документiв в базi
532103
Подiлитися 
  2012-12-062013-07-04  

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України
щодо подальшого удосконалення
адміністрування податків і зборів

(Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII від 04.07.20
13 -
набирає чинності з 11.08.2013 р.)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у частині першій статті 163-13:

абзац перший після слова "Порушення" доповнити словами "небанківською фінансовою установою, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційним агентом банку";

в абзаці другому слова "юридичної особи - суб’єкта господарювання" замінити словами "небанківської фінансової установи, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційного агента банку";

2) доповнити статтею 163-15 такого змісту:

"Стаття 163-15. Порушення порядку проведення
готівкових розрахунків та розрахунків з використанням
електронних платіжних засобів
за товари (послуги)

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -

тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) в абзаці першому частини першої статті 164-2 слова "порушення правил ведення касових операцій" виключити;

4) у статті 166-20:

у назві та тексті слово "відстеження" замінити словами "нагляд (оверсайт)" у відповідному відмінку;

в абзаці другому частин першої, другої та третьої слова "посадових осіб юридичних осіб" замінити словами "фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб";

5) частину першу статті 234-2 після слів "пов’язані з" доповнити словами і цифрами "порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15)";

6) у частині першій статті 234-3 слова "третя - сьома" замінити словами "третя, четверта", а слово "відстеження" - словами "нагляду (оверсайту)";

7) в абзаці "органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1-163-4, 163-12, 163-13, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 172-2-172-9, 177-2)" пункту 1 частини першої статті 255 цифри "163-13" виключити.

2. Частину шосту статті 45 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50-51, ст. 572) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Надати право Кабінету Міністрів України, Національному банку України визначати порядок обігу, обліку та розрахунків із застосуванням фінансових векселів для сплати узгоджених грошових зобов’язань, заборгованості перед бюджетом та бюджетного фінансування".

3. У Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292 із наступними змінами):

1) частину другу статті 7 доповнити пунктами 37-10 і 37-11 такого змісту:

"37-10) встановлює за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, ознаки фіктивності емітента цінних паперів;

37-11) приймає рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, у порядку, встановленому Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики";

2) статтю 8 доповнити пунктами 5-1-5-4 такого змісту:

"5-1) зупиняти обіг цінних паперів емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

5-2) подавати позов до суду про припинення юридичної особи - емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

5-3) скасовувати реєстрацію випуску цінних паперів емітента після ухвалення судом відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, передбаченим пунктом 5-2 цієї статті;

5-4) встановлювати за погодженням з Антимонопольним комітетом України максимальні розміри тарифів на оплату послуг фондової біржі".

4. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) статтю 1 з урахуванням алфавітного порядку викладення термінів доповнити терміном такого змісту:

"облікові системи - сукупність відносин щодо формування, оброблення, зберігання та передавання інформації між державними органами, фінансовими установами, іншими юридичними особами під час реалізації державних проектів";

2) у статті 7:

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками";

у пункті 26 (у редакції Закону України від 6 липня 2012 року N 5178-VI) слово "відстеження" замінити словами "нагляд (оверсайт)";

пункти 25, 26 (у редакції Закону України від 6 липня 2012 року N 5178-VI) вважати відповідно пунктами 28, 29.

5. У Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315 із наступними змінами):

1) у другому реченні абзацу першого преамбули слова "та їх господарські одиниці" замінити словами "їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання";

2) абзаци другий та третій пункту 7 статті 3 викласти в такій редакції:

"Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій";

3) частину другу статті 13 викласти в такій редакції:

"Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики";

4) у статті 15:

у частині першій слова "планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України" замінити словами "фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України";

у частині другій слова "оперативних перевірок" замінити словами "перевірок відповідно до закону";

5) статтю 16 виключити;

6) у розділі II "Прикінцеві положення":

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7. Центральним органам виконавчої влади, що здійснюють розроблення нормативних документів стосовно технічних вимог до фіскальних засобів контролю для різних сфер застосування, забезпечити узгодження цих документів з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики";

пункт 8 доповнити абзацом другим такого змісту:

"З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти".

