 406 - Закон України від 04.07.2013 p. N 406-V1I "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи"
Закон N 407 - Закон України від 04.07.2013 р. N 407-VTI "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законів України щодо фінансових векселів"
Закон N 408 - Закон України від 04.07.2013 p. N 408-V1I "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення"
Закон N 412 - Закон України від 04.07.2013 p. N412-VII "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податків на доходи та Протоколу до неї"
Закон N 1058 - Закон України від 09.07.2003 р. N 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Закон N 5503 - Закон України від 20.11.2012 p. N 5503-V1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів"
Закон N 5518 - Закон України від 06.12.2012 p. N 5518-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків та зборів"
Закон про виноградарство - Закон України від 09.04.1999 p. N 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства" (втратив чинність)
Закон про держреєстрацію - Закон України від 15.05.2003 p. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Закон про зайнятість - Закон України від 05.07.2012 p. N 5067-VI "Про зайнятість населення"
Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-ПІ
Указ N 141 - Указ Президента України від 18.03.2013 р. N 141/2013 "Про Міністерство доходів та зборів України"
Указ N 436 - Указ Президента України від 12.06.1995 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
Указ N 554 -Указ Президента України від 11.10.2013 р. N 554/2013 "Про День працівника податкової та митної справи України"
Указ N 726 - Указ Президента України від 24.12.2012 р. N 726/2012 "Про деякі заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"
Інструкція N 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291
КВЕД-2005 - Класифікація видів економічної діяльності, затверджена наказом Держспо-живстандарту України від 26.12.2005 р. N 375
КВЕД-2010 - Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457
Конвенція з Кіпром - Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податків на доходи (дата вступу для України 07.08.2013 р.)
Методичні рекомендації N 433 -Методичні рекомендацій із заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. N 433
Методичні рекомендації N 635 - Методичні рекомендації із облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджені наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 635
НП(С)БО 1 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"", затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. N 73
НП(С)БО 2 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 628
План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291 в редакції від 09.12.2011 р. N 1591
Положення N 27 - Положення бухгалтерського обліку "Податкові різниці", затверджене наказом Мінфіну України від 25.01.2011 р. N 27
Положення N 88 -Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. N 88
Положення N 118 - Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене Постановою КМУ від 22.01.1996 р. N 118
Положення N 637 - Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637
Порядок N 22-2 - Порядок формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Правління ПФ України від 08.10.2010 р. N 22-2
Порядок N 153 - Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ від 13.03.2013 р. N 153
Порядок N 231 - Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування і нарахування та сплати інших обов'язкових платежів, що стягуються відповідно до законодавства, затверджений Постановою КМУ від 04.03.2013 p. N 231
Порядок N 271 - Порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затверджений наказом Мінсоцполітики України від 16.05.2013 р. N 271
Порядок N 419 - Порядок подання фінансової звітності, затверджений Постановою КМУ від 28.02.2000 р. N419
Порядок N 454 - Порядок формування та подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. N 454
Порядок N 587 - Порядок стягування збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, затверджений Постановою КМУ від 15.07.2005 р. N587
Порядок N 683 - Порядок видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, та сплати за ними, затверджений Постановою КМУ від 21.08.2013 р. N 683
Порядок N 1276 - Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом Мінфіну України від 05.12.2012 р. N 1276
Порядок N 1340 - Порядок ведення реєстру виданих та одержаних податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. N 1340
Порядок N 1492 - Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. N 1492 (у редакції від 17.12.2012 р. N 1342)
Постанова N 24-1 - Постанова Правління ПФ України від 10.12.2012 р. N 24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року N 22-2"
Постанова N 98 - Постанова КМУ від 02.02.2011 р. N 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"
Постанова N 210 - Постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. N 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою"
Постанова N 229- Постанова КМУ від 20.03.2013 р. "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів та зборів України"