(Абзац п'ятий підпункту 6 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013)

6. У Законі України "Про обіг векселів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 24, ст. 128):

1) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів)";

2) частину першу статті 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі. Правила реєстрації випуску та правила обліку фінансових векселів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України".

7. У Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 29, ст. 137 із наступними змінами):

1) у статті 1:

пункт 1.9 викласти в такій редакції:

"1.9) еквайринг - послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі";

у пунктах 1.45 та 1.46 слово "відстеження" в усіх відмінках замінити словами "нагляд (оверсайт)" у відповідному відмінку;

2) у пункті 7.2 статті 7 слова "учасникам та" виключити;

3) абзац другий пункту 9.1 статті 9 виключити;

4) в абзаці другому пункту 38.3 статті 38 слова "учасниками та" виключити;

5) у назві розділу IX і в назві та тексті статті 41 слово "відстеження" замінити словами "нагляд (оверсайт)" у відповідному відмінку;

6) пункт 42.2 статті 42 виключити.

8. Абзац шостий статті 5 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 35, ст. 258; 2005 р., N 26, ст. 351; 2007 р., N 12, ст. 104) викласти в такій редакції:

"Аграрний страховий пул створений відповідно до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".

9. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31-32, ст. 263 із наступними змінами):

1) частину другу статті 38 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності";

2) доповнити статтею 39-1 такого змісту:

"Стаття 39-1. Порядок проведення державної реєстрації
припинення банку на підставі рішення Національного банку України
про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку

1. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням банку для внесення до Єдиного державного реєстру запису про таке рішення.

Дата надходження відповідного рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

2. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження рішення, зазначеного в частині першій цієї статті, внести до Єдиного державного реєстру запис про таке рішення і в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

3. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку застосовуються обмеження, встановлені частиною другою статті 35 цього Закону.

4. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження копії рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

5. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження звіту про завершення ліквідації банку в той же день направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням банку для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Дата надходження копії рішення про затвердження звіту про завершення ліквідації банку вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

6. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження копії рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи для зняття юридичної особи з обліку.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

7. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації припинення юридичної особи повинен видати (надіслати поштовим відправленням) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, другий примірник якого долучається до реєстраційної справи такої юридичної особи".

10. Підпункт 9.2.7 пункту 9.2 статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 49, ст. 527; 2009 р., N 43, ст. 638) викласти в такій редакції:

"9.2.7. Аграрний фонд здійснює закупівлю послуг, пов’язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та страхування об’єктів державного цінового регулювання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

11. У статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 31, ст. 268):

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі, крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі у визначеному законодавством порядку";

частину третю доповнити абзацами другим - п’ятим такого змісту:

"Особливості випуску, обігу, погашення та стягнення за фінансовими векселями визначаються:

Національним банком України - для векселів, що емітуються банківськими установами (банківський фінансовий вексель);

Кабінетом Міністрів України - для векселів, що випускаються центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (казначейський фінансовий вексель).

Правила реєстрації випуску та правила обліку фінансових векселів затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України".

12. Пункт 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 6 липня 2012 року N 5178-VI "Про депозитарну систему України" доповнити словами і цифрами "а також крім абзаців дев’ятого - дев’ятнадцятого підпункту 2, абзаців п’ятого та шостого підпункту 10 та підпункту 13 пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2013 року".

13. Частину четверту статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 32-33, ст. 413) викласти в такій редакції:

"4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України".

14. Пункт 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56) викласти в такій редакції:

"7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України".

15. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446):

1) у пункті 1 частини першої статті 3 слова "крім випадків, встановлених законом" виключити;

2) пункт 5 частини третьої статті 17 виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року, крім:

підпункту 6 пункту 5 розділу I (щодо змін до пункту 8 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

(Абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013)

підпункту 2 пункту 5 розділу I (щодо змін до пункту 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

(Абзац третій пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013)

пунктів 13, 14 та 15 розділу I цього Закону, які набирають чинності одночасно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 6 грудня 2012 року
N 5518-VI

^ Наверх
наверх