Постанова N 427 - Постанова КМУ від 19.06.2013 р. N 427 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. N 98"
Постанова N 749 - Постанова КМУ від 29.06.2011 р. N 749 "Про надання органами державної статистики платної адміністративної послуги з видачі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" (втратила чинність)
Постанова N 820 - Постанова КМУ від 07.11.2013 р. N 820 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N 419 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 911"
ПостановаN 842 - Постанова КМУ від 21.11.2013 р. N 842 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 р. N 749"
Положення N 141 - Положення про Міністерство доходів та зборів, затверджене Указом Президента України від 18.03.2013 р. N 141/2013
Наказ N 6 - Наказ Мінфіну України від 09.01.2013 р. N 6 "Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу і Порядку ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу"
Наказ N 37 - Наказ Мінфіну України від 24.01:2013 р. N 37 "Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій"
Наказ N 73 - Наказ Мінфіну України від 07.02.2013 р. N 73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності""
Наказ N 95 - Наказ Державної служби статистики України від 19.03.2013 р. N 95 "Про визнання таким, що втратив чинність наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року N 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування""
Наказ N 113 - Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2013 р. N 113 "Про відновлення дії національного класифікатора України ДК 009: 2005 "Класифікація видів економічної діяльності""
Наказ N 207 -Наказ Мінфіну України від 25.12.1995 р. N 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами"
Наказ N 481 - Наказ Міндоходів України від 16.09.2013 р. N 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення"
Наказ N 522- Наказ Міндоходів України від 01.10.2013 р. N 522 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" (втратив чинність)
Наказ N 627 - Наказ Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 627 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку"
Наказ N 628 - Наказ Мінфіну України від 27.06.2013 р. N 628 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність""
Наказ N 704 - Наказ Міндоходів України від 25.11.2013 р. N 704 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій"
Наказ N 1025 - Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1025 "Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (втратив чинність)
Наказ N 1177 - Наказ ДПСУ від 21.12.2012 р. N 1177 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань складання зведеної податкової накладної"
Наказ N 1183 - Наказ ДПСУ від 24.12.2012 р. N 1183 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації про порядок визначення складу доходів суб'єктів господарювання-фізичних осіб-платників єдиного податку"
Наказ N 1185 - Наказ ДПСУ від 24.12.2012 р. N 1185 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)"
Наказ N 1340 - Наказ Мінфіну України від 17.12.2012 р. N 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та одержаних податкових накладних і порядку його ведення"
Наказ N 1408 - Наказ Мінфіну України від 25.12.2012 р. N 1408 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"
Наказ N 1492 - Наказ Мінфіну України від 25.11.2011 р. N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість"
П(С)БО 1 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. N 87 (втратило чинність)
П(С)БО 2 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. N 87 (втратило чинність)
П(С)БО 3 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. N 87 (втратило чинність)
П(С)БО 4 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Мінфіну України в'ід 31.03.1999 р. N 87 (втратило чинність)
П(С)БО 5 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. N 87 (втратило чинність)
П(С)БО 11 -Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. N 20
П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.1999 р. N 290
П(С)БО 17 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. N 353
П(С)БО 20 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну України від 30.07.1999 р. N 176 (втратило чинність)
П(С)БО 21 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. N 193
Розпорядження N 116-р - Розпорядження КМУ від 20.03.2013 р. N 166-р "Питання Міністерства доходів та зборів"
Лист N 11900/6/99-99-12-01-03-15- Лист Міндоходів України від 25.09.2013 р. N 11900/6/99-99-12-01-03-15 "Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування"
Лист N 24469/7/99-99-17-02-02-17- Лист Міндоходів України від 18.11.2013 р. N 24469/7/99-99-17-02-02-17 "Щодо організації роботи по виконанню наказу Міндоходів України від 16.09.2013 р. N 481 "Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядку її ведення", який зареєстрований Мін'юстом України від 01 10.2013 р. N 1686/24218"
"Консультант бухгалтера" N 52 (748) 30 грудня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